МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

КОВАЛЕВИЧ ДАРІЯ АДАМІВНА

УДК 336.14:352

формування і виконання місцевих бюджетів

в регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами

Спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Тимченко Олена Миколаївна,
Київський національний економічний університет,

доцент кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Василик Остап Дмитрович,

ректор Української державної

фінансової академії

кандидат економічних наук, доцент
Кульчицький Мирослав Іванович,

Львівський національний університет ім. І. Франка,

доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту.

Провідна установа:  Одеський державний економічний університет, кафедра фінансів, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “2” липня 2004 року о 1400 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради К .082.03 Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, ауд. 1219.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий “1” червня 2004 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент М.П. Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне розв’язання проблеми реформування економіки України значною мірою залежить від стійкого фінансового забезпечення. Успіх фінансової стабілізації досягається чітким збалансуванням централізованих ресурсів для зосередження їх на пріоритетних ділянках економічного і соціального розвитку національної економіки та задоволення суспільних потреб населення.

Однією з ключових проблем сучасного розвитку національної економіки є обмеженість фінансових ресурсів. Її розв’язання вимагає не тільки визначеної державної діяльності в підтриманні збалансованості місцевих бюджетів, але й відповідної взаємозалежності між доходами та видатками, оскільки обмеженість фінансових ресурсів звужує економічну базу функціонування бюджетної системи держави, зокрема її складової ланки – місцевих бюджетів.

Актуальність наукової розробки даної теми для національної економіки сьогодні обумовлена глобальними тенденціями в розвитку місцевих фінансів, що посилюються дією взаємопов’язаних між собою фінансових явищ, у зв’язку з чим соціально-економічні процеси формування багатоукладної української економіки зумовили нові суспільні потреби, які через низький рівень отримання доходів населення потребують додаткового фінансового забезпечення.

Предметом нашого дослідження є не тільки формування і виконання місцевих бюджетів, а й пошук нових джерел дохідної частини місцевих бюджетів, що суттєво впливає на розв’язання проблем при виконанні органами державної влади своїх функцій, зокрема соціальної. На сьогодні вітчизняна практика формування і виконання місцевих бюджетів підлягає вдосконаленню і в перспективі повинна зайняти одне із чільних місць в національній бюджетній системі.

Проблемною залишається чинна неузгодженість між собою законодавчо-нормативних актів щодо функціонування місцевих бюджетів, яка посилюється низьким рівнем економічних можливостей адміністративно-територіальної одиниці і високим рівнем показників фінансового вирівнювання.

Крім того, існування впродовж тривалого періоду централізації різних гілок державної влади привело до послаблення функцій місцевих органів влади щодо формування і виконання місцевих бюджетів. На сучасному етапі на місцях недостатньо науково обґрунтована фінансова політика в сфері дохідної частини місцевих бюджетів та цільового використання бюджетних коштів. Отже, низький економічний рівень окремих адміністративно-територіальних одиниць не забезпечує створення умов для виходу національної економіки на траєкторію економічного зростання.

У сучасних умовах проблема формування та виконання місцевих бюджетів винесена на рівень вищих національних державних пріоритетів. Обрана тема наукового дослідження у сфері місцевих бюджетів є актуальною як з теоретичних, так і практичних позицій.

Фундаментальну роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики місцевих фінансів відіграють праці вчених економістів зарубіжної та вітчизняної науки.

Основи бюджетної політики закладені в наукових публікаціях А. Вагнера, В. Паретто, С. Вітте, Ф. Нітті. Серед сучасних вітчизняних науковців необхідно відзначити В.Л. Андрущенка, Й.М. Бескида, О.Д. Василика, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, М.І. Кульчицького, І.О. Луніну, В.М. Опаріна, К.В. Павлюк, В.М. Суторміну, В.М. Федосова, О.П. Чернявського, С.І. Юрія та багатьох інших.

Необхідно зазначити, що у вітчизняній фінансово-економічній літературі більшість праць висвітлює лише окремі аспекти місцевих фінансів, а питання функціонування їх у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами порушується фрагментарно. Вибір теми дисертаційної роботи обумовлений тими міркуваннями, що при обмежених фінансових можливостях забезпечення ефективної збалансованості місцевих бюджетів потребує комплексного обґрунтування за статусом економічної забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась згідно з плановими темами науково-дослідних робіт кафедри фінансів Київського національного економічного університету: “Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101 ) та кафедри фінансів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича: “Фінанси в системі соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0102 ).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних і практичних засад місцевих бюджетів для більш повного їх формування та ефективного виконання за умов обмеженості фінансових ресурсів. Відповідно до поставленої мети основними завданнями дослідження є:

- уточнити визначення, виявити особливості та систематизувати загальні підходи до поняття „фінансові ресурси регіону” та чинників, що зумовлюють їхню обмеженість;

- показати вплив місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток регіонів;

- провести комплексну оцінку механізму формування та виконання місцевих бюджетів за умов обмеженості фінансових ресурсів;

- систематизувати та доповнити принципи формування доходів і видатків місцевих бюджетів;

- розкрити форми і методи формування дохідної частини місцевих бюджетів;

- визначити критерії видатків місцевих бюджетів;

- показати необхідність міжбюджетних трансфертів у процесі фінансового вирівнювання в регіонах з неоднаковим економічним потенціалом;

- обґрунтувати напрями розвитку фінансової ініціативи місцевих органів влади в формуванні та виконанні місцевих бюджетів;

- проаналізувати вітчизняну практику казначейського обслуговування місцевих бюджетів з точки зору прозорості руху бюджетних ресурсів;

- оцінити можливості, механізми та перспективи застосування казначейської системи для підвищення ефективності використання державних фінансових ресурсів;

- розробити економіко-математичну модель залежності доходів і видатків місцевих бюджетів.

Об’єктом дослідження є місцеві бюджети, їхні доходи і видатки.

Предметом дослідження є економічні відносини, пов’язані з формуванням і виконанням місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами.

Методи дослідження. Виходячи із специфіки теми дисертації, у роботі використовувалися методи діалектичного і системного підходів, а також концептуальний аналіз і метод порівнянь (перший розділ); статистичний метод дослідження фактів і реальностей існуючої практики функціонування місцевих бюджетів (другий розділ); нормативно-оцінний метод постановки цілей і рекомендацій щодо їх досягнення (перший і третій розділи).

Методологічно-теоретичну та інформаційну базу роботи складають Конституція і Закони України, та інші нормативні акти; теоретичні положення економічної та фінансової науки; праці вітчизняних та зарубіжних вчених, річні звіти про виконання місцевих бюджетів Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької областей, дані Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, матеріали Державного комітету статистики України.

У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження сутності та засад функціонування місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами, що дозволило одержати теоретичні і практичні результати, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора, зокрема:

вперше:

- окреслено чинники обмеженості фінансових ресурсів щодо формування і виконання місцевих бюджетів в умовах ринкової трансформації, які органічно поєднують джерела наповнення доходів та визначення напрямів видатків, а також зумовлюють перспективу розвитку функціонування місцевих бюджетів в конкретному середовищі;

- проведено розрахунок обмеженості державних фінансових ресурсів регіону;

- розроблено економіко-математичну модель залежності доходів і видатків місцевих бюджетів, що дозволяє приймати оптимальні управлінські рішення в процесі формування і виконання місцевих бюджетів;

удосконалено:

- розрахунок прогнозного показника обсягу доходів загального фонду місцевих бюджетів;

- класифікацію фінансових ресурсів за ознакою „задоволення суспільних потреб”, що може служити базовою умовою при плануванні обсягів видатків бюджету;

отримали подальший розвиток:

- тлумачення фінансових ресурсів регіону, що обумовлюють напрями розв’язання практичних проблем фінансового забезпечення конкретного регіону;

- обґрунтування необхідності визначення джерел формування дохідної частини місцевих бюджетів у тісному взаємозв’язку з динамікою валової доданої вартості, величина якої залежить від економічного потенціалу адміністративно-територіальної одиниці;

- розширення фінансової ініціативи щодо формування і виконання місцевих бюджетів місцевих органів законодавчої і виконавчої влади;

- механізм касового виконання місцевих бюджетів у системі казначейського обслуговування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дозволяють:

– на рівні органів державної влади поглибити фінансову ініціативу формування та виконання місцевих бюджетів відповідно до пріоритетів бюджетної політики, вирішення соціально-економічних проблем окремих територій;

– на рівні місцевого самоврядування посилити власну стратегію формування та виконання місцевих бюджетів відповідно до перспектив розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації знайшли практичне застосування в Управлінні Державного казначейства України в Чернівецькій області при проведенні роботи з впровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів (довідка № /3261 від 27.10.20003 р.).

Окремі положення дисертації були використані Головним фінансовим управлінням Чернівецької обласної державної адміністрації при формуванні та виконанні місцевих бюджетів Чернівецької області за 2003 рік (довідка № /305 від 24.10.2003 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (довідка № .10/1629 від 14.10.2003 р.) та Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № /11-08 від 15.10.2003 р.) при викладанні навчальних дисциплін фінансового циклу.

Особистий внесок здобувача полягає в: узагальненні теоретичних поглядів щодо фінансових ресурсів регіону і функціонування місцевих бюджетів за умов обмеженості фінансових ресурсів; визначенні принципів доходів і видатків бюджету; дослідженні процесів формування і виконання місцевих бюджетів вітчизняної бюджетної системи; обґрунтуванні висновків та розробці рекомендацій щодо розвитку фінансової ініціативи місцевих органів влади у формуванні та виконанні місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами у моделюванні економіко-математичної залежності доходів і видатків місцевих бюджетів та удосконалення касового виконання місцевих бюджетів в умовах казначейської системи обслуговування. Наукові положення, одержані результати і пропозиції, котрі виносяться на захист, отримані самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансів Київського національного економічного університету та Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Основні ідеї та пропозиції дисертаційної роботи доповідались на:

- Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровськ, 2001 р.);

- Першій міжнародній другій всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2001 р.);

- V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2002” (Дніпропетровськ, 2002 р.);

- ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіону: інвестиційні пріоритети та інфраструктура”, (Чернівці, 2002 р.);

- Міжнародній науково-практичній конференції “Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою” (Чернівці, 2002 р.);

- Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України”, (Чернівці, 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 13 наукових працях загальним обсягом 3,86 д.а. Всі праці виконано одноосібно. У наукових фахових виданнях опубліковано 4 праці (1,88 д.а.), у матеріалах конференцій – 6 публікацій (0,82 д.а.), в інших виданнях – 3 публікації (1,16 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження визначено структуру роботи, яка складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки комп’ютерного тексту. У дисертації наведено: 24 таблиці на 12 сторінках, 21 рисунок на 8 сторінках, 9 додатків на 11 сторінках. Список використаних джерел налічує 205 найменування і розміщений на 15 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено її мету і завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано на практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Теоретичні засади функціонування місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами” на основі системного підходу досліджено фінансові ресурси регіону, причини їхньої обмеженості; розкрито економічну природу місцевих бюджетів та їхній вплив на соціально-економічний розвиток регіону; сформульовано принципи формування доходів і видатків місцевих бюджетів.

У роботі констатовано, що фінансові ресурси регіону є одним із найважливіших вартісних показників національної економіки, які окреслюють можливості місцевих бюджетів. Проте у контексті поняття про фінансові ресурси виділено, що для них характерним є явище обмеженості, оскільки вони формуються при вторинному розподілі вартості ВВП. Перерозподіл вартості ВВП здійснюється шляхом розвитку відносин реальних структур з бюджетом під час справляння податків, а тому використання цих ресурсів має бути чітко врегульоване законодавством. Оскільки фінансовим ресурсам притаманне явище обмеженості, то, відповідно, дана риса властива й органічній будові місцевих бюджетів.

Проведене автором дослідження показало, що обмеженість фінансових ресурсів визначається зовнішніми і внутрішніми чинниками.

Фінансові ресурси завжди носять характер обмеженості як на загальнодержавному рівні, так і на місцевому.

Обмеженість на місцевому рівні визначається як різниця між доходами, одержаними державою в результаті перерозподілу ВВП, та видатками певного спрямування.

Обмеженість фінансових ресурсів зумовлюють:

1) зовнішні фактори:

– економічна спроможність суб’єктів господарювання;

– зміни нормативно-правової бази;

2) внутрішні фактори:

– потенційний обсяг фінансових ресурсів;

– розрахунковий обсяг суспільних потреб;

– фінансове вирівнювання (міжбюджетні трансферти).

Враховуючи доходи, які надійшли до Державного та місцевих бюджетів, та видатки, проведені з Державного та місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, у дисертаційній роботі зроблено розрахунок обмеженості державних фінансових ресурсів (табл.1).

Таблиця 1

Розрахунок обмеженості державних фінансових ресурсів в Івано-Франківській,

Тернопільській та Чернівецькій областях за 2001-2002 рр.

тис.грн.

Період | Доходи | Видатки | Дотації і субвенції | Обмеженість державних фінансових ресурсів

які надійшли до Державного бюджету | місцевих бюджетів (без дотацій і субвенцій) | з Державного бюджету, проведені в адміністративно-територіальних одиницях | місцевих бюджетів (без взаємних розрахунків)

Івано-Франківська область

2001 | 3960111,6 | 250951,0 | 161574,3 | 584688,9 | 345055,6 | +3464799,40 | 2002 | 364778,4 | 323783,2 | 259816,8 | 644171,8 | 342143,8 | -211830,00 | Тернопільська область

2001 | 194102,2 | 161433,3 | 127604,5 | 445440,3 | 286151,1 | -217509,30

2002 | 222400,4 | 197505,9 | 222187,4 | 509405,4 | 309271,0 | -308686,50

Чернівецька область

2001 | 194003,8 | 163431,9 | 137917,4 | 342574,6 | 189000,8 | -123056,30 | 2002 | 214843,9 | 204645,7 | 196239,0 | 406317,8 | 212838,4 | -183067,20 |

За даними табл. чітко прослідковується обмеженість державних фінансових ресурсів.

З погляду на суспільне призначення фінансових ресурсів регіону, в дослідженні запропоновано класифікацію їх за ознакою „задоволення суспільних потреб”, а саме:

·

·

Дані дві групи фінансових ресурсів функціонують у системі і відокремлені між собою (рис. 1).

Рис. . Класифікація фінансових ресурсів регіону за ознакою “задоволення суспільних потреб”

Розроблена класифікація має важливе значення, оскільки вона наглядно представляє фінансові ресурси, які спрямовуються на задоволення суспільних потреб, і, відповідно, визначають обсяг бюджету та можливості його виконання.

У дисертаційній роботі обґрунтовано чинники, які обумовлюють обмеженість фінансових ресурсів територій, а саме:

· недостатній обсяг виробництва і реальної валової доданої вартості в адміністративно-терититоріальній одиниці;

· низький обсяг доходів як юридичних, так і фізичних осіб;

· існування тіньового сектора економіки, що породжує приховування доходів від оподаткування;

· незацікавленість суб’єктів господарювання у своєчасній та повній сплаті податків;

· обмежені можливості зниження рівня податкових ставок і обсягів перерозподілу ВВП через бюджет;

· система міжбюджетних потоків, через яку вилучаються необхідні для розвитку регіону кошти та відсутні стимули пошуку додаткових ресурсів;

· обмежені можливості мобілізації доходів до місцевих бюджетів;

· надання податкових пільг окремим категоріям платників податків.

У контексті обґрунтування формування і виконання місцевих бюджетів за умов обмеженості фінансових ресурсів проаналізовано різноманітні підходи до трактування природи місцевих бюджетів.

Бюджет є важливим інструментом регулювання темпів і пропорцій суспільного розвитку не тільки на макрорівні, а й на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць. На сучасному етапі доходи і видатки бюджету стають тими важелями, за допомогою яких місцеві органи влади впливають на соціально-економічні процеси на підвідомчих територіях.

У роботі констатовано, що місцеві бюджети виражають економічні відносини щодо формування, розподілу та використання планового фонду фінансових ресурсів, який повинен знаходитись у розпорядженні місцевих органів влади і призначений для соціально-економічного розвитку територій, де сформовано сприятливе середовище для створення вартості валового внутрішнього продукту.

Основними ознаками місцевих бюджетів, які виділяють їх із загальної бюджетної системи, є:

· наповнення дохідної частини місцевих бюджетів об’єктивно залежить від економічного потенціалу адміністративно-територіальної одиниці та суб’єктивно залежить від побудови системи міжбюджетних відносин;

· сфера дії місцевих бюджетів регламентована не тільки Бюджетним кодексом, але й іншими нормативно-правовими актами;

· учасниками бюджетних відносин є, з одного боку, місцеві органи влади, з іншого, – підприємства, установи та населення;

· місцеві бюджети, концентруючи фінансові ресурси на необхідних ділянках і напрямах, дозволяють здійснювати державне регулювання регіональною економікою і забезпечують проведення необхідної соціальної політики;

· структура місцевих бюджетів визначається адміністративно-територіальним поділом України: кожна адміністративно-територіальна одиниця формує власний бюджет, який є фінансовою основою діяльності місцевих органів влади.

При виконанні завдань формування та виконання місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами, як засвідчує проведене дослідження, доцільно звернути увагу на такі ключові моменти:

·

·

·

·

При цьому слід констатувати, що наповненість місцевих бюджетів залежить, як від рівня економічного розвитку регіону, зокрема від повноти використання його економічного потенціалу, так – від цільового, раціонального та ефективного використання бюджетних ресурсів.

Концентруючи фінансові ресурси в місцевих бюджетах, місцеві органи влади мають право і можливість централізовано їх спрямовувати на вирішення важливих завдань для розвитку пріоритетних галузей місцевої економіки.

Важливе значення місцевих бюджетів полягає в тому, що в них знаходять відображення всі організаційні, економічні, соціально-політичні рішення місцевих органів влади, оскільки:

·

·

У процесі дослідження обґрунтовано принципи формування доходів і видатків місцевих бюджетів, які можна представити наступними групами:

І група –  | принципи акумуляції централізованих фінансових ресурсів;

ІІ група –  | принципи повноти розрахунків обсягу фінансових ресурсів місцевих бюджетів;

ІІІ група –  | принципи повноти задоволення суспільних потреб та збалансування інтересів.

Чіткий розподіл видатків, що здійснюється, з одного боку, між Державним бюджетом та місцевими бюджетами, а з іншого – між напрямами їх спрямування, повинен посилювати відповідальність за ефективністю використання бюджетних коштів і цим сприяти реалізації бюджетної політики в сфері видатків. Це дозволятиме зіставляти видаткові потреби місцевих бюджетів з наявними доходами, що необхідно для розрахункового визначення обсягів трансфертів.

У розділі 2 “Студіювання процесів формування і виконання місцевих бюджетів” досліджено форми і методи формування дохідної частини місцевих бюджетів; обґрунтовано критерії видатків місцевих бюджетів; проведено аналіз дохідної та видаткової частин місцевих бюджетів Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької областей; розглянуто міжбюджетні відносини у системі регулювання місцевих бюджетів.

Одним із факторів, які впливають на сукупне споживання населення є доходи місцевих бюджетів.

Економічна обмеженість доходів бюджету обумовлена:

1)

2)

3)

На думку автора, доходи місцевих бюджетів – це грошові потоки, які надходять у готівковій та безготівковій формі від населення, суб’єктів господарювання різних форм власності та громадських організацій і які створюють фінансову базу органів місцевого самоврядування для здійснення відповідних повноважень, в першу чергу, на забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Економічні аргументи свідчать про те, що існують регіональні відмінності між фінансовим забезпеченням і фінансовою потребою.

Враховуючи той факт, що обсяг ВВП в усіх регіонах держави не створюється пропорційно: в одних регіонах його частка в загальному обсязі ВВП є досить великою, а в інших – незначною, що залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів розвитку регіонів, можна стверджувати, що саме розмір вартості ВВП територіальної одиниці є причиною виникнення явища обмеженості фінансових ресурсів.

Спільні тенденції депресивності економіки прослідковуються в Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій областях, які є дотаційними.

У процесі дослідження особлива увага зверталася на групи критеріїв обґрунтування видатків місцевих бюджетів:

· Критерії, що визначають “вертикальні зв’язки”, тобто зв’язки між місцевою владою та вищими рівнями виконавчої влади. Видатки місцевих бюджетів повинні забезпечувати суспільні потреби та позитивно впливати на розвиток місцевої економічної інфраструктури.

· Критерії, що визначають “горизонтальні зв’язки”. Видатки місцевих бюджетів повинні забезпечувати рівномірний розподіл бюджетних ресурсів, не залежно від податкового потенціалу регіону.

Критеріальною основою обґрунтування видатків бюджетів є розробка концепції пріоритетів використання бюджетних ресурсів. Об’єктивна необхідність визначення пріоритетності видатків зумовлена обмеженістю фінансових ресурсів, суперечностями між зростанням потреб і матеріальними можливостями та умовами їх задоволення, а також виникненням нових суспільних потреб і способів їх задоволення. Тому, автор вважає, що видатки бюджету – це економічна категорія, яка відображає економічні відносини між державою та підприємствами, організаціями, населенням з приводу регулювання їх споживчої спроможності. Формою прояву цих відносин виступають напрями використання бюджетних ресурсів, причому їх багатогранність обумовлена дією різних факторів: функціями держави та повноваженнями місцевих органів самоврядування, різним рівнем соціально-економічного розвитку окремих регіонів та країни в цілому, природним впливом, розгалуженістю зв’язків бюджету з галузями національної економіки, адміністративно-територіальним поділом. Поєднання вказаних факторів породжує систему видатків конкретного бюджету на певному етапі суспільного розвитку. Видатки бюджету повинні мати реальну основу.

В умовах становлення засад ринкового господарювання особливого значення набуває проблема збалансування місцевих бюджетів, забезпечення їхньої бездефіцитності. Враховуючи обмеженість фінансових ресурсів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях досягнення збалансованості доходів і видатків бюджетів перетворилося у найважливіше завдання сучасної бюджетної політики. Досвід показує, що від того, наскільки ефективно здійснюється регулювання міжбюджетних відносин, значною мірою залежить функціонування усієї бюджетної системи, у тому числі місцевих бюджетів, а також реальне втілення принципу їхньої самостійності.

Між Державним та місцевими бюджетами міжбюджетні відносини опосередковують зв’язок перерозподілу бюджетних ресурсів на користь регіонів з обмеженими фінансовими ресурсами.

У дисертаційній роботі проведено розрахунок частки офіційних трансфертів у видатках місцевих бюджетів (табл. 2).

Таблиця 2

Частка офіційних трансфертів у видатках місцевих бюджетів Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей за 1998-2002 роки

Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Івано-Франківська область

1. Видатки місцевих бюджетів (тис.грн.)

2. Офіційні трансферти, одержані із Державного бюджету (тис.грн.)

в % до видатків | 358312

85952

24,0 | 473149

111661

23,6 | 439470,2

232816,9

52,9 | 584688,9

345055,6

59,0 | 644171,8

342143,8

53,1

Тернопільська область

1. Видатки місцевих бюджетів (тис.грн.)

2. Офіційні трансферти, одержані із Державного бюджету (тис.грн.)

в % до видатків | 260931

128403

49,2 | 282379

143684

50,9 | 327719,4

201979,4

61,6 | 445440,3

286151,1

64,2 | 509405,4

309271,1

60,7

Чернівецька область

1. Видатки місцевих бюджетів (тис.грн.)

2. Офіційні трансферти, одержані із Державного бюджету (тис.грн.)

в % до видатків | 208776

78889

37,8 | 188959

46019

24,4 | 251034,7

120749,4

48,1 | 342574,6

189000,8

55,2 | 406317,8

212838,4

52,4

Видатки місцевих бюджетів проводяться за рахунок доходів місцевих бюджетів, а також офіційних трансфертів, одержаних із Державного бюджету. В досліджуваних нами областях найбільшу частку у видатках місцевих бюджетів займають трансферти, надані бюджетом Тернопільської області. Їхня частка складає від 49,2% у 1998 р. до 64,2% у 2001 р. В 2002 р. частка міжбюджетних трансфертів у видатках бюджету зменшилась проти 2001 р. на 3,5%.

У Чернівецькій області частка трансфертів у видатках бюджету значно зросла від 24,4% у 1999 р. до 55,2% у 2001 р.

Офіційні трансферти, одержані із Державного бюджету місцевими бюджетами Івано-Франківської області, у видатках становлять від 24,0% у 1998 р. до 59,0% у 2001 р.

Таким чином, абсолютний розмір і частка офіційних трансфертів, які надійшли з Державного бюджету в місцеві бюджети Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей протягом 1998-2001 р.р., мали тенденцію до зростання. У 2002 р. спостерігається незначне зменшення частки офіційних трансфертів в загальному обсязі видатків місцевих бюджетів.

У розділі 3 “Пріоритети вдосконалення формування і виконання місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами” основну увагу зосереджено на поглибленні фінансової ініціативи місцевих органів влади та місцевого самоврядування при формуванні і виконанні місцевих бюджетів, а також на вдосконаленні казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Складний фінансовий стан органів місцевого самоврядування зумовлюється обмеженістю фінансових ресурсів. Внаслідок цього нерідко не вирішуються нагальні життєві проблеми людей, не розвивається інфраструктура, що негативно відображається на соціально-економічному розвитку регіону.

Проблема обмеженості фінансових ресурсів стоїть перед всіма органами влади. Однак цю проблему не можна ототожнити з відсутністю фінансових ресурсів, у зв’язку з недостатністю раціонального використання податкового потенціалу адміністративно-територіальної одиниці. Нагальною потребою стає визначення граничної межі податкового навантаження, яке може витримати конкретний регіон без диспропорцій виробничої і соціально-економічної інфраструктури.

У дослідженні обґрунтовано необхідність законодавчого розмежування повноважень різних рівнів влади. Необхідно закріпити за кожним рівнем влади в достатньому розмірі власні доходні джерела бюджету, як це прийнято в країнах з ринковою економікою, наприклад США, Франції.

Головна мета розширення фінансової ініціативи місцевих органів влади реалізується в утвердженні механізмів, які б могли забезпечити результативність управлінських рішень, розмежувати повноваження різних рівнів влади у сфері надання державних і громадських послуг.

Проблемою залишається фінансування повноважень органів місцевого самоврядування. Необхідно зазначити, що рішення державної влади, які призводять до додаткових видатків місцевих бюджетів, обов’язково повинні супроводжуватися передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Усе це поглиблює постійну проблему бюджету – повноваження щодо надання населенню послуг, покладені центром на місцеві органи влади, реальними ресурсами не забезпечені. Рішення, які виконуються органами місцевого самоврядування, здійснюються у межах виділених їм фінансових ресурсів.

Нагальною проблемою у сфері формування потенціалу місцевих бюджетів є розподіл права фінансової ініціативи між місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Делегування управлінських функцій “зверху вниз” повинно забезпечувати всебічний розвиток місцевого самоврядування.

Для органів місцевої влади важливим моментом є формування і підтримка економічного і політичного конкурентного середовища за умов обмеженості фінансових ресурсів, що ставить місцеві органи влади в залежність від результатів власної політики. Потреба в перерозподілі коштів по вертикалі бюджетної системи буде суттєво зменшена за умов укрупнення невеликих органів за регіональним рівнем, наприклад об’єднання кількох невеликих місцевих органів в один регіональний, що розширить масштаб їхньої діяльності. У зв’язку з цим нагальним є проведення адміністративно-територіальної реформи.

Вирішення суспільних проблем, як засвідчує дослідження, більш доцільно проводити одним органом влади, ніж декількома з різних видів послуг. Це по-перше, скоротить час для вирішення нагальних проблем при мінімальних витратах, по-друге, поєднання різних видів послуг дозволяє краще скоординувати діяльність щодо їх надання.

З метою більш ефективного використання обмежених фінансових ресурсів регіонів доцільною є переорієнтація місцевих органів влади при формуванні і виконанні місцевих бюджетів за такими напрямами:

·

·

·

·

·

Трансформація економіки України до ринкових механізмів господарювання створила об’єктивні передумови для утворення нової структури управління державними фінансами – Державного казначейства, що забезпечує якісний і оперативний контроль за своєчасністю і повнотою надходжень доходів до Державного та місцевих бюджетів України, цільове й ефективне витрачання бюджетних ресурсів, прозорість усього процесу виконання Державного та місцевих бюджетів України.

При казначейській системі процес виконання бюджету прозорий, чіткий і глибоко деталізований. Він дозволяє чітко контролювати обсяги бюджетних призначень, гарантовані ліміти фінансування, рахунки, які пред’явлені до оплати, й обсяги інших необхідних виплат, суми фактичного перерахування коштів.

Відповідно до Бюджетного кодексу для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з ресурсами місцевих бюджетів впроваджена казначейська система обслуговування місцевих бюджетів за доходами та видатками. Діюча модель казначейського обслуговування місцевих бюджетів поступово вносить суттєві зміни у процес виконання місцевих бюджетів.

Переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування, з одного боку, означає реалізацію функцій управління бюджетних ресурсів через акумуляцію коштів місцевих бюджетів в єдиній структурі органів системи Державного казначейства і на єдиному казначейському рахунку,а з іншого – реалізацію принципів, закладених Бюджетним Кодексом в частині дотримання єдиних правил здійснення контролю, бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та контролю за виконанням бюджетів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ.

Запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками визначається необхідністю забезпечення того, щоб усі операції, пов’язані з рухом бюджетних ресурсів, були належним чином санкціоновані, задокументовані, зареєстровані в інформаційній системі і, головне, не перевищували обсягів встановлених бюджетних призначень та відповідали їм.

Казначейська система, насамперед, передбачає попередній контроль за витрачанням бюджетних коштів і має позитивні ознаки:

·

·

·

Завдяки повнофункціональному казначейському обслуговуванню місцевих бюджетів за доходами і видатками забезпечується дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, що це веде до покращення процесу управління місцевими фінансами.

Механізм впровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками засвідчує, що система Державного казначейства розширюється і охоплює всі операції, пов’язані з рухом коштів місцевих бюджетів. Це дає змогу застосовувати єдині правила обліку, контролю й аналізу доходів і видатків як Державного, так і місцевих бюджетів.

Обґрунтованість розрахункових показників місцевих бюджетів доцільно підсилити економіко-математичними моделями, які би використовувалися на етапі планування бюджетів. З цією метою, у роботі запропонована економіко-математична модель залежності доходів і видатків місцевих бюджетів.

ВИСНОВКИ

На основі теоретичних узагальнень наукових гіпотез, концептуальних підходів і сучасних теорій формування та виконання місцевих бюджетів у дисертації проведено комплексний аналіз процесу формування і виконання місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами.

Головні науково-теоретичні та практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Обґрунтовано, що фінансові ресурси регіону – це сукупність доходів і грошових нагромаджень, які створюються у процесі розподілу і перерозподілу валової доданої вартості, створеної на відповідній території, зосереджуються у грошових фондах для забезпечення безперебійного фінансування соціально-економічного розвитку регіону та задоволення інших суспільних потреб.

2. Встановлено, що фінансові ресурси регіону знаходяться у тісному взаємозв’язку з його економічним потенціалом. Їх обмеженість зумовлена:

– низьким обсягом виробництва і реальної валової доданої вартості адміністративно-територіальної одиниці;

– недостатнім обсягом доходів як юридичних, так і фізичних осіб;

– існуванням тіньового сектора економіки, що породжує приховування доходів від оподаткування;

– незацікавленістю суб’єктів господарювання в своєчасній та повній сплаті податків.

3. З’ясовано, що обмежений обсяг фінансових ресурсів визначається розрахунковим методом як різниця між можливими видатками і можливими доходами та окреслюється такими факторами:

зовнішніми:

– економічна спроможність суб’єктів господарювання і населення,

– зміна нормативно-правової бази;

внутрішніми:

– потенційний обсяг фінансових ресурсів;

– розрахунковий обсяг суспільних потреб;

– фінансове вирівнювання (міжбюджетні трансферти).

4.

5.

– принципи акумуляції централізованих фінансових ресурсів;

– принципи повноти розрахунків обсягу фінансових ресурсів місцевих бюджетів;

– принципи повноти задоволення суспільних потреб та збалансування інтересів.

6. Визначено, що доходи місцевих бюджетів – це грошові потоки, які надходять у готівковій та безготівковій формі від населення, суб’єктів господарювання різних форм власності та громадських організацій і які створюють фінансову базу органів місцевого самоврядування для здійснення відповідних повноважень, в першу чергу, на забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Економічна обмеженість доходів бюджету обумовлена:

– механізмом формування фінансових ресурсів адміністративно-територіальної одиниці та їх участю у створенні вартості національного продукту;

– механізмом розподілу фінансових ресурсів між рівнями управління відповідно до їхніх правових основ;

– пріоритетністю розміщення фінансових ресурсів у місцевому ресурсному обігу.

7. У дослідженні констатовано, що формування місцевих бюджетів здійснюється відповідно до законодавчо-нормативних та інструктивних матеріалів. Проблему наповненості дохідної частини місцевих бюджетів доцільно розв’язувати через:

– зміцнення та нарощування виробничих можливостей суб’єктів господарювання, чим забезпечуватиметься необхідний рівень дохідності і, в цілому, економічне зростання адміністративно-територіальної одиниці за місцем розміщення суб’єктів господарювання;

– вдосконалення механізму розщеплення податкових надходжень та прогнозування збільшення нормативу відрахувань від податку з доходів фізичних осіб, плати за землю. При визначенні дохідної бази місцевих бюджетів необхідно враховувати географічне положення адміністративно–територіальної одиниці та ризик впливу природних факторів на її економічний потенціал.

8. Удосконалено порядок розрахунку прогнозного показника обсягу доходів загального фонду місцевих бюджетів.

9. Встановлено, що видатки місцевих бюджетів – це частина фінансових ресурсів, що направляється на задоволення суспільних потреб адміністративно-територіальної одиниці.

Перспективою цілеспрямованого використання бюджетних ресурсів є безпосереднє дотримання критеріїв їх використання, які доцільно розділити на такі групи:

– Критерії, що визначають “вертикальні зв’язки” між місцевою владою та вищими рівнями виконавчої влади. Видатки місцевих бюджетів повинні забезпечувати суспільні потреби та позитивно впливати на розвиток місцевої економічної інфраструктури.

– Критерії, що визначають “горизонтальні зв’язки”. Видатки місцевих бюджетів повинні забезпечувати рівномірний розподіл бюджетних ресурсів, не враховуючи податковий потенціал регіонів.

10. Обмеженість фінансових ресурсів адміністративно–територіальної одиниці зумовлює обмеженість дохідної і видаткової частини місцевих бюджетів, що не дозволяє повною мірою фінансувати надання суспільних послуг, тому обмеженість фінансових ресурсів є одним з чинників існування платної медицини, освіти тощо, що негативно впливає на життєвий рівень багатьох верств населення.

11. Встановлено, що нагальною проблемою у сфері формування місцевих бюджетів є розвиток фінансової ініціативи між місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Делегування управлінських функцій “зверху вниз” повинно забезпечувати всебічний розвиток місцевого самоврядування.

12. Виконання місцевих бюджетів вдосконалюється через систему казначейського їх обслуговування, яка забезпечує реалізацію бюджетної політики місцевого самоврядування. Органи державного казначейства виступають суб’єктом управління коштами місцевих бюджетів.

В економічній площині казначейське обслуговування місцевих бюджетів стимулює:

– прозорість руху бюджетних ресурсів;

– ефективне використання коштів за умов обмеженості фінансових ресурсів;

– акумуляцію ресурсів розпорядників коштів місцевих бюджетів на Єдиному казначейському рахунку;

– можливість щоденного отримання інформації про залишки коштів на рахунках бюджетів усіх рівнів і на рахунках бюджетних установ;

– оперативність міжбюджетних відносин між Державним і місцевими бюджетами;

– дієвість контролю за виконанням дохідної і видаткової частини місцевих бюджетів;

– застосування єдиного підходу до бухгалтерського обліку операцій з виконання місцевих бюджетів;

– своєчасність проведення розрахунків відповідно до зобов’язань скорочує терміни проходження платежів від розпорядників коштів бюджету до отримувачів і забезпечує збалансованість у часі між обсягами надходжень та видатками;

– своєчасність складання фінансової звітності про виконання місцевих бюджетів.

13. Поряд з позитивними діями казначейська система обслуговування місцевих бюджетів в практичній реалізації потребує свого вдосконалення. Так, з метою посилення цільового використання фінансових ресурсів бюджету, доцільно розширити контрольні функції органів Державного казначейства; удосконалити процедури казначейського обслуговування місцевих бюджетів шляхом оптимізації документообігу; потребує вдосконалення облік зобов’язань розпорядників коштів бюджету, чим посилюється їх функціональна відповідальність. Важливим залишається спрощення механізму представлення поточної фінансової звітності розпорядниками коштів бюджету.

14. Розроблено економіко-математичну модель залежності доходів і видатків місцевих бюджетів, використання якої дає можливість приймати управлінські рішення на стадії формування і виконання місцевих бюджетів, за якими можна визначати найбільш сприятливі рішення. Необхідно вдосконалювати економіко-математичне моделювання і впроваджувати його в управлінні бюджетним процесом.

Обґрунтовані висновки і пропозиції дисертації спрямовані на досягнення оптимального формування і виконання місцевих бюджетів у регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.