КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАЛИНОВСЬКА Ірина Миколаївна
УДК 811.111’367.4
СТРУКТУРА ІМЕННИКОВОЇ ФРАЗИ ТА ЇЇ ОБУМОВЛЕНІСТЬ
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЮ ГРУПОЮ ЯДРА-ІМЕННИКА
(на матеріалі текстів художньої прози англійської мови)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор
Гороть Євгенія Іванівна,
Волинський державний університет
імені Лесі Українки, кафедра практики
англійської мови, завідувач кафедри
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Перебийніс Валентина Ісидорівна,
Київський національний лінгвістичний
університет, кафедра англійської філології
кандидат філологічних наук, доцент
Андрейчук Надія Іванівна,
Національний університет “Львівська
політехніка”, кафедра прикладної
лінгвістики, завідувач кафедри
Провідна установа: Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти
і науки України, м. Чернівці
Захист відбудеться 12.11.2004 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73).
Автореферат розісланий 11.10.2004 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М.Кагановська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Досліджуючи систему в багатоярусній структурній організації мови, сучасна лінгвістика прагне створити класифікацію синтаксичних одиниць з урахуванням не тільки їхніх структурних, а й функціональних і семантичних властивостей. Посилилась увага до складних взаємовідношень, які існують між функціонуванням мовних одиниць та їх структурою й семантикою.
Реферовану дисертаційну роботу присвячено дослідженню структурних і функціональних особливостей іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози, виявленню зумовленості структури іменникових фраз лексико-семантичною групою ядра-іменника.
Іменникові фрази неодноразово були об’єктом дослідження зарубіжних, російських й українських науковців. Вивчення іменникових фраз зарубіжними лінгвістами здійснюється в межах словосполучення (О.Єсперсен, Г.Суіт, Ч.Фріз) і в межах речення (Ф.Вуд, А.Мун, Г.Несфілд). Коло питань, які розглядають науковці, різноманітне. Якщо одні з них досліджують склад і спосіб вираження компонентів іменникових фраз (Ф.Вуд, В.Девідсон, Т.Найт), то інші аналізують їх структуру, кількісні та якісні аспекти, розташування елементів, схему зв’язку між ними (О.Єсперсен, Е.Крейзінга, Г.Суіт, С.Четмен), роль і місце детермінативів в іменникових фразах (С.Грінбаум, Р.Квірк, П.Робертс, О.Томас, С.Четмен).
Поле дослідження іменникових фраз російськими й українськими вченими є ще ширшим, ніж у зарубіжній лінгвістиці. В їхніх працях розкрито як внутрішню, так і зовнішню структуру іменникових фраз на матеріалі різних мов (Л.С.Бархударов, Н.Ф.Іртеньєва, Б.В.Кедіс, В.П.Лукашевич, А.А.Мізак, Е.А.Тернова), докладно проаналізовано окремі структурні види іменникових фраз, вивчено частоту їх уживання в різних мовних стилях, наприклад: іменникових фраз типу N+N (Т.А.Туліна, П.Ф.Шанін, Л.Б.Юшина), простих і складних прийменникових фраз (Н.І.Варламова, П.В.Іванов, Н.І.Лихошерст), бінарних і полікомпонентних регресивних атрибутивних іменникових фраз (І.Я.Бедер, М.Р.Кауль, Л.С.Лев) тощо. Низку праць присвячено проблемі валентності іменників (О.І.Сущинська, І.А.Фролова, Т.А.Яворська), іменниковим фразам, котрі є термінами різних галузей науки й техніки (Г.Л.Дорош, В.Л.Іщенко).
Незважаючи на те, що проблема іменникових фраз неодноразово висвітлювалася в лінгвістичній літературі, можна констатувати відсутність однозначних критеріїв їх аналізу, єдиної термінології, зосередженість уваги на дослідженні окремих структурних видів іменникових фраз, а також поверхневе вивчення впливу ядер-іменників на структуру бінарних і полікомпонентних іменникових фраз, ролі й місця службових слів у їх структурі, особливостей функціонування іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози. Вищезазначені фактори й передусім складність самої проблеми іменникових фраз
англійської мови й зумовили вибір теми дослідження.
Актуальність дисертаційної роботи підтверджується загальним спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення системної організації мови та функціональних характеристик мовних одиниць у тексті й зумовлена потребою визначення структурних і семантичних особливостей іменникових фраз, закономірностей їхнього функціонування в текстах англомовної художньої прози. Своєчасність комплексного поглибленого аналізу іменникових фраз продиктована також необхідністю науково обґрунтованого відбору лексичного й граматичного мінімуму в процесі навчання іноземної мови, який враховував би вживаність слова та моделі його сполучуваності в мовленні.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Системні та функціональні характеристики мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасної англійської мови”, що розробляється кафедрою практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 9 від 21 травня 1998 року).
Мета дисертаційної роботи – дослідити структуру іменникових фраз, ядрами яких є найчастотніші іменники сучасної англійської мови, шляхом аналізу їхнього функціонування в текстах англомовної художньої прози.
Поставленою метою передбачено низку конкретних завдань:
· охарактеризувати структурні особливості іменникових фраз англійської мови (обсяг іменникових фраз, морфологічний склад й аранжування компонентів, відношення між ядром-іменником і залежними елементами);
· розподілити ядра-іменники досліджуваних іменникових фраз у лексико-семантичні групи (далі ЛСГ);
· проаналізувати функціональні властивості ЛСГ ядер-іменників у структурі іменникових фраз;
· виділити в межах досліджуваного матеріалу структурні види іменникових фраз, інакше кажучи, визначити інвентар дистрибутивних моделей (далі ДМ) іменникових фраз;
· установити функціональні характеристики іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози, враховуючи їхні структурні особливості та належність ядер-іменників до ЛСГ;
· дослідити вплив належності ядер-іменників до ЛСГ на обсяг іменникових фраз, морфологічний склад й аранжування елементів, відношення між компонентами регресивних, прогресивних і рамкових іменникових фраз;
· проаналізувати службові слова (детермінативи) у структурі іменникових фраз й особливості функціонування іменникових фраз із детермінативами в текстах англомовної художньої прози.
Об’єктом дослідження є іменникові фрази, в яких ядра-іменники за даними “Частотного словника сполучуваності сучасної англійської мови”, укладеного Н.О.Волковою, Р.З.Гінзбург, В.І.Перебийніс та ін., входять до складу першої тисячі найчастотніших слів сучасної англійської мови.
Предметом дисертаційного дослідження є структурні та функціональні особливості іменникових фраз.
Матеріалом дослідження слугували твори англійських й американських авторів другої половини ХХ століття. Загальний обсяг вибірки – 336237 слововживань, у якій зафіксовано 18851 іменникову фразу.
Методологічну основу дослідження становлять принцип системності, закон переходу кількісних змін у якісні, принципи зв’язку явищ, причинності, категорії кількості та якості, форми й змісту, поняття структури та системи.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано комплексну методику, що дало змогу здійснити цілісне дослідження фактичного матеріалу: загальнонаукові (узагальнення, індукція, дедукція) та емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез, метод порівняння й класифікації); метод компонентного аналізу для розподілу досліджуваних ядер-іменників у лексико-семантичні групи та підгрупи; метод валентного аналізу для вивчення валентності іменників, які є ядрами досліджуваних іменникових фраз; метод дистрибутивного аналізу, за допомогою якого проводиться відбір іменникових фраз із тексту та дослідження набору всіх можливих позицій залежних компонентів відносно ядер-іменників; статистичні методи (зокрема критерій Стьюдента, кореляція рангів), які дозволили виявити ступінь близькості досліджуваних масивів і наявність чи відсутність взаємозв’язку між певними функціональними показниками, можливість застосування котрих у лінгвістичних дослідженнях зумовлена властивими мові кількісними характеристиками, внутрішньою взаємозалежністю, яка існує між якісними та кількісними особливостями мовної структури, частотою мовних елементів у мовленні, котра підпорядковується певним статистичним закономірностям.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проведено докладний аналіз іменникових фраз, які реалізують активну валентність високочастотних іменників сучасної англійської мови, з урахуванням структурних особливостей іменникових фраз, теорії детермінативів, пре- та постдетермінативів, досліджено особливості функціонування іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози із застосуванням статистичних методів. Доведено, що структура іменникових фраз англійської мови зумовлена лексико-семантичною групою ядер-іменників, а детермінативи є розрізнювальним фактором структурних видів іменникових фраз.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що вона робить внесок у подальше опрацювання питань, пов’язаних із системною організацією мовних одиниць та закономірностей їх функціонування в текстах англомовної художньої прози, сприяє розробці теоретичних аспектів функціонального синтаксису, взаємодії семантики й синтаксису. Дане дослідження розширює знання про структурну організацію системи синтаксичних одиниць, їх семантичні особливості, функціональну перспективу, помагає сформулювати правила морфологічного й позиційного розподілу компонентів іменникових фраз, чим слугує науковій розробці питань теорії сполучуваності та валентності, теорії детермінативів, поглиблює рівень дослідження іменникових фраз загалом.
Практичне значення праці визначається можливістю використання основних положень і результатів дослідження у процесі викладання курсів теоретичної граматики (розділи “Іменник”, “Іменникова фраза”), лексикології (розділи “Сполучуваність”, “Синтаксична семантика”), стилістики англійської мови (розділи “Синтаксична стилістика”, “Функціональна стилістика”); при читанні спецкурсів із функціональної граматики й стилістики; у лексикографії – при складанні навчальних і частотних словників; у методиці викладання іноземних мов – при відборі граматичного мінімуму; при підготовці навчально-методичних посібників; у науково-дослідницькій роботі студентів – при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на науковій конференції професорсько-викладацького складу й студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2000); на ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 2001); на шести міжнародних конференціях: ІІ Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ, 2003), VII Міжнародній конференції “Досвід розробки та застосування САПР в мікроелектроніці” (Львів, 2003), II Міжнародній науковій конференції “Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2003), II Міжнародній науковій конференції “Актуальні напрями сучасної слов’янської та романо-германської філології” (Рівне, 2003).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у матеріалах міжнародних наукових конференцій (три доповіді) та одинадцяти публікаціях, із них дев’ять – статті у фахових наукових виданнях ВАК України (4,96 др. арк.). Загальний обсяг публікацій – 6,28 др. арк.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаних наукових та ілюстративних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 411 сторінок, із них 169 – основного тексту, 23 – списку використаних наукових джерел (252 позиції), списку джерел ілюстративного матеріалу (7 позицій). Додатки обсягом 219 сторінок складаються з 11 частин, де подано таблиці та рисунки, які репрезентують результати дослідження.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито наукову новизну, вказано об’єкт і предмет дослідження, визначено мету й завдання, відзначено теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження, а також сформульовано основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі викладено теоретичні передумови та методологічні основи дослідження структури іменникових фраз, висвітлено вихідні теоретичні положення дисертаційної роботи, пояснено адекватність терміна “іменникова фраза”, проведено аналіз службових слів в іменникових фразах, насамперед детермінативів, їхній розподіл й об’єднання в складні детермінативи, зроблено критичний огляд лінгвістичних праць щодо них та артиклів як найпоширеніших детермінативів, докладно проаналізовано проблему семантичної класифікації іменників англійської мови, досліджувані ядра-іменники розподілено у лексико-семантичні групи та підгрупи, здійснено аналіз функціональних властивостей ЛСГ ядер-іменників.
У другому розділі розкрито суть функціонального підходу до вивчення мовних одиниць, встановлено структурні види іменникових фраз, досліджено основні аспекти функціонування іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози, а саме: вивчено частоту, поширеність іменникових фраз із урахуванням їхніх структурних особливостей (обсяг іменникових фраз; морфологічний склад й аранжування елементів; відношення між ядром-іменником і залежними компонентами), проведено порівняльний аналіз ДМ іменникових фраз за частотою ЛСГ ядер-іменників.
У третьому розділі висвітлено основні аспекти зумовленості структури іменникових фраз ЛСГ ядер-іменників, проаналізовано співвідношення обсягу іменникових фраз, морфологічного складу й аранжування елементів, зв’язку між компонентами іменникових фраз і належності ядер-іменників до ЛСГ, визначено типові для художньої прози моделі іменникових фраз на рівні лексико-семантичних груп і підгруп ядер-іменників, вивчено особливості функціонування іменникових фраз із детермінативами в текстах англомовної художньої прози.
У загальних висновках викладено основні результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. “Структурні характеристики іменникових фраз англійської мови”. У дисертації іменникова фраза трактується як синтаксична конструкція, до складу котрої входять головний та один чи декілька залежних компонентів. Вибір терміна “іменникова фраза” пояснюється тим, що на відміну від “субстантивного словосполучення”, “іменного словосполучення” чи “іменної групи” в іменникових фразах службові слова є їх повноцінними елементами, адже функціонування і семантика іменникових фраз може вивчатися тільки залежно від детермінативів, які входять в їхню структуру (О.І.Денисов, Н.Ф.Іртеньєва, Л.А.Остапенко).
Структура іменникових фраз включає їхній обсяг, морфологічний склад, аранжування елементів і зв’язок між компонентами іменникових фраз (І.Я.Бедер). Залежно від кількості елементів, які входять до складу іменникових фраз, тобто від їх обсягу, іменникові фрази поділяються на бінарні та полікомпонентні, які, у свою чергу, розподіляються на трикомпонентні, чотирикомпонентні, п’ятикомпонентні і т. д. Під бінарною іменниковою фразою мається на увазі сполучення ядра-іменника з одним залежним компонентом, яким може бути також і службове слово, тобто артикль чи будь-який детермінатив, наприклад: an idea, every minute, his hand. Полікомпонентна іменникова фраза складається з ядра-іменника та двох чи кількох залежних елементів, наприклад: their mutual friend; a young fellow under thirty, amiable, unambitious, absent-minded.
Залежно від аранжування компонентів іменникові фрази можуть бути прогресивними, регресивними (в термінології В.Інгве) та рамковими (див. Е.Я.Мороховська). У прогресивних іменникових фразах залежні елементи розташовані справа від ядра-іменника, наприклад: winter in Philadelphia; man, who offered explanations; book two, а в регресивних іменникових фразах, відповідно, – зліва, наприклад: a marvellous little fellow; at the same time; a university social system. Термін “рамкова іменникова фраза” означає двостороннє розташування залежних елементів щодо ядра-іменника, наприклад: every day of the week; the people who notice its preponderance.
Структура полікомпонентних іменникових фраз – це результат ускладнення базисних іменникових фраз додатковими елементами, які розташовуються ієрархічно, підпорядковуючись один одному (Н.І.Варламова). Базисні іменникові фрази є “структурним каркасом”, ускладнення якого відбувається внаслідок синтаксичних процесів розширення та розгортання (Г.Г.Почепцов).
Під розширеною іменниковою фразою мається на увазі така іменникова фраза, в якій значення ядра-іменника уточнюється чи доповнюється додатковими визначниками. Йдеться про паралельну підрядність, коли два чи більше залежних компоненти одночасно підпорядковуються ядру-іменнику, причому ядро-іменник розміщений на вищому ієрархічному рівні, а залежні елементи – на нижчому. Інакше кажучи, сурядний зв’язок між залежними компонентами, сполучниковий чи безсполучниковий, розглядається як супідрядність залежних від ядра-іменника елементів. Розширені іменникові фрази можуть бути або адитивними, або специфікативними. В адитивних конструкціях залежні компоненти виражають окремі ознаки ядра і співвідносяться з ним самостійно. Їх об’єднує тільки спільність синтаксичної позиції й синтаксичного зв’язку у складі конструкції, наприклад, deep, thoughtful silence; obscure, ambiguous life. У специфікативних конструкціях “кожен новий ад’юнкт, що приєднується до ядра, належить не тільки до ядра, а до всього словосполучення в цілому” (Н.І.Варламова), наприклад: Sam’s strong arm; poor little count.
Під розгорнутою іменниковою фразою мається на увазі така іменникова фраза, в якій залежний компонент є ядром наступного компоненту. Йдеться про послідовну підрядність, тобто кожен наступний залежний компонент розміщений на нижчому ієрархічному рівні, наприклад: left hand corner, people in real life. У цих іменникових фразах простежується одночасна реалізація активної й пасивної валентності залежного іменника, адже в іменниковій фразі ядро-іменник характеризується активною валентністю (до нього приєднуються залежні елементи), а залежні компоненти – пасивною валентністю (вони приєднуються до ядра-іменника) (А.І.Сущинська).
Аналіз структури іменникових фраз передбачає визначення інвентаря їх дистрибутивних моделей у текстах англомовної художньої прози, під якими мається на увазі відображення послідовності класів слів, до котрих належать компоненти іменникових фраз (Ю.М.Емдіна, Л.Г.Кравець).
Функціонування мовних одиниць охоплює багато аспектів, основними з яких є частота, поширеність, сполучуваність. Частота є одним із інструментів спостережень за дією статистичних законів, основою класифікації мовних явищ і фактів, критерієм порівняння досліджуваних одиниць, показником виявлених спільних або відмінних рис. У дисертаційній роботі частота ДМ включає суму частот уживання іменникових фраз, які описуються даною ДМ.
Крім частоти, вивчення функціонування іменникових фраз здійснюється за їх поширеністю в текстах англомовної художньої прози. Під поширеністю ДМ мається на увазі кількість ЛСГ іменників, що є ядрами досліджуваних іменникових фраз. Для того, щоб провести класифікацію ДМ іменникових фраз за їх поширеністю, у роботі виділяються зони поширеності: висока, середня й низька. Для цього обчислюється різниця між найвищим і найнижчим показниками поширеності й ділиться на кількість зон поширеності, тобто три. Одержана частка є показником для визначення меж зон, котрий у кожному випадку буде, відповідно, різним.
Детермінативи є повноцінними компонентами іменникових фраз, котрі сполучаються з іменником для вираження кількісних та класифікаційних відношень і стоять перед ядром-іменником. До детермінативів належать: артиклі a (an), the, про-артиклі (Г.Пальмер) one, any, every, each, some, вказівні займенники this, these, that, those, присвійні займенники my, his, her, its, our, your, their, заперечний займенник no, wh-детермінативи (С.Грінбаум, Р.Квірк): which, what, whose, а також another, either, neither.
Детермінативи поділяються на означені й неозначені (Н.Ф.Іртеньєва). До означених детермінативів належать: the, this, these, that, those, my, his, her, its, our, your, their, which, what, whose. Неозначені детермінативи включають: a (an), one, any, every, each, some, no, another, either, neither.
В іменниковій фразі два детермінативи не можуть уживатися перед тим самим іменником, тобто детермінативи виключають один одного зі структури іменникової фрази. Детермінативи поділяються на предетермінативи, детермінативи та постдетермінативи. Пре- та постдетермінативи уточнюють і доповнюють значення детермінативів і займають позиції, відповідно, перед і після детермінативів. До предетермінативів відносяться: all, both, just, only, half, such, quite, rather, twice/double, three times, etc., some of, three of, a lot of, a number of, etc. (О.Томас). До постдетермінативів належать: кількісні, порядкові числівники разом із next, last, final, other, quite, only, several, many, much, certain, more, most, few, fewer, less, least, little, same (О.Томас).
У процесі дослідження іменникових фраз установлено, що ядра-іменники, будучи граматично та семантично домінуючими компонентами іменникових фраз, визначають їхню побудову. Згідно з класифікацією іменників І.В.Арнольд, за допомогою принципу бінарних опозицій ядра-іменники досліджуваних іменникових фраз розподілено у вісім ЛСГ, а саме: 1) люди, наприклад: doctor, father, friend; 2) істоти, наприклад: bird, dog, horse; 3) одинично-збірні групи людей: company, family, party; 4) власне збірні групи людей: people, public; 5) одиниці виміру: mile, moment, month; 6) предмети: book, car, garden; 7) речовини, матеріали: gold, food, stone; 8) абстрактні іменники, наприклад: danger, charity, success. З метою більш глибокого аналізу та виділення типових для текстів художньої прози моделей іменникових фраз методом словникових дефініцій та процедур перефразування і семантичного розгортання виділені вісім ЛСГ розподілено на підгрупи, беручи до уваги теорію семантичних полів
іменників З.Н.Вердієвої.
Різні за обсягом і граматичними й семантичними особливостями ЛСГ ядер-іменників наділені різноманітними функціональними характеристиками. Слід зауважити, що під “обсягом ЛСГ” мається на увазі кількість іменників, які відносяться до цієї групи. Результати аналізу показали, що найбільш частотною є ЛСГ “абстрактні іменники”. До ядра за частотою (біля 75досліджуваного матеріалу), крім названої групи, належить ЛСГ “предмети”; до основної підсистеми – дві ЛСГ, зокрема “люди” та “одиниці виміру”, які разом з ядром складають основну систему (90 % досліджуваного масиву) (див. табл. 1). У периферійній системі містяться чотири ЛСГ іменників, а саме: “речовини, матеріали”, “одинично-збірні групи людей”, “істоти” та “власне збірні групи людей”, іменники яких є ядрами низькочастотних іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози. Найменш частотною є ЛСГ “істоти”. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, між обсягом і частотою ЛСГ існує прямо пропорційний зв’язок, а саме: чим більший обсяг ЛСГ ядер-іменників, тим більша її частота вживання в текстах англомовної художньої прози.
Таблиця 1
Основна й периферійна системи лексико-семантичних груп
ядер-іменників за сумарною частотою
№
з/пЛексико-семантична група | Частота ЛСГ | Розподіл ЛСГ за частотою | Всього
1 | Абстрактні іменники | 8060 (42,76 %) | Ядро
13034 (69,14 %) | Основна система
17551 (93,10 %) | 18851
(100 %)
2 | Предмети | 4974 (26,39 %)
3 | Люди | 2882 (15,29 %) | Основна підсистема
4517 (23,96 %)
4 | Одиниці виміру | 1635 (8,67 %)
5 | Речовини, матеріали | 500 (2,65 %) | Периферійна система
1300 (6,90 %)
6 | Одинично-збірні групи людей | 496 (2,63 %)
7 | Власне збірні групи людей | 201 (1,07 %)
8 | Істоти | 103 (0,55 %)
Розділ 2. “Функціонування іменникових фраз у текстах художньої прози англійської мови”. Багатоаспектність структури іменникових фраз англійської мови може бути розкрита тільки з урахуванням їхніх функціональних особливостей, адже дослідження мови не є повним без аналізу функціонування мовних одиниць, і будь-яке лінгвістичне явище (форма, категорія) може вважатися дослідженим тоді, коли враховуються як його системні, так і
функціональні властивості.
Дослідження функціонування іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози включає встановлення інвентарю ДМ регресивних, прогресивних і рамкових іменникових фраз; визначення частоти зафіксованих ДМ; виділення за частотою основної й периферійної системи ДМ; вивчення поширеності ДМ та їх зон поширеності; обстеження впливу поширеності ДМ на їх частоту; порівняння ДМ за частотою ЛСГ ядер-іменників.
У процесі аналізу текстів англомовної художньої прози виявилося, що найпродуктивнішим способом побудови іменникових фраз є лівостороннє розташування залежних елементів, оскільки регресивні іменникові фрази складають 71,52 % досліджуваних фраз. Другу за частотою позицію займають рамкові іменникові фрази, котрі складають 25,52 %. Відповідно прогресивні іменникові фрази є найменш частотними, які складають всього 3,96 %.
Результати дослідження показали, що функціонування іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози зумовлене їхніми структурними особливостями. Існує обернено пропорційний зв’язок між обсягом і частотою іменникових фраз: чим менше елементів у регресивних, прогресивних чи рамкових іменникових фразах, тим більша їхня частота, інакше кажучи, зі зростанням обсягу іменникових фраз, частота їх уживання в текстах англомовної художньої прози зменшується (див. рис. ):
Аранжування елементів впливає на обсяг іменникових фраз та кількість ДМ, котрі їх описують. Можливості розташування залежних компонентів зліва і справа від ядра-іменника пояснюють той факт, що рамкові іменникові фрази описуються найбільшою кількістю ДМ. Установлено, що інвентарний список ДМ регресивних іменникових фраз складає 168 моделей, прогресивних – 27 та рамкових – 318 моделей. У текстах англомовної художньої прози зафіксовано іменникові фрази різного обсягу: від двох до дев’яти компонентів. Так, максимальний обсяг регресивних іменникових фраз складає сім елементів, наприклад: D+Adj+Adj+Adj+Adj+Adj+N – a nice, pretty, charming, innocent young woman. Установлено, що в загальному масиві ядро за частотою становлять бінарні й трикомпонентні іменникові фрази, а чотирикомпонентні відносяться до основної підсистеми за частотою. У межах поділу іменникових фраз на регресивні, прогресивні та рамкові з’ясувалося, що найчастотнішими є чотирикомпонентні іменникові фрази, а п’ятикомпонентні складають основну підсистему за частотою.
У процесі дослідження частот ДМ іменникових фраз виявилося, що ядро за частотою вживання в текстах англомовної художньої прози складають іменникові фрази, які описуються 24 ДМ, точніше: бінарні регресивні іменникові фрази типу D+N (35,66наприклад: August night, my mind; полікомпонентні регресивні іменникові фрази (21,09 %), котрі описуються 6 ДМ, власне: D+Adj+N – a big fool, Pr+D+N – after a week, D+DP+N – a certain word, D+n+N – the hotel bill, D+Adj+Adj+N – a big contemporary need, PD+D+N – all my life; бінарні прогресивні іменникові фрази типу N+n (2,30 %), наприклад: doctor Jones, Lake Geneva; полікомпонентні прогресивні іменникові фрази (0,97 %), що описуються двома ДМ: N+Pr+NP – people in real life і N+Pr+n – present for Henry; та рамкові іменникові фрази (18,37 %), які складають 14 ДМ, серед яких 4 трикомпонентні моделі: D+N+cl – the boy who writes the lyrics; D+N+VP – a man to scare the devil; D+N+Adv – this fellow here; D+N+V – the place to visit, 6 чотирикомпонентних ДМ: D+N+Pr+NP – this man of simple tastes; D+N+Pr+n – a group of islands; D+N+Pr+Pn – a girl like this; D+Adj+N+cl – an old house that had been in her husband's family for years; D+N+Pr+VP – the honour of becoming my wife; D+N+Pr+cl – a sense in which the great differences of the human condition could press і 4 п’ятикомпонентні ДМ: D+Adj+N+Pr+NP – a beautiful woman like his sister; D+Adj+N+Pr+n – the great crowd of people; Pr+D+N+Pr+NP – on the night after his ride; D+Adj+N+Pr+Pn – an active man like him.
Поширеність ДМ досліджуваних іменникових фраз коливається від 1 до 8. Так, наприклад, найбільш поширені бінарні регресивні іменникові фрази описуються ДМ D+N та Adj+N, поширеність котрих дорівнює 8, тобто ядра-іменники відносяться до всіх ЛСГ. Найменш поширеною ДМ є Pr+N: іменники ЛСГ “люди”, “істоти”, “власне збірні групи людей” не зафіксовані в сполученні з прийменниками. Іменникові фрази розподілено за зонами поширеності. Вони не збігаються з ядром, основною підсистемою і периферією за частотою. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що частота рамкових і полікомпонентних прогресивних іменникових фраз залежить від поширеності, точніше: чим більша їхня поширеність, тим більша і їх частота.
Дистрибутивні моделі регресивних, прогресивних і рамкових іменникових фраз зіставлено за частотами кожної ЛСГ ядер-іменників (для цього визначено критерій Стьюдента, відстані між досліджуваними масивами, побудовано графи близькості). Так, наприклад, при порівнянні ДМ високочастотних регресивних іменникових фраз (D+Adj+N, Pr+D+N, D+DP+N, D+n+N, D+Adj+Adj+N, PD+D+N) за частотою ЛСГ “люди” виявилося, що: 1) пара ДМ PD+D+N – D+n+N характеризується максимальною близькістю, тобто подібна за цим параметром; 2) парам ДМ D+Adj+N – D+n+N та D+n+N – D+Adj+Adj+N властива середня близькість; 3) модель Pr+D+N вирізняється слабкими зв’язками з ДМ D+Adj+N, D+Adj+Adj+N, D+n+N, що свідчить про їх мінімальну схожість; 4) жодна з ДМ не характеризується близькістю, вищою за середню; 5) між досліджуваними ДМ домінує близькість, нижча за середню, що підтверджує мінімальну подібність ДМ за частотою ЛСГ “люди”.
Перевірка істотності розходжень за критерієм Стьюдента й установлення на базі цих показників близькості між ДМ іменникових фраз показали, що загалом масивам властива мінімальна, середня, близькістю, нижча за середню, а це свідчить про те, що належність ядер-іменників до ЛСГ є надійним параметром розмежування ДМ іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози.
Розділ 3. “Залежність структури іменникових фраз від лексико-семантичної групи ядер-іменників”. Дослідження зумовленості структури іменникових фраз ЛСГ ядер-іменників включає аналіз впливу належності ядер-іменників до ЛСГ на обсяг іменникових фраз, морфологічний склад й аранжування елементів, зв’язки між компонентами регресивних, прогресивних і рамкових іменникових фраз, аналіз функціональних особливостей іменникових фраз із детермінативами в текстах англомовної художньої прози.
Результати аналізу показали, що обсяг іменникових фраз частково залежить від належності ядер-іменників до лексико-семантичної групи. Так, ядрами досліджуваних полікомпонентних іменникових фраз є іменники двох ЛСГ “абстрактні іменники” та “предмети”. У бінарних іменникових фразах, окрім названих ЛСГ, ядро за частотою також складають ядра-іменники ЛСГ “люди”. У приядерній зоні бінарних, три- та п’ятикомпонентних фраз містяться іменники ЛСГ “одиниці виміру”, на відміну від чотирикомпонентних, приядерну зону яких складають іменники ЛСГ “люди”. Іменники ЛСГ “істоти”, “одинично-збірні групи людей”, “власне збірні групи людей” та “речовини, матеріали” є ядрами периферійних бінарних і полікомпонентних іменникових фраз.
Найбільш продуктивною в утворенні полікомпонентних іменникових фраз є ДМ Adj+N, оскільки на базі цієї моделі утворено 6 ДМ (D+Adj+N, D+Adj+Adj+N, D+Adj+N+Pr+NP, D+Adj+N+Pr+n, D+Adj+N+Pr+Pn та D+Adj+N+cl). Розширення базисної ДМ Adj+N у препозиції здійснюється за рахунок детермінативів, які належать не тільки до ядра, а й до всієї іменникової фрази. Тобто морфологічний склад цих іменникових фраз пояснює відношення між їх компонентами. Вони специфікативні, адже службові слова уточнюють значення всієї іменникової фрази, наприклад: D+Adj+N – these intellectual people, D+Adj+Adj+N – your remarkable little friend.
Відношення між ядром-іменником і залежними компонентами в постпозиції в рамкових іменникових фразах можуть мати різний характер. По-перше, це адитивне розширення, яке здійснюється за рахунок або прийменників й іменників чи займенників, або підрядних речень, наприклад: D+Adj+N+Pr+n – a sad season of life, D+Adj+N+Pr+Pn – a professional brother of yours, D+Adj+N+cl – a mutual friend who was much concerned at his state of health. По-друге, це розгортання у ДМ D+Adj+N+Pr+NP, яке відбувається на базі ДМ N+Pr+n за рахунок залежних елементів, але не від ядра-іменника N, а від іменників, залежних від ядра.
Морфологічний склад залежних компонентів у пре- та постпозиції відрізняється. Він впливає на зв’язки між ядрами-іменниками та залежними елементами, котрі є специфікативними у препозиції, за винятком ДМ D+Adj+Adj+N, у якій адитивне розширення в іменникових фразах здійснюється за рахунок прикметників, що виражають однакову оцінну чи експресивно-емоційну конотацію. Між залежними компонентами у постпозиції та ядрами-іменниками простежуються як адитивні розширені відношення, так і розгорнуті відношення.
Різко вираженого взаємозв’язку між належністю ядер-іменників до ЛСГ та відношеннями між ядрами-іменниками й залежними елементами немає, але іменники ЛСГ “абстрактні іменники” та “предмети” є продуктивними в утворенні іменникових фраз, відношення між елементами яких є розширеними (специфікативними та адитивними), розширено-розгорнутими (ЛСГ “одиниці виміру” – для розгорнутих іменникових фраз).
Аналіз аранжування компонентів іменникових фраз і належності ядер-іменників до ЛСГ показав, що регресивні й рамкові іменникові фрази схожі за сполученням ядер-іменників певних ЛСГ із залежними елементами у препозиції, а прогресивні та рамкові іменникові фрази – за сполученням ядер-іменників певних ЛСГ із залежними компонентами у постпозиції (див. рис. 2).
У процесі виведення типових для художньої прози моделей іменникових фраз на рівні лексико-семантичних груп і підгруп ядер-іменників з’ясувалося, що для прогресивних іменникових фраз релевантною є належність ядер-іменників до груп, а для регресивних та рамкових іменникових фраз – належність до підгруп. Іменники ЛСГ “абстрактні іменники” характеризуються універсальною сполучуваністю, тобто є ядрами всіх таких видів досліджуваних фраз.
Аранжування компонентів має вагу при наповненні іменникових фраз детермінативами. Установлено, що означені детермінативи кількісно значно переважають над неозначеними (точніше, 69,98 % та 30,02 %). Регресивні та рамкові іменникові фрази різняться кількістю детермінативів, власне регресивні іменникові фрази включають усі детермінативи, а рамкові – ні. Детермінативи whose, these, which не входять до їх складу. Ядро за частотою рамкових іменникових фраз складають артиклі, а регресивних – артиклі та присвійні займенники his і my. Регресивні та рамкові іменникові фрази різняться також і основною підсистемою за частотою: у регресивних фразах – це присвійні займенники her, your, вказівні займенники this, that та неозначений займенник one, у рамкових фразах – це неозначені займенники any, one, присвійний займенник his та заперечний займенник no.
Примітка. 1 – ЛСГ “люди”; 2 – ЛСГ “істоти”; 3 – ЛСГ “одинично-збірні групи людей”; 4 – ЛСГ “власне збірні групи людей”; 5 – ЛСГ “одиниці виміру”;
6 – ЛСГ “предмети”; 7 – ЛСГ “речовини, матеріали”; 8 – ЛСГ “абстрактні іменники”.
Чим більший обсяг іменникових фраз, тим менше детермінативів бере участь у їх наповненні. Так, усі детермінативи входять до складу бінарних іменникових фраз. Вказівний займенник those не входить до складу трикомпонентних фраз, вказівний займенник these та відносні займенники whose, which – до складу чотирикомпонентних фраз і вісім детермінативів – до складу п’ятикомпонентних іменникових фраз, а саме: присвійний займенник our, відносні займенники what, whose, which, вказівний займенник these, неозначений займенник one, означальні займенники each, either.
За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що існує прямо пропорційний зв’язок між частотою та поширеністю іменникових фраз із детермінативами: чим вища їх поширеність, тим вища їхня частота в текстах англомовної художньої прози.
ВИСНОВКИ
У дисертаційний роботі досліджено структуру іменникових фраз, ядрами котрих є найчастотніші іменники сучасної англійської мови, закономірності їхнього функціонування в текстах англомовної художньої прози.
Проведений аналіз лексико-семантичних груп ядер-іменників підтверджує висловлене нами припущення про те, що різні за обсягом і граматичними й семантичними властивостями лексико-семантичні групи ядер-іменників наділяються різноманітними функціональними особливостями.
Дослідження функціонування іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози показало, що функціональні властивості іменникових фраз обумовлені їхньою структурою й належністю ядер-іменників до лексико-семантичних груп:
· аранжування компонентів впливає на частоту іменникових фраз і кількість дистрибутивних моделей, які їх описують;
· частота лексико-семантичних груп ядер-іменників є надійним параметром розмежування дистрибутивних моделей регресивних, прогресивних і рамкових іменникових фраз;
· між частотою й обсягом іменникових фраз існує обернено пропорційний зв’язок: чим більший обсяг регресивних, прогресивних чи рамкових іменникових фраз, тим менша їх частота вживання в текстах англомовної художньої прози;
· основними факторами, які обмежують розширення й розгортання базисних дистрибутивних моделей іменникових фраз, є морфологічний склад й аранжування залежних компонентів;
· для прогресивних іменникових фраз релевантною є належність ядер-іменників до лексико-семантичних груп, а для регресивних і рамкових – до лексико-семантичних підгруп ;
· немає залежності між обсягом іменникових фраз і належністю ядер-іменників до лексико-семантичних груп.
Аналіз функціонування іменникових фраз із детермінативами в текстах англомовної художньої прози дозволив виявити, що детермінативи є розрізнювальним фактором структурних видів іменникових фраз: означені детермінативи значно переважають над неозначеними у структурі іменникових фраз; чим більший обсяг іменникових фраз, тим менше детермінативів бере участь у їх наповненні.
У межах одного дослідження складно охопити все коло питань, пов’язаних із даною проблемою. Цікавим видається вивчення низькочастотних іменникових фраз у різностильових текстах, аналіз функціональних, структурних і семантичних особливостей іменникових фраз в авторських стилях. Перспективним вбачається зіставлення та порівняльно-типологічний аналіз іменникових фраз англійської та української, російської чи інших мов.
Основні положення дисертації висвітлені в публікаціях автора:
1. Гульт І.М. Порівняльний аналіз прогресивних прийменникових словосполучень типу N1+of +N2 в українській та англійській мовах // Вісник Сумського державного університету ім. А.С.Макаренка. Серія Філологічні науки. – Суми: СДУ, 2001. – С. 42-46.
2. Гульт І.М. Синтаксично-семантичні аспекти структури прогресивної іменникової фрази в сучасній англійській мові // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія філологічна. – Остріг: НУОА, 2001. –
С. 21-29.
3. Гульт І.М. Синтаксично-семантичні аспекти структури регресивної іменникової фрази в сучасній англійській мові // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія Романо-германська філологія. – Луцьк: Вежа, 2001. – №13. – С. .
4. Гульт І.М. Структура дво- та трикомпонентних іменникових фраз (на матеріалі оповідань O’Henry “Waifs and Strays”) // Філологічні студії: Наук. часопис. – Луцьк: Академічний дім, 2001. – №4. – С. 74-80.
5. Гульт І.М. Структура іменникових прийменникових фраз у сучасній англійській мові (на матеріалі збірки Джека Лондона “South Sea Tales”) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія Романо-германська філологія. – Луцьк: Вежа, 2002. – №5. – С. 125-131.
6. Гульт І.М. Структурні особливості високочастотних полікомпонентних регресивних іменникових фраз (на матеріалі художньої прози сучасної англійської мови) // Філологічні студії: Наук. часопис. – Луцьк: Академічний дім, 2003. – №1. – С. 45-51.
7. Гульт І.М. Функціонування прогресивних іменникових фраз у текстах художньої прози (на матеріалі англійської мови) // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Філологічні науки. – Луганськ: ЛДПУ, 2003. – №3. – С. 90-95.
8. Калиновська І.М. Функціональні й семантичні характеристики рамкових іменникових фраз (на матеріалі художньої прози англійської мови) // Філологічні студії: Наук. часопис. – Луцьк: Академічний дім, 2003. – №3. – С. 80-87.
9. Hult I. Determiners in the Structure of Noun Phrase // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія Романо-германська філологія. – Луцьк: Вежа, 2000. – №2. – С. 131-137.
10. Гульт І.М. Методологічні проблеми дослідження структури іменникових фраз // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 13. – С. 49-50.
11. Гульт І.М. Про системний підхід до вивчення структури іменникових фраз // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і
освіта 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 13. – С. 102-103.
12. Hult I. Modeling the Lexico-Semantic Group Stability of Modern English Nouns // Proceedings of the VII International Conference “The Experience of Designing and Application of CAD Systems in Microelectronics”. – Lviv, Slavske. – 2003. –
P. -565.
АНОТАЦІЯ
Калиновська І.М. Структура іменникової фрази та її обумовленість лексико-семантичною групою ядра-іменника (на матеріалі текстів художньої прози англійської мови). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню структурних і функціональних особливостей іменникових фраз у текстах англомовної художньої прози, виявленню зумовленості структури іменникових фраз лексико-семантичною групою ядра-іменника.
У дисертаційній праці проведено докладний аналіз іменникових фраз, які реалізують активну валентність високочастотних
