НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛОСОК ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 378.147.88

МЕТОДИКА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ АГРОНОМІВ

З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

В УМОВАХ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.02 – теорія та методика навчання

(сільськогосподарські науки)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор ДЬОМІН Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор КОРНЄЄВ Віктор Петрович, Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник

кандидат педагогічних наук БЛОЗВА Ігор Йосипович, Борщівський агротехнічний коледж, завідувач заочним відділенням

Провідна установа - Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра трудового навчання і креслення, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “10”листопада 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.11 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кім. 41

Автореферат розісланий “8” жовтня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _______________________ Свистун В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення значущості вищої освіти як чинника економічного розвитку країни та її духовного відродження в умовах глобалізації, переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства поставили перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і науки. Тому у державних нормативно-правових документах, зокрема у Законі України “Про освіту”, Законі України “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, висуваються пріоритети, принципи і завдання щодо вдосконалення діяльності вищих навчальних закладів з метою забезпечення необхідного професійного та загальнокультурного рівня майбутніх фахівців.

Особливо важливими слід назвати положення про забезпечення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти, утвердження новітніх інформаційних педагогічних технологій, підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, мовних стратегій.

У зв’язку з цим одним із головних завдань, що постає перед вищою школою в сучасних умовах, є забезпечення якості практичної підготовки студентів-аграрників, адекватної вимогам сьогодення. Проблема якості практичної підготовки зумовлена тим, що, по-перше, процес учіння (формування знань, умінь і навичок) часто залишається на низькому рівні. По-друге, демократизація і гуманізація навчально-виховного процесу неможливі без перетворення студентської аудиторії на активного учасника процесу навчання, а викладача – на педагога-методолога, який організує і керує свідомою, наполегливою пізнавальною діяльністю студентів, здійснює дидактичну та методичну інтерпретацію наукового знання. Без глибокого аналізу теоретичних основ практичної підготовки і результатів досліджень психологів неможливо розробити, організувати та здійснити ефективну практичну підготовку студентів, що прокладає місток від знань – до умінь їхнього практичного застосування, тобто формує професійні якості майбутніх фахівців-аграрників.

У теорію практичної підготовки зробили вагомий внесок такі відомі вчені: С.І.Архангельський, С.Я.Батишев, А.І.Дьомін, Б.П.Єсіпов, С.І.Зінов’єв, О.П.Кондратюк, Г.С.Костюк, Є.О.Мілерян, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна, Д.О.Тхоржевський, С.А.Шапоринський та ін.

Вирішенням актуальних питань практичної підготовки студентів у вищих навчальних закладах займалися І.Й.Блозва, А.А.Бугерко, Д.Г.Войтюк, В.С.Гапоненко, А.А.Гуменюк, А.І.Дьомін, О.А.Дьомін, Г.І.Живолуп, В.М.Красильников, П.В.Лауш, П.Г.Лузан, І.І.Паламар, В.І.Рябець, Д.А.Сметанін, Л.О.Цвєтков, П.Н.Ярошенко, Л.О.Ярошенко та ін.

Розроблення сучасних науково обґрунтованих методик практичної підготовки – один з дійових шляхів вирішення проблеми якості професійної підготовки студентів у вищих аграрних закладах освіти. Проте недостатня увага науковців і освітян до розробки та впровадження у навчальний процес на агрономічних факультетах методики практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва на сучасному рівні вже сьогодні призводить до зниження ефективності оволодіння студентами знаннями, уміннями і навичками.

Актуальність означеної проблеми зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Методика практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва в умовах вищого навчального закладу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових робіт кафедри педагогіки Національного аграрного університету як складова загального дослідження “Розробка та впровадження у навчально-виховний процес вищих аграрних закладів освіти інноваційних педагогічних технологій” (РК № 0101U003740).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити методику практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” напряму підготовки “Агрономія”.

В основу наукового дослідження закладено гіпотезу, згідно з якою практична підготовка майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва в умовах вищого навчального закладу здійснюватиметься ефективно, якщо:

- виявити основні дидактичні умови практичної підготовки майбутніх агрономів, в основу якої покладено процес формування, зокрема предметно-розумових і предметно-практичних умінь і навичок з механізації сільськогосподарського виробництва з урахуванням сучасних вимог;

- розробити, з урахуванням виявлених дидактичних умов, методику практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва і реалізувати її в умовах вищого навчального закладу.

Для досягнення вказаної мети дослідження визначено такі завдання: провести психолого-педагогічний аналіз сучасної освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” з механізації сільськогосподарського виробництва за напрямом підготовки “Агрономія”; визначити та науково обґрунтувати дидактичні умови практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва на агрономічних факультетах вищого закладу освіти; розробити методику практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва майбутніх агрономів; експериментально перевірити ефективність методики практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва.

Об’єкт дослідження – навчальний процес на агрономічних факультетах вищого аграрного закладу освіти.

Предмет дослідження – методика практичної підготовки майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” напряму підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань використовувалися емпіричні і теоретичні методи дослідження. Із числа емпіричних нами застосовано педагогічне спостереження, педагогічний (формуючий) експеримент. З теоретичних методів у дослідженні використано теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, аналіз нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти, освітньо-кваліфікаційної характеристики, навчальних програм, посібників, підручників, методик навчання, періодичних видань, а також математична обробка результатів дослідження з використанням методів математичної статистики.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є базисні положення теорії наукового пізнання та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, психологічні концепції про роль діяльності в розвитку особистості, теорія оптимізації навчально-виховного процесу, а також положення про теорію систем (Ю.А.Конаржевський, В.М.Садовський, А.І.Уємов), теорію структури процесу навчання (А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, А.І.Дьомін, Т.А.Ільїна, І.І.Кобиляцький, І.Т.Огородніков, Г.І.Щукіна та ін.), теорію управління пізнавальною діяльністю (М.М.Скаткін, Н.Ф.Тализіна), теорію практичної підготовки (С.І.Архангельський, С.Я.Батишев, В.П.Беспалько, А.І.Дьомін, С.І.Зінов’єв, В.С.Ледньов, Є.О.Мілерян, Д.О.Тхоржевський та ін.), технологічний підхід до навчання (В.І.Євдокимов, М.В.Кларін, І.Ф.Прокопенко, Г.К.Селевко, С.О.Сисоєва), теорію модульного навчання (А.М.Алексюк, В.М.Гарєєв, П.Юцявичене).

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Національного аграрного університету в період з 1998 по 2004 роки. На етапі формуючого експерименту в педагогічних дослідженнях брали участь 208 студентів.

Дослідження здійснювалося в три етапи:

Перший етап (1998–1999 рр.) – вивчення та аналіз фундаментальних праць психолого-педагогічної та методичної літератури, проведення підготовчої роботи за допомогою безпосереднього спостереження за практичною підготовкою майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва на лабораторних заняттях та навчальній практиці.

Другий етап (1999–2001 рр.) – виявлення дидактичних умов та їх теоретичне обґрунтування, розробка методики практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва.

Третій етап (2001–2004 рр.) – проведення формуючого експерименту, узагальнення його результатів та їх статистична обробка, формулювання висновків, літературне оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено і теоретично обґрунтовано дидактичні умови практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія”; також вперше визначено і теоретично обґрунтовано метод навчання діалого-демонстраційна вправа, що ефективно впливає на якість оволодіння знаннями та сприяє формуванню у майбутніх агрономів пізнавальних умінь і навичок з механізації сільськогосподарського виробництва; розроблено структурну модель формування у майбутніх агрономів професійних умінь з механізації сільськогосподарського виробництва; удосконалено, з урахуванням сутності структури навчання як тристороннього процесу, методику практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва, яка обумовлює науково обґрунтовану послідовність засвоєння та вдосконалення знань студентів для формування професійних умінь; уточнено поняття “методика практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва”.

Практичне значення одержаних результатів. Здобувачем розроблено методику практичної підготовки майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва; запропоновано конструктивне корегування змісту основних розділів програми дисципліни “Механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва” для вищих аграрних закладів освіти IIIIV рівнів акредитації зі спеціальностей “Агрохімія і ґрунтознавство”, “Агрономія”, “Плодоовочівництво і виноградарство” і “Захист рослин”; уточнено структуру блоків-модулів.

Вірогідність одержаних висновків проведеної роботи забезпечується теоретичною та методичною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням дослідження, кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експерименту, апробацією їх у практиці навчального процесу.

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені за безпосередньою участю здобувача. Здійснено психолого-педагогічний аналіз сучасної освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва; виявлено та науково обґрунтовано дидактичні умови практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія”; розроблено на засадах технологічного підходу до навчання методику практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва; досліджено ефективність розробленої методики практичної підготовки щодо якості оволодіння знаннями, уміннями і навичками майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва в умовах вищого навчального закладу.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у наукових доповідях на засіданнях кафедри педагогіки Національного аграрного університету, наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів (Київ, Національний аграрний університет, 2001, 2003); на V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” (Дніпропетровськ, 2002); Другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова ’2002” (Дніпропетровськ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку” (Київ, Національний аграрний університет, 2002).

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Національного аграрного університету (довідка № 1651 від 10.10.2003), Білоцерківського державного аграрного університету (довідка № 08-11/607 від 19.11.2003).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у 7 наукових працях, з яких – 4 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 – у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та п’яти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки. У роботі наведено 16 таблиць, 13 рисунків. Список використаних джерел містить 202 найменування (з них 3 – іноземною мовою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження, відображено апробацію наукової роботи та публікації.

У першому розділі “Психолого-педагогічні аспекти практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва” на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури розглянуто теоретичні основи навчання майбутніх агрономів в умовах практичної підготовки механізації сільськогосподарського виробництва; проаналізовано нормативно-методичні положення з розроблення освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) випускників вищого навчального закладу та уточнено зміст ОКХ фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва; обґрунтовано доцільність розробки методики практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва для досягнення сучасних цілей професійної підготовки у вищому аграрному закладі освіти; виявлено та теоретично обґрунтовано дидактичні умови практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва.

При здійснені аналізу теоретичних основ навчання щодо визначення та обґрунтування його сучасної структури виявлено, що більшість педагогів розглядають навчання як процес, структура якого має двосторонній характер: викладання та учіння (Ю.К.Бабанський, Б.П.Єсипов, Т.А.Ільїна, І.А.Каіров, І.Ф.Харламов, Г.І.Щукіна та ін.). Однак існують і інші підходи до розгляду структури навчання, що характеризується взаємодією трьох компонентів: викладання, учіння, зміст навчання (А.М.Алексюк, М.О.Данілов, І.І.Кобиляцький, М.М.Скаткін та ін.). Разом з тим, вони продовжують розглядати навчання як двосторонній процес. Аналіз структури навчання у вищому аграрному закладі освіти дав підстави стверджувати – навчання доцільно розглядати як тристоронній процес, що складається з таких взаємопов’язаних основних структурних елементів, як викладання, учіння, об’єкт пізнання. Доцільність такого підходу зумовлена недостатнім рівнем висвітлення в існуючих педагогічних дослідженнях питань щодо значення об’єкта пізнання і особливостей його впливу на ефективність та якість практичної підготовки майбутніх фахівців у вищому аграрному закладі освіти.

На підставі досліджень науковців (Ю.А.Конаржевський, А.О.Лігоцький, І.Л.Лікарчук, В.М.Садовський, А.І.Уємов та ін.) встановлено, що складні об’єкти, в тому числі педагогічні, доцільно розглядати як систему. Потреба у системному підході зумовлена багатоаспектністю сторін досліджуваного об’єкта, які необхідно розглядати в єдності. Проаналізувавши практичну підготовку майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва щодо наявності ознак системи, дисертант дійшов висновку, що практичну підготовку можна вважати системою і досліджувати її як системний об’єкт.

Під час розгляду нормативно-методичних положень і структури ОКХ встановлено, що сучасний зміст практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва окреслюється системою умінь вирішувати типові задачі діяльності без використання педагогічних категорій “знання” та “навички”. Для того, щоб встановити доцільність використання розробниками в ОКХ тільки педагогічної категорії “уміння”, здійснено її психолого-педагогічний аналіз. Виявлено, що з позиції діяльнісного підходу неможливе існування окремо знань і умінь, оскільки знання і уміння – це одна й та сама діяльність, яка існує у різних формах: розумовій та матеріальній. Тому варто вважати, що уміння – це знання, доведені діяльністю суб’єкта до рівня умінь використовувати їх у практичних діях. Проте, застосовуючи в ОКХ лише категорію “уміння”, можна відвести зміст освіти від чітко окресленої системи – знання, уміння, навички – і перетворити навчання на процес “механічного” вироблення необхідних умінь для вирішення звужених задач діяльності. У зв’язку з цим пропонується включити до структури ОКХ категорію “знання”, що за своїм змістом має вирішальний вплив на процес формування професійних умінь.

У результаті вивчення практичного досвіду та психолого-педагогічного аналізу наукових джерел, в яких розкриваються підходи щодо практичної підготовки студентів в умовах вищого навчального закладу, ми визначили та обґрунтували дидактичні умови практичної підготовки майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва. Цими дидактичними умовами є: організація оволодінням майбутніми агрономами необхідними пізнавальними уміннями та навичками для засвоєння знань про сільськогосподарську техніку в натуральному вигляді; створення в процесі практичної підготовки навчальних ситуацій, що сприяють виникненню у майбутніх агрономів стенічних емоцій позитивної модальності; організація безперервного контролю знань як засобу залучення майбутніх агрономів до систематичної навчальної діяльності; організація управління зоровим сприйманням студентів для формування у них правильних образних уявлень, необхідних у майбутній фаховій діяльності; застосування на лабораторних заняттях та навчальній практиці адекватних навчальним цілям форм організації праці студентів; забезпечення адекватності навчально-матеріальної бази змісту практичної підготовки майбутніх агрономів.

У другому розділі “Методика практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва” проаналізовано структуру і зміст основних розділів програми “Механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва”, які розкривають зміст практичної підготовки майбутніх агрономів, щодо відповідності змісту вимогам ОКХ фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва. У процесі дослідження встановлено, що основними розділами програми, які висвітлюють зміст практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва, є розділи “Трактори і автомобілі”, “Сільськогосподарські машини” і “Машиновикористання у рослинництві”.

На підставі класифікації умінь, яку запропонували розробники ОКХ, здійснено аналіз змісту зазначених розділів програми, в процесі оволодіння яким у майбутніх агрономів мають сформуватися необхідні види професійних умінь. У процесі дослідження встановлено, що уміння вирішувати типові задачі діяльності з механізації сільськогосподарського виробництва для здійснення проектувальної, організаційної, виконавської і технічної виробничих функцій формуються у майбутніх агрономів на лабораторних заняттях та в умовах навчальної практики. Слід зазначити, для того щоб майбутні агрономи були підготовлені до виконання управлінської виробничої функції та адекватних цій функції задачам діяльності необхідно, щоб студенти вже володіли відповідними знаннями, уміннями і навичками з механізації сільськогосподарського виробництва, які становлять основу та наповнюють змістом основні компоненти структури діяльності майбутнього фахівця в умовах виробництва. Формування у студентів зазначених знань, умінь і навичок організовується в процесі проведення лабораторних занять та під час навчальної практики. На підставі проведеного аналізу змісту практичної підготовки у дисертації розроблено структурну модель поетапного формування у майбутніх агрономів умінь з механізації сільськогосподарського виробництва (рис. 1).

Експериментальна методика практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва побудована на засадах технологічного підходу до навчання. Окремі принципові положення цього підходу розкриті В.І.Євдокимовим, М.В.Кларіним, В.П.Корнєєвим, І.Ф.Прокопенком, Г.К.Селевко, С.О.Сисоєвою та ін., проте згадані автори не розглядали їх у контексті практичної підготовки студентів-аграрників.

Слід зазначити, що процес поетапного формування у майбутніх агрономів під час практичної підготовки професійних умінь передбачає визначення мети кожного етапу. У зв’язку з цим, враховуючи підходи вчених щодо формулювання та впливу чітко визначених цілей на активізацію пізнавальної діяльності студентів (М.В.Кларін, Т.І.Левченко, Е.В.Лузик, О.С.Падалка та ін.), визначено мету першого та другого етапів практичної підготовки (рис.1).

У сучасному сільськогосподарському виробництві, зокрема у рослинництві, потоковий і приймальний контроль якості виконуваних робіт проводять фахівці-агрономи. У зв’язку з цим саме на агронома покладається основна відповідальність за строки, ефективність і якість виконання цього завдання в умовах повної механізації виробництва. Забезпечити ефективне використання сільськогосподарської техніки неможливо без ґрунтовного володіння майбутнім фахівцем знаннями робочого процесу, технологічних регулювань сільськогосподарських машин, агротехнічних вимог до них, без умінь проводити технологічну наладку агрегатів для виконання певних технологічних операцій, без умінь проектувати та організовувати виконання технологічних процесів. Тому розроблена нами методика розкриває технологію досягнення мети першого та другого етапів практичної підготовки на прикладі вивчення майбутніми агрономами сільськогосподарських машин.

Експериментальну методику практичної підготовки майбутніх агрономів з сільськогосподарських машин на лабораторних заняттях побудовано з використанням позитивних

Рис. 1. Структурна модель формування у майбутніх агрономів умінь з механізації сільськогосподарського виробництва

елементів організації навчального процесу за модульною технологією та такою структурою: поділ навчального матеріалу занять на змістові блоки, визначення структури блоків-модулів та уточнення структури навчальних елементів; визначення мети кожного блока-модуля; організація попередньої підготовки студентів до проведення лабораторних занять; розробка структури тестових завдань для контролю знань; здійснення вхідної діагностики знань для виявлення ефективності теоретичної підготовки майбутніх агрономів; введення прийомів стимулювання теоретичної підготовки; застосування діалого-демонстраційних вправ для організації активної пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення ними об’єктів сільськогосподарської техніки в натуральному вигляді; розв’язання навчальних ситуацій проблемного характеру; визначення конкретних понять, які становлять основу предметно-розумових умінь майбутніх агрономів, для виявлення результатів оволодіння ними навчальним матеріалом кожного заняття; організація контролю засвоєння навчального матеріалу кожним студентом за блок-модуль.

Для досягнення мети практичної підготовки з сільськогосподарських машин на лабораторних заняттях у майбутніх агрономів необхідно сформувати систему уявлень, яка була б адекватною об’єкту пізнання в натуральному вигляді. Для того щоб реалізувати визначене завдання, диссертантом розроблені і застосовані на лабораторних заняттях діалого-демонстраційні вправи як один з основних методів навчання. Зазначимо, що такий спосіб взаємодії викладача і студентів, як запитання-відповідь (або бесіда), завдяки діалогічному характеру викладення у поєднанні із запропонованою фронтально-індивідуальною формою організації праці дав можливість залучити до цілеспрямованої пізнавальної діяльності кожного студента.

Під час бесіди студенти пригадують теоретичні знання та отримують від викладача установку на сприймання об’єкта пізнання в натуральному вигляді. Для того щоб здійснити процес ефективного формування у майбутніх агрономів системи уявлень про механізми, вузли і машини, студентам під час діалогу пропонується унаочнювати поняття, які підлягають засвоєнню. Фактично, це означає, що відповіді на поставлене запитання студенти супроводжують демонстрацією деталей, вузлів або механізмів. У процесі виконання таких вправ майбутні агрономи самостійно шукають і знаходять образну інформацію, яка адекватно відображає словесну інформацію, сформульовану у запитаннях або завданнях, що пропонує викладач. У процесі демонстрації студенти зосереджують увагу на характерних властивостях об’єкта пізнання, які необхідно уточнити з метою встановлення зв’язку між поняттям, що підлягає засвоєнню, та адекватним йому правильним образним уявленням. У результаті понятійне узагальнення та образне уявлення інтегруються, і як наслідок, у майбутніх агрономів відбувається процес формування знань про будову машини, її робочий процес, розміщення і взаємозалежне переміщення деталей вузла, механізму під час виконання технологічної наладки сільськогосподарських машин. Таким чином, діалого-демонстраційні вправи сприяють формуванню у студентів розвиненої системи уявлень, що становить основу предметно-розумових умінь і наповнює їх конкретним змістом.

Слід зазначити, що в розробленій експериментальній методиці діалого-демонстраційна вправа, як метод навчання, виконує специфічну функцію. Під час діалогу увага майбутніх агрономів спрямовується на сприймання об’єкта сільськогосподарської техніки зоровим аналізатором. У цей час студенти пригадують теоретичні знання, які удосконалюють можливості сприймальної діяльності, навчаються створювати правильні уявлення про об’єкти сільськогосподарської техніки. Характерним є те, що перш ніж відповісти на запитання або дати пояснення, майбутні агрономи, по-перше, глибше осмислюють сприйняту інформацію з натурального об’єкта та наочних посібників у вигляді плакатів, моделей, пов’язуючи її зі своїми теоретичними знаннями. По-друге, студенти формують пізнавальні уміння через оформлення відповіді в особистій словесній інформації, обов’язково супроводжуючи відповідь ілюстрацією наочності.

Таким чином, діалого-демонстраційна вправа допомагає майбутнім агрономам оперувати правильними уявленнями, які збагачують та уточнюють поняття, що підлягають засвоєнню. Такі дії є характерними для процесу формування у майбутніх агрономів пізнавальних умінь.

Експериментальна методика другого етапу спрямована на досягнення мети практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва в умовах навчальної практики – формування у студентів предметно-практичних умінь проводити технологічну наладку МТА та контроль якості робіт. Розроблена методика другого етапу практичної підготовки побудована на практичному застосуванні майбутніми агрономами сформованого на першому етапі комплексу умінь шляхом виконання студентами вправ у вигляді практичних завдань та розв’язання навчальних ситуацій проблемного характеру. Більшість завдань, які ми ставили перед майбутніми агрономами для виконання вправ, передбачали наявність у студентів розвиненої системи уявлень про порядок і хід їх виконання. Сформованість у студентів означеної системи уявлень обумовлена характером та результатами пізнавальної діяльності майбутніх агрономів на першому етапі практичної підготовки.

З метою виявлення ефективності розробленої методики здійснено її експериментальне дослідження. У формуючому експерименті 2000/01 навчального року в дослідженні брали участь 100 студентів, у тому числі 52 студенти експериментальних груп та 48 студентів контрольних груп. З метою уточнення достовірності отриманих результатів експериментальне дослідження методики практичної підготовки ми провели повторно. У 2001/02 навчальному році у повторному дослідженні брали участь 108 студентів, у тому числі 48 студентів експериментальних груп та 60 студентів контрольних груп. В експериментальних групах здійснювалася практична підготовка за розробленою нами методикою; студенти контрольних груп на першому етапі практичної підготовки працювали за традиційною, а на другому – за експериментальною методикою.

Якість практичної підготовки майбутніх агрономів з сільськогосподарських машин на лабораторних заняттях визначалася за кількістю сформованих у студентів конкретних понять, що становлять основу предметно-розумових умінь. Критерієм оцінки оволодіння студентами кожним поняттям було прийнято повноту поняття, яка визначається кількістю знань про об’єкт пізнання, та глибину поняття, що визначається узагальненням сукупності знань про об’єкт пізнання. Поняття, за якими визначалась якість практичної підготовки на лабораторних заняттях, встановлені як такі, що розкривають ступінь оволодіння кожним студентом знань будови, робочого процесу, технологічних регулювань та процесу технологічної наладки сільськогосподарських машин. Контроль засвоєння студентами понять здійснювався під час захисту ними звітів за темою лабораторного заняття. Правильні відповіді на всі запропоновані запитання свідчили, що знання, які сформувались у майбутніх агрономів, є поглибленими до рівня предметно-розумових умінь оперувати поняттями. Результати зрізів для перевірки кількості сформованих понять у студентів контрольних і експериментальних груп на лабораторних заняттях наведено в табл. 1 і 2.

Таблиця 1

Результати формування понять у студентів на першому етапі практичної підготовки (2000/01 навчальний рік)

Групи | Кількість понять | Число студентів | Кількість понять, сформованих у студентів | Загальна

сума

понять | число | % | Контрольні | 40 | 48 | 880 | 45,8 | 1920 | Експериментальні | 40 | 52 | 1518 | 72,9 | 2080 |

Показники кількості сформованих понять у контрольних і експериментальних групах свідчать про значну перевагу в оволодінні поняттями студентами експериментальних груп (табл. 1). Вони мали майже 73 % загальної кількості сформованих понять, що на 27 % більше, ніж у студентів контрольних груп.

Таблиця 2

Результати формування понять у студентів на першому етапі практичної підготовки у повторному експерименті (2001/02 навчальний рік)

Групи | Кількість понять | Число студентів | Кількість понять, сформованих у студентів | Загальна

сума

понять | число | % | Контрольні | 40 | 60 | 1207 | 50,3 | 2400 | Експериментальні | 40 | 48 | 1502 | 78,2 | 1920 |

Аналіз результатів повторного експерименту свідчить про те, що показник кількості сформованих понять в експериментальних групах майже на 28 % вищий, ніж у контрольних (табл. 2).

З метою виявлення ефективності практичної підготовки майбутніх агрономів до виконання в умовах виробництва управлінської функції з механізації сільськогосподарського виробництва встановлені її рівні. За результатами оволодіння студентами навчальним матеріалом лабораторних занять з сільськогосподарських машин ці рівні мають таку структуру: еталонний; достатній; низький. До еталонного рівня підготовки належать студенти, у кожного з яких сформувалося від тридцяти до сорока понять, що є основою змісту предметно-розумових умінь. До достатнього рівня – студенти, у кожного з яких сформувалося від двадцяти одного до двадцяти дев’яти понять. До низького – студенти, у кожного з яких сформувалося від восьми до двадцяти понять. Розподіл студентів за рівнем практичної підготовки у формуючому експерименті наведений у табл. 3 і 4.

Таблиця 3

Рівні практичної підготовки на першому етапі у студентів контрольних і експериментальних груп за результатами формуючого експерименту у 2000/01 навчальному році

Групи |

Число студентів |

Рівні підготовки, % |

еталонний |

достатній |

низький |

Контрольні | 48 | 2 | 33,4 | 64,6 | Експериментальні | 52 | 46,2 | 50 | 3,8 |

Таблиця 4

Рівні практичної підготовки на першому етапі у студентів контрольних і експериментальних груп за результатами повторного формуючого експерименту у 2001/02 навчальному році

Групи |

Число студентів |

Рівні підготовки, % |

еталонний |

достатній |

низький |

Контрольні | 60 | - | 41,6 | 58,4 | Експериментальні | 48 | 64,6 | 35,4 | - |

Враховуючи той факт, що експериментальна методика першого та другого етапів практичної підготовки з сільськогосподарських машин розкриває, зокрема хід формування у майбутніх агрономів предметно-практичного уміння проводити технологічну наладку МТА, якість практичної підготовки на другому етапі вирішено визначати за кількістю сформованих предметно-практичних умінь проводити технологічну наладку МТА.

Критерієм оцінки оволодіння кожним студентом умінням, що входить до складу професійного предметно-практичного уміння проводити технологічну наладку МТА, є допущені студентом відхилення від заданих технологічних параметрів за результатами виконання практичних завдань. Якщо студент виконав вправи і не допустив відхилень від встановлених технологічних параметрів або вчасно їх усунув, – уміння вважалося сформованим, якщо ж допускав відхилення уміння вважалося несформованим.

Проведене нами експериментальне дослідження методики другого етапу практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва за темами “Підготовка до роботи орних агрегатів і проведення оранки”, “Підготовка до роботи агрегатів для суцільної культивації та проведення культивації”, “Підготовка до роботи агрегатів для міжрядного обробітку ґрунту та проведення культивації”, “Підготовка до роботи та керування агрегатом для посіву зернових культур” і “Підготовка до роботи обприскувача ОП-2000-2-01 та проведення обприскування”, за наслідками формування у майбутніх агрономів предметно-практичних умінь проводити технологічну наладку МТА, показало результати, близькі за ефективністю оволодіння студентами уміннями. Результати зрізів для перевірки кількості сформованих умінь проводити технологічну наладку МТА, у студентів контрольних і експериментальних груп наведено в табл. 5 і 6.

Таблиця 5

Результати формування умінь у студентів на другому етапі практичної підготовки (2000/01 навчальний рік)

Групи | Число студентів | Кількість умінь, сформованих у студентів | Загальна

сума

умінь | число | % | Контрольні | 48 | 158 | 54,8 | 288 | Експериментальні | 52 | 232 | 74,3 | 312 |

Таблиця 6

Результати формування умінь у студентів на другому етапі практичної підготовки у повторному експерименті (2001/02 навчальний рік)

Групи | Число студентів | Кількість умінь, сформованих у студентів | Загальна

сума

умінь | число | % | Контрольні | 60 | 200 | 55,5 | 360 | Експериментальні | 48 | 215 | 74,6 | 288 |

Показники кількості сформованих умінь у контрольних і експериментальних групах свідчать про значну перевагу в оволодінні уміннями студентів експериментальних груп (табл. 5). У студентів експериментальних груп показник кількості сформованих умінь на 19,5 % перевищує аналогічний показник у контрольних групах. Аналіз результатів повторного експерименту свідчить про те, що показник кількості сформованих умінь в експериментальних групах на 19 % вищий, ніж у контрольних (табл. 6).

З метою виявлення ефективності підготовки майбутніх агрономів до виконання в умовах виробництва управлінської функції з механізації сільськогосподарського виробництва, за результатами оволодіння студентами навчальним матеріалом другого етапу практичної підготовки, встановлено також три рівні підготовки: еталонний; достатній; низький. Наприклад, за темою навчальної практики “Підготовка до роботи орних агрегатів і проведення оранки” до еталонного рівня підготовки належать студенти, у кожного з яких сформувалося шість умінь. До достатнього рівня – студенти, у кожного з яких сформувалося від чотирьох до п’яти умінь. До низького рівня – студенти, у кожного з яких сформувалося від двох до трьох умінь. Розподіл студентів за рівнем практичної підготовки у формуючому експерименті наведений у табл. 7 і 8.

Таблиця 7

Рівні практичної підготовки на другому етапі у студентів контрольних і експериментальних груп за результатами формуючого експерименту у 2000/01 навчальному році

Групи |

Число студентів |

Рівні підготовки, % |

еталонний |

достатній |

низький |

Контрольні | 48 | - | 31,2 | 68,8 | Експериментальні | 52 | 7,7 | 82,7 | 9,6

Таблиця 8

Рівні практичної підготовки на другому етапі у студентів контрольних і експериментальних груп за результатами повторного формуючого експерименту у 2001/02 навчальному році

Групи |

Число студентів |

Рівні підготовки, % |

еталонний |

достатній |

низький |

Контрольні | 60 | - | 33,4 | 66,6 | Експериментальні | 48 | 8,4 | 91,6 | - |

Результати експериментального дослідження першого і другого етапів практичної підготовки дають підстави констатувати, що розроблена дисертантом методика суттєво підвищила якість професійної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва.

ВИСНОВКИ

В загальних висновках викладено основні результати роботи над темою і зазначено:

1. Методика практичної підготовки майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва, як галузь педагогічної науки, привертає ще недостатню увагу вчених-педагогів і потребує всебічного наукового дослідження в умовах вищого аграрного закладу освіти. Сьогодні потреба в розробці нової методики практичної підготовки майбутніх агрономів обумовлена оновленням змісту освітньої та професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва та необхідністю підвищувати якість оволодіння майбутніми агрономами відповідними професійними уміннями і навичками.

2. Результати аналізу структури навчання майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва в умовах практичної підготовки показали, що навчання доцільно розглядати як тристоронній процес, який складається з таких взаємопов’язаних основних структурних елементів: викладання; учіння; об’єкт пізнання. У результаті дослідження структури навчання у вищому аграрному закладі освіти, ми дійшли висновку, що “об’єкт пізнання” є самостійною і надзвичайно важливою складовою навчального процесу в умовах практичної підготовки, яка об’єктивно впливає на методичну і педагогічну діяльність викладача та навчально-пізнавальну діяльність студентів.

3. Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” дав можливість уточнити комплекс професійних умінь і навичок з механізації сільськогосподарського виробництва, що підлягають формуванню у майбутніх агрономів в умовах практичної підготовки у вищому агарному закладі освіти. Разом з тим, ми маємо сумніви щодо доцільності застосування в ОКХ педагогічної категорії “уміння” без категорії “знання” для визначення професійних якостей майбутнього фахівця. Запропоновано включити до структури ОКХ категорію “знання”, яка органічно пов’язана з категорією “уміння” і має вирішальний вплив за своїм змістом на формування професійних умінь.

4. Виявлено та обґрунтовано дидактичні умови, які забезпечують ефективне здійснення практичної підготовки майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва. Розкриті нами дидактичні умови практичної підготовки дають можливість організовувати і здійснювати свідому та активну навчально-пізнавальну діяльність майбутніх агрономів при вивченні об’єктів сільськогосподарської техніки в натуральному вигляді.

5. Проаналізувавши комплекс професійних умінь, що підлягають формуванню у майбутніх агрономів в умовах практичної підготовки, враховуючи класифікацію умінь, яку впровадили розробники ОКХ, ми запропонували процес поетапного формування у майбутніх агрономів професійних умінь з механізації сільськогосподарського виробництва. Науково обґрунтований підхід поетапного формування професійних умінь дав підстави запропонувати конструктивне корегування змісту основних розділів програми дисципліни “Механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва”. У результаті здійсненого аналізу розроблено структурну модель формування у майбутніх агрономів умінь з механізації сільськогосподарського виробництва на основі відповідної системи знань.

6. За результатами аналізу виявлених дидактичних умов розроблено методику практичної підготовки майбутніх агрономів на прикладі вивчення сільськогосподарських машин. У розробці методики запроваджений технологічний підхід: визначено мету першого і другого етапів практичної підготовки з механізації сільськогосподарського виробництва; визначено мету вивчення сільськогосподарських машин майбутніми агрономами на лабораторних заняттях та навчальній практиці; розроблено методику практичної підготовки майбутніх агрономів з сільськогосподарських машин на лабораторних заняттях і навчальній практиці, яка оптимально сприяє досягненню визначеної мети.

7. Результати експерименту і їх якісний аналіз підтвердили гіпотезу дослідження. Практична підготовка майбутніх агрономів з механізації сільськогосподарського виробництва в умовах вищого навчального закладу за експериментальною методикою здійснювалась ефективно у зв’язку з реалізацією виявлених дидактичних умов. Практичне використання наших наукових розробок полягає у впровадженні в навчальний процес на агрономічних факультетах науково обґрунтованої методики практичної підготовки студентів.

Слід відмітити, що проведене дослідження залишає відкритою низку питань практичної підготовки майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Агрономія” з механізації сільськогосподарського виробництва. У ході дослідження виявлено ряд проблем, які потребують розв’язання. Вважаємо, що заслуговують на увагу і подальші дослідження такі проблеми: наукове обґрунтування необхідної в сучасних умовах матеріальної бази та її організації для проведення практичної підготовки; розробка системи прийомів стимулювання навчальної діяльності студентів; подальше удосконалення технології формування у майбутніх агрономів професійних умінь і навичок в умовах навчальної практики.

Основний зміст дисертації викладено в семи друкованих публікаціях:

1. Колосок І.О. Диференціація підходів у керуванні пізнавальною діяльністю студентів на лабораторно-практичних заняттях // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2000. – Вип. 22. – С.128–133.

2. Колосок І.О. Аспекти педагогічних категорій “знання” та “уміння” у стандартах вищої освіти // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2000. – Вип. 30. – С.53–60.

3. Дьомін А.І., Дьомін О.А., Колосок І.О. Аспекти поняття структури навчання у вищому аграрному закладі освіти // Теоретичні питання освіти та виховання. – 2001. – Вип. 17. – С.172–174 (проаналізовано останні дослідження, в яких розглядається структура навчання та сформульовано висновок).

4. Дьомін О.А., Колосок І.О. Дидактичні умови проведення поточного контролю у вищому аграрному закладі освіти // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – Вип. 59. – С.98104 (проаналізовано та сформульовано функції поточного контролю в процесі практичної підготовки студентів у вищому аграрному закладі освіти; визначено дидактичну умову проведення поточного контролю знань; виявлено вплив поточного контролю на формування когнітивних якостей студентів).

5. Колосок І.О. Структура навчання у вищому аграрному закладі освіти // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2002”. – Том 1. Педагогіка, психологія, філологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С.32–34.

6. Дьомін О.А., Колосок І.О. Формування зовнішньої мотивації когнітивного процесу у студентів через контроль знань // Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова ’2002”. Том 10. Філологія та педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С.41–43.

7. Дьомін О.А., Колосок І.О. Вплив поточного контролю на якість оволодіння знаннями у вищих аграрних навчальних закладах // Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (17 жовтня 2002 року).