ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО
КИЯНИЦЯ ІЛЛЯ ПЕТРОВИЧ
УДК: 341. 01+342(430)
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ФРН
Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
КИЇВ – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Науковий керівник – кандидат юридичних наук, професор
МАРТИНЕНКО Петро Федорович,
декан юридичного факультету
Міжнародного Соломонового університету (м. Київ)
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
ВИСОЦЬКИЙ Олександр Федорович, провідний
науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України (м. Київ)
кандидат юридичних наук, доцент
МАРМАЗОВ Василь Євгенович,
заступник Міністра юстиції України
Провідна установа – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, кафедра міжнародного права і державного права зарубіжних країн (м. Харків)
Захист дисертації відбудеться 2 липня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.
Автореферат розіслано 2 червня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Усенко І. Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження З утворенням після Другої світової війни нового міжнародного порядку, заснованого на Статуті ООН, постійно зростає роль міжнародного права у співробітництві держав, включаючи сучасні інтеграційні тенденції у світі. Важливе місце в цьому процесі належить міжнародним та національним механізмам імплементації міжнародно-правових норм. Від їх належного функціонування залежить як підтримання у світі загального миру і безпеки, так і розвиток співробітництва держав у всіх сферах, включаючи політичну, соціально-економічну, культурну та гуманітарну.
ФРН належить до країн з найбільш розвинутими імплементаційними механізмами у сфері дії міжнародного права в її внутрішньому правопорядку. Поряд з цим під впливом інтеграційних процесів в Європі і світі поступово змінюється позиція німецької доктрини і практики щодо співвідношення міжнародного права і внутрішнього права.
Поряд з традиційною для країни дуалістичною теорією співвідношення міжнародного права та внутрішнього права і відповідно концепцією його “трансформації” утверджується теорія “виконання” міжнародного права як більш прогресивна і сучасна порівняно з попередньою. Так свого часу вперше серед країн романо-германського права в Німеччині статтею 4 Конституції Веймарської Республіки 1919 р. було встановлено конституційну гарантію імплементації загальних норм міжнародного права у внутрішній правопорядок. Дану тенденцію розвинули і зміцнили ряд положень Основного закону ФРН 1949 р. та практика Федерального Конституційного Суду. У питаннях співвідношення міжнародного права та внутрішнього права німецька доктрина з певних питань ще й досі характеризується домінуванням у ній дуалістичного підходу і процес виконання міжнародно-правових зобов’язань нерідко тлумачиться в контексті концепції “трансформації”.
Проте погляди прибічників концепції трансформації в сучасній німецькій доктрині міжнародного права, по-перше, не відтворюють усієї складності процесів внутрішньої імплементації норм міжнародного права, а, по-друге, не повністю враховують тенденції сучасної судової практики до утвердження домінуючої в державах - членах Європейського Союзу доктрини примату міжнародного права.
Отже, дослідження проблематики імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН є не тільки актуальною темою теорії сучасної імплементації, а й має виняткове практичне значення для підтримання нормальних, дружніх відносин між державами.
Україна, яка нещодавно вступила на шлях самостійного розвитку і намагається створити сучасні імплементаційні механізми виконання своїх міжнародних зобов’язань, може використати для досягнення цієї мети позитивний досвід ФРН. Тим більше, що правові системи ФРН і України належать до однієї групи правових систем континентального (романо-германського) типу і, таким чином, мають спільні риси. Необхідно також враховувати й те, що ФРН є важливим партнером України в політичних та економічних відносинах, сприяє поступовому її входженню до європейських структур, і характер цих відносин багато в чому залежить від сумлінного виконання країною договірних зобов’язань.
Тому останнім часом вітчизняна наука міжнародного права особливо заінтересована в теоретичному розробленні системного підходу до проблеми імплементації норм міжнародного права як єдиного процесу, і саме цим визначається актуальність даного дослідження, яке стосується визначення складових зазначеного механізму імплементації.
З даної проблематики у світі існує чимало праць, присвячених дослідженню загальнотеоретичних та методологічних засад імплементації норм міжнародного права у внутрішньому праві держав. Насамперед, можна навести літературу радянського періоду, яка із певними застереженнями зберігає своє значення. Це праці Є. М. Аметистова, І. П. Бліщенка, В. Г. Буткевича, В. А. Василенка, А. С. Гавердовського, Г. В. Ігнатенка, М. В. Миронова, Р. А. Мюллерсона, І. І. Лукашука, Є. Т. Усенка, А. М. Талалаєва, Г. І. Тункіна, С. В. Черниченка та ін. Сучасна російська література з цієї проблематики представлена працями Л. П. Ануфрієвої, М. М. Марченка, Л. Х. Мінгазова, Ю. О. Тихомирова, Л. М. Шестакова та ін.
У сучасній українській літературі з міжнародного права загальнотеоретичні питання імплементації норм міжнародного права у внутрішньому праві досліджувалися в працях М. В. Буроменського, В. Н. Денисова, А. І. Дмитрієва, В. І. Євінтова, П. Ф. Мартиненка, Л. Д. Тимченка та ін. Водночас окремі питання імплементації розглядалися в працях П. М. Рабиновича, Н. І. Цись, В. Л. Чубарєва, О. Н. Ярмиша, В. З. Шукліної.
Особливо слід відзначити низку праць, підготовлених суддями та науковцями різних країн, які стосуються аналізу застосування та тлумачення норм міжнародного права судами та органами конституційної юрисдикції: в Австрії – Л. Адамовича; в Білорусії – Г. О. Васілевича та А. І. Зибайло; в Грузії – Р. С. Гаваладзе; в Росії – Г. М. Даниленка, І. І. Лукашука, О. І. Тіунова; в Україні – М. Д. Савенка, Н. М. Сергієнко, В. Є. Скоморохи.
Німецька література щодо імплементації норм міжнародного права представлена працями Г. Дама, К. Дьорінга, Г. Дюріга, Г. Вальца, І. Зайдль-Гогенвельдерна, Б. Манфреда, Т. Маунца, Г. Мослера, Х. Песталоцца, В. Рудольфа, Г. Тріппеля, М. Швайтцара та ін.
Але у вітчизняній науці міжнародного права відсутні спеціальні дослідження, присвячені імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН, що зумовлює необхідність висвітленням у даній дисертації комплексу питань, пов’язаних з вивченням цієї проблематики.
В аспекті дослідження механізму імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН необхідно зазначити, що проблематика впливу права Європейського Союзу (ЄС) на внутрішнє право в цій роботі не розглядається, оскільки теоретично і методологічно вона виходить за межі даного дослідження. Право ЄС, його правова природа, хоч і пов’язані в своїй основі з міжнародним правом, проте є окремою правовою системою, яка суттєво відрізняється від міжнародного права. Тому дослідження взаємодії права ЄС з внутрішнім правом держав-членів має ґрунтуватися на інших методологічних засадах.
Зв'язок дисертації з науковими програмами та плановими темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової програми кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Міжнародно-правові основи зміцнення державності України (номер проекту 97132), що є складової комплексної наукової програми цього Університету “Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української держави” (№ 97128).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування нормативно-правових та організаційно-правових основ механізму імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН та його функціонування з точки зору ефективності дії норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку.
Відповідно до цієї мети основне місце в дисертації належить розв’язанню таких завдань:
розкрити еволюцію основних концепцій щодо здійснення норм міжнародного права у внутрішньому праві ФРН;
визначити особливості сучасного механізму імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН, з’ясувавши основні способи цього процесу;
систематизувати гарантії імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН;
визначити способи імплементації основних принципів та норм загального міжнародного права в правовій системі ФРН;
виявити особливості імплементації норм міжнародного звичаєвого права;
дати характеристику повноважень федеральних органів виконавчої, законодавчої та судової влади у сфері імплементації норм міжнародного права;
з’ясувати відмінності здійснення імплементації міжнародних договорів на рівні федерації та її суб’єктів.
Об’єктом дослідження є міжнародні та внутрішні правовідносини, що стосуються взаємодії міжнародного права та внутрішнього права.
Предметом дослідження є норми міжнародного та внутрішнього права ФРН, які регулюють правові способи їх взаємодії відповідно до конституційного права країни.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять такі методи юридичної науки, як нормативний та природно-правовий, що застосовуються в процесі визначення механізмів імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН. Використовуються також загальнонаукові методи – історичний, системний та порівняльний відповідно при: дослідженні процесу еволюції основних концепцій взаємодії міжнародного та внутрішнього права; визначені місця та ролі імплементаційних механізмів в системі законодавчих, виконавчих та судових органів ФРН; висвітленні імплементаційної теорії та практики Австрії, Італії, Португалії, країн Центральної та Східної Європи, країн СНД, включаючи Україну.
Наукова новизна. У дисертації досліджено механізми імплементації міжнародного права у внутрішнє право ФРН. Особливу увагу приділено визначенню гарантій та способів імплементації основних принципів та норм загального міжнародного права, в тому числі норм міжнародного договірного права, насамперед норм, що є самовиконуваними і несамовиконуваними, а також норм міжнародного звичаєвого права.
Наукова новизна одержаних результатів характеризується такими положеннями:
у сучасний період у ФРН відбувається поступовий перехід від концепції трансформації як традиційного правового способу реалізації норм міжнародного права у внутрішнє право до концепції “виконання” міжнародних зобов’язань, яка пов’язана із здійсненням примату міжнародного права;
концепція трансформації норм міжнародного права у внутрішнє право ФРН застосовується лише до несамовиконуваних норм договірного міжнародного права та звичаєвого міжнародного права;
у державній практиці ФРН основні принципи міжнародного права є несамовиконуваними нормами, а їх імплементація здійснюється шляхом трансформації в норми внутрішнього права;
до складу федерального механізму імплементації норм міжнародного права належать способи застосування договірного міжнародного права, звичаєвого міжнародного права, спеціальні і процесуальні конституційні гарантії імплементації та юриспруденція Федерального Конституційного Суду;
практика ФРН щодо імплементації основних принципів міжнародного права та норм загального міжнародного права забезпечується конституційними гарантіями (ст. 16-а, 24, 26 Основного закону) і характеризується як дія примату міжнародного права в правовій системі країни;
застосування Федеральним Конституційним Судом статті 25 Основного закону ФРН є процесуальною гарантією забезпечення встановленого в ній принципу переваги (примату) норм загального міжнародного права у внутрішньому праві країни;
юриспруденція Федерального Конституційного Суду ФРН щодо офіційного тлумачення норм міжнародного звичаєвого права та казуального тлумачення міжнародних договорів є важливим допоміжним засобом їх імплементації;
у правовій системі ФРН опублікування тексту самовиконуваних міжнародних договорів є юридичним фактом, що свідчить про включення цих договорів у внутрішнє право як норм цього права;
особливістю федеративного устрою Німеччини є те, що він передбачає механізми імплементації партикулярних норм міжнародних договорів, що укладаються федеральними землями в межах предметів своєї законодавчої компетенції.
Практичне значення дисертації полягає в узагальненні теорії та практики імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН та визначенні особливостей правової методології новітньої імплементації механізмів виконання державою своїх міжнародних зобов’язань. Цей досвід ФРН може бути використаний Україною в процесі розроблення сучасних засад імплементації її міжнародно-правових зобов’язань у внутрішнє право. Положення та висновки дисертації також можуть бути використані для викладення загальної частини курсу міжнародного права в юридичних навчальних закладах України.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення дисертації викладалися на Конференції Української асоціації міжнародного права “Україна і міжнародне право на межі тисячоліть”, яка відбулася 26-27 листопада 1999 року (доповідь опубліковано), та Конференції Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 13 квітня 2000 року (тези опубліковано).
Структура дисертації. Структура дисертації відповідає меті та основним завданням дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок, в тому числі список використаної літератури – 15 сторінок (175 джерел).
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь розробки теми в науковій літературі, вказується на зв’язок дисертації з науковими програмами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сформульовано мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, дається характеристика використаних методів дослідження, визначається наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, форма апробації, наведено данні про обсяг та структуру дисертації.
Перший розділ дисертації “Імплементація міжнародно-правових норм у правовій системі ФРН” присвячений еволюції основних німецьких та вітчизняних правових концепцій здійснення норм міжнародного права у внутрішньому праві, визначенню складових механізму імплементації норм міжнародного права в правовій системі ФРН та ролі судової практики в цьому процесі.
Відповідно в дисертації проведено аналіз різноманітних концепцій здійснення норм міжнародного права в правовій системі ФРН в їх еволюційному розвитку, який свідчить про те, що новітні концепції виходять з критеріїв узгодження дуалістичної теорії з теорією примату міжнародного права. Важливе місце в такому підході до імплементаційного процесу норм міжнародного права продовжує займати традиційна концепція “трансформації”. Вона все ще визнається у зв’язку з тим, що віддзеркалює реалії перехідного періоду від дуалістичної до моністичної теорії примату міжнародного права та відповідної практики ФРН, в якій переважає взаємодія міжнародного права та внутрішнього права.
Аналіз таких основоположних понять, як “трансформація” та “імплементація”, які широко вживаються в німецькій міжнародно-правовій доктрині та практиці, свідчить про тенденцію, що невпинно розвивається, поступово заміщуючи перше поняття останнім. “Імплементація” все більше виступає як правовий спосіб здійснення примату міжнародного права у внутрішньому праві ФРН, у той час як “трансформація” стає все менш придатною в процесі здійснення норм міжнародного права в правовій системі країни, яка розвивається в напрямі подолання правового дуалізму міжнародного права та внутрішнього права. Це відбувається тому, що теорія дуалізму не здатна врахувати всіх важливих напрямів сучасного співробітництва держав та їх взаємодії з міжнародними організаціями, стосунки з якими також характеризується різноманітністю та постійно ускладнюються.
У дисертації детально висвітлено структуру та зміст механізму імплементації норм міжнародного права, що функціонує сьогодні в ФРН. Основу цього механізму складають, з одного боку, нормативні засоби імплементації (нормативний-правовий механізм), а, з іншого, – органи держави та їх нормативні акти стосовно імплементації міжнародно-правових норм (організаційно-правовий механізм).
Правозастосовча практика ФРН у сфері імплементації норм міжнародного права у внутрішнє право базується на принципі pacta sunt servanda, що є імперативною нормою міжнародного права, та принципах конституційного устрою ФРН, серед яких необхідно виділити принцип верховенства права. Механізм імплементації норм міжнародного права у ФРН забезпечує виконання зобов’язань, які випливають з основних принципів міжнародного права, універсальних, регіональних та партикулярних міжнародних договорів, а також норм міжнародного звичаєвого права.
Визначено, що правовою основою імплементації загальних норм міжнародного права є положення статті 25 Основного закону ФРН, що здійснюються органами законодавчої і виконавчої влади, а також Федеральним Конституційним Судом, який тлумачить застосування зазначених норм. Водночас правовою основою імплементації міжнародних договорів, що укладаються ФРН, є положення абзацу другого статті 59 Основного закону, в яких визначаються повноваження в цій сфері федеральних органів – Бундестагу (нижня палата парламенту), Федерального Президента та Федерального Уряду. Особливістю здійснення імплементації норм міжнародних договорів ФРН є встановлення відповідного порядку для самовиконуваних та несамовиконуваних договорів.
У дисертації проведена систематизація способів імплементації у внутрішнє право ФРН основних принципів міжнародного права, норм загального міжнародного права та норм міжнародного звичаєвого права і визначено, що ними є рецепція, трансформація та інкорпорація. Встановлено, що в правовій системі ФРН основні принципи міжнародного права розглядаються як несамовиконувані норми, і тому їх імплементація здійснюється шляхом трансформації в норми внутрішнього права. Визначено, що відсилка, яка в ряді країн є правовим способом імплементації норм міжнародних договорів, в законодавстві ФРН не передбачена.
Зроблено висновок, що положення статті 25 та абзацу другого статті 100 Основного закону ФРН свідчать на користь повноважень Федерального Конституційного Суду щодо його права тлумачити норми загального міжнародного права в процесі їх застосування в правовій системі країни. Практика Суду характеризується тим, що імплементація норм міжнародного звичаєвого права відбувається шляхом їх офіційного тлумачення даним Судом. У такий спосіб Суд вирішує спори про те, чи є ці норми міжнародного права частиною внутрішнього права ФРН, і чи породжують вони права та обов’язки для фізичних та юридичних осіб відповідно до положень статті 25 Основного закону країни.
У другому розділі “Імплементація основних принципів міжнародного права і норм загального міжнародного права у правовій системі ФРН” досліджуються правові форми і способи імплементації основних принципів міжнародного права, інших норм загального міжнародного права та норм міжнародного звичаєвого права, а також розглядаються повноваження органів державної влади в процесі імплементації зазначених норм у правову систему країни.
Зроблено висновок, що зміст положень абзацу першого статті 16-а, статей 24, 26 Основного закону і положення про перевагу основних принципів міжнародного права та норм загального міжнародного права в цілому (ст. 25 Основного закону), юриспруденція Федерального Конституційного Суду щодо тлумачення норм міжнародного звичаєвого права свідчать на користь утвердження тенденції дії у внутрішньому праві Німеччини примату міжнародного права.
У дисертації висвітлено трансформацію основних принципів міжнародного права та інших норм загального міжнародного права у внутрішній правопорядок ФРН. Згідно з Основним законом ФРН ними є такі принципи як: принцип суверенної рівності держав (абзац перший ст. 24), право на колективну самооборону (абзац другий ст. 24), вирішення спорів мирними засобами (абзац третій ст. 24), принцип незастосування сили або загрози силою, принцип територіальної цілісності держав, принцип неконституційності акту агресії (абзац перший ст. 26), принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань (ст. 25, абзац другий ст. 59), право притулку (абзац перший ст. 16-а).
Крім того, у зв’язку з ратифікацією ФРН Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду абзац другий статті 16 Основного закону доповнено положенням, що передбачає обов’язок ФРН передавати Суду осіб, винних у вчиненні міжнародних злочинів (ст. 89).
Законодавством ФРН встановлено кримінальну відповідальність осіб за вчинення акту агресії та підготовку до нього (параграфи 80, 80 ”а” Кримінального Кодексу), включення до федерального права інституту притулку (Законом про біженців та Законом про іноземців) та підтверджено норми загального міжнародного права щодо дипломатичного імунітету (параграфи 18–20 Закону про судоустрій).
У дисертації проаналізовано практику Федерального Конституційного Суду щодо імплементації норм міжнародного звичаєвого права як способу їх імплементації у внутрішнє право ФРН. Вона здійснюється Судом у порядку конституційного контролю щодо конкретних справ, який передбачено абзацом другим статті 100 Основного закону ФРН. Згідно із статтею 25 Основного закону застосуванню підлягають ті норми міжнародного звичаєвого права, які безпосередньо утворюють права чи визначають обов’язки для окремих осіб та органів влади.
У правовій системі ФРН юриспруденція Федерального Конституційного Суду є способом імплементації норм міжнародного звичаєвого права, а його рішення, що приймаються в порядку, передбаченому абзацом другим статті 100 Основного закону, стосуються тлумачення цих норм. Зазначені норми належать до загального міжнародного права, їх тлумачення є системним та офіційним і має зобов’язуючу силу для всіх органів державної влади. Рішення Суду надає цим нормам значення норм внутрішнього права і забезпечує пріоритет над федеральним законами.
Особлива увага у дисертації звертається на характеристику гарантій імплементації основних принципів міжнародного права та інших норм загального міжнародного права у правовій системі ФРН.
Механізм імплементації загальних норм міжнародного права у внутрішнє право ФРН включає спеціальні та процесуальні конституційні гарантії.
Спеціальні гарантії забезпечують виконання міжнародно-правових зобов’язань відповідно до визначених в Основному законі принципів та норм міжнародного права (ст. 16-а, 24, 26). Ці положення Закону можна кваліфікувати як спеціальні гарантії у сфері імплементації норм міжнародного права.
Процесуальними гарантіями імплементації норм міжнародного звичаєвого права у внутрішньому праві є положення статті 25 Основного закону, які застосовуються в судочинстві Федерального Конституційного Суду. Згідно з практикою Суду процесуальною гарантією є правова форма – припис, що забезпечує застосування ним самовиконуваних норм міжнародного звичаєвого права з метою вирішення конкретного спору. Ці гарантії щодо переваги норм міжнародного права стосовно внутрішнього права поширюються на всі норми загального міжнародного права і мають сприяти належному їх виконанню органами державної влади.
Отже, механізм імплементації норм загального міжнародного права включає: спеціальні та процесуальні гарантії; трансформацію несамовиконуваних норм міжнародного права у внутрішнє право ФРН; та юриспруденцію Федерального Конституційного Суду щодо тлумачення норм міжнародного звичаєвого права.
У дисертації зроблено висновок, що повноваження парламенту ФРН та Федерального Конституційного Суду є складовою механізму імплементації міжнародно-правових зобов’язань держави.
У розділі 3 “Імплементація норм міжнародних договорів у правовій системі ФРН” дана характеристика повноважень органів державної влади у цій сфері та способів імплементації норм міжнародних договорів, у тому числі суб’єктами Федерації .
У дисертації дана характеристика повноважень федеральних органів влади, що здійснюють імплементацію міжнародних договорів. Ними є: парламент, Федеральний Президент, Федеральний Уряд та Федеральний Конституційний Суд. Їх повноваження здійснюються відповідно до конституційного принципу поділу влади, розподіляючись між органами законодавчої, виконавчої та судової влади. Визначені Основним законом ФРН повноваження стосовно імплементації міжнародних договорів виходять з функціональної компетенції кожної з цих гілок влади.
Парламент ФРН уповноважений приймати закони про схвалення міжнародного договору, а також інші федеральні закони, що приймаються на виконання міжнародно-правових зобов’язань, які випливають з несамовиконуваних міжнародних договорів. Схвалення міжнародного договору Бундестагом (нижня палата парламенту) надає їм статус внутрішнього закону.
Відповідно до положень абзацу першого статті 59 Основного закону ФРН Федеральний Президент, будучи главою держави, здійснює ратифікацію міжнародних договорів. Крім того, Основний закон покладає на Федерального Президента обов’язок опублікування федеральних законів, включаючи схвалені міжнародні договори.
Відповідно до Основного закону ФРН Федеральний Уряд є вищим органом виконавчої влади, якому належить провідна роль в імплементації самовиконуваних міжнародних договорів. Практика їх імплементації доводить, що Федеральний Уряд і федеральні міністри уповноважуються здійснювати імплементацію норм міжнародних договорів у порядку делегованого законодавства.
У ФРН компетенція Федерального Конституційного Суду поширюється також на сферу імплементації міжнародних договорів. Згідно з Основним законом до компетенції цього Суду належить розгляд питань про конституційність закону про схвалення міжнародного договору. У процесі здійснення конституційного контролю щодо відповідності Основному закону ФРН законів про схвалення міжнародних договорів та в порядку розгляду конституційних скарг з метою вирішення спору Конституційний суд може здійснювати казуальне тлумачення міжнародні договорів.
У дисертації детально розглядаються способи імплементації норм міжнародних договорів у правову систему ФРН, якими в правовій системі ФРН є рецепція, трансформація та інкорпорація.
Спосіб імплементації міжнародних договорів, який включає схвалення міжнародного договору федеральним законом та опублікування його в офіційному виданні держави, є процесом рецепції. Він передбачає не лише опублікування закону про схвалення договору, але й самого тексту міжнародного договору, інших належних до нього міжнародно-правових документів та оголошення дати набрання ним чинності. З часу офіційного оголошення дати набрання чинності міжнародним договором стає можливим застосування самовиконуваних норм міжнародних договорів у внутрішньому праві країни.
Імплементація несамовиконуваних норм міжнародного договору здійснюється за допомогою трансформації, яка передбачає прийняття спеціальних федеральних законів чи інших нормативних актів з метою забезпечення виконання міжнародно-правових зобов’язань.
У правовій системі ФРН інкорпорація самовиконуваних міжнародних договорів здійснюється шляхом прийняття підзаконних нормативних актів, що видаються переважно федеральними органами виконавчої влади, у тому числі підзаконних актів, які видаються ними в порядку делегованого законодавства. Імплементація самовиконуваних міжнародних договорів здійснюється через опублікування в офіційному виданні. У ФРН міжнародні договори, імплементовані нормативними актами органів державної влади, публікуються в частині другій “Вісника федерального законодавства” (BGBL).
У дисертації розглянуто правові засади імплементації міжнародних договорів суб’єктами Федерації згідно з положеннями абзацу третього статті 32 Основного закону ФРН та положень конституцій федеральких земель. Відповідно до конституційної практики Німеччини федеральні землі мають власні механізми імплементації загальновизнаних норм міжнародного права та норм партикулярних договорів, Згідно з абзацом третім статті 32 Основного закону ФРН федеральні землі за згодою Федерального Уряду уповноважені укладати партикулярні міжнародні договори в межах своєї законодавчої компетенції і, отже, здійснювати їх імплементацію. Конституції ряду земель містять положення щодо імплементації основних принципів міжнародного права та партикулярних міжнародних договорів.
Конституції німецьких земель встановлюють повноваження органів земель щодо імплементації партикулярних міжнародних договорів. Відповідно повноваження щодо їх імплементації покладаються на ландтаги та прем’єр-міністрів федеральних земель. Окремі федеральні землі мають практику укладення і виконання міжнародних договорів з сусідніми державами.
У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, які відбивають основні тенденції і особливості функціонування імплементаційних механізмів, характеризують сучасну практику імплементації міжнародно-правових норм в правовій системі ФРН.
Поряд з традиційною для Німеччини дуалістичною теорією співвідношення міжнародного права та внутрішнього права і відповідно концепцією “трансформації” утверджується теорія “виконання” міжнародного права як більш прогресивна і сучасна порівняно з попередньою. Дану тенденцію розвиває і зміцнює практика Федерального Конституційного Суду, правозастосовча практика загальних судів та виконавчих органів. Проте у питаннях співвідношення міжнародного права та внутрішнього права німецька доктрина з певних питань ще й досі характеризується домінуванням у ній дуалістичного підходу і процес виконання міжнародно-правових зобов’язань нерідко тлумачиться в контексті концепції “трансформації”. Однак сучасна німецька міжнародно-правова доктрина не відтворює всіх складнощів процесу внутрішньої імплементації норм міжнародного права та не повністю враховує тенденції сучасної судової практики, спрямованої на утвердження домінуючої в державах-членах Європейського Союзу доктрини примату міжнародного права.
Трансформація в правовій системі ФРН є способом імплементації у ФРН несамовиконуваних норм міжнародного права. У Німеччині до цих пір вона є домінуючою концепцією, оскільки поширеною в німецькій доктрині все ще залишається дуалістична модель співвідношення міжнародного права та внутрішнього права.
У правовій системі ФРН імплементація норм міжнародного права передбачена Основним законом ФРН та конституціями федеральних земель і здійснюється за допомогою відповідних імплементаційних механізмів, що діють в межах Федерації та її суб’єктів. Механізм імплементації норм міжнародного права в ФРН забезпечує здійснення зобов’язань, що випливають з основних принципів міжнародного права, універсальних, регіональних, партикулярних міжнародних договорів та норм міжнародного звичаєвого права відповідно до імперативного принципу міжнародного права pacta sunt servanda, а також принципів конституційного устрою ФРН, перш за все поділу влади та верховенства права. Водночас, основні принципи міжнародного права розглядаються як несамовиконувані норми, що імплементуються шляхом трансформації в норми внутрішнього права.
На рівні федеративного механізму імплементація норм міжнародного права включає: правові способи імплементації (рецепція, трансформація, інкорпорація); спеціальні та процесуальні конституційні гарантії імплементації; юриспруденцію Федерального Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення норм міжнародного звичаєвого права та казуального тлумачення міжнародних договорів.
Повноваження та юриспруденція Федерального Конституційного Суду Німеччини свідчать на користь здійснення ним конституційного контролю імплементації норм міжнародного права способом офіційного тлумачення норм міжнародного звичаєвого права і казуального тлумачення міжнародних договорів.
У ФРН існує досить розгалужений нормативно-правовий та організаційно-правовий механізм імплементації основних принципів міжнародного права, як й інших норм загального права, та норм міжнародних договорів.
Нормативно-правовий механізм складається з норм внутрішнього права, відповідно до яких федеральними та земельними органами влади здійснюється імплементація норм міжнародного права у внутрішнє право ФРН. Ними є положення: Основного закону ФРН (абзац перший статті 16-а, статті 24, 25, 26, 59, абзац другий статті 100), Регламенту Федерального Уряду, у якому визначаються повноваження Уряду та повноваження федеральних міністрів у сфері виконання міжнародно-правових зобов’язань, Закону про Федеральний Конституційний Суд (розділ дванадцятий та ін.), у якову визначено повноваження Суду щодо тлумачення норм міжнародного звичаєвого права та конституцій суб’єктів ФРН, що регламентують повноваження федеральних земель у сфері імплементації норм партикулярних міжнародних договорів.
Організаційно-правовий механізм складається з: федеральних та земельних органів ФРН, наділених компетенцією у сфері імплементації норм міжнародного права. До таких органів належать: Бундестаг (нижня палата парламенту); Федеральний Президент; Федеральний Уряд; Федеральний Конституційний Суд; ландтаги та прем’єр-міністри федеральних земель.
До організаційно-правового механізму слід також включати нормативні акти, за допомогою яких здійснюється імплементація норм міжнародного права у внутрішнє право: федеральні закони про схвалення міжнародних договорів та федеральні закони, що приймаються на виконання взятих ФРН міжнародно-правових зобов’язань і які є несамовиконуваними нормами міжнародного права; постанови Федерального Уряду і федеральних міністрів, що видаються у порядку делегованого законодавства; оголошення федерального міністра закордонних справ про набрання тим чи іншим міжнародним договором чинності, а також його оголошення про держави-учасниці міжнародних договорів, що мають універсальне значення; оголошення федеральних міністрів про опублікування укладених ними самовиконуваних міжнародних договорів; рішення Федерального Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення норм міжнародного звичаєвого права, а також його рішення стосовно казуального тлумачення міжнародних договорів.
Механізм імплементації, що діє у ФРН, передбачає опублікування всіх міжнародних договорів в офіційному виданні – частині другій “Віснику федерального законодавства”. З набранням чинності міжнародних договорів їх самовиконувані норми застосовуються судами та іншими правозастосовчими органами безпосередньо.
Федеративний устрій Німеччини передбачає механізми імплементації норм партикулярних міжнародних договорів, що укладаються федеральними землями за згодою Федерального Уряду в межах предметів своєї законодавчої компетенції.
Функціонування механізму імплементації норм міжнародного права в ФРН, у тому числі юриспруденція Федерального Конституційного Суду, свідчать на користь утвердження тенденції дії у внутрішньому праві Німеччини примату міжнародного права.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації:
1. Питання міжнародної правосуб’єктності земель у конституційному праві ФРН // Міжнародні відносини. 1998. № 8. С. 90-94.
2. Правова держава і норми міжнародного права (досвід ФРН) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 16. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 1999. – С. 81-85.
3. Застосування загальних норм міжнародного права в практиці Конституційного Суду ФРН // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 17 (частина І). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2000. – С. 99-114.
4. Механізм імплементації норм міжнародних договорів в конституційному праві ФРН та України // Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 4. – К.: Видавничий дім ДЕМІД, 2000. – С. 203-210.
5. Підходи і шляхи імплементації норм міжнародного права в правовій державі // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 21 (частина ІІ). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2000. – С. 3-6.
6. Внутрішньодержавне значення джерел міжнародного публічного права // Український часопис міжнародного права. Міжнародне право. Порівняльне правознавство. № 1(14), 2001. – С. 19-25.
Кияниця .І.П. Імплементація норм міжнародного права в правовій системі ФРН. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2004.
Механізм імплементації норм міжнародного права у внутрішнє право ФРН здійснюється на базі Основного закону ФРН та конституцій земель. У правовій системі ФРН поряд з традиційною дуалістичною теорією співвідношення міжнародного права та внутрішнього права і відповідно концепцією “трансформації” розвивається теорія “виконання” міжнародного права. Основою останньої є юриспруденція Федерального Конституційного Суду та правозастосовча практика загальних судів і виконавчих органів.
Трансформація в правовій системі ФРН є способом імплементації у ФРН норм міжнародного права, який є в ній домінуючим внаслідок дії дуалістичної моделі співвідношення міжнародного та внутрішнього права, що є традиційною для країни.
У правовій системі ФРН механізм імплементації норм міжнародного права забезпечує здійснення зобов’язань, що випливають з основних принципів міжнародного права, універсальних, регіональних та партикулярних міжнародних договорів, а також норм міжнародного звичаєвого права. Основні принципи міжнародного права розглядаються як несамовиконувані норми, що імплементуються шляхом трансформації в норми внутрішнього права.
Федеративний механізм імплементації норм міжнародного права включає: правові способи застосування договірного міжнародного та звичаєвого міжнародного права; конституційні спеціальні та процесуальні гарантії імплементації; юриспруденцію Федерального Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення норм міжнародного звичаєвого права та казуального тлумачення міжнародних договорів. Функціонування механізму імплементації норм міжнародного права ФРН, у тому числі юриспруденція Федерального Конституційного Суду, свідчить на користь утвердження примату міжнародного права в правовій системі ФРН.
Для України, що є новою незалежною державою і намагається створити сучасні імплементаційні механізми виконання своїх міжнародних зобов’язань, позитивний досвід ФРН в цій сфері може бути корисним як для органів судової влади, так і для органів виконавчої влади в процесі їх правозастосовчої діяльності.
Ключові слова: міжнародне право, імплементація, Основний закон ФРН, основні принципи міжнародного права, загальне міжнародне право, міжнародні договори, міжнародне звичаєве право, трансформація, інкорпорація, юриспруденція Федерального Конституційного Суду, рецепція, дуалістична теорія, концепція виконання, примат міжнародного права.
Кияница И.П. Имплементация норм международного права в правовой системе ФРГ. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2004.
В правовой системе ФРГ имплементация норм международного права предусмотрена и осуществляется на базе Основного закона ФРГ и конституций земель при помощи соответствующих механизмов.
В правовой системе ФРГ механизм имплементации норм международного права обеспечивает осуществление обязательств, вытекающих из основных принципов международного права, универсальных, региональных, партикулярных международных договоров, а также норм международного обычного права.
Основные принципы международного права и большинство норм общего международного права являются несамоисполнимыми нормами. Имплементация этих международно-правовых норм осуществляется путем трансформации их в нормы внутреннего права.
В правовой системе ФРГ юриспруденция Федерального Конституционного Суда является способом имплементации норм международного обычного права, а его решения, принятые в предусмотренном абзацем вторым статьи 100 Основного закона порядке, представляют собой толкование этих норм. Толкование этих норм является системным и официальным – имеет обязательную силу для всех органов государственной власти. Юридическая сила таких решений Суда придет нормам обычного международного права значение норм внутреннего права и таким образом обеспечивает приоритет над федеральным законами. В ФРГ компетенция Федерального Конституционного Суда распространяется также на сферу имплементации международных договоров. Согласно с Основным законом к компетенции этого Суда относится рассмотрение вопросов о неконституционности закона об одобрении международного договора. В процессе осуществления конституционного контроля относительно соответствия Основному закону ФРГ законов об одобрении международных договоров и в порядке рассмотрения конституционных жалоб с целью решения спора Конституционный суд может осуществлять казуальное толкование международные договоров.
В ФРГ существует нормативно-правовой и организационно-правовой механизмы имплементации основных принципов международного права, других норм общего международного права и норм международных договоров.
Нормативно-правовой механизм состоит из норм внутреннего права ФРГ, в соответствии с которыми органы законодательной, исполнительной и судебной власти осуществляют имплементацию норм международного права во внутреннее право ФРГ. Организационно-правовой механизм состоит из федеральных и земельных органов ФРГ, наделенных компетенцией в сфере имплементации норм международного права, а также нормативных актов, принимаемых федеральными и земельными органами ФРГ по конкретным вопросам имплементации в соответствии с их полномочиями. К таким органам относятся: Бундестаг (нижняя палата парламента); Федеральный Президент; Федеральное Правительство; Федеральный Конституционный Суд; ландтаги и премьер-министры федеральных земель.
К нормативным актам, при помощи которых осуществляется имплементация, относятся: федеральные законы об одобрении международных договоров и федеральные законы, которые принимаются во исполнение взятых ФРГ международно-правовых обязательств и которые являются несамоисполнимыми нормами международного права; постановления Федерального Правительства и федеральных министров, которые издаются как делегированное законодательство; оглашение федерального министра иностранных дел о вступлении международного договора в силу; решения Федерального Конституционного Суда, являющиеся официальным толкованием норм международного обычного права, а также юриспруденция Суда относительно казуального толкования международных договоров.
Функционирование механизма имплементации норм международного права ФРГ, в том числе юриспруденция Федерального Конституционного Суда, свидетельствует в пользу утверждения в правовой системе ФРГ примата международного права.
Украина, ставшая независимым государством, стремится создать современные имплементационные механизмы исполнения своих международных обязательств, и позитивный опыт ФРГ в данной
