дніпропетровський державний аграрний університет

Кассан Кшиштоф

УДК 339.92 (438)

інтеграція, як необхідна умова прогресу

пе-рехідних економік

08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ-2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Академії муніципального управління (м. Київ) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Батура Олександр Васильович

Дніпропетровська державна медична академія, Мініс-терство охорони здоров’я України, завідувач кафедри гуманітарних та соціально - економічних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гаврилюк Олег Вікторович

Інститут Світової економіки і міжнародних відносин НАН України, (м. Київ), провідний науковий співробі-тник

кандидат економічних наук

Івашина Олександр Флорович

Академія митної служби України (м. Дніпропетровськ), Державна митна служба України, доцент кафедри між-народної економіки

Провідна установа: Донецький національний університет, кафедра економічної теорії, м. Донецьк

Захист відбудеться 25 жовтня 2004 року о 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному універси-теті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, аудиторія 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського дер-жавного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Во-рошилова, 25.

Автореферат розісланий „____” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Для сучасного економічного розвитку, як Польщі так і України, особливого значення набувають ті дослідження, які націлені на розробку заходів, спрямованих на формування ефективного механізму їхньої економічної інтеграції до європейських економічних структур. Розвиток будь-якої національ-ної економіки все більше залежить від сприятливого інституціонального середо-вища її функціонування, співпраці підприємницьких структур, міжнародних і державних інституцій та установ в сучасній системі світового господарства. Тому кожній постсоціалістичній країні необхідно зосередити увагу на поступовому ін-тегруванні у світове господарство, в тому числі шляхом участі в регіональних ін-теграційних об’єднаннях. За цих умов одним із головних завдань Польщі є розро-бка алгоритму оптимальної взаємодії національної економіки зі світовим госпо-дарством у контексті бурхливих і швидких змін, що в ньому відбуваються. Фор-мування соціально орієнтованої відкритої економіки повинно наблизити Польщу до рівня розвинутих європейських країн, забезпечити, як тепер так і у майбут-ньому, її сталий розвиток. Надзвичайно важливим є конкурентно-ринковий век-тор забезпечення її національних інтересів в процесі світової економічної інтег-рації. Для цього необхідна реальна, повноцінна і рівноправна участь національ-них суб’єктів підприємництва на міжнародних ринках товарів і капіталів, потрі-бно сформувати внутрішні умови і створити механізми, які здатні забезпечити органічне включення держави у світові інтеграційні процеси і структури. Мова йде про збалансований ринково-конкурентний національний економічний простір із сприятливим інвестиційним кліматом, відпрацьованим законодавством, розгалуженою інфраструктурою та не корумпованим митним контролем. Тільки комплексне вирішення наявних проблем може забезпечити рівноправну участь країни в міжнародному поділі і кооперації праці.

У науковій літературі питання про широке входження країн до співвиробниц-тва з Європейським Союзом (ЄС) знайшли відображення в чисель-них працях: О.Білоруса, В.Буткіна, В.Гавриленка, В.Геєця, М.Дудченка, А.Кредісова, І.Лукінова, А.Поручника, Є.Панченка, А.Рум’янцева, В.Степаненка, А.Філіпенка та інших, а також в дослідженнях багатьох зарубіжних авторів, зок-рема в працях Б.Гурне, Д.Кауфмана, М.Портера, Р.Мюллера, К.Карпинського, Г.Жержевської, І.Мішалека, М.Корсунського та інших.

Цими вченими розроблені основні фундаментальні положення теорії сучас-них світових інтеграційних процесів.

Аналіз новітніх рис євроінтеграції та участь у ній Польщі, яка відбувається в умовах глобалізації, дозволяє виявити основні тенденції в даному контексті, що дає можливість використати отримані результати для формування політики вхо-дження України в Європейський економічний простір. Саме недостатнє наукове обґрунтування питань розвитку інтеграційних процесів при входженні цієї чи ін-шої держави в Європейський Союз, обумовили та визначили вибір теми дисерта-ційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослі-дження проведене відповідно до наукової тематики Академії муніципального управління "Дослідження економічних, соціальних та правових проблем станов-лення соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні”, номер державної ре-єстрації 0101U005489. Особисто автором підготовлений параграф "Форми міжна-родної інтеграції в плані перспектив входження України в інтеграційний прос-тір". Висвітлено міжнародний соціально-економічний прогрес країн з перехідною економікою.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є роз-криття сутності і особливостей розвитку інтеграції країн з перехідною економі-кою, та передусім Польщі, з Європейським союзом за умов глобалізації світової економіки, а також обґрунтування конкретних форм і методів інтеграції. Для до-сягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання:

- поглибленого дослідження історичних і гносеологічних аспектів євроінтегра-ції;

- визначення об’єктивних умов та розкриття проблем, що виникають в про-цесі інтеграції Польщі з ЄС;

- аналіз об’єктивно-суб’єктивних особливостей європейської економічної інте-грації;

- визначення основних методів активізації економічних перетворень, які набли-зять економіку країни до стандартів ЄС;

- розробка рекомендацій щодо прискорення євроінтеграції і участі у ній Польщі та узагальнення досвіду євроінтеграції, якого набула Польща.

Предметом дослідження є сукупність відносин з приводу становлення ево-люції і функціонування перехідних економік країн, як складової частини євро-пейського інтеграційного об’єднання, а також проблеми і перспективи їх розви-тку в аспекті євроінтеграції.

Об’єктом дослідження виступають економічні процеси постсоціалістич-ного розвитку країн, що прагнуть до євроінтеграції.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертацій-ної роботи є положення і висновки сучасної економічної теорії, наукові праці віт-чизняних та зарубіжних учених, з проблем становлення й розвитку інтеграційних процесів в економіці. Процес дослідження базується на діалектичному методі та використанні таких прийомів пізнання як системний підхід, аналіз і синтез, інду-кція та дедукція, а також методи порівняння, систематизації та логічного узагаль-нення, економіко-статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження на базі аналізу новітніх тенденцій і форм розвитку євроінтеграції дозволило отримати такі основні наукові результати:

- знайшло подальший розвиток обґрунтування концепції інтеграції Польщі з Європейським Союзом за умов глобалізації світової економіки;

- доповнені наукові уявлення щодо категорії економічної інтеграції, пока-зано, що в її основі лежить еволюційний процес інтернаціоналізації продуктивних сил і формування нової системи виробничих відносин. Цей процес значною мі-рою корегується конкурентною стратегією на європейських ринках країн, які ін-тегруються, що суттєво впливає на створення соціально-економічних передумов інтеграції з ЄС;

- дістало подальшій розвиток обґрунтування взаємозв’язку економічної тео-рії з економічною політикою держави відносно інтеграційних процесів, відміча-ється, що економічна теорія надає можливості для визначення макроекономічних орієнтирів розвитку і надає економічній політиці, яка перебуває під постійним впливом позаекономічних чинників, значну кількість інструментів для досяг-нення визначених цілей інтеграції;

- дано авторське трактування проведення необхідних економічних перетво-рень системного порядку, для забезпечення яких необхідне збереження збалансо-ваних макроекономічних пропорцій, зважене використання внутрішніх і зовніш-ніх джерел фінансування структурних перетворень, що справляє загалом позити-вний вплив на процес формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, хоча автор повністю усвідомлює і вірогідні негативні впливи, які є короткостро-ковими та середньостроковими;

- знайшло подальший розвиток необхідність результативної співпраці з Євро-пейським Союзом, що полягає в продовженні структурних реформ, переоці-нці заходів з монетарної стабілізації, скасуванні практики м’яких бюджетних об-межень та прихованого субсидіювання збиткових підприємств;

- набуло обґрунтування щодо поглиблення партнерства Польщі та України, пов’язаного з майбутнім входженням України і Польщі в регіональні економічні організації ЄС, зміцнення наявних економічних зв’язків між ними з урахуванням геополітичних, геоекономічних, ресурсних інтересів країн.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в по-дальшому розвитку наукової бази та розробленні практичних методик щодо фор-мування та реалізації ефективного інтеграційного процесу, визначення пріоритет-них напрямків використання різноманітних важелів інтеграційного процесу на макрорівнях. Окрім того, теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції , подані в дисертації, роблять певний внесок у формування цілісних концепцій ролі і мі-сця державних інституцій в країнах з перехідною економікою у зв’язку з майбут-нім входженням в Європейський Союз, можуть бути використані країнами при вступі в Євросоюз. Результати, отримані в дисертації, можна застосовувати в умовах країн з перехідною економікою.

Теоретичні результати та висновки дослідження використані викладачами кафедри економіки, кафедри зовнішніх економічних зв’язків Академії муніципа-льного управління м. Київ. (Довідка № 28 від 16.02.2004).

Положення і висновки дисертаційного дослідження були використані в процесі викладання нормативних курсів на економічному факультеті в Жешувсь-кій політехніці. (Довідка № ON - 4172004 від 29.02.2004).

Основні результати дисертаційної роботи також можуть бути використані науковими та навчальними закладами під час розробки тем наукових досліджень, пов’язаних із проблемами теорії та практики Європейської інтеграції, його регу-лювання на макроекономічному рівні, а також у навчальному процесі під час ви-кладання окремих тем курсів "Економічна теорія", "Мікроекономіка", "Макро-економіка", "Економічна політика", "Державне регулювання економіки" тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науко-вою працею автора. Сформульовані в дисертації положення, висновки і рекомен-дації відповідають її змісту і випливають з основних результатів. Усі результати, одержані здобувачем, знайшли відображення в опублікованих особисто ним ро-ботах. Всі науково-аналітичні та теоретико-методологічні висновки і рекоменда-ції розроблені автором на основі джерелознавчого аналізу, опрацювання даних державної та відомчої статистики, власних спостережень під час практичної ро-боти.

У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавто-рам, разом з якими були опубліковані наукові праці (Батура О.В., Колдунов Я.В., Свєтлов Б.Т.). Особистий внесок автора в цій праці: [1] - знайшло подальшого розвитку обґрунтування концепції інтеграції Польщі з Європейським Союзом за умов глобалізації світової економіки, теоретично обґрунтовано взаємозв'язок економічної теорії з економічною політикою [5] - дано глибокий аналіз малих та середніх підприємств Польщі перед входженням в структури Євросоюзу [6] - проаналізовано діяльність аграрного сектору Польщі в розрізі майбутнього вхо-дження в Євросоюз, визначені пріоритетні напрямки розвитку аграрного сектору економіки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри економіки та маркетингу Же-шувської політехніки, на засіданні кафедри економіки академії муніципального управління та на міжнародних наукових конференціях: „Інтеграція Польщі в єди-ний європейський простір” (м. Варшава, 1999 р.); „Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (м. Київ, 2000 р.); „Країни з пере-хідною економікою перед вступом в ЕС” (м. Женева, 2000 р.); „Глобалізація еко-номіки” (м. Жешув, 2001 р.); „Підприємництво на порозі ХХІ ст. (м. За-копане, 2001 р.); „Проблеми державного будівництва в умовах європейського розвитку незалежної України” (м. Київ, 2001 р.); „Сучасні інтеграційні процеси в економічному вимірі” (м. Жешув, 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в монографії і 13 опублікованих статтях, з них 5 у фахових збірниках обсягом 9,3 д.а., з яких ав-тору належать 8,0 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списки використаних джерел із 155 найменувань, до-датків. Загальний обсяг дисертації - 162 сторінки друкованого тексту, у тому чи-слі 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, необхідність проведення дослі-дження, його мета і задачі, сформульований предмет і об’єкт, розкрита новизна та практичні результати дисертаційної роботи.

У першому розділі „Економічні передумови загальної європейської ін-теграції” розглядаються теоретичні основи західноєвропейської інтеграції з то-чки зору різних напрямків в економічній теорії, яка пояснює об’єктивні процеси, що відбуваються в світовій економіці, а також у Західній Європі з урахуванням конкретних історичних, економічних і політичних умов, що склалися в довоєнні і повоєнні роки.

Далі в роботі розкривається залежність створення інтеграційного об’єднання від глибинних процесів в європейській економіці, зокрема інтернаці-оналізації, глобалізації господарського життя, науково-технічній революції, збі-льшення обсягів міжнародної торгівлі, активізації діяльності транснаціональних корпорацій та інтенсифікації економічних відносин у межах західноєвропейсь-кого регіону. Розглядаються також передумови та цілі формування західноєвро-пейськими країнами єдиного внутрішнього ринку, як бази для подальшої інтегра-ції, показана та критично осмислена його договірно-правова база.

Значна увага приділена визначенню втрат та вигод для Польщі відповідно з теорією оптимальних валютних зон від входження до зони фіксованих валютних курсів.

Аналіз фактичних наслідків формування єдиного внутрішнього ринку в межах ЄС, як важливого етапу на шляху формування економічного союзу, дозво-лив визначити об’єктивні передумови, умови і причини переходу від єдиного внутрішнього ринку до економічного союзу, що заснований на єдиній фінансовій політиці країн-членів ЄС.

Створення і розвиток досліджується автором в аспекті спільних дій інтег-рованих країн економічного союзу і передбачення місця Польщі в ньому.

Докладно розглядається та аналізується можлива політика Польщі в майбу-тньому як складова єдиної економічної політики ЄС у сфері антимонопольного регулювання, уніфікації податкового і митного законодавства, регулювання фі-нансових ринків, науково-дослідної і дослідно-конструкторської діяльності, а та-кож на ринку праці.

Подальший аналіз дав змогу оцінити ефективність заходів наднаціональ-ного та державного економічного регулювання польської економіки, економік та діяльності суб’єктів господарювання країн-членів ЄС, в тому числі інструмен-тами тарифного і нетарифного методів регулювання.

Проаналізовано сучасний стан та історичну динаміку структури, принципів організації та функцій інтеграційних процесів, які не суперечать висновку про те, що здійснювані заходи зі стабілізації економіки у майбутніх країнах-членах ЄС відповідають меті глобального економічного процвітання.

Інтеграція постає насамперед для Польщі, як об’єктивний процес перепле-тіння світогосподарських зв’язків між суб’єктами господарювання у формі взає-модії економічних центрів Європи на рівні локальних технологічних, господарсь-ких і національно-культурних процесів. Зростання масштабів та ускладнення ін-теграційних господарських зв’язків перетворює європейське господарство у фун-кціональну цілісну систему. Процес інтеграції забезпечив глибоку трансформа-цію біполярної структури геополітичного європейського простору в систему ба-гатополюсного союзу.

Проведений аналіз дає підставу зробити висновок, що інтеграція має низку взаємопов’язаних форм проявів: по-перше, на продуктовому рівні внаслідок по-ширення стандартних товарів на європейському ринку; по-друге, виникнення на мікроекономічному рівні господарських організмів, функціонування яких вихо-дить за межі національних кордонів; по-третє, перетворення держави в актив-ного учасника регулювання міжнародних макроекономічних процесів; по-четве-рте, взаємопроникнення у формі неурядових, локальних, національних та міжна-родних суспільних процесів і виникнення на цій основі інтеграційних утворень.

За своїм характером процес інтеграції Польщі з Євросоюзом проявляється як ситуаційне розгортання горизонтальних зв’язків. Складна система горизонта-льних формально рівноправних відносин між країнами ЄС поділена на багатопо-люсні сектори міжнародної економіки відповідно до матеріальних, товарних, фі-нансових та інших потоків. Структури, що утворюються у Польщі інтеграційним шляхом, якісно будуть відрізнятися від вертикально-ієрархічних структур та від-носин, що панують до тепер у польській економіці.

За нових умов становлення горизонтально-рівноправних відносин склада-ються нові спільні цінності (права людини, аграрна політика, малий і середній бі-знес, екологічна безпека, економічна стабільність тощо) та інтереси, на основі яких складаються глобальні цілі діяльності ЄС.

За своїми наслідками інтеграція є суперечливим і неоднозначним процесом. З одного боку вона розкриває перспективи для співробітництва і втягує Польщу до активного використання досягнень світової цивілізації. З іншого боку, інтег-рація прискорює технічну, економічну, правову, суспільну трансформацію, ство-рює складні проблеми адаптації до цього процесу суспільно-економічної модер-нізації.

В роботі показано, що реалізація порівняльних переваг Польщі в міжнарод-ному розподілі праці здійснюється за допомогою інтеграційних процесів, які не-розривно зв’язані з такими формами зовнішньоекономічної діяльності, як коопе-рація і спеціалізація виробництва, створення спільних підприємств, науково-тех-нічне співробітництво, надання економічної і технічної допомоги тощо. У фор-муванні інтеграційних процесів бере активну участь держава, транснаціональні корпорації, транснаціональні банки, фінансово-промислові групи і створені ними різні асоціації, об’єднання, комітети і т.п.

Процес інтеграції, що набуває значної інтенсивності та масштабності за останні двадцять років, веде до створення таких економічних умов, які передба-чають вільне перетинання національних кордонів товарами, послугами, капіта-лом, робочою силою, інтелектуальними досягненнями тощо. Міжнародна інтег-рація супроводжується все більш високим рівнем використання найсучасніших комунікаційних технологій на національних ринках капіталу, що веде до зроста-ючої уніфікації загальноєвропейського ринку.

Характеризуючи економіку Польщі перед вступом в ЄС, треба відмітити, що їй необхідно реформувати аграрний сектор економіки, підвищити конкурен-тоспроможність продукції, а також привести у відповідність з європейськими стандартами малий і середній бізнес. Оцінюючи подальшу еволюцію економіки Польщі, в роботі розглянуті специфічні особливості, що будуть виникати при співробітництві з: а) країнами з розвинутою економікою; б) країнами з перехід-ною економікою; в) з новими індустріальними країнами; г)країнами, які знахо-дяться в різній географічній і геополітичній площині. Це потребувало розмежу-вання дефініцій „зовнішньоекономічна модель” і "модель двосторонніх економі-чних відносин".

Важливим елементом процесу інтеграції є розгляд її як багаторівневої ієра-рхічної системи. Так європейський рівень інтеграції визначається зростанням економічної взаємозалежності країн і регіонів. На рівні Польщі інтеграція вимі-рюється такими показниками як відкритість економіки, частка зовнішньоторго-вельного обороту чи експорту у ВВП, обсяг зарубіжних інвестиційних потоків, міжнародних платежів тощо.

Ступінь інтеграції економіки країни до ЄС залежить від того, наскільки ди-версифікували джерела своїх надходжень та розміщення своїх активів у різних країнах компанії, які працюють на зовнішній ринок, для збільшення експорту то-варів і послуг, для використання переваг польської економіки, пов’язаних із роз-ширеним доступом до природних ресурсів та відносно дешевою робочою силою.

Майбутня інтеграція розкриває безпосередній зв’язок, що склався між наці-ональною економікою Польщі та європейським співтовариством, відображає їх взаємообумовленість і взаємозалежність. Вона об’єктивно залучає різні країни до активного та ефективного використання ресурсів і досягнень сучасної цивілізації.

Разом з тим однією з характерних рис та особливостей євроінтеграційних процесів є не лінійний, а досить суперечливий та нерівномірний характер розви-тку, що зумовлено особливістю глобальних економічних процесів. Вони постійно змінюють механізм, форми прояву, методи, способи своєї реалізації.

Що ж стосується майбутньої інтеграції, то вона в своєму загальному розви-тку використовує умови глобалізації для цілеспрямованого створення міжнарод-них форм господарювання. Інтеграція стає засобом організації та впорядкування глобалізації на регіональному рівні на основі використання переваг міжнародного поділу праці й обміну результатами спеціалізації виробництва, а також викорис-тання інших ресурсних чи економічних порівняльних переваг.

Позитивною і водночас новою рисою інтеграції та її атрибутивною особли-вістю є створення в рамках інтеграційних об’єднань нових міжнародних інститу-тів з відповідними механізмами прийняття рішень та відповідною модифікацією інструментів проведення економічної політики.

В роботі зазначається, що незважаючи на різні концепції та підходи до ін-теграції, у своїй основі вона виступає не як тимчасове або випадкове явище, а як довготривала тенденція, як закономірний процес світового суспільного розвитку, що випливає з інтернаціоналізації суспільного життя.

В роботі відмічається, що значні прогресивні структурні зрушення в євро-пейському господарстві зумовили місце і роль економік країн учасників ЄС на європейських ринках. Відповідно виникла проблема визначення місця Польщі у багатовекторній моделі європейського ринку. Між тим, засилля транснаціональ-них корпорацій спричиняє звуження можливостей і сфери реалізації економічних інтересів багатьох країн, в тому числі і Польщі.

У другому розділі „Проблеми формування економічних умов вхо-дження Польщі до Євросоюзу” проведений секторальний аналіз польської еко-номіки щодо її готовності до інтеграції з ЄС. Комерціалізація польської еконо-міки повинна мати середньоєвропейський рівень. Для вступу в ЄС її приватний сектор повинен виробляти 2/3 ВВП. В 2002 році частка приватного сектора у ВВП Польщі становила 51,6%, частка робочих місць - 61,4%, частка в основних засобах – 38,0%, а в капіталовкладеннях – 46,0%.

Приватизаційні процеси в Польщі проходять за зразком ЄС. Продаються окремі великі державні підприємства згідно з підготовленою процедурою в рам-ках загальної приватизаційної стратегії. На 1 січня 2003 року приватизовано 1072 підприємства, здебільшого шляхом передачі у платне користування трудовим ко-лективам, а 594 підприємства ліквідовано з економічних причин. За участю іно-земного капіталу, в основному з Німеччини, США і Голландії, створено 132 гос-подарських товариства.

Аналіз економічної діяльності господарських товариств, створених на ос-нові приватизованих підприємств, свідчить, що вони досягли позитивних резуль-татів: низької собівартості продукції, високої рентабельності і найвищої ліквідно-сті. Свого часу внаслідок приватизації уряди західноєвропейських країн звільни-лися від обов’язку підтримувати державні підприємства і більше уваги приділили народній освіті та системі охорони здоров’я. Одночасно приватизовані підприєм-ства стали працювати більш ефективно.

Підсумовуючи, треба відзначити, що позитивний вплив від приватизації, в тому числі створення малих і середніх підприємств на суспільно-економічний розвиток країни можливий тільки тоді, коли виконується ряд умов, а саме:

- приватизація розглядається не як ціль, а як важливий інструмент вхо-дження Польщі в ЄС і ефективного використання всіх економічних факторів роз-витку;

- доходи від приватизації використовуються на реструктуризацію еконо-міки, а не на покриття дефіциту державного бюджету;

- вартість приватизованого майна не занижується, для того щоб його май-бутні власники одержали максимальний зиск;

- приватизація приводить до створення багаточисельної і сильної суспі-льної групи підприємців, здатних до акумуляції капіталу і підвищення конкурен-тоспроможності приватизованих підприємств;

- створення ефективного механізму обмеження зростаючого суспіль-ного паразитизму, викликаного приватизацією.

В економіці Польщі діє значний сектор малих і середніх підприємств. Біль-шість підприємств у приватному секторі Польщі можна класифікувати як малі та середні, оскільки на них зайнято не більш ніж 250 працівників. Наприклад, у 2002 році вони становили 99,7% від загальної кількості суб’єктів, зареєстрованих у си-стемі „Регон”. Значно виділяється велика група новостворених підприємств, що існують менш ніж один рік (15%), що свідчить про зацікавленість поляків само-стійно вести бізнес. Два роки на ринку працює близько 17% фірм. Якщо така тен-денція протримається і надалі, то можливо буде говорити про зростання сектору малих і середніх підприємств. Створення умов для стабілізації соціально-еконо-мічної ситуації дозволяє ретельніше і точніше оцінювати перспективи розвитку, а також зосереджувати зусилля підприємств на розвитку виробництва на рівні країн ЄС. Для розвинених країн ЄС сектор малих і середніх підприємств є спосо-бом виведення економіки зі стану „насичення ринку”. Малі і середні підприємс-тва значно частіше створюють і розвивають нові галузі виробництва, що базу-ються на нових технологіях. Які перспективи розвитку цього процесу для Польщі? Це питання хвилює польський уряд, а особливо польських підприємців, котрі за такий короткий час адаптації до економічних змін мусять взяти на себе тягар нової ситуації.

Наступним чинником євроінтеграції Польщі є залучення її до проведення єдиної аграрної політики ЄС, забезпечення реструктуризації і модернізації сіль-ського господарства. Важливим завданням є „оздоровлення” доходів у аграрному секторі шляхом обмеження державних видатків, а також збільшення виробничих ресурсів господарств. Ці заходи полегшать процес адаптації сільського господар-ства до вимог ЄС. Сучасна аграрна політика Польщі спрямована на здійснення конверсії і розвиток аграрного сектора і в той же час – на досягнення позавироб-ничих цілей, пов’язана з охороною довкілля або збереженням культурних над-бань на селі. Загалом на ці цілі уряд залучає близько 10% коштів аграрного фо-нду, а також близько 80% структурних фондів.

Інтеграція польського сільського господарства до аграрного сектора ЄС пе-редбачає не лише збереження інструментів підтримки рентабельності виробниц-тва, але й, передусім, входження до величезного Спільного аграрного ринку. Ва-жливим потенціальним джерелом доходів для польського сільського господарс-тва є використання компаративної переваги на цьому ринку, що полягає у мож-ливості спеціалізації у певних напрямках виробництва. Це вимагає значних ви-трат праці і землі – факторів виробництва, які у Польщі значно дешевші, ніж у бі-льшості країн ЄС.

Основною метою інтеграції європейських країн є забезпечення вільного руху робочої сили, товарів, послуг, а також капіталу. Суттєве значення для реалі-зації цієї ідеї має поступова уніфікація систем оподаткування між країнами-чле-нами ЄС, що вимагає вже сьогодні від Польщі створення податкової системи, відповідно до стандартів ЄС. Метою такої уніфікації є формування бюджету ЄС із власних джерел доходів. Створення економічної та валютної спільності мож-ливе лише за умови формування бюджету ЄС на зазначеній основі.

Суттєве значення для формування бюджету ЄС мають бюджетні надхо-дження у вигляді частки податку на додану вартість. Спочатку стабільною була частка розміром 1 % уніфікованої бази податку на додану вартість. Однак цей рі-вень не забезпечив очікуваних бюджетних надходжень і з 1996 року його було підвищено до 1,6% бази оподаткування. З 1999 року згідно з постановою Євро-пейської ради ця частка поступово зменшувалася до рівня 1% єдиної бази опода-ткування. Для ефективного функціонування внутрішнього ринку і пристосування підтягування його до європейських вимог потрібна також уніфікація акцизів. До числа останніх включені акцизи на мінеральні олії, алкоголь і тютюнові вироби. Уніфікація полягає, зокрема, у визначенні мінімальних ставок, єдиних баз виміру акцизів, а також засад її проведення в окремих країнах.

Перед вступом в ЄС Польщі уніфікації підлягають також прямі податки, тобто податки на доходи фізичних осіб та прибутки корпорацій. Уніфікацію по-датку на доходи фізичних осіб ускладнює диференціація способів винагороди на-йманих працівників і формування рентних виплат, пенсій та інших доходів насе-лення. Загалом же важливим тут є врахування соціальних факторів. Ця проблема є предметом регулювання соціальної карти, що є складовою частиною протоколу про створення ЄС в Маастріхті.

У третьому розділі „Прогнозування результатів входження Польщі до ЄС” зроблено критичний огляд, аналіз можливих наслідків вступу Польщі до ЄС.

Входження Польщі до ЄС не обмежується змінами тільки юридичної сто-рони життя. Інтеграція це також нові правила конкуренції, новий ринок, зміна су-спільних настроїв, очікуваний прихід інвестицій і т.п. До аргументів на користь інтеграції дослідження дозволяє віднести такі:

- прискорення економічного зростання на 1,5 - 3% ВВП щорічно;

- правова стабілізація економіки завдяки союзному праву;

- забезпечення лібералізації ринків енергії, телекомунікацій і т.п.;

- зникнуть митні кордони на західних кордонах;

- підприємці і державні інституції отримають доступ до нових джерел фінансу-вання інвестицій;

- входження до спільного ринку, на якому конкуренція між підприємцями з різ-них країн не дискримінується законом.

Наше дослідження дозволило визначити негативні наслідки євроінтеграції для Польщі. На нашу думку, до них можна віднести:

1. Сільське господарство, яке до першого травня 2004 року повинне повні-стю вступити до спільного ринку. Дослідження показують, що ввести в дію об’єднану систему управління і контролю сільського господарства в ЄС ІАCS Польща до першого травня 2004 року не встигне і тому селяни не отримають до-тації з Брюсселю, що не дозволить приймати участь у спільній аграрній політиці ЄС на протязі певного часу.

2. В риболовстві не прийнятий закон про спільний ринок.

3. В соціальній політиці Польща не встигне прийняти Кодекс про працю, тим самим не зможе ввести положення про заборону будь-якої дискримінації на ринку праці.

4. В аудіовізуальній політиці не прийнятий закон про радіо і телебачення, що свідчить про непристосованість цієї галузі до правил ЄС.

5. В судовій та адміністративній системі є певні слабкості, недостатньо забез-печений нагляд за ринком цінних паперів та існує високий рівень корупції, а це означає, що в Польщі все ще не створені гарантії для додержання європейсь-кого права.

Певною економічною загрозою для економіки є також висока ціна введення нової валюти. Польща буде змушена відмовитись від власної грошової одиниці і монетарної політики. Проте, вже сьогодні довіра поляків до євро є набагато силь-нішою, ніж передбачалося раніше. Результати обстежень все частіше свідчать про те, що входження до монетарного союзу є явищем скоріше очікуваним, ніж не-бажаним. З економічної точки зору це стане черговим шансом знизити вартість і одночасно ризикованість інвестицій у Польщі. Ми вважаємо, що прискорення входження в систему спільної європейської валюти відповідає польським інтере-сам.

Євро займає провідне місце у світовій торгівлі, тому, на наш погляд, єдина валюта з часом повинна стати однією з основних трансакційних і резервних сві-тових валют. Це полегшить діяльність підприємств на глобальному ринку і ство-рить можливості для стабілізації міжнародної фінансової системи. Відмовившись від національної грошової одиниці і монетарної політики, Польща отримає поту-жну валютну суверенність.

В кінцевому результаті очікується позитивний вплив Економічного і Валю-тного Союзу на темпи економічного розвитку нових членів Євросоюзу, підви-щення рівня добробуту і зайнятості населення.

Інтеграція примусить польську промисловість швидше реструктуруватися і підвищувати якість продукції. Польща отримає широкий доступ до сучасних тех-нологій, прискорить процес модернізації народного господарства. Із структурних фондів буде підтримуватися розвиток малих і середніх підприємств, а також створення нових місць праці, збільшиться приплив закордонного капіталу у фо-рмі прямих іноземних інвестицій з країн-членів ЄС.

Значно покращиться якість навколишнього середовища, а значить і якість життя населення. Після входження Польщі в ЄС кожен громадянин матиме право селитися на постійне місце проживання у вибраній європейській країні. Правом на проживання зможуть користуватися студенти, пенсіонери і непрацюючі особи, які мають постійне джерело доходу. Громадяни країн-учасниць ЄС мають право на допомогу від служб працевлаштування у приймаючий країні. На території всіх країн-членів ЄС будуть визнаватися польські дипломи, що принесе конкретну користь і наблизить Польщу до європейських стандартів освіти.

Після приєднання до ЄС Польща розвиватиме внутрішню систему конт-ролю за експортом стратегічних товарів, технологій та послуг. Ефективність цієї системи вимагає тісної співпраці всіх відповідних управлінь і державних органів, а також співпрацю та обмін інформацією між зацікавленими підприємствами і урядами.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз основних шляхів інтеграції Польщі з Європейським Союзом, свід-чить про те, що вона може слугувати певною мірою прикладом при подальшому входженні України в процеси інтеграції у світовій економіці. Обґрунтований взаємозв’язок економічної теорії з економічною політикою держав відносно май-бутніх інтеграційних процесів. Економічна теорія надає можливість визначення макроекономічних орієнтирів розвитку при формуванні економічної політики, при цьому враховуються позаекономічні чинники впливу при її проведенні.

2. Об’єднання країн з перехідною економікою, за умов глобалізації світової економіки створило принципово нову ситуацію в ЄС. До створення позитивних моментів слід віднести такі, як створення нового якісного потенціалу економіч-ного зростання, сприятливих умов розвитку новітніх технологій, зниження витрат виробництва, можливості послабити негативні наслідки структурних реформ.

3. В роботі знайшло подальший розвиток обґрунтування особливостей фор-мування нової системи виробничих відносин за умов інтеграції. При дослідженні цих особливостей для країни з перехідною економікою, яка за інституціональ-ними ознаками, за низкою економічних показників посідає одне з останніх місць в Європі, доведено, що певні зміни у цьому напрямку будуть забезпечені, якщо провести докорінну структурну перебудову економіки, забезпечити вихід її на рі-вень розвитку, який характерний для розвинутих країн - учасниць ЄС.

4. Важливим пріоритетом євроінтеграції є забезпечення зваженого викорис-тання внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування структурних перетворень, де об’єктивною стороною є наявні процеси ринкової інтеграції, суб’єктивну сторону інтеграційних процесів в Європі відображають результати тривалого поступового руху країн ЄС в напрямку поставлених цілей. Інституалізація процесу євроінтег-рації створює додаткові стимули для її поглиблення і прискорення.

5. Доведена об’єктивна необхідність поглибленої співпраці країн з перехід-ною економікою з Європейським Союзом, якій мають передувати глибокі інсти-туціональні реформи. У країнах, які вступають до ЄС, пристосування до вимог ЄС в економічній сфері обумовлене необхідністю проведення структурних ре-форм. Успіх інтеграційних зусиль кожної країни - кандидата до вступу в ЄС за-лежать від її конкретних досягнень, від того, наскільки швидко вона зможе зрів-нятися за рівнем економічного розвитку із західними партнерами.

6. Визначені економічні інституціональні умови щодо поглиблення парт-нерства Польщі і України, в зв’язку з їх майбутнім входженням в ЄС, зміцнення наявних економічних зв’язків між ними з урахуванням геоекономічних інтересів країн.

Список оПублікованих ПРАЦЬ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Батура О.В., Кассан Кшиштоф. Інтеграція, як чинник економічного про-гресу країн з перехідною економікою//„Економіка: проблеми теорії та практики”, Монографія. - Дніпропетровськ: „Наука і освіта”, 2003. – 144с. (8,87 друкованих аркушів, з яких автору належить 7,0).

2. Кассан Кшиштоф. Сущность и масштабы международной экономической ин-теграции в Европе ХХІ века// „Економіка: проблеми теорії та практики”, Зб. наук. праць. -Вип.100. Дніпропетровськ, ДНУ: "Наука і освіта", , 2001. - С. 39-49.

3. Кассан Кшиштоф. Історичний аналіз процесу європейської інтеграції // „Тео-рії мікро - та макроекономіки”, Зб. наук. праць. - Вип.10.- Київ: "Ака-демія муніципального управління", 2002. - С. 212-222.

4. Кассан Кшиштоф. Сектор малих і середніх підприємств на європейському внутрішньому ринку//„Теорії мікро - та макроекономіки”, Зб. наук. праць. - Вип. 14.-Київ: "Академія муніципального управління", 2003. - С. 132-137.

5. Колдунов Ярослав, Кассан Кшиштоф. Відповідність малих та середніх під-приємств та фірм Польщі перед входженням в стуктури Євросоюзу// „Еко-номіка: проблеми теорії та практики”, Зб. наук. праць.- Вип. 187.-Том3. – Дніпропетровськ, ДНУ: „Наука і освіта”. - 2004. - С. 595-599.

6. Светлов Б.Т., Кассан Кшиштоф. Аграрний сектор економіки Польщі і його конкурентоспроможність на європейському ринку//„Теорії мікро - та мак-роекономіки”, Зб. наук. праць. - Вип. 15. – Київ: "Академія муніципального управління", 2004. - С. 18-23.

Публікації в інших виданнях:

7. Гугнін О., Гугніна Т., Кассан К. Тенденції розвитку моралі російського під-приємництва - від нігілізму до естетичної етики//„Категорія вартості в но-вих умовах”, Зб. наук. праць. -Жешув: "Жешувська політехніка", 1999. - С. 107-112.

8. Гугнін О., Кассан К. Технологія виборчої компанії в Росії// „Підприємство на порозі ХХІ ст.” - Матеріали Міжнародної наукової конференції".- Зако-пани (Польща): „Освіта", 2001. - С. 157-163.

9. Кассан К. Польща і Україна на порозі Європи//„Проблеми державного будів-ництва в умовах європейського шляху розвитку незалежної Україні”, Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці Незалежності України 25-26 квітня 2001. - К., 2001. - С.47-53.

10. Гугнін О., Кассан К. Російське православ'я і регіональне підприємництво//. "Глобалізація і регіоналізація господарської діяльності в Європі", Зб. наук. праць. -Жешув: "Жешувська політехніка", 2001. - С. 157-163.

11. Гугнін О., Кассан К. Європейська інтеграція як умова розвитку політич-ного маркетингу – мікс//„Сучасні інтеграційні процеси в економічному ви-мірі”, Матеріали Міжнародної наукової конференції .-Жешув: "Жешувська політехніка", 2003. - С.199-205.

12. Кассан К. Економічні критерії готовності країни до вступу в Євросоюз (на прикладі Польщі)//. „Країни з перехідною економікою перед вступом в Єв-росоюз”, Зб. наук. праць.- Жешув: "Жешувська політехніка", 2004. - С.62-72.

АНОТАЦІЯ

Кшиштоф Кассан. Інтеграція, як необхідна умова прогресу перехідних економік. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. - Дніпропетровський державний аг-рарний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Проведений історіко-логічний аналіз послідовності та спадкоємності у здійсненні процесів європейської інтеграції. Інтеграційні процеси набули загаль-ного характеру, проникли до всіх сфер життєдіяльності, забезпечили рух най-більш мобільних елементів господарювання (капіталу, робочої сили, товарів, си-ровини, матеріалів).

У роботі зроблена спроба показати об’єднання, обумовлені історичним про-цесом інтеграції, економічні закономірності формування й розвитку європейської інтеграції, використання світового розподілу праці.

Зроблено причинно-наслідковий аналіз взаємозв’язку об’єктивних економі-чних умов з формами економічної інтеграції, це дало можливість виділити елеме-нти вертикально - іерархічної структури інтеграції. Розвиток європейської інтег-рації обумовлює також необхідність якісних змін в інституціональному середо-вищі країн, що приймають участь в інтеграції, тому в роботі зроблений детальний аналіз тих явищ і процесів, які відбуваються у вертикальній інституціональній структурі економіки, а також структурних змін і змін в окремих галузях і сферах польської економіки. Наведені чинники, які сприяють і протидіють інтеграції Польщі з ЄС.

Аннотация

Кшиштоф Кассан. Интеграция, как необходимое условие прогресса пе-реходных экономик. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. - Днепропетровский государ-ственный аграрный университет, Днепропетровск, 2004.

Проведен историко-логический анализ последовательности и преемственно-сти в создании европейской интеграции. Начиная с наиболее мо-бильных элементов хозяйствования (капитал, рабочая сила, товары, сырье, мате-риалы), интеграционное движение приобрело всеобщий характер, проникнув во все сферы жизнедеятельности.

На базе анализа исторических, эволюционных и современных экономиче-ских условий, а также растущей потребности субъектов внешнеэкономической деятельности в подготовке экономики до евроинтеграции. Предложенная схема международной коммерции показала, что она способна реально повысить темпы экономического роста для стран с переходной экономикой. Исследованы внеш-ние и внутренние экономические и внешнеэкономические факторы подготовки к интеграции.

Автор сосредотачивает внимание на важнейших объективных и субъектив-ных факторах вхождения стран с переходной экономикой в Евросоюз, а также на мотивацию этих стран к осуществлению процесса перехода. Акцентировано вни-мание на том, что соединение факторов и мотиваций вхождения в Евросоюз по-зволяет разработать мероприятия стимулирования, и таким образом оптимизи-рует механизм вхождения в евроинтеграцию этих стран.

В работе выделяются закономерности формирования и развития экономи-ческой интеграции: причинная обусловленность, переход к интеграциональным образованиям, использование мирового разделения труда.

Осуществлен причинно-следственный анализ взаимосвязи экономических условий с формами экономической интеграции. Такой анализ дал возможность выделить элементы вертикально-иерархической структуры, построенной благо-даря переходу экономического сотрудничества от простых форм интеграции к сложным в историческом пути Польши.

Развитие процесса перехода к Европейской интеграции обуславливает также качественные изменения в институциональном измерении, построении ев-ропейской интеграции, поэтому в работе приводится детальный анализ тех явле-ний и процессов, которые происходят в вертикальной институционной структуре. Эти процессы в экономике Польши должны привести к гармонизации отношений и к трансформации интеграционального образования в единый экономический организм, в котором все составные части исполняют только им свойственные функции. В связи с этим в диссертации подчеркивается важность экономических процессов Польши перед входом в Евросоюз. Проведенный анализ показывает, что с введением общей денежной единицы с ее соответствующими институтами