ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Одеський державний економічний університет
Карпенко Лідія Миколаївна
На правах рукопису
УДК 658.155
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКУ
ПІДПРИЄМСТВ харчової промисловості
Спеціальність 08.06.01 –
„Економіка, організація і управління підприємствами”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Одеса).
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, професор
Підгорний Анатолій Захарович,
Одеський державний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри статистики
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, доцент
Сидорова Антоніна Василівна,
Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри статистики
кандидат економічних наук,
Осіпов Павло Володимирович,
Одеська національна академія харчових технологій Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри фінансів, обліку та аудиту
Провідна установа: |
Хмельницький державний університет
Міністерства освіти і науки України,
м. Хмельницький, кафедра економіки підприємств і підприємництва
Захист відбудеться 23 квітня 2004 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м.Одеса, вул.Преображенська, 8.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м.Одеса, вул.Преображенська, 8.
Автореферат розісланий 10 березня 2004 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, Ковальов А.І.
доцент
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТеРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Сучасні динамічно мінливі ринкові умови наполегливо потребують удосконалювання інструментів і технологій управління підприємствами з метою підвищення ефективності господарської діяльності та максимізації прибутку. Керівники фірм в умовах жорсткої конкуренції постійно шукають шляхи, що ведуть до стабільного і стійкого положення підприємств, прагнучи до досягнення лідируючих позицій. У цьому зв'язку потрібні такі методики, які б допомогли керівництву підприємств систематизувати та спростити існуючі складні структури управління і взаємодії, з нових позицій усвідомити процеси, що відбуваються на підприємствах.
У сучасних умовах господарювання для розвитку підприємства і збільшення прибутку необхідно максимальне використання всіх наявних ресурсів: економічних, фінансових, організаційних, кадрових, технічних тощо. У виграші будуть ті підприємства, які активніше шукають і знаходять невикористані ресурси.
Мета забезпечення успішної роботи підприємства може бути досягнута шляхом здійснення комплексу заходів щодо функціонування підприємства у відповідності з виробленою стратегією його розвитку: поліпшення управління, підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, зростання продуктивності праці, зниження витрат виробництва, поліпшення фінансово – економічних результатів діяльності.
У зв'язку з цим особливо актуальним є удосконалювання методології аналізу фінансових результатів діяльності підприємства та економічного механізму формування, використання і розподілу прибутку, а також виявлення нових резервів і методів його підвищення, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Еволюція поглядів на економічну природу прибутку розкрита в роботах відомих вчених в галузі політичної економії, економіки промисловості, бухгалтерського обліку, фінансів тощо. Разом з цим динаміка економічних умов потребує систематичного розширення і поглиблення теоретичних поглядів та удосконалення механізму підвищення прибутку.
В економічній літературі питання прибутку, рентабельності та формування елементів економічного механізму підвищення ефективності функціонування підприємства широко розглянуті як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Цим питанням присвячені роботи французького економіста Андре Бабо, англійських дослідників Артура Томпсона і Джона Формбі, а також Мільтона Фрідмана, Девида Соломона, А.-Л. Шадо, Фрідріха Найта, Франсуа Перру, Ф. Махлупа, російських вчених М.М. Крейніної, С.Л. Вигодського, В.В.Ковальова, С.А. Кошечкіна, М.С.Мокія, Л.Г. Трубочкіної, А.Д.Шеремета, Р.С. Сайфуліна, Н.В.Колчиної, Я.В.Соколова, вітчизняних вчених І.О.Бланка, В.І. Іващенка, Л.Г. Мельніка, В.Г. Гриньової, А.В. Сидорової, П.В. Осіпова, О.О.Орлова та інших.
Сучасні умови потребують більш детального підходу до цієї проблеми, який спираючись на існуючи методології, враховував би специфіку розвитку економічних відносин в Україні, особливості формування, розподілу та використання прибутку в окремих галузях промисловості. Ці питання найшли своє відображення в дисертаційному дослідженні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі були використані матеріали, зібрані автором у процесі виконання НДР “Розробка узагальненої моделі функціонування та розвитку регіональних економічних систем”, державний реєстраційний номер - 0103U000351 в Одеському державному економічному університеті.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення прибутку підприємств харчової промисловості.
Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі ставились наступні наукові задачі:
·
дослідження основних наукових теорій, що пояснюють феномен прибутку і механізм його утворення;
·
дослідження факторів і джерел формування прибутку;
·
проведення аналізу рівня і динаміки найважливіших техніко-економічних показників та формування і динаміки балансового прибутку;
·
розробка економічних методів підвищення прибутку підприємств харчової промисловості й удосконалювання методологічних основ кількісної оцінки ефективності їхнього застосування;
·
розробка елементів стратегії управління прибутком на підприємствах харчової промисловості Одеської області.
Об'єктом дослідження є підприємства харчової промисловості Одеської області.
Предметом дослідження є види прибутку, порядок утворення прибутку на підприємствах, резерви, економічні методи і механізм підвищення прибутку на підприємствах харчової промисловості.
Методи дослідження. Для розв’язання задач дослідження був використаний комплекс економіко-статистичних та математичних методів аналізу. Дослідження динаміки проводилось за допомогою індексного методу, як найбільш точно характеризуючого вплив окремих факторів на обсяг і структуру прибутку. При розробці елементів стратегії управління прибутком використані методи системного аналізу та прогнозування. Інформаційною базою дослідження є дані економічної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали конференцій, публікацій в економічних та комп’ютерних виданнях, дані фінансової звітності Хлібозаводу №1, Хлібозаводу №4, Одеського олійно-жирового комбінату.
Наукова новизна одержаних результатів. Конкретні результати дослідження, що характеризують його наукову новизну, полягають у таких теоретичних, методологічних і методичних розробках:
·
запропонована низка економічних методів підвищення прибутку, адаптованих для підприємств харчової промисловості, які обумовлені конкретними умовами господарювання в Одеської області, використання яких безпосередньо веде до підвищення прибутку;
·
розроблені елементи оптимальної стратегії управління прибутком підприємства, які базуються на застосуванні основних змінних, як інструменту управління прибутком, і на цій основі вперше обґрунтовано можливість обчислення розміру цільового прибутку для підприємства;
·
удосконалена класифікація видів прибутку для підприємств харчової промисловості, що розширює можливості теоретичного осмислення категорії прибутку, а також перспективи застосування економічних методів максимізації прибутку;
·
розширено і доповнено групування парадоксальних ситуацій формування прибутку господарськими операціями з запропонуванням управлінських рішень по їх подоланню;
·
удосконалена класифікація факторів і резервів підвищення прибутку на підприємствах для відображення реальної системи ендогенних та екзогенних складових механізму формування прибутку;
·
запропоновані методологічні підходи до оцінки економічної ефективності заходів, спрямованих на підвищення прибутку, що дозволяють підтвердити ефективність елементів запропонованого економічного механізму;
·
дістали подальшого розвитку шляхи практичної реалізації стратегії управління прибутком на конкретних підприємствах харчової промисловості Одеської області, що підтверджують її дієвість і можуть бути застосовані на підприємствах інших галузей промисловості.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати і запропоновані практичні рекомендації дають можливість:
·
підвищити прибуток на підприємствах харчової промисловості шляхом впровадження нових і удосконалених методів, що включають у себе активну цінову політику, формування грамотної дивідендної політики, використання можливостей ефективного розміщення грошей та інші;
·
запровадити заходи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання технології виготовлення продукції, заміну сировини, матеріалів більш прогресивними видами, застосування нових рецептур, поліпшувачів, харчових добавок;
·
скоротити персонал різних структурних підрозділів;
·
розробити елементи стратегії управління прибутком, що забезпечує одержання високих фінансових результатів діяльності підприємства;
·
підвищити інвестиційну привабливість підприємств харчової промисловості.
Результати дисертаційного дослідження і рекомендації, що містяться в роботі, можуть бути використані не тільки в харчовій промисловості, але й в інших галузях, також при викладанні курсів економічної теорії, економіки підприємства та статистики в учбовому процесі.
Одержані наукові результати прийняті до практичного використання на підприємствах харчової промисловості Хлібозавод №1 ВАТ “Одеський коровай”, Хлібозавод №4 ВАТ “Одеський коровай” (акт впровадження №04/779 від 10.11.2003р.), ВАТ “Одеський олійножировий комбінат” (акт впровадження №01/1532 від 10.11.2003р.), Одеське виробниче об’єднання “Електрик” (акт впровадження №87/А від 12.11.2003р.), а також на торгових підприємствах ВКФ “Агросоюз” (акт впровадження №41 від 03.11.2003р.), ТОВ “Стамар технологія” (акт впровадження №42 від 05.11.2003р.).
Особистий внесок здобувача. Автор провів поглиблений аналіз соціально-економічної сутності прибутку, здійснив систематизацію і класифікацію видів прибутку, запропонував нові економічні методи підвищення прибутку, елементи оптимальної стратегії управління прибутком і шляхи їхнього практичного застосування на підприємствах харчової промисловості.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати досліджень доповідалися автором та обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, науково-практичній конференції “Стан і методи підвищення ефективності підприємницької діяльності” (м. Миколаїв, 22-23 березня 2001р.), науково-практичному семінарі “Проблеми теорії і практики управління підприємством” (м. Донбас, червень 2001 р.), міжнародної науково-практичної конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 25-26 жовтня 2001р.), міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного росту (м. Луцьк, 29-30 травня 2002р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво, менеджмент, маркетинг: стан і перспективи розвитку в Україні” (м. Донецьк, 3-4 жовтня 2002 р.).
Публікації. За темою дисертації у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій опубліковано 8 наукових робіт, з них 6 у збірниках, затверджених ВАК України як фахові для спеціальності 08.06.01 - “Економіка, організація і управління підприємствами”, загальним обсягом 2,5 д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації 233 сторінці комп’ютерного тексту, в тому числі основний зміст викладений на 183 сторінках. Робота містить 25 таблиць, 7 рисунків, список використаних джерел з 188 найменувань.
основний зміст ДИСЕРТАЦІї
У вступі розглянута доцільність розробки наукової проблеми, обґрунтована її актуальність, визначені положення наукової новизни, схарактеризовано теоретичне і практичне значення отриманих результатів.
Перший розділ дисертаційного дослідження - “Теоретичні аспекти побудови економічного механізму підвищення прибутку” - присвячений теоретичному аналізу соціально-економічної сутності прибутку, його функцій, змісту та видів, факторів і джерел його формування на основі дослідження теорій, що пояснюють феномен прибутку і порядок його утворення, а також поясненню економічного механізму формування та використання прибутку й особливостей його функціонування в харчовій промисловості.
Загальноприйняте вважати, що прибуток, як економічна категорія, являє собою перетворену форму частини знову створеної вартості – додаткового продукту. Як рахункова величина, прибуток являє собою різницю між відпускною ціною продукту і його повною собівартістю, а також витратами, визначеними чинним законодавством. У випадку, коли ціна нижче собівартості, їхня різниця складає величину збитку. Урахування прибутку дозволяє установити, наскільки ефективно ведеться господарська діяльність. Таким чином, прибуток - кінцевий фінансовий результат підприємницької діяльності, найважливіший узагальнюючий показник, оціночний показник функціонування підприємства в області підприємництва і бізнесу.
На основі проведеного аналізу характеристик прибутку та джерел його походження, можна виділити такі три основні ситуації походження прибутку:
·
отримання прибутку, завдяки господарській діяльності підприємства;
·
отримання прибутку завдяки сприятливих обставин (або збитку при несприятливих);
·
одержання прибутку, завдяки його визнанню суспільними інститутами, серед яких важливу роль грають органи державної влади.
Враховуючи, що для кожного конкретного випадку походження прибутку важко визначити відповідну ситуацію, запропонована класифікація дозволяє віднести його природу до тієї чи іншої групи, що дозволяє визначити та проаналізувати фактори формування цього виду прибутку.
Під цим кутом зору, у першому розділі дослідження визначається роль прибутку підприємств усіх форм власності в умовах ринкової економіки, його значення як орієнтира інвестиційних та управлінських рішень та міри оцінки ефективності управління, характеристика яких представлена на рис. 1.
ё
Автор відзначає, що система приватного підприємництва викликала численні і суперечливі дискусії про прибуток, його основу, економічні функції, етичні і моральні якості, соціальну справедливість його розподілу. Ці змінні відбивають історично сформовані погляди на питання прибутку і дають логічні підходи до вивчення й обґрунтування бухгалтерського та економічного прибутку, що особливо актуально в наші дні при проведенні аналізу фінансових результатів на підприємстві.
Доцільно підкреслити, що роль і значення прибутку різко підвищується в умовах входження підприємств у ринкові відносини. Підприємства усіх форм власності, одержавши фінансову самостійність, вправі вирішувати, на які цілі й у яких розмірах направляти прибуток, що залишився після сплати податків у бюджет та інші обов'язкові платежі і відрахування. Разом з тим, підприємницька діяльність підприємств в умовах різноманітних форм власності означає не тільки розширення прав власників майна, але і підвищення відповідальності за формування і використання фінансових ресурсів, у тому числі прибутку.
Значення прибутку, як орієнтира інвестиційних та інших рішень і міри оцінки ефективності управління в даний час визнаються повсюдно, незалежно від економічної і політичної систем.
Окремі фахівці в галузі економіки принижують дійсну роль прибутку у формуванні необхідного для інвестиційних процесів самофінансування. Однак більшість економістів дотримуються іншої точки зору щодо ролі прибутку в умовах конкуренції.
Слід відзначити, що розвиток і динамізм сучасних умов господарювання потребують якісно нових підходів до визначення поняття прибутку і переліку факторів, що його визначають. Вплив різних факторів на рівень прибутку підприємства розглядається у наступному розділі дослідження.
Існуючі теорії значною мірою пояснюють феномен прибутку, однак автор вважає, що в роботах окремих вчених недостатньо чітко розроблені і систематизовані методи підвищення прибутку підприємств і ефективності виробництва. Як показує практика, у процесі господарської діяльності на підприємствах нерідко виникають парадоксальні ситуації, пов’язані з формуванням прибутку. Розглянувши ті з них, які зустрічаються найбільш часто, в роботі запропоноване угруповання таких ситуацій, з виділенням основних групових ознак, серед яких: характер реалізації, відсутність або наявність грошових коштів, характер майнової маси підприємства, оподаткування та зміни в обліковій політиці, реальний обліковий актів, бухгалтерська та податкова політика . Крім того, розглядається альтернативна ознака, коли одна і та ж сума може розглядатися як прибуток, так і як збиток.
У процесі дослідження, на підставі сучасних підходів до визначення прибутку, дисертант проводить систематизацію видів прибутку на підприємствах за основними класифікаційними ознаками і визначає фактори, що впливають на прибуток від реалізації товарної продукції.
Автор проводить дослідження внутрішніх факторів формування прибутку, серед яких називає:
·
зміну обсягу виробництва і реалізації продукції;
·
зміну залишків нереалізованої продукції;
·
зміну рівня собівартості;
·
зміну у продуктивності праці;
·
зміни в структурі продукції, що випускається, і реалізованої продукції;
·
якість продукції.
Зроблено акцент на дослідженні зовнішніх факторів формування прибутку:
·
рівень цін на продукцію;
·
сировинна база.
На значення прибутку впливає сукупність багатьох факторів, що залежать і не залежать від підприємницької діяльності підприємства.
Відповідно до спрощеної методики в економічній літературі, основними факторами зростання прибутку, що залежать від діяльності підприємства, є: збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, зниження її собівартості, поліпшення асортименту і якості продукції. Ці фактори спрацьовують при стабільних економічних рівнях господарювання. В умовах неглибокої економічної кризи, спаду виробництва, росту цін та інфляційних процесів вплив цих факторів набуває перекручений і часом непередбачений характер. Наприклад, при збільшенні витрат на виробництво продукції і спаді виробництва, прибуток може зростати високими темпами в результаті постійного підвищення цін. До факторів, що залежать від підприємства, відносяться також рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентноздатність продукції, організація виробництва і праці, її продуктивність, стан і ефективність виробничого та фінансового планування.
Одночасно, на величину прибутку, його обсяг і динаміку впливають фактори зовнішнього характеру. Практично поза сферою дії підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на необхідні матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань, а також природно-географічні, транспортні та інші умови. Перелічені фактори впливають на значення прибутку не прямо, а через собівартість і обсяг реалізованої продукції. Однак величина прибутку тільки тоді може цілком характеризувати результати діяльності підприємства, коли його одержання безпосереднє пов'язане з підвищенням ефективності виробництва.
Узагальнена схема кореляції факторів, що впливають на прибуток від реалізації товарної продукції, представлена на рис.2.
В роботі визначаються сутність і зміст економічного механізму підвищення прибутку. На думку автора, економічний механізм як спосіб господарювання являє собою взаємопов'язану систему конкретних економічних форм і методів, створену на основі кон'юнктурного прогнозу економічного середовища, за допомогою якої реалізується сукупність інтересів, розв’язуються стратегічні задачі розвитку підприємства.
Під економічним механізмом дисертант розуміє сукупність економічних методів, спрямованих на збільшення ефективності функціонування виробництва і підвищення прибутку. В свою чергу, економічний метод – спосіб ведення виробничої, фінансово-господарської, торгової й іншої комерційної діяльності, що забезпечує економічно ефективне досягнення стратегічної мети розвитку підприємства.
На цій підставі завершальним етапом першого розділу дослідження є проведення автором аналізу особливостей функціонування економічного механізму підвищення прибутку в харчовій промисловості України. В роботі проаналізовані сучасні концепції управління прибутком, такі як планування ресурсів підприємства (ERP - Planning of resources of the enterprise), управління відносинами з клієнтами (CRM - Customer Relationship Management), Система Якості, які набули світового значення.
У другому розділі дисертаційного дослідження - “Методологічні основи економічного механізму підвищення прибутку в харчовій промисловості” - розглянуто методологічні основи формування та підвищення економічного механізму прибутку, зокрема в харчовій промисловості. Мета розділу - вироблення нових і удосконалення існуючих методів підвищення прибутку підприємств та розробка елементів оптимальної стратегії управління прибутком.
Автор досліджує порядок виявлення й оцінки резервів зростання прибутку на підприємствах, пропонує розширену класифікацію резервів підвищення прибутку підприємства і детально аналізує можливості їх використання. Резерви можна розділити на дві групи – поелементні і комплексні. До поелементних відносяться збільшення обсягу виробництва і реалізації, підвищення ціни реалізації продукції, скорочення витрат на виробництво і структурні зрушення у виробленій та реалізованій продукції. Ці резерви тою чи іншою мірою можуть бути реалізовані за допомогою урахування відповідного фактора і конкретних шляхів, матеріалізованих через запровадження тих чи інших заходів. Поелементні резерви – це, в основному, резерви тактичні. Їхня реалізація – справа вищої і середньої ланки менеджерів конкретного підприємства.
Комплексні резерви – це резерви стратегічні, реалізація яких пов'язана з перспективою існування фірми, з її майбутнім. Рішення про залучення цих резервів і вибір напрямку їхнього використання, як правило, приймають вищі менеджери фірми або навіть безпосередньо її господарі. Може бути декілька різних стратегічних напрямків функціонування підприємства. Одне з них полягає в тому, що реалізація товару здійснюється за максимально можливими цінами при мінімально необхідному рівні обсягу виробництва цих товарів. Інший напрямок – полярно протилежний першому і полягає в тому, що ціни реалізації установлюються мінімально можливими, а обсяг виробництва продукції, в зв'язку зі збільшенням попиту на неї, різко зростає. Зрозуміло, можуть бути запропоновані й інші стратегії поведінки фірми. Наприклад, стратегія золотої середини, коли ціна реалізації товару установлюється на рівні між двома зазначеними положеннями – ближче до середини. Можуть бути прийняті й інші можливі стратегії зі зрушенням цін і обсягу виробництва від середини в той чи іншій бік.
Зростання і розвиток підприємства тісно пов'язані з виробленням і реалізацією стратегії та тактики управління процесом формування, підвищення і розподілу прибутку.
Зростанню прибутку підприємства сприяє вибір оптимального співвідношення між трьома основними змінними, що визначають його рентабельність:
·
прискорення товарообігу;
·
зменшення маси витрат;
·
збільшення норми прибутку шляхом підвищення цін.
Разом з тим, досвід свідчить, що довгострокова прибутковість формується під впливом значно більшого числа факторів (понад 30), дія яких спрямована на подолання несприятливої конкурентної ситуації, ситуації на ринку виробника, ринкової ситуації. Тому важливим в процесі розробки стратегічного плану управління прибутком є врахування таких факторів, як капіталоємність, якість продукції та торгових послуг, відносна частку підприємства на ринку, рівень продуктивності праці тощо та важелів їх використання.
Вплив всього різноманіття факторів на стратегію розвитку підприємства можна розглядати як у комплексі, так і для окремих напрямків фінансово-господарської діяльності: накопичення основного капіталу, забезпеченість обіговим капіталом, рішення соціальних задач. В дослідженні проведено групування факторів за цими ознаками з визначенням механізму їх впливу на кінцеву результативність діяльності підприємства.
Так, на підвищення забезпеченості потреби в нагромадженнях впливають такі фактори, як структура реалізації товарів і послуг, рівень торгових надбавок, ціни реалізації, обсяг, структура й ефективність використання ресурсного потенціалу, розмір прибутку; на забезпеченість стабільного стану підприємства – наявність стійких відносин з постачальниками, банками та іншими контрагентами (кількість проданих товарів, ціна одиниці) і достатній розмір прибутку. На забезпечення соціального споживання і соціального розвитку колективу впливають витрати обігу, чисельність і склад робочої сили, заходи державного регулювання (норми і нормативи відрахувань у різні фонди соціального захисту населення, мінімальна заробітна плата, мінімальний прожитковий рівень тощо), розмір прибутку. Вищезазначені цілі і фактори органічно взаємопов’язані.
Важливо, щоб усі заходи, проведені підприємством по зростанню прибутку (при використанні всіх можливостей), сприяли досягненню найважливіших цілей розвитку підприємства.
На підставі аналізу основних методичних засад формування прибутку автор обґрунтував послідовність визначення цільового розміру прибутку підприємства, яка представлена на рис. 3.
У практиці роботи підприємства є значні резерви зростання прибутку. Вони носять характер традиційних (зростання товарообігу, зниження витрат обігу тощо). У сучасних же умовах треба використовувати для нарощування прибутку не тільки традиційні шляхи, але й нові, відкриті в ході ринкових перетворень, приватизації. Серед них основними є:
·
формування комерційного асортименту з урахуванням прибутковості товарів;
·
нова філософія взаємовідносин з контрагентами;
·
використання можливостей ризикової діяльності;
·
інноваційна політика;
·
оптимальні масштаби підприємства;
·
використання можливостей мінливої кон'юнктури ринку;
·
акціонування;
·
вигідне розміщення грошових ресурсів тощо.
Розміри прибутку підприємства перебувають в тісній залежності від частки прибутку в ціні одиниці продукції та швидкості обороту товарів.
Збільшенню прибутку підприємства сприяє зростання продажу товарів, обумовлене ростом числа нових покупців, обсягів покупок постійними клієнтами, зниженням цін і вартості самого процесу реалізації.
Формуючи стратегію підприємства по досягненню певних розмірів прибутку, необхідно розглядати його не як пасивно одержані доходи, а як результат завоювання. Як уже відзначалося, прибуток, зароблений завдяки ініціативі, є результатом інновацій, відсутності страху перед ризиком, раціонального використання засобів, далекоглядної політики у відношенні заборгованості.
Серед визначених заходів автор особливо підкреслює значення активної цінової політики. Цінова політика є однією із основних комплексу маркетингу, яка безпосередньо спрямована на досягнення його стратегічних цілей. Оптимальна цінова політика підприємства забезпечує:
·
максимізацію рентабельності продажу, тобто відношення прибутку (у відсотках) до загальної величини виторгу від продажу;
·
максимізацію рентабельності чистого власного капіталу підприємства - відношення прибутку до загальної суми активів по балансу за винятком усіх зобов'язань;
·
максимізацію рентабельності всіх активів підприємства - відношення прибутку до загальної суми бухгалтерських активів, сформованих за рахунок як власних, так і позикових коштів;
·
стабілізацію ринкової позиції, тобто частки продаж підприємства в загальному обсязі на даному товарному ринку (ця мета може набувати особливого значення для підприємств, що діють на ринку, де будь-які коливання цін породжують суттєві зміни обсягів продажу);
·
досягнення найбільш високих темпів зростання продажу.
Відомо, що рівень управління у вітчизняній промисловості не відповідає в повній мірі сучасним вимогам. Однак ретельне знайомство з даними фінансового обліку конкретних підприємств показує, що проблема не в низькій якості управління, а в тому, що воно часто маскує наявність схем поведінки, що наносить збиток виробництву. Такі схеми дуже різноманітні за формою, але суть їх одна— перетік фінансових ресурсів основного виробництва в один або декілька так званих боковиків з наступним перерозподілом їх серед зацікавлених осіб. Цей факт, на наш погляд, свідчить про наявність суттєвих резервів, що дозволяють підвищити ефективність діяльності.
Особливу роль у підвищенні ефективності виробництва в харчовій промисловості займають організаційні фактори, пов'язані зі створенням систем управління, які забезпечують функціональне, організаційне, економічне, соціальне узгодження фаз відтворення підприємств харчової промисловості. На думку автора, матеріально-технічні, організаційно-управлінські й економічні фактори є визначальними у підвищенні прибутку підприємства.
Шляхи підвищення прибутку в галузі харчової промисловості в рамках галузевої економіки в загальному виді наступні:
·
збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції на основі добре поставленого маркетингу, максимального використання наявних виробничих потужностей, а при необхідності його розширення, раціонального використання виробничого потенціалу і всіх ресурсів;
·
зниження собівартості продукції за усіма елементами витрат і статтями калькуляції;
·
проведення грамотної, науково-обґрунтованої цінової політики;
·
здійснення прогресивних структурних зрушень у бік збільшення частки більш рентабельних видів продукції при наявності попиту на них і добре поставленому маркетингу.
В заключній частині розділу запропоновані методологічні підходи до оцінки економічної ефективності заходів по прискоренню темпів технічного прогресу та підвищення прибутку, застосування яких можливо на підприємствах різних галузей.
Третій розділ дисертаційного дослідження - “Застосування вдосконалених методів підвищення прибутку на підприємствах харчової промисловості Одеської області” - присвячений практичній реалізації запропонованих елементів стратегії управління прибутком та удосконалених методів його підвищення на підприємствах харчової промисловості.
Автором проведений аналіз господарської діяльності і фінансових результатів трьох підприємств, який дозволив отримати чітку картину ситуації в сфері формування і використання прибутку на підприємствах харчової промисловості Одеської області: Хлібозавод № 1, Хлібозавод № 4, Одеській олійножировий комбінат, динаміка прибутку яких наведена в табл. 1.
Таблиця 1.
Динаміка прибутку на підприємствах харчової
промисловості Одеської області
(тис. грн.)
Підприємства | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 у %
до 2000
1. Одеський олійножировий комбінат | 3051 | 7879 | 11435 | 374,8
2. Хлібозавод № 1 | 269 | 256 | 479 | 178,0
3. Хлібозавод № 4 | 5474 | 5816 | 3200 | 58,5
Дані таблиці дозволяють зробити висновок про нерівномірність зміни прибутку на окремих підприємствах, про необхідність вживання заходів щодо його підвищення і збільшення ефективності організації виробництва, що дасть можливість вдосконалення економічного механізму їх функціонування.
Слід зазначити також низький рівень нововведень на підприємствах харчової промисловості, моральне і фізичне старіння діючого устаткування, незначна питома вага принципово нових розробок і ноу-хау, відсутність механізму, що стимулює появу нововведень.
З огляду на наявну нерівномірність зміни прибутку на підприємствах, в роботі проведено факторний економічний аналіз формування обсягів прибутку, який дозволив визначити, в який мірі воно залежить від використання ресурсів (матеріальних, фінансових, людських тощо) та в якій за рахунок співвідношення зміни цін на ресурси і цін на продукцію підприємства, а також від звичайних факторів (зміна обсягу реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, матеріали, паливо, рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів), що, в свою чергу, дало можливість виявити резерви зростання прибутку на підприємствах.
Загальна сума факторних відхилень визначена за формулою:
Р = ,
де:
?P – загальна зміна прибутку;
?Pi – зміна прибутку за рахунок i-го фактору;
n – число факторів.
Мультиплікативні фактори, на відміну від адитивних, діють на результативний показник взаємозалежно. Унаслідок цього факторних приростів більше, ніж число факторів.
Аналіз впливу мультиплікативних факторів на зміни обсягу прибутку може проводитися на основі наступних факторних моделей:
1. Модель прибутку, яка складається із агрегірованих факторів:
ПР= Ч *ПП *КР*ЧП,
де:
ПР - річний обсяг прибутку від реалізації товарної продукції;
Ч - середня чисельність працівників промислово виробничого персоналу;
ПП - продуктивність праці;
КР - коефіцієнт реалізації товарної продукції, що представляє відношення реалізованої до виробленої товарної продукції за даний період;
ЧП - частка прибутку в реалізованій товарній продукції, що представляє відношення прибутку від реалізації продукції до обсягу реалізованої продукції.
2. Модель прибутку, яка складається із дезагрегірованих факторів:
ПР=ФФПЧКРЧП,
де:
Ф - фондовіддача підприємства;
ФП – фондоозброєність праці.
Результати аналізу дозволили визначити, за рахунок яких змінних відбувалось підвищення або падіння рівня прибутку, що стало базою для розробки конкретних заходів щодо забезпечення сталої динаміки зростання обсягів прибутку.
Автором на основі фактичних даних та керуючись запропонованими у другому розділі дисертаційного дослідження методами підвищення прибутку і методологічними підходами до оцінки економічної ефективності, розроблені конкретні заходи для окремих підприємств, розроблена методика їх практичного впровадження та розрахований прогнозний обсяг прибутку, одержання якого можливо в результаті запропонованих заходів.
Узагальнюючи результати проведеного аналізу і розроблені рекомендації щодо впровадження економічних методів поліпшення господарської діяльності підприємств, можна отримати чітку картину вдосконалення економічного механізму підвищення прибутку на підприємствах харчової промисловості Одеської області, яка характеризується даними, наведеними в табл. 2.
Таблиця 2.
Показники прогнозованого обсягу прибутку
на підприємствах харчової промисловості Одеської області
Підприємства | Фактичний прибуток у 2002 році, тис. грн | Прогнозований приріст прибутку
тис. грн | у % до 2002 року
1. Одеський олійножировий комбінат | 11435 | 5873 | 51,4
2. Хлібозавод № 1 | 479 | 53 | 11,1
3. Хлібозавод № 4 | 3200 | 560 | 17,5
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі проведені дослідження соціально-економічної сутності виникнення прибутку підприємства, механізму його формування, факторів, резервів підвищення прибутку і на цій основі обґрунтована необхідність удосконалювання економічних методів управління підприємствами харчової промисловості з метою підвищення ефективності їхньої господарської діяльності та максимізації прибутку. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки і пропозиції:
1. За результатами проведеного аналізу проаналізовано особливості формування прибутку в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства, досліджені різні ситуації виникнення прибутку, в тому числі парадоксальні, і розкрита необхідність застосування удосконаленої методології аналізу причинно-наслідкових зв'язків.
2. Розкрита різниця змісту понять бухгалтерського та економічного прибутку й обґрунтована доцільність використання окремих його трактовок для різних цілей: в процесі обліку при обчисленні податків, при виборі напрямків інвестиційної політики і т. ін.
3. Запропонована комплексна класифікація і систематизація видів прибутку, виходячи з положення, що прибуток підприємства, представлений за класифікаційними ознаками, надає можливість більш детально і адекватно аналізувати фінансові результати підприємства, досягнутий рівень економічного ефекту, виявляти наявні недоліки в підприємницькій діяльності та визначати шляхи максимізації прибутку. Це є підставою для розробки відповідних елементів механізму підвищення прибутку та його впровадження в практику діяльності підприємств.
4. Досліджено внутрішні фактори формування прибутку на підприємствах.
5. Розглянуто сутність категорій “економічний метод” і “економічний механізм” щодо питань підвищення прибутку на підприємствах.
6. В роботі представлена комплексна класифікація факторів і резервів підвищення прибутку на підприємствах та шляхів їх використання, що забезпечує більш обґрунтовано підійти до питань теорії формування, розподілу і використання прибутку та практичних шляхів його максимізації.
7. Важливим розділом дослідження є розробка елементів стратегії управління прибутком, а саме: здійснення оптимальної цінової політики; формування асортиментної, ресурсної та інноваційної політики, вигідне розміщення грошових ресурсів; впровадження паритетних взаємовідносин з контрагентами; управління валовими доходами та витратами обігу тощо.
8. Запропоновані удосконалені економічні методи підвищення прибутку підприємств харчової промисловості та представлені методологічні підходи до оцінки економічної ефективності заходів по прискоренню темпів технічного прогресу та підвищенню прибутку, застосування яких можливо на підприємствах різних галузей.
9. Проведено аналіз господарської діяльності і фінансових результатів та факторний економічний аналіз зміни прибутку підприємств харчової промисловості - Одеського олійножирового комбінату, Хлібозаводу № 1, Хлібозаводу № 4, у ході якого дійшли до висновку про необхідність вживання заходів по зниженню собівартості продукції, збільшенню прибутку щодо адекватності запропонованої стратегії перспективам організації виробництва й управління на підприємствах.
10. Завершальним етапом роботи є розробка конкретних пропозицій та заходів по застосуванню розробленої стратегії зростання прибутку на підприємствах харчової промисловості Одеської області та розрахунок приросту прибутку завдяки впровадженню запропонованих заходів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Карпенко Л.М. Систематизація видів прибутку підприємств // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ, 2001. – Вип. 9. - С. 109-114.
2. Карпенко Л.М. Керування формуванням прибутку підприємства у процесі інвестиційної діяльності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів, 2002. – Вип.2, ч.1. – С. 193-197.
3. Карпенко Л.М. Побудова параметричної моделі прибутку підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип.134.– С. 13-17.
4. Карпенко Л.М. Методологічні питання аналізу фінансового стану підприємства // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія. “Економічні науки”. – Луцьк, 2002, № 2. – С. 379.
5. Карпенко Л.М. Методологічні аспекти аналізу фінансового стану підприємства // Торгівля і ринок України. – Донецьк, 2002 . - Вип.14, Т.2. – С. 153-157.
6. Карпенко Л.М. Питання вдосконалення методів аналізу фінансового стану підприємства // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ, 2002. - Вип. 12. – С. 51-54.
В інших виданнях:
1. Карпенко Л.Н. Управление формированием прибыли в процессе реального инвестирования // Сборник материалов научно-практической конференции "Социальные и управленческие проблемы развития бизнеса в Украине". – Донецк, 2001. – С. 42-44.
2. Карпенко Л.М. Чинники та резерви підвищення прибутку підприємства // Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності”. – Миколаїв, 2001. – С. 23-30.
АНОТАЦІЯ
Карпенко Л.М. Економічний механізм підвищення прибутку підприємств харчової промисловості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01–“Економіка, організація і управління підприємствами”. - Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, Одеса, 2004 р.
Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення прибутку підприємств харчової промисловості. У роботі розглянута соціально-економічна сутність виникнення прибутку, пояснений феномен прибутку, проаналізовані його функції і значимість. Досліджені і систематизовані наукові теорії, що пояснюють феномен прибутку і порядок його утворення. Розглянутий реальний процес формування прибутку на підприємствах в сучасних умовах господарювання, запропонована адаптована до харчової промисловості класифікація видів прибутку. Досліджені внутрішні фактори формування прибутку, здійснена систематизація видів прибутку. Запропоновані методологічні підходи аналізу і прогнозування фінансового стану підприємств та на цій основі проведений аналіз рівня і динаміки найважливіших техніко-економічних показників підприємств харчової промисловості Одеської області, формування і динаміки балансового прибутку, досліджені можливості застосування факторного економічного аналізу для оцінки зміни прибутку від реалізації продукції. З огляду на сучасні умови і тенденції розвитку підприємств харчової промисловості регіону автором запропоновані нові економічні методи підвищення прибутку, елементи оптимальної стратегії управління прибутком підприємств та методологічні підходи до оцінки економічної ефективності заходів, спрямованих на підвищення прибутку, що відображає сучасний економічний механізм максимізації прибутку.
Ключові слова: прибуток, рентабельність, факторний економічний аналіз, цінова політика, оптимальна стратегія, економічний механізм, економічні методи, економічна ефективність.
АННОТАЦИЯ
Карпенко Л.Н. Экономический механизм повышения прибыли предприятий пищевой промышленности. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – “Экономика, организация и управление предприятиями”. - Одесский государственный экономический университет Министерства образования и науки Украины, Одесса, 2004 г.
Диссертация посвящена решению проблемы повышения прибыли предприятий пищевой промышленности. В работе рассмотрена социально-экономическая сущность возникновения прибыли, объяснён феномен прибыли, проанализированы её функции и значимость. Исследованы и систематизированы научные теории, объясняющие феномен прибыли и порядок ёё образования. Рассмотрен реальный процесс формирования прибыли на предприятиях в современных условиях хозяйствования, предложена адаптированная к пищевой промышленности классификация видов прибыли. Исследованы внутренние факторы формирования прибыли, осуществлена систематизация видов прибыли. Предложены методологические подходы для анализа и прогнозирования финансового состояния предприятий и на этой основе проведен анализ уровня и динамики важнейших технико-экономических показателей предприятий пищевой промышленности Одесской области, формирования и динамики балансовой прибыли на этих предприятиях, исследована возможность применения факторного экономического анализа для оценки изменения прибыли от реализации продукции. С учётом современных условий и тенденций развития предприятий пищевой промышленности региона автором предложены новые экономические методы повышения прибыли предприятий, элементы оптимальной стратегии управления прибылью предприятий и методологические подходы для оценки экономической эффективности мероприятий, направленных на повышение прибыли, что отражает современный экономический механизм максимизации прибыли.
Ключевые слова: прибыль, рентабельность, факторный экономический анализ, ценовая политика, оптимальная стратегия, экономический механизм, экономические методы, экономическая эффективность.
THE SUMMARY
Karpenko L.N. Economic mechanism of increase of profitability of the enterprises of a food-processing industry. – A manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.06.01 - “Economy, organization and management of the enterprises”.- The Odessa State Economic University of Ministry of education and science of Ukraine, Odessa, 2004.
The dissertation is devoted to the decision of a problem of increase of profitability of the enterprises of a food-processing industry. In work the social economic essence of the profit is considered, the phenomenon of the profit is explained, its functions and importance are analyzed. It is scientifically proved, what components should be included in concept of the profit, the process of formation of the profit at the enterprise is considered, the difference between economic and accounting profit and their essence is explained. The sights on a problem of the profit which historically have developed are in details considered, the various existing theories of the profit, including compensation and functional theories of the profit, theories of the monopoly profit and profit from market misbalance, and also the technological and innovation theories explaining a phenomenon of the profit and the order of its formation are analyzed. The attempt of
