Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

Кадемія Майя Юхимівна

УДК 377.5.315

Формування професійних знань учнів профтехучилищ засобами мережних комунікацій

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Биков Валерій Юхимович, Інститут засобів навчання АПН України, директор, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент АПН України Щербак Ольга Іванівна, професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, директор, м. Київ.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “22” грудня 2004р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “19” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради | Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Наприкінці ХХ століття людство вступило в стадію розвитку, що дістала назву постіндустріального або інформаційного суспільства. Інформація та комунікації (засоби зв’язку) були завжди, проте лише постіндустріальне суспільство унікальне тим, що його характеризує виключно швидкий розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, а їхні можливості стали безпрецедентними для розвитку людини, для ефективного вирішення багатьох професійних, економічних, соціальних і побутових проблем.

Ефективно функціонувати в умовах інформаційного суспільства зможуть лише ті фахівці, які володітимуть необхідними знаннями для орієнтації в інформаційному просторі. Зберігаючи свою самобутність, вони використовуватимуть переваги глобалізації та інтеграції, коли люди, які живуть у різних містах і країнах, на різних континентах, завдяки простоті та оперативності комунікацій зможуть працювати над одним цілісним проектом, здійснювати спільні дослідження та оперативно обмінюватися результатами. Мова нині йде про зміну змісту освіти, про оволодіння інформаційною культурою. Остання є одним із складників загальної культури, що по суті є вищим проявом освіченості та вихованості, в тому числі особистісних якостей людини, її професійної компетентності (М.С.Каган).

Особлива роль у створенні та використанні інформаційних технологій належить системі освіти як основному джерелу кваліфікованих інтелектуальних кадрів і міцній базі фундаментальних і прикладних наукових досліджень.

Проблемам інформатизації освіти присвячені праці В.Ю.Бикова, Б.С.Гершунського, С.У.Гончаренка, Р.С.Гуревича, О.М.Довгялла, М.І.Жалдака, Г.Кєдровича, Г.Клеймана, В.М.Кухаренка, Ю.Д.Маргуліса, Ю.І.Машбиця, В.М.Монахова, В.В.Олійника, І.П.Підласого, Й.А.Ривкінда, Р.Нортона, С.Пейперта, С.О.Сисоєвої, Б.Скіннера, Р.Сміта, П.В.Стефаненка, Р.Тайлера, Є.Толмана, Є.Торндайка, Дж.Хартлі та інших.

Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології, що були створені не для потреб освіти, здійснюють справжню революцію в освіті. Ми вже стали свідками того, як система освіти інтегрується в мережний світ, де нині міцно посіли свої місця засоби масової інформації, реклама, банківська система, торгівля і т.ін. Система освіти вимагає значних зусиль науковців і практиків, викладачів, методистів і програмістів для створення відповідного програмного забезпечення освітніх програм, інноваційних методик і засобів навчання.

Першість у розробці та практичному впровадженні мережних технологій, засобів мультимедіа, програмних продуктів належить вищим навчальним закладам (насамперед, у відкритій або дистанційній освіті). Це Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, Національні технічні університети Києва („КПІ”), Харкова (“ХПІ”), Донецька (ДонНТУ), Хмельницький національний і Тернопільський національний педагогічний університети й ін.

Є здобутки в цій галузі в інших навчальних закладах, зокрема, в професійно-технічній освіті. Серед професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) знаним в Україні центром, де використовуються інформаційно-телекомунікаційні технології (ІТКТ), є Вінницьке вище професійне училище (ВПУ) № 4.

Узагальнення результатів вивчення літературних джерел і практичного досвіду розроблення та використання різноманітних технологій навчання для формування професійних знань учнів ПТНЗ дозволило виявити суперечності між:

- збільшенням обсягів інформації з предметних галузей виробництва та обмеженими можливостями їхнього засвоєння учнями в певні терміни за умов застосування традиційних засобів навчання;

- необхідністю інтенсифікації навчальної діяльності учнів ПТНЗ під час використання технологій навчання спеціальних дисциплін і недостатньою розробленістю теорії і методики її досягнення;

- зростаючими вимогами до рівня сформованості професійно важливих якостей майбутнього робітника та обмеженими можливостями управління розвитком цих якостей у технологіях навчання за допомогою традиційних дидактичних засобів подання професійної інформації.

Ці суперечності зумовили актуальність проблеми дослідження та дозволили визначити його тему: “Формування професійних знань учнів профтехучилищ засобами мережних комунікацій”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою „Теоретико-методологічні проблеми відбору змісту і методики професійного навчання” (РК №196U008881).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (18.06.1998р., протокол № 6) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (25.02.2003р, протокол № 2).

Об’єкт дослідження – підготовка кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – зміст і технології формування професійних знань учнів ПТНЗ засобами мережних комунікацій.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити методику використання в навчальному процесі локальних і глобальних комп’ютерних мереж; експериментально перевірити дидактичну ефективність формування професійних знань учнів за допомогою інформаційної системи навчального закладу, що орієнтована на нову парадигму освіти, яка реалізується за рахунок впровадження в навчальний процес, в управління навчальним закладом сучасних ІТКТ.

Концепція дослідження ґрунтується на таких положеннях.

Формування професійних знань учнів ПТНЗ має здійснюватися на науково обґрунтованій основі з урахуванням теоретичних і методичних положень вітчизняної та зарубіжної дидактики і методики навчання. Це зумовлює необхідність аналізу цього процесу в єдності його елементів і зв’язків і доцільність визначення місця ІТКТ у сучасній дидактиці професійної освіти.

Професійне навчання в ПТНЗ має враховувати традиційні та комп’ютерні телекомунікаційні технології і реалізовуватися на засадах модульної дидактичної системи, що нині є найефективнішою системою навчання, спроможною забезпечувати реалізацію вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти.

Професійна підготовка кваліфікованих робітників у ПТНЗ має здійснюватися з урахуванням зарубіжного досвіду з метою адаптації найбільш ефективних закордонних технологій до українського освітнього середовища, що визначає необхідність ґрунтовного аналізу застосування ІТКТ в зарубіжних країнах, та умов, які сприяють вдосконаленню такої підготовки.

Навчання в ПТНЗ має забезпечувати високий рівень інтегративності, що є одним із основних показників якості цієї освітньої системи. Інтегративність у навчанні зумовлює необхідність особистісно орієнтованого підходу до учнів, а також технічне забезпечення інтегративності комунікацій.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що якість професійних знань учнів ПТНЗ суттєво підвищиться за умов застосування сучасних ІТКТ, які забезпечують принцип індивідуалізації в навчанні, формування умінь проектування їхньої діяльності на основі науково обґрунтованої педагогічної технології. Результативність функціонування цієї технології залежить від визначення таксономії її цілей; організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників навчального процесу; врахування їхніх індивідуальних особливостей, наявного професійного досвіду; дидактичної обробки навчального матеріалу у вигляді педагогічних навчальних програмних розробок.

Відповідно до об’єкта і предмета дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези були сформульовані такі завдання:

1. Проаналізувати сучасний стан формування професійних знань учнів за допомогою комп’ютерних технологій навчання.

2. На основі теоретичного аналізу системи підготовки фахівців в Україні та за кордоном визначити структуру, зміст, особливості та тенденції застосування ІТКТ у професійному навчанні учнів ПТНЗ.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику застосування ІТКТ у сучасному ПТНЗ для формування професійних знань майбутніх кваліфікованих робітників.

4. Підготувати методичні рекомендації з проблеми дослідження для працівників профтехучилищ, майбутніх педагогів, а також викладачів вищих навчальних закладів.

Методологічною основою дослідження є філософські положення теорії пізнання; концептуальні положення філософії, соціології, педагогіки, психології, економіки; загальнонаукові принципи системного підходу і елементи системного аналізу, неперервності освіти, особистісного, діяльнісного та індивідуально-творчого підходу до особистості майбутнього фахівця; основні положення системно-структурного підходу щодо організації навчального процесу.

Важливе методологічне значення для розв’язання досліджуваної проблеми мають положення Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” та “Про професійно-технічну освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції професійно-технічної (професійної) освіти, інших нормативних документів.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять положення і висновки щодо:

- філософських, соціальних та культурологічних проблем інформатизації суспільства (В.П.Андрущенко, В.Л.Заболотський, І.А.Зязюн, М.П.Ващекін, С.У.Гончаренко, В.О.Кудін, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва, Р.М.Юсупов, А.В.Хуторський);

- загальної теорії інформатизації освіти (В.Ю.Биков, Б.С.Гершунський, О.М.Гончарова, Р.С.Гуревич, О.М.Довгялло, Г.Кєдрович, Г.Клейман, Ю.Д.Маргуліс, В.М.Монахов, В.В.Олійник, І.П.Підласий, Е.С.Полат, Й.А.Ривкінд, В.Д.Руденко, В.В.Сагарда, Р.Нортон, С.Пейперт);

- створення і впровадження комп’ютерно орієнтованих засобів навчання (І.С.Олексійчук, О.І.Бахтіна, М.З.Грузман, М.І.Жалдак, Ю.О.Жук, І.І.Мархель, В.В.Таргонська, О.Г.Усач);

- створення інформаційної системи управління навчальними закладами (А.А.Блажко, А.І.Кузьмінський, А.Б.Кунгурцев, О.І.Щербак);

- застосування інформаційних технологій у вивченні спеціальних дисциплін (І.В.Бірко, Н.М.Кузьміна, Ю.Р.Орищин, М.А.Орлов, І.В.Роберт);

- використання мережних інформаційних технологій у навчанні (Л.В.Брескіна, В.І.Клочко, О.В.Козачук, В.М.Кухаренко, В.Л.Малорян, Н.В.Морзе, П.В.Стефаненко, О.І.Шувалова, Д.В.Чернілевський);

- автоматизації системи контролю знань (В.Ю.Баранов, Є.Ю.Катаєва, Л.Л.Леоненко, Л.Д.Мисник, С.М.Онищенко, Н.Л.Самойленко, О.В.Сілкова, Н.Т.Тверезовська, Б.С.Ухань);

- педагогічних і технологічних умов вивчення інформатики у навчальних закладах (А.Ф.Верлань, Ю.О.Дорошенко, Ю.М.Красюк, Ю.С.Рамський, Г.Ю.Цибко, Г.В.Шугайло);

- впливу інформаційних технологій на загальний розвиток особистості (Т.Л.Архіпова, О.В.Вітюк, Г.А.Козлакова, В.В.Лапінський, І.М.Лукаш, Ю.І.Машбиць, О.В.Рєзіна, С.М.Сайдаметова, В.М.Харченко).

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, перевірки гіпотези, досягнення мети дослідження використовувався комплекс методів дослідження, зокрема такі:

- теоретичні методи: вивчення літературних джерел з відповідних галузей знань, методичних матеріалів, аналіз, синтез, абстрагування, систематизація теоретичних даних, порівняльний аналіз, моделювання професійної діяльності, прогнозування можливих форм її реалізації;

- емпіричні методи: вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців, опитування педагогів, тестування, спостереження, опитування експертів, самооцінка, експертна оцінка, моделювання, вивчення результатів професійного навчання учнів, педагогічний експеримент, ретроспективний аналіз власного 34-річного педагогічного досвіду як викладача та керівника ПТНЗ з проблеми формування професійних знань майбутніх кваліфікованих робітників, статистична обробка результатів дослідження з використанням математичних методів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у 1991-2004 рр. і охоплювало чотири етапи наукового пошуку.

На підготовчому етапі (1991-1994 рр.) вивчався стан розробленості проблеми дослідження у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній літературі. Проаналізовано різні підходи до вирішення проблеми інформатизації освіти в різних країнах світу. В результаті проведеного аналізу сформульовано гіпотезу, мету, завдання дослідження, визначені теоретико-методичні основи впровадження інформаційних технологій у навчальний процес ПТНЗ, розроблено програму дослідження, проведено констатуючий експеримент.

На аналітичному етапі (1995-1997 рр.) опрацьовано питання добору відповідних методичних засобів; на основі аналізу соціально-економічних і професійних вимог сучасного виробництва теоретично обґрунтовано систему професійних умінь, розроблено експериментальну методику.

На формуючому етапі (1998-2002 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень, апробація розробленої методики розвитку професійних знань і умінь, здійснювався формуючий експеримент, проводилася перевірка ефективності експериментальної методики.

На узагальнюючому етапі (2002-2004 рр.) здійснювалася систематизація та обробка експериментальних даних, підсумовувалися одержані результати, сформульовані основні висновки та рекомендації, видано методичні посібники для ПТНЗ, оформлялася кандидатська дисертація.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася у Вінницькому ВПУ №4, що є експериментальним майданчиком Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, а також у ВПУ №11 м.Вінниці, професійному ліцеї №19 м.Вінниця, ВПУ №42 Вінницької області. В експериментальній роботі брали участь 28 викладачів, 19 майстрів виробничого навчання, 46 студентів-практикантів Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, понад 1600 учнів, з яких 852 навчалися за експериментальною методикою.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:

- вперше обґрунтовано та розроблено засади системного впровадження ІТКТ у професійну підготовку кваліфікованих робітників у ПТНЗ як на змістово-процесуальному (зміст, форми, методи), так і на особистісному рівнях, що враховує індивідуальні можливості навчання учнів за допомогою комп’ютерних технологій і мережних комунікацій (локальних і глобальних інформаційних мереж);

- удосконалено методику формування професійних знань учнів ПТНЗ на основі ІТКТ засобами мережних комунікацій (дистанційне навчання, модульне вивчення навчального матеріалу, вхідне і вихідне тестування, визначення навчальних досягнень майбутніх кваліфікованих робітників);

- подальшого розвитку дістали методи і форми підготовки учнів ПТНЗ до оволодіння майбутньою професією; способи педагогічного оцінювання рівня вхідних і вихідних знань і вмінь учнів з використанням ІТКТ в умовах диференційованого навчання; критерії добору засобів професійного навчання в умовах інформатизації навчального процесу.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес:

- інноваційну методику формування професійних знань учнів ПТНЗ за допомогою ІТКТ і засобів мережних комунікацій;

- педагогічні програмні розробки для учнів, викладачів і майстрів виробничого навчання ПТНЗ;

- методичні рекомендації для педагогічних працівників ПТНЗ з організації професійного навчання й використання сучасних ІТКТ;

- дидактичні матеріали щодо використання ІТКТ для підвищення кваліфікації педагогів ПТНЗ і перепідготовки незайнятого населення в умовах курсового професійного навчання.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес підготовки майбутніх кваліфікованих робітників системи професійно-технічної освіти (довідка Міністерства освіти і науки України №3.2/8-622 від 18 червня 2004р); у професійно-технічні навчальні заклади Вінницької області (довідка управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації № 1497-01 від 08 травня 2004р.); у навчальний процес Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського під час підготовки учителів трудового навчання і педагогічних працівників для ПТНЗ (довідка №04/145 від 08 червня 2004р.).

Результати дослідження і практичні розробки автора використовують не лише педагогічні працівники професійно-технічної освіти, а й студенти вищих навчальних закладів, слухачі курсів післядипломної освіти, викладачі ВНЗ.

Особистий внесок дисертанта в одержанні наукових результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; участі в створенні навчальних планів і програм, навчальної літератури і педагогічних програмних розробок для комп’ютерного забезпечення навчального процесу; проведенні навчальних занять з учнями ПТНЗ, студентами вищого педагогічного навчального закладу, педагогічними працівниками ПТНЗ Вінницької та інших областей України, слухачами курсів післядипломної освіти і перепідготовки з числа безробітних громадян, у безпосередній участі в організації та проведенні дослідної роботи експериментального педагогічного майданчика Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на базі Вінницького ВПУ № 4 (1996-2004 рр.) з проблем комп’ютеризації навчального процесу в ПТНЗ. В експериментальній перевірці окремих положень дисертаційного дослідження брали участь інші дослідники, що й відображено в публікаціях [ 1-4; 14; 17; 20; 22 та ін.]

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, адекватним теоретичним аналізом проблеми інформатизації освіти, відповідністю застосованих методик і завдань дослідження, використанням надійних методів статистичної обробки даних, репрезентативністю вибірки, поєднанням методів кількісного та якісного аналізу, а також позитивними результатами впровадження авторських методик у практику.

На захист виносяться:

1. Теоретично обґрунтовані положення щодо необхідності застосування ІТКТ у професійній підготовці учнів ПТНЗ.

2. Розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель застосування мережних комп’ютерних комунікацій для вхідного контролю, вивчення професійно орієнтованого матеріалу на основі індивідуалізації навчання та вихідного контролю знань учнів.

3. Науково обґрунтована та експериментально перевірена методика організації професійного навчання за допомогою засобів комп’ютерних мережних комунікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методичні та практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей і повідомлень на чотирнадцяти міжнародних і всеукраїнських конференціях: Вінниця (1994, 1996, 1998, 2000, 2002, 2004 рр.), Київ (2001, 2002, 2003 рр.), Львів (2003, 2004 рр.), Донецьк (1999 р.), Умань (1996 р.), Чернівці (1996 р.).

Ідеї та розробки дисертанта реалізовані в матеріалах, що презентувалися ВПУ № 4 м. Вінниці на Міжнародних виставках “Сучасна освіта в Україні” (2002, 2003, 2004 рр.), знайшли схвалення педагогічної громадськості, Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України (2002, 2003 рр. – бронзові медалі, 2004 р. – два Почесних дипломи).

Результати дослідження апробовувалися в процесі читання лекцій слухачам курсів післядипломної освіти – працівникам ПТНЗ Вінницької області, студентам Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, шляхом виступів на нарадах заступників начальників управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій країни на базі ВПУ №4 (2000 і 2002 рр.), наукових конференціях педагогічно-індустріального факультету ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (1994-2004 рр.), педагогічних радах ВПУ №4 м. Вінниці (1991-2004 рр.).

Усього автором надруковано понад 70 наукових і навчально-методичних праць з проблем професійної освіти. Основні результати дослідження висвітлені у 37 публікаціях (з них 23 без співавторів). У тому числі 22 статті у провідних фахових виданнях з переліку ВАК України. У працях, що написані із співавторами, дисертанту належать практичні результати і теоретичні положення, що стосуються впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес ПТНЗ. Загальний обсяг особистого внеску складає 20, 85 авт.арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг – 255 сторінок, основний текст дисертації займає 214 сторінок, з яких 4 сторінки займають таблиці, 12 сторінок - рисунки. Додатки займають 27 сторінок. Список літератури нараховує 211 найменувань, з яких 28 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, концептуальні ідеї, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, викладені положення, що виносяться на захист, подані відомості про апробацію і впровадження результатів роботи.

У першому розділі – “Роль і місце інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчально-виховному процесі” розглянуто проблеми професійної освіти в інформаційному суспільстві, особливості навчального процесу в умовах професійно орієнтованого інформаційного середовища, можливості застосування інформаційних освітніх технологій Під інформаційними освітніми технологіями розуміємо єдність чотирьох елементів: апаратних засобів, програмного та методичного забезпечення, засобів комунікації. у навчальному процесі, формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу. В розділі аналізуються основні види ІТКТ, їхня характеристика і способи застосування в навчальному процесі, використання глобальної мережі INTERNET та локальних комп’ютерних мереж у навчальному процесі. Дистанційна освіта розглядається як різновид застосування нових інформаційних технологій (В.Ю.Биков, В.М.Кухаренко, В.В.Сагарда, П.В.Стефаненко та ін.).

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та інформаційних технологій послужив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різноманітної інформації. Розвиток інформаційного суспільства зумовлює необхідність докорінних змін у системі професійної освіти (Б.С.Гершунський, С.У.Гончаренко, Н.О.Корсунська, В.В.Олійник, І.П.Підласий та ін.).

Як свідчать результати дослідження, навчальні заклади часто неспроможні задовольнити всі запити суспільства через обмежені ресурси, негнучкість й значну вартість традиційних методик і застарілу багато в чому освітню політику. Внаслідок цього, за прогнозами багатьох експертів саме віртуальні навчальні заклади є майбутнім системи освіти, новим і прогресивним кроком у її розвитку. Крок цей може дуже сильно змінити всю систему освіти, привнести абсолютно нові методи і принципи навчання або навіть цілком змінити основні його парадигми.

Однак цей процес вимагає досить детального аналізу особливостей інформаційного суспільства і наукового підходу до здійснення реформ. Удосконалення професійної освіти передбачає оновлення методів навчання на основі застосування інформаційних і телекомунікаційних технологіях, а також вимагає переосмислення ролі викладача, який повинен виконувати сьогодні функції менеджера.

Нині елементарна комп’ютерна грамотність – складова частина професійної підготовки і компетентності фахівців у будь-якій галузі економіки. Водночас можливості комп’ютерних технологій навчання роблять комп’ютер також привабливим засобом реалізації самого процесу навчання (Р.С.Гуревич, Г.Кєдрович, Г.А.Козлакова, Н.Г.Ничкало, Е.С.Полат і ін.).

Світова спільнота останніми роками утворила світову інформаційну мережу на базі комп’ютерних телекомунікацій, що забезпечило принципово новий рівень розвитку людського суспільства і його економіки. Зокрема, через мережу INTERNET з будь-якого робочого місця, оснащеного сучасним комп’ютером, реалізується оперативний доступ до будь-якої інформації світового рівня і оперативного подання споживачеві різноманітних видів наукової і навчальної інформації.

Навчання молоді є складовою суспільної діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлене двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективного передавання знань, тобто максималь-ного поліпшення і полегшення роботи викладача.

Комп’ютерні комунікації створюють умови для доступу до необмежених масивів інформації, що зберігаються в централізованих базах даних. Це, в свою чергу, надає можливість викладачам максимально повно використовувати наявний запас знань з тієї чи іншої проблеми, оперативно реагуючи на сучасні досягнення передової педагогічної науки.

Використання комп’ютерних мереж має незаперечні переваги перед традиційними засобами навчання (А.О.Андрєєв, М.І.Жалдак, Н.В.Мойсеєва, Е.С.Полат, В.І.Солдаткін, А.В.Хуторський та ін.). У процесі дослідження встановлено, що найважливішими з них є такі:

1. Розширення інформаційних ресурсів суб’єктів комп’ютерної мережі. Підключення до глобальної комп’ютерної мережі, наприклад, такої, як INTERNET, дає можливість користувачам одержати доступ до величезних масивів інформації, зокрема, навчального програмного забезпечення, сучасних комп’ютерних програм, каталогів найкращих світових бібліотек, різноманітних баз даних тощо.

2. Можливість значного підвищення кваліфікації викладача як головної фігури навчально-виховного процесу. Глобальні комп’ютерні мережі дають можливість не лише застосовувати у викладацькій діяльності більш широкий спектр навчальних матеріалів, а й використовувати для свого професійного росту широкі інформаційні ресурси комп’ютерних мереж, підтримувати тісні творчі зв’язки із своїми колегами, а в перспективі – підвищувати свою кваліфікацію шляхом дистанційного навчання.

3. Додаткові навчальні можливості для учнів. Участь в роботі глобальних комп’ютерних мереж дає змогу вирішити одне з найбільш важливих завдань - підвищення „комп’ютерної грамотності” студента чи учня, відпрацювання методик чи способів, за допомогою яких можна було найбільш повно використовувати можливості глобальних мереж.

Особливо цінним з точки зору методики навчання є те, що робота в комп’ютерній мережі практично неможлива без інтенсивного використання прикладних програм (текстових та графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних), що, безумовно, буде стимулювати їхнє глибоке вивчення.

Створення локальної мережі в конкретному навчальному закладі може суттєво прискорити процес широкого використання світових комп’ютерних комунікацій. Така локальна мережа може стати початком створення єдиного інформаційного середовища в навчальному закладі, що є важливою передумовою ефективного використання можливостей глобальних комп’ютерних мереж.

У розділі доведено, що головним критерієм побудови внутрішньої комп’ютерної мережі навчального закладу (INTRANET) є підвищення ефективності навчання. В процесі дослідження встановлено, що подібна комп’ютерна мережа має розвиватися за такими основними напрямами:

- оновлення змісту навчання;

- розробка нових методик навчання;

- організація навчального процесу.

ІТКТ є засобами навчання в різних його системах: очній, заочній, дистанційній, самоосвіти. З точки зору предмета нашого дослідження найбільш перспективним є дистанційне навчання. Можливі різні моделі дистанційного навчання. Встановлено, що найперспективнішими є такі: інтеграція очної та дистанційної форм навчання; навчання в мережі; автономні курси; створення інформаційно-освітнього середовища; кейс-технології; інтерактивне телебачення (two – way TV).

У другому розділі – “Формування професійних знань учнів засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій” наведено схему локальної комп’ютерної мережі в навчальному закладі, розглянуто застосування ІТКТ під час вивчення професійно орієнтованих дисциплін, створення педагогічних програмних засобів і т. ін.

Доведено, що організація професійно орієнтованого середовища має здійснюватися відповідно до таких положень:

· інформаційне середовище має бути насиченим необхідними базами даних і відповідними методичними розробками, навчальними і контролюючими програмами, мультимедійними засобами і матеріалами, що моделюють професійну діяльність фахівця;

· опрацювання дисциплін, у вивченні яких реалізуються комп’ютерні технології, має здійснюватися безперервно і рівномірно протягом усього періоду навчання учнів з метою формування в них стійких практичних навичок використання обчислювальної техніки для вирішення практичних завдань;

· до програм професійно орієнтованих дисциплін треба вводити спеціальні розділи, що активізують когнітивну мотивацію учнів за рахунок практичної спрямованості інформації, можливості її застосування в реальному професійному середовищі;

· під час проектування елементів інформаційного середовища повинна змінюватися не лише змістова частина загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, а й технологія передавання нових знань за рахунок використання специфічних дидактичних прийомів організації інформаційного поля;

· у навчальному процесі мають застосовуватися не лише комп’ютерні програми навчального призначення, а й професійно орієнтовані програмні засоби, що формують професійну готовність фахівця і скорочують період адаптації випускника в реальних виробничих умовах;

· розроблені програмні продукти треба раціонально поєднувати з традиційними формами навчання та підтримувати сучасними технічними засобами, що включають обчислювальну техніку, лабораторні стенди, устаткування, прилади, виробничі потокові лінії і т.ін.

Додержання цих положень висуває значні вимоги до розробки методичного забезпечення для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах професійно орієнтованого інформаційного середовища. Саме на таких принципах побудована розроблена в процесі дослідження локальна мережа, в якій як інформаційні засоби навчання активно застосовуються електронні навчальні посібники і лабораторні практикуми, комп’ютерні тренажери і тести, пакети прикладних програм і системи автоматизованого проектування.

На основі узагальнення даних експериментальної роботи визначалася результативність формування умінь використовувати комп’ютерні мережі для розв’язування професійних завдань за такими параметрами:

1) якість оволодіння знаннями з професійно орієнтованих дисциплін;

2) сформованість інформаційної культури майбутнього фахівця;

3) професійні уміння з налагодження комп’ютерного забезпечення;

4) стан пізнавальної активності учнів.

Якість оволодіння знаннями з професійно орієнтованих дисциплін визначалася за результатами контрольних робіт і екзаменів. Дані наведено на діаграмі.

Як бачимо, в експериментальних групах середній бал з усіх дисциплін вищий, ніж у контрольних групах, причому зміни досягають рівня статистичної значущості за критерієм згоди (?2).

Сформованість інформаційної культури Під інформаційною культурою розуміємо сукіпність методів, прийомів і навичок збирання, збереження, оброблення й створення інформації. майбутнього фахівця оцінювалася за такими критеріями:

К1 – навички використання глобальної та локальної комп’ютерних мереж для самоосвіти і здійснення професійної діяльності;

К2 – навички використання програмних продуктів, що містяться в комп’ютерній мережі;

К3 – навички пошуку і використання інформації з електронних джерел мережі;

К4 – навички із структуризації та чіткого подання інформації;

К5 – уміння використовувати в своїй діяльності інформаційні потоки з глобальної комп’ютерної мережі INTERNET.

Оцінювання майбутніх фахівців за даними параметрами здійснювалося під час виробничих практик, проведення занять у навчальних фірмах, що давало можливість обґрунтувати правомірність і необхідність експериментальних методик. Кожний критерій оцінювався за дванадцятибальною шкалою. Результати оцінювання подано у вигляді графіка.

У процесі обробки результатів педагогічного експерименту був обґрунтований той факт, що розроблена методика вивчення глобальних комп’ютерних мереж сприяє розвитку інформаційної культури майбутніх фахівців і поліпшенню їхніх професійних знань і вмінь.

Професійні вміння з налагодження комп’ютерного забезпечення порівнювали за такими критеріями:

1. Володіння мовою інтерфейсу.

2. Знання синтаксису мови програмування.

3. Урахування логіки функціонування та характеристик обладнання.

4. Виконання специфічних завдань, що вимагають творчого міжпредметного підходу.

Перший із них характерний для будь-якого користувача, який для успішної діяльності повинен володіти мовою інтерфейсу, тобто вміти алгоритмізувати своє мислення. Наступні критерії визначають кваліфікацію фахівців у галузі ІТКТ. Сформованість навичок у межах другого і третього критеріїв характеризує спеціалізацію працівника. Фахівці такого роду, наприклад, системний або мережний адміністратор уміють вибрати обладнання, що відповідає вимогам, конфігурацію та програмне забезпечення комп’ютера, налагодити його і т.д.

Здатність працювати за четвертим критерієм свідчить про високий клас фахівця, творчість у його діяльності.

Дані експериментальної перевірки сформованості професійних умінь учнів експериментальних і контрольних груп наведено на графіку.

Для перевірки та порівняння стану пізнавальної активності учнів під час педагогічного експерименту ми визначили такі рівні та відповідні критерії:

- високий – учень самостійно розробляє план пошуку необхідної інформації та втілює його в практичну діяльність;

- середній - учень самостійно шукає необхідну інформацію, проте для розробки плану пошуку потребує одно-двохразової допомоги викладача;

- низький - учень невпевнений у своїх пошуках упродовж усієї діяльності, а тому змушений постійно звертатися за допомогою до викладачів і колег;

- дуже низький - учень зовсім не орієнтується в тому, де шукати необхідну інформацію.

Результати перевірки наведено в таблиці.

Аналіз результатів експериментальних досліджень дав змогу дійти висновку щодо доцільності використання мережних комунікацій для формування професійних знань учнів ПТНЗ, оскільки вони забезпечують міцність засвоєння системи знань і сформованість умінь майбутніх фахівців.

Результати педагогічного експерименту дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, поставлені завдання розв’язані, мета досягнута. Обґрунтовані теоретичні та практичні висновки мають суттєве значення для використання мережних комунікацій у професійному навчання учнів, а також для підвищення рівня фахової підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми формування професійних знань учнів ПТНЗ за допомогою мережних комунікацій.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу філософської, педагогічної, психологічної та спеціальної літератури з проблеми дослідження встановлено, що глобальна інформатизація суспільства ставить перед системою освіти завдання широкомасштабного використання ІТКТ з метою формування різнобічної особистості майбутнього фахівця. У середині 90х років минулого століття для більшості освітян стало зрозумілим, що ІТКТ є не просто новим засобом навчання, а й ефективним інструментом педагогічного впливу на тих, хто навчається.

2. У дисертації обґрунтовано, що нині в суспільстві відкриваються безпрецедентні можливості для розвитку людини і формування фахівця. Проте використати ці можливості зможуть лише ті члени суспільства, які володітимуть необхідними знаннями та вміннями, що дозволять їм орієнтуватися в новому інформаційному просторі. Інформація нині набуває глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини. Саме сьогодні формується інформаційна єдність людської цивілізації та реалізується вільний доступ кожної людини до її інформаційних ресурсів за допомогою мережних комунікацій.

3. Вивчення процесу розвитку країн світової спільноти дало підставу констатувати, що основними складовими інформаційних процесів нині є:

·

·

·

·

·

·

·

4. Інформатизація навчальних закладів є крупномасштабною інновацією, що прийшла в Україну в останні 15-20 років. Більш того, серед багатьох інновацій – це найвартісніший продукт, що потребує постійного технічного оновлення та суттєвих матеріальних витрат, оскільки зростаючі темпи науково-технічного прогресу вже через 2-3 роки безповоротно знецінюють нинішні вкладання коштів.

Встановлено, що впровадження інновацій поки що не розглядалося в площині пошуку оптимальних освітніх методик, а мало індустріальну, технологічну основу і передбачення радикальних змін у навчальному процесі в зв’язку з появою в ньому потужного технічного засобу, на жаль, поки що не збулися.

5. У процесі дослідження виявлено причини, що пояснюють виникнення такої ситуації в інформатизації навчального процесу:

- технократичний підхід до процесу інформатизації навчальних закладів, прийняття непрофесійних рішень у педагогічній сфері;

- наявність усталених традицій у процесах навчання, сформованих практично на генетичному рівні;

- відсутність коштів на створення навчальних програмних комп’ютерних комплексів, електронних підручників і посібників, орієнтованих на взаємодію з традиційними освітніми технологіями. Нині методи використання обчислювальної техніки на заняттях, як правило, є продовженням традиційних методик. Пропоновані програмні засоби навчального призначення часто повторюють зміст підручників і посібників.

6. Нині в навчальних закладах є значні ресурси для створення системи відкритої та дистанційної освіти: електронні засоби навчального призначення, автоматизовані інформаційні системи, центри колективного користування з віддаленим доступом, що є міцною основою для створення єдиного освітнього інформаційного середовища. Проте створені ресурси характеризуються неповним поданням навчального матеріалу, недостатнім розподілом його за видами навчальної діяльності. Є певні вимоги до якості електронних навчальних засобів. Для ефективного використання напрацьованого досвіду і подальшого його розвитку потрібне здійснення єдиної політики в галузі інформатизації освіти.

Інтенсивний розвиток технічних засобів ІТКТ надає належні дидактичні можливості, ефективність реалізації яких значною мірою залежить від рівня розвитку, дидактичної обґрунтованості і технологічності методичного забезпечення.

7. У результаті дослідження запропоновано головні характеристики, що визначають рівень формування професійних знань майбутнього фахівця:

- спрямованість методів активізації пізнавальної активності учнів на максимальне практичне використання глобальних мереж для розв’язування професійних завдань;

- проведення багатопараметричного експертного оцінювання з питань впливу набутих учнями умінь і навичок на вищезазначені критерії сформованості інформаційної культури фахівця;

- використання статистичних методів обробки даних про рівень сформованості умінь учнів у конкретній професійній галузі.

8. У процесі педагогічного експерименту було виділено три основних групи умінь учнів, що впливають на формування професійних знань:

- уміння використовувати методи вербалізації інформації в INTERNET у навчальних цілях, уміння використовувати засоби комунікації для обміну досвідом.

- уміння використовувати загальнодоступні бази електронної інформації як додаткове джерело наукової інформації.

- уміння використовувати в роботі дистанційні навчальні проекти, розробляти власні.

9. Доведено, що мережні технології надають суттєві можливості для вивчення навчального матеріалу, підвищують якість навчання і дозволяють тривалий час утримувати увагу учня. Переваги мережних технологій у тому, що можна легко змінювати зміст курсу навчальних предметів, вводити найновіші дані, коригувати курс за підсумками навчання, оперативно відображати поточну успішність учнів тощо. Використання мережної взаємодії є способом організації навчальної діяльності учнів з метою активного, усвідомленого засвоєння навичок інформаційної діяльності, підвищення мотивації навчання, розвитку комунікативних навичок, формування професійних знань.

Педагогічний експеримент засвідчив, що використання комп’ютерних мережних технологій в навчанні є ефективним, сприяє реалізації відомих дидактичних принципів організації навчального процесу, наповнює діяльність викладача принципово новим змістом, дозволяючи йому зосередитися на своїх головних функціях.

10. Таким чином, застосування мережних комунікацій у підготовці фахівців можливе і необхідне, оскільки:

- викликало інтерес учнів і підсилило мотивацію навчання;

- надало можливості використання різних способів подання інформації;

- дозволило активно включити учнів у навчальний процес, зосередивши їхню увагу на найбільш важливих аспектах матеріалу, організувати психологічно спокійну роботу учнів;

- давало можливість використовувати під час занять значні обсяги інформації (інформаційні мережі, бази даних тощо);

- потребувало постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, відповідного обладнання і вдосконаленого методичного і програмного забезпечення.

Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми застосування ІТКТ у навчальному процесі. Перспективними напрямами подальших досліджень є такі: розроблення навчально-методичних комплексів на основі комп’ютерних мереж; створення належного програмного забезпечення для вивчення спеціальних предметів; визначення оптимальних шляхів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчальні та навчально-методичні посібники

1. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навч.посіб. для студентів і слухачів післядипломної освіти. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2004. – 366 с. (15,25 авт.арк.), авторські – 156 с. (6,5 авт.арк.).

2. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В. Організація курсового навчання в професійних навчальних закладах: Метод.посіб. – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2004. – 82 с.(3,2 авт.арк.), авторські – 29 с. (1,2 авт. арк.).

3. Кадемія М.Ю., Лящ О.П., Стець А.М. Комп’ютерне психологічне тестування: метод.посіб.-Вінниця: НМЦ ПТО,2004.-38 с.(2 авт арк), авторські 14с. (0,6 авт. арк.).

4. Кадемія М.Ю., Лящ О.П., Стець А.М. Комп’ютерна обробка тестів у професійній діагностиці: метод.посіб. – Вінниця: НМЦ ПТО, 2004. – 28 с. (1,25 авт.арк.), авторські – 10 с. (0, 45 авт. арк.).

5. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховному процесі: Посіб.для викладачів ПТНЗ і студентів. – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2002. – 116 с. (4,5 авт.арк.), авторські - 82 с. (3,2 авт. арк.).

Наукові статті

6. Кадемія М.Ю. Проблема інтеграції у професійній освіті і нові інформаційні технології //Педагогіка і психологія професійної освіти.-1999. - № 1. -С.97-100.

7. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес //Професійно-технічна освіта. – 1999. - №1. – С.30-33.

8. Кадемія М.Ю. Робота навчального закладу в умовах обмеженого фінансування //Професійно-технічна освіта. – 2000. - №2. – С.50-52.

9. Кадемія М.Ю. Навчально-тренувальна фірма та модельний центр у структурі ВПУ //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб.наук. праць. Вип.1. – Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2000. – С.170-172.

10. Кадемія М.Ю. Дбати про якість підготовки кадрів //Професійно-технічна освіта. – 2001. - №4. – С.27.

11. Кадемія М.Ю. Використання комп’ютерних мереж у роботі інженера-педагога //Педагог професійної школи: Зб.наук.праць. Вип.1. – Київ: Науковий світ, 2001. – С.238-241.

12. Кадемія М.Ю. Дистанційне навчання в училищі: з досвіду роботи //Професійно-технічна освіта. – 2002. - №1. – С.44-49.

13. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інтеграція та диференціація курсу інформатики у професійній освіті //Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. - №3. – С.94-101.

14. Кадемія М.Ю. З досвіду впровадження педагогічних та інформаційних технологій //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб.наук. праць. Вип.2, ч.1. – Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”,