Львівський національний університет імені Івана Франка

Курилас Оксана Романівна

УДК 811.112.2’367.624’367’37

ТРАНСЛОКАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ ІЗ

ДОЦЕНТРОВОЮ СКЕРОВАНІСТЮ ДІЇ ТА ЇХ СЛОВОТВІРНІ

КОРЕЛЯТИ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

10.02.04 – германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

на кафедрі німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент

Максимчук Богдан Васильович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри німецької філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови

кандидат філологічних наук, доцент

Задорожний Володимир Васильович,

Національний університет „Львівська політехніка”,

завідувач кафедри іноземних мов

Провідна установа Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства

Захист відбудеться „ 11 ” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м.Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий „ 11 ” травня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.А. Шпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У запропонованому дисертаційному дослідженні зроблено спробу комплексного аналізу лексичних і словотвірних засобів вираження просторових відношень з доцентровою скерованістю дії як мікросистеми та часткового явища категорії простору.

Тема дисертації безпосередньо пов?язана з актуальними за останні десятиріччя дослідженнями у галузі лінгвістики простору, які, ґрунтуючись на теорії деіксису К.Бюлера, розглядають проблеми просторової референції та відображення категорії проcтору в мові [W.Klein, D.Wunderlich, V.Ehrich, H.Schweizer, L.M.Eichinger, H.Vater].

Лексико-граматичний клас прислівників – один із найсуперечливіших класів слів у сучасному німецькому мовознавстві [P.Eisenberg]. Через нечіткість критеріїв проблематично виділити їх в окремий клас слів [В.И.Шмелёв]. Про це свідчить відсутність переконливої класифікації прислівників у нормативних граматиках. Транслокальні прислівники Термін запозичено услід за Є.К. Бєднягіною [1971] у П.Ф. Монахова [1961]. з доцентровою скерованістю дії вирізняються в межах лексико-граматичного класу прислівників своєю семантичною та синтаксичною специфікою. Їх семантика та функції у семантико-синтаксичній будові речення ще не були предметом окремого дослідження.

Розглядові семантики та синтаксису окремих транслокальних прислівників і складених дієслів із транслокальними превербами присвячені праці таких мовознавців, як К.С.Бриковський, Р.П.Нєдялков, Є.К.Бєднягіна, Ю.Н.Афонькін, А.С.Юханов, К.-Р.Гарніш (K.-R.Harnisch), Р.Гіндерлінг (R.Hinderling), Й.Цінтль (J.Zintl), Л.М.Айхінгер (L.M.Eichinger). У працях інших дослідників окремі транслокальні прислівники та преверби розглянуто побіжно (А.Г.Безруков, П.Ф.Монахов, Т.К.Зенкова, Н.Л.Левинсон, Л.С.Кошкарьова, Ch.Reining, А.imeиkov).

Складені дієслова з транслокальними превербами належать до найменш досліджених розрядів лексики у словниковому складі сучасної німецької мови. Неодностайність у визначенні природи транслокальних прислівниково-дієслівних утворень викликає потребу їх усебічного дослідження, оскільки існують істотні розбіжності поглядів стосовно структурно-семантичної характеристики та функціональних особливостей цих конструкцій (К.С.Брыковский, К.А.Левковская, М.Д.Степанова, H.Paul, W.Henzen, H.Brinkmann, W.Fleischer, K.-R.Harnisch, R.Hinderling, W.Jung, H.Wellmann, U.Engel).

Такий стан наукової проблеми визначає актуальність теми дисертації, яка зумовлена потребою системного й комплексного дослідження семантичних і функціональних особливостей транслокальних прислівників та превербів із доцентровою скерованістю дії у рамках морфології, словотвору та синтаксису.

Зв?язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми “Дослідження структурно-семантичних особливостей та закономірностей розвитку германських, романських та класичних мов”, що її розробляє факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета роботи полягає у вивченні лексико-семантичної та синтаксичної специфіки транслокальних прислівників із доцентровою скерованістю дії як підгрупи лексико-граматичного класу слів і транслокальних превербів із доцентровою скерованістю дії як словотвірних елементів.

Мета передбачає розвґязання таких завдань:

- дослідити сутність транслокальних прислівників як лексико-граматичного класу слів;

- встановити семантичну структуру транслокальних прислівників;

- дослідити семантичну сполучуваність транслокальних превербів із базовими дієсловами та виокремити лексико-семантичні класи базових дієслів;

- визначити парадигматичні ряди складених дієслів із транслокальними превербами та виявити їхню словотвірну продуктивність;

- встановити семантичну структуру складених дієслів із транслокальними превербами та словотвірні значення превербів;

- дослідити семантичний, синтаксичний та комунікативний аспекти функціональних особливостей транслокальних прислівників та складених дієслів із транслокальними превербами;

- класифікувати синтаксичні конструкції із транслокальними прислівниками за характером семантичних зв?язків між компонентами конструкцій;

- визначити статус транслокальних прислівників і превербів у межах речення.

Об?єктом дисертаційного дослідження є транслокальні прислівники з доцентровою скерованістю дії та складені дієслова з транслокальними превербами сучасної німецької мови.

Предметом дослідження є семантичні та функціональні особливості транслокальних прислівників і превербів із доцентровою скерованістю дії.

Матеріалом дослідження були 11 транслокальних прислівників та 1827 складених дієслів із транслокальними превербами, одержаних суцільною вибіркою з 11 словників сучасної німецької мови, та дієслів, почерпнутих із електронного текстового корпусу COSMAS-I інституту німецької мови у м.Маннгайм, а також із 30 творів художньої літератури. Для аналізу семантики та синтаксису транслокальних прислівників і превербів та дослідження їх функціональних особливостей у мовленні було використано словникові статті лексикографічних джерел, твори художньої літератури й емпіричний матеріал електронного текстового корпусу COSMAS-I загальною кількістю понад 30 тис. ілюстративних прикладів уживання транслокальних прислівників і превербів у творах публіцистичного, наукового та художньо-літературного жанрів.

У дослідженні використано комплекс методів: метод лінгвістичного спостереження – для інвентаризації та систематизації складених дієслів із транслокальними превербами; компонентний та дефініційний аналіз – для встановлення семантичної структури лексичних одиниць; структурний аналіз та аналіз за безпосередніми складниками – для дослідження морфологічної будови транслокальних прислівників та складених дієслів із транслокальними превербами; контекстологічний і дистрибутивний аналіз та процедури операційного (елімінація) і трансформаційного (субституція, пермутація) аналізу – для вивчення семантико-синтаксичних особливостей транслокальних прислівників та превербів; метод кількісної обробки результатів і статистичний метод – для ідентифікації ступеня продуктивності словотвірних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі одержано такі нові результати:

1. Вперше транслокальні прислівники та преверби з доцентровою скерованістю дії розглянуто як окрему систему транслокального деіксису.

2. Встановлено категоріальний статус транслокальних прислівників і превербів, обґрунтовано семантичні та синтаксичні особливості транслокальних прислівників у межах лексико-граматичного класу прислівників і транслокальних превербів як словотвірних елементів.

3. Доведено, що складені дієслова моделі „транcлокальний преверб + дієслово” через відносну семантичну та синтаксичну самостійність превербів перебувають на межі синтаксису та словотвору.

4. Проведено детальний аналіз семантичної структури транслокальних прислівників.

5. Уперше на широкому мовному матеріалі визначено парадигматичні ряди складених дієслів і доведено, що модель “транcлокальний преверб + дієслово” загалом дуже продуктивна, хоча словотірна продуктивніть кожного прислівника зокрема неоднакова.

6. У дослідженні одержав подальший розвиток аналіз семантичної структури складених дієслів та словотвірних значень превербів. Для кожного преверба вперше отримано повний набір словотвірних значень, які він виявляє.

7. Встановлено, що транслокальні прислівники у межах речення виконують синтаксичні функції субститута предиката, адвербіального або адномінального уточнення.

8. Доведено, що характерне для транслокального преверба порушення дієслівної рамки зумовлене комунікативним членуванням та синтаксичною будовою речення.

Tеоретичне значення дисертації полягає в ідентифікації категоріального значення лексичних одиниць із транслокальною семантикою, виявленні функціональних особливостей транслокальних прислівників і превербів та розширенні знань про модельовані процеси у галузі поповнення словникового складу німецької мови.

Практична цінність дослідження полягає у можливості застосовувати отримані результати у викладанні теоретичного курсу лексикології сучасної німецької мови, спецкурсів із теоретичних проблем словотвору і лексикографії, у написанні навчальних посібників та укладанні словників, у викладанні німецької мови у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертації одержані автором самостійно.

Апробація роботи здійснювалася у доповідях на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (1999-2003 рр.), на ІІ міжнародній конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики (Черкаси, 9-10 жовтня 2001 р.), на українсько-баварському конгресі “Ukrainisch-bayerische Beziehungen: Germanistik im Spannungsfeld zwischen Kultur, Politik und Wirtschaft” (Львів, 8-10 квітня 2002 р.) і на науково-практичній конференції “Актуальні питання навчання іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах” (Харків, 20 травня 2003 р.). Дисертаційну роботу обговорено на засіданнях кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. До теми дисертації опубліковано три наукові статті у фахових виданнях і матеріали двох конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної наукової літератури, переліку лексикографічних видань, джерел фактичного матеріалу та трьох додатків. Робота містить 28 рисунків і 44 таблиці, 13 з яких подано у додатках. Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінку. Основний текст викладено на 167 сторінках. Список використаної наукової літератури налічує 188 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано проблематику дослідження, вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об?єкт та предмет, зазначено методи дослідження та матеріал, на якому його проведено, встановлено наукову новизну дисертаційної роботи та її практичне значення, вказано апробацію результатів, кількість публікацій та структуру дисертації.

У першому розділі „Морфологічні особливості транслокальних прислівників та превербів із доцентровою скерованістю дії” досліджено систему транслокального деіксису з її елементами та відношеннями, розглянуто специфіку транслокальних прислівників та превербів у вираженні просторових відношень, встановлено їх категоріальний статус. Подано критичний огляд літератури з питання мовного статусу складених дієслів із транслокальними превербами, розкрито синтаксичний характер словотвірної моделі “транслокальний преверб дієслово”.

Скерована характеристика руху в німецькій мові передається лексичними та словотвірними засобами – транслокальними прислівниками і превербами на зразок herab, які деіктично виражають просторові відношення між предметами та явищами об?єктивної дійсності. Деіксис визначається як референція на мовленнєву ситуацію чи її елементи. Поняття просторової референції вживається на позначення мовного вираження просторових відношень [Vater, 1996, c.14]. К.Бюлер пише про відношення ТУТ-ЗАРАЗ-Я як про систему суб?єктивної орієнтації, в якій людині як мовцеві належить функція первинного пункту відношень [Bьhler, 1934, c.102, про „Origo des Zeigfelds“]. Відношення, яке виражає прислівник місця та напряму, є суб?єктно-предикатним відношенням, що реалізується за умови орієнтації на мовця, як на первинний центр мовленнєвої ситуації.

Транслокальність прислівників із доцентровою скерованістю дії передбачає напрям руху та різноманітні переміщення у просторі (значення прислівників подано за словником Duden. Deutsches Universalwrterbuch, 1996): herab, hernieder, herunter – звідти згори сюди донизу; heran, herbei, herzu звідти сюди, в напрямі до мовця чи якоїсь предмета, із віддаленого місця до місця мовця; herauf звідти знизу сюди догори; heraus звідти зісередини сюди назовні; herein звідти зназовні сюди всередину; herьber звідти (по той бік) сюди; herunter звідти згори сюди донизу; hervor звідти зізаду сюди допереду. Транслокальні прислівники та преверби з доцентровою скерованістю дії утворюють власну підсистему просторових відношень і у суб?єктно-предикатних ситуаціях виражають скерованість суб?єктної дії до мовця. Як підгрупі лексико-семантичного класу прислівників транслокальним прислівникам властива категоріальна семантика векторної характеристики дії.

Преверб та прислівник – це одна і та ж морфема, яка у вільному вживанні є граматичною основою, а у зв?язаному вживанні – службовою префіксоподібною морфемою. Виходячи із теоретичної концепції аграматичності „аморфного слова” як одиниці лексико-семантичної системи мови, мовні одиниці на зразок herab вважаємо аморфними граматично безвідносними морфемами словникового рівня з номінативним значенням, які, увійшовши в розряд граматики, набувають в синтагматичних відношеннях граматичного характеру, реалізуючись як основи прислівників, або як словотвірні морфеми.

Якщо транслокальний прислівник синтаксично модифікує дієслово, то транслокальний преверб складеного дієслова модифікує дієслово словотвірно. Синтаксична модифікація дієслова передбачає уточнення його значення, в той час як при словотвірній модифікації значення дієслова доповнюється компонентом напряму або частково змінюється. Складене дієслово позначає, однак, єдиний процес.

Прислівникові преверби виявляють просторове значення як основне. У складених дієсловах транслокальні преверби розвинули ще й інші значення, далекі від просторової семантики. Під транслокальним превербом розуміємо відокремлювану частину складеного дієслова, яка словотвірно модифікує значення дієслова, в основному значенні збігається з відповідним транслокальним прислівником та виявляє відносну синтаксичну самостійність у межах речення.

Прислівниково-дієслівні одиниці на зразок “транслокальний преверб + дієслово” одні лінгвісти розглядають як складені слова (О.И.Москальская, М.Д.Степанова, W.Henzen, H.Paul, J. Erben, W.Fleischer, K.-R.Harnisch, W.Jung, W.Fleischer/I.Barz, A.Љimeиkovб, H.Wellmann), інші – як словосполучення (К.С.Брыковский, К.А.Левковская, Н.Л.Левинсон, А.С.Юханов, H.Brinkmann, U.Engel).

Складені дієслова із транслокальними превербами розглянуто як самостійні лексеми, утворені словотвірним способом складання лексичної основи транслокального прислівника та дієслова. Рядне утворення дієслів із транслокальним превербом функціонально зближує преверб із префіксальними морфемами, а структурна і семантична кореляція з однокореневою вільною морфемою – із першими компонентами складених дієслів.

Дослідивши функціональні особливості складених дієслів із транслокальними превербами, ми дійшли висновку, що модель “транслокальний преверб + дієслово” через свої формально-структурні та семантичні особливості перебуває на межі словотвору та синтаксису. Просторове значення транслокальних прислівників реалізується у конструкціях з базовими дієсловами руху і дії. Слабкий семантичний зв?язок між компонентами складених дієслів із просторовим значенням, у яких дієслова доповнюються компонентом напряму, допускає випадки відокремленого від дієслова вживання преверба:

(1) Der Wind der Freiheit weht auch herьber bis nach Mannheim,... (Mannheimer Morgen, 07.10.2000, "Ein Licht der Hoffnung nach Jahren der Finsternis")

З огляду на відокремлюваність превербів у відмінюваних формах та можливе окреме написання преверба і базового дієслова при контактній позиції і у відмінюваних, так і в невідмінюваних формах, а також відносну синтаксичну самостійність у межах речення складені дієслова з транслокальними превербами мають явно синтаксичний характер:

(2) Vцgel begannen zu zwitschern, und der Frьhling schien direkt in den Saal herein. (St. Galler Tagblatt, 28.03.1998, Dornrцschen bereitete Freude)

(3) Ebenfalls in der Nacht zum Donnerstag wurde der Athlet von einer Glasscheibe verletzt, die aus dem sechsten Stock seines Appartments herunter fiel und ihn am Kopf traf. (Frankfurter Rundschau, 21.02.1998, Empцrte NHL sucht nach Schuldigen)

(4) „Tag Heuer”, habe der junge Arzt zum Bergler gesagt, der ins Tal herab gekommen war,...(Zьricher Tagesanzeiger, 10.11.1998, Fischblьtiger Eierkopf)

Незважаючи на певну семантичну та синтаксичну самостійність транслокальних превербів, можна констатувати словотвірний характер моделі „транслокальний преверб + дієслово” на підставі її високої продуктивності. Свідченням цього є розширені парадигматичні ряди складених дієслів та кількість словникових одиниць, яка перевищує несловникові. Опрацювавши емпіричний матеріал ми встановили 1827 дієслів із транслокальними доцентровими превербами. Парадигматичні ряди складених дієслів містять 656 несловникових одиниць

У другому розділі „Семантична структура транслокальних прислівників та складених дієслів із транслокальними превербами” докладно описано семантичну структуру транслокальних прислівників та складених дієслів із транслокальними превербами. Прослідковано реалізацію у складених транслокальних прислівниках прийменникових сем. Здійснено системний опис векторної семантики прислівників. Представлено сполучуваність превербів із певними лексико-семантичними класами простих дієслів, проаналізовано структурно-семантичні особливості складених дієслів із транслокальними превербами, подано словотвірні значення транслокальних превербів і встановлено їхню продуктивність.

Транслокальні прислівники є похідними від her. Для встановлення значень складених транслокальних прислівників було визначено семи, які виявляють прийменникові компоненти на основі семантики відповідних прийменників (ab, an, auf, aus, ein, nieder, ьber, unter, vor). Другий прийменниковий компонент виступає мотивуючим складником і зумовлює інверсійний порядок компонентів. Різні просторові значення прийменникових компонентів у сполученні із значенням напряму до мовця, що його реалізує прислівник her, формують ті цілісні значення, що їх виявляють транслокальні прислівники, які сукупно утворюють систему транслокальних відношень між явищами чи предметами дійсності.

Транслокальні прислівники виражають різноманітні напрями певного руху чи дії у межах конкретного тривимірного простору. На осі x розміщуються вектори heran, herbei, herzu, herein, heraus, herьber. Вісь y характеризується наявністю на ній єдиного вектора hervor. На одній з осей z (z1) міститься вектор herauf із значенням напряму догори, а на іншій осі z (z2) – вектори на позначення напряму донизу: herunter, herab, hernieder.

У системі парадигматичних транслокальних відношень спостерігається прислівникова синонімія: heran-herbei-herzu, herab-hernieder-herunter. Просторова антонімія представлена згаданими вище синонімічними прислівниками herab-hernieder-herunter, з одного боку, та прислівником herauf, з іншого. Прислівники herein та heraus є членами корелятивної пари в опозиції транслокальних горизонтальних відношень. Поодиноко стоять прислівники herьber і hevor.

Транслокальні преверби сполучаються з дієсловами таких лексико-семантичних груп, як: дієслова суб?єктного руху, суб?єктного руху на місці, об?ктного переміщення, стану, дієслова на позначення протяжної характеристики суб?єкта, афективні, каузативні, результативні, екзистенційні дієслова, дієслова мовлення, зорового сприйняття, слухового та чуттєвого сприйняття, дієслова вказівки, дієслова на позначення діяльності (із значенням виду діяльності та інтелектуальної діяльності), дієслова фізіологічної діяльності та стану, дієслова звучання, дієслова на позначення світлових явищ, явищ природи, модальні дієслова, дієслова з модальним значенням та значенням, близьким до модального, дієслова із значенням формування, росту/розвитку та рyйнування, із значенням переходу з одного стану в інший, привативні, орнативні та дієслова на позначення іншого процесу. Завершальним етапом семантичної сполучуваності прислівникових та дієслівних компонентів вважаємо лексикалізацію прислівниково-дієслівної одиниці.

Словотвірний аналіз складених дієслів із транслокальними превербами засвідчив, що словотвірна модель “транслокальний преверб + дієслово” є високопродуктивною, однак різною мірою для кожного преверба зокрема. Найбільшу кількість дієслів має словотвірна модель із превербом heraus (353). Найменше дієслів утворено з превербом herzu (28). Продуктивність решти моделей така: herunter (290), herab (221), herein (191), heran (176), herauf (163), herьber (147), herbei (110), hervor (98), hernieder (50). Різною є і кількість несловникових одиниць у рядах. Більшість дієслів є словниковими одиницями, проте, деякі ряди складаються частково або майже повністю із несловникових одиниць: 26 із 28 (herzu-), 35 із 50 (hernieder -), 71 із 110 (herbei-). Найбільше текстових одиниць зафіксовано із превербом herunter (112). Далі йдуть herab (104), herьber (75), heran (71), herbei (71), herauf (69), herein (41), hernieder (35), heraus (33), herzu (26), hervor (20).

Лише у двох випадках транслокальні преверби стоять не при основі дієслова, а при основі іменника herausixen (Ix n), herabzonen (Zone f). Продуктивними є базові дієслова лексико-семантичних груп на позначення суб?єктного руху, об?єктного переміщення, протяжної характеристики суб?єкта, каузативні, модальні дієслова та дієслово sein. Дієслова звучання, зорового сприйняття та дієслова на позначення світлових явищ, які виражають дію, що відбувається у певному просторі, також продуктивні.

На основі детального аналізу семантичної структури складених дієслів усіх парадигматичних рядів було виокремлено словотвірні значення превербів. Варто зазначити, що загальна кількість дієслів з усіма значеннями преверба більша, або менша за парадигматичний ряд складених дієслів із цим превербом. Цю різницю становлять багатозначні дієслова, або ж ідіоматичні дієслова без словотвірного значення преверба.

Результати аналізу семантичної структури складених дієслів із транслокальними превербами дають підстави стверджувати, що парадигматичні ряди дієслів, утворених за допомогою транслокальних превербів, у плані семантичного зв?язку між превербальними та дієслівними компонентами неодноріднi, проте, подібні до рядів дієслів, що їх утворюють так звані “напівпрефікси”. Найсуттєвішою різницею у словотвірному характері останніх і транслокальних превербів є їхня семантика у складі дієслова. Більшою мірою семантика транслокальних превербів тяжіє до значенння транслокального прислівника.

Усі дієслова, залежно від семантичної структури та семантичного зв?язку між компонентами, розподіляються за такими групами: неідіоматичні дієслова з прямим значенням преверба, неідіоматичні дієслова з переносним значенням преверба, неідіоматичні дієслова із специфічним значенням преверба, вмотивовані ідіоматичні дієслова, невмотивовані ідіоматичні дієслова. У межах кожної групи виокремлено підгрупи дієслів із конкретним словотвірним значенням преверба.

Переважна більшість складених дієслів зберігає конкретно-просторову семантику прислівника (напр., hereinkommen, heraufbitten, heranhasten, herausspringen, herbeitrommeln, herniederbaumeln, herьberbringen, herunterschlingen, hervorschauen, herzurollen. Частина дієслів виявляє переосмислене значення (переносне, напр., herabbegeben s., heranschwimmen, heraufrьcken, herauskramen, herbeizaubern, herьberschmuggeln, herunterzдhlen, і/чи специфічне, напр., herabdrehen, heranstehen; heraufschalten, herauskratzen, herbeiziehen, hereinbekommen, herniederbrechen, herunterbremsen, herьberretten, hervorwachsen, herzunahen) чи інше далеке від просторового словотвірне значення преверба (напр., herabreiЯen, heranpдppeln, heraufdдmmern, herausragen, herbeifьhren, hereinbrechen, herьberbringen, herunterraspeln, hervorheben, herzumachen s.). Більшість ідіоматичних дієслів мають вмотивовану семантику, яку можна назвати частково ідіоматичною.

Ідіоматичні дієслова, які не зберігають вмотивованість та членованість, є повністю ідіоматичними (напр., herabzonen - згідно з будівельним планом зменшити кількість поверхів у будинку; herauffahren - увімкнути комп?ютер; heranhalten s. – поспішати; herausstreichen - розхвалювати; herbeilassen s. - нарешті погодитись щось зробити; hereinschlittern - потрапити в неприємну ситуацію; heruntrleben - бездумно прожити). У повністю ідіоматичних дієслів відсутнє словотвірне значення. Окрему нечисельну групу утворюють фразеологічні одиниці, до складу яких входять дієслова з транслокальними превербами.

У третьому розділі „Синтаксичний статус транслокальних прислівників та превербів” основну увагу приділено функціональним особливостям прислівників та превербів. Досліджено семантико-синтаксичні функції транслокальних прислівників у межах речень, дієслівних і номінальних груп. Обґрунтовано статус транслокальних превербів у реченні, проаналізовано випадки відокремленого від дієслова вживання превербів та випадки порушення дієслівної рамки.

Аналіз вживання прислівників та превербів у конкретному контексті на базі широкого емпіричного матеріалу дав змогу встановити їхні синтаксичні функції та статус. Прислівники виступають уточненнями до дій, предметів, властивостей та відношень, тобто лексично і синтаксично модифікують дієслова, іменники, прикметники або прислівники у їхніх значеннях. Уточнення напряму характеризується граматичною факультативністю і легко опускається у реченні як і вільно додається до нього. Транслокальним превербам характерна словотвірна модифікація дієслівного значення.

Поширеним варіантом синтаксичної самостійності прислівника є випадки його вживання у бездієслівних реченнях: Heran zu mir! Hier herauf! Nur heraus an die frische Luft! Heraus mit der Wahrheit! Herein mit euch! Herunter vom Dach! У лексичному значенні транслокальних прислівників імпліцитно присутнє категоріальне дієслівне значення процесу. Для реалізації конкретно-просторової семантики прислівників наявність дієслова не обов’язкова. Рух або дію імплікує напрям. Процес вважаємо невід’ємною ознакою напряму. Бездієслівні речення із прислівником як головним структурним та функціональним членом речення є структурно та комунікативно повними, оскільки вони не мають у мові відповідних повних дієслівних конструкцій, а вираження напряму є достатнім для комунікативної повноти речення. Тому прислівниковий компонент не є частиною дієслівного предиката. Він бере на себе функцію предиката і виступає його субститутом.

Адвербіальне вживання прислівника у реченні зводиться до ролі залежного від дієслова другорядного члена речення, який часто утворює синтаксичні конструкції з іншими частинами мови: іменником, прикметником, прийменником чи прислівником:

(5) Die Elektrischen fahren ьber den Platz die AlexanderstraЯe herauf durch die MьnzstraЯe zum Rosenthaler Tor. (Dцblin, Berlin Alexanderplatz, S.105)

(6) ...und ich muЯte um nach meiner Weise zu verfahren weiter herab bis zu den frьheren Anfдngen zurьckgehen,...(Goethe, Zur Naturwissenschaft im Allgemeinen/Morphologie, S. 131)

(7) "Wenn die Natur sich herausputzt, laden wir Sie, liebe Mьtter und Frauen ein", meinte er von der mit groЯen Blьtenherzen geschmьckten Bьhne herab. (Mannheimer Morgen, 07.05.1998, Ein Dankeschцn an die Mьtter)

Прислівник модифікує дієслівний процес опосередковано, виступаючи адвербіальним уточненням напряму та обставиною, яку необов?язково вимагає дієслово. Транслокальні прислівники у складі транслокальних прийменниково-прислівникових і прийменниково-іменникових груп переважно доповнюють (9), уточнюють (10) або підсилюють (11) їхні значення компонентом конкретної спрямованості, виступаючи частиною адвербіального уточнення, яким є вся транслокальна група:

(8) Sie цffneten von innen heraus die Haupteingangstьr. (Mannheimer Morgen, 29.11.1994, Mit dem Schwert zugestochen)

(9) Nur von der Empore herab betrachtete er das Parlament im Stadthaus. (Mannheimer Morgen, 13.10.1994, Altstadtrat Gerd Beyer feiert 70. Geburtstag)

(10) Aus dem Saal heraus hцrte man laute Stimmen. (Langenscheidts GroЯwцrterbuch. Deutsch als Fremdsprache, S.465)

Транслокальні конструкції, крім конкретно-просторових, виявляють також переносні та ідіоматичні значення (von oben herab – із почуттям своєї вищості; von vorne herein із самого початку; aus sich heraus самостійно; без сторонньої участі; aus dem Bauch heraus – керуючись почуттями і без довгих роздумів):

(11) Und schon ist der Zuschauer "Mittendrin" im Verstehen - und fьhlt sich gut, weil Peter Lustig ihn nicht von oben herab belehrt. (Mannheimer Morgen, 30.01.1989, "Mittendrin" (ZDF))

(12) Reunion Jazz erweist sich als unterhaltsame Formation, die ьberzeugend, weil viel aus dem Bauch heraus spielt und echte Gefьhle transportiert. (Mannheimer Morgen, 21.01.1991, Echte Gefьhle transportiert)

Ідіоматичні адвербіальні конструкції та конструкції із транслокальними прислівниками у переносному значенні подібні до стійких словосполучень. У межах речення вони виконують синтаксичну функцію обставини способу дії.

В атрибутивному вживанні прислівник модифікує значення іменника або прикметника. Атрибутивно вжитий прислівник уточнює іменник безпосередньо, або опосередковано у складі адвербіального акузатива, прийменниково-іменникової чи прийменниково-прислівникової групи:

(13) Der Reiseverkehr und Besucherverkehr hinьber und herьber ist damit ganz erheblich erleichtert worden. (Bundestagsprotokolle (2. Hj. 1989), Sitzung Nr. 176, Bd. 151, S. 13326-13381)

(14) Der Blick herunter von der Brьcke auf den Fluss... (Frankfurter Rundschau, 03.09.1999, Abschied von Afrika: Was Korrespondent Wolfgang Kunath mitnimmt?)

(15) In dem Augenblick hцrten wir ein Posthorn sehr angenehm die StraЯe herauf. (Goethe, Wilhelm Meisters Wanderjahre, S. 399)

(16) Auf der Fahrt von Hamburg herunter. (Duden. Deutsches Universalwцrterbuch, S.698)

(17) Es gibt Strцmungen von dort herьber. (Die Zeit, 06.02.87, Linie Null)

Означенням до іменника може виступати адвербіальний акузатив у сполученні з прийменниково-іменниковою групою:

(18) “Aufgeregt war ich nur auf dem Weg die Tribьne herunter zum Court”, meinte Kiefer. (Frankfurter Rundschau, 26.11.1999, Kiefer erhдlt sich Chance aufs Halbfinale)

Прийменниково-прислівникові групи von oben herab і von unten herauf мають ще переносні значення (з боку керівних органів; з нижчих структур, з підвалин):

(19) Aber Politik von oben herab funktioniert in unserer Partei eben nicht, das weiЯ eigentlich auch Joschka Fischer. (Mannheimer Morgen, 13.05.2000, "Im Zweckbьndnis darf geflirtet werden")

(20) "Ich kenne den Staat von unten herauf", sagte der 46jдhrige Jurist Durrer. (Zьricher Tagesanzeiger, 23.11.1996, Ein Trio fьr die CVP)

У межах речення транслокальний преверб замикає дієслівну рамку і є словотвірною частиною дієслівного предиката:

(21) Von der Gewerbe- und Haushaltsschule kommt Chorgesang herьber. (Grass, Hundejahre, S.353)

Комунікативний ефект прислівникового компонента полягає у внесенні до транслокальної семантики семи конкретизованої спрямованості руху цілеспрямованості (орієнтація на кінцевий пункт руху, місце перебування мовця). Дистантна позиція преверба зумовлена тісним семантичним зв?язком між ним та дієсловом на основі вираження єдиного процесу.

Транслокальні преверби синтаксично є відносно самостійними. Ця самостійність виявляється передусім у можливому окремому написанні преверба і базового дієслова при контактній позиції у відмінюваних і в невідмінюваних формах. До того ж транслокальні преверби неідіоматичних та ідіоматичних дієслів можуть займати різні позиції у реченні – на його початку або всередині. Синтаксичні можливості преверба в межах речення дуже різноманітні:

(22) "Zeus nдhert sich dem scheuen Weib als Stier" - herbei stьrmt ein Schьler in Fell und Hцrnerkopfschmuck,...(Mannheimer Morgen, 22.03.2000, Europa und Zeus feiern mit)

(23) So brach ьber den Leser herein eine groЯe Konfusion. (Frankfurter Rundschau, 17.01.1998, Aus dem Bilderbuch des Theaters: "Der Kцnig von St. Pauli")

(24) Mit wohldosiertem Schwung saust der Hammer herunter auf den Tisch,... (Frankfurter Rundschau, 17.09.1997, Fьr Betriebsratsvorsitzenden Kurt Fritschen und die Beschдftigten ist es...)

(25) Aber Sie hatten auch Wasserfдlle zu ьberwinden, mussten von Felsen herab in das Wasser springen... (St. Galler Tagblatt, 29.07.1999, Ein besonderes Naturerlebnis)

Порушення дієслівної рамки зумовлене, зазвичай, комунікативним членуванням та синтаксичною будовою речення. Місце преверба як частини предиката у позиції замикаючого члена речення займає в таких випадках інший член речення, найчастіше прийменниково-іменникова група у рематичній функції:

(26) Das Kind lief hinter einem Bus hervor auf die Fahrbahn, ohne auf den Verkehr zu achten...(Frankfurter Rundschau, 13.09.1999, Kind kam mit Schьrfwunden davon)

Винесення прийменниково-іменникової групи за дієслівну рамку часто зумовлене наявністю означального підрядного речення:

(27) Die Sonne scheint herab auf die vielen Menschen, die sich zum Gottesdienst im Freien am Werderplatz versammelt haben. (Mannheimer Morgen, 04.08.1999, Kleine Spatzen ganz ohne Angst)

Поширеним випадком тематичної функції преверба є його самостійна позиція на початку речення перед відмінюваним дієсловом або препозиція до дієслова у складі транслокальної конструкції:

(28) Seine wahren Werte zeigt der Kalkstein aber erst, wenn man ihn im Ofen auf mehr als 1200 Grad Celsius erhitzt. Heraus kommt gebrannter Kalk,... (Frankfurter Rundschau, 12.04.1997, "Von der Industriebrache zur Naherholung")

(29) Bis ins Zimmer herein drang der Lдrm. (Langenscheidts GroЯwцrterbuch. Deutsch als Fremdsprache, S.468)

(30) Herьber von der DorfstraЯe klang ein Geplдrr. (Fontane, Effi Briest, S.261)

Незважаючи на відносну синтаксичну самостійність преверба у випадках дистантного до дієслова вживання, транслокальні преверби зберігають свій статус частини дієслова і словотвірної частини дієслівного предиката.

ВИСНОВКИ

1. Складені дієслова із транслокальними превербами – це самостійні лексеми з ідіоматичним або неідіоматичним значенням на позначення єдиного процесу – спрямованого руху чи дії. Транслокальні прислівники на позначення напряму руху, дії чи іншого процесу вживаються самостійно або у складі дієслівних чи номінальних груп.

2. Транслокальні прислівники herab, heran, herauf, heraus, herbei, herein, hernieder, herьber, herunter, hervor, herzu є лексичними засобами відображення системи просторових відношень, які на словотвірному рівні модифікують дієслівний процес у функції преверба, частини дієслова. Доцентрова скерованість дії є незмінною ознакою семантичної структури прислівників і превербів із конкретно-просторовими значеннями.

3. Транслокальні прислівники утворені способом складання основи her із прийменниковими компонентами у ролі мотивуючого складника з інверсійним порядком компонентів. Складені дієслова з транслокальним превербом утворені словотвірним способом складання лексичної основи транслокального прислівника та дієслова.

4. Преверб, лексичним корелятом якого у вільному вживанні є прислівник (адверб), як перший компонент складеного дієслова зберігає основне значення прислівника, або ж виявляє низку словотвірних значень, виконуючи функцію, характерну для префіксальних морфем. Отже, транслокальний преверб є словотвірним елементом перехідної зони між префіксацією та складанням основ. Як структурний елемент складеного дієслова через свою відносну синтаксичну самостійність у межах речення транслокальний преверб перебуває у перехідній зоні між частиною слова та словом.

5. Словотвірна модель “транслокальний преверб + дієслово” високо-продуктивна. Утім парадигматичні ряди складених дієслів кількісно та якісно неоднорідні. Найвищою продуктивністю характеризується преверб heraus- (19,3%), найнижчою herzu- (1,53%). Словотвірно найактивнішими превербами слід вважати преверби, з якими зафіксовано найбільше текстових одиниць стосовно до загальної кількості дієслів парадигматичного ряду. Такими є herzu- (26 із 28), hernieder – (35 із 50), herbei- (71 із 110). Словотвірно неактивними є heraus- (33 із 353), hervor- (20 із 98), herein- (41 із 191).

6. Досліджувані складені дієслова виявляють неоднорідну семантичну природу. Вони діляться на дієслова тільки з неідіоматичним або з ідіоматичним значенням і на дієслова з неідіоматичним та ідіоматичним значенням. Для більшості дієслів властива неідіоматичність, а конкретно-просторове значення превербів цих дієслів є їх основним словотвірним значенням. Кількість словотвірних значень, що їх виявляє кожен преверб зокрема, різна: herunter (13), heran (10), herab (6), herbei (6), herauf (5), herьber (5), hervor (5), herein (3), herzu (3). Найбільше словотвірних значень виявляє преверб heraus- (22), найменше – hernieder- (2).

7. У межах речення транслокальні прислівники можуть виступати субститутом предиката – у бездієслівному реченні, а також адвербіальним або адномінальним уточненням. Для транслокальних превербів характерна роль замикаючого члена дієслівної рамки у функції словотвірної частини дієслівного предиката.

8. Порушенню дієслівної рамки сприяє функціональна перспектива речення, тобто його актуальне членування з погляду комунікативних функцій, а також синтаксична будова речення.

9. На сучасному етапі розвитку німецької мови спостерігаємо інтенсивну появу нових лексем, що творяться за моделлю “транслокальний преверб + дієслово” за аналогією до тих, які уже є. Широкий емпіричний матеріал дав змогу виявити багато дієслів, що є у мовному вжитку, які, проте, ще не зафіксовані у словниках. Закономірним є припущення, що система дієслів із транслокальними превербами відкрита, через що вона і надалі виявлятиме тенденції до розширення.

У додатках подано парадигматичні ряди складених дієслів із транслокальними превербами з кількісним аналізом їхньої продуктивності, таблиці словотвірних значень превербів, а також перелік транслокальних конструкцій із просторовими та переносними значеннями прислівників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Курилас О.Р. Морфологічна семантика складених транслокальних прислівників та структура системи транслокальних просторових відношень із доцентровою скерованістю дії // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. – Донецьк, 2001. – № 2. – С. 110–114.

2. Курилас О.Р. Лексична самостійність складених прислівників напряму у синтаксичній ролі адверба // Вісник Львівського національного університету. Серія іноземної мови. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – Bип. 10. – С. 158–163.

3. Курилас О.Р. Словотвірна структура складених дієслів із превербом herab- // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – № 2 (17). – С. 116–123.

4. Курилас О.Р. Локальні та транслокальні прислівники у системі просторових відношень // Актуальні проблеми менталінгвістики. Науковий збірник. Частина І. – Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001. – С. 23–26.

5. Курилас О.Р. Прислівникові преверби з доцентровою скерованістю дії сучасної німецької мови та їхнє місце у дидактичному процесі // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання навчання іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах” (20 травня 2003 р., м.Харків). – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2003. – C. 37–39.

АНОТАЦІЇ

Курилас О.Р. Транслокальні прислівники із доцентровою скерованістю дії та їх словотвірні кореляти у сучасній німецькій мові. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Дисертація присвячена вивченню семантичної та синтаксичної специфіки транслокальних прислівників із доцентровою скерованістю дії як підгрупи лексико-граматичного класу слів та транслокальних превербів із доцентровою скерованістю дії як словотвірних елементів у сучасній німецькій мові. У роботі встановлено, що транслокальні прислівники та преверби з доцентровою скерованістю дії є лексичними та словотвірними засобами вираження просторових відношень, які в межах тривимірного простору позначають напрям руху чи дії, скерованих до мовця. На широкому мовному матеріалі визначено парадигматичні ряди складених дієслів і доведено, що модель “транcлокальний преверб + дієслово” загалом є продуктивною, хоча парадигматичні ряди складених дієслів кількісно та якісно неоднорідні.

У дисертації системно описано семантику транслокальних прислівників як складених векторів. У результаті детального аналізу семантичної структури складених дієслів отримано повний набір словотвірних значень превербів. Досліджувані складені дієслова виявляють неоднорідну семантичну природу. Транслокальний преверб може бути відокремленим від дієслова і займати різні позиції у межах речення. Доведено, що складені дієслова моделі „транcлокальний преверб + дієслово” через відносну семантичну та синтаксичну самостійність превербів перебувають на межі синтаксису та словотвору.

Досліджено синтаксичні функції прислівників у межах речення та виявлено, що характерне для транслокального преверба порушення дієслівної рамки зумовлене функціональною перспективою та синтаксичною будовою речення.

Ключові слова: транслокальні прислівники, транслокальні преверби, доцентрова скерованість дії, семантична структура, складене дієслово, продуктивність, словотвірне значення, синтаксичні функції, комунікативне членування речення.

Kurylas O.R. Translocal Adverbs and Their Word-forming Counterparts with the Centripetal Direction of the Action in Modern German. Manuscript. A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10.02.04 – Germanic Languages. Lґviv Ivan Franko National University, Lґviv, 2004.

The thesis presents the research of semantic and syntactic peculiarities of translocal adverbs with the centripetal direction of the action as a subgroup of lexical and grammatical class of words and translocal preverbs of centripetal direction as word-forming elements in modern German. The analysis shows that translocal adverbs and preverbs of centripetal direction are lexical and word-forming means of expressing special relations that designate the direction of movement or action towards the speaker in tridimensional space. Based on extensive speech material the research sets a typology of paradigmatic classes of compound verbs and proves that the pattern „translocal preverb + verb“ is productive on the whole, though paradigmatic classes of compound verbs are quantitatively and qualitatively heterogenous.

The thesis provides a comprehensive description of semantics of translocal adverbs as compound vectors. The detailed analysis of semantic structure of compound verbs resulted in a complete set of word-forming meanings of preverbs. Analyzed compound verbs reveal heterogenous semantic nature. Translocal preverbs can be detached from verbs and can occupy various positions in the sentence. The research proves that due to relative semantic and syntactic independence of preverbs compound verbs of the pattern „translocal preverb + verb“ are on the verge of syntax and word-formation.

The thesis analyses syntactic functions of adverbs in the sentence and shows that breach of verbal frame typical of translocal preverbs is caused by functional perspective and syntactic