МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Коцовська Раїса Романівна

УДК 336.773(477):334.724

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА КРЕДИТНИМИ СПІЛКАМИ
МАЛОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Козоріз Марія Андріївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу соціально-економічних
і правових проблем розвитку підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Крупка Михайло Іванович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри фінансів,

грошового обігу і кредиту;

кандидат економічних наук, доцент

Тиркало Роман Іванович,
Тернопільська академія народного господарства,

професор кафедри банківської справи.

Провідна установа: Львівська комерційна академія Укоопспілки,
кафедра фінансів і кредиту.

Захист дисертації відбудеться 23 квітня 2004 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.082.03 у Терно-пільській академії народного господарства за адресою: 46000 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, зал засідань, ауд.1219.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий 19 березня 2004 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,доцент М.П.Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Малий бізнес в Україні – один із найефективніших видів підприємництва завдяки гнучкості та спроможності швидко реагувати на економічні реформи, вирішувати проблеми зайнятості та добробуту населення. Однією з причин, які ускладнюють процеси розвитку суб’єктів малого підприємництва в Україні, є проблеми кредитної підтримки їх діяльності установами фінансового ринку.

Сьогодні в країні основними фінансовими інститутами, які акумулюють вільні кошти домашніх господарств і суб’єктів господарювання, трансформують їх у кредити
та інвестиції, є банки.

У світовій системі господарювання поряд із банками надають кредитні послуги, як відомо, кооперативні фінансово-кредитні установи. В Україні успішними фінансово-кредитними установами парабанківської системи, що діють на кооперативних засадах, є кредитні спілки, але їх вплив на розвиток малого бізнесу поки що незначний.

Дослідженню фінансової інфраструктури кредитування малого підприємництва присвячена велика кількість праць вітчизняних науковців: П. Бєлєнького, М. Вознюка,
В. Галь, А. Гальчинського, О. Дзюблюка, М. Долішнього, О. Кузьміна, М. Козоріз,
І. Комарницького, М. Крупки, Т. Смовженко, Р. Тиркала, С. Юрія, зарубіжних спеціалістів: К. Брюмера, Н. Вшівкової, Н. Медведєвої, Г. Нікуліна та інших. Визнаючи досягнення вітчизняних і зарубіжних науковців у висвітленні проблем фінансової підтримки малого підприємництва, належить зазначити, що недостатньою мірою вивчено питання щодо фінансування малого бізнесу кредитними спілками.

Вітчизняні дослідники кооперативних форм господарювання, зокрема М. Аліман, С. Бабенко, С. Гелей, В. Гончаренко, я. Гончарук, В. Зіновчук, П. Маковський,
В. Морочко, П. Козинець, А. Оленчик, А. Пантелеймоненко, В. Семчик, звертали основну увагу на висвітлення організаційно-економічних питань, пов’язаних із функціонуванням споживчої, сільськогосподарської кооперації, діяльністю сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, розвитком кооперативного права. В. Гончаренко один із перших вніс значний внесок у розроблення питань стосовно організації кредитних спілок за кооперативними принципами.

На теперішній час необхідно обґрунтувати сутність кредитних спілок не тільки з позицій кооперативної природи, а й з позицій визнання їх фінансовими установами парабанківської системи.

Важливо також окреслити юридичне поле та законодавчу базу, яка має регламентувати діяльність кредитних спілок.

Недостатня розробленість питань теоретичного та методологічного характеру
у сфері визначення сфери ефективного функціонування кредитних спілок України, підвищення їх ролі в забезпеченні розвитку малого бізнесу зумовили актуальність теми дисертаційної роботи, окреслили її мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з виконанням наукових досліджень, передбачених Інститутом регіональних досліджень НАН України: “Принципи формування і реалізації фінансової політики приватизованих підприємств” (№ державної реєстрації 0102U000427) та Львівським банківським інститутом: “Історія становлення і розвитку ощадної справи в Україні” (№ державної реєстрації 0103U000694), “Роль малих і середніх банків у розвитку економіки регіону” (№ державної реєстрації 0103U000693). Роль автора у виконанні цих тем полягає в доведенні тез, що розвиток ощадної справи в Україні взаємопов’язаний із розвитком кооперації, сучасні кредитні спілки можуть бути потенційними конкурентами малим та середнім банкам у фінансовій підтримці малого бізнесу.

Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ функціонування кредитних спілок України, розроблення рекомендацій та механізмів поліпшення процесу кредитування ними суб’єктів малого бізнесу.

Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:

· обґрунтувати визначення суті кредитної спілки, що полягає в поєднанні кредитного кооперативу та кредитно-фінансової установи парабанківської системи;

· дослідити типи економічних відносин між членами установ кредитної кооперації на основі ретроспективного аналізу та етапи становлення сучасної кредитної кооперації;

· виділити особливості організації кредитних спілок та визначити їх місце і роль серед фінансових посередників грошового ринку;

· проаналізувати та оцінити чинну практику формування кредитними спілками фінансових ресурсів і проведення ними фінансового аналізу діяльності;

· провести аналіз сучасного стану кредитної підтримки малого підприємництва установами фінансового ринку України, у тому числі кредитними спілками;

· дослідити роль кредитних спілок Львівської області у кредитуванні малого бізнесу;

· розробити нові види кредитних продуктів для малого підприємництва;

· удосконалити методику оцінки кредитних ризиків і механізми зниження всіх фінансових ризиків кредитних спілок;

· розробити маркетингові рекомендації для досягнення кредитними спілками поставлених цілей щодо розширення поля членства, мережі, нарощення капіталу.

Об’єктом дослідження є специфічна сфера економічних відносин, що виникають між кредитними спілками та їх членами з приводу надання кредитних коштів для забезпечення розвитку підприємницької діяльності членів.

Предметом дослідження є фінансово-економічна діяльність кредитних спілок, спрямована на кредитування суб’єктів малого бізнесу.

Методи дослідження базуються на діалектичному і системному підходах до розгляду взаємозалежності фінансово-господарської діяльності та кооперативної природи кредитних спілок.

При виконанні дисертаційної роботи залежно від конкретних завдань використано такі методи: вибірки, узагальнення, порівняння, групування (при дослідженні взаємовідносин між членами кредитно-кооперативних установ, виділенні особливостей організації та діяльності кредитних спілок); факторний аналіз для дослідження етапів становлення сучасної кредитно-кооперативної системи та класифікації кредитних спілок; статистичний аналіз для дослідження ролі кредитних спілок у кредитуванні малого підприємництва; моделювання при розробленні нових підприємницьких кредитів і маркетингових рекомендацій кредитним спілкам.

Інформаційною базою роботи є законодавчі та нормативні акти, які регламентують діяльність фінансових установ і, конкретно, кредитних спілок, періодичні та монографічні видання вітчизняні та зарубіжні; матеріали вітчизняних та міжнародних конференцій; дані статистичних щорічників; звітні дані Національної асоціації кредитних спілок України, конкретних кредитних спілок Львівської області.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в послідовному висвітленні базових понять, що поглиблюють знання про кредитні спілки як специфічні установи фінансового ринку і розкривають закономірності їх фінансової діяльності в період ринкової трансформації економіки України. Безпосередньо новизну дослідження характеризують такі наукові результати:

· уперше дано теоретичне обґрунтування суті кредитної спілки як особливої кредитно-фінансової установи парабанківської системи, що поєднує у своїй діяльності засади кредитного кооперативу та фінансової установи, має право за рахунок залучених коштів надавати кредити на власний ризик своїм членам для забезпечення споживання та розвитку підприємницької діяльності;

· виділено етапи становлення сучасної системи кредитних спілок України, зокрема: етапи “відродження”, “кооперування”, “кількісного зростання”, “якісного зростання”, що дає можливість відстежити розвиток української кредитної кооперації в напрямі мікрокредитування бізнесу;

· запропоновано класифікацію кредитних спілок за полем членства з позицій їх зв’язку зі суб’єктами підприємництва, що дозволяє використати нові методологічні підходи до розроблення кредитної політики, спрямованої на підтримку малого бізнесу;

· удосконалено систему фінансових показників за категоріями дохідності та ліквідності, яка використовується при проведенні кредитними спілками фінансового аналізу, зокрема, запропоновано застосовувати показники: чистий спред і поточної ліквідності, що надасть більшої об’єктивності при присвоєнні кредитним спілкам рейтингової оцінки їх діяльності;

· сформульовано нові механізми фінансування малого бізнесу кредитними спілками на базі впровадження підприємницьких кредитів у вигляді “позикових кіл” та врахування векселів;

· дістав подальшого розвитку підхід до удосконалення методики формування кредитними спілками резерву для відшкодування втрат від кредитних послуг, що дасть змогу знизити кредитні ризики та вдосконалити методи управління ними.

Практичне значення одержаних результатів полягає в такому:

· розроблено Положення про надання кредитними спілками облікового кредиту для подальшого розгляду його в Національній асоціації кредитних спілок України;

· розроблено стратегію комплексного управління основними фінансовими ризиками кредитної спілки кредитним, процентним та ризиком ліквідності;

· розроблено методичні підходи до визначення активності членів кредитних спілок для дотримання у діяльності економічного кооперативного принципу розподілу доходів між членами пропорційно до проведених ними операцій.

Усі ці результати можуть використовувати кредитні спілки у процесі вдосконалення кредитної політики, менеджменту ризиків і дотримання ними основних соціальних принципів самодопомоги, взаємодопомоги, соціальної справедливості.

Запропоновані в роботі пропозиції та рекомендації використано у практичній діяльності Львівської ЦКС “Анісія” (акт про впровадження авторських розробок від 15.05.2003 року, протокол № 9), Львівської КС “Галичина” (довідка № 5 від
23.05.2003 року), а також використовуються в навчальному процесі Львівського банківського інституту при вивченні дисциплін “Банківські операції”, “Кредитування та контроль”, “Банківський маркетинг”, “Облік і аудит у банках”, спеціального курсу “Кредитні спілки та їх операції” (акт про впровадження авторських розробок від 01.10.2003 року, протокол № 2). Окремі положення дослідження рекомендовано для використання в консультаційному навчанні персоналу кредитних спілок Національною асоціацією кредитних спілок України (акт № 274/03 від 16 жовтня 2003 року).

Науково-методичні підходи можуть бути використані також навчальними закладами економічного спрямування в навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача. Теоретичні положення, висновки та наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі та винесені на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжвузівських, Всеукраїнських, міжнародних та інших науково-практичних конференціях, зокрема: “Теорії мікро- і макроекономіки” (м. Феодосія, 25-26 травня 2001 року), “Заощадження населення та їх роль у зміцненні банківської системи України” (м. Львів, 26 вересня 2001 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Роль малих і середніх банків у розвитку підприємництва” (м. Львів, 22-23 травня 2002 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (м. Львів, 3-4 грудня 2002 року), щорічних звітних науково-практичних конференціях Львівського банківського інституту (вересень – жовтень 2001–2003 років).

Результати дисертаційного дослідження розглядались на спільному засіданні відділів соціально-економічних і правових проблем розвитку підприємництва, проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва Інституту регіональних досліджень НАН України (м. Львів, червень 2003 року) і на розширеному засіданні кафедри банківської справи Тернопільської академії народного господарства (м. Тернопіль, жовтень 2003 року).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 7-ми наукових працях, у тому числі 5 статей, загальним обсягом 1,7 друк. арк., із них 4 статті надруковано у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, загальним обсягом 1,4 друк. арк. Матеріали дисертаційного дослідження використано у 2-х навчальних посібниках (у співавторстві), що рекомендовані Міністерством освіти і науки України для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, загальним обсягом 59,4 друк. арк., у т.ч. 34 друкованих аркуші належать авторові.

Структура та обсяг роботи. Повний обсяг дисертації – 208 сторінок тексту в комп’ютерному наборі, у тому числі основного тексту – 184 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У дисертації міститься 26 рисунків, 44 таблиці, 4 додатки, список використаних джерел нараховує
189 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її зв’язок із науковими темами, сформульовано мету, основні завдання дисертації, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію основних положень роботи, публікації, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи функціонування кредитних спілок України” розкрито економічну суть організаційно-правової форми кооперації кооперативу. На основі дослідження еволюції економічної думки відомих зарубіжних та українських учених-кооператорів дано оцінку діяльності кредитної спілки як установи кредитної кооперації та зазначено її організаційно-економічні відмінності в порівнянні з іншими фінансовими посередниками.

Проаналізовано зміну правового статусу сучасної кредитної спілки, що еволюціонувала від громадської організації до кредитно-фінансової установи парабанківської системи, заснованої фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення їх потреб у фінансових послугах. Також розглянуто міжнародні принципи кредитної кооперації. Це дало підставу теоретично обґрунтувати власний висновок щодо сутності кредитної спілки як особливого фінансового посередника, що є фінансовою установою та, одночасно, кредитним кооперативом.

Із цих позицій у дисертації запропоновано внести зміни до Закону України “Про кооперацію”, а саме: доповнити перелік кооперативів, виділивши кредитну спілку як самостійну форму кооперативного господарювання у сфері надання фінансових послуг.

цю тезу підтверджено ретроспективним аналізом типів економічних відносин між членами українських кредитних кооперативів кінця ХІХ – початку ХХ століть, які повністю діяли за принципами кооперації, будували відносини між членами такі, як у класичних німецьких ощадно-позичкових товариствах Шульце-Деліча та у кредитних товариствах Райффайзена. Обґрунтовано також, що українські кредитні кооперативи, крім суттєвої фінансової підтримки селянства, тогочасного підприємництва, інтелігенції, більшою мірою, ніж західні кооперативи, зосереджувалися на гуманістичних, соціально-культурних принципах кооперації, що сприяло національному самоутвердженню українського народу, його духовному, культурному розвиткові.

У дисертації проаналізовано структуру сучасних кредитно-кооперативних систем Німеччини, Польщі, Росії, США і Канади та виявлено, що в кожній країні ці системи мають свої організаційні особливості залежно від рівня соціально-економічного розвитку та специфіки національного законодавства. У цьому зв’язку обґрунтовано доцільність базування системи сучасних кредитних спілок не тільки на національних традиціях, а й на необхідності використання світового досвіду. Запропоновано, наприклад, перейняти досвід Росії щодо розбудови сільськогосподарської (фермерської) кредитної кооперації, яка майже виключно підтримуватиме сільський малий бізнес та фермерів, і розділити кооперативно-кредитний сектор парабанківської системи України на сектори міських та сільських кредитних спілок.

На основі системного та факторного аналізу в роботі відстежено процес становлення та розвитку сучасної системи кредитних спілок України і виділено автором чотири етапи: “відродження”, “кооперування”, “кількісного зростання”, “якісного зростання”.

У процесі дослідження виділено основні особливості організації та функціонування кредитних спілок, що базуються, передусім, на кооперативних принципах. Кредитні спілки є неприбутковими організаціями з демократичним управлінням, заснованими монолітною рівноправною громадою за принципами самодопомоги через взаємодопомогу. При цьому сучасні кредитні спілки – достатньо ефективні фінансові установи на грошовому ринку України, вони залучають заощадження своїх членів і розміщують їх у кредити на власний ризик.

У дисертації обґрунтовано, що кредитним спілкам законодавчо дозволено фінансово підтримувати малий бізнес через кредитування фермерів та приватних підприємців. Розгляд класифікації кредитних спілок за полем членства привів до висновку, що розширювати фінансування малого бізнесу мають можливість саме ті кредитні спілки, серед членів яких є найбільше підприємців.

При вирішенні теоретичних і практичних питань щодо діяльності кредитних спілок на фінансовому ринку важливого значення набуває також така класифікація, що уподібнює їх з іншими фінансовими посередниками, передусім із банками. У цьому зв’язку на основі факторного аналізу автором запропоновано класифікацію кредитних спілок залежно від розмірів активів, чисельності членів, діапазону фінансових послуг, наявності мережі, територіальної належності та місцезнаходження (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація кредитних спілок

Класифікаційні ознаки | Види кредитних спілок

Розмір активів | Члени НАКСУ | Самостійні КС

І категорії – > 1 млн грн

ІІ кат. – 500–1000 тис. грн

ІІІ кат. – 150–500 тис. грн

IV кат. – 50–150 тис. грн

V кат. – < 50 тис. грн | Великі – >150 тис. грн

Середні – до 150 тис. грн

Малі – до 10 тис. грн

Наявність мережі | філійні; безфілійні

Діапазон фінансових послуг | повні; неповні

Чисельність членів | великі; середні; малі

Територія | об’єднана КС; регіональні представництва

Місцезнаходження | міські; сільські

У другому розділі “Комплексний аналіз фінансових можливостей кредитних спілок у підтримці розвитку малого підприємництва” проаналізовано специфіку формування та розміщення кредитними спілками своїх ресурсів, досліджено роль та місце малого бізнесу в структурі сучасної ринкової економіки України, стан кредитної підтримки малого бізнесу банками і кредитними спілками, перспективну роль кредитних спілок у підтримці підприємництва в межах регіону.

У дисертації виявлено, що кредитні спілки формують кредитні ресурси, основуючись на колективній власності, адже пайовий капітал спілок не є їх власністю. Зазначено, що кредитні спілки мусять поєднувати часто суперечливі інтереси своїх членів, які є кредиторами та позичальниками в одній особі. Ці особливості діяльності змушують керівництво кредитних спілок встановлювати депозитні процентні ставки, вищі від банківських (для заохочення вкладати кошти на депозити), а для одержання позитивної процентної маржі встановлювати дещо вищі від банківських кредитні процентні ставки. Ця обставина суперечить основним засадам кооперації, які передбачають зменшення витрат членів на споживання, однак її можна пояснити як тимчасову, спричинену періодом становлення, а також підкріпити ще таким твердженням: члени кредитних спілок отримують переваги від об’єднання вже на сучасному етапі, отримуючи необхідні фінансові послуги та розподіляючи надлишок доходу між собою у формі дивідендів на паї, на розвиток кредитних спілок, у цільові фонди для благодійної діяльності.

Аналіз впливу зовнішніх чинників на формування кредитних ресурсів кредитних спілок показав, що теперішнє соціальне середовище в Україні сприятливе для кредитних спілок, тому що на руках у населення зберігається достатня сума заощаджень, які можна, за правильно розробленої спілками маркетингової політики, залучити на депозити.

Проведене дослідження практики надання спілками кредитів дозволяє стверджувати, що кредитний процес добре організований і не відрізняється від банківського, хоча відносини будуються на більшій довірі та взаємодопомозі.

У дослідженні проаналізовано стан проведення кредитними спілками фінансового аналізу діяльності за системою CAPER, що базується на оцінці капіталу, активів, ліквідності та дохідності, а також проведено аналогічний аналіз на прикладі конкретної кредитної спілки “Анісія” (м. Львів). На основі аналізу виявлено, що показник дохід-ності, який визначається як відношення валових доходів до витрат, і показник ліквід-ності, що визначається як відношення ліквідних активів до активів, не відображають специфіки діяльності кредитних спілок як фінансових установ грошового ринку.

Таким чином, автором запропоновано кредитним спілкам використовувати при аналізі дохідності показник “чистий спред” (SPRED) та показник ліквідності як співвідношення ліквідних активів і поточних зобов’язань:

SPRED = Процентні доходи / продуктивні активи 100% Фінансові ви--
трати / Пасиви, пов’язані з фінансовими витратами 100% = 3,0%;

Показник поточної ліквідності = Ліквідні активи / Зобов’язання до 1 року = 30%.

Показник “чистий спред” дозволить кредитним спілкам ізолювати вплив процентних ставок на дохід, а співвідношення найліквідніших активів до поточних зобов’язань дозволить їм визначити, як швидко вони зможуть погасити свої зобов’язання.

Ураховуючи те, що кредитні спілки мають потенційні можливості надавати кредити своїм членам для розвитку їх підприємницької діяльності, у дисертації досліджено стан і роль малого бізнесу в економіці України. Виявлено, що впродовж 1998–2002 рр. щорічне кількісне зростання малих підприємств у середньому на 9–10% не підкріплюється їх ефективною діяльністю, адже частка продукції малих підприємств у ВВП становила 2001 року лише 11% (для порівняння, у ринкових державах – 40–60%), частка працюючих у малих підприємствах осіб становила 9,8% від загальної кількості зайнятих, що не вирішує суттєво проблеми безробіття та зростання економіки країни.

Дослідження показали, що на розвиток малого бізнесу негативно впливають жорстка податкова політика, неконкурентоздатність продукції, немає дієвої підтримки з боку держави. Фінансування свого бізнесу підприємці сьогодні розв’язують, переважно, за рахунок власних коштів (86,4% респондентів 2000 року, 81,3 2001-го).

На основі аналізу обсягів фінансової підтримки підприємництва з боку банків зроблено висновок, що частка кредитів, наданих малому підприємництву, у загальному обсязі кредитних вкладень цих установ 2002 року становила 12%, а за шість місяців 2003-го 20,9%. Ця обставина засвідчує, що банки – найперші кредитори малого бізнесу, однак їх фінансова підтримка ще недостатня для ефективного розвитку підприємництва.

Оскільки банки повністю не забезпечують малий бізнес фінансовими ресурсами, у дисертаційній роботі проаналізовано можливість кредитних спілок України щодо кредитування своїх членів-підприємців. Соціологічні дослідження 1999–2001 років стосовно джерел фінансування малого підприємництва показали, що після банків визначальні місця на фінансовому ринку займають лізингові компанії та кредитні спілки.

Належить зазначити, що в роботі аналіз обсягів фінансування кредитними спілками малого бізнесу базується лише на офіційних статистичних даних кредитних спілок, об’єднаних у Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ). Кількість кредитних спілок – членів НАКСУ становить лише третю частину від діючих (на теперішній час налічується 126 кредитних спілок – членів НАКСУ серед 450 діючих кредитних спілок).

Результати аналізу фінансової діяльності кредитних спілок – членів НАКСУ виявили такі загальні тенденції: зростання активів; збільшення капіталу; збільшення обсягів кредитування; зростання довіри до кредитних спілок (табл. 2). Так, активи кредитних спілок, капітал і заощадження за останні два роки, що аналізуються, зросли на 200%, розширення поля членства на150%, подвоїлась кількість кредитних спілок.

Таблиця 2

Динаміка показників діяльності КС – членів НАКСУ
за 19982002 роки, у %

Роки | Кількість КС | Кількість членів | Активи | Кредитний портфель | Капітал | Заощад-ження членів | Частка кредитів
у активах

1998 | 115,5 | 157,6 | 148,0 | 158,2 | 212,1 | 85,1

1999 | 128,4 | 141,0 | 173,2 | 187,1 | 184,0 | 91,9

2000 | 130,2 | 143,0 | 191,0 | 184,8 | 210,7 | 88,9

2001 | 108,9 | 152,0 | 206,0 | 209,9 | 208,2 | 202,0 | 90,5

2002 | 103,3 | 156,3 | 200,2 | 195,5 | 224,3 | 195,9 | 88,4

Примітка. Складено і розраховано автором за даними Національної асоціації кредитних спілок України.

Виявлено, що частка кредитів у активах кредитних спілок коливається в діапазоні 85–92%. Це свідчить, що кредитні спілки майже всі фінансові ресурси вкладають у взаємне кредитування для споживчих та підприємницьких потреб своїх членів, при цьому підприємницькі кредити становлять 55% кредитного портфеля. Вкладення кредитних спілок у структури сільськогосподарського малого бізнесу 2001 року становили 37,4% від загальної суми кредитів (для порівняння вкладення банків у сільськогосподарську галузь становило лише 15% кредитних ресурсів).

У сумарному вираженні підприємницькі кредити кредитних спілок – мізерні, наприклад, за 2002 рік надано 84,6 млн грн таких кредитів, що порівняно із банківськими кредитними вкладеннями становить 1,7% (у цьому зв’язку в роботі наголошено, що активи кредитних спілок становлять лише 0,12% банківських активів). Однак соціальна спрямованість фінансової діяльності кредитних спілок надає переваги та перспективи цим фінансовим посередникам.

Сьогодні в кредитній політиці держави досить вагомим є регіонально-галузевий аспект. У роботі було проведено детальний аналіз фінансових можливостей кредитних спілок Львівської області у кредитуванні суб’єктів малого підприємництва регіону.

Результати аналізу показали, що активи, капітал і обсяги наданих кредитів 43-ма кредитними спілками області щороку зростають: 2002-го порівняно з 1999 роком зросли більше ніж у 6 разів (рис. 1).

Рис. 1. Фінансові показники КС Львівської області у 1999–2002 рр.

Автором досліджено, що лише 0,81% населення Львівської області залучено у члени кредитних спілок, у 9-ти районах області взагалі немає цих фінансових установ, проте це вищий показник, аніж аналогічний по Україні (в Україні лише 0,4% населення є членами КС). Це дає підстави констатувати: за умови збереження позитивних тенденцій зростання основних показників діяльності кредитних спілок області та розширення їх мережі вони матимуть значні можливості щодо фінансової підтримки членів-підприємців. Особливо позитивні результати спостерігаються в діяльності кредитних спілок – членів НАКСУ Львівської області (табл. 3).

У дослідженні обґрунтовано, що фінансова підтримка малого бізнесу кредитними спілками Львівської області проявляється не тільки у прямому підприємницькому кредитуванні (такі кредити становлять 35% кредитного портфеля), а й в опосередкованому кредитуванні на споживчі потреби підприємців і в рекламі їх бізнесу серед членів.

Таблиця 3

Фінансові результати діяльності КС – членів НАКСУ Львівської області

впродовж 20002002 років

Назва КС | Місто | Активи, тис. грн | Кредитний портфель,
тис. грн | Частка КП
в акти-вах, %

на 01.01.01 | на 01.01.02 | на 01.01.03 | на 01.01.01 | на 01.01.02 | 2001 р.

Анісія | Львів | 396,7 | 955,2 | 2254,6 | 392,5 | 939,2 | 98,3

Бойківщина | Дрогобич | 158,0 | 452,2 | 1303,7 | 132,2 | 364,4 | 80,6

Взаємопоміч | Червоноград | 111,6 | 160,6 | 223,3 | 51,6 | 65,5 | 40,0

Вигода | Стрий | 546,3 | 829,1 | 1683,3 | 363,8 | 658,5 | 79,4

Відродження | Трускавець | 249,0 | 287,1 | 374,6 | 233,2 | 217,6 | 75,8

Гільдія вуглекопів | Червоноград | 8,4 | 8,6 | 36,7 | 8,3 | 9,0

Довіра | Золочів | 30,4 | 71,7 | 131,6 | 28,6 | 58,1 | 81,0

Єдність | Львів | | 26,9 | 24,8 | 24,6 | 92,2

Жовківська громада | Жовква | 105,3 | 6,7 | 102,5

Надія | Миколаїв | 93,3 | 181,5 | 320,9 | 90,4 | 172,5 | 95,0

Орізон | Підкамінь | 138,3 | 245,5 | 422,0 | 137,6 | 227,5 | 92,7

Самопоміч | Львів | 4,6 | 4,5

Самопоміч | Броди | 76,8 | 250,0 | 589,0 | 75,1 | 229,5 | 91,8

Софія | Львів | 12,4 | 15,5 | 27,3 | 12,3 | 15,2 | 98,1

Шанс | Брюховичі | 49,0 | 67,1 | 101,4 | 42,4 | 60,2 | 89,7

Щедрість | Мостиська | 90,1 | 193,2 | 245,9 | 87,8 | 184,3 | 95,4

Усього | 2070,2 | 3750,9 | 7738,8 | 1763,0 | 3226,1 | 86,0

Примітка. Складено і розраховано автором за даними Національної асоціації кредитних спілок України.

Підсумовуючи аналітичний розділ, належить відзначити такі позитивні тенденції в діяльності кредитних спілок, як постійне значне зростання основних фінансових показників, вкладення близько 90% активів у кредити, третина з яких спрямовується в сільське господарство, згуртування підприємців, реклама їх бізнесу. Разом із тим кредитним спілкам необхідно звернути увагу на мізерний відсоток залученого у члени спілок населення та на необґрунтовано занижені розміри пайових внесків.

У третьому розділі “Механізми активізації впливу кредитних спілок на розвиток малого бізнесу України” подано розробки та пропозиції в напрямах створення нових кредитних продуктів для малого бізнесу, механізмів зниження фінансових ризиків кредитних спілок, принципи побудови маркетингового плану та заходи для вирішення кредитними спілками їх першочергових завдань.

Для розширення можливостей кредитних спілок щодо надання підприємницьких кредитів обґрунтовано та запропоновано їм при розробленні кредитної політики застосовувати споживчий кредит “хвильовку”, підприємницькі кредити “позикові кола” та обліковий кредит у формі врахування векселів (рис. 2).

Рис. 2. Надання облікового кредиту кредитною спілкою за простим векселем

Кредити “хвильовки” задовольняють особисті потреби членів у мікрокредитах, надають змогу членам, у тому числі підприємцям, отримати авансову готівку до настання терміну виплати зарплати. Кредити “позикові кола” допоможуть підприємцям отримати кредитні кошти для започаткування свого бізнесу в разі, якщо вони організують мікрогрупу із 4-5 осіб, нададуть гарантію погашення кредиту як кожному членові кола, так і кредитній спілці, адже за погашення кредиту відповідає вся мікрогрупа, а також можливість підприємцям налагоджувати контакти у своїй сфері діяльності. Кредит “позикове коло” найбільш прийнятний для кредитних спілок, тому що він оснований на етичному принципі кооперації, вираженому в солідарній співпраці, у самодопомозі через взаємодопомогу.

Основуючись на тому, що вексель є найефективнішим розрахунковим документом для підприємців, запропонований кредитним спілкам обліковий кредит надасть усім сторонам такі переваги: контрагенти торговельного договору можуть скористатись як комерційним, так і грошовим кредитами, а кредитна спілка матиме можливість оптимізувати свою кредитну політику; диверсифікувати кредитні ризики, підвищити ліквідність, отримати додаткові процентні доходи у формі дисконту за врахованими векселями; розширити поле членства, підняти свій рейтинг.

Механізм надання облікового кредиту розписано в розробленому дисертантом Положенні про надання кредитною спілкою кредиту у формі врахування векселів.

У роботі висвітлено ринкові ситуації, які впливають на всі фінансові ризики кредитних спілок, та розроблено стратегію управління кредитним, процентним ризиками та ризиком ліквідності. Автор пропонує в методику формування резерву на покриття можливих втрат від кредитних операцій запровадити кредитним спілкам ще один критерій – визначення фінансового стану позичальника, що дасть змогу ефективніше розраховувати цей резерв і зменшувати, таким чином, кредитні ризики.

Для вирішення проблем розширення поля членства та збільшення активів кредитних спілок у дисертації подано рекомендації щодо їх маркетингової політики, в основу яких покладено результати ситуаційного аналізу, аналізу можливостей та небезпек у діяльності кредитних спілок, визначення основних цілей. Запропоновано також конкретні маркетингові заходи.

ВИСНОВКИ

У дисертації науково обґрунтовано економічну і соціальну сутність кредитних спілок та досліджено їх роль у фінансовій підтримці малого бізнесу, проаналізовано особливості кредитних відносин між кредитними спілками та їх членами-підприємцями, розроблено пропозиції щодо вдосконалення процесу кредитування малого бізнесу. Проведене дисертаційне дослідження дає підстави зробити такі конкретні узагальнення і висновки.

1. Діяльність будь-яких кооперативних товариств базується на поєднанні трьох аспектів: економічного спільне ведення господарства, обслуговування тільки своїх членів, пропорційний розподіл результатів діяльності; організаційного добровільність вступу-виходу, демократична структура управління; соціального фінансовий захист членів, самодопомога, взаємодопомога, культурний розвиток. За кредитними спілками Законом України “Про кредитні спілки” визнано організаційні та економічні принципи кооперації, соціальні принципи взаємодопомоги, співробітництва та справедливості не узаконено. Вважаємо доцільним визнати кредитні спілки України кооперативами та використовувати запропоноване нами визначення: кредитна спілка України – це кредитно-фінансова установа парабанківської системи та одночасно кредитний кооператив, який заснований фізичними особами з метою задоволення потреб її членів у фінансових послугах та соціальному захисті.

2. На основі ретроспективного аналізу з’ясовано, що сучасні кредитні спілки України є продовжувачами традицій української кредитної кооперації, а організаційні принципи розбудови та механізми надання фінансових послуг, удосконалені українською кредитною кооперацією західної діаспори, стали основою стрімкого відродження діяльності кредитних спілок в Україні після 1991 року. Нами запропоновано процес становлення сучасної української кредитної кооперації впродовж 1991–2003 років розподілити на чотири етапи:

· етап “відродження” 1991–1993 роки відновлення кредитної кооперативної ідеї за сприяння міжнародних кредитних кооперативних асоціацій та формування початкової юридичної основи кредитної кооперації;

· етап “кооперування” 1994–1997 роки об’єднання кредитних спілок у НАКСУ, впровадження міжнародних програм щодо розвитку кредитних спілок;

· етап “кількісного зростання” 1998–2000 роки подальша розбудова кредитних спілок України, міжнародні контакти для здійснення Програми мікрокредитування через кредитні спілки;

· етап “якісного зростання” 2001–2003 роки ухвалення основного та рамкового законів щодо встановлення правового поля діяльності кредитних спілок, подальше зміцнення системи кредитних спілок.

3. Виділено організаційно-економічні відмінності кредитних спілок від інших фінансових установ. Найосновнішою відмінністю є задекларована законом неприбутковість кредитних спілок, адже головною метою їх діяльності є не отримання прибутку, а задоволення потреб своїх членів у фінансових послугах. У кінці фінансового року сума перевищення доходів над витратами розподіляється тільки між членами кредитних спілок, і за їх згодою частина цієї суми спрямовується на поповнення капіталу та створення фондів.

4. З’ясовано, що кредитні спілки, утворені трудовими колективами, фермерами, релігійними та сільськими громадами, – найперспективніші щодо співпраці з підприєм-ницькими структурами.

5. Доведено, що депозитні внески прямо впливають на збільшення кредитних ресурсів кредитних спілок, тому необхідно звернути більшу увагу на розроблення депозитної політики. Збільшення кредитних ресурсів надасть можливість кредитним спілкам вкладати їх у більших обсягах у підприємницькі та споживчі кредити, які передбачені ефективно розробленою кредитною політикою.

6. Дослідження показали, що сьогоднішні можливості кредитних спілок України у фінансуванні малого підприємництва, з огляду на обсяги їх активів, не можна порівнювати з можливостями банків, тому що сума активів кредитних спілок порівняно мала. Однак кредитна активність (90% активів становлять кредити) та соціальне спрямування діяльності кредитних спілок із позитивним налаштуванням їх до фінансової підтримки малого бізнесу, особливо при його започаткуванні, дозволяє їм зайняти власну нішу на фінансовому ринку України.

7. Обґрунтовано, що потенційні фінансові можливості кредитних спілок Львівської області є досить вагомими, тому що за кількістю кредитних спілок – членів НАКСУ область займає перше місце в західному регіоні, а фінансові показники цих спілок щороку зростають більш як на 100%. При цьому кредитні спілки регіону підтримують мале підприємництво як прямо, так і опосередковано через надання споживчих кредитів та рекламу підприємницької діяльності своїх членів.

8. Для забезпечення ефективної фінансової підтримки підприємців ресурсами кредитних спілок запропоновано до впровадження такі види підприємницьких кредитних продуктів: “позикові кола” та обліковий кредит. Ці види кредитів вигідні як позичальникам-підприємцям, так і кредитним спілкам.

9. Управління кредитними та іншими фінансовими ризиками у кредитних спілках потребує постійного вдосконалення, особливо управління кредитними ризиками. Частково досягти цього можна, упровадивши в чинну методику формування резерву на можливі втрати від кредитних операцій запропонований нами ще один критерій урахування фінансового стану позичальника, що дасть змогу відслідкувати всі чинники, які впливають на кредитні ризики. Доцільно також кредитним спілкам комплексно управляти кредитним, процентним ризиками та ризиком ліквідності за розробленою стратегією, що враховує всі ринкові ситуації.

10. Для вирішення першочергових завдань кредитних спілок щодо збільшення обсягів їх активів запропоновано кредитним спілкам типовий комплекс маркетингових заходів з урахуванням соціально-етичної спрямованості їх діяльності.

11. Проведені дослідження показують, що кредитні спілки мають переваги перед іншими фінансовими установами позабанківської системи: механізм створення є простим; структура управління демократична; система контролю не дозволяє допускати зловживань; кооперативні принципи є привабливими для населення; статус неприбуткової організації дає пільги в оподаткуванні.

12. Тому сьогодні урядові структури України повинні чітко визначитися щодо сприяння розвиткові кредитного кооперативного руху. Перспективними напрямами створення ефективної системи державного сприяння належить визнати такі: узгодження всіх законодавчих і підзаконних актів, що стосуються діяльності кредитних спілок; формування інформаційної мережі для висвітлення особливостей діяльності кредитних спілок і для створення здорової конкуренції на фінансовому ринку.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

Додаткові публікації

1.

2.

3.

Анотація

Коцовська Р. Р. Фінансова підтримка кредитними спілками малого бізнесу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 Фінанси, грошовий обіг і кредит / Тернопільська академія народного господарства. – Тернопіль, 2004.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних і практичних проблем кредитних спілок України, висвітленню їх ролі у фінансовій підтримці малого бізнесу. Містить нові теоретичні узагальнення діяльності кредитних спілок та нові методологічні підходи до оптимізації кредитування ними малого бізнесу.

У роботі обґрунтовується узагальнене визначення суті кредитної спілки, що поєднує риси фінансової установи та кредитного кооперативу. Досліджено етапи становлення та розвитку кредитної кооперації України, запропоновано нову класифікацію кредитних спілок та вдосконалено їхню методику фінансового аналізу.

Досліджено роль кредитних спілок у наданні кредитів малому підприємництву та запропоновано нові механізми щодо активізації такого кредитування.

Ключові слова: кредитні спілки, кредитні кооперативи, кооперативні принципи, малий бізнес, кредитні продукти, ризики, маркетингова політика.

Аннотация

Коцовская Р. Р. Финансовая поддержка кредитными союзами малого бизнеса. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит / Тернопольская академия народного