КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
київський національний економічний університет
Колесник світлана іванівна
УДК 311.21:504.3.054
Статистична оцінка забруднення атмосферного повітря
автомобільним транспортом
Спеціальність: 08.03.01 – Статистика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у відділі економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економічного прогнозування Національної Академії Наук України, м. Київ
Науковий керівник: | доктор економічних наук, старший науковий співробітник
Ревенко Андрій Пилипович,
Інститут економічного прогнозування НАН України,
головний науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Єріна Антоніна Михайлівна,
Київський національний економічний університет,
професор кафедри статистики
кандидат економічних наук
Калачова Ірина Володимирівна,
Державний комітет статистики України
начальник управління статистики послуг та соціальних програм
Провідна установа: | Одеський державний економічний університет, кафедра статистики, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса
Захист відбудеться “13” травня 2004 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.
Автореферат розіслано “13” квітня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат технічних наук, професор О.Д.Шарапов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Входження України до загальноєвропейської системи екологічної безпеки вимагає проведення належної природоохоронної політики, що забезпечить екологічно безпечний соціально-економічний розвиток країни. Реалізація цього завдання можлива за умови створення надійної системи еколого-статистичної інформації, яка дасть об’єктивне уявлення про обсяги природних ресурсів, якість природного середовища, інтенсивність та основні негативні наслідки антропогенного впливу на природу.
Особливо складна екологічна ситуація склалася у великих містах та промислово розвинутих регіонах України, де існують високі концентрації шкідливих речовин у повітрі. Значну частку забруднення атмосферного повітря складають викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автотранспорту. По Україні вони становлять третину загального обсягу забруднення атмосфери.
Дослідження у галузі визначення екологічних показників роботи двигунів внутрішнього згоряння автомобілів започатковані із 70-х років минулого століття. Подальший розвиток вони отримали у 90-х роках, коли погіршення екологічної ситуації на планеті привернуло до себе увагу міжнародної спільноти. Значний вклад у теорію і розвиток наукових фундаментальних досліджень проблем охорони атмосферного повітря, зменшення техногенного навантаження на повітряний басейн автомобільним транспортом внесли Балацький О.Ф., Гутаревич Ю.Ф., Данилишин Б.М., Канило П.М., Кропивенська В.Б., Міщенко В.С., Форнальчик Є.Ю., Хоружая Т.А., Шеховцов А.Ф. та інші науковці.
Питання статистичного забезпечення бази даних про обсяги забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами з відпрацьованими газами автомобілів досліджене недостатнь. Аналіз публікацій учених-статистиків свідчить про те, що сьогодні нема ґрунтовних фундаментальних досліджень у галузі статистичного вивчення забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом. Існують лише статті з окремих питань статистики навколишнього середовища та природних ресурсів вчених і практиків України та країн СНД: Боярського А.Я., Горлицького Б.А., Данилка В.К., Думнова А.Д., Єріної А.М., Казанської Є.В., Нестерова Л.І., Тамашевича В.Н., Трудової М.Г. Практика не має надійного статистичного інструментарію для реалізації питання статистичного виміру забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом, що включає широку гаму економіко-статистичних методів дослідження та прогнозування, систему показників, яка дає об’єктивну оцінку процесам, що продять у статиці та динаміці.
Чинна протягом 1991-1997 рр. методика Держкомстату визначення обсягів забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобільного транспорту не забезпечує повноти та достовірності статистичної інформації. Складна економічна ситуація в країні не дозволила в необхідних обсягах забезпечити перехід на високоякісні види пального, заміну старих автомобілів новими, встановлення каталізаторів тощо. Ці обставини спричинили заниження показників забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом порівняно з фактичним рівнем забруднення. Необхідність отримання повної статистичної інформації про забруднення атмосфери обумовлюється і зобов’язаннями, взятими Україною у зв’язку з підписанням міжнародної "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані". Викладене зумовило вибір теми дослідження, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися відповідно до тематики науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту статистики Держкомстату України по темі: “Створення комплексної статистичної моделі стану та охорони навколишнього природного середовища в Україні” в рамках договору “Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України” (державний реєстраційний № 0198U007212) та в рамках заходів по переходу до нових форм статистичних спостережень за екологічним станом навколишнього природного середовища Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 р. № 971. Автором розроблено теоретико–методологічні засади статистичного дослідження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом.
Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження є розвиток методологічних засад статистичного дослідження обсягів забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту. Для досягнення поставленої мети було намічено наступні задачі:
-
узагальнити існуючі науково-методологічні положення статистичної оцінки впливу автомобільного транспорту на атмосферне повітря;
-
обґрунтувати методологію розрахунку обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від автомобільного транспорту з урахуванням міжнародних стандартів;
-
визначити та охарактеризувати основні статистичні показники для розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин при роботі автомобільного транспорту на базі існуючої державної статистичної звітності;
-
узагальнити організаційні та методологічні підходи створення інформаційної бази антропогенного впливу на атмосферне повітря.
Об’єктом дослідження виступає автомобільний транспорт України.
Предметом дослідження є методологія формування інформаційних ресурсів забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, які відходять з відпрацьованими газами автотранспорту.
Інформаційною базою слугували матеріали державної статистичної звітності України, результати вибіркового статистичного обстеження автотранспорту, який перебуває у приватній власності населення, довідково-нормативні матеріали про забруднення атмосферного повітря автомобілями.
Методи дослідження базуються на загальнонаукових і статистичних засадах. Методологічна база роботи ґрунтується на загальнофілософських принципах, методах порівняльного аналізу, систематизації та синтезу. У процесі дослідження широко використовувалися статистичні методи: аналітичне групування, статистичні таблиці і графіки, методи абсолютних, відносних та середніх величин, аналіз часових рядів тощо. За допомогою спеціально організованого вибіркового обстеження проведено дослідження показників роботи автомобілів приватних власників.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в розробці комплексного підходу до удосконалення статистичного інструментарію оцінювання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при експлуатації автомобільного транспорту. Основні здобутки дисертанта, що містять наукову новизну, такі:
вперше:
-
узагальнено методологічні підходи формування системи статистичних показників забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом, що дозволяє з позицій системного підходу створити інтегровану систему реєстрації викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів автомобільного транспорту;
-
узагальнено та систематизовано фактори, які впливають на рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, обґрунтовано необхідність застосування у статистичних розрахунках таких показників, як умови великих міст, гірських районів, що дозволяє створити модель впливу автомобільного транспорту на атмосферне повітря, наближену до реальних умов;
-
розроблено програмно-методологічну частину вибіркового обстеження автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, з метою визначення показників споживання пального на транспортну роботу таких автомобілів;
-
одержала подальший розвиток методика формування показників забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом на основі даних про споживання пального, що дозволило, на відміну від попередньої методики Держкомстату:
1)
уточнити розрахунки обсягів викидів шкідливих речовин від автомобілів приватних власників;
2)
запровадити розрахунки показників у розрізі форм власності на транспортні засоби та по всіх населених пунктах України;
3)
інтегрувати методологію формування таких показників до міжнародних стандартів;
4)
удосконалити базу статистичних показників для проведення об’єктивного аналізу екологічного стану регіону на регіональному та державному рівнях;
–
удосконалено інформаційну базу показників забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом, яка може слугувати основою при розробці природоохоронних заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати мають як теоретичне, так і прикладне значення для вирішення екологічних проблем забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом. Практичне значення полягає у практичному використанні “Методики проведення статистичного спостереження за викидами забруднюючих речовин у повітря від автотранспорту, що перебуває у приватній власності населення”, затверджена наказом Держкомстату України від 15 грудня 1999 р. № 409, та “Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітря автотранспортом, який використовується суб’єктами господарської діяльності та іншими юридичними особами всіх форм власності”, затверджена наказом Держкомстату України від 06 вересня 2000 р. № 293. (довідка Держкомстату № 08-05-6/126 від 22.04.2003 р.). На їх основі можна розрахувати обсяги викидів шести забруднюючих речовин в атмосферне повітря з відпрацьованими газами автомобілів юридичних та фізичних осіб по всіх населених пунктах країни.
Запропонована інформаційна база може бути використана в аналітичній роботі управлінь Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної автомобільної інспекції інших органів державної влади для здійснення оцінки негативного впливу на повітряне середовище при експлуатації автомобільного транспорту, аналізу заходів по зменшенню антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Впровадження результатів дослідження здійснено в управлінні промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка № 276/04 від 15.04.2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, представлені на захист, напрацьовані здобувачем особисто на основі аналізу науково-методологічних положень статистичного вивчення забруднення атмосферного повітря, узагальнення національного та міжнародного досвіду таких досліджень, проведення аналізу відповідності існуючої інформаційної бази забруднення атмосферного повітря потребі здійснення ефективної природоохоронної діяльності.
Розробку методик розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітря автотранспортом здійснено разом із співробітниками сектору досліджень з екологічної статистики НДІ статистики Держкомстату України. Особисто автором проведено обґрунтування методологічних засад статистичного визначення обсягів забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, проведено інтеграцію рекомендацій Статистичної комісії ООН щодо інвентаризації атмосферних викидів (CORINAIR) у практику національних статистичних спостережень, визначено необхідні показники для розрахунку обсягів викидів та методологію їх формування на основі чинних форм державної статистичної звітності, проведено приклад розрахунку. До особистого внеску автора також належить теоретичне обґрунтування організації вибіркового статистичного спостереження роботи автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, створення програмного забезпечення для обробки результатів цього обстеження.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень по темі дисертаційної роботи були апробовані на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровський національний університет, 2003 р.); міжнародній науковій конференції “Політ – 2003” (Національний авіаційний університет, м. Київ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції: “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики – 99” (смт. Коктебель, АР Крим, 1999 р.); науково-теоретичній конференції МАУП (м. Житомир, 1999 р.); науково-практичних семінарах: “Статистичний моніторинг екологічного стану регіону, галузі” (НДІ статистики Держкомстату України, м. Житомир, 1997 р.) та “Проблеми розвитку регіональної статистики в Україні” (Інститут регіональних досліджень НАН України, НДІ статистики Держкомстату України, м. Київ, 1997 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 6,51 д. а., з них у колективній монографії “Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини” (3,3 д. а.), 4 – у фахових виданнях (1,58 д. а.), 6 – тез доповідей (1,63 д.а.)
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (154 найменування на 15 стор.), висновків і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 226 стор. комп’ютерного тексту, у тому числі 20 таблиць на 8 стор., 15 рисунків на 6 стор., 14 додатків на 52 стор. та списку використаних джерел.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано тему дисертаційного дослідження та її актуальність, сформульовано мету і завдання роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну, практичну цінність сформованих висновків і пропозицій, особистий внесок здобувача.
В розділі 1 “Забруднення атмосферного повітря як предмет статистичного дослідження” визначені роль та основні завдання статистичного дослідження забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту у вирішенні екологічних проблем України, розглянуто становлення статистики забруднення та охорони атмосферного повітря, охарактеризовано її систему статистичних показників, дано детальну характеристику об’єкту дослідження.
Виникнення статистичних досліджень у сфері забруднення та охорони атмосферного повітря на початку 70-х років минулого століття зумовлено погіршенням екологічної ситуації на планеті та усвідомленням необхідності врахування природних ресурсів у плануванні економічної діяльності людини. Третину загального обсягу забруднення атмосферного повітря України в останні роки складають викиди від двигунів внутрішнього згоряння автомобілів. Тому інформація про їх обсяги багато в чому формує еколого-інформаційну базу статистики стану, забруднення та охорони атмосферного повітря і є одним з її елементів.
Дослідження чинної методичної бази визначення обсягів викидів від пересувних джерел забруднення атмосферного повітря показало, що методика такого розрахунку, яка діяла в Україні протягом 1991 – 1997 рр., не відповідає вимогам до одержання повної та достовірної інформації. В основному розраховувані обсяги викидів були заниженими порівняно з фактичним рівнем забруднення. Зміни форм власності на підприємствах, що реалізують пально-мастильні матеріали, і транспортних засобах спричинили зміни у методології формування статистичних показників роботи автомобільного транспорту.
В умовах переходу статистики України на міжнародні стандарти та підготовки до вирішення стратегічного завдання – входження України до європейської спільноти, робота по вдосконаленню методологічних засад статистичного визначення обсягів викидів забруднюючих речовин від автотранспорту повинна будуватися відповідно до нормативних документів Євросоюзу щодо статистичного обліку та застосування уніфікованої статистичної методології ЄС. Це зумовило спиратися при розробці методики статистичної оцінки забруднення повітряного середовища, на Керівництво по інвентаризації атмосферних викидів (CORINAIR), яке є базовою рекомендацією у визначенні обсягів забруднення атмосферного повітря в європейських країнах.
Необхідний новий підхід до проведення статистичних спостережень щодо забруднення атмосферного повітря. Він має передбачати комплексне, взаємно пов’язане існування всіх елементів статистичного дослідження з урахуванням суспільного і ринкового попиту на інформацію, що формується в період переходу України до сталого розвитку. Важливе значення повинні займати нові види статистичного обстеження, визначення ефективності їх застосування та спільне, взаємодоповнююче використання, наприклад, суцільних та вибіркових обстежень, приведення системи екологічних показників до міжнародних стандартів і рекомендацій, доступність широкого кола користувачів до статистичної інформації.
Об’єктом дослідження визначено рухомий склад автомобільного транспорту. Функціонування автомобільного транспорту супроводжується потужним негативним впливом на всі складові довкілля, особливо на атмосферне повітря. Значну небезпеку автомобілі створюють у населених пунктах та містах, де високі показники щільності населення. Нині у великих містах зосереджено 60 – 70 % парка транспортних засобів України, а на одну тисячу мешканців міст припадає 100 та більше автомобілів.
Специфіка негативного впливу автомобільного транспорту проявляється у високих темпах росту кількості автомобілів; їх просторовій розосередженості; у безпосередній близькості до житлових районів; вищій токсичності викидів порівняно з викидами стаціонарних джерел; складності реалізації заходів по захисту від забруднення транспортними засобами; розташуванні джерел забруднення на земній поверхні, внаслідок чого відпрацьовані гази накопичуються в зоні дихання людини і слабше розповсюджуються вітром.
Загальна кількість автомобілів в Україні з 1992 р. постійно зростає в основному за рахунок приватних власників. Структура парку транспортних засобів України у 2002 р. показує, що в ньому 83,5 % становлять легкові автомобілі. З них 95,5 % легкових машин перебувають у приватній власності. Основним видом пального, що використовується автомобілями, є бензин. На ньому працює 75,9 % всіх автомобілів країни. Дизельне пальне використовують близько 20 % автомобілів. Для вікової структури характерно, що найбільшу частку автомобілів складають машини зі строком служби більше 10 років (близько 60 % автопарку юридичних осіб), автотранспорт, який експлуатується менше 3 років складає лише 6 % їх автопарку.
На рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферу впливає структура парку транспортних засобів, його розподіл за роком випуску та іншими характеристиками. Тому для удосконалення статистичного спостереження та аналізу запропоновано класифікувати автотранспорт за ознаками, представленими на рис. 1, і визначати показники його роботи у такому розрізі на базі чинної статистичної звітності.
Рис. 1. Групування автомобільного транспорту за ознаками, які впливають на склад та рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з відпрацьованими газами
У розділі 2 “Методологічні основи формування системи статистичних показників забруднення атмосферного повітря автотранспортом” проаналізовано вітчизняні нормативні підходи та міжнародні рекомендації у сфері статистичних спостережень за обсягами забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом, теоретично обґрунтовано проведення вибіркового статистичного обстеження автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, запропоновано методики розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин від автомобільного транспорту суб’єктів господарської діяльності та приватних осіб.
Принципово новим є розрахунок викидів на основі річної витрати пального на пробіг і транспортну роботу автомобілів та коефіцієнтів викидів відносно витрати пального. Така схема є максимально пристосованою до реально існуючих механізму і структури статистичного обліку нашої держави. Вона усуває вагомі недоліки раніше діючої методики, заснованої на річному пробігу автомобілів.
У дисертації проаналізовано рекомендації Статистичної Комісії ООН щодо інвентаризації атмосферних викидів, а саме “Керівництво по інвентаризації атмосферних викидів (CORINAIR, коди 0701 – 0705 “Дорожній транспорт”)” на можливість застосування цих рекомендацій у практику статистичних досліджень України.
Визначено, що застосування розгорнутої класифікації транспортних засобів, яка пропонується у Керівництві (виділення машин, де встановлені каталізатори та інші технічні пристрої знезараження відпрацьованих газів), поки що неможливе, оскільки вони ще не поширені і вітчизняна статистика не обліковує таких показників. Застосування у розрахунках коефіцієнта працездатності автопарку, тобто врахування частки автомобілів, які перебувають у ремонті, також недоцільне, оскільки розрахунки проводяться на основі показників споживання пального на пробіг і транспортну роботу автомобілів. Додатково враховано вплив швидкості руху автомобіля на рівень викидів методом розподілу пального, яке спожито на транспортну роботу автомобілів, виконану в умовах руху в міській та сільській місцевості. Запропоновано використовувати коефіцієнт витрат пального на транспортну роботу автомобіля в гірських умовах.
На основі аналізу форм державної статистичної звітності України та показників роботи транспортних засобів, згідно з класифікацією, наведеної на рис. 1, пропонується розрахунок викидів забруднюючих речовин засновувати на таких показниках:
-
обсяги витрат пального за видами: бензин автомобільний, дизельне пальне, зріджений нафтовий газ, стиснений природний газ;
-
обсяги витрат пального за категоріями транспортних засобів: вантажні автомобілі, автобуси, легкові автомобілі, спеціальні легкові, спеціальні нелегкові;
-
середній питомий викид з одиниці використаного пального по окремих шкідливих речовинах (розраховані Українським транспортним університетом);
-
розподіл умов руху автомобілів на рух в міській та сільській місцевості;
-
вплив коефіцієнтів технічного стану автомобілів (розраховані Українським транспортним університетом);
-
врахування впливу кліматичних умов місцевості та роботи у великих містах на показник витрат пального за допомогою коефіцієнту від 1,0 до 1,15 (для автомобілів індивідуальних власників, оскільки юридичні особи проводять нормування витрат пального згідно з Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43).
Аналіз статистичних показників роботи автомобільного транспорту за діючими формами статистичної звітності на автомобільному транспорті свідчить про розбіжність статистичного обліку між автомобілями юридичних та приватних осіб. Основні показники роботи автотранспорту юридичних осіб містяться в державній статистичній звітності по формах №1-тр “Звіт про наявність автотранспорту на кінець року” та №2-тр “Звіт про роботу автотранспорту за рік”. Облік транспорту, який перебуває у приватній власності населення, веде Державна автомобільна інспекція МВС України. Державна статистика обліковує лише загальну кількість таких автомобілів за категоріями.
З метою визначення реальних показників обсягів споживання пального на пробіг і транспорту роботу автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, досліджено форми державної статистичної звітності №1-тр “Звіт про наявність автотранспорту на кінець року”; №2-тр “Звіт про роботу автотранспорту за рік”; № 4-МТП “Звіт про залишки і використання палива та пально-мастильних матеріалів” і № 3-торг “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування”.
У формі № 4-МТП ця інформація не деталізована за напрямками використання пального. Зміна форм власності та поява приватних підприємств, які реалізують пально-мастильні матеріали, ускладнює роботу по їх повному охопленню статистичним обліком. Форма № 3-торг в розділі ІІІ “Продаж та запаси товарів” по рядку “бензин” подає лише загальний продаж пального без деталізації напрямку використання: на роботу автомобільного транспорту чи інше використання, відсутня інформація про реалізацію пального окремо населенню і юридичним особам. Крім того, цей показник представлено тільки у вартісному вираженні, що не дає змоги простежити натуральні обсяги використання бензину на пробіг і транспортну роботу автомобілів, які перебувають у приватній власності населення.
З метою визначення цих показників та впливу умов руху на рівень споживання пального на роботу автомобілів, які перебувають у власності населення, у першому півріччі 1998 р. було проведено спеціальне одноразове вибіркове статистичне обстеження у всіх районах Житомирської області. Воно проводилося спільно із спеціалістами управління ДАІ МВС України області. Об’єктом спостереження виступили автомобілі приватної власності, одиницями спостереження – власники автомобілів. Метод відбору транспортних засобів – випадковий, районований.
Районований відбір передбачає попереднє розшарування і незалежний відбір елементів у кожній складовій частині генеральної сукупності. Основою для утворення типових груп був розподіл автомобілів за місцем реєстрації: міська та сільська місцевість. Дослідження об’єкту спостереження довело, що такий розподіл пов’язаний з різними рівнями споживання пального на пробіг і транспортну роботу автомобілів. На першому етапі формування вибірки було проведено розшарування автомобілів за місцем реєстрації пропорційно їх загальній кількості у генеральній сукупності, на другому – відбір одиниць спостереження механічним способом за списками власників транспортних засобів обласної ДАІ.
Форма обстеження – безіменне анкетування власників автотранспорту. Анкета обстеження включала фактори, які впливають на обсяги викидів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами автомобілів: марка автомобіля, його вік, вид пального і річний обсяг споживання, річний пробіг автомобіля.
Мінімально достатній обсяг вибірки визначено на основі пробного обстеження 100 автомобілів у Коростишівському районі Житомирської області. Він становить n = 3000 одиниць (з урахуванням певної кількості анкет, які залишаться без відповідей та будуть вилучені після перевірки якості їх заповнення).
Обстеженням було охоплено 2,05 % автомобілів Житомирської області, які перебувають в приватній власності населення. Вихідні показники розраховувалися за допомогою середніх та середньозважених величин, які покладено в основу програми для обробки баз даних обстеження, розробленої здобувачем у програмному середовищі FOXPRO 4.0 в операційній системі DOS. Визначено, що існує неоднорідна структура використання бензину автомобільного на пробіг і транспортну роботу автомобілів, які перебувають у приватній власності населення і зареєстровані у міській та сільській місцевості. Основні показники вибіркового обстеження наведені в табл. 1.
За теорією вибіркового методу визначено кореляційне відношення залежності досліджуваного показника до умови розшарування сукупності, тобто до умов експлуатації автомобілів у міській та сільській місцевості. На основі проведених розрахунків можемо стверджувати, що 67,6 % варіації споживання пального на пробіг і транспортну роботу автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, зумовлено умовами руху автомобілів. На інші фактори припадає 32,4 % варіації. Отже, проведене нами розшарування генеральної сукупності за місцем реєстрації транспортного засобу дозволило зменшити похибку вибірки на частку (1– 2) = 0,324.
Результати вибіркового обстеження показали, що споживання пального одним автомобілем, який перебуває у приватній власності населення, протягом року в 95,4 випадках із 100 (t=2) у середньому становить у міській місцевості 626 ± 2,94 кг, у сільській місцевості 411 ± 2,94 кг. Визначені показники покладено в основу методики проведення статистичного спостереження за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, який перебуває у приватній власності населення.
Таблиця 1
Загальні показники вибіркового статистичного обстеження автомобілів,
які перебувають у приватній власності населення Житомирської області
Показники | Всього | У тому числі:
міська місцевість | сільська місцевість
Всього автомобілів, одиниць
у генеральній сукупності | 118829 | 71296 | 47533
у прогнозованій вибірці | 3000 | 1800 | 1200
у вибірковій сукупності | 2438 | 1475 | 963
частка обстежених автомобілів, % | 2,05 | 2,07 | 2,03
Спожито пального, всього, тонн | 1319,2 | 923,4 | 395,8
Споживання пального одним автомобілем, кг/рік | 541,0 | 626,0 | 411,0
Довірчі межі споживання пального одним автомобілем, кг | 541 ± 2,94 | 626 ± 2,94 | 411 ± 2,94
Запропонована методика передбачає розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у такій послідовності:
В = , | (1)
де В – загальні обсяги викидів забруднюючих речовин протягом року, кг;
Вюijk – обсяги викидів i-ї забруднюючої речовини (крім свинцю) від спожитого пального j-го виду k-ю групою автотранспорту юридичних осіб, кг;
Впі – обсяги викидів i-ї забруднюючої речовини від бензину, спожитого автотранспортом, який перебуває у приватній власності населення, кг;
Вюijk = , | (2)
де Міk – обсяги спожитого пального j-го виду k-ю групою автотранспорту юридичних осіб, тонн;
Кпвjіk – усереднені питомі викиди i-ї шкідливої речовини з одиниці спожитого пального j-го виду k-ю групою автотранспорту, кг/тонни пального;
Ктсіjk – коефіцієнт впливу технічного стану на питомі викиди і-ї шкідливої речовини з одиниці спожитого пального j-го виду k-ю групою автотранспорту.
Впi = Бінд Кпві Ктсі , | (3)
де Бінд – обсяги спожитого бензину автомобілями, які перебувають у приватній власності населення, тонн.
Територіальний розподіл викидів забруднюючих речовин автомобілями, які експлуатуються юридичними особами, виконується відповідно до місця їх реєстрації, автомобілями, які перебувають у приватній власності населення, у такій послідовності:
Бінд = Ка Б1авт Кгм Км , | (4)
де Ка – кількість автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, по певному населеному пункту, одиниць;
Б1авт – середньорічні обсяги споживання бензину одним автомобілем, кг (визначений вибірковим обстеженням: у міській місцевості Б1авт = 626 кг, у сільській місцевості Б1авт = 411 кг);
Кгм – коефіцієнт витрат пального на роботу в умовах гірської місцевості;
Км – коефіцієнт витрат пального на роботу в умовах великих міст.
Ка = Кн Кас/1000, | (5)
де Кн – середньорічна кількість наявного населення у певному населеному пункті за даними форми №А-1, чоловік;
Кас – середня кількість автомобілів приватної власності, що припадає на 1000 чоловік населення у кожному населеному пункті, од./1000 чол. населення.
Розрахунок викидів свинцю проводиться тільки для етилованого бензину, до складу якого входить цей метал.
Загальна кількість викидів шкідливих речовин по Україні: оксиду вуглецю, оксидів азоту, вуглеводнів, діоксиду сірки, свинцю та сажі від транспортних засобів юридичних та фізичних осіб за звітний період (рік) визначається як сума викидів цих речовин по п’яти категоріях автомобілів, які працюють на чотирьох видах пального в умовах руху в міській та сільській місцевостях.
У розділі 3 “Шляхи вдосконалення статистичного вивчення забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом” наведено результати практичного використання розроблених методик з метою об’єктивного статистичного аналізу забруднення атмосферного повітря, визначено їх певні недоліки та шляхи подальшого вдосконалення, викладено механізм та структуру формування еколого-статистичної бази забруднення атмосферного повітря та її значення у покращенні екологічного стану країни.
Розроблені методики було впроваджено у практику статистичних розрахунків в Україні у 2000 р. Починаючи з 2000 р., обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння автомобілів визначалися саме за їх методологією. Для повного аналізу динаміки забруднення атмосферного повітря транспортними засобами запропоновано використовувати “статистичні ключі” зімкнення динамічних рядів з метою усунення непорівнянності, зумовленої зміною методики їх розрахунку (табл. 2). Визначено, що збільшення викидів забруднюючих речовин у 2000 р. спричинено зміною інформаційної бази, на якій засновані розрахунки, уточненням коефіцієнтів викидів шкідливих речовин з одиниці використаного пального.
Таблиця 2
Зімкнення динамічних рядів обсягів викидів забруднюючих речовин від автомобільного транспорту в Україні
(тис. тонн)
Роки | Обсяги викидів забруднюючих речовин від автомобільного транспорту
за методикою (1992 р.) | проміжний розрахунок | за новою методикою | після зімкнення
1991 | 5540,8–– | 7535,5
1992 | 3636,8–– | 4946,0
1993 | 2706,7–– | 3681,1
1994 | 2146,0–– | 2918,6
1995 | 1796,5–– | 2443,2
1996 | 1578,5–– | 2146,8
1997 | 1433,0–– | 1948,9
1998 | 1567,5 | 1884,5– | 2131,8
1999 | 1647,8 | 1747,0– | 2241,0
2000 | 1426,5– | 1933,8 | 1933,8
2001–– | 1978,7 | 1978,7
2002–– | 2003,0 | 2003,0
Впровадження у практику статистичних розрахунків розроблених методик дало можливість удосконалити еколого-статистичну базу даних про забруднення атмосферного повітря. За наведеними методиками можна визначати обсяги забруднення атмосферного повітря з відпрацьованими газами автомобілів за формами власності та у всіх населених пунктах.
За розрахунками, у 2002 р. в Україні 1634,0 тис. тонн шкідливих сполук викинуто від автомобільного транспорту на територіях міських поселень, де проживає майже 70 % (32,3 млн. чол.) наявного населення країни. Більше 42 % цих викидів надійшло до повітряного середовища у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській областях та м. Києві. Крім того, основна частина викидів (780,3 тис. тонн) припадає на обласні центри, де у розрахунку на 1 кв. км викидається більше 100 тонн шкідливих сполук.
Дослідження методологічних засад статистичного визначення обсягів викидів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами двигунів автомобільного транспорту дозволило, поряд з перевагами розробленої методики, пропонувати шляхи подальшої роботи у цьому напрямку. Постійна зміна структури та інтенсивності використання транспортного парку України викликає необхідність досліджень показників роботи автомобілів, які перебувають в експлуатації. Не може бути фіксованим у часі і показник споживання пального одним автомобілем, який перебуває у приватній власності населення, що визначений вибірковим обстеженням. На нашу думку, на нього впливають такі фактори, як технічні вдосконалення двигунів, економічне становище в країні, матеріальний стан населення, його купівельна спроможність. Тому доцільно проводити вибіркові обстеження автомобілів приватних власників періодично, раз на п’ять років, або визначити методику формування даного показника розрахунковим шляхом.
Внаслідок аналізу нормативних документів та наукових досліджень у галузі визначення автомобільного транспорту, як одного з основних чинників забруднення атмосферного повітря, визначено, що такі фактори, як якість пального, старіння парку транспортних засобів, рівень технічного оснащення автомобілів, необхідно враховувати при визначенні питомих коефіцієнтів викидів. Такі дослідження мають проводитися висококваліфікованими спеціалістами у галузі нормування екологічних показників роботи двигунів автомобілів.
Практичному застосуванню цих коефіцієнтів повинен передувати глибокий аналіз структури парку транспортних засобів України, що експлуатується, та структури споживання палива і пально-мастильних матеріалів на пробіг і транспортну роботу автомобілів. Врахування таких коефіцієнтів, як вплив фізичного стану атмосфери, рівнів використання експлуатаційних нормативів автомобілів, на даному етапі вважаємо недоцільним. Вони ускладнять розрахунки поряд при незначному підвищенні точності вихідних даних.
Велика кількість ознак та факторів, які характеризують стан та процеси, що відбуваються в атмосфері, зумовлюють необхідність мати розгалужену систему інформаційного забезпечення в цій сфері. Багатогранність та складність процесів, що протікають у повітряному середовищі, спонукають опиратися на показники не лише державної статистики, а й інших відомств: Міністерства екології та природних ресурсів, Державного комітету з гідрометеорології, Державної автомобільної автоінспекції, Міністерства охорони здоров’я тощо.
Охарактеризовано показники, що знаходяться в межах повноважень ряду міністерств та відомств країни, які здійснюють моніторинг стану, забруднення та охорони атмосферного повітря. Відзначено, що станції спостереження перерахованих відомств використовують малосумісні методології визначення окремих показників і тому виникає проблема певної несумісності банків даних. Вважаємо, що необхідне узгодження дій цих установ, перегляд самої системи спостережень та методологію формування досліджуваних показників, перегляд та впровадження нових методів досліджень. Визначення та наявність повних даних про рівень антропогенного впливу на атмосферне повітря має першочергове значення у вирішенні екологічних проблем.
Високий рівень забруднення атмосферного повітря у містах спонукає до висновку включати показник токсичності відпрацьованих газів до переліку технічних несправностей автомобілів, при перевищенні допустимої межі якого експлуатація транспортних засобів має бути заборонена. Сферу дотримання нормативів гранично допустимих викидів в атмосферу повинна забезпечувати Державна автомобільна інспекція, контрольні функції якої охоплюють нагляд за технічним станом двигунів автомобілів та заборону експлуатації несправних транспортних засобів.
Висновки
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та дано нове вирішення наукової задачі щодо формування методологічних засад статистичного вивчення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автомобільного транспорту. На основі аналізу методичних підходів до оцінки забруднення повітряного середовища автомобільним транспортом, з урахуванням міжнародних рекомендацій, розроблено методику визначення обсягів викидів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами двигунів автомобільного транспорту на основі показників чинної державної статистичної звітності України. Узагальнено та систематизовано показники забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом, що слугуватиме основою для формування інтегрованої екологічної бази проведення природоохоронних заходів. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1.
В умовах переходу України до сталого розвитку статистична оцінка забруднення та охорони атмосферного повітря займає вагоме місце у проведенні досліджень у сфері забруднення та охорони життєвого простору людини.
2.
Аналіз підходів до методології проведення статистичного дослідження забруднення атмосферного повітря, існуючої в Україні системи статистичної звітності та можливості застосування міжнародних рекомендацій, дозволив розробити методику розрахунку загального річного обсягу викидів забруднюючих речовин автомобільним транспортом на основі діючої системи показників витрат пального на пробіг і транспортну роботу автомобілів. Обчислення проводяться розрахунковим шляхом з урахуванням розподілу умов руху автомобілів на рух в міській та сільській місцевості, впливу кліматичних умов місцевості, експлуатації автомобілів у великих містах та коефіцієнтів технічного стану автомобілів.
3.
Спеціально організоване вибіркове обстеження автомобілів, які перебувають у приватній власності населення, дозволило розробити норматив витрат пального на пробіг і транспортну роботу одним автомобілем у приватній власності. Його результати показали, що такий показник в містах та селищах міського типу становить 626 ± 2,94 кг, в сільській місцевості – 411 ± 2,94 кг. На їх основі запропоновано проводити розрахунок обсягів викидів забруднюючих речовин від автомобілів, які перебувають у приватній власності населення.
4.
Запропоновані методики дозволяють визначати обсяги викидів в атмосферне повітря автомобільним транспортом юридичних та фізичних осіб шести основних забруднюючих речовин: оксиду вуглецю (СО), оксидів азоту (NOx), вуглеводнів (CmHn), діоксиду сірки (SO2), технічного вуглецю (сажі) (C) та свинцю (Pb). Такі дані можна отримати по кожному населеному пункту України. Загальна кількість викидів певної речовини від автомобільного транспорту визначається як сума викидів цієї речовини по п’яти категоріях автомобілів, які працюють на чотирьох видах пального в умовах руху в сільській та міській місцевостях.
5.
Практичне використання розроблених методик дозволило вдосконалити систему статистичних показників для проведення повного екологічного аналізу забруднення атмосферного повітря. Це слугуватиме основою при проектуванні та здійсненні атмосфероохоронних заходів на місцевому рівні оскільки специфіка пересувних джерел забруднення (високі темпи росту кількості автомобілів, їх просторова розосередженість, близькість до житлових районів) вимагає здійснення низки локальних заходів по запобіганню негативного впливу на повітряне середовище при експлуатації автомобільного транспорту. Близько 80 % загальних викидів від автомобільного транспорту у 2002 р. припадає на території міських поселень України, де проживає 32,3 млн. чол., або майже 70 % наявного населення країни.
6.
Вдосконалення запропонованих методик визначено проводити у таких напрямках:
-
вдосконалення методики територіального розподілу викидів забруднюючих речовин від автотранспорту;
-
визначення більш повних статистичних даних про обсяги та структуру споживання пально-мастильних матеріалів автотранспортом, який перебуває у приватній власності населення;
-
розробка коефіцієнтів питомих викидів для транспорту великої вантажопідйомності, сільськогосподарських машин та мотоциклів.
7.
При формуванні інтегрованої екологічної бази забруднення та охорони атмосферного повітря автомобільним транспортом запропоновано спиратися на показники не лише державної статистики, а й інших відомств: Міністерства екології та природних ресурсів, Державного комітету з гідрометеорології, Державної автомобільної автоінспекції МВС, Міністерства охорони здоров’я тощо. Необхідні узгодження методології визначення окремих показників, перегляд самої системи спостережень та впровадження нових методів досліджень, що забезпечить умови для створення банку інформаційних даних про стан та забруднення атмосферного повітря України.
8.
Враховуючи складну екологічну ситуацію в містах країни вважаємо за необхідне показник токсичності відпрацьованих газів включати до переліку технічних несправностей автомобілів, при перевищенні допустимої межи якого експлуатація транспортних засобів має бути заборонена.
перелік публікацій автора за темою дисертації
Колективна монографія:
1.
Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини: [кол. моногр.] / В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та інші; під заг. ред. П.П. Михайленка. – Житомир, 2001. – 320 с.: іл. Особистий внесок здобувача: 3,3 д. а., подано основні методологічні засади становлення та функціонування моніторингу навколишнього природного середовища та статистики довкілля, проаналізовано статистичні показники впливу автотранспорту на атмосферне повітря, дано характеристику впливу якості навколишнього середовища, насамперед атмосферного повітря, на людину, на показники захворюваності населення та дитячої смертності.
В наукових фахових виданнях:
2.
Колесник С.І. Екологічний стан регіону: методологічні підходи до його визначення // Статистика України. – 2001. – №1. – С. 38 – 43 (0,52 д.а.)
3.
Колесник С.І. Роль автотранспорту в суспільстві та його вплив на навколишнє середовище // Проблеми
