Інститут вищої освіти

Академії педагогічних наук України

КОСТРЮКОВ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 17.022.1: 321.7

ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ

СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

09.00.10 - філософія освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Огнев’юк Віктор Олександрович,

Міністерство освіти і науки України, заступник міністра.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Богданов Валентин Семенович,

Черкаський навчальний центр Одеської національної юридичної академії, директор;

кандидат філософських наук, доцент

Шевцов Сергій Володимирович,

Дніпропетровський національний університет, доцент кафедри філософії.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра філософії гуманітарних наук, м. Київ.

Захист відбудеться „27” січня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9 (Зал засідань вченої ради, 9-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий „24” грудня 2004року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Горбунова Л.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Проблема формування демократичних цінностей студентської молоді належить до найбільш актуальних як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Як показує політична практика, студенти перманентно виступають у якості активної сили політичних змін і в залежності від того, які цінності вони делегують у ці зміни, яку культуру впроваджують, багато в чому буде залежати майбутній вигляд суспільства, його культура, напрями трансформацій. Суспільство зацікавлене в тому, щоб ці цінності і культура були демократичними. Їх формування є завданням актуальним і таким, яке потребує нагальної теоретичної уваги.

Демократична культура не виникає в суспільстві миттєво. Українське суспільство все ще утримує в собі залишки колишньої тоталітарної системи. Застарілі норми, цінності, стереотипи дають знати про себе не лише в середовищі старших поколінь, але й серед молоді. Дехто з них все ще знаходиться під впливом ультрареволюційної або крайнє націоналістичної ідеології й має про демократію примітивне уявлення. З другого боку, частина молоді інфікована західними цінностями, „демократичність” яких має досить умовний характер. Все це негативно позначається на політичній свідомості і політичній участі студентської молоді. Формування демократичних цінностей, культури, норм поведінки постає як завдання, що потребує невідкладного теоретичного вивчення і практичного вирішення.

Становлення демократичних цінностей та культури передбачає набуття всіма членами суспільства відповідних знань, звички діяти і думати по-демократичному, що в свою чергу вимагає глибокого розуміння суті демократії, прав та можливостей, які вона забезпечує, а також обов’язків, які вона накладає на кожного громадянина. В країнах усталеної демократії цей процес здійснювався поступово й протягом століть. Україна ж має пройти його прискореним чином. Останнє базується на вивченні цивілізаційного демократичного досвіду, всебічному дослідженні особливостей, продиктованих українськими політичними, економічними і соціокультурними реаліями, сприйняття демократичних цінностей такою категорією як студентська молодь. Спробою забезпечення елементів теоретичного супроводу складного й суперечливого процесу формування демократичних цінностей студентської молоді обумовлена актуальність дисертаційного дослідження, його теоретична і практична значущість.

Стан наукової розробки проблеми. Проблемі формування демократичних цінностей студентської молоді присвячена значна кількість наукових і науково-методичних публікацій таких вчених, як В.Андрущенко, В.Бабкін, О.Бабкіна, В.Бебик, М.Головатий, Л.Губерський, В.Заблоцький, А.Колодій, М.Михальченко, С.Рябов, О.Савченко, О.Семашко, О.Сухомлинська та ін. Стосовно ж демократичних цінностей як таких в дисертації розглядаються концептуальні підходи від давньогрецьких філософів Перікла, Аристотеля і Демокріта до сучасних західних теоретиків, зокрема, Р.Арона і К.Ясперса, Ю.Хабермаса і К.Поппера, Х.Аренд і Ж.Дерріди.

Особливе значення має підготовлений в рамках Україно-Канадського проекту „Демократична освіта” навчальний посібник „Основи демократії”, виданий за сприянням Канадського агентства Міжнародного Розвитку (CIDA) у 2002 році. В посібнику розглянуті такі питання, як сутність демократії, еволюція цього поняття від античності і до наших днів, принципи демократії, демократична культура суспільства і особистості тощо.

Вагомим доробком у царині вивчення демократії є видані в Україні роботи зарубіжних вчених, зокрема, Ю.Хабермаса. Демократія. Розум. Моральність (М., 1995); К.Поппера. Демократія і народовладдя // Новоє время. – 1991. № 8; Х.Аренд. Становище людини.- Львів, 1999; Токвіль А. Де. Про демократію в Америці. – М., 1994; Лоуренс Ле дюк. Учасницька демократія. Харків, 2002; Вілл Кімличка. Лібералізм і права меншин. - Харків, 2001; Декан Гузина. У пошуках правильної парадигми. – К., 2003 та ін.

І все ж, не зважаючи на досить об’ємне представництво вітчизняної та зарубіжної літератури, процес освоєнні демократичних цінностей, культури і освіти не можна вважати вичерпаним. Існує низка питань, що не отримали належного висвітлення. До них, зокрема, належить проблема сутності та структури демократичних цінностей, особливо, такої категорії, як молодь і студенти; специфіка (і головні чинники) формування ціннісної демократичної культури студентів; організація і зміст демократичної (громадянської) освіти тощо. Враховуючи недостатню визначеність і вивченість цих питань, автор обрав їх у якості предмета дисертаційного аналізу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов'язаний з темою дослідження відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України – „Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку XXІ століття” (державний реєстраційний номер 0103U000960, №44 від 06.03.2003р.).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти АПН України від 29 березня 2004 року (протокол №3 п.6.2).

Об’єктом нашого дисертаційного дослідження є демократичні цінності; предметом – процес і механізм їх формування у такої категорії молоді як студентство.

Мета дослідження полягає у вивченні природи демократичних цінностей, основних шляхів та механізмів їх формування у сучасної студентської молоді.

Досягнення цієї мети потребує розв’язання низки конкретних завдань:

- уточнення опорних понять „демократичні цінності”, „демократичний світогляд”, „демократична культура” особистості;

- вивчення умов, механізмів та факторів формування демократичних цінностей у сучасної студентської молоді;

- аналіз якості соціально-політичного і соціокультурного середовища, в якому відбувається формування демократичних цінностей студентської молоді, структуризація факторів, що обумовлюють цей процес;

- узагальнення практики формування демократичних цінностей студентів у ході навчально-виховного процесу;

- аналіз особливостей введення в навчально-виховний процес спеціального курсу „Основи демократії”;

- дослідження специфіки формування демократичних цінностей студентів у позанавчальний час.

Теоретико-методологічною основою дослідження виступають, передусім, класичні методологічні підходи, які застосовуються для аналізу проблем становлення молоді, філософські праці, присвячені проблемі людини, її становлення як особистості, формуванню світогляду, моральних якостей, загальної культури. Від Платона та Аристотеля і до наших днів проблема людини залишалась провідною темою наукових роздумів філософів впродовж усього історичного періоду розвитку історії. Принципові положення цього розгляду – про людину як природну, суспільну, культурну і духовну істоту; про формування особистості у відповідності з обставинами (економічними, політичними, соціальними тощо) її життєдіяльності – взяті в узагальненому вигляді, якраз і слугують тим методологічним підґрунтям, на якому розгортається дисертаційне дослідження.

Автор спирався також на новітні методологічні підходи, сформовані в останнє десятиріччя в системі соціальної філософії (див., зокрема, праці В.Андрущенка, М.Михальченка. Сучасна соціальна філософія. К., 1996; В.Андрущенко. Історія соціальної філософії. К., 2000; І.Бойченко. Філософія історії. К., 2001 та інші), а також на праці, безпосередньо присвячені аналізу проблеми цінностей, світогляду, культури і особистості (В.Бакіров, В.Пазенок, А.Ручка, Т.Ящук та ін.).

Дисертаційне дослідження виконано в світоглядно-методологічному контексті „Конституції України”, законів України „Про освіту” (1996 р.), „Про вищу освіту” (2002 р.), „Про соціальну підтримку молоді” (2000 р.) та інших законодавчих нормативів України, які врегульовують життєдіяльність молоді та студентів.

Автор дотримується принципів історизму, об’єктивності, системності та цілісності, причинності та прогнозування. В дослідженні використовувались методи конкретно-історичного підходу, порівняльного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці методології й методики формування демократичних цінностей у сучасної студентської молоді. Означена новизна реалізована в положеннях, що виносяться на захист:

- показано, що поняття “демократичних цінностей” охоплює широкий спектр суспільних цінностей, які забезпечують демократичний спосіб мислення і діяльності людини; змістовно вони включають в себе повагу до людини і культури, миролюбство і діалогічність, толерантність і плюралізм думки, дії і суспільної поведінки особистості;

- доведено, що утвердження демократичних цінностей є актуальним завданням трансформаційного періоду - епохи переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки, від тоталітаризму до демократії, від моноідеології до ідеологічного плюралізму, яка переживається нині нашим суспільством;

- визначено, що особливе значення формування демократичних цінностей має для студентської молоді, яка готує себе для життя та праці у якості інтелектуальної, організаційної і управлінської еліти сучасного українського суспільства; формування демократичних цінностей у студентської молоді є завданням державної ваги і значення;

- розкрито, що означений процес має багатофакторний характер; серед них слід виокремлювати: а) фактори соціального середовища, яке трансформується в контексті утвердження демократичних цінностей; б) фактори організації і змісту основного виду діяльності студентів - навчального процесу, що модернізується; в) фактори виховної та культурно - ознайомчої діяльності; г) фактори самовиховання, особистої активності студентської молоді;

- доведено, що ефективність процесу формування демократичних цінностей студентської молоді забезпечується органічним поєднанням дієвості означених факторів; базовою платформою цього процесу є власна соціальна активність, що здійснюється в контексті суспільно-демократичних трансформацій;

- проаналізовано напрямки актуалізації проблем організації та розвитку демократичної освіти студентської молоді; обґрунтовуються пропозиції щодо введення спеціального курсу “Основи демократії”, проведення практичних занять та ознайомлення з роботою владних інституцій.

Теоретичне значення дисертації полягає в уточненні змісту та методологічного значення поняття “демократичні цінності” для модернізації організаційної, управлінської та навчально-виховної діяльності вищих навчальних закладів, для формування демократичної культури студентської молоді.

Практичне значення дисертації визначається обґрунтованими на основі дослідження рекомендаціями щодо організації життєдіяльності студентів у трансформаційному соціальному середовищі, модернізації навчально-виховного процесу у вищій школі, введення спеціального курсу з основ демократії.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження викладені у публікаціях автора, у виступах та доповідях на науково-практичних конференціях, семінарах та симпозіумах, зокрема, в мм. Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові. За матеріалами дослідження опубліковано 5 наукових праць, 3-и з яких – у фахових виданнях з філософії.

Структура дисертаційної роботи обумовлена обраною темою, визначеними завданнями і логікою дослідження, складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел у кількості 261 найменувань. Основний зміст дисертаційної роботи викладений на 150 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розглядається рівень і напрями її наукового опрацювання, окреслено мету, завдання та методи наукового пошуку, визначено об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи, викладено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Поняття і структура демократичних цінностей” – аналізується зміст базового поняття “цінності” в історії філософської думки (від Платона до Гегеля і Маркса) та в сучасних зарубіжних і вітчизняних філософських дослідженнях. В дисертації підкреслюється, що у вітчизняній філософській літературі стосовно питання категорії "цінність" ще донедавна чітко увиразнювалися дві позиції. Одна з них відтворювала розуміння цінності як об'єктивної властивості речей, що міститься в їхній власній природі; друга обмежувала сферу цінностей виключно суспільною свідомістю. В дисертації ці підходи об’єднуються: поняття цінності трактується як соціально-філософська категорія, що відображає один із найбільш суттєвих аспектів взаємодії людини й навколишньої дійсності - позитивне чи негативне значення матеріальних і духовних явищ і предметів для людини, соціальної групи, народу і людства. Це значення має історичний характер, у зв’язку з чим в дисертації розглядається історична еволюція змісту “цінностей”, їх сучасне значення. Базовою основою еволюції цінностей є суспільно-історична практика. В дисертації розрізняються фундаментальні і пересічні (повсякденні) цінності, загальнолюдські, національні, класові, особисті, реальні і потенційні, безпосередні і опосередковані, абсолютні і відносні, а також соціально-політичні, економічні, моральні, наукові, релігійні і т. ін. цінності. В цій структурі автором виокремлюється місце “демократичних цінностей” як таких, які відносяться до системи соціально-політичних цінностей, мають одночасно загальний, особливий і індивідуальний характер.

Поняття демократичних цінностей передбачає, що кожна людина і суспільство загалом є цінностями, що реалізуються в певному соціальному середовищі у результаті соціально-політичної дії. Їх загальний контекст розгортається через співвідношення “добра” і “зла”, конкретний – через реальне, практичне втілення демократичних норм, їх дотримання суб’єктом соціально-політичної дії. Основу змісту демократичних цінностей формує конкретно-історичне визначення демократії. Демократичні цінності віддзеркалюються у політичній свідомості людей, є невід’ємною частиною їх загальної і політичної культури.

Демократія розглядається в дисертації як реальне народовладдя, як такий спосіб організації влади, при якому народ визнається її основним джерелом і носієм і яка ґрунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут кожної людини і громадянина. Демократія включає в себе особисту, індивідуальну свободу людини, реальні умови і можливості вияву соціально-політичної активності, право діяти (обирати й вибирати) на власний розсуд, свободу слова, совісті тощо. Саме ці норми й розглядаються в дисертації як провідні „демократичні цінності”. Структурними елементами системи демократичних цінностей є демократичний ідеал (ідеал демократії), демократичні принципи і норми, зразки політичної поведінки тощо. Базовими демократичними цінностями є поняття „справедливість”, „рівність”.

Дисертант підкреслює, що українське трансформаційне суспільство не має усталеної системи демократичних цінностей як за визначенням на рівні теоретичної і повсякденної політичної свідомості громадян, так і на рівні їх практичного втілення. В політичному житті Україні утримується своєрідне протистояння провладних і опозиційних підходів, кожен з яких у поняття „демократичних цінностей” вкладає свій власний зміст. Досить потужною є також залишкова система політичних цінностей, що дісталась у спадок від колишнього СРСР. Серйозний вплив на частину громадян має система демократичних цінностей, делегована в політичну сферу українського суспільства із заходу.

Разом з тим реальні демократичні перетворення, що поступово охоплюють всі сфери суспільного організму, формують систему цінностей, яка відповідає сучасним уявленням про демократію. Це, насамперед, такі цінності, як мир і суспільна злагода, працелюбство і добробут, людська і національна гідність, права і свободи громадянина, соціальна і правова захищеність людини, державність, пріоритет національних інтересів, порядність і моральність тощо. За оцінками дисертанта, формування таких цінностей складає собою стійку тенденцію трансформації українського суспільства.

У другому розділі “Основні фактори формування демократичних цінностей студентської молоді” – аналізуються умови, обставини та фактори формування демократичних цінностей у студентської молоді. Сучасна студентська молодь у переважній більшості є прибічником демократичних перетворень, а відтак – і демократичних цінностей як таких. Однак їх формування проходить суперечливо. Дається взнаки неоднорідність студентського загалу, серед якого є певна частка, інфікована далекою від демократичних цінностей крайнє соціалістичною або націоналістичною фразеологією. Далеко неоднорідним є соціальне середовище, в якому здійснюється політичне зростання студентської молоді. Вкрай неоднозначний вплив чинять інші внутрішні і зовнішні фактори. Аналіз факторів, під впливом яких здійснюється процес формування демократичних цінностей, є справою актуальною і практично потрібною. Розглядаючи їх як систему, автор дотримується традиційної для вітчизняної філософської думки позиції, згідно з якою виокремлюються: а) фактори соціально-політичного середовища (макросередовища); б) вплив близького оточення (мікросередовища); в) формуючий вплив засобів масової інформації та культури; г) фактор освіти, виховання і демократичного самовиховання особистості. Найбільш впливовим серед них є фактор соціального середовища. Запроваджуючи через наявний спосіб життя демократичні цінності у внутрішню структуру особистості, суспільство практично “прив’язує” індивіда до себе, сприяє фіксації у його психіці сталої спрямованості на соціально значущі цілі, а також засоби діяльності і робить існування ізоморфної системи “суспільство – особистість”, в якій особистість виявляється адекватною підсистемою. Ось чому в процесі своєї життєдіяльності молодь, поступово прилучаючись до різних сфер соціального спілкування, входячи в окремі мікроспільноти, - спочатку в сім’ю, а згодом у різні формальні й неформальні групи – взаємодіє з переважною більшістю цінностей. Ті з них, які мають для найближчого оточення молодої людини в початковий період її соціалізації значення безперечних, механічно засвоюються. Вони просто інтеріоризуються, вбираються молоддю без її свідомо вибіркової участі. Стосовно всіх інших цінностей молодь проявляє вибірковість. Найчастіше вона освоює цінності тих формальних і неформальних груп, які мають для неї визначальне значення. Так, після здобуття Україною незалежності студентська молодь, як губка, увібрала в себе демократичні цінності радикально настроєної інтелігенції, а з ними – й радикальні методи боротьби за свої громадянські права (голодовки, мітинги, страйки тощо). Спосіб життя як фактор формування демократичних цінностей молоді є багатогранним за своєю структурою, має “макро”- і “мікрорівні”. Поступово опосередковуючись від глибинних, всезагальних, необхідних зв’язків і відношень до таких, які обмежені лише певною вузькою сферою спілкування студентської молоді, спосіб життя сприяє перетворенню демократичних цінностей суспільства у внутрішні, притаманні молодому поколінню якості, риси характеру. Вибір і осягнення демократичних цінностей, що пропонуються суспільством, зумовлені їхньою особистісною значущістю, тобто тим, чи є вона цінністю для самої особистості та якою мірою сприяє досягненню її цілей. З огляду на це з-поміж однаково підкріплених демократичних цінностей студентська молодь завжди вибирає лише ті, які оцінюються нею як потрібні (необхідні, корисні або приємні) об’єкти, цілі та засоби задоволення власних потреб. Пройшовши через її досвід, одержавши практичну перевірку та підтвердження необхідності, доцільності й корисності, такі цінності закріплюються як ціннісні орієнтації молодіжного середовища. Водночас практика виявляється не тільки критерієм перевірки демократичних цінностей, але й збудником їхньої постійної переоцінки, оновлення і зміни всієї системи ціннісних орієнтацій студентської молоді. Трансформація українського суспільства призвала до значного ускладнення і диференціації суспільного життя, а отже, й до індивідуалізації потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій студентської молоді. Це значною мірою ускладнює сьогодні її соціальну інтеграцію.

Досить суперечливий вплив має і такий фактор, як засоби масової інформації і культура. Національне відродження, проголошене в перші роки незалежного розвитку, на жаль, здійснювалось суперечливо і не послідовно. Ці ж характеристики притаманні розвиткові та функціонуванні сучасних ЗМІ. Демократичні цінності делегувались ними в студентське середовище здебільшого спонтанним чином. Духовний світ заполонили комерційне мистецтво і література зі штампами, ілюстровані журнали, комікси, бульварщина, реклама, західна „культурна продукція” сумнівної якості та маніпулятивна політична пропаганда. Основним джерелом антицінностей став телеекран, „демократизм” якого виявляється, мабуть, лише в програмах про спорт і не більше. Мінімізація негативного впливу ЗМІ та масової культури може бути досягнута лише засобами цілеспрямованого навчання, виховання та самовиховання студентської молоді. Виховання покликане надати організованості всьому процесу формування демократичних цінностей студентської молоді, виробити форми і методи найбільш ефективного впливу на неї, пробудити і постійно підтримувати її прагнення до постійного самовдосконалення. Саме завдяки демократичному вихованню творення молодого покоління набуває впорядкованого характеру.

Формування демократичних цінностей молоді відбувається також і в процесі цілеспрямованого й організованого впливу на всі сторони життєдіяльності вузу з метою забезпечення стабільності навчально-виховної системи вузу та подальшого її розвитку на шляху оптимізації. Участь студентів в організації вузівського управління слід поділити на навчальну та поза навчальну. Перша передбачає участь студентів у плануванні, організації, контролі й обліку в царині навчального процесу та науково-дослідного пізнання. Друга охоплює профспілкову, дозвільну та інші види діяльності студентської молоді. Важливу роль відіграє також самовиховання. Самовиховання навіть у зародкових формах є досить складним явищем. Однак як практично-діяльне ставлення особистості до себе воно, як правило, виникає з незадоволення собою, породжує прагнення стати кращим, спонукає до активної “самозміни”, практичного перетворення особистості відповідно до наявних ідеалів і цінностей. Так чи так виникнувши, самовиховання в різних формах “супроводжує” особистість протягом усього життя. Але особливо актуалізується воно у підлітковому віці та в юнацьку роки. Саме в цей період у людини загострюється увага до власного духовного світу, виникає прагнення і активізуються пошуки можливостей самовираження і самоствердження, проявляється особливий інтерес до самопізнання самовиховання. Власне, саме молоді притаманний бурхливий процес самовиховання, який охоплює усі сторони відношення особистості до світу. Демократичні цінності накладають відбиток на ставлення кожного юнака або дівчини до інших людей, до себе самого. Освіта, самоосвіта, дружба, кохання, ставлення до батьків, викладачів – усе відбувається під впливом цього процесу. Через обов’язок, справедливість, відповідальність, толерантність та інші демократичні цінності “переломлюються”, віддзеркалюються будь-які відношення, але й до себе самої. Важливою стороною самовиховання є самоосвіта, оскільки остання “є засобом задоволення однієї з головних потреб сучасної людини – постійно розширювати власну ерудицію, підвищувати загальну й політичну культуру, задовольняти інтелектуальні запити, підтримувати розумову працездатність. В процесі самоосвіти людина пізнає не лише світ і людські стосунки, але й саму себе, розвиває власні інтелектуальні здібності, волю, самодисципліну й ототожнює себе з демократичними цінностями, які вона освоює.

Означені фактори існують і здійснюють вплив на особистість лише в системі, залежно один від одного. Розрізнений аналіз кожного з них окремо може виявити лише поверхові впливи. Дійсні причини й змістовні лінії виявляє лише системний аналіз, який і реалізується в дисертації.

У третьому розділі – “Проблеми організації та розвитку демократичної освіти студентської молоді” – розглядаються необхідність та проблеми впровадження в навчальний процес вищої школи такої самостійної дисципліни, як „Основи демократії” або „Громадянської освіти”. Ця перспектива дебатується фахівцями. Вважається, що подібний курс мінімізує значення національного виховання. На погляд дисертанта, подібна точка зору є хибною. Навчання демократії не лише не знижує рівень національного виховання, але й посилює його. Адже демократичні цінності знаходяться в основі будь-якої культури, у тому числі й національної. Тому проблеми впровадження курсу демократичної (громадянської) освіти, мають вирішуватися комплексно в безпосередньому зв’язку з іншими соціо-гуманітарними дисциплінами, зокрема, філософією, політологією, економікою, правознавством тощо. В цілому, громадянська освіта одночасно може реалізовуватися як через включення відповідних тем до розгляду в уже існуючих курсах та їх доповнення новими концепціями та ідеями стосовно процесів демократизації, так і через запровадження курсу громадянської освіти як самостійної дисципліни.

В дисертації аналізується досвід виконання Україно-Канадського проекту „Демократична освіта”, впровадження на його основі курсу „Основи демократії”. Останнє має глибокий сенс, так як концептуальне доповнення ідеями громадянської освіти існуючих дисциплін соціально-гуманітарного профілю часто-густо перевантажується інформативністю (наприклад, з основ правознавства чи конституційного права, політології тощо) й на практиці перетворюються на нудні переказування нормативних актів, програм та декларацій, одночасно виявляючи свою безпорадність при елементарних спробах пояснити їх невідповідність реальному життю.

Змістовно громадянська освіта має включати в себе правову та економічну освіту, інформування про функціонування органів державної влади, ознайомлення з принципами відношення особи та громадянина до владних структур: толерантність, плюралізм, патріотизм, критичність. Громадянська освіта як одна з підвалин громадянського суспільства, надаючи громадянам знання, компетентність, принципи толерантного існування, озброюючи їх навичками необхідними для життя в демократично розвиненому суспільстві, здатна забезпечити істотну протидію політичній дестабілізації, конфронтації, безпечному існуванню нації в умовах глобалізації світового порядку та поширенню, в зв’язку з останнім, проявів екстремізму.

У перехідних суспільствах громадянській освіті належить відповідальна роль. Вона має закладати основи демократичної ментальності, формувати конституційну культуру громадськості, сприяти громадянській соціалізації молоді, впроваджувати відповідні новим реаліям ідеали, моральні та політичні цінності. Викладання таких суттєвих компонентів громадянськості як права людини, конституція, вибори, народне волевиявлення спроможне формувати світогляд свободних, відповідальних, вимогливих, самокритичних особистостей.

У Висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються практичні рекомендації.

Дисертант підкреслює, що формування демократичних цінностей студентської молоді в українському трансформаційному суспільстві має велике значення. Причиною цього є практична потреба забезпечення легітимної участі студентів у політичному житті країни, здійсненні демократичних перетворень в процесі державотворення та розвитку культури. Демократизація суспільного життя покликала до життя систему демократичних цінностей, які входять у духовний світ і культуру людини суперечливо, через подолання опору все ще досить помітних залишків тоталітарного минулого. Особливі суперечності розгортаються в процесі засвоєння цих цінностей молоддю і студентами. І це закономірно. Інтенсивне інтелектуальне життя, роздуми над вічним і справедливим, що здійснюються в процесі навчання, обумовлюють інтенсифікацію смисложиттєвих пошуків, у зв'язку з чим загострюється потреба виховання студентської молоді в дусі демократизму, толерантності, поваги до людини, її прав і свобод.

Формування демократичної культури здійснюється під впливом ряду факторів, головними з яких є соціальне макро- і мікро- середовище, пізнавальна діяльність студентів, засоби масової інформації та культури, вивчення курсів соціогуманітарних наук, до яких додається спеціальний курс „Основи демократії”. Введення такого курсу дисертант вважає нагальною потребою і вагомим чинником виховного впливу на студентську молодь, змістовного наповнення демократичних норм і цінностей, які формуються в їх духовному світі під впливом реального процесу демократизації.

Аналіз факторів, під впливом яких здійснюється формування демократичних цінностей студентської молоді доповнюється розглядом чинників, що заважають утвердженню демократичної свідомості і культури. Рівень добробуту, ставлення до закону, статус приватної власності і розвиненість ринку, сформованість громадянського суспільства і соціокультурних навичок, правової культури і т. ін. – все це позначається на процесі формування демократичних цінностей студентів, які не можуть бути вільними від суспільства, в якому розгортається їх життєдіяльність. Всебічна демократизація суспільства, прискорення трансформаційних процесів розглядаються в дисертації як основна передумова ефективності демократичної зрілості студентів.

Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у спеціалізованих виданнях з філософії, зареєстрованих ВАК України:

1. Кострюков С.В. Історична генеза поняття ”цінність” у філософії // Вища освіта України. Теоретичний і науково-методичний часопис. - К.: Інститут вищої освіти АПН України, №4. – 2002. – С.24-32.

2. Кострюков С.В. Демократична освіта студентської молоді // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 42. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – С.166-175.

3. Кострюков С.В. Демократична освіта в ринково-орієнтовному суспільстві // Нова парадигма. Журнал наукових праць. – Випуск 38. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – С.89-96.

АНОТАЦІЯ

Кострюков С.В. Формування демократичних цінностей студентської молоді в трансформаційний період. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти. Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2004.

В дисертації проаналізовано процес формування демократичних цінностей студентської молоді в трансформаційному суспільстві. Уточнено поняття „цінність” та „демократичні цінності”; побудована структурно-функціональна модель демократичних цінностей; визначені основні фактори процесу їх формування; проаналізована роль освіти, зокрема, соціальногуманітарних дисциплін у формуванні демократичної свідомості та культури студентської молоді. Детально вивчені характеристики сучасного соціального середовища, в умовах і під впливом якого формується демократичні цінності молоді; проаналізовані чинники, що заважають цьому процесові. Дисертантом обґрунтована пропозиція щодо прискореного введення в навчальний процес спеціального курсу „Основи демократії”, розробленого в межах Україно-Канадського проекту „Демократична освіта”.

Ключові слова: цінності, демократичні цінності, фактори формування цінностей; демократична освіта, громадянська освіта.

АННОТАЦИЯ

Кострюков С.В. Формирование демократических ценностей студенческой молодежи в трансформационный период. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук за специальностью 09.00.10 – философия образования. Институт высшего образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2004.

В диссертации проанализирован процесс формирования демократических ценностей студенческой молодежи в трансформационном обществе. Уточнено понятие „ценность” и „демократические ценности”; построена структурно-функциональная модель демократических ценностей; определены основные факторы процесса их формирования; проанализирована роль образования, в частности, социально-гуманитарных дисциплин в формировании демократического сознания и культуры студенческой молодежи. Детально проанализированы характеристики современной социальной среды, в условиях и под воздействием, которого формируется демократические ценности молодежи и факторы, которые мешают этому процессу. Диссертантом обосновывается предложение относительно ускоренного введения в учебный процесс специального курса „Основы демократии”, разработанного в пределах Украино-канадского проекта „Демократическое образование”.

В диссертации подчеркивается, что в отечественной философской литературе относительно вопроса категории "ценность" еще до недавнего времени четко разделялось две позиции. Одна из них воспроизводила понимание ценности как объективного свойства вещей, что содержится в их собственной природе; другая ограничивала сферу ценностей исключительно общественным сознанием. В диссертации эти подходы объединяются: понятие ценности трактуется как социально-философская категория, что отображает один из наиболее существенных аспектов взаимодействия человека и окружающей действительности - позитивное или негативное значение материальных и духовных явлений и предметов для человека, социальной группы, народа и человечества.

В диссертации различаются фундаментальные и рядовые (повседневные) ценности, общечеловеческие, национальные, классовые, личные, реальные и потенциальные, непосредственные и опосредствованные, абсолютные и относительные, а также социально-политические, экономические, моральные, научные, религиозные и т. д. ценности. В этой структуре автором выделяется место “демократических ценностей” как таких, которые относятся к системе социально-политических ценностей, имеют одновременно общий, особенный и индивидуальный характер.

Демократия рассматривается в диссертации как реальное народовластие, как таковой способ организации власти, при котором народ признается ее основным источником и носителем; которая направлена на стремлении обеспечить справедливость, равенство и благосостояние каждого человека и гражданина. Демократия включает у себя личную, индивидуальную свободу человека, реальные условия и возможности проявления социально-политической активности, право действовать (избирать и выбирать) на собственное усмотрение, свободу слова, совести и тому подобное. Именно эти нормы и рассматриваются в диссертации как ведущие „демократические ценности”. Структурными элементами системы демократических ценностей является демократический идеал (идеал демократии), демократические принципы и нормы, образцы политического поведения и тому подобное. Базовыми демократическими ценностями являются понятия „справедливость”, „равенство”.

Диссертант подчеркивает, что украинское трансформационное общество не имеет установившейся системы демократических ценностей как по определению на уровне теоретического и повседневного политического сознания граждан, так и на уровне их практического воплощения.

В диссертации анализируется опыт Украино-канадского проекта „Демократическое образование”, внедрение на его основе курса „Основы демократии”.

Ключевые слова: ценности, демократические ценности, факторы формирования ценностей; демократическое образование, гражданское образование.

SUMMARY

Kostrukov S.V. A problem of formation of democratic values in student youth in the transformational period. Manuscript.

Dissertation for scientific degree of candidate of philosophical sciences in speciality 09.00.10 – philosophy of education. Institute of Higher Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2004.

The dissertation analyzes a process of forming of democratic values of student youth in transformation society. Notions of the „value” and „democratic values” is clarified; a structural and functional model of democratic values is constructed; major factors of the process of their forming are determined; a role of education, in particular, of socio-humanitarian disciplines in forming the democratic awareness and culture of student youth is analyzed. Characterisitics of modern social environment, where democratic values of youth are formed, are studied in detail; factors inhabiting this process are analyzed. The author of the dissertation gives prove to the idea of accelerated introduction of the special course „Fundamentals of Democracy” developed by the Canada-Ukraine Democratic Education Project” into the educational process.

Key words: values, democratic values, factors of formation of values; democratic education, civil education.