ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

КОВАЛЬЧУК Тетяна Миколаївна

УДК 631.1:65.012.12

ОПЕРАТИВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

АНАЛІЗ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ

08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий консультант - |

доктор економічних наук, професор,

академік УААН, заслужений діяч

науки і техніки України

САБЛУК Петро Трохимович

Інститут аграрної економіки УААН,

директор

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

академік УААН

ГАЙДУЦЬКИЙ Павло Іванович

Адміністрація Президента України, м. Київ

заступник Глави Адміністрації

доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

ЧУМАЧЕНКО Микола Григорович

Київський національний економічний університет МОН України, м. Київ

завідувач кафедри

доктор економічних наук, професор

ШКАРАБАН Степан Іванович

Тернопільська академія народного господарства

МОН України, м. Тернопіль

завідувач кафедри

Провідна установа: |

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка, м. Київ.

Захист відбудеться 18 лютого 2004 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 Інституту аграрної економіки за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, кімн. 212.

Автореферат розісланий 16 січня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жук Н.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі трансформації аграрної сфери України до ринкової економіки виникають принципово нові явища, зумовлені її сутністю. Особливо це стосується реформаційних процесів у сфері управління аграрним сектором. Створення системи управління, породженої закономірностями реалізації ринкових принципів господарювання, яка була б здатна вивести економіку АПК на шлях ефективного розвитку і забезпечити вирішення економічних і соціальних проблем, потребує реалізації її аналітичної функції та можливостей оперативного економічного аналізу.

Оперативний аналіз має забезпечити гнучкість у підготовці та прийнятті управлінських рішень, повнішу реалізацію можливостей швидко перебудовуватись і реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, не втрачаючи здатності використовувати умови, що відкриваються інноваціями і ринком.

Проблема оперативного економічного аналізу (ОЕА) є однією з найвагоміших в економічній науці та господарській практиці. Незважаючи на значимість і результативність ОЕА для виробництва й управління, не всі його аспекти достатньо опрацьовані та відповідають вимогам сучасного управління, оскільки за умов повсюдного впровадження економічних методів господарювання ОЕА має на меті: забезпечити органи управління інформацією, яка дає змогу приймати дійові рішення щодо недопущення будь-яких відхилень від передбачених параметрів, зважаючи на зовнішню визначеність, невизначеність та ризик; активно втручатися у хід виробничих процесів і постійно змінюваних господарських ситуацій з метою вдосконалення останніх та ліквідації “вузьких місць”; своєчасно вносити корективи у плани, вибирати оптимальні варіанти розв’язання проблеми; сприяти зменшенню ризику, пов’язаного з невизначеністю та вибором альтернативних рішень з управління господарськими процесами і непередбачуваними ситуаціями; забезпечувати гнучкість й адаптивність в управлінні, можливості швидкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища; використовувати нові можливості, які забезпечують нововведення та ринок і, як результат, підвищувати якість й ефективність управління.

Об’єктивну необхідність ОЕА в системі ринкових відносин зумовлюють: філософія управління підприємством як відкритою соціально-економічною системою, що є ареною зіткнення соціально-економічних інтересів окремих людей, колективів, власників, суспільства; потреба узгодження всієї піраміди інтересів окремих суб’єктів; децентралізація системи управління – перенесення центру ваги на мікрорівень; трансформація внутрішньогосподарських відносин; необхідність діагностування впливу внутрішніх факторів на виникнення кризових явищ; потреба підвищення наукового рівня управління власністю на всіх стадіях життєвого циклу підприємства; наявність ринкових механізмів реалізації відносин власності – конкуренції та кооперації.

ОЕА є важливим засобом формування економічної поведінки суб’єктів, свідомого впливу на досліджувані об’єкти з метою надання їм визначеної спрямованості та одержання бажаних результатів.

Особливо важливе значення має ОЕА і використання його результатів у тих галузях виробництва, де на досягнення визначеної мети впливають природно-кліматичні та інші стохастичні фактори, тобто де процес прийняття рішень пов’язаний з об’єктивним ризиком. Насамперед це стосується рослинництва і тваринництва, де питання забезпечення своєчасних, точних, науково обґрунтованих економічних оцінок й оперативного впливу особливо важливі через специфічні, тільки їм притаманні особливості перебігу процесів відтворення.

З огляду на вищевикладене вирішення проблем ОЕА набуває актуальності в умовах забезпечення функціонування і розвитку ринкової економіки.

Теоретичні, організаційні та методологічні засади ОЕА знайшли відображення у працях відомих українських і зарубіжних учених-економістів М.І.Баканова, І.І.Каракоза, А.Н.Кашаєва, Л.І. Кравченка, А.І.Муравйова, В.В.Осмоловського, Н.А.Русак, В.І.Самборського, Р.В.Федоровича, А.Д.Шеремета та інших.

Галузеві його аспекти теоретичного і прикладного характеру одержали розвиток у працях Є.В.Мниха, Г.В.Савицької, І.Г.Старічкова, В.І.Стражева, М.Г.Чумаченка, С.І.Шкарабана, Л.Д.Яхніна та інших – у промисловості; Ю.А.Бабаєва, П.І.Гайдуцького, Д.Я.Карича, Ю.С.Коваленка, М.І.Ковальчука, Г.Я.Козака, Г.Т.Лещенка, П.Т.Саблука, В.К.Савчука, П.В.Смекалова, Г.О.Ораєвської, В.І.П’янкова, І.Г.Яремчука, М.І.Яцківа та інших – в агропромисловому виробництві. В опублікованих наукових працях розглядаються ключові аспекти ОЕА, проте не дається його вичерпної характеристики, адекватної потребам і сучасним вимогам неоекономіки.

Аналіз концепцій, постулатів і парадигм, присвячених даній проблемі, свідчить про відсутність комплексних досліджень ОЕА в системі ринкових відносин, а найважливіші теоретичні, організаційні та методологічні проблеми ОЕА, незважаючи на їх актуальність, залишаються недостатньо дослідженими, і як, наслідок, він не знайшов належного практичного застосування. Отже, актуальність теми дослідження об’єктивно визначається місцем ОЕА в управлінні та недостатнім ступенем обґрунтування його теоретичних, методологічних й організаційних засад як функції управління в системі ринкових відносин. З другого боку, дисертаційне дослідження спрямовується на пошук шляхів розвитку аналітичної роботи.

У цьому зв’язку дуже важливо з теоретичної і методологічної точок зору своєчасно й адекватно реагувати на об’єктивні потреби сучасного управління в АПК. Наукове обґрунтування і практичне використання ОЕА є актуальною проблемою ефективної господарської діяльності різних організаційно-правових структур АПК України. Необхідність їх розв’язання в сучасних умовах господарювання зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася протягом 1990-2003 рр. відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт кафедри обліку і аудиту Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.

Виконані дисертаційні дослідження були складовою науково-дослідних тем: “Шляхи підвищення ефективності соціально-економічного розвитку Карпатського регіону” (1990-1995 рр.); “Проблеми обліку, контролю, аналізу і аудиту в умовах ринкової економіки” (1996-1999 рр.) (номер державної реєстрації 0199U001891); “Проблеми обліку, аналізу господарської діяльності і аудиту в системі ринкових відносин” (2001-2005 рр.) (номер державної реєстрації 0102U005303).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням досягнень світової та вітчизняної аналітичної науки і використанням досвіду національної практики сформувати та розвинути найважливіші положення теорії, методології й організації ОЕА як основи розробки його методик щодо різних видів діяльності підприємства як відкритої соціально-економічної системи.

Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися такі завдання:

-

-

- дослідити в історичному аспекті та уточнити дефініцію “оперативний економічний аналіз”;

- розробити типологію видів ОЕА;

-

-

-

- розробити блочну модель системи показників ОЕА;

- запропонувати шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення ОЕА;

- розробити методику маркетингового, внутрішньогосподарського та фінансового оперативного аналізу;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення організації аналітичної роботи на підприємстві та в центрах відповідальності.

Об’єктом дослідження визначено систему ОЕА господарських одиниць АПК різних організаційно-правових форм та їх структурних підрозділів.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, організаційні та прикладні проблеми ОЕА як важливішої функції управління в системі ринкових відносин.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання господарських операцій діяльності підприємства як відкритої соціально-економічної системи, його зовнішнього середовища, ринкових і соціальних законів, соціально-економічних явищ; сучасна економічна теорія, загальнофілософські та загальноекономічні принципи й методи системного підходу до вивчення господарських процесів.

Методика дослідження ґрунтується на системному підході та науковому апараті методу економічного аналізу (традиційних способах обробки інформації, способах детермінованого і стохастичного факторного аналізу й оптимізації показників), абстрактно-логічному, порівняльно-історичному, монографічному, історико-логічному та інших методах проведення аналітичних досліджень. У дисертації широко використані положення законодавчих і нормативно-правових актів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дисертаційного дослідження обґрунтована цілісна система вдосконалення теорії, методології й організації ОЕА в умовах ринкових відносин. Вона охоплює наукові результати, ступінь новизни яких полягає у наступному:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні теоретичних і методологічних положень економічного аналізу в цілому та його виду, зокрема оперативного, та практики ОЕА конкретними методиками, які забезпечать активне пізнання об’єктів дослідження в умовах визначеності й невизначеності під дією об’єктивних і суб’єктивних факторів та вироблення узгоджених управлінських рішень на всіх ієрархічних рівнях управління; розробці інформаційно-аналітичної моделі управління підприємством, моделі організації ОЕА та схеми розподілу функціональних обов’язків між службами підприємства. Рекомендації спрямовані на поліпшення якості обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством як відкритою соціально-економічною системою.

Наукові розробки автора дисертації впроваджені у сільськогосподарське виробництво Міністерством аграрної політики України (довідка №37-11-13/10832 від 10.09.2003 р.); Головними управліннями сільського господарства і продовольства Івано-Франківської (довідка Облдержадміністрації № 181/01-18/01 від 22.05.2002 р.); Рівненської (довідка Облдержадміністрації № 12/461 від 7.05.2002 р.); Тернопільської (довідка Облдержадміністрації №10-4/25-31 від 07.05.2002 р.); та Чернівецької облдержадміністрації (довідка Облдержадміністрації № 01/2-32 від 25.04.2002 р.).

Науково-прикладні результати дослідження є складовою частиною методичних розробок: Рекомендації з удосконалення економічних відносин. - К.: ІАЕ УААН, 2002; Внутрішньогосподарські організаційно-економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств. -К.: ІАЕ УААН, 2003.

Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні курсів “Теорія економічного аналізу” та “Економічний аналіз” (довідка № 16/10 від 21.05.2002 р.); у розробці здобувачем навчальних програм курсів “Теорія економічного аналізу” і “Економічний аналіз” та при підготовці методичного забезпечення курсів: Методичні вказівки та завдання для проведення практичних і семінарських занять з теорії аналізу господарської діяльності. - Чернівці: ЧДУ, 1994; Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств – Чернівці, 1994; Теорія аналізу господарської діяльності: Методичні вказівки та завдання до практичних і семінарських занять. - Чернівці: ЧДУ, 1999; у розробці навчальних проектів і наукових тем, виконання яких пов’язане з науково-педагогічною роботою в ЧНУ, у навчально-методичній роботі викладачів для підготовки та перепідготовки фахівців економічного профілю. Вони використовуються також науковцями й аспірантами в науково-дослідній роботі (довідка №15/10 від 22.05.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки, пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані ним самостійно. Усі публікації у фахових виданнях одноосібні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні положення, а також прикладні результати дисертаційного дослідження доповідались автором на двох Всеукраїнських конгресах вчених економістів-аграрників, на 13 міжнародних, 2 Всеукраїнських, 2 обласних і регіональних науково-практичних та 2 науково-методичних конференціях, семінарах і “круглих столах”.

Зокрема, на обласній науково-практичній конференції “Комплексний аналіз та оцінка господарської діяльності підприємств області , які працюють в умовах повного госпрозрахунку і самофінансування” (Чернівці, 1989 р.); на міжнародних науково-практичних конференціях “Напрямки становлення і розвитку господарського механізму в умовах економічної самостійності регіону” (Чернівці, 1990 р.), “Механізм управління у вільних економічних зонах” (Чернівці, 1993 р.), “Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні” (Чернівці, 1998 р.), “Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 1999 р.), “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 2000 р.), “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (Житомир, 2000 р.), “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (Київ, 2000 р.) , “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України (Луганськ, 2002 р.), “Творча спадщина Йозефа А.Шумпетера та трансформація сучасної економіки України” (Чернівці, 2003 р.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 2002 р.), “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України (Чернівці, 2003 р.), на міжнародній науково-методичній конференції “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (Київ, 2002 р.), на Другому Всеукраїнському конгресі економістів-аграрників (Київ, 2000 р.), на Третіх зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 2002 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в одноосібній монографії “Оперативний економічний аналіз в управлінні агропромисловим виробництвом “ (30,2 др. арк.), рецензія на яку опублікована в журналі “Економіка АПК”. – 2002. – №6. – С.127-128, в 5 одноосібних брошурах, у 55 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, підручниках, методичних вказівках, матеріалах і тезах конференцій, в тому числі 26 – у фахових журналах, наукових збірниках і вісниках, 21 – у матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 359 найменувань, 8 додатків і включає 86 таблиці та 65 рисунків. Повний обсяг дисертації становить 540 сторінок комп’ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, виходячи з об’єктивної необхідності адаптування аналітичної функції до зростаючих потреб сучасного управління та недостатнього рівня обґрунтованості теоретичних, методологічних і організаційних засад ОЕА як функції управління в системі ринкових відносин, формулюється мета і завдання дослідження, визначається його наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади оперативного економічного аналізу в ринковій системі господарювання” розглянуто в історичному аспекті формування та розвиток науки економічний аналіз, її місце серед економічних наук; уточнено сутність поняття “економічний аналіз”, предмет, мету, завдання, зміст, місце в управлінні, взаємозв’язок з іншими функціями управління, наповненими новим ринковим змістом, сформульовано та розкрито зміст його основних функцій; обґрунтовано об’єктивну необхідність ОЕА, досліджено питання його генезису, теоретично поглиблено підходи до визначення дефініції “оперативний економічний аналіз”, розроблено його типологію.

Підвищення ролі економічної науки в суспільстві, її соціального престижу ставить нові вимоги до знань про науку. Логіка трансформаційного процесу вказує, що наука має сприяти інноваціям – формуванню і розвитку наукових основ забезпечення відтворювального процесу в аграрному виробництві. Дослідження сучасного стану науки економічний аналіз неможливе без осмислення її історичного розвитку. Вивчення генезису науки економічний аналіз дозволило чітко усвідомити тенденції, закономірності та особливості розвитку на кожному історичному етапі, визначити цільову орієнтацію; виявити залежність її категоріального апарату та методів дослідження від завдань, які вона виконує на кожному етапі розвитку; краще зрозуміти її сучасний стан й оцінити можливі напрямки розвитку.

Відзначено, що зміст аналізу зумовлений характером суспільного ладу, формами власності й відображає основні риси економіки на конкретному етапі її розвитку. Тому першочерговим є не копіювання надбань вчених-аналітиків попередніх періодів, а створення нової аналітичної системи, адекватної запитам сучасного управління, на основі синтезу прогресивних здобутків минулих етапів із новими елементами логічної структури науки економічний аналіз; критичне переосмислення можливостей повнішої адаптації положень аналітичної науки у майбутньому.

З’ясовано, що економічний аналіз, як і будь-яка наука, у своєму розвитку досягає теоретичних узагальнень через складні, а іноді й суперечливі етапи, вона формується та розвивається відповідно до загальних закономірностей розвитку науки, виходячи з потреб виробництва й управління ним, тобто вона детермінується, з одного боку, практичною потребою, а з іншого – потребами розвитку самої науки. Таке розуміння суті проблеми і розгляд її через призму філософського світогляду дало змогу визначити сучасну парадигму науки економічний аналіз.

Еволюція дефініції “економічний аналіз” засвідчила, що різнобічне трактування одного і того ж поняття ускладнює правильне розуміння його сутності. У дисертації знайшло подальший розвиток розкриття сутності економічного аналізу, який трактується у кількох аспектах. В онтологічному – економічний аналіз інтерпретується як здатність пізнавати і пояснювати предмет дослідження. З гносеологічної точки зору економічний аналіз тлумачиться як система знань про комплекс прийомів і способів пізнання законів ринку, глобального зовнішнього та конкретно-економічного середовища; дослідження ринкової ситуації; оцінку власного потенціалу; обґрунтування цілей та факторів підтримки ефективної діяльності підприємства на кожній фазі його життєвого циклу; діагностування внутрішніх факторів, які зумовлюють виникнення кризових явищ; вивчення покупців – реальних і потенційних; дослідження досвіду господарювання підприємств-конкурентів, їх конкурентних переваг та обґрунтування адекватних стратегій для забезпечення конкурентоспроможності підприємства; виявлення факторів, що сприяють комерційному успіху або перешкоджають йому, кількісне вимірювання їх дії; вироблення виважених управлінських рішень, обґрунтування стратегії розвитку, яка б гарантувала підприємству максимальну тривалість безкризової діяльності.

Як і кожна наука економічний аналіз має свій предмет дослідження. Однак, поки що немає єдиної думки щодо його визначення. В дисертації уточнено визначення предмета економічного аналізу.

З огляду на те, що економічний аналіз є функцією управління, а ефективність формування та реалізації нової управлінської парадигми може бути забезпечена тільки шляхом видозміни управлінських функцій, в роботі з’ясовано, що основними причинами модифікації таких функцій є як об’єктивні вимоги (загальні цілі та завдання функціонування й розвитку господарської одиниці в конкретних умовах зовнішнього середовища), так і внутрішні закономірності їх трансформації та вимоги розвитку інших функцій. Отже, економічний аналіз як функція управління не виконує свою роль автономно. Він взаємозв’язаний з іншими функціями, впливає на розвиток і вдосконалення їх, а під впливом вимог інших функцій розвивається і сам. Виходячи з того, що в системі ринкових відносин функції управління наповнюються новим змістом, обґрунтовано взаємозв’язок аналізу з ними.

Дослідження сутності, змісту, призначення, особливостей предмета, місця і ролі економічного аналізу в системі економічних наук дозволило виокремити та сформулювати такі основні його функції: гносеологічну, методологічну, онтологічну, соціальну, етичну, практичного досвіду, інформаційну, комунікативну, виховну.

В умовах високого динамізму соціально-економічних відносин дуже важливою є швидка реакція на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, тому сучасна вимога управління – це скорочення тривалості аналізованого періоду (процесу вироблення ефективних управлінських рішень). Це може забезпечити впровадження ОЕА. Дослідженням встановлено, що його об’єктивна необхідність зумовлена такими основними групами факторів: соціально-економічними, організаційними та специфічними галузевими особливостями сільськогосподарського виробництва. Однак, незважаючи на значимість ОЕА в економічній науці, його зміст трактується по-різному. Якісна оцінка визначень сутності й змісту оперативного аналізу свідчить про досить велику різноманітність і розбіжності в їх трактуванні. Якщо на початкових етапах виникнення оперативного аналізу не було єдності з приводу досліджуваних об’єктів, то із середини 90-х років ХХ століття спостерігається підміна змісту оперативного аналізу особливостями його методу. Така невизначеність призвела до ототожнення ОЕА із ситуаційним і поточним. Спираючись на об’єктивну необхідність аналізу в оперативному управлінні, в роботі зроблено висновок, що ОЕА – неперервне дослідження об’єкта в момент впливу на нього, спрямоване на оцінювання, діагностику та пошук нових можливостей в досягненні мети і формуванні нових критеріїв для модифікації й переорієнтування (коригування) оперативних планів у випадку зміни впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, з метою вироблення дієвих ефективних управлінських рішень в умовах визначеності, невизначеності, конфлікту й ризику.

Для розв’язання завдань, які ставляться перед ОЕА, в дисертації вперше запропоновано його типологію за такими ознаками: функціональним призначенням; повнотою охоплення проблем дослідження; характером регульованого об’єкта, сферою (об’єктами) дослідження; суб’єктами (рис.1).

Реалізація на практиці таких видів оперативного аналізу дозволяє перетворити його у безперервне, системне дослідження об’єктів, що сприяє поглибленню його впливу на ефективність виробництва й управління.

У другому розділі “Методологія оперативного економічного аналізу” розглянуто структурні компоненти методології ОЕА, досліджено проблеми побудови раціонального інформаційного забезпечення та намічено шляхи вдосконалення важливих його складових – оперативного планування й обліку.

Методологічні засади ОЕА трансформуються в діалектичний метод пізнання, який передбачає системний розгляд досліджуваного предмета у різносторонніх зв’язках, взаємодії, безперервному русі та змінах. З огляду на те, що ОЕА максимально наближений до потреб господарювання, його методологія має забезпечити слідування за логікою об’єкта дослідження. Враховуючи зазначене і виходячи з логіки та методології наукового пізнання, що трактується як цілеспрямована пізнавальна діяльність і складається з таких елементів – предмет пізнання, методи та способи пізнання, пізнавальна діяльність спеціально підготовлених суб’єктів, результати пізнання,

головними структурними компонентами методології оперативного аналізу можна вважати: об’єкти, показники, фактори, періодичність здійснення аналітичних оцінок, суб’єкти, джерела вхідної інформації, способи дослідження, джерела вихідної інформації.

Виокремлення об’єктів ОЕА перебуває у тісному зв’язку з його метою й рівнями управління, що визначаються організаційно-правовими формами та розмірами господарських одиниць. Оскільки управління об’єктом здійснюється шляхом регулювання показників, які його відображають, важливе місце в роботі відводиться побудові системи показників, що відповідала б таким вимогам: адекватне відображення регульованого об’єкта; не включення зайвих і дублюючих один одного показників; інтегрованість, гнучкість; співставність між підсистемами системи економічного аналізу та рівнями управління; врахування специфічних особливостей регульованого об’єкта, відображення динаміки процесів і явищ.

Методологія системного підходу, покладена в основу формування показників, дозволила структуризувати їх на підсистеми (блоки) та визначити склад показників кожної із підсистем, класифікуючи їх за зовнішніми та внутрішніми умовами й видами діяльності, операціями та їх результатами. Завдяки цьому можливим стає розгляд усіх сторін діяльності господарської одиниці через призму кінцевої мети із відображенням реально існуючих причинно-наслідкових зв’язків.

Кількість показників по блоках залежить від періодичності здійснення аналітичних оцінок. Для більш коротких досліджуваних періодів частина показників не використовується, але виникає необхідність включення в систему таких, що найбільше реагують на зміни в досліджуваному об’єкті.

За результатами дослідження зроблено висновок, що формування якісних і досяжних цілей підприємства як відкритої соціально-економічної системи відображається через показники, тому послідовність їх формування має відповідати послідовності господарського процесу і бути наступною: дослідження змін зовнішнього середовища, аналіз ринку, аналіз забезпеченості ресурсами, аналіз дотримання технологічної дисципліни, аналіз використання ресурсного потенціалу, аналіз виробництва продукції, аналіз витрат на виробництво, аналіз фінансових результатів, аналіз розрахунково-платіжної дисципліни, аналіз ефективності господарювання, аналіз фінансового стану. Вважаємо, що такий підхід до побудови системи показників ОЕА забезпечить можливість неперервного розгляду всіх видів діяльності через призму кінцевої мети, слідування за логікою об’єкта, що досліджується, попередження негативних явищ і процесів і, як результат, вироблення ефективних управлінських рішень в умовах невизначеності.

Пізнання не закінчується вивченням зовнішньої сторони об’єкта з допомогою кількісних та якісних показників. Наступною його стадією є розгляд внутрішньої сутності зв’язків та закономірностей розвитку досліджуваного об’єкта.

Тому чітке визначення факторів, що формують показник, системне вивчення їх змін, наявних між ними взаємозв’язків і форми залежності та кількісне вимірювання їх впливу на величину досліджуваного показника – важливе питання методології аналізу. Будь-який показник змінюється під впливом факторів, які його утворюють і перебувають з ним у певній залежності (функціональній або стохастичній), тому для вимірювання їх впливу необхідно правильно побудувати факторну модель.

Для того, щоб система ОЕА працювала в режимі попередження небажаних господарських ситуацій, зривів, а не в режимі виправлення наслідків, в дисертації доведено, що періодичність здійснення аналітичних оцінок залежить від специфічних особливостей кожної галузі. Стосовно сільського господарства оперативним слід вважати аналіз за періоди, які дозволять досягти якісного впливу на регульований об’єкт.

Якість і своєчасність аналітичних оцінок визначається можливостями суб’єктів пізнання. У зв’язку з тим, що ОЕА – це системне неперервне дослідження, його суб’єктами є індивідуальні власники, співвласники, адміністрація, всі служби підприємства, керівники центрів відповідальності, безпосередні виконавці робіт. Для господарської практики важливо виробити рекомендації щодо розподілу функціональних обов’язків з організації та проведення оперативного аналізу.

Оскільки якість управлінських рішень залежить від своєчасного забезпечення оперативного аналізу оптимальною сукупністю зрозумілої, доречної, достовірної, актуальної інформації, а також визначення джерел надходження, способів та засобів її збору, перетворення, комунікативного процесу, в дисертаційній роботі значна увага приділяється побудові раціонального інформаційного забезпечення ОЕА. З цією метою розроблено інформаційну модель господарської одиниці та її взаємозв’язків із зовнішнім середовищем, а також наведена інтерпретація її змісту та класифікація. Вагомою складовою інформаційного забезпечення є оперативне планування. Тому провідними напрямками його вдосконалення, запропонованими в дисертації, є комплексна система оперативного планування.

Важливий напрямок вдосконалення інформаційного забезпечення ОЕА – впровадження управлінського обліку. З цією метою в дисертації визначено центри виникнення витрат; обґрунтовано склад витрат за місцями виникнення; уточнено класифікаційні ознаки постійних і змінних витрат; визначено центри відповідальності; обґрунтовано параметри, за дотримання яких несе відповідальність кожен центр; розроблено порядок складання звітів про виконання бюджетів та аналізу відхилень по мірі їх виникнення.

Впровадження системи управління за відхиленнями об’єктивно визначає потребу використання даних обліку за стандартними витратами стандарт-кост. Такий підхід надає оперативному аналізу певні переваги, а саме забезпечувати можливість точнішої оцінки витрат, пов’язаних із формуванням собівартості; створювати умови для проведення аналізу витрат за місцями їх виникнення та центрами відповідальності; приймати виважені рішення щодо політики відпускних цін (включаючи трансфертні ціни на рівні внутрішньогосподарського використання активів); організовувати аналіз за відхиленнями, за причинами їх виникнення; підвищувати достовірність виявлених відхилень за рахунок впровадження поточних нормативів, які відображають витрати, необхідні для виготовлення продукції у короткостроковому періоді й відповідають сучасним реальним умовам виробництва (технології та організації виробництва, продуктивності праці, кваліфікації працюючих, тарифним угодам і динаміці цін).

У третьому розділі “Маркетинговий оперативний аналіз” обґрунтовується методика оперативного аналізу кон’юнктури ринку, факторів формування ціни в системі цінової політики підприємства, конкурентів і конкурентоспроможності продукції. Філософія ефективного функціонування та розвитку господарських одиниць АПК різних організаційно-правових форм у зовнішньому середовищі потребує впровадження маркетингового управління. Це зумовило об’єктивну необхідність виділення в системі ОЕА підсистеми маркетингового оперативного аналізу.

В роботі доведено, що дослідження ринку – це комплексний неперервний процес, який має виявити взаємозв’язки і взаємозалежності усіх елементів ринку для забезпечення підприємства інформацією про його стан на кожний досліджуваний момент. Важливим тут є своєчасне виявлення змін у співвідношенні попиту та пропозиції, їх причин і тенденцій розвитку ринку в оглядовій перспективі.

Отже, головними принципами організації оперативного аналізу кон’юнктури ринку є неперервність, цілеспрямованість, гнучкість, комплексність і системність. Такий аналіз пропонуємо проводити в такій логічній послідовності: оцінка кон’юнктури ринку; вивчення потенційної місткості ринку та його якісних характеристик; виявлення величини незадоволеного попиту; вивчення системи факторів, що впливають на зміну частки ринку підприємства; діагностика шансів або загроз і ризиків у конкурентному середовищі підприємства; прогнозування ринку на короткострокову перспективу; об’єктивна оцінка обраної маркетингової стратегії підприємства з точки зору відповідності реальним процесам, що відбуваються на ринку; пошук шляхів задоволення зростаючого попиту, обґрунтування резервів його росту.

Аналіз попиту потрібно проводити по групах продукції або по кожному виду. У випадку зменшення частки ринку збуту потрібно детально вивчити систему факторів, які впливають на його зміну, як цінових, так і нецінових. Така багатофункціональна залежність робить аналіз попиту трудомістким. Вона ускладнюється також недостатністю маркетингової інформації. Залежність ціни і попиту вивчається з допомогою графіка кривої попиту. Для вивчення впливу нецінових факторів побудовано модель, яка базується на загальному емпіричному визначенні напряму залежності між фактором і кінцевою величиною попиту.

У зв’язку з тим, що в умовах конкуренції підприємства заінтересовані у стабільності та відповідності взаємовідносин загальноприйнятим нормам, перевагу віддають тривалим контрактам. Головне завдання аналізу – упередження опортуністичної поведінки покупців, підсилення контролю за дотриманням ними усіх аспектів договірної дисципліни. Це також потребує щоденного аналізу процесу виконання договірних зобов’язань. З цією метою запропоновано обліково-аналітичний регістр виконання договірних зобов’язань зі збуту продукції (табл.1).

З огляду на власні позиції на ринку та залежно від ринкової ситуації, кожна господарська одиниця повинна розробляти стратегію цінової політики. Мета оперативного аналізу – сформувати реальну цінову політику, яка б чітко відповідала цілям господарської одиниці на основі детального вивчення факторів, що визначають рівень цін. Досягнення мети вимагає детального вивчення трьох груп факторів визначення ціни, які окреслюються трьома методичними прийомами її формування: перша група – фактори витрат (орієнтування на власні витрати); друга – фактори попиту (орієнтування на попит) та третя – фактори конкуренції (орієнтування на конкурентів).

Від точності аналітичних досліджень залежить ефективність змагання за споживача. Однак, дослідження підтверджують, що незважаючи на велику практичну потребу такого аналізу, на сьогодні теоретично не обґрунтована його методика і на практиці він майже не проводиться. Успіху при дослідженні конкуренції можна досягти від впровадження такого виду оперативного аналізу, як діагностичний, який дозволяє спрогнозувати поточні стратегії, сильні та слабкі місця конкурентів. Його потрібно проводити в такій послідовності: вивчення діючих і потенційних конкурентів, аналіз цілей і стратегій конкурентів, оцінка конкурентної позиції кожного з них.

Таблиця 1

Аналіз та оцінка виконання договірних зобов’язань щодо збуту продукції тваринництва за жовтень

Центр відповідальності – молочнотоварна ферма №1

Назва продукції – молоко

Дата | За договором | Фактично | % виконання договору | Термін про-стро-чення | Втрати

/ - /, виграш

/ + /, від якості | Вид пору-шень умов до-говору | Вжиті заходи за пору-шення договору

обсяг, ц | % жирно-сті | сума, грн. | термін пос-тавки | обсяг, ц | % жир-ності | сума, грн. | за обся-гом | за якістю

На початок місяця

1

2

і т.д.

За кожен день

місяця

За місяць

З початку вико-нання договору |

10

10

275

275 |

3,5

3,5

3,5

3,5 |

650

650

17875

17875 |

1.10

2.10

1-30.10

1-30.10 |

9,5

9,0

205

205 |

3,4

3,4

3,45

3,45 |

599,86

568,28

13130

13130 |

95

90

74

74 |

92

87

73

73 |

-

-

7

7 |

-17,64

-16,72

4745

4745 | Недопо-ставка

0,78 ц молока

Недопо-ставка 1,26 ц молока, низька якість

Недопо-ставка 73 ц молока, низька якість |

-

-

Отримано позив про стягнення штрафу в сумі 237 грн.

Оскільки конкуренція підприємства на ринку набуває вигляду конкуренції самої продукції, обґрунтована методика її оперативного аналізу, розроблена модель факторів конкурентоспроможності продукції, реалізація якої дає змогу виробляти індивідуальну конкурентну політику для кожного продукту.

У четвертому розділі “Внутрішньогосподарський оперативний аналіз” обґрунтовано методику оперативного аналізу забезпеченості та використання ресурсів на виробництво продукції.

Встановлено, що в умовах кризового стану забезпеченості сільського господарства ресурсами виробництва об’єктивна необхідність формування множини допустимих варіантів оптимального використання обмежених ресурсів та опрацювання організаційних, економічних і виробничо-технічних заходів щодо ресурсозбереження зростає. Саме ОЕА дає відповідь на питання, як забезпечене підприємство необхідними ресурсами виробництва для здійснення конкретної господарської операції, яка функціональна узгодженість використовуваних ресурсів, які ресурси необхідно придбати або залучити для своєчасного й якісного виконання робіт.

Пропонується організувати внутрішньогосподарський аналіз за такими напрямами:

·

·

·

·

Головним ресурсом сільськогосподарського виробництва є земля. Її кількісний та якісний склад впливає на формування всього іншого ресурсного потенціалу рослинництва. Це потребує розробки поряд з правовими, адміністративними й іншими формами відносин землекористування економічного механізму управління земельними ресурсами, який би мотивував землевласників і землекористувачів до збереження родючості ґрунтів та ефективного їх використання. Тут головне завдання ОЕА як складової економічного механізму управління земельними ресурсами – постійний контроль за станом родючості земельних угідь, пошук шляхів повного й ефективного використання ґрунтів. Основним фактором підвищення продуктивності та родючості ґрунту є його органічна речовина. Відтак виникає необхідність аналізу дотримання розробленої системи внесення добрив у сівозміні.

Важливою складовою ресурсів кожного сільськогосподарського підприємства є машинно-тракторний парк. Для організації оперативного аналізу цього об’єкта обґрунтовано систему показників, джерела інформації, вказано період здійснення аналітичних оцінок та розроблено методику дослідження. Оперативний аналіз машинно-тракторного парку потрібно починати із вивчення ступеня забезпеченості підприємства тракторними агрегатами різного цільового призначення. Він проводиться шляхом порівняння фактичної наявності технічно справних машин кожного виду або призначення з потребою в них для виконання робіт, передбачених технологічними картами, в оптимальні агротехнічні строки та досягнення регламентованого рівня їх якості.

Ефективною є така організація оперативного аналізу, яка попереджає неякісне виконання робіт та виявляє втрати від неузгоджених функцій використовуваних агрегатів. Потребує удосконалення й організація обліку якості. Проте з різних причин не завжди при виконанні технологічних операцій вдається дотримуватися всіх параметрів якості. З метою усунення цього недоліку пропонується на основі встановлених стандартів, які передбачають вимоги, критерії та послідовність обліку показників якості з урахуванням специфічних особливостей кожної господарської одиниці, розробити для сільськогосподарських культур стандарти оцінки якості технології їх вирощування, де вказуються рейтингова оцінка якості по кожній технологічній операції та методи, за допомогою яких здійснюється оцінка якості. Наявність такого стандарту дасть змогу правильно і всебічно оцінити роботу кожного центру відповідальності. Він слугуватиме і нормативним забезпеченням для оперативного аналізу(табл.2).

Таблиця 2

Рейтингова оцінка якості робіт центру відповідальності бригади № 1

Назва робіт | Критерії якості | Виконавець (ПІБ) | У серед-ньому по бригаді

ваго-мість | оці-нка | зважена оцінка | Андріяш К.О. | Гавро Л.В. | Гук П.І. | і т.д

Міжрядний обробіток цукрових буряків

глибина розпушування 8-10 см | 0,3 | 4 | 1,2 | 1,0 | 1,1 | 1,2 | 1,1

гребнистість поверхні | 0,1 | 3 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 0,3 | 0,3

підрізання бур’янів | 0,3 | 4 | 1,2 | 0,9 | 1,0 | 1,1 | 1,1

пошкодження культурних рослин | 0,3 | 4 | 1,2 | 1,0 | 1,1 | 1,1 | 1,0

Всього | 1,0 | - | 3,9 | 3,2 | 3,4 | 3,7 | 3,5

Формування густоти рослин

густота посівів 8-10 шт рослин на 1 п.м.рядка | 0,5 | 2 | 1,0 | 0,9 | 1,0 | 0,9 | 0,9

рівномірність