Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка“

Кулініч Тетяна Володимирівна

УДК 338.24:658.152:336

ОцінЮвання та РЕГУЛЮВАННЯ

іНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР

Спеціальність: 08.02.03 -

Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Петрович Йосиф Михайлович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

завідувач кафедри менеджменту організацій

Офіційні опоненти – | доктор економічних наук, професор

ЛАПКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА,

Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості НАК “Нафтогаз України” (м. Київ),

начальник управління економічних досліджень у нафтогазовій галузі

кандидат економічних наук

ІЩУК СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА

Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів),

докторант

Провідна установа – | Інститут економіки промисловості НАН України,

відділ проблем економіки підприємств (м. Донецьк)

Захист відбудеться “_7_” _липня_2004 року об “ 1100 ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті “Львівська політехніка”

за адресою 79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “__5__” _червня__2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради К .052.03,

к.е.н., доцент |

І.Н.Пащенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здатність суб‘єкта господарювання в повному обсязі залучити необхідні для розвитку інвестиції є визначальною складовою його успіху в умовах динамічного середовища. Для вітчизняних господарюючих суб‘єктів вирішення проблеми інвестиційної привабливості ускладнюється наслідками невдалих реструктуризаційних процесів у період переходу до ринку та недостатньо сприятливим сучасним інвестиційним кліматом в країні, диспропорціями в підготовленості до ефективного використання капіталовкладень її регіонів та галузей.

Основним засобом пожвавлення інвестиційної діяльності в країні й активізації конкурентної боротьби за капітальні ресурси є забезпечення необхідного рівня інвестиційної привабливості суб‘єктів господарювання, а умовою оптимального використання отриманих інвестицій є тісна інтеграція таких суб‘єктів з метою створення єдиних цілісних організмів у вигляді виробничо-господарських структур.

Вагомий науковий внесок у висвітлення теоретичних та прикладних аспектів формування інвестиційної привабливості суб‘єктів господ\арювання, розроблення методології ефективної реалізації на них інвестиційних проектів (програм), формування інвестиційного портфеля з привабливих цінних паперів підприємств зробили такі вітчизняні та зарубіжні науковці як О. Амоша, Г. Александер, В. Беренс, Г. Бірман, І. Бланк, Є. Бойко, Є. Брігхем, Дж.К. Ван Хорн, М. Герасимчук, В. Геєць, С. Галуза, В. Єлейко, В. Козик, О. Кузьмін, О. Лапко, Г. Марковиць, О. Махмудов, В. Мікловда, Д. Норкотт, О. Орлов, Д. Пен, Й. Петрович, Я. Плоткін, Я. Побурко, І. Продіус, Б. Райзберг, Є. Савельєв, П. Хавранек, Е. Хелферт, Д. Черваньов, У. Шарп, В. Шеремет, І. Школа, А. Яковлєв та інші. Незважаючи на значні досягнення в теорії й практиці управління інвестиційною привабливістю суб‘єктів господарювання, є низка проблем, які залишаються предметом дискусій і обговорень вчених-економістів. Зокрема, мова йде про застосування комплексного підходу до оцінювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур та забезпечення необхідного її рівня. Такий підхід повинен враховувати не тільки результати діяльності виробничо-господарських структур за кожною їхньою функціональною сферою, але й вплив на результат оцінювання інвестиційної привабливості цих структур їх регіонального (територіального) розміщення та галузевої приналежності. Малодослідженими залишаються інші питання забезпечення та регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур: проведення систематичного моніторингу такої привабливості, обґрунтування стратегій розвитку цих структур, розроблення методів управління ризиками інвестування.

Необхідність теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення достовірного оцінювання, а на його основі – регулювання і досягнення необхідного рівня інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур зумовили актуальність і вибір теми, визначили мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукового напряму “Проблеми узгодження функціонування економічних, організаційних та мотиваційних механізмів господарювання і регулювання їх впливів на використання виробничого, корпоративного та особистісного потенціалів“ кафедри економіки підприємства і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка” при виконанні таких тем: “Розробка системи ринкового управління інноваційними процесами на основі моніторингу показників діяльності та конкурентноздатності підприємства” (ДБ/54 “ВОК”, номер державної реєстрації 0198U007871), затвердженої рішенням НТР ДУ “Львівська політехніка”, протокол №11 від 12. 11. 1998 р.; "Проблеми управління процесом інтенсифікації використання та оновлення виробничого потенціалу підприємств регіону в сучасних умовах" (ДБ/54“Регіон”, номер державної реєстрації 0101U000870), затвердженої рішенням НТР ДУ “Львівська політехніка”, протокол №11 від 7. 11. 2000 р. Результати дослідження використані при формуванні розділу V теми ДБ/54 “ВОК” “Удосконалення механізму інтенсифікації використання та оновлення виробничого потенціалу підприємства” та розділів ІІ “Використання та оновлення виробничого потенціалу в Україні на сучасному етапі реформування економіки” і IV “Інноваційний процес в Україні та його роль в оновленні виробничого потенціалу підприємств” теми ДБ/54“Регіон”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур.

Згідно з визначеною метою в роботі були поставлені такі завдання:

§

§

§

§

§

§

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процес забезпечення інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади оцінювання, регулювання і забезпечення інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур.

Теоретичні й методологічні засади дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовувались загальнонаукові прийоми і методи дослідження: методи якісного аналізу (для оцінювання рівня інвестиційної привабливості суб‘єктів господарювання та для встановлення найбільш загрозливих ризиків при їхньому інвестуванні); системного аналізу (для оцінювання впливу макросередовища на інвестиційну привабливість виробничо-господарських структур); статистичного аналізу (для дослідження впливу інвестиційної привабливості регіону і виду економічної діяльності на інвестиційну привабливість виробничо-господарських структур); структурно-логічного аналізу (для обґрунтування необхідності уточнення поняття “інвестиційна привабливість суб‘єктів господарювання”); порівняльного аналізу (для систематизації і узагальнення розроблених класифікацій інвестицій; при виборі показників оцінки інвестиційної привабливості; при обґрунтуванні бази для порівняння інвестиційно-привабливих об‘єктів); експлікативний метод (при виборі стратегії виробничо-господарських структур за результатами оцінки їх привабливості для інвесторів) тощо.

Методологічну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, в яких висвітлено основні положення теорії і практики інвестування і бізнес-планування; оцінювання інвестиційної привабливості галузей, регіонів, суб‘єктів господарювання; використання виробничо-господарськими структурами зовнішніх джерел фінансових ресурсів для проведення фінансового, техніко-технологічного й інноваційно-структурного оздоровлення та підвищення їх конкурентоспроможності.

Інформаційну базу досліджень становлять статистичні джерела Держкомстату України, Львівського обласного управління статистики; дані, зібрані за участю автора; фінансова і статистична звітність суб‘єктів господарювання; довідкова та монографічна вітчизняна і зарубіжна література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні і висвітленні теоретичних і прикладних засад базових понять і їх елементів та розробці на основі цього методології оцінювання, регулювання і забезпечення необхідного рівня інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур:

§

§

§

§

§

§

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблені методичні рекомендації щодо оцінювання, регулювання та забезпечення інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур можуть бути використані в практичній діяльності суб‘єктів господарювання, інвесторів та інвестиційних посередників. Зокрема, результати такого оцінювання дають змогу регулювати забезпечення необхідного рівня інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур. Вони знайшли практичне застосування в діяльності ТзОВ „Інвестиційна компанія „Українські інвестиції” (акт № 5 від 10.06.2003 р.) та при оцінюванні і регулюванні рівня інвестиційної привабливості Корпорації “Енергоресурс-інвест” (довідка № 757/01 від 16.10.2003 р.).

Окремі результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Фінанси підприємств”, “Основи статистики”, “Стратегічний менеджмент”, “Інноваційний менеджмент”, “Управління ризиками в організаційно-виробничих системах”, “Інвестиційний менеджмент”, а також при виконанні курсових та дипломних проектів студентами спеціальності “Менеджмент організацій” у Національному університеті “Львівська політехніка” (Довідка № 68-14-514 від 29.10.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом його особистого дослідження.

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції (МНПК) “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (Чернівці, 1997 р.), ІІ МНПК “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 1998 р.), ХІ МНПК “Машиностроение и техносфера на рубеже ХХІ века” (Донецьк, 1998 р.), VI МНПК “Теорія управління організацією: стан та перспективи” (Київ-Трускавець, 2000 р.), ХI МНПК “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 2000 р.), МНПК ”Економіко-математичне і екологічне моделювання та інформаційні технології у ринковій економіці” (Луганськ, 2000 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції молодих вчених-економістів “Экономика третьего тысячелетия” (Донецьк, 2000 р.), МНПК “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000 р.), МНПК “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (Львів, 2001 р.), IV МНПК “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2002 р.), а також на наукових семінарах кафедри менеджменту організацій Національного університету "Львівська політехніка".

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 5,5 друк. аркушів (в тому числі – 5,15 д.а. належать особисто автору), серед них – 9 у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, що становить 168 сторінок основного тексту (у тому числі 23 таблиці, 6 рисунків); списку використаних джерел з 178 найменувань, розміщених на 15 сторінках, з них 26 іноземних джерел; 11 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано сучасний стан розроблення проблеми та доведено необхідність поглиблення досліджень інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур. Сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, її предмет та об‘єкт, розкрито наукову новизну одержаних результатів, наведено форми апробації наукових результатів у навчальному процесі та в діяльності вітчизняних суб‘єктів господарювання й інвесторів.

У першому розділі - “Теоретико-прикладні засади оцінювання та забезпечення інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур” – уточнено поняття інвестицій-ної привабливості виробничо-господарських структур і встановлено умови привабливості різних видів інвестування у суб‘єкти господарювання; досліджено загальні теоретичні та прикладні засади оцінювання інвестиційної привабливості таких структур, а також вплив факторів макрооточення на результати оцінювання; обґрунтовано основні показники такого оцінювання; сформульовано пріоритетні напрями забезпечення інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур.

В роботі обґрунтовано, що під інвестиційною привабливістю виробничо-господарської структури (ВГС) слід розуміти відносну характеристику цієї структури, яка базується на порівнянні значень показників оцінювання її інвестиційної привабливості з базовими значеннями.

Привабливість ВГС для інвесторів не може бути досягнута лише завдяки факторам її внутрішнього стану, оскільки її територіальна приналежність, а саме сприятливість інвестиційного клімату держави, регіону тощо також впливають на рух і спрямування капіталу. Так, тенденція до покращання інвестиційного клімату в Україні, яка спостерігається в оцінках з боку Міжнародних рейтингових агентств, знайшла своє відображення у збільшенні кумулятивного притоку прямих іноземних інвестицій в нашу країну, який, за даними державного комітету статистики, за період з 1991 до 2003 р. склав 5,3 млрд. доларів США з постійним збільшенням річних внесків капіталу нерезидентів (див.табл.1).

Таблиця 1

Динаміка і структура прямих іноземних інвестицій в Україну

Показники | Роки | Середньо-річний темп приросту, %

1999 | 2000 | 2001 | 2002

Чистий притік прямих іноземних інвестицій (з урахуванням курсової різниці), млн. дол. США | 437,2 | 583,7 | 531,2 | 783,7 | 21,48

Збільшення капіталу нерезидентів – всього, млн. дол. США, у т. ч. за рахунок внесків у формі: | 754,8 | 792,2 | 813,6 | 1074,8 | 12,50

цінних паперів | 112,7 | 48,9 | 7,0 | 44,8 | -26,47

реінвестування доходів | 0,5 | 2,4 | 1,5 | 1,8 | 53,26

рухомого і нерухомого майна | 217,5 | 240,3 | 231,0 | 373,2 | 19,72

нематеріальних активів | 2,3 | 2,3 | 2,9 | 25,7 | 123,56

грошових внесків | 358,5 | 458,2 | 540,7 | 491,5 | 11,09

Наприкінці 2002 р. іноземні інвестиції не становили основну частку у структурі сукупності джерел фінансування капіталовкладень (5,6%), але прогнозується збільшення їхнього внеску до 7,6% (табл.2). Збільшення дефіциту бюджетних фінансових ресурсів за недостатньої суми власних коштів у суб‘єктів господарювання вимагає підвищення їхньої привабливості для інвесторів, що має позначитись на перерозподілі структури позикових джерел фінансування на користь залучення коштів потенційних позабюджетних вкладників капіталу.

Таблиця 2

Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування

у фактичних цінах, млн. грн.

Показники | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р.

(прогноз) | 2004 р.

(прогноз)

Капітальні вкладення – всього, з них: | 17552 | 23629 | 32573 | 37178 | 45090 | 57525

за рахунок бюджетів різних рівнів | 2027 | 2185 | 3081 | 3228 | 3576 | 4175

власні кошти суб‘єктів господарювання | 12370 | 16198 | 21770 | 24470 | 29111 | 35963

іноземні інвестиції | 677 | 1400 | 1413 | 2068 | 3014 | 4395

кредити банків та інші позики | 132 | 391 | 1400 | 1985 | 3857 | 5206

інші кошти | 2346 | 3455 | 4909 | 5427 | 5532 | 7786

У результаті проведених досліджень в дисертації обґрунтовано оптимальний набір складових оцінки інвестиційної привабливості ВГС, який враховує глобалізаційні тенденції в сучасній економіці та динамічність світових економічних процесів. Такий набір складових дозволяє не тільки комплексно охарактеризувати результати діяльності виробничо-господарської структури за кожною функціональною сферою (фінансовою, маркетинговою, інноваційною тощо) та визначити перспективи реалізації на базі цієї структури певних інвестиційних проектів, але й врахувати вплив на інвестиційну привабливість структури її галузевої приналежності та територіального розміщення. Оптимізація складу груп показників для визначення інвестиційної привабливості ВГС залежить від вимог суб‘єкта інвестування, крім того, умовою реалізації оптимальної оцінки такої привабливості є взаємовигідність умов капіталовкладень як для ВГС, так і для інвестора.

Вивчення сучасних пріоритетів інвестора і ВГС в процесі інвестування, виявлення основних внутрішніх факторів, що здатні забезпечити її привабливість для інвестора, аналіз перспектив розвитку ВГС, виражених в різноплановості інвестиційних проектів на її базі, дослідження впливу приналежності ВГС до певної країни, регіону та виду економічної діяльності на рішення інвестора дали змогу сформувати систему показників для оцінювання інвестиційної привабливості ВГС. Така система показників включає два рівні (макро- і мікроекономічний) і п‘ять напрямів оцінювання інвестиційної привабливості країни, регіону і виду економічної діяльності, до яких належить ВГС, а також інвестиційної привабливості внутрішніх функціональних сфер діяльності ВГС та проектів, пропонованих до реалізації на її базі. Для кожного напряму в роботі обґрунтовані відповідні групи показників.

Залежно від цілей оцінювання інвестиційної привабливості ВГС, суб‘єкта інвестування та вибору бази для порівняння може бути здійснена персоніфікація системи показників. Головним критерієм вибору бази порівняння інвестиційної привабливості кількох ВГС є їхня приналежність до однієї категорії за обсягом господарського обороту і чисельністю працівників.

Аналізування існуючих класифікацій інвестицій, їх доповнення та узагальнення численних літературних джерел дало змогу з‘ясувати умови інвестиційної привабливості кожного із сучасних видів інвестування у ВГС, що дозволяє інвестору і суб‘єкту господарювання прийняти якісніше попереднє взаємовигідне рішення щодо вибору найбільш компромісного виду інвестування (див. схему на рис.1).

Взаємодія суб‘єкта і об‘єкта інвестицій зводиться не тільки до вибору виду інвестування і до проведення оцінювання інвестиційної привабливості ВГС на поточний момент, але й передбачає аналіз перспектив реалізації певних інвестиційних проектів на базі цих структур. В дисертації формалізовано взаємоузгодження запропонованих ВГС інвестиційнопривабливих інвестиційних проектів та способів їх реалізації за допомогою різних видів інвестицій у ці ВГС.

У результаті була отримана така функціональна залежність:

, (1)

де IП с(Пi1), IП с(Піj),…, IП с(Піm) - складові комплексної оцінки інвестиційної привабливості відповідно 1-го, j-го, m-го проектів, якщо розглядається m проектів до впровадження на с-му ВГС, ; f(BI ), f(BI),…,f(BI) - відповідно характеристики 1-го, i-го, n-го виду інвестування, якщо порівнюється n різних альтернатив, .

Аналіз формалізованого процесу прийняття рішень про вибір способу ефективного фінансування інвестиційного проекту на базі ВГС дозволяє поставити у відповідність m проектам n видів інвестицій, дослідити процес зміни j-м проектом своєї інвестиційної привабливості відповідно до вибору для реалізації і-го виду інвестування та знайти оптимальну їх комбінацію, яка задовольнить інтереси як інвестора, так і виробничо-господарської структури.

Рис.1. Класифікація інвестицій та умов їх привабливості з погляду інвестора й виробничо-господарської структури.

Рівень інвестиційної привабливості ВГС може змінюватись залежно від впливу макрофакторів: покращання або погіршення інвестиційного клімату в країні і в регіоні, до яких вона належить, від ефективності, швидкості реалізованості і окупності відповідного виду економічної діяльності. Крім того, цей рівень може бути сформовано через визначення умов функціонування внутрішніх сфер діяльності цієї структури, розробку відповідних інвестиційних проектів на її базі та вибір оптимальних способів їх реалізації.

У дисертаційній роботі обґрунтовується доцільність реалізації забезпечення необхідного рівня інвестиційної привабливості ВГС через такі заходи: запровадження моніторингової системи для періодичного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, що задає і визначає інвестиційну привабливість такої структури; формування відповідної стратегії розвитку оцінюваної ВГС за результатами моніторингу існуючого рівня її інвестиційної привабливості.

У другому розділі – “Методи оцінювання рівня інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур“ – запропоновано методологію оцінювання рівня інвестиційної привабливості ВГС, зокрема аргументовано використання бази для порівняння залежно від цілей оцінювання і суб‘єкта інвестування, формалізовано визначення комплексного показника інвестиційної привабливості ВГС.

Процес оцінювання інвестиційної привабливості ВГС складається із сукупності операцій, що дозволяють кількісно визначити рівень інвестиційної привабливості цієї структури. Обумовлена цілями та завданнями методологія оцінювання такого рівня включає: встановлення системи показників інвестиційної привабливості ВГС; обґрунтування методу, точності та засобів визначення значень показників цієї системи; встановлення їх граничних значень; формування бази для порівняння; вибору видів інвестицій у ВГС; визначення методів оцінювання рівня інвестиційної привабливості ВГС та способу подання результатів оцінки.

Інвестиційну привабливість виробничо-господарської структури належить оцінювати, поєднуючи два підходи: визначення рівня інвестиційної привабливості за результатами діяльності суб‘єкта господарювання за кожною його функціональною сферою і врахування впливу на результат оцінювання територіально-галузевої приналежності цього суб‘єкта.

Вплив макроекономічного рівня на прийняття інвестором певного рішення щодо ВГС повинен визначатись за допомогою комплексного поєднання результатів оцінювання інвестиційної привабливості країни, регіону, виду економічної діяльності, до яких належать ВГС. Якщо необхідно, склад факторів впливу макрооточення на інвестиційну привабливість ВГС може бути скорочено або доповнено, наприклад, такими складовими як: рівень розвитку інвестиційного ринку країни (об‘єднання країн); інвестиційна привабливість галузі, підгалузі економіки.

У дисертації розроблено метод визначення комплексного показника рівня інвестиційної привабливості ВГС (Lіпс), який охоплює результати оцінювання впливу різних факторів макро- і мікросередовища ВГС, і обчислюється за такою формулою:

, (2)

де Lmacro, Lmicro- макро- і мікроекономічна складові оцінки відповідно, безр. вел.; Lкр , Lрег , Lвед – комплексні показники відповідно рівня інвестиційної привабливості країни, регіону та ВЕД певного регіону, до яких належать оцінювані ВГС, безр. вел.; LіпLіпр – комплексні показники відповідно рівня інвестиційної привабливості сукупності внутрішніх функціональних сфер діяльності ВГС та проектів, пропонованих до реалізації на базі цих ВГС, безр. вел.; кр, рег, вед, іп, іпр - групові коефіцієнти вагомості відповідних комплексних показників, безр. вел., кр+рег+вед+іп+іпр = 1.

Для оцінювання інвестиційної привабливості ВГС комплексний показник інвестиційної привабливості країни використовується тільки у разі порівняння об‘єктів інвестування, що належать до різних країн. В дисертації комплексний показник інвестиційної привабливості країни (Lкр) пропонується визначати шляхом нормування рейтингів інвестиційної привабливості аналізованих країн за розмахом їх варіації за допомогою такої формули:

, (3)

де bc - рейтинг інвестиційної привабливості країни, до якої належить с-та оцінювана виробничо-господарська структура, бали; Uкр.min , Uкр.mах - відповідно максимальний і мінімальний рейтинги інвестиційної привабливості серед усіх країн, що оцінювались у певному міжнародному річному звіті, бали; Uкр.minbcUкр.mах; Uкр.min має країна з найвищим серед оцінюваних рівнем інвестиційної привабливості.

На підставі вивчення вітчизняних й іноземних методів оцінювання інвестиційної привабливості регіонів в дисертації розроблено власний методичний підхід до обґрунтування факторів цієї складової інвестиційної привабливості ВГС та груп її показників. В основу формування показників оцінювання покладені фінансові аспекти функціонування регіональної інфраструктури й забезпечення підтримки державою загальноекономічного, ринкового та інноваційного розвитку регіону. Всі показники, використані для оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, пронормовані спочатку за відносною чисельністю населення в кожному з них, а потім щодо розмаху варіації їхньої можливої величини. У розрахунку врахований потенціал зміни кожного показника через його коректування за допомогою коефіцієнта динаміки. Для розрахунку комплексного показника інвестиційної привабливості регіону (Lрег) об‘єднано результати розрахованих часткових рейтингів регіонів за чотирма групами показників за допомогою формули:

, (4)

де Rjзер, Rjінн, Rjринк, Rjінфр - часткові рейтинги j-го регіону країни відповідно за групами показників загальноекономічного рівня розвитку регіону, безр.вел., інноваційного рівня розвитку регіону, безр.вел., потенціалу розвитку ринкових відносин в регіоні, безр.вел., рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону, безр.вел.; зер, інн, ринк, іінфр - групові коефіцієнти вагомості відповідних груп показників, безр. вел., кр+рег+вед+іп+іпр = 1 (з урахуванням побажань інвестора вагомості груп можуть бути взяті однаковими).

Результати розрахунку комплексних показників інвестиційної привабливості регіонів України на базі даних 2001 р., проведеного за запропонованими в дисертації групами показників (табл. ), свідчать, що рівень інвестиційної привабливості регіонів „лідерів” коливається від 0,251 до 0,804.

Таблиця 3

Розрахунок комплексних показників інвестиційної привабливості регіонів України

№

з/п | Область | Часткові рейтинги регіонів

за групами показників | Комплексний показник інвест. приваб-ливості

регіону

загальноеконо-мічного рівня

розвитку | рівня розвитку інвестиційної інфраструктури | рівня розвит-ку ринкових відносин | інновацій-ного рівня розвитку

1 | АР Крим | 0,171 | 0,310 | 0,180 | 0,217 | 0,219

2 | Вінницька | 0,204 | 0,221 | 0,169 | 0,214 | 0,202

3 | Волинська | 0,188 | 0,175 | 0,287 | 0,209 | 0,215

4 | Дніпропетровська | 0,366 | 0,298 | 0,320 | 0,162 | 0,286

5 | Донецька | 0,316 | 0,379 | 0,140 | 0,162 | 0,249

6 | Житомирська | 0,145 | 0,249 | 0,197 | 0,149 | 0,185

7 | Закарпатська | 0,140 | 0,310 | 0,322 | 0,014 | 0,196

8 | Запорізька | 0,482 | 0,239 | 0,266 | 0,338 | 0,331

9 | Івано-Франківська | 0,167 | 0,220 | 0,182 | 0,138 | 0,177

10 | Київська | 0,343 | 0,231 | 0,260 | 0,160 | 0,249

11 | Кіровоградська | 0,152 | 0,187 | 0,100 | 0,071 | 0,127

12 | Луганська | 0,179 | 0,260 | 0,024 | 0,155 | 0,155

13 | Львівська | 0,255 | 0,447 | 0,091 | 0,212 | 0,251

14 | Миколаївська | 0,194 | 0,181 | 0,278 | 0,362 | 0,254

15 | Одеська | 0,256 | 0,445 | 0,338 | 0,122 | 0,290

16 | Полтавська | 0,464 | 0,218 | 0,316 | 0,270 | 0,317

17 | Рівненська | 0,157 | 0,169 | 0,314 | 0,081 | 0,180

18 | Сумська | 0,235 | 0,163 | 0,116 | 0,306 | 0,205

19 | Тернопільська | 0,126 | 0,208 | 0,275 | 0,291 | 0,225

20 | Харківська | 0,254 | 0,334 | 0,152 | 0,314 | 0,264

21 | Херсонська | 0,165 | 0,113 | 0,257 | 0,251 | 0,197

22 | Хмельницька | 0,195 | 0,187 | 0,273 | 0,164 | 0,205

23 | Черкаська | 0,224 | 0,167 | 0,181 | 0,098 | 0,168

24 | Чернівецька | 0,112 | 0,278 | 0,386 | 0,314 | 0,272

25 | Чернігівська | 0,231 | 0,136 | 0,242 | 0,226 | 0,209

26 | м. Київ | 0,806 | 0,820 | 0,739 | 0,850 | 0,804

У дисертації вплив інвестиційної привабливості виду економічної діяльності, до якого належать ВГС, на їхню інвестиційну привабливість пропонується кількісно оцінити за допомогою розробленої сукупності показників, які характеризують інвестиційну активність певного ВЕД (за відношенням представлених за рік підприємствами певного регіону проектів до загальної кількості регіональних підприємств), ступінь реалізованості проектів за конкретним ВЕД (співвідношення кількості реалізованих і кількості представлених проектів в регіоні), середньорічну витратність і середньорічну прибутковість пропонованих проектів певного ВЕД конкретного регіону.

Комплексний показник інвестиційної привабливості ВЕД певного регіону (lвед) визначається за допомогою запропонованої в дисертації розгорнутої моделі, яка враховує комплексний вплив окремих показників, а саме:

, (5)

де Аінввед - інвестиційна активність ВЕД, безр. вел.; Нпрвед - ступінь реалізованості інвестиційних проектів за певним ВЕД, безр. вел.; Ппрвед - середня прибутковість проектів ВЕД, гр./од. за рік; Впрвед - середня витратність проектів ВЕД, гр./од. за рік; Rінввед - середня рентабельність проектів ВЕД, %; Кпропвед , Креалвед - кількість проектів, відповідно, представлених та реалізованих підприємствами певного ВЕД у аналізованому році, од.; Рвед - кількість підприємств у ВЕД регіону в аналізованому році, од.; Пвед - сукупний прогнозований прибуток за термін реалізації проектів певного ВЕД, грн.; Токвед - середній термін окупності проектів, представлених у аналізованому році, роки; Іпропвед - сукупний обсяг інвестицій, потрібний для реалізації проектів ВЕД, грн.

Результати розрахунку комплексних показників інвестиційної привабливості ВЕД Львівської області показано в табл. , дані якої доводять, що середній рівень інвестиційної привабливості навіть для “лідерів” серед ВЕД Львівської області (коди В, D, K, E) є незначним і на 2002 р. становить лише 0,169.

Таблиця 4

Розрахунок комплексних показників інвестиційної привабливості ВЕД Львівської області

Вид економічної діяльності (ВЕД) | Інвестицій-на актив-ність суб'єктів господарю-вання ВЕД, безр.вел. | Обсяг інвестицій в серед-

ньому на

1 проект ВЕД, млн.$ | Серед. строк окуп-ності проек-тів ВЕД, роки | Сер.річний

очікуваний прибуток від реаліза-ції 1 проек-ту ВЕД, млн.$ | Комплекс-ний показ-ник інвести-ційної привабли-вості ВЕД,

безр.вел

Код

сек-

ції | Найменування

А | Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 0,1378 | 0,5439 | 0,6038 | 0,0001 | 0,0461

В | Рибне господарство | 0,3112 | 0,1970 | 0,7330 | 0,0744 | 0,2404

С | Добувна промисловість | 0,7152 | 0,0001 | 0,1994 | 1,0000 | 0,0615

D | Обробна промисловість | 0,2720 | 0,1386 | 0,3880 | 0,0364 | 0,1518

Е | Виробництво електроенергії, газу та води | 1,0000 | 0,0078 | 0,1605 | 0,3004 | 0,1394

F | Будівництво | 0,0731 | 0,0051 | 0,0503 | 0,2952 | 0,0485

G | Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 0,0021 | 0,0897 | 0,3104 | 0,0680 | 0,0445

Н | Готелі та ресторани | 0,0187 | 0,1601 | 0,2702 | 0,0251 | 0,0672

I | Транспорт | 0,0134 | 0,0154 | 0,0001 | 0,1321 | 0,0072

К | Операції з нерухомістю, здавання в оренду та послуги юридичним особам | 0,1499 | 1,0000 | 1,0000 | 0,0028 | 0,1432

L | Державне управління | 0,0001 | 0,1970 | 0,1629 | 0,0069 | 0,0122

N | Охорона здоров‘я та соціальна допомога | 0,0347 | 0,6999 | 0,2594 | 0,0128 | 0,0948

O | Колективні, громадські та особисті послуги | 0,0415 | 0,0844 | 0,2715 | 0,0426 | 0,0798

Q | Екстериторіальна діяльність | 0,0410 | 0,0629 | 0,3909 | 0,0892 | 0,0974

Важливе місце в дисертації посідають питання оцінювання інвестиційної привабливості внутрішніх функціональних сфер діяльності ВГС. Розроблена відповідна група показників дозволяє комплексно оцінити фінансовий, виробничий, управлінсько-кадровий, маркетинговий, інноваційний і соціально-екологічний стан цієї структури та встановити психологічно-поведінковий рівень сприйняття ВГС інвестором.

Запропоновані в роботі методичні рекомендації для проведення порівняльної оцінки інвестиційної привабливості ВГС на мікрорівні передбачають необхідність обґрунтування вибору відповідної бази порівняння або базового конкурента на отримання інвестицій. Таким базовим конкурентом може бути гіпотетична або реально існуюча виробничо-господарська структура. Залежно від цілі та інформаційного забезпечення показники оцінювання стану та можливостей розвитку гіпотетичної структури можуть формуватися на основі вимог міжнародних / національних стандартів; оптимальних для суб‘єкта господарювання або інвестора значень показників; експериментально обґрунтованих вимог інвесторів; середніх значень показників; граничних значень показників інвестиційної привабливості ВГС. Реальною базою для порівняння може бути краща з порівнюваних ВГС або та, яка має найбільшу частку ринку та характеризується стійкими темпами економічного зростання.

У дисертації доведено, що вибір бази для порівняльної оцінки інвестиційної привабливості ВГС на мікрорівні зумовлюється встановленням цілей оцінювання, до яких належать: визначення доцільності інвестування; вибір варіанта інвестиційного проекту та встановлення основних напрямів його реалізації; розробка заходів з підвищення рівня інвестиційної привабливості ВГС; аналізування динаміки її рівня; формування стратегії розвитку ВГС; встановлення рейтингу оцінюваного суб‘єкта господарювання на ринку відносно конкурентів в процесі отримання інвестицій; визначення доцільності санації / ліквідації ВГС. В результаті проведених досліджень в роботі обґрунтовано пропозиції щодо використання бази для порівняння залежно від мети оцінювання інвестиційної привабливості ВГС.

Комплексний показник рівня інвестиційної привабливості сукупності внутрішніх функціональних сфер діяльності ВГС () рекомендується визначати за такою формулою:

(6)

де Sf, Sv, Sw, Sm, Sz, Se, Sp - інтегральні значення підгруп показників, що характеризують, відповідно, вплив на результат оцінювання фінансового (індекс f), виробничого (v), управлінсько-кадрового (w), маркетингового (m), інноваційного (z) і соціально-екологічного (e) факторів внутрішнього стану виробничо-господарської структури та психолого-поведінкового рівня (p) сприйняття її інвестором, безр. вел.; ,,, ,,, - нормовані значення коефіцієнтів вагомості відповідних підгруп показників, безр. вел.; F, V, W, M, Z, E, P – кількість показників у відповідних підгрупах оцінки, од.; бс1,…, бс7 - коефіцієнти вагомостей груп показників, безр. вел., сума коефіцієнтів вагомостей дорівнює 1.

Щоби врахувати в методиці потенційні можливості підвищення ефективності функціонування виробничо-господарської структури, в дисертації обґрунтована доцільність введення до комплексного показника інвестиційної привабливості відповідної складової - інвестиційної привабливості проектів, пропонованих до реалізації у досліджуваній структурі. За допомогою цієї складової оцінюються фінансові перспективи розвитку виробничо-господарської структури, сформульовані в проекті, її виробничі, управлінські й кадрові, маркетингові та інноваційні можливості, перспективи її соціального розвитку та зміна впливу на екологію.

Комплексний показник рівня інвестиційної привабливості проектів, пропонованих до реалізації на ВГС (Liпр), визначається за схемою, аналогічною до формули (6).

Для виведення групових коефіцієнтів вагомості комплексних показників та підгруп показників, кількості показників, залучених до оцінювання, в роботі рекомендується використовувати експертний метод, для підвищення точності якого використовується усереднення бальних оцінок експертів.

У третьому розділі - “Напрями регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур” – розроблено систему моніторингу інвестиційної привабливості ВГС, обґрунтовані підходи до формування стратегії розвитку ВГС за результатами моніторингу її інвестиційної привабливості та управління ризиками при інвестуванні у неї. Необхідний рівень інвестиційної привабливості ВГС в роботі пропонується забезпечувати за допомогою комплексу заходів, до складу яких входять: оцінювання інвестиційної привабливості за допомогою моніторингу та динамічне відстеження результатів такого оцінювання; формування оптимальної стратегії розвитку ВГС, додатковим ефектом від реалізації якої має стати підвищення рівня її інвестиційної привабливості; оцінювання ризиків інвестування виробничо-господарської структури та управління ними з метою запобігання та зменшення втрат. Для забезпечення процесу прийняття рішень, а також регулювання необхідного рівня інвестиційної привабливості ВГС в дисертації обґрунтовується необхідність застосування моніторингової системи, основними функціями якої є збирання, оброблення, аналіз і інтерпретація інформації про зміну рівня інвестиційної привабливості досліджуваного об‘єкта. Принципова схема функціонування такої системи показана на рис. .

Рис. 2. Система моніторингу регулювання рівня інвестиційної привабливості ВГС

У дисертації обґрунтовано формування складу системи моніторингу інвестиційної привабливості ВГС, який відповідає складу обраних груп показників оцінювання цієї ВГС. Система моніторингу є відкритою для введення/виведення з її структури окремих підсистем (МПС), а отже, ця структура може бути персоніфікована залежно від цілей та об‘єктів оцінювання інвестиційної привабливості ВГС.

В роботі обґрунтовується періодичність поповнення інформаційних масивів моніторингової системи. Проведення моніторингу інвестиційної привабливості ВГС доцільне не тільки на етапі прийняття рішень про інвестиції в суб‘єкт господарювання, але й на етапі реалізації у ньому інвестиційного проекту для повноцінного контролю ситуації. Результати досліджень щодо проведення моніторингу інвестиційної привабливості однієї з ВГС Львівської області, згідно з рекомендаціями, розробленими в дисертації, показані в табл. 5.

Таблиця 5

Основні результати моніторингу інвестиційної привабливості Корпорації “Енергоресурс-інвест”

№№

МПС | Показник | Значення показника | Вагомість показника

2001р. | 2002р.

2 | Lрег | 0,251 | 0,251 | 0,17

3 | lвед | 0,152 | 0,152 | 0,11

4 | Lіп | 0,641 | 0,722 | 0,51

5 | Lіпр | 0,42 | 0,58 | 0,21

Lіпс | 0,475 | 0,549 | -

Якщо динамічне оцінювання інвестиційної привабливості ВГС за допомогою моніторингу входить у сферу спільних інтересів як інвестора, так і об‘єкта інвестування, то головною зацікавленою стороною для забезпечення та утримання інвестиційної привабливості на необхідному рівні залишається ВГС, яка виступає одночасно суб‘єктом і об‘єктом такого забезпечення. Зважаючи на те, що ВГС не можуть справляти регулювального впливу на інвестиційну привабливість макрорівня, а здатні лише адаптуватись до ситуації, що складається в зовнішньому оточенні, в дисертації обґрунтовується доцільність вибору факторів впливу саме внутрішнього середовища ВГС об’єктом такого регулювання рівня їхньої інвестиційної привабливості.

Для досягнення необхідного рівня інвестиційної привабливості ВГС в роботі пропонується, по-перше, інтерпретувати результати моніторингу, що стане інформаційно-аналітичною базою для прийняття і корегування рішень. По-друге, сформувати для суб‘єкта господарювання відповідну стратегію, яка може бути обґрунтована за допомогою виконання таких етапів: генерування стратегічних альтернатив відповідно до отриманої оцінки інвестиційної привабливості внутрішнього стану й потенціалу ВГС та різних конкурентних ситуацій (зміни суб‘єктів інвестування та бази порівняння); перевірки відповідності стану ВГС ключовим факторам успіху; дослідження розбіжностей між реальними і бажаними функціональними стратегіями (виробничою, маркетинговою, інноваційною тощо) на різних фазах впровадження та реалізації інвестиційних проектів на базі ВГС; підсумкового визначення актуальної позиції виробничо-господарської структури за набором факторів (стабільності, ризикованості, прибутковості тощо) та її впливу на зміну рівня інвестиційної привабливості ВГС.

Організаційно-методичне забезпечення окремих етапів формування стратегії було використане для обґрунтування пропозицій щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості ряду виробничо-господарських структур Львівщини.

У дисертації зроблено висновок про те, що важливим для вітчизняного ринку стратегічним заходом, що дозволяє підвищити існуючий рівень