Південноукраїнський державний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського (м. Одеса)

Ковиліна Вероніка Геннадіївна

УДК 371.911+372

КОРЕКЦІЯ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: - кандидат педагогічних наук, професор

ШЕРЕМЕТ Борис Григорович

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри дефектології і фізичної реабілітації

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор

СЕРДЮЧЕНКО Віра Іванівна,

Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова АМН України, завідувач лабораторією розладів бінокулярного зору і функціональних методів дослідження

- кандидат психологічних наук, професор

СИНЬОВА Євгенія Павлівна,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Інститут корекційної педагогіки і психології, завідувач кафедри тифлопедагогіки

Провідна установа: - Слов’янський державний педагогічний університет, кафедра теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації, Міністерство освіти і науки України, м.Слов’янск.

Захист дисертації відбудеться „10 ” червня 2004 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м.Одеса) за адресою: 65009, м.Одеса, пров. Курортний, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65091, м.Одеса, вул.Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий „_6_” травня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена соціальними та екологічними чинниками, труднощами в організації медичного обслуговування, що призвели до зростання майже всіх видів захворювань і скорочення тривалості життя населення України, зниження показників фізичного розвитку, зменшення кількості дітей з проявами акселерації в розвитку, зростання інвалідності, зокрема й дитячої.

Проблема здоров’я дітей дошкільного віку з порушенням зору досліджувалася багатьма науковцями (Л.С.Вавіна, М.І.Земцова, Л.І.Плаксіна, Л.С.Сековець, Б.В.Сермеєв, Є.П.Синьова, Л.І.Солнцева, Б.Г.Шеремет та ін.). Вченими доведено, що однією з важливих складових охорони здоров’я є своєчасне виявлення відхилень з метою найбільш ефективної організації оздоровчих і профілактичних заходів. При патології зору в дошкільників є наявним цілий комплекс рухових порушень, що зумовлені зниженням гостроти зору, порушенням бінокулярності, рухових функцій ока, поля зору і т.ін. (Л.С.Сековець).

Проблема корекції зору засобами фізичної культури висвітлена в низці спеціальної літератури (Е.С.Аветисов, Р.Н.Азарян, А.А.Арутюнян, А.В.Касаткін, В.В.Коваленко, Є.М.Кузнєцов, В.І.Сердюченко, Б.В.Сермеєв, Ю.В.Павлов Б.Г.Шеремет та ін.). Зазначимо, що більшість робіт присвячена впливу фізичних навантажень на стан органу зору дітей шкільного віку. Водночас стан функцій зору в умовах різноманітних фізичних навантажень у дітей дошкільного віку вивчено недостатньо.

У профілактиці порушення зору та його відновленні важливу роль відіграють фізичні вправи (Е.С.Аветисов, Т.А.Власова, В.П.Єрмаков, В.А.Кручинін, Є.Н.Кузнецов, М.С.Певзнер, Л.С.Сековець, Б.В.Сермеєв, Б.Г.Шеремет та ін.), що вимагають адекватної методики їх застосування. Зокрема, перспективним є вдосконалення методики вправ для розвитку фізичних якостей, що забезпечують гармонійність фізичного розвитку дітей дошкільного віку з вадами зору. Важливе значення в цьому аспекті має розробка спеціальних адаптованих рухливих ігор та ігрових вправ для корекції порушених функцій зору в дітей з патологією зору. Це й зумовило вибір теми дослідження „Корекція рухових якостей дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) „Фізична і психічна реабілітація дітей з обмеженими можливостями у спеціальних дитячих закладах” (№0197000853). Дослідження виконане відповідно до основних напрямів Національної програми „Діти України” в галузі корекційної педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання. Автором досліджувалися рухові якості дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) (протокол №10 від 29 квітня 2003 року) та закоординована в координаційній раді при АПН України (протокол № 9 від 25 листопада 2003 року).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати методику і педагогічні умови формування рухових якостей у дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору.

Завдання дослідження:

1. Вивчити стан фізичного розвитку, функціональних можливостей і рухової підготовленості дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору.

2. Визначити форми, зміст і методи корекційно-педагогічної роботи у процесі фізичного виховання дошкільників з метою корекції розвитку рухових якостей.

3. Науково обґрунтувати педагогічні умови корекційно-педагогічної роботи для оптимізації фізичного виховання дітей з порушенням зору.

4. Розробити й експериментально апробувати методичну систему розвитку рухових якостей дітей з порушенням зору.

Об’єкт дослідження - рухові якості дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору.

Предмет дослідження – методика розвитку рухових якостей дошкільників з порушенням зору.

Гіпотеза дослідження – процес корекції рухових якостей у дошкільників з порушенням зору буде більш ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: комплексний підхід до організації фізичного виховання дітей дошкільного віку; організація корекційно-педагогічного середовища у процесі фізичного виховання дітей з порушенням зору; врахування особливостей зорового сприйняття дітей у процесі фізичного виховання; корекційна спрямованість занять з фізичного виховання в дошкільному закладі; лікарсько-педагогічний контроль на заняттях з фізичної культури.

Методологічними засадами дослідження стали положення спеціальної корекційно-педагогічної діяльності: системність корекційних, профілактичних і розвивальних завдань, єдність діагностики і корекції, нормативність розвитку особистості, здійснення корекції у процесі діяльності, комплексне використання методів і прийомів корекційно-педагогічної діяльності. Конкретна методологія будувалася на принципах корекційної педагогіки, адаптивної фізичної культури і загальнодидактичних принципах.

Теоретичними джерелами дослідження виступили вчення: про вищу нервову діяльність людини, аналізатори; єдність організму і середовища, першої і другої сигнальних систем людини (І.П.Павлов, І.М.Сєченов), свідомості і особистості (П.К.Анохін, А.М.Богуш, В.І.Бондар, Л.С.Виготський, Б.В.Сермеєв, В.М.Синьов); про складну структуру дефекту (Л.С.Виготський, Т.О.Власова, В.П.Єрмаков, М.І.Земцова, А.Г.Литвак, Л.І.Плаксіна, В.І.Сердюченко, Є.П.Синьова, Л.І.Солнцева, Б.Г.Шеремет).

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної, спеціальної літератури з проблем фізичного виховання і корекційно-педагогічної роботи з дітьми з порушенням зору; педагогічні спостереження і педагогічний експеримент у дошкільних закладах для дітей з порушенням зору, що дозволив здійснити перевірку ефективності запропонованої педагогічної технології; для визначення морфологічного та функціонального стану організму, відповідно до загальноприйнятих методик, проводилося вивчення антропометричних показників, функціонального розвитку, рухової підготовленості, а також контроль стану деяких зорових функцій. Обробка результатів дослідження проводилася за допомогою статистичного аналізу.

Базою дослідження виступили дитячий дошкільний заклад №50 для дітей з порушенням зору та навчально-виховний комплекс №310 м. Одеси. Всього було обстежено 121 дитину віком 4 – 5 років. В експерименті брали участь 65 дітей (11 хлопчиків і 12 дівчаток чотирьох років, 22 хлопчика і 20 дівчаток п'яти років), які відвідують масові групи дитячого дошкільного закладу і 57 дітей (15 хлопчиків і 12 дівчаток чотирьох років, 15 хлопчиків і 15 дівчаток п'яти років) зі спеціалізованих груп для дітей з порушенням зору.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше експериментальним шляхом вивчено фізичний розвиток, функціональні можливості і рухова підготовленість дітей віком 4-5 років із порушенням зору порівняно з однолітками, які нормально бачать; уточнено і конкретизовано форми організації фізичної культури в дошкільному закладі; розроблено зміст і методи корекції порушення рухів; визначено педагогічні умови корекції рухових якостей дошкільників з порушенням зору; подальший розвиток дістало положення про позитивний вплив фізичного виховання на подолання наявних недоліків, активізацію зорових функцій дітей з порушенням зору; а також методика корекційної роботи з дітьми, які мають порушення зору.

Практична значущість дослідження полягає в удосконаленні методики корекції рухової сфери та активізації функцій зору засобами фізичного виховання, яка містить у собі комплексне використання форм фізичного виховання: корекційні види гімнастик, заняття, ігри, пропедевтичні курси, а також використання спеціального устаткування. Результати дослідження розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про фізичний, функціональний розвиток і рухову підготовленість дошкільників з порушенням зору, можливості їх корекції в умовах спеціалізованого дошкільного закладу. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчально-корекційній роботі педагогів спеціалізованих дошкільних закладів для дітей з порушенням зору, в теорії і практиці навчання студентів дефектологічних факультетів вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в лікувально-виховний процес Головного дитячого клінічного спеціалізованого санаторію „Хаджибей” (довідка №3 від 15.12.2003р.), а також у практику роботи Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів (довідка №7 від 10.12.2003р.).

Достовірність результатів дослідження зумовлена науковим узагальненням вихідних даних, використанням комплексу методів, що адекватні об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; якісним і кількісним аналізом одержаних даних; результатами експериментальної перевірки розроблених програм і рекомендацій.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на міжнародних (м .Дніпропетровськ, 1999 р.; м. Одеса, 2000 р.), всеукраїнській (м. Львів, 2002 р.) науково-практичних конференціях; наукових конференціях Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса, 2002 р.). Основні положення й результати дослідження відображено в 7 публікаціях, з них 4 статті в науково-фахових виданнях України, 1 – у співавторстві.

Особистий внесок автора в роботі у співавторстві полягає в розробці методики корекції рухових якостей дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору; визначенні педагогічних умов корекційно-педагогічної роботи для оптимізації фізичного виховання дітей з порушенням зору.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 201 сторінка. В роботі вміщено 31 таблицю, 14 малюнків, що займають 20 сторінок основного тексту. У списку використаних джерел 264 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичну і практичну значущість; подано дані щодо апробації і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Стан проблеми корекції рухових якостей дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору в теорії і практиці спеціальної педагогіки” проаналізовано наукову і методичну літературу з таких напрямів: роль фізичного виховання в розвитку рухових якостей і зміцненні здоров'я дітей; характеристика порушень зору в дітей; специфіка рухової активності дітей з порушенням зору; вплив фізичного навантаження на стан зору в дітей; значення ігрового методу у фізичному вихованні дошкільників з порушенням зору.

Дошкільний вік - один з найбільш відповідальних періодів у житті кожної людини. Саме в цьому віковому періоді закладаються основи здоров'я, правильного фізичного розвитку, відбувається становлення рухових здібностей, формується інтерес до фізичної культури і спорту, виховуються особистісні, морально-вольові і поведінкові якості (І.А.Аршавський, Л.Д.Глазиріна, А.В.Кенєман, Т.Ю.Круцевич, А.Б.Лагутін, В.А.Овсянкін, Л.І.Пензулаєва, Д.В.Хухлаєва, Е.І.Янкелевич та ін.). Питанням впливу рухової активності на розвиток дитячого організму присвячена низка досліджень. Ученими (М.В.Антропова, В.К.Бальсевич, Г.В.Бармін, Ю.А.Копцев, Е.А.Стеблецов та ін.) доведено, що завдяки руховій активності відбувається правильний розвиток хребта, зміцнюються м'язи тіла, і навпаки, тривалі статичні навантаження, неправильні пози при сидінні і малій рухливості негативно позначаються на всьому фізичному розвитку. За даними ВОЗ, здоров'я людини на 50-55 % залежить від умов і способу її життя. Одним з головних факторів здорового способу життя є фізична культура, звичка до якої повинна прищеплюватися в дитячому віці як елемент загальної культури.

Науковці (С.П.Евсеєв, І.М.Козлов, П.Ф.Лесгафт, Е.В.Плаксунова, М.Г.Пшенникова, Б.В.Сермеєв, Л.В.Шапкова) наполягають на тому, що засоби фізичної культури дозволяють коригувати цілу низку ряд порушень, компенсувати неповноцінність організму, поліпшити функціональний стан рухового аналізатора та сприяти підготовці дітей до школи, тоді як зниження рухової активності може негативно вплинути на загальний фізичний розвиток і стан здоров’я дітей.

Вченими (П.П.Анохін, М.В.Антропова, М.М.Боген, І.І.Брехман, Е.Н.Вавилова, О.В.Козирева, А.П.Павлов, Л.І.Пензулаєва, Г.Н.Сердюковська, С.Б.Тихвинський, С.В.Хрущова та ін.) доведено, що досліджуваний віковий період середнього дошкільного віку (4-5 років) має такі ж самі характерні властивості, що й у дітей зі збільшенням діапазону рухових навичок і вмінь, розвитком фізичних якостей у них з’являється можливість більш успішного оволодіння вправами й окремими елементами техніки. У цьому віці вони адекватно сприймають указівки педагога і виконують вправи відповідно своїх можливостей.

За даними вчених (Р.М.Боскіс, Л.С.Виготський, Т.О.Власова), зоровий дефект зумовлює хід психічного і фізичного розвитку дітей і сприяє прояву вторинних відхилень. За їхніми словами, основна закономірність аномального розвитку полягає у виникненні вторинних відхилень. При цьому страждає та ж сама функція, розвиток якої знаходиться в безпосередній залежності від первинно-ураженого сенсорного дефекту і ступеня його виразності. Виникнення вторинних відхилень залежить від повного чи часткового випадання функції і розвитку рухів, зокрема(М.І.Земцова, Ю.А.Кулагін, В.Ф.Касаткін, І.С.Моргуліс, Б.В.Сермеєв, Л.І.Солнцева та ін.).

Аналіз літературних джерел засвідчує, що в дітей з порушенням зору відзначається відставання у фізичному розвитку у зв’язку з обмеженою руховою активністю. Рухова активність дітей з порушеннями зору є значно нижчою, ніж у їхніх однолітків із масових навчальних закладів. Унаслідок труднощів зорово-рухової орієнтації в дітей з порушеннями зору спостерігається гіподинамія, порушення постави, плоскостопість, зниження функціональної діяльності подиху і серцево-судинної системи. З цього випливає, що порушення зору стримує формування зорово-рухових взаємозв’язків, негативно позначається на оволодінні рухами.

Дітям з порушеннями зору необхідне підвищення рухової активності засобами фізичного виховання, оскільки вона в них значно знижена (Л.С.Сековець, Б.В.Сермеєв, Б.Г.Шеремет). Учені наголошують на тому, що організоване і цілеспрямоване проведення фізичного виховання в дошкільних закладах покращує як фізичний розвиток дітей, так і їхню готовність до школи порівняно з тими, які виховуються вдома. Фізичні вправи як могутній засіб впливу на організм розширюють діапазон можливостей насамперед рухової сфери, порушеної стійким дефектом.

Дані численних досліджень (Е.С.Аветисов, Р.Н.Азарян, А.А.Арутюнян, А.В.Касаткін, В.В.Коваленко, Є.М.Кузнєцов, Б.В.Сермеєв, Ю.В.Павлов та ін.) засвідчують, що ефективність лікування зорової патології (підвищення гостроти зору, відновлення бінокулярного зору, зорова працездатність) більш істотно в дітей з високою руховою активністю. При наростанні тренованості поліпшується функціональний стан зорового, вестибулярного і рухового аналізаторів. Учені вважають можливим застосування на заняттях з дітьми, які мають порушення зору, дозованих фізичних вправ різного характеру й інтенсивності (Р.Н.Азарян, А.А.Арутюнян, Е.Н.Кузнєцов, В.М.Налбандян).

Аналізуючи наявні літературні дані щодо особливостей фізичного розвитку дітей з патологією зору, ми дійшли висновку, що означений дефект ускладнює весь хід психофізичного розвитку дитини з порушенням зору, рухові функції успішно розвиваються на полісенсорній основі, якщо у процесі самоконтролю і саморегуляції рухів беруть участь, поряд із зором, слухова, тактильна і м'язова чутливість.

Науковцями (В.В.Поваляєва, В.Л.Страковська, М.Н.Фортунатов, В.С.Язловецький) доведено, що одним з ефективних засобів корекції і компенсації зорового дефекту і вторинних відхилень у розвитку є ігрова діяльність, яка досліджувалася в різних аспектах, зокрема: профілактиці різних зорових патологій (Е.С.Аветисов, С.В.Бондаренко, Ю.А.Курпан, Е.І.Лівадо), навчання рухових дій і розвиток рухових якостей (М.М.Боген, Л.В.Білєєва, Е.С.Вильчковський, І.М.Коротков). Водночас відзначимо, що існуюча література здебільшого присвячена методиці рухливих ігор для здорових дітей (З.М.Богуславська, Л.В.Білєєва, І.М.Коротков, Е.О.Смирнова, М.І.Фонарьов, Т.О.Фонарьова, Г.П.Юрко, Е.І. Янкелевич). Така ситуація спонукала нас до розробки спеціальної методики застосування рухливих ігор, що враховує вікові особливості дітей, їхній розвиток, фізичну підготовленість, зорові порушення.

У другому розділі „Вивчення стану фізичного розвитку, функціональних можливостей і рухової розвиненості дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору” висвітлено результати фізичного розвитку, функціональних можливостей і рухової підготовки дошкільників з вадами зору. З метою вивчення стану фізичного розвитку дітей з порушенням зору використовувався комплекс педагогічних і медико-біологічних методів дослідження функціонального стану зору, що включають: визначення об’єму абсолютної акомодації ока; дослідження гостроти зору, зорової працездатності (коректурна проба).

Фізичний розвиток дитини визначався такими показниками: довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, кистьова динамометрія, стан постави і склепіння стоп. Вивчення функціональних можливостей дошкільників чотирьох і п’яти років передбачало визначення стану серцево-судинної системи і життєвої ємності легень.

Для оцінювання фізичної підготовленості нами використовувалися такі тести (за Е.С.Вільчковським): для оцінки швидкості – стрибки на місці, спритності – точність влучення предмета в ціль, гнучкості – нахили тулуба вперед, статичної витривалості – вис на поперечині, динамічної витривалості – біг, статичної рівноваги – утримання стійкого положення на одній нозі, динамічної рівноваги – повороти на гімнастичній лаві. Визначення гостроти зору із застосуванням таблиці з текстами, виконаними шрифтами різного розміру, проводилося з метою дослідження функціонального стану зорового аналізатора, а також для вибору розміру коректурних таблиць при вимірюванні зорової працездатності. Дослідження об’єму абсолютної акомодації ока здійснювалося за допомогою методу, розробленого В.І.Сердюченко. Оцінювання зорової працездатності досліджувалося за коректурними таблицями (В.І.Сердюченко). Було також проаналізовано результати показників, що вивчалися, в досліджуваної категорії дітей і в дітей без патології зору. Антропометричні виміри дозволили визначити особливості фізичного розвитку дошкільників з порушенням зору порівняно з однолітками, які бачать нормально.

Дослідження засвідчило, що в дітей із зоровою патологією в силу недостатньої рухової активності, складностями зорово-рухової орієнтації сповільнюється фізичний розвиток і рухова підготовленість. Співвідношення між показниками фізичного розвитку виявили своєрідне відношення між ростом, вагою та окружністю грудної клітки в дітей 4-5 років з порушенням зору. Відзначається відставання у зрості на 6-9%, перевищення у вазі на 12-25% та ОГК на 4-7% порівняно з однолітками, які нормально бачать. Знижена сила рук кисті на 22-33% порівняно з нормою. Причому, в дітей п’яти років відхилення у фізичному розвитку стають більше вираженими на 7-15%, ніж у чотирирічних дітей. Відхилення у фізичному розвитку дошкільників з порушенням зору були також підтверджені при порівнянні антропометричних параметрів зі стандартними міжнародними показниками за допомогою міжнародної комп’ютерної програми ANTHRO. З’ясувалося, що 21% дітей з порушенням зору мають знижений індекс „ріст-вік”, 61% – порушення індексу „вага-вік”.

Складність зорової орієнтації при порушенні зору зумовлює стан опорно-рухового апарату. Неправильна постава відзначається у 57,6% дітей з порушенням зору. Крім порушень постави були виявлені різні деформації нижніх кінцівок, що виражаються в різних формах плоскостопості. Дані дослідження свідчать про те, що в дітей з порушенням зору виявлено 62,5% порушень стопи, тоді як у дітей, які бачать нормально, - 32,1%. Тобто в дітей з порушенням зору плоскостопість зустрічається майже у два рази частіше.

За результатами дослідження було відзначено низькі функціональні можливості в дітей з порушенням зору, що виявилися нижчими в показниках коефіцієнта витривалості на 13-14%, зниженні рухової активності при проведенні функціональної проби на 45-52%, зниженій на 19-32% життєвій ємності легень. Це свідчить про порушення здатності означеного контингенту дітей до виконання дозованого фізичного навантаження.

У дослідженні було проаналізовано рухову підготовленість дітей 4-5 років з порушенням зору до оволодіння ними таких рухових якостей, як швидкість, спритність, гнучкість, витривалість та рівновага. Дослідження цих якостей в дітей з порушенням зору виявило труднощі щодо оволодіння ними всіма рухами порівняно з однолітками, які нормально розвиваються. Аналіз результатів стрибків засвідчив своєрідність володіння цим рухом дітьми з патологією зору. Так, відзначалася низька технічна підготовка, відсутність сформованості навички стрибка. Тому результати стрибків у дітей з порушенням зору на 35% виявилися нижчими, ніж у дітей, які нормально бачать.

Недоліки рухової сфери в дітей з порушенням зору виявились і в діях з м’ячем при метанні в ціль. Зниження гостроти зору, як і порушення інших функцій зору, не забезпечує точності в баченні цілі та предмета, що рухається до неї. Тому в процесі виконання рухів погляд дитини начебто затримується на тому боці руки, якою виконується дія, що також позначається на результатах метання, які на 42-55% були нижчими, ніж у дітей, які бачать нормально. Вправи на гнучкість (нахили тулуба вперед) засвідчили несформованість означеної рухової якості в дітей з порушенням зору порівняно з дітьми, які нормально бачать, на 59-73%.

Дослідження витривалості (біг) зафіксували зайву напругу рук і ніг, широку постановку стіп, порушення погодженості в рухах, низький нахил голови, відсутність рівномірності темпу, прямолінійності. Різниця в показниках витривалості в дітей з порушенням зору та в дітей, які бачать нормально, склала 9-23%. Стан динамічної і статичної рівноваги характеризувався порушенням стійкого положення тіла. Це пов'язано з недостатністю розвитку зорово-рухових взаємозв’язків, відсутністю вмінь утримувати тіло у визначеному положенні, а також труднощами просторового орієнтування. Тому показники рівноваги в дітей з порушенням зору в усіх рухах виявилися нижчими на 33-54%, ніж у дітей, які бачать нормально.

Порівняння всіх одержаних даних у хлопчиків і дівчат з порушенням зору засвідчило, що більшість досліджуваних показників мають достовірні відмінності в цих статево-вікових групах. Отже, вивчення особливостей фізичного, функціонального розвитку й рухової підготовленості дітей з порушенням зору показало їх своєрідність і специфіку.

У третьому розділі „Корекція рухових якостей дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору” подано науково обґрунтовану методику розвитку фізичних і зорових можливостей; проаналізовано результати прикінцевого етапу експерименту.

Започатковуючи формуючий етап експерименту, нами насамперед було визначено педагогічні умови корекції рухових якостей дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору. З-поміж них: комплексний підхід до організації фізичного виховання дітей дошкільного віку; організація корекційно-педагогічного середовища у процесі фізичного виховання дітей з порушенням зору; врахування особливостей зорового сприйняття в дітей у процесі фізичного виховання; корекційна спрямованість занять з фізичного виховання в дошкільному закладі; лікарсько-педагогічний контроль на заняттях з фізичної культури.

У процесі подолання недоліків фізичного розвитку і здійснення взаємозв’язку з лікувально-виховною роботою було вирішено низку спеціальних корекційних завдань, а саме: досягнення відповідного віковим особливостям рівня розвитку рухових якостей (швидкості, спритності, гнучкості, витривалості, рівноваги); корекція здоров’я і фізичного розвитку шляхом застосування спеціальних засобів і методів, які сприяють підвищенню функціональних можливостей, що зміцнюють опорно-руховий апарат, серцево-судинну і дихальну системи, які, у свою чергу, розвивають і відновлюють зір і зорово-рухове орієнтування; активізація і тренування зорових функцій у процесі фізичного виховання в тісному взаємозв’язку з лікувально-педагогічною роботою.

Комплексний підхід у фізичному вихованні розглядається нами як систематичне поєднання педагогічних і медичних засобів, спрямованих на всебічний розвиток особистості, а також вибір адаптивних засобів фізичного виховання з урахуванням психофізичних можливостей дітей. Комплексне фізичне виховання пов’язане з усіма сторонами розвитку особистості дитини - розвитком зорового сприйняття, ритмічної діяльності, просторового орієнтування, дрібної моторики і великої мускулатури й оволодінням основними руховими вміннями.

У зв’язку з цим завдання комплексного змісту реалізувалися з урахуванням розвитку зору, формуванням зорово-рухових взаємозв’язків на основі полісенсорного характеру виховання і навчання дошкільників рухів. При цьому корекційно-виховна спрямованість комплексного змісту у фізичному вихованні полягала в тому, щоб максимально створити дитині умови для оволодіння різними видами рухів, зорово-руховими образами й орієнтованої діяльності у просторі. Особливо важливим для корекції і компенсації порушених рухів у таких дітей було комплексне використання форм фізичного виховання (гімнастика, вправи, ігри, розваги і т. ін.) в поєднанні з пропедевтичними курсами.

Для забезпечення здоров'я, фізичного розвитку, подолання рухових порушень і підвищення рівня рухової підготовленості дітей нами були визначені соціально-побутові й офтальмо-гігієнічні умови. А саме, соціально-побутові: наявність фізкультурного, корекційного і тренажерного залів, спеціального інвентарю, посібників, предметів для корекції подолання рухів і вторинних відхилень; раціональне розміщення устаткування; висвітлення всієї площі залу й устаткування. Офтальмо-гігієнічні: наявність спортивної форми і взуття; забезпечення особистої гігієни (чисті окуляри, міцність окклюдора, спеціальні пристосування для тримання окулярів); гігієна навколишнього середовища (чистота підлоги, посібників); офтальмо-гігієнічний контроль за фізичним вихованням.

Спостереження за дітьми, дані досліджень показали, що для ефективного сприйняття навчального матеріалу на заняттях з фізичної культури, необхідна спеціальна організація сприйняття, оскільки при неорганізованому процесі виховання воно здійснюється стихійно, дитина сприймає об'єкти і дії неповно. Стихійне сприйняття може привести до сліпого наслідування, допущення помилок. Саме тому в організації зорового сприйняття в дітей з порушенням зору на заняттях фізичною культурою і просторовим орієнтуванням необхідно було: створити настанову на сприйняття; формувати вміння спостерігати; подавати оптимальний обсяг інформації на одному занятті; враховувати індивідуальні можливості дітей (гострота зору, характер патології) при сприйнятті предметів і дій у фізичному вихованні; регулювати у процесі сприйняття словесну і наочну інформацію про об'єкти і дії; забезпечувати страховку при виконанні вправ, оскільки острах знижує точність сприйняття, його повноту; забезпечувати місце для занять і вибір посібників.

Усі використовувані нами форми фізичної культури (заняття, ранкова гімнастика, рухливі ігри, спортивні вправи, физкультхвилини, фізкультурні свята, індивідуальна робота, самостійна рухова діяльність і т.ін.) мали корекційну спрямованість, що припускала створення умов для виправлення чи послаблення недоліків психофізичного розвитку дітей, стимулювання компенсаторних процесів розвитку дітей засобами фізичної культури, охорону зору і формування позитивних рухових якостей.

Заняття з фізичної культури для дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору проводилися за загальноприйнятою структурою і складались із вступної, основної і заключної частин, кожна з яких мала конкретні завдання з розвитку різних рухових навичок і вмінь з корекційною спрямованістю. Особливостями виконання загальнорозвивальних вправ для дітей з порушенням зору було: 1) включення до комплексу вправ корекційних завдань (вправи на формування постави, координацію рухів, на розвиток і зміцнення органів дихання і кровообігу, що повинні бути скоординовані і з вправами для м'язів очей); 2) при виконанні загальнорозвивальних вправ індивідуально дозувалися теми, кількість вправ залежно від ступеня зорового дефекту; 3) добір вправ з урахуванням посібників і снарядів, що використовувалися. Кількість вправ збільшувалася від 3 до 8 повторень. Ми включали вправи з різними вихідними положеннями: стоячи, сидячи, лежачи на спині, животі, на боці і т. ін. Такий комплекс вправ сприяв зміцненню м'язів живота, що позитивно впливало на формування постави дітей.

При доборі основних рухів ми дотримувалися таких вимог: 1) забезпечення чергування рухів за силовим навантаженням таким чином, щоб рухова активність дітей на заняттях у цій частині не знижувалася; 2) пропонувалися більш складні завдання, пов'язані з оволодінням новим матеріалом, на початку основної частини заняття, коли фізична працездатність, зорове сприйняття дитини перебувало ще на високому рівні; 3) наприкінці основної частини давали рухи на закріплення, тобто включали їх у рухливу гру; 4) основні рухи поєднувалися на занятті таким чином, щоб забезпечити вирішення як основних завдань фізичного виховання, так і корекційних. Так, після виконання рухів з великою витратою енергії і емоційним піднесенням намагались уникати рухів, які б вимагали концентрації уваги (наприклад, після стрибків дітям важко виконувати метання в ціль, вправу на рівновагу); 5) чергували вправи спокійного характеру з більш інтенсивними (лазіння з бігом і т.ін.); 6) уникали рухів, що вимагають почергового виконання (метання в ціль, стрибки у висоту, довжину), оскільки діти втомлюються, чекаючи своєї черги, в результаті їхня увага, зацікавленість знижуються; 7) після вивчення нової вправи уникали вправ та ігор, які вони опанували ще недостатньо.

В основній частині заняття обов’язково пропонувалися рухливі ігри з урахуванням певних вимог щодо їх добору: 1) запобігання повторень рухів, в яких вправлялися діти (наприклад, після вправ у лазінні не можна пропонувати гру "Ловимо мавп"); 2) уникали на заняттях ігор, що вимагають від дітей почерговості дій ("Кіт і миші", "Горєлки" і т.ін.), оскільки в таких іграх дитина більше стоїть, ніж рухається, а це знижує моторну щільність заняття; 3) розігрування тільки знайомих ігор; 4) обов'язкове врахування зорових порушень усіх дітей.

У прикінцевій частині заняття використовувалися хороводні ігри з рухами, ритмічні рухи, танцювальні вправи, що сприяли збереженню емоційного підйому дітей, більш динамічному відновленню пульсу. Відомо, що пульс повинен прийти до вихідного впродовж 3 хвилин. Використання таких вправ було обов'язковим у роботі з дітьми з порушенням зору, оскільки збудливість у них на занятті вище, ніж в однолітків, які нормально бачать, здебільшого відновлення пульсу в них відбувається на 6 - 7-й хвилині, тобто вже на 3-4 хвилині після заняття.

Відзначимо, що з дітьми проводилися заняття за змістом різного типу: змішаного, ігрового і сюжетного типу. На заняттях змішаного типу пропонувалися гімнастичні вправи і рухливі ігри. Заняття ігрового характеру складалися з рухливих ігор і проводилися здебільшого в літню пору на закріплення рухових навичок і фізичних якостей у вільній обстановці. Заняття сюжетного типу передбачали закріплення рухових якостей, підвищення інтересу до фізичних вправ. Вони супроводжувалися сюжетною розповіддю.

З метою реалізації лікувально-відновлювальних і корекційно-педагогічних завдань у дошкільних закладах для дітей з порушенням зору використовувалися індивідуальні заняття, специфіка яких зумовлювалась індивідуальними можливостями дітей. Така форма організації занять дозволяла враховувати індивідуальні відхилення дітей (стан зорових функцій, характер зорової патології, відставання в рухах, обмеження рухового режиму). Індивідуальні заняття проводилися з 1-2 дітьми за графіком. Заняття планувалися з кожною дитиною 2-3 рази на тиждень. У процесі індивідуальних занять діти вчилися користуватися збереженими аналізаторами і насамперед слуховими. Всі рухові навички з дітьми відпрацьовувалися до ступеня автоматизму: 3-4 повторення одного і того ж самого заняття з кожною дитиною зі зміною умов їх проведення. Прийомами індивідуальних занять виступили: повільний показ, поетапне виконання дій дитиною, словесна інструкція, багаторазові вправи в рухах із застосуванням зорового аналізу і без нього, безпосередня допомога педагога дитині, використання засобів, що забезпечують страховку (опори, орієнтири, сигнали).

Поряд із загальнопедагогічними завданнями і заходами ми передбачали проведення спеціальних занять пропедевтичного характеру, особливо з тими дітьми, які не могли опанувати програму на фронтальних заняттях. Значна увага приділялася розвитку орієнтування у просторі, формуванню точності й координації рухів. Пропедевтичний курс був розрахований на систему вправ, що коригують рухи у просторі і розвитку зорового сприйняття. Корекційна пропедевтична робота з орієнтування у просторі передбачала індивідуальні ігри-заняття, складені за типом схематичного малюнка. Діти вчилися встановлювати просторово-орієнтовані зв'язки на основі прочитування зображених дій і відтворювати їх у великому просторі. Крім того, дітям було запропоновано пропедевтичний курс корекційної гімнастики для рук, спрямованої на розвиток пальців рук, їх активності, швидкості рухів, координованості. У системі корекційної гімнастики були розроблені вправи для активізації м'язового контролю як важливого компенсаторного засобу з розвитку дрібної моторики.

Використання спеціального устаткування для корекції рухів забезпечувало доступність оволодіння ними для дітей з порушенням зору, оскільки діти з різною фізичною підготовленістю відпрацьовували рухи індивідуально під безпосереднім керівництвом педагога. Специфікою устаткування, призначеного для корекції рухів, було застосування в ньому різних зорових орієнтирів (позначення напрямків у ходьбі, місця відштовхування у стрибках, контрастне виділення цілей для метання), що сприяли кращому зорово-руховому орієнтуванню.

Формування зорово-рухових взаємозв'язків здійснювалося також за допомогою корекційної гімнастики для очей на фізкультхвилинках у процесі загальноосвітніх занять. У методиці навчання передбачалося виконання загальнорозвивальних вправ у поєднанні з рухами для очей, що впливали на організм дитини, виконували профілактичну, що тренує, і відновлювальну роль для функцій очей.

Для активізації зорових функцій при проведенні вправ були використані різні орієнтири (кольорові кульки, ковпачки, мотрьошки, брязкальця), що сприяли тренуванню дітей у зосередженні погляду на нерухомих предметах і тих, що рухаються. Включення вправ для очей у фізкультхвилинки підвищувало можливість швидкого відновлення працездатності, ефективного засвоєння навчального матеріалу, активізації функцій зору.

Результати аналізу фізичного розвитку на прикінцевому етапі експерименту засвідчили значне зменшення кількості дітей експериментальної групи з дисгармонійними показниками в розвитку (диспропорцією у співвідношеннях ваги і зросту), порівняно з дітьми контрольної групи.

У процесі дослідження стану постави дітей експериментальної групи також було виявлено чітку позитивну динаміку. Так, наприкінці експерименту дітей зі значними порушеннями постави в цій групі вже не спостерігалось, а середні порушення зменшили на 6,7%. У контрольній групі було помітне незначне поліпшення стану постави на 2-3%. Аналіз стану порушень нижніх кінцівок, який виражається у скривленнях стоп, засвідчив, що в експериментальній групі спостерігалося збільшення на 30% дітей з нормальним індексом стопи, зниження дітей з показниками сплощених стоп на 10% і відсутність важких порушень стоп наприкінці формуючого експерименту, тоді як у контрольній групі кількість дітей з діагнозом „сплощена стопа” збільшилася на 11%, плоскостопістю - 7,41%.

За одержаними результатами формуючого експерименту, ми дійшли висновку, що в дітей експериментальної групи коефіцієнт витривалості відтепер відповідав віковим нормам (КВ=29 і 25). У групі, що займалася за традиційною методикою, КВ залишився без змін (30 і 29). При проведенні функціональної проби діти експериментальної групи показали адекватну реакцію на фізичне навантаження, що дозволило стверджувати про адаптацію організму до м’язової діяльності і позитивної оцінки функціонального стану організму дітей. Водночас показники дітей контрольної групи залишилися майже без змін. Вимір життєвої ємності легенів наприкінці експерименту засвідчив збільшення цього показника в кожній групі дітей. Однак у дітей, які займалися за запропонованою нами методикою, різниця у збільшенні цього показника була від 58,3 до 108,1, тоді як у контрольній групі від 15 до 25.

Отже, результати формуючого етапу експерименту довели можливість підвищення рівня фізичної підготовленості дітей з порушенням зору. При цьому найбільші зрушення відбулися в експериментальній групі, тоді як у контрольній динаміка результатів за цими показниками була менше вираженою. Різниця в показниках швидкості в дітей експериментальної груп була від 0,68 до 1,6, у контрольній групі від 0,2 до 0,3; у спритності: від 0,97 до 2,5 в експериментальній, від 0,57 до 0,7 - у контрольній групах; у гнучкості: від 1,27 до 1,6 в експериментальній, від 0,37 до 0,67 - у контрольній групах. У статичній витривалості: від 3,25 до 6,67 в експериментальній, від 1,28 до 2,17 - у контрольній групах. У динамічній витривалості: від 47,12 до 75 в експериментальній, від 14,18 до 20,83 - у контрольній групах. У статичній рівновазі: від 0,8 до 0,98 в експериментальній, від 0,27 до 0,47 - у контрольній групах. У динамічній рівновазі: від 6,36 до 8,66 в експериментальній, від 1,9 до 3,69 - у контрольній групах.

Таблиця

Ступінь зміни офтальмологічних показників до і після експериментальних занять в експериментальній (n=54) і контрольній групах (n=48)

Показник | Група дослідження | M SD | р

Гострота зору | Експеримен-тальна | до | 0,400,15 | 0,12 | 0,0001

після | 0,520,17

Контрольна | до | 0,440,10 | 0,023 | 0,67

після | 0,440,11

Об’єм абсолютної акомодації (D-діоптрії) | Експеримен-тальна | до | 11,93,3 | 1,7 | 0,0001

після | 13,62,3

Контрольна | до | 10,93,7 | 0,3 | 0,62

після | 11,24,4

Коректурна проба (коэфф. Вестона) | Експеримен-тальна | до | 0,190,21 | 0,01 | 0,82

після | 0,20 0,05

Контрольна | до | 0,120,04 | 0,01 | 0,19

після | 0,130,02

М – вибіркове середнє

SD – стандартне відхилення

– різниця значення показника до і після експерименту

p – статистична оцінка

Як засвідчує таблиця, середня гострота зору в дітей експериментальної групи до початку експерименту складала 0,40+0,15SD, на прикінцевому етапі гострота зору підвищилась і склала 0,52+0,17SD (р=0,0001). У контрольній групі до початку занять гострота зору в дітей була вищою, ніж в експериментальній групі (0,44+0,10), однак наприкінці року істотних змін гостроти зору в дітей не відбувалося.

Середнє значення об’єму абсолютної акомодації (ОАА) в експериментальній групі до початку експерименту складала 11,9+3,3SD, після ОАА підвищивсь і склав 13,6+2,3SD. У контрольній групі ОАА практично не змінився: з 10,9 до 11,2. Збільшення об’єму абсолютної акомодації дітей експериментальної групи вирогідно, у контрольній групі збільшення відбулося в меншому ступені і не вирогідно.

Експериментальне дослідження засвідчило, що проведення корекційно-педагогічної роботи засобами фізичної культури у взаємозв'язку з лікувально-відновлювальним процесом за спеціально розробленою методикою сприяє цілеспрямованій педагогічній корекції недоліків розвитку рухових якостей, фізичного і функціонального розвитку, активізації зорових функцій дошкільників з порушенням зору, допомагає успішному оволодінню програмою з фізичної культури і забезпечує своєчасну підготовку дітей до школи.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації досліджено проблему корекції рухових якостей дітей середнього дошкільного віку з порушенням зору; розроблено та науково обґрунтовано методику корекції рухових якостей дітей з порушенням зору, визначено педагогічні умови її реалізації.

1. Дослідження показало, що в дітей з порушенням зору спостерігається порушення у фізичному розвитку за антропометричними показниками (довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, кистьова динамометрія, стан постави і склепіння стоп), та низькі функціональні можливості порівняно з однолітками, які нормально розвиваються. Дисгармонійний фізичний розвиток мали 61% дітей з порушенням зору.

2. Розвиток рухових якостей у дітей з порушенням зору відстає за всіма показниками від однолітків, які нормально бачать: у швидкості -