УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Корнієнко Володимир Олександрович

УДК 639.371.2.04

ОПТИМІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИ ПІДРОЩУВАННІ ЛИЧИНОК РОСІЙСЬКОГО ОСЕТРА

06.02.03. – рибництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2004

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному агарному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник

доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Шерман Ісаак Михайлович,

Херсонський державний аграрний університет

декан факультету гідробіоресурсів і аквакультури,

завідувач кафедри рибництва

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор, Заслужений працівник рибного господарства Російської Федерації, Московська державна технологічна академія, професор кафедри біоекології та іхтіології

Козлов Володимир Іванович

кандидат сільськогосподарських наук, директор

ВАТ „Черкасирибгосп”

Онученко Олександр Веремійович

Провідна установа: Міністерство аграрної політики України,

Національний аграрний університет України, м. Київ,

Факультет водних біоресурсів і аквакультури,

кафедра аквакультури

Захист відбудеться „ 15 ” грудня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий „ 12 ” листопада 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Технологія штучного відтворення осетрових, розроблена та прийнята в 50 – 60 роках минулого століття, продовжує застосовуватись на рибничих заводах, однак в останні роки її застосування не дозволяє отримувати високі рибогосподарські показники у зв’язку із різким погіршенням якості плідників. В таких умовах сучасна технологія штучного відтворення осетрових супроводжується значними втратами продукції практично на всіх етапах рибничого процесу. В територіальних водах України існуючі сучасні обсяги осетрівництва не відповідають його потенційним можливостям. В плані пасовищної культури спостерігається яскраво виражена диспропорція між кормовими ресурсами і потенційно можливою величиною продукції осетрових з причин відсутності достатньої кількості життєздатної молоді.

В цьому зв’язку переважаючим фактором виступає удосконалення штучного відтворення осетроподібних на рибничих заводах для отримання достатньої кількості рибопосадкового матеріалу, що і визначає актуальність теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проведені дослідження виконувались відповідно напрямків наступних наукових тем: “ Рибницько-біологічні основи товарного осетрівництва та форелівництва ( № держ. реєстрації 0102U002054 – 01.04) на 2003 р.”, “Розробити ефективну технологію товарного осетрівництва для рибних господарств України ( № держ. реєстрації 0102U002054 - 01.04.01) на 2003 р.”, в рамках проекту “Осетр” за координацією Національної агенції морських досліджень та технологій ( № держ. реєстрації 0195U003780 ) на 1996 рік.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційних досліджень було встановлення впливу термічного режиму і технологічних параметрів середовища на ефективність вирощування личинок російського осетра до життєстійких стадій. Для досягнення поставленої мети були сформульовані відповідні задачі:

1. Встановити вплив термічного режиму на ефективність вирощування личинок російського осетра.

2. Визначити вплив домінуючих технологічних параметрів, які впливають на ранній постембріогенез російського осетра.

3. Визначити шляхи підвищення ефективності існуючої технології вирощування личинок російського осетра дніпровської популяції.

Предмет дослідження. Предметом досліджень є визначення особливостей впливу термічного режиму і технологічних параметрів середовища на ефективність вирощування личинок російського осетра до життєстійких стадій.

Об’єкт дослідження. Вільні ембріони та личинки російського осетра дніпровської популяції. Досліджувалися особливості росту, годівлі личинок, динаміка головних рибничих показників.

Методи дослідження. В основу роботи покладено загальноприйняті методики, якими користуються у рибогосподарських дослідженнях, і багаторічні (1994 - 2004 рр.) експериментальні роботи по вивченню впливу термічного режиму і технологічних параметрів середовища на ефективність вирощування личинок російського осетра.

Наукова новизна отриманих результатів. У процесі досліджень:

· вперше вивчено вплив термічного режиму на ефективність вирощування личинок російського осетра дніпровської популяції;

· встановлено обґрунтований взаємозв’язок між щільністю посадки, впливом терміну вирощування та раціоном на рибничо-біологічні характеристики молоді, які є критеріями життєстійкості;

· досліджено особливості впливу термічного режиму і технологічних параметрів середовища на морфологічні та фізіолого-біохімічні показники личинок російського осетра;

· вперше зроблена спроба дати оцінку економічної ефективності вирощування життєстійкої молоді російського осетра.

Практичне значення отриманих результатів. Виконання зазначених досліджень дозволило визначити домінуючі фактори впливу на ефективність вирощування російського осетра в період раннього постембріогенезу, встановлені доцільні щільності посадки личинок. Знайдено раціональні терміни вирощування та запропонована ефективна технологія годівлі личинок, що дозволило виявити основні напрямки підвищення головних рибогосподарських показників. Отримані результати дозволяють суттєво удосконалити технологію відтворення і вирощування життєстійкої молоді російського осетра.

Особистий внесок здобувача. Автором власноручно виконано повний обсяг експериментальних робіт, пов’язаних з вирощуванням личинок російського осетра, зібрана та оброблена головна частина первісних матеріалів, які лягли до основи дисертаційної роботи, сформовані висновки за результатами роботи і підготовлені практичні рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали і головні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: Современное состояние и перспективы развития аквакультуры (м. Горки, 1999), Пресноводная аквакультура в Центральной и Восточной Европе: достижения и перспективы (м. Київ, 2000), Европейская аквакультура и кадровое обеспечение отрасли (м. Горки, 2001), Rozrod, podchow, profilaktika rub jesiotrowatych i innych gatunkow (м. Олштин, 2004), міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Проблемы аквакультуры и функционирование водных систем (м. Київ, 2002), науково-практичних конференціях ( м. Київ, 1997; м. Київ, 2000, м. Адлер, 2001; м. Київ, 2001), а також знайшли відображення в комплексних доповідях на VIII съезде Гидробиологического общества РАН (м. Калінінград, 2001), обласних науково-практичних конференціях (м. Херсон, 1996 - 1999 ).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації викладені у 20 опублікованих роботах, з них – 6 статей у провідних фахових журналах, 14 робіт в тезах наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки і рекомендації виробництву, список використаних літературних джерел, який включає 231 роботу, додатки. Робота викладена на 188 сторінках, містить 54 таблиці та 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури за темою. Наведено аналіз наявної у вітчизняній та зарубіжній фаховій літературі інформації щодо стану запасів осетрових, головних напрямків сучасного осетрівництва, детально висвітлено технологічні моменти вирощування молоді осетрових до життєстійких стадій. Особлива увага приділяється аналізу головних технологічних параметрів при підрощуванні личинок російського осетра.

Матеріали та методика досліджень Експериментальні роботи проводилися на базі цеху підрощування личинок Дніпровського виробничо-експериментального осетрового рибничого заводу. В якості експериментального матеріалу виступали передличинки та личинки російського осетра.

Температура води визначалася за допомогою водного термометру один раз на три години з виведенням середньодобових показників. Контроль кисневого режиму басейнів здійснювався шестиразово на добу із застосуванням відомих методик (Привезенцев, 1979 ). Відбір гідрохімічних проб та їх аналіз проводилися за загальноприйнятими рекомендаціями (Алекин , 1970 ).

Базою експериментів виступали круглі бетонні басейни системи Кубаньрибвод з площею дна 5 м2 та басейни ІЦА-2 з площею дна 4 м2. Формування дослідних варіантів та контрольних груп експерименту проводилося за принципом груп-аналогів із три- або чотирикратною повторністю варіантів. Дослідні та контрольні групи підбирались з вільних ембріонів, отриманих від однієї самиці або від самиць однієї партії, східних за розмірно-ваговими параметрами.

Підрахунок молоді при зарибленні здійснювався методом еталонів, після завершення експерименту - методом прямого обліку. Середня маса молоді по ходу експерименту та по його завершенню визначалася зважуванням 30 – 40 екземплярів з кожного варіанту. Для визначення індивідуальної маси молоді використовувалися торзіонні та електронні терези, зважування проводилося із точністю до 0,1 мг. Аналіз темпу росту молоді здійснювався під час контрольних ловів за загальновживаними методиками (Правдин, 1966 ). Проби на аналіз темпу росту відбиралися один раз на 3-4 доби. В якості критерію росту застосовували коефіцієнт масонакопичення, який визначався згідно рекомендацій Г.И Толчинского та В.Ф. Рєзникова ( 1980 ). Відбір та консервування проб для проведення біохімічного аналізу дослідного матеріалу відбувалися за загально рекомендованими методиками (Шатуновский, 1972 ). Визначення головних біохімічних показників проводили за загальноприйнятими методиками ( Петрухин, 1987 ).

Дисперсійний та кореляційний аналізи отриманих матеріалів здійснювалися за відомими рекомендаціями (Плохинский, 1961 ). За виявленими залежностями була зроблена спроба побудови регресійних емпіричних моделей із застосуванням стандартних програм, пристосованих для Windows – 98.

Підрахунок економічної ефективності проведених досліджень виконано із використанням відомих рекомендацій (Сысоев, 1989 ), із залученням основних економічних показників діяльності підприємств ( Саблук, Маліка, 1997; Шевчук, Яцик, Гринжевський, 1999; Гринжевський, 1999 )

На протязі 2002 – 2004 років проводилася виробнича перевірка і впровадження результатів проведених досліджень у виробництво.

Головними критеріями оцінки результатів проведених досліджень були прийняті кінцева середня маса личинок, вихід та загальна рибопродуктивність. В якості критерію життєстійкості - маса личинок осетра в 90 – 100 мг.

Дніпровська популяція плідників російського осетра. Керуючись необхідністю отримання достатньої кількості експериментального матеріалу, протягом тривалого часу ( 1995 – 2004 рр. ) займалися штучним відтворенням російського осетра дніпровської популяції. В ході досліджень встановлено, що самиці російського осетра із індивідуальною масою тіла у межах 26 – 35 кг при середній довжині тіла в 141 – 160 см, із відносною плодючістю в межах 7,21 – 7,26 тис. ікринок/ кг та робочої плодючістю в межах 185 – 220 тис. ікринок за рибничими та технологічними параметрами позитивно показали себе в умовах штучного відтворення, що орієнтувало на відбір матеріалу саме від таких особин для проведення експериментальних робіт. Безпосередньо в умовах досліджень, експериментальний матеріал відбирався від самиць масою 23 – 25 кг, які знаходилися у ідентичному фізіологічному стані, складали середину нерестового ходу і приймали участь у 2 – 4-у турах відтворення по всіх роках спостережень.

Вплив термічного режиму на ефективність вирощування личинок. Спеціальні дослідження були проведені протягом 1994 – 1996 років. Експериментальна частина досліджень виконувалася на фоні годівлі піддослідного матеріалу виключно живими кормами ( наупліями артемій, дафнією та олігохетами ) триразово на добу з відносною величиною добового раціону в 20 - 30 % від маси тіла молоді. За окремі варіанти експерименту були прийняті відповідні роки, які відрізнялися відмінностями у термічному режимі при вирощуванні личинок російського осетра. Поставлене завдання було виконано на фоні щільностей посадки у 2,8; 3,2 та 4,0 тис. екз /м2. Середня маса передличинок при зарибленні басейнів коливалась у межах 18,21 – 19,03 мг і в середньому по роках складала: у 1994 році - 18,93 0,12 мг, у 1995 – 18,60 0,27мг та у 1996 - 18,42 0,16 мг. Термін вирощування становив 19 діб.

У ході досліджень головну увагу звертали на динаміку термічного режиму та вміст розчиненого у воді кисню. У 1994 році температура води коливалась від 17,6 до 18,8 0С, що в середньому складало близько 18 оС, вміст розчиненого у воді кисню складав 7,4 – 8,8 мг О2/ л. В 1995 року показники температури змінювались в межах 18,4 – 24,0 оС, що в середньому за було близьким до 22 оС, вміст розчиненого у воді кисню коливався від 5,9 до 7,4 мг О2/л. Термічний режим у 1996 році характеризувався середніми, порівняно із попередніми роками, значеннями, і складав від 18,4 до 21,3 о С, або близько 20 о С, вміст розчиненого у воді кисню становив 5,6 - 6,4 мгО2/л.

Найбільш високі показники середньої маси та виходу личинок були отримані у групах третього варіанту із середніми значеннями температури води у 20 оС. Характерні показники середньої маси та виживаності личинок даного варіанту змінювалися від 92,66 до 110,07 мг та від 64,26 до 71,81% відповідно ( рис.1).

2,8 тис. екз. / м2

3,2 тис. екз. / м2

4,0 тис. екз. / м2

Рис.1. Вплив термічного режиму басейнів на ефективність вирощування личинок російського осетра

Найменші показники середньої маси та виходу личинок у межах 78,38 - 91,03 мг та 63,71 – 69,30% відповідно спостерігались в дослідних групах при значеннях температури води у 18 оС. Найбільші показники рибопродуктивності були отримані у третьому варіанті і коливались в межах 181,33 – 191,96 г/м2. Максимальні показники темпу росту маси тіла були характерні для личинок, які вирощували при середній температурі води у 20 оС. Личинки, яких вирощували в дослідних групах з мінімальною температурою води, за період годівлі реалізували у середньому 53,74 - 57,31 % потенції росту, в інших - 66,03 та 69,78 % відповідно. Натомість найбільш ефективно використовували корми на приріст маси личинки дослідних груп першого варіанту, витрати кормів в середньому по варіанту складали 2,78 – 3,43. Із підвищенням середніх показників температури води до 20 – 22 оС витрати кормів зростали і коливались по окремих дослідних групах у межах 2,83 – 3,30 та 2,94 – 3,94 відповідно.

При цьому було встановлено, що найбільш тісний зв’язок існував між температурою вирощування та темпом росту маси личинок і між температурою і витратами кормів, коефіцієнти кореляції між даними показниками коливались в залежності від щільності посадки в дослідних групах у межах 0,618 - 0,734 та 0,893 – 0,972 відповідно. Найбільш достовірно залежності росту маси тіла від термічного режиму описувалися експоненціальними рівняннями, на користь чого виступали високі рівні апроксимації, які коливалися в межах 0,9952 – 0,9990 ( табл. 1 ).

Таблиця 1

Залежності росту маси тіла личинок російського осетра від термічного режиму

Роки | Температура води,

оС | Показники залежності | Рівняння зв’язку | Коефіцієнт апроксимації, R21994 | 18 | у = 13,774 е 0,2580 х | 0,9953 | 1995 | 22 | у = 14,771 е 0,2710 х | 0,9961 | 1996 | 20 | у = 13,782 е 0,2899 х | 0,9989 | Аналіз фактичних матеріалів дозволив визначити, що ефективність вирощування личинок російського осетра залежить від термічного режиму.

Вплив щільності посадки на ефективність вирощування личинок в басейнах. В 1994 році було сформовано чотири дослідні варіанти з градацією показника від 2,0 до 3,2 тис. екз. / м2, контролем виступали виробничі басейни із щільністю посадки 4,0 тис. екз. / м2. Середня маса передличинок при зариблені басейнів складала 18,13 ±0,19 мг, термін вирощування - 17 діб. Температура води в умовах експерименту змінювалася від 10,2 до 21,30С із коливаннями середньодобових показників в межах 12,8 – 19,1 0С. Вміст розчиненого у воді кисню за весь період спостережень складав 6,9 – 8,0 мгО2/л, водневий показник - 7,8 – 8,0. В експерименті була отримана личинка середньою масою від 62,10 до 79,53 мг із значними розбіжностями як по варіантах досліду, так в межах одного варіанту. Найбільш високі показники кінцевої середньої маси тіла личинок були отримані в дослідних групах із мінімальними щільностями посадки в 2,0 та 2,4 тис. екз / м2 і в середньому дорівнювали 79,53 та 76,78 мг ( табл.2 ).

Таблиця 2

Вплив щільності посадки на результативність вирощування личинок

Варіант | Щільність посадки, тис.екз /м2Термічний режим, оС

( коливання/ середнє) | Отримано личинки | Вихід,

% | Рибопродук

тивність, г/м2 | тис.екз

м2середня маса, мг | 1 | 2,0 | 1,55 | 79,53 | 77,51 | 95,20 | 2 | 2,4 | 1,82 | 76,78 | 75,80 | 106,74 | 3 | 2,8 | 2,06 | 73,34 | 73,43 | 113,73 | 4 | 3,2 | 2,25 | 67,93 | 70,25 | 112,05 | Контроль | 4,0 | 2,61 | 62,10 | 65,12 | 114,81 |

Із ростом щільності середня маса личинок різко зменшувалася і у контролі складала 62,10 мг, що було на 10 – 22 % менше за масу личинок із досліду. Найбільш високі показники виходу були отримані при мінімальних щільностях посадки і складали для першого та другого варіантів 77,51 – 75,80% відповідно. Найбільша рибопродуктивність в 114,81 г / м2 натомість була характерна для контролю. Фактор простору і пов’язані з ним динамічні процеси середовища відбивалися на темпі росту маси тіла молоді на протязі усього періоду вирощування. Личинки, яких вирощували в дослідних групах першого та другого варіантів, реалізували в період годівлі відповідно 61,0 та 59,4% потенції росту. Поряд із цим в контролі личинки реалізували ріст в об’ємі усього 52,5%. При цьому витрати кормів у групах першого та другого варіантів складали відповідно 2,71 та 2,84, в контролі були значно вищими і становили в середньому 3,81.

Проведений математичний аналіз, при досить високому загальному рівні кореляційних зв’язків між щільністю посадки окремих дослідних груп та їх кінцевою середньою масою в межах від – 0,6289 до – 0,9846, показав і суттєву різницю в отриманих рівняннях залежностей між окремими дослідними групами. Найкраще залежність росту маси тіла від щільності посадки описувалася експоненціальними рівняннями, на користь чого виступали високі рівні апроксимації в межах 0,9872 – 0,9903 ( табл. 3 ).

Таблиця 3

Рівняння залежностей росту маси тіла личинок російського осетра від щільності посадки

Варіант | Щільність посадки,

тис. екз / м2Показники залежності | Рівняння зв’язку | Коефіцієнт апроксимації, R21 | 2,0 | у = 12,744 е 0,2947 х | 0,9892 | 2 | 2,4 | у = 12,990 е 0,2855 х | 0,9901 | 3 | 2,8 | у = 13,149 е 0,2751 х | 0,9872 | 4 | 3,2 | у = 13,629 е 0,2603 х | 0,9894 | контроль | 4,0 | у = 13,996 е 0,2485 х | 0,9903 |

Вплив терміну вирощування на рибогосподарські показники личинок. Спеціальні дослідження у цьому напрямі були розпочаті у 1995 році, при постановці експерименту було сформовано три варіанти із різним терміном вирощування в 16; 20 та 24 доби та щільністю у 2,8; 3,2 та 4,0 тис. екз/м2. Середня маса вільних ембріонів складала у 18,3 ± 0,29 мг ( Сv = 8,72 % ), годівля личинок здійснювалась згідно нормативів із раціоном в 25 – 30 %.

Температура за період спостережень коливалась від 11,0 до 24,5 0С, що у середньому складало близько 17,310С. Вміст розчиненого у воді кисню в перші 16 діб вирощування знаходився в межах 6,1 – 9,8 мгО2/л і в подальшому знизився до величин 5,6 – 5,9 мгО2/л, водневий показник становив 8,1 – 8,3.

Невисокі показники температури води в початковий період вирощування могли бути вірогідною причиною того, що в першому варіанті досліду із терміном вирощування у 16 діб личинки дослідних груп не досягли нормативної середньої маси тіла ( табл. 4 ).

Середня маса отриманих личинок у залежності від тривалості вирощування планомірно зростала у напрямку з 55,97 - 63,62 мг у першому варіанті до 108,91 - 126,11 у групах, термін вирощування яких був максимальним.

Виживаність личинок навпаки зменшувалась із 70,58 – 78,35% в дослідних групах із мінімальним терміном до 48,10 - 61,98 % у дослідних

Таблиця 4

Вплив терміну вирощування на якість отриманих личинок

Варіант | Тривалість вирощування, діб | Термічний режим, оС

( коливання/ середнє) | Отримано личинок | Вихід,

% | Рибопро

дуктивність, г/м2 | тис.екзм2середня маса, мг | 2,8 тис.екз/м21 | 16 | 2,19 | 63,62 | 78,35 | 99,42 | 2 | 20 | 1,97 | 95,76 | 70,29 | 152,45 | 3 | 24 | 1,74 | 126,11 | 61,98 | 186,91 | 3,2 тис.екз/м21 | 16 | 2,44 | 59,86 | 76,12 | 101,41 | 2 | 20 | 2,13 | 87,89 | 66,54 | 148,18 | 3 | 24 | 1,74 | 119,17 | 54,41 | 175,53 | 4,0 тис.екз/м21 | 16 | 2,82 | 55,97 | 70,58 | 106,39 | 2 | 20 | 2,14 | 83,65 | 53,40 | 139,65 | 3 | 24 | 1,93 | 108,91 | 48,10 | 174,33 |

групах третього варіанту. Рибопродуктивність натомість поступово підвищувалась із збільшенням терміну вирощування та ростом середньої маси від 99,42 до 106,39 г/м2 у дослідних групах першого варіанту до 174,33 – 186,91 г/м2 у варіанті із найбільшим терміном вирощування. При терміну вирощування в 16 діб об’єм реалізації росту до переходу на зовнішнє живлення займав суттєву долю і складав у середньому 52,80 – 60,23 %. Із збільшенням терміну вирощування до 20 та 24 діб об’єм реалізації потенції росту личинками в даний період природно зменшувався і коливався у середньому в межах 30,88 – 35,00 та 22,15- 25,06 % відповідно. На фоні досить суттєвого збільшення відсотку реалізації потенції росту личинками у період годівлі із зростанням терміну вирощування витрати кормів на отримання одиниці продукції поступово зменшувались від 3,25 - 4,42 у дослідних групах першого варіанту до 2,80 - 3,39 в інших проаналізованих дослідних групах.

Дослідження, які були продовжені у 1996 році, відповідали схемі попереднього експерименту. Середня маса вільних ембріонів складала у середньому 18,1 ± 0,13 (Сv= 5,61 %).

Аналіз абіотичних умов проведення експерименту при певній схожості окремих хімічних показників води показав певну різницю у динаміці кисневого і, особливо, термічного режимів порівняно із попереднім етапом спостережень. Середньодобова температура протягом усього періоду спостережень була значно вищою за попередній етап досліджень і коливалась у середньому в межах 18,4 – 20,7 оС, вміст розчиненого у воді кисню становив 6,1 - 6,7 мгО2/л, водневий показник - 8,2 - 8,6.

Найменша середня маса в 66,12 - 74,03 мг була отримана в дослідних групах, термін вирощування яких був мінімальним ( табл. 5 ).

Таблиця 5

Вплив терміну вирощування в басейнах на якість молоді російського осетра

Варіант | Тривалість вирощування, діб | Термічний режим, оС

( коливання/ середнє) | Отримано личинки | Вихід,

% | Рибопродук

тивність,

г/м2 | тис.екз

м2середня маса, мг | 2,8 тис.екз/м2 | 1 | 16 | 2,22 | 74,03 | 79,14 | 124,23

2 | 20 | 1,92 | 108,70 | 68,50 | 173,89

3 | 24 | 1,58 | 174,40 | 56,25 | 246,86

3,2 тис.екз/м2 | 1 | 16 | 2,52 | 70,91 | 78,90 | 133,18

2 | 20 | 2,14 | 101,67 | 67,06 | 178,78

3 | 24 | 1,70 | 152,86 | 53,14 | 228,99

4,0 тис.екз/м2 | 1 | 16 | 2,92 | 66,12 | 73,02 | 140,31 | 2 | 20 | 2,41 | 94,80 | 60,18 | 184,37 | 3 | 24 | 1,86 | 142,26 | 46,50 | 230,83 |

Виживаність личинок практично не відрізнялася порівняно із попередніми дослідженнями, була найбільш високою в дослідних групах із мінімальним терміном вирощування ( 73,02 - 79,14 % ). Поряд із цим рибопродуктивність була значно вищою і демонструвала тенденцію до підвищення із збільшенням терміну вирощування. Максимальний рівень рибопродуктивності спостерігався у третьому варіанті досліду - 230,83 - 246,86 г/м2, що на 21,3 – 28,0 % перебільшувало рибопродуктивність аналогічних груп попередньої серії спостережень. Під впливом більш високої температури об’єм реалізації росту молоддю до початку годівлі планомірно зменшувався від 32,36 – 36,01% у дослідних групах першого варіанту до 11,83 – 14,61% у групах із максимальним терміном вирощування. На фоні цього спостерігався стабільно високий об’єм реалізації потенції росту у межах від 38,44 - 40,92 % в останні чотири доби вирощування по всіх дослідних групах. Витрати кормів натомість були меншими у порівнянні із попередніми дослідженнями, особливо у першому та другому варіантах. При цьому загальні тенденції витрат кормів залишились аналогічними тенденціям попередніх спостережень.

Найбільш достовірно залежність росту маси тіла від терміну вирощування описувалась експоненціальними рівняннями, на користь чого виступали високі рівні апроксимації в межах 0,9783 – 0,9968 ( табл. 6 ).

Таблиця 6

Залежності росту маси тіла личинок від терміну вирощування

Роки досліджень | Термін вирощування, діб | Показники залежності | Рівняння зв’язку | Коефіцієнт апроксимації, R21995 | 16 | у = 12,584 е 0,3066 х | 0,9882 | 20 | у = 12,211 е 0,3206 х | 0,9886 | 24 | у = 11,923 е 0,3282 х | 0,9917 | 1996 | 16 | у = 12,268 е 0,3496 х | 0,9952 | 20 | у = 12,213 е 0,3507 х | 0,9965 | 24 | у = 11,960 е 0,3573 х | 0,9964 |

Вплив кратності годівлі та величини раціону на ефективність вирощування личинок. Експеримент передбачав три варіанти із різною відносною величиною добового раціону в 30, 40, 50% від маси тіла молоді. За контроль виступали виробничі басейни з відносною величиною добового раціону в 20%. Середня маса вільних ембріонів при формуванні груп складала 18,10 0,01 г (Cv = 8,3%), термін вирощування становив 19 діб. Температура води змінювалась від 16,3 до 22,5оС, вміст розчиненого в воді кисню становив 6,0 – 6,3 мг О2 /л, водневий показник – 8,1 – 8,6. У результаті проведених досліджень були отримані личинки із середньою індивідуальною масою 60,63 – 102,41 мг ( табл. 7 ).

Найвищі показники середньої маси личинок були характерні для другого варіанту, в якому молодь вирощували із відносним об’ємом добового раціону у 40% і складали по групах 93,15 - 102,41 мг. Найбільший вихід спостерігали у другому та третьому варіантах, де виживаність коливалась у межах 63,15 – 72,24 та 60,13 до 69,31% відповідно. Рибопродуктивність при цьому планомірно зростала відповідно збільшенню об’єму добового раціону від 89,16 – 92,99 г/м2 у контролі до 170,57 – 190,08 та 150,74 – 164,69 г/м2 у дослідних групах.

Таблиця 7

Вплив відносного об’єму добового раціону на ефективність вирощування личинок

Варіант | Величина раціону,

у % від маси тіла | Термічний режим, оС

( коливання/ середнє) | Отримано личинок | Вихід,

% | Рибопродук

тивність,

г / м2 | тис.екзм2середня маса, мг | 2,8 тис. екз/м21 | 30 | 1,88 | 96,28 | 67,18 | 146,56 | 2 | 40 | 2,02 | 102,41 | 72,24 | 170,57 | 3 | 50 | 1,94 | 97,30 | 69,31 | 153,49 | Контроль | 20 | 1,79 | 68,46 | 64,13 | 90,29 | 3,2 тис. екз/м21 | 30 | 2,09 | 90,17 | 65,25 | 150,24 | 2 | 40 | 2,24 | 96,65 | 69,94 | 175,67 | 3 | 50 | 2,15 | 88,16 | 67,21 | 150,74 | Контроль | 20 | 1,89 | 67,1759,18 | 92,99 | 4,0 тис. екз/м21 | 30 | 2,36 | 87,46 | 58,91 | 163,52 | 2 | 40 | 2,53 | 93,15 | 63,15 | 190,08 | 3 | 50 | 2,41 | 86,41 | 60,13 | 164,69 | Контроль | 20 | 2,09 | 60,63 | 52,45 | 89,16 |

У незалежності від термічного режиму, головний об’єм реалізації потенції росту личинками припадав на період активного, а в контролі – на період внутрішнього живлення. Натомість найменші витрати кормів спостерігались в контролі та першому варіанті і складали 2,76 – 3,39 та 2,78 - 2,96 відповідно. При збільшенні величини відносного об’єму добового раціону до 40 - 50% витрати кормів підвищувались до 3,52 - 5,08.

Встановлені залежності між відносним об’ємом добового раціону та величиною середньої маси молоді найкраще описувались експоненціальними рівняннями, на користь чого виступали високі рівні коефіцієнту апроксимації у межах 0,9783 – 0,9968 ( табл. 8 ).

Таблиця 8

Залежності росту маси тіла личинок від відносного об’єму добового раціону

Величина добового раціону,

у % від маси тіла | Показники залежності | Рівняння зв’язку | Коефіцієнт апроксимації, R230 | у = 13,858 е 0,2704 х | 0,9985 | 40 | у = 13,651 е 0,2831 х | 0,9979 | 50 | у = 13,850 е 0,2686 х | 0,9978 | 20 | у = 15,438 е 0,2167 х | 0,9874 |

При визначенні оптимальної кратності годівлі, було сформовано два варіанти досліду із кратністю годівлі шість та дев’ять разів на добу, в контролі була прийнята нормативна трикратна годівля. Весь об’єм добового раціону розбивався в експерименті на 2–3 годинні інтервали, в контролі личинок годували - о 600;1200 та 1800 годинах. Середня маса при зарибненні складала 18,03 0,1 мг (Сv = 14,58%), термін вирощування становив 18 діб. В цілому температурний та кисневий режими були задовільними і коливались в межах 15,0 – 20,1оС та 7,4 – 8,4 мг О2 /л відповідно. Водневий показник коливався в межах 8,7 – 9,1.

Найбільш висока середня маса личинок була отримана у дослідних групах із шестиразовою годівлею і складала 91,08 - 101,38 мг ( рис.2 ).

Личинки експериментальних груп відрізнялись вищим рівнем виживаності у порівнянні із контролем, вихід з вирощування коливався в межах 64,68 – 80,31%. Високі показники середньої маси та виходу личинок дослідних груп першого варіанту природно обумовили найвищий рівень рибопродуктивності - 182,73 – 199,83 г/м2.

2,8 тис. екз. / м2

4,0 тис. екз. / м2

Рис. 2. Вплив кратності годівлі на ефективність вирощування личинок російського осетра

Найбільша реалізація потенції росту в період годівлі була притаманна першому варіанту. Об’єм реалізації потенції росту личинками даного варіанту за останні шість діб вирощування складав у середньому 54,64 - 56,76%, що на 1,20 - 6,48% перебільшувало ріст молоді інших варіантів. При цьому найбільші витрати кормів в межах 3,92 – 4,65 були характерні для контролю, де молодь годували триразово на добу.

Аналіз показав середній та високий рівень кореляційної залежності між кратністю годівлі личинок при вирощуванні та головними рибогосподарськими показниками, коефіцієнти кореляції коливались в межах 0,584 – 0,878. Як і у попередніх дослідженнях, проаналізовані залежності описувалися експоненціальними рівняннями, коефіцієнти апроксимації коливались у межах від 0,9948 до 0,9967 ( табл. 9 ).

Таблиця 9

Залежності росту маси тіла личинок російського осетра від кратності годівлі

Кратність годівлі,

разів на добу | Показники залежності | Рівняння зв’язку | Коефіцієнт апроксимації, R26 | у = 12,562 е 0,2972 х | 0,9965 | 9 | у = 12,943 е 0,2867 х | 0,9962 | 3 | у = 13,213 е 0,2763 х | 0,9960 | Матеріали таблиці 9 підтверджують існуючу різницю у рості личинок при застосуванні годівлі із неоднаковою кратністю.

Вплив співвідношення компонентів живих кормів на ефективність вирощування личинок. Спеціальні дослідження були проведені у 1997 році. За контроль була прийнята група виробничих басейнів, в яких личинок годували згідно існуючих норм. Для експерименту було сформовано два варіанти із різним складом компонентів корму ( табл. 10 ).

Таблиця 10

Співвідношення кормових компонентів у раціоні годівлі личинок

російського осетра

Варіант | Співвідношення кормових компонентів

(артемія : дафнія : олігохети) | 8 доба | 12 доба | 16 доба | 18 доба | перший | 80 : 20 : 0 | 60 : 40 : 0 | 30 : 55 : 15 | 0 : 80 : 20 | другий | 80 : 20 : 0 | 50 : 40 : 10 | 10 : 70 : 20 | 0 : 65 : 35 | контроль | 60 : 40 : 0 | 30 : 50 : 20 | 0 : 60 : 40 | 0 : 40 : 60 |

Початкова середня маса вільних ембріонів при формуванні дослідних груп складала 14,2 0,7 мг ( Cv = 5,67%). В дослідних та контрольних групах була створена однакова щільність посадки, що складала 3,2 тис. екз./м2. Термін вирощування в експерименті становив 20 діб.

В процесі експерименту температура води складала 12,0 – 20,40С, вміст розчиненого в воді кисню та водневий показник коливались від 6,8 до 9,8 та від 7,8 до 8,2 мг О2/л відповідно.

При цьому найменша середня маса личинок 64,65 мг була отримана для варіантів із мінімальним об’ємним вмістом олігохет в раціоні годівлі, де спостерігався максимальний вихід молоді з вирощування, який складав 71,15%, але максимальна рибопродуктивність отримана в варіанті із середнім вмістом олігохет в раціоні ( табл. 11 ).

Таблиця 11

Вплив співвідношення компонентів живих кормів на результати вирощування личинок російського осетра

Варіант | Термічний

режим, оС

( коливання/

середнє ) | Отримано личинок | Вихід,

% | Рибопродук-тивність, г/м2 | тис. екз

м2середня маса, мг | 1 | 2,28 | 64,65 | 71,15 | 105,52 | 2 | 2,13 | 77,75 | 66,47 | 135,19 | Контроль | 1,72 | 80,15 | 53,65 | 106,18 |

Аналіз показав, що збільшення об’ємного вмісту олігохет призводить до різкого підвищення потенції реалізації росту в останні дні вирощування. Мінімальний об’єм реалізації потенції росту в 45,25 % демонстрували личинки у варіанті із раціоном, у якому перевага була віддана ракоподібним.

Найменші витрати кормів були характерні для контролю із найбільшим об’ємним вмістом олігохет в раціоні в середньому складали 5,06. Із зменшенням вмісту олігохет в раціоні затрати кормів підвищувались до середніх значень в 5,33 – 7,25.

Високий рівень кореляційного зв’язку (коефіцієнт кореляції складав 0,8524 – 0,9263 ) між співвідношенням компонентів живих кормів у раціоні личинок та їх кінцевою середньою масою показав досить суттєву різницю у побудованих моделях росту ( табл. 12 ).

Таблиця 12

Залежності росту маси тіла личинок російського осетра від співвідношення компонентів живих кормів у раціоні годівлі

Варіант | Показники залежності | Рівняння зв’язку | Коефіцієнт апроксимації, R2перший | у = -0,1283х2 + 9,4317х + 4,7343 | 0,9976 | другий | у = 0,6011х2 + 5,2975х + 9,3729 | 0,9931 | контроль | у = 0,7744х2 + 4,1958х + 10,531 | 0,9905 |

Вплив технологічних параметрів вирощування на біохімічні показники личинок. В ході спеціальних досліджень, проведених протягом 1999 – 2000 років, з метою уточнення ряду положень, пов’язаних з якісними показниками личинок, а саме вмісту вологи, золи, білку та жиру були продубльовані загальні схеми експериментів, поставлених в попередні роки.

Середня маса вільних ембріонів при формуванні дослідних груп коливалась в межах 13,4 – 13,7 мг ( Cv= 8,22 %). Температура води змінювалась від 15,0 до 24,7оС із середньодобовими коливаннями від 15,3 до 23,6оС. Вміст розчиненого кисню у воді та водневий показник коливались від 5,3 до 6,8 мг/л та 8,0 – 8,4 відповідно. До переходу на зовнішнє живлення термічний режим практично не впливав на біохімічний склад: волога – 91,1 – 91,3%, зола – 0,9 – 0,1%, жир – 2,7 – 2,8%, білок – 5,1 – 5,3%. В подальшому біохімічний склад різних варіантів зазнав суттєвих змін. Найбільший показник вмісту золи, білку та жиру спостерігався в другому варіанті і складав 1,2; 6,1 та 3,6 % від сирої речовини відповідно. При цьому найменше накопичення білку в організмі личинок у межах 5,5% спостерігалось при максимальних температурах води.

При визначенні впливу щільності посадки було сформовано два варіанти, а саме 2,0 та 3,0 тис. екз./м2. За контроль були взяті виробничі басейни з щільністю посадки 2,5 тис. екз./м2. Температура води змінювалась від 13,2 до 21,5оС. Вміст розчиненого кисню у воді та водневий показник коливались в межах 5,3 – 6,2 мг/л та 8,2 – 8,4 відповідно. Найкращі показники були характерні для першого варіанту, в якому волога складала 89,7%, а зола, жир та білки – 1,2; 3,3 та 5,8% відповідно. Збільшення щільностей посадки призвело до зменшення вмісту резервних речовин і зростання об’ємної частки вологи до 90,2 - 90,5%.

В експерименті, спрямованому на вивчення впливу терміну вирощування на показники личинок, було сформовано три дослідні варіанти із градацією в 16; 20 та