НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КУЗНЄЦОВ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК - 342.9:35.083.1

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ ТА ПОРЯДОК ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність: 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право

і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Ірпінь - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Національної академії державної податкової служби України Державної податкової адміністрації України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,

Шкарупа Віктор Костянтинович,

Національна академія державної податкової служби України ,

начальник кафедри адміністративного права та адміністративної

і кримінально-процесуальної діяльності, м. Ірпінь

Науковий консультант: кандидат юридичних наук, доцент

Гіжевський Володимир Казімірович,

Університет економіки та права “КРОК”, проректор, м. Київ

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Рябченко Олена Петрівна,

Національний університет внутрішніх справ, начальник

кримінологічної лабораторії, м. Харків

кандидат юридичних наук, доцент

Олефір Віктор Іванович,

Національна академія внутрішніх справ України, начальник

кафедри адміністративної діяльності, м. Київ

Провідна установа: Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова Міністерства освіти і науки України, кафедра адміністративного та підприємницького права, м. Одеса

Захист відбудеться 03.03. 2004 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий 28.01. 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Забарний Г.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важливість і масштабність завдань з охорони життя та здоров”я, прав та інтересів громадян відповідно до ст. 3 Конституції України, реформування адміністративного законодавства, а також поширеність адміністративних проступків, їх структура, причини і динаміка зумовлюють необхідність предметного дослідження проблем відповідальності за адміністративні проступки., зокрема специфіки відповідальності працівників податкової міліції Державної податкової служби Украъни.

Працівники податкової міліції, поряд з іншими громадянами, визнаються суб”єктами адміністративної відповідальності. Однак їх правовий статус суттєво відрізняється від загального. Це визначається специфікою діяльності підрозділів податкової міліції та можливістю, а в більшості випадків – і обов”язковістю трансформації загальної відповідальності їх працівників у специфічну.

При цьому порядку реалізації дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки уваги в наукових дослідженнях приділено не було, а механізм заміни адміністративної відповідальності дисциплінарною в жодному нормативному документі не закріплений.

Крім того, існує суперечливість, непослідовність і недостатня обгрунтованість визначення основних понять, що застосовуються при притягненні спеціальних суб”єктів до відповідальності за адміністративні проступки. Дисциплінарне ж законодавство, що регулює відповідальність працівників податкової міліції та органів внутрішніх справ, при цьому не відповідає вимогам Конституції України.

Важливість проблеми полягає також в тому, що притягнення працівників податкової міліції до відповідальності за адміністративні проступки за дисциплінарним статутом крім виконання виховної функції є одним із засобів забезпечення правопорядку в підрозділах податкової міліції.

Загальні теоретичні і практичні положення, що стосуються адміністративної, дисциплінарної відповідальності відображені в працях В.Б. Авер”янова, Д.Н.Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.О. Галагана, В.К. Гіжевського, І.П. Голосніченка, Є.В.Додіна, М.М. Дорогих, М.І.Єропкіна, І.О.Картузової, А.П. Клюшніченка, Л.В.Коваля, С.В.Ківалова, Б.М.Лазарева, Д.В.Лук’янця, О.Є. Луньова, В.І. Олефіра, Д.М. Овсянко, А.І, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, О.В.Петришина, В.Й.Развадовського, О.П. Рябченко, Т.В.Сараскіної, І.С.Самощенко, Ю.С. Рябова, В.В. Чумака, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, А.П. Шергіна, В.В. Щербини та інших науковців. Проте дослідження на монографічному рівні проблем відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки до цього часу не проводилось.

Проблеми провадження в справах про адміністративні та дисциплінарні проступки розглядали у працях Г.В. Атаманчук, Д.Н. Бахрах, В.В. Гурін, Є.В. Додін, І.О. Картузова, А.П. Коренєв, А.Ф. Мота, С.В. Попов та інші науковці . Але комлексного дослідження проблем дисциплінарного провадженння в справах про адміністративні проступки проведено ще не було.

Дослідження, що стосуються специфіки правового статусу працівників воєнізованих формувань у сфері управлінської діяльності проводили такі вчені, як М.В. Бєлоконєв, М.І. Кузнєцов, О.Є. Луньов, В.В. Чумак, В.О. Шамрай. Розроблені ними положення мають побічне значення для з”ясування особливого статусу працівників податкової міліції як суб”єктів адміністративної відповідальності, оскільки вони були сформульовані при вирішенні інших завдань і за інших часів.

Викладені обставини, потреба в удосконаленні норм чинного законодавства, що регулює відповідальність працівників податкової міліції за вчинення адміністративних проступків, а також відсутність належного предметного дослідження даної проблеми роблять тему дисертації актуальною і зумовлюють ії вибір.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії державної податкової служби України (зареєстрована в реєстраційній картці НДР (РК) Національної академії ДПС України за державним реєстраційним номером 0103U005548), пов’язана з загальною тематикою наукової роботи на період 2001 – 2005 рр.: “Відповідальність спеціальних суб’єктів за адміністративні проступки та питання ії реалізації” (зареєстрована в реєстраційній картці НДР і ДКР (РК) Білоцерківського державного аграрного університету за державним реєстраційним номером 0103U005289), відповідає основним завданням та напрямкам Концепції адміністративної реформи в Україні (Указ Президента України № 810 від 22.07.1998 р.) та має безпосереднє відношення до подальшого вдосконалення системи українського законодавства.

Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження має на меті з’ясувати і вирішити теоретичні питання стосовно відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки з наступним виробленням пропозицій і рекомендацій для вдосконалення чинного законодавства та використання їх у правозастосовній діяльності суб”єктами адміністративної юрисдикції. Цій меті підпорядковані основні завдання роботи:

на підставі існуючих ознак проаналізувати особливості адміністративної відповідальності працівників податкової міліції з урахуванням правового статусу та обгрунтувати визначення їх адміністративної відповідальності;

встановити суттєві ознаки адміністративних правопорушень, за вчинення яких працівники податкової міліції несуть відповідальність на загальних підставах;

обгрунтувати визначення основних понять, що застосовуються при притягненні працівників податкової міліції до відповідальності за адміністративні проступки;

здійснити комплексний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють питання відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки.

дослідити процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні проступки працівників податкової міліції та характерні особливості в юрисдикційній діяльності щодо цієї категорії справ.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються з приводу застосування до працівників податкової міліції відповідальності за вчинення адміністративних проступків.

Предметом дослідження є правові норми, що застосовуються при притягненні працівників податкової міліції до відповідальності за адміністративні проступки та практика їх застосування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, що дає можливість досліджувати проблеми з позиції розвитку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Для вирішення завдань дослідження застосовувався комплекс методів наукового пізнання. Серед них: метод системного аналізу застосовувався з метою співставлення різних нормативно - правових актів стосовно їхньої дії (розд.2); застосування порівняльно-правового методу дало змогу встановити можливість існування обмеження загальної відповідальності працівників податкової міліції; системно-функціональний метод сприяв розкриттю теоретичних та практичних положень реалізації відповідальності за адміністративні проступки (розд.3); логіко-семантичний метод сприяв визначенню окремих ключових категорій, а саме: “відповідальність”, “мета”, “причини”, “умови”, “підстави” і дозволив здійснити кореляцію можливих наслідків від їх практичної реалізації; за допомогою статистичного методу були опрацьовані показники застосування відповідальності за адміністративні проступки (розд.3).

У роботі використовувалися теоретичні напрацювання з філософії, теорії права, адміністративного, кримінального і трудового права, та адміністративної деліктології.

Основні результати, що сформульовані в дисертації, грунтуються на аналізі положень конституційних норм, норм законодавчих і підзаконних актів України, які регламентують питання відповідальності за адміністративні проступки та процесуального порядку ії реалізації, правового статусу працівників податкової міліції. Проведено порівняльне дослідження окремих напрямків відповідальності працівників колишньої податкової поліції Російської Федерації та податкової міліції державної податкової служби України.

У процесі дисертаційного дослідження автором врахована практика застосування національного законодавства за адміністративні проступки, зокрема положень постанов Пленуму Верховного Суду України, стан правозастосовчої практики Закону України “Про боротьбу з корупцією”, дисциплінарна практика ГУПМ ДПА України, аналіз статистики Головного управління оперативної інформації МВС України та Деркомстату України.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає, насамперед, у тому, що вона є першим у вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням проблеми відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки.

У результаті проведеного дослідження сформульовано нові положення, запропоновані дисертантом особисто.

Вперше:

здійснено теоретичне обгрунтування поняття адміністративної відповідальності працівників податкової міліції, яке визначається як форма їхньої юридичної відповідальності, що характеризується особливим порядком реалізації, обумовленим специфікою служби в кадрах податкової міліції, яка може наставати як виключення за вчинення правопорушень прямо передбачених для зазначених осіб адміністративним законодавством;

запропоновано поняття відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки, яка визначається як відповідальність, що характеризується специфічним порядком застосування, обумовленим особливим правовим статусом зазначених працівників та реалізується в стадіях особливого дисциплінарного провадження або у випадках прямо передбачених адміністративним законодавством – у стадіях адміністративного провадження;

доведено недоцільність застосування до працівників податкової міліції окремих видів адміністративних стягнень, а саме: виправних робіт і адміністративного арешту;

Дістали подальшого розвитку питання:

порядку реалізації дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки, як особливого дисциплінарне провадження яке містить наступні стадії: порушення справи про адміністративний проступок уповноваженою особою органу державного управління; порушення дисциплінарного провадження про адміністративний проступок; дисциплінарна перевірка (розслідування); розгляд дисциплінарної справи і винесення по ній рішення; виконання рішення по справі; перегляд рішення по скарзі; перегляд рішення в порядку нагляду;

фактичних та юридичних підстав притягнення працівників податкової міліції до дисциплінарної відповідальності(с. 13 автореферату);

Удосконалено:

- визначення понять: дисциплінарна відповідальність(с.11 автореферату), службове розслідування(с.11-12 автореферату);

- розуміння обставин, що виключають дисциплінарне провадження у відношенні працівника податкової міліції( с.10 автореферату);

- питання обставин, що виключають протиправність діяння та обгрунтовано необхідність виключення відповідальності працівників податкової міліції у разі вчинення ними адміністративного проступку на виконання законного наказу (розпорядження);

- погляди на вдосконалення діючого законодавства України, яке стосується відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки, запропоновано комплексні заходи щодо його удосконалення та підготовлено три проекти законів України;

Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення та висновки, отримані в результаті дисертаційного дослідження, становлять науково-теоретичний та практичний інтерес:

у науково-дослідній сфері – дисертація може бути використана в подальших теоретичних дослідженнях проблем спеціальних суб”єктів адміністративної відповідальності;

у навчальному процесі – результати дисертаційного дослідження використовуються в Національній академії державної податкової служби України при викладанні дисциплін:: “Адміністративне право” та “Адміністративна відповідальність” (Акт від25.05.2003 р., затверджений проректором з навчальної роботи НАДПСУ), в Білоцерківському державному аграрному університеті при викладанні дисципліни “Адміністративне право України” (Акт від 19.05.2003 р., затверджений проректором з навчальної роботи БДАУ);

у праозастосовній діяльності – результати дисертаційного дослідження дозволяють підвищити ефективність реалізації дисциплінарного провадження в підрозділах податкової міліції (Акт від 15 квітня 2003 р., затверджений начальником УПМ – першим заступником голови ДПА в Київській області);

у правотворчості – в результаті проведеного дослідження: сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи чинного національного законодавства про відповідальність працівників податкової міліції за адміністративні проступки, які визнано доцільним реалізувати в законотворчому процесі (Акт Комітету з питань правової політики Верховної Ради України № 06-1/3-445 від 01.04.2003 р.); підготовлені та подані до Верховної Ради України проекти Законів України: “Про Дисциплінарний статут податкової міліції державної податкової служби України” реєстр. № 3658 від 20.06.2003 р.), “Про внесення змін до ст.25 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (реєстр. № 3659 від 20.06.2003 р.), “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” (реєстр. № 3660 від 20.06.2003 р.); визнано необхідний теоретичний і методологічний рівень, практичну значимість наукового дослідження та можливість врахування його результатів при опрацюванні законопроектів (Акт Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 06-19/15-1049 від 266.12.2003 р.); на підставі висновку Головного науково-експертного управління рекомендовано Верховній Раді України за результатами розгляду законопроектів з реєстр. №№ 3658, 3659 у першому читанні прийняти їх за основу з урахуванням зауважень та пропозицій (протокол засідання Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради України № 41 від 15.10.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Науково-аналітичні й теоретичні висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані на основі джерелознавчого аналізу, опрацювання даних державної і відомчої статистики. Ідеї і розробки В.К.Шкарупи, у співавторстві з яким було підготовлено наукову статтю, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності Національної академії державної податкової служби України та вченої ради юридичного факультету Білоцерківського державного аграрного університету. Основні положення дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Стратегія розвитку та ефективного функціонування АПК в нових умовах господарювання”(21-24.10.2002 р., Біла Церква); “Приоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю в сучасних умовах” (25-26.10.2002 р., Дніпропетровськ); “Шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху та прав його учасників” (01.11.2002 р., Донецьк); “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України”( 19-20.12.2002 р., Ірпінь).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані автором в семи наукових статтях у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАКом України, а також в тезах доповіді на науково-практичній конференції.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і вимогам ВАК України та складається зі вступу, трьох розділів, до яких входять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки. Список використаних джерел складається із 254 найменувань і має 19 сторінок, додатки – 74 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, зв”язок роботи з науковими програмами, планами та темами, формулюються мета і основні завдання, об”єкт і предметдисертаційного дослідження, наукова новизна, методи дослідження, теоретичне і практичне значенняодержаних результатів, подано відомості про апробацію, публікацію основних положень дисертаційної роботии, ії структуру та обсяг.

Перший розділ - “Поняття та підстави адміністративної відповідальності працівників податкової міліції” - складається з трьох підрозділів. У ньому, на матеріалах вивчення наукових розробок та діючого законодавства розглядаються особливості адміністративної відповідальності працівників податкової міліції, обгрунтовуються та формулюються поняття правового статусу працівників податкової міліції та адміністративної відповідальності працівників податкової міліції.

У підрозділі 1.1. “Правовий статус працівників податкової міліції” автор розглядає зв”язок правового статусу с категорією юридичної відповідальності. При цьому розглядає обставини, що на думку автора, обумовлюють необхідність застосування дисциплінарної відповідальності за вчинені працівниками податкової міліції адміністративні проступки. Здійснює аналіз нормативних документів, що визначають правовий статус зазначених осіб.

Зазначається, що підрозділи податкової міліції виконують функції фінансового контролю та правоохоронні функції. Автор розглядає зв’язок правового статусу з категорією юридичної відповідальності. Обгрунтовується необхідність впровадження у законодавство загальих принципів юридичної відповідальності працівників податкової міліції. Пропонується визначення правового статусу працівників податкової міліції. Обгрунтовується думка про те, що саме особливостями служби в підрозділах податкової міліції, особливим правовим статусом ії працівників посяснюється доцільність заміни одного виду юридичної відповідальності на іншій в разі вчинення працівником податкової міліції адміністративного проступку, а відтак специфіка юридичної відповідальності за порушення правових норм, які охороняються адміністративними санкціями.

У підрозділі 1.2 “Поняття та особливості адміністративної відповідальності працівників податкової міліції” здобувач розглядає адміністративну відповідальність працівників податкової міліції як частину загального інституту адміністративної відповідальності, але яка має певні особливості. Підкреслює, що розгляд будь якої проблеми неможливий без визначення основних понять. В роботі зазначається що усвідомлення сутності адміністративної відповідальності неможливе без визначення принципів, на яких вона базується. Розглядається місце адміністративної відповідальності серед інших видів юридичної відповідальності. Дисертант також здійснює аналіз поглядів, що існують в науці адміністративного права, на визначення адміністративної відповідальності.

Автор здійснює розгляд найбільш характерних ознаки адміністративної відповідальності виділяючи з них такі:

суб’єктом притягнення до відповідальності є орган адміністративної юрисдикції ( орган виконавчої влади, а в передбачених законом випадках - суд );

притягнення до відповідальності здійснюється відповідно до норм адміністративного права та на винного накладаються особливі стягнення - адміністративні (пердбачені адміністративним законодавством );

між суб’єктом притягнення до відповідальності і особою, котра притягується до відповідальності, відсутні відносини службового підпорядкування.

Звертається увага на таку прогалину як відсутність закріплення законодавчого визначення адміністративної відповідальності яке повинно відображати зміст адміністративної відповідальності в об’єктивному розумінні. Пропонується поняття адміністративної відповідальності з метою використання його в законодавчій практиці: “Адміністративною є відповідальність фізичних або юридичних осіб ( за умов відсутності між ними відносин службового підпорядкування ), яка реалізується через застосування до них органами виконавчої влади, з приводу вчинення першими проступку, передбачених адміністративним законодавством стягнень. У передбачених законом випадках розгляд і вирішення справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом”.

Дисертантом зазначається що хоча адміністративна відповідальність працівників податкової міліції є частиною загального інституту адміністративної відповідальності але вона має певні особливості без розгляду яких визначення адміністративної відповідальності зазначених суб’єктів неможливе.

Розглянувши особливості адміністративної відповідальності працівників податкової міліції та порядку ії реалізації, а також погляди вчених на цю проблему дисертантом запропоновано визначення адміністративної відповідальність працівників податкової міліції. Обгрунтовується висновок про те шо стосовно працівників податкової міліції повинно виключатися застосування виправних робіт і адміністративного арешту так як це негативно може вплинути на виконання обов”язків за посадою.

У підрозділі 1.3 “Підстави адміністративної відповідальності працівників податкової міліції та обставини що її виключають” проаналізовано наукові джерела щодо фактичні та юридичні підстав адміністративної відповідальності зазначених осіб.

В дисертації для більш чіткого визначення поняття та змісту адміністративного проступку і адміністративної відповідальності розглядається питання про них у контексті загальної теорії правопорушень.

Розглядаються відмінності між адміністративним правопорушенням та адміністративним проступком та при цьоому знаходить підтвердження думка про те що як підставу адміністративної відповідальності слід розглядати саме адміністративнй проступок.

На підставі аналізу загально-правових ознак адміністративного проступків, адміністративні проступки, відповідальність за які поширується на ппрацівників податкової міліції на загальних підставах визначаються як протиправні, винні дії чи бездіяльність працівниківподаткової міліції, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, порядок управління і за законом предбачена можливістьзастосування, а у разі, коли такі діяння становлять корупційні або інші правопорушення, пов”язані з корупцією, - обов”язкове застосування адміністративних стягнень.

Дисертант дійшов висновку, що матеріальне поняття проступку конкретизується в законодавстві про адміністративні правопорушення у формі конкретних складів проступку, в яких законом передбачено необхідні і специфічні ознаки того чи іншого конкретного діяння. Поняття складу адміністративного проступку пов’язане з поняттям самого адміністративного проступку і є категорією підпорядкованою, похідною від останнього.

Розглядаючи адміністративний проступок як підставу адміністративної відповідальності працівників податкової міліції, під адміністративним проступком пропонується визнавати суспільно шкідливе, протиправне, вчинене деліктоздатним суб’єктом винне діяння, яке тягне адміністративну, а у випадках прямо передбачених законом дисциплінарну відповідальність.

В дисертації звертається увага на те, що при наявності підстав адміністративної відповідальності вона не завжди застосовується. Це можливе при наявності обставин, що виключають протиправність діяння та обставин, що виключають адміністративну відповідальність. Зазначається, що лише неосудність може розглядатися як обставина, що виключає адміністративну відповідальність. Дисертантом звертається увага на те, що для працівників податкової міліції характерними є такі обставини які виключають протиправність діяння як необхідна оборона, крайня необхідність та виконання наказу. В роботі розглядаються погляди науковців на наказ як обставину що виключає протиправність діяння. Здійснюється аналіз підходів до визначення поняття “наказ”. Звертається увага на те що виконання тільки законного наказу може бути обставиною, що виключає протиправність діяння.

Другий розділ - “Правове регулювання відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки” - складається з двох підрозділів, у яких розкрито наукові положення стосовно особливостей та недоліків національного законодавства, що регулює питання відповідальності за адміністративні проступки працівників податкової міліції та визначені шляхи його вдосконалення.

Підрозділ 2.1. “Правове регулювання відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки” в межах першої стадії механізму правового регулювання - правової регламентації суспільних відносин, розглядає норми права, що визначають питання відповідальності працівників податкової міліції за вчинення адміністративних проступків. Автор також розглядає законодавство Російської Федерації, що регламентувало відповідальність працівників податкової поліції.

Дисертант звертає увагу на те, що адміністративні проступки працівників податкової міліції є виключенням із загального правила і за іх вчинення за загальним правилом останні несуть не адміністративну, а дисциплінарну відповідальність, тобто в цьому випадку адміністративна караність проступків відсутня, хоча від цього вони не перестають бути адміністративними. Зазначене обумовлює те, що питання відповідальності працівників податкової міліції за вчинення адміністративного проступку регулюється адміністративним та дисциплінарним законодавством.

Питання відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки вирішується на підставі ч. 1 ст. 15 КУпАП, яка не вказує на зазначених суб”єктів. Автором обгрунтовується думка про те, що виходячи з їх правового статусу працівники податкової міліції не відносяться до військовослужбовців або до осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ. Тому працівники податкової міліції є єдиною категорією осіб на яких вищезазначена норма поширюється але вони в ній не називаються. Це обумовлює необхідність вдосконалення зазнчаченої правової норми.

Адміністративні проступки за які до працівників податкової міліції можливе застосування адміністративних санкцій закріплені у ч.1 ст.15 КУпАП. Але в ній не вказуються номери статей і частин статей, що містять відповідні склади деліктів, як це зроблено у ч. 2 ст. 13 КУпАП, а перераховуються назви цих деліктів. В окремих випадках, щоб визначити відповідну норму, яка б передбачала проступок, наведений у переліку за ч. 1 ст. 15 КУпАП, необхідно застосовувати теоретичні розробки, що викликає значні труднощі у правозастосовуючих суб’єктв. На підставі здійсненого науково-теоретичного аналізу з метою законодавчого закріплення дисертант пропонує передбачити відповідальність зазначених у статті осіб за вчинення проступків, передбачених статтями 42, 85, 121 - 1281, ч.1,2 ст. 129, ч.4 ст. 133, 139, 140, 1841, 1856, 1858, а також за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних із корупцією, порушення митних правил.

Здійснюючи аналіз адміністративного законодавства в рамках досліджуваної проблеми дисертант наголошує на неможливості засновувати адміністративно-юрисдикційні органи, що не зазначені в КУпАП, створювати нові інші механізми реалізації адміністративної відповідальності. Автор звертає увагу на існування проблеми пов’язаної з відсутністю правової регламентації порядку реалізації дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки працівників податкової міліції та на те що притягнення до відповідальності, в тому числі дисциплінарної повинно здійснюватись тільки на підставі законів.

Відповідальність за адміністративні проступки повинна мати єдиний підхід до правових підстав адміністративної відповідальності та регулюватись з дотриманням принципу закріпленому в п. 22 ч.1 ст. 92 Конституції України.

Підрозділ 2.2. “Вдосконалення процедури дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки працівників податкової міліції” присвячено аналізу недоліків дисциплінарного законодавства на підставі якого працівники податкової міліції притягуються до відповідальності за адміністративні проступки та визначаються шляхи його вдосконалення.

В дисертації розглядаються підстави дисциплінарної відповідальності та звертаеться увага на вдосконалення питання обставин, що виключають дисциплінарне провадження. Такими обставинами пропонується вважати: відсутність події або складу дисциплінарного чи адміністративного проступку; неосудність особи, яка скоїла проступок; дії особи у стані крайньої необхідності; виконання законного наказу (розпорядження); видання акту, який усуває застосування дисциплінарного стягнення; скасування акту, що встановив дисциплінарну відповідальність; закінчення строку передбаченого для застосування дисциплінарного стягнення; наявність за тим же фактом порушеної і не припиненої кримінальної справи; звільнення з кадрів податкової міліції; смерть особи, стосовно якої було розпочато дисциплінарне провадження.

На думку дисертанта, розгляд питання відповідальності працівників податкової міліції неможливий без визначення принципів юридичної відповідальності працівників податкової міліції. Пропонуються наступні загальні принципи юридичної відповідальності працівників податкової міліції: відповідальність за поведінку, вчинок; відповідальність за свідоме ставлення до своїх вчинків; законність; обгрунтованість юридичної відповідальності; справедливість юридичної відповідальності; індивідуалізація юридичної відповідальності; невідворотність юридичної відповідальності; виховання працівника через застосування заходів юридичної відповідальності; попереджуюча дія заходів юридичної відповідальності; швидкість юридичної відповідальності; рівність перед законом; презумція невинуватості працівників податкової міліції під час притягнення їх до юридичної відповідальності

Аналізуючи проблему, основними недоліками законодавства дисертант вважає: 1) суперечливість, непослідовність і недостатня обгрунтованість доктринального визначення понять, які необхідно застосовувати при вирішенні питань зазначеної відповідальності; 2) недостатній розвиток дисциплінарного законодавства та його невідповідність положенням п. 22 ч.1 ст. 92 Конституції України.

Шляхами вдосконалення дисциплінарного законодавства автор вважає: 1) визначення основних понять, що застосовуються під час притягнення до відповідальності та їх нормативне закріплення; 2) визначення механізму застосування дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки та його нормативне закріплення; 3) закріплення всіх положень, що стосуються відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні та дисциплінарні проступки в Дисциплінарному статуті податкової міліції державної податкової служби України, проект якого підготовлено.

Третій розділ - “Порядок реалізації відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки” - складається з двох підрозділів, які розкривають наукові положення адміністративного та дисциплінарного провадження в справах за адміністративні проступки працівників податкової міліції.

У підрозділі 3.1 “Реалізація відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки на підставі дисциплінарного статуту” здійснюється аналіз основних положень дисциплінарного провадження стосовно реалізації відповідальності за адміністративні проступки працівників податкової міліції.

Автор вважає, що транформація адміністративної відповідальності працівників податкової міліції у дисциплінарну виключає компетенцію оргванів і посадових осіб, уповноважених розглядати і вирішуватиадміністративні справи стосовно цієї категорії громадян. Це обумовлено тим, що накладення дисциплінарних стягнень входить у компетенцію лише відповідних начальників. притягнення працівників податкової міліції за вчинення адміністративного проступку до дисциплінарної відповідальності, виключає компетенцію органів і посадових осіб, уповноважених розглядати і вирішувати адміністративні справи. Тому, у разі виявлення органом чи посадовою особою, який розглядає адміністративну справу стосовно працівника податкової міліції, вчинений адмінністративнй проступок має каратися у дисциплінарному порядку, а матеріали справи потрібно передати начальникові порішника. Рішення питання ппро передачу матеріалів справи про адміністративний проступок працівника податкової міліції на розгляд відповідного начальника для накладення дисциплінарного стягнення повиинно оформлятися постановою про припинення адміністративного провадження та передачу матеріалів відповідному начальнику підрозділу подакової міліції.

Розглядаючи пробему дисертант обгрунтовує і пропонує визначення дисциплінарної відповідальності працівників податкової міліції як передбачений нормами дисциплінарного законодавства особливий правовий стан порушника і посадових осіб, які наділяються дисциплінарною владою, що полягає у обов”язку порушника відповісти за скоєний дисциплінарний або адміністративний проступок та обов”язку посадової особи вимагати від порушника звіту про таку поведінку та застосуванні заходів правового впливу, що передбачені нормами права.

Зздіснивши аналіз питань адміністративного та дисциплінарного провадження, дисертант пропонує розглядати порядок реалізації дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки, як особливе дисциплінарне провадження до якого входять наступні стадії: 1) порушення справи про адміністративний проступок уповноваженою особою органу державного управління; 2) припинення адміністративного провадження з передачею матеріалів про адміністративний проступок уповноваженому суб’єкту дисциплінарної влади; 3) порушення дисциплінарного провадження про адміністративний проступок; 4) дисциплінарної перевірки (розслідування); 5) розгляду дисциплінарної справи і винесення по ній рішення; 6) виконання рішення по справі; 7) перегляду рішення по скарзі; 8) перегляду рішення в порядку нагляду.

Зазначається, що особливість провадження полягає в тому, що воно починає здійснюватись в стадії адміністративного провадження і після передачі матеріалів (протоколу) зазначеного провадження уповноваженому суб’єкту дисциплінарної влади відбувається порушення дисциплінарного провадження з подальшою реалізацією відповідних стадій.

Розглядаючи особливості кожної стадії зазначеного провадження осблива увага приділяеться аналізу поглядів вчених на проблему службового розслідування, яке визначається дисертантом як адміністративно-процесуальна діяльність уповноваженої особищодо встановлення об”єктивної істини за фактом проступку працівника податкової міліції, обставин його вчиненняя, ступеня вини порушника та надання пропозиицій стосовно притягнення до відповідальності..

У підрозділі 3.2 “Реалізація адміністративної відповідальності працівників податкової міліції” розглядаються основні положення адміністративного провадження стосовно проступків за вчинення яких працівники податкової міліції можуть нести адміністративну відповідальність.

Провадження у справах про адміністративні проступки розглядаеться в межах адміністративного процесу. При цьому звертаеться увага на те, що до адміністративного процесу як сукупності, системи проваджень належать також і дисциплінарне провадження, яке пов”язане із застосуванням до суб”єктів проступків заходів дисциплінарного впливу. Обмежений характер адміністративної відповідальності працівників податкової міліції, встановлений за правилами ст. 15 КУпАП, веде до того, що справи про адміністративні проступки цієї категорії осіб можуть розглядатися за правилами обох названих вище проваджень.

В підрозділі детально розглядається саме провадження у справах про адміністративні проступки, у разі вчинення якиих працівники податкової міліцї можуть нести адміністративну відповідальнісить, оскільки в цих випадках не виключається застосування до них адміністративних стягнень.

Дисертант розглядає стадії адміністративного провадження. Детально аналізує особливості провадження в справах про порушення митних правил, санітарно - гігієнічних і санітарно - протиепідемічних правил і норм, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Нарешті, у дисертації на підставі статистичних даних досліджується стан справ та динаміка адміністративних проступків за вчинення яких працівники податкової міліції можуть нести адміністративну відповідальність.

У висновках закріплені сформульовані автором за результатами дисертаційного дослідження пропозиції і рекомендації, що спрямовані на удосконалення правового регулювання відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки. Основними з підсумкових теоретичних положень є такі:

1.Відповідальність працівників податкової міліції за адміністративні проступки визначається як відповідальність, що характеризується специфічним порядком застосування, обумовленим особливим правовим статусом працівників податкової міліції та реалізується в стадіях особливого дисциплінарного провадження або у випадках прямо передбачених адміністративним законодавством - в стадіях адміністративного провадження.

2. Правовий статус працівників податкової міліції державної податкової служби України – це встановлений нормами права особливий правовий стан особи, яка наділена правами та обов’язками відповідно до посади, має специфічні обмеження та юридичну відповідальність в зв’язку з виконанням завдань (функцій) податкової міліції державної податкової служби України. Він зумовлює особливий порядок реалізації відповідальності за адміністративні проступки.

3. Враховуючи особливий правовий статус працівників податкової міліції та особливості застосування до них адміністративної відповідальності, адміністративна відповідальність працівників податкової міліції визначається як форма їхньої юридичної відповідальності, що характеризується особливим порядком реалізації, обумовленим специфікою служби в кадрах податкової міліції державної податкової служби України, яка може наставати, як виключення, за вчинення правопорушень прямо передбачених для зазначених осіб адміністративним законодавством.

4. Дисциплінарна відповідальність працівників податкової міліції визначається як передбачений нормами дисциплінарного законодавства особливий правовий стан порушника і посадових осіб, які наділяються дисциплінарною владою, що полягає у обов’язку правопорушника відповісти за скоєне дисциплінарне або адміністративне правопорушення та обов’язку посадової особи вимагати від порушника звіту про таку поведінку та застосуванні заходів правового впливу, що передбачені нормами права.

5. Фактичною підставою для притягнення працівника податкової міліції до дисциплінарної відповідальності є скоєння дисциплінарного або адміністративного проступку. Юридичною підставою дисциплінарної відповідальності зазначених осіб є склад адміністративного або дисциплінарного проступку, тобто сукупність встановлених законом об”єктивних і суб”єктивних ознак, що характеризують дію або бездіяльність як проступок.

6. Адміністративним проступком визнається тільки таке діяння, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність, тобто воно повинно бути адміністративно караним. Адміністративні ж проступки працівників податкової міліції є виключенням із загального правила, за їх вчинення за загальним правилом останні несуть не адміністративну, а дисциплінарну відповідальність, тобто в цьому випадку адміністративна караність проступків відсутня, хоча від цього вони не перестають бути адміністративними.

7. Порядок реалізації дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки слід розглядати, як особливе дисциплінарне провадження до якого входять наступні стадії: 1) порушення справи про адміністративний проступок уповноваженою особою органу державного управління; 2) припинення адміністративного провадження з передачею матеріалів про адміністративний проступок уповноваженому суб”єкту дисциплінарної влади; 3) порушення дисциплінарного провадження про адміністративний проступок; 3) дисциплінарної перевірки (розслідування), 4) розгляду дисциплінарної справи і винесення по ній рішення, 5) виконання рішення по справі, 6) перегляду рішення по скарзі, 7) перегляду рішення в порядку нагляду.

Особливість провадження полягає в тому, що воно починає здійснюватись в стадії адміністративного провадження і після передачі матеріалів (протоколу) зазначеного провадження уповноваженому суб”єкту дисциплінарної влади відбувається порушення дисциплінарного провадження з подальшою реалізацією відповідних стадій.

Дисертантом здійснено аналіз національного адміністративного та дисциплінарного законодавства України, що регулює питання відповідальності працівників податкової міліції за адміністративні проступки. Це дозволило виявити існуючі в ньому недоліки та запропонувати наступні шляхи вдосконалення національного законодавства.

Основні положення про дисциплінарну відповідальність працівників податкової міліції необхідно закріпити в Дисциплінарному статуті податкової міліції державної податкової служби України, який на виконання вимог п.22 ст.92 Конституції України повинен бути затверджений законом, в тому числі:

- основні поняття необхідні для вирішення питання відповідальності працівників податкової міліції за дисциплінарні та адміністративні проступки такі як “службова дисципліна”, “дисциплінарна відповідальність працівників податкової міліції”, “дисциплінарний проступок”, “службове розслідування”, “дисциплінарне стягнення”;

- такі положення як: “підстави дисциплінарної відповідальності”, “обставини, які виключають дисциплінарне провадження”, “основні принципи дисциплінарної відповідальності”, “приводи до порушення дисциплінарного провадження”, “стадії дисциплінарного провадження”, “порядок реалізації дисциплінарної відповідальності за вчинення адміністративного проступку” та інші.

Потребує нормативного закріплення та обставина, що за адміністративні проступки працівники податкової міліції як правило притягуються до дисциплінарної відповідальності, а до адміністративної – вони можуть притягуватись тільки у прямо передбачених законом випадках. А в зв”язку з цим необхідно внести зміни в основний нормативний документ, що регулює питання правового статусу працівників податкової міліції, а саме ст. 25 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, виклавши ії в такій редакції:

“Стаття 25. Відповідальність посадових осіб податкової міліції

Посадова особа податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання обов”язків, перевищення наданих прав, адміністративні проступки, інші порушення чинного законодавства притягується до дисциплінарної відповідальності згідно із дисциплінарним статутом; кримінальної відповідальності; матеріальної відповідальності (у випадку завдання матеріальної шкоди шляхом прийняття незаконних рішень або вчинення незаконних дій), а у прямо передбачених законом випадках може притягуватись до адміністративної відповідальності. Посадова особа податкової міліції, яка виконує свої обов”язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки.

Дії або рішення посадових осіб податкової міліції можуть бути оскаржені у порядку загальної процедури подання скарг на рішення посадових осіб оргвнів державної податкової служби в порядку підпорядкованності та у встановленому законом поряядку до суду чи прокуратури ”.

З метою усунення окремих недоліків адміністративного законодавства, виявлених при проведенні дослідження потребують вирішення наступні питання:

1. Для того, щоб застосовувати положення КУпАП за межами цього Кодексу необхідно закріпити визначення адміністративної відповідальності, яке має відображати сутність цього правового явища і містити в собі необхідні та достатні класифікаційні ознаки цього виду юридичної відповідальності так як це є явним недоліком коли Глава 2 КУпАП “Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність” містить лише визначення адміністративного правопорушення (проступку).

2. Враховуючи особливості правового статусу працівників податкової міліції необхідно: ч.1 ст. 15 КУпАП після слів “особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ” доповнити словами, “начальницького складу податкової міліції державної податкової служби”.

3. Оскільки певні поняття, використані для позначення адміністративних правопорушень, за вчинення яких працівники податкової міліції відповідають у загальному порядку, підлягають поширеному тлумаченню, необхідно ч.1 ст.15 КУпАП сформулювати з позначенням номерів частин і статей, що передбачають склади адміністративних проступків, виклавши ії після слів “за дисциплінарними статутами” в наступній редакції:

“За вчинення проступків, передбачених статтями 42, 85, 121-1281, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140, 1841, 1856, 1858 цього Кодексу, а також за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов”язаних із корупцією, порушення митних правил зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи і адміністративний арешт”.

4. Оскільки в результаті дослідження доведена доцільність вважати виконання законного наказу обставиною, що виключає протиправність діяння в разі вчинення адміністративного проступку пропонується внести зміни до статті 17 КУпАП доповнивши ії після слів “яка діяла” словами “під час виконання наказу (розпорядження)”. Також доцільно КУпАП доповнити статтею 171 “Виконання наказу (розпорядження)” виклавши