ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОСОВЕРОВ Юрій Євгенович

УДК 616.314-056.71:(-008.1)-053.3.

ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ І МЕТАБОЛІЗМУ

КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПАРОДОНТА

В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

- доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стомато-логії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться " 24 " травня 2004 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий " 23 " квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема захворювань пародонта є найбільш актуаль---ною і найважливішою в стоматології, що обумовлено масовою пошире-ніс-тю їх у насе-лення, виникненням вогнища хронічної інфекції в організмі, прогре-суючим перебігом, що приводить при великому ураженні навколозубних тканин до втрати значної кількості зубів (Белоклицкая Г.Ф., 1996; Иванов В.С., 1998; Лемецкая Т.И., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко И.С., 2003; Самойленко А.В., 2003; Newman H.N., 1994).

Літературні дані останніх років свідчать про зростання поширеності захво---рю-вань пародонта в осіб молодого віку, більш ранні прояви генера-лізо-ва-них захво-рю-вань пародонта, більш часті виявлення атипових, "агресивних" форм паро-дон-ти-ту (Вишняк Г.Н., 1999; Петрушанко Т.О., 2000; Безрукова И.В., Грудянов А.И., 2002). Це потребує подальшого вивчення найбільш значущих місцевих і систем-них факторів ризику розвитку даної патології в молодому віці і відповідної корекції лікувально-профілактичних заходів.

Загальновизнаним є факт, що дистрофічно-деструктивні процеси в паро-до-н--ті прогресують з віком. Більшість дослідників зв'язують цей факт із доведе-ним, залеж-ним від віку, зменшенням мінеральної насиченості і щільності кіст-ко---вої ткани-ни кістяка, що приводить до виникнення остеопенічного синдрому, а при втра-ті 30-40% кісткової маси – до розвитку остео-по-розу (Поворознюк В.В. із співавт., 1998; Корж Н.А. с соавт., 2002; Повороз-нюк В.В., Мазур И.П., 2003). Але це не дозволяє пояснити зростання пошире-но-сті і ступеня тяжкості деструктивно-резорб-тивних уражень пародонта в моло-до-му віці, у період форму-вання піка кісткової маси, який настає в 25-30 років.

Суперечливість наявних відомостей про стан мінерального обміну (Дани-ле-в---ский Н.Ф., Грохольский А.П., 1974; Валиева Р.М., 1987; Помойницький В.Г. із спів-авт., 1999; Фастовець О.О., 2000) і структурно-функціональний стан кіст--ко--вої тка-нини кістяка (Фастовець О.О., 2000; Мазур И.П., Поворознюк В.В., 2002; Хаса-нов Р.А. с соавт., 2002; Hildebolt C.F., 1997; Jeffcoat M.K., 1998; Reddy M.S., 2001) у хворих на генералізований пародонтит підкреслює доціль-ність прове-дення по-даль--ших досліджень з вивчення порушень кальцій-фосфор-но-го гомео-ста-зу і мета-бо-лізму кісткової тканини в хворих різних вікових груп з метою з'ясу-вання впливу їх на перебіг захворювання і розробки оптимальних мето-дів корегуючої терапії.

В даний час остеотропна терапія є теоретично обґрунтованою і має практич-не застосування як обов'язковий елемент комплексного лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонта (Мазур И.П., 1997, 2001; Вишняк Г.М., 1999; Куцевляк В.Ф., Варакута В.В., 1999; Помойницкий В.Г., Фастовец Е.А., 2000).

Відомими препаратами для системної корекції метаболізму кісткової ткани-ни є кальцитонін (міакальцик), бісфосфонати, остеогенон, іприфлавон (остео--хін), ана-болічні стероїди і тіазиди, естрогенні препарати для замісної гор-мо--нальної тера-пії в жінок та ін. (Беневоленская Л.И., 1996; Осипов А.К., 1996; Сметник В.П., 1997; Поворознюк В.В., Євтушенко О.О., 1999; Поворознюк В.В. із співавт., 2001; Brandi M.L., 1993; Head K.A., 1999). Однак, як показує практич-ний досвід, пред-став-лені медикаментозні засоби не знайшли широкого застосування в клінічній паро-донтології в силу неможливості проведення необхідного моніторингу кон-центрацій гормонів, кальцію та іншіх компонентів у крові й у сечі, наявності великої кількості побічних ефектів і протипоказань.

Тому актуальним є пошук нових лікарських засобів натурального поход-жен---ня, які позбавлені побічних ефектів і містять природний комплекс біоло-гіч-но актив-них речовин, необхідних для мінералізації кісткової тканини (макро- і мікро--еле-менти, флавоноїди, вітаміни). У цьому плані становлять інтерес препа-ра--ти на осно-ві біофлавоноїдів, що мають різноманітні біологічні функції, серед яких вира-же-ні антиоксидантні, протизапальні властивості, остеотропна актив-ність, естро-ге-но-подібні ефекти та ін. (Левицкий А.П., 2001; Левицкий А.П. с соавт., 2002; Сукманський О.І., 2002). До таких препаратів можна віднести фіто--адаптогени на основі біотриту – таблетки "Біотрит-Дента" і зубний еліксир "Біодент-2", і ізофлавонів сої – "ЕКСО" (НПА "Одеська біотехнологія").

Становлять інтерес дослідження з вивчення пародонтопротекторних ефек-тів даних фітоадаптогенів і визначення можливості використання їх в якості патогене-тич-но обґрунтованих засобів профілактики і лікування запаль-них і дистрофічно-запальних захворювань пародонта.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт Інституту стоматології АМН України:

- "Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей України у взаємозв'язку з геохімічними факторами оточуючого середовища" (Шифр АМН. 041.01, № ДР 0101U001324);

- "Дослідження регуляції остеогенезу в зубах та кістках за допомогою фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних захворювань" (Шифр АМН. 042.01, № ГР 0101U001326).

Дисертант був виконавцем окремих фрагментів вищевказаних тем.

Мета дослідження – експериментально-клінічне обґрунтування застосу-ван----ня фітоадаптогенів в комплексному ліку-ванні запальних і дистрофічно-запаль-них захворювань пародонта і можли-во-сті корекції ними порушень мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини в осіб молодого віку.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні задачі:

1. Визначити рівень і структуру захворювань пародонта, оцінити роль загальних і місцевих факторів ризику розвитку пародонтиту в молодому віці.

2. Вивчити стан мінерального обміну, метаболізму кісткової тканини, структурно-функціональний стан кісткової тканини кістяка в осіб молодого віку з інтактним пародонтом і з захворюваннями пародонта і визначити вплив виявлених порушень на розвиток і ступінь тяжкості захворювань пародонта.

3. На моделі пародонтиту в щурів вивчити пародонтопротекторні ефекти фітоадаптогенів і визначити їхній вплив на показники мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини.

4. Розробити метод комплексного лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку з корекцією порушень кальцій-фосфорного обміну і метаболізму кісткової тканини.

5. Оцінити ефективність використання фітоадаптогенів в комплексному лікуванні захворювань пародонта в осіб молодого віку в найближчі і віддалені терміни, дати практичні рекомендації з їх застосування.

Об'єкт дослідження – особи молодого віку з інтактним пародонтом і з запаль--ними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта, експери-мен--тальні тварини

Предмет дослідження – стан тканин пародонта, мінерального обміну і ме-та--болізму кісткової тканини в осіб молодого віку і можливість корекції виявлених порушень препаратами адаптогенної дії

Методи дослідження: Клінічні – обстеження хворих з використанням індек--сної оцінки стану тканин пародонта; рентгенологічні; остеоденситометрія – для діагностики структурно-функціонального стану кісткової тканини кістя-ка; лабо-раторні (біохімічні) – для характеристики метаболічних порушень у різних біо-логічних середовищах (кров, ротова рідина) і тканинах пародонта та оцінки ефек-тивності проведеної терапії; експериментальні – для доклінічного вивчення паро-донтопротекторних ефектів фітоадаптогенів; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведене комп-лек-с-не стома-тологічне обстеження з вивченням мінерального обміну, структурно-функціонального стану і метаболізму кісткової тканини в осіб молодого віку, в результаті чого встановлений високий відсоток виявлення порушень кальціє-во-го, фосфорного і магнієвого обміну і структурно-функціонального стану кістко-вої тканини кістяка, які зустрічаються з практично однаковою частотою як в осіб з інтактним пародонтом, так і з захворюваннями пародонта.

За результатами багатофакторного кореляційного аналізу не встановлено обумо-в-леності розвитку генералізованого пародонтиту в молодому віці систем-ни-ми порушеннями мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини. Найбільш визначальними пародонтогенними факторами в цьому віці є низький рівень гігієни порожнини рота та анатомо-топографічні особливості ротової порожнини.

У той же час показано, що в хворих на генералізований пародонтит розви--вають-ся системні порушення метаболізму кісткової тканини, що підтверджується достовірною зміною біохімічних маркерів утворення кістки (активності лужної фосфатази та рівня остеокальцину) у сироватці крові і потребує обов'язкової диференційованої корекції препаратами спрямованої остеотропної дії.

В експерименті на моделі пародонтиту в щурів установлена виражена паро-дон-топротекторна дія фітоадаптогенів "ЕКСО" і "Біотрит-Дента", що обумовлено їх антиоксидантними, мембраностабілізуючими й остеотропними властивостями, і показана можливість підсилювати цю дію шляхом сполуче-ного застосування даних препаратів.

Встановлена ефективність застосування фітоадаптогенів в комплексному ліку--ванні запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта і показана мож-ливість корекції ними порушень мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено практичні реко-мен--дації з застосування фітоадаптогенів на основі біотриту ("Біотрит-Дента" і "Біодент-2") і ізофлавонів сої ("ЕКСО") у комплексному лікуванні хворих на хроніч-ний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит різного ступеня. Показано, що застосування фітоадаптогенів сприяє швидкої ліквідації запального проце-су в тканинах пародонта, нормалізує показники ротової ріди-ни, які характе-ри-зують рівень ПОЛ, стан АОС і ступінь запалення в порожнині рота, і показники кальцій-фосфорного обміну в крові, що дозволяє скоротити кількість відвідувань і термі-ни лікування захворювання, досягти більш тривалої стабілізації патологіч-ного процесу в тканинах пародонта.

Розроблені схеми лікування хронічного катарального гінгівіту і генералі-зо--ва-ного пародонтиту впроваджені в практику відділу захворювань паро-донта і клініки щелепно-лицевої хірургії Інституту стоматології АМНУ, терапев-тич-но-го відді-лення Одеської обласної стоматологічної поліклініки, у терапевтичних відділеннях міських стоматологічних поліклінік № 1, № 2 і № 8 м. Одеса.

Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються під час практичних занять і лекцій при вивченні розділу "Захворювання пародонта" на ка-фед-рі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного універси-тету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів патентно-інфор-ма--цій-ний пошук за темою дисертації, запропонував схеми диференційованого засто-су-вання фітоадаптогенів у комплексному лікуванні хворих на хронічний ката-раль-ний гінгівіт і генералізований пародонтит, разом з науковим керів-ни-ком сформу-лю-вав мету і задачі дослідження. Особисто автором проведені екс-пе--риментальні дослід-ження, обстеження і лікування хворих, статистична обро--б--ка й аналіз отриманих даних, підготовка публікацій, написання дисерта-ції.

Біохімічні дослідження ротової рідини виконані в лабораторії біохімії відді-лу біотехнології Інституту стоматології АМН України під керівництвом д.б.н., проф. А.П. Левицького (зав. лаб. – к.б.н. О.А. Макаренко), біохімічні дослідження крові – у біохімічній лабораторії Одеського обласного дитячого діагностич-ного центра ім. Б.Я. Рєзніка.

Остеоденситометрія проводилася на кафедрі морської медицини і профе-сій-них хвороб Одеського державного медичного університету під керівництвом д.мед.н., проф. О.М. Ігнать'єва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідом-ле-ні й обговорені на науково-практичній школі-семінарі Асоціації стома-тологів Украї-ни та Української асоціації остеопорозу "Сучасні аспекти клініч-ної пародон-то-логії: кісткова система і захворювання пародонта" (Одеса, 2001), I Міжнародній слов'янсь-кій науково-практичній конференції молодих учених-стоматологів (Одеса, 2002), VI Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 7 наукових пра-цях, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тез у збірниках матеріалів наукової конференції і конгресу.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів (огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, аналіз і узагаль--нення результатів), висновків, практичних рекомендацій, списку вико-рис-таних джерел та викладена на 174 сторінках принтерного тексту. Містить 21 таблицю, 17 малюнків, 408 використаних літературних джерел, з яких 151 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених задач були проведені клініко-лабораторні дослідження в 155 осіб молодого віку та експе-ри--ментальні дослідження на 50 білих щурах.

Клініко-лабораторні дослідження. Обстежено 155 осіб у віці 17-30 років: 79 студентів ОДПУ, 27 співробітників ІС АМНУ і 49 хворих, які звернулися за лікувально-консультативною допомогою до відділу захворювань пародонта, з них – 90 осіб жіночої статі (58,1%) і 65 – чоловічої (41,9%).

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі анамнезу, клінічного огля-ду і визначення об'єктивних пародонтальних індексів: РМА сер. і РМА Parma, гігієни (ГІ) Гріна-Вермільона (OHI-S), кровоточивості (J.Mulleman, 1971), паро-дон-таль-но-го (ПІ) Рассела (Rassel, 1956), а також глибини паро-донтальних ки-шень, наявності гнійного ексудату з пародонтальних ки-шень, ступеня рухли-во-сті зубів, наявності вузлів травматичної оклюзії, стану фуркацій зубів.

Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини альвео-ляр-но--го від-ростка проводили рентгенологічні дослідження. Контактні (внут-рішньо-ротові) рентгенограми виконували на дентальному апараті “Siemens”. Орто-пантомографію щелеп проводили з використанням комп'ютерної діагно-стич-ної рентгенівської системи SIDEXIS з компонентом панорамної зйомки ORTHOPHOS–3 DS фірми SIRONA (Німеччина). Аналіз ортопантомограм здійснювали в програмі “Sidexis” у режимі Windows 98.

Відповідно до систематики хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994) серед обстежених виявлено 41 особу з інтактним пародонтом і 114 хворих із запаль-ними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта: 35 хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) і 79 хворих на генералізований пародонтит (ГП) різного ступеня з загостреним і хронічним перебігом (ГП поч.-I, I ступеня – 45 осіб; ГП I-II ступеня – 19 осіб; ГП II, II-III – 15 осіб).

З метою уточнення поширеності і характеру резорбтивно-деструктивних уражень альвеолярної кістки в осіб молодого віку проведений аналіз цифрових орто-пантомограм 539 пацієнтів 15-30 років, що звернулися за консультативно-лікувальною допомогою в Інститут стоматології АМНУ за останні 3 роки.

Для оцінки кальцій-фосфорного гомеостазу і метаболізму кісткової ткани-ни про-ве-дені біохімічні дослідження крові в 123 практично здорових осіб молодого віку (58 юнаків і 65 дівчин), які не мали в анамнезі захворювань і факторів ризику, що викликають систем-ну патологію кісткової тканини. У сироватці крові визнача-ли вміст загаль-ного кальцію, неорганічного фосфату і магнію (в ммоль/л) і актив-ність лужної фосфатази (ЛФ) (в О/л) на біохімічному автоаналізаторі "Spectrum" Series II фірми "Abbott" (США) відповідно до інструкцій до наборів реактивів фірми "Abbott", а також рівень остеокальцину (ОК) (у мкг/л) на імуно-діагно-с-тич--ному приладі "Immulite" фірми DPS (США).

З метою вивчення механізмів пародонтопротекторної дії фітоадаптогенів, а та-кож для оцінки ефективності лікування проведені біохімічні дослідження ро--то-вої рідини у 39 осіб (16 юнаків і 23 дівчини). У надосадовій частині ротової рі-ди--ни ви-зна-чали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гариш-ви----ли Т.Г., 1977), активність антиоксидантних ферментів – супероксиддис-му-та-зи (СОД) (Чева-ри С. с соавт., 1985) і каталази (Королюк М.А. с соавт., 1988), активність кислої і луж-ної фосфатаз мікрометодом Bessey в модифікації А.П. Левицького з співавт. (1973).

Структурно-функціональний стан кісткової системи оцінювали в 73 осіб моло---дого віку (25 чоловіків і 48 жінок) за допомогою ультразвукового денси-то-мет---ра "Achilles express" фірми "LUNAR Corp." (США). Виміри здійснювали по п'ят---ковій кістці. Визначали індекс міцності кістки (Stiffness index, %), який пока--зує стан кісткової тканини обстежуваного щодо її стану в здорових моло-дих людей у віці 20 років та вираховується на основі двох показників – швид-ко-с-ті поширення ультра-звуку (м/с) і широкосмугового ослаблення ультразвуку (дБ/МГц); Т-крите-рій – у величинах стандартного відхилення SD від пікової кіст--кової маси осіб від-по-відної статі; Z- критерій – у величинах SD від типових значень для даного віку.

Згідно рекомендаціям ВООЗ виразність остеопенії або остеопорозу оціню--ва-ли по Т-критерію: нормальними вважалися значення ±1 SD; значення від -1 до -2,5 SD трактували як остеопенію (доклінічну стадію остеопорозу); значен-ня менше -2,5 SD – як встановлений остеопороз (Рожинская Л.Я., 1998).

Проведено комплексне лікування 90 хворих запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта: 29 хворих ХКГ і 61 хворого ГП (ГП поч.-I, I ступеня – 29 осіб; ГП I-II ступеня – 17; ГП II, II-III – 15 осіб).

Комплексне лікування хворих планувалося в залежності від діагнозу і харак---теру перебігу захворювання і включало: професійну гігієну порожнини рота; місце-ву антимікробну і протизапальну терапію ясеневих тканин і паро-до-н--тальних ки-шень; за показаннями системну антибіотикотерапію, призначення нестероїдних проти-запальних засобів, вибор-че пришліфування зубів, шину-ван-ня рухливих зубів, хірургічні втручання, орто-донтичне лікування, протезування дефектів зуб-них рядів. Усіх пацієнтів навчали гігієні порожнини рота і проводили індиві-дуаль-ний підбір раціональ-них засобів гігієни.

У лікувальному комплексі всім хворим призначалися фітоадаптогени: таб-летки "Біотрит-Дента" – розсмоктувати в порожнині рота по 1 табл. 3 рази на день курсами по 3 місяці 2 рази на рік; зубний еліксир "Біодент-2" – ротові ван-ноч-ки в розведенні 1:10 3-4 рази на день під час лікування захво-рювань паро-донта; 40 % спиртовий розчин "ЕКСО" – аплікації 1% розчином в якості місцевої протизапаль-ної терапії під час курсу лікування.

Тривалість курсу лікування і кількість відвідувань у хворих визначалися ступе-нем тяжкості і характером перебігу захворювання. Лікування проводилося до повної нормалізації клініко-рентгенологічної картини захворювання і відсут-ності скарг у пацієнтів.

З метою корекції порушень кальцій-фосфорного обміну особам з інтактним паро-донтом, в яких вміст кальцію в крові був вище норми ( >2,75 ммоль/л), проведений курс профілактичного прийому таблеток "Біотрит-Дента" (по 1 табл. 3 рази на день 3 місяці). Результати лікування оцінювали через 1 і 3 місяці від початку прийому препарату.

У 29 хворих ХКГ і 29 хворих ГП поч.-I ступеня досліджували ефек-тив-ність фітоадаптогенів. Для цього хворі були розділені на 4 групи, репре-зен-та-тив-ні по статі, віку і діагнозу: 2 основні групи по 19 осіб (ХКГ і ГП) і 2 групи порівняння – по 10 осіб (ХКГ і ГП). У кожній групі виділялися також 2 під-гру-пи в залежності від перебігу захворювання (загострений або хронічний).

Хворим груп порівняння була проведена професійна гігієна порожнини ро-та, місцева антимікробна терапія 0,05% розчином хлоргексидину, проти-за-паль-на тера-пія препаратом "Ротокан" – аплікації (розведення 1:5) на ясеневий край і інстіл-ляції в пародонтальні кишені, за показаннями виборче пришліфу-ван--ня зубів. Хворим основних груп аналогічне лікування доповнювали апліка-ція-ми 1% спирто-во-го розчину "ЕКСО" на ясеневий край і інстілляціями у паро-дон-тальні кишені, а також призначенням "Біотрита-Дента" (3 місяці) і "Біодента-2" (ротові ванночки).

Ефективність лікування оцінювали на підставі клініко-рентгенологічних показників безпосередньо після лікування, через 6 і 12 місяців після лікування і результатів біохімічних досліджень ротової рідини і крові через 1 і 3 місяці.

Експериментальні дослідження. Експеримент проведений на 50 білих щу-рах-самцях 1,5-місячного віку. Тварини були розділені на 5 груп: 1 група (11 щу-рів) – інтактні щури, які протягом всього експерименту знаходилися на стан-дар--т-ному раціоні віварію; 2 група (10 щурів) – модель пародонтиту – тварин про-тягом 90 днів утримували на "вуглеводній" дієті по О.І. Євдокимову (1967); 3 група (9 щурів) – модель пародонтиту + лікування "ЕКСО" – у тварин ана-ло-гіч-но групі 2 моделювали пародонтит, а потім з лікувальною метою вводили щодня 30 днів внутрішньошлунково "ЕКСО" у вигляді водної суспензії в дозі 300 мг/кг маси тіла; 4 група (10 щурів) – модель пародонтиту лікування "Біотрит-Дента" – тваринам моделювали пародонтит, а після цього щодня уво-ди-ли внутрішньошлунково "Біотрит-Дента" у вигляді водної суспензії в дозі 100 мг/кг маси тіла щура; 5 група (10 щурів) – модель пародонтиту лікування "ЕКСО" і "Біотрит-Дента" – тваринам моделювали пародонтит, а потім щодня про-тягом 30 днів уводили послідовно "ЕКСО" у дозі 300 мг/кг і "Біотрит-Дента" у дозі 100 мг/кг маси тіла щура.

Тривалість експерименту склала 120 днів (90 днів – модель пародонтиту; 30 днів – лікування). Тварин виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом, робили забір крові, біоптатів ясен, виділяли блоки щелеп із зубами і стегнові кістки для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У сироватці крові визначали рівень процесів ПОЛ за вмістом МДА, актив-ність СОД і каталази, концентрацію вільного заліза (Горячковский А.М., 1998); у надоса-довій рідині гомогенатів тканин ясен – вміст МДА, активність каталази, кис-лої фосфатази, загальну протеолітичну активність (ЗПА) за активністю лужної про-теази (рН 7,6) казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації А.П. Левицького із співавт. (1973).

В сироватці крові визначали також вміст загального кальцію, неор-га-ніч-но-го фосфату і магнію, а також активність лужної фосфатази з виділенням кістко-вого ізоферменту ЛФ методом теплової денатурації (Минченко Б.И. с соавт., 1999). В альвеолярній і стегновій кістках визначали вміст кальцію і неорганічного фосфату за допомогою наборів "Lachema", крім того визначали питому щільність стегнової кістки за співвідношенням мінеральної й органічної фракцій кісткової тканини (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976).

Морфометричні дослідження включали визначення ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп за методом (Николаева А.В., 1965).

Статистичні методи дослідження. Обробку результатів проводили варіаційно-статистичними методами аналізу на персональному комп'ютері IBM PC у SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0 (2003 р.).

Розраховували рівень значимості розходжень середніх значень показника в незалежних вибірках (p) по функції розподілу t-критерію Сть'юдента: при р<0,05 – розходження значиме; при р>0,05 – розходження незначиме.

Для оцінки лінійного зв'язку між двома перемінними проводили одно-фак-торний кореляційний і регресійний аналіз і розраховували коефіцієнт коре-ля-ції (r) і значимість кореляційного зв'язку (р) по t-критерію. При r>0 зв'язок оцінювався, як прямий; значення коефіцієнта кореляції r<0,3 характеризувало слабкий, 0,3-0,7 - помірний і > 0,7 - сильний кореляційний зв'язок.

Для оцінки зв'язків множинних перемінних попарно й оцінки ступеня впли-ву всієї кількості вхідних факторів на усі вихідні параметри проводили багато-фактор-ний кореляційний системний аналіз даних медичних досліджень.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного вибір-кового обстеження 79 студентів ОДПУ виявлено 35 осіб з інтактним паро-дон--том (44,3%) і 44 особи із запальними і дистрофічно-запальними захво-рю-ван-нями пародонта, тобто поширеність захворювань пародонта в осіб 17-25 років склала 55,7%. Поширеність карієсу зубів в обстежених склала 91,1%, інтенсив-ність карієсу по індексу КПВ – 5,97±0,56.

Установлено, що в структурі захворювань пародонта в осіб 17-25 років пере--важають запальні захворювання, а саме хронічний генералізований ката-раль--ний гінгівіт різного ступеня тяжкості - 38% від загальної кількості обсте-же-них і 68,2% серед осіб із захворюваннями пародонта. У 9 осіб (30%) визначений легкий ступінь гінгівіту (індекс РМА - до 25%), у 14 (46,7%) – середній ступінь (РМА - 25-50%) і в 7 (23,3%) – важкий ступінь гінгівіту (РМА - більш 50%).

У 14 обстежених діагностовано ГП поч.-I ступеня, що склало 17,7% від загального числа обстежених і 31,8% - серед осіб із захворюваннями пародонта.

На підставі аналізу ортопантомограм 539 пацієнтів Інституту стома-то-ло-гії у віці 15-30 років установлена висока поширеність деструктивних змін альвео-лярної кістки. Так, відсут-ність кісткових змін була виявлена лише на 156 знімках, що дозволяє говорити про те, що тільки 28,9% обстежених мають "здо-ро-вий пародонт" або захворювання пародонта проявляються лише запальними яви-щами (гінгівіт). У 383 осіб, що склало 71,1%, виявлені резорб-тив-но-дест-руктивні процеси кісткової тканини альвеолярного відростка різного ступеня.

Деструктивні процеси в альвеолярній кістці частіше визначалися в жінок: серед 383 осіб із захворюваннями пародонта 59,3% жінок і 40,7% чоловіків. Найвищий ступінь резорбції кістки альвеолярного відростка щелеп (II, III) виявлений в 11 осіб, серед яких – 9 жінок.

Дослідження показали, що зі збільшенням віку пацієнтів підвищується поши--реність і ступінь тяжкості захворювань пародонта. Найбільш важкі форми деструк--ції альвеолярної кістки (I-III ступінь) частіше зустрі-чають-ся в осіб віком 25-30 років.

Аналіз історій хвороб 10 пацієнтів, які знаходились на лікуванні у відділі захво-рювань пародонта з приводу ГП II, II-III ступеня показав, що в даному віці важка патологія пародонта розвивається, як правило, на тлі супутніх захво-рю-вань, що приводять до розвитку системного остеопорозу, а також унаслідок гене--тичної схильності й імунологічних порушень ("агресивні" форми).

В осіб віком 17-25 років визначається низький рівень гігієни порожнини ро-та: середній показник сумарного значення індексу Гріна-Вермільона OHI-S – 2,25±0,11 (для зубного нальоту – 1,34±0,06, для зубного каменю – 0,91±0,06), що відповідає критерію незадовільної гігієни порожнини рота. У результаті про---ве--де-но-го однофакторного кореляційного аналізу встановлений прямий, помір--ний, значи-мий кореляційний зв'язок між показниками, що характеризують сту--пінь запалення тканин пародонта, і рівнем гігієни порожнини рота (ГІ / РМА% – r= 0,681, р<0,001; зубний наліт / кровоточивість – r=0,510, р<0,001; ГІ / крово-то-чи-вість – r=0,677, р<0,001) і сильний, прямий, значимий кореляційний зв'язок між ГІ і ПІ (r=0,721, р<0,001). Це підкрес-лює найважливішу роль гігієни порожнини рота в розвитку запальних захворювань пародонта в молодому віці.

Встановлений також прямий, помірний, значимий кореляційний зв'язок між ПІ і наявністю мілкого присінку порожнини рота (r=0,516, р<0,001) і прямий, слабкий, незначимий кореляційний зв'язок між ПІ і наявністю зубощелепних аномалій (r=0,080, р=0,534), між ПІ і скупченістю зубів (r=0,119, р=0,355), між ПІ і аномальним прикріпленням вуздечок губ (r=0,033, р= 0,799).

Серед загальних факторів ризику захворювань пародонта в молодому віці проана--лізовано вплив віку, статі і наявності супутньої патології внутрішніх орга-нів. Не встановлено значимого кореляційного зв'язку між ПІ і віком обсте-же--них осіб 17-25 років (r=0,097, р=0,450). Не виявлено також достовірних відмін-ностей при порівнянні показників, що характеризують стан зубів, тканин паро-донта і рівень гігієни порожнини рота, в осіб різної статі – юнаків і дівчин. Не встанов-лено значимого кореляційного зв'язку і між ПІ і наявністю соматич-ної патології в осіб молодого віку (r=0,132, р=0,302).

У результаті проведеного багатофакторного кореляційного аналізу встанов-ле-но прямий, сильний кореляційний зв'язок між багатьма виділеними етіологіч-ни-ми факторами і значенням ПІ (r=0,805) і показано, що найбільш значущими паро-дон-то-генними факторами в даному віці є рівень гігієни (р<0,001) і наявність мілко-го присінка (р=0,003) порожнини рота, а найменш значущими – аномалії прикріп-лення вуздечок губ.

Дослідження мінерального обміну в 123 осіб молодого віку показало, що в 38 з них (30,7%) є відхилення рівня загального кальцію в крові від середньо-ста-тистичної норми (2,25-2,75 ммоль/л) у вигляді гіпокальціемії у 8 осіб (6,5%) і гіперкальціемії в 30 обстежених (24,4%). У 23 осіб (20,5%) відзначається зниже-ний вміст неорганічного фосфату в крові – гіпофосфатемія (<0,81 ммоль/л). У 44 з 105 осіб молодого віку (41,9%) визначаються відхилення рівня магнію в крові від середньостатистичної норми (0,78-1,00 ммоль/л): у 15 осіб (14,3%) – гіпомагніемія, у 29 (27,6%) – гіпермагніемія (табл. 1).

При порівняльному аналізі частоти виявлення різних порушень мінераль-но--го обміну в осіб молодого віку з захворюваннями пародонта не встановлено яких-небудь закономірностей і обумовленості розвитку ГП порушеннями каль-цій-фосфорного гомеостазу, які зустрічаються практично з однаковою частотою як в осіб з інтактним пародонтом, так і в хворих на ГП різного ступеня (табл. 1).

Таблиця 1

Порушення мінерального обміну в сироватці крові в осіб молодого віку з захворюваннями пародонта (абс.число / %)

Групи

обстежених | Кальцій | Фосфат | Магній

Гіпокальціемія

< 2,25 ммоль/л | N

2,25-2,75 ммоль/л | Гіперкальціемія

> 2,75 ммоль/л | Гіпофосфатемія

< 0,81 ммоль/л | N

0,81-1,62 ммоль/л | Гіперфосфатемія

> 1,62 ммоль/л | Гіпомагніемія

< 0,78 ммоль/л | N

0,78-1,00 ммоль/л | Гіпермагніемія

> 1,00 ммоль/л

Інтактний

пародонт | 3

7,3% | 25

61% | 13

31,7% | 9

22,5% | 31

77,5% | - |

6

16,7% | 21

58,3% | 9

25%

ХКГ | 1

3,3% | 20

66,7% | 9

30% | 7

23,3% | 23

76,7% | - |

- |

15

55,6% | 12

44,4%

ГП поч.-I ступеня | 2

7,7% | 20

76,9% | 4

15,4% | 4

16% | 21

84% | - | 5

20% | 13

52% | 7

28%

ГП I-II ступеня | 1

7,7% | 10

76,9% | 2

15,4% | 1

12,5% | 7

87,5% | - |

3

37,5% | 4

50% | 1

12,5%

ГП II, II-III ступеня | 1

7,7% | 10

76,9% | 2

15,4% | 2

22,2% | 7

77,8% | - |

1

11,1% | 8

88,9% | -

Результати ультразвукової остеоденситометрії у 73 осіб 18-30 років дове-ли, що тільки в 33 з них (45,2%) стан кісткової тканини відповідає віковій нормі, у 27 молодих людей (37,0%) виявлені ознаки остеопенії, у 9 осіб (12,3%) – остеопороз, у 4 (5,5%) – явища остеосклерозу (Т-критерій – більше 2,5 SD).

Серед ціх обстежених захворювання пародонта виявлені в 46 осіб (63%), з них було 37 хворих на ГП. Серед осіб із нормальним станом кісткової тканини тіль-ки 33,3% обстежених мали здоровий пародонт, 14,3% хворих – ХКГ, 33,3% - ГП поч.-I, I ступеня, 19,1% - ГП II, II-III ступеня. Серед 9 осіб із встановленим остео-порозом у 4 (44,5%) був здоровий пародонт, у 1 – ХКГ, у 4 – ГП.

Аналіз частоти збігу діагнозів "інтактний пародонт – здорова кісткова тка-нина" і "ГП II, II-III ступеня – остеопороз" також не показав взаємо-обу-мов-ле--ності дослід-жуваних патологій в осіб молодого віку. У результаті проведе-но-го одно-фак-тор-ного кореляційного аналізу не встановлено ні одного значимого коре-ляційного зв'язку між показниками мінерального обміну і стану кісткової тка-нини і ПІ, тобто в молодому віці, коли відбувається формування піка кіст-ко-вої маси, навіть наявні порушення мінерального обміну і метаболізму кісткової тка-нини ще досить компенсовані і не проявляють негативного впливу на ткани-ни пародонта. Стає очевид-ним, що в молодому віці найбільш визначальними факто-рами ризику запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта є місцеві фактори порожнини рота, що підтверджено нашими дослідженнями.

Вивчення вмісту кальцію, неорганічного фосфату і магнію в сироватці кро-ві пока-зало, що дані величини є досить стабіль-ними та істотно не змінюють-ся в осіб молодого віку з запальними і дистрофічно-запальними захворю-ван-нями пародонта (табл. 2).

Таблиця 2

Показники мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини в сироватці крові

в осіб молодого віку з захворюваннями пародонта (Мm)

Групи

обстежених | Кальцій

(ммоль/л) | Фосфат

(ммоль/л) | Магній

(ммоль/л) | Лужна фосфатаза

(О/л) | Остеокальцин

(мкг/л)

Інтактний

пародонт | 2,620,04 | 0,920,03 |

0,920,03 |

69,74,0 |

7,61,7

ХКГ | 2,660,04 | 0,980,04 | 0,980,03 | 76,84,9 | 7,02,0

ГП поч.-I ступеня | 2,540,04

p1<0,05 | 0,980,05 |

0,930,03 |

60,64,5

p1<0,05 | 7,91,7

ГП I-II ступеня |

2,530,06 |

0,890,05 |

0,880,07 |

42,75,4

p<0,001

p1<0,001

p2<0,05 | 6,31,7

ГП II, II-III ступеня |

2,560,07 |

1,030,08 |

0,880,07 |

88,48,7

p2<0,01

p3<0,001 |

11,20,33

p<0,05

p1<0,05

p2<0,02

П р и м і т к а. р – рівень значимості розходжень із групою з інтактним пародонтом, p1 – з групою ХКГ; p2 – з групою ГП поч.-I ступеня; p3 – з групою ГП I-II ступеня.

У хворих на ХКГ відзначається тенденція до зростання досліджуваних показ-ників у порівнянні з особами з інтактним пародонтом, що можна пояснити акти-візацією обмінних процесів у відповідь на розвиток запалення в тканинах паро-донта. У хворих на ГП поч.-I ступеня визначається достовірне зниження концент-рації кальцію в сироватці крові в порівнянні з показником при гінгівіті, хоча показник залишається в межах середньостатистичної норми. У хворих на ГП I-II, II, II-III ступеня спостерігається тенденція до зниження вмісту кальцію і магнію в сироватці крові в порівнянні з особами з інтактним пародонтом. Необхідно відзначити також підвищення концентрації неорганічного фосфату в сироватці крові хворих на ГП II, II-III ступеня.

Приймаючи до уваги молодий вік обстежених, у яких відбувається фор-му--вання піка кісткової маси і переважають процеси утворення кістки, прове-дені дослідження біохімічних маркерів формування кістки, зокрема актив-ності лужної фосфатази і концентрації остеокальцину в крові, у залежності від наявності і ступеня розвитку ГП (див. табл. 2).

Отримані дані свідчать про те, що в хворих на ХКГ і ГП поч.-I ступеня не визна-чається системних порушень метаболізму кісткової тканини. Очевидно, на почат-ковому етапі розвитку дистрофічно-запального процесу в пародонті проце-си резорбції кістки протікають на тлі досить активного формування кіст-ки, що забезпечується особливостями кісткової тканини альвеолярного відро-ст-ка (інтенсивний обмін речовин, гарна васкулярізація, і, як наслідок, високий потен-ціал до регенерації) (Данилевский Н.Ф. с соавт., 1996; Астахова В.С. с соавт., 1998; Перова М.Д., 2001).

Подальший розвиток дистрофічно-запального процесу в пародонті з по-си----ленням резорбції кістки і виснаження компенсаторних захисних меха--нізмів ро-тової порожнини приводять до пригнічення процесів формування кіст--ки, зни-жен-ня активності остеобластів, на що вказує достовірне зменшення актив-ності ЛФ і тенденція до зниження вмісту ОК в крові хворих на ГП I-II сту-пе-ня, тобто відзначаються вже системні порушення метаболізму кіст-ко-вої тка-ни-ни.

При ГП II, II-III ступеня визначаються істотні зміни метаболізму кіст-ко-вої тканини, високі темпи ремоделювання: на тлі посиленої резорбції альвео-ляр-ної кістки активізуються процеси формування кісткової тканини, про що свідчить достовірний зріст активності ЛФ і вмісту ОК в крові (див. табл. 2).

Для уточнення діагностичної цінності біохімічних маркерів мінерального обмі--ну і метаболізму кісткової тканини вивчена динаміка зміни їх у залежності від пору-шень структурно-функціонального стану кісткової тканини кістяка. Уста---но-в-ле-но, що незалежно від виражених розходжень у стані кісткової тка-ни-ни (норма – остео-пенія – остеопороз) показники вмісту кальцію, магнію і фосфату в крові прак-тично не змінюються, що вказує на нераціональність їхньо-го використання для діагностики стану кісткової тканини. У той же час, у хво-рих на остеопороз у порів-нянні з особами, у яких стан кістки у нормі, відзна-чається достовірний зріст активності ЛФ (у 1,9 рази) і рівня ОК (у 1,9 ра-зи) у сироватці крові, що підкреслює доцільність використання даних показ-ни-ків в якості біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини.

У роботі в експерименті та в клініці була вивчена ефективність препа-ра-тів-адаптогенів рослинного походження при лікуванні запальних і дистрофічно-запаль-них захворювань пародонта. Теоретичним обґрунтуванням для застосу-ван-ня фітоадаптогенів з метою лікування захворювань пародонта в осіб моло-до-го віку стала висунута О.В. Дєньга (2001) адаптогенна концепція профілак-ти-ки і лікуван-ня основних стоматологічних захворювань у дітей. Підставою для вибо-ру препара-тів "Біотрит-Дента" і "ЕКСО" були проведені раніше дослід-жен-ня з вивчення їхньої лікувально-профілактичної дії (Левицький А.П. із співавт., 1998, 1999, 2000; Бурдейний В.С., 2000).

В експерименті встановлено, що введення "ЕКСО" при пародонтиті сприяє норма-лізації біохімічних показників у тканинах ясен щурів, а саме, вик-ли-кає знижен-ня вмісту МДА (з 28,5±3,4 до 22,5±1,9 мкмоль/г), достовірний зріст актив-но-сті каталази (з 1,6±0,1 до 2,8±0,5 мккат/г, р<0,05), достовірне зни-жен-ня актив-ності кислої фосфатази (з 11,68±0,92 до 8,93±0,94 нкат/г, р<0,05).

Під впливом "Біотриту-Дента" спостерігається більш виражене, чим при вве-денні "ЕКСО", зниження рівня МДА (з 28,5±3,4 до 21,8±1,1 мкмоль/г), менш ви-ра-жений зріст активності каталази (з 1,6±0,1 до 2,2±0,3 мккат/г), достовірне зни-ження активності КФ (з 11,68±0,92 до 8,84±0,70 нкат/г, р<0,05) в яснах.

При сполученому введенні препаратів не відбувається під--сумовування зазначених ефектів. Досліджувані показники зали-шають-ся практично на тім же рівні, що і при введенні окремо "ЕКСО" або "Біотриту-Дента".

Біохімічні показники у сироватці крові свідчать про те, що застосування "ЕКСО" при пародонтиті в щурів сприяє зниженню вмісту МДА (з 1,86±0,11 до 1,72±0,06 мкмоль/л) і збільшенню активності СОД (з 3,1±0,4 до 3,4±0,2 од.), однак достовірних відмінностей не виявлено. "Біотрит-Дента" викликає досто-вір-не збільшення активності СОД (з 3,1±0,4 до 4,2±0,3 од., р<0,05).

Найкращі показники визначаються при сполученому застосуванні фіто-ада-п-то-генів. Достовірне зниження рівня МДА (з 1,86±0,11 до 1,49±0,05 мкмоль/л, р<0,05) і зріст активності СОД (з 3,1±0,4 до 4,2±0,3 од., р<0,05) у сироватці крові свідчать про зменшення інтенсивності ПОЛ і активізацію анти-ок-си-дантного захисту, тобто про виражену антиоксидантну дію препаратів.

В експерименті встановлено, що фітоадаптогени значно гальмують дест-ру--к-тивно-резорбтивні процеси в кістковій тканині. Уведення "ЕКСО" при паро-дон-титі приводить до зниження ступеня атрофії альвеолярного від-ро-ст-ка ниж-ньої щелепи щурів (з 47,3±0,9 % до 37,7±1,0 %, р<0,001), при цьому показник стає навіть нижчим, ніж у інтактних тварин (41,1±2,2%), на підставі чого можна зро-бити висновок, що препарати ізофлавонів сої не тільки запо-бі-гають резорб-ції кістки, очевидно, за рахунок пригнічення активності остеокластів (Gao Y.U., Yamaguchi M., 1999, 2000), але і сприяють репаративній регенерації кісткових структур, стимулюючи остеобласти (Сукманский О.И., 2002).

Уведення "Біотриту-Дента" щурам з пародонтитом ще більш значно зни-жує показник атрофії альвеолярного відростка (з 47,3±0,9 % до 33,3±2,8 %, р<0,001), що вказує на більш виражені остеотропні властивості даного пре-па-ра-ту, тому що до його складу уведені відомі речовини, що підсилюють мінера-лі-за-цію кісткової тканини (солі кальцію, фторіди, лецитин, аскорбінова кислота).

При сполученому введенні "ЕКСО" і "Біотриту-Дента" їхня остеотропна дія виражається ще в більшій мірі, про що свідчить найнижчий показник сту-пе-ня атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи щурів (31,7±1,2 %).

Вивчення впливу фітоадаптогенів на кальцій-фосфорний обмін в умовах паро--донтиту в щурів показало, що уведення "ЕКСО" практично не впливає на кон-цен-трацію кальцію в сироватці крові (з 2,38±0,03 до 2,41±0,08 ммоль/л), тоді як при введенні "Біотриту-Дента" відзначається достовірне зниження кон-цен-т-ра-ції каль-цію (з 2,38±0,03 до 2,18±0,04 ммоль/л, р<0,001), очевидно, за рахунок мобі-лі-за-ції його в кісткову тканину, що підтверджується достовірним збіль-шен-ням вміс-ту кальцію в альвеолярній (з 2,80±0,07 до 3,20±0,09 ммоль/г, р<0,05) і в стегновій (з 2,65±0,14 до 4,01±0,06 ммоль/г, р<0,001) кістках. При цьому показ-ник вмісту каль-цію в сироватці крові стає навіть нижчим, ніж у інтактних щурів (2,32±0,04 ммоль/л).

Аналогічна картина спостерігається і при сполученому введенні "ЕКСО" і "Біотриту-Дента":