КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Корнєв Юрій Геннадійович

УДК 330.101.542:316.776(477)

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Шегда Анатолій Васильович,

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, завідувач кафедри теоретичної та

прикладної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, академік НАН України

Чухно Анатолій Андрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри

економічної теорії

кандидат економічних наук,

Шевчук Олег Борисович,

Інститут економічного прогнозування НАН України,

докторант, м.Київ

Провідна установа: Київський національний економічний університет, кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

Захист відбудеться “30” червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.Київ, вул. Васильківська, 90-А, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, кім.12.

Автореферат розісланий “28” травня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мазур І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Відмінною рисою сучасної епохи є стрімке зростання значення інформації в усіх сферах суспільного життя. Інформація стає не просто передумовою здійснення виробничого процесу, а перетворюється у важливий ресурс, який визначає розвиток інших його факторів, загальну динаміку і спрямованість суспільного розвитку.

Частка зайнятих у сфері виробництва та передачі інформації постійно зростає порівняно з традиційними сферами. Інформаційна індустрія стає рушійною силою технічного розвитку окремих галузей та економіки в цілому. Засобом забезпечення конкурентних переваг в постіндустріальному суспільстві стають інформаційні ресурси та здатність субєктів господарювання до інновацій.

Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються під впливом поширення та зростання значення інформації, зумовила підвищений інтерес до цих проблем у наукових дослідженнях. Загальнофілософське осмислення феномену інформації здійснене в працях Р.Абдєєва, В.Вернадського, Ю.Канигіна, І.Карсавіна, А.Ракитова, В.Свінцицького та інших. Засновниками класичної теорії інформації в її технічному аспекті вважаються Н.Вінер, К.Шеннон, А. Урсул, В.Глушков, О.Колмогоров, розробки яких продовжуються сучасними вченими Г.Калітичем, Б.Малицьким, П.Цибульовим та ін. В економічній науці увага до інформації поступово зростала разом з науково-технічним прогресом та відповідним підвищенням ролі і значення людських ресурсів як носіїв інформації в забезпеченні суспільного прогресу. Ще з 60-х років ХХ століття зявляються концепції постіндустріального, інформаційного суспільства, в яких Д.Белл, Р.Арон, З.Бжезинський, Ф. Махлуп, А.Тоффлер, А.Тюрен, Дж.Гелбрейт, М.Кастельс та інші намагалися осмислити нові процеси, що відбуваються в суспільному розвитку під впливом інформації.

В сучасних економічних дослідженнях увага зосереджується на питаннях сутності та ролі інформації у розвитку суспільного виробництва, системи економічних відносин, у тому числі відносин власності. Теоретичні проблеми сутності та властивостей інформації стали обєктом дослідження в роботах А.Антопольського, А.Бахура, Є.Жильцова, П.Зуровски, В.Іноземцева, В.Копилова, В.Кушерця, Н.Макарової, А.Пятибратова, В.Рубанова, Р.Цвилева, А.Чухна, Я.Шрайберга, А.Яновського. Особливості інформації в системі ринкових відносин, як елемента та як сфери ринкової діяльності досліджувались у працях Д.Блюменау, Б.Голдстайна, Т.Дейнеко, Г.Предик, О.Чубукової. Особливу увагу проблемам інформації та її впливу на поведінку субєктів економічної діяльності приділяють фахівці з менеджменту, серед яких в першу чергу необхідно відмітити М.Портера, П.Друкера, Д.Ламберта, представників теорії раціональних очікувань Р.Лукаса та Т.Сарджента, вітчизняних дослідників О.Амошу, В.Герасимчука, О.Кузьмина, Ф.Хміля, А.Шегду та інших.

Складність та багатоаспектність проблем інформації зумовлюють необхідність та важливість глибокого теоретичного дослідження соціально-економічної сутності такого явища як інформація, повязаних з нею змін у факторах виробництва та в системі економічних відносин сучасного суспільства, а також вирішення багатьох практичних проблем, повязаних з інформаційною діяльністю, розробкою виваженої державної політики управління процесом інформатизації та використанням її в інтересах всього суспільства. Особливої уваги потребує дослідження проблеми формування системи інформаційного забезпечення розвитку підприємництва, конкурентоспроможного, здатного ефективно діяти в глобальній економіці.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно науково-дослідної теми “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень“, підрозділ “Дослідження економічного механізму структурних зрушень в економіці України” (номер державної реєстрації № 01 БФ 040-1), що розробляється на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні теоретичних підходів та методичних рекомендацій щодо створення системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка теоретико-методологічних та методичних засад формування системи інформаційного забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні завдання:

здійснити аналіз еволюції теоретичних поглядів сутності інформації та її ролі в розвитку підприємництва в економічній науці;

визначити сутність та основні характеристики інформації як важливого елементу виробничих відносин;

дослідити механізм впливу інформації на підприємницьку діяльність, забезпечення конкурентоспроможності субєктів підприємництва в сучасних умовах;

зясувати передумови та основні напрями формування державної політики інформаційного забезпечення підприємницької діяльності;

здійснити оцінку сучасного стану розвитку інформаційної сфери в країні;

визначити сутність та особливості інформаційно-аналітичної діяльності як сфери бізнесу;

зясувати сучасний стан розвитку підприємництва у сфері інформаційно-аналітичної діяльності в світі та Україні;

розробити і сформулювати пропозиції щодо сприяння подальшому розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в Україні;

дослідити значення та рівень розвитку сектору інформаційно-комунікаційних технологій в економіці країни;

визначити загальні управлінсько-економічні параметри формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності.

Обєктом дослідження є інформація в системі здійснення підприємницької діяльності.

Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають в процесі формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальнотеоретичні та специфічні методи наукового пізнання: діалектичний метод (при дослідженні сутності інформації та її місця в системі виробничих відносин), метод системного аналізу (при визначенні структурних елементів системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності), кількісного і якісного аналізу (при дослідженні сучасного стану розвитку інформаційної сфери економіки), порівняльних характеристик (при визначенні основних параметрів розвитку сектору інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в економіці різних країн), економіко-статистичні та економіко-математичні методи.

Інформаційно-фактологічною базою дисертаційного дослідження стали Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, інформаційно-аналітичні продукти Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова, Українсько-Європейського консультативного центру (UEPLAC), компанії „Інфо-сервіс-груп”, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, статистичні та аналітичні дані Державного комітету статистики України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, періодичні та інформаційні видання, Інтернет - ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступних положеннях, що виносяться на захист:

поглиблено розуміння сутності інформації як важливого чинника формування та вдосконалення основних факторів виробництва в процесі їх відтворення; розкрито вплив інформації на результати діяльності субєктів підприємництва, який проявляється у: зниженні витрат виробництва; прискоренні трансакцій; структурних зрушеннях; зміні характеру конкуренції;

обгрунтовано визначення системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності як сукупності інтегрованих взаємоповязаних на мікро- та макрорівнях інформаційних систем, що опосередковують на міжсубєктному рівні відносини з приводу організації та здійснення підприємницької діяльності з метою задоволення суспільних потреб;

сформульовані та розкриті головні функції системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, а саме: описова – забезпечення керівництва інформацією щодо сфер підприємницької діяльності, аналітична – забезпечення необхідною інформацією щодо внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності субєктів господарювання для прийняття стратегічних рішень, прогностична – забезпечення інформацією для складання перспективних планів та стратегій розвитку;

визначено передумови та ключові напрямки державної політики щодо формування сучасної системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, спрямованої на створення і функціонування інститутів інформаційної інфраструктури як основних субєктів виробництва, поширення і зберігання інформаційних ресурсів;

- теоретично обгрунтована двосекторна модель розвитку інформаційної сфери економіки, до складу якої входять: сектор інформаційно-комунікаційних технологій, продуктом, результатом діяльності якого виступають технічні засоби, програмне забезпечення тощо, та сектор інформаційно-аналітичної діяльності, результатом діяльності в якому стають власне інформаційні продукти або послуги;

розкрита сутність та особливості функціонування інформаційно-аналітичного виду підприємницької діяльності, теоретично обгрунтоване закономірне зростання його значення в суспільному виробництві за умови державної підтримки його розвитку; доведено, що інформаційне підприємництво виступає матеріально-економічною передумовою формування та функціонування інформаційної інфраструктури економічної системи суспільства;

сформульовано і запропоновано основні шляхи вдосконалення державної інформаційної політики, які передбачають створення єдиної загальнонаціональної системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності на основі новітньої техніко-технологічної бази, гнучкого державного управління розвитком підприємництва на засадах конкурентних механізмів, сприяння субєктам інформаційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень та висновків полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною основою для розробки ефективної системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, виваженої державної політики сприяння створенню інститутів інформаційної інфраструктури та формуванню прозорого інформаційного середовища для субєктів підприємництва.

Пропозиції дисертаційного дослідження Корнєва Ю.Г. були використані при розробці Концепції розвитку діяльності Міжнародної благодійної організації “Українська асоціація бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів”, а також враховані при здійсненні проекту UBICA-IСT (довідка №15 від 5 квітня 2004 р.). Висновки та рекомендації дисертаційної роботи були запропоновані на круглому столі та доповідалися на засіданні Наглядової навчально-методичної ради Школи практичного бізнесу Українського Національного комітету Міжнародної Торгової Палати (довідка №275/238 від 25 березня 2004 р.). Пропозиції, які містяться в дисертаційному дослідженні, стали методологічною базою для розробки методик досліджень інформаційно-аналітичного забезпечення підприємницької діяльності, які здійснюються компанією „Социс” (довідка №20 від 20.02.2004 р.). Результатом роботи стало впровадження таких конкретних заходів: автором започатковано у 2000 році проект “Міст”, принципово новий засіб масової інформації, що поєднує у собі риси традиційних та ЗМІ в режимі прямого звязку; організація та видання цілої системи інформаційних дайджестів для керівників “Вектор”. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ( довідка №511/20 від 2.01.2004 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що обгрунтовано перспективні напрями формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в сучасних умовах та враховуючи світові глобалізаційні процеси. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на конференціях: міжнародній науково-практичній конференції “Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (21-22 березня 2003 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції аспірантів та вчених “Перспективи і проблеми підготовки викладачів економічних дисциплін” (14 травня 2003 р., м. Переяслав-Хмельницький); всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (5 листопада 2003 р., м. Дніпропетровськ); круглих столах, організованих Київською міською державною адміністрацією „Трудовий кодекс України як системний елемент соціально-економічних перетворень” (29 жовтня 2003р., м. Київ), Інститутом конкурентного суспільства „Нові можливості для діалогу органів влади і підприємницької спільноти – Закон України про засади Державної регуляторної політики” (26 листопада 2003р., м. Київ) та Українським Національним комітетом Міжнародної торгової палати „Україна – прямий прикордонний партнер Європи. Актуальна соціально-економічна ситуація та шанси для партнерських взаємовідносин” (29 січня 2003 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 7 друкованих роботах загальним обсягом 2,7 д.а., у тому числі 5 статтях у наукових фахових журналах (2,5 д.а.).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг дисертації 180 сторінок, в тому числі 9 таблиць та 3 ілюстрації, 4 додатки обсягом 30 сторінок, список використаної літератури – 151 одиниця.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, сформульовано мету та визначено обєкт і предмет дослідження, відмічено наукову новизну та практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності” проаналізовано зростання значення інформації в суспільному виробництві та підприємництві, обгрунтована необхідність формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності.

В сучасних умовах соціально-економічного розвитку суспільства сфера виробництва і поширення інформації виступає рушійною силою технічного розвитку окремих галузей та економіки в цілому. Принципово важливим для зясування сутності сучасних соціально-економічних процесів виступає дослідження впливу інформації на традиційні фактори виробництва та систему соціально-економічних відносин в цілому.

В дисертаційній роботі послідовно проаналізовано процес зростання інформаційної насиченості всіх основних елементів виробництва. Сучасне обладнання, і особливо високотехнологічна техніка, містить в собі все більший обсяг нагромадженої та нової інформації. Відповідно підвищуються вимоги до інформаційно-аналітичних здібностей основного фактора виробництва – людських ресурсів. Підвищується мінімально можливий рівень освіти, необхідний для прийому на виробництво, формується потреба в нових навичках працівника: вміння орієнтуватися в величезному обсязі інформації, відбирати найголовнішу і не розпорошуватися на дрібниці, легко сприймати нове і бути здатним до внутрішніх змін, до постійного навчання, самооновлення.

В сучасних умовах ефективне управління високотехнологічним виробничим процесом можливе лише на основі достатнього інформаційного забезпечення, оскільки ефективно управляти будь-яким обєктом можна лише на основі наявності повної та достовірної інформації про стан обєкту та середовище, в якому він знаходиться. Змінюється і попит споживачів, який стає все більш диверсифікованим, різноманітним, відповідно інформаційно насиченим, що обєктивно зумовлює необхідність формування зовнішнього блоку інформації щодо характеристик товару та того, як вони повинні використовуватися і підтримуватися.

Субєкти підприємницької діяльності повинні бути готові до сприйняття нової інформації і не просто нової, а якісно, принципово нової інформації, яка здатна змінити їхнє уявлення щодо перспективи подальшого розвитку, власної поведінки й спосіб діяльності. Готовність та здатність до змін, до нового є основою інноваційного характеру діяльності.

Формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності передбачає необхідність налагодження різноманітних інформаційних потоків, які утворюють інформаційні системи різного функціонального призначення чи географічного охоплення. Ці різноманітні інформаційні системи мають органічно доповнювати одна одну та складати певну субординовану, більш складну систему. Отже, система інформаційного забезпечення підприємницької діяльності (СІЗПД) – це сукупність взаємоповязаних інформаційних систем, що опосередковують на міжсубєктному рівні відносини з приводу організації та здійснення підприємництва. Мета створення СІЗПД – забезпечення повної і достовірної інформації підприємцям для ефективного здійснення своєї основної діяльності. До головних функцій СІЗПД передусім відносяться наступні:

1) описова – забезпечити менеджерів підприємства всією необхідною зовнішньою та внутрішньою інформацією за різними сферами його діяльності;

2) аналітична – забезпечити надання необхідної інформації більш узагальненого, аналітичного рівня, для прийняття стратегічних і оперативних рішень;

3) прогностична – сформувати базу для складання перспективних планів, розробки стратегії розвитку та забезпечення конкурентоспроможності підприємницької діяльності.

Структура системи інформаційного забезпечення субєктів економічної діяльності визначається виконанням вищезазначених функцій на різних сегментах діяльності. Ця схема може розглядатися також на різних рівнях управління підприємницькою діяльністю: на мікрорівні - як управління внутрішньою діяльністю підприємства, та на макрорівні – як управління всією сферою підприємницької діяльності. На макрорівні структура такої системи представлена в таблиці 1.

На мікрорівні вирішальними спонукальними факторами формування інформаційної системи управління підприємством виступають прагнення досягти певного рівня прибутковості, зменшити витрати, здійснити інновації. На макрорівні інформаційне забезпечення необхідне не стільки для безпосереднього керівництва підприємствами, скільки для встановлення загальних правил функціонування господарюючих суб'єктів та створення конкурентного середовища. На рівні країни міркування ефективності, окрім чисто економічних, доповнюються іншими, які визначають соціально-економічний розвиток суспільства. Це - критерії національної безпеки, критерії екологічної безпеки, критерії рівності.

В дисертаційній роботі визначені основні функціональні залежності між інформацією та діями господарюючих субєктів на різних рівнях. На макрорівні вплив інформації знаходить прояв, перш за все, у підвищенні загальної ефективності суспільного виробництва, появі нових галузей, змін в структурі зайнятості. На мікрорівні, рівні підприємств інформація стає потужним фактором прискорення кардинальної перебудови виробничих процесів, впливаючи вже не на окремі ланки, а на весь процес в цілому. Змінюється характер конкуренції, формуються нові можливості конкурентної боротьби і нові способи досягнення конкурентних переваг, скорочуються витрати виробництва, прискорюються трансакції та змінюється продукт.

Роль держави у створенні системи інформаційного забезпечення, на думку автора, полягає, передусім, у встановленні стратегічних орієнтирів розвитку економіки країни та відповідному створенні умов для функціонування ефективної і прозорої інформаційної системи, яка б забезпечувала доступність до необхідної інформації, в якій би долалися ринкові невдачі, інформаційна асиметрія і, водночас, визначалися сфери і механізми захисту інформації.

В дисертаційній роботі теоретично обгрунтована необхідність державного регулювання процесу інформаційного забезпечення підприємництва. По-перше, сприятливим середовищем поширення інформації справедливо вважається ринковий механізм, який водночас може породжувати й негативні моменти, а саме: викривлення інформації. По-друге, всеохоплююче поширення інформації може відбуватися спонтанно та фрагментарно, тому існує обєктивна необхідність в суспільстві формування єдиних інформаційних мереж, у тому числі і призначених для сприяння діяльності підприємництва. По-третє, важливою проблемою для будь-якої країни, і України у тому числі, є ефективне входження в глобальне інформаційне середовище, для чого необхідні комплексні зусилля держави щодо розвитку технічних можливостей інформаційної інфраструктури, забезпечення доступності інформації всім громадянам і субєктам господарської діяльності, сприяння розвитку бізнесу в інформаційній сфері. По-четверте, повинні працювати механізми обмеження доступу та захисту інформації, яка представляє державну та комерційну таємницю, стосується приватного життя людей, а також захист юридичних прав на інформацію, що виступає інтелектуальною власністю. По-пяте, наявність на ринку інформаційної асиметрії, можливості прояву якої не однакові для різних видів товарів і послуг, потребує коригуюючих дій по її доланню.

Автором встановлені основні групи заходів щодо створення системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності:

адміністративні процедури, спрямовані на гарантування певного рівня якості: це процедури стандартизації, реєстрації, сертифікації, ліцензування тощо;

створення державних інститутів інформаційної інфраструктури: організація системи урядової інформації, науково-технічної інформації, відповідно - порядок акумулювання різноманітних даних і доступу до них;

- сприяння діяльності приватних субєктів інформаційного забезпечення: державні інвестиції, податкові пільги, регулювання тарифів природних монополістів, сприяння притоку іноземних та вітчизняних приватних інвестицій тощо.

В другому розділі “Становлення та розвиток інформаційної сфери в економіці Україні” досліджені особливості становлення системи інформаційного забезпечення підприємництва в економіці України, роль державного регулювання цього процесу та розвиток підприємництва в інформаційній сфері.

Зростання масштабів та ускладнення структури підприємництва зумовлюють потребу формування єдиної загальнонаціональної інформаційної системи, яка б забезпечувала необхідні звязки між її субєктами. Налагодження таких звязків, чіткість, прозорість, доступність і достовірність будь-якої інформації є важливими умовами створення системи підприємницької діяльності, а не аморфної і хаотичної маси розрізнених господарюючих субєктів.

На основі всебічного аналізу поглядів щодо сутності та структури інформаційної сфери економіки обгрунтовано власне трактування цього поняття на основі відповідного розуміння сутності інформаційної діяльності. На думку автора, інформаційна сфера представляє собою такий сегмент сучасної економіки, субєкти якого здійснюють свою діяльність з приводу одержання, використання, поширення чи зберігання інформації, а також технічного обслуговування цих процесів. Інформаційна сфера поділяється на два сектори: перший – сектор інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), результатом діяльності якого виступають технічні засоби, програмне забезпечення тощо; другий – сектор інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), результатом діяльності в якому стають інформаційні ресурси в будь-якому вигляді: віртуальні або на технічних носіях (книги, журнали, документи, дискети, фільми тощо).

В обох секторах відбуваються процеси одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Тільки в межах сектору ІКТ функціонують підприємства та фірми, що зайняті виробництвом і обслуговуванням технічних засобів передачі, збереженням та прийняттям інформації. У секторі ІАД здійснюється надання інформаційних та інформаційно-аналітичних послуг різним споживачам: окремим громадянам, підприємствам і організаціям, установам державної влади. Як правило, метою діяльності субєктів інформаційно-аналітичної діяльності виступає надання не стільки первинної інформації (облікової), скільки інформації більш високого порядку – аналітичної чи прогнозної. Таким чином розвиток інформаційного підприємництва виступає матеріально-економічною передумовою формування та функціонування сучасної інформаційної інфраструктури економічної системи суспільства.

В Україні цей сектор представлений такими потужними агенціями, як Український центр економічних і політичних досліджень імені О.Разумкова, Українсько-європейський консультативний центр (UEPLAC), Міжнародний центр перспективних досліджень та інші. Ці агенції займаються дослідженнями в різних сферах суспільного життя: економіці, політиці, культурі. Сформувалася своя мережа інформаційно-консалтингових компаній в різних сферах бізнесової діяльності: маркетингу, агросекторі та харчовій промисловості, зовнішній торгівлі, паливно-енергетичного комплексі та ін. У сфері новинного бізнесу унікальним є досвід роботи групи компаній Інфо-сервіс-груп (ІСГ), яка випускає і поширює електронною поштою щоденні і щотижневі інформаційні дайджести.

На розвиток інформаційного бізнесу вирішальним чином впливають державна політика, створення законодавчих умов діяльності його субєктів, поширення і включення в світові глобальні інформаційні системи. Прозорість внутрішнього інформаційного простору може бути забезпечена в першу чергу створенням інституційних та технічних передумов поширення інформації в країні. З іншого боку, це потребує відсутності монополії на прийняття рішень та високої дисципліни їх виконання, наявність постійного інтелектуального пошуку, дискусій та обговорень важливих питань сьогодення.

В розвинених країнах законодавчо встановлені механізми висвітлення інформації щодо основних реєстраційних даних про всіх господарюючих субєктів. Завдяки таким механізмам формується прозоре інформаційне середовище, що сприяє розвитку підприємницьких відносин, прискорює і зменшує витрати на трансакції. З іншого боку, потреба в доступній, достовірній і своєчасній інформації спонукає і самі компанії надавати про себе таку ж інформацію. В Україні на даний момент ці процеси не відпрацьовані і потребують як законодавчого оформлення, так і організаційного розвитку.

Автором проведені розрахунки щодо частки тих підприємств, які за характером своєї діяльності можуть бути віднесені до інформаційної сфери, у загальній кількості підприємств в Україні. В цю групу включені підприємства, які технічно забезпечують передачу інформації: підприємства звязку, зайняті компютерним обслуговуванням, створенням програм і обробкою даних, забезпеченням технічного контролю, а також підприємства, які здійснюють дослідження та розробки в галузі гуманітарних наук, дослідження ринку та вивчення суспільної думки, надають консультативні, рекламні послуги тощо. Не дивлячись на достатньо широкий діапазон видів діяльності, ці підприємства складають зовсім незначну частку в загальній кількості підприємств в Україні (табл.2), що в цілому свідчить про нерозвиненість інформаційної сфери та незначну її роль в економіці країни.

Особливе місце в процесі розвитку системи інформаційного забезпечення підприємництва займає сектор інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), функціональним призначенням якого є технічне забезпечення процесів передачі, прийняття, накопичення та збереження інформації. В міжнародній практиці ще не існує єдиного методологічного підходу у визначенні питання, які саме види діяльності відносяться до сектору ІКТ. Разом з тим, окремі країни та міжнародні організації вже розробили власні підходи, що дозволяють провести порівняльний аналіз рівня розвитку сектору ІКТ у різних країнах світу. Розроблений “Індекс готовності суспільства до функціонування в глобальних мережах (ІГФГМ)” (Networked Readiness Index), за яким Україна зайняла 66 місце серед 75 країн світу у світовій доповіді про глобальні інформаційні технології 2001-2002 років, що відбиває її значне відставання в розвитку інформаційних технологій та неготовність країни брати участь в глобальних процесах інформатизації (Measuring the Information Economy 2002 // http://www.oecd.org).

Новим явищем в міжнародному бізнесі виступає електронна комерція, що зявилася в останні роки минулого століття і стрімко набирає темпів розвитку. Розвиток електронної комерції не потребує значних витрат, але для цього необхідні певні інституційні передумови. По-перше, необхідно забезпечити достовірність учасників та їх операцій, безпеку передачі і зберігання інформації в мережі Інтернет. По-друге, для сучасної України важливим є врахування міжнародних норм регулювання електронного бізнесу (зокрема, розробленого Комісією ООН типового закону “Про електронну комерцію”, 1996 р.) та вироблення власних правил розвитку цього сегменту ринку.

У третьому розділі “Основні шляхи розвитку системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в Україні” досліджено процес формування інституціональних засад цієї системи у напрямі забезпечення інформаційної безпеки та якості інформації; створення технічної бази інформатизації; інституціоналізації інформаційного середовища. Підкреслена необхідність функціонування як державних інститутів, так і розгалуженої мережі інформаційних посередників в різноманітних організаційно-правових формах діяльності: приватні, неприбуткові, суспільні організації та фонди тощо. Важливо, щоб ці підприємства представляли інтереси різних верств населення: політичних партій, державних установ, громадських організацій, бізнесу, жінок, дітей, малозабезпечених та інших.

Як засвідчує дисертаційне дослідження, в Україні створені необхідні організаційні, матеріальні та правові передумови формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, а саме: сформована

законодавча база, розвивається сфера інформаційних послуг, удосконалюється технічне забезпечення інформаційного середовища (у тому числі і за рахунок вітчизняного виробництва), розвивається інформаційна складова всіх інституцій в суспільстві. . Внаслідок цього активізувався процес “первісного нагромадження” ресурсів інформаційного ринку, для подальшого розвитку якого необхідне створення сучасної інформаційної інфраструктури розвитку підприємництва, адекватної вимогам глобального інформаційного простору.

Обгрунтовано, що тільки на основі продуманого поєднання державного регулювання та дії ринкових сил можливо створити механізм оптимального функціонування інформаційної сфери економіки. Досягнення конкурентних переваг в умовах глобальної конкуренції є реальним тільки за допомогою всіх інститутів соціально-економічного розвитку суспільства, і в першу чергу – держави. Крім того, формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності передбачає не тільки створення умов для функціонування різних інститутів, а й налагодження відносин між ними з приводу виробництва, поширення, збереження різноманітних інформаційних продуктів.

Вимогою часу є створення загальнонаціональної системи інформації щодо підприємництва, в якій би не тільки акумулювалися дані щодо реєстру підприємств і організацій, їх основні результати діяльності, а існував простий і прозорий доступ до всіх баз даних. Наявність відкритої і достовірної інформації щодо вітчизняних підприємств є важливим чинником успішних трансакцій між ними та ефективного виходу їх на зовнішні ринки, де, як відомо, надають перевагу тим партнерам, діяльність яких не знаходиться в “тіні”. Саме тому впровадження принципів розкриття інформації та прозорості є умовою формування та розвитку цивілізованого підприємництва, яке без ефективного використання державних методів регулювання не може відбутися.

Доведена необхідність формування державної політики підтримки інформаційного забезпечення розвитку підприємництва в Україні на основі: створення економічних, правових, соціальних умов для розвитку підприємництва в інформаційній сфері; активного протекціонізму відносно інформаційного потенціалу країни; створення інноваційного клімату в економіці, сприятливого середовища для поширення інформації та продукування якісно нових інформаційних продуктів; використання цільового фінансування, кредитування, пільгового оподаткування інформаційних організацій; визначення пріоритетів розподілу державних ресурсів у сфері інформаційного виробництва; забезпечення доступу широких верств населення до інформації різного типу; підтримки інформаційних організацій, функціонуючих на некомерційній основі у сфері освіти, фундаментальних наукових досліджень та інших секторах інформаційного виробництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено дослідження необхідності формування системи інформаційного середовища для розвитку підприємництва в Україні та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобальному середовищі.

1. Стрімке зростання значення інформації в нашому житті дає підстави говорити про її якісно нову роль в соціально-економічному розвитку сучасного суспільства. Значення інформації в сучасному виробництві знаходить прояв у впливі на підвищення загальної ефективності суспільного виробництва, забезпечення прискореного обігу фінансового, виробничого і товарного капіталу у відтворювальному циклі, структуру економіки та зайнятості; характер конкуренції; прискорення трансакцій; появу нових видів продукції.

2. Державне регулювання сфери інформаційного забезпечення підприємництва зумовлюється пануванням ринкових відносин, яке може породжувати викривлення інформації; всеохоплюючим проникненням інформації у всі сфери людської діяльності, необхідністю формування єдиних інформаційних мереж; входженням України в глобальне інформаційне середовище.

3. Регулюючі функції держави в сфері інформаційного забезпечення спрямовані на: створення інститутів інформаційної інфраструктури; визначення основних правил акумулювання та доступу до цієї інформації. В сукупності інститутів інформаційної інфраструктури можна виділити як традиційні (тобто такі, які вже тривалий час функціонують в країнах) та сучасні (бурхливий розвиток яких зумовлений потребою більш інтенсивного інформаційного забезпечення).

4. Ефективне функціонування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в країні може бути забезпечено тільки на основі продуманого поєднання державного регулювання, дії ринкових механізмів та широкого кола громадських організацій. Особлива роль належить державі у забезпеченні доступності інформації, формуванні механізмів захисту інформації, сприянні розвитку таких сфер інформаційної діяльності як освіта, наукові дослідження, система поширення науково-технічної інформації, які потребують певної фінансової та організаційної підтримки держави.

5. Інформаційна сфера представляє собою такий сегмент сучасної економіки, субєкти якого здійснюють свою діяльність з приводу одержання, використання, поширення чи зберігання інформації, а також технічного обслуговування цих процесів. Інформаційна сфера поділяється на два сектори: перший – сектор інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), результатом діяльності якого виступають технічні засоби, програмне забезпечення тощо; другий – сектор інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), результатом діяльності в якому стають інформаційні ресурси в будь-якому вигляді: віртуальні або на технічних носіях (книги, журнали, документи, дискети, фільми тощо).

6. Стан розвитку сектору інформаційно-комунікаційних технологій в Україні є невисоким порівняно з розвиненими країнами світу. Водночас, протягом останніх років в країні зростає кількість телефонних номерів на душу населення, користувачів мобільного звязку, послуг Інтернету серед підприємств та окремих споживачів. Спеціальної державної підтримки потребує сектор виробництва технічних засобів для акумуляції та передачі інформації, що може визначати спеціалізацію країни та її конкурентні переваги на світовому ринку. Перспективним напрямом сучасної інформаційної діяльності виступає електронна комерція, для розвитку якої необхідні певні інституційні передумови, врахування міжнародних норм регулювання електронного бізнесу та вироблення власних правил розвитку цього сегменту ринку.

7. В сучасних умовах життєво важливою для підприємництва є інноваційна інформація: інформація щодо нових науково-технічних розробок, досліджень, перспективних технологій, продуктів, ноу-хау, методів організації виробництва, управління персоналом та ін. Важливим напрямом інформаційної діяльності має стати і розробка нових підходів до оцінки та інтерпретації нововведень, що необхідно для проведення міжнародних співставлень. Потребують оцінки також основні чинники, що перешкоджають інноваційній діяльності, та параметри оцінки реального впливу непрямих методів її державної підтримки.

8. Розвиток сфери інформаційного посередництва потребує використання державних регулюючих функцій, спрямованих на формування загальних організаційних передумов розвитку інформаційного бізнесу: простота входження в галузь, створення конкурентних умов діяльності, недопущення монополізму. Державна інформаційна політика повинна проводитися таким чином, щоб перешкоджати будь-яким монополістичним тенденціям у цій сфері – як з боку державного контролю, так і з боку приватної монополії на поширення інформації.

9. Важливим фактором економічного розвитку країни є створення загальнонаціональної системи інформаційного забезпечення підприємництва, в якій би не тільки акумулювалися дані щодо реєстру підприємств і організацій, їх основні результати діяльності, а існував простий і прозорий доступ до всіх баз даних. Наявність відкритої і достовірної інформації щодо вітчизняних підприємств є важливим чинником успішних трансакцій між ними та ефективного виходу їх на зовнішні ринки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Корнєв Ю.Г. Необхідність державного регулювання інформаційного забезпечення субєктів підприємництва // Теорії мікро-макроекономіки. - Вип. 14. – К.: АМУ, 2003.- С.123-131 (0,5 д.а.).

2. Корнєв Ю.Г. Сутнісна характеристика інформаційного ресурсу розвитку суспільного виробництва // Теоретичні та прикладні питання економіки. - Вип. 2.- К., 2003.- С.269-275 (0,5 д.а.).

3. Корнєв Ю.Г. Розвиток сектору інформаційно-комунікаційних технологій в Україні в контексті глобальних процесів // Теоретичні та прикладні питання економіки. - Вип. 3. - К., 2003.- С. 131-139 (0,5 д.а.).

4. Корнєв Ю.Г. Інформаційно-аналітична діяльність як сфера бізнесу // Підприємництво, господарство, право. - 2003.-№12.-C.123-126 (0,5 д.а.).

5. Корнєв Ю.Г. Проблеми формування загальнонаціональної системи інформаційного забезпечення розвитку підприємництва // Економіка: проблеми теорії та практики. - Вип.187, том ІУ. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 857-865 (0.5 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Корнєв Ю.Г. Роль інформації у формуванні підприємницького середовища //Перспективи і проблеми підготовки викладачів економічних дисциплін. Всеукраїнська науково-теоретична конференція аспірантів та вчених. – Переяслав-Хмельницький, 14 травня 2003 р. – С.37 (0,1 д.а.).

2. Корнєв Ю.Г. Інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницької діяльності // Сучасні проблеми економіки підприємства. – Том 1. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С.22-23 (0,1 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Корнєв Ю.Г. Формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У дисертації досліджуються теоретичні та практичні проблеми формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності. У роботі аналізується вплив інформації на діяльність субєктів підприємництва, її роль у формуванні цивілізованого підприємницького середовища в умовах сучасної глобалізації. Доводиться необхідність та розкрито зміст державних функцій по створенню в країні системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності. Проаналізовано сучасний стан розвитку інформаційного забезпечення в Україні, зокрема сектору інформаційно-комунікаційних технологій та сектору інформаційно-аналітичної діяльності. Запропоновані напрями формування державної політики щодо розвитку системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в країні.

Ключові слова: інформація, інформаційні ресурси, інформаційні технології, інформаційна система, інформаційна сфера, інформаційна діяльність, сектор інформаційно-комунікаційних технологій, сектор інформаційно-аналітичної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Корнев Ю.Г. Формирование системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

В диссертации исследуются теоретические и практические проблемы формирования системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности. Анализируется влияние информации на деятельность субъектов предпринимательства, ее роль в формировании цивилизованной предпринимательской среды в условиях современной глобализации.

Информация играет решающую роль в повышении общей эффективности общественного производства, обеспечении ускоренного оборота финансового, производственного и товарного капитала в воспроизводственном цикле. Для предприятий воздействие информации проявляется в изменении характера конкуренции, появлении новых возможностей конкурентной борьбы и достижения конкурентных преимуществ, сокращении издержек производства, ускорении трансакций, структурных сдвигах в экономике, отрасли, занятости.

В работе обосновывается необходимость создания системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности такими факторами, как господство рыночных отношений (что может порождать искажение информации), всеохватывающим проникновением информации во все сферы человеческой деятельности (что обуславливает необходимость формирования единых информационных сетей), важностью вхождения Украины в глобальную информационную среду. Раскрывается содержание государственных функций по созданию в стране системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности: определение стратегических ориентиров развития информационной сферы экономики; создание условий для функционирования эффективной и прозрачной информационной системы, в которой был бы обеспечен доступ ко всей необходимой информации, преодолевались рыночные неудачи и информационная ассиметрия, а также четко определялись сферы и механизмы защиты информации.

Автором диссертации обосновано определение информационной сферы экономики, которая включает деятельность по получению, использованию, распространению и сохранению информации, а также технического обслуживания этих процессов. Информационная сфера разделяется на два сектора: 1) сектор информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), результатом деятельности в котором выступают технические средства, программное обеспечение и т.д.; 2) сектор информационно-аналитической деятельности (ИАД), в котором производятся информационные ресурсы и услуги.

В диссертационной работе проанализировано современное состояние развития информационной сферы в мире и Украине. Сектор ИКТ развит в Украине недостаточно по сравнению с ведущими странами мира, но в последние годы проведение государственной информационной политики способствовало успешному проникновению информационных технологий в экономику страны, а также развитию информационно-аналитической деятельности.

Обосновывается положение, что формирование и успешное функционирование системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности может быть создано только на основе продуманного государственного регулирования, действия рыночных механизмов и широкого круга общественных и неприбыльных организаций. Государству принадлежит особая роль в определении основных параметров и динамики функционирования системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности, обеспечении правил доступа к информации всем субъектам хозяйствования и другим пользователям, содействии развитию таких видов информационной деятельности, как образование, научные исследования, система научно-технической информации.

Разработаны и предложены основные направления формирования государственной политики по развитию системы информационного обеспечения предпринимательской деятельности: создание четко выраженных и прозрачных правил аккумуляции и доступа к информации, содействие развитию предпринимательства в информационной сфере, поддержка отдельных видов информационной деятельности государственных и негосударственных субъектов, которые обеспечивают инновационное развитие предпринимательства и экономики в целом.

Ключевые слова: информация, информационные ресурсы, информационные технологии, информационная система, информационная сфера, информационная деятельность, сектор информационно-коммукационных технологий, сектор информационно-аналитической деятельности.

ANNOTATION

Y. Kornev. Formation of system for information provision of entreprenerial activities in Ukraine. – Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.01.01. - economic theory - Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 2004.

In the dissertation theoretical and practical problems of formation of system for information provision of entrepreneurial activities are investigated. In this work influence of the information on activities of business establishments, as well as its role in formation of the civilized entrepreneurial environment in conditions of modern globalization are analyzed. Necessity of the state functions in regards to creation of system for information provision of entrepreneurial activities in the country is proved and their content is described. The recent condition of information provision development in Ukraine is analyzed (in