КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КРАСИЛОВА ЮННА ВІКТОРІВНА

УДК 159.923: 334.72 (477)

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ

АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Корнєв Микола Никифорович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри соціальної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник,

Татенко Віталій Олександрович.,

Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторії методології психологічних досліджень

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник

Панок Віталій Григорович,

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, директор

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Захист відбудеться "12" лютого 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий "10" січня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.психол.н., доцент Т.С.Кудріна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Умови розвитку сучасної економіки в Україні, перехід на ринкові відносини загострили інтерес до вивчення психологічних аспектів діяльності підприємців, чий внесок в процеси оновлення життя суспільства особливо вагомий.

Актуальність дослідження зумовлюється конкретно-історичними тенденціями відродження підприємництва в Україні, що йде шляхом закріплення за однією особою різноманітних функцій, пов’язаних із діяльністю фірми: підприємця як власника, керівника, виконавця.

Реалії наших днів свідчать про наявність, гострої потреби у кваліфікованих підприємницьких кадрах, проте науково-психологічні засади задоволення такої потреби вивчені недостатньо.

В дослідженнях з підприємництва до теперішнього часу накопичені дані, що дали змогу виокремити деякі якості особистості, які визначають схильність людини до успішної підприємницької діяльності. (Л.Ф.Бурлачук, С.Д.Максименко, Ю.Л.Трофімов, В.О.Татенко, А.Б.Коваленко, В.Г.Панок, М.Н.Корнєв, Ю.М.Швалб, Е.Л.Носенко, К.Веспер; Р.Х.Блокгауз, П.Горвіц; К.Варне). Висунуто теорію Дж.Роттера про співвідношення внутрішньої і зовнішньої мотивації (I.Rotter; D.E.Jenningsan; C.P.Zeithami). Проте загалом особливості особистості підприємців іще не визначено і не висвітлено досить повно, (Хизрич Р. Пітерс М.), хоча окремі спроби дослідження цієї проблеми існують за кордоном і в нашій країні.

Актуальність проблеми, її практична значущість, недостатня розробленість в теоретичному і методичному аспектах в контексті української ментальності, визначили вибір теми дослідження: “Психологічні чинники підприємницької активності особистості”.

Теоретико-методологічна основа. Вивчення психологічних особливостей людей, які виявляють підприємницьку активність в умовах суспільства, що змінює свою соціально-економічну орієнтацію, пов‘язане з використанням принципів науки про загальні закономірності побудови управлінських систем; термінологічного апарату психологічної теорії діяльності, розроблену С.Л.Рубінштейном, С.Л.Виготським, О.М.Леонт’євим, Б.Ф.Ломовим, Г.В.Суходольським та ін.; концепції індивідуальності Б.Г.Ананьєва, В.С.Мерліна, В.Д.Небиліцина, Б.М.Теплова, та ін.

Зв’язок з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно з планами наукової роботи кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках комплексної наукової програми “Морально-ціннісні особливості інноваційної поведінки молоді у період становлення українського суспільства” (тема №01БП017-02).

Об’єкт дослідження: підприємницька активність особистості.

Предмет дослідження: індивідуально-психологічні особливості активності особистості підприємця.

Мета дослідження: виділити основні характеристики підприємницької активності, які зумовлюють ефективність підприємницької діяльності.

Завдання:

Узагальнити розробки, що існують в психології та соціології з проблем підприємництва.

Дослідити та визначити місце підприємництва як нового виду діяльнісної активності особи у свідомості різноманітних професійних груп.

Вивчити індивідуально-психологічні особливості людей, які виявляють успішну соціальну активність у сфері підприємницької діяльності.

Проаналізувати особистісні профілі підприємців.

Провести порівняльний аналіз особистісних особливостей характеристик підприємців та представників інших професійних груп.

У роботі використані наступні методи дослідження:

Емпіричні методи (анкетування, інтерв’ю, тестування, метод експертних оцінок), статистичні методи обробки даних.

Анкетування та інтерв’ю використовувалось для вивчення підприємництва як виду діяльності, тестування проводилось за допомогою методик, спрямованих на діагностику широкого спектру індивідуальних психологічних характеристик особистості (методика рівня суб’єктивного контролю, стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості, семантичний диференціал).

Наукова новизна. Здійснено теоретичний та емпіричний аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємців порівняно з представниками інших професійних груп. Поглиблено розуміння проблем підприємницької активності і важливих індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємця в Україні. Отримано нові факти про співвідношення успішності підприємницької діяльності з індивідуально-психологічними особливостями підприємців.

Визначено статеві розбіжності особистісних характеристик підприємців і не підприємців, а також підприємців України та підприємців Росії.

Теоретичне значення. Розширені знання про особистісні характеристики особистості підприємців в Україні та зміст їх статевих відмінностей. Запропоновано ситуативну схему активності підприємницької діяльності, яка розкривається через індивідуально-особистісні кореляти поведінки, засоби вирішення проблем, смислів, які людина вкладає в критичні межі своєї поведінки, що дає змогу більш повно розкрити уявлення про індивідуальні відмінності особистості підприємців.

Практичне значення. Зміст теоретичного та емпіричного аналізу може бути придатний до використання в процесі підготовки й читання лекцій із психології, менеджменту, психології управління, економічної психології тощо.

Зміст зроблених висновків має конкретну цінність для системи навчання підприємців, терапевтичної і корекційної роботи з ними в практиці профорієнтації, а також під час аналізу й формування громадської думки.

Результати досліджень можу бути використані в процесі подальшої розробки проблеми підприємницької активності особистості.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на наукових конференціях студентів і аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Дні Науки 1999” та “Дні Науки 2000”, на засіданнях кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та читанні лекцій в Комерційному інституті соціальних зв’язків імені княгині Ольги з психології бізнесу.

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені в 3 статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4-х розділів, висновків, бібліографії і додатків. Загальна кількість сторінок дисертації - 200 сторінок. Основний текст - 151 сторінка. Список літератури містить 320 назв, із них іноземними мовами – 13.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначено актуальність дослідження, обґрунтовано вибір теми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, публікації, апробації.

В першому розділі “Аналіз підприємницької активності особистості і особистісних рис підприємця” аналізуються умови здійснення підприємницької поведінки та її індивідуально-особистісні особливості з погляду історико-філософських, економічних, соціологічних і психологічних підходів.

Розглянуто концепцію Р.Контильйона, який одним із перших дав визначення терміна “підприємець”, під яким він розумів людину, що діє в умовах ризику.

Безперечною заслугою М.Вебера і В.Зомбарта стала класифікація підприємців та опис (відповідно до неї) їхніх індивідуально-психологічних і поведінкових особливостей. Класичний підприємець, на думку авторів, включає в сублімованому вигляді риси завойовницького типу – “авантюрну” уяву, азарт і готовність до ризику. Він відкриває нові соціальні потреби, а значить і нові ринки та зв’язки. Автори описали також різновиди вияву підприємницької активності, які пояснюються індивідуально-психологічними особливостями самих підприємців. Запропонована ними типологія пропонує чотири типи особистості суб’єкта підприємницької діяльності: 1) раціональний тип; 2) авантюрний тип; 3) міщанський тип; 4) підприємницький тип.

До основних зовнішніх чинників, які пов’язані з виявами підприємництва, віднесено: атмосфера поведінки в колективі; правові засади вільної економічної діяльності і приватної власності; усвідомлення значення застосування в господарському житті колективу розуму, що репрезентуються в громадській думці. Рівень розвитку власне підприємництва залежить від відповідності сучасним цінностям економіки, від стану науково-технічного прогресу в суспільстві, у просторі якого з’явилося підприємництво. Г.К.Гінс, І.Шумпетер, П.Г.Щедровицький та ін відзначають, що підприємництво з’являється тоді, коли виробництво не створює нових ресурсів.

До особливостей українського підприємництва відноситься те, що його функція в епоху перехідного періоду в Україні пов’язана не тільки з економічним відтворенням, але тісно опосередкована соціальними діями, спрямованими на зміну соціальних відносин, а значить, на творення нових соціальних цінностей, символів, смислів.

Розглянуті підходи до вивчення підприємницького феномена дають підстави для висновку, що на даний час не сформулювалося єдине, прийнятне для всіх, визначення терміна “підприємець”. А від такого визначення суттєво залежать шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем психології підприємництва.

Нам видається найбільш точним визначення підприємця, запропоноване М.М.Глушач: підприємець – це особа, наділена індивідуально-психологічними характеристиками, які дають їй змогу виступати суб’єктивним фактором відтворення, здатна на ініціативній та інноваційній основі, не боючись повної відповідальності, йти на ризик та особливим чином поєднати інші чинники виробництва так, щоб в перспективі з’явився додатковий прибуток.

У другому розділі “Розробка теоретичних конструктів емпіричного дослідження особливостей особистості підприємця” увага приділяється побудові теоретичних конструктів дослідження, зокрема відзначається різниця між менеджером і підприємцем. Також розглядаються загальні умови прояву підприємницької активності особистості.

Найманий менеджер відрізняється, з психологічної точки зору, від підприємця. Це пояснюється відмінностями мотиваційно-цільової основи їхньої діяльності. Менеджер прагне стабілізувати підприємство, зменшити ризик упровадження чогось нового, а тому все детально планує і вибору нової стратегії передує її обговорення. Він еволюційно-орієнтований на довгу перспективу розвитку організації. На відміну від менеджера, підприємець обирає революційний шлях розвитку підприємства, орієнтований на швидкий результат. Це людина, яка створює результат розвитку ситуації за рахунок свого суб‘єктивного потенціалу тоді, коли енергія сфери знижується до нуля (умовно вичерпана). Підприємницька поведінка особливо яскраво виявляється в стресовій ситуації, коли стресогеном є суб‘єктивно сприйнята необхідність "виконати дію". І саме цей аспект дає змогу виявити істотні відмінності особистості підприємця від непідприємця.

На підставі аналізу літературних джерел (Г.К.Гінс, Ю.М.Швалб, Е.Л.Носенко та ін.) висунуто припущення, що відбір до сучасної української соціально-економічної еліти “першого покоління” здійснюється за такими критеріями: високий рівень інтелекту; креативність (творчий, нестандартний підхід до справи); емоційна стійкість, висока мотивація досягнень; енергійність; орієнтація на майбутнє; індивідуалізм.

Проаналізовано особливості умов, у яких доводиться працювати сучасному українському підприємцеві. Звернуто увагу і зокрема на такі фактори, як законодавча база, ресурсні аспекти економіки, кредитний рейтинг України, політична ситуація в державі та її політичний курс.

Відповідно до цього визначені такі важливі особистісні характеристики підприємця:

потреба в незалежності;

рішучість;

енергійність, оптимізм, віра в себе;

потреба в домінуванні та вміння вести людей за собою;

гнучкість в засобах реалізації підприємницької діяльності, уміння змінювати свою поведінку відповдіно до ситуації;

розумна самокритичність;

емпатія;

відповідальність і наявність чіткої мети.

Незважаючи на існування чисельних можливостей концептуального розгляду підприємницької поведінки, у даній роботі ми грунтуємося на конструктах психологічної теорії діяльності (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв та ін.) та концепції індивідуальності Б.Г.Ананьєва, в якій пріоритет активності перетворення дійсності віддається суб’єктові, здатному наділяти смислом цілі діяльності.

Підприємницька діяльність, таким чином, в нашій роботі розглядається як активність людини в напруженій та суспільно-значущій ситуації, результатом якої стає породження нової структури в господарській та інших сферах матеріального та духовного виробництва, в яких втілюється суб‘єктний потенціал людини.

Аналіз ознак, пов’язаних з умовами вияву активності у формі підприємницької поведінки і характеристик людини – суб’єкта соціально значущої діяльності у сфері підприємництва, визначив вибір конструктів емпіричного дослідження і гіпотез, які були перевірені в ході його виконання.

За головні конструкти нами було обрано комплекс рис, які відповідають за енергетизацію діяльності: рівень тривоги (індикатор емоційно-мотиваційних під структур); смисловий зміст меж успіху і невдачі; гіпотетично запропонована риса – “перешкодостійкість” (міра сприймання ситуацій різного рівня психічної напруги).

У третьому розділі “Загальна характеристика процедури, методів і вибірки дослідження” описуються головні етапи, інструментарій і засоби дослідження, дається характеристика вибірки досліджуваних.

1. На першому етапі досліджувався зміст суспільної свідомості із приводу явища підприємництва і підприємця як людини-діяча.

На цьому етапі проводилось:

пілотажне опитування про риси людини, які визначають успіх у діловій сфері;

вивчення уявлень про підприємця;

контент-аналіз письмових відповідей;

вивчення представленості у свідомості різних професійних груп людей підприємництва як нового виду діяльності за допомогою анкетування;

відбір досліджуваних за допомогою методу експертних оцінок.

Експертами виступали менеджери комерційного банку, які мали можливість впродовж багатьох років спостерігати за роботою фірм. Збіг оцінок підприємницької діяльності менеджерів банку і самими підприємцями дали можливість виявити дійсно успішних підприємців.

2. Другий етап полягав у дослідженні ситуативно-діяльнісних рис підприємців і непідприємців, до яких було включено: рівень контролю над значущими ситуаціями, особистісні смисли меж поведінки. В ході дослідження використовувалися наступні методики дослідження:

опитувальник РСК, який виміряє рівень суб’єктивного контролю над життєво-значущими ситуаціями;

фокусоване (напівстандартизоване) інтерв’ю за багатосходинковою системою. Інтерв’ю складалось з двох (основних) блоків: 1) отримання інформації власне від підприємців про їхню діяльність; 2) визначення (семантичний диференціал) відношення до поняття “успіх”, “невдача” методом полярних профілей (у різних професійних груп).

3. На третьому етапі досліджувались індивідуальні особливості підприємців і непідприємців стандартним методом СМІЛ. Це дало змогу максимально широко та повно виявити індивідуально-психологічні особливості особистості (вираженість лідерських рис, кількісні та якісні характеристики професійно важливих рис, крім того наявність шкал достовірності дозволяють виявити ставлення досліджуваних до тестування.

Крім того, нами була використана одна із додаткових шкал – методики ММПІ – шкала толерантності (То), яка відповідно до точки зору Л.М.Собчик, виявляє поріг витривалості до стресу. Автор шкали То – Gougt в тридцяти пунктах опитувальника ММПІ включив судження, відповіді на які визначають здатність людини контролювати свою діяльність в екстремальних умовах. Вважається, що чим вищий показник за цією шкалою у досліджуваного, тим витриваліший він у ситуації стресу.

4. Четвертим етапом дослідження була процедура обробки та аналізу даних дослідження.

Загальна сукупна вибірка нашого дослідження складалась із 370 осіб, віком від 16 до 55 років. За професійним складом – це студенти, лікарі, медичні сестри, інженери, техніки, програмісти, економісти, геологи – люди активного трудового віку. 370 осіб брали участь в анкетуванні (потрібно відзначити, що в інших наших дослідженнях (2-4 етапи дослідження) кількість досліджуваних – 207 осіб).

Вибірка власне експериментального дослідження складалась із 207 осіб, 82 чоловіки і 125 жінок. Вона була поділена на експериментальну групу – підприємці (28 осіб) і контрольну групу – непідприємці (179 осіб).

Експериментальна група – підприємці – нараховувала 28 осіб, 20 чоловіків і 8 жінок. Вони були людьми різних спеціальностей, які організували свою приватну справу у формі ТОВ або інших підприємств малого і середнього бізнесу в сфері будівництва, систем енергопостачання, торгівлі, банківських справ, сфери послуг та ін.

Контрольна група досліджуваних – непідприємці – також складалась із представників різних спеціальностей, але їхня діяльнісна активність в професійній сфері була пов’язана з підприємствами державного сектору економіки або приватного – в якості найманих співробітників приватних фірм. Їх чисельність – 179 осіб (див. Таблицю 1).

У четвертому розділі “Аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємця” відображені результати проведеного дослідження, які показали, що викладена концептуальна схема дала змогу виявити чіткі відмінності між підприємцями і непідприємцями за індексами кількісних оцінок енерготизуючих особистість структур (АІ – індекс рівня тривоги, Г – показник емоційної інтеграції); рівнем соціальної відповідальності (РСК), порогом допустимих нових сигналів (То), а також за деякими якісно-специфічними ознаками відмінностей цих людей відповідно до семантики меж поведінки і засобів вирішення проблемних ситуацій.

Так, за даними методики РСК ми з’ясували, що в групі підприємців переважає інтернальний локус контролю (і в області міжособистісних відносин, і в області досягнень та відносин до здоров’я та хвороби, а також в області сімейних відносин, в сфері виробничих відносин). В той час, як у представників бюджетних організацій, студентів (аспірантів) переважає екстернальний та змішаний типи контролю (Див. малюнок 1).

Малюнок 1. Гістограма рівнів суб’єктивного контролю студентів (І), працівників бюджетних організацій та службовців (ІІ), підприємців (ІІІ).

Визначення: Ио – загальна інтернальність, Ид – інтернальність досягнень. Ин – інтернальність невдач, Ис – інтернальність сімейних відносин, Ип – інтернальність виробничих відносин, Им – інтернальність між особистісних відносин, Из – інтернальність здоров’я та хвороб. Дані на графіках - у стінах.

Крім того, результати дослідження з використанням опитувальника СМІЛ свідчать про те, що рівень тривоги та емоційно-психологічної напруги у підприємців були вищі, а поріг допуску нових сигналів нижчі. Усвідомлення проблем і рівень відповідальності виявлялися глибше, ніж у непідприємців. В критеріях меж поведінки та діяльності (успіх, невдача) підприємців відрізняла велика вимогливість до реалізації своїх внутрішніх ресурсів, а в засобах вирішення проблем вони були поряд з проблемою, або будували паралельно з нею нову ситуацію (див. Таблицю 2).

Визначення розбіжностей:

“-“ – недостовірна відмінність;

“+” – достовірна відмінність;

“Ё" – відмінність, наближена до достовірної.

Отримані дані щодо підвищеного рівня тривоги у підприємців (порівняно із середнім) і поряд з цим здатності конструктивно діяти, не суперечать дослідженням, які проводяться останнім часом, стосовно оптимізуючої функції емоцій для когнітивного компоненту прийняття рішень в діяльності людини. Відзначається конструктивна функція емоційної реакції тривоги в забезпеченні безпеки діяльності (Schonpfung W.); роль емоцій в підвищенні потужності системи під час обробки інформації (Hess F., Spiel K.) та ін.

За результатами аналізу отриманих даних до комплексу якості “перешкодостійкість” у підприємців було віднесено такі ознаки:

готовність до енерговитрат, праці, розширення своїх знань (про закони) та чутливість до сприйняття нових стимулів;

відповідальність та розвинутий внутрішній контроль за управлінням ситуаціями;

здатність у важких ситуаціях бути поряд з проблемою або будувати проблемну ситуацію по-новому;

концентрація меж своєї діяльності на індивідуальних здібностях незалежно від конвенційних норм за глибокого усвідомлення особистих проблем;

суперечливе поєднання імпульсивності, спонтанності в діяльності, вільної самоактуалізації із здатністю до свідомої відмови від реалізації того, що не відповідає їхнім здатностям;

стриманість, вимогливість в оцінці результату діяльності;

високе емоційно-психічне напруження як індекс індивідуально-особистісних енергоресурсів.

Безперечно, в особистості, яка виявляює себе як “підприємець”, у важких обставинах з’являється перешкодостійкість на психологічному рівні у вигляді оптимально високого ступеня “робочої” тривоги, який, однак, не послаблює почуття відповідальності, висока чутливість до нових сигналів (зміни в середовищі), швидку орієнтацію на ситуативні зміни. При цьому, особистість в ході підприємницької активності залишається здатною до успішних конструктивних дій порівняно з іншими людьми. Це визначає її соціальну успішність у суспільному просторі. Йдеться, зокрема, про фінансово-економічний статус, професійну адаптацію до нових умов.

Властивість перешкодостійкості суб’єкта підприємницької діяльності зумовлюється, як ми вважаємо, такою інтегральною індивідною рисою, як сенситивність.

Результати дослідження показали, що сучасні підприємці в Україні, які позбавлені батьківського прикладу і змушені поєднувати в собі і власника, і керівника, і виконавця, знаходять моральну підтримку в своїх дітях, в бажанні забезпечити їхнє майбутнє, що й дає їм стимул до праці. Відповідно до отриманих результатів і виходячи із характеристики поведінки підприємців в типології М.Вебера та В.Зомбарта, сучасні вітчизняні підприємці відповідають раціональному типу цієї класифікації.

Успішні підприємці, як з’ясувалося, менше дотримуються групових та суспільних норм, мають багатшу уяву, гнучкість та самостійність. Серед представників малого та середнього бізнесу особливо виокремлюється особистісний тип “замкнутого, творчого лідера”. Люди цього типу володіють розвинутим абстрактним мисленням, здатністю до навчання. Вони емоційно стійкі, прагнуть домінувати над оточуючими, не визнають авторитетів, активні, сміливі. Разом з тим, мають творчу уяву і часто поводять себе незрозуміло для оточуючих. В конфліктній ситуації йдуть на компроміси, але не пристосовуються до опонента.

На основі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження можна сказати, що до професійно важливих індивідуально-психологічних особливостей підприємців належать такі особистісні характеристики, як потреба в незалежності, підвищена готовність до ризику, рішучість, енергійність, оптимізм, віра в себе, потреба в домінуванні, орієнтація на власне розуміння щодо вирішення проблем, вміння навчатися, обновлятися і змінюватися відповідно до ситуації.

Узагальнюючи результати проведеного емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливостей людей, які виявили підприємницьку активність, можна зробити наступні висновки:

1. Дослідження особливостей людини-діяча на рівні суб’єктивних рис дало змогу диференціювати психологічні властивості осіб, які виявляють активність у формі підприємницької поведінки, та людей інших професійних груп. Ці відмінності виявляються в змісті уявлень представників різних професійних груп про образ підприємця, фактори досягнення ними успіху в діяльності, у ставленні до підприємництва як нового виду діяльності, а також відмінності у ситуативно-діяльнісних, особистісно-смислових та індивідуальних характеристиках досліджуваних.

У змісті свідомості людей підприємець – це людина, яка послідовно та ризиковано досягає своєї мети; сильна, хитра, непринципово нахабна і неегоїстична; кмітлива, комунікабельна, здібна (досвідчена) в тій сфері, де виявляє активність.

Серед чинників успіху підприємницької діяльності підприємці виділяють працездатність, знання законів, а непідприємці бачать швидше за все вміння обійти закони. Можна припустити, що пізнавальна (когнітивна) функція діяльності підприємцями оцінюється вище, ніж непідприємцями. Готовність до праці у людей-підприємців вища, ніж у непідприємців.

2. Різне ставлення до підприємців та підприємницької діяльності може бути зумовлене такими чинниками, що впливають на формування свідомості, як уявлення та установки тієї або іншої соціальної групи.

Проведене анкетування виявило: 52,8% респондентів вважають себе економічно неспроможними (не змогли визначити свій майновий статус). На нашу думку, це пов’язано з тим, що тільки 5,3% людей за вибіркою володіють приватною і 9,6% - акціонерною власністю, а 85, 1% не мають власності взагалі.

В той же час, респонденти очікують на збільшення кількості приватних власників в 7 разів, а групових – в 5 разів більше порівняно з теперішнім станом. 82,4% респондентів виявили бажання володіти власністю.

Таким чином, якщо одна з психологічних функцій приватної власності –автономія і впевненість в міцності свого існування, то наведені тут результати, можливо, вказують на незадоволеність людей своїм життям.

В часі здійснення своєї діяльності тільки 10,6% респондентів налаштовані на негайне задоволення своїх бажань (“тут і тепер”); більше половини – 56”% - готові чекати (“при певних умовах та обставинах”); і третина опитаних – 30,2% - налаштовані на творче самовиправдання та самостійну актуалізацію (“прохав би, щоб мені не заважали”).

3. Ситуативно-діяльнісні та індивідуально-особистісні характеристики підприємців мали такі риси:

у представників цієї групи людей переважає інтернальний тип суб’єктивного контролю над більшістю життєво значущих ситуацій. Підприємці, враховуючи більшість важливих подій свого життя результатом власних дій, спроможні цими подіями керувати. Вони виявляють високий ступінь контролю над емоційно-позитивними і негативними ситуаціями в сфері успіхів і невдач, в сфері сімейного життя та міжособистісних стосунків і не перекладають вину на партнера. Вони здатні контролювати неформальні стосунки з іншими людьми і викликають до себе повагу (як свідчать наші результати підприємці перевершили решту груп досліджуваних майже за всіма шкалами РСК);

аналіз семантики понять "успіх-невдача" свідчить, що "розрив" показників відстані між цими поняттями, які символізують межі поведки в діяльності, у підприємців менш виражений, ніж у інших груп досліджуваних.

поведінка та діяльність підприємців характеризувались прагненням до мети на глибині своїх внутрішніх можливостей (зробити для мети все відповідно до своїх здібностей) і, відповідно, вирізняються більшою автономією від оточення.

підприємці більш незалежні і в успіху і в невдачах від факторів оточення. Звичайно, визнання з боку інших для них має значення, але в досягненні успіху вони орієнтуються на реалізацію і повне відкриття себе в роботі відповідно до здібностей і власних сил.

Успіх для підприємця України – це подолання. Невдача – зворотне цьому: “зробив не в повну силу, на яку був здатен”.

4. Аналіз особистісних профілей підприємців на основі порівняння індивідуально-психологічних особливостей підприємців дав можливість зробити висновок про те, що: підприємці від непідприємців відрізняються за глибиною переживань (рівень усвідомлення проблем вища); більшою імпульсивністю, спонтанністю поведінки; індивідуалістичність у чоловіків-підприємців виражена більше, ніж у жінок-підприємців показник оптимістичності вищий у підприємців в цілому ніж у непідприємців; підприємці менше коректують свою інтелектуальну активність.

Виявлені достовірні відмінності за t-критерієм Стьюдента між підприємцями та непідприємцями за параметрами емоційної інтеграції (F), корекції (К), за індексом тривоги (А), порогом допуску нових сигналів (То) (за методикою СМІЛ).

Порівняно з непідприємцями, підприємці-чоловіки більш розкуті й вільні, у них переважає мотивація досягнення успіху і високий рівень домагань, вони більш практичні і раціональні, ніж непідприємці.

Набір інтересів у інтерналів підприємців більш виразний, ніж у підприємців змішаного типу контролю, не зважаючи на те, що індивідуалістичність сприймання, його оригінальність властива їм однаковою мірою.

6. Що стосується жінок-підприємниць, то їх відрізняє більша усвідомленість своїх проблем, вони оцінюють себе вище, ніж непідприємниці. Але оптимізм більш окреслений у жінок-підприємниць змішаного типу контролю. Підприємниці-інтерналки більше контролюють свою самоактуалізацію. Непідприємницям більш властива обережність у діях, водночас, як підприємниці, очевидно, діють на підставі поточної інформації.

Потрібно особливо підкреслити, що жінки-підприємниці інтернального типу контролю різко відрізняються за стилем традиційної для них статевої адаптації від підприємниць змішаного типу контролю: вони більш рішучі, незалежні в поведінці, несентиментальні.

7. Що стосується порівняльного аналізу підприємців жінок і чоловіків, то виявилося, що жінки більше приділяють уваги обдумуванню особистих проблем, але менш індивідуалістичні у своєму сприйнятті світу, ніж підприємці-чоловіки.

8. При порівнянні даних нашого емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливості підприємців України з аналогічним дослідженням, яке було проведене в Росії вдалося виявити, що українські підприємці перевищують за інтернальністю (російських) практично у всіх сферах:

у сфері досягнень (в українців інтернальність досягнень = 6,35, у росіян інтернальність досягнень = 5,26, t-критерій 3,28);

у сфері невдач (інтернальність невдач українців = 6,15, інтернальність невдач росіян = 4,57 при t-критерій = 4,65);

у сфері міжособистісних стосунків (інтернальність спілкування росіян = 5,37, інтернальність спілкування українців = 6,85 при t-критерій = 6,11). Всі відмінності значущі на рівні р < 0,001.

Російські підприємці більш безпосередні, краще себе контролюють, українські підприємці більш слідують нормам, більш схильні до ризику і при цьому менш впевнені в собі і в стабільності ситуації, ніж російські підприємці (СМІЛ шкала 4 t-критерій в дослідженні росіян = 2 при ступені свободи = 66; t-критерій нашого дослідження = 1,42 при ступені свободи = 117).

В українських підприємців схильність до роздумів превалює над почуттями і діючою активністю, українські підприємці, на відміну від російських підприємців, більш оптимістичні. Й ті й інші відрізняються надлишковою тенденцією до креативності, а також однаково невибагливі в спілкуванні, дуже привітні, товариські та мало піддаються зовнішньому впливу (шкала 6 показники якої майже однакові 11,54 - в українських підприємців і 11,45 у російських, при t-критерії українців = 0,59 при ступеню свободи 117 і при t-критерії у росіян = 0,52 при ступеню свободи 66).

Отримані результати створюють теоретичну і методологічну основу для розробки програми індивідуальної корекції особистості підприємця-початківця з урахуванням особливостей підприємницької діяльності. Це і є перспективою наших подальших досліджень.

Основні положення і результати дослідження представлені в публікаціях автора:

Красилова Ю.В. Досвід психологічного забезпечення діяльності малого підприємництва // Проблеми загальної та педагогічної псхиології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Том IV, ч.3., Київ, 2002.

Красилова Ю.В. Методологические предпосылки изучения предпринимательства // Актуальные проблемы психологии т.1, ч.5, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2002.

Красилова Ю.В. Личность предпринимателя как психологическая проблема // Вестник Харьковского университета, Харьков, 2002.

Красилова Ю.В. “Психологічні чинники підприємницької активності особистості”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології.

Актуальність дослідження обраної теми обумовлена відродженням підприємництва в Україні, яке здійснюється шляхом закріплення за однією особою всіх функцій, пов’язаних з діяльністю фірми: підприємець, власник, керівник, виконавець.

Робота складається із 4 глав, вступу, заключення, бібліографії та додатків.

В дисертації розглядаються дані, накопичені на сьогоднішній день в психології підприємництва, які дозволили виділити окремі структури особистості, що визначають схильність людини до успішної підприємницько діяльності (K.Vasper, R.H.Brockhaus, P.S. Horwitz, Дж.Роттер та ін.).

Вивчення психологічних особливостей людей, які проявили підприємницьку діяльність, було проведене з використанням принципів науки про загальні закономірності побудови управлінських систем, термінологічного апарату психології теорії діяльності, розробленої С.Л.Рубінштейном, С.Л.Виготським, А.М.Леонтьєвим, Б.Ф.Ломовим, концепції індивідуальності Б.Г.Ананьєва, В.С.Мерліна та ін.

Так, в результаті досліджень вдалося вияснити, наприклад, що підприємці України більш незалежні в успіху від факторів оточення; порівняно з представниками інших соціальних груп у підприємців переважає інтернальний локус контролю. Жінки-підприємці більш чітко усвідомлюють свої проблеми та оцінюють себе вище, ніж підприємці.

Результати цієї роботи можна використати для спеціальної професійної підготовки підприємницьких кадрів, в консультативній роботі по діагностиці і прогнозуванню підприємницької діяльності, а також подальшого дослідження підприємницького феномену.

Ключові слова: підприємець, підприємницька діяльність, перешкодостійкість.

Красилова Ю.В. "Психологические факторы предпринимательской активности личности". - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология и история психологии.

Актуальность исследования и выбранной темы подчеркивается психологическим моментом возрождения предпринимательства в Украине, которое осуществляется путем закрепления за одним лицом всех функций, связанных с деятельностью фирмы: предприниматель, собственник, управляющий и исполнитель.

Работа состоит из 4 глав, введения, заключения, библиографии и приложений.

В диссертации рассматриваются данные, которые к настоящему времени накоплены в психологии предпринимательства, которые позволили выделить отдельные структуры личности, определяющие склонности человека к успешной предпринимательской деятельности (K.Vosper, R.H.Brockhaus, P.S.Horwitz, Дж.Роттер и др.).

Изучение психологических особенностей людей, проявивших предпринимательскую активность, было проведено с использованием принципов науки об общих закономерностях строения управляющих систем, терминологического аппарата психологической теории деятельности, разработанной С.Л.Рубинштейном, С.Л.Выготским, А.Н.Леонтьевым, Б.Ф.Ломовым, концепции индивидуальности Б.Г.Ананьева, В.С.Мерлина и др.

В работе использованы эмпирические методы исследования (анкетирование, интервью, тестирование, метод экспертных оценок), статистические методы обработки данных (t-критерий Стьюдента, критерий Фишера, корреляционный анализ).

Так, в результате исследований удалось выяснить, например, что предприниматели Украины более независимы и в успехе и в удаче от факторов окружения; в сравнении с представителями других социальных групп у предпринимателей преобладает интернальный локус контроля. Женщины-предпринимательницы больше осознают свои проблемы и оценивают себя выше, нежели непредпринимательницы.

Результаты данной работы можно использовать для специальной профессиональной подготовки предпринимательских кадров, в консультативной работе по диагностике и прогнозированию предпринимательской деятельности, а также дальнейшего исследования предпринимательского феномена.

Ключевые слова: предприниматель, предпринимательская деятельность, помехоустойчивость.

Yu. V Krasylova. “Psychological Factors of Person’s Entrepreneurial Activity”. – Manuscript.

Thesis for awarding the degree of Candidate of Psychology. Speciality 19.00.01. —General Psychology, History of Psychology. Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2004.

Topicality of the research and of the chosen theme is emphasised by the psychological moment of revival of entrepreneurship in Ukraine, which is exercised through the assignment to one person of all the functions associated with the firm’s activity: those of entrepreneur, owner, manager and executor.

The research consists of introduction, four chapters, conclusions, bibliography and appendices.

The thesis deals with the data accumulated in the psychology of entrepreneurship that make it possible to single out specific personality structures determining a person’s aptitude for successful entrepreneurial activity (K.Vosper, R.H.Brockhaus, P.S.Horwitz, J.Potter, etc.).

The study of psychological peculiarities of the people displaying entrepreneurial activity was conducted with the application of scientific principles of general structural regularities of management systems, terminological formulation of psychological theory of activity elaborated by S.L.Rubinstein, S.L.Vygotsky, A.N.Leontiyev, B.F.Lomov, the individuality concept advanced by B.G. Ananiyev, B.S.Merlin, etc.

Thus, the research resulted in determining that entrepreneurs of Ukraine are more independent of environmental factors as the their success and luck; if compared with representatives of other social groups, entrepreneurs are endowed with predominant internal locus of control. Women-entrepreneurs are more aware of their problems and appreciate themselves higher than women-non-entrepreneurs.

The results of the research may be applicable for special professional training of entrepreneurial staff, for consulting in diagnosing and prognosticating entrepreneurial activity as well as for further research into phenomenon of entrepreneur.

Key words: entrepreneur, entrepreneurial activity, interference resistivity.