НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Лайко Ганна Петрівна
УДК 330.322:658.152:631.11
ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, м. Київ.
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент УААН,
Заслужений діяч науки і техніки України
Галушко Валерій Павлович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри світового сільського господарства
та зовнішньоекономічної діяльності
Офіційні опоненти - доктор економічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент УААН
Пасхавер Борис Йосипович,
Об’єднаний інститут економіки НАН України, завідувач відділу продовольчої безпеки
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Кісіль Микола Іванович,
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”,
завідувач відділу інвестицій
Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН
України, відділ проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва, м. Київ
Захист відбудеться 1 червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.058.01 в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Володимирівська, 68, навчальний корпус В, аудиторія В-502.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Володимирівська, 68, навчальний корпус Д.
Автореферат розісланий “30” квітня 2004 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Марченко В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан економіки АПК України характеризується певною стабільністю і зростанням. Але подальше збільшення обсягів виробництва агропромислової продукції, нарощування їх приросту, а також прискорення науково-технічного прогресу значною мірою залежать від освоєння інвестицій, економічна природа яких зумовлена закономірностями розширеного відтворення виробництва. Чим активніший інвестиційний процес, тим стрімкіші темпи відтворення засобів виробництва і робочої сили. У свою чергу це залежить від інвестиційних рішень суб’єктів підприємництва і видів економічної діяльності, що потребує інформації про інвестиційну привабливість об’єктів інвестування та найвигідніші напрями вкладання капіталу. Все це переконливо свідчить про необхідність посилення уваги до інвестування агропромислових підприємств.
Питання теорії і практики інвестицій, формування джерел їх фінансування, розробки інвестиційної стратегії підприємств вивчали зарубіжні вчені Г. Александер, С. Барнес, Д. Бейлі, В. Беренс, Р. Брейлі, Є. Брігхем, М. Бромвич, Д. Гарнер, Л. Гітман, М. Джонк, С. Майерс, П. Хавранек, Р. Холт, У. Шарп та інші дослідники. Вагомий внесок в економічну теорію засад інвестиційної політики, оцінки ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості підприємств, а також в управління фінансово-ресурсним забезпеченням інвестиційного процесу зробили вітчизняні науковці: Ю.М. Бажал, І.О. Бланк, В.Г. Більський, В.П. Галушко, В.М. Геєць, М.С. Герасимчук, А.Ф. Гойко, Б.В. Губський, О.Д. Гудзінський, С.О. Гуткевич, А.О. Заїнчковський, М.І. Кісіль, І.І. Лукінов, Б.Й. Пасхавер, А.А. Пересада, О.М. Пєтухова, Г.М. Підлісецький, С.І. Прилипко, П.С. Рогожин, В.П. Савчук, В.М. Хобта, В.Г. Федоренко, В.Я. Шевчук, В.В. Шеремет та інші вчені-економісти. Проте з’ясування економічної сутності інвестиційної привабливості, визначення її місця і значення в інвестиційному процесі, рейтингів і класів об’єктів інвестування, а також обґрунтування напрямів підвищення інвестиційної привабливості підприємств АПК поки що залишаються недостатньо розробленими і вимагають подальшого розвитку й удосконалення. Необхідність та практична значимість розв’язання цих та ряду інших вузлових питань формування інвестиційної привабливості зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження та свідчать про його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету згідно з планом науково-дослідної роботи на 2001-2005 рр. за темою: “Теоретичні і методичні засади вдосконалення форм господарювання, економічного механізму, інфраструктури ринку в агропромисловому виробництві та розвитку сільських територій” (номер державної реєстрації 0101U003619).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо визначення рівнів та обґрунтування напрямів підвищення інвестиційної привабливості підприємств АПК у сучасних економічних умовах.
Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та розв’язані такі наукові завдання:
- уточнено сутність, мету, критерій і показники інвестиційної привабливості, сутність інвестиційного процесу, а також систематизацію інвестицій та їх класифікаційне дерево для підприємств АПК;
- узагальнено методичні підходи і здійснено їх порівняльний аналіз щодо економічної оцінки інвестиційних проектів в АПК;
- виявлено закономірності розвитку інвестицій за видами економічної діяльності;
- досліджено сучасні тенденції інвестиційного процесу підприємств АПК, виявлено його основні недоліки та шляхи підвищення ефективності;
- визначено й оцінено інвестиційну привабливість аграрних підприємств областей і ранжовано їх за цією ознакою на класи;
- розроблено економіко-математичну модель і за її допомогою оптимізовано структуру виробництва й обґрунтовано перспективну потребу та джерела інвестиційних ресурсів аграрних підприємств, а також склад і структуру необхідної сільськогосподарської техніки;
- обґрунтовано способи покращення інвестиційної привабливості та визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності інвестування підприємств АПК.
Об’єктом дослідження є інвестиційний процес підприємств АПК в умовах реформування економічних відносин. Поглиблені дослідження здійснені за матеріалами аграрних формувань Кагарлицького району Київської області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних питань щодо формування інвестиційної привабливості агропромислового виробництва.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід, які дають змогу комплексно дослідити інвестиційне забезпечення підприємств АПК, оцінити його стан та перспективи, виявити організаційно-методичні особливості розробки і реалізації інвестиційної політики аграрних формувань. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, які забезпечили розв’язання поставлених завдань. Теоретичні і практичні розробки базуються на:
- абстрактно-логічних методах (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, порівняння), які використано під час дослідження наукової проблематики з питань інвестиційного процесу та інвестиційної привабливості;
- економіко-статистичних методах (монографічному, порівняння, групування, табличному, графічному), методі укрупнення результатів, кількісних методах аналізу, які покладено в основу аналітичної оцінки інвестицій в основний капітал підприємств АПК, визначення масштабів і глибини кризових явищ, ефективності інвестиційної діяльності та використання основного капіталу аграрних підприємств Кагарлицького району Київської області та розробки пропозицій щодо активізації інвестиційного процесу;
- нормативному, прогностичному та розрахунково-конструктивному методах при прогнозуванні оптимальної структури виробництва, обґрунтуванні перспективної потреби аграрних підприємств в інвестиційних ресурсах, їх джерел, складу і структури необхідної сільськогосподарської техніки.
Інформаційною базою були Закони України, Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України щодо стимулювання розвитку АПК, дані Держкомстату України і Міністерства аграрної політики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств Кагарлицького району Київської області, база даних Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, наукові публікації та інформація з комп’ютерної мережі Internet, літературні джерела, а також результати власних досліджень та розрахунків.
Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, належать такі:
Вперше запропоновано:
- нове визначення поняття інвестиційної привабливості об’єктів господарювання як сукупності виробничо-фінансових, соціальних, кількісних, якісних умов і чинників, які характеризують потенційні можливості та економічні переваги над іншими об’єктами інвестування;
- обґрунтований методичний підхід щодо встановлення оцінки синтетичних і загального інтегральних показників рівня інвестиційної привабливості аграрних підприємств та виокремлено її стратегічний, середній і низький класи;
- виявлені закономірності зростання обсягів вітчизняних та іноземних інвестицій в основний капітал АПК, а також чинники підвищення економічної ефективності його використання в сучасних економічних умовах.
Дістали подальший розвиток:
- теоретичні положення щодо місця, ролі й значення інвестиційної привабливості в інвестиційному процесі та інвестиційному кліматі, а також її мети, критерію та показників;
- визначення поняття інвестицій шляхом включення до нього такої додаткової характеристики, як трансформація майнового та інтелектуального капіталу підприємства у приріст матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, а також невиробничих (природних) засобів виробництва, що є об’єктами підприємницької та інших видів діяльності, з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту;
- існуюча класифікація інвестицій за ознакою доцільності для підприємств АПК доповнена поділом їх на обов’язкові, бажані та необов’язкові;
- наукове обґрунтування моделі оптимізації сільськогосподарського виробництва та визначення перспективної потреби аграрних підприємств в інвестиційних ресурсах, їх джерел, а також складу й структури необхідної сільськогосподарської техніки;
- обґрунтування шляхів підвищення інвестиційної привабливості підприємств АПК та визначення пріоритетних об’єктів інвестування.
Уточнено існуючі положення:
- запропоновано для об’єктивної та обґрунтованої оцінки ефективності інвестицій комплексно застосовувати різні методи оцінки, а також доведено, що одним із найважливіших показників є індекс доходності інвестицій;
- обґрунтовано залежність ринкової вартості сільськогосподарських земель від їх грошової оцінки, запропоновано методичний підхід щодо експрес-оцінки ринкової вартості земельної ділянки у середньостроковій перспективі.
Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій для виробництва, що дає змогу широкого застосування викладених у роботі положень і пропозицій стосовно привабливості інвестицій в агропромисловому виробництві, підвищення ефективності інвестиційної діяльності, зменшення ризиків інвесторів, а також удосконалення процесів оцінки інвестиційних рішень. Упровадження результатів дисертаційного дослідження у виробництво також сприятиме формуванню ефективних організаційно-економічних відносин між учасниками агропромислового виробництва і, як наслідок, підвищить зацікавленість інвесторів у нарощуванні обсягів капіталовкладень в дану галузь.
Положення, висновки і рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, впроваджені та використовуються у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання Кагарлицького району Київської області. Головне управління сільського господарства і продовольства Київської облдержадміністрації прийняло до впровадження пропозиції щодо оптимізації структури виробництва продукції рослинництва, перспективної потреби в інвестиційних ресурсах, складу і структури необхідної сільськогосподарської техніки (довідка №01-585 від 20.04.2004 р.). Департаментом стратегічного розвитку сільського господарства Міністерства аграрної політики України прийнято до впровадження методичні підходи щодо визначення рейтингу інвестиційної привабливості аграрних підприємств областей та їх ранжування за комплексною оцінкою (довідка №11-20/94 від 26.04.2004 р.). Окремі результати дослідження використовуються у навчальному процесі та будуть використані у заключному науковому звіті з науково-дослідної роботи на кафедрі світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету (довідка №0758 від 22.04.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати з теоретико-методологічних і практичних питань формування інвестиційної привабливості та розвитку інвестування підприємств АПК є особистими розробками автора. Їх використання у практичній діяльності сприятиме активізації залучення інвестиційних ресурсів підприємствами.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати і висновки дисертаційної роботи викладені автором у доповідях на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях:
1. Всеукраїнська конференція молодих учених економістів-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, Інститут аграрної економіки УААН, 22-23 листопада 2001 р.);
2. Міжнародна науково-практична конференція “Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи” (м. Миколаїв, Миколаївська обласна державна адміністрація, 29-30 листопада 2001 р.);
3. Міжнародна науково-практична конференція “Соціально-економічні аспекти ефективного функціонування агропромислової сфери в ринковому середовищі” (м. Київ, Національний аграрний університет, 25-26 квітня 2002 р.);
4. Міжнародна науково-практична конференція “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК в післяреформований період” (м. Мелітополь, Таврійська державна агротехнічна академія, 11-14 червня 2002 р.);
5. Міжнародна науково-практична конференція “Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека” (м. Київ, Національний аграрний університет, 23-24 квітня 2003 р.).
Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 8 одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,24 друк. арк., зокрема 7 - у фахових виданнях обсягом 1,96 друк. арк.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 219 сторінках комп’ютерного тексту. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 179 найменувань на 16 сторінках, містить 34 таблиці, 10 рисунків, 38 формул і 9 додатків на 22 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо апробації її окремих результатів, окреслено особистий внесок здобувача.
У першому розділі “Теоретичні засади інвестиційної привабливості підприємств” з позицій системного підходу поглиблено сутність і класифікацію інвестицій, обґрунтовано визначення, мету і критерій інвестиційної привабливості та розкрито показники економічної ефективності інвестиційної діяльності.
Скориставшись методом теоретичного пізнання економічних явищ, ми прийшли до висновку, що інвестиційну привабливість, як категорію, необхідно розглядати з позицій тих понять, які вона включає. Встановлено неоднозначне розуміння економічної суті інвестицій на мікрорівні. Деякі вчені її розглядають винятково як довгострокові вкладення, інші - як збереження активів, вкладення в цінні папери, грошові засоби для отримання прибутку чи соціального ефекту. Тому запропоновано до визначення поняття інвестицій включити додаткову характеристику, як трансформацію майнового та інтелектуального капіталу підприємства у приріст матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, а також невиробничих (природних) засобів виробництва, що є об’єктами підприємницької та інших видів діяльності, з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту.
На основі дослідження найбільш істотних групувальних ознак інвестицій побудовано їх класифікаційне дерево і його доповнено поділом інвестицій за ознакою доцільності для підприємств АПК на: обов’язкові – підтримка діючих потужностей, основних засобів і поповнення оборотних засобів; бажані - в інновації та нематеріальні активи і необов’язкові - у фінансові інструменти та цільові банківські вклади.
Під інвестиційною привабливістю об’єктів господарювання пропонується розуміти сукупність виробничо-фінансових кількісних і якісних умов та критеріїв, які характеризують їхні потенційні можливості та економічні переваги порівняно з іншими об’єктами інвестування. Її метою є реалізація обґрунтованих заходів щодо мобілізації і залучення інвестиційних ресурсів для одержання прибутку чи соціального ефекту.
Критерієм інвестиційної привабливості об’єктів інвестування є інтегральне значення (рейтинг), яке дає змогу інвестору прийняти позитивне рішення щодо вкладання інвестицій з найменшим ризиком і максимальним ефектом.
Як і будь-яке економічне явище інвестиційна привабливість характеризується певними показниками, перелік яких зумовлюється об’єктом інвестування. Для цього використовуються синтетичні показники, що узагальнююче характеризують виробничі, економічні та соціальні результати операційної, інвестиційно-фінансової та комерційної діяльності підприємств, інтегральною формою яких є загальна рейтингова оцінка.
У другому розділі “Сучасний стан та економічна ефективність інвестиційної діяльності підприємств АПК” проаналізовано динаміку і закономірності розвитку вітчизняних та іноземних інвестицій в основний капітал підприємств АПК, а також економічну ефективність його використання на сучасному етапі розвитку.
Проведене дослідження та одержані кількісні характеристики переконують, що одним із безперечних критеріїв, які пожвавлюють економічні процеси, є активізація інвестиційної діяльності. Спостерігається чітко виражена причинно-наслідкова залежність між зростанням інвестицій та позитивною динамікою виробництва в АПК (табл. 1). Загалом приріст інвестицій у сільське господарство є більшим на 38,7 процентного пункту від харчової промисловості і перероблення сільськогосподарських продуктів. Водночас види економічної діяльності АПК мали менший приріст інвестицій на 18,6 процентного пункту проти економіки в цілому.
Таблиця 1
Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності в АПК
(у порівняльних цінах, млн. грн.)
Показники | Роки
1998* | 1999* | 2000* | 2001 | 2002 | 2002 у % до 1998
Економіка, всього | 12151 | 12197 | 13955 | 16857 | 18353 | 148,1
у тому числі:
сільське господарство | 611 | 560 | 496 | 837 | 952 | 155,8
відсотки до економіки | 5,0 | 4,6 | 3,6 | 5,0 | 5,2 | х
харчова промисловість і перероблення сільсько-господарських продуктів | 1301 | 1290 | 1420 | 1132 | 1523 | 117,1
відсотки до економіки | 10,7 | 10,6 | 10,2 | 6,7 | 8,3 | х
соціальна сфера села | 381 | 390 | 432 | 421 | 459 | 120,5
відсотки до економіки | 3,1 | 3,2 | 3,1 | 2,5 | 2,5 | х
Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах) | 102593 | 130442 | 170070 | 204190 | 220932 | 215,3
* За галузями економіки.
За напрямами освоєння інвестицій в основний капітал пріоритет мала харчова промисловість, частка якої є більшою від сільського господарства у капітальних вкладеннях в економіку, хоч і спостерігається чітка тенденція до зменшення.
Незважаючи на наявність загальновизнаних порівняльних переваг, сільське господарство виявилося одним з найменш інвестиційно привабливих видів економічної діяльності. Окрім того, що сюди менше спрямовується інвестицій, тут і нижча їх економічна ефективність. За нормою прибутку на авансований капітал маємо такий спадний динамічний ряд: тютюнова (4,94%) і олієжирова (4,37%) промисловості, виробництво напоїв (2,97%), лісове господарство (1,81%), харчова промисловість (0,03%) і сільське господарство та мисливство (-1,09%). У свою чергу, в аграрній сфері за рівнем рентабельності видів операційної діяльності виробничі пріоритети мають таку послідовність: насіння соняшнику (68,7%), зерно (43,3%), цукрові буряки (1,5%), яйця (10,6%), молоко (-0,8%) і приріст живої маси тварин (-21,4%).
Економічне зростання підприємств АПК зумовлює об’єктивну необхідність використання новітніх зарубіжних технологій та техніки, які за продуктивністю, якістю і надійністю переважають вітчизняні зразки. За умови відсутності чи гострого дефіциту власних фінансових ресурсів у підприємств АПК, особливо аграрних, на їх придбання доцільним й економічно вигідним є залучення прямих іноземних інвестицій. Окрім того, обсяг іноземних інвестицій характеризує ступінь глобалізації та інтеграції країни у світове співтовариство й залежить від інвестиційної привабливості об’єктів інвестування.
Надходження прямих іноземних інвестицій пов’язане з реструктуризацією економіки, яка вимагає значних капітальних вкладень. Їх загальний обсяг на початок 2004 р. становив майже 6,7 млрд. дол. США, із них в основні галузі АПК - 1,2 млрд. дол., або 17% від сукупних надходжень з інших країн, у т. ч. у сільське господарство - 179,4 млн. дол., або 2,7%, тобто залишається незначним. На Україну припадає лише 0,06% загальносвітових прямих інвестицій.
В АПК спостерігається чітка тенденція збільшення обсягів зарубіжних інвестицій. Але їх частка в сільському господарстві має щорічний приріст, а в харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів –зменшення. Це явище цілком закономірне, оскільки технічне переозброєння сфери переробки практично завершено, а в аграрній сфері тільки розпочинається. За останні п’ять років вони зросли у 2,8 раза в сільському господарстві та мисливстві та у 1,5 раза - у харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів (табл. 2).
Таблиця 2
Прямі іноземні інвестиції за видами економічної
діяльності в АПК, млн. дол. США
(на початок періоду)
Показники | Роки
2000* | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 у % до 2000
Економіка, всього | 3281,8 | 3865,5 | 4555,3 | 5471,8 | 6657,5 | 202,9
у тому числі:
сільське господарство та мисливство | 63,9 | 70,8 | 83,8 | 108,5 | 179,4 | 280,7
відсотки до економіки | 1,9 | 1,8 | 1,8 | 2,0 | 2,7 | х
лісове господарство | - | 2,6 | 3,0 | 4,6 | 6,3 | 242,3
відсотки до економіки | - | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | х
харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів | 662,4 | 775,5 | 808,0 | 862,0 | 988,3 | 149,2
відсотки до економіки | 20,2 | 20,1 | 17,7 | 15,8 | 14,8 | х
* За галузями економіки.
Незважаючи на безперечні позитивні зрушення щодо інвестиційного клімату в АПК, встановлено значну диспропорцію у структурі інвестицій на користь переробки сільськогосподарської сировини, що, без сумніву, є результатом ефективного розвитку цього сектора економіки. Головною причиною низької інвестиційної активності приватних іноземних інвесторів у сільське господарство залишаються несприятливі ринкові умови виробництва: незначна прибутковість і високий ризик неповернення вкладень.
Структура прямих іноземних інвестицій у сільське господарство свідчить, що найбільш привабливою галуззю є рослинництво, на яку припадає 78-80% інвестованих коштів. У сферу аграрного сервісу залучено лише 4,5-5,0% капіталу від їх загальної суми в сільськогосподарське виробництво. Іноземні інвестиції у рослинництво й тваринництво надходять головним чином у формі рухомого і нерухомого майна – 55% і грошових коштів – 38% їх загального обсягу.
Виявлено зростання виробничої та економічної ефективності в сільському господарстві залежно від наявності, стану, обсягів і концентрації основного капіталу, капіталомісткості та капіталооснащеності виробництва, а також капіталоозброєності праці.
Одним із способів підвищення інвестиційної активності суб’єктів господарювання є інтенсифікація виробництва, яка визначає пріоритетність об’єктів інвестування (табл. 3).
Таблиця 3
Залежність виробничої та економічної ефективності сільського господарства
від рівня капіталооснащеності у Кагарлицькому районі Київської області, 2002 р.
Показники | Групи підприємств за рівнем капіталооснащеності, тис. грн. на 100 га сільськогосподарських угідь
до 70 | 71-130 | понад 130 | у серед-
ньому
Кількість господарств у групі | 8 | 7 | 7 | -
Площа сільськогосподарських угідь, га | 2053 | 2160 | 1757 | 1990
Рівень зносу основного капіталу, % | 62,8 | 12,4 | 28,1 | 34,4
Припадає основного капіталу на, тис. грн.:
100 га сільськогосподарських угідь | 22,7 | 83,8 | 261,2 | 122,5
100 грн. валової продукції* | 39,0 | 162,6 | 354,7 | 185,4
100 працюючих | 333,0 | 1516,8 | 2687,9 | 1512,5
100 грн. оборотних засобів, грн. | 16,6 | 81,8 | 180,3 | 92,9
Виробляється на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:
валової продукції* | 58,2 | 61,5 | 73,6 | 61,1
товарної продукції | 103,0 | 106,7 | 135,7 | 115,2
прибутку | 7,5 | 8,4 | 10,0 | 8,6
Рівень рентабельності, %7,8 | 8,5 | 8,9 | 8,1
*У порівняльних цінах 2000 р.
Незважаючи на гострий дефіцит у засобах для інвестування нагальною залишається концентрація основного капіталу, який позитивно впливає на виробничі та економічні результати підприємницької діяльності. Наведені дані свідчать, що із збільшенням обсягу основного капіталу зростає виробництво валової продукції, валового доходу та прибутку, а також підвищується рівень рентабельності. Так, у ІІІ групі порівняно з І групою аграрних підприємств у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво валової продукції більше на 15,4 тис. грн., або 26,5%, товарної продукції – на 32,7 тис. грн., або 35,7%, прибутку – на 2,5 тис. грн., або 33,3%, а рівень рентабельності переважає на 1,1 процентного пункту. Така сама закономірність спостерігається між І і ІІ та ІІ і ІІІ групами. Отже, подальший розвиток рослинництва і тваринництва, насамперед, буде залежати від наявності основного капіталу, який є похідним від вкладених інвестицій.
У третьому розділі дисертаційної роботи “Напрями підвищення інвестиційної привабливості підприємств АПК” обґрунтовано методичний підхід щодо оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств, перспективну потребу аграрних підприємств в інвестиційних ресурсах, їх джерел, складу й структури сільськогосподарської техніки, а також шляхи підвищення інвестиційної привабливості об’єктів інвестування в АПК.
Для досягнення якісних змін в управлінні інвестиційною діяльністю запропоновано обґрунтований методичний підхід щодо визначення інвестиційної привабливості аграрних підприємств через загальний інтегральний рейтинг. Алгоритм його розрахунку такий:
1. Визначили перелік синтетичних показників та їхні складові аналітичні показники, які характеризують операційну, фінансово-інвестиційну й соціальну діяльність суб’єктів підприємництва. Ми відібрали 133 показники, з яких було сформовано шість синтетичних показників або укрупнених груп: рівень і ефективність використання основного капіталу (25 показників); обсяги виробництва і продажу продукції рослинництва (14 показників); обсяги виробництва і продажу продукції тваринництва (21 показник); рівень загальноекономічного розвитку підприємств (28 показників); рівень продуктивності праці й собівартості сільськогосподарської продукції (26 показників); рівень соціального забезпечення працівників аграрних підприємств (19 показників).
2. Вихідні дані подали у вигляді матриці Хij, де у рядах записали номери аналітичних показників (і = 1.1, 1.2, 1.3, ... 6.19), у графах – номери досліджуваних підприємств (j = 1, 2, 3, ... , m).
3. Стандартизували відібрані аналітичні показники за середньоквадратичним відхиленням, використовуючи такі формули:
Х'і = Хі / S, для і = 1, . . . , n; | (1)
Х'і = Хі2 / S, для і = 1, . . . , n; | (2)
Х'і = (Хі - ) / S, для і = 1, . . . , n; | (3)
S = | (4)
де Х'і – стандартизована і-та реалізація змінної; S – стандартизоване відхилення змінної; N – кількість досліджуваних об’єктів; Хі - нестандартизована і-та величина; - середня нестандартизована і-та величина.
4. Визначили інтегральне значення синтетичного показника як суму стандартизованих величин, що до нього входять.
5. Розрахували загальний інтегральний показник інвестиційної привабливості як суму балів синтетичних показників за формулою:
Зіп = Ок + Пр + Пт + Ер + Сп + Рс , (5)
де Зіп – загальний інтегральний рейтинг інвестиційної привабливості, балів; Ок – рейтинг за основним капіталом, балів; Пр – рейтинг за обсягом виробництва продукції рослинництва, балів; Пт – рейтинг за обсягом виробництва продукції тваринництва, балів; Ер – рейтинг за загальноекономічним розвитком, балів; Сп – рейтинг за продуктивністю праці та собівартістю продукції, балів; Рс – рейтинг за рівнем соціального забезпечення працівників, балів.
6. Ранжували загальні інтегральні показники інвестиційної привабливості і виокремили за експертними оцінками її класи: стратегічний – до якого віднесені аграрні підприємства із загальним інтегральним рейтингом понад 500 балів, середній - 451-500 і низький - до 450 балів.
Це дало змогу визначити місце аграрних підприємств кожної області за ступенем їх привабливості для інвестицій у сільськогосподарське виробництво, а також розподілити на класи за інвестиційними пріоритетами (табл. 4).
Інвестиційна привабливість підприємств може змінюватися як у часі, так і в просторі. Вони будуть переходити з одного класу до іншого, хоча завдяки стійкості багатьох чинників розвитку результати оцінки їхньої інвестиційної привабливості змінюються з часом неістотно.
Наявність рейтингів привабливості підприємств дає можливість суб’єкту інвестиційного процесу отримати інформацію про будь-який об’єкт інвестування, а також напрями ефективного вкладення капіталу з позиції перспективних орієнтирів. Система рейтингів дозволяє інвестору прийняти правильне інвестиційне рішення з найменшим відносним ризиком і найбільшим економічним ефектом.
Економічна ефективність функціонування аграрних підприємств і, як наслідок, їх інвестиційна привабливість визначається обраною стратегією розвитку, рівнем забезпеченості авансованим капіталом та розміром прогнозованого прибутку на одиницю головного засобу виробництва – землі. Останнє забезпечується системним підходом, до якого, насамперед, можна віднести наявність критерію оцінки управлінських рішень, виробничих ресурсів та їх варіантне використання.
Таблиця 4
Ранжування та класифікація аграрних підприємств
областей України за інвестиційною привабливістю
№ п/п | Область | Сума балів | Клас інвестиційної привабливості
1 | Вінницька | 539,8 | Стратегічний
2 | Київська529,4
3 | Полтавська | 509,6
4 | Харківська | 508,1
5 | Хмельницька507,3
6 | Донецька | 502,8
7 | Черкаська | 499,6 | Середній
8 | Одеська | 497,4
9 | Чернігівська | 487,6
10 | Дніпропетровська | 486,1
11 | Львівська | 470,8
12 | Житомирська | 465,4
13 | Кіровоградська | 463,2
14 | Херсонська | 462,6
15 | Запорізька | 462,0
16 | Тернопільська | 461,4
17 | Миколаївська | 455,4
18 | Сумська | 453,7
19 | Івано-Франківська | 448,9 | Низький
20 | Чернівецька | 435,6
21 | АР Крим | 428,7
22 | Луганська | 428,5
23 | Рівненська | 419,9
24 | Волинська | 409,4
25 | Закарпатська | 376,7
Для обґрунтування варіантів рішення було розроблено економіко-математичну модель, за допомогою якої розрахована оптимальна виробнича програма, яка за економічними показниками є найкращою при заданих обсягах ресурсів, відповідних умовах та обмеженнях.
Мета постановки такої задачі – визначити оптимальне поєднання галузей рослинництва і тваринництва на підприємстві та потребу в інвестиційних ресурсах, які забезпечують максимальні розміри прибутку.
Під час обґрунтування варіантів розв’язку оптимальної виробничої програми в модельному підприємстві зони Лісостепу Київської області визначалися п’ятирічні перспективні показники, які ґрунтуються на даних за три останні роки.
Оцінка стану виробничого середовища відповідала результату сільськогосподарської діяльності (урожайність культур, продуктивність тварин, собівартість продукції та її структура, ціна продажу, прибуток тощо) за трьома варіантами: песимістичний – найменша потреба менш продуктивної, але дешевшої сільськогосподарської техніки; оптимістичний – найбільша потреба високопродуктивної, зокрема іноземної, але дорогої сільськогосподарської техніки; очікуваний – середня оцінка заданих мінімальних і максимальних значень.
Кожному з варіантів забезпеченості інвестиціями було поставлено у відповідність прогнозований прибуток на одиницю посівів, на одну корову та одиницю молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.
Оптимальну структуру виробництва продукції рослинництва було розраховано окремо для кожного з прогнозованих варіантів потреби в інвестиціях з урахуванням стратегії розвитку рослинництва та тваринництва.
Розроблену модель оптимізації структури виробництва і визначення потреби в інвестиційних ресурсах оброблено за допомогою економіко-математичних методів і комп’ютерної програми PLP88 у трьох варіантах з використанням однієї матриці. Для кожного варіанту в задачу введено нові обмеження. Розв’язання її дало змогу визначити на 2009 р. структуру посівних площ, обсяг виробництва кожного виду продукції рослинництва і тваринництва, підсумкові техніко-економічні показники, потребу в інвестиційних ресурсах та оборотних засобах. Урахування цих показників сприятиме формуванню інвестиційної привабливості підприємства (табл. 5).
Таблиця 5
Прогноз економічної ефективності виробництва та потреби у фінансових ресурсах агрофірми “Черняхівська” Кагарлицького району Київської області
(на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.)
Показники | Варіанти
песимістичний | очікуваний | оптимістичний
Структура посівних площ, %
зернові і зернобобові культури | 50,0 | 50,0 | 50,0
технічні культури | 20,0 | 20,0 | 20,0
кормові культури | 30,0 | 30,0 | 30,0
Виробництво:
валової продукції* | 72,6 | 91,7 | 97,3
товарної продукції | 130,7 | 165,9 | 176,5
Виробничі витрати | 104,4 | 127,5 | 143,8
Затрати праці, тис. люд.-год. | 10,4 | 9,6 | 8,9
Потреба в інвестиціях | 318,4 | 485,6 | 652,8
Валовий прибуток | 26,3 | 38,4 | 50,5
Рівень рентабельності, % | 25,2 | 30,1 | 35,1
Період окупності інвестицій, років | 17,2 | 14,9 | 12,8
Рентабельність інвестицій, % | 5,8 | 6,7 | 7,8
*У порівняльних цінах 2000 р.
Потребу в інвестиціях модельного підприємства екстрапольовано на інші господарства Кагарлицького району Київської області (табл. 6).
Таблиця 6
Прогноз потреби та джерел інвестицій у сільськогосподарську техніку аграрних підприємств Кагарлицького району Київської області на 2005-2009 рр., млн. грн.
№ п/п | Назва підприємств | Всього | В т. ч. джерела
амортизація | прибуток | кредит | інші
1 | ВАТ “Кагарлицький бурякорадгосп” | 13,23 | 1,48 | 3,19 | 7,96 | 0,60
2 | СТОВ “Переможець” | 5,83 | 0,65 | 1,41 | 3,51 | 0,26
3 | СТОВ “Україна” | 4,77 | 0,53 | 1,15 | 2,87 | 0,22
4 | СВК АФ “Перемога” | 14,88 | 1,67 | 3,59 | 8,95 | 0,67
5 | СТОВ “Нове життя” | 5,56 | 0,62 | 1,34 | 3,35 | 0,25
6 | СВК “Черняхівський” | 6,93 | 0,78 | 1,67 | 4,17 | 0,31
7 | СВК “Весна” | 5,30 | 0,59 | 1,28 | 3,19 | 0,24
8 | СТОВ “Колос” | 5,82 | 0,65 | 1,41 | 3,50 | 0,26
9 | СТОВ “Славутич” | 4,34 | 0,49 | 1,05 | 2,60 | 0,20
10 | ПОСП “Дніпро” | 29,93 | 3,35 | 7,22 | 18,00 | 1,36
11 | СТОВ “Обрій” | 6,88 | 0,77 | 1,66 | 4,14 | 0,31
12 | СТОВ “Промінь” | 9,08 | 1,02 | 2,19 | 5,46 | 0,41
13 | СТОВ “Мир” | 10,10 | 1,13 | 2,44 | 6,07 | 0,46
14 | ДП АФ “Мирівська” | 20,39 | 2,28 | 4,92 | 12,27 | 0,92
15 | СТОВ “Нива” | 3,01 | 0,34 | 0,73 | 1,80 | 0,14
16 | ТОВ ВО БРСМ-агро | 6,28 | 0,70 | 1,52 | 3,78 | 0,28
17 | ДП АФ “Черняхівська” | 14,35 | 1,61 | 3,46 | 8,63 | 0,65
18 | ДП АФ “Переселенська” | 11,76 | 1,32 | 2,84 | 7,07 | 0,53
19 | ДП АФ “Росава” | 12,38 | 1,39 | 2,99 | 7,44 | 0,56
20 | ДСП “Київське” | 5,91 | 0,66 | 1,43 | 3,55 | 0,27
21 | ДП АФ “Липовецька” | 6,99 | 0,78 | 1,69 | 4,20 | 0,32
22 | ДП АФ “Слобідська” | 9,17 | 1,03 | 2,21 | 5,51 | 0,42
По району | 212,89 | 23,85 | 51,38 | 128,02 | 9,64
Прогнозні розрахунки свідчать, що для істотного поліпшення матеріально-технічної бази підприємств досліджуваного району необхідно освоїти близько 213 млн. грн. інвестицій. У середньому потребу в реальних інвестиціях під сільськогосподарську техніку, машини, механізми й обладнання вони зможуть покрити на 35,3% за рахунок власних джерел, на 60,1% - залучених засобів (банківський, товарний і лізинговий кредити) і на 4,6% - за рахунок інших джерел грошових коштів.
Встановлено, що для формування інвестиційної привабливості, забезпечення пріоритетності розвитку та підвищення економічної ефективності інвестицій в агропромисловому виробництві необхідно здійснити систему заходів щодо технічного переоснащення підприємств, удосконалення технологій виробництва, зростання реінвестицій прибутку й амортизаційних відрахувань, створення сприятливого інвестиційного клімату для іноземних фінансових ресурсів, стимулювання довгострокового банківського кредитування, розвитку лізингу та іпотеки.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що відобразилося у системній розробці комплексу проблемних питань щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств АПК. Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному:
1. Формування інвестиційної привабливості підприємств АПК є об’єктивною необхідністю і важливою складовою інвестиційного процесу та інвестиційного клімату. За структурними компонентами інвестиційна привабливість об’єктів господарювання складається із пріоритетності об’єктів інвестування, ефективності, інвестиційних ризиків і джерел інвестицій, фінансової стійкості та незалежності, а також достатності економічного обґрунтування. Проте у цьому процесі домінують макроекономічні чинники, які формуються за межами економіки АПК. Тому підвищення пріоритетності його галузей залежить від фінансово-кредитної, податкової і цінової політики, податкових, амортизаційних і кредитних пільг, стабільності законодавства в державі тощо.
2. В наукових дослідженнях і на практиці доцільно використовувати запропоноване визначення інвестиційної привабливості об’єктів господарювання, її мету і критерій, а також уточнене поняття інвестицій, які повніше враховують існуючу практику інвестиційної діяльності та сприятимуть визначенню пріоритетних об’єктів інвестування в АПК.
3. У зв’язку із поширенням різновиду інвестицій, які не включено до загальноприйнятої класифікації, доцільно її розширити за об’єктами необхідності для підприємств АПК шляхом виділення обов’язкових, бажаних та необов’язкових.
4. Критеріальний аналіз існуючих методів оцінки ефективності інвестицій, як головної складової інвестиційної привабливості, при незадовільному фінансовому стані аграрних підприємств, високій вартості капіталу, низькій прибутковості свідчить про доцільність використання індексу доходності інвестицій, який має ряд переваг порівняно з моделями періоду окупності, чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми прибутку. Проте їх потрібно застосовувати комплексно.
5. За останні п’ять років збереглася і набула подальшого розвитку позитивна тенденція інвестиційної діяльності підприємств АПК, що свідчить про зростання його інвестиційної привабливості для вітчизняних та іноземних інвесторів. Одним із суттєвих недоліків у сучасному процесі інвестування агропромислового виробництва є значна диспропорція у структурі капітальних вкладень – левова їх частка припадає на перероблення сільськогосподарської продукції. Головною причиною низької інвестиційної активності приватних інвесторів у сільському господарстві залишається низька прибутковість і великий ризик у тваринництві та значна невизначеність з поверненням капіталу у рослинництві.
6. Доцільність залучення іноземних інвестицій сприяє зростанню і нагромадженню основного капіталу, впровадженню новітніх технологій, розвитку матеріально-технічної бази діючих підприємств АПК. Вони вкладаються, переважно, в ефективно працюючі підприємства і галузі, які мають високу оборотність капіталу, коротку тривалість виробничого циклу і періоду між інвестуванням та отриманням прибутку, низьку ризикованість і позбавлені сезонності. Проте подальший економічний підйом цих суб’єктів господарювання повинен відбуватися за рахунок внутрішніх джерел фінансування, одночасно із використанням прямих іноземних інвестицій.
7. Групуванням аграрних підприємств встановлена прямопропорційна залежність вартісних обсягів виробництва валової (у порівняльних цінах) і товарної продукції, прибутку, а також рівня рентабельності від концентрації основного капіталу на одиницю площі сільськогосподарських угідь. Водночас виявлено позитивний вплив результативних показників операційної діяльності підприємств на зростання і нагромадження основного капіталу, розвиток матеріально-технічної бази і підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва.
8. Існуюча система оцінки інвестиційної привабливості ґрунтується на позавиробничих характеристиках (розвиток ринкових відносин, демографічної ситуації, інвестиційної інфраструктури, рівня ризику тощо) або фінансових показниках (ліквідності, платоспроможності, стійкості), яким приділяється особливе значення. Це не зовсім підходить для встановлення інвестиційної привабливості підприємств. Тому однією зі складових багатокритеріального підходу щодо визначення рівня інвестиційної привабливості виробничих структурних підрозділів має бути оцінка самого виробничого процесу і соціального забезпечення працівників.
9. Провідне місце в інвестиційній привабливості підприємств належить, насамперед, внутрішнім факторам, оскільки зовнішні чинники однакові практично для усіх суб’єктів господарювання. Основна особливість одержаних рейтингових показників інвестиційної привабливості аграрних підприємств областей, які представляють шість синтетичних показників (основний капітал, виробництво продукції рослинництва та тваринництва, загальноекономічний розвиток сільського господарства, продуктивність праці і собівартість продукції рослинництва і
