КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЛІ ХУА (КНР)

УДК: 339(512.317)

УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ

ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ГОНКОНГУ

Спеціальність 08.02.03 — організація управління,

планування та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ — 2004

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі управління зовнішньоекономічних зв’язків Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник Доктор економічних наук, професор

Кредісов Анатолій Іванович,

професор кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: Доктор економічних наук, професор

Новицький Валерій Євгенович,

завідувач відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

кандидат економічних наук, доцент

Дідківський Микола Іванович,

доцент кафедри міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 20 ” 12 2004 р. о 14.00годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий 19 листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В останні роки на економічний розвиток будь-якої країни впливають тенденції посилення взаємозалежності країн світу, а також процеси глобалізації та регіоналізації. Нині жодна країна світу не може забезпечити сталий успішний розвиток своєї економіки, не беручи участі в системі міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці, тобто без активної зовнішньоекономічної діяльності.

Сьогодні зовнішньоекономічна діяльність відіграє все більш значущу роль в економічному житті країн усього світу. Управління зовнішньоекономічною діяльністю країни, регулювання зовнішньої торгівлі та фінансових потоків на міжнародному рівні набувають дедалі більшого значення в процесі інтернаціоналізації господарського життя. Історичний досвід підтверджує вигідність участі країн у міжнародному поділі праці та різних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче веде до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем не тільки в економіці, а й в інших сферах громадського життя. У цьому зв’язку особливий інтерес становить економіка Гонконгу (Сянгана), економічні успіхи якого обумовлюють великий інтерес до дослідження передумов, особливостей та пріоритетів розвитку зовнішньоекономічної діяльності Гонконгу.

Для України, з огляду на завдання реформування своєї економіки, дослідження особливостей системи управління зовнішньоекономічною діяльністю Гонконгу має незаперечне значення.

Серед наукових праць, в яких досліджуються питання адаптації економік країн до нових умов постіндустріальної цивілізації, використання країнами своїх конкурентних переваг на світовому ринку, у тому числі проблеми економічного розвитку Гонконгу, особливості його зовнішньоекономічної діяльності, варто відзначити праці таких учених-економістів, як Будкіна В.С., Бураковського І.В., Вергуна В.А., Горбунова А., Дідківського М.І., Іванова П.М., Клочка В.П., Кожевнікова Г.М., Кредісова А.І., Куколевського А.Г., Лук’яненка Д.Г., Макогона Ю.В., Мороза Д.А., Новицького В.Є., Панченка Є.Г., Поручника А.М., Рогача О.І., Рокочої В.В., Румянцева А.П., Філіпенка А.С., Шергіна С.В., Шниркова О.І. та ін., а також китайських учених Вєн Фунь, Вєй Ян Шєн, Джан Гун Дє, Джан Цуо Чєнь, Джен Дє Лян, Жен Цзи Гань, Лі Феня, Люй Шу Йонь, Сюй Джи Ган, Чен Ке Гун, Чен Туо, Янь Сун Хуа та ін.

Разом з тим, все ще бракує комплексних досліджень економічного розвитку Гонконгу, механізму управління його міжнародною економічною діяльністю на макро- і мікрорівнях з урахуванням специфіки Гонконгу як Особливого адміністративного району (ОАР) Китаю. На даний час стан наукової розробки означеної проблеми потребує узагальнення теоретичних та прикладних аспектів зовнішньоекономічної діяльності Гонконгу та отримання на цій основі нових наукових результатів, які можуть бути використані, зокрема, у формуванні зовнішньоекономічної політики України, що й обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертаційна робота виконана у відповідності до теми наукового дослідження кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин “Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю на національному і світогосподарському рівнях”, яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (№ 01БФ048-01) в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб розкрити і систематизувати особливості формування та функціонування економічної системи Гонконгу, виявити основні переваги ринкової моделі його економіки та з’ясувати роль уряду в економічному розвитку Гонконгу, насамперед у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи передбачає розв’язання низки завдань дослідження, які і визначають структуру роботи:

· дослідити особливості економічного розвитку Гонконгу в умовах посилення процесів глобалізації з урахуванням специфіки функціонування двох економічних систем в одній країні (Китаю);

· установити чинники, які визначають масштаби і пріоритети функціонування внутрішньої економіки Гонконгу. Дослідити економічної зв’язки Гонконгу з Китаєм, їх значення для розвитку гонконгської економіки;

· розкрити сутність урядової політики Гонконгу та механізм її реалізації;

· здійснити аналіз зовнішньоторговельної стратегії і тактики Гонконгу в контексті можливих наслідків вступу КНР до СОТ;

· сформулювати принципи побудови фінансової системи Гонконгу, які забезпечують її ефективність. Здійснити комплексне дослідження системи управління фінансами Гонконгу;

· визначити стратегію переходу економіки Гонконгу від індустріальної до постіндустріальної моделі розвитку;

· запропонувати перспективні напрями зовнішньоекономічного співробітництва України з Гонконгом.

Об’єктом дослідження є економіка Гонконгу після ліквідації колоніальної залежності і набуття статусу Особливого адміністративного району Китаю.

Предметом дослідження є особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності Гонконгу в умовах домінування зовнішніх чинників.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові методи аналізу та синтезу, узагальнення (зокрема, для визначення основних чинників економічного прогресу Гонконгу у підрозділі 4.2), метод історизму (наприклад, для характеристики розвитку Гонконгу в умовах колоніальної залежності у підрозділі 1.2), методи порівняння (наприклад, порівняння економічного розвитку Гонконгу та Сінгапуру у підрозділі 4.3), емпіричні (наприклад, застосовано емпіричний досвід до вивчення систем, що склалися між місцевими і зарубіжними підприємствами, їх раціонального характеру у підрозділі 3.2) та статистичні методи — при побудові таблиць, оцінюванні рівнів економічного розвитку (у підрозділах 2.2 та 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного дисертаційного дослідження отримано такі результати, які становлять наукову новизну:

· отримало подальший розвиток дослідження особливостей управління економічним розвитком Гонконгу (Сянгана) в умовах посилення процесів глобалізації. Сформульовано концептуальні засади економічного і соціального піднесення Гонконгу з урахуванням специфіки функціонування двох економічних систем в одній країні (Китаю), що і визначає головні риси гонконгської моделі економічної трансформації;

· установлено, що саме зовнішні фактори визначають пріоритети та масштаби функціонування внутрішньої економіки Гонконгу, основу якої становлять експортоорієнтовані виробництва, які оптимально поєднують інтереси та ресурси національних і іноземних підприємців. Доведено, що в економічному розвитку Гонконгу особливе місце займає стабільний і ємний ринок Китаю;

· доведено, що ефективність урядової політики Гонконгу ґрунтується на філософії економічного лібералізму і реалізується шляхом: 1) створення дієвої законодавчої бази, яка сприяє вільному, ефективному розвитку економіки; 2) розроблення відкритої, недискримінаційної інвестиційної політики; 3) надання іноземним інвесторам податкових пільг та гарантій щодо вільного ввезення і вивезення капіталу та прибутків; 4) формування сучасної інфраструктури; 5) використання висококваліфікованих кадрів;

· обґрунтовано наслідки вступу Китаю до СОТ для економіки Гонконгу, що зведено до такого: по-перше, цей вступ поліпшить умови торгівлі, сприятиме зростанню товарообігу, посилить взаємодоповненість економік Гонконгу та континентального Китаю; по-друге, вступ до СОТ розширить масштаби залучення капіталів і таким чином збільшить інвестиційні можливості гонконгських бізнесменів на території континентального Китаю, особливо у сфері послуг; по-третє, зросте роль Гонконгу як регіональної штаб-квартири ТНК. При цьому ТНК малих та середніх масштабів, які розміщуватимуться в Гонконзі, зможуть поширити свою діяльність і на внутрішній Китай. Разом з тим установлено, що в перспективі, наприклад після п’яти років, роль Гонконгу як посередника між Китаєм та іншими країнами світу зменшиться, водночас зросте його підприємницька роль;

· вперше здійснено комплексне дослідження системи управління фінансами Гонконгу. Сформульовано принципи, які забезпечують ефективність фінансової системи Гонконгу: 1) це дотримання законності у фінансовій політиці; 2) забезпечення її стабільності; 3) дієва система контролю за формуванням та використанням фінансів. Доведено, що особливістю фінансової системи Гонконгу є формування такої фінансової інфраструктури, завдяки якій Гонконг і став одним із провідних фінансових центрів світу;

· сформульовано стратегію переходу економіки Гонконгу від індустріальної до постіндустріальної моделі розвитку, сутність якої полягає в диверсифікації традиційних секторів економіки і динамічному розширенні фінансового сектору, сфери послуг, галузей високих технологій, будівництва та ринку нерухомості, зростанні ролі інформаційних послуг;

· запропоновано найбільш доцільні галузеві та науково-технічні напрями розвитку співробітництва України з Гонконгом з урахуванням досягнутих ними рівнів у міжнародній спеціалізації та НТП. Обґрунтовано, що для їх реалізації необхідно здійснити передусім такі кроки: 1) вивчити можливості сторін для співпраці у галузі високих технологій; 2) створити розгалужену об'єднану банківську систему (відкриття банківських філій на території України та Гонконгу); 3) відкрити торговельні представництва; 4) організувати у найближчому майбутньому виставки-ярмарки, обмін делегаціями, семінари з участю представників обох заінтересованих сторін; 5) організувати спільну підготовку кадрів для подальшого співробітництва.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження визначається його актуальністю, новизною та сукупністю положень, які виносяться на захист.

На прикладі Гонконгу розкрито механізм ефективного розв’язання соціально-економічних проблем країн, які здійснюють ринкову трансформацію, показано значення відкритості економіки для її успішного розвитку, висвітлено роль уряду в забезпеченні умов для сталого ефективного розвитку підприємництва. На думку автора, механізм вирішення ряду соціально-економічних проблем у Гонконзі може бути використаний в Україні в процесі ринкової трансформації її економіки.

Результати дисертаційного дослідження були впроваджені у роботі Товариства з обмеженою відповідальністю “Китай–город” у Севастополі (довідка № 09-3 від 3 вересня 2004 р.) та в навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів “Світова економіка”, “Економіка і зовнішньоекономічні зв’язки України” та “Регулювання світової економіки” (довідка № 97-34 від 7 вересня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо дослідження особливостей економічного розвитку Гонконгу та факторів, які забезпечили його піднесення. Всі наукові результати, викладені у дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто.

Апробація дослідження. Проміжні результати дисертаційного дослідження, низка його положень і висновків були неодноразово оприлюднені у виступах на наукових конференціях, що проводилися в Інституті міжнародних відносини Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 2000-2003 рр., на науково-практичній конференції “Державна регуляторна політика України” в Українській академії зовнішньої торгівлі (Київ, 27 квітня 2001 р.), на науково-практичних конференціях “Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства” та “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (Київ, 1–2 листопада 2001 р.) та (Київ, 10–11 жовтня 2002 р.) в Інституті міжнародних відносини Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на наукових дискусіях в Гонконгському науково-технічному університеті в липні 2002 р. (Гонконг). Крім того, матеріал, викладений у дисертації, використовувався при підготовці та читанні навчальних курсів “Управління зовнішньоекономічною діяльністю” та “Світова економіка”, які забезпечуються кафедрою управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Публікації. Результати наукового дослідження викладено у 8 одноосібних наукових працях, з них 5 статей у наукових фахових виданнях та 2 тези доповідей на наукових конференціях, які включено до відповідного переліку ВАК України, 1 стаття опублікована китайською мовою загальним обсягом 3,0 д.а.

Структурно робота складається із вступу, переліку умовних скорочень, чотирьох розділів, чотиринадцяти підрозділів та висновків. Загальний обсяг дисертації — 203 сторінки, у тому числі 6 таблиць; список використаних джерел становить 175 найменувань українською, російською, англійською та китайською мовами на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, показано ступінь її розроблення, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну одержаних результатів та практичне значення результатів дисертаційного дослідження, їх апробація.

У першому розділі “Основні домінанти та особливості адміністративно-правової та економічної систем Гонконгу” розглядаються та аналізуються особливості адміністративно-правової та економічної систем Гонконгу, історичні, економічні, географічні та інші чинники його економічного розвитку.

Гонконг є одним з місцевих адміністративних районів Китаю. Однак, незважаючи на те, що Китай — це унітарна держава, в ОАР Гонконг існує відмінний від внутрішніх районів соціально-економічний устрій, що є результатом втілення в життя положення, закладеного в Конституції КНР: “Одна держава — дві системи”. Правовий статус ОАР Гонконг визначається статтею 31 Конституції КНР.

Автор детально проаналізувала повноваження ОАР Гонконг, визначені Конституцією КНР. ОАР Гонконг уповноважений самостійно вести свої адміністративні справи, користується автономією у фінансово-економічній, промислово-торговельній, транспортній галузях, в управлінні земельними і природними ресурсами, у сферах науки, техніки тощо. При цьому проводиться курс, що базується на принципі “Гонконгом управляють самі гонконгці”.

Досліджуючи засади побудови ринкової економічної системи ОАР Гонконг, автор зазначає, що основна відмінність цього району від внутрішніх районів Китаю полягає в тому, що у схемі економічного устрою ОАР Гонконг центральними є положення про збереження капіталістичного ладу протягом 50 років та про охорону права приватної власності.

На основі аналізу законодавчої бази Гонконгу, автор доходить висновку, що він має високий рівень автономії у фінансовій сфері. Усі фінансові справи, у тому числі право розпоряджатися фінансовими ресурсами, складати бюджетні кошториси, перебувають у сфері компетенції Гонконгу. Гонконг самостійно розробляє фінансову політику і зберігає гонконгський долар як законну місцеву валюту. Право грошової емісії також належить уряду ОАР Гонконг. Гонконг зберігає самостійну податкову систему, самостійно ухвалює закони, що стосуються порядку та видів оподаткування, розміру податкових ставок та інших аспектів податкової служби, як і раніше, дотримується низьких ставок оподаткування. Окреслені правові засади, зокрема відповідні положення Конституції Китаю, які дають змогу ОАР Гонконг продовжувати проведення політики вільних і відкритих фінансових операцій.

Проведене дослідження економіки Гонконгу в розрізі окремих історичних періодів, а також окремих галузей та сфер економіки показало, що передумовою економічного прогресу була і є зовнішньоекономічна діяльність, передусім розвиток зовнішньої торгівлі. Разом з тим, посилення конкуренції на світовому ринку, політика торговельного протекціонізму західних країн тощо обумовили поступове перетворення гонконгської економіки в диверсифіковану.

У другому розділі дисертації “Макроекономічне управління економікою Гонконгу в сучасному глобалізованому ринку” розглядається роль уряду у розвитку економічних відносин, аналізуються механізми його впливу на стан макроекономіки.

На основі аналізу урядової політики Гонконгу можна констатувати, що уряд забезпечує необхідні умови для розвитку ринку, ефективного розподілу ресурсів, сприяючи розвитку економіки відповідно до економічної політики. Основний зміст економічної політики гонконгського уряду можна визначити як “політику урядового невтручання”. Її сутність полягає в дотриманні філософії економічного лібералізму, активній підтримці свободи підприємництва і ряду інших економічних свобод. Згідно з вимогами законодавства уряд не втручається безпосередньо у виробничу діяльність промислових підприємств, не бере участі у ціноутворенні, не вживає заходів для охорони інвестицій, не надає ніяких пільг. Підприємства самі вирішують питання, пов’язані з виробництвом, постачанням, збутом, персоналом, майном. Ринок — єдиний чинник, який визначає напрями розвитку промисловості. Завдання уряду — забезпечувати систему свободи підприємництва. За винятком випадків, передбачених законодавством, уряд не вживає ніяких заохочувальних або обмежувальних заходів до жодного промислового підприємства, застосовується однаковий підхід до місцевого й іноземного інвесторів.

Водночас дослідження показало, що “невтручання” уряду в економіку Гонконгу відносне. Насправді це політика помірного втручання. За допомогою законодавчих актів уряд забезпечує створення сприятливого інвестиційного клімату, що стимулює конкуренцію, зміцнення ринкових механізмів, сприяє розвитку міжнародної економічної діяльності, протидіє корупції в усіх сферах економіки тощо, і тим самим здійснює необхідний макроекономічний контроль. За кілька років поступово було створено комплекс завершених моделей економічної політики, зокрема: зовнішньоторговельна політика, промислова політика, фінансова політика, земельна політика та політика оподаткування.

У дисертації розкриваються основні положення зовнішньоторговельного законодавства Гонконгу, яке забезпечує необхідні умови для успішного розвитку цієї сфери економіки. Значна увага приділена питанням ліцензування експорту та імпорту товарів. Без наявності ліцензій ввезення або вивезення товару через митній кордони Гонконгу не допускається. Ця політика ліцензування здійснюється не для охорони внутрішнього ринку, а з метою забезпечення дотримання учасниками торговельних відносин (ринку) санітарно-гігієнічних норм, здійснення заходів, необхідних для охорони навколишнього середовища, безпеки, запобігання контрабанді і виконання особливих міжнародних зобов'язань.

Ураховуючи значення зовнішньої торгівлі для економіки Гонконгу, в дисертації особлива увага приділяється саме цій сфері економіки. Дослідження показало, що зовнішньоторговельний оборот Гонконгу зростав високими темпами, про що свідчать дані наведені у Таблиці 1.

Таблиця 1

Зовнішньоторговельний оборот Гонконгу у світовій торгівлі *

Рік | Зовнішньоторговельний оборот | Експорт | Імпорт

млрд

дол. США | місце | на душу населення

дол. США | млрд

дол. США | місце | на душу населення дол. США | млрд

дол. США | місце | на душу населення дол. США

1979 | 32,00 | 21 | 6600 | 15,10 | 27 | 3100 | 17,10 | 21 | 3500

1984 | 56,90 | 13 | 10500 | 28,30 | 15 | 5200 | 28,60 | 16 | 5300

1991 | 198,00 | 10 | 34100 | 98,00 | 10 | 16900 | 100,00 | 10 | 17200

1995 | 372,00 | 8 | 61400 | 174,00 | 9 | 28700 | 198,00 | 7 | 32700

1997 | 400,00 | 8 | 66000 | 190,00 | 9 | 31350 | 210,00 | 6 | 34650

1999 | 355,00 | 10 | 58600 | 174,20 | 11 | 28750 | 181,00 | 9 | 29850

2000 | 418,48 | 9 | 62457 | 203,72 | 10 | 30403 | 214,76 | 9 | 32054

2001 | 394,97 | 10 | 58951 | 191,31 | 10 | 28554 | 203,66 | 10 | 30397

2002 | 418,40 | 10 | 62448 | 205,30 | 11 | 30642 | 213,10 | 10 | 31806

2003 | 466,89 | 66700 | 229,26 | 32752 | 237,60 | 33943

*Джерело: Щорічна статистика Відділу дослідження Бюро розвитку торгівлі Гонконгу. <http://www.tdctrade.com/>

Гонконг підтримує активні комерційні торговельні зв'язки з 200 країнами і районами світу, з них понад 80 країн заснували в Гонконзі свої консульства або торговельні представництва. До першої десятки партнерів Гонконгу по транзитній торгівлі входять внутрішні райони КНР, США, Японія, Тайвань, Сінгапур, Республіка Корея, Німеччина, Англія, Франція і Малайзія. Торговельний оборот з ними становить 80% валової зовнішньої торгівлі Гонконгу. Примітно, що значну частину головних партнерів Гонконгу становлять країни і райони Азіатсько-тихоокеанського регіону (АТР). На Гонконг припадає одна п'ята частина валового торговельного обороту АТР. Специфічне географічне положення Гонконгу обумовлює його роль як транспортного центру Далекого Сходу і важливого пункту зосередження вантажів і транзитних перевезень на західному березі Тихого океану.

В економічному розвитку Гонконгу особлива роль належить Китаю. Так, одним з головних чинників, що забезпечили швидке відновлення економіки і транзитної торгівлі Гонконгу в післявоєнний період, було зростання торгівлі з континентальним Китаєм (Таблиця 2). На сучасному етапі економічні зв’язки з континентальним Китаєм залишаються визначальним чинником економічного прогресу Гонконгу. Обсяг експорту гонконгських товарів в загальному обсязі торгівлі є незначним, а тому суттєво не впливає на загальну динаміку торговельного обороту.

Оскільки економіка Гонконгу характеризується великою залежністю від торгівлі, то питання вступу до СОТ для цього району Китаю є особливо актуальним. Автор аналізує різні підходи гонконгських та зарубіжних учених і політологів, їх прогноз стосовно впливу вступу до СОТ на економіку Гонконгу.

Таблиця 2

Динаміка торгівлі між КНР та Гонконгом 1995–2002 рр. (млрд гонк. дол.)*

1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2001 р. | 2002 р.

Експорт гонконгських товарів | 63,6 |

61,6

(– 3,0%) | 63,9

(+3,7%) | 56,1

(–12,2%) | 50,4

(–10,1%) | 49,5

(– 1,8%) | 41,4

(– 16,4%)

Транзит Гонконгу | 384,1 |

417,6

(+8,8%) | 443,9

(+6,3%) | 407,4

(– 8,2%) | 399,2

(– 0,2%) | 496,6

(+24,4%) | 571,9

(+15,2%)

Імпорт Гонконгу | 539,5 |

570,4

(+5,7%) | 608,4

(+6,7%) | 580,6

(– 4,6%) | 607,5

(+4,6%) | 682,0

(+12,3%) | 717,1

(+5,1%)

*Джерело: Щорічник економіки Гонконгу. http://www.info.gov.hk/

Аналіз структури іноземного капіталу за сферами прикладання та інвесторами (країнами), проведений автором, показав, що міжнародні організації продовжують вважати Гонконг найкращим “бізнесом-містом” Азії. Зарубіжних бізнесменів у Гонконзі приваблюють насамперед максимально спрощені бюрократичні процедури щодо інвестування, стабільна інвестиційна політика, простий податковий режим та низькі ставки оподаткування, передові інфраструктура і зв'язок, близькість до інших головних ринків тощо. Азіатсько-тихоокеанські регіональні ТНК вважають, що Гонконг залишається найважливішим пунктом для створення регіональної штаб-квартири в Азії. Саме тому кількість ТНК, які відкрили тут свої регіональні штаб-квартири, або материнські компанії, та представництва до червня 2003 р. становила 3119, що на 4,3% більше, ніж у 2000 р.

Дослідження системи управління фінансами Гонконгу показало, що Гонконг є головним фінансовим центром Азії. Близько ста держав і районів заснували тут свої банки як опорні пункти в АТР; з найбільших 100 світових банків 85 мають свої відділення в Гонконзі; з усіх зареєстрованих банків Гонконгу понад 90% є іноземними банками, які контролюються іноземним капіталом.

Висока репутація Гонконгу як міжнародного фінансового центру забезпечується добре керованою і прозорою системою, діючою відповідно до міжнародних стандартів, в основі яких лежить принцип сумлінності, а також жорсткі заходи проти корупції.

Чільне місце в дисертації присвячується питанням управління інфраструктурною індустрією Гонконгу. У роботі показано, що існуюча в Гонконзі система інформаційного забезпечення стає надійним підґрунтям для прийняття рішень банкірами, інвесторами, бізнесменами, тощо, що в кінцевому підсумку сприяє успішному економічному розвитку Гонконгу.

У дисертації показано, що важливим джерелом фінансових надходжень Гонконгу є туризм. Гонконг, що славиться у світі як “Перлина Сходу”, є центром туризму на Далекому Сході. За підсумками обстеження світових туристичних центрів за 2002 р. Гонконг посідає перше місце у переліку найвідоміших туристичних центрів. Успіху у туристичній діяльності Гонконг досяг завдяки рекламі та безперервному поліпшенню системи управління цією сферою економіки.

У третьому розділі дисертаційної роботи “Особливості системи управління економікою Гонконгу на мікрорівні” розкриваються чинники, які забезпечують розвиток підприємництва Гонконгу, збереження позицій гонконгських підприємств на зовнішньому ринку. Як показало дослідження, успішному розвитку підприємництва насамперед сприяє існуючий порядок створення підприємств, їх реєстрації.

У розвитку підприємницької діяльності в Гонконзі, у тому числі і зовнішньоекономічної, велику роль відіграють посередницькі організації. Особливість їх полягає в тому, що вони тут трансформувалися в сполучну ланку між урядом і підприємствами, а також між усіма ринковими сегментами (суб’єктами). Фактично ці ринкові організації перетворилися в основний механізм здійснення урядом непрямого управління соціальною економікою. Вони виконують різноманітні функції — допомагають у проведенні науково-дослідної роботи, надають техніко-економічну та іншу інформацію, сприяють розширенню зовнішньоекономічних зв’язків, розвитку конкуренції тощо.

Така особливість Гонконгу, як своєрідна роль уряду в управлінні економікою, проявляється і на мікрорівні. Як показало дослідження, уряд не допомагає промисловим підприємствам, не підтримує їх матеріально, не втручається в управління виробничим процесом. Якщо і трапляється втручання в управління економікою на мікрорівні, то це втручання мінімальне. Воно стосується лише розроблення правових режимів підприємництва, зокрема питань податкової політики, антикорупційних заходів тощо.

Зауважимо, що протягом двадцяти років уряд Гонконгу проводив інтенсивну роботу, спрямовану на боротьбу з корупцією, і нині рівень корупції невисокий. Уряд підтримує прозору економіку, відкриті торговельні відносини, дозволяє вільний грошовий обіг тощо, тобто створює належні умови, за яких юридичні та фізичні особи мають змогу повністю виявити свої здібності. Сам уряд не є власником компаній, не володіє контрольним пакетом акцій великих гонконгських фірм (холдингові компанії).

Отже, уряд виконує насамперед законодавчу роль, формує правову основу для успішного розвитку підприємництва, а приватні фірми, компанії, діючи в межах установлених норм і правил, самостійно вирішують усі питання, що стосуються безпосередньо виробництва продукції чи надання послуг. Такий характер відносин між урядом і підприємцями дуже рідкісний в азіатському регіоні, і навіть у світі. Певною мірою це пояснюється специфічним попереднім розвитком Гонконгу як британської колонії. Для британського управління у Гонконзі було характерним дистанціювання від проблем виробництва. Увага зосереджувалася переважно на адміністративній роботі. Сьогодні склад урядовців змінився, більшість з них — місцеві китайці, але чітке розмежування функцій між урядом і підприємницькими структурами збереглося, і воно забезпечує низку переваг в економічній системі Гонконгу.

Гонконгський уряд, підтримуючи визначений Основним Законом низький податковий режим, діє згідно з принципом, якого рідко дотримуються уряди інших країн: витрати уряду мають бути в межах його доходів. Ця філософія, що сповідується протягом багатьох років, пояснює той факт, що частка урядових витрат у ВНП Гонконгу значно нижча, ніж у більшості інших країн світу.

Автор акцентує на тому, що Гонконг є одним із “вузлових пунктів”, у якому зосереджуються головні світові іноземні компанії. Найбільшу кількість зарубіжних компаній в Гонконзі мають США, Японія, Великобританія та КНР.

Іноземні компанії сприяють оперативному надходженню до Гонконгу новітньої інформації, а також розширюють канали для ділових контактів з різними регіонами світу, дають можливість краще пізнати кон’юнктуру світового ринку, тенденції її можливих змін. Крім того, навіть дуже малі підприємства Гонконгу також прагнуть брати участь у міжнародному бізнесі, вони намагаються підвищувати рівень своїх знань та здібностей, вчаться мистецтву управління в іноземних компаній, з тим щоб краще управляти своїм бізнесом в Азії. Багато ТНК, які функціонують у такому підприємницькому середовищі з міжнародним характером, почувають себе тут як вдома.

Останнім часом посилюються зв’язки та взаємовплив між компаніями-власниками та корпоративними підприємствами Гонконгу. Деякі місцеві підприємства-власники вивчають сучасні форми ведення справ та механізми управління на корпоративних підприємствах. Багато підприємств-власників намагаються залучати талановитих фахівців з корпоративних підприємств, навіть чимало підприємств-власників створені саме тими працівниками, які проходили курс вищої підготовки та навчання на корпоративному підприємстві. На корпоративні підприємства впливають моделі стрімкого розвитку бізнесу в Гонконзі, тому скоріше за все вони схильні до способу управління, який особливого значення надає кадровій політиці. Щоб залучити та утримати потрібних фахівців, корпоративні підприємства розробили спеціальну гнучку стратегію, яка передбачає різні форми заохочення цих фахівців, надання їм більшого довір’я, посилення залежності їхнього заробітку від результатів роботи. Таким чином, корпоративні підприємства ще більше посилили гнучкість управління з метою досягнення найкращих результатів підприємництва.

Своєрідність розвитку бізнесу в Гонконзі пояснює його важливі особливості — співіснування різних форм підприємництва, ділові раціональні контакти і навіть взаємна підтримка різних організацій, підприємств, що забезпечує пропорційний, збалансований розвиток економіки Гонконгу. Саме завдяки цьому чиннику гонконгський бізнес відіграє таку роль у світовій економіці, яка значно переважає його розміри.

У четвертому розділі дисертації “Ефективність та конкурентоспроможність економіки Гонконгу в системі міжнародної економічної діяльності” аналізується оцінка зарубіжними експертами економічної системи Гонконгу, рівня її конкурентоспроможності.

Відомі економічні інституції світу визначають Гонконг як один з найбільш конкурентоспроможних ділових осередків світу. Цей загальний висновок підтверджують такі дослідження, як “Глобальна доповідь про світову конкурентоспроможність” (Global Competitiveness Ranking) Гарвардського Інституту з питань вивчення міжнародного розвитку, “Доповідь конкурентоспроможності Азії” Світового економічного форуму, “Вивчення світової конкурентоспроможності” (World Competitiveness Study) Міжнародного інституту розвитку управління та інших подібних організацій.

На підставі проведеного в дисертації дослідження узагальнюються чинники, що сприяли незаперечному економічному прогресу Гонконгу. Серед головних з них слід виділити економічну та фінансову свободу, ефективну податкову систему, урядову політику “невтручання” та законодавчого сприяння підприємництву, грошово-кредитну стабільність, відкритість до інвестицій, ефективну урядову протидію корупції, відсутність дискримінації та ін.

Уряд Гонконгу приділяє значну увагу підвищенню конкурентоспроможності як засобу зростання економічної ефективності в усіх галузях і сферах економіки. Коли мова йде про конкурентоспроможність, спеціалісти завжди порівнюють Гонконг з Сінгапуром. Гонконг та Сінгапур, які входять до групи “чотирьох драконів Азії”, мають багато спільних рис у природно-географічних умовах, соціально-економічному устрої, у них розвинута, конкурентоспроможна економіка, стабільна політична атмосфера. Разом з тим у міру поглиблення глобалізації світової економіки поступово загострюється конкуренція між Гонконгом та Сінгапуром. Тому в дисертації дається порівняльний аналіз економічного розвитку Гонконгу та Сінгапуру, з тим щоб краще оцінити їх конкурентоспроможність. Це порівняння підтверджує, що, незважаючи на певні відмінності, які існують між Гонконгом і Сінгапуром, їх незаперечний економічний прогрес забезпечується низкою спільних основоположних чинників. Головні з них такі: 1) ліберальна економічна політика; 2) стабільна соціальна і політична атмосфера; 3) відкрита, недискримінаційна інвестиційна політика; 4) надання іноземним інвесторам податкових пільг та гарантій щодо вільного ввезення і вивезення капіталу та прибутків; 5) дієві урядові заходи у боротьбі з корупцією; 6) сучасна інфраструктура; 7) висококваліфіковані трудові ресурси.

Ці та ряд інших чинників і є тим підґрунтям, що забезпечує стабільний успішний розвиток і Гонконгу, і Сінгапуру. Загострення конкуренції між ними обумовлює прагнення кожного з них не відстати, утримати свої позиції, що, безперечно, сприяє економічному прогресу як цих країн, так і регіону в цілому.

Для України, яка сьогодні здійснює докорінні економічні реформи, досвід Гонконгу, як і Сінгапуру, в організації та стимулюванні підприємництва, залученні іноземних інвестицій, розвитку зарубіжних зв’язків, на нашу думку, становить незаперечний інтерес.

У дисертації розглядаються перспективи та умови економічного співробітництва України та Гонконгу. На жаль, сьогодні Україна слабо представлена на такому вигідному фінансовому і торговельному ринку, як Гонконг. Українські підприємці віддають перевагу пошуку ділових партнерів насамперед у Європі чи Америці, а вже потім — в інших регіонах. Гонконг і Україна знають один про одного дуже мало. На нашу думку, українським бізнесменам необхідно: по-перше, зосередити увагу на тих гонконгських компаніях, що вже знайомі з Україною і можуть самостійно оцінити перспективи, що відкриваються, а по-друге, докласти зусиль для надання гонконгським діловим колам якомога повнішої інформації про економіку України, з тим щоб розкрити їм можливості щодо вкладення капіталу в Україні. Автор вважає, що для налагодження економічного співробітництва між Гонконгом та Укра-їною необхідно здійснити передусім такі кроки: 1) вивчити можливості сторін для співпраці у галузі високих технологій; 2) створити розгалужену об'єднану банківську систему (відкриття банківських філій на території України та Гонконгу); 3) відкрити торговельні представництва; 4) організувати у найближчому майбутньому виставки-ярмарки, обмін делегаціями, семінари з участю представників обох заінтересованих сторін; 5) організувати спільну підготовку кадрів для подальшого співробітництва. Це лише перший, але необхідний підготовчий етап на шляху до тривалої й продуктивної взаємодії Гонконгу та України задля взаємного процвітання й благополуччя.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки.

1. Високі темпи економічного зростання Гонконгу пояснюються сукупністю історичних, економічних та інших чинників, які були своєчасно, послідовно та ситуаційно використано при раціональній та конструктивній ролі держави. Що стосується історичних чинників, то насамперед необхідно відзначити особливості розвитку економіки Гонконгу упродовж більш як століття як британської колонії. Особливість ця полягала в тому, що, незважаючи на політичну несвободу Гонконгу, він характеризувався економічною свободою та використовував переваги економіки найбільш розвинутої країни. Британська політика щодо Гонконгу будувалася на засадах постійного забезпечення умов для вільного розвитку економіки.

2. Відновивши свій політичний суверенітет над Гонконгом, Китайська Народна Республіка разом з тим зберегла високий ступінь економічної автономії Гонконгу. Ця автономія насамперед означала свободу ринкових відносин, що стало результатом втілення в життя закладеного в Конституції КНР і в китайських законах положення “одна держава — дві системи”. ОАР Гонконг уповноважений самостійно вести свої адміністративні справи, користується автономією у фінансово-економічній, промислово-торговельній, транспортній галузях, в управлінні земельними і природними ресурсами, у сферах науки, техніки тощо.

3. У схемі економічного устрою ОАР Гонконг, що визначена в Основному законі, центральне місце посідають питання збереження капіталістичного ладу і охорони права приватної власності. Саме в цьому полягає головна особливість економічного устрою ОАР Гонконг і основна відмінність цього району від внутрішніх районів Китаю.

4. Основою сталого економічного розвитку Гонконгу є орієнтація на розвиток зовнішньоекономічних відносин та швидке реагування на зміни структури і динаміки світових ринків. Специфіка Гонконгу — невелика територія, обмеженість внутрішнього ринку тощо — обумовлюють визначальний характер зовнішніх чинників у розвитку економіки, насамперед зовнішньої торгівлі.

5. Головний зміст економічної політики гонконгського уряду можна охарактеризувати як “м’яке” втручання. Її сутність полягає в дотриманні філософії економічного лібералізму, активній підтримці зовнішньоекономічної діяльності, системи свободи підприємництва і ряду інших економічних свобод, що сприяють успішному розвиткові економіки та підвищенню добробуту населення. Розподіл та використання виробничих ресурсів, інвестицій, установлення цін на сировину та готову продукцію тощо регулюють не чиновники уряду, а ринковий механізм. Однак насправді це політика спрямована на максимальне спрощення бюрократичних процедур, створення через відповідні законодавчі акти сприятливого інвестиційного клімату, що стимулює конкуренцію, зміцнення ринкових механізмів, протидіє корупції в усіх сферах економіки тощо. Важливий чинник успішної діяльності урядових органів — професіоналізм та високі моральні якості їхніх працівників, відповідальність за доручену справу.

6. Втручання уряду в управління економікою на мікрорівні також мінімальне. Воно стосується лише розроблення правових режимів підприємництва, порядку створення та реєстрації підприємств, питань податкової політики тощо. Простий і зрозумілий режим оподаткування доходів фірм та громадян, низькі податкові ставки як для фізичних, так і для юридичних осіб є важливими чинниками стимулювання робочої сили та інвестицій. Уряд Гонконгу створює такий правовий режим, щоб матеріальні інтереси урядовців та підприємців безпосередньо не пересікалися, але вони постійно спілкуються, проводять взаємні консультації, створюються умови взаємної ефективності. Своєрідність розвитку бізнесу в Гонконзі пояснює його важливі особливості — співіснування різних форм підприємництва, ділові раціональні контакти і навіть взаємна підтримка різних організацій, підприємств, що забезпечує пропорційний, збалансований розвиток економіки Гонконгу. Саме завдяки цьому чиннику гонконгський бізнес відіграє таку роль у світовій економіці, яка значно переважає його розміри.

7. Економіка Гонконгу характеризується повною відкритістю і великою залежністю від торгівлі. Гонконг підтримує активні комерційні торговельні зв'язки з 200 країнами і районами світу, з них понад 80 країн заснували в Гонконзі свої консульства або торгпредства. Найбільшим торговельним партнером Гонконгу є Китай. Зростання торгівлі з континентальним Китаєм було одним з головних чинників, що забезпечили швидке відновлення економіки Гонконгу в післявоєнний період. На сучасному етапі економічні зв’язки з континентальним Китаєм залишаються визначальним чинником економічного прогресу Гонконгу, а ринок першого є стабільним стимулятором економічного зростання.

8. Історично в Гонконзі сформувався великий міжнародний торговельний і банківський капітал, тісно переплетений фінансовими і торговельними групами. Гонконг по праву вважається головним фінансовим центром Азії. Біля ста держав і районів заснували в Гонконзі свої банки як опорні пункти в Азіатсько-тихоокеанському регіоні; з найбільших 100 світових банків 85 мають свої відділення в Гонконзі; з усіх зареєстрованих банків Гонконгу понад 90% є іноземними банками, які контролюються іноземним капіталом. Висока репутація Гонконгу як міжнародного фінансового центру забезпечується добре керованою і прозорою системою, діючою відповідно до міжнародних норм і стандартів, в основі яких лежать принцип сумлінності та жорсткі заходи проти корупції.

9. Важливу роль в економічному розвитку Гонконгу відіграє чітка, налагоджена система інформації та комунікації. Гонконг — місто, яке першим у світі створило єдину мережу цифрового електронного зв'язку. Він посідає перше місце за ступенем використання міжнародних каналів електронного зв'язку, а за кількістю факсимільних апаратів на душу населення поступається тільки Японії. Уся інформація, яку можна отримати через різноманітні канали, стає базою для прийняття рішень економістів, інвесторів і бізнесменів і в кінцевому підсумку сприяє успішному економічному розвитку Гонконгу.

10. В успішному розвитку підприємництва Гонконгу чималу роль відіграють посередницькі структури. Вони виконують різноманітні функції — допомагають у проведенні науково-дослідної роботи, надають техніко-економічну та іншу інформацію, сприяють розширенню зовнішньоекономічних зв’язків, розвитку конкуренції тощо.

11. Аналіз підприємницької діяльності Гонконгу свідчить