ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Лисецька Наталія Григорівна
УДК 811.112.2’373.7:165.194
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
КОГНІТИВНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Львів – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор
Пророченко Ольга Петрівна,
Київський національний лінгвістичний
університет, кафедра німецької філології,
професор
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Денисенко Софія Никифорівна,
Львівський національний університет
імені Івана Франка, кафедра іноземних мов природничих факультетів,
професор
кандидат філологічних наук, доцент
Меньшикова Надія Василівна,
Київський національний лінгвістичний
університет, кафедра німецької мови і перекладу, завідувач кафедри
Провідна установа: Запорізький державний університет,
кафедра германської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя
Захист відбудеться „11” березня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий „09” лютого 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Шпак О.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
На зламі двох тисячоліть вивчення соціального статусу мови як способу людського вираження ставить перед дослідниками низку проблем, орієнтованих на онтологічну сутність мови та умов її функціонування і ролі в розвитку людини як явища соціального. Аналіз основних напрямів мовних змін – важлива частина дослідження форм існування мови, що безпосередньо стосується її іманентних характеристик. Усе це дає підставу визнати, що дослідження закономірностей динаміки розвитку словникового складу мови є однією з центральних проблем сучасної лінгвістичної науки. Вивченням питання еволюційних процесів у мові займався ряд науковців, а саме: Б.О. Серебренніков, О.С. Кубрякова, В.М. Телія, С.В. Семчинський, О.С. Мельничук, М.П. Кочерган.
Проблемам фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни присвячені праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема В.В.Виноградова, В.А. Архангельського, І.І. Чернишової, Р.П. Зорівчак, В.І. Гаврися, В.П. Жукова, О.В. Куніна, М.Ф. Алефіренко, М.В. Гамзюка. Вивчалися особливості динамізму словникового складу в НДР (W. Fleischer, H.D. Schlosser), дивергентні лексичні процеси німецької мови НДР і ФРН, конвергентні процеси мовного розвитку після об’єднання Німеччини в 1989 році (А.В. Капуш, D. Herberg), фразеологічні модифікації (С.Б. Пташник, E. Piirainen, P. Balsliemke). Дослідження мовного динамізму проводилися на матеріалі фразеологічних інновацій (ФІ) української та російської мов (А.А. Смерчко).
Останнім часом вчені зосереджують увагу на лінгвокраїнознавчій орієнтації щодо вивчення мовних одиниць (О.Д. Райхштейн, С.Н. Денисенко, Д.О. Добровольський, В.М. Телія, В.Г. Гак, W. Fleischer, Ch., Cs.цldes), зокрема стосовно виділення національно-культурного компонента як складової частини значення фразеологічних одиниць (ФО) (О.П. Пророченко, С.М. Назаров, Є.М. Верещагін, С.Н. Денисенко, О.Я. Остапович). На даному етапі наукових пошуків значний інтерес викликає проблема взаємозв’язку мови та мислення, що сприяло формуванню нового напряму в лінгвістиці – когнітивного (M., G. Harman, R. Jackendoff, G. Lakoff). Такий підхід до опису мовних явищ зумовлює потребу дослідження функціонування лексичних одиниць (ЛО) та ФО в сучасному дискурсі крізь призму концептуальних зв’язків (О.С. Кубрякова, М.М. Полюжин, Н. Хомський, M. Schwarz, D. Dobrovol’skij, D. Hartmann).
Однак вивчення ФІ сучасної німецької мови за період від 1989 року до початку XXI століття з урахуванням когнітивного й функціонального аспектів ще не було предметом спеціального дослідження: не вивчено достатньою мірою специфіку ФІ, сфери їх функціонування, розвиток семантики ФІ у зв’язку із зазначеними суспільно-політичними змінами. Малодослідженими залишаються питання вживання ФІ в публіцистичному тексті, їх текстотвірні потенції та функції. Висвітлення зазначених питань визначає актуальність пропонованої праці, сприяє глибшому пізнанню багатогранних відносин мови та суспільства, а також вирішенню проблеми мовного динамізму, який стимулюється різними внутрішніми й передусім зовнішніми чинниками.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки в межах комплексної наукової теми “Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів” (протокол №9 засідання вченої ради ВДУ імені Лесі Українки від 21 травня 1998 року).
Метою дослідження є вивчення когнітивних та функціональних особливостей утворення й еволюційного розвитку ФІ в сучасній німецькій мові, їх ідеографічних і семантичних характеристик у нових історичних умовах шляхом аналізу впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток фразеологічного складу німецької мови крізь призму взаємозв’язку мови й мислення, виявлення антропологічних кореляцій у процесах утворення ФІ.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) виявити екстралінгвальні та інтралінгвальні детермінанти, які стимулюють розвиток фразеологічних інновацій, і проаналізувати їх вплив на динамічні процеси у фразеології;
2) уточнити зміст понять “неологізм” та “фразеологічна інновація”;
3) встановити найбільш типові способи творення ФІ німецької мови окресленого періоду;
4) дослідити утворення ФІ у взаємозв’язку із мисленням, світосприйняттям носіїв німецької мови та вивести узагальнену когнітивну модель ФІ;
5) дати ідеографічну характеристику ФІ, виокремити основні сфери функціонування ФІ німецької мови й виявити найхарактерніші концепти ФІ в цих сферах;
6) простежити семантику новоутворених мовних одиниць та зафіксувати зрушення, яких зазнають досліджувані мовні одиниці в семантичному плані;
7) вивчити ФІ зазначеного періоду з позицій синтезу когнітивізму й функціоналізму;
8) проаналізувати функціонування ФІ в газетному дискурсі, зокрема виявити їх текстотвірний потенціал та визначити текстотвірні функції.
Об’єктом аналізу є фразеологічні інновації німецької мови, що виникли після об’єднання Німеччини й функціонують у сучасному німецькомовному дискурсі.
У дисертації ФІ визначаються як неологізми і включають власне ФІ, ФО з новонабутою семантикою, модифіковані мовні форми та запозичення.
Предметом дослідження є когнітивні та функціональні особливості ФІ, а також фактори, які зумовлюють їх появу та використання.
Матеріалом дослідження слугують фразеологічні інновації (900 мовних одиниць) на рівні словосполучень та речень, власне фразеологічні інновації, новосемантизми, ФІ – запозичення, а також ті фразеологічні одиниці, які зазнали семантичної або структурної модифікації протягом зазначеного періоду і були виокремлені в результаті суцільної вибірки з публіцистичних текстів із німецької преси (“Der Tagesspiegel”, “Die Tageszeitug“, “Frankfurter Allgemeine“, “Der Spiegel“, “Focus“ та ін. – 1990–2003 рр.), рекламних текстів.
Методологічною основою роботи є розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища й антропоцентричний підхід, який передбачає синтез когнітивізму та функціоналізму.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано комплексну методику, що дало змогу здійснити цілісне дослідження фактичного матеріалу в когнітивному вимірі: метод фразеологічної ідентифікації для виявлення фразеологічності того чи іншого усталеного мовного комплексу; метод лінгвістичного спостереження для інвентаризації, систематизації та класифікації ФІ, визначення обсягу й характеру якісних змін у фразеологічному складі мови після об’єднання Німеччини; метод кореляції мовних і позамовних явищ для встановлення взаємозв’язку та змін у політичній та соціальній сферах життя носіїв німецької мови; аналіз лексикографічних джерел для порівняння лексикографічних експлікацій значень ФІ; контекстно-ситуативний аналіз дискурсу для дослідження функціональних характеристик ФІ, а також частково метод кількісного аналізу. Проведено опитування інформантів для верифікації статусу окремих ФІ в сучасному слововжитку, конотації новизни, ідеологічної маркованості, лінгвістичної культури.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз ФІ німецької мови зазначеного періоду в аспекті їх когнітивних і функціональних особливостей. У роботі вперше подано теоретичне визначення ФІ та відмежовано їх від ФО, проведено ідеографічну та семантичну характеристики. Показано провідну роль фразеологічних інновацій у передачі національно-культурної інформації та інформації, пов’язаної безпосередньо із суспільно-політичними, економічними явищами, які відбувалися в Німеччині після 1989 року. Новим є виведення узагальненої когнітивної моделі ФІ та виділення основних концептів на основі ФІ. Досліджено функціонування ФІ як репрезентантів певних концептів у газетному дискурсі та визначено їх текстотвірні функції.
Теоретичне значення роботи полягає в отриманні результатів, що підтверджують положення про динамічні процеси у сфері фразеології сучасної німецької мови, в яких віддзеркалюються не лише зміни в екстралінгвальній дійсності, але й динаміка пізнання, когнітивна концептуалізація мисленнєвої діяльності людини. Важливими для теоретичних аспектів фразеології є дослідження фразеологічних інновацій у когнітивному вимірі. Науковим внеском у теорію когнітології є положення про те, що поєднання мисленнєвих і мовленнєвих чинників визначають структуру кожного висловлювання, допомагають глибше вивчити семантику та визначити механізми процесу сприйняття ФІ. Результати дослідження є певним вкладом у розробку проблеми динаміки розвитку фразеології і формування мовної картини світу, що важливе для подальшої розробки теорії фразеології, лексикографії та фразеографії, когнітивної лінгвістики.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання теоретичних положень і проаналізованого фактичного матеріалу в навчальному процесі під час вивчення німецької мови як іноземної. Це є особливо важливим у зв’язку зі специфічністю основного екстралінгвального чинника впливу – об’єднання Німеччини на утворення ФІ та їх подальший розвиток. Основні положення й висновки можуть бути використані в курсах загального мовознавства (розділи “Мова та мислення”, “Мова й історія”, “Проміжні рівні мови”), в лекціях і на семінарських заняттях із лексикології німецької мови (“Лексико-семантична система мови”, “Фразеологія”, “Лексикологія”), у спецкурсах, присвячених проблемам мовної еволюції, когнітивної лінгвістики, у підготовці курсу лінгвокраїнознавства, у практиці перекладу, при написанні навчально-методичних посібників, а також у наукових пошуках викладачів, аспірантів та студентів. Результати дослідження можуть знайти застосування в лексикографії під час укладання фразеологічних і загальних одно- і двомовних словників німецької мови з метою кодифікації фразеологічних інновацій.
Одержані наукові результати можуть бути узагальнені в таких положеннях, які виносяться на захист:
1. Ускладнені мовні знаки, ФІ, що поряд із лексичними одиницями є найбільш динамічними елементами мовної системи, особливо схильні до змін у нових історичних умовах. Вони засвідчують динамічні процеси у сфері фразеології сучасної німецької мови, в яких віддзеркалюються не лише зміни в екстралінгвальній дійсності, але й динаміка пізнання, концептуалізація мисленнєвої діяльності людини, що підтверджує теорію безперервного розвитку мови, зокрема семантики лексичних та фразеологічних мовних одиниць.
2. Досліджувані ФІ є мовними утвореннями, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення узуалізації акцептуалізації лексикалізації / інтеграції й можуть мати види власне фразеологічних інновацій, фразеологічних одиниць із новонабутою семантикою, модифікованих мовних форм та ФІ – запозичень.
3. Значна кількість ФІ утворюється в результаті процесів метафоризації й метонімізації. Вони є інформативно насиченими, здатними характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції та мають нерідко яскраве експресивне забарвлення, зумовлене домінуючою роллю конотативного компонента, зокрема національно-культурного, і виступають елементарними єдностями структурної когніції та ментальної організації.
4. Динамічні процеси у фразеологічній системі сучасної німецької мови супроводжуються насамперед тенденцією до її неологізації у сферах преси, громадських маніфестаціях, політичних дебатах, на телебаченні/радіо, у побутовому мовленні.
5. Специфіка ФІ, що є ускладненими, нарізно оформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій цих мовних знаків не лише шляхом створення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і за допомогою видозмін форми усталених зворотів, а саме: шляхом субституції компонентів ФІ, поширенням чи звуженням компонентного складу ФІ, шляхом реалізації семантичної двоплановості окремих компонентів або цілої усталеної одиниці, її ремотивації через контекст тощо.
6. ФІ характеризуються не лише новизною сполучуваності лексем, де формується нове поняття, конотативне, позитивне чи негативне значення, їм притаманні актуалізація усталених зв’язків та значень, а також конотативна ускладненість на основі фонових знань носіїв мови й загальної тональності тексту.
7. Досліджувані ФІ посідають помітне місце у збагаченні таких фрагментів мовної картини світу, які пов’язані з об’єктивацією різних соціальних характеристик людини, змін у суспільно-політичній сфері, процесів інтелектуалізації суспільства, і, як правило, легко входять у загальний вжиток. Враховуючи асоціативний зв’язок між конкретною ситуацією та комплексним ситуативним відображенням, реалізація системних і комунікативних зв’язків ФІ у тексті здійснюється із урахуванням текстової когеренції.
8. Особливість ФІ адекватно відображати нове сприйняття світу визначає характер їх функціонування в газетному дискурсі. Частотність використання ФІ залежить від репрезентованого ними концепту, а також від жанрової специфіки тексту.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на I Всеукраїнській науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки перекладачів” (Луцьк, 2002 р.), на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2001, 2002, 2003 рр.), на науковій конференції “Дні науки” (Суми, 2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта“ (Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ, 2003 р.), на науковому семінарі у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Львів, 2003 р.), на науково-практичній конференції “ Мови і культури у сучасному світі” (Дні науки КНЛУ, Київ, 2003 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми філології” (Дніпропетровськ, 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в семи публікаціях автора: п’яти статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та двох тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, а також 13 рисунків і 4 таблиць, які містяться всередині тексту, списку використаної літератури та списку джерел ілюстративного матеріалу, додатку. Загальний обсяг тексту дисертації становить 174 сторінки, загальний обсяг роботи – 218 сторінок.
Список використаних джерел складається із 278 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних авторів. Список джерел ілюстративного матеріалу включає 13 назв.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, а також методи дослідження, розкрито наукову новизну, подано теоретичне та практичне значення одержаних результатів, сформульовано положення, які виносяться на захист.
Перший розділ – “Теоретико-методологічні передумови дослідження” – присвячений основним питанням фразеології в системі мови.
Фразеологія як галузь лінгвістики завжди привертала до себе увагу. Як і лексика, фразеологія є динамічною системою, що постійно розвивається. Разом із розвитком суспільства проходять певні етапи її змін, адже, “… мови не можуть не змінюватися перш за все з тієї простої причини, що в основі актів комунікації, засобом практичного здійснення яких є мова, знаходиться відображення людиною оточуючої її дійсності, яка сама перебуває у постійному русі та розвитку ” (Б.О. Серебренніков).
Численні дослідники в галузі фразеології виділяють фразеологію як лінгвістичну дисципліну, об’єктом якої є сталі словесні комплекси (ССК) (І.І. Чернишова, В.М. Телія, О.В. Кунін). Хоча слово є основною мовною одиницею, фразеологізми несуть набагато більше інформації і їх слід вивчати та враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному, функціональному тощо, що є предметом наших студій у наступних розділах.
Ми приєднуємося до широкого розуміння обсягу фразеології. Мінімальну одиницю фразеологізмів становлять двослівні утворення (der schlanke Staat), а максимальну одиницю – речення (Wer A sagt, muss auch Berlin sagen – модифікація від Wer A sagt, muss auch B sagen).
Критеріями вираженої фразеологічності є: семантичний зсув, лексикалізація, номінативна функція, відтворюваність, узуальне вживання, семантична і синтаксична стабільність, ідіоматичність, яка виступає факультативним критерієм, оскільки наявна не в усіх фразеологічних одиницях. До конститутивних ознак ФО ми відносимо багатокомпонентність, релятивну сталість, ідіоматичність та відтворюваність.
Під ФО розуміємо сталі словосполучення – лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, структурно організованих за моделлю словосполучення чи речення, які, маючи цілісне значення, характеризуються одинарним поєднанням компонентів та повною або частковою семантичною трансформацією.
Фразеологічні інновації – це неологізми в галузі фразеології, оказіональні утворення, продукти вторинної опосередкованої номінації, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення – узуалізації – акцептуалізації – лексикалізації / фразеологізації / інтеграції – та включають власне фразеологічні інновації ( новизна форми і значення: in trockenen Tьchern), фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою (новосемантизми: an der vordersten Front stehen), модифіковані мовні форми (Kleider machen Beute – від Kleider machen Leute) та запозичення (Law-and-Order Kurs).
Рушійною силою розвитку будь-якої системи, у тому числі й мовної, є внутрішні та зовнішні чинники. Під внутрішніми суперечностями розуміємо лінгвальні чинники виникнення фразеологічних інновацій, а під зовнішніми – екстралінгвальні, які є основними чинниками виникнення ФІ в сучасній німецькій мові. Могутнім екстралінгвальним детермінантом для інноваційних процесів у системі німецької мови стає в нашу добу об’єднання Німеччини в 1989 році, що зумовило значні зрушення в усіх сферах життя носіїв цієї мови: в економічному й суспільно-політичному житті, у побуті, розвитку культури, екології та внутрішньому світі людини.
Фразотворення є актуальним аспектом вивчення ФО. Показово, що багато вчених останнім часом виділяють тривіальні й нетривіальні типи фразотворення (Ю.А. Гвоздарьов, М.Т. Демський, А.А. Смерчко). Для ФІ німецької мови характерними виявилися саме нетривіальні типи фразотворення, останні пов’язані безпосередньо із суспільно-політичними й економічними процесами, які відбуваються в цьому мовному середовищі.
Ми проаналізували наявний корпус ФІ німецької мови та виділили такі нетривіальні типи фразотворення:
1. ФІ, які виникли внаслідок екстраполяції, тобто шляхом перенесення семантичного образу і його словесного втілення з однієї сфери уявлення до іншої: mit dem Sonntagsbraten politische Debatten servieren; die schwarzen Jahre; schwarze Lцcher; ein gefдhrliches Minenfeld; Imperium unter Feuer; eine Plattform schaffen.
2. ФІ з різного роду зв’язаним значенням: ein Zweckbau im Stil der alten Sowjetunion; eine Scheinfirma grьnden; frisch gebackener Staatsminister.
3. ФІ, які виникли внаслідок фразеологічної трансформації усталених сполучень і виразів: Wer zuletzt lacht, lacht im Westen – Wer zuletzt lacht, lacht am besten; der Kauf aller Dinge – der Lauf aller Dinge; Alter schьtzt vor Liebe nicht – Alter schьtzt vor Torheit nicht; Wer recht frьh kommt, den belohnt das Leben – Wer zu spдt kommt, den bestraft das Leben.
4. ФІ номенклатурно-термінологічного характеру: die kongeniale Zusammenarbeit; Personalkarussel drehen; das eingespielte System.
5. ФІ, які мають у своєму складі іншомовні елементи: Know-how-Vorsprung verschaffen; Think Tank; Charakter durch Suggestion; Fairness fцrdern.
6. ФІ образно-перифрастичного характеру: das neue Deutschland; die unbequemen Wahrheiten; spдte Kinder der deutschen Nachkriegsgeschichte, Wechsel an der Spitze; kein Mann des Ьbergangs sein; unbekanntes Stьck Deutschland.
7. ФІ із узагальнено-переносним значенням: schweres Leben, schweres Geld; Schattenцkonomik aufbauen; Denkzettel verpassen.
8. ФІ, які виникли на основі різних тропів: Mauer in den Kцpfen haben; geistige Mauer; innere Mauer; der Euro spricht verschiedene Sprachen; nun wehrt sich die Demokratie; die Deutschen sitzen auf der Schuldbank; aus dem Schatten kommen.
9. ФІ (фразеологічні серії), які містять семантично-опорний компонент: alternative Meinung, Aufgabe, alternatives Projekt i т. д.
Другий розділ – “Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові, склад і витоки: когнітивний аспект” – містить вивчення ФІ в когнітивному аспекті.
Ми приєднуємося до голістичного концепту, в якому когнітивна лінгвістика займається мовою як субсистемою когніції, тобто ментальною системою знань: мовна здатність і когнітивні здатності нероздільно пов’язані між собою.
У дослідженні керуємося термінами “когнітивна модель” та “концепт”. Під когнітивною моделлю (структурою) розуміємо, за М.М. Полюжиним, максимально узагальнену схематизовану уяву про концептуальну базу значення. Когнітивні моделі – це структуровані сфери знань, що представляють комплексні структури знань і репрезентують досвід людини, набутий упродовж життя.
Концепти розглядаються нами як елементарні єдності структурної когніції та ментальної організації, що виконують функцію збереження знання про світ. Концепти містяться в пам’яті не ізольовано, а на основі різних відношень з іншими концептами. Через інтерконцептуальні зв’язки виникають когнітивні структури як ментальні репрезентанти зовнішнього світу. Концепти є певними знаннями людини про дійсність.
За допомогою когнітивного аналізу розроблено когнітивну модель ”Події після об’єднання Німеччини” на основі власне ФІ, новосемантизмів, модифікованих та запозичених ФІ. Для прикладу наведемо одну з них.
Власне ФІ
Den Lafontain geben
Концепт політичного життя
Пряме значення: робити щось так, як робить Лафонтейн |
місток |
Den Lafontain geben
Концепт політичного життя
Метафоричне значення: тільки знаючи конкретні події після періоду об’єднання Німеччини, а саме, як міністр фінансів від Соціал-демократичної партії Оскар Лафонтейн несподівано для всіх пішов у відставку, маємо значення – піти у відставку
in trockenen Tьchern
Концепт безпечної ситуації
Пряме значення: бути в сухих рушниках, асоціюється з дитиною в сухих підгузниках | місток |
in trockenen Tьchern
Концепт безпечної ситуації
Метафоричне значення: бути в безпеці
Рис.1.1. Когнітивна модель “Події після об’єднання Німеччини на основі власне ФІ”
Оскільки концепти є абстрактними категоріями і зберігаються тільки в пам’яті людини, то важливим кроком когнітивного аналізу ФІ є дослідження пам’яті людини, насамперед того, як нова інформація потрапляє в мозок і запам’ятовується або ж стирається. Функції пам’яті аналізуємо за такими термінами: ультракоротка пам’ять (далі УКП), коротка пам’ять (далі КП) та довга пам’ять – ДП. Покажемо це схематично:
Узагальнена когнітивна модель ФІ
Пам’ять | Інформація потрапляє із екстралінгвальної дійсності в мозок
УКП
КП
інформація сприймається та опрацьовується (процес розуміння ФІ)
ДП
Когнітивні моделі – структуровані сфери знань, наприклад події після об’єднання Німеччини
Концепти – певні знання людини про зовнішній світ, які репрезентуються на основі ФІ
Вираження концептів на основі чотирьох видів ФІ (категорій):
власне ФІ
- den Lafontain geben
- die gewonnene Natur
- in trockenen Tьchern
- die Дra ьber Fluch und Segen der Genrevolution
- der globale Terror
- Sьndenbock der Nation
- ein Sprach-Sprung ьber Jahrtausende
- die Nintendo-Welt schaffen
- Kampf der Kulturen
- die Дra des biotechnischen Jungbrunnens | новосемантизми
- schwarzer Markt
- die schwarzen Jahre
- an Demokratie-Defiziten leiden |
модифіковані ФІ
- kurz, prдzise und schnell auf den Punkt
- eine Bank – ein Wort
- Kette sich, wer kann!
- Mehr Unternehmen braucht das Land
- Аm Anfang war die Tat | запозичені ФІ
- Law-and-Order Kurs
- Umwelt-und Ressourcen Management - Bio City Leipzig
Рис.1.2. Узагальнена когнітивна модель ФІ
Репрезентовані концепти у ДП утворюють основні єдності когнітивних структур і запам’ятовуються в комплексних когнітивних моделях. Концептуальна система знань перебуває в тісній взаємодії з семантичними компонентами мовної системи знань.
Процес розуміння ФІ досягається:
1) у власне ФІ – за допомогою лінгвістичних, концептуальних та енциклопедичних знань, особливо знань про екстралінгвальну дійсність, а також контексту;
2) у новосемантизмах – насамперед завдяки метафорі та метонімії як когнітивних процесів;
3) у модифікованих ФІ – за допомогою знань початкової форми та знань про екстралінгвальну дійсність;
4) у запозичень – на основі знань іноземної мови.
За ідеографічною характеристикою ми визначили основний ідеографічний клас ФІ, сфери їх функціонування та найхарактерніші концепти в цих сферах.
Основним ідеографічним класом ФІ є клас “людина і суспільство”, які перебувають постійно в безпосередньому взаємозв’язку, доповнюючи одне одного, й існують у гармонії чи дисгармонії. Суспільство відіграє велику роль у багатьох екстралінгвальних процесах, які, у свою чергу, зумовлюють великі зміни в самій людині, її думках, відчуттях. Це знаходить вияв у мові / мовленні людини (її словниковому та фразеологічному складі). Розроблена нами ідеограма показує фрагменти реального світу, що так чи інакше впливають на мислення людини:
Людина –
суспільство ? | еволюційні процеси ?
(об’єднання Німеччини) | зміна
мислення ?
(когніції) | зміна
лінгвального ?
вираження думок,
почуттів | інноваційні процеси
(зокрема у
фразеології)
Проаналізований фактичний матеріал дає підставу виокремити такі сфери творення ФІ: 1) преса; 2) громадські маніфестації; 3) політичні дебати (політичне мовлення); 4) телебачення та радіо; 5) побутове мовлення (усна комунікація).
У вищезазначених сферах були виокремлені найхарактерніші концепти:
а) сфера преси: концепт соціальних відносин, концепт політичних та економічних проблем після об’єднання Німеччини, концепт проблем світового масштабу, концепт науки й освіти, концепт медицини, концепт оцінки різних явищ, концепт культурного життя після об’єднання Німеччини, концепт екології;
б) сфера громадських маніфестацій: концепт заклику громадян приєднатися, концепт незадоволення урядом, концепт застереження, концепт обману, концепт політичної свідомості громадян;
в) сфера політичного мовлення: концепт політичної та економічної нестабільності у країні, концепт створення іміджу і власної правоти, концепт консолідації однопартійців, концепт критики політичних опонентів;
г) сфера телебачення та радіо: концепт внутрішньої політики, концепт зовнішньої політики, концепт економіки, концепт культурного життя, концепт соціальних відносин, концепт науки й освіти, концепт медицини, концепт моди;
ґ) сфера побутового мовлення: концепт сімейного способу життя, концепт студентського способу життя, концепт політичних та економічних проблем, концепт налагодження стосунків та манери поведінки, концепт комп’ютерної техніки, концепт спортивного стилю життя тощо.
За сферами були виокремлені такі види ФІ:
- ФІ з одиничною сполучуваністю (kein Mann des Ьbergangs sein, in trockenen Tьchern);
- ФІ з серійною сполучуваністю стрижневого компонента на синтаксичному рівні (die gespaltete Nation, Nation von Links, deutsche Nation);
- ФІ з серійною сполучуваністю на базі стрижневого компонента на семантичному рівні (schweres Leben, schweres Geld, schwere Belastungsprobe).
Аналіз ФІ свідчить, що у фразеології простежується зміна семантики наявних фразеологізмів: 1) у напрямі абстрагування або генералізації значення – eine Plattform schaffen; Tal der Armut; 2) у напрямі розширення семантики – auf die StraЯe gehen; Spitzenreiter sein; 3) у напрямі звуження семантики вже наявних сталих фраз або спеціалізації значення – den Weltpolizisten spielen; an der vordersten Front stehen; 4) у напрямі переосмислення – ein gefдhrliches Minenfeld; Imperium unter Feuer; Attacken fьr den Frieden.
Ідеографічна та семантична характеристики фразеологічних інновацій дають змогу виділити процеси, з якими пов’язане виникнення нових фразеологізмів. До екстралінгвальних чинників відносимо: 1) швидкий плин подій у всьому світі, глобальна проблема війни і миру; 2) об’єднання Німеччини; 3) розвиток культури, науки, освіти, медицини тощо; 4) розвиток економіки.
Інтралінгвальними чинниками виступають: 1) переосмислення усталених словесних формул попереднього періоду; 2) актуалізація старих фразеологізмів; 3) використання слів іншомовного походження; 4) побудова систем, ієрархій та творення фразеологізмів за моделлю; 5) екстраполяція усталених словосполучень із різних галузей.
У третьому розділі – “Німецькі фразеологічні інновації: функціональний аспект” – ми дослідили фразеологічні інновації у публіцистичному дискурсі.
Функціональна лінгвістика трактує мову як основний засіб, інструмент, знаряддя для реалізації намірів і цілей мовця в процесі комунікації та у сфері пізнання дійсності. Саме розуміння мови як динамічної системи, що перебуває в постійному русі та розвитку, становить теоретичну основу функціоналізму (А.Е. Левицький, М.М. Полюжин).
Поєднання мисленнєвих (когнітивних) і мовленнєвих (лінгвальних) чинників визначає структуру кожного висловлювання, дає змогу глибше вивчити семантичну структуру й визначити механізми процесу сприйняття лексичних інновацій загалом та ФІ зокрема.
Тільки широке залучення методів функціонального аналізу робить можливим пізнання когніції в мовленнєвій діяльності, показує інтелектуальні, духовні, мисленнєві та будь-які інші процеси, пов’язані з людською пам’яттю, у живому безпосередньому спілкуванні. Такий підхід спроможний “вивести” когнітивну лінгвістику за межі абстрактної, концептуальної мовної дійсності та представити її як діючий живий організм (О.О. Селіванова).
Функція трактується в роботі як основа категоризації мовних явищ, як когнітивно-комунікативна модель, котра за допомогою ФІ репрезентує певні концепти й реалізується тільки в конкретній мовній ситуації. Відповідно до сосюрівської дихотомії мови розрізняємо функцію як потенцію і функцію як реалізацію.
Потенційні можливості (функції) лексичних єдностей (ФІ) закладені в узусі та знаходять своє вираження в тексті безпосередньо на основі співвідношення форми і значення. Їх існування важливе для структурування та творення текстів.
До текстотвірних потенцій ФІ відносимо: семантичну самостійність компонентів фразеологізмів та актуалізацію цілісного значення фразеологізму. Семантична самостійність компонентів фразеологізмів визначається насамперед через такі варіанти реалізації: заміну певних компонентів; додавання нових компонентів; повторне використання певного компонента фразеологізму, який міститься поза фразеологізмом у формі синоніма чи антоніма, повторення чи семантичного доповнення; зникнення цілісного значення фразеологізму. Актуалізація цілісного значення фразеологізму має значний конотативний потенціал і зміст експресивності. Сюди належать: актуалізація дослівного, нефразеологічного значення фразеологізму; актуалізація як фразеологічного, так і нефразеологічного значення фразеологізму – “подвійна актуалізація”; образність на основі редукції фразеологізмів; контамінація.
Функція як реалізація є опосередкованою категорією. Вона може бути виявлена в тексті на базі певних мовних форм із урахуванням екстралінгвальних чинників через свідомість людини шляхом залучення абстрактних дій, логіки та мисленнєвих операцій.
У результаті проведеного аналізу виявлено, що концепти “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і “Культурне життя після об’єднання Німеччини” реалізуються в тексті на основі таких текстотвірних функцій: 1) інформативного, пізнавального збагачення тексту; 2) номінативно-зображувальної функції; 3) аргументативної функції; 4) прецизного висвітлення проблеми/теми; 5) характерологічної функції позитивного чи негативного змісту; 6) стилістичного забарвлення тексту, його ритму, такту; 7) функції образної презентації; 8) функції спонтанного емоційного впливу на читача.
Кожну з перелічених текстотвірних функцій ФІ 1) – 8) охарактеризовано в розділі окремо. Нами здійснено статистичний аналіз використання ФІ у зазначених концептах, визначено абсолютну частотність вживання ФІ у публіцистичному дискурсі.
У процесі аналізу було встановлено, що, хоча ФІ обох концептів притаманні однакові текстотвірні функції, існують деякі відмінності в їх функціонуванні:
1) абсолютна частотність використання ФІ у концепті “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” становить 2,95 % й у концепті “Культурне життя після об’єднання Німеччини” – 1,9 %;
2) найбільш продуктивними ФІ концепту “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” є модифіковані ФО (44,1 %), концепту “Культурне життя після об’єднання Німеччини” – новосемантизми (40,8 %). В обох концептах широко використовуються власне ФІ, відповідно 24,84 % та 29,6 %. Найменш продуктивними є запозичені ФІ;
3) можна припустити, що частотність використання ФІ залежить від концепту й жанрової специфіки, що може бути перспективним дослідженням ФІ;
4) для концепту “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” характерні використання ФІ розмовного стилю на відміну від концепту “Культурне життя після об’єднання Німеччини”, де помічено тенденцію до високого стилю мовлення.
Отже, отримані в результаті дослідження дані повністю підтверджують гіпотезу про те, що мова як соціальне явище перебуває в постійному русі й жоден елемент мови не залишається поза цією динамікою, й ФО, незважаючи на їх усталеність, стабільність, зазнають еволюційних змін (зрушень).
ВИСНОВКИ
У дисертації пропонуються теоретичні узагальнення та якісно нове розв’язання у плані когнітивізму, антропоцентризму і функціоналізму наукової проблеми динаміки утворення ФІ в нових історичних умовах. Головні теоретичні та практичні результати проведеного комплексного дослідження дають змогу зробити такі висновки:
1. За період з кінця 80-х років ХХ ст. до наших днів у фразеології німецької мови відбулися процеси неогенії, які проходили під знаком мовної конвергенції. Ці зміни зумовлені могутнім екстралінгвальним детермінантом для інноваційних процесів у системі німецької мови – об’єднанням Німеччини в 1989 році, що викликало значні зрушення в усіх сферах життя носіїв німецької мови: в економічному й суспільно-політичному житті, у побуті, у розвитку культури, екології та у внутрішньому світі людини.
2. Фразеологічні інновації – це неологізми в галузі фразеології, оказіональні утворення, продукти вторинної опосередкованої номінації, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення – узуалізації – акцептуалізації – лексикалізації / фразеологізації / інтеграції та які включають власне фразеологічні інновації (новизна форми і значення: in trockenen Tьchern), фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою (новосемантизми: an der vordersten Front stehen), модифіковані мовні форми (Kleider machen Beute – Kleider machen Leute) та запозичення (Law-and-Order Kurs).
3. Знання про світ, які виражають ФІ, формуються за допомогою концептів. Концепти зберігаються в пам’яті людини, де вони мають здатність поповнюватися новими ФІ. Кожна ФІ, яка стає елементом лінгвістичної структури, може виступати також концептом, інакше кажучи, вона номінує певні концепти конкретної концептосфери.
4. Через інтерконцептуальні зв’язки виникають когнітивні структури (моделі) як ментальні репрезентанти зовнішнього світу. У дослідженні розроблено когнітивну модель “Події після об’єднання Німеччини” на основі власне ФІ, новосемантизмів, модифікованих ФІ та запозичених ФІ, а також виведено узагальнену когнітивну модель ФІ.
5. Аналіз ідеографічної характеристики ФІ дав змогу виділити основний ідеографічний клас ФІ та сфери їх функціонування. У кожній сфері творення ФІ виділилися найхарактерніші концепти на основі чотирьох категорій ФІ.
6. Семантичний аналіз показав зрушення семантики ФІ у напрямі: (1) абстрагування чи генералізації значення; (2) розширення семантики; (3) звуження семантики вже існуючих сталих фраз або спеціалізація значення; (4) переосмислення, які можна пояснити саме за допомогою залучення ментальних феноменів.
7. Концепти як абстрактні категорії реалізуються на рівні мовлення, дискурсу. Поєднання мисленнєвих і мовленнєвих чинників, тобто взаємодія когнітивної та функціональної лінгвістики, допомагають глибше вивчити семантичну структуру й визначити механізми процесу сприйняття лексичних інновацій загалом та ФІ зокрема.
8. Функція трактується в роботі як основа категоризації мовних явищ, як когнітивно-комунікативна модель, котра за допомогою ФІ репрезентує певні концепти й реалізується тільки в конкретній мовній ситуації. Згідно з сосюрівською дихотомією мови розрізняємо функцію як потенцію та функцію як реалізацію.
9. Потенційні можливості ФІ знаходять своє вираження безпосередньо на основі співвідношення форми і значення та є важливими для структурування і творення текстів. До текстотвірних потенцій ФІ відносимо: семантичну самостійність компонентів фразеологізмів та актуалізацію цілісного значення фразеологізму.
10. Функція як реалізація є опосередкованою текстотвірною категорією. Вона може бути виявлена в дискурсі на базі ФІ шляхом абстрагованих дій логіки й мисленнєвих операцій. У результаті проведеного аналізу виявлено, що концепти “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і “Культурне життя після об’єднання Німеччини” реалізуються в тексті на основі таких текстотвірних функцій: 1) інформативного, пізнавального збагачення тексту; 2) номінативно-зображувальної функції; 3) аргументативної функції; 4) прецизного висвітлення проблеми/теми; 5) характерологічної функції позитивного чи негативного змісту; 6) стилістичного забарвлення тексту, його ритму, такту; 7) функції образної презентації; 8) функції спонтанного емоційного впливу на читача.
У результаті проведеного дослідження поглибилося уявлення про ідеографічну, семантичну, тематичну, текстову організацію ФІ як особливих ускладнених мовних знаків у когнітивному й функціональному аспектах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лисецька Н.Г. Нетривіальні типи фразотворення в німецькій мові (політична лексика) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2001.– № 13.– С. 63–65.
2. Лисецька Н.Г. Фразеологізми як знаки культури й менталітету // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2002.– № 5.– С. 155–159.
3. Лисецька Н.Г. Фразеологічні інновації та проблема їх перекладу на рідну мову // Філологічні студії.– Луцьк, 2002.– № 2.– С. 112–120.
4. Лисецька Н.Г. Динаміка семантичних зрушень фразеологічних інновацій (на матеріалі німецьких фразеологічних одиниць) // Наука і сучасність.– К.: Логос, 2002.– Т. ХХХІІІ.– С. 213–221.
5. Лисецька Н.Г. Текстотворні потенції фразеологічних інновацій та їх роль у побудові смислової структури тексту (на матеріалі сучасних німецьких ЗМІ) // Наука і сучасність.– К.: Логос, 2002.– Т. ХХХІV.– С. 202–211.
6. Лисецька Н.Г. Фразеологічні неологізми у контексті сучасності // “Наука і освіта 2003”: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ, 20–24 січня 2003.– Д.: Наука і освіта.– 2003.– С. 84.
7. Лисецька Н.Г. Фразеологічні інновації сучасної німецької мови: когнітивний аспект // “Актуальні проблеми філології”: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених. Дніпропетровськ, 15 квітня 2003.– Д.: Наука і освіта.– 2003.– С. 110–111.
АНОТАЦІЇ
Лисецька Н. Г. Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові: когнітивний та функціональний аспекти. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка – Львів, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню динаміки утворення та розвитку фразеологічних інновацій (ФІ) в сучасній німецькій мові періоду 1989 р. до нинішнього часу з позицій синтезу когнітивізму і функціоналізму до розгляду мовних одиниць.
У роботі запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу. Виявлено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розкрито їх вплив на розвиток досліджуваної фразеології. Встановлено найбільш характерні способи фразотворення для ФІ окресленого періоду. Зроблено когнітивний аналіз ФІ, у ході якого виокремлено основні концепти, а також показано вираження цих концептів на основі ФІ. Виведено узагальнену когнітивну модель ФІ. На основі ідеографічної характеристики виокремлено основні сфери функціонування ФІ та їх найхарактерніші концепти. На матеріалі сучасної німецької періодики визначено структуру значення ФІ, охарактеризовано семантику новоутворених мовних одиниць і показано зрушення їх семантичної структури.
У результаті проведеного аналізу було виділено текстотвірні потенції ФІ та виявлено їх основні текстотвірні функції на основі концептів “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і “Культурне життя після об’єднання Німеччини”.
Визначено абсолютну частотність вживання ФІ обох концептів.
Ключові слова: фразеологічні інновації, синтез когнітивізму і функціоналізму, екстралінгвальні чинники, фразотворення, концепт, когнітивні моделі, ідеографічна характеристика, структура значення ФІ, текстотвірні потенції, текстотвірні функції.
Лисецкая Н.Г. Фразеологические инновации в современном немецком языке: когнитивный и функциональный аспекты. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. Львовский национальный университет имени Ивана Франка. – Львов, 2004.
Диссертация посвящена исследованию динамики образования и развития фразеологических инноваций (ФИ) в современном немецком языке периода от 1989 г. до настоящего времени с позиций синтеза когнитивизма и функционализма относительно рассмотрения языковых единиц.
В работе предлагается комплексный анализ языкового материала. Установлены экстралингвальные факторы динамических процессов, рассмотрено их влияние на развитие исследоваемой фразеологии. Определены наиболее характерные способы фразообразования ФИ указанного периода. Произведен когнитивный анализ ФИ, в процессе которого выделены основные концепты, а также показаны возможности
