МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

ЛЮБІЧ Олександр Олексійович

УДК 519.21:621.86

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ

РІШЕНЬ НА МАКРОРІВНІ

08.03.02 – економіко-математичне моделювання

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України

Науковий консультант | - доктор економічних наук, професор МОВА Віктор Васильович, професор Київського національного торговельно-економічного університету.

Офіційні опоненти: | - академік НАН України, доктор економічних наук, професор БАКАЄВ Олександр Олександрович, консультант при дирекції Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України і Міністерства освіти і науки України;

- доктор економічних наук, професор СИТНИК Віктор Федорович, завідувач кафедри інформаційних систем в економіці Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України;

- доктор економічних наук Кузубов Микола Васильович, провідний науковий співробітник Інституту економічного прогнозування НАН України

Провідна установа | - Інститут економіки промисловості НАН України.

Захист відбудеться 28 січня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 03058, Київ-58, проспект Космонавта Комарова, 1, корп. 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного авіаційного університету.

Автореферат розісланий 24 грудня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.В.Матвєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Здійснення економічних реформ в Україні, їх спрямування на макроекономічну стабілізацію, зростання ВВП, підвищення конкурентоспроможності всіх галузей промисловості й сільського господарства, стабілізацію гривні вимагають створення ефективного виробничого і фінансового механізму, зокрема впровадження радикальних змін у керуванні фінансами на макрорівні, сучасної організації бюджетного процесу.

Виведення України з кризи, досягнення високих економічних і соціальних результатів та рівноправного партнерства у світовій економічній системі залежить від того, яким будуть масштаби та якість використання інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності, а також від того, яку роль відіграватимуть дані технології у підвищенні ефективної діяльності осіб, що приймають рішення (ОПР) на економічному макрорівні.

Фінансова політика, розроблення та оперативне керування державним бюджетом у ринкових умовах вимагає адекватної реакції на зміну різноманітних чинників навколишнього середовища. Стає необхідним постійно в оперативному режимі розв’язувати складні питання ефективного планування бюджетних витрат і доходів, організації контролю за виконанням планів, оптимізації керування бюджетним процесом на всіх його етапах.

Теорія і практика бюджетного процесу в Україні, суттєві кроки з удосконалення якого, зокрема прийняття Бюджетного кодексу, були зроблені останніми роками, потребують створення нових, заснованих на прогресивних інформаційних технологіях і ефективних економіко-математичних методах і моделях механізмів керування фінансами, розроблення автоматизованих систем підтримки прийняття фінансових рішень (СППФР) на макрорівні.

Розв’язання даного завдання потребує, у свою чергу, поглибленого дослідження існуючих і розроблення нових методів і принципів створення організаційного, інформаційного, математичного і програмного забезпечення, пов’язаних із керуванням фінансами на макрорівні.

Різні аспекти проблеми, яка досліджується, висвітлювалися у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених О.І.Амоші, В.Н.Андрієнка, О.О.Бакаєва, І.Т.Балабанова, В.Ф.Беседіна, С.Д.Бушуєва, О.Д.Василика, В.В.Вітлінського, В.М.Гаврилова, Г.Гафта, В.М.Геєця, Б.М.Герасимова, В.П.Гладуна, Л.К.Голишева, В.І.Голікова, Б.М. Дана, П.Джексона, С.Г.Діордіці, Л.Г.Євменова, С.В.Ємельянова, Ю.М.Єрмольєва, Т.І.Єфіменко, Л.Заде, К.Ф.Ковальчука, Н.І.Костіної, А.Кофмана, О.І.Ларічева, Ю.Г.Лисенка, А.В.Лотова, І.М.Ляшенка, Н.М.Макарова, М.Т.Матвєєва, М.Мінскі, В.В.Мови, М.М.Мойсеєва, С.І.Наконечного, О.О.Недосєкіна, К.Нейлора, О.С.Олексюка, С.О.Орловського, В.В.Подиновського, В.С.Пономаренка, Д.О.Поспелова, В.Л.Ревенка, С.П.Ріппи, Т.Л.Сааті, В.Ф.Ситника, І.Б.Сіроджі, О.П.Суслова, І.С.Ткаченка, М.Г.Чумаченка, В.Г.Швеця, А.Д.Шеремета, В.Г.Шерстюка, В.І.Щелкунова, С.І.Юрія, О.І.Ястремського та інших.

Водночас, у науковій літературі недостатньо висвітлені інтегровані результати досліджень з проблематики проектування, розроблення та використання СППФР на макрорівні. Серед теоретичних розроблень учених бракує робіт, в яких бюджетний процес в умовах становлення ринкової економіки розглядався б як еволюція складної системи, що перебуває під впливом випадкових чинників. Відсутність цілісної концепції та системного підходу до розв’язування проблем економіко-математичного моделювання процесів прийняття фінансових рішень на макрорівні часто-густо призводить до низької результативності управлінських рішень і дій щодо фінансової діяльності.

Усе наведене вище обумовлює актуальність проблеми розроблення концептуальних науково-методологічних основ, економіко-математичних методів і моделей процесів прийняття фінансових рішень на макрорівні, що й визначило мету і головні завдання дослідження.

Об’єктом дослідження у дисертаційній роботі є процеси прийняття рішень у державних фінансових системах на макрорівні.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні проблеми економіко-математичного моделювання фінансових систем економічного макрорівня, що функціонують в умовах суттєвої інформаційної невизначеності.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до планів науково-дослідних робіт НДФІ Мінфіну України, пов’язаних із виконанням розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2003 р. №729-р “Про основні напрямки та організацію наукових досліджень з питань, пов’язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу в 2005-2007 роках” (тема “Удосконалення використання програмно-цільового методу в процесі управління видатковою частиною бюджету. Методологія формування державного бюджету в частині інвестицій. Підготовка проекту Закону України про державне програмно-цільове планування”, № державної реєстрації 0103U002375) та комплексного тематичного плану науково-дослідних робіт Міністерства фінансів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 лютого 2004 р. № 170 (комплексна тема “Модернізація системи управління державними фінансами”, № державної реєстрації 0103U007348, до складу якої входять, зокрема, тема 3.1.1 “Розроблення теоретичних основ управління державними фінансами”; тема 3.1.4 “Розроблення і впровадження інформаційно-аналітичної системи моніторингу та управління науково-дослідними роботами в системі Міністерства фінансів України”; тема 3.1.5 “Створення і впровадження системи дистанційного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників фінансової системи України на основі WEB-технологій”).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення концептуальних науково-методологічних основ і методичних положень, моделювання, створення та використання систем підтримки прийняття фінансових рішень на макрорівні в ситуаціях невизначеності, обумовлених реальним станом формування ринкової системи економічних відносин в Україні.

При досягненні мети дослідження була поставлена і розв’язана така сукупність науково-економічних завдань, що мають наукову новизну:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Методи досліджень. Теоретичні дослідження при розробленні економіко-математичних моделей СППФР базуються на діалектичному методі пізнання економічних явищ у їх взаємозв’язку та розвитку, фундаментальних положеннях таких наукових дисциплін, як економічна теорія, статистика, економічна кібернетика, дискретна математика, теорія ймовірностей, на наукових працях вітчизняних і зарубіжних економістів з проблем управління економічними системами. В процесі дослідження використані загальнонаукові та конкретно-наукові методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, моделювання, абстрагування, системного аналізу, прогнозування, лінійної та нелінійної оптимізації, загальної теорії СППР, теорії нечітких множин, систем штучного інтелекту, штучних нейронних мереж, генетичних алгоритмів, прецедентних і сценарно-прецедентних підходів до аналізу систем, інформаційних технологій, баз даних і знань.

Основні джерела інформації. Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають закони України, правові та нормативні акти Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Державного комітету статистики України, первинні фактичні матеріали підприємств та установ, монографічні та періодичні українські та зарубіжні видання, інформація із всесвітньої мережі Інтернет, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих та розробленні нових теоретичних положень щодо підвищення ефективності прийняття фінансових рішень на макрорівні на основі застосування економіко-математичних методів і моделей та інформаційних технологій, зокрема, особистим внеском здобувача є те, що в ній:

Вперше:

-

-

-

-

-

Удосконалено:

-

-

-

Знайшли подальший розвиток:

- методи економіко-математичного аналізу процесів макроекономічного фінансового регулювання із використанням СППР, які знайшли своє втілення в системах управління бюджетним процесом;

-

Розроблено:

-

-

-

-

-

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертації обґрунтовані коректним використанням математичного апарату, успішною програмною реалізацією розроблених алгоритмів та ефективним практичним упровадженням результатів дисертаційних досліджень у практику керування бюджетними процесами, яке продемонструвало збіг теоретичних положень із реальними спостереженнями.

Практичне значення отриманих результатів полягає у комплексній прикладній спрямованості теоретичних розробок. Розроблені економіко-математичні моделі, методи і алгоритми ґрунтуються на аналізі реальних процесів прийняття фінансових рішень на макрорівні, вони дозволяють підвищити ефективність і дієвість роботи ОПР на всіх етапах підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Теоретико-концептуальні засади, методологічні та методичні положення, сформульовані у дисертації, є внеском у науково-практичну систему знань щодо методів і принципів керування фінансами на макрорівні в умовах ринкової економіки, якою мають володіти ОПР при керуванні бюджетним процесом.

Практична цінність дисертації полягає також у створенні науково обґрунтованої методології проектування, розроблення і впровадження комп’ютерної системи підтримки прийняття фінансових рішень, що орієнтована на знання, для керування державними фінансами в умовах становлення ринкової економіки.

Безпосередню практичну цінність, зокрема, мають розроблені в дисертації:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Зазначені результати пройшли апробацію і стали складовою частиною рекомендацій НДФІ, прийнятих Міністерством фінансів України для використання при проведенні державної фінансової політики, розробленні теоретичних основ управління державними фінансами, модернізації системи управління державними фінансами та удосконаленні бюджетного процесу в 2005-2007 роках.

Матеріали дисертаційного дослідження увійшли до спеціальних навчальних курсів, що викладаються студентам і слухачам різних форм навчання (очної, заочної та дистанційної) низки вищих навчальних закладів: Національної академії Державної податкової адміністрації України, Національної академії Служби безпеки України, Національної академії внутрішніх справ МВС України та Центру науково-методичного забезпечення підготовки кадрів для фінансової системи України Міністерства фінансів України.

Апробація результатів. Результати проведених досліджень доповідались на Міжнародному економічному форумі (м. Київ, 2004 р.), на Міжнародних наукових конференціях “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (м. Ірпінь, Академія ДПА, 2003, 2004 рр.), на науково-практичній конференції “Стратегія економічного і соціального євро інтеграційного розвитку України: фінансова політика та основні напрями бюджетної реформи” (м. Київ, 2004 р.), на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Економічне зростання і посилення соціальної спрямованості розвитку” (м. Умань, 2004 р.), на науково-практичній конференції за міжнародною участю “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 2004), на Міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції XXI століття” (м. Умань, 2004 р.), на ІХ Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (м. Запоріжжя, 2004 р.), на III Міжнародній науково-практичній конференції “Від лідера-особистості до держави-лідера. Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації" (м. Київ, 2004), на IV Міжнародній науково-практичній конференції "Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління" (м. Київ, 2004), на Міжнародній конференції "Екологія і безпека життєдіяльності–2004" (м. Гурзуф, АР Крим, 2004), на X Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (м. Київ, 2004), на засіданнях постійно діючого семінару Наукової ради з проблеми “Кібернетика” НАН України “Організація програмного забезпечення АСУ” (2002-2004 рр.), на конференціях викладацького складу Національної академії ДПА України (2003-2004 рр.).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень опубліковані у 35 друкованих працях, в тому числі 5 монографій (з яких 1 одноосібна обсягом 22,5 др. арк.), 7 статей у наукових журналах, 18 статей у фахових збірниках наукових праць, 5 матеріалів і тез доповідей конференцій.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції, які винесено на захист, отримані безпосередньо й особисто автором і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблені теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо вдосконалення управління процесами прийняття фінансових рішень на макрорівні в умовах ринкової економіки. Із наукових публікацій, що видані у співавторстві, в дисертації використані лише ті матеріали, які становлять індивідуальний доробок автора.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота містить вступ, шість розділів, висновки, список використаних літературних джерел, що містить 320 найменувань, та додатки, де наведені документи щодо практичного використання результатів дисертаційних досліджень.

Основний зміст роботи викладено на 413 сторінках. Робота містить 30 таблиць, 78 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету та головні завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрито теоретичне та практичне значення отриманих результатів, ступінь і характер апробації.

У першому розділі – "Фінансова політика в умовах економічного зростання" визначено основні риси фінансової політики держави у сучасних умовах. Показано, що координація та наукове обґрунтування фінансових рішень на макрорівні виходять на чільне місце як при виробленні стратегічних, так і при розв’язуванні тактичних завдань розвитку суспільства. Зазначені наявні недоліки у бюджетному плануванні, виконанні бюджету, керуванні внутрішнім і зовнішнім боргом, здійсненні контролю і нагляду за фондовим ринком.

Світовий дохід не знає більш-менш вдалих довгострокових фінансових прогнозів, що визначається об’єктивними причинами, які відбивають природу фінансових і бюджетних процесів. Економічнийтеорії не відомі власне фінансові закономірності, і на підставі яких можна було б екстраполювати фінансово-економічну ситуацію, що склалася, і визначити рубежі на потрібний відрізок часу. Водночас це не означає, що постановка питання щодо прогнозу із досить великим часовим горизонтом не має під собою наукових підстав і об’єктивних потреб.

Можливість наукового передбечення таких багатофакторних явищ, як бюджетна сфера і бюджетні пропорції на тривалу перспективу, базується на досить високому ступені залежності бюджетної стратегії від загальних відтворювальних пропорцій і закономірностей економічного зростання. Оскільки такі закономірності й тенденції економічного зростання можуть розглядатися у тривалій перспективі, то тим самим можна встановити певні зв’язки між ними і бюджетною сферою.

У роботі визначено, що процедура розробки та коригування моделі макроекономічної динаміки повинна базуватися на нормативних і параметричних фінансових моделях, перспективних фінансових балансах і оцінках фінансових можливостей.

Показано, що не повне організаційно-структурне і функціональне розмежування державних фінансів і фінансів підприємств, організацій і корпорацій шкодить інтересам суспільства, породжує нелегальну приватизацію частини бюджетних потоків. Помилковий підхід до оцінки держави з позицій її питомої ваги у виробництві та у власності на засоби виробництва призвів до того, що не було належним чином ураховане значення держави у грошово-кредитній системі та ефективному використанні державних фінансів. Показано, що стратегія розвитку сектору державних фінансів повинна орієнтуватися на забезпечення їх економічності та результативності, використання державних ресурсів із максимальною повнотою та ефективністю, а державні фінанси повинні стати предметом ефективного керування, яке використовує сучасні механізми та інструменти регулювання.

Бюджет, як складова частина державних фінансів, являє собою кошторис майбутніх доходів і витрат сектору загально державного управління і є сукупністю бюджетів держави і місцевих органів влади. Склад і структура бюджетної системи України представлено у табл.1, з якої видно обсяги і пропорції бюджетного процесу України, а також важливість встановлення раціонального співвідношення усіх його складових.

Таблиця 1

Склад бюджетної системи України

Показники | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

ВВП, млн .грн. | 130442 | 170070 | 204190 | 225810 | 264165

Доходи зведеного бюджету, млн. грн. | 32876 | 49118 | 54935 | 61954 | 75286

доходи державного бюджету | 19724 | 34806 | 37199 | 42525 | 52708

доходи місцевих бюджетів | 13152 | 14312 | 17736 | 19429 | 22578

Видатки зведеного бюджету, млн. грн. | 34821 | 48149 | 55528 | 60319 | 75792

видатки державного бюджету | 19005 | 31155 | 33170 | 35530 | 44419

видатки місцевих бюджетів | 15816 | 16994 | 22358 | 24789 | 31374

Питома вага зведеного бюджету у ВВП, % | 25,2 | 28,9 | 26,9 | 27,4 | 28,5

Питома вага у зведеному бюджеті, %  

державного бюджету  

доходів | 60,0 | 70,9 | 67,7 | 68,6 | 70,0

видатків | 54,6 | 64,7 | 59,7 | 58,9 | 58,6

місцевих бюджетів  

доходів | 40,0 | 29,1 | 32,3 | 31,4 | 30,0

видатків | 45,4 | 35,3 | 40,3 | 41,1 | 41,4

Джерело: Статистичні щорічники України, розрахунки автора

Сформульовано головні методологічні принципи наукового передбачення розвитку бюджетної сфери і бюджетних пропорцій на тривалу перспективу: 1) детермінованість бюджетної сфери загальноекономічними закономірностями; 2) залежність економічної динаміки від типології бюджетної стратегії та реальних бюджетних пропорцій і тенденцій (принцип оберненого впливу); 3) інтенсивність внутрішньої динаміки бюджетних відносин і зв’язків та прогнозування бюджетної динаміки на підставі врахування внутрішніх чинників бюджетно-податкових систем і механізму; 4) прогнозування вимагає врахування соціально-політичної кон’юнктури і високого ступеня її рухливості та залежності від часу, що визначає бюджетно-податкову невизначеність і нестабільність.

Визначені основні положення формування довгострокової національної фінансової стратегії (рис. 1), схарактеризовані головні її риси.

Розкрито сутність та основні поняття бюджетного процесу – послідовної зміни станів, стадій розвитку бюджету. У роботі показано, що бюджетний процес – це врегульована нормами бюджетного права діяльність представницьких і виконавчих органів державної влади і місцевого самоврядування зі складання проекту бюджету, розгляду й затвердження, виконання й моніторингу бюджету, а також складання, розгляду, затвердження звіту про виконання бюджету.

Сформульовано принципи організації бюджетного про-цесу та визначено відмінні особливості бюджету як економічної категорії, тобто особливих грошових відносин, пов’язаних із формуванням фонду грошових коштів, необхідного для задоволення суспільних потреб. Виділено ознаки бюджету як правової категорії, тобто об’єкта бюджетних правовідносин, зафіксованого бюджетно-правовими нормами і відокремленого від матеріального змісту. Розглянуто роль бюджету у забезпечення реалізації функцій держави.

Розглянуто основні поняття керування бюджетним процесом під кутом зору загальної теорії керування суспільно-економічними процесами, зокрема економічного керування. Гнучке стратегічне планування, яке становить основу керування економікою, неможливе без ефективного прогнозування. Серед методів прогнозування виділено метод сценаріїв, який об’єднує якісний і кількісний підходи.

Показано, що перший етап керування фінансами – планування – можна умовно розбити на два тісно зв’язаних між собою підетапи – прогнозування і складання плану. Для прогнозування на державному рівні пріоритетне значення має метод сценаріїв, а для складання планів – індикативний метод. Визначено специфічні об’єкт і суб’єкти керування бюджетом. Об’єктом керування є відносини з формування і витрачання фонду грошових коштів, необхідних для забезпечення виконання завдань і функцій держави і місцевого самоврядування. Суб’єктами керування виступають фінансові органи державної влади і місцевого самоврядування.

Виділено головні чинники, що здійснюють визначальний вплив на швидкість руху інформації та грошових потоків при керуванні бюджетом, а також визначено шляхи подолання наявних недоліків у цій сфері.

У другому розділі – "Проблеми прийняття рішень у керуванні державними фінансами" розкрито основні історичні передумови появи СППР. Особливу увагу приділено прийняттю рішень в умовах невизначеності. Наведена класифікація невизначеностей залежно від їх зв’язку з недостатністю знань з певної проблеми, неможливістю точного врахування реакції на рішення і неточним розумінням своїх цілей ОПР. Показано, що прийняття рішень у слабко структурованих і неструктурованих проблемах із подібними невизначеностями принципово не можна звести до задачі із точно поставленими цілями. Практично єдиним способом зняття невизначеності є суб’єктивна оцінка експерта, яка визначає його власні переваги. Доведено, що самі ОПР без додаткової аналітичної та комп’ютерної підтримки генерують неефективні й суперечливі рішення, звідки випливає актуальність комп’ютерної підтримки прийняття рішень.

Наведено основні функції СППР, тенденції їх розвитку як інтелектуальних систем (ІС), що мають базу знань, навчаються на знаннях і обробляють знання. Показано, що найпоширенішим класом ІС є експертні системи (ЕС). Рівень “інтелектуальності” сучасних ЕС є низьким, а методи їх проектування потребують удосконалення. Зусилля повинні бути спрямованими на розроблення нової методології формалізації та розв’язування складних завдань керування фінансами на макрорівні, де основна складність прийняття рішень пов’язана із використанням неформалізованих знань в умовах невизначеності.

Наведено загальну характеристику структурованих, слабкоструктурованих і неструктурованих завдань прийняття рішень. Сформульовано математичну постановку завдання прийняття рішень у термінах теорії множин і принципу оптимальності функції вибору як послідовності розв’язування класичних задач вибору, оцінювання та оптимізації. Особливої уваги приділено задачі формування оцінки якості рішення, котре значною мірою зумовлює кінцевий результат. Показано, що для розв’язування даної задачі доцільно використати моделі й методи інженерії знань, а також аналітико-евристичний підхід, особливість якого полягає у тому, що вибір аксіоматики проводиться ОПР на основі евристичних міркувань.

Виділено орієнтовані на знання етапи вибору рішень: розробка універсальних методів формування функцій корисності часткових критеріїв, обґрунтування евристичних міркувань, які дають змогу визначити аксіоматику вибору і формування універсальної функції вибору оптимальних рішень, власне вибір рішень. Сформульовано головний принцип прийняття рішень: для виведення потрібних висновків із засилань необхідні знання для реалізації функції вибору.

Розглянуто дескриптивні, прескриптивні й нормативні моделі розв’язування багатокритеріальних проблем. Наведено аргументи на користь нормативної теорії вибору, у межах якої виділено неконструктивний і конструктивний підходи. Показано, що у рамках останнього підходу різні методи прийняття рішень при багатьох критеріях відрізняються способом переходу до єдиної оцінки корисності альтернатив. Виділено п’ять груп таких методів: аксіоматичні, прямі, методи компенсації, порогів незрівнянності та людино-машинні методи, які розглянуто більш докладно.

Серед систем штучного інтелекту (ШІ) виокремлено системи, орієнтовані на знання (СОЗ). Визначено, що найперспективнішими можна вважати такі напрямки розвитку СОЗ: інтеграція СОЗ із традиційними пакетами програм різного напрямку і створення гібридних СОЗ на базі ПК; створення СОЗ реального часу; побудова розподілених СОЗ; розробка динамічних СОЗ. Проведений аналіз використання наявних СОЗ у аспектах їх видів діяльності та областей, де вони розв’язують задачі, показав, що більшість із них здатні лише повторювати логічні висновки експертів. Але СОЗ другого покоління вже володіють вмінням навчатися на прикладах, еволюціонувати і бути підсилювачами інтелектуальних спроможностей людини.

Визначено основні напрямки керування фінансами, наведено приклади прийняття суто фінансових рішень, основні принципи їх прийняття. Встановлено критерії прийняття фінансових рішень, проаналізовано їх недоліки та переваги. Досліджено вплив інфляції та чинника ризику на інвестиційні фінансові рішення. Наведена класифікація моделей прийняття інвестиційних рішень за станами зовнішнього середовища і функціями результативності, рівнем дій, цілями і часом.

Моделі прийняття фінансових рішень класифікуються на підставі елементів моделей за станами зовнішнього середовища і функціями результативності, рівнем дій і цілями, за часом (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація моделей прийняття рішень

Елемент моделі | Рівні виявлення

Критерій |

Визначеність | Невизначеність

повна | ситуація ризику | неясність

Альтернатива | Одиничне рішення |

Програмне рішення

абсолютна вигода | відносна вигода | строк експлуата-

ції

Цілі | Одна ціль | Кілька цілей

Час |

Статична модель | Динамічна модель

односту- пінчаста | багатоступінчаста

жорстка | гнучка

Розглянуто структуру, основні принципи і алгоритм роботи СППР у фінансовій сфері на прикладі валютних операцій, що здійснюються з використанням арбітражних методів. Визначено типові етапи розроблення СППФР (рис.2): ідентифікація, концептуалізація, формалізація, виконання, тестування, експериментальна апробація, модифікація.

Показано, що завдання аналізу і прогнозу функціонування й розвитку СППР при керуванні державними фінансами може бути з повним правом віднесене до класу завдань аналізу і прогнозу розвитку складних систем, які функціонують в умовах невизначеності. Запропоновано підхід до розроблення моделі такої системи за допомогою системної процесометрії та технології адаптивного функціонального моделювання. Розроблено технологію створення такої СППР, яка містить три послідовні процедури: розроблення моделі, аналіз моделі, пошук варіантів рішень (параметричний синтез системи, синтез керування), основним результатом яких є кількісні оцінки варіантів структур аналізованої системи, раціональних значень параметрів системи у цілому й окремих її підсистем і формування рекомендацій щодо значень характеристик системи, що забезпечують її функціонування із необхідною ефективністю.

Показано, що фінансова політика базується на застосуванні певних методів, інструментів і важелів впливу на різні сторони діяльності суспільства, тобто фінансового механізму, без визначення структури якого неможливо створити систему керування фінансами. Визначено структуру фінансового механізму, запропоновано систему фінансових індикаторів, які дають досить повну інформацію і не враховують при цьому несуттєвих деталей, наведено систему фінансових інструментів і запропоновано алгоритм функціонування СППР у процесі керування державними фінансами, обговорено його переваги й недоліки.

У третьому розділі – "Інформаційні технології підтримки прийняття рішень" показано, що інформаційні технології суттєво посилюють можливості СППР на рівнях стратегічного, тактичного і операційного фінансового менеджменту. Розглянуто основні типи інформаційних систем: інформаційно-управлінські системи (ІУС), СППР, виконавчі інформаційні системи (ВІС). Наголошено, що розробка таких систем підтримки керування є одним із головних напрямків використання інформаційних технологій у керуванні фінансами. Виконано порівняльний аналіз названих систем, проаналізовано їх основні функції, зокрема функцію інтерактивної аналітичної обробки даних.

Визначено склад програмного забезпечення СППР, наведено приклади спеціально розроблених програмних пакетів.

Розкрито сутність інтерактивного процесу аналітичного моделювання у складі СППР, яке передбачає наявність чотирьох базових типів дій: аналіз “що-якщо”; аналіз чутливості; аналіз “мета-пошук”; оптимізаційний аналіз.

Відповідно до завдань, які виконує Міністерство фінансів, функціональна структура системи (рис.3) складається з таких основних блоків підсистем, кожній з яких властиві окремі досить широкі області даних та методів їх обробки:

керування державними фінансами;

внутрішнього керування;

підтримки прийняття рішень;

керування документообігом.

Виконано аналіз застосувань технологій штучного інтелекту (ШІ) у сфері економіки і фінансів. Зазначено, що застосування ШІ можуть бути поділені на три головні напрямки: наука пізнання, робототехніка, природний інтерфейс. Проаналізовано ці галузі ШІ та їх численні розгалуження.

Розглянуто важливий вид інформаційних систем – штучні нейронні мережі (ШНМ), які на сьогодні досягли певних успіхів у розв’язуванні складних завдань зі сфери фінансів та інших сфер інтелектуальної діяльності людини. Визначено головні властивості ШНМ: адаптивне навчання, самоорганізація, узагальнення, обчислення у реальному часі, стійкість до збоїв та основні типи застосувань ШНМ: апроксимація функцій, асоціативна пам’ять, стиснення даних, розпізнавання й класифікація, оптимізаційні задачі, керування складними процесами, прогнозування (екстраполяція). Розкрито сутність навчання ШНМ, наведено конкретні приклади.

Висвітлене таке важливе застосування ШІ у бізнесі, як системи нечіткої логіки. Наведені компоненти систем нечіткої логіки. Розкрите значення генетичних алгоритмів (ГА) для розв’язування ситуацій, коли із можливих тисяч рішень треба визначити оптимальне. Показані різні способи кодування генетичної інформації, здійснене порівняння коду Грея і двійкового коду за методом Хеммінга, доведена перевага першого з них. Розглянуто процеси побудови генетичних операторів схрещування, мутації та інверсії. Визначені цільова функція ГА та порядок його реалізації, який полягає у послідовному кодуванні змінних, що оптимізуються, та призначенні відповідної функції пристосованості. Наведена загальна схема ГА.

Досліджено зв’язок між ГА і ШНМ, показано перспективність конструювання ШНМ за допомогою ГА, прямого пошуку оптимальної синаптичної ваги (вагових коефіцієнтів) мереж невеликої розмірності, визначення оптимальної структури ШНМ для розв’язання конкретної задачі.

Розглянута важлива галузь ШІ – віртуальна реальність, тобто реальність, змодельована на комп’ютері, яка має давати натуральніший, реалістичніший мультисенсорний інтерфейс “людина-комп’ютер”. Визначені й інші практичні застосування віртуальної реальності, зокрема комп’ютерне проектування – CAD (Computer Aided Design). Наведено приклад використання віртуальної реальності у фінансовій компанії.

Досліджене застосування спеціалізованих, орієнтованих на використання у базах знань, інформаційних систем, що виконують специфічні завдання користувачів, – інтелектуальних агентів. Розглянуті основні типи таких агентів.

Проаналізовано штучні інтелектуальні системи, що ґрунтуються на знаннях, або експертні системи (ЕС). Розкрите поняття штучного інтелекту як комп’ютерної системи, що реалізує функції, аналогічні інтелектуальним процесам людини. Зроблено висновок, що наявні ЕС ще не можуть працювати без залучення певної кількості кваліфікованих фахівців. Подане визначення ЕС як системи, котра забезпечує прийняття рішення за вхідною інформацією на основі бази знань, де зберігаються знання експертів, шляхом застосування машини виведення, що дає змогу інтерпретувати знання. Показано, що цілісна ЕС складається із бази знань, машини виведення, модулю добування знань і системи пояснення прийнятих рішень. Розкрито зміст кожного компонента. Зроблено висновок, що за допомогою ЕС продуктивно розв’язуються задачі, для яких немає усталеної теорії, бракує фахівців і дані зашумлені (є кількісні або якісні помилки), а найінтенсивніше застосовуються ЕС для діагностики економічних систем.

Розглянуто концепції організації інформації в СППР, зберігання й аналізу корпоративних даних. Показано, що набори даних, організовані з метою підтримки керування, покликані виступати у ролі єдиного “джерела істини”, що забезпечує менеджерів і аналітиків достовірною інформацією, необхідною для оперативного аналізу і підтримки прийняття рішень.

Проаналізовано переваги і недоліки різних концепцій організації даних. Побудовано алгоритм функціонування сховища даних. Сформульовано концепцію інтелектуального аналізу даних (ІАД). Наведені порівняння характеристик даних в інформаційних системах, орієнтованих на операційну й аналітичну обробку даних, основні вимоги до даних у сховищі даних.

Підсистема моделювання та прогнозування належить до системи підтримки прийняття рішень ІАС Мінфіну України.

Загальна структура системи показана на рис. 4.

Запропонована комплексна методика організації індексної бази даних, сформованої як результат стандартних методів текстового аналізу й індексації документів за частотою появи термінів і оригінального методу отримання індексних термінів предметної галузі на основі результатів системного моделювання. Така методика покликана істотно спростити доступ до потрібної інформації, дозволяючи користувачу системи ухвалювати своєчасні й обґрунтовані рішення. Наведена схема обробки документів у системі.

У четвертому розділі – "Економіко-математичні моделі та кількісні методи підтримки прийняття рішень" проаналізовано роль і значення економіко-математичних моделей і кількісних методів підтримки прийняття рішень. Визначено пов’язані між собою типові класи відповідних математичних методів, труднощі, що виникають при побудові математичних моделей. Показано, що у сфері економіки ще не створено основ загального математичного підходу і всеосяжних формальних методів, але головним принципом є те, що лише логічно строгі твердження і всі можливі операції з ними можна запрограмувати для ЕОМ.

Визначено причини, коли проблема може не мати математичного подання. Розглянута проблема подання суджень у вигляді числових значень у певній шкалі та побудови шкали важливості об’єктів за допомогою рангів важливості. Виведені математичні рівняння для знаходження реальних значень важливості множини об’єктів за допомогою матриці попарних порівнянь, отриманих експертним шляхом. Указані переваги даного методу.

Показано, що загальна теорія раціонального вибору є науковим підходом до формування теорії вибору в усіх сферах людської діяльності. Обговорено питання точності математичних моделей, які використовуються для підтримки рішень. Наголошено, що в економічних дослідженнях відсутня струнка система обґрунтованих математичних моделей, практично не розроблені самі принципи перевірки адекватності моделей і методів.

Розглянуто ситуації прийняття рішень і визначені типові елементи таких ситуацій: множини ендогенних і екзогенних змінних і параметрів, модель, цільова функція, обчислювальні методи. Розроблено модель процесу керування як процесу прийняття рішень. Показано, що функції математичних моделей і кількісних методів полягають у тому, щоб допомогти ОПР виразити у кількісному вигляді наявну невизначеність і використати свою інтуїцію при оцінці ситуації у досить складних задачах прийняття рішень.

Показано, що урахування досвіду дає змогу підвищити ефективність поточних рішень і вивільнити ОПР від визначення ваги часткових критеріїв, за якими оцінюються альтернативи. Запропоновано метод визначення прогнозованих значень відносної ефективності множини альтернатив, який забезпечує прийнятну для практики точність результатів при невеликій кількості прецедентів, що характеризують попередній досвід ОПР.

Розглянуто принципи побудови інтегрованої СППР (рис. 5) і спосіб інтерпретації фактів, які використовуються при імітаційному моделюванні поведінки складної економічної системи, що ґрунтується на технології експертних систем і механізмах логічного висновку із нечіткою логікою. Розроблено алгоритм логічного висновку в СППР на основі альтернативного підходу до побудови відповідного механізму, що використовує метод лінійного програмування загального вигляду, який забезпечує більшу гнучкість процесам інтерпретації завдяки введенню елементів розмитої логіки. Ядром механізму логічного виведення є цільова функція, яка забезпечує вироблення рекомендацій із корекцією оцінок достеменності здійснення подій. Викладено зміст основних етапів розв’язування задачі інтерпретації фактів, які використовуються при імітаційному моделюванні. Наведено приклад роботи СППР.

У п’ятому розділі – "Системи підтримки прийняття фінансових рішень на основі сценарно-прецедентного підходу" показано, що спроможність ОПР приймати своєчасні й адекватні рішення виникає у синтезі раціонального та інтуїтивного. Використання ж інтуїтивних засад у сучасних СППР можливе у рамках когнітивного або прецедентного підходів. Методологія когнітивного моделювання ґрунтується на моделюванні суб’єктивних уявлень експертів про ситуацію і містить методологію структуризації ситуації, модель подання знань експерта у вигляді знакового орграфа (когнітивної карти), методи аналізу ситуації.

Запропоновано алгоритм побудови когнітивної графової моделі. У когнітивній моделі кожний зв’язок між чинниками когнітивної карти розкривається до відповідного рівняння, яке може містити як кількісні (такі, що вимірюються) змінні, так і якісні (такі, що не вимірюються) змінні, причому кількісні зміні входять природним чином у вигляді їх числових значень, а якісній змінній ставиться у відповідність сукупність лінгвістичних змінних, які відображають різні її стани у вигляді еквіваленту на шкалі [0, 1]. Характер зв’язків між чинниками докладніше розкривається у міру накопичення знань щодо процесів, які відбуваються у ситуації, що досліджується. Чинники, які викликають найбільший інтерес, називаються цільовими і вважаються вихідними чинниками когнітивної моделі. Задача вироблення рішення у поточній ситуації полягає у тому, щоб забезпечити бажану зміну цільових чинників, тобто досягти мети керування. Мета вважається коректно заданою, якщо бажані зміни одних цільових чинників не призводять до небажаних змін інших цільових чинників.

Розглянуто сценарний підхід до когнітивного моделювання. Когнітивний підхід до підтримки прийняття рішень орієнтований на те, щоб активізувати інтелектуальні процеси суб’єкта і допомогти йому зафіксувати своє