МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРIЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Лобов Сергій Павлович

УДК 658.153+622.34

УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ

В УМОВАХ ЇХ ДЕФІЦИТУ

(на прикладі гірничорудних підприємств Кривбасу)

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кривий Ріг – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Криворiзькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м.Кривий Ріг)

Науковий керівник: | доктор економічних наук, доцент

Нусінов Володимир Якович,

Криворізький технічний університет,

завідувач кафедри обліку, аудиту та фінансового аналізу

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Семенов Григорій Антонович,

Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м.Запоріжжя),

завідувач кафедри економіки підприємств та маркетингу

кандидат економічних наук,

Проволоцька Олена Миколаївна,

Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету (м.Кривий Ріг),

доцент кафедри економіки підприємств

Провідна установа – | Національний гірничий університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра менеджменту (м. Дніпропетровськ)

Захист відбудеться "24" грудня 2004 р. о 1000 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К.09.052.01 у Криворізькому технічному

університеті за адресою: 50000, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд.300

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького

технічного університету за адресою: 50000, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37

Автореферат розісланий "22" листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.М.Короленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України супроводжується постійним дефіцитом оборотних коштів на більшості промислових підприємств, що, в значній мірі, є наслідком недосконалості існуючих механізмів управління процесом їх формування, витрачання та поповнення, незадовільним збереженням і використанням матеріальних ресурсів і готової продукції. В умовах становлення ринкових відносин наочно проявились недоліки діючих методів управління оборотними коштами, які обумовлені орієнтацією на командно-адміністративне регулювання господарською діяльністю, недостатньою гнучкістю системи управління, недосконалістю методів діагностики внутрішніх резервів підприємства та визначення найбільш перспективних ринкових пріоритетів.

Наукові дослідженням вітчизняних та закордонних вчених: Б.А.Анікіна, М.І.Баканова, Л.А.Богдановської, І.І.Бойко, В.М.Івахненко, А.І.Ковалева, М.Р.Ліндерса, В.Я.Нусінова, С.Ф.Покропівного, А.Р.Радіонова, Г.В.Савіцької, А.Д.Шеремета та інших, – значно поглибили уявлення відносно сутності та методів управління оборотними коштами підприємств в умовах ринкового господарювання. Але проблема побудови сучасної системи управління оборотними коштами не знайшла свого остаточного розв’язання, без чого неможливо забезпечити економічне зростання підприємств. У зв’язку з цим розробка і обгрунтування пропозицій щодо удосконалення методів управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту на основі маркетингових та логістичних принципів є актуальним, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження і визначило його мету.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації проводились в межах виконання науково-дослідної роботи “Теоретичне обгрунтування шляхів забезпечення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості гірничих підприємств в умовах розвитку ринкових відносин та інтеграції у світове економічне співтовариство”, яка виконувалась на кафедрі економічного аналізу та фінансів Національного гірничого університету (номер держ.рег. UA 0101V001547). Особисто здобувачем виконано розділ “Обґрунтування критеріїв, за якими здійснюється вибір управлінських рішень з оптимізації витрат у гірничорудному виробництві”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних і практичних підходів до розробки економічного механізму управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту, реалізація яких дозволить збалансувати запаси підприємства з реальною потребою, підвищити його ринкові позиції та ефективність функціонування.

Відповідно до мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

Об'єкт дослідження – процес управління оборотними коштами на гірничорудних підприємствах.

Предметом дослідження є методи управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі були використані такі загальнонаукові й спеціальні методи дослідження: логічного узагальнення і абстрагування – для вивчення тенденцій розвитку методології і уточнення напрямків удосконалення методів управління оборотними коштами на підприємствах; наукового обгрунтування – для визначення сутності і окремих складових механізму управління оборотними коштами; системного підходу – для дослідження складу і характеру взаємозв’язків між елементами механізму; статистичний – для дослідження динаміки інформаційних показників і наявності зв’язку між ними; порівняльного і факторного аналізу – для аналітичної оцінки впливу різних факторів і визначення методичних основ динамічного моделювання процесів управління оборотними коштами; економіко-математичного моделювання – для формування інформаційних показників, що відображають різні стратегії управління оборотними коштами.

Наукові положення, що захищаються в дисертації:

1) в сучасних ринкових умовах найважливішою умовою досягнення прибутковості є ефективність продажу продукції, в той же час як виробництво є однією з внутрішніх її складових. При цьому існує велика кількість інших не менш важливих факторів, які прямо чи непрямо впливають на фінансові результати діяльності підприємства (зміна умов взаєморозрахунків з покупцями продукції, недопостачання та недотримання норм витрат матеріальних ресурсів, отримані та видані аванси).

2) у практичній діяльності підприємства повинні використовувати не лише показник мінімуму запасів, але й максимальний період обігу готової продукції, який розраховується виходячи з добових катастрофічно необхідних витрат, скорегованих на коефіцієнт дебіторської заборгованості. Даний показник необхідно використовувати як індикатор для прийняття рішень з прискорення обертаємості у випадку зростання коефіцієнту дебіторської заборгованості та катастрофічно необхідних витрат. Крім того, на підставі даного нормативу можна розрахувати максимально необхідну величину запасів підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обгрунтуванні й розробці удосконаленого економічного механізму управління оборотними коштами гірничорудного підприємства, який на відміну від існуючих, заснований на динамічній імітаційній моделі, що дозволяє визначити оптимальні рішення з управління оборотними коштами за їх впливом на ефективність діяльності та фінансовий стан підприємства. Наукову новизну та теоретичну значимість роботи визначають наступні положення:

вперше:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методичні рекомендації забезпечують цільовий системний підхід до управління оборотними коштами. Запропоновані розробки та одержані результати дозволяють виявити та ввести у дію резерви підвищення ефективності управління оборотними коштами в умовах розвитку ринкових відносин, а саме: вдосконалити процес оцінки ефекту за варіантами продажу продукції і визначення найдоцільніших з них; визначити резерви у понаднормативних запасах та шляхи їх використання, дослідити можливості отримання товарних кредитів від постачальників; встановити оптимальну ціну реалізації продукції у разі збільшення обсягів виробництва, налагодити оперативний аналіз матеріальних потоків на підприємстві.

Методика оцінки варіантів продажу на підставі витрат на зберігання та збут, методичні рекомендації щодо розрахунку ефекту від зміни оборотних коштів при отриманні та видачі авансів, а також способи визначення нормативів запасів та готової продукції з урахуванням логістичного підходу впроваджені у систему управління матеріальними ресурсами ВАТ “Криворізький ГЗК окислених руд” (Довідка №03/20 від 15.03.2004р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Криворізького технічного університету при викладанні розділів дисциплін “Економіка підприємства”, “Організація виробництва”, “Оперативно-календарне планування” (Довідка №8/131 від 19.04.2004р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Авторові належать усі наведені в дисертації наукові результати, пропозиції і висновки, які відображають особистий погляд на управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора у публікації із співавторами відображено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні результати виконаних досліджень, висновки і пропозиції, викладені в дисертації, доповідались і були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством, що орієнтоване на підвищення вартості" (Київ, 2000 р.), ІІ та ІІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2001-2002 рр.), Х Міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: регіональні аспекти” (Чернігів, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комп’ютерні інформаційні системи в економіці” (Кривий Ріг, 2002 р.).

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дослідження опубліковані у 12 наукових працях загальним обсягом 4,3 д.а. Особисто автору належить 2,2 д.а., у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 3 статті у інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 183 найменувань і 4 додатків. Робота викладена на 176 сторінках машинописного тексту, містить 25 таблиць, 34 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – "Теоретичні основи управління оборотними коштами" - узагальнені підходи до управління оборотними коштами, доведена необхідність дослідження управління оборотними коштами як цілісної системи, визначено напрямки розвитку цієї системи в ринкових умовах.

Аналіз наукової літератури та виконані дослідження свідчать, що у вітчизняній теорії аналізу продукції, незважаючи на зміну умов господарювання, переважає виробничий підхід, акцент робиться не на аналіз продажу та реалізації продукції, а на аналіз випуску продукції, незалежно від того, чи є попит на даний вид продукції, чи ні. В сучасних ринкових умовах найважливішою умовою досягнення прибутковості є ефективність продажу продукції, в той час як виробництво є однією з внутрішніх її складових. Першочерговим є перспективний аналіз існуючих варіантів продажу продукції та вибір з них найбільш оптимальних, що забезпечують прискорення оберненості коштів при мінімальних витратах на збут. На перше місце виходять не внутрішньовиробничі фактори, а фактори зовнішнього ринкового середовища, які є найбільш непередбаченими та потребують значних витрат на вивчення та прийняття адекватних рішень. У процесі вибору найбільш ефективного варіанту продажу потрібно враховувати правило тотожності ефектів, яке розглянуте в роботі В.В.Новожилова. При цьому необхідно привести у співставимий вигляд за різними варіантами період повного обороту продукції, обсяг реалізації, ціну реалізації. Крім того, необхідно забезпечити співставимість за фактором часу. Потрібна розробка показників та методів, які б дозволили підвищити ефективність управління матеріальними ресурсами і одночасно збалансувати запаси підприємства з реальною потребою, що необхідна для задоволення попиту на продукцію. Вказані показники повинні безпосередньо залежати від ринкових параметрів і оперативно змінюватися в динамічних умовах ринку.

У даний час є багато різних стратегій, кожна з яких за власною методикою вирішує питання управління закупівлею матеріальних ресурсів та продажем продукції. На підставі аналізу вітчизняних та закордоних праць з цього питання в роботі проведена класифікація управлінських рішень за напрямками стратегії закупівлі виробничих ресурсів і реалізації продукції (рис.1).

*) матеріально-технічне забезпечення

Рис.1. Класифікація управлінських рішень за напрямками стратегії закупівлі

виробничих ресурсів і реалізації продукції

Основним недоліком більшості існуючих методів управління оборотними коштами є те, що вони спрямовані на вирішення окремих специфічних задач та не можуть використовуватись як універсальний засіб управління. Найбільш перспективним в даному відношенні є метод імітаційного моделювання. В процесі проведення імітаційних експериментів стратегія управління розроблюється алгоритмічно, а не шляхом вирішення оптимізаційних задач. За допомогою експертного синтезу розроблюються алгоритми, що дають можливість отримати в кожний момент часу “розумні” стратегії досягнення оптимальних величин, які характеризують стан та динаміку процесу управління оборотними коштами чи в даний момент, чи в деякому інтервалі часу, що передує даному моменту.

Другим універсальним засобом управління оборотними коштами є бюджетування. Це єдиний метод, що дозволяє поєднати планування матеріальних і фінансових потоків і вирішити задачу визначення необхідного і достатнього розміру оборотних коштів. Поєднання методів імітаційного моделювання і бюджетування в процесі управління оборотними коштами дозволить виробити стратегію, що найбільш адекватна умовам ринкової економіки, які динамічно змінюються, і тим самим максимізувати кінцеві результати діяльності підприємства.

У другому розділі – "Методичні аспекти оцінки економічного ефекту від управління оборотними коштами" – розроблено загальну методику оцінки ефекту від зміни фінансового результату виробництва та впливу закупівлі матеріальних ресурсів на фінансовий стан підприємства, досліджено сучасний стан оборотних коштів на ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК)” та ВАТ “Північний ГКЗ”, проведено аналіз ефекту від зміни фінансового результату виробництва, зроблено висновки щодо подальшого розвитку та вдосконалення системи управління оборотними коштами, визначено фактори, які забезпечують підвищення ефективності управління оборотними коштами.

В дисертаційній роботі виявлена залежність величини ефекту від виробництва від показника зміни обсягу виробництва Дослідження взаємозв’язку між витратами матеріальних ресурсів і обсягом виробництва проведено з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу. В роботі обґрунтовано, що нарощування величини витрат матеріальних ресурсів призводить до поступового зменшення приросту обсягу виробництва.

Ефект від зміни фінансового результату виробництва доцільно розраховувати, виходячи не з кінцевого обсягу виробництва, а з величини його приросту по відношенню до початкової величини обсягу виробництва. Це пов’язане з тим, що за умови врахування початкової величини обсягу виробництва, посилюється вплив факторів, які діяли до зміни обсягів виробництва, та зменшується вплив факторів, що досліджуються. Залежність зміни обсягу виробництва (V) від зміни витрат матеріальних ресурсів (Мат) має вид:

, (1)

де – коефіцієнт інтенсивності при величині витрат матеріальних ресурсів,

що дорівнює Мат, т/т.

В процесі розрахунків ціни продукції використано коефіцієнт еластичності цін, який має місце на ринку на даний вид продукції. Внаслідок невеликої та відносно стабільної кількості учасників ринку залізорудної сировини, величина попиту та ціни на даному ринку мають досить детермінований характер. Для гірничорудних підприємств, які використовують виробничі потужності не менш, ніж на 70%, при збільшенні обсягу виробництва питомі змінні витрати збільшуються, а питомі постійні витрати зменшуються. Це пов’язано з тим, що відповідно закону спадаючої продуктивності ресурсів, приріст обсягу виробництва з одиниці матеріальних ресурсів поступово зменшується до нуля при досягненні виробничої потужності. Останнім часом у роботах багатьох авторів обґрунтовується необхідність врахування дебіторської та кредиторської заборгованості у показнику економічного ефекту від діяльності. Якщо підприємство не отримує вчасно грошові кошти за відвантажену покупцям продукцію, то збільшується дебіторська заборгованість, а реально оплачений прибуток зменшується. Це призводить до зменшення доходу підприємства і відповідно, величини ефекту від виробництва.

Комплексний показник ефекту від діяльності підприємства з урахуванням зміни фінансового стану запропонований у роботах В.Я.Нусінова. В дисертаційній роботі запропоновано розраховувати ефект від зміни умов взаєморозрахунків з покупцями продукції як збиток від дебіторської заборгованості (Здз), що визначає мінімально можливі втрати, що пов’язані зі зменшенням обсягу виробництва, додатковими витратами по банківському кредиту, а також штрафами в зв’язку з несвоєчасним погашенням кредиторської заборгованості:

Здз = f(Xi) > min , (2)

де Xi – набір можливих втрат від дебіторської заборгованості, тис.грн.

В процесі оцінки ефекту від зміни фінансового результату виробництва, окрім збитку від дебіторської заборгованості, враховуються також збитки від можливого недопостачання матеріальних ресурсів. З цією метою в роботі запропоновано використовувати метод матеріаломісткості. Недопоставлений обсяг вказаних ресурсів (Рн) визначається шляхом множення обсягу продукції (Ноб), що невироблений в зв’язку із простоями внаслідок дефіциту матеріальних ресурсів, на матеріаломісткість даного виду ресурсів (Ме):

Рн = Ноб Ме (3)

Період затримки постачання матеріальних ресурсів (Тз) розраховується як відношення загального обсягу недопоставлених ресурсів до одноденного обсягу фактично використаних ресурсів з урахуванням недопоставки:

, (4)

де Рф – обсяг фактично використаних матеріальних ресурсів, тис.грн;

Д – середня тривалість інтервалу між поставками, днів.

Збиток від недопоставки матеріальних ресурсів визначається на підставі коефіцієнту рентабельності продажу та невиробленого обсягу продукції.

В умовах дефіциту оборотних коштів підприємство змушено відступати від технології - завищувати норми витрат одних видів ресурсів та занижувати норми витрат інших. Збиток від недотримання норм витрат (Знорм) запропоновано розраховувати за формулою:

Знорм = V1 Т1 Ц1 – V2 Ц2 Т1 Кел, (5)

де V1 – обсяг витрат замінюючого ресурсу до заміщення, т; Т1 – темп приросту обсягу замінюючого ресурсу внаслідок заміщення, частки од.; Ц1 – собівартість одиниці замінюючого ресурсу, грн/т; V2 – обсяг витрат ресурсу, що замінюється, до заміщення, т; Ц2 – собівартість одиниці ресурсу, що замінюється, грн/т; Кел – коефіцієнт еластичності заміщення ресурсів, частки од.

В роботі розроблена методика розрахунку величини альтернативних витрат, які несе підприємство у зв’язку зі сплатою авансів постачальникам, а також суми доходу, отриманого за рахунок авансів від покупців. Показник ефекту від зміни фінансового результату виробництва (Е) розраховується як різниця зміни доходів (?Д) і повних витрат (?С), збитку від дебіторської заборгованості (Здз), збитку від недопостачання (Знед) та недотримання норм витрат ресурсів (Знорм), результатів по виданих (ДЗАВ) та отриманих (КЗАВ) авансах:

, (6)

де q – середньомісячна депозитна ставка по банківських вкладах, частки од.;

a,b – період погашення, відповідно, виданих та отриманих авансів, міс.

В дисертаційній роботі також розроблено методику оцінки впливу величини оборотних коштів на рівень фінансового стану підприємства. При цьому враховується коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості, частка дебіторської заборгованості у виручці, а також сума доходу, що отриманий за рахунок приросту величини запасів. Таким чином, вперше запропонований метод кількісної оцінки приросту дебіторської та кредиторської заборгованості під впливом приросту величини матеріальних ресурсів. Визначені розрахункові формули показників фінансового стану в залежності від величини приросту матеріальних ресурсів.

Практичні розрахунки ефекту від зміни фінансового результату виробництва на базі ВАТ “Північний ГЗК” та ВАТ “Південний ГЗК” зроблені з використанням запропонованої методики. При цьому виконана оцінка ефекту від збільшення обсягів виробництва внаслідок збільшення витрат матеріальних ресурсів, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначена форма залежності між обсягом виробництва та витратами матеріально-енергетичних ресурсів.

У гірничорудній промисловості точний облік фактичних витрат на виробництво деяких видів матеріальних ресурсів (наприклад, мелючих тіл) практично неможливий, дуже трудомісткими є роботи з точного обліку незавершеного виробництва на кожній стадії переділу, обсяги виробництва продукції можуть відрізнятись від запланованих внаслідок зміни вмісту заліза, води та інших хімічних елементів у сировині та залежати від гірничо-геологічних умов. Тому з метою усунення проблеми впливу неврахованих залишків матеріальних ресурсів, проведено згладжування у часі показників обсягу виробництва та витрат матеріальних ресурсів. На наступному етапі проводиться безпосередньо кореляційно-регресійний аналіз взаємозв’язку між обсягами виробництва та витратами матеріальних ресурсів. На підставі коефіцієнтів кореляції та детермінації в роботі встановлено, що найбільш адекватною для кожного виду матеріально-енергетичних ресурсів є степенева форма залежності, в якій показник ступеню (b) відповідає обмеженню 0<b<1, що наближає досліджувану залежність до закону спадаючої продуктивності ресурсів.

На підприємствах, що аналізуються, також досліджено багатофакторну модель взаємозв’язку між обсягом виробництва і усіма видами матеріально-енергетичних ресурсів на підставі щомісячних даних за два роки. Одержані залежності мають вигляд:

-

V = 17,63М1 + 2,48М2 +1,75М3 +68,66М4 +5,35М5 +402,19М6 +5199,75, (7)

де V – обсяг виробництва обкотишів, т; М1 – величина витрат мелючих тіл, т; М2 – величина витрат вапняку, т; М3 – величина витрат електроенергії, тис.кВт.год; М4 – величина витрат дизельного палива, т; М5 – величина витрат фільтротканини, м2; М6 – величина витрат автошин, шт.

-

V = 13,93М1 + 3,79М2 +634,07М3 +7,47М4 +13943,26М5 +12157,53, (8)

де V – обсяг виробництва товарного концентрату, т; М1 – величина витрат мелючих тіл, т; М2 – величина витрат електроенергії, тис.кВт.год; М3 – величина витрат дизельного палива, т; М4 – величина витрат фільтротканини, м2; М5 – величина витрат автошин, шт.

З метою встановлення ступеню впливу факторів, визначені коефіцієнти еластичності для кожного виду досліджуваних ресурсів та інших чинників. Частка впливу неврахованих чинників не перевищує 1%. Найбільший вплив на обсяг виробництва спричиняють витрати електроенергії та дизельного палива. Це цілком відповідає особливостям гірничорудного виробництва, яке є дуже енергомістким. Значний влив також мають витрати вапняку, тому що він є однією з основних складових обкотишів. За допомогою коефіцієнтів еластичності розрахований приріст витрат кожного виду матеріально-енергетичних ресурсів, які необхідні для досягнення планового приросту обсягу виробництва. З використанням запропонованої методики визначений показник ефекту від виробництва. На підставі проведених розрахунків зроблений висновок про те, що при збільшенні обсягів виробництва підприємства, що аналізуються, отримали значний економічний ефект, у них з’явилася можливість не тільки повернути вкладені кошти, але й знову спрямувати у виробництво додатково отримані кошти.

Проведений також аналіз впливу додаткового придбання матеріальних ресурсів на фінансовий стан підприємств, що аналізуються. Результати аналізу показують, що збільшення обсягів виробництва за рахунок додаткових витрат матеріальних ресурсів виправдане не тільки з позицій економічного ефекту, але також і з позицій зміцнення фінансового стану.

У третьому розділі – "Економічний механізм управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту" – сформульовані теоретичні і методичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку й удосконалення методів управління оборотними коштами.

В дисертаційній роботі розроблена динамічна імітаційна модель, яка, на відміну від існуючих, дозволяє виконувати управління оборотними коштами з урахуванням їх впливу на ефективність діяльності та фінансовий стан, а також оптимізувати рівень складських залишків та ресурсів, що використовуються у виробництві. З метою оцінки міри впливу величини оборотних коштів на фінансовий стан підприємства і ефективність його діяльності, запропоновано використовувати відповідні коефіцієнти еластичності:

-

, (9)

де Кз.с1, Кз.с0 – коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, відповідно,

в поточному і базовому періоді, частки од.;

V1,V0 – обсяг запасів в поточному і базовому періоді, відповідно, тис.грн.

-

, (10)

де Кр.а1, Кр.а0 – коефіцієнт рентабельності активів, відповідно, в поточному і

базовому періоді, частки од.

В роботі запропонована нова класифікація оборотних коштів з урахуванням впливу на ефективність та фінансовий стан (рис.2).

Рис.2. Класифікація оборотних коштів з урахуванням впливу на ефективність

та фінансовий стан

Алгоритми розрахунків, що використовуються в процесі імітаційного моделювання діяльності підприємства в умовах зростання величини оборотних коштів, наведені на рис.3. Мінімально можлива величина запасів для початку виробничої діяльності повинна розраховуватись як період виробничого циклу, що помножений на середньодобову виручку за вирахуванням дебіторської заборгованості.

В дисертаційній роботі також розглянуті методичні основи оцінки ефекту від управління продажем готової продукції. Вперше сформульовано поняття “катастрофічно необхідні витрати” як витрати, нездійснення яких призводить до миттєвої зупинки виробництва. Максимальний період обігу готової продукції (Тгп.норм) повинен розраховуватись як співвідношення вартості готової продукції (ГП) та добових катастрофічно необхідних витрат (Кат.од), що скориговане на коефіцієнт дебіторської заборгованості (Кдз) та коефіцієнт кредиторської заборгованості (Ккз):

(11)

В роботі запропонований принцип оцінки ефекту від продажу продукції, який, на відміну від існуючих, базується на критерії різниці ціни продажу та витрат, пов’язаних з відстрочкою платежу. Виробнича собівартість включає витрати, які вже зроблені, та на їх величину не можна вплинути в момент продажу продукції, тому вказані витрати повинні бути виключені з показника ефекту від продажу. В той же час такі елементи загальноприйнятого показника прибутку як виручка від реалізації та збутові витрати, навпаки, повинні обов’язково враховуватись при оцінці ефекту від продажу продукції. Показник ефекту від продажу (Епрi) для i-го виду продукції розраховується за формулою:

Епрi = Цi Vреалi – Sвпi – Sзбi, (12)

де Цi – ціна реалізації одиниці продукції i-го виду, грн/т;

Sзбi – витрати на збут i-го виду продукції, грн;

Sвпi – витрати, що пов’язані з відстрочкою платежу, грн.

З використанням запропонованої методики, проведений аналіз системи управління матеріальними ресурсами та продажем продукції ВАТ “Північний ГЗК” та ВАТ “Південний ГЗК”. На підставі періоду виробничого циклу, виручки від реалізації та коефіцієнту дебіторської заборгованості встановлена мінімально допустима величина резервоутворюючих запасів. В процесі аналізу встановлено, що у ВАТ “Північний ГЗК” та ВАТ “Південний ГЗК” відсутній дефіцит запасів. В той же час фактичні запаси мають надмірну величину, яка підприємствами не використовується. Необхідно вивільнити оборотні кошти шляхом реалізації надмірних запасів.

В роботі також визначена величина катастрофічно необхідних витрат як сума заробітної плати з відрахуваннями, платежів за електроенергію та бюджетних платежів. Виходячи з вказаних витрат, визначений максимальний період обігу готової продукції, що дорівнює по ВАТ “Північний ГЗК” - 1,4 дня, по ВАТ “Південний ГЗК” – 3 дні, при цьому фактичний період обігу готової продукції дорівнює ВАТ “Північний ГЗК” - 1,6 дня, а ВАТ “Південний ГЗК” – 5 днів. Таким чином, обидва підприємства не дотримуються нормативу обігу готової продукції, внаслідок чого на складах накопичилися залишки нереалізованої продукції. Особливо негативна ситуація склалася на ВАТ “Південний ГЗК”, де залишки нереалізованої продукції перевищили максимально можливий обсяг складських площ підприємства. Основна причина – перехід металургійних комбінатів на власне виробництво агломерату, зокрема комбінату “Азовсталь”. Незважаючи на падіння обсягів реалізації агломерату ще в 2002р., підприємство вчасно не відреагувало на зміну кон’юнктури ринку.

В результаті неефективного управління продажем продукції в 2003р. ВАТ “Південний ГЗК” недоотримало більш 55 млн.грн, що складає практично місячний обсяг товарної продукції даного підприємства. З використанням запропонованих у роботі показників (ефекту від продажу; комплексного ефекту; коефіцієнту пріоритетності продажу) проведена оцінка ефекту від продажу на ВАТ “Північний ГЗК” та ВАТ “Південний ГЗК”. В результаті проведених розрахунків встановлено, що при значних витратах, що пов’язані з відстрочкою платежу, та еластичному попиті на продукцію, які характерні для підприємств, що аналізуються, більш ефективним є варіант зі зниженою ціною реалізації та з коротким періодом обігу готової продукції. Крім того, у випадку наявності різних варіантів оплати з відстрочкою платежу, варіант з миттєвою оплатою, але зі знижкою є більш ефективним, ніж варіант з оплатою з відстрочкою, але без знижки. На базі ВАТ “Північний ГЗК” проведено дослідження впливу на величину ефекту від виробництва факторів, що розглянуті у роботі. Вплив факторів визначений як зміна площини фігури, яка обмежена кривими залежності доходів (TR) та повних витрат (TC) від обсягу виробництва (рис.4).

Якщо підприємство не отримує або несвоєчасно отримує матеріальні ресурси, то зменшується обсяг виробництва. Це призводить до зміщення як кривої TR, так і кривої TC вниз вздовж вісі доходів та витрат. При цьому темпи зменшення доходів значно випереджають темпи зменшення повних витрат, тому що доходи повністю залежать від обсягу виробництва, а у витратах є значна частина постійних витрат. Таким чином, площа фігури, обмеженої графіками доходів та витрат, а значить і економічний ефект, зменшуються.

Досліджений також вплив зміни умов взаєморозрахунків з покупцями продукції та постачальниками матеріальних ресурсів; зміни співвідношення між матеріальними ресурсами; зміни величини авансів, отриманих від покупців та виданих постачальникам. Практичними розрахунками підтверджений суттєвий вплив зазначених факторів на ефект від виробництва, запропоновані заходи, що дозволяють зменшити вплив негативних факторів та, відповідно, збільшити величину ефекту.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження розв’язане важливе наукове завдання теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження удосконалених методів управління оборотними коштами гірничорудних підприємств, що дало змогу сформулювати такі висновки:

1. В сучасних ринкових умовах найважливішою умовою досягнення прибутковості є ефективність продажу продукції, в той же час як виробництво є однією з внутрішніх її складових. При цьому існує велика кількість інших не менш важливих факторів, які прямо чи непрямо впливають на фінансові результати діяльності підприємства.

2. Існуючий показник нормативу оборотних коштів направлений лише на задоволення потреб виробництва та не взаємопов’язаний з кінцевими результатами діяльності підприємства.

3. У даний час є багато різних стратегій, кожна з яких по-своєму вирішує питання управління закупівлею запасів і продажем продукції. Однак їх недоліком є те, що всі вони направлені на вирішення окремих специфічних задач і не можуть використовуватися як універсальний засіб управління.

4. Виробнича собівартість включає витрати, які вже зроблені, та на їх величину не можна вплинути в момент продажу продукції. В той же час такі елементи показника прибутку як збутові витрати та витрати, які пов’язані з відстрочкою платежу, навпаки, на етапі прийняття рішення про продаж не плануються та враховуються лише після відвантаження продукції.

5. Перспективними підходами до вдосконалення системи управління оборотними коштами є використання маркетингових та логістичних принципів в процесі матеріально-технічного забезпечення через:

використання удосконаленого показнику ефекту виробництва, що дозволяє оцінити вплив на фінансовий результат зміни умов взаєморозрахунків з покупцями продукції, недопостачання та недотримання норм витрат матеріальних ресурсів, а також вплив отриманих та виданих авансів;

удосконалення системи планування заходів з матеріально-технічного забезпечення з використанням динамічної імітаційної моделі, що ґрунтується на зміні величини оборотних коштів, цільовою функцією у якій виступає максимум показника ефекту виробництва, а обмеженнями – досягнення нормативу фінансової стійкості та ліквідності, а також збитки від можливих ризиків недопоставки та збільшення цін на матеріальні ресурси.

6. Способи реалізації запропонованих підходів становлять удосконалений механізм управління оборотними коштами гірничорудних підприємств, який містить:

норматив запасів для початку виробничої діяльності, який розраховується як період виробничого циклу, що помножений на середньодобову виручку за вирахуванням дебіторської заборгованості;

нормативний період обігу готової продукції, що розраховується виходячи з добових катастрофічно необхідних витрат, які скореговані на коефіцієнт дебіторської заборгованості. Даний показник необхідно використовувати як індикатор для прийняття рішень з прискорення обертаємості у випадку зростання коефіцієнту дебіторської заборгованості та катастрофічно необхідних витрат;

показник збитку від дебіторської заборгованості, який визначає мінімально можливі втрати, що пов’язані зі зменшенням обсягу виробництва, додатковими витратами по банківському кредиту, а також штрафами в зв’язку з несвоєчасним погашенням кредиторської заборгованості

показник альтернативних витрат від виданих авансів, що розраховується як втрати по банківському депозиту на період погашення авансів. Аналогічно визначається дохід від авансів, що отримані від покупців;

показник катастрофічно необхідних витрат як витрат, нездійснення яких призводить до миттєвої зупинки виробництва, а також показник витрат, що пов’язані з відстрочкою платежу, як витрат, що виникають внаслідок несвоєчасного погашення покупцем дебіторської заборгованості;

показник ефекту від продажу продукції, що визначається як різниця ціни продажу та витрат, які пов’язані з відстрочкою платежу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Нусинов В.Я., Комирной В.А., Лобов С.П. и др. Анализ показателей финансовых результатов деятельности предприятий // Актуальные проблемы экономики. – Том 5.– Днепропетровск: Учебная книга, 1999. – С.48-58

2. Круглая Н.Н., Лобов С.П., Массис Е.В. Обеспечение соответствия результатов оценки инвестиций требованиям международных стандартов // Вестник Украинской Академии государственного управления при Президенте Украины. – 2000. - №3. – С.232-238

3. Нусинов В.Я., Комирной В.А., Лобов С.П. и др. Оценка финансового состояния предприятия в условиях трансформации системы бухгалтерского учета // Актуальные проблемы экономики. – Том 6.– Днепропетровск: Учебная книга, 2000. – С.74-88

4. Лобов С.П. Методологічні особливості оцінки економічного ефекту заходів з усунення дефіциту оборотних коштів // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук праць. – Вип.98. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С.71-79

5. Лобов С.П. Методичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства в умовах зміни величини оборотних коштів // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук праць. – Вип.100. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001.–С.73-79

В інших виданнях

6. Нусінов В.Я., Лобов С.П. Проблеми управління обіговими коштами в умовах кризи неплатежів // Теорія і практика перебудови економіки. Матер. ІІ Всеукр.науково-практ.конфер. – Черкаси: ЧДТУ, 2001. – С.75-77

7. Нусінов В.Я., Лобов С.П. Підвищення ефективності управління оборотними коштами та оцінка наслідків проведених заходів // Управління організацією: регіональні аспекти. Матер. Х Міжнар.науково-практ.конфер. – К: ІВЦ “Поліграфтехніка”, 2002. – С.216-217

8. Нусінов В.Я., Лобов С.П., Круглая Н.Н. Моделювання прийняття управлінських рішень в умовах кризи неплатежів // Комп’ютерні інформаційні системи в економіці. Матер. Всеукр.науково-практ.конфер. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ,2002. – С.81-87

9. Лобов С.П. Система управління продажем продукції підприємства // Теорія і практика перебудови економіки. Матеріали ІІІ Всеукр.науково-практ. конфер. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С.283-285

10. Нусинова Е.В., Вилкул А.Ю., Лобов С.П. и др. Результаты расчетов по оценке эффективности и финансового состояния предприятий / В.А.Комирной, А.Ю.Вилкул, С.В.Козаченко, Е.В.Нусинова, В.Я.Нусинов. Экономика менеджмент промышленных предприятий, функционирующих в условиях кризиса. – Днепропетровск: Наука и образование, 2001. – С.99-118

11. Лобов С.П. Система управління запасами підприємства // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – Випуск 7. – С.18-22

12. Лобов С.П. Система управління продажем готової продукції // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – Випуск 8. – С.9-13

Особистий внесок автора: [1] – визначення факторів, що впливають на собівартість продукції; [2] – визначення структури і змісту звіту про грошові кошти, а також використання його показників в процесі оцінки ефективності інвестицій; [3] – аналіз змін у методиці визначення величини власних обігових коштів в зв’язку з введенням стандартів бухгалтерського обліку; [6] – визначення показника ефекту від приросту оборотних коштів; [7] – визначення основних принципів використання імітаційного моделювання у сфері управління обіговими коштами; [8] – розробка динамічної імітаційної моделі управління обіговими коштами з метою усунення неплатоспроможності; [10] – визначення показників ефективності та фінансового стану в умовах кризи неплатежів.

АНОТАЦІЯ

Лобов С.П. Управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту (на прикладі гірничорудних підприємств Кривбасу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – “Економіка, організація і управління підприємствами”. – Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2004.

Розроблені основні напрямки вдосконалення системи управління оборотними коштами. Виявлена залежність величини економічного ефекту виробництва, а також фінансового стану підприємства від показника зміни оборотних коштів. Запропоновано принцип оцінки ефекту від продажу продукції, що на відміну від існуючих базується на критерії різниці ціни продажу та витрат, пов’язаних з відстрочкою платежу. Розроблена нова класифікація оборотних коштів за ознакою впливу на ефективність та фінансовий стан, а також за характером даного впливу. Розроблений показник економічного результату, що на відміну від існуючих враховує ефект від зміни оборотних коштів при отриманні та виплаті авансів. Запропонована нова система нормативів запасів та готової продукції, яка на відміну від існуючих забезпечує ефективність всієї системи “постачальник-виробник-споживач” з урахуванням вимог логістичного підходу до управління оборотними коштами. Вперше сформульовано поняття “катастрофічно необхідні витрати” як витрати, нездійснення яких призводить до миттєвої зупинки виробництва.

Ключові слова: система управління оборотними коштами, логістичний підхід, норматив запасів, ефект виробництва, катастрофічно необхідні витрати.

АННОТАЦИЯ

Лобов С.П. Управление оборотными средствами в условиях их дефицита (на примере горнорудных предприятий Кривбасса). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – “Экономика, организация и управление предприятиями". – Криворожский технический университет, Кривой Рог, 2004.

Диссертация содержит теоретические положения и практические рекомендации относительно повышения эффективности управления оборотными средствами, сбалансирования запасов предприятия с реальной потребностью, которая определяется спросом на продукцию, а также разработки основных направлений совершенствования системы управления оборотными средствами.

На основании изучения теоретического материала и обобщения особенностей функционирования горнорудных предприятий сделан вывод о необходимости рассмотрения управления оборотными средствами в единой системе. Разработана динамическая имитационная модель, которая в отличие от существующих позволяет обеспечить управление оборотными