Марчук Галина Петрівна

УДК 636.587:591.32

Підвищення відтворних і продуктивних якостей гусей шляхом удосконалення глибинної обробки яєць

06.02.04 –технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Херсон- 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті, Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Іванов Володимир Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри морфології і фізіології тварин

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор

Дебров Валерій Васильович,

Херсонський державний аграрний університет ,

завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук,

Гужва Володимир Іванович,

Одеський державний аграрний університет,

доцент кафедри спеціальної зоотехнії

Провідна установа - Сумський національний аграрний університет, кафедра технології виробництва продуктів тваринництва, Мінагрополітики України м. Суми

Захист дисертації відбудеться 30.06.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006 Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд.118). З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006 Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 28.05.2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої ради В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань у галузі птахівництва є розробка й упровадження нових енерго- і ресурсозберігаючих прийомів і способів, які забезпечують виробництво та максимальне використання високоякісних яєць і створюють оптимальні умови для виведення молодняку. Вказане завдання може бути розв’язане як за рахунок селекційних, так і технологічних факторів (Бреславець В.О., 2001, Дебров В.В., 2001, Коваленко В.П., Гужва В.І., Куцак С.М., 2003). На сучасному етапі розвитку птахівництва для підвищення виводу молодняку та підвищення його продуктивності застосовують ряд способів стимулювання ембріонального розвитку. Для цього використовують біологічно активні речовини, які вводять в яйце перед інкубацією.

У гусівництві ці способи не знайшли широкого застосування внаслідок енергоємності та трудомісткості введення біологічно активних речовин, залишається ще недостатньо вивченим їх вплив на особливості росту й розвитку птиці в різні періоди онтогенезу.

Виходячи із вищезазначеного, актуальною є розробка прийомів використання біологічно активних речовин і визначення їх впливу на організм ембріона для підвищення відтворювальних та продуктивних якостей гусей.

Поглиблене вивчення означених питань та розв’язання існуючих проблем склало основу наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання робіт за темою дисертації здійснювалось відповідно тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темою: “Створення вітчизняної породної групи птиці м’ясо-яєчного типу для фермерських та підсобних господарств” (№ державної реєстрації 0101U001995).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення відтворювальних і продуктивних якостей гусей шляхом удосконалення глибинної обробки яєць і виявлення закономірностей росту, розвитку дослідного молодняку гусей, його м’ясних якостей та інтер’єрних показників. До завдання досліджень входило:

- визначити концентрацію хімічного провідника і розробити новий спосіб уведення біологічно активних речовин в інкубаційні яйця;

- провести порівняльне випробування глибинної обробки гусячих яєць хімічним, баричним, термічним і ін’єкційним методами;

- встановити ефективність дії біологічно активних речовин, уведених хімічним способом на виводимість яєць і вивід молодняку;

- виявити закономірності росту й розвитку молодняку гусей,

- оцінити забійні й м’ясні якості гусей;

- визначити інтер’єрні показники молодняку гусей;

- показати економічну ефективність отриманих результатів.

Об’єкт досліджень. Способи глибинної обробки гусячих яєць біологічно активними речовинами, яйця, ембріони, гуси.

Предмет досліджень. Ріст, розвиток, відгодівельні та м’ясні якості, біологічні особливості молодняку гусей.

Методи досліджень. Під час проведення експериментів використані сучасні загальноприйняті у зоотехнії методи отримання даних, їх аналізу і синтезу з проблем відтворення тварин: зважування, вимірювання, гематологічний, біологічний та статистичний аналіз.

Наукова новизна досліджень. Розроблено новий метод глибинної обробки гусячих яєць біологічно активними речовинами (деклараційний патент України на винахід №52097 А від 19.02. 2002 року). Встановлено, що використання аскорбінової кислоти, введеної за допомогою диметилсульфоксиду в яйце, покращує ембріональний розвиток, виводимість яєць, вивід, збереженість, ріст, екстер’єр, м'ясну продуктивність та інтер’єрні показники молодняку гусей .

Практична цінність одержаних результатів. Використання запропонованого способу передінкубаційної обробки яєць порівняно з баричним, термічним та ін’єкційним дозволяє значно зменшити витрати електроенергії та біологічно активних речовин, підвищити виводимість яєць на 5,4...9,6%, збереженість молодняку під час вирощування до 120- добового віку на 5%, живу масу гусаків і гусок у віці 10-120 діб на 3,4... 11,2% і 4,1... 10,3% відповідно, вихід напівпатраної тушки на 2,9...4,5%, масу м’язів на 3,1... 5,0%, масу їстівних частин на 2,0...3,2% відповідно. Використання нового способу введення аскорбінової кислоти в гусячі яйця дозволяє одержати економічний ефект у 60, 120- добовому віці у розмірі 2370 - 1950 грн. у розрахунку на 1000 голів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблено схему і методику досліджень. Особисто виконано необхідний об’єм експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення первинних даних із методичною допомогою керівника дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертації викладені, обговорені та одержали позитивний відгук на III Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (м. Алушта, 2001р), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми промислового та фермерського птахівництва” (м. Харків, 2002 р.), науково – методичному семінарі з анатомії, гістології і фізіології сільськогосподарських тварин (ХДАУ, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2003р.), розширеному засіданні кафедри морфології і фізіології тварин ХДАУ (Херсон, 2004р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових робіт, розміщених у збірниках фахових видань, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації. Одержано деклараційний патент на винахід.

Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота включає вступ , огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел, додатки. Дисертація викладена на 120 сторінках комп’ютерного тексту, містить 30 таблиць, 8 рисунків, 1 додаток. Список використаної літератури налічує 238 найменувань, у тому числі 39 іноземних джерел.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою дисертації виконано в період 1998-2002 роки. Об’єктом проведення науково - виробничого експерименту стали гуси рейнської породи в умовах племінного птахівничого підприємства ЗАТ “Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області, кафедри морфології і фізіології тварин Херсонського державного аграрного університету. Етапи експериментальних досліджень наведено в таблиці 1.

Перед закладкою на інкубацію прокалібровані гусячі яйця були продезінфіковані за прийнятою в господарстві методикою, а потім оброблені біологічно активними речовинами. Інкубацію проводили в інкубаторі типу “Універсал-55”. Використовувався режим інкубації гусячих яєць, рекомендований ВНДТІП (1986).

На першому етапі досліджень розробляли новий спосіб глибинної обробки яєць за допомогою хімічного провідника – диметилсульфоксиду (ДМСО). На другому етапі проводили випробування хімічного способу, порівняно з барометричним, термічним і ін’єкційним способами глибинної обробки яєць.

За барометричного способу в апараті спочатку створювали розрідження (-0,5 атм) протягом 5 хв., а потім яйця витримували 15 хв. під тиском 0,5 атм. Під час термічного способу гусячі яйця прогрівали при занурюванні в воду, нагріту до 46°С, протягом 4-5 хв., після прогріву їх занурювали на 10 хв. в охолоджений до 6-9°С робочий розчин. Введення біологічно активних речовин ін’єкційним способом проводили в пугу яєць на 9-й день інкубації за загальноприйнятою методикою. Хімічний спосіб глибинної обробки яєць полягав в обприскуванні (за допомогою обприскувача типу “Росинка”) середньої частини яйця розчинами біологічно активних речовин і диметилсульфоксиду.

На третьому етапі досліджень визначали ефективність використання різних поєднань БАР при застосуванні хімічного способу глибинної обробки яєць.

На четвертому етапі вивчали вплив аскорбінової кислоти, введеної хімічним способом, на інкубаційні якості яєць і продуктивність молодняку гусей. В інкубаційних яйцях визначали вміст аскорбінової кислоти в жовтку й у шкаралупі за методикою, розробленою ІП УААН, а вміст каротиноїдів, вітамінів А і В2 - за загальноприйнятими методиками. У період інкубації проводили прижиттєвий контроль та спостереження за зміною маси яєць на 9, 15, 28 добу інкубації.

На зразках чотирьохглавого м’яза стегна і грудного м’язу ембріонів досліджували інтенсивність процесів гістогенезу і дифференціації мускульних волокон.

Таблиця 1 - Характеристика й об’єм науково - виробничих дослідів

Група | Біологічно активна речовина | Спосіб введення

БАР* в яйце | Кількість

яєць,шт

Етап №1 Визначення концентрації хімічного провідника

контрольна | - | - | 324

1 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,01%димексид | 324

2 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,05%димексид | 324

3 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,1% димексид | 324

4 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,2% димексид | 324

5 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,4% димексид | 324

Етап №2 Порівняльне випробування різних способів глибинної обробки яєць

контрольна | - | - | 162

1 - дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% |

барометричнй | 162

2 - дослідна | янтарна кислота,0,1% | 162

3 - дослідна | феноксіоцтова кислота,0,1% | 162

4 – дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% |

термічний | 162

5 – дослідна | янтарна кислота,0,1% | 162

6 - дослідна | феноксіоцтова кислота,0,1% | 162

7- дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% |

ін’єкційний | 162

8 - дослідна | янтарна кислота,0,1% | 162

9 - дослідна | феноксіоцтова кислота, 0,1% | 162

10 - дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% |

хімічний | 162

11 - дослідна | янтарна кислота,0,1% | 162

12 - дослідна | феноксіоцтова кислота,0,1% | 162

Етап №3 Ефективність використання різних поєднань БАР при застосуванні хімічного способу глибинної обробки яєць

контрольна | - | - | 162

1 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,1%димексид | 162

2 - дослідна | 0,1% янтарна кислота | 0,1% димексид | 162

3 - дослідна | 0,1% феноксіоцтова кислота | 0,1% димексид | 162

4 - дослідна | 0,1% аскорбінова кислота+ 0,1% розчин А, Д, Є+гексан | 0,1% димексид | 162

5 - дослідна | 0,1% розчин А, Д, Є+гексан | 0,1% димексид | 162

Етап №4 Вплив аскорбінової кислоти, введеної хімічним способом, на інкубаційні якості яєць і продуктивність молодняку гусей

контрольна | - | - | 648

дослідна | 0,1% аскорбінова кислота | 0,1% димексид | 648

Примітка. *БАР - біологічно активні речовини

У період виведення відмічали початок, масовий вивід гусенят і його закінчення. Добовий молодняк оцінювали за зовнішнім виглядом: опушеністю, стійкістю, рухливістю, заживленням пупочного кільця і живою масою. Із виведеного молодняку відбирали 60 голів і формували дві групи (по 30 голів в кожній). Гусенят вирощували на глибокій підстилці при щільності посадки: у віці 1-4 тижні – по 8 голів на м2, а з 5-го по 9-й тиждень – 4 голови на м2, далі – 2 голови на м2 .

Годували птахів згідно з нормами, рекомендованими ВНДТІП (1990р.) для комбінованого типу годівлі. Поживність раціону гусенят у віці 1-3 тижнів складала 1180 кДж обмінної енергії, 20,3% сирого протеїну. У віці 4-9 тижнів 1168, 18,0 відповідно. Із 10 тижня і до кінця вирощування в 100 г комбікорму містилося 1088 кДж обмінної енергії, 14,0% сирого протеїну. На 1 т кормосуміші додатково вводили вітаміни: А-10млн IO, D3 –1,5 млн.IO, E-5 г.

Ріст і розвиток гусей вивчали за живою масою та лінійними промірами при народженні і щодекадно до 30- добового віку, а далі - в 60, 90, 120 - добовому віці. Поведінку гусенят вивчали методом 12-годинних спостережень з 5-хвилиним проміжком у реєстрації елементів поведінки за В.І. Велікжаніним (1975). Для порівняння швидкості росту птиці контрольної і дослідної груп при розрахунках нами використовувалась формула С.Броді:

R=(V2-V1)/0,5/(V2+V1)*100%, де (2.1)

R- відносний приріст, V1-маса гусенят на початку періоду росту, кг;

V2- маса гусей у кінці періоду росту, кг.

Для оцінки закономірностей росту дослідної групи визначили показник інтенсивності формування ?t, запропонований Ю.К.Свєчиним, за формулою:

Дt=W2-W1/0,5(W2+W1) – W3-W2/0,5(W3+W2), де (2.2)

W1,W2,W3 – жива маса в 10,20,30- добовому віці відповідно.

Показники напруги росту та індексу рівномірності визначали за методикою В.П.Коваленка (1998). На основі вимірів обчислювали індекси статури за загальноприйнятою методикою.

Для вивчення обміну речовин в організмі гусей досліджували такі показники крові гусей як концентрація гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарну формулу. Вміст досліджуваних речовин у сироватці крові гусей визначали слідуючими методами: загального білка - рефрактометричним, неорганічного фосфору - з ванадат – молібденовим реактивом (В.Ф.Коромислов, Л.А.Кудрявцева, 1972), загального кальцію - трилонометричним методом, загального холестерину – за Ільком (Колб В.Г.,1972), глюкози - ортотолуїдиновим методом, активність аспартатамінотрансферази й аланінамінотрансферази - за уніфікованим дінітрофенілгідразиновим методом Райтмана-Френкеля (Колб В.Г., 1972), лужної фосфатази – за уніфікованою методикою гідролізу п-нітрофенілфосфата (Меншикова В.В., 1987). У 120- добовому віці з кожної групи гусей відбирали по 10 голів (5 самок і 5 самців) і проводили контрольний забій та анатомічну обвалку тушок за загальноприйнятою методикою. Показники м'язистості кілю, стегна, гомілки визначали за формулою:

М=m /g, де (2.3 )

m – маса відповідних м'язів (груднини, стегна або гомілки), виражена в г, g - довжина кісток (кілю, стегна або гомілки), виражена в см.

Аналіз хімічного складу м’яса гусей визначали за методикою, запропонованою І.К Журавською та ін. (1984). У м’ясі визначали вміст вологи, сирого протеїну, сирого жиру й золи.

Економічну ефективність розраховували згідно з ”Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково - дослідних та дослідно - конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1983).

Результати досліджень оброблені з використанням статистичних методів за методикою М.О. Плохинського (1969) із застосуванням відповідних алгоритмів та комп’ютерною програмою Microsoft Word - 2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розробка хімічного способу передінкубаційної обробки гусячих яєць. На першому етапі з метою удосконалення існуючих способів глибинної обробки гусячих яєць нами вперше в практиці інкубації був застосований хімічний провідник – 0,01 – 0,4 % розчин диметилсульфоксиду та проведено визначення оптимальної його концентрації (табл.2).

Таблиця 2 - Вплив концентрації ДМСО на відтворювальні якості гусей,

Показник | Група

Контрольна | I | II | III | IV | V

Концентрація ДМСО, % | - | 0,01 | 0,05 | 0,1 | 0,2 | 0,4

Аскорбінова кислота | - | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1

Закладено яєць, шт. | 324 | 324 | 324 | 324 | 324 | 324

Заплідненість | шт. | 261 | 264 | 263 | 260 | 261 | 266

% | 80,6±0,61 | 81,5 ±0,63 | 81,2 ±0,56 | 80,2±0,49 | 80,6±0,53 | 82,1±0,45*

Виводимість | голів | 196 | 200 | 199 | 201 | 201 | 197

% | 75,1±0,65 | 75,8 ±0,66 | 75,7 ±0,63 | 77,3±0,57* | 77,0 ±0,72* | 74,1±0,78

Вивід | голів | 196 | 200 | 199 | 201 | 201 | 197

% | 60,5±0,37 | 61,7 ±0,39* | 61,4 ±0,25* | 62,0±0,31*** | 62,0±0,28*** | 60,8 ±0,63

Примітка. * Р< 0,05; ** Р<0,01; *** Р < 0,001

Встановили, що найбільш істотні результати інкубації отримані в III і IV групах, де яйця були оброблені 0,1-0,2% розчином ДМСО і 0,1% розчином аскорбінової кислоти. Порівняно з контролем вивід гусенят в III і IV групі перевищував на 1,5%, а виводимість яєць на 2,2 і 1,9% відповідно.

Порівняльне випробування різних способів глибинної обробки яєць. Аналіз оцінки порівняльних досліджень нового й уже існуючих способів глибинної обробки гусячих яєць показав , що способи глибинної обробки інкубаційних яєць різними біологічно активними речовинами в значній мірі впливають на їх відтворювальні якості (табл. 3). Заплідненість яєць у різних групах коливалася в межах 81,6...85,2%. Кількість незапліднених яєць була найменшою в ІІІ групі – 14,2%, а найбільшою - в X групі - 18,4%. Порівняно з базовим способом (без обробки яєць біологічно активними речовинами), виводимість яєць була вищою при обробці 0,1% розчином аскорбінової, феноксіоцтової і янтарної кислот, уведених хімічним способом на 9,6 - 8,1% (X-XII) відповідно. При використанні барометричного способу виводимість перевищувала в I- III групах на 9,0- 4,1% відповідно.

Таблиця 3 - Вплив різних способів глибинної обробки яєць на їх відтворювальні якості

Спосіб | Група | Закла-дено яєць, шт. | Незапліднених яєць, % | Запліднених яєць, % | Виведено гусенят,%

від закладених яєць | від запліднених яєць

Базовий | контроль | 486 | 15,0±0,22 | 85,0±0,48 | 64,4±0,44 | 75,8±0,56

Барометричний | I | 162 | 14,8±0,27 | 85,2±0,37 | 72,2±0,61*** | 84,8±0,77***

II | 162 | 15,4±0,31 | 84,6 ±0,55 | 69,8±0,70*** | 82,5±0,75***

IIІ | 162 | 14,2±0,24 | 85,8±0,61 | 68,5±0,55*** | 79,9±0,68

Термічний | IV | 162 | 16,0±0,22 | 84,0±0,58 | 67,3±0,48*** | 80,1±0,69**

V | 162 | 15,4±0,25 | 84,6±046 | 66,7±0,36*** | 78,8±0,28

VI | 162 | 14,8±0,23 | 85,2±0,33 | 67,9±0,45*** | 79,7±0,41**

Ін'єкційний | VII | 162 | 16,0±0,31 | 84,0±0,44 | 66,7±0,62** | 79,4±0,63**

VIII | 162 | 14,8±0,29 | 85,2±0,60 | 66,0±0,56** | 77,5±0,49

IX | 162 | 16,0±0,23 | 84,0±0,57 | 66,0±0,56** | 78,7±0,53

Хімічний | X | 162 | 18,4±0,25 | 81,6±0,45 | 72,2±0,33*** | 85,4±0,60***

XI | 162 | 14,8±0,26 | 85,2±0,71 | 68,1±0,52*** | 81,2±0,57***

XII | 162 | 15,4±0,23 | 84,6±0,63 | 71,0±0,68*** | 83,9±0,61***

Примітка. * Р< 0,05; ** Р<0,01; *** Р < 0,001

Застосування термічного способу обробки яєць сприяло підвищенню виводимості в IV - VI групах на 4,3 - 3,9%. При ін'єкційному способі обробки показник виводимості був вищим у VII - IX групах на 3,6 - 2,9%. Застосування різних способів глибинної обробки яєць аскорбіновою, феноксіоцтовою, янтарною кислотою позитивно вплинуло й на вивід гусенят.

Маса добових гусенят І-XII дослідних груп перевищувала контрольних аналогів на 0,9-5,3;% (Р<0,01, Р<0,05) відповідно (табл. 4). Найкращі результати отримані при використанні аскорбінової кислоти в різних способах обробки яєць: барометричному, термічному, ін'єкційному й хімічному. При масі яєць меншій, ніж у контролі на 0,8; 2,2; 0,1; 0,1г, маса добових гусенят перевищувала на 4,6 (Р<0,01), 2,0 (Р<0,05), 1,5; 4,7г (Р<0,01) відповідно. Слід відзначити, що при обробці яєць феноксіоцтовою кислотою спостерігалась аналогічна закономірність: маса яєць була меншою порівняно з контролем, на 2,2; 1,8; 0,4г, а маса добових гусенят переважала на 2,4; 2,3; 0,4г відповідно. У результаті обробки яєць біологічно активними речовинами за допомогою барометричного, термічного, ін'єкційного, хімічного способів спостерігається збільшення живої маси добового молодняку гусей у відношенні до середньої маси яєць. Показник відношення маси добового гусеняти до маси яйця мав тенденцію до переваги у всіх дослідних групах (на 0,2 - 3,1%) порівняно з контролем.

Таблиця 4 - Вплив різних способів обробки яєць на масу добових гусенят,

Спосіб | Група | Показник

Маса яєць, г | Маса добових гусенят, г | Відношення: маса гусенят, г

маса яєць, г

Базовий | Контрольна | 169,2±1,13 | 96,9±1,15 | 0,572

Барометричний | I | 168,4±1,24 | 101,5±1,12** | 0,603

II | 167,0±1,15 | 99,3±1,08 | 0,595

III | 164,9±1,11 | 97,8±1,21 | 0,593

Термічний | I | 167,4±1,23 | 99,2 ±1,40 | 0,593

V | 167,4±1,23 | 99,2 ±1,40 | 0,593

VI | 168,1±1,17 | 100,0±1,42 | 0,595

Ін'єкційний | VII | 169,1±1,21 | 98,4±0,98 | 0,580

VIII | 168,8±1,19 | 97,3±1,08 | 0,576

IX | 167,9±1,15 | 96,4±1,12 | 0,574

Хімічний | X | 169,7±1,18 | 101,6±1,13** | 0,599

XI | 169,8±1,20 | 102,2±1,10** | 0,602

XII | 167,2±1,16 | 99,1±1,03** | 0,593

Примітка. * Р< 0,05; ** Р<0,01; *** Р < 0,001

Дослідні групи: IV, VII, X групи - аскорбінова. кислота + ДМСО; II, V, VIII, XI - феноксіоцтова кислотата +ДМСО; III, VI, IX, XII - янтарна кислота + ДМСО.

Ефективність використання різних поєднань БАР при застосуванні хімічного способу глибинної обробки яєць. Встановлено (табл.5), що найбільша виводимість яєць порівняно з контролем була одержана при обробці їх 0,1% розчином аскорбінової кислоти і 0,1% розчином диметилсульфоксиду – на 9,9% (Р<0,001). При обробці яєць 0,1% розчинами янтарної кислоти та ДМСО, виводимість яєць перевищувала на 3,6% проти контролю (Р<0,001). В результаті обробки яєць 0,1% розчинами феноксіоцтової кислоти і ДМСО різниця між дослідною групою і контролем становила 6,8% (Р<0,001).

Таблиця 5 - Результати інкубації яєць під впливом біологічно активних речовин, уведених хімічним способом

Група | Закладено яєць, шт. | Заплідненість яєць | Вивід гусенят | Виводимість яєць

шт. | % | голів | % | голів | %

контрольна | 162 | 139 | 85,8±0,71 | 104 | 64,2±0,44 | 104 | 74,8±0,75

I | 162 | 137 | 84,6±0,68 | 116 | 761,6±0,53*** | 116 | 84,7±0,79***

II | 162 | 134 | 82,7±0,65 | 105 | 64,8±0,88 | 105 | 78,4±0,57***

III | 162 | 136 | 83,9±0,63 | 111 | 68,5±0,69*** | 111 | 81,6±0,63***

IV | 162 | 133 | 82,1±0,61 | 103 | 63,6±0,19 | 103 | 77,4±0,52

V | 162 | 134 | 82,7±0,70 | 102 | 63,0±0,56 | 102 | 76,1±0,69

Примітка. * Р< 0,05; ** Р<0,01; *** Р < 0,001

Дослідні групи: I - аскорбінова к-та + ДМСО, II - янтарна кислота + ДМСО, III - феноксіоцтова к-та + ДМСО, IV - аскорбінова к-та + АДЕ + гексан + ДМСО, V - АДЕ + гексан + ДМСО.

Виводимість яєць, оброблених жиророзчинними вітамінами з додаванням аскорбінової кислоти, була дещо меншою – (на 0,4%) проти контролю. У групі, де використовували для обробки яєць комплекс АДЕ, виводимість яєць перевищувала на 1,3%, хоча різниця не була вірогідною. Досліджувані групи гусей значно відрізнялись й за показниками виводу гусенят. В I –V дослідних групах вивід гусенят перевищував на 7,4 – 1,2% порівняно з контролем.

Інкубаційні якості яєць в різні пори року. Дослідження, проведені протягом весни й літа, ще раз підтвердили ефективність нового способу глибинної обробки яєць. Встановлено, що виводимість яєць в дослідній групі перевищувала в березні, квітні, червні, порівняно з контрольною на 8,6; 8,2; 7,9; 7,8; (Р<0,001) відповідно. Вивід гусенят у ці ж місяці мав також тенденцію до переваги в дослідній групі на 7,1; 7,4; 2,8; 5,5% відповідно проти контролю з досить високою вірогідною різницею (Р<0,01; Р<0,001). Слід зазначити, що застосування аскорбінової кислоти, введеної в інкубаційні яйця глибинним методом, дозволяє зменшити вплив температурного фактору на такі показники як виводимість яєць та вивід гусенят.

Вміст біологічно активних речовин в яйці при глибинній обробці хімічним способом.

Біологічно активні речовини, введенні в яйце глибинним способом, відіграють важливу роль у підвищенні виводу гусенят. У цьому зв’язку важливо було визначити, скільки екзогенної аскорбінової кислоти знаходиться в яйцях, оброблених хімічним способом. Дослідженнями встановлено, що на 48 добу інкубації гусячих яєць, аскорбінової кислоти в жовтку гусей контрольної групи міститься 2,8 мг/%, а в жовтку дослідної групи вміст її складає 64,0 мг/% . Сліди аскорбінової кислоти в шкаралупі яєць дослідної групи складали 1,5 мг/%. Вміст вітамінів А, В2 та каротиноїдів майже не відрізнявся в контрольній і дослідній групах і співпадав із нормативними вимогами до якості інкубаційних яєць гусей.

Гістологічні особливості ембріонального розвитку гусей.

Дослідженнями встановлено, що у 12-добовому віці у червоній мускулатурі ембріонів дослідної групи відмічена наявність невеличких осередків гістогенезу м'язової тканини. Злиття міобластів проходить на місці формування проміжних голівок м'язів. Найбільш інтенсивний процес гістогенезу спостерігається в м'язах стегна та гомілки, формування м'язів крил менше виражено. У контрольній групі ділянки гістогенезу візуально мають вдвічі менший об'єм, і таким чином, відрізняються меншим ступенем активності утворення тканин. В білих м’язах дослідної і контрольної груп спостерігається присутність непродиференційованих волокон, ділянок гістогенезу не виявлено.

Ріст і розвиток гусей в постембріональний період. Жива маса гусаків і гусок у 1, 30, 60, 90, 120-добовому віці у контрольній й дослідній групах складала: 0,107; 1,42; 3,29; 3,71; 3,96 і 0,109; 1,60; 3,65; 3,98; 4,25 кг , 0,107; 1,31; 3,00; 3,36; 3,62 і 0,108; 1,46; 3,32; 3,55; 3,87 кг відповідно. Аналіз вікових змін живої маси показав , що гуси дослідної групи перевищували своїх контрольних аналогів за живою масою в 10-120-добовому віці у самців на 3,4-11,2%, у самок на 4,1-10,3% відповідно. Молодняк гусей дослідної групи перевищував контрольну за середньодобовим приростом у різні періоди росту. Найвищий показник відзначався в 30-добовому віці – на 16,9% у самців і на 16,7% у самок. У гусенят дослідної групи порівняно з контрольною інтенсивність формування в перші 30 діб життя була більшою у гусок на 7,5%, а у гусаків меншою на 5,5%. У період росту30-60-90 діб, за цим показником переважали гусаки і гуски дослідної групи на 2,7% і 1,4% відповідно. У період 60-90-120 діб інтенсивність формування у гусаків контрольної і дослідної груп була однаковою, гуски дослідної групи за цим показником мали тенденцію до переваги – 8,4%. Рівномірність росту в періоди 10-20-30 та 30-60-90 - діб була більш виражена у птахів дослідної групи: на 6,6-8,1% у гусаків і на 18,0-7,4% у гусок.

Характеристика поведінки гусенят. Після виведення (1доба ) гусенята дослідної групи порівняно з контрольною більше рухались (на 13,5%), більше витрачували часу на споживання корму ( на 19,3% ) і води (на 10,8%), менше відпочивали (на 15,9%). Через два тижні після виведення етологічний статус гусенят дещо змінився. Рухова активність контрольних і дослідних аналогів зрівнялась, але гусенята дослідної групи більше часу витрачували на споживання корму (на 11,2%). В цілому протягом 30-діб вирощування характерною ознакою у поведінці піддослідного молодняку було зменшення тривалості відпочинку (на 3,3%), збільшення споживання корму і води (на 11,2 і 6,4%), рухова активність залишалась на однаковому рівні.

Екстер’єр молодняку гусей. За довжиною тулуба гуси піддослідної групи значно перевищували той же показник контрольних аналогів: в 30,60,90,120 - добовому віці на 5,9; 4,1; 2,5; 2,2% відповідно. У 30, 60, 90 ,120 - добовому віці гуси дослідної групи за цим показником вірогідно перевищували контрольних ровесників на 15,1; 14,0; 12,0; 11,4%. (Р<0,001). За довжиною гомілки перевага була на боці дослідної групи. Тенденція до переваги у піддослідного молодняку спостерігалась і за обхватом та шириною грудей: в 30, 60, 90, 120-добовому віці на 4,9; 7,4; 4,1; 1,6% і 1,0; 9,6; 7,2; 8,9% відповідно. Встановлено, що тіло гусенят дослідної групи порівняно з контрольною було більш масивне і мало добре розвинуті груди.

М'ясні якості тушок молодняку піддослідних гусей. Встановлено (табл. 6) , що гусаки дослідної групи переважали своїх контрольних аналогів за передзабійною масою на 13,6% (Р<0,01), виходом напівпатраної тушки на

Таблиця 6 - Вплив передінкубаційної обробки яєць аскорбіновою кислотою на м'ясні якості гусей

Показник | Стать | Група

контрольна | дослідна

Передзабійна маса, кг | самці | 3,61±0,10 | 4,18±0,12**

самки | 3,13±0,09 | 3,45±0,11

Маса напівпатраної тушки, кг | самці | 2,76±0,09 | 3,32±0,11*

самки | 2,29±0,08 | 2,61±0,12

Вихід, % | напівпатраної тушки | самці | 76,5±0,21 | 79,4±0,20***

самки | 73,4±0,22 | 77,9±0,31***

патраної тушки | самці | 53,6±0,25 | 54,6±0,19*

самки | 52,2±0,18 | 54,5±0,27***

м'язової тканини | самці | 32,0±0,23 | 37,0±0,26***

самки | 33,1±0,14 | 36,2±0,21***

їстівних частин | самці | 61,6±0,24 | 63,6±0,23***

самки | 62,3±0,23 | 65,5±0,20***

Примітка. * Р< 0,05; ** Р<0,01; *** Р < 0,001

2,9% (Р<0,001), патраної тушки на 1,0% (Р<0,05) м'язової тканини на 5,0% (Р<0,001). Гуски дослідної групи за цими показниками переважали контрольну за передзабійною масою на 9,3%, масою напівпатраної тушки на 12,0% (Р<0,05), виходом напівпатраної тушки на 4,5%, патраної тушки на 2,3%, виходом м’язової тканини на 3,1% (Р<0,001).

Поряд із цим спостерігалася тенденція до перевищення показників м'ясної продуктивності у птахів дослідної групи над контрольною за виходом їстівних частин (на 2,0% - гусаки, на 3,2% - гуски), внутрішнього жиру в напівпатраній тушці (на 0,5% - гусаки, на 0,8% - гуски), що позитивно характеризує їх кулінарні та смакові властивості.

Для більш повної оцінки м’ясної продуктивності нами були розраховані показники м’язистості статури гусенят. М'язистість кілю у гусаків і гусок контрольної групи складала 19,7 і 19,2 м'язистість гомілки –10,2 і 9,2, м'язистість стегна - 19,3 і 18,8, а у дослідних аналогів -24,1 і 23,6, 11,1 і 10,8, 19,3 і 19,1 г/см.

Хімічний склад м'язової тканини гусей. Новий спосіб глибинної обробки яєць також позитивно вплинув і на хімічний склад м'язової тканини За вмістом вологи у м'язах тулуба самці дослідної групи поступалися контрольним аналогам на 1,36%, а самки – на 2,23% (Р<0,01). У м'язах тазової кінцівки цей показник у самців і самок дослідної групи був менший, ніж у контрольній відповідно на 1,69 і 3,26% (Р<0,001). За вмістом жиру в м'язах тулуба самці дослідної групи перевищували своїх аналогів на 1,64%, а самки – на 1,89%. Аналогічна картина спостерігалася й у м'язах тазової кінцівки, де гусаки й гуски дослідної групи за цим показником мали також перевагу (на 2,25 і 1,79% відповідно).

Розвиток внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції молодняку гусей. Слід відзначити, що аскорбінова кислота сприяла збільшенню маси внутрішніх органів. Органи, які відповідають за окисно-відновні процеси в організмі (серце, легені, селезінка) переважають у дослідній групі за відносною масою на 11,9; 2,5; 4,5% у гусаків і на 11,6; 4,0; 4,5% у гусок. Органи, які пов’язані з травленням та виділенням також мали більшу відносну масу: на 9,6% у самців і 11,6% у самок (печінка) та на 10,5% у самців і 19,8% у самок (нирки). Гусаки та гуски дослідної групи мали більш розвинений м’язовий шлунок. Маса залоз внутрішньої секреції самців у контрольній й дослідній групах складала: щитовидної 0,68; 0,73 г, підшлункової 8,65 і 9,96г, зобної 2,0 і 2,63г (Р<0,01) відповідно. У самок маса надниркової, зобної залоз, яєчників складала: 0,91 і 0,96г, 2,44 і 2,94 г (Р0,01), 0,67 і 1,00 г (Р 0,01) відповідно.

Морфологічний та біохімічний склад крові молодняку гусей. Встановлено, що вміст загального білку, холестерину в сироватці крові гусей дослідної групи перевищував контрольну у гусаків на 11,10 і 7,50%, гусок – на 7,87 і 3,04% відповідно. Інтенсивність переамінування у гусей дослідної групи була вищою - АсАТ 0,42 проти 0,38; АлАТ 0,28 проти 0,27 (Р<0,05; Р<0,01) порівняно з контрольними аналогами. Активність лужної фосфатази сироватки крові в дослідній групі була вище: у гусаків на 7,73%, гусок – на 7,18 (Р<0,01). Виявлено, що у сироватці крові птахів дослідної групи порівняно з контрольною спостерігався більший вміст загального кальцію: у гусаків на 6,4, гусок – 16,6%. Рівень глюкози у гусаків був на 6,0% вищий, порівняно з контролем, гусок - на 7,18%. Концентрація гемоглобіну, кількість формених елементів знаходились в межах фізіологічної норми і відповідали оптимальному стану внутрішнього середовища.

Економічна ефективність впровадження результатів досліджень.

Аналізуючи розрахунки економічної ефективності встановлено, що при обробці 1000 яєць хімічним, баричним, термічним і ін’єкційним способами матеріальні витрати складали 0,35, 12,65, 20,55, 8,07 грн. відповідно. Чистий прибуток на 1000 голів птиці в 120-добовому віці склав для самців 1950 грн., а для самок 1690 грн., в 60-добовому віці - 2440 грн. для самців і 2110 грн. для самок.

ВИСНОВКИ

1. Науково обґрунтовано, розроблено й удосконалено хімічний спосіб глибинної обробки гусячих яєць, який прискорює мітотичну діяльність, диференціацію сомітів мезодерми, збільшує кількісну базу міосателітів, що забезпечує кращий розвиток ембріонів, підвищує вивід гусенят, м’ясну продуктивність гусей.

2. Спосіб полягає в тому, що 0,1% розчин аскорбінової кислоти вводять в інкубаційне яйце гусей за допомогою хімічного провідника – 0,1% розчину диметилсульфоксиду. Запропонований спосіб порівняно з баричним, термічним та ін’єкційним забезпечує збільшення продуктивності праці, зменшення питомих витрат дорогих біологічно активних речовин, зниження витрат електроенергії на процес передінкубаційної обробки яєць.

3. Із п’яти комбінацій БАР, які містили аскорбінову, янтарну, феноксіоцтову кислоту, жиророзчинні вітаміни А, Д, Є, гексан, димексид, застосованих для глибинної обробки яєць, кращі показники їх виводимості одержані при обробці розчином, який містить 0,1% димексид і 0,1% аскорбінову кислоту.

4. Експериментально доведено, що обробка яєць новим способом суттєво підвищує вміст аскорбінової кислоти (у 22 рази), стримує випаровування внутрішньояйцевої води (у 1,22 рази ) на початку інкубації і сприяє прискореному ембріональному розвитку гусей. Ділянки гістогенезу у 12-добових ембріонів дослідної групи мають вдвічі більший об'єм і відрізняються вищим ступенем активності утворення тканин. Причому, процес гістогенезу скелетної м’язової тканини проходить інтенсивніше на тазовій, ніж на грудній кінцівках.

5. Встановлено, що передінкубаційна обробка яєць аскорбіновою кислотою за допомогою хімічного провідника сприяла підвищенню виводимості яєць залежно від пори року на 7,8-8,6%, виводу гусенят на 2,8-7,4% і активізації формоутворюючих процесів на старті постембріонального періоду, що в подальшому забезпечило інтенсивніше (у 2,7 рази) формування росту птахів, кращу збереженість та етологічні показники. Молодняк гусей дослідної групи перевищував своїх контрольних аналогів за живою масою й її середньодобовим приростом: у 30-добовому віці на 11,2% і 16,9% (Р0,001); у 60-добовому на 9,9% і 8,8% (Р0,01); у 90-добовому на 9,3%.

6. Виявлено, що гусенята дослідної групи в 30-120-добовому віці вірогідно (Р<0,01) перевищували контрольних аналогів за: довжиною тулуба на 5,9- 2,2%, обхватом грудей на 4,9-1,4%, шириною грудей на 1,0- 8,9%, індексом масивності 6,1-4,5% й індексом збитості на 0,7-3,0%.

7. Гусаки й гуски дослідної групи у 120-добовому віці вірогідно перевищували контрольних аналогів відповідно за масою напівпатраної тушки на 16,9 (Р<0,01 ) і 9,3%, за виходом напівпатраної тушки на 2,9 % і 4,5% (Р<0,001), за масою м'язів 5,0 і 3,1% (Р<0,001) за масою їстівних частин на 2,0 і 3,2% (Р<0,001).

8. Встановлено, що гуси дослідної групи переважали контрольних аналогів за розвитком внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції.

Молодняк дослідної групи порівняно з контрольними ровесниками мав тенденцію до більш високих значень за вмістом еритроцитів, гемоглобіну та окремих показників білкового, ліпідного, вуглеводного і мінерального обміну речовин.

9. Впровадження нового способу глибинної обробки яєць забезпечує ресурсозберігаючий і економічний ефект при вирощуванні гусенят на м’ясо – в 60-добовому віці –2370грн.,а в 120-добовому віці – 1950 грн. на 1000 голів.

10. Із метою оптимізації технології інкубації яєць гусей і покращення економічних показників при виробництві м'яса рекомендується проводити глибинну обробку за новим способом, який задекларовано в патенті України за №52097 А.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Иванов В.А., Куцак С.Н., Ляшенко Е.В., Марчук Г.П., Самойлюк В.В. Разработка приемов и методов по усовершенствованию технологии инкубации яиц // Птахівництво. - Міжвід. темат. наук. збірн..-Випуск 51.-Борки.-2001.-С.416-420. (Дисертант провів експериментальні дослідження, обробку результатів).

2. Іванов В.О., Марчук Г.П., Самойлюк В.В. Вплив передінкубаційної стимуляції на забійні та м’ясні якості гусей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Випуск 10 (34). - Харків. - 2002. - С.76 - 78. (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку даних).

3. Іванов В., Марчук Г. П. Біохімічні показники сироватки крові гусей при введенні вітаміну С за допомогою хімічного транспорту //Вісник Львівського державного аграрного університету. - Агрономія №7. - Львів.-2003.-С.84-87. (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку та аналіз результатів).

4. Марчук Г.П. Вплив аскорбінової кислоти, введеної хімічним способом в інкубаційні яйця на ріст і розвиток гусей // Таврійський науковий вісник. – Випуск 32. - Херсон. - 2004. - С.111-114.

5. Спосіб підвищення виводимості гусячих яєць. Деклараційний патент України на винахід №52097 А від 19.02.2002 року.

6. Іванов В.О., Козій М.С., Марчук Г.П., Архангельська М.В., Приймак В.В., Ляшенко Є.В., Бородай В.П. Репродуктивні і м’ясні якості птахів. Поліпшення показників за допомогою глибинної обробки яєць біологічно активними речовинами // Сучасне птахівництво. – 2004. - №4. С.2-3. (Безпосередньо дисертанту належать дані про поліпшення