НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

МИСАКА ГАННА ВІКТОРІВНА

УДК 657.474:339.372

ОБЛІК ТА АНАЛІЗ ВИТРАТ ОБІГУ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ:

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ –2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

МЕЛЬНИК Михайло Миронович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ОСАДЧИЙ Юрій Іванович,

Міжгалузевий інститут управління

Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

завідувач кафедри обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

РЕДЬКО Олександр Юрійович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту

Державного комітету статистики України, м. Київ,

професор Національного центру обліку та аудиту

Провідна установа: Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України,

кафедра бухгалтерського обліку, м. Донецьк

Захист відбудеться “ 2 ” червня 2004р. о “ 15 ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кімн. 212.

Автореферат розісланий “_30_” квітня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жук Н.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах формування ринкової економіки одним із найважливіших напрямів ефективної організації фінансово-господарської діяльності підприємств роздрібної торгівлі виступає управління витратами обігу як найбільш доступний механізм зниження собівартості їх послуг, що підвищує конкурентоспроможність цих підприємств.

Об’єктивною інформаційною потребою сучасного управління підприємством торгівлі є розширення методичного забезпечення процесів обліку та аналізу витрат обігу, яке б гарантувало одержання оперативних та достовірних даних необхідного рівня аналітичного узагальнення для прийняття управлінських рішень, спрямованих на пошуки й реалізацію резервів скорочення витрат та підвищення прибутковості господарювання. Велика кількість та різноманітність витрат обігу робить можливим успішний пошук шляхів їх абсолютного та відносного скорочення. Основним питанням на сьогодні залишається неврегульованість складу витрат обігу та методологічна необгрунтованість категорії витрат обігу як показника собівартості послуг торговельного підприємства, пов’язаних з доведенням товарів від виробника до споживача, що ускладнює проведення заходів з оперативного управління ними.

Питання обліку та аналізу витрат у період формування ринкових відносин знайшли своє відображення у працях провідних вітчизняних та закордонних вчених-економістів: М.І.Баканова, Ф.Ф.Бутинця, О.С.Бородкіна, Б.І.Валуєва, С.Ф.Голова, К.Друрі, В.І.Єфіменка, Л.І.Кравченка, М.В.Кужельного, В.Г.Лінника, Ю.Я.Литвина, Є.В.Мниха, Ю.І.Осадчого, В.Ф.Палія, О.Ю.Редька, Г.А.Савицької, Дж.Г.Сігела, Я.В.Соколова, В.В.Сопка, Н.М.Ушакової, М.Г.Чумаченка, А.Д.Шеремета, Дж.К.Шима та ін. Віддаючи належне напрацюванням фахівців у галузі теорії, обліку та аналізу витрат діяльності підприємств, слід зауважити, що багато проблем до цього часу не знайшли свого остаточного розв’язання. Істотна більшість проведених наукових досліджень, результатом яких є розробки методик обліку та аналізу витрат, стосуються особливостей функціонування підприємств виробничої сфери, які суттєво відрізняються від умов діяльності суб’єктів господарювання сфери обігу, що перешкоджає їх ефективному застосуванню в процесі управління торговельним підприємством.

Актуальність обраної теми дисертації зумовлюється зростанням ролі обліку та аналізу витрат обігу в системі ефективного управління господарською діяльністю підприємства торгівлі в умовах формування ринкових відносин; необхідністю вдосконалення існуючого порядку обліку та аналізу витрат обігу відповідно до нових цілей, завдань і специфіки функціонування сфери обігу; об’єктивною потребою розширення методичного забезпечення процесів планування, обліку та аналізу витрат обігу, яке б гарантувало одержання оперативної та достовірної інформації необхідного рівня аналітичного узагальнення для прийняття управлінських рішень, спрямованих на пошуки та реалізацію резервів скорочення витрат.

Недостатність сучасних комплексних науково-практичних робіт, присвячених висвітленню специфіки функціонування підприємств торгівлі, економічної сутності витрат обігу як собівартості їх послуг, науково-теоретичних і практичних аспектів обліку та аналізу витрат обігу визначили об’єктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень та прикладних розробок з питань методики обліку та аналізу витрат обігу, що зумовило вибір теми дисертації та її основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка з виконання комплексної держбюджетної теми “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 01 БФ 040-01). Роль автора у виконанні цієї теми полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення методики обліку та аналізу витрат обігу на підприємствах роздрібної торгівлі.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретична розробка та експериментальне обгрунтування комплексу заходів з удосконалення організації та методики обліку та аналізу витрат обігу на підприємствах роздрібної торгівлі в умовах переходу до ринкової економіки. Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження витрати обігу підприємств роздрібної торгівлі м. Києва.

Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та організаційно-практичні аспекти бухгалтерського обліку та економічного аналізу витрат обігу підприємств роздрібної торгівлі в умовах формування ринкових відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є положення діалектичного методу пізнання природи, суспільства та економічної теорії відносно проблем обліку та аналізу витрат обігу підприємств торгівлі. Для узагальнення й оцінки сучасного стану організації та ведення обліку витрат обігу на підприємствах торгівлі використано прийоми абстрактно-логічного методу (аналіз, синтез, індукція, дедукція, зіставлення, аналогія), історичний та балансовий методи. Під час проведення аналізу показників витрат обігу підприємств роздрібної торгівлі використовувався кореляційно-регресійний метод, прийоми деталізації, порівняння, групування, середніх та відносних величин, ланцюгових підстановок. Також використано методи схематичного і графічного зображення даних. Головні висновки сформульовано на базі методів системного аналізу та наукової абстракції.

Теоретичну й методичну основу дисертаційної роботи сформовано на системному осмисленні законодавчих та нормативних актів України з питань бухгалтерського обліку; облікових, аналітичних і статистичних даних підприємств роздрібної торгівлі; публікацій у фахових виданнях; матеріалів науково-практичних конференцій та семінарів з питань обліку, аналізу та управління в торгівлі.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено комплексне дослідження процесів формування, обліку та аналізу витрат обігу підприємств роздрібної торгівлі, що грунтується на нових вимогах та завданнях, висунутих перед теорією і практикою управління підприємством в умовах трансформаційної економіки. Це дозволило сформулювати такі теоретичні та практичні положення, які характеризують наукову новизну одержаних результатів і особистий внесок автора у розробку даної проблематики:

-

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в роботі, спрямовані на удосконалення організації та методики обліку й аналізу витрат обігу на підприємствах роздрібної торгівлі. Впровадження в практику діяльності торговельних підприємств розроблених автором методичних рекомендацій з удосконалення організації та ведення обліку (шляхом застосування номенклатури та відомості аналітичного обліку витрат), планування (завдяки використанню методики групових коефіцієнтів реагування витрат) та економічного аналізу (на основі використання комплексу факторних моделей) забезпечить оперативне формування достовірної інформації про витрати обігу, потрібної для розв’язання поточних та стратегічних цілей управління, дасть можливість покращити організацію та методику обліку та аналізу витрат обігу. На практиці результати дослідження використовуються в роботі Управління з питань регуляторної політики у сфері підприємництва Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (довідка № 68-47/86 від 12.02.2003 р.) та ВАТ “Московський універмаг” (м. Київ) (довідка № 34 від 12.03.2003 р.).

Окремі результати дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів “Теорія бухгалтерського обліку”, “Облік видів економічної діяльності” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка №511/168 від 09.06.2003р.) та “Бухгалтерський облік”, “Економічний аналіз” в Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України (довідка №01/06-149 від 11.04.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною завершеною роботою здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в розробці науково обгрунтованих теоретичних і організаційно-методичних засад бухгалтерського обліку і аналізу витрат обігу для підприємств роздрібної торгівлі. Наукові положення та пропозиції, що містяться в роботі, одержано автором самостійно. Опубліковані праці підготовлені здобувачем без співавторства.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати, викладені в дисертації, доповідалися автором та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (м. Київ, жовтень 2000 р.), на Міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації та стандартизації обліку та аудиту в Україні” (м. Київ, грудень 2000 р.), на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи” (м. Львів, травень 2001р.).

Публікації. За основними матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, обсягом 3,4 д.а., у тому числі 7 статей обсягом 3,2 д.а. – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 143 найменувань і 15 додатків (34 сторінки). Основний зміст роботи викладено на 176 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 8 таблицями (9 сторінок), 7 рисунками і схемами (5 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об’єкти дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Економічна сутність та побудова обліку витрат обігу” в історичному аспекті проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід організації обліку та аналізу витрат обігу на підприємствах торгівлі, виявлено і узагальнено найбільш прогресивні тенденції, окреслено напрями їх вдосконалення в умовах формування ринкових відносин в Україні. Розкрито економічну сутність витрат обігу й головні принципи, що лежать в основі облікової концепції їх формування.

Специфіка сфери товарного обігу відбивається на природі та методиці формування витрат торговельних підприємств, які виконують функції посередника між виробниками і споживачами товарів. З точки зору бухгалтерського обліку поняття витрат і затрат є різними. Поняття “затрати” стосується будь-якого використання ресурсів підприємства або збільшення зобов’язань, у тому числі й на придбання активів. Термін “витрати” застосовується у разі використання тих ресурсів, які при визначенні фінансового результату діяльності суб’єкта господарювання за звітний період порівнюються з одержаними доходами відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. Таким чином, в торгівлі існує необхідність розрізнення показників собівартості товарообороту та собівартості послуг торговельного підприємства.

Витрати торговельного підприємства на доведення товарів від виробника до споживача та зміну форм вартості становлять собівартість послуг торговельного підприємства, головною особливістю якої є те, що до її складу не включається купівельна вартість придбаних товарів. Собівартість послуг підприємства торгівлі більш відома як витрати обігу. Величина витрат обігу є внутрішнім лімітуючим чинником ціноутворення в торгівлі, яка в своїй ціновій політиці змушена орієнтуватися як на покупців, так і на виробників, одночасно враховуючи показники вартості своєї діяльності.

Показник собівартості послуг торговельного підприємства іноді ототожнюють з показником собівартості товарообороту, який являє собою кількісну суму витрат, пов’язаних із закупівлею товарів і доставкою їх до місця реалізації, і використовується для визначення потреби торговельного підприємства в оборотному капіталі для формування товарних запасів, тоді як показник собівартості послуг торговельного підприємства є сумою витрат на організацію та здійснення процесу реалізації товарів.

Відсутність єдиного підходу до визначення витрат обігу породжує вільне трактування їх складу і, як наслідок, впливає на показники фінансових результатів господарювання підприємств торгівлі. Сучасне нормативно-методичне забезпечення обліку витрат обігу складається з трьох різних за значущістю та структурою визначень цієї категорії, наведених у документах, якими регламентується порядок ведення податкового і бухгалтерського обліку, а також рекомендуються напрями організації управлінського. Це заважає створенню єдиного методологічного підходу до формування інформаційного забезпечення економічного аналізу і планування витрат обігу підприємств торгівлі.

Найсуттєвішими з погляду ведення обліку витрат обігу, на нашу думку, є принципи нарахування та відповідності доходів і витрат та оцінки за історичною (фактичною) собівартістю. За ринкових умов господарювання питання системного обліку витрат у поелементному розрізі є одним із найактуальніших, що підтверджується дослідженням зарубіжного досвіду в цій сфері. Для раціональної та якісної організації обліку й аналізу витрат обігу на підприємствах торгівлі необхідно поновити застосування принципу єдності облікової номенклатури, який має велике практичне значення. Застосування даного принципу дозволить:

1)

2)

3)

4)

5)

Принцип спеціалізації та кооперування стосовно організації та ведення обліку витрат обігу полягає у поглибленні аналітичності об’єкта обліку до рівня виду витрат – статті номенклатури. Використання єдиної номенклатури статей витрат обігу підприємствами торгівлі дозволить проводити їх якісний порівняльний аналіз на галузевому рівні, сприятиме організації їх точнішого планування та оптимізації управління витратами.

Раціоналізація обліку витрат обігу в умовах АСОЕІ перебуває у прямій залежності від системного підходу до організації комп’ютерного обліку на підприємстві роздрібної торгівлі. Потреба управлінського апарату в різнобічній інформації про витрати підприємства вимагає додаткових трудових затрат бухгалтерів та програмістів на створення і практичну реалізацію функціональних програм з підвищення аналітичності обліку витрат обігу. Великий обсяг робіт припадає на кодування витрат за класифікаційними ознаками, які знаходять своє практичне застосування в процесі управління та аналізу діяльності підприємства торгівлі (види витрат обігу, звітні періоди, структурні підрозділи, залежність від обсягів товарообороту, функції господарської ланки, етапи товароруху, асортиментний перелік тощо). З метою удосконалення організації обліку витрат обігу в дисертації запропоновано схему розв’язання задачі “Автоматизація обліку витрат обігу”, що враховує технологічні особливості обробки даних в умовах АСОЕІ та специфіку методики обліку витрат обігу.

У другому розділі “Методологічні принципи вдосконалення бухгалтерського обліку витрат обігу”, спираючись на раніше визначені організаційні особливості торговельної діяльності, встановлено характер їх впливу на методологію обліку витрат; розглянуто перспективи практичного застосування окремих ознак класифікації витрат обігу; проаналізовано зарубіжний досвід побудови управлінського обліку витрат на підприємствах роздрібної торгівлі.

Одним із напрямів вдосконалення організації обліку витрат обігу виступає раціоналізація та оптимізація документообігу, що пов’язано з необхідністю скорочення витрат праці на обробку первинних носіїв інформації, прискорення формування узагальнених облікових даних про витрати обігу за видами (статтями) та іншими параметрами, потрібними для управління.

Встановлення додаткових реквізитів документів на основі кодування найважливіших параметрів документообігу сприяє підвищенню контролю за строками складання й обробки документів та персоніфікації відповідальності за здійснення витрат. Параметри документообігу, що підлягають кодуванню, залежать від специфіки діяльності підприємства, його організаційної структури, потрібного рівня аналітичності обліку витрат обігу. Доцільним є кодування підрозділів підприємства як центрів відповідальності, за ініціативою яких або для забезпечення функціонування яких здійснено витрати; вид (стаття) витрат обігу за номенклатурою; контрагента за проведеною операцією тощо.

Застосувавши комплексний підхід до побудови номенклатури витрат обігу, ми дійшли висновку, що в її основу слід покласти основні функції торговельного підприємства, а саме: закупівля товарів, стимулювання збуту, реалізація товарів, організація торгівлі, управління торговельною діяльністю.

Номенклатура як основа ефективного управління витратами обігу має відповідати особливостям чинної методики їх обліку. Розроблена номенклатура складається з 5 розділів відповідно до виділених функцій торговельного підприємства. Облікові дані про витрати обігу в розрізі статей та функцій групуються за синтетичними рахунками, призначеними для обліку окремих видів витрат відповідно до ПСБО. (рис.1)

Така структура номенклатури дозволяє врахувати специфіку функціонування практично кожного торговельного підприємства шляхом деталізації і розшифровки видів витрат усередині кожного розділу. Групування витрат у сукупності однойменних розділів номенклатури дає змогу уникнути дублювання зусиль на збирання та обробку інформації у системах фінансового та управлінського обліку.

Проведення ж аналізу витрат обігу за функціями підприємства як інтегрованими центрами відповідальності сприятиме оперативності, обґрунтованості та ефективності управлінських рішень. Групування інформації про витрати обігу в розрізі функцій торговельного підприємства дозволить активізувати застосування функціонально-вартісного аналізу в процесі оптимізації витрат обігу та пошуку резервів їх скорочення.

Рис. 1. Зв’язок запропонованої номенклатури статей витрат обігу з синтетичними рахунками витрат.

Методичні рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку мають поширюватися на покращення існуючих і створення якісно вдосконалених форм облікових регістрів. Основними недоліками журналів 5 та 5а, призначених для обліку витрат, є їх глобальність. При цьому склад витрат, що є досить індивідуальним для кожної галузі економіки, залишається у широких межах класифікації за економічними елементами та видами діяльності, ускладнюючи систематизацію ведення аналітичного обліку витрат обігу і здійснення їх економічного аналізу як на рівні підприємства роздрібної торгівлі, так і на рівні галузі загалом.

Спираючись на загальну характеристику методики обліку і рахунків витрат, з використанням сформованої номенклатури витрат обігу розроблено Відомість аналітичного обліку витрат обігу (табл.1), яка характеризується простотою побудови, подвійним контролем загального підсумку витрат, прямим зв’язком з іншими журналами; високим рівнем аналітичності даних, що сприятиме формуванню якісного інформаційного забезпечення аналізу витрат обігу підприємства торгівлі.

Таблиця 1

Відомість аналітичного обліку витрат обігу *

(грн)

Види витрат обігу | В дебет рахунків витрат з кредиту рахунків | РАЗОМ

13 | 20 | … | 685

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

І, Закупівля товарів

Витрати на транспортування придбаних товарів:

- транспортними організаціями | 1615,47 | 1615,47

- власним транспортом | 819,27 | 598,42 | 1998,03 | 5807,19

Витрати на доопрацювання товарів | 54,76 | 119,34 | 268,7

Разом в дебет рахунку 289 | 7691,36

ІІ, Організація та управління торговельною діяльністю

Амортизація необоротних активів | 40882,46 | 40882,46

Витрати на утримання будівель та споруд | 1152,08 | 1876,55 | 6896,06

Витрати на поточний ремонт | 1026,42 | 4872,66 | 6212,3

Оплата комунальних послуг | 17217,93 | 17217,93

Витрати на санобробку приміщень | 406,21 | 406,21

Витрати на спецодяг та уніформу | 1195,4

Витрати на медогляд персоналу | 440,95 | 440,95

Витрати на касове господарство | 2904,82 | 2904,82

Витрати на інкасацію | 2709,18

Податки, збори, обов'язкові платежі | 8293,33

Оплата праці управлінського персоналу | 12529,74

Відрахування на соціальні заходи | 5220,88

Витрати на оплату аудиторських послуг | 2475 | 4475

Витрати на оплату послуг з оцінки майна, юридичних та нотаріальних послуг | 1227,36 | 3227,36

Оплата банківських послуг | 1318,47 | 5818,47

Оплата послуг зв'язку | 496,35 | 4996,35

Витрати на канцприлади та оргтехніку | 2983,47 | 1503,63 | 6175,39

Інші витрати | 2480,07 | 9065,62 | 21095,61

Разом в дебет рахунку 92 | 150697,44

ІІІ, Стимулювання збуту та реалізація товарів

Витрати на оформлення вітрин | 259,31 | 2316,15 | 3318,09

Витрати на світлову рекламу | 2407,96 | 2407,96

Витрати на передпродажну підготовку товарів | 93,41 | 169,83

Оплата праці торговельно-операційного персоналу | 16267,22

Відрахування на соціальні заходи | 6362,94

Витрати на пакування товарів | 282,94 | 419,63 | 702,57

Разом в дебет рахунку 93 | 29228,61

ІV, Інші операційні витрати

Нестачі і втрати від псування та знецінення запасів | 2645,45

Визнані штрафи, пеня, неустойка | 389,24 | 864,15

Відрахування до резерву сумнівних боргів | 3031,98

Інші операційні витрати обігу | 3017,23 | 7378,09 | 19216,8

Разом в дебет рахунку 94 | 25758,38

V, Фінансові витрати

Відсотки за кредит | 5686,42

Разом в дебет рахунку 95 | 5686,42

ВСЬОГО ВИТРАТ ОБІГУ | 41701,73 | 11854,7 | 60542,87 | 219062,21

* Відомість запропоновано і впроваджено в роботу обліково-аналітичних служб ВАТ “Московський універмаг” (м. Київ)

Характер і спрямованість інформаційної сукупності, для формування якої ведеться управлінський облік, визначається індивідуальною концепцією менеджменту підприємства. Практика впровадження управлінського обліку на підприємствах торгівлі ускладнюється такими чинниками:

1)

2)

3)

4)

Поділ витрат обігу на змінні та постійні характеризує зв’язок між величиною витрат і головним показником діяльності підприємства торгівлі – обсягом товарообороту. Оскільки основним видом діяльності підприємства роздрібної торгівлі є реалізація раніше придбаних товарів кінцевим споживачам, а роздрібний товарооборот є вартісною характеристикою цієї діяльності, то дослідження динаміки змін показника витрат обігу на тлі комплексного аналізу діяльності торговельного підприємства дає змогу дійти висновку, що його величина залежить від багатьох факторів, серед яких найвизначнішим є товарооборот.

Переважна більшість прямих витрат є змінними, що випливає з функціональної залежності, яка пов’язує їх із розміром товарообороту. Непрямі витрати складаються з постійної і змінної частин. Для визначення кількісного співвідношення між зміною розміру витрат і обсягу товарообороту доцільно застосовувати коефіцієнт реагування витрат обігу:

КРВ =,

де КРВ – коефіцієнт реагування витрат обігу

Тво – темп зміни витрат обігу

Тто – темп зміни обсягу товарообороту.

Розподіл постійних витрат на підприємствах торгівлі проводиться для потреб управління при визначенні результатів діяльності окремих підрозділів. Однак без попередньої диференціації постійних витрат за ступенем залежності від товарообороту та визначення бази розподілу провести вірогідний розподіл складно. Вважаємо, що ведення аналітичного обліку витрат обігу за видами сприятиме застосуванню індивідуального підходу до пошуків критеріїв розподілу непрямих витрат.

У третьому розділі “Економічний аналіз в управлінні витратами обігу” розглянуто аспекти моделювання аналізу витрат обігу, проведено факторний аналіз витрат підприємств торгівлі та запропоновано вдосконалений варіант методики перспективного аналізу витрат обігу із застосуванням коефіцієнтів реагування.

Грунтуючись на вивченні закономірностей розвитку економічних явищ та процесів діяльності підприємства торгівлі, господарське прогнозування встановлює найперспективніші шляхи його розвитку і формує базу для вибору та обгрунтування планових завдань на будь-якому рівні управління. Отже, функції економічного прогнозування є виключно аналітичними. Характерною рисою перспективного аналізу є дослідження процесів та явищ господарської діяльності з позицій перспективи розвитку підприємства.

Основним чинником, що впливає на величину та рівень витрат обігу, є обсяг товарообороту, відносно змін якого проводиться поділ витрат на постійні та змінні. Головна складність полягає у методологічному забезпеченні процесу розподілу витрат. Одностайно прийнятого на практиці способу виділення постійних витрат досі не існує.

Застосування індивідуальних коефіцієнтів залежності кожного виду витрат обігу від обсягу товарообороту має значні перспективи в роботі аналітичних служб, оскільки коефіцієнти, розраховані на основі внутрішньогосподарських даних про витрати обігу, відображають реальний рівень залежності конкретного виду витрат від обсягу товарообороту з урахуванням характерних особливостей та обставин діяльності саме даного суб’єкта господарювання.

Виходячи з поділу всіх витрат обігу за ступенем залежності від змін обсягу товарообороту на змінні, напівзмінні й постійні, встановлено межі значення коефіцієнту реагування витрат для кожної з цих груп. В основу групування значень коефіцієнтів реагування витрат обігу покладено поділ усіх змін, що їх зазнають окремі види витрат через зміни обсягу товарообороту, на суттєві, помітні й незначні. До поділу змін прив’язано класифікацію витрат обігу за ступенем залежності від обсягу товарообороту. Змінними витратами обігу є витрати, що зазнають суттєвих змін під впливом товарообороту; напівзмінними – витрати, зміни яких через зміни обсягів реалізації визначені як помітні; постійними – витрати, зміни яких під впливом товарообороту є незначними.

Наступним етапом формування даної методики є дослідження сукупності коефіцієнтів реагування, розрахованих з використанням фактичних відомостей про витрати обігу одного з універмагів м. Києва, з метою виділення значень, що характеризують змінні, напівзмінні, постійні витрати обігу. Результати дослідження наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Межі значень коефіцієнта реагування

за типами і характером змін витрат обігу від обсягу товарообороту

Типи витрат | Характер змін | Межі значень коефіцієнту реагування

Змінні | Суттєві

Напівзмінні | Помітні

Постійні | Незначні

Запропонована методика планування сукупних витрат обігу на основі розрахунку групових коефіцієнтів реагування і теоретичних характеристик залежності витрат обігу від обсягу товарообороту забезпечує високу якість результатів планування зі скороченням затрат праці при складанні гнучких бюджетів. Переваги методики базуються на:

1)

2)

3)

Побудова однофакторних моделей залежності окремих видів витрат та визначення парних коефіцієнтів кореляції в процесі проведення множинного кореляційного аналізу щільності зв’язку дає можливість деталізувати процес пошуку резервів скорочення витрат обігу підприємств торгівлі без здійснення додаткових аналітичних розрахунків.

Основними напрямами оптимізації витрат обігу підприємств торгівлі є:

1)

2)

3)

4)

Розвиток факторного аналізу і виявлення резервів скорочення витрат обігу перебуває на високому теоретичному рівні. Поява нових видів витрат обігу супроводжується оперативними розробками факторних моделей для аналізу їх змін під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників для пошуку шляхів їх оптимізації. Проте діяльність аналітичних підрозділів підприємств торгівлі обмежується визначенням впливу обсягу товарообороту та інфляції. Зважаючи на простоту побудови більшості факторних моделей для аналізу окремих видів витрат, вважаємо, що низький рівень аналітичної роботи є наслідком недоліків організації управління підприємствами торгівлі.

ВИСНОВКИ

1. Відсутність єдиного підходу до визначення витрат обігу як показника собівартості послуг торговельного підприємства породжує вільне трактування їх складу і впливає на показники фінансових результатів господарювання. Дослідження функцій підприємства роздрібної торгівлі дозволило уточнити визначення витрат обігу як виражених у грошовій формі витрат суспільно необхідної живої та уречевленої праці, що пов’язані з просуванням товарів від виробників до споживачів, зміною форм вартості та іншими функціями торгівлі, а саме: закупівлею товарів, стимулюванням збуту, реалізацією товарів, організацією торгівлі та управлінням торговельною діяльністю.

2. Найсуттєвішими з погляду ведення обліку витрат обігу є принципи нарахування та відповідності доходів і витрат та оцінки за історичною собівартістю. Для раціональної організації обліку та аналізу витрат обігу на підприємствах торгівлі доцільним є впровадження принципу єдності облікової номенклатури. Групування даних про витрати обігу в розрізі визначених розділів та статей номенклатури надає додаткових можливостей для їх аналізу з метою пошуку резервів скорочення витрат обігу за функціями, що виконуються підприємством торгівлі.

3. Класифікація витрат обігу є важливою умовою раціональної побудови методики їх обліку та формування інформаційної бази аналітичної роботи в торгівлі. Проведене групування всіх ознак класифікації витрат обігу у три сукупності дозволило виділити найбільш уживані в практиці обліку ознаки і визначити напрями подальшого вдосконалення деяких з них. Розроблено номенклатуру статей витрат обігу, яка є практичним втіленням класифікації витрат за видами. Поділ витрат обігу на чисті й додаткові має більш поглиблене практичне значення, оскільки дає можливість оцінити через вартісне вираження сукупних додаткових витрат обігу обгрунтованість сформованих показників собівартості реалізованих товарів і товарних залишків, а також через абсолютні та відносні показники чистих витрат проаналізувати ступінь диференціації завдань з реалізації товарів, виконуваних підприємствами торгівлі, від заходів з товаропросування, здійснюваних підприємствами виробничої сфери.

4. Від правильності та швидкості обробки первинних документів, якими оформлюються здійснені витрати, залежить вчасність та достовірність формування фінансового результату операційної діяльності підприємства торгівлі. Через це виникає потреба в перегляді вимог до організації документообігу. Основним напрямом удосконалення даного аспекту облікового процесу є кодування таких параметрів операції як центр відповідальності та вид витрат обігу з метою систематизації інформації про витрати в розрізі класифікаційних ознак, що використовуються при веденні управлінського та аналітичного обліку витрат обігу. Такі заходи дозволять активізувати процес прийняття управлінських рішень, оскільки формування інформації про витрати здійснюватиметься на стадії обробки документів.

5. Особливістю створеної концепції побудови номенклатури статей витрат обігу є те, що в її основу покладено функціонально-вартісний підхід до формування інформаційних сукупностей статей витрат обігу. Уточнене в дослідженні визначення витрат обігу дозволяє проводити їх групування за наступними функціями підприємств роздрібної торгівлі: закупівля товарів, стимулювання збуту, реалізація, організація торгівлі та управління. Щоб номенклатура витрат обігу задовольняла вимогам управління та особливостям діючої методики обліку, в її основу покладено рахунки, на яких обліковуються витрати. Запропонована номенклатура складається з 5 розділів (за кількістю рахунків, на яких відображаються витрати обігу). У складі кожного розділу наводяться ті види витрат обігу, які, відповідно до ПСБО, Плану рахунків та Інструкції про його застосування, обліковуються на конкретному рахунку.

6. Застосування номенклатури дає можливість удосконалити методику синтетичного та аналітичного обліку витрат обігу шляхом створення відомості аналітичного обліку витрат обігу шахової форми, використання якої дозволить систематизувати відомості про витрати обігу за видами і функціями та синтетичними рахунками, призначеними для їх обліку. Отримання показника собівартості послуг підприємства роздрібної торгівлі відбувається в фінансовому обліку шляхом додавання витрат обігу, згрупованих за синтетичними рахунками, а в управлінському – у процесі ведення їх аналітичного обліку за функціями підприємства торгівлі та видами витрат.

7. В умовах АСОЕІ в локальних комп’ютерних мережах ступінь раціоналізації організації обліку на ділянці витрат обігу визначається рівнем автоматизації формування вихідних облікових регістрів. Бухгалтер має виконувати контрольні функції перевірки законності віднесення видатків на витрати обігу; арифметичні підрахунки та визначення кореспонденції рахунків здійснюються в автоматизованому режимі. Запропонована схема автоматизації обліку витрат обігу дозволяє підвищити рівень його аналітичності та скоротити затрати праці на обробку та формування звітних даних про витрати обігу.

8. Використання коефіцієнтів реагування витрат обігу під час планування та аналізу діяльності підприємств торгівлі дає найточніші результати, але широкого застосування дана методика не набула через складність розрахунків. Для розширення використання цієї методики на основі загальних тенденцій поведінки витрат обігу проведено їх групування у три сукупності практично однорідних за характером реагування на зміни обсягу товарообороту витрат. Встановлені межі коливання коефіцієнту реагування для кожної сукупності витрат можна застосовувати як в індивідуальному, так і груповому порядку для визначення планових величин витрат обігу.

9. Підвищення оперативності виявлення та ефективності використання резервів скорочення витрат обігу пропонується здійснювати із застосуванням факторного аналізу на основі комплексу розроблених факторних моделей окремих видів витрат обігу, які мають найбільшу питому вагу у собівартості послуг торговельного підприємства. При цьому особливу увагу приділено встановленню наявності між результатним і факторними показниками функціональної залежності, що дає можливість застосовувати прийоми елімінування. Вважаємо, що теоретична розробка якомога більшої кількості факторних моделей залежності витрат обігу сприятиме активізації аналітичної роботи та економії ресурсів на підприємствах роздрібної торгівлі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Мисака Г.В. Управлінський облік та розподіл непрямих витрат обігу. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2000.– Випуск 41. – С.53–56 (0,45 д.а.).

2. Мисака Г.В. Особливості методики обліку витрат обігу за національними стандартами. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2000.– Випуск 44. – С.57–60 (0,4 д.а.).

3. Мисака Г.В. Принципи обліку витрат обігу. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2001.– Випуск 47. – С.64–66 (0,4 д.а.).

4. Мисака Г.В. Удосконалення обліку витрат обігу. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2001.– Випуск 51. – С.67–70 (0,35 д.а.).

5. Мисака Г.В. Функціонально-вартісний аналіз як інструмент управління витратами обігу. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2002.– Випуск 55. – С.51–54 (0,4 д.а.).

6. Мисака Г.В. Методичні підходи до аналізу та планування витрат обігу. // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2003. – №1 (20). – С.82–89 (0,6 д.а.).

7. Мисака Г.В. Міжнародний досвід обліку витрат обігу як орієнтир вдосконалення національних стандартів. // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2003. – №3 (22) . – С.102–108 (0,6 д.а.).

В ІНШИХ ВИДАННЯХ

1. Мисака Г.В. Нові аспекти обліку витрат обігу за національними стандартами. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових ПСБО в Україні”. КНЕУ. Київ, 16-18 жовтня 2000 р. - С.74-76 (0,1 д.а.)

2. Мисака Г.В. Організаційно-методичні аспекти інформаційного забезпечення обліку витрат обігу. Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи”. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 3-5 травня 2001 р. – С.204-206 (0,1 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Мисака Г.В. Облік та аналіз витрат обігу на підприємствах роздрібної торгівлі: організація та методологія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено питанням вдосконалення обліку та аналізу витрат обігу. У результаті дослідження обгрунтовано соціально-економічну сутність витрат обігу, уточнено їх склад і класифікацію. Доведено, що значення калькуляції собівартості торговельної діяльності в умовах переходу до ринкової економіки поступово зростає.

Сформульовано функціонально-вартісну концепцію побудови номенклатури витрат обігу відповідно до національних стандартів обліку. Запропоновано нову форму відомості аналітичного обліку витрат обігу. Викладено розроблену автором методику застосування групових коефіцієнтів реагування під час перспективного аналізу та планування витрат обігу за різних обсягів товарообороту, що може сприяти розширенню та інтенсифікації управління витратами обігу. Досліджено теоретичні аспекти моделювання аналітичних процесів, проведено факторний аналіз витрат обігу із застосуванням економіко-математичних методів.

Ключові слова: роздрібна торгівля, витрати обігу, функціонально-вартісна концепція побудови номенклатури витрат обігу, факторний аналіз, групові коефіцієнти реагування витрат обігу.

АННОТАЦИЯ

Мысака А.В. Учет и анализ