КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІЗІН Костянтин Іванович

УДК 811.112.’373.7

КОМПАРАТИВНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ: ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ТА ІДЕОГРАФІЯ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор

Гаврись Володимир Іванович,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра німецької філології, професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Сахарчук Людмила Іллівна

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, Інститут філології,

кафедра германської філології, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Меньшикова Надія Василівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра німецької мови та перекладу,

завідувач кафедри

Провідна установа Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

кафедра германського, загального та

порівняльного мовознавства,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці

Захист відбудеться 14 квітня 2004 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. В. Васильківська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. В. Васильківська, 73)

Автореферат розісланий 13 березня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Мова є формою існування знань, що накопичуються в людській пам’яті у вигляді відповідних структур. Знання, які акумулюються мовною системою, відображають ставлення людини до об’єктивного світу, опосередковуючись за допомогою психічних чуттів. Це є підґрунтям для формування в мові системних відношень зі своєрідною архітектонікою та складною ієрархією семантичних рівнів, тобто створення “систем у системі”.

До однієї з таких систем належать фразеологічні порівняння, які функціонально спрямовані на пізнання людиною предметів/явищ об’єктивного світу завдяки зіставленню спільних ознак цих предметів/явищ. Система компаративних фразеологічних одиниць (КФО) утворює складну продуктивну мікросистему мови, якій властива особлива структура та функції.

Проблема дослідження компаративних фразеологізмів вичерпана недостатньою мірою. Довгий час КФО залишались поза увагою вітчизняних і німецьких мовознавців. Головним чином вони згадувалися в загальному складі фразеологічних одиниць (ФО) як мовленнєві кліше. У дослідженнях зі стилістики їм приділялось значно більше уваги, оскільки фразеологічні порівняння є одним із виразових засобів мови.

Проблема виокремлення усталених порівнянь із загального фразеологічного складу німецької мови була вперше вирішена завдяки працям видатних лінгвістів ХХ-го століття (В.В. Виноградов, О.В. Кунін, А.Г. Назарян, І.І. Чернишова, H. Burger, W. Fleischer, K.-D. Pilz, O. Schade та ін.), які у своїх загальних концепціях відводять аналізованим одиницям окреме місце.

Дослідженню структурних, семантичних і стилістичних властивостей порівняльних ФО, а також їх функціонуванню в мовленні присвячено низку монографічних і дисертаційних розвідок в українській (М.Ф. Алефіренко, А.Ф. Марахова, Г.М. Доброльожа, А.М. Найда), російській (Л.О. Лебедєва, В.М. Огольцев), польській (К.М. Гюлумянц, О.К. Ніколаєва), казахській (Т. Кониров), кабардино-черкеській (А.Г. Ємузов), лакській (С.Г. Гаджиєва), литовській (К.А. Васіліте), фінській (І.О. Євтихеєва), чеській (Л.Ю. Назаренко), англійській (Г.І. Ісіна, Р.М. Прохорова, А.В. Терентьєв) та німецькій (З.А. Божеєва, В.Є. Куленко, В.Я. Михайлов) мовах. Частина робіт виконана на основі контрастивного аналізу, матеріалом для якого слугують споріднені (В.А. Вальчук, І.В. Кузнєцова, І.В. Холманських) або неспоріднені (Л.М. Гогісванідзе, С.М. Муніца, О.М. Нєвєдомська) мови.

Ці наукові розвідки були спрямовані головним чином на вивчення внутрішньо-структурних, семантичних та дистрибутивно-контекстуальних зв’язків КФО, що мало суттєве значення для висвітлення питання стійкості порівнянь і вмотивованості їх компонентів. Але проблеми ідеографічного представлення та розкриття семантичної і структурної організації компаративних фразеологізмів у процесі їх утворення, які залишилися поза увагою науковців щодо цих одиниць у німецькій мові, зумовили вибір теми роботи.

Актуальність обраної теми дослідження визначається необхідністю висвітлення природи творення компаративних ФО в сучасній німецькій мові та повною відсутністю їхнього ідеографічного опрацювання. Вирішення цих проблем зумовлюється також підвищеним інтересом лінгвістів до аналізу глибинних зв’язків між фразеологією та національним менталітетом.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 року), та в межах науково-дослідної теми кафедри німецької філології КНЛУ “Взаємодія одиниць різних рівнів мови та мовлення” (тему затверджено вченою радою КДЛУ, протокол № 6 від 30 січня 2000 року).

Метою дисертаційного дослідження є виявлення закономірностей внутрішньої будови та функціонування, притаманних фразеологічним порівнянням як мікросистемі сучасної німецької мови, встановлення лінгвального механізму творення компаративних ФО і висвітлення особливостей їхнього ідеографічного представлення.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:

·

·

·

·

·

·

Об’єктом дисертації є компаративні фразеологізми німецької мови з антропоцентричним компонентом семантики й оказіонально-авторські варіанти їхнього вживання в мовленні.

Предметом дослідження є первинний і вторинний процеси фразотвору порівняльних фразеологізмів у німецькій мові та їхні внутрішньосистемні зв’язки.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугували 1543 компаративних ФО німецької мови, включаючи їх територіальні варіанти, вилучені шляхом суцільної вибірки з фразеографічних джерел, а також із творів художньої літератури німецькомовних авторів ХХ століття (обсяг – 12923 сторінки).

Для досягнення поставленої в дослідженні мети використовувалися такі методи: описовий метод і його прийоми (категоріальний аналіз, прийоми класифікації та систематики) для характеристики німецьких КФО із синхронічного погляду; прийоми компонентного аналізу й синтезу сприяють диференціації сем значення фразеологічних порівнянь і дослідженню їхніх транспозицій у процесі фразеологізації.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше: здійснено комплексний аналіз КФО сучасної німецької мови з урахуванням взаємодії різнорівневих мовних одиниць у процесі первинного фразотвору; визначено мовленнєві модифікації порівняльних фразеологізмів для виявлення змінного характеру семантики образу-еталона; встановлено джерела походження німецьких компаративних ФО; здійснено ідеографічну категоризацію фразеологічних порівнянь німецької мови з компонентом “психічна діяльність людини”.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в подальшій розробці й систематизації знань про компаративні фразеологізми та в подальшому розвитку дослідження впливу лінгвальних і екстралінгвальних чинників на формування образу-еталона. В реферованому дослідженні робляться висновки й узагальнення щодо зовнішньомовних і внутрішньосистемних зв’язків у сфері фразеології в цілому.

Практичне значення дисертаційного дослідження. Узагальнення й висновки сформульовані в роботі можуть бути використані в курсі лексикології (розділ “Фразеологія”) та стилістики німецької мови (розділ “Поетичні тропи й фігури мовлення”), а також курсі загального мовознавства (розділи “Семасіологія” й “Ономасіологія”); навчальному процесі на практичних заняттях із сучасної німецької мови у вищій школі; для написання курсових, дипломних і магістерських робіт. Ідеографічно систематизований фактичний матеріал дослідження може бути корисним у лексикографічній практиці при укладанні фразеологічних словників ідеографічного типу.

Апробація результатів роботи. Результати дослідження обговорювалися на V-ій Всеукраїнській науковій конференції “Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002 р.), 9-ій Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2002 р.), на конференції “Наукова спадщина професора Євгенії Литвиненко та завдання сучасної романістики” (Київ, 2002 р.), на конференції, присвяченій 50-річчю факультету німецької мови КНЛУ, “Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київ, 2003 р.) та науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету (Київ, 2001-2003 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 5-ти статтях, опублікованих у фахових виданнях, та трьох тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, словників і довідників та списку джерел використаної художньої літератури. Обсяг тексту дисертації 196 сторінок, загальний обсяг роботи – 233 сторінки.

У вступі обґрунтовується вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються об’єкт і предмет, мета, завдання й методи роботи, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі визначаються науково-теоретичні засади дослідження; розглядаються структурні й семантичні особливості фразеологічного порівняння німецької мови, його належність до системи тропів і розмежування з метафорою. Проводиться аналіз образу-еталона як образної основи КФО та досліджується вираження порівняльними фразеологізмами експресивності й інтенсивності вияву семантичної ознаки.

Другий розділ присвячений аналізу процесів первинного та вторинного фразотвору компаративних ФО та ролі актуалізації ознак образу-еталона в цих процесах. Досліджуються модифікації усталених порівнянь у мовленні для виявлення змінної семантики їх образів-еталонів.

У третьому розділі аналізується системність структурних і семантичних зв’язків фразеологічних порівнянь ідеографічної групи “Психічна діяльність людини”. Така ідеографічна категоризація проводиться на основі взаємодії мови з чуттєво-матеріальною практичною діяльністю людини.

У загальних висновках підсумовуються основні результати проведеного дослідження й окреслюються його подальші перспективи.

Список використаної літератури містить 377 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних дослідників. Список довідкових джерел містить 21 назву, а список ілюстративного матеріалу включає 23 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. “Компаративні фразеологічні одиниці в системі фразеології німецької мови”. Під терміном порівняння в роботі розуміється універсальний семантичний мовний феномен, що базується на змістовому відношенні подібності/неподібності між денотатами певних мовних одиниць (Paig-Ki Kim). Специфіка порівняння полягає в його семантиці й образно-відображувальній функції.

У мові порівняння знайшли відображення в компаративних фразеологічних одиницях, прислів’ях, приказках тощо. Пор., КФО > launisch wie der April – “капризний, мінливий”; компаративне прислів’я > das Urteil der Welt ist verдnderlich wie Aprilwetter – “людський вирок мінливий”; компаративна приказка ? er taugt so viel dazu, wie ein toter Hund zum Bellen – “з нього толку, як з козла молока”.

Компаративні ФО (одиниці реферованого дослідження) визначаються як аналітичні за формою мовні утворення, яким притаманна релевантна ознака фразеологічності як специфічного різновиду семантичного перетворення. Окрім цього, вони виявляють інваріантні ознаки ФО й якісну своєрідність у фразеологічній системі, що уможливлює їх належність до фразеології німецької мови. У роботі нами визначаються такі межі КФО: 1) нижня межа – двослівне словосполучення; 2) верхня межа – складне речення.

У компаративних фразеологізмах певні властивості чи предмети позначаються за допомогою порівняльної групи або порівняльного підрядного речення, що вводяться сполучниками wie/als (рідко als ob, als wenn). Характерною для КФО є фіксована сполучуваність порівняльної частини з певним колом слів – прикметниками, віддієслівними прикметниками, іменниками й дієсловами – та двосторонній зв’язок, що зумовлює їхні різні синтаксичні функції в реченні (І.М. Жилін). З одного боку, вони завжди виявляють зв’язок із присудком речення, а з іншого – з яким-небудь іншим членом речення (підметом, додатком тощо), напр., предикативно-адвербіальне означення Sie reiben Ihre Finger wie verrьckt an meiner Wand.

Компаративні ФО реалізуються в мовленні за допомогою такої конструкції (Н.С. Федосєєва):

AmB __ А виступає суб’єктом порівняння (величина, яку порівнюють),

C В є еталоном (величина, з якою порівнюють), С – основа порівняння, m – показник порівняння (порівняльний сполучник).

У реферованому дослідженні В виступає образом-еталоном (В.М. Телія), а В та m утворюють порівняльну частину, напр.:

суб’єкт порівняння – основа порівняння – порівняльна частина

sie іst mager wie eine Ziege

Основу такої конструкції становить значеннєва кореляція суб’єкта порівняння й образу-еталона, яка створює компаративну семантику КФО в цілому. Ця семантика зумовлює належність фразеологічного порівняння до тропів, а також саме вона спричинює його відмінність від метафори, оскільки порівняння – це уподібнення рухоме й вимірне, метафора ж є статичною (Н.Д. Арутюнова).

Образи-еталони, які вважаються категоріальною ознакою КФО, є образною формою вираження властивостей людини/предмета певною реалією, значущою з погляду повсякденно-культурного досвіду (Д.В. Ужченко). Вибір образних еталонів залежить від національної психології, специфіки асоціативного мислення (Н.С. Ляшенко), тому в образній структурі компаративних ФО яскраво виражена національна мовна картина світу.

Релевантним для фразеологічних порівнянь є виконання емоційно-експресивної й інтенсифікувальної функцій. Вони підсилюють висловлення, підвищують його експресивність. Експресія КФО виникає внаслідок того, що в них взаємодіють два плани – номінація та компаративність, тобто елементи пізнання й експресії в порівнянні перетинаються.

Розділ 2. “Шляхи утворення фразеологічних порівнянь німецької мови”. Шляхи утворення порівняльних ФО – первинний фразотвір, власне виникнення КФО, та вторинний, їх структурно-семантичний розвиток внаслідок функціонування в мовленні – доцільно досліджувати на тлі актуалізації ознак в образах-еталонах цих одиниць.

Такий підхід дозволяє простежити транспозиції сем компонентів порівняльних зворотів у процесі компаративації для більш повного виявлення значеннєвих відтінків фразеологічних порівнянь, оскільки фактично акт пізнання починається з порівняння об’єктів, виділення в них певних ознак і групування їх згідно цих ознак (В.Г. Гак). Мотивованість же вибору того чи іншого образу-еталона, який кладеться в основу образно-мотиваційної структури певного фразеологічного порівняння при його творенні, як центра пізнання цієї одиниці, зумовлюється тим, яка з ознак актуалізується в його образі-еталоні. Така актуалізація ознак допомагає встановити рангові перегрупування сем у процесі компаративації досліджуваних одиниць, а також виявити зміни семантики їх мотиваційної бази в мовленні.

З огляду на це, виокремлюються такі різновиди ознак (Н.В. Дмитрієва) образів-еталонів компаративних фразеологізмів, в основу яких покладено ступінь мотивованості образної структури останніх:

1) мотивовані:

·

·

2)

Актуалізацію ознак образу-еталона КФО доцільно розглядати в ракурсі участі сенсорних ознак людської психіки, які поділяються відповідно до органів перцепції на 1) зорові порівняння, напр.: rot wie ein Krebs – досл. та перенос. “червоний як рак”; 2) слухові порівняння, напр.: explodieren wie ein Luftballon (досл. вибухнути як повітряна куля) – “дуже скипіти”; 3) смакові порівняння, напр.: sьв wie Zucker (досл. солодкий як цукор) – “дуже милий”; 4) дотикові порівняння, напр.: kьhl wie ein Eisberg (досл. холодний як айсберг) – “думати діловито”; 5) нюхові порівняння, напр.: es stinkt wie in einer Affenbude (досл. смердить, як у будці для мавп) – “у приміщенні багато спертого повітря”.

Унаслідок повної неучасті перцептивних ознак у формуванні образів-еталонів КФО утворюються психологічні порівняння, які складають найоб’ємнішу групу цих одиниць. Вони виникають у результаті того, що зовнішня подібність порівнюваних предметів відходить на задній план, а внутрішня подібність актуалізується, напр.: schwarz wie der Teufel (досл. чорний як чорт) – “дуже чорний (брудний)”.

Первинна фразеологізація некомпаративних і компаративних словосполучень значно відрізняється, оскільки перші первісно мають пряме значення, напр.: auf der StraЯe liegen/sitzen (досл. лежати/сидіти на вулиці) – можна вживати як у прямому, так і в переносному значенні, тобто як вільне словосполучення, так і фразеологізм у значенні “бути безробітним”.

Одиниці, що досліджуються в реферованій роботі, утворюються на основі вільних компаративних словосполучень, які з самого початку є образними, оскільки в образі-еталоні вже відбулося переосмислення значення. Тому КФО не можуть мати омонімів серед нестійких компаративних словосполучень (А.Г. Назарян), напр.: dastehen wie eine geknickte Lilie (досл. стояти, наче надломлена лілія) – “бути сумною; не мати більше надії”. Образна основа die Lilie ще до процесу компаративації мала метафорично-символічне значення. Зауважимо, що метафора та метонімія є найпоширенішими механізмами переосмислення в порівняльних фразеологізмів (за результатами фактичного матеріалу: метафора близько 95 %; метонімія – ~ 4 %; компаративна синекдоха – ~ 0,5 %; компаративний епітет – ~ 0,5 %).

Первинний фразотвір КФО становить собою складний процес, суть якого полягає в переміщенні сем імплікаційної зони в ядерну зону компонентів, які стали основою для утворення тієї чи іншої ФО, напр.: schimpfen wie ein Rohrspatz (досл. лаятися як очеретянка велика) – “непристойно лаятися”. Умовою компаративації вважається наявність спільної семи, тому сема “неприємний (спів)”, актуалізуючись, “злилася” з семою “неприємно висловлюватись” основи порівняння, утворюючи основне значення цієї одиниці. Відносну прозорість мотивації останньої створює конотація першого ступеня (К1). К1 утворюють семи, які пов’язані з денотативними семами абстрактної об’єктивації похідної одиниці мотивованим зв’язком асоціативно-образного типу (Є.О. Добриднєва).

Результатами асоціативно-образного відображення світу є, окрім К1, номінативно-похідні семи конотації другого ступеня (К2), що виникають внаслідок складної фразотворчої взаємодії імплікаційних зон компонентів, та семи конотації третього ступеня (К3), які повністю втрачають денотативну співвіднесеність із словами-прототипами (М.М. Копиленко). Тому, на відміну від попереднього прикладу, КФО voll wie eine Kanone (досл. повний як гармата) – “дуже п’яний” репрезентують семи К2. Одиниці з конотацією другого ступеня можуть бути визначені як знаки немотивованого типу, оскільки семи К2 відрізняються від К1 відсутністю мотивованого зв’язку з денотативними семами. У фразеоваріанті besoffen wie eine Kanone (досл. п’яний як гармата) актуалізувалися немотивовані психологічні ознаки. Це значить, що семантичну структуру цієї одиниці складають семи К3. Фразеологічні порівняння з семами К3 мають немотивоване значення й відзначаються затемненою образністю.

Актуалізація визначальних перцептивних ознак свідчить про конотацію К1, визначальних (психологічних) та характерних постійних і ймовірнісних (перцептивних) – про конотацію К2, характерних ймовірнісних (психологічних) та немотивованих (перцептивних і психологічних) – про конотацію К3.

З огляду на внутрішньомовні зміни, виокремлюються (1) лексико-семантичні, (2) структурно-синтаксичні, (3) лексико-граматичні шляхи первинного фразотворення КФО.

Серед лексико-семантичних шляхів первинної фразеологізації КФО особливою продуктивністю відзначається їх виникнення внаслідок функціонування в дискурсивному просторі (М.Ф. Алефіренко), який відображений у легенді, байці, притчі тощо. У змісті дискурсивних порівняльних фразеологізмів віддзеркалено цілі комунікативно-прагматичні ситуації, зумовлені мовленнєво-розумовою базою дискурсу. До того ж, лінгвальні пресуппозиції (соціолінгвальні фонові знання) як складники дискурсивного простору часто спричиняють утворення фразеологізмів, напр.: Benehmen wie ein Radfahrer (досл. поведінка як у велосипедиста) – “дуже погана поведінка”. Пресуппозицією цього прикладу є складений у німецькому етносоціумі стереотип щодо велосипедистів.

Серед структурно-синтаксичних шляхів первинної фразеологізації потрібно виокремити фонетичні засоби утворення КФО, в межах яких найбільш продуктивними є евфонічні, бо явище рими може сприяти семантичній спаяності порівнянь і закріпленню певного образу-еталона порівняння, напр., алітерація gehupft wie gesprungen, й асонанс blau wie ein Pfau. Результатом фразеологізації за допомогою фонетичних засобів може бути такий стилістичний прийом як каламбур, напр.: das ist klar wie Klдrchen > зіткнення спільнокореневих слів klar (ясно) та Klara (жіноче ім’я).

Лексико-граматичними шляхами первинного фразотвору фразеологічних порівнянь є: а) розгортання первісної матеріальної форми конституента (-ів). Продуктивним для КФО є виникнення евфемістичних одиниць, напр.: sich benehmen wie ein Rotz am Дrmel (досл. поводитися як сопля на рукаві)/sich benehmen wie etwas am Дrmel (досл. поводитися як щось на рукаві) – “дуже погана поведінка; нахабство”; б) омонімізація паронімів (“народна етимологія”), напр.: saufen wie ein Bьrstenbinder (досл. пити/вживати алкоголь як щіткар) – “пити запоєм”. Неправильно трактоване bьrsten (пиячити) асоціювалося етносоціумом із Bьrstenbinder (щіткар); в) лексико-синтаксичний зсув, прикладом якого може бути утворення координативних біноміалів (G. Mьller), що залежить від типових формальних обмежень (компоненти біноміалів є завжди одного й того ж типу), напр.: das ist wie schwarz und weiв (досл. це як чорне та біле) – “це як день і ніч”; г) семантичний зсув, викликаний наявністю у висловленні унікальних компонентів (W. Fleischer та ін.) (історизми, архаїзми, неологізми, запозичені слова), напр.: sich wie ein Macho verhalten (досл. поводитися як мачо (ісп. macho – перенос. справжній чоловік) – “перебільшувати свої чоловічі якості”.

Найпродуктивнішим лексико-граматичним шляхом для компаративних ФО вважається запозичення цих одиниць із інших мов, при якому відбувається повне перенесення усталеного порівняння з мови-донора в мову-реципієнт, напр.: із англійської мови – to drop something like a hot potato ? j-n/etw. fallen lassen wie eine heiЯe Kartoffel.

При вторинній фразеологізації відбувається вторинна транспозиція ФО (В.І. Гаврись), формотворчою базою для якої виступає їхня варіативність. Шляхи вторинного фразотвору зумовлюються типом і характером змін, які залежать від різної активності плану вираження й плану змісту фразеологізмів (М.В. Гамзюк):

Ш

Ш

Ш

Ш

Продуктивними узусними структурними та семантичними видозмінами вторинного фразотвору для КФО є (1) фразеологічний еліпсис: (stolz) wie ein Spanier (досл. (гордий) як іспанець) – “пихатий, бундючний”. Іспанці виступають серед європейських народів еталоном гордості, що зумовлює надлишковість вираження основи порівняння stolz, та (2) контамінація: ran an die Bulleten wie Blьcher an den Speck! (досл. вперед до фрикадельок, наче Блюхер до сала!) – “мужньо діяти!”. Це усталене порівняння є наслідком злиття трьох ФО ran an die Bulleten!; ran wie Blьcher!; ran an den Speck! Структурні та семантичні особливості КФО німецької мови сприяють утворенню великих фразеологічних серій (М.М. Гавриш), напр.: aussehen wie … (мати вигляд як …) + j-d durch den Kakao ziehen (досл. кого-н. тягти через какао) – “підсміюватися над ким-н.” = aussehen wie durch den Kakao gezogen – “мати кумедний вигляд”.

Основною закономірністю семантичних видозмін є посилення узагальнено-метафоричного значення, що можна простежити на прикладі полісемії, напр.: sich durchfressen wie Salzsдure (досл. проїстися як соляна кислота) – 1) “поїсти всі страви” > 2) “добитися переваг, незважаючи на інших”.

Взагалі, аналіз полісемічних КФО показав загальну тенденцію семантичних процесів до генералізації (попередній приклад). Лише в небагатьох випадках спостерігається спеціалізація на основі метафоризації з ефектом пейоративності, напр.: schwarz wie die Nacht (досл. чорний як ніч) – 1) “поганий; безхарактерний; злочинний”; 2) “зовсім без грошей”; 3) “непохитний католик”. Меліоративність зустрічається набагато рідше. Отже, можна стверджувати, що тенденцією до позначення КФО, яка ґрунтується на вторинній метафоризації, виступає негативне називання процесів (дій, предметів). Цей факт підтверджує виявлену фразеологами специфічність фразеологічної семантики – її пейоративну домінанту (В.М. Мокієнко).

Структурно-синтаксичні шляхи вторинного фразотвору передбачають зміну форми на фоні стабільного змісту, що вважається виявом асиметричності фразеологічного знака. Структурно-синтаксичні видозміни зумовлюють виникнення варіантів. Варіантні видозміни відносяться до найбільш характерних виявів системності ФО. Проведений аналіз виокремлених у роботі видів варіантів усталених порівнянь німецької мови – формальних і лексичних – показав, що основними механізмами структурних видозмін порівняльних фразеологізмів на базі цих же одиниць є варіювання означеного/неозначеного артиклів, однини й множини іменників, субституція прийменників та часових форм дієслова, напр.: j-d schlдft wie der Tote/die Toten (хто-н. спить як мертвий/мертві) – “хто-н. спить як убитий” (зміна числа).

Варіативність є наслідком вторинної фразеологізації КФО. Система узусно зафіксованих семантичних змін є причиною виникнення полісемії, синонімії, антонімії й омонімії (В.І. Гаврись).

Синонімія КФО німецької мови – широко розповсюджене явище. Розвитку синонімічних зв’язків сприяє сполучення основи порівняння з різними еталонами, що визначають одну і ту ж саму якість, властивість або одне й теж саме явище дійсності. Синонімія маніфестується в оновленні/зміні образу, утворенні відтінків значення та посиленні емотивно-експресивного компонента значення. Особливо поширеним є вживання більш експресивних конституентів компаративних ФО, що використовуються для підсилення вираження думки, замість менш експресивних, напр.: klar wie KloЯbrьhe (досл. прозорий як суп із фрикаделями) – “розм. цілком зрозуміло” та klar wie SchifferscheiЯe (досл. прозорий, наче екскременти моряка) – “вульг. повністю зрозуміло”.

Дослідження усталених порівнянь підтвердило тісний зв’язок фразеологічної антонімії з синонімією та полісемією, оскільки антоніми входять до синонімічних рядів, а багатозначні КФО можуть входити до різних антонімічних рядів, напр.: sich freuen/дrgern wie ein Stint (досл. радіти/сердитися як корюшка) – “дуже радіти/сердитися”. Це показує системність парадигматичних відносин у компаративних фразеологізмів німецької мови.

Фактичний матеріал реферованої роботи містить лише деякі приклади омонімічних порівняльних фразеологізмів, які виникли внаслідок розпаду полісемії (семантична дивергенція), напр.: egal wie ein Paar Strьmpfe (досл. однаковий/байдужий як пара панчох) > “1) хто-н. один на одного повністю схожий; 2) зовсім байдужий”.

Передумовою структурно-семантичних шляхів вторинної фразеологізації КФО (субституції фразеологічних конституентів; розширення структури базового фразеологізму; скорочення структури базового сталого словосполучення) є слівний характер їх конституентів і дискретність форми й семантики цих одиниць. Наслідком – інтенсифікація експресивно-емотивного компонента значення, що часто супроводжується зміною образності (Ю.А. Фірсова).

До структурно-семантичних шляхів вторинного фразотвору компаративних ФО належить дефразеологізація, що зумовлюється процесом універбації (Р.Г. Гатауллін), за допомогою якої утворюються нові номінативні одиниці (переважно ад’єктивні композити) з прозорою словотвірною структурою та зв’язаними мотивованими значеннями, напр.: schnell wie ein Blitz (досл. швидкий як блискавка) > blitzschnell – “надзвичайно швидко”.

Аналіз процесу дефразеологізації порівняльних ФО сприяв виявленню еволюційної моделі метафори та символу (аналогічно до еволюційної моделі паремій знак – образ – символ (В.Л. Пирогов): образ-еталон ? КФО ? метафора, гіпотетичним продовженням якої може бути модель: образ-еталон ? КФО ? метафора ? символ, напр.: образ-еталон (wie) die Mimose (мімоза – рослина, в якої скручуються від дотику листки. Асоціюється з поведінкою сором’язливої/вразливої людини) ? КФО j-d ist empfindlich wie eine Mimose (досл. та перенос. хто-н. дуже вразливий/сором’язливий, як мімоза) > метафора die Mimose (вразлива/сором’язлива особа) > символ die Mimose (рослина символізує вразливість і сором’язливість).

Актуалізація значення компаративних ФО – це потенційне джерело їх утворення. Серед виокремлених у дослідженні семантико-контекстуальних і структурно-семантичних модифікацій (Н.П. Щербань) найбільш продуктивними для усталених порівнянь є (1) подвійна актуалізація, що пояснюється незначним відсотком (8,7 %) КФО-ідіом, напр.: “Jawohl”, sagte der kleine Bдr, “ich bin stark wie ein Bдr, und du bist stark wie ein Tiger”. У цьому прикладі відновлюється внутрішня форма порівняння stark wie ein Bдr (досл. сильний як ведмідь) – “здоровий як бик” та (2) субституція, напр.: Kufalt huscht wie ein Wiesel durch die Schreibstube. Дієслово laufen усталеного порівняння laufen wie ein Wiesel (досл. бігти як ласка) – “швидко бігти” замінено на синонімічне huschen (прослизнути, промайнути). Такі модифікації використовуються, перш за все, для підсилення емоційно-експресивної функції аналізованих одиниць.

Розділ З. “Характеристика ідеографічної групи порівняльних фразеологізмів “Психічна діяльність людини” в німецькій мові”. Одним із домінуючих напрямків сучасної фразеології стають розвідки, спрямовані на виокремлення з мовної картини світу й системне відтворення фразеологічної картини світу (Д.О. Добровольський та ін.), яка є предметом вивчення фразеологічної ідеографії. Показово, що саме при вивченні картини світу, яка відображена в мові народу, досить ефективними є методи ідеографічної класифікації мовних одиниць, відносно глибоко розроблені в сучасній лінгвістиці (В.М. Мокієнко, Ю.Ф. Прадід, Л.М. Рязановський та ін.).

У реферованому дослідженні підтримується така ідеографічна ієрархія (Ю.Ф. Прадід): синонімічний ряд > семантична група > семантичне поле > тематична група > тематичне поле > ідеографічна група > ідеографічне поле > архіполе. Структура фразеосемантичних (-тематичних) полів характеризується складною ієрархічною організацією. Остання є різновидом ідеографічної категоризації образу-еталона КФО, яка орієнтується на з’ясування системних і структурних зв’язків цих одиниць.

Аналіз усталених порівнянь, які належать до ідеографічної групи “Психічна діяльність людини”, необхідно проводити з визначенням різновидів ознак, що актуалізуються в образах-еталонах цих одиниць при їх утворенні. Це сприяє виявленню значеннєвих відтінків порівняльних фразеологізмів. Ідеографічна категоризація фразеологічних порівнянь здійснюється в роботі від мовної одиниці до поняття, бо ономасіологічний підхід дозволяє охопити об’єкт у всьому обсязі та простежити ідеографічну зумовленність ФО компонентним складом (О.М. Каракуця).

Компаративне фразеотематичне поле “Пізнавальна діяльність людини” – найбільш розгалужене та численне в ідеографічній групі “Психічна діяльність людини”. Ця група є складовою частиною ідеографічного поля “Людина”, центрального в ідеографічній системі фразеологічного складу німецької мови, яке об’єднує ФО, що передають семантику психічних станів, поведінки та діяльності людини. Це можна пояснити особливим місцем когнітивних процесів у формуванні основи людської поведінки.

Фразеосемантичне поле “Екстероцептивні відчуття” (рецептори цих відчуттів знаходяться на поверхні тіла) характеризується найбільшим відсотком (більше 70 %) фразеологізмів з актуалізацією визначальних або характерних постійних ознак, а за участю в процесі первинного фразотвору перцептивних ознак маємо ~75 %. Це свідчить про прозорість мотиваційної бази, яка зумовлюється семами К1, напр.: wie ein Blumenladen riechen (досл. пахнути як магазин квітів) – “дуже пахнути парфумами”.

Спільною рисою КФО семантичного поля “Інтероцептивні відчуття” (рецептори цих відчуттів розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла) є знижена стилістична забарвленність унаслідок вираження негативних відчуттів, що викликають негативні емоції, напр.: wie durch den Fleischwolf gedreht sein (досл. бути перекрученим, наче в м’ясорубці) – “бути повністю розбитим”.

Об’ємність фразеологічної мікросистеми “Сприйняття людини” пояснюється важливістю сприйняття в ієрархії пізнавальних процесів. За допомогою сприйняття мовні засоби передають об’єктивно існуючі просторово-часові відношення між предметами та явищами. На матеріалі нашої вибірки підтверджена залежність темпоральної інтерпретації подій людиною від співвідношення простору цих подій із перцептивно-психологічним простором людини. Відповідно, актуалізовані в образах-еталонах фразеологічних порівнянь мікросистеми “Сприйняття людини” ознаки є характерними (ймовірнісними) і немотивованими, а за сенсорною ознакою – перцептивними (зоровими) та психологічними.

Завдяки яскравій образності порівняльних ФО фразеотематичного поля “Емоційний стан людини”, напр.: brьllen wie ein Stier (досл. ревти як бик) – “криком кричати”, виокремлюється одна з найважливіших функцій фразеологічних порівнянь – функція мовленнєвого впливу. До того ж, потрібно відзначити факт домінування негативних емоцій над позитивними. Це пояснюється тим, що позитивне сприймається людиною як нормальне, звичне, і позитивна інформація менш актуальна для виживання та адаптації організму.

Підтвердженням цьому є кількісне співвідношення опозиції “негативне/ позитивне” в нашій вибірці (загальний обсяг вибірки – 1543 КФО, 93 із них належать до тематичного поля “Емоційний стан людини”), де поняття “кохання” представляють 4 одиниці, напр.: (verliebt sein) wie ein Kater (досл. (бути закоханим) як кіт) – “бути закоханим по вуха”, а поняття “лють”, напр.: toben wie ein Gummimann (досл. бушувати як гумовий чоловічок) – “розлючено поводитися”, – 23.

З-поміж КФО фразеотематичного поля “Мовлення людини” виділяються за образною структурою аксіологічно марковані, які структуруються за ознакою протиставлення “добро – зло”, а за прагматичною маркованістю – лише ті, що передають емоційний стан (позитивні та негативні емоції). Відмітимо таку особливість цього поля – домінування негативної оцінки: 94 % вибірки становлять одиниці з яскраво вираженою негативною оцінкою. Показовим є синонімічний ряд “говорити багато зайвого”, одиниці якого утворюють окрему групу емоційно-оцінних енантіосемів (В.С. Червоножка), напр.: verschwiegen wie eine LitfaЯsдule (досл. мовчазний як тумба для об’яв) – “(дуже) балакучий”.

Фразеотематичне поле, яке об’єднує усталені порівняння німецької мови з семантичним компонентом “воля людини”, є найменшим в ідеографічній групі “Психічна діяльність людини”. Це зумовлено тим, що вольові процеси є свідомим регулюванням людиною її дій і вчинків, відповідно, асоціюючись більше з рисами характеру людини, ніж із волею, напр.: zielstrebig wie eine Mondrakete (досл. цілеспрямований як місячна ракета) – “мати сильну волю; бути дуже цілеспрямованим”. В усіх одиницях цього поля відбулася експлікація характерних (ймовірнісних) та немотивованих психологічних ознак, тобто їх значеннєва структура містить семи К2/К3, які створюють непрозорість мотивації.

Семантичні й тематичні поля є основною формою накопичення та збереження КФО в пам’яті людини. Така категоризація компаративної фразеології є результатом відображення в свідомості людини системності навколишнього світу та системного характеру німецької фразеології.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження, що присвячене комплексному аналізу компаративних ФО сучасної німецької мови як однієї з мікросистем німецької фразеології, дозволило виявити структурні елементи цих одиниць, які є ключем до розуміння фразеологічного порівняння як мовного явища, наділеного специфічною структурою і своєрідною семантикою.

Компаративні ФО – це структурно-семантичні утворення, яким притаманні властивості вільноорганізованих словосполучень і речень, але водночас також стабільність синтаксичної структури та лексичного наповнення. Порівняльні фразеологізми функціонально спрямовані на пізнання об’єктивного світу за допомогою зіставлення предметів/явищ/процесів та являють собою внутрішньо-організовану систему поняттєвих, емоційних, фоносемантичних структур, взаємодія яких сприяє творенню фразеологічної картини світу.

Фразеологічні порівняння мають яскраво виражені категоріальні ознаки. Центрами пізнання в них виступають образи-еталони, суттєву роль при визначенні поняття яких відіграє прагматичний чинник, оскільки призначення цих одиниць полягає не лише в передачі інформації, яка акумулюється в процесі пізнання, а й у вираженні ставлення суб’єкта до неї. КФО властиво виконання в мовленні емоційно-експресивної й інтенсифікувальної функцій, бо порівняння слугують засобом створення яскравих емоційних та експресивних властивостей людини, предметів і явищ.

Аналіз ознак образів-еталонів порівняльних ФО, що актуалізуються в процесі творення цих одиниць, показав: найбільшою групою КФО німецької мови є ті, в яких відбулася актуалізація характерних постійних (за сенсорною ознакою – психологічних) ознак. Поясненням цьому є те, що людина намагається надати предмету більшої яскравості та виразності, яких не можна досягти за допомогою покладених в основу еталона визначальних ознак. У свідомості людини часто стають суттєвими саме периферійні семи, завдяки їх актуальності в певний період розвитку соціуму.

Первинний фразотвір некомпаративних і компаративних словосполучень відрізняється відсутністю омонімів серед вільних словосполучень в останніх та становить собою складний процес, в якому задіяні різнорівневі мовні одиниці. Передумови для первинної фразеологізації порівняльних ФО виявляються на лексичному та синтаксичному рівнях, бо компаративна семантика вимагає відповідної синтаксичної конструкції. Компаративація як внутрішньомовне семантико-синтаксичне явище зумовлюється також екстралінгвальними чинниками – особливостями відображувальної діяльності мислення.

Наслідком вторинного фразотвору КФО є варіативність. Система узусно зафіксованих семантичних змін є причиною виникнення полісемії, синонімії, антонімії та омонімії, а при подальшому абстрагуванні значення усталених порівнянь вона може спричинювати навіть утворення нових одиниць.

Актуалізація значення КФО сприяла виявленню найменш уловимих семантичних відтінків фразеологічних порівнянь, які реалізуються лише при їх вживанні в мовленні. Більшість цих одиниць вживається для іронічної, жартівливої чи різко негативної характеристики властивостей та якостей суб’єкта.

Компаративні ФО мають широку розгалужену систему відношень, від якої залежать їх різноманітні компаративні значення. З’ясування системних і структурних зв’язків цих одиниць, чому сприяло їх ідеографічне опрацювання в реферованому дослідженні, дає можливість отримати повну картину таких зв’язків у фразеології в цілому.

Порівняльні ФО яскраво відображають національно-культурну специфіку образної системи та реалій німецької мови. Така національно-культурна інформативність КФО створюється завдяки образу-еталону, який часто представлений лексемами, що зберігають закодовану лінгвокраїнознавчу інформацію, необхідну для пояснення загального значення цих одиниць.

Перспективними напрямками розвитку проведеного дослідження вбачаються аналіз актуалізації ознак образів-еталонів не лише компаративних ФО, а й інших мікросистем фразеологізмів, долучення до вивчення текстових модифікацій аналізованих одиниць текстів таких жанрів як епістолярія, публіцистика тощо, ідеографічна класифікація фразеологічних порівнянь, які передають семантику діяльності й індивідуально-психічних особливостей людини, що належать до ідеографічного поля “Людина”.

Основні положення дисертації відображено в публікаціях автора:

1.