ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

МИГОЛИНЕЦЬ ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 811.111’373.611’06:811.111’38’06

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ПРЕФІКСАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ В

СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Ужгородського національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович,

Ужгородський національний університет,

завідувач кафедри англійської філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Едуардович,

інститут філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри теорії та практики

перекладу з англійської мови;

кандидат філологічних наук, професор

ГОРОТЬ Євгенія Іванівна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

завідувач кафедри практики англійської мови.

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці.

Захист відбудеться 9 грудня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 8 листопада 2004 року

Вчений секретар к. філол.н.,

спеціалізованої вченої ради доц. О.А. Шпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Характерною ознакою розвитку мовознавчої науки кінця 20 – початку 21 століття є реалізація функціональної парадигми лінгвістичних досліджень, зорієнтованої на вивчення мови в дії, в реальних комунікативних актах. Її важливою рисою виступає цільова орієнтація спілкування, яка здійснює значний вплив як на структуру тексту, так і на його складові компоненти. Вагоме місце у дослідженнях такого типу займає вивчення похідних одиниць, про що переконливо свідчать праці О.С.Кубрякової, А.Е.Левицького, Л.Ф.Омельченко, М.М.Полюжина, З.А.Харитончик, П.В.Царьова, В.И.Шадріна. Те значення, яке надається вивченню похідних лексем сьогодні, може бути пояснено декількома причинами. По-перше, переважна частина словникового складу англійської мови представлена похідними словами, які утворюють гнучку, динамічну систему, що постійно розширюється в кількісному та якісному планах. По-друге, словотворення як ефективний засіб формування конденсованого мовленнєвого акту бере активну участь у здійсненні однієї з найважливіших мовних функцій ? номінативної. З огляду на це, особливий науковий інтерес викликає вивчення окремих способів словотворення з точки зору виконуваної ними номінативної функції.

У межах зазначеного кола проблем важливе місце посідає вивчення особливостей та закономірностей уживання мовних одиниць як вербалізаторів результату класифікаційно-пізнавальної діяльності людини у текстах різних функціональних стилів. Особливого значення у зв’язку з цим набуває дослідження префіксальної номінації, похідні утворення якої відтворюють нескінченне розмаїття навколишньої дійсності у розчленованому вигляді і сприяють тим самим кращому пізнанню світу. Незважаючи на те, що різноаспектне дослідження системи префіксації взагалі та окремих її ділянок (префіксальних морфем, моделей, дериватів, ономасіологічних категорій) зокрема є невід’ємною ознакою наукових розвідок останніх років (М.В.Носенкова, А.Г.Стіхін, А.Б.Потапенко, В.І.Пушкар, С.Ф.Леонтьєва, І.В.Духаніна, А.В.Трухачова, С.В.Голик, Т.М.Сакал), усе ще не висвітленою залишається низка питань, які випливають із актуалізації префіксальних ономасіологічних категорій у текстах різної стильової та тематичної орієнтації.

Цим якраз і визначається актуальність проведеного дисертаційного дослідження, увага якого зосереджена на сучасному комплексному аналізі префіксальної номінації в англійській мові, що здійснюється в межах таких 10 ономасіологічних категорій: заперечення, локативність, фазовість, оцінність, соціативність, контрарність, каузативність, партитивність, ранговість, квантитативність. Остання категорія реалізується препозитивними елементами радиксоїдами та числівниками. Їхнє подальше дослідження є важливим як для пізнання особливостей функціонування мовленнєвих номінативних актів, так і для вивчення екстралінгвальної зумовленості словотвірних процесів.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі англійської філології Ужгородського національного університету в межах комплексної наукової теми “Дослідження мовних контактів та ономасіологічних категорій у мовах різних систем” (тему затверджено вченою радою Ужгородського національного університету, протокол № 2 від 27 лютого 1997 року).

Мета дослідження здійснити комплексний опис функціональних характеристик префіксальних ономасіологічних категорій в англомовних текстах різної стильової та тематичної орієнтації. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі конкретні завдання:

? окреслити поняттєвий апарат дослідження відповідно до основних положень теорії номінації, дериваційної ономасіології та функціонально-стильової стратифікації мовлення;

? обґрунтувати доцільність проведення лінгвістичного аналізу функціональних характеристик префіксальних ономасіологічних категорій;

? продемонструвати весь спектр функціонально-стильових характеристик префіксальних ономасіологічних категорій (далі ФСХ ПОК), що базується на описі кодифікованих префіксальних номінацій;

? установити моно-, бі- та поліномінативність ПОК шляхом виявлення макрофункцій префіксальних морфем;

? описати основні механізми утворення та реалізації некодифікованих префіксальних номінацій як таких, що не знайшли своєї фіксації у лексичній системі сучасної англійської мови.

Об’єктом наукового пошуку стали префіксальні утворення, зафіксовані в англомовних текстах газетного та наукового стилів.

Предметом аналізу є функціонально-стильові характеристики префіксальної номінації у сучасній англійській мові.

Матеріалом дослідження слугували 54642 деривати, отримані з суцільних вибірок, що репрезентують англомовні тексти двох функціональних стилів - газетного та наукового. З метою виявлення внутрішньостильової специфіки в межах наукового стилю нами використані вибірки медичного та астрономічного текстів обсягом 2 000 000 слововживань кожна. Загальний обсяг текстових вибірок 6 000 000 слововживань.

Методика дослідження має комплексний характер, який полягає у використанні різних методів (логічних, лінгвістичних), що зумовлено метою й конкретними завданнями. Так, гіпотетичний метод дозволив сформулювати робочу гіпотезу стосовно наявності різного за інтенсивністю впливу функціонально-тематичної орієнтації тексту на ФСХ ПОК. Індуктивний метод визначив напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу (префіксальних дериватів) до його класифікації та систематизації. Для отримання якомога повнішого уявлення про ФСХ ПОК у текстах газетного та наукового функціональних стилів одним із основних виступає метод зіставного аналізу. Визначення наявності префіксальної морфеми у складі похідних одиниць та дослідження її лексико-граматичної сполучуваності проводилися з урахуванням елементів словотвірного аналізу за безпосередніми складниками. Віднесення дериватів до тієї чи іншої ПОК, а також здатність префіксальної одиниці вербалізувати певний номінативний різновид здійснювалося на основі методу багатоступеневого аналізу словникових дефініцій. З метою виявлення семантики мотивуючих основ, задіяних в утворенні некодифікованих префіксальних номінацій, використовувалися елементи компонентного аналізу. Виділення новотворів, не зафіксованих у лексикографічних джерелах, ґрунтувалося на застосуванні методу контекстуального аналізу. До дослідження також широко залучалися кількісні підрахунки, які є необхідною умовою для обєктивного опису сукупності функціонально-стильових характеристик префіксальних одиниць.

На захист виносяться такі положення:

1. ПОК є складним системно-структурним утворенням, яке значною мірою регулює діапазон прояву власних ФСХ, установлених на різних етапах дослідження. Функціонально-тематична орієнтація тексту є ще одним стрижневим фактором, який визначає особливості реалізації ПОК кодифікованими та некодифікованими префіксальними дериватами.

2.

3. Виявлення функціонально-стильової дистрибуції префіксів показало можливість реалізації ПОК такими одиницями: 1) спільними (міжстильовими) для текстів обох функціональних стилів; 2) функціонально-орієнтованими префіксальними номінаторами (властивими тільки одному функціональному стилю); 3) тематично-орієнтованими префіксальними морфемами (характерними для медичного або астрономічного текстів). Окремою групою виділяються ті, які вживаються у газетних текстах, а у межах наукового медичних або астрономічних.

4.

5.

6.

7.

8.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше:

·

показано інтегральні та дистинктивні ознаки інвентарної реалізації як ПОК, так і їхніх номінативних різновидів;–

установлено квантитативно-функціональні особливості префіксальних (препозитивних) одиниць у межах 10 ономасіологічних категорій;–

досліджено ті характеристики інваріантних/варіантних номінативних різновидів ПОК, які проявляються під час аналізу особливостей їхньої синтагматичної репрезентації;

·

·

Теоретичне значення запропонованої роботи визначається тим, що вона є внеском у подальший розвиток дериваційної ономасіології та функціональної стилістики, дозволяє глибше розкрити особливості номінативно-дериваційних процесів у системі префіксації сучасної англійської мови та показати їхню залежність від стильової та тематичної орієнтації текстів. Уведення до лінгвістичного аналізу значної кількості новотворів сприяє з одного боку узагальненню й систематизації отриманих знань про творчий потенціал системи префіксації сучасної англійської мови, а з другого ? виявляє специфіку основних дериваційних механізмів некодифікованої префіксальної номінації. Результати поглибленого аналізу ПОК, що проявляють явну залежність від функціонально-тематичної орієнтації тексту, є також внеском у розвиток сучасної теорії синхронного словотворення та подальше вивчення тих проблем стилістики англійської мови, які безпосередньо стосуються функціональних стилів.

Практична цінність дисертаційного дослідження зумовлена можливістю використання отриманих результатів на практичних заняттях із вивчення англійської мови, у розробці теоретичних курсів із лексикології (розділ “Словотвір”), стилістики (розділ “Функціональні стилі”), загального мовознавства (розділи “Теорія номінації” і “Лінгвістика тексту”), під час читання курсів за вибором, написанні методичних розробок, підручників і посібників, при укладанні словників нової лексики, у науково-пошуковій роботі магістрів та аспірантів.

Особистий внесок здобувача полягає в: 1) отриманні, обробці та інтерпретації всіх фактичних даних, на яких базується дослідження; 2) розробці власної методики опису функціонально-стильових характеристик префіксальних ономасіологічних категорій.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу кафедри англійської філології УжНУ (19982004 рр.). Авторка брала участь у роботі міжнародних наукових конференцій: “Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество” (Ялта, 48 октября 1999 г.); “Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество II” (Ялта, 914 октября 2000 г.); “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2526 квітня 2000 р.); “От слова к тексту” (Минск, 13-14 ноября 2000 г.); Лінгвістика і вербальна комунікація у 21му столітті. Тенденції та перспективи” (Київ, 1617 травня 2000 р.); “Міжмовні та міжлітературні контакти: теорія і практика” (Ужгород, 2526 вересня 2000 р.); “Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть” (Ялта, 16 октября 2001 г.); “Форма, значение и функции единиц языка и речи” (Минск, 1617 мая 2002 г.); “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 34 червня 2002 р.); “Сучасне вивчення іноземних мов у контексті Болонського процесу” (Київ, 56 квітня 2004 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 7 матеріалах конференцій та 7 наукових статтях, надрукованих у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Основна мета й завдання визначили структуру дисертації, яка складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, переліку лексикографічних джерел та ілюстративного матеріалу, додатків. Повний обсяг дисертації складає 350 сторінок, із них 181 – основного тексту, 40 – списку використаних джерел (355 позицій), довідкової літератури (29 позицій) та ілюстративного матеріалу (56 позицій). Обсяг 5 додатків налічує 129 сторінок і складається зі 135 таблиць, які відтворюють результати поетапного вивчення функціонально-стильових характеристик префіксальної номінації в сучасній англійській мові.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено її зв’язок із науковою проблематикою установи, в якій виконана робота, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено його новизну, окреслено теоретичне значення і практичну цінність отриманих результатів та форми їхньої апробації, сформульовано твердження, які виносяться на захист, зазначено кількість публікацій, що відображають основні результати дисертаційного дослідження, описано його структуру.

Перший розділ дисертації “Функціонально-номінативний аспект вивчення мовних одиниць у текстах різних стилів” відображає теоретичне підґрунтя роботи. Його перший підрозділ розкриває суть загальних та окремих питань, які випливають із номінативного аспекту дослідження мовних одиниць узагалі та ПОК зокрема. На всіх етапах розвитку суспільства мова та її елементи служили для найменування об’єктів та явищ, опису дій, процесів, стосунків між людьми, їхнього ставлення до об’єктів тощо. Саме тому особливості складних номінативних механізмів мови та мовлення неодноразово привертали увагу дослідників (О.С.Кубрякова, В.М.Телія, В.М.Гак, Н.Д.Арутюнова, Л.А.Капанадзе, М.М.Полюжин, А.Е.Левицький, Н.Д.Голєв, І.С.Торопцев). Процес номінації результатів класифікаційно-пізнавальної діяльності людини здійснюється за допомогою різнорівневих одиниць мовної системи, до яких у першу чергу належать словотвірні, оскільки всі засоби словотворення, всі його одиниці, моделі виникають та існують для того, щоб слугувати вербалізації дійсності (Языковая номинация 1977).

Префіксальна номінація є закріпленням у семантичній структурі префіксальних одиниць результатів пізнавальної діяльності людини. У дисертації прийнята робоча гіпотеза про те, що вербалізація дійсності у структурі префіксальних похідних сучасної англійської мови обумовлюється рядом причин, серед яких одне з чільних місць займає сфера їхнього використання.

Другий підрозділ першого розділу висвітлює ряд питань, які випливають із функціонального аспекту дослідження мовних одиниць. Базовим у роботі виступає твердження А.Е.Левицького про те, що будь-яка одиниця номінації характеризується функцією-потенцією та функцією-реалізацією. Перші з них у системі ПОК установлені та описані на базі найбільш авторитетних лексикографічних джерел М.М.Полюжиним. Функції-реалізації ПОК – це сукупність таких характеристик, які проявляються у процесі поетапного вивчення їхнього функціонування та обумовлюються стильовою й тематичною орієнтацією текстів. Основна увага сфокусована на визначенні поняття “функція” префіксальної морфеми. Залежно від обсягу позначуваного фрагмента екстралінгвальної дійсності ми розрізняємо мікро- та макрофункції. Мікрофункція префіксальної одиниці виявляється у тому, що вона вербалізує один, два або декілька номінативних різновидів у межах однієї ПОК. Установлення мікрофункцій префіксальних морфем дає змогу виявити серед них моно-, бі- та поліфункціональні. Макрофункція префіксального вербалізатора полягає у тому, що він здатний репрезентувати одну, дві або декілька ПОК. За цим критерієм морфеми поділяються на моно-, бі- та поліномінативні.

Третій підрозділ розглядає деякі проблеми функціонально-стильової стратифікації мовлення, причому значна увага зосереджена на аналізі такого багатогранного поняття, як “функціональний стиль”. Аналіз поглядів різних учених на сукупність позамовних факторів, які лежать в основі виділення функціональних стилів, показав їхню неоднакову кількість, широку варіативність, різне місце в ієрархічній структурі. До базових екстралінгвальних чинників дослідники функціонально-стильової стратифікації мовлення відносять: функцію вживання мови (мету, ціль) у певній сфері спілкування, саму сферу комунікації, форму суспільної свідомості, тип мислення.

Другий розділ дисертації “Функціонально-стильові характеристики кодифікованої префіксальної номінації” присвячений дослідженню таких рис префіксальних ономасіологічних категорій, які проявляються під час аналізу похідних лексем, що є частиною мовного узусу. Робота ґрунтується на твердженні про взаємопроникнення стилів та їхній вплив на відбір мовних засобів. З огляду на це сформульовано визначення функціонально-стильових характеристик префіксальної номінації як таких, що пов’язані з її реалізацією у мовленні та належать до конкретного використання у текстах різної стильової та тематичної орієнтації, а опис ФСХ ПОК базується на виявленні зовнішньостильових (проявляються при аналізі газетних та наукових текстів) і внутрішньостильових (виявляються у межах наукового стилю під час аналізу медичних та астрономічних текстів) ознак.

Одним із основних параметрів, яким ми оперуємо при дослідженні ФСХ ПОК, є репрезентативність, що маніфестується загальною кількістю похідних номінацій, утворених за допомогою префіксальних морфем у текстах різної стильової та тематичної орієнтації. Репрезентативність ономасіологічних категорій у досліджуваних текстах зображена нами у таблиці 1.

Таблиця 1

Репрезентативність ономасіологічних категорій

у текстах різної стильової та тематичної орієнтації

(кодифікована номінація) |

Газетний

текст | Медичний

текст | Астрономічний текст

Ономасіологічна

категоріякількість

дериватів | % |

позиція | кількість

дериватів | % | позиція | кількість

дериватів | % |

позиція

заперечення | 4376 | 37 | 1 | 8836 | 40 | 1 | 5080 | 35.2 | 1

локативність | 3097 | 26.2 | 2 | 2545 | 11.7 | 2 | 3898 | 27.1 | 2

фазовість | 1402 | 11.8 | 3 | 1440 | 6.6 | 6 | 509 | 3.5 | 8

оцінність | 586 | 5 | 6 | 2752 | 12.6 | 3 | 969 | 6.8 | 4

соціативність | 883 | 7.6 | 4 | 1950 | 9 | 4 | 1511 | 10.5 | 3

контрарність | 215 | 1.8 | 8 | 2136 | 9.8 | 5 | 333 | 2.3 | 9

каузативність | 381 | 3.2 | 7 | 563 | 2.6 | 8 | 558 | 3.7 | 7

партитивність | 133 | 1.1 | 9 | 525 | 2.4 | 9 | 822 | 5.8 | 5

ранговість | 34 | 0.3 | 10 | 14 | 10

квантитативність | 715 | 6 | 5 | 967 | 4.4 | 7 | 741 | 5.1 | 6

усього | 11822 | 100 | 21728 | 100 | 14421 | 100

Як це видно з таблиці 1, префіксальна номінація сучасної англійської мови репрезентується 10 ономасіологічними категоріями у газетних і медичних текстах та 9 в астрономічних. Кількісні дані, наведені у таблиці 1, а також застосування методики виділення ядра та периферії, запропонованої В.С.Перебийніс (Перебийніс 1970, с. 165), дають усі підстави для тверджень про те, що ядро префіксального кодифікованого номінативного простору представляють ономасіологічні категорії заперечення та локативності. Специфікою ономасіологічної категорії фазовості є те, що вона належить до ядерної частини тільки у газетних і знаходиться на периферії кодифікованої номінації у наукових текстах. Заслуговує на увагу й той факт, що до ядра кодифікованої номінації у наукових текстах належать також ономасіологічні категорії оцінності та соціативності, а відмінною ознакою медичних є входження до ядра ще й ономасіологічної категорії контрарності. Усе сказане є свідченням обумовленості репрезентативності ономасіологічних категорій як стильовою, так і тематичною орієнтацією текстів. Кількісні дані, наведені в таблиці, дають також змогу стверджувати те, що функціонально-стильовою характеристикою переважної більшості досліджуваних категорій (заперечення, оцінності, соціативності, контрарності, каузативності, партитивності, квантитативності) у текстах наукового функціонального стилю є їхня вища репрезентативність порівняно з газетними.

Дослідження ФСХ ПОК на етапі встановлення функціонально-стильової дистрибуції морфем, які репрезентують кожну з 10 ономасіологічих категорій, показало можливість їхньої реалізації: а) спільним міжстильовим фондом префіксальних (препозитивних) морфем; до цієї групи належать: un2-, non-, in1-, dis-, de-, a2- (заперечна номінація); a1-, under-, over-, in1-, inter-, extra-, out-, up-, de-, sub-, trans-, fore-, down- (локативна номінація); a3-, proto-, post-, re-, after-, pre-, fore- (фазова номінація); mis-, under-, over-, mal-, super-, hyper-, іnfra-, ultra- (оцінна номінація); co-, inter-, pro- (соціативна номінація); un2-, counter- (контрарна номінація); en-, ad-, trans-, in1- (каузативна номінація); mid-, hemi-, semi-, sub-, by- (партитивна номінація); one-, uni-, two-, bi-, di-, three-, tri-, four-, poly- (квантитативна номінація); б) функціонально-орієнтованими номінаторами, тобто такими, які репрезентують певну ономасіологічну категорію у текстах газетного й/або наукового функціональних стилів; в) тематично-орієнтованими маніфестаторами. До цього класу віднесено ті морфеми, які функціонують для вербалізації ономасіологічної категорії у медичних і/або астрономічних текстах. Окремим класом виділяється група словотвірних номінаторів, які зафіксовані в газетних текстах, а у межах наукового – в медичних або астрономічних.

Аналіз квантитативно-функціональних характеристик префіксальних морфем, що є наступним етапом дослідження ФСХ ПОК, базувався на вивченні їхніх уживаностей та продуктивностей. За першим параметром залежно від кількості утворених дериватів морфеми поділяються на високовживані, вживані та невживані. Ті з них, які взяли участь в реалізації більше 100 похідних номінацій, віднесені нами до розряду стереотипних. ФСХ ПОК (за винятком ономасіологічної категорії контрарності в газетних текстах та ранговості в усіх досліджуваних текстових різновидах) є їхня реалізація стереотипними (уживаними/високовживаними) префіксальними морфемами. Принагідно зауважимо, що кількісний та якісний інвентарі стереотипних номінаторів залежать від сфери функціонування.

Дослідження ФСХ ПОК за параметром продуктивності префіксальних морфем показало їхню обумовленість стильовою та тематичною орієнтацією текстів. Так, префікси: post- (post-infarction), hyper- (hyperpigmentation), anti- (anti-spasmodic) є продуктивними в медичних текстах та непродуктивними в інших функціонально-тематичних різновидах. Морфеми: after- (afterschool), super- (supermarket), en- (enrich), mid- (midwinter), one- (one-stop), three- (three-way) характеризуються сполучуваністю зі значною кількістю основ у газетних текстах, а у наукових така властивість їм не притаманна. Префіксальна одиниця sub-, навпаки, є продуктивним номінатором у медичних і астрономічних та непродуктивним ? у газетних текстах. У процесі вивчення квантитативно-функціональних характеристик префіксів установлено, що здатність утворювати значні за обсягом словотвірні ряди є характерною ознакою тих, які репрезентують ономасіологічну категорію заперечення (un2-, in1-, non-, dis-).

Префіксальні ономасіологічні категорії реалізуються номінативними різновидами, які залежно від стильової та тематичної орієнтації тексту демонструють неоднакову репрезентативність та інвентар їхніх маніфестаторів. Віднесення дериватів до певного номінативного різновиду здійснювалося шляхом вивчення словникових дефініцій та констатацією слів-ідентифікаторів, характерних для кожного категоріального різновиду в межах ПОК. Дослідження особливостей номінативної організації ономасіологічних категорій дозволило виділити серед різновидів ті, що характеризуються високою репрезентативністю в текстах обох функціональних стилів: негація, відсутність, напр.: unpleasant – not pleasant, incoherent – lacking cohesion (заперечення); за межами, відцентровий напрям руху, напр.: extracorporeal – outside the body, away – from this or that place to a distance (статична та динамічна локація); надмірність, пейоративність, напр.: overtime – time during which one works over and above the regular hours, misdeed – an evil deed (оцінність); спільність, взаємність, напр.: coworker – one who works together with smb., interplay – a mutual play (соціативність); протиспрямованість, напр.: counterargument – the argument against (контрарність); подвійність, потрійність, напр.: two-tier – involving two levels of structure, three-mile – the range of a nations’ territorial waters extending to three nautical miles from shore (квантитативність) або ж утворюють характерну рису газетних: на, напр.: atop – on or at the top (статична локація); в, усередині, під, напр.: immigrant – a person who migrates into a country as a seller, underwrite – to write below something (динамічна локація); орнативність, напр.: entitle – to furnish with a heading (каузативність) або наукових текстів: над, напр.: overshadow – to cast a shadow over (динамічна локація); початок, напр.: arise – to start into an action (фазовість); співвідношення, напр.: proportion – a portion or part in its relation to the whole (соціативність); підрозділ, напр.: subcontinent – a large land mass that is a distinct part of a continent (партитивність). Не тільки стильова, але й тематична орієнтація тексту обумовлює репрезентативність номінативних різновидів. У межах досліджуваних категорій виділяються також такі, що демонструють значну потребу актуалізації тільки в певному тематичному контексті.

Класифікаційно-номінативна діяльність людини у всій її складності та різноманітності здійснюється з опорою на частиномовну класифікацію лексичного складу. Саме тому адекватне дослідження ФСХ ПОК переплітається ще з одним аспектом аналізу сполучуваністю префіксів. Вивчення лексико-граматичної комбінаторики репрезентативних номінативних різновидів дозволило виділити ті, для реалізації яких характерно сполучення з субстантивними основами: “пейоративність”, “половинчатість” (газетні/медичні тексти), “надмірність”, “спільність”, “зміна початкового стану” (всі тексти), “протиспрямованість”, “співвідношення”, “підрозділ”, “повторність” (наукові тексти), “спонукання”, “передування” (газетні тексти), “протидія” (медичні тексти); дієслівні основи беруть участь в утворенні дериватів, що є носіями “пейоративності” (астрономічні тексти), “реверсивності” (газетні/медичні тексти), “початку” (наукові тексти), “повторності” (газетні тексти). Виділені різновиди свідчать про те, що помітне місце у префіксальній номінації посідають назви дій, процесів тощо. Ад’єктивні основи характеризують похідні утворення зі значеннями “інтенсифікація” (астрономічні тексти), “взаємність” (газетні/медичні тексти), “співвідношення”, “передування”, “послідовність” (медичний текст), “негація” (усі тексти), “спонукання” (наукові тексти). Усе сказане вище є яскравим свідченням того, що сполучуваність префіксальних вербалізаторів у межах ономасіологічної категорії обумовлюється стильовою та тематичною орієнтацією текстів.

Дослідження мікрофункцій префіксальних одиниць показало, що вербалізація категоріальних різновидів досягається за рахунок моно-, бі- та поліфункціональних морфем, тобто таких, які актуалізують один, два або декілька номінативних різновидів. На підставі отриманих даних можемо констатувати той факт, що спільною ФСХ ПОК є монофункціональність її репрезентаторів. Біфункціональність властива значно меншій кількості префіксальних номінаторів у межах ПОК незалежно від стильової та тематичної орієнтації текстів. Поліфункціональність префіксальних морфем є характерною ознакою тільки ономасіологічної категорії заперечення. Так, здатність позначати декілька номінативних різновидів у газетних та астрономічних текстах властива префіксам: un1-, dis-, in2-, кожен із яких функціонує для позначення “негації” (газ. unbeaten – not beaten or struck, inaccurate – not accurate, disloyal – not loyal), “відсутності” (астр. undoubtedly – without any doubt, instability – lack of stability, discontinuity – want or failure of continuity) та “позбавлення” (газ. unconcerned – devoid of concern or interest, dismantle – to divest of mantle or cloak). У медичних текстах поліфункціональними виступають префіксальні одиниці: in2-, a2-, dis-, які також маніфестують зазначені вище номінативні різновиди. Зауважимо, що кількісний та якісний інвентарі моно-, бі- та поліфункціональних вербалізаторів варіюють залежно від сфери їхнього вживання.

Аналіз макрофункцій префіксальних морфем виявив, що найширший інвентар одиниць, які репрезентують одну, дві чи декілька ПОК, властивий ономасіологічній категорії локативності, тобто вона характеризується найвищою схильністю серед інших категорій до моно-, бі- та поліномінативності. Яскраво виражена монономінативність є характерною рисою ономасіологічної категорії квантитативності, а біномінативність є нетиповою ознакою ПОК у досліджуваних текстах, де число префіксальних морфем, які вербалізують дві ономасіологічні категорії, не перевищує 4 одиниць. Сфера функціонування поліномінативних префіксів узагалі обмежується газетними та медичними текстами, причому найбільший за обсягом інвентар поліномінативних морфем демонструють ономасіологічні категорії локативності та заперечення, що свідчить про їхню тенденцію до прояву поліномінативності.

Третій розділ дисертації “Функціонально-стильові характеристики некодифікованої префіксальної номінації” присвячений вивченню особливостей реалізації ПОК некодифікованими дериватами як такими, що не знайшли своєї фіксації на сторінках лексикографічних джерел. Дослідження ФСХ некодифікованої префіксальної номінації (далі – НПН) базується на встановленні словотвірної активності префіксальних морфем, яка вказує на їхню здатність до новоутворень і є підтвердженням закритості або відкритості певного словотвірного ряду (О.С.Кубрякова). Об’єктом аналізу у цьому розділі виступають ті морфеми, що були зафіксовані у складі некодифікованих дериватів у вибірці тексту обсягом 2 000 000 слововживань 50 та більше разів. Некодифіковані деривати з такими морфемами відносяться нами до потенційних і поділяються на декілька класів: номінації, утворені за допомогою: 1) уживаних/продуктивних формантів; 2) префіксів (препозитивних елементів) із прозорою семантикою. Окремим класом (або ж підкласом у межах класу) виділені потенційні граматичні утворення, представлені через сполучення активних префіксів із неособовими формами дієслів.

Аналіз фактологічного матеріалу продемонстрував, що НПН реалізується 8 ономасіологічними категоріями у газетних та 9 ? в наукових текстах (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Репрезентативність ономасіологічних категорій

у текстах різної стильової та тематичної орієнтації

(некодифікована номінація)

Ономасіологічна

категорія | Газетний

текст | Медичний

текст | Астрономічний текст

| кількість

дериватів | % |

позиція

кількість

дериватів | % |

позиціякількість

дериватів | % |

позиція

заперечення | 129 | 12.3 | 3 | 1680 | 57.4 | 1 | 670 | 24.9 | 1

локативність | 50 | 4.8 | 7 | 154 | 5.3 | 6 | 378 | 14 | 3

фазовість | 215 | 20.4 | 2 | 290 | 9.9 | 2 | 253 | 9.4 | 7

оцінність | 39 | 3.7 | 8 | 181 | 6.2 | 4 | 424 | 15.7 | 2

соціативність | 106 | 10.1 | 4 | 53 | 1.8 | 9 | 16 | 0.6 | 8

контрарність | 73 | 6.9 | 6 | 172 | 5.95 | 5 | 339 | 12.6 | 4

каузативність | 88 | 3 | 8 | 1 | 0.03 | 9

партитивність | 94 | 8.9 | 5 | 112 | 3.8 | 7 | 329 | 12.27 | 5

квантитативність | 346 | 32.9 | 1 | 195 | 6.653 | 284 | 10.5 | 6

усього | 1052 | 100 | 2925 | 100 | 2694 | 100

Дані таблиці 2 є свідченням того, що некодифікована номінація у досліджуваних текстах реалізується ономасіологічними категоріями: заперечення, локативності, фазовості, оцінності, соціативності, контрарності, партитивності, квантитативності, які демонструють різні позиції у структурі некодифікованого номінативного простору. Це, у свою чергу, вказує на залежність їхньої репрезентативності, а відтак і словотвірної активності морфем від функціонально-стильової орієнтації тексту. Кількісні дані, наведені у таблиці 2, свідчать також про те, що відмінною ознакою всіх ономасіологічних категорій за винятком соціативності та квантитативності є більша схильність префіксальних (препозитивних) одиниць до утворення некодифікованих номінацій у наукових текстах порівняно з газетними. Дослідження репрезентативності ономасіологічних категорій некодифікованими номінаціями на рівні внутрішньостильових ознак виявило, що характерною рисою більшості з них (локативності, оцінності, контрарності, партитивності, квантитативності) є вища словотвірна активність префіксів (препозитивних одиниць) в астрономічних текстах, ніж у медичних.

Аналіз функціонально-стильової дистрибуції префіксів (препозитивних елементів), які беруть участь в утворенні некодифікованих номінацій, підтвердив наявність впливу стильової та тематичної орієнтації тексту на їхній відбір. Кожна ономасіологічна категорія характеризується спільним ядром морфем, уживання яких не залежить від сфери функціонування. Газетно-орієнтованими на утворення некодифікованих номінацій префіксами (препозитивними елементами) характеризуються ономасіологічні категорії: локативності, фазовості, партитивності, соціативності, квантитативності. Науково-орієнтованими морфемами реалізуються категорії локативності, оцінності, соціативності, контрарності, квантитативності. Тематична орієнтація тексту також значно впливає на відбір префіксів, які беруть участь в утворенні некодифікованих номінацій.

Інтегральною характеристикою НПН у досліджуваних текстах є активна участь у її реалізації префіксальних одиниць: non- (газ. non-business, мед. non-donor, астр. non-sollar), post- (газ. post-performance, мед. post-immunisation, астр. post-starburst), anti- (газ. antidepression, мед. antityphus, астр. anti-Neptune). Префікс pre- демонструє високу словотвірну активність тільки в наукових текстах (мед. pre-pregnancy, астр. pre-supernova), що складає його відмінну ознаку. Кожен тематичний різновид представлений “власними” активними морфемами.

Вивчення лексико-граматичної сполучуваності активних префіксальних (препозитивних) елементів дало можливість зробити висновок про те, що до утворення некодифікованих номінацій залучені субстантивні, дієслівні, ад’єктивні, адвербіальні основи, а також основи-числівники та абревіації. У процесі структурного аналізу некодифікованих дериватів із активними префіксами у газетних текстах зафіксовано значну активність субстантивних основ. У наукових – участь основ певного ЛГК обумовлюється префіксальною морфемою та тематичним контекстом.

Виявлення лексико-семантичної сполучуваності активних префіксальних одиниць, проведене на основі найрепрезентативнішого ЛГК основ, є підставою для тверджень про те, що характерною ознакою НПН у текстах газетного функціонального стилю є сполучення активних префіксальних морфем із основами, що позначають “власні назви” та “назви осіб”, напр.: non- (non-citizen, non-Arab), ex- (ex-dictator, ex-lover), post- (post-Simpson, post-Hussein), co- (co-producer, co-leader, co-creator), anti- (аnti-Latino, anti-Israel). Диференційною ознакою реалізації некодифікованих утворень у наукових текстах є сполучення префіксальних (препозитивних) морфем із основами на позначення “дій, процесів, станів” (мед. non-use, non-work, intrapractice, post-test, post-intervention, undertreatment, underrepresentation; астр. nondetection, non-emission, postevection, postimpact, preenrichment, preexplosion, deprojection, deconvolution, counterflow, anticorrelation, multi-resolution, multi-opposition). Установлено, що тематична орієнтація тексту також впливає на відбір основ тієї чи іншої лексико-семантичної групи, обумовлюючи високу репрезентативність тих, які позначають “назви ферментів, білків, гормонів, жирів, згортаючих речовин” у медичних текстах (non-sucrose, non-peptide, non-insulin, non-lipid, post-glucose, anti-oestrogen, antiphogistin), а також “назви небесних тіл, астрономічних понять” (onorbit, off-galaxy, presupernova, anti-Neptune) та “назви механізмів, їхніх частин” (onchip, counterarm, subradar, multi-grid, two-arm, two-body) в астрономічних.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено комплексне дослідження функціонально-стильових характеристик префіксальної номінації у сучасній англійській мові. Установлено, що кожна ономасіологічна категорія відзначається здатністю регулювати власні функціональні характеристики. Стильова та тематична орієнтація текстів виступає ще одним важливим чинником, який значною мірою обумовлює ФСХ як кодифікованої, так і некодифікованої префіксальної номінації.

Дослідження репрезентативності ПОК виявило, що найбільша кількість префіксальних похідних зафіксована у межах ономасіологічних категорій заперечення та локативності, що складає їхню інтегральну ФСХ у досліджуваних текстах. Значна поширеність цих ономасіологічних категорій свідчить про велику потребу в носіїв англійської мови актуалізувати такі фрагменти екстралінгвальної дійсності, які пов’язані з різними проявами орієнтації людини у просторі, або вказують на відсутність того, що викликає у них першочерговий інтерес. Репрезентативність інших ПОК переважно обумовлюється позамовними чинниками, до яких належать як сфера, так і тема комунікації. Дослідження також виявило нижчий рівень актуалізації ПОК кодифікованими та некодифікованими утвореннями у текстах газетного функціонального стилю. Це є свідченням того, що у цій сфері масової комунікації система префіксації задіяна меншою мірою для утворення дериватів, які беруть участь в описі навколишньої дійсності, ніж у науковому спілкуванні.

Виявлення дистрибуції префіксальних (препозитивних) морфем у межах кожної з 10 ономасіологічних категорій продемонструвало можливість їхнього розподілу за функціональним критерієм на декілька груп: 1) спільні для текстів різної функціонально-тематичної орієнтації; 2) функціонально-орієнтовані; 3) тематично-орієнтовані; 4) префіксальні одиниці, що вживаються у текстах газетного стилю, а у межах наукового в медичних або астрономічних. Існування префіксальних вербалізаторів, спільних для текстів досліджуваних стилів, а також тих, які зафіксовані у газетних та медичних/астрономічних текстах, є підтвердженням того, що функціональні стилі є незамкнутими системами, які характеризуються взаємопроникненням їхніх складових елементів.

Отримані квантитативно-функціональні характеристики ПОК за параметрами вживаності та продуктивності дали змогу провести класифікацію префіксів і виділити серед них високовживані / високопродуктивні, вживані / продуктивні та невживані / непродуктивні. Це, у свою чергу, продемонструвало польовий принцип організації ономасіологічних категорій у досліджених текстах і дозволило виявити морфеми, що виступають стереотипними номінаторами у межах ПОК. Кількісний та якісний інвентарі вживаних/ продуктивних номінаторів обумовлюються ПОК та стильовою й тематичною орієнтацією тексту.

Номінативні різновиди ПОК у сучасній англійській мові теж значною мірою текстуально обумовлені. Ця зумовленість проявляється, перш за все, у віднесенні одних до класу репрезентативних, інших – нерепрезентативних, а стосовно сфери вживання – варіантних та інваріантних. Проведений аналіз поширеності виділених різновидів, яка є наслідком особливої суспільної потреби у їхній вербалізації, дозволив виділити як такі, що складають спільну функціонально-стильову характеристику ПОК у текстах різної функціонально-тематичної орієнтації, так і ті, що є її ознакою тільки у текстах одного стилю, а в його межах одного тематичного контексту. Актуалізація номінативних різновидів концентрується навколо основ 4 ЛГК: субстантивних, дієслівних, ад’єктивних і адвербіальних. Вибір типу основи обумовлюється конкретним номінативним різновидом та функціонально-стильовою орієнтацією тексту.

Аналіз здатності префіксальних морфем до актуалізації номінативних різновидів, який проводився у межах кодифікованих одиниць номінації, дозволив покласифікувати їх на моно-, бі- та поліфункціональні. При цьому встановлено, що інтегральною ФСХ префіксів у текстах газетного та наукового функціональних стилів є їхня чітко