ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МІТОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 796.323.2

ІНТЕГРАЛЬНА ПІДГОТОВКА

БАСКЕТБОЛІСТІВ 17-19 РОКІВ ПРИ ПЕРЕХОДІ В КОМАНДИ СУПЕРЛІГИ

24.00.01 – Олімпійський та професійний спорт

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізічного виховання і спорту

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

ШАМАРДІН ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ,

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, завідувач кафедрою спортивних ігор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЄРМАКОВ СЕРГІЙ СИДОРОВИЧ,

Харківська державна академія дизайну і мистецтв, проректор з НДР;

кандидат педагогічних наук, доцент

ВОЛКОВ ЄВГЕН ПЕТРОВИЧ,

Харківська державна академія фізичної культури,

завідувач кафедрою спортивних та рухливих ігор.

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут з фізичної

культури і спорту Державного комітету України з питань

фізичної культури і спорту, м. Київ.

Захист відбудеться “11” червня 2004 р. об 11 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 у Харківській державній академії фізичної культури (61022, м. Харків-22, вул. Клочківська, 99).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків-22, вул. Клочківська, 99).

Автореферат розісланий “ 8 ” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат фізико-математичних наук, професор Ашанін В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Розвиток європейського та світового баскетболу вийшов на новий якісний рівень гри. За останнє десятиріччя спостерігається значне зниження результатів виступів збірних команд України на міжнародній арені, про що свідчить той факт, що чоловіча збірна команда на чемпіонаті Європи 2001 і 2003 років не потрапила до складу 12-ти найсильніших команд Європи, та ще ні разу - на чемпіонат Світу й Олімпійські ігри. Сильніші баскетбольні клуби (“БК-Київ”, “МБК-Одеса”, “Азовмаш”-Маріуполь, “Хімік”-Південний) у розиграші кубка Північно-атлантичної ліги 2000-2002 рр. та розіграшу Євроліги 2003-2004 рр. не потрапили до четвірки кращих команд.

Рівень вітчизняного баскетболу за останнє десятиріччя значно поступається як європейському, так і світовому. Це говорить про те, що підготовка гравців для кращих команд України, а також і для збірної команди не відповідає міжнародним стандартам.

Збірні команди юніорів, молодіжні збірні команди України потрапляють до фінальної частини чемпіонатів Європи, але, на жаль, не можуть продемонструвати високий рівень баскетболу протягом усього турніру.

Результати дослідження змагальної діяльності команд Суперліги чемпіонату України 1998-1999 рр. та 1999-2000 рр. показали, що склади команд значно “помолодішали” (на 16,3%). Зараз середній вік гравців команд Суперліги - 24 роки, при цьому більш ніж 30 % складу команд це гравці 17-19 років, але лише 20% з них є баскетболістами активного резерву й ефективність їхньої змагальної діяльності поступається більш, ніж на 12% юним баскетболістам десятирічної давнини. Це говорить про те, що при “омоложуванні” складів, не проводиться цілеспрямованої роботи в надбанні змагального досвіду у молодих гравців, що і відображається на зниженні показників змагальної діяльності у них. Так, при переході з команд ДЮСШ до команд-дублів та до основного складу команд Суперліги спостерігається зниження ігрової змагальної діяльності на 15,3% у складах команд-дублів, і на 27,2% у основних складах (І.В. Лосева, 1997). А також протягом двох ігрових сезонів молоді гравці не досягають рівня інтегральної підготовленості дорослих баскетболістів.

Проблеми сучасного баскетболу розглядалися в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів (А.І. Вальтіна, 2003; З.Я. Кожевникової, 1971; Кхелифа Риад Бен Яссен, 1996; З.М. Хромаєва, 1997; С.Є.Шутової, 2000 та ін.).

Велику кількість теоретичних питань багаторічної підготовки спортивного резерву в ігрових видах спорту, які розроблені вітчизняними і закордонними вченими, є загальними для всіх спортивних ігор (Л.Б. Андрющенко, 1988; А.І. Вальтін, 2003; В.М. Корягін, 1998; І.В. Лосева, 1997; Ю.М. Портнов, 1997 та ін.). Аналіз доступної літератури показав, що науково-методичних розробок, які враховували б особливості підготовки баскетболістів при переході в команди високого класу, практично немає. У зв'язку з цим, дана проблема стала предметом дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які складають основний зміст даної роботи, з 1999 по 2002 рр. виконувались відповідно до теми 1.2.16. “Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за номером державної реєстрації 0101U001889.

Мета дослідження: експериментальне обгрунтування методики вдосконалення інтегральної підготовки баскетболістів 17-19 років при переході у команди Суперліги.

Для досягнення мети дослідження розв’язувалися такі завдання:

1.

2.

3.

4.

Об'єкт дослідження: навчально-тренувальний процес баскетболістів 17-19 років у період їхнього переходу в команди Суперліги.

Предмет дослідження: інтегральна підготовка баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали роботи з загальних основ теорії і методики побудови навчально-тренувального процесу в фізичному вихованні і спорті (Л.П. Матвєєв, 1999; В.М.Платонов, 1997); із проблем керування тренувальним процесом (Ю.В.Верхошанський, 1988; М.А. Годік, 1980 та ін.); з питань підготовки баскетболістів високої кваліфікації (Л.Б. Андрющенко, 1988; А.І. Вальтін, 2003; В.М. Корягін, 1994; І.В. Лосева, 1997; З.М. Хромаєв, 1997 та ін.); з питань психологічної підготовки баскетболістів (А.В. Родіонов, 1983; С.Є.Шутова, 2000).

Складність і багатогранність предмета дослідження і виділених аспектів його вивчення обумовили необхідність використання комплексу окремих і спеціальних методів дослідження.

До основних із них відносяться: вивчення й аналіз вітчизняної і зарубіжної науково-методичної літератури; аналіз педагогічного досвіду побудови тренування у баскетболі; анкетне опитування спортсменів; педагогічне спостереження; контрольно-педагогічні випробування; педагогічний експеримент; математико-статистичний аналіз.

Експериментальна робота проводилася на базі баскетбольної команди Суперліги “Динамо-Дніпро” міста Дніпропетровська.Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Методи математичної статистики. Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Методи математичної статистики. Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

13.

14.

15.

16.

17.

18.

Методи математичної статистики. Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

19.

20.

21.

22.

23.

24.

Методи математичної статистики. Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

60.

61.

62.

63.

64.

65.

66.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи і методики:

74.

75.

76.

77.

78.

79.

80.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості підвищити: рівень інтегральної підготовленості баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги; ефективність їх змагальної діяльності на даному етапі; ефективність психологічної адаптації до нових умов змагальної діяльності молодих гравців-баскетболістів; ефективність соціально-психологічної адаптації до нової команди.

Практичне значення роботи підтверджується актами впровадження результатів досліджень у процес підготовки команди Суперліги “Динамо-Дніпро” м. Дніпропетровськ.

Теоретичні положення, результати дослідження та висновки можуть бути використані тренерами в процесі підготовки команд Суперліги, ДЮСШ та СДЮШОР, викладачами ВУЗів та КФК.

Імовірність і аргументованість одержаних результатів забезпечується методологічною обгрунтованістю вихідних позицій дослідження; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентивністю вибірки і надійністю статистичної обробки показників; значним обсягом одержаних даних і їх комплексним кількісно-якісним аналізом.

Особистий внесок здобувача складається в постановці проблеми, визначенні мети та завдань досліджень, а також методичних підходів до їх вирішення. Автором дисертації розроблена методика інтегральної підготовки баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги. Проведено науково-педагогічний пошук, збір експериментального матеріалу та його статистична обробка, теоретичне обгрунтування та інтерпретація. В публікаціях, зроблених у співавторстві, автору належить розробка стратегії дослідження та аналіз емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційних досліджень доповідалися на ІІ, ІV, V Міжнародних наукових конференціях “Фізична культура, спорт та здоров’я” (Харків, 2000, 2002, 2003), “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2001), “Молода спортивна наука України” (Львів, 2002, 2003), “Шляхи оптимізації вищої фізкультурної освіти в Україні” (Дніпропетровськ, 2003).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 8 статтях, чотири з яких в спеціалізованих періодичних виданнях ВАК України.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається з вступу (загальної характеристики роботи), п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків і актів впровадження. Робота викладена на 248 сторінках комп’ютерної версії, містить 24 таблиці, 19 рисунків. В роботі використано 237 літературних джерел, з них 36 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.

У вступі обгрунтована актуальність проблеми, визначені мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, розкрита наукова новизна та практична значимість роботи, особистий внесок автора, вказана сфера апробації дослідження.

В першому розділі “Аналіз практичного досвіду підготовки баскетболістів високого класу” – аналізується літературні джерела з проблеми дослідження, визначаються зміст та структура підготовки баскетболістів, встановлюються можливі шляхи й психолого-педагогічні умови для покращення ефективності змагальної діяльності баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги.

Розглядаються різні сторони підготовки баскетболістів та їх особливості. Основним акцентом є інтенсифікація та індивідуалізація тренувального процесу баскетболістів у командах високого класу, необхідність урахування вікових особливостей баскетболістів при плануванні тренувальних навантажень.

Окремий підрозділ присвячено віковим особливостям адаптації баскетболістів до фізичних і психічних змагальних навантажень.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” обгрунтована система взаємодоповнюючих дослідницьких заходів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням роботи; розкрита організація дослідження.

Експериментальна робота проводилася на базі баскетбольної команди Суперліги “Динамо-Дніпро” м.Дніпропетровськ.

На першому етапі (1999 –2000 рр.) вивчалися науково-теоретичні й методичні аспекти сучасної системи підготовки баскетболістів у командах Суперліги, були визначені мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження. Проведено соціологічне дослідження.

Другий етап (2000-2001 рр.) присвячується проведенню попереднього експерименту, в процесі якого визначені: слабкі сторони в рівні інтегральної підготовленості молодих баскетболістів у порівнянні з досвідченими. Обгрунтована методика інтегральної підготовки, яка дозволить підвищити рівень підготовленості молодих гравців на даному етапі спортивної кар’єри.

Третій етап (2001-2002 рр.) передбачав експериментальну перевірку ефективності запропонованої методики інтегральної підготовки баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги. В програму підготовки експериментальної групи була впроваджена методика інтегральної підготовки баскетболістів 17-19 років. Контрольна група тренувалася за планом підготовки команд Суперліги, без урахування: різниці в рівні підготовленості молодих та досвідчених гравців; психологічних особливостей кожного спортсмена.

Усього в дослідженні брали участь 86 баскетболістів команд Суперліги.

В третьому розділі “Рівень підготовленості баскетболістів команд Суперліги” представлені результати констатуючого етапу експерименту.

Дослідження техніко-тактичних показників змагальної діяльності у баскетболістів команд Суперліги свідчить, що молоді гравці в першому ігровому сезоні поступаються досвідченим за всіма показниками (p<0,05). Найбільш слабкими є ефективність дальніх кидків, перехоплення м’яча, підбір м’яча на своєму щиті, кількість гольових передач, кількість помилок за менший зіграний час. Також визначено, що протягом першого ігрового сезону за команди майстрів показники змагальної діяльності у баскетболістів 17-19 років (порівняння показників першого та другого кіл чемпіонату) вірогідно не змінились, крім показника кидків з близької відстані (р<0,05).

Проведення соціологічного опитування дозволило порівняти суб'єктивну оцінку молодих гравців з оцінкою тренерів команд Суперліги. За розробленою анкетою з кожного виду підготовленості було визначено 3 найбільш слабких сторони, які визначили більше, ніж 50 % випробуваних.

Аналіз результатів тестування з СФП свідчить (табл.1.), що баскетболісти 17-19 років поступаються гравцям старшого віку в розвитку таких фізичних якостей, як стартова швидкість, швидкісно-силові якості (стрибок вгору з місця), швидкісній витривалості (р<0,05). У розвитку швидкості бігу на 20 м вірогідної різниці не було визначено (р>0,05).

Таблиця 1

Результати дослідження спеціальної фізичної підготовленості баскетболістів команд Суперліги

№ | Тести | Баскет-болісти | Значення

min | max | x | m | ДДДм | у | V% | t роз. | p

1 | Стрибок вгору з місця (см) | Д (n=54) |

48 |

51 |

49,8 |

0,32 |

49,1 |

50,4 |

1,03 |

2 |

2,6 | <0,05

M (n=32) | 36 | 56 | 45,2 | 1,75 | 41,7 | 48,6 | 5,55 | 12,2

2 | Біг 6 м (с) | Д (n=54) | 1,2 | 1,3 | 1,2 | 0,01 | 1,2 | 1,2 | 0,08 | 3 | 10,5 | <0,05

M (n=32) | 1,3 | 1,5 | 1,4 | 0,01 | 1,4 | 1,4 | 0,04 | 3,1

3 | Біг 20 м (с) | Д (n=54) | 3,0 | 3,3 | 3,1 | 0,03 | 3,0 | 3,2 | 0,10 | 3,2 | 0,9 | >0,05

M (n=32) | 2,2 | 3,5 | 3,2 | 0,10 | 3,0 | 3,4 | 0,34 | 10,6

4 | Біг 2х40 с (м) | Д (n=54) | 416 | 426 | 421,7 | 1,14 | 419,4 | 423,9 | 3,62 | 0,8 | 10,1 | <0,05

M (n=32) | 396 | 410 | 403,2 | 1,43 | 400,3 | 406 | 4,54 | 1,1

Примітки: Д – досвідчені гравці (20 років та старше); М – молоді (17-19 років); min – мінімальне значення; max- максимальне значення; x – середнє значення; m – стандартна помилка середнього значення; ?м – ?овірчий інтервал; ? – середнє квадратичне значення; V% - коефіцієнт варіації; t роз. – розраховане значення критерія Стьюдента; р –надійність.

№п/п | Тести | баскетболісти | Значення

min | max | x | m | Дм | у | V% | t табл. | t

розр. | p

1 | Стрибок вгору з місця (cм) | Д (n=54) | 48 | 51 | 49,8 | 0,326 | 49,15 | 50,44 | 1,03 | 2 | 2 | 2,59 | <0,05

М (n=32) | 36 | 56 | 45,2 | 1,75 | 41,7 | 48,6 | 5,55 | 12,2

2 | Біг 6 м (с) | Д (n=54) | 1,2 | 1,3 | 1,24 | 0,012 | 1,22 | 1,27 | 0,08 | 3 | 2 | 10,55 | <0,05

М (n=32) | 1,35 | 1,5 | 1,43 | 0,014 | 1,4 | 1,46 | 0,045 | 3,1

3 | Біг 20 м (с) | Д (n=54) | 3,04 | 3,3 | 3,12 | 0,031 | 3,06 | 3,19 | 0,100 | 3,20 | 2 | 0.89 | >0,05

М (n=32) | 2,28 | 3,48 | 3,22 | 0,108 | 3,01 | 3,44 | 0,34 | 10,6

4 | Біг 2х40 с (м) | Д (n=54) | 416 | 426 | 421,7 | 1,145 | 419,4 | 423,9 | 3,62 | 0,8 | 2 | 10,1 | <0,05

М (n=32) | 396 | 410 | 403,2 | 1,436 | 400,3 | 406 | 4,54 | 1,1

№п/п | Тести | баскетболісти | Значення

min | max | x | m | Дм | у | V% | t табл. | t

розр. | p

1 | Стрибок вгору з місця (cм) | Д (n=54) | 48 | 51 | 49,8 | 0,326 | 49,15 | 50,44 | 1,03 | 2 | 2 | 2,59 | <0,05

М (n=32) | 36 | 56 | 45,2 | 1,75 | 41,7 | 48,6 | 5,55 | 12,2

2 | Біг 6 м (с) | Д (n=54) | 1,2 | 1,3 | 1,24 | 0,012 | 1,22 | 1,27 | 0,08 | 3 | 2 | 10,55 | <0,05

М (n=32) | 1,35 | 1,5 | 1,43 | 0,014 | 1,4 | 1,46 | 0,045 | 3,1

3 | Біг 20 м (с) | Д (n=54) | 3,04 | 3,3 | 3,12 | 0,031 | 3,06 | 3,19 | 0,100 | 3,20 | 2 | 0.89 | >0,05

М (n=32) | 2,28 | 3,48 | 3,22 | 0,108 | 3,01 | 3,44 | 0,34 | 10,6

4 | Біг 2х40 с (м) | Д (n=54) | 416 | 426 | 421,7 | 1,145 | 419,4 | 423,9 | 3,62 | 0,8 | 2 | 10,1 | <0,05

М (n=32) | 396 | 410 | 403,2 | 1,436 | 400,3 | 406 | 4,54 | 1,1

Результати дослідження технічної підготовленості свідчать (табл. 2.), що в такому тесті, як “Переміщення в захисній стійці”, молоді гравці мають майже однакові показники з досвідченими (t=1,5; p>0,05). В ефективності середніх, дальніх та штрафних кидків новачки поступаються гравцям з досвідом навіть не в змагальних умовах (p<0,05).

Порівнюючи динаміку реалізації середніх та дальніх кидків у молодих та досвідчених баскетболістів при різних режимах інтенсивності виконання кидків (за методикою М-100) (рис.1), важливо відзначити, що юнаки наприкінці вправи при другому режимі інтенсивності виконання кидків (180-200 уд./хв.), в останніх серіях, значно нижче реалізують кидки (від 36% до 56%), у порівнянні з досвідченими (від 57% до 78%). Це підтверджує той факт, що баскетболісти 17-19 років мають слабкий рівень функціональної підготовленості, що призводить до порушення техніки виконання кидків при ЧСС 180-200 уд/хв.

Аналіз ефективності дальніх та середніх кидків з різних позицій (за методикою М-100) показав, що в молодих гравців влучність дистанційних кидків залежить від позиції виконання, а у досвідчених місце виконання кидка не має значення.

Таблиця 2

Результати дослідження технічної підготовленості баскетболістів команд Суперліги

№ | Тести | Баскет-

болісти | Значення

min | max | x | m | ДДДм | у | V% | t роз. | p

1 | Перемі-

щення в захисній стійці (с) | Д (n=54) | 32,8 | 33,8 | 33,4 | 0,1 | 33,1 | 33,6 | 0,4 | 1 |

1,5 |

>0,05

M (n=32) |

30,5 |

34,1 |

32,9 |

0,3 |

32,2 |

33,5 |

1,0 |

3

2 | Середні кидки (%) | Д (n=54) | 46 | 82 | 72,6 | 3,0 | 66,6 | 78,5 | 9,6 | 13 | 3,4 | <0,05

M (n=32) | 56 | 74 | 67,8 | 2,0 | 63,7 | 71,8 | 6,5 | 9

3 | Дальні кидки (%) | Д (n=54) | 60 | 76 | 68,4 | 1,5 | 65,3 | 71,4 | 4,8 | 7 | 3,4 | <0,05

M (n=32) | 54 | 66 | 62,2 | 1,0 | 60,2 | 64,1 | 3,2 | 5

4 | Штрафні кидки (%) | Д (n=54) | 75 | 90 | 83,1 | 1,1 | 80,7 | 85,4 | 3,7 | 4 | 4,0 | <0,05

M (n=32) | 62 | 80 | 75,4 | 1,6 | 72,2 | 78,5 | 5 | 6

Примітки: Д – досвідчені гравці (20 років та старше); М – молоді (17-19 років); min – мінімальне значення; max- максимальне значення; x – середнє значення; m – стандартна помилка середнього значення; ?м – ?овірчий інтервал; ? – середнє квадратичне значення; V% - коефіцієнт варіації; t роз. – розраховане значення критерія Стьюдента; р –надійність.

Психодіагностичне дослідження дозволило втановити, що наприкінці першого року виступів за команди майстрів у гравців знижується рівень потреби у досягнені мети, погіршується настрій, самопочуття. Параметри уваги також розвинені гірше, ніж у досвідчених гравців.

За результатами тестування “Коректурна проба” та аналізу техніко-тактичних показників змагальної діяльності на основі кореляційно-регресивного аналізу була отримана прогнозна модель, в якій кількість помилок при виконанні тесту (r=0,88) та стійкість уваги (r=0,88) впливає на кількість втрат м’яча під час гри у баскетболістів 17-19 років.

Таблиця 3

Коефіцієнти кореляції параметрів уваги, виміряних у тесті “Коректурна проба”, з техніко-тактичними показниками змагальної діяльності баскетболістів 17-19 років в командах Суперліги

Показники, що корелюють | Параметри уваги

Ефективність | Точність

зосередже-

ності | Об’єм | Помилки | Стійкість | Концент-

рація

Втрати м’яча | 0,80 | 0,33 | 0,81 | 0,88 | 0,88 | 0,24

Перехоплення м’яча | 0,37 | 0,07 | 0,40 | 0,55 | 0,79 | 0,13

Блок-шоти | 0,69 | 0,43 | 0,70 | 0,78 | 0,51 | 0,10

Атакуючі передачі | 0,43 | 0,14 | 0,45 | 0,48 | 0,62 | 0,14

Фоли | 0,31 | 0,14 | 0,37 | 0,64 | 0,71 | 0,48

Підбирання м’яча | 0,38 | 0,07 | 0,42 | 0,65 | 0,81 | 0,31

Аналіз інтегральної підготовленості баскетболістів у командах Суперліги, дозволив визначити слабкі сторони в кожному з видів підготовленості молодих спортсменів у порівнянні з досвідченими.

Готуючи експериментальну частину роботи, ми виходили з того, що при організації педагогічного процесу на етапі переходу молодих баскетболістів у команди майстрів необхідно враховувати: а) відстаючі сторони в спеціальній фізичній та техніко-тактичній підготовленості; б) особливості психологічної підготовки до даного етапу спортивної кар'єри.Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

В четвертому розділі “Інтегральна підготовка баскетболістів 17-19 років в командах Суперліги” обгрунтована методика вдосконалення слабких сторін підготовленості баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги.

Результати дослідження рівня інтегральної підготовленості баскетболістів контрольної та експериментальної груп до експерименту свідчать, що баскетболісти обох груп не мали вірогідної різниці в рівні спеціальної фізичної, технічної, змагальної підготовленості, як у середньому, так і за ігровими амплуа.

Психодіагностичне дослідження відобразило індивідуальні особливості психіки кожного спортсмена експериментальної групи, що дозволило правильно розподіляти навантаження та індивідуалізувати впровадження розробленої методики.

Кореляційний аналіз дозволив визначити залежність типологічних властивостей нервової системи, визначених у тесті Яна Стреляу, з ефективністю кидків у змагальній діяльності баскетболістів 17-19 років в командах Суперліги (табл.4.).

Таблиця 4

Коефіцієнти кореляції типологічних властивостей нервової системи, визначених у тесті Яна Стреляу, з ефективністю кидків у змагальній діяльності баскетболістів 17-19 років в командах Суперліги

Показники, що корелюють | Типологічні властивості нервової системи

Сила процесу збудження | Сила процесу гальмування | Рухомість нервових процесів | Урівноваженість нервових процесів

Кидки з гри | 0,54 | 0,04 | 0,41 | 0,38

Ближніі кидки | 0,62 | 0,08 | 0,28 | 0,50

Середні кидки | 0,41 | 0,31 | 0,2 | 0,04

Дальні кидки | 0,26 | 0,42 | 0,08 | 0,71

Штрафні кидки | 0,03 | 0,14 | 0,17 | 0,73

З огляду на недоліки плану підготовки команд Суперліги (на прикладі команди “Львівська Політехніка” м. Львів), нами був розроблений план підготовки експериментальної групи, що враховував: Результати дослідження спеціальної фізичної підготовки

баскетболістів 17-21 року після експерименту.

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

Баскетболісти |

Стрибок вгору

з місця (м) |

Біг 6м (с) |

Біг 20м (с) |

Біг 2Х40 с

(м) |

Швидкість

реакції (с)

Баскетболісти 17-21 року (експериментальна )

(n=10) |

48,2 1,09 |

1,41 0,04 |

3,21 0,05 |

421,31,25 |

0,33 0,027

Баскетболісти 17-21 року (контрольна)

(n=10) |

45,21,09 |

1,491 0,04 |

3,24 0,05 |

415,1 0,36 |

0,35 0,017

Достовірність розходжень |

Р 0,99 |

Р 0,999 |

Р 0,999 |

Р 0,99 |

Р 0,999

розподіл усіх видів підготовки відповідно трьом мезоциклам (базовий, передзмагальний, змагальний); модельні характеристики за ігровими амплуа; засоби і методи підібрані з урахуванням слабких сторін інтегральної підготовленості молодих баскетболістів; відсоткове співвідношення видів підготовки, а так само сторін підготовки в кожному з видів; індивідуальна підготовка (в залежності від ігрового амплуа спортсмена); самоконтроль спортсмена; особливості психологічної підготовки молодих баскетболістів.

Розробка методики інтегральної підготовки грунтувалася на удосконаленні слабких сторін у рівні інтегральної підготовленості баскетболістів 17-19 років. Вона складалася з чотирьох напрямків, які нерозривно впроваджувалися в процес підготовки баскетболістів експериментальної групи протягом трьох мезоциклів (базовий, передзмагальний, змагальний):

1. Методика вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості молодих баскетболістів 17-19 років при переході в команди високого класу. Вона складалася з 5 програм основних частин тренування та 6 програм індивідуального тренування. Кожна з програм складалася з засобів та методів, спрямованих на вдосконалення слабких фізичних якостей молодих гравців. Впровадження розроблених програм у тренувальний процес молодих гравців експериментальної групи протягом трьох мезоциклів призвело до тенденції підвищення показників після першого та другого мезоциклів та вірогідного підвищення після третього мезоциклу в порівнянні з вихідним рівнем у розвитку таких фізичних якостей, як:

а) швидкісно-силові (45,8±0,11 см; 45,7±0,32 см; 47,9±0,56 см; 49,2±0,09 см - t=24; p<0,05 – відповідно (вихідний рівень; після першого мезоциклу; після другого; після третього мезоциклу), в контрольній групі (45,7±1,42 см; 44,3±0,83 см; 45±0,42 см; 45,2±0,27 см – t=0.3; p>0,05);

б) стартова швидкість (1,29±0,03 с; 1,28±0,03 с; 1,27±0,01 с; 1,25±0,009 с – t=2.85; p<0,05), в контрольній групі – (1,28±0,01 с; 1,28±0,02 с; 1,28±0,009 с; 1,27±0,02 – t=0,4; p>0,05);

в) швидкість (3,22±0,03 с; 3,21±0,06 с; 3,18±0,02 с; 3,16±0,006 с – t=20; p<0,05), а в контрольній групі – (3,21±0,10 с; 3,21±0,09 с; 3,2±0,03 с; 3,2±0,03 с – t=0,09; p>0,05);

г) швидкісна витривалість (412,4±2,6 м; 415±2,47 м; 421,3±2,67 м; 424,9±1,14 м – t=4,46; p<0,05), а в контрольній групі – (412,8±1,1 м; 416,3±2,55 м; 417,7±2,74 м; 419,2±1,43 м – t=2,28; p>0,05).

2. Методика вдосконалення слабких ланок техніко-тактичної підготовленості молодих баскетболістів 17-19 років при переході в команди високого класу. Складалася також з 4 програм основних частин тренувального заняття та 2 програм індивідуального тренування. Основний акцент програм був спрямований на інтенсифікацію виконання середніх, дальніх та штрафних кидків. За основу методичних прийомів, спрямованих на підтягування слабких сторін покладено принцип сполученого впливу, який дозволяє одночасно вдосконалювати техніко-тактичну та спеціальну фізичну підготовленість; принцип моделювання ігрових ситуацій при виконанні кидків (протидія суперника, скорочення часу підготовчої фази виконання кидка). Впровадження розроблених програм в експериментальній групі призвело до змін показників ефективності кидків. Після першого та другого мезоциклу спостерігалася тенденція щодо підвищення показників, а після третього – вірогідне підвищення:

а) ефективність дальніх кидків (50,9±0,44%; 53,9±0,44%; 63,2±1,32%; 65,2±0,96% - t=4,09; p<0,05), а в контрольній групі – (48,8±0,9%; 50,03±2,44%; 50,3±2,56%; 51,3±1,31% - t=1,58; p<0,05);

б) ефективність середніх кидків (59,1±1,08%; 60,7±1,56%; 67,9±1,22%; 73,3±2,65% - t=4,96; p<0,05), а в контрольній групі – (58±0,17 %; 58,9±1,59%; 59,1±1,19%; 58,7±1,01 – t=0,68; p>0,05);

в) ефективність штрафних кидків (78,3±3,23%; 79,6±1,83%; 84,6±1,64%; 90,3±1,25% – t=3,47; p<0,05), а в контрольній групі – (78,08±2,2%; 78,6±2,65%; 75,9±1,36%; 80,2±2,53% - t=0,63; p>0,05).

3. Методика оптимізації психічного стану молодих баскетболістів в умовах змагальної діяльності. Нами дібрано найбільш ефективний метод – вплив на спортсменів через організацію їх діяльності: а) установка на гру з урахуванням індивідуальних особливостей гравця; б) секундування – захід по управлінню передзмагальним та змагальним станом спортсмена; в) індивідуалізація розминки в залежності від індивідуально-психологічних особливостей спортсмена.

4. Методичні прийоми, спрямовані на оптимізацію соціально-психологічної адаптації баскетболістів при переході їх в команди Суперліги. За період адаптації молодих баскетболістів в основному складі клубних команд необхідно організувати їх діяльність таким чином, щоб послабити конкуренцію та спрямувати суперництво на гравців команди супротивника, а також, посилити її з боку гравців одного амплуа. Для цього ми пропонуємо: а) формувати ігрові підгрупи з баскетболістів одного ігрового амплуа (лідер-молодий гравець, лідер-гравець активного резерву – молодий гравець); б) оцінку внеску в загальний результат проводити не індивідуально, а інтегровано з урахуванням сформованих підгруп, акцентуючи увагу на позитивні дії молодого гравця; в) оцінювати ефективність ігрової діяльності баскетболістів 17-19 років тільки в ігровому ланцюзі.

Аналіз змагальної діяльності свідчить про суттєві зміни в показниках експериментальної групи (р<0,05), та незначні - контрольної (р>0,05). Так протягом експерименту відбулися зміни в ефективності:

а) дальніх кидків: у баскетболістів експериментальної групи – (23,8±1,40%; 22,6±1,16%; 30±1,46%; 39,3±2,08% - t=6,2; p<0,05), а в контрольній групі – (24±0,9%; 21,6±1,08%; 22,3±1,68%; 25,4±1,48% - t=0,82; p>0,05);

б) середніх кидків: у баскетболістів експериментальної групи – (39,6±1,4%; 39,9±0,77%; 41,8±2,29%; 44,9±1,11% - t=2,97; p<0,05), а в контрольній групі – 38,5±0,9%; 38,6±1,62%; 38,7±1,44%; 39,2±1,84% - t=0,34; p>0,05);

в) штрафних кидків: у баскетболістів експериментальної групи - (55,1±1,4%; 57,3±0,32%; 65,3±0,42%; 70,9±1,34% - t=8,1; p<0,05), а контрольної групи – (55,2±2,9%; 56,4±1,23%; 59,7±1,48%; 60,1±1,98% - t=1,39; p>0,05).

У п’ятому розділі “Узагальнення результатів педагогічного експерименту” представлені дані, що підтверджують ефективність розробленої методики та підвищення показників у спеціальній фізичній підготовленості - на 3,9%, технічній – на 22,4%, змагальній – на 35,6% (рис.2.). В контрольній групі приріст також відбувся, але був нижче, ніж в експериментальній: у спеціальній фізичній - 0,3%, технічній - 3%; змагальній – 5,4%.

У результаті педагогічного експерименту одержано приріст показників у баскетболістів за ігровими амплуа:

- в спеціальній фізичній підготовленості - у захисників 2,9%; нападаючих – 4,1%; центрових – 2,9% - в експериментальній групі; у захисників - 1,2%; нападаючих - 1,3%; центрових – 1,7% – в контрольній групі;

- в технічній підготовленості - у захисників - 10 %; нападаючих - 37 %; центрових – 25% - в експериментальній групі; у захисників - (-2,4%); нападаючих - 5,3%; центрових – 5 % - в контрольній групі;

- в змагальній підготовленості - у захисників - 20,3%; нападаючих – 28,5%; центрових – 33,8% - в експериментальній групі; а в контрольній групі - у захисників – (-3,5%); нападаючих - 5,6%; центрових - 15,6%.

Результати порівняння показників свідчать про значне поліпшення параметрів ігрової діяльності та показників, що характеризують ефективність процесів адаптації випробуваних експериментальної групи.

Порівняння техніко-тактичних показників (за одну гру) досвідчених та молодих баскетболістів (після експерименту) свідчить, що гравці 17-19 років за деякими показниками не мали вірогідної різниці по відношенню до показників гравців з досвідом. Так, ефективність кидків з гри у молодих гравців склала 48,6±1,3%, а у досвідчених – 52,1±2,4% (t=1,26; p>0,05). Також не мала вірогідної різниці і ефективність ближніх кидків (57,2±2,41 % та 61,5±0,44% – відповідно у молодих та у досвідчених - t=1,76; p>0,05). Реалізація середніх кидків хоча і вірогідно змінилася після експерименту у баскетболістів експериментальної групи (40,1±0,64%), але була значно нижча, ніж у досвідчених (52,2±0,83%) – t=10,20; p<0,05.

Ефективність дальніх кидків – навпаки, у молодих гравців стала вище (38,9±1,35%), ніж у баскетболістів з досвідом (32,1±2,37%) – t=2,50; p<0,05. Реалізація штрафних кидків також мала вірогідну різницю (74,7±0,35% та 59,4±1,97% відповідно у молодих і в досвідчених гравців – t=7,65; p<0,05). Відзначено, що середній показник ефективності штрафних кидків був стабільний, коливався лише від 72% до 75% з коефіцієнтом варіації V=1%. Таке покращення підтверджує ефективність впровадження розроблених програм з вдосконалення кидків та заходів з психологічної підготовки. Гравці з досвідом набагато більше атакують з далекої відстані в досить складних моментах гри, тому відсоток влучень нижче, ніж у молодих в даному випадку.

Кількість набраних очок за гру у баскетболістів 17-19 років стала вище майже в два рази після впровадження методики (6,49±0,22), але все ще нижче, ніж у досвідчених – 12,4±0,45 (t=12,06; p<0,05).

Збільшилась кількість атакуючих передач, одного з позитивних показників змагальної діяльності баскетболістів високої кваліфікації (1,7±0,04), та не мала вірогідної різниці у порівнянні з