ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Львівський національний університет імені Івана Франка
Марець
Оксана Романівна
УДК [330.342.11:330.534:330.567.2] (477)
ДОМОГОСПОДАРСТВО
В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент Островерх Петро Іванович,
Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економічної теорії.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Башнянин Григорій Іванович,
Львівська комерційна академія,
завідувач кафедри економічної теорії;
кандидат економічних наук, доцент
Кульчицький Ярослав Володимирович,
Український державний лісотехнічний університет, декан економічного факультету.
Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Захист дисертації відбудеться 1липня 2004 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, м.Львів, пр. Свободи, 18, аудиторія 115.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського націо-нального університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий 29 травня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ____________________ Панчишин С.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перехід від командної до ринкової сис-те-ми принципово змінює роль окремих складових національної економіки та взає-мозв’язки між ними. Важливі структурні зрушення відбуваються у сек-то-рі до-мо-господарств. Зниження реальних доходів населення унаслідок стрім-ко-го зву-ження зайнятості, падіння реальної ціни праці, знецінення заощад-жень у пер-ші роки ринкових перетворень помітно погіршили умови відтво-рен-ня людсь-кого капіталу, негативно позначилися на споживанні і заощадженнях до-мо-гос-подарств. Відновлення зростання вітчизняної еко-но-мі-ки до певної мі-ри активізувало виконання домогосподарствами властивих їм функ-цій. Водно-час економічне піднесення усе ще не забезпечило суттєвого під-ви-щення рівня зай-ня-тості та реальних доходів вітчизняних домо-гос-по-дарств. Крім того, ре-фор-ма податкової системи, сфери пенсій-ного забезпе-чен-ня та деякі інші змі-ни в економічному законо-давст-ві, що відбулися за останні роки, потребують ана-лі-зу з огляду на їхній вплив на життєдіяльність домо-господарств. Це визна-чає актуаль-ність та необхідність дослідження цієї теми.
Питання про місце і роль домогосподарства у національній економіці зав-жди перебували у полі зору дослідників. Окремі його функції досліджували кла-си-ки економічної науки – А.Сміт, Т.Мальтус, Д.Рікардо, К.Маркс, Г.Ґо-сен, А.Маршал, М.Туган-Барановський, Дж.М.Кейнс, А.Пігу та інші.
З перебігом часу інструментарій дослідження домогосподарств видо-змі-нювався. Напрацювання у цій царині вилилися у неокласичну теорію, яку бу-ло розроблено завдяки працям Л.Вальраса, В.Джевонса, А.Маршала, К.Мен-ге-ра, В.Парето, Є.Слуцького, Дж.Гікса. Ідеї цих учених суттєво зба-га-ти-ли інст-ру-мен-тарій дослідження сектору домогосподарств. Помітно розширили го-ри-зон-ти дослідження життєдіяльності домогосподарств праці Ф.Щербини, І.Фі-шера, Ф.Модільяні, М.Фрідмана. Особливі підходи до вивчення деяких функ-цій домогосподарства запропоновано Г.Бекером та неоінститу-ціо-наліс-тами.
Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття економічна наука приділяє знач-ну ува-гу сектору домогосподарств у перехідних економіках. Серед віт-чиз-ня-них дос-лід-ників цієї проблеми варто назвати І.Бондар, С.Злупка, Т.Кир’ян, І.Крюч-ко-ву, А.Колота, Е.Лібанову, М.Лощініна, В.Мандибуру, І.Малого, В.Но-вікова, О.Они-щенка, І.Радіонову, А.Ревенка, С.Реверчука, М.Ша-повала та ін.
Зміни функцій домогосподарств в умовах ринкової трансформації еко-но-мі-ки досліджено у працях зарубіжних учених: Л.Бальцеровича, В.Жеребіна, Г.Ко-лодка, Л.Нестерова, В.Ниворожкіної, А.Олейніка, А.Ослунда, Б.Пли-шев-сь-кого, В.Розмаінського, Н.Римашевської, А.Романова, Дж.Сакса, Е.Стриж-ко-вої, А.Сурінова, К.Чобану.
Різні аспекти житєдіяльності домогосподарств проаналізовано у низці дисертаційних досліджень, зокрема в дисертаціях М.Ватаманюк, Г.Лех, Р.Ми-хай-лишина, С.Полякової, М.Сайкевич, Б.Тимченка, Н.Холода та інших.
У вітчизняній економічній літературі проблеми становлення та розвит-ку сектору домогосподарств найчастіше висвіт-лю-ються і полемізуються на сто-рін-ках таких наукових журналів і часописів: “Актуальні проблеми еконо-мі-ки”, “Біз-нес”, “Галицькі контракти”, “Економіка України”, “Еко-но-мі-ка, фінан-си, право”, “Економіст”, “Економіка і прогнозування”, “Праця і зар-пла-та”, “Ста-тистика України”, “Україна: аспекти праці”, “Урядовий кур’єр”, “Фі-нан-си Ук-раїни”, бюлетенях Міжнародного центру перспек-тив-них дос-лід-жень та інших.
Водночас у вітчизняній економічній літературі усе ще відсутні комп-лекс-ні дослідження особливостей функціонування домогосподарств у пере-хід-ній економіці. Це є помітною слабиною, оскільки лише за умови всебічного вив-чення усієї сукупності функцій домогосподарств можливо об’єктивно оці-ни-ти результати переходу України до ринкової економіки. Саме це зумовило ви-бір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний макро- та мікро-еко-номічний аналіз функціонування домогос-подарств в умовах ринкової транс-формації економіки України.
Для досягнення цієї мети у дисертації визначено такі завдання дос-лід-жен-ня:
- уточнити сутність домогосподарства як економічного суб’єкта та з’я-су-вати сучасний інструментарій дослідження його поведінки;
- проаналізувати методологію обчислення показників функціонування до-могосподарств з позиції системи національних рахунків;
- розглянути умови функціонування домогосподарств у командній еко-но-міці та простежити зміну їх функцій у перехідній економічній сис-те-мі;
- дослідити виробничу діяльність та зайнятість членів домогосподарств в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки;
- проаналізувати основні джерела та диференціацію доходів домогос-по-дарств в перехідній економіці України;
- виявити особливості поведінки домогосподарств у сферах споживання та заощадження в умовах ринкової трансфор-ма-ції економіки;
- проаналізувати ефективність наявного механізму державного регу-лю-ван-ня доходів домогосподарств і запропонувати практичні рекомен-да-ції щодо його вдосконалення.
Предметом дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети та завдань є особливості та закономірності функціонування вітчизняних до-мо-господарств за умов ринкової трансформації економіки України. Об’єк-том дослідження є домогосподарства України.
Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є система еко-номічних законів та наукових принципів, розроблених економічною тео-рією. Інформаційною основою дисертації є нормативно-законодавчі акти Ка-бі-не-ту Міністрів та Верховної Ради України; аналітичні матеріали Дер-жав-но-го ко-мітету статистики, Міністерства праці та соціальної політики, Міжна-род-но-го центру макроекономічного аналізу, Міжнародного центру перспек-тив-них дос-лід-жень; публікації ООН, Світового банку, аналітичні та інструк-тив-ні ма-те-ріали Львівського обласного управління статистики та інші.
У дисертаційному дослідженні використано загальнонаукові та спе-ціа-ль-ні методи дослідження. Застосовано методологічний апарат економічної нау-ки – методи аналізу та синтезу, статистичний аналіз, порівняльний ана-ліз, ме-то-ди групування, економіко-математичні методи, графічний та таб-лич-ний ме-то-ди, кореляційно-регресійний аналіз тощо.
Наукова новизна отриманих результатів. До основних наукових резуль-татів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:
- уперше на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний ана-ліз домогосподарства як економічного суб’єкта із широким засто-су-ванням мак-роекономічного інструментарію, що дало змогу з’ясува-ти тенденції фор-мування та розподілу доходів домогосподарств у пе-ре-хідній економіці України;
- простежено динаміку граничної і середньої схильності до спожи-ван-ня та зао-щадження упродовж 1990-2002 рр., а також виявлено, що у 1990-і роки по-ве-дінка більшості віт-чизняних домогосподарств опису-ва-лась кейн-сіан-сь-кою функ-ці-єю споживання;
- уточнено методику обчислення коефіцієнта Джині для перехідної еко-но-мі-ки з огляду на практику недекларування фактичних доходів. По-бу-до-вано криві концентрації для складників доходів міських та сільсь-ких до-мо-господарств, що дало змогу виявити ступінь нерівності в їх розподілі між різними групами домогосподарств;
- виявлено вагу основних джерел доходів у нерівності розподілу гро-шо-вого доходу між домогосподарствами України, що дало змогу вио-кре-мити ті види доходів домогосподарств, які найбільше вимагають змі-ни форм їх державного регулювання;
- спрогнозовано вплив зміни системи оподаткування доходів фізичних осіб на родинний розподіл доходів, що відтворюватиме нерівність у розподілі до-хо-дів між домогосподарствами, спричинену ринковим механізмом і запро-по-новано низку рекомендацій щодо удосконалення законо-давст-ва, яке регулює життєдіяльність домогосподарств.
Теоретична значимість роботи полягає в поглибленні наукового ана-лі-зу функціонування домогосподарств у перехідній економіці України та вияв-лен-ні головних тенденцій їхньої діяльності.
Практичне значення дослідження полягає у розробленні реко-мен-да-цій що-до підвищення рівня життя домогосподарств. Отримані теоретичні поло-жен-ня та методичні підходи доцільно ви-ко-рис-товувати у навчальному про-це-сі, зокрема при викладанні курсів “Політична економія”, “Макроеко-но-міка”, “Мікроекономіка” тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та резуль-та-ти ди-сер-таційного дослідження отримали схвальні відгуки на щорічних звіт-них нау-кових конференціях викладачів та аспірантів економічного факуль-тету Львівсь-кого національного університету імені Івана Франка впро-довж 2002-2004 рр., на Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів “Геогра-фічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (м. Київ, 4-5 травня 2000 р.), на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування но-вої парадигми економічної теорії в Україні” (Львів, 23-24 листопада 2001 р.), на Міжнародній студентсько-аспірантській науковій кон-фе-рен-ції “Актуальні проб-леми формування економічної системи України” (Львів, 16-17 травня 2002 р.), на Міжнародній студентсько-аспірантській нау-ко-вій конференції “Еко-но-міка пострадянських країн: стан та перспективи роз-витку” (Львів, 7-8 трав-ня 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній кон-фе-ренції “Ринкова транс-формація економіки України: теорія, практика, перс-пективи” (Львів, 24-25 жовтня 2003 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 нау-ко-вих праць загальним обсягом 1,97 друкованих аркушів, із них 4 – у фахових нау-кових виданнях, які визнані положенням ВАК України, 4 – у збірниках ма-те-ріалів конференцій.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох роз-ді-лів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст ро-бо-ти викладено на 192 сторінках машинописного тексту. Робота містить 31 таб-лицю, 28 рисунків, 10 додатків. Список використаної літератури налічує 229 найменувань.
Дисертація має таку структуру:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження домогоспо-дарств
1.1. Суть, види та функції домогосподарства як економічного суб’єкта
1.2. Економічний інструментарій дослідження домогосподарств
1.3. Методологія вивчення домогосподарств у системі національних рахунків
1.4. Домогосподарство в економічній структурі командної системи та зміни його економічних функцій у перехідній економіці
1.5. Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. Домогосподарствo як економічний суб’єкт у перехідній економіці України
2.1. Виробнича діяльність та зайнятість членів домогосподарств в
умо-вах ринкової трансформації економіки України
2.2. Джерела та диференціація доходів домогосподарств у перехідній економіці України
2.3. Споживання і заощадження домогосподарств в умовах ринкової транс-формації економіки
2.4. Державне регулювання життєдіяльності вітчизняних домогос-подарств та напрями його вдосконалення
2.5. Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сфор-мульовано його мету та головні завдання, його предмет та об’єкт, тео-ре-ти-ко-методологічну базу, теоретичне та практичне значення роботи та її нау-ко-ву новизну.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження до-мо-господарств” – з’ясовано сутність, види та функції домогосподарств і про-ана-лізовано сучасний інструментарій їх дослідження, розглянуто по-каз-ни-ки діяльності домогосподарств у системі національних рахунків. Крім того, ви-яв-лено особливості інституційного середовища життєдіяльності домогос-по-дарств у ко-мандній економіці та зміну його функцій у перехідній економіці.
Дисертант відзначає, що у вітчизняній економічній літературі домо-гос-по-дарст-во нерідко ото-тож-ню-ють із близькими за змістом економічними оди-ни-ця-ми – сім’я, сі-мей-не гос-по-дарство, індивід. Оскільки такий підхід не завжди про-дук-тив-ний, виникла необхідність використання цих термінів у чіт-ко виз-на-че-них межах. Так, го-лов-ними ознаками домогос-по-дар-ства є спільне (повне або част-кове) вико--рис-тання бюджету його членами, пос-тійне спільне проживання та хар--чу-вання. Ця одиниця може складатися із од-нієї особи і саме цим во-на в еко-но-мічному ана-лізі принципово відріз-няється від сім’ї. Сімейне гос-по-дарст-во здебільшого є невід’єм-ною озна-кою як сім’ї, так і домо-гос-подарства. По-нят-тя особа (індивід) застосовують як си-но-нім до-мо-гос-подарства, коли, по-пер-ше, йдеться про домо-гос-подарство у складі од-нієї особи; по-друге, домо-гос-подарство розгля-да-ють як абстрактну оди-ницю еко-номічного аналізу.
Дисертант наголошує на тому, що в національній економіці до-мо-гос-по-дарст-во ви-ко-нує низку важ-ли-вих функцій, а саме: відтворення людсь-кого капі-та-лу; володіння виробничими ре-сур-сами та про-позиція їх на від-повідних рин-ках; виробництво благ; фор-му-вання спо-жив-чого попиту; зао-щадження; інвес-ту-ван-ня. Перші три функ-ції з цього переліку використано для кла-си-фі-ка-ції до-мо-господарств. Так, з позиції функції відтворення людського капіталу важ-ли-вим критерієм виокремлення підвидів домогосподарства є наявність у ньому де-мо-гра-фіч-ного ядра. На підс-таві функції володіння виробничими ресурсами виділяють такі критерії кла-сифікації до-мо-гос-подарств: зайнятість, основне джерело отри-ман-ня до-хо-ду, наявне май-но (тип житла, кількість кім-нат, квадратні метри житло-вої пло-щі, наяв-ність зе-мель-ної ділянки та ін.). На її основі розмежовують інс-ти-туцій-ні та не-інсти-ту-цій-ні домогосподарства. Коли йдеться про виробничу діяль-ність домогос-по-дарств, їх умовно називають некорпоративними під-при-ємст--ва-ми і поділяють на ринкові та неринкові.
Далі автор зосереджується на теоретичних аспектах виробничої діяль-нос-ті до-мо-гос-по-дарств, яка є неформальною. Її ри-са-ми є відсут-ність реє-стра-ції, здійс-нення ле-галь-ної економічної діяль-нос-ті, не-ве-лика кіль-кість виробле-ної про-дук-ції та ухилення від сплати податків. Проте у роботі зазначено, що да-ні сис-теми на-ціо-наль-них рахунків свідчать про наявність податкових відра-ху-вань з секто-ру домогосподарств на стадії виробництва. Тому дисертант ро-бить вис-новок, що останній кри-те-рій при від-несенні підприємства до нефор-маль-но-го сек-тору засто-со-ву-ва-ти не варто. Ще одним дискусійним питанням сто-совно ви-роб-ничої діяль-нос-ті домогосподарств є те, чи входить вона у межі ви-роб-ницт-ва. В ре-зультаті аналізу відомих підходів до цього питання, автор до-хо-дить вис-нов-ку, що резуль-тати виробничої діяльності домогос-по-дарств пот-ріб-но якомога повніше відображати у ВВП. Про-те при цьому зазначено, що прак-тич-на реалізація такого підходу наштов-ху-єть-ся на низку методо-ло-гіч-них пере-шкод.
У другому параграфі першого розділу розглянуто погляди представ-ни-ків су-час-них економічних шкіл на домогосподарство як суб’єкта економіки. Спер-шу автор зосереджується на теоріях, що представляють макроеконо-міч-ний рі-вень дослідження. У межах цього підходу в національній економіці вио-крем-люють п’ять секторів, які в свою чергу складаються із інституційних оди-ниць (ІО). Тож сектор домогосподарств на цьому рівні є сукупністю ІО, котрі ух-ва-лю-ють рі-шен-ня щодо своєї діяль-нос-ті та ба-жа-них економічних ре-зуль-татів (табл. 1).
Таблиця
Сектори національної економіки, їх функції
та джерела утворення ресурсів
Сектор | Інституційні одиниці | Джерело утворення ресурсів | Мета діяльності
Нефінансові кор-порації (НФК) | підприємства, асо-ці-ації підприєм-ців тощо | виторг від продажу товарів | виробництво товарів | Фінансові кор-порації (ФК) | банки, страхові компанії, пенсійні фонди, біржі тощо | доходи від надання в кре-дит фінансових засобів;
страхові внески | фінансування; страхування | Загальне дер-жавне управ-ління (ЗДУ) | Дер-жав-ний пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зай-ня-тості населення тощо | податки на ІО інших секторів; доходи від власності | надання неринкових послуг; розподіл та перерозподіл на-ціо-нального доходу
Домогоспо-дарства (ДГ) | домогоспо-дарст-ва
(споживачі) | заробітна плата, до-хо-ди від власності, трансфери | споживання благ; заощадження | некорпоративні під-приєм-ст-ва домогос-по-дарств (виробники) | виторг від продажу товарів (змішаний дохід) | виробництво благ | Некомерційні орга-нізації (НКО) | релігійні та гро-мадські організації, політичні партії тощо | добровільні внески; пожертви; доходи від власності | Надання домогосподарствам неринкових послуг |
Відтак у дисертації аналізується сучасний макроекономічний інстру-мен-та-рій дослідження домо-гос-подарств, зокрема таких їхніх функцій, як спо-жи-ван-ня і заощад-жен-ня. Його розроблено у працях І.Фішера, Дж.М.Кейн-са, Дж.Ди-зен-бері, М.Фрід-мана, Ф.Мо-діль-я-ні, А.Андо, Р.Брум-берга та ін. На рів-ні мік-ро-еко--но-мічного аналізу поведінки домогосподарства з’ясовано інстру-мен-та-рій та-ких теорій спо-живчої поведінки – гра-ничної корисності, байдужості, вияв-ле-них пере-ваг тощо. Ці теорії ґрунтуються на концепції раціональної еко-но-міч-ної людини. Цю концепцію поставили під сумнів представники інститу-ціо-на-ліз-му (А.Олейнік, Ф.Найт, Дж.Ходжсон, Т.Веблен). Вони вва-жа-ють, що в ана-лізі поведінки домогосподарств передовсім необ-хід-но брати до уваги його внут-ріш-ню структуру, соціальні норми, цінності, сте-рео-типи, звички, невиз-на-че-ність, масштабність та складність інформації тощо. Крім того, представники но-вої економічної теорії домогосподарства (Г.Бекер, Р.Ґронау, Т.Шульц, Я.Мін-сер) доводять, що важливою для аналізу функцією домогосподарства є ви-роб-ництво.
У третьому параграфі першого розділу детально проаналізовано су-куп-ність показників для оцінки діяльності сектору домогосподарств у сис-темі націо-нальних рахунків (рис. 1).
Рис. . Формування доходів сектору домогосподарств
За цим підходом, домогосподарства, поруч із ін-ши-ми секто-рами націо-наль-ної економіки, беруть участь у всіх стадіях розширеного від-тво-рення. Са-ме в результаті взаємодії із іншими секторами у домогос-по-дарств формуються до-ходи.
Домогосподарства, по-рів-ня-но із іншими секторами економіки, ви-роб-ля-ють відносно невелику час-тину вало-во-го внутрішнього продукту. Вод-но-час во-ни є власниками значної частини економічних ре-сурсів і отри-му-ють на них ва-го-му частку пер-вин-них доходів у вигляді зарплатні та змі-ша-ного доходу. До того ж, у процесі перерозподілу доходів домогосподарства отри-му-ють додат-ко-ві засоби, тож їх ско-ри-гований наявний дохід помітно пере-ви-щує від-повід-ний по-казник інших секторів. На домогосподарства припадає основна частка спо-живчих ви-дат-ків у вітчизняній економіці, тоді як частка їх заощаджень поки що не є значною.
В останньому параграфі першого розділу з’ясовано особливості функ-ціо-нування домогосподарств у командній системі. Дисертант виокремлює такі озна-ки інституційного середовища домогосподарств у цій сис-те-мі: фактичне усунення більшості громадян від полі-тич-ної вла-ди та декла-ра-тив-ний характер так званої загальнонародної держави; висо-кий рівень екс-плуа-тації зайня-тих; цент-ралізована організація розподілу та пе-ре-роз-по-ді-лу до-ходів; сис-те-ма кас-то-вих пільг і привілеїв, приналежність до якої виз-на-чалась місцем осо-би у пар-тій-но-бюрократичній ієрархії; низь-кий ри-зик без-ро-біт-тя, без-дом-ності тощо; гаран-тування стан-дарт-ного рів-ня соціального забез-пе-чення; масові порушення прав і сво-бод громадян; не-спри-ятливі екологічні впли-ви; низький рівень охо-ро-ни пра-ці на підприємствах тощо.
Далі у роботі зазначено, що в перехідній економіці домогосподарства сти-каються зі зміною інституційного середовища, що спричиняє зміну їхніх фун-к-цій. Це перш за все зростання значення виробничої функції і, як нас-лі-док цьо-го, нефор-маль-них доходів, посилення нерівності розподілу доходів до-мо-гос-по-дарств, нові можливості отримання доходів, розширення сфери приват-ної власності, поширення тру-до-вої міг-ра-ції тощо. У дисертації акцентовано на то-му, що аналіз статистичних даних інших кра-їн дає підстави вважати пове-дін-ку вітчизняних домогосподарств типовою для пере-хід-них еко-но-мік.
У другому розділі дисертації – “Домогосподарство як економічний суб’єкт у перехідній економіці України” – здійснено макроекономічний ана-ліз цього сектору у розрізі його найважливіших функцій, проаналізовано ефек-тив-ність його державного регулювання та запропоновано низку заходів із по-ліп-шення вітчизняного законодавства регулювання життєдіяльності до-мо-гос-подарств.
У першому параграфі цього розділу проаналізовано виробничу діяль-ність та зайнятість членів домогосподарств у ін-ших секторах економіки Ук-раї-ни. Унаслідок обвалу обсягу національного виробництва та збіль-шен-ня чи-сель-ності еко-номічно активного населення поза межами формальної зай-ня-тос-ті різко зросли масштаби виробничої діяльності всередині домогоспо-дарств. Упро-довж цього періоду частка домогосподарств у валовій доданій вар-тості, вті-леній у товарах, збільшилась із 12% до 26%, а в послугах – із 3% до 8%. Крім того, у 2002 р. домо-гос-по-дарства України виробили приблизно три чвер-ті усієї сільськогос-по-дарсь-кої про-дукції, п’яту частину продукції рибного гос-по-дарства, одну десяту продук-ції об-роб-ної промисловості та будів-ницт-ва, на-да-ли майже п’яту частину послуг оп-то-вої та роздрібної тор-гів-лі та здійснили деяку час-ти-ну операцій з нерухомістю всієї еко-номіки.
Пожвавлення діяльності неформального сектору в сільському гос-по-дарстві України спричинило ухвалення Закону України “Про особисте се-лян-сь-ке госпо-дарст-во”. В ньому визначено, що участь у цьому господарстві є під-ста-вою для набуття статусу зайнятого. На думку дисертанта, це призведе до то-го, що зайняті в осо-бистому сільському господарстві не змо-жуть зареєстру-ва-тися як безро-біт-ні, і одержувати відпо-від-ну соціальну допомогу.
У дисертації показано, що простежуються такі тенденції у сфері зай-ня-тос-ті: збільшується частка зайнятих у приватному секторі; зростає пропозиція ро-бо-чої сили з боку пенсіонерів; посилюється ґендерний розрив у пропозиції робочої сили; залишається високим економічне навантаження зайнятих членів домогосподарств, наростають масштаби трудової міграції.
Другий параграф другого розділу присвячено питанням структури та не-рів-ності розподілу доходів вітчизняних домогосподарств. Частка доходів сек-то-ру домогосподарств є найбільшою по-рів--няно із частками інших секторів віт-чиз-няної еко-номіки. Упродовж 1990-2002 рр. цей сектор привласнював у се-ред-ньому 55% валового наявного доходу (ВНД). Проте темпи зростання реаль-ного ВНД до-мо-господарств були від’ємними, що передовсім зумовлено об-ва-лом обсягу національного ви-роб-ництва. Відповідні коефіцієнти елас-тич-нос-ті показують, що одно-від-сот-ко-ве зниження ВВП спричиняло зниження ВНД домогосподарств більш ніж на 1% (табл. 2).
Таблиця
Коефіцієнти еластичності деяких макроекономічних показників сектору домогосподарств за ВВП, відсоток зміни на 1% зміни ВВП |
1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | Еластичність за реальним ВВП: | - наявного доходу | -2,51 | -3,07 | -0,93 | 0,60 | -1,21 | 0,89 | 1,34 | -3,26 | 0,67 | 1,10 | 3,46 | - споживання | -1,69 | -2,53 | -0,77 | 0,54 | -1,10 | 0,16 | 2,20 | -1,76 | 0,19 | 0,93 | 1,11
- заощаджень | -4,90 | -5,56 | -3,14 | 3,15 | -4,94 | 42,19 | -20,10 | -66,14 | 24,21 | 4,48 | 15,51 | Обчислено за даними статистичних збірників: Національні рахунки України за відповідні роки.
У структурі доходів вітчизняних домогосподарств чотири п’я-тих є пер-вин-ними доходами, а решта – вторинними. Упродовж аналізованого пе-ріо-ду від-булися та-кі зміни: на третину знизилась частка оплати праці; в її струк-турі май-же вдвічі зросла вага відрахувань на соціальне страхування; част-ка змі-ша-них доходів також майже подвоїлась; вага доходів від влас-нос-ті не змі-ни-лась; на третину зросла частка трансферів у структурі доходів до-мо-гос-по-дарств.
Грошові доходи міських домогосподарств є вищими за доходи сільсь-ких. У структурі доходів найбагатших та найбідніших до-мо-господарств вияв-ле-но дві протилежні тенденції: 1) диверсифікація дже-рел доходів між зарпла-тою, трансферами та доходами від про-да-жу сільсько-гос-подарської про-дукції (особ-ливо в найбідніших сільських ро-динах); 2) збільшення ваги од-но-го джерела доходу – заробітної плати (особ-ливо в найбагатших міських ро-ди-нах).
Для оцінки нерівності розподілу складових доходів між різними вида-ми до-могосподарств було використано криві та коефіцієнти концентрації із вра-ху-ванням не-декларованих доходів. На підставі цих роз-ра-хун-ків дисертант вия-вив, що більш нерівномірно доходи розподі-ляють-ся між сільсь-кими родинами (табл. ).
Таблиця
Вклад складників грошового доходу у нерівність його розподілу, 2002 р. |
Коефіцієнт
концентрації, %
Еластичність, %
Вклад у
нерівність, %
міські | сільські | міські | сільські | міські | сільські | Оплата праці | 33,60 | 29,73 | 0,045 | -0,027 | 65,46 | 30,10 | Доходи від під-при-єм-ниць-кої діяльності та само-зайнятості | 47,10 | 40,52 | 0,023 | 0,007 | 6,98 | 3,63 | Доходи від продажу сіль-сь-ко-господарської про-дукції | -1,92 | 35,23 | -0,009 | 0,019 | -0,05 | 23,49 | Доходи від продажу осо-бистого і домашнього майна | 48,42 | 66,04 | 0,002 | 0,006 | 0,48 | 1,17 | Доходи від продажу нерухомості | 77,82 | 85,17 | 0,021 | 0,025 | 3,44 | 4,02 | Доходи від власності | 34,45 | 33,08 | 0,000 | 0,001 | 0,21 | 3,69 | Пенсії | 19,69 | 27,76 | -0,078 | -0,038 | 13,28 | 22,58 | Інші трансфери | -2,32 | 7,76 | -0,019 | -0,013 | -0,13 | 0,41 | Інші грошові доходи | 36,91 | 40,21 | 0,016 | 0,021 | 10,34 | 10,91 | Грошові доходи всього | 31,30 | 32,44 | 0,000 | 0,000 | 100,00 | 100,00 | Обчислено за даними: Витрати і доходи домогосподарств України у 2002 році.
Примітки: Gk – коефіцієнт концентра-ції для k-го складника доходу; – кумулятивні частки k-го складника доходу і-го дециля у % до підсумку; еk – елас-тич-ність коефіцієнту Джині стосовно k-го складника доходу; – частка k-го складника доходу в загальному доході; – середній загаль-ний дохід; G – коефіцієнт Джи-ні; w – вклад k-го складника доходу в загальну нерівність.
У нерівності розподілу грошового доходу найбільшу вагу займає оплата пра-ці. Розподіл деяких видів доходів (від підприємницької діяльності, про-дажу майна та нерухомості) характеризується високими показниками нерів-ності. Проте ці доходи не є вагомими у структурі доходів домогоспо-дарств і то-му їх вклад у нерівність дуже незначний. Коефіцієнти еластичності нерів-нос-ті розподілу грошового доходу сто-сов-но деяких складників доходів є від’єм-ні. Це означає, що і в міських, і в сіль-сь-ких домо-гос-по-дарствах збіль-шен-ня трансферів послабить нерів-ність роз-поділу загаль-но-го грошового до-хо-ду. Те ж саме стосується дохо-дів від про-да-жу сільсь-когосподарської продукції міських домогос-по-дарст-в та оплати пра-ці сільських. Дисертант доходить вис-нов-ку, що зміни форм державного ре-гу-лювання най-більше вимагають такі ви-ди доходів – оп-лата праці та транс-фе-ри.
Розподіл складників грошових доходів вказує на значну ди-фе-рен-ціа-цію домогосподарств за цією ознакою.
Найбільш нерівномірно серед до-мо-господарств (як сільських, так і місь-ких) у 2002 р. розподілилися до-хо-ди від про-дажу нерухомості. Най-нижчим сту-пенем кон-цент-ра-ції характеризувався розподіл стипендій і со-ціальних до-по-мог та до-хо-дів від продажу сільськогосподарської про-дук-ції. Ці доходи в абсо-лютному ви-мірі переважають у бідніших домогос-по-дарст-вах, тому кое-фі-цієн-ти Джині для них є від’ємні і криві концентрації знаходяться над бі-сек-трисою.
У третьому параграфі другого розділу зосереджено увагу на спожи-ван-ні та заощадженнях вітчизняних домогосподарств. Тут про-ана-лізовано дина-мі-ку розподілу кінцевого споживання та валового заощад-жен-ня між секторами еко-номіки. Вона вказує на те, що найбільшу частку кін-це-вих споживчих видатків в еко-но-мі-ці здійснювали домогосподарства (у 1990-2002 рр. їх частка коливалась у проміжку від 65% до 74%). Натомість най-біль-ши-ми заощад-ника-ми у 1990-1993 рр. та 1999-2002 рр. були нефінансові корпорації, а з 1994 р. до 1998 р. – сектор загального державного управління.
У 1990-х роках унаслідок падіння ВВП та ВНД домогосподарств темпи зрос-тання кінцевого споживання та заощадження були від’ємними. При цьому зао-щадження чутливіше реагували на зниження ВВП і ВНД домогосподарств (табл. 2). Проте трен-ди частки кінцевого споживання і валового заощад-жен-ня повторювали один одного. Це дає підставу припускати, що значення обох показників фор-муєть-ся під впливом одного чин-ника, а саме поточних доходів домогос-подарств.
Для перевірки цього припущення було побу-до-вано кейнсіанську функ-цію споживання та заощадження. Розрахунки підтвердили пер-ший постулат цієї теорії поведінки споживача про коливання граничної схиль-ності до спо-жи-вання (MPC) в інтервалі від 0 до 1. Лише у 1998 р. зна-чення MPC було біль-шим за одиницю, що свідчить про так зва-ні від’єм-ні заощадження. Таку по-ве-дін-ку домогосподарств у цьому році в дисертації пояс-нено сві-товою фі-нан-со-вою кризою, що в серпні 1998 р. зачепила й Україну. Ди-на-міка середньої схиль-ності до споживання (APC) українських домогос-по-дарств показала, що зі збіль-шенням поточного до-ходу APC знижується, що узгоджується з другим пос-ту-латом кейнсіанської теорії спо-живання. Високі показники дос-товірності функ-цій споживання та зао-щад-ження свідчать про те, що по-точ-ні доходи біль-шос-ті домогосподарств є основним визначником їх видатків на спо-живання та зао-щад-жень. Це означає, що у більшості віт-чизняних домогоспо-дарств фор-муються адаптивні сподівання.
На мікроекономічному рівні аналізу до уваги взято грошові видатки ти-по-вого домогосподарства. Переважну частку видатків домо-гос-подарства спря-мо-вують на придбання продуктів харчування, причому в найбід-ні-ших домо-гос-по-дарст-вах вона досягає 70% їхніх доходів. Коефіцієнти структурних зсу-вів свід-чать про те, що в умо-вах ринкової трансформації економіки України до-мо-господарства із різним рівнем доходів поводяться у сфері споживання неодна-ково. Розподіл склад-ників грошових видатків міських та сільських до-мо-госпо-дарств вка-зує на значну нерівність між ними. Най-ви-щий ступінь кон-цен-трації ви-датків міських та сільських родин сто-су-єть-ся видатків на купівлю неру-хо-мос-ті, а най-мен-ший – на купівлю про-до-воль-чих товарів (міські), не-продоволь-чих то-варів (сільські домогос-по-дарст-ва).
Дисертант виявив, що зі збільшенням кількості осіб у складі домогоспо-дарст-ва подушні видатки скорочуються. Зокрема це стосується ви-дат-ків на пред-мети спільного користування, що показує вигоду від ведення спіль-но-го гос-подарства. Аналіз видатків на продукти харчування засвідчив невід-по-від-ність фак-тичних рівнів їх споживання науково обґрунтованим нормам. У до-бо-во-му ра-ціоні більшості домогосподарств переважають вугле-во-донасичені про-до-воль-чі продукти, оскільки саме вони є, як правило, найдешевші. Такий ра-ціон особ-ливо характерний для до-мо-гос-подарств із дітьми. Зі збіль-шен-ням кіль-кос-ті дітей у цих роди-нах збільшується частка видатків на про-дукти хар-чу-вання при погір-шенні його якос-ті. Тож у вітчизняних домогосподарствах з діть-ми біль-шим є ризик опинитися за межею бідності.
В умовах ринкової трансформації економіки України знизився рівень жит-тя багатьох родин. З відновленням економічного зростання просте-жу-ють-ся позитивні тренди, наприклад підвищується рівень особистих заощад-жень, по-ліп-шується структура харчування тощо.
У четвертому параграфі другого розділу досліджено напрями дер-жав-ного регулювання життєдіяльності домогосподарств у перехідній вітчиз-ня-ній еко-номіці. Це регулювання, як відо-мо, пок-ли-кане пом’якшувати негативні нас-лідки ринкового розподілу доходів. Його здійснюють головно за допо-мо-гою низки соціальних нормативів та подат-ко-во-трансферної політики. Порів-нян-ня соціальних нормативів в Україні вказує на глибокі дис-про-порції: розмір нео-по-датковуваного мінімуму, що мав би до-рів-нювати мі-ні-мальній зарплаті, є набагато нижчим за її фактичний рі-вень; мі-ні-маль-на заробітна пла-та, в свою чергу, значно нижча за розмір про-жит-кового мі-ні-муму, що практично підір-ва-ло стимулювальну функцію заробіт-ної плати. Для під-тримання економічного зрос-тан-ня необхідне зрівнювання цих соціальних нормативів.
Для аналізу ефективності системи трансферів було застосовано криві концентрації. У результаті було виявлено, що надані у грошовій фор-мі транс-фе-ри розподіляються нерівномірно на користь бідніших домогосподарств. Натомість трансфери, надані у натуральній формі, розподіляються загалом на ко-ристь багатших домогосподарств. Це означає, що трансфери в пе-ре-хідній еко-но-міці України поглиблюють нерівність, що суперечить базо-вим прин-ци-пам їх надання. На думку дисертанта, необ-хід-ною є часткова за-міна транс-фе-рів у натуральній формі гро-шо-ви-ми субсидіями.
У дисертації акцентовано на тому, що вітчизняна система оподатку-ван-ня доходів домогосподарств також є недосконалою. Запроваджена із 2004 р. про-порційна ставка податку на доходи фізичних осіб суттєво зни-жує подат-ко-ве навантаження на трудові доходи багатших домо-гос-по-дарств. До пози-тив-них наслідків впровадженої системи оподаткування дисертант відносить наяв-ність податкової со-ціаль-ної пільги, застосування якої послаблює податкове на-ван-таження на бідніші домо-гос-подарства. Завдяки їй для цих домо-гос-по-дарств зростає зна-чен-ня неопо-дат-ковуваного мінімуму. Проте, зас-то-сування цієї піль-ги порушує ієрархію до-ходів, що супе-ре-чить од-но-му із фун-да-мен-тальних прин-ципів оподатку-вання. У дисертації показано, що цей роз-рив зни-кає, якщо мі-ні-мальна заробітна плата дорівнює прожит-ко-во-му міні-му-му. Це є ще од-нією з підстав для встановлення цих соціаль-них норма-ти-вів на однаковому рів-ні. Таким чином, дисертант доходить висновку, що слабо про-гре-сивна сис-те-ма оподаткування трудових доходів домогосподарств справедливіша.
Одним із завдань запровадження податку із незмінною для усіх по-дат-ко-вих груп ставкою є лік-ві-дація тіньових доходів, особливо трудових. Про-те зни-ження став-ки податку послабило податковий тягар лише на доходи до-мо-гос-по-дарств. Одночасно податкові відрахування з фонду оплати праці, які ви-пла-чує працедавець, не змінились. Залишилась тою самою система на-пов-нен-ня соціальних фондів, зокрема пенсійного. Нині сукупна сума со-ціаль-них збо-рів із фонду зарплати підприємств і організацій перевищує 50%, що є го-лов-ною причиною зарплат “у конвертах”. У дисертації наголошено, що як-що вит-ра-ти під-при-ємств на соціальні збори не зменшаться, то зарплати не бу-дуть пов-ністю легалі-зо-вані.
Окрім реформи прибуткового податку, з 2004 р. набула чинності низка за-конів зі зміни пенсійної системи в Україні. Дисертант відзначає, що нинішні зміни в пен-сій-но-му законодавстві дещо зменшують не-рів-ність розподілу дохо-дів до-мо-гос-по-дарств. Одночасно зазначено, що чинна система перерахунку пен-сій-них вип-лат дискримі-ну-є колишніх працівників деяких галузей, наприк-лад, сільського гос-по-дарст-ва. Крім того, за новим пенсійним законодавством, осо-би, що через пев-ні обста-вини змушені працювати в неформальному секторі еко-но-міки, в май-бутньому пенсій от-ри-мувати не будуть. Нарешті, в Україні з кож-ним роком збіль-шуватиметься кількість осіб пенсійного ві-ку, тому актуа-лізується пи-тан-ня про підвищення пенсійного віку.
Наприкінці останнього параграфа дисертації автор запропонував низку за-хо-дів із поліп-шен-ня віт-чизняного законодавства щодо регулювання життє-діяль-ності домогоспо-дарств.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуаль-ної науково-практичної проблеми щодо підвищення рівня життя домогоспо-дарств у перехідній економіці України.
Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки та про-позиції.
1. У сучасній економічній літературі домогосподарство часто ото-тож-ню-ють із близькими за змістом економічними одиницями – сім’я, сі-мей-не гос-по-дарство, індивід. Проте, такий підхід не завжди є про-дук-тив-ним. Го-лов-ні оз-наки домогосподарства – спільне (повне або часткове) ви-ко--рис-тання бюд-же-ту його членами, постійне спільне їх проживання та хар--чу-вання. Ця одиниця мо-же складатися із однієї особи і саме цим во-на в еко-номічному ана-лізі прин-ци-пово відріз-няється від сім’ї. Сімейне гос-по-дарст-во здебільшого є невід’єм-ною функцією як сім’ї, так і домо-гос-по-дарст-ва. Поняття особа (індивід) засто-со-вуємо як си-но-нім домо-гос-по-дарст-ва тоді, коли, по-перше, йдеться про домо-гос-по-дарство у складі однієї осо-би; по-друге, домогосподарство розгля-да-ють як абстрактну оди-ницю еко-но-мічного аналізу.
2. Сектор домогосподарств привласнює найбільшу частку доходів. У віт-чизняній перехідній економіці на нього припадає в середньому 55% вало-во-го наяв-ного доходу, що однак не є високим показником. Реальні по-точ-ні доходи домогосподарств протягом досліджуваного періоду знижувались у відповідь на обвал обсягу національного виробництва. Зміни у структурі доходів сектору домо-гос-по-дарств свідчать про те, що, по-перше, рівень життя родин із тру-довими до-хо-да-ми у вигляді зарплати в середньому знизився. По-друге, чи-сель-ніс-ть со-ціаль-но не-за-хи-ще-них осіб зросла. По-третє, неформальний сектор віт-чиз-няної еко-но-міки розширився. По-четверте, при-ва-ти-зація не ста-ла дже-ре-лом зростан-ня добро-буту для переважної біль-шос-ті домогос-по-дарств. Нареш-ті, відбу-ваєть-ся старіння населення.
3. Грошові доходи міських домогосподарств у середньому перевищують дохо-ди сільських. У структурі доходів найбагатших та найбідніших до-мо-гос-по-дарств виявлено дві протилежні тенденції. По-перше, це дивер-си-фікація дже-рел доходів, особливо в найбідніших сільських ро-динах, між за-ро-бітною пла-тою, трансферами та доходами від про-да-жу сіль-сь-ко-гос-по-дарсь-кої про-дук-ції. По-друге, збільшення ваги одного дже-рела доходу – заробітної пла-ти (особ-ливо в найбагатших міських родинах).
4. Розподіл складників грошових доходів є нерівномірним. Найвищим сту-пе-нем концентрації у 2002 р. характеризувався розподіл до-хо-дів від про-да-жу неру-хомого та особистого майна, са-мо-зай-ня-тос-ті, власності та праці. Найрів-номір-ніше серед домогосподарств роз-по-ді-ли-лися стипендії і со-ціальні до-по-мо-ги та доходи від продажу сільсько-гос-по--дарсь--кої про-дук-ції. У нерівності роз-по-ділу грошового доходу най-біль-шу вагу зай-має оплата праці, а збіль-шен-ня транс-ферів її знижує. Тому зміни форм державного регулювання най-біль-ше вима-гають оп-лата праці та трансфери.
5. На сектор домогосподарств припадає найбільша частка споживчих ви-дат-ків у вітчизняній економіці. Натомість частка їх заощаджень поки що не є високою порів-няно із іншими сек-торами. Унаслідок зменшення націо-наль-но-го дохо-ду в 1990-х рр. реальні показники споживання та заощад-ження до-мо-гос-подарств знижувались. При цьому особливо чутливими до змен-шен-ня ВВП були заощадження домогосподарств. Кейнсіанські функції споживання та заощадження, побудовані у дисертації, засвідчили, що значення обох цих показників фор-мують-ся під впливом одного чин-ника, а саме поточних доходів домогос-подарств. Це свідчить про те, що у біль-шості віт-чизняних домогос-по-дарств формуються адаптивні сподівання.
6. Переважна частка видатків домогосподарств припадає на прид-бан-ня про-дуктів харчування, причому у найбідніших домо-гос-по-дарст-вах ця частка є особ-ливо значною. Крім того, в перехідній економіці України поведінка домо-гос-подарств із різ-ним рівнем доходів у сфері споживання неоднакова. Роз-по-діл склад-ни-ків грошових видатків міських та сільських домогосподарств та-кож вка-зує на знач-ну нерівність між ними. Най-ви-щий ступінь концентрації ви-дат-ків місь-ких та сільських родин сто-су-єть-ся видатків на купівлю неру-хо-мос-ті, а най-мен-ший – на купівлю про-до-воль-чих товарів (міські), непродовольчих то-ва-рів (сільські домогос-по-дарст-ва).
7. Зі збільшенням кількості осіб у складі домогоспо-дарст-ва подушні ви-дат-ки зменшуються. Зокрема це стосується ви-дат-ків на пред-мети спіль-но-го ко-ристування, що показує вигоду від ведення спіль-но-го господарства. Аналіз ви-датків на продукти харчування виявив невідповідність фактичних рівнів їх спо-живання науково обґрунтованим нормам. Крім того, аналіз споживчих видатків домогосподарств з дітьми вказав на тенденцію зниження якості харчування із збільшенням кількості дітей.
8. В умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки рівень жит-тя багатьох українських родин знизився. З відновленням економічного зрос-тан-ня простежуються і позитивні тренди, наприклад, підвищується част-ка осо-бистих заощаджень у поточному доході домогосподарств. Дер-жав-не регу-лю-вання життєдіяльності домогосподарств за раху-нок низ-ки соціальних нормативів та податково-трансферної полі-тики пок-ли-кане пом’як-шу-вати негативні нас-лідки ринкового розподілу доходів. Аналіз со-ціаль-них нормативів в Україні виявив глибокі дис-про-пор-ції. Підтримання економічного зрос-тан-ня передбачає зрівняння розмірів мінімальної зарплати та неоподатковуваного мінімуму.
9. Недосконалою в Україні є податкова система, наслідком чого є, зокрема, високе по-дат-кове на-ван-таження на трудові доходи домогосподарств. Запроваджена із 2004 р. про-порційна ставка податку на доходи фізичних осіб суттєво зни-жує податкові відрахування на трудові доходи багатших домо-гос-по-дарств. До пози-тив-них наслідків можна віднести наявність податкової со-ціаль-ної пільги, яка де-що послаблює податкове навантаження на бідніші домо-гос-подарства. Завдяки їй для цих домогосподарств зростає сума, яка виконує роль неопо-дат-ковуваного мінімуму. Про-те зас-то-сування цієї пільги порушує ієрар-хію до-хо-дів, що суперечить одному із фунда-мен-тальних принципів опо-дат-ку-ван-ня. Це порушення зни-кає, якщо мінімальна заробітна плата дорівнює про-житко-во-му мініму-му. Крім того, для посилення стиму-лю-валь-ного ефек-ту цього податку необхідні такі додаткові заходи: зменшення соціаль-них збо-рів з ФОП підприємств, перероз-по-діл видат-ків на утримання соціальних фон-дів між працедавцями, домогос-по-дарствами та бюджетами різних рівнів та по-дат-кова амністія.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Деякі теоретичні аспекти оцінки рівня життя // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвипуск 8. – Львів: Інтереко, 2001. – С. 499-505 (0,35 друк. арк.).
2. Межі поширення виробничої функції домогосподарств в Україні // Доходи та заощадження в умовах трансформації економіки України. Науковий збірник / За ред. З.Г.Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 2002. – С. 193-199 (0,43 друк. арк.).
3. Про застосування методики оцінки діяльності домогоспо-дарств у системі національного рахівництва // Актуальні проблеми економічної теорії. Науковий збірник. Спецвипуск 9. – Львів: Інтереко, 2002. – С. 73-81 (0,45 друк. арк.).
4. Аналіз деяких аспектів еволюції поглядів на природу та роль домогосподарства в економіці // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 31. – 2002. – С. 303-308 (0,32 друк. арк.).
5. Рівень життя та його вимірники // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів. Київ, 4-5 травня 2000. – С. 38-39 (0,1 друк. арк.).
6. Поняття домогосподарство в соціально-економічних дослід-жен-нях // Актуальні проблеми формування економічної системи України. Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової кон-фе-рен-ції. – Львів, 16-17 травня 2002 р. – С. (0,12 друк. арк.).
7. Аналітичний інструментарій дослідження
