ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Малик Сергій Дмитрович

УДК159.942 : 159.954 / 955

Особливості взаємодії образних і вербальних чинників

у детермінації психічної активності суб’єкта

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія загальної та етнічної психології

Науковий керівник – кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник,

Чепа Мирослав-Любомир Андрійович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,

лабораторія загальної та етнічної психології,

завідувач

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор

Корольчук Микола Степанович,

Міжнародний інститут лінгвістики і права,

декан соціально-психологічного факультету

- кандидат психологічних наук, доцент

Папуча Микола Васильович,

Ніжинський державний педагогічний

університет МОН України, кафедра психології, завідувач

Провідна установа - Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра психології і педагогіки, м. Київ

Захист відбудеться 6 квітня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Автореферат розісланий 05.03.2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О.Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В умовах інтенсифікації інформаційних потоків та зростання вимог до їх своєчасного і ефективного опрацювання перед сучасною людиною постають завдання максимально використовувати свій власний психологічний ресурс незалежно від того, якими допоміжними засобами вона користується (обчислювальною технікою, сучасним програмним забезпеченням тощо).

В опрацюванні різноманітної інформації важлива роль належить образним і вербальним чинникам різних видів і форм психічної активності. В загальному теоретичному плані взаємозв’язок цих чинників видається очевидним (Б.Г.Ананьєв, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, О.М.Лєонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн). Проте в реальній життєдіяльності людини мають місце досить складні співвідношення між образними та вербальними чинниками психічної активності, які далеко не завжди вдається конкретизувати. Неоднозначність та мінливість вказаних співвідношень створюють певні труднощі їх експериментального дослідження.

Оскільки якісні зміни людської психіки простежуються на всіх етапах онтогенезу і психічному розвиткові властива нерівномірність, то вимірювати психічний розвиток загалом виявляється складним (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко). Це зауваження повною мірою стосується й “вимірювальних” підходів до встановлення співвідношення образної та вербальної регуляції діяльності й поведінки людини, у зв’язку з чим відзначається обмежена кількість відповідних експериментальних досліджень, особливо у вітчизняній психології. Проте запити на такі дослідження сьогодні зростають у різних сферах сучасної інженерно-психологічної практики, навчально-виховного процесу, політичної психології, психології реклами, психології спорту тощо. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми та важливості її конкретного розв’язання у різних галузях соціальної практики було обрано тему дисертаційної роботи “Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності суб’єкта”.

Зв’язок роботи з науковими дослідженнями, програмами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з темою “Закономірності взаємодії психічних процесів у структурі людської психіки” (№ державної реєстрації 01961U009286), яка розробляється лабораторією загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, а також з перспективною програмою психологічного забезпечення рекламних компаній і підготовки спортсменів Федерації Автомобілістів України та Київського міського автомотоклубу.

Об’єкт дослідження становить психічна активність суб’єкта в умовах сприймання та опрацювання інформації.

Предмет дослідження складають особливості та механізм взаємодії образних і вербальних чинників детермінації психічної активності.

Мета дослідження полягає у виявленні характеру співвідношення та механізму взаємодії образних і вербальних чинників в процесі актуалізації різних видів психічної активності суб’єкта.

Гіпотезу дослідження складають наступні припущення:

а) в когнітивній сфері особистості існує певна домінанта, що обумовлює первинну та переважну фіксацію на образних або вербальних характеристиках об’єкта психічного відображення;

б) незалежно від типу когнітивної домінанти суб’єкта ефективність його психічної активності (чіткість розпізнавання, успішність запам’ятовування, точність відтворення в уявленні, продуктивність уяви тощо) образні і вербальні чинники обумовлюють в тісній взаємодії;

в) інтегруючу роль щодо образних і вербальних чинників детермінації психічної активності суб’єкта відіграє його особистий інтерес (прихильність, настанова) до змістовних характеристик об’єкта.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження окреслені наступні завдання:

1.

2.

3.

4.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають обгрунтовані в психологічній науці: принцип детермінізму, за яким визнається закономірна обумовленість психічних явищ з акцентами на їхніх “зовнішніх” і “внутрішніх” чинниках, а також на системному характері детермінації психіки (О.М.Лєонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн); принцип психічного відображення, яке має активний, сигнальний, знаково-опосередкований характер (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, О.М.Лєонтьєв, С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов); принцип самоактивності індивіда, згідно з яким визнається вагома роль внутрішніх сил і джерел особистості у детермінації виникнення нових рівнів та форм психічної активності і творчої діяльності (Г.С.Костюк, П.Р.Чамата, М.Й.Боришевський, В.О.Моляко, В.А.Роменець, А.В.Брушлінський, В.Е.Чудновський); принцип єдності психіки та діяльності, за яким психіка формується і виявляється в діяльності, становить внутрішній план діяльності (О.М.Лєонтьєв, С.Л.Рубінштейн); принцип розвитку психіки, котрий стверджує тісний взаємозв’язок психічних процесів у співвіднесенні різних типів розвитку, етапів становлення особистості та видами її діяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко); принцип системності, або структурно-системний принцип, який вимагає розглядати досліджуване психічне явище у тісних взаємозв’язках з іншими явищами, процесами та станами людини (Б.Г. Ананьєв, В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, Ж. Піаже).

Експериментальна частина дослідження забезпечується методичним комплексом, який складають: стимульний матеріал у формі штучно скомпонованих рекламних повідомлень, а також вербальні і кольорові стимули в асоціативному експерименті; інтерв’ю-опитування, контент-аналіз самозвітів та шкальне оцінювання суб’єктивних вражень досліджуваних; піктограми як засіб опосередкованого запам’ятовування; спеціальні експериментальні завдання (створення групового образу в уявленні нового рекламного сюжету, моделювання міжособистісних взаємодій тощо), спрямовані на актуалізацію образних і вербальних чинників різних видів психічної активності досліджуваних; тестові методики для визначення образної та вербальної здібностей і когнітивних стилів (тест структури інтелекту Р. Амтхауера, тести на вербальну здібність і на візуальну пам’ять Х.Зіверт і Р.Зіверт); спостереження.

У попередньому, пілотажному дослідженні взяли участь 87 осіб. Основним експериментальним дослідженням протягом 1999-2002 рр було охоплено загалом 256 осіб чоловічої та жіночої статі віком 16-57 років переважно з середньою спеціальною та вищою освітою.

Опрацювання та впорядкування експериментальних даних здійснювалося математико-статистичними засобами з оцінкою достовірності відмінностей між середніми значеннями за t-критерієм Ст’юдента, а також з використанням кореляційного аналізу.

Надійність і вірогідність експериментальних результатів забезпечувалися застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів і методичних прийомів у його співвіднесенні з об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу. Опрацювання експериментальних даних забезпечувалося комп’ютерною технікою із застосуванням статистичної програми SPSS 9.0.

Наукова новизна одержаних результатів: здобули поглиблення та конкретизацію уявлення про механізм взаємодії образних і вербальних чинників детермінації психічної активності суб’єкта; запропонована експериментальна модель вивчення особливостей взаємодії образних і вербальних компонентів різних видів (форм) психічної активності; дістав подальшого розвитку принцип системної детермінації психічної активності суб’єкта; розкрито специфіку та механізм взаємодії образних і вербальних чинників у індивідів з різною когнітивною домінантою.

Теоретичне значення роботи полягає в розробці та експериментальному обгрунтуванні моделі дослідження особливостей взаємодії образних і вербальних детермінант психічної активності, у розкритті психологічного механізму цієї взаємодії, обумовленого когнітивною домінантою та особистісними якостями суб’єкта.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування апробованих у роботі методичних прийомів для оцінки ефективності рекламних повідомлень загалом і пропаганди здорового способу життя в контексті розвитку автомобільного спорту та туризму зокрема. Результати дослідження можуть бути використані у вдосконаленні психічної саморегуляції спортсменів-автомобілістів в ситуаціях підвищеного ризику під час швидкісного руху, а також в оптимізації подання та опрацювання різного виду переконуючої інформації.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, здійснених на різних етапах виконання дисертаційної роботи, доповідалися на щорічних конференціях Автомобільної Федерації України та на щоквартальних засіданнях правління Київського міського автомотоклубу, доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, на Міжнародній науково-практичній конференції “Духовність як основа консолідації суспільства” (Київ, 1999).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 6 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який

містить 237 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних авторів, 7 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок. Робота ілюстрована 9 рисунками та 13 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкривається актуальність дослідження, дається обгрунтування вибору теми дослідження, визначаються мета, об’єкт, предмет, гіпотеза, завдання дослідження, окреслюються його теоретико-методологічні засади, експериментальна модель та методичний комплекс, що забезпечує її реалізацію, характеризується наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подаються дані про їхню апробацію, наводиться структура дисертації.

У першому розділі “Взаємозв’язок образних і вербальних чинників детермінації психічної активності людини” здійснюється загальний аналіз проблеми, шляхів її розв’язання в теоретичному та експериментальному аспектах.

Висвітлюється історія розвитку уявлень про психічну активність та специфіку її детермінації у людини від найдавніших часів до наших днів: від анімістичного розуміння сутності душі та механізмів її функціонування - до сучасних теоретичних розробок щодо системного характеру детермінації психіки. Розглядаються наукові акценти на внутрішніх (іманентно притаманних душі або соматогенних і фізіогенних) чинниках психічної активності і зовнішніх детермінантах виникнення та розвитку психічних явищ. Аналіз розвитку цих уявлень показує, що зазначені позиції в поясненні детермінації психічної активності людини зберігаються протягом усієї історії формування психологічної науки.

В історико-психологічній площині простежується закономірна зміна форм причинного пояснення психіки з зосередженням на відповідних детермінуючих чинниках: домеханістичного, механістичного, загальнобіологічного, біопсихічного та соціопсихічного детермінізму (за М.Г.Ярошевським). Водночас наводиться оцінка сучасними психологами (О.М.Ткаченко) зазначених типів причинного пояснення психіки, згідно з якою в абсолютизації кожної з наведених форм пояснення вбачається відповідний тип методологічного редукціонізму, котрий містить досить обмежені пояснювальні можливості. Відзначаються також (Б.Ф.Ломов) риси лінійного детермінізму в деяких сучасних підходах (зокрема, в біхевіоризмі, а також ймовірнісного детермінізму (поширеного, наприклад, у психофізиці). В окресленому контексті вирізняється тенденція до пояснення причин виникнення та розвитку психічних явищ, що грунтується на сучасних системних уявленнях (Б.Г.Ананьєв, М.Й.Боришевський, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, О.М.Лєонтьєв, С.Д.Максименко). Розглядається перспективність підходу, який пропонує врахувати дію усіх детермінуючих чинників та їхніх взаємозв’язків, що відбивається в понятті системної детермінації психіки (Б.Ф.Ломов).

На основі фундаментальних психологічних досліджень (Г.С.Костюк, О.М.Лєонтьєв, С.Л.Рубінштейн) в розділі здійснюється узагальнення уявлень про регулятивну функцію психічного щодо поведінки та діяльності. В регуляції вбачається зміна взаємозв’язку, спрямована на збереження цілого (М.І.Сетров). У психічній діяльності зазначену цілісність складає певна взаємопов’язаність відповідних елементів, або підсистем в якості яких визначаються рівні (форми) психічного відображення: сенсорно-перцептивний, рівень уявлень і вербально-логічний, що містить мовно-мисленнєві процеси і поняттєве мислення (Б.Г.Ананьєв, Л.М.Веккер, Г.С.Костюк, О.М.Лєонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, Ж.Піаже). Згідно з процесуальним характером психічних явищ при їхньому розгляді вимагається співвіднесення кожного рівня (форми) психічного відображення з його результативним утворенням, кінцевим продуктом - образом, думкою чи емоцією. Відзначаються специфічні особливості психічного відображення на рівнях сенсорно-перцептивних процесів, уявлення та уяви, а також мовно-мисленнєвих процесів, наводяться емпіричні характеристики кінцевих продуктів цих процесів – образу і оформленої в слові думки.

На основі аналізу низки вітчизняних і зарубіжних теоретико-експериментальних досліджень робиться висновок, що з допомогою сенсорно-перцептивних образів здійснюється регуляція актуальних дій; з допомогою уявлення і уяви, в яких образна форма виявляється специфічно, регуляція охоплює також найближчі потенційні дії; з допомогою ж вербально-логічних засобів (мови і знаків загалом) забезпечується планування діяльності в масштабах усього життя людини.

Аналіз проблеми взаємозв’язку образних і вербальних чинників психічної активності показує, що внаслідок існуючої в реальній життєдіяльності людини неоднозначності співвідношень між образними і вербальними чинниками та їх мінливості виникають певні труднощі здійснення відповідних експериментальних досліджень.

Тезі про єдність образного та вербально-логічного психічного відображення ((Б.Г.Ананьєв, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн) у певному сенсі суперечить своєрідна “образно-вербальна” дихотомія в психологічній типології людей. Відзначається виокремлення “художнього” і “розумового” типів (І.П.Павлов), розумового (мисленнєвого), емоційного, сенсорного та інтуїтивного психотипів (К.Г.Юнг). У психодіагностичних дослідженнях виокремлюють “вербальний” і “невербальний” інтелект, співвідносячи їх з відповідними шкалами, або субтестами, наприклад, тесту Векслера. Здійснюються спроби теоретичного обгрунтування поділу людей на “вербалізаторів” і “візуалізаторів”, які уособлюють собою “різні когнітивні виміри” (А.Paivo). В сучасній НЛП-практиці широко використовують поділ людей на “візуалів” і “аудіалів.

Теоретичне положення про єдність чуттєвого і вербально-логічного рівнів психічного відображення і, відповідно, єдність образно-вербальної регуляції психічних процесів, діяльності і поведінки потребує з’ясування й конкретизації механізмів взаємозв’зку, взаємодії тощо, котрі забезпечують вказану єдність.

В розділі розглядається прикладне значення досліджень взаємодії образних і вербальних чинників детермінації психічної активності суб’єкта. У галузі виховної та психолого-педагогічної практики актуальним є вивчення різних видів пам’яті, структури просторового мислення та інших психічних процесів для підвищення ефективності розв’язання навчальних задач, для розвитку зорової пам’яті, уяви, візуального мислення, художнього мислення, сприймання творів мистецтва. Взаємовплив образних і вербально-логічних компонентів психічної активності простежується в різних видах винахідницької, наукової, художньої, загалом творчої діяльності людини. Знання закономірностей взаємодії образної та вербально-логічної форм психологічного впливу визначають ефективність іміджології, котра постає невід’ємним складником інформаційних впливів та психотехнологій у різноманітних політичних процесах, рекламі масових заходів, товарів та послуг, підвищенні ефективності менеджменту тощо. Питання взаємодії психологічних чинників постають актуальними і у зв’язку з завданнями оптимізації психічної активності та її регуляції в різних видах спортивної діяльності, зокрема в автомотоспорті, де образна і вербальна регуляція активності спортсмена виявляється особливо виразно.

Відзначається, що нагромадження емпіричних, зокрема експериментальних, фактів із зазначеної проблематики, а також їхнє впорядкування та теоретичне узагальнення залишається актуальним завданням психологічної науки та її прикладних галузей.

Другий розділ “Організація та методичне забезпечення експериментального дослідження особливостей взаємодії образних і вербальних чинників детермінації психічної активності суб’єкта” розкриває загальне спрямування, теоретико-методологічні засади та методики експериментального дослідження.

В якості засадничих теоретико-методологічних принципів експериментального дослідження виокремлюються наступні: принцип детермінізму, який в дослідженні конкретизується в обумовленості досліджуваних форм психічної активності як факторами зовнішнього середовища (зовнішньою стимуляцією), так і внутрішньо-психічними чинниками, зокрема, актуалізацією образних і вербально-логічних процесів; принцип психічного відображення, який втілюється в простеженні активного характеру образного сприймання та вербально-логічного опрацювання досліджуваними пропонованого їм стимульного матеріалу; принцип самоактивності індивіда, який конкретизується в дослідженні шляхом вивчення ролі образно-вербальної домінанти (схильності індивіда) в особливостях сприймання та опрацювання стимульного матеріалу; принцип єдності психіки та діяльності, реалізація якого полягає у визнанні того факту, що досліджувані форми психічної активності (сприймання, запам’ятовування, відтворення, уява та уявлення) виявляються у відповідних видах (формах) діяльності досліджуваних в конкретних експериментальних ситуаціях та в повсякденній життєдіяльності; принцип розвитку психіки конкретизується у визнанні факту взаємозв’язку психічної активності досліджуваних в експериментальних умовах з відповідним рівнем їхнього розвитку (рівнем творення); принцип системності, або структурно-системний принцип, знаходить відображення у виокремленні підсистем психіки у вигляді образного та вербально-логічного рівнів психічного відображення, у цілеспрямованому вивченні характеру, особливостей та механізму взаємозв’язку між цими рівнями як чинниками детермінації психічної активності.

Спираючись на положення про тісний взаємозв’язок психічних процесів особистості, водночас зважаємо на встановлені в прикладних психологічних дослідженнях факти про наявність у неї образної або вербально-логічної домінанти як певної характеристики відповідного психотипу. Припускається, що згадані особистісні схильності відіграють свою роль у механізмі взаємодії образних і вербальних чинників детермінації психічної активності суб’єкта. Зазначене припущення становить одну із складових гіпотези експериментального дослідження.

Уточнюється поняття психологічного механізму, оскільки воно виявляється однією з ключових характеристик взаємодії образного і вербального. Відзначаючи, що в психологічній науці досі не існує узгоджених, загальновизнаних поглядів учених на саме поняття психологічних механізмів і на ті психологічні реалії, які за цим поняттям приховуються (М.Й.Боришевський), водночас наводимо власне робоче визначення психологічного механізму взаємодії образних і вербальних чинників психічної активності. Вказаний механізм означається як певна послідовність актуалізації та зміни взаємозв’язку образних і вербальних чинників, обумовлена ситуативними складниками (метою діяльності, поведінки, наявними засобами та умовами їх реалізації), а також особистісними особливостями (мотивацією, інтелектуально-вольовими характеристиками психотипу, минулим досвідом індивіда тощо).

Далі наводиться гіпотеза дослідження та обгрунтування її складових.

Докладно описується експериментальна модель та методичний інструментарій дослідження.

В побудові моделі експериментального дослідження взаємодії образних і вербальних чинників регуляції психічної активності суб’єкта виходимо із поєднання існуючих у психології підходів до вивчення образної сфери людини (образів сенсорно-перцептивних, уявлення, уяви тощо) (А.А.Гостєв) і різновидів мислення, зокрема його форм - наочно-образної (візуального, просторового мислення) та вербально-логічної (понятійного мислення) (Р. Арнхейм; А.В. Брушлінський; Т.Ш. Гагошидзе; В.В.Давидов; Г.С.Костюк; С.Д.Максименко; В.О.Моляко; М.А.Холодная). Були використані також принципи сполучення образних та мовленнєвих (текстових, символьно-знакових) характеристик інформації в процесі емоційного та раціонально-логічного впливу, що широко застосовується в прикладній психолінгвістиці, політичній психології, психології реклами.

Експериментальна модель передбачає: інформаційні повідомлення, які мають образне і вербальне оформлення (стимульний матеріал); фіксацію суб’єктивного оцінювання досліджуваними характеристик стимульного матеріалу; аналіз процесу виконання експериментальних завдань; фіксацію індивідуально-когнітивних параметрів особистості (образно-вербальної домінанти).

Методичний інструментарій склали: стимульний матеріал у вигляді різноманітних форм рекламної інформації в природних умовах і скомпонованого з рекламних роликів експериментального аудіовідеоряду; інтерв’ювання, яке спрямоване на збір інформації про досліджуваних і передбачає самозвіти, що містять суб’єктивні описи та оцінювання вражень щодо сприймання стимульного матеріалу; суб’єктивне шкалювання досліджуваними зазначених у самозвітах оцінок, піктограми для візуального вираження суб’єктивних вражень стосовно сприймання стимульного матеріалу, контент-аналіз самозвітів, спрямований на виокремлення та впорядкування характеристик сприймання (запам’ятовування та відтворення в уявленнях) стимульного матеріалу. Були розроблені також спеціальні експериментальні завдання, спрямовані на актуалізацію образних і вербальних чинників детермінації різних видів психічної активності досліджуваних (зокрема, асоціативно-колірниий експеримент, груповий малюнок з вербальним оформленням тощо). Використовувались тестові методики для визначення образної та вербальної здібностей досліджуваних (зокрема, тест структури інтелекту Р.Амтхауера та візуальні і вербальні субтести Р. Зіверт і Х. Зіверт). Весь процес експериментального дослідження супроводжувався спостереженням за поведінкою досліджуваних з фіксацією відповідних вербальних і невербальних реакцій.

В розділі наводиться характеристика контингенту досліджуваних та критерії виокремлення їх у спеціальні дослідницькі підгрупи.

На етапі пілотажних досліджень, спрямованих на відпрацювання стимульних та експериментально-діагностичних методик, були обстежені 87 осіб чоловічої і жіночої статі віком 20-40 років.

Основним експериментальним дослідженням було охоплено загалом 256 осіб, зокрема: 114 осіб з числа глядачів змагань з автогонок (які проводилися у містах Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Полтаві), 51 жіночої і 63 чоловічої статі, віком 16-57 років, з середньою спеціальною (65 осіб) та вищою освітою (49 осіб) – які утворили дослідницьку групу № 1; 49 осіб з середовища пересічних мешканців міст, в яких проводилися змагання - 18 жіночої і 31 чоловічої статі, віком 17-35 років, переважно студенти (учасники фокус-груп “А”) – дослідницька група № 2; 56 осіб з числа глядачів змагань, 21 жіночої і 35 чоловічої статі, віком 18-45 років, з переважно середньою спеціальною або вищою освітою (учасники фокус-груп “Б”) – дослідницька група № 3; 37 осіб з числа спортсменів-автомобілістів, членів Київського міського автомото-клубу, чоловічої статі, віком 26-42 років – дослідницька група № 4.

Основне експериментальне дослідження здійснювалося протягом 1999-2002 років в містах проведення змагань з автогонок.

В опрацюванні експериментально-діагностичних даних застосовувалися методи математичної статистики. Статистична достовірність показників оцінювалася за критерієм Ст’юдента з дотриманням лінії статистичного поглиблення: визначення середніх значень та їх похибок, кореляційного аналізу з обчисленням у відповідних

випадках коефіцієнтів рангової кореляції за Спірменом, бісеріального коефіцієнта кореляції Пірсона та коефіцієнта контингенції (сполучення).

Кількісний аналіз формалізованих діагностичних показників поєднувався з якісним аналізом протоколів досліджень, висловлювань та інших вербальних і невербальних ознак поведінки досліджуваних.

У третьому розділі “Результати експериментального дослідження та їх інтерпретація” наводяться докладні дані психодіагностичних та експериментальних досліджень, здійснюється їх аналіз.

Експериментальному вивченню підлягали суб’єктивні враження споживачів реклами про образно-вербальні характеристики рекламної інформації, що подавалася в природних умовах. Вивчалися особливості сприймання та запам’ятовування, зокрема, різноманітних рекламних повідомлень про очікувані змагання з кільцевих перегонів в рамках чемпіонатів України. Докладний опис системи та форм відповідної рекламної інформації наводиться в додатках до дисертації. Опитування глядачів здійснювалося під час та безпосередньо на місцях проведення змагання (згадані опитувані утворили дослідницьку групу № 1). Опитування проводилися за принципом випадкової вибірки у формі інтерв’ю з допомогою відкритих запитань спеціальної анкети. Розгорнуті відповіді записувалися на диктофон або занотовувалися дослівно. Матеріали інтерв’ю піддавалися контент-аналізу за стандартною процедурою.

Контент-аналіз матеріалів інтерв’ю дозволив виявити в опитаних мотивацію їхньої присутності на місці змагання, особливості впливу на цю мотивацію рекламних кампаній, певні суб’єктивні враження про рекламну інформацію загалом та про деякі форми її подання зокрема.

Більше половини опитаних (51,4 %) визнають вплив реклами на конкретний тип поведінки (відвідати змагання), трохи менше третини висловлювань (25,2 %) має не визначений щодо усвідомлення рекламного впливу характер. Загалом отримані відповіді відображають, на наш погляд, досить значну психологічну силу рекламних впливів, і це свідчить про наявність у більшості опитаних відповідного настановлення, яке досить легко актуалізується за певних об’єктивних умов (наявності можливостей реалізації цих настановлень).

Найбільше уваги зосередили опитувані на поєднанні в різних сполученнях образних та вербальних компонентів реклами (в сумі вони становлять 42,9 % висловлювань). Виразно переважає фіксація на образних характеристиках: 29,2 % “образно-вербальних” висловлювань і 13,7 % - “вербально-образних”; “чистих образних” висловлювань виявилося 21,1 % проти 12,4 % “чистих вербальних”. Отже, одержані дані дозволяють припустити наявність у різних людей трьох типів “когнітивних домінант”: “образної”, “вербальної” і змішаної, “образно-вербальної”.

Згаданим “когнітивним психотипам” відповідають і певні канали ефективної реклами: 1) теле- і радіоповідомлення, які містять найбільш динамічні та експресивні психологічні характеристики повідомлень, 2) інші, переважно друковані ЗМІ, 3) ситуації безпосереднього міжособистого спілкування. Примітно, що в різних пунктах анкети-інтерв’ю найбільшу питому вагу здобуває показник “змішаного” (образно-вербального або вербально-образного) типу когнітивної домінанти, а найвища ефективність реклами співвідноситься з поєднанням різних форм та каналів її подання.

Особливості сприймання, запам’ятовування та відтворення різноманітних, зокрема образних і вербальних, характеристик інформації, вивчалися у так званих “фокус-групах”, де шляхом індивідуальних та групових інтерв’ю з’ясовуються питання, на яких фіксують увагу учасники таких груп. В нашому варіанті проведення групових занять було фокусоване на особливостях образних і вербальних чинників психічної активності людини. Формувалися два різновиди фокус-груп: типу “А” - з осіб без виразної прихильності до автомотоспорту та туризму (дослідницька група № 2) і типу “Б” – учасники з виразною прихильністю до автомотоспорту та туризму (дослідницька група № 3). Кожну групу складали в середньому 9-13 осіб, всього було організовано по 4 фокус- групи зазначених типів.

Кандидати в згадані групи попередньо проходили тестування, спрямоване на виявлення у них “когнітивної домінанти” (діагностичні дані наведені в таблиці 1). За усередненими показниками успішності виконання вербальних і візуальних субтестів (за тестом Р.Амтхауера та завданнями на вербальну здібність і візуальну пам’ять Х.Зіверт і Р.Зіверт) були виокремлені підгрупи досліджуваних: “візуалів” (у групах “А” – 22,5 %, у групах “Б” – 30,4 %), “вербалів” (“А” – 14,3 %, “Б” – 21,5 %) і змішаних, “образно-вербальних” (“А” – 63,3 %, “Б” – 48,2 %). Наведені в таблиці 1 діагностичні показники у порівнянні їх між згаданими підгрупами мають відмінності достовірні на рівні р = 0,01. Порівняння цих показників між учасниками фокус-груп типу “А” і “Б” істотних відмінностей не виявляє. Отже, існують підстави стверджувати наявність індивідуально-типових відмінностей у досліджуваних за певною когнітивною домінантою.

На заняттях у фокус-групах учасникам пропонувалося проглянути і прослухати рекламні повідомлення з подальшим їх відтворенням у пам’яті. В аудіовідеоряді, який слугував стимульним матеріалом, подавалися рекламні ролики в певній послідовності, змістовому наповнені та в штучному аудіо- і відеооформленні. Ролики містили рекламу деяких товарів, послуг і спортивних подій: 10 повідомлень подавалися в штучно створених аудіороликах (зі штучним “зашумленням” візуального зображення) і 10 – у відеосюжетах з вилученим звуком, лише реклама автомобільного спорту, яка підлягала особливому вивченню, містила по одному аудіо- та відеоролику і 1 цілісний аудіовідеоролик.

Таблиця 1

Показники образно-вербальної домінанти в учасників фокус-груп

Тестові завдання на визначення “образно-вербальної” домінанти |

1 підгрупа

“візуали” |

2 підгрупа

“вербали” |

3 підгрупа

“змішаний тип”

x ± mх (%) | x ± mx (%) | x ± mx (%)

Середні показники за вербальними субтестами

У фокус-групах “А”

У фокус-групах “Б”

Середні показники за візуальними субтестами

У фокус-групах “А”

У фокус-групах “Б” |

65,8 ± 2,4

64,7 ± 2,9

85,2 ± 2,4

84,2 ± 3,1 |

86,9 ± 3,1

85,4 ± 2,7

56,6 ± 3,8

54,2 ± 3,7 |

78,6 ± 2,6

76,5 ± 2,7

69,6 ± 2,7

71,1 ± 2,9

Після демонстрації аудіовідеоряду кожному учаснику фокус-групи пропонувалося в уяві відтворити повідомлення, які запам’яталися найкраще. При цьому давалась пропозиція скористатися піктограмами побаченого і почутого (малюнком, схемою, символами або буквами). Аналіз піктограм, зібраних в учасників фокус-груп обох типів, виявив певні особливості їхнього виконання і використання в залежності від типу когнітивної домінанти. Так, “візуали” прагнули до цілісного наочного зображення за мінімального використання вербальних засобів. “Вербали” демонстрували чітку схильність до схематичного, фрагментарного в образному плані виконання за відносно більшої насиченості вербальними рисами та знаковою символікою, переважав абстрактно-схематичний стиль. Представники змішаного типу, “вербально-образних”, як правило, поєднували стилі, властиві досліджуваним попередніх підгруп. “Візуали” і “вербали” використовували піктограми для запам’ятовування в першу чергу образних або вербальних характеристик стимульного матеріалу, тобто відео- і аудіоповідомлень відповідно. Проте це не позначилася на ефективності запам’ятовування загальної кількості одиниць сприймання. З пропонованого аудіовідеоряду, що складався з 21 рекламного ролика, запам’ятовувалося в середньому 7 – 9 одиниць.

Спостереження за процесом створення піктограм виявило ще таку особливість: “візуали”, спираючись в основному на образні компоненти інформації, тією чи іншою мірою використовували також вербальні компоненти: окремі слова або букви (що знайшло відображення й у піктограмах); “вербали” також користувались образними зарактеристиками, хоч останні й не чітко представлені в піктограмах. При цьому “візуали” насамперед фіксували цілісний образ інформації, яку запам’ятовували, а потім надавали йому якогось мовленнєвого позначення. Первинно створений візуальний образ потім мовленнєво дооформлявся. У “вербалів” спостерігалася зворотня тенденція: на відпочатково мовному або символьному позначенні потім схематично окреслювався якийсь узагальнений візуальний образ. У “вербально-образних” осіб спостерігалися однаковою мірою обидві зазначені тенденції фіксації інформації для подальшого її запам’ятовування. Таким чином можна робити певні висновки про особливості розгортання послідовності створення образу та його вербалізації (або зворотніх співвідношень). Згадані факти, на наш погляд, красномовно свідчать про взаємодію образних і вербальних чинників в процесі сприймання, запам’ятовування та відтворення інформації, яка подавалася в описаних вище експериментальних умовах.

Подальший перебіг експериментального дослідження полягав у шкальному оцінюванні суб’єктивних вражень від стимульного матеріалу. Пропонована досліджуваним шкала оцінок складалася з образних параметрів різної модальності (барвисте - безбарвне, гучне – тихе, солодке – кисле, яскраве - бліде, красиве - потворне, гостре - тупе, важке – легке) і вербально-абстрактних характеристик (лаконічне - сповнене багатослів’я, має місткий смисл - смислова беззмістовність, логічне - непослідовне, стилістично бездоганне - стилістично незграбне, афористичність - банальність висловлювання). Окрім того, шкала суб’єктивних оцінок містила також змішані образно-вербальні параметри (абстрактне - конкретне, раціоналістичне - чуттєве, незвичайне – звичне), що змушувало досліджуваних обрати альтернативну оцінку відповідно своїм схильностям.

Аналіз результатів шкального оцінювання інформації виявив особливості, що є характерними для осіб з різними типами образно-вербальної домінанти.

Відзначається переважна фіксація “візуалів” на візуальних характеристиках рекламних повідомлень, а “вербалів” – на аудіоповідомленнях. Показники частоти фіксації на згаданих характеристиках у виокремлених підгрупах досліджуваних мають позитивні кореляційні зв’язки з відповідними показниками успішності виконання вербальних і візуальних субтестів: обчислені коефіцієнти рангової кореляції за Спірменом становлять у візуалів rs = 0,53, у вербалів rs = 0,49). Проте як у “візуалів”, так і у “вербалів” відзначаються певні зосередження уваги й на протилежних їхнім домінантам характеристиках (“візуалів” – на вербальних, “вербалів” – на образних), що обумовило загальну ефективність запам’ятовування.

Порівняння частот фіксації на відео- і аудіокомпонентах цілісного аудіовідеоряду між групами “А” і “Б” достовірних відмінностей не виявляє. Проте така відмінність стає досить виразною у сприйманні та запам’ятовуванні як цілісного аудіовідеоролика - повідомлення про змагання з автогонок (середні показники частот фіксації в групі “А” для візуалів, вербалів і образно-вербальних становлять відповідно: 0,4; 0,8; 1,2; в групі “Б” – 1,9; 1,8; 1,9, відмінність достовірна при р = 0,001), так і відеоролика – проїзд автогонщика (відповідні показники для візуалів, вербалів і “змішаних” в групах “А” і “Б” становлять: 0; 0,1; 0,1 і 1,3; 0,9; 0,8 – відмінності достовірні при р = 0,001) і аудіоролика – звуки гоночного автомобіля (відповідні показники 0; 0,3; 0,2 і 0,7; 1,1; 0,9 достовірно відмінні при р = 0,001). Отже, особистий інтерес до змісту рекламного повідомлення (про автогонки) визначає цілісність його образно-вербального сприймання і кращого запам’ятовування.

Показники шкального суб’єктивного оцінювання також виявляють особливості, що є характерними для осіб з різними типами образно-вербальної домінанти (зведені дані наводяться в таблиці 2). Показники таблиці ілюструють наступні факти: серед учасників обох типів фокус-груп “візуали” схильні більш виразно оцінювати за образними параметрами як відео-, так і аудіокомпоненти стимульного аудіовідеоряду рекламних повідомлень, “вербали” – за вербальними параметрами (відмінності достовірні на рівні р = 0,05), представники змішаного “образно-вербального” типу практично однаковою мірою зосереджуються на обох типах параметрів оцінок як відео-, так і аудіокомпонентів. Проте йдеться лише про відносне переважання зазначених типів оцінювання, оскільки у представників усіх виокремлених підгруп спостерігається тенденція загалом до цілісного сприймання, запам’ятовування і шкального оцінювання інформації.

Виявляються яскраві відмінності між учасниками обох типів фокус-груп в оцінюванні цілісного аудіовідеоролика (повідомлення про змагання автогонщиків) представниками як “візуалів”, так і “вербалів” та “образно-вербальних” (відмінності достовірні на рівні р = 0,001). Останнє свідчить про обумовленість виразності оцінювання особистим інтересом до змісту рекламного повідомлення про змагання.

Таблиця 2

Зведені дані суб’єктивних шкальних оцінок аудіо- і відеокомпонентів рекламних повідомлень в експерименті

Параметри шкальних оцінок |

“Візуали” | “Вербали” | “Образно-вербальні”

В* |

А* | Ц* | В* | А* | Ц* | В* | А* | Ц*

Образні:

В групах “А”

В групах “Б”

Вербальні:

В групах “А”

В групах “Б” |

0,79

0,76

0,37

0,42 |

0,80

0,67

0,56

0,58 |

0,91

1,51

0,23

1,56 |

0,57

0,47

0,69

0,72 |

0,56

0,58

1,06

1,12 |

0,81

1,28

0,79

1,51 |

0,60

0,60

0,81

0,51 |

0,51

0,53

0,87

0,87 |

0,58

1,19

0,59

1,60

* Скорочення: А – аудіоролики, В – відеоролики, Ц – цілісний аудіовідеоролик.

На останньому етапі дослідження, в процесі групової взаємодії у створенні цілісного, гармонійного рекламного сюжету, були виявлені особливості, які простежувалися в учасників фокус-груп обох типів.

“Візуали”, як правило, ініціювали пропозиції образного характеру: активніше брали участь в розробці цілісності та деталізації складових малюнку, насиченні його візуальними характеристиками. Вербальні характеристики слугували засобами спонтанно створеного образу.

“Вербали” більшого значення надавали символьно-знаковим елементам малюнку, активніше брали участь у розробці слоганів у вигляді афоризмів, крилатих висловів тощо. Пропозиції носили, як правило, абстрактний, схематичний характер. Образні характеристики виконували роль наочного оформлення попередньо створеного словесного портрета.

Представники змішаного типу охоче підтримували пропозиції “візуалів” і “вербалів”, синтезуючи їх у цілісний вербалізований образ. Первинність (вторинність) образних чи вербальних характеристик мала суто індивідуальний характер.

В розділі аналізуються також особливості взаємодії образних і вербальних чинників в умовах асоціативно-колірного експерименту, проведеного зі спортсменами-автомобілістами. В якості стимульного матеріалу подавалися 50 слів, на кожне з яких пропонувалося дати “подвійну” реакцію: словом і називанням (або показуванням рукою) кольору з набору Люшера. У списку слів-стимулів міститься десять таких, що позначають аварійну ситуацію або нагадують про неї, десять – з позитивним емоційним значенням, десять – з негативним значенням і десять – з емоційно нейтральним значенням. Потім пропонувалося розкласти кольори в послідовності їхньої привабливості.

В асоціативних відповідях виокремлені три типи реагування: 1) спочатку дається слово-відповідь, потім вказується або називається асоціативний колір, 2) спочатку вказується або називається колір, а потім дається слово-відповідь, 3) слово-відповідь і колірна асоціація даються практично одночасно. Аналіз типів реагування виявив, що кожен з них співвідноситься з відповідною образно-вербальною домінантою досліджуваного. Отже, в колірно-асоціативному експерименті простежується та сама закономірність взаємодії образних і вербальних чинників при первинній фіксації на характеристиках інформації відповідно когнітивній домінанті.

Розділ завершується узагальненим аналізом експериментальних результатів та практичними рекомендаціями щодо їх використання.

Підсумки дослідження формулюються у висновках:

1. Експериментальне дослідження виявило в когнітивній сфері особистості когнітивні домінанти, за якими умовно можна виокремити “образний”, “вербальний” та змішаний, “образно-вербальний” психотипи.

2. У зазначених психотипів спостерігається спрямування різних видів психічної активності з первинною фіксацією на відповідних характеристиках інформації (образних або вербальних) та подальшим її доопрацюванням засобами протилежної якості (вербальної або образної).

3. У психологічному механізмі взаємодії образних і вербальних чинників психічної активності суб’єкта виокремлюються наступні компоненти, що виконують свої специфічні функції:

а) наявність ситуативних складників діяльності (конкретної задачі, умов та засобів її реалізації), в руслі якої виявляється психічна активність як засіб діяльності;

б) послідовність актуалізації та зміни взаємозв’язку вказаних чинників, обумовлені когнітивною домінантою суб’єкта: “візуали” спочатку спираються на образні характеристики інформації з подальшим вербальним її доопрацюванням, “вербали” – вербалізовану інформацію доопрацьовують в образній формі;

в) переважна фіксація на змістовних характеристиках інформації в залежності від її суб’єктивної значущості.

4. Особистісні фактори (мотивація, настановлення, інтереси, орієнтації, індивідуальний досвід) постають у якості інтегруючих щодо образних і вербальних чинників, що підвищує ефективність діяльності.

5. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації та підвищення ефективності рекламних кампаній, переконуючої інформації, у методичному забезпеченні викладацької діяльності, психологічній підготовці спортсменів-автомобілістів.

6. Перспективи подальших досліджень вбачаються в поглибленні вивчення механізмів взаємодії образних, вербальних і особистісних чинників в різних видах діяльності суб’єкта: навчальної, спортивної, викладацької тощо.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях автора:

1. Малик С.Д. Принцип ситуаційного аналізу в дослідженнях детермінації психічної активності суб’єкта // В зб.: Духовність як основа консолідації суспільства. – Т.16. – К., 1999. – С.217-219.

2. Малик С.Д. Розвиток уявлень про психічну активність та специфіку її детермінації у людини // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка. – Т. ІV, ч.1. – К., 2002. – С. 144-152.

3. Малик С.Д. Взаємодія образних і вербальних чинників сприймання рекламної інформації // Актуальні проблеми психології: Соціальна психологія, психологія управління, організаційна психологія: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка. – Т. ІV, ч.3. – К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка, 2002. – С.98-102.

4. Малик С.Д. Експериментальне дослідження взаємодії образних і вербальних чинників психічної активності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка. – Т. V, ч. 3. – К., 2003. – С.178-185.

5. Малик С.Д. Особливості взаємодії образних і вербальних чинників психічної активності в умовах асоціативно-колірного експерименту // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка. – Т.V, ч. 4. – К., 2003. – С. 202-207.

6. Малик С.Д. Суб’єктивні враження досліджуваних про рекламні впливи (на матеріалі пропаганди автомотоспорту) // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка. – Т.V, ч. 5. – К., 2003. – С. 165-170.

Анотація

Малик С.Д. Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності суб’єкта. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01. – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей взаємодії образних і вербальних чинників