ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
УДК 631.145:631.372
ВЛАСЮК Петро Миколайович
ЕФЕКТИВНІСТЬ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОЄДНАННЯ ТЕХНІКИ
ТА ЖИВОГО ТЯГЛА НА ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ
У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського
господарства і АПК
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 1998
Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений
діяч науки і техніки України Котелянець В.І.,
головний науковий співробітник Інституту
аграрної економіки УААН.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Пилипченко Олександр Іванович, професор
кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту
Київського університету ім. Тараса Шевченко;
кандидат економічних наук, доцент
Здерєва Тамара Олександрівна, в.о. професора
кафедри економіки циільної авіації Київського
міжнародного університету цивільної авіації.
Провідна установа: кафедра економіки АПК Львівського
державного аграрного університету
Захист відбудеться “ ” жовтня 1998 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.350.01. при Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 252127 м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх.
Автореферат розісланий “ ” вересня 1998 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук Малік М.Й.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. З поглибленням ринкових відносин зростає актуальність комплексного формування матеріально-технічної бази в сільському господарстві та раціонального її використання. Одне з основних місць в матеріально-технічній базі відводиться енергетичним ресурсам, серед яких важлива роль належить транспорту. В складі енергетичних потужностей, враховуючи використання тракторів на перевезенні вантажів, на транспорт припадає 45-55%. Здійснюючи перевезення різних вантажів в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, транспорт впливає на ефективність виробництва. Від безперебійної та ритмічної роботи транспорту залежить повнота, своєчасність виконання технологічних процесів, а також рівень продуктивності рослинницьких і тваринницьких галузей. Тому дослідження питань, що стосуються використання різних транспортних засобів, транспортного обслуговування агропромислового виробництва, є актуальними.
Стан вивчення проблеми. Дослідженню проблеми формування та раціонального використання транспорту в сільському господарстві присвячені праці багатьох учених: Є.Бузовського, О.Бурлая, М.Вергуна, В.Гобермана, Н.Дорофеєвої, В.Ігнатова, В.Котелянця, Л.Кормакова, В.Перебийноса, О.Пилипченка, М.Пугачова, Б.Ходасевича, В.Ема та інших дослідників.
Наукові праці цих та інших вчених мають велике значення в плані поліпшення транспортного обслуговування сільськогосподарських підриємств у різні періоди їх розвитку, раціональної організації перевезення вантажів і використання транспортних засобів в умовах поглиблення спеціалізації та концентрації сільськогосподарського виробництва тощо. В останні роки обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення економічних взаємовідносин в сфері сільського транспору.
Проте на сучасному етапі, коли має місце спад виробництва сільськогосподарської продукції, коли практично єдиними енергоносіями на сільському транспорті є бензин та дизельне паливо, які до того ж різко подорожчали, потрібні додаткові дослідження, спрямовані як на ефективне використання механічних засобів транспорту, так і на раціональне їх поєднання з гужовим транспортом. Останнє зумовило вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною програми досліджень Інституту аграрної економіки УААН, сформованої на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 27 грудня 1990 р. № 390 “Про прискорення розвитку фундаментальних та прикладних досліджень по підвищенню ефективності використання науково-технічних розробок у розв’язанні продовольчої проблеми”. Дисертант брав участь в дослідженнях по темі 04.02. “Розробити пропозиції по підвищенню ефективності транспортного обслуговування та створенню ринку транспортних послуг в АПК” та інших розробках по транспортній тематиці у 1994-1997 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення шляхів поліпшення транспортного обслуговування сільськогосподарського виробництва, підвищення ефективності використання та раціонального поєднання техніки і живого тягла на перевезенні сільськогосподарських вантажів при одночасному зменшенні питомих витрат праці, коштів та нафтопродуктів.
Досягнення цієї мети потребує вирішення ряду завдань:
·
проведення аналізу рівня ефективності використання техніки та живого тягла на перевезенні вантажів;
·
встановлення тенденцій зміни обсягів перевезення вантажів та поєднання різних видів транспорту;
·
вдосконалення методичних положень економічної оцінки використання різних транспортних засобів в сільськогосподарському виробництві;
·
обгрунтування шляхів зниження затрат праці, коштів та нафтопродуктів на транспортуванні вантажів в АПК;
·
опрацювання пропозицій щодо розвитку робочого конярства в господарствах Західного Лісостепу;
·
обгрунтування необхідності оновлення основних фондів транспорту в сільськогосподарських підприємствах.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є економіка використання транспорту в аграрному секторі та організація перевезення вантажів в сільськогосподарському виробництві. Ці питання вивчались в господарствах Володимир-Волинського та Турійського районів Волинської області, які за структурою виробництва, забезпеченістю транспортними засобами та організаційними формами їх використання є типовими для Західного Лісостепу України.
Методологія і методика дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є економічна теорія, наукові праці і дослідження вітчизняних та закордонних вчених у галузі економіки й організації сільськогосподарського виробництва взагалі, а також економіки та організації використання транспорту в аграрному секторі.
Для розв’язання поставлених завдань застосовувались методи економічної теорії, а також такі методи досліджень: монографічний, системний підхід, інші загальноприйняті методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів досліджень, що виносяться на захист, полягає в тому, що проведене комплексне дослідження ефективності використання транспорту в сільськогосподарських підприємствах в умовах ринкових перетворень аграрного виробництва. До наукової новизни відносяться:
·
теоретично узагальнено особливості організації перевезення сільськогосподарських вантажів та використання транспортних засобів в сучасних умовах;
·
виявлено тенденції та закономірності зміни обсягів перевезень вантажів і їх структури, що впливають на ефективність сільськогосподарського виробництва;
·
удосконалено методичні положення економічної оцінки використання в сільськогосподарському виробництві різних транспортних засобів;
·
визначено напрями раціонального поєднання на внутрігосподарських роботах механічних видів транспорту та живого тягла;
·
розроблено пропозиції щодо скорочення витрат праці, коштів та нафтопродуктів на перевезенні сільськогосподарських вантажів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість керівникам господарств, районів та областей враховувати технічні, технологічні, організаційні та економічні аспекти подальшого розвитку сільськогосподарського транспорту. Практичне значення дослідження полягає і в тому, що:
·
запропоновані шляхи зниження енергомісткості перевезення вантажів в бурякосіючих господарствах;
·
розроблені пропозиції щодо підвищення продуктивності праці на перевезенні сільськогосподарських вантажів;
·
обгрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності організації перевезення вантажів в АПК.
Результати досліджень впроваджені в сільськогосподарських підприємствах Турійського району Волинської області, а також використовуються спеціалістами обласного управління сільського господарства та Міністерства агропромислового комплексу України, що підтверджується відповідними довідками.
Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему:
·
теоретично обгрунтовані напрями використання досягнень науково-технічного прогресу на сільському транспорті;
·
вдосконалено методичні положення економічної оцінки використання різних транспортних засобів в сільськогосподарському виробництві;
·
досліджено економічну ефективність поєднання техніки та живого тягла на транспортних роботах;
·
обгрунтовано шляхи зменшення витрат праці, коштів та нафтопродуктів на перевезення вантажів в процесі виробництва і реалізації продукції рослинництва й тваринництва.
Апробація результатів дисертації. Доповідна записка щодо підвищення ефективності використання транспорту в сільськогосподарському виробництві подана Міністерству агропромислового комплексу України. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на нараді в управлінні сільського господарства Волинської області та у відділі цін на матеріальні ресурси та робочу силу Інституту аграрної економіки УААН.
Публікація результатів дослідження. Матеріали досліджень опубліковано у 4 наукових працях, підготовлених самостійно, обсягом 1,1 друкованих аркуша.
Обcяг роботи та структура дисертації. Робота викладена на 149 сторінках комп’ютерного тексту, включає 24 таблиці і 5 рисунків. Список використаних літературних джерел нараховує 92 публікації.
Структура роботи.
Вступ.
Розділ I. Теоретичні основи організації перевезення вантажів в умовах ринкових перетворень аграрного виробництва. 1.1. Роль транспорту в сільському господарстві на сучасному етапі розвитку галузі. 1.2. Основні передумови поліпшення транспортного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції. 1.3. Використання досягнень НТП на сільському транспорті. 1.4. Методика визначення економічної ефективності використання транспортних засобів на перевезенні сільськогосподарських вантажів.
Розділ 2. Організація та економічна ефективність використання техніки і живого тягла на перевезенні сільськогосподарських вантажів. 2.1. Обсяг та структура вантажів у досліджуваних господарствах. 2.2. Вибір транспортних засобів для перевезення вантажів. 2.3. Витрати палива при транспортуванні сільськогосподарських вантажів. 2.4. Організація технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів у сільському господарстві.
Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання транспортних засобів у сільськогосподарському виробництві. 3.1. Перспективи розвитку транспорту в сільськогосподарських підприємствах. 3.2. Резерви економії праці та коштів на сільськогосподарському транспорті. 3.3. Скорочення втрат сільськогосподарської продукції при перевезеннях. 3.4. Економічні основи розвитку конярства.
Висновки і пропозиції.
Список використаних джерел.
Основний зміст дисертаційної роботи
У першому розділі - “Теоретичні основи організації перевезення вантажів в умовах ринкових перетворень аграрного виробництва”- розглянуто роль і основні передумови поліпшення роботи транспорту в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, методичні особливості визначення ефективності використання транспортних засобів у сільському господарстві, використання досягнень науково-технічного прогресу на сільському транспорті.
Якщо розглядати з теоретичних позицій переміщення вантажів, як продукцію транспорту, то це не новостворена річ. Кількість продукту не збільшується внаслідок його перевезення, робота транспорту полягає в переміщенні продукту з одного місця в інше. При цьому змінюється споживна вартість перевезеного продукту. Вартість доставки різних вантажів в процесі виробництва та реалізації продукції виступає у вигляді транспортних витрат. Враховуючи це, необхідно знаходити шляхи підвищення ефективності використання транспорту, скорочення витрат на перевезенні вантажів, що сприятиме підвищенню ефективності виробництва продукції рослинництва і тваринництва.
У сільському господарстві затрати праці на перевезення вантажів та навантажувально-розвантажувальні роботи становлять 25-30% від загальних витрат на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції. Прямі експлуатаційні витрати дещо менші і їх частка відповідно становить 17-22%. У зв’язку з подорожчанням нафтопродуктів зросла питома вага витрат по цій статті. Із загальної кількості спожитих нафтопродуктів в сільськогосподарських підприємствах на перевезення вантажів та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт витрачається в середньому 40% їх загальної кількості. Частка енергоносіїв у собівартості транспортних робіт значно зросла і становить близько 50%.
Дослідження основних напрямів науково-технічного прогресу на сільському транспорті свідчить про необхідність більш повного врахування технічних, технологічних та організаційних факторів. Специфічною особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що у кожного виробника сільськогосподарської продукції повинен бути власний транспорт, але з таким розрахунком, щоб він максимально використовувався протягом року. Разом з тим необхідно пожвавити роботу автотранспорту сільгоспхімії, ремонтно-транспортних, будівельних та інших підприємств, їх послуги тепер найдорожчі. Це пов’язано з тим, що в їх вартість включаються ПДВ та інші податки.
Розглядаючи роль транспорту в сільському господарстві на сучасному етапі розвитку галузі, слід дещо змінити акценти щодо місця тракторного та гужового транспорту. Специфіка сільськогосподарського виробництва, насамперед, розміщення його на значній території в умовах недосконалих доріг та бездоріжжя, необхідність щоденного перевезення невеликих партій вантажів, значне подорожчання нафтопродуктів вимагають раціонального використання тракторного транспорту та розширення обсягів робіт гужовим транспортом.
Використання досягнень науково-технічного прогресу на сільському транспорті вимагає здійснення технологічних процесів, які б забезпечували підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва і тваринництва і передбачали раціональне використання транспорту. Проблема розглядається під таким кутом тому, що в технологіях поряд із застосуванням нової техніки науково-технічний прогрес знаходить своє безпосереднє виявлення та забезпечує найбільш швидку віддачу. В рослинництві і тваринництві є багато особливостей, які необхідно враховувати при застосуванні різних технологій та транспортному забезпеченні виробничих процесів.
Однією з важливих передумов раціонального поєднання різних видів транспорту та ефективної організації перевезення вантажів в АПК є оволодіння фахівцями сільського господарства необхідними знаннями. В цьому зв’язку програми сільськогосподарських вузів та технікумів повинні бути доповнені такими питаннями: роль транспортного фактора в АПК в ринкових умовах; основи підвищення ефективності використання транспортних засобів у сільськогосподарських підприємствах; планування роботи транспорту та організація управління перевезеннями; особливості організації перевезення продукції рослинництва і тваринництва; вдосконалення економічних відносин на транспорті АПК.
В методичній частині цього розділу підкреслюється, що наявність в сільськогосподарських підприємствах різних транспортних засобів та різка зміна величини вартісних показників їх роботи вимагає перегляду й опрацювання нових підходів до економічної оцінки використання транспорту в аграрному секторі. Безумовно, як і раніше, необхідно враховувати затрати праці на перевезення вантажів та прямі експлуатаційні затрати. Але особливо важливо в сучасних умовах визначати енергоємність перевезення вантажів. Останнє пояснюється тим, що в сільськогосподарських підприємствах на перевезення вантажів витрачається велика кількість нафтопродуктів, а ціни на них непомірно зросли. Так, якщо у 1990 р. для придбання 1 т бензину треба було продати 450 кг пшениці, то у 1998 р. - 2,2 т, або майже у 5 разів більше.
Отже, в методичному плані все більш актуальним стає визначення енергоємності виконання транспортних робіт в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Критерієм можуть бути тільки прямі витрати бензину та дизпалива в розрахунку на 100 кілометрів пробігу автомобіля, або на один тонно-кілометр. При необхідності цей показник може бути визначений в умовному паливі.
У другому розділі - “Організація та економічна ефективність використання техніки і живого тягла на перевезенні сільськогосподарських вантажів” - проаналізовано обсяги та структуру вантажів, ефективність використання різних транспортних засобів, особливості організації ремонту, а також витрати нафтопродуктів на транспортних роботах.
Порівняно з 1990 р. в досліджуваних господарствах зменшені обсяги перевезень продукції врожаю, органічних та мінеральних добрив, кормів, а також будівельних матеріалів, значно менше реалізується продукції рослинництва і тваринництва. Загальний обсяг перевезень у 1990 р. в КСП ім. Кірова Турійського району на 1 га ріллі становив 48 т (з урахуванням повторності транспортування), а у 1997 р. - 29,4 т, в КСП ім. Котовського — відповідно 53,1 та 22,5 т, в КСП “Колос” - 52,6 та 20,4 т, тобто зменшення обсягу перевезень в 1,6, 2,4 та 2,6 раза.
Разом з тим аналіз вантажообороту сільськогосподарських підприємств показує, що необхідно здійснювати заходи щодо зменшення нераціональних перевезень. В зоні Лісостепу це транспортування з поля разом з коренями цукрових буряків землі та пожнивних залишків. Нижче наведені дані по Володимир-Волинському цукровому заводу, з яких видно, що більшість господарств доставляють корені з великою засміченістю (табл. 1).
Господарства першої групи найбільш віддалені від цукрового заводу, вони мають найнижчу засміченість - 12,3 %. В третю групу віднесені господарства, де засміченість досягала до 33-35 %, а в середньому вона дорівнювала 23,6 %. Це пояснюється насамперед тим, що в третій групі по багатьох господарствах здійснювалося потокове збирання та вивезення
1. Групування бурякосіючих господарств за питомою вагою вивезення з полів землі та пожнивних залишків
на Володимир-Волинський цукровий завод у 1997 р.
Показники |
Групи господарств за обсягами перевезень землі та пожнивних залишків (в % до загальної маси) |
В серед-
ньому по досліджуваних
до 13,5 | 13,6-18 | 18,1 та більше | господарствах
Кількість господарств в групі |
10 |
21 |
14 |
45
Засміченість коренів, % | 12,3 | 15,5 | 23,6 | 18,2
Середня відстань доставки буряків, км |
51 |
29 |
25 |
30
В середньому з одного
господарства перевезено:
цукрових буряків (всього), т |
729 |
1648 |
1802 |
1492
в т.ч.чистих коренів (залікова вага), т |
639 |
1392 |
1377 |
1220
землі та пожнивних
залишків, т |
90 |
256 |
425 |
272
Витрати на перевезення землі та пожнивних залиш-ків з одного господарства, грн. |
756 |
1395 |
2040 |
1454
цукрових буряків на завод безпосередньо від комбайна, тоді як в першій групі всі 10 господарств буряки вивозили за потоково-перевалочним методом.
Становище досить критичне, бо в цілому по всіх 45 господарствах було перевезено 12241 т землі та пожнивних залишків, або 272 т в середньому з одного господарства. Аналогічно нераціональні витрати праці, коштів та нафтопродуктів можна простежити в інших сировинних зонах. В цих умовах дуже важливо обладнати збиральні комбайни та навантажувачі цукрових буряків пристроями для видалення пожнивних залишків та землі.
Дослідження динаміки споживання дизельного палива та бензину в сільськогосподарських підприємствах свідчить про наявність тенденції спаду використання нафтопродуктів. В досліджуваних господарствах тільки за три останні роки споживання бензину зменшилось на 20-25%, дизельного палива в середньому на 15% (табл.2).
2. Динаміка споживання бензину та дизельного палива в досліджуваних господарствах Турійського району Волинської області |
Спожито в господарстві | Спожито палива
Роки | дизельного палива | бензи- | на 1 га ріллі
всього,т | в т.ч. на транспор-ті, т | ну, т | всього,
кг | в т.ч. на
транспор-ті, кг | те ж,
в %
КСП “Україна” (ріллі - 1247 га)
1995 | 195,6 | 55,0 | 72,4 | 215 | 102 | 47,4
1996 | 186,5 | 49,4 | 62,0 | 199 | 89 | 44,7
1997 | 169,3 | 46,2 | 57,4 | 182 | 83 | 45,6
1997р.в % до 1995 р. |
86,6 |
84,0 |
79,3 |
84,7 |
81,4 |
х
КСП “Колос” (ріллі - 1405 га)
1995 | 168,8 | 33,4 | 64,3 | 166 | 69 | 41,6
1996 | 157,6 | 30,1 | 55,2 | 151 | 61 | 40,4
1997 | 144,5 | 29,2 | 48,4 | 137 | 55 | 40,1
1997р.в % до 1995 р. |
85,6 |
87,4 |
75,3 |
82,5 |
79,7 |
х
Однак цей спад в енерговикористанні пояснюється не тільки і не стільки підвищенням рівня енергозбереження, а й невиконанням багатьох робіт, передбачених технологією. На поля господарств мало вивозиться гною і торфу, значно зменшилися обсяги перевезення будівельних матеріалів, а також виконання багатьох робіт в рослинництві та тваринництві.
Отже, по цих та інших господарствах понад 40% палива витрачається на транспортні роботи. При цьому із загальної кількості нафтопродуктів на транспортних роботах і в абсолютному і у відносному відношенні споживається більше в економічно міцних господарствах (КСП “Україна”, ім.Кірова) порівняно з слабкими (КСП “Колос”). Але скрізь недоліком є те, що переважна кількість автомобілів в сільськогосподарських підприємствах обладнана бензиновими двигунами.
В плані раціонального використання нафтопродуктів найбільш ефективними є великовагові автомобілі з дизельним двигуном. Ці автомобілі витрачають в 1,5-2 рази менше пального, ніж автомобілі середньої вантажопідйомності. Аналіз витрат пального на перевезенні автомобілями 100 т сільськогосподарських вантажів І класу залежно від марки автомобіля, його вантажопідйомності і відстані перевезення показує, що автомобіль ГАЗ-53А (відстань 30 км) витрачає 405 л бензину в той час, коли ЗІЛ-130 - 340 л, КамАЗ-5320 - 207 л дизельного палива, а КамАЗ-5320 з причепом ГКБ-8350 - 130 л дизельного палива.
В останні роки в господарства майже не надходили нові автомобілі, тракторні причепи тощо. Внаслідок цього склалася ситуація, коли беспосередньо в сільськогосподарських підприємствах 70-90% автопарку потребує капітальних та поточних ремонтів. Тому важливе значення має правильна організація ремонту та технічного обслуговування автомобілів. Однак в сільськогосподарських районах недостатній розвиток отримали засоби діагностування та технічного обслуговування автомобілів, в сільських автопарках низький рівень організації ремонтного виробництва. Дещо краща ситуація в спеціалізованих авторемонтних підприємствах. Але й там якість та ефективність капітального ремонту автомобілів, окремих вузлів, агрегатів і деталей залишаються низькими.
В районних центрах доцільно сконцентрувати технічні засоби та створити центральні станції технічного обслуговування автомобілів. Необхідно також значно підвищувати рівень оснащеності ремонтно-обслуговуючої бази автотранспорту безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах. В багатьох господарствах вона є примітивною і потребує значних коштів для вдосконалення. Враховуючи сучасний фінансовий стан підприємств, це значні кошти і господарства не в змозі забезпечити їх. Одним з важливих шляхів зміцнення ремонтної бази сільськогосподарських підприємств може бути удосконалення фінансового лізингу.
В розрахунках потреби капітальних вкладень на вдосконалення виробничої бази в господарствах передбачалось оснастити автопарки поряд з іншим необхідним обладнанням для проведення контрольно-регулювальних робіт, бо тепер більша частина їх виконується ручним способом. Механізація виконання цих робіт дозволить не тільки поліпшити працю ремонтників, а й підвищити їх продуктивність, можна буде більш продуктивно оцінювати технічний стан агрегатів і автомобіля в цілому. Балансова вартість гаражів та обладнання з розрахунку на один автомобіль на початок 1998 р. становить в досліджуваних господарствах 3,7-5,3 тис.грн. А потреба в додаткових капітальних вкладеннях відповідно 3,4-6 тис.грн. Ймовірний строк інвестування кожного окремого господарства припадає на 2001-2005 рр. Строк окупності додаткових капітальних вкладень на реконструкцію та створення бази технічного обслуговування і ремонту автомобілів у досліджуваних господарствах становитиме 4-7 років залежно від обсягів виконуваних робіт.
У третьому розділі — “Шляхи підвищення ефективності використання транспортних засобів у сільськогосподарському виробництві” - визначені обсяги перевезення вантажів в досліджуваних господарствах на 2005-2010 рр. та перспективи розвитку транспорту, показані шляхи скорочення втрат сільськогосподарської продукції при перевезеннях та економії праці і коштів на транспортних роботах, а також економічні основи розвитку конярства.
При визначенні обсягів транспортних робіт на перспективу виходили з того, що в найближчі роки почнуть працювати закони товарного виробництва, відбудеться економічне піднесення в аграрному секторі, а розвиток агропромислового виробництва буде здійснюватися на розширеній основі. Обсяги перевезення вантажів на 2005 та 2010 рр. встановлювалися методом прямого розрахунку по всіх основних видах продукції рослинництва і тваринництва, добривах, будівельних матеріалах і т.ін. Розрахунки велись по 26 колективних сільськогосподарських підприємствах Турійського району (табл.3).
3. Динаміка зміни обсягів перевезення
вантажів у колективних сільськогосподарських підприємствах
Турійського району (з урахуванням повторності транспортування)
Вантажі | Фактично | Прогноз
1990 р. | 1993 р. | 1997 р. | 2005 р. | 2010 р.
Продукція рослинництва (разом), тис. т |
974,0 |
708,3 |
485,6 |
777,4 |
975,7
В % до 1990 р. | 100 | 72,7 | 49,8 | 79,8 | 100,2
Органічні добрива, тис.т | 493,3 | 369,4 | 182,2 | 386,0 | 474,0
В % до 1990 р. | 100 | 74,9 | 37,0 | 78,3 | 96,1
Будівельні матеріали, тис. т |
191,8 |
99,7 |
38,5 |
107,3 |
211,5
В % до 1990 р. | 100 | 52,0 | 20,1 | 55,9 | 110,3
Інші вантажі, тис. т | 513,4 | 332,9 | 221,4 | 350,3 | 496,5
В % до 1990 р. | 100 | 64,8 | 43,1 | 68,2 | 96,7
Всього перевезень, тис. т | 2172,5 | 1510,3 | 927,7 | 1621,0 | 2157,7
В % до 1990 р. | 100 | 69,5 | 42,7 | 74,6 | 99,3
Збільшення обсягу транспортних робіт у 2005-2010 рр. матиме місце за рахунок підвищення урожайності, збільшення вивезення на поля органічних добрив та завезення будівельних матеріалів. Розподіл вантажів по видах транспорту здійснювався виходячи з усталеного використання різних видів транспорту, а також враховувалося значне подорожчання нафтопродуктів, з чим пов’язане підвищення ролі тракторного і гужового транспорту (табл.4).
Автотранспорт господарств передбачається використовувати на технологічних транспортних роботах, а також на перевезенні вантажів в межах району. Більшу частину будівельних матеріалів, що завозяться з обласного центру, з інших районів та областей, передбачено здійснювати залученим транспортом. Тракторний транспорт залишається основним видом транспорту на внутрігосподарських перевезеннях. А живе тягло буде використовуватись головним чином на обслуговуванні ферм, підвезенні насіння до сівалок, інших внутрісадибних роботах та обслуговуванні колгоспників. Залучений автотранспорт планується все ширше використовувати не тільки тому, що він найбільш ефективний, а й тому, що своєчасно поповнювати власний автопарк новими автомобілями не
4. Розподіл вантажів по видах транспорту
в сільськогосподарських підприємствах Турійського району
Засоби транспорту | 1997р. (фактично) | 2005р. (прогноз) | 2010р. (прогноз)
переве-зено, тис.т | % до підсум-ку | переве-зено, тис.т | % до підсум-ку | переве-зено, тис.т | % до підсум-ку
Автотранспорт господарств
| 384,0
| 41,4
| 663,2
| 40,9
| 828,6
| 38,4
Те ж, в % до 1997 р. | 100,0 | - | 198,7 | - | 215,8 | -
Автотранспорт інших підприємств, організацій
| 32,4
| 3,5
| 115,0
| 7,1
| 265,4
| 12,3
Те ж, в % до 1997 р. | 100,0 | - | 354,9 | - | 819,1 | -
Трактори з причепами | 431,5 | 46,5 | 708,3 | 43,7 | 876,0 | 40,6
Те ж, в % до 1997 р. | 100,0 | - | 164,1 | - | 203,0 | -
Живе тягло | 79,8 | 8,6 | 134,5 | 8,3 | 187,7 | 8,7
Те ж, в % до 1997 р. | 100,0 | - | 168,5 | - | 235,2 | -
Разом | 927,7 | 100,0 | 1621,0 | 100,0 | 2157,7 | 100,0
Те ж, в % до 1997 р. | 100,0 | - | 174,7 | - | 232,6 | -
буде можливості. Разом з тим в кожному сільськогосподарському районі важливо створити такі економічні умови, щоб колективні сільськогосподарські підприємства були зацікавлені користуватися залученим автотранспортом.
Виходячи з ефективності використання, передбачається, що 3-4 вантажних автомобіля з розрахунку на 1000 га ріллі доцільно направити на оснащення підприємств типу РТП, сільгоспхімії тощо. Це дасть можливість розширити централізовані перевезення продукції урожаю, завезення в господарства різних вантажів з меншими витратами праці, коштів та нафтопродуктів. Тому для виконання запланованого обсягу робіт по сільськогосподарських районах зерно-бурякосіючого напрямку необхідно мати 10-12 вантажних автомобілів з розрахунку на 1000 га ріллі, в т.ч. 7-8 повинні знаходитись безпосередньо в КСП, як технологічний транспорт. Відповідно універсальних тракторних причепів потрібно 9-11, а поголів’я робочих коней на 1000 га ріллі повинно бути в межах 28-32 голови. Вивчення залежності потреби господарств в транспортних засобах свідчить, що у невеликих господарствах, що мають 500-600 га ріллі, норматив потреби в тракторних причепах зростає в 1,2 раза, робочих коней — в 1,3 раза, а потреба в автотранспорті зменшується на 20-30%.
Порівняння ефективності використання живого тягла та техніки проводилось на фермі КСП ім. Кірова, де налічується 300 корів. Кожного дня необхідно підвезти корм та вивезти гній. Загальний обсяг транспортних робіт в зимовий період становить 30-35 т. Практично на всіх видах робіт, пов’язаних з обслуговуванням молочно-товарної ферми, найбільш дешевим є гужовий транспорт. Так, на підвезенні силосу затрати коштів на перевезення 9,8 т корму гужовим транспортом становлять 6,31 грн., трактором МТЗ-80 з причепом 2ПТС-4 - 17,2 грн., або в 2,8 раза більше. А на перевезенні 6 т соломи ці ж затрати майже в 3,5 раза вищі на тракторному транспорті, ніж на гужовому. В той же час на гужовому транспорті значно більші затрати праці. Тому для ефективного ведення господарства найбільш оптимальним є раціональне поєднання гужового і механічного транспорту.
Дослідження дають підстави для висновку, що гужовий транспорт слід використовувати на невеликих відстанях, і особливо коли радіус його використання не перевищує 1,5-2 км. На більших відстанях і на перевезенні значних партій вантажів слід використовувати трактори з причепами та автомобілі. Таке поєднання дає можливість зекономити тільки по одній фермі за зимовий період понад 7 т дизельного палива.
Узагальнення досвіду використання коней в досліджуваних та інших формуваннях показує, що наявність необхідної кількості робочих коней у господарстві сприяє кращому використанню автомобільного та тракторного транспорту. Проте питанням відтворення та раціонального використання робочих коней і волів не приділяється належної уваги. Племінна робота в конярстві переважно зосереджена на створенні рисистих порід коней для верхової їзди. А система заходів, спрямована на поліпшення місцевих порід коней, які в господарствах складають основу робочої худоби, втілюється в життя занадто повільно.
Висновки і пропозиції
1. Перехід аграрного сектора України до ринкових відносин вимагає більш ефективного використання транспортних засобів та раціональної організації перевезення сільськогосподарських вантажів. Проте за останні 6-7 років обсяги перевезення вантажів у більшості сільськогосподарських підприємств зменшились у 2-2,5 раза. Одночасно зросли витрати на перевезення вантажів, в основному за рахунок подорожчання нафтопродуктів.
2. Враховуючи, що на транспортні роботи припадає 25-30% затрат праці та до 40% всіх спожитих нафтопродуктів, в сільськогосподарських підприємствах важливо більше уваги приділяти вирішенню таких основних трьох питань:
·
впровадження різних високоефективних транспортних засобів, які найбільше відповідають умовам сільськогосподарського виробництва;
·
створення нових технологічних процесів, які б забезпечували підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва і тваринництва та передбачали раціональне використання транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів;
· ефективне поєднання та вдосконалення організації роботи різних транспортних засобів у сільськогосподарському виробництві.
3. У великих колективних сільськогосподарських підприємствах і надалі основним видом транспорту буде автомобільний, тому що він найбільш маневрений та забезпечує перевезення вантажів з найменшими затратами праці і коштів. Проте промисловість повинна перейти на випуск вантажних автомобілів сільськогосподарського призначення з дизельними двигунами. Експлуатаційна паливна економічність автомобілів з дизельними двигунами на перевезенні сільськогосподарських вантажів на 30-40% вища порівняно з автомобілями з карбюраторними двигунами. Доцільно також в господарствах переобладнувати відповідно і встановлювати на бензинових автомобілях дизельні двигуни. Це дає змогу зекономити з розрахунку на 100 км пробігу автомобіля до 8-10 літрів палива.
4. Ринкові перетворення в аграрному секторі вимагають раціонального поєднання власного та залученого в період пікових вантажоперевезень автотранспорту з інших підприємств і організацій. В державних та колективних сільськогосподарських підприємствах пік вантажоперевезень в жовтні перевищує обсяг транспортних робіт протягом січня-квітня у 7-10 разів. Тому для сучасних бурякосіючих господарств (КСП) Західного Лісостепу рекомендується з розрахунку на 1000 га ріллі мати 7-8 вантажних автомобілів, вантажопідйомність яких повинна становити 38-42 тонни.
5. Виробіток автомобілів в сільськогосподарських підприємствах за останні роки різко знизився і по досліджуваних підприємствах становить в межах 300-500 т на 1 тонну їх вантажопідйомності. Поліпшення вико-ристання автотранспорту та підвищення його виробітку необхідно здійснювати комплексно, в цілому по сільськогосподарських районах, виходячи з напрямів виробничої спеціалізації господарств, а також врахування умов і факторів експлуатації транспортних засобів. При цьому за рахунок раціонального поєднання всіх наявних транспортних засобів, що є в районах, є можливість підвищити виробіток вантажних автомобілів до 600-700 т на 1 тонну вантажопідйомності та знизити витрати на експлуатацію рухомого складу на 12-15%.
6. В звязку з тим, що в останні роки автопарки майже не поповнюються новими автомобілями, збільшуються обсяги робіт по технічному обслуговуванню та їх ремонту. В сучасних умовах технічні засоби для діагностування, технічного обслуговування, виконання складних ремонтних робіт тощо бажано встановлювати на станціях технічного обслуговування автомобілів. Застосування на СТО більш досконалих форм організації робіт, нового обладнання, технологічної оснастки тощо дасть можливість знизити витрати на виконання ремонтних робіт та підвищити коефіцієнт технічної готовності автопарку до 0,75-0,85 порівняно з 0,5-0,6 в останні роки.
7. В умовах сільськогосподарського виробництва, зокрема, необхідності обслуговування транспортними засобами технологічних агрегатів та щоденної потреби завезення кормів на ферми, а також перевезення інших вантажів, все більшого значення набуває тракторний транспорт. Щоб забезпечити оптимальне співвідношення між різними транспортними засобами, тракторний транспорт доцільно використовувати, залежно від стану доріг, на відстані до 3,5-5,5 км. Враховуючи, що автотранспорт бажано використовувати на впорядкованих дорогах, радіус його застосування повинен перевищувати 3-4 км.
8. Подорожчання нафтопродуктів та несвоєчасне оновлення автопарку КСП, створення фермерських та інших господарств призвело до того, що на перевезенні вантажів поряд з механічним все частіше використовується гужовий транспорт. Так, у 1990 р. в господарствах Західного Лісостепу кіньми перевозилось 3-4% вантажів, а в останні роки питома вага гужового транспорту в ряді господарств становить 12-15%. Дослідження показують, що гужовий транспорт найбільш ефективний на обслуговуванні ферм та перевезенні невеликих партій вантажів на відстані до 2,5-3 км.
9. В досліджуваних та інших районах, поряд із розвитком власної транспортної бази господарств, в ринкових умовах все більшого значення набуватимуть централізовані перевезення. Функції організаторів централізованих перевезень повинні виконувати заготівельники та переробники сільськогосподарської продукції. В бурякосіючих районах доцільно також поновити роботу вантажно-транспортних загонів по перевезенню буряків з полів, які бажано створювати при цукрових заводах.
10. Актуальною проблемою у сільськогосподарському виробництві залишається здійснення заходів щодо скорочення втрат продукції через несвоєчасне вивезення її з поля чи ферми, при завантаженні автомобілів та транспортних причепів без зупинки збиральних аграгатів, через непідготовленість транспортних засобів до перевезення конкретних вантажів, при доставці продукції по розбитих дорогах тощо. Особливу увагу слід приділити скороченню розриву між копанням та вивезенням цукристих, який за останні роки збільшився до 3-4 днів, а у віддалених господарствах — до 5-7 днів.
Список публікацій за темою дисертації
1. Власюк П.М. Раціонально поєднувати технічну та живу силу // Земля і люди України. — 1996. — №3. — С. 24-25.
2. Власюк П.М. Як поліпшити перевезення сільськогосподарських вантажів // Техніка АПК. — 1996. — №4. — С. 6-9.
3. Власюк П.М. Резерви економії праці та коштів на сільськогосподарському транспорті // Економіка АПК. — 1997. — №8. — С. 28-31.
4. Власюк П.М. Використання транспортих засобів // Економіка АПК. — 1997. — №4. — С. 37-40.
Анотації
Власюк П.М. Ефективність раціонального поєднання техніки та живого тягла на перевезенні вантажів у сільському господарстві.
Дисертацією є рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1998.
Викладені теоретичні основи організації перевезення вантажів в умовах ринкових перетворень аграрного сектора, результати досліджень ефективності використання у сільському господарстві автомобільного, тракторного і гужового транспорту. Обгрунтовані шляхи скорочення питомих затрат праці, коштів та нафтопродуктів на транспортних роботах в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, а також зменшення її втрат при доставці з полів та ферм.
Ключові слова: сільськогосподарський транспорт, перевезення вантажів, ефективність, живе тягло, нафтопродукти.
Власюк П.Н. Эффективность рационального сочетания техники и живого тягла на перевозке грузов в сельском хозяйстве.
Диссертацией является рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1998.
Изложены теоретические основы организации перевозки грузов в условиях рыночных преобразований аграрного сектора, результаты исследований эффективности использования в сельском хозяйстве автомобильного, тракторного и гужевого транспорта. Обоснованы пути сокращения удельных затрат труда, средств и нефтепродуктов на транспортных работах в процессе производства и реализации сельскохозяйственной продукции, а также уменьшения ее потерь при доставке с полей и ферм.
Ключевые слова: сельскохозяйственный транспорт, перевозка грузов, эффективность, живая тягловая сила, нефтепродукты.
Vlasiuk P.N. Efficiency of rational combination of machinery and draft animals when transporting agricultural goods.
Thesis is a manuscript.
Thesis is for candidate’s decree in the speciality of 08.07.02 — economics of agriculture and the agro-industrial complex. — The Institute of Agrarian Economics UAAS, Kyiv, 1998.
Theoretical principles of the organization of goods transportation under market transforming of the agrarian sector, results of research of efficient use of automobiles, tractors, and draft animals are expounded. Methods of reduction of labour costs, funds, and gasoline for transport during production and selling of agricultural products and reduction of losses when delivering products from fields and farms are substantiated.
Key words: agricultural transport, goods transportation, efficiency, draft animals, gasoline.
