ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НЕКОЗ Ірина Веніамінівна

УДК 378.147+802.0

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

(НА МАТЕРІАЛІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ)

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – | кандидат педагогічних наук, доцент

Десятов Тимофій Михайлович,

Міністерство освіти і науки України, заступник Міністра освіти і науки України.

Офіційні опоненти: –

– | доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Лозова Валентина Іванівна,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди,

директор інституту педагогіки і психології ім. В.О.Сухомлинського

кандидат педагогічних наук, доцент Федічева Наталія Володимирівна, Луганський національний педагогічний

університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри практики мовлення.

Провідна установа – | Криворізький державний педагогічний університет, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогіки.

Захист відбудеться 16 вересня 2004 року о 13 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 14 серпня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Становлення української державності – складний і тривалий процес. Реформи в суспільстві і, зокрема, в освіті тісно пов’язані з підготовкою висококваліфікованих фахівців різних спеціальностей, творчих особистостей, готових до постійного самовдосконалення. Зростання ролі особистості працівника як професіонала і громадянина у розвитку господарського, соціального та культурного життя суспільства спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу у вищій школі. Головна мета освіти і завдання держави щодо її реалізації визначаються Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та Національною доктриною розвитку освіти в Україні.

Особливості професійної підготовки спеціалістів з вищою освітою розкриті у працях С.Архангельського, В.Галузинського, О.Глузмана, О.Грішнової, Т.Десятова, Н.Кузьміної, І.Лернера, С.Маринчак, Н.Ничкало та інших. Процес професійної творчості був предметом наукового аналізу вчених і практиків: В.Андрєєва, О.Виговської, Н.Кінчука та інших. Результати наукових досліджень, які присвячені загальним питанням готовності особистості до професійної діяльності, представлені у роботах А.Вербицького, А.Ганюшкіна, Н.Кузьміної, Н.Левітова, В.Сластьоніна, Н.Тализіної та інших. Наукові доробки щодо специфіки професійної праці розглядаються С.Батишевим, О.Виговською, Л.Кондрашовою, О.Савченко, та іншими. У багатьох психолого-педагогічних дослідженнях звертається увага на загальні педагогічні засади професійної підготовки особистості (І.Зязюн, В.Сластьонін та ін.), окремі напрями підготовки майбутніх фахівців (С.Батишев, В.Ковальов, М.Махмутов, та ін.).

Виконання завдань, які стоять перед вищою школою, вимагає пошуку шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, підвищення вимог до організації розумової праці студентів. Особливе значення надається проблемі розвитку в студентської молоді пізнавальних інтересів. Пізнавальним інтересам належить одне з провідних місць серед основних чинників ефективного навчання, бо вони забезпечують активне пізнання світу. Проблема формування й розвитку пізнавальних інтересів знайшла своє висвітлення в працях сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників. Значний внесок до розвитку теорії пізнавального інтересу зробили ряд учених. Так, Н.Морозова визначила критерії пізнавального інтересу. Г.Щукіна окреслила тенденції та рівні розвитку пізнавального інтересу. Науковцями виділено основні ланки в ланцюгу формування пізнавальних інтересів: особистість і професіоналізм педагога (Н.Бібік, В.Демиденко, Н.Морозова, Г.Щукіна та ін.); зміст навчального матеріалу (В.Демиденко, Н.Морозова, Г.Щукіна, Р.Мільруд та ін.); нетрадиційні форми навчання (А.Алексюк, О.Гуменюк, А.Вербицький, Г.Костюк, .Оніщук, І.Підласий, А.Фурман та ін.); ігрова діяльність (А.Вербицький, А.Деркач, Д.Ельконін, П.Підкасистий, С.Щербак, П.Щербань та ін.); цікавість (Н.Тализіна, Д.Трайтак та ін.).

Наше дослідження пов’язане з вирішенням проблеми розвитку пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземної мови в умовах вищої професійної освіти. Значущість указаної проблеми обумовлена тими змінами, які визначають розвиток нашого суспільства. Європа – це перехрестя народів і культур, взаємодія яких породжує нові підходи, що визначають світову динаміку впродовж останнього тисячоліття. Цей діалог здійснюється насамперед через мову, володіння якою визначає міру причетності людини до всезагального. Саме тому характерною рисою і вимогою європейської освіти стало ґрунтовне опанування декількох іноземних мов і доскональне знання рідної, загальнодержавної мови.

Різноманітні аспекти проблеми формування пізнавальних інтересів студентів до іноземної мови відбиті в дослідженнях Н.Бібік, Г.Гусак, Н.Пимачкової, П.Щербань та ін. Концепцію особистісно-діяльнісного підходу до вивчення іноземної мови обґрунтовано І.Зимньою. Помітний унесок у підвищення ефективності та якості навчання іноземних мов зробили Л.Грицюк, А.Деркач, Р.Мартинова, Н.Федічева та ін. Хоча тематика наукових досліджень досить широка, одначе проблема формування пізнавальних інтересів до вивчення іноземних мов у студентів немовних спеціальностей залишається маловивченою. Таким чином, потреби суспільства до сучасного володіння фахівцями іноземною мовою, формування пізнавальних інтересів до її вивчення, з одного боку, та недостатній рівень висвітлення цього питання як у теорії, так і практиці вищої професійної освіти та неповне дослідження проблеми формування у студентів пізнавальних інтересів до вивчення іноземних мов на спеціальностях немовних профілів зумовили вибір теми дослідження “Формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей вищих навчальних закладів (на матеріалі вивчення іноземних мов)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до завдань плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки вищої і загальноосвітньої школи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького як складова комплексної теми “Наукові основи педагогічної освіти в університеті” (№ держреєстрації 01960012722) та затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 25.03.2003).

Об'єкт дослідження – процес формування пізнавальних інтересів студентів до вивчення іноземної мови в умовах вищої професійної освіти на спеціальностях немовних профілів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземних мов.

Мета дослідження полягає в тому, щоб теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити педагогічні умови формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення англійської мови.

Гіпотеза дослідження – ефективність формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземних мов буде успішною завдяки дотриманню таких педагогічних умов:

- відповідність засобів організації змісту навчального матеріалу, методів і прийомів навчання основним психолого-педагогічним принципам, які випливають із діяльнісного підходу до вищої професійної освіти;

- забезпечення управління формуванням активного діяльного ставлення студентів до мови як засобу спілкування за допомогою системи методів і прийомів організації діяльності студентів, яка дозволяє управляти також власне процесом формування пізнавальних інтересів;

- забезпечення єдності змістовної та діяльнісної складових навчального процесу, що дає змогу реалізувати систему методичних прийомів, які сприяють цілеспрямованому формуванню пізнавальних інтересів в умовах модульного навчання;

- педагогічно доцільна організація діяльності студентів, у процесі якої реалізується комунікативний компонент, що міститься в самому предметі цієї діяльності (лінгвістичний матеріал).

Відповідно до мети, предмета й гіпотези дослідження визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати психологічну й педагогічну літературу щодо проблеми формування пізнавальних інтересів у різних видах діяльності особистості, зокрема у навчанні.

2. Виявити специфіку формування пізнавальних інтересів в умовах вищої професійної освіти та науково обґрунтувати оптимальні педагогічні умови, що впливають на формування в студентів немовних спеціальностей пізнавальних інтересів до вивчення іноземних мов.

3. Здійснити комплексний аналіз пізнавальної діяльності студентів немовних (фізико-математичних) спеціальностей у процесі вивчення англійської мови й виявити системно-структурні компоненти, які дозволяють організувати зміст навчального матеріалу, виходячи з логіки діяльності особистості при самостійному аналізі мовної ситуації.

4. Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей в умовах вищої професійної освіти.

5. Розробити методичні рекомендації для викладачів іноземних мов щодо формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземних мов.

У процесі реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні – методи аналізу (історіографічний, порівняльний, ретроспективний) для зіставлення наукових поглядів різних авторів щодо зазначеної проблеми, розгляду теоретичних питань з метою з’ясування понятійного апарату та розробки педагогічних умов формування у студентів немовних спеціальностей пізнавальних інтересів; емпіричні – прогностичні (самооцінка, взаємооцінка, експертна оцінка, узагальнення незалежних міркувань); обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження, самооцінка); діагностичні (анкетування, тестування, опитування) з метою визначення рівнів сформованості пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей та систематизування найбільш дієвих форм роботи, засобів, методів формування пізнавальних інтересів; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий) для перевірки ефективності застосування певних технологій формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей; кількісний і якісний аналізи результатів дослідження з використанням методів статистики (математична обробка отриманих даних, графічне відображення результатів) з метою аналізу результатів експериментальної роботи.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять ідеї Г.-В.Ф.Гегеля про загальні схеми діяльності в процесі перетворення людиною не тільки природи, але й самої себе; положення діяльнісного підходу до організації навчально-виховного процесу у вищій школі (Г.Атанов, Л.Виготський, В.Давидов, В.Іванов, Е.Ільєнков, Г.Костюк, О.Леонтьєв, М.Скаткін та ін.); основні положення теорії пізнання про активну діяльність суб’єктів пізнання (М.Данилов, О.Киричук, В.Лозова й ін.); окремі положення теорії розвивального навчання В.Давидова та ін., відповідно до яких мотиваційна, спонукальна функція пізнавального інтересу досягається внаслідок об’єднання окремих ситуацій навчальної діяльності на етапі, коли освоєння засобів виведення системи мовних (у контексті нашого дослідження) понять дозволяє здійснити перехід до виділення студентами навчально-теоретичного завдання; стратегія формування мотивації навчання (М.Алєксєєва, В.Буряк, С.Вітвицька, О.Дусавицький, О.Леонтьєв, В.Лозова, Н.Морозова, Г.Щукіна й ін.); принцип комунікативного співробітництва, який ґрунтується на тому, що навчання є процесом міжособистісної взаємодії і спілкування; принцип модульності (А.Алексюк, О.Гуменюк, А.Фурман й ін.).

Наукова новизна роботи: подальшого розвитку набуло обґрунтування положення про те, що система засобів і способів управління формуванням активного, діяльного ставлення студентів до мови як засобу спілкування дозволяє в умовах вищої професійної освіти керувати й власне процесом формування пізнавальних інтересів, аж до реалізації їх мотивуючої функції; дістали подальшого розвитку та конкретизації педагогічні умови формування пізнавальних інтересів студентів до вивчення іноземних мов; вперше визначено їх місце у структурі системних зв’язків джерел, засобів та умов формування пізнавальних інтересів; подальшого розвитку дістало положення про те, що модульна організація навчального матеріалу дає змогу організувати управління процесом навчання студентів таким чином, що формування пізнавальних інтересів здійснюється в міру їх проходження у своєму розвитку через ряд самостійних етапів (модулів), кожному з яких відповідає домінуючий спосіб організації навчальної і навчально- професійної діяльності.

Теоретичне значення роботи полягає у визначенні понять: джерела, умови, засоби формування пізнавальних інтересів; у розробці методики діагностики рівня розвитку пізнавальних інтересів студентів; у створенні моделі управління формуванням пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей в умовах модульної організації змісту навчання.

Практичне значення роботи. Підготовлено методичні рекомендації для викладачів іноземних мов щодо формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземних мов; експериментально перевірено, що впровадження у навчально-виховний процес розробленої системи методичних прийомів сприяє активному і свідомому засвоєнню студентами навчального матеріалу, їх саморозвитку і самовдосконаленню; загалом результати дослідження можуть бути використані викладачами іноземної мови й інших дисциплін у своїй практичній роботі.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького безпосередньо у процесі педагогічної діяльності автора під час проведення формуючого експерименту в системі професійної підготовки майбутніх фахівців на кафедрі іноземних мов, на курсах підвищення кваліфікації вчителів англійської мови Черкаського обласного інституту післядипломної освіти, на кафедрі мовної підготовки Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, на кафедрі іноземної мови Черкаської академії менеджменту, на кафедрі іноземних мов Білоцерківського державного аграрного університету. У процесі експериментального дослідження охоплено 456 студентів, 67 викладачів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховному процесі на кафедрі іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 1281/01-11 від 09.09.03); Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля (довідка № 976 від 4.09.03), Черкаської академії менеджменту (довідка №324 від 10.09.03 ); Білоцерківського державного аграрного університету (довідка №2 від 20.11.03).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої та вищої школи” (Полтава, 2001); “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (Мелітополь, 2001); на щорічних підсумкових науково-методичних семінарах кафедри педагогіки і соціальної роботи та кафедри педагогіки вищої та загальноосвітньої школи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (1999–2004); на курсах підвищення кваліфікації вчителів англійської мови Черкаського обласного інституту післядипломної освіти.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 8 публікаціях. Серед них 5 статей у наукових фахових виданнях, 2 – у збірниках матеріалів конференцій, методичні рекомендації “Формування пізнавальних інтересів студентів у процесі вивчення іноземної мови”.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (278 найменувань), 4 додатків на 56 сторінках. Повний обсяг роботи – 259 сторінок. Робота містить 14 таблиць і 4 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, окреслено методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації і впровадження основних положень дисертації.

У першому розділі – “Формування пізнавальних інтересів студентської молоді як психолого-педагогічна проблема” – на основі аналізу філософської, психологічної і педагогічної літератури розглядається проблема формування інтересів у різних видах діяльності людини з погляду досліджуваної проблеми. Проведено аналіз багатозначного поняття „інтерес” і різних підходів до нього та підтверджено той факт, що інтерес є предметом дослідження різних наук (філософії, соціології, фізіології, психології, педагогіки).

Аналіз педагогічної та психологічної літератури показує, що поряд з розходженнями спостерігається спільність аспектів, спрямованих на розкриття феномену інтересу, його зв'язку з різноманітними психічними процесами. Підкреслюється включення інтересу в найважливіші особистісні утворення – відношення, потреби, спрямованість суб’єкта, активні процеси свідомості і діяльності. Важливим для характеристики загального поняття інтересу є приналежність його – як інтегративної властивості особистості – до всієї життєдіяльності людини.

У роботі докладно проаналізовані класифікації інтересу, розроблені В.Івановим, Л.Гордоном, М.Добриніним, Н.Морозовою; надається аналіз структури інтересу – це сплав інтелектуальних, вольових і емоційних процесів, що взаємопроникають і впливають один на одного.

Аналіз наукової літератури з окресленої проблеми зумовив визначення інтересу у межах дослідження як емоційно забарвлене ставлення людини до навколишнього світу, спрямованість людини на певний об’єкт чи певну діяльність, викликану позитивним, зацікавленим ставленням до когось, чогось. Інтерес не є незмінним, він піддається формуванню, збагаченню, розвитку.

Під пізнавальним інтересом розуміємо вибіркову спрямованість людини на пізнання предметів, явищ, подій навколишнього світу, яка активізує психічні процеси, діяльність людини, її пізнавальні можливості; це – спонукальна сила навчального процесу. На основі аналізу різних підходів до визначення пізнавального інтересу виділено такі критерії, при наявності яких можна говорити про існування пізнавального інтересу студентів. Пізнавальний інтерес характеризується: рівнем опосередкування; предметною направленістю як якісною змістовною характеристикою; кількісною характеристикою змісту, який охоплюється, тобто широтою інтересу; глибиною чи укоріненням у системі потребнісних відношень особистості; інтенсивністю чи показником рівня труднощів, які необхідно перемогти при виконанні діяльності, яка сама інтересу не викликає, але виконання якої є умовою здійснення особистістю діяльності, яка її цікавить; тривалістю. Дослідження показують, що найбільше значення пізнавальний інтерес має як мотив навчання. Мотив навчання – внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумову активність. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності, від рівня сформованості яких залежить успішність і результативність учіння. В українській і зарубіжній літературі недостатньо висвітлені мотиви навчальної діяльності студентів немовних профілів в умовах вищої професійної освіти. Не досліджувана проблема формування пізнавальних інтересів у студентів до різноманітних предметів взагалі і до іноземної мови зокрема, яка займає особливе місце серед інших дисциплін. Саме з цих позицій слід трактувати мету оволодіння іноземною мовою, а водночас і шукати засоби підвищення інтересу до її вивчення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає можливість конкретизувати деякі методологічні принципи щодо розвитку інтересу:

1. Основою розвитку інтересу, як і формування особистості взагалі, є діяльність. Формування та розвиток пізнавального інтересу пов’язаний з такими поняттями як “пізнавальна діяльність”, “навчальна діяльність”, “навчально-пізнавальна діяльність”, “навчально-професійна діяльність”. У дослідженнях В.Давидова, П.Гальперіна, Н.Тализіної й інших реалізований діяльнісний підхід до процесу навчання. Будь-яка діяльність починається тоді, коли сформовані потреби в ній. Пізнавальною слід вважати таку діяльність, що сприяє розширенню знань. Навчальна діяльність студентів передбачає: виконання певних дій з навчальним матеріалом; перетворення матеріалу, який вивчається, в мету цих дій. Змістом навчальної діяльності студентів є оволодіння ними ставленням до дійсності і відповідним цьому ставленню засобом орієнтації в ній. У контексті нашого дослідження під навчально-професійною діяльністю ми розуміємо таку спеціально організовану діяльність студентів, яка дозволяє пов’язати вивчення іноземної мови з поглибленням уяви про майбутню професійну діяльність.

2. Активність є необхідною умовою розвитку пізнавального інтересу.

3. Принцип відповідності діяльності віковим психологічним особливостям.

Ці теоретичні положення покладено в основу визначення умов, джерел і засобів формування та розвитку пізнавальних інтересів.

Ми розглядаємо “джерела” як цілісні компоненти системної організації навчального процесу, що охоплюють окремі її сфери і дозволяють реалізовувати ідею управління процесом формування психічних утворень суб'єкта при виділенні кожного з них в якості головного.

Оскільки найважливішим чинником, який забезпечує ефективність оволодіння мовою, є спілкування, то у класифікацію засобів, які формують пізнавальні інтереси, ми додали ще один компонент – засоби формування пізнавальних інтересів, пов'язані із суб’єкт-суб'єктними відносинами, що виникають у процесі навчальної діяльності. Ми розуміємо під засобами формування пізнавальних інтересів сукупність організаційно управлінських чинників змістовного, процесуального і комунікативного характеру, які складають рушійну силу навчального процесу і які дозволяють реалізувати його мету і завдання на рівні загальнодидактичних принципів методичного і матеріального забезпечення пізнавальної діяльності.

Ми визначаємо умови як конкретизацію прояву засобів на матеріалі різноманітних навчальних предметів, які враховують вікові психічні особливості студентів, рівень загальнопрофесійної, психологічної і методичної підготовки викладача і які у зв’язку з цим виступають у вигляді сукупності суб’єктивованих чинників (методичних прийомів) при організації навчального процесу.

Розробка моделі управління формуванням пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей передбачає: побудову попередньої моделі і розробку програми навчання на основі теоретичного аналізу проблеми; експериментальну перевірку програми і моделі управління формуванням та розвитком пізнавальних інтересів; доробку програми в процесі експериментального навчання, уточнення складу і корекцію структури окремих форм організації діяльності студентів; визначення сукупності показників, що діагностуються в процесі експериментального навчання; корекцію моделі управління; експериментальну перевірку допрацьованої програми і моделі.

Для побудови моделі управління формуванням пізнавальних інтересів студентів розроблена програма вивчення англійської мови для студентів немовних спеціальностей з урахуванням вихідного рівня студентів. Основою для аналізу результатів навчання є ланцюжок: програма – процес навчання – результат – параметри результату – прогнозовані зміни. На основі експериментальної програми розроблена модель управління формуванням пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей при вивченні англійської мови в умовах модульного навчання, яка складається з чотирьох рівнів, що відповідають чотирьом модулям.

У другому розділі – “Експериментальна робота з формування пізнавальних інтересів до вивчення іноземної мови студентами немовних спеціальностей вищого навчального закладу” - розглянуто мету, завдання і принципи організації експериментального дослідження.

Метою експериментального дослідження є підтвердження гіпотези, що ефективність формування пізнавальних інтересів студентів спеціальностей немовних профілів визначається сукупністю чинників, які обумовлюють формування пізнавальних інтересів в освітньому процесі вищого навчального закладу в цілому, на матеріалі вивчення англійської мови зокрема; сукупністю умов його найбільш ефективної реалізації, а також вибором адекватних форм, засобів і методів роботи для досягнення поставлених цілей. Формування пізнавальних інтересів студентів розглядається як один з елементів системи комплексної фахової підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі, яка має свою мету, засоби її втілення і результат. Програмою дослідження передбачалося вирішення ряду теоретико-аналітичних і методичних завдань, які були обґрунтовані у першій частині дослідження. В експериментальній роботі (констатуючий та формуючий експерименти) взяли участь 456 студентів, 67 викладачів, 212 випускників шкіл.

Взаємозв’язок та наступність процесів формування пізнавальних інтересів школярів та студентської молоді зумовили вивчення форм, методів та засобів навчання, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів до вивчення англійської мови, що відзначаються не лише студентами, а й випускниками загальноосвітніх шкіл. Це – різноманітні форми парної та групової роботи, ігрові ситуації, проведення заліків; позаурочні форми роботи: концерти, зустрічі; використання додаткового матеріалу, словесні та практичні методи у поєднанні з наочними методами тощо. Серед факторів, які позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів, респонденти відзначили особистість викладача; негативні фактори – одноманітність на заняттях, недостатня кількість цікавої інформації, недостатність спілкування іноземною мовою, невідповідність рівня учнів вимогам учителя, відсутність індивідуального підходу, часта зміна вчителів, погані оцінки, недостатність використання технічних засобів навчання, небажання вчитися взагалі.

Анкетування дозволило виявити потребнісно-мотиваційні характеристики учнів – випускників шкіл та першокурсників Черкаського національного університету та зробити висновки: пізнавальні інтереси випускників шкіл та першокурсників сформовані, але потребують подальшого розвитку відповідно до сфери професійної діяльності та вимог до загальнокультурного рівня сучасного фахівця; пізнавальні інтереси старшокласників та студентів перших курсів носять вибірковий характер; необхідно розвивати навички самостійної та творчої роботи для успішного формування та розвитку пізнавальних інтересів.

Аналіз результатів тестування щодо взаємозв’язку пізнавальних інтересів з професійною спрямованістю показує, що пізнавальний інтерес, який відноситься до сфери фахового самовизначення, істотно пов'язаний з пізнавальним інтересом до конкретних предметів, які сприяють саморозвитку особистості і реалізації творчих можливостей.

Виявлення структури мотивів вивчення англійської мови студентами, встановлення ієрархії цих мотивів, тобто їх структурного співвідношення як чинників пізнавальної діяльності, проводилось за допомогою тестування методом групового опитування студентів. Визначено загальний коефіцієнт кожного мотиву. У вищому навчальному закладі мотиви вивчення іноземної мови зазнають значних змін порівняно з такими у загальноосвітній школі. Так, у ВНЗ водночас з пізнавальними мотивами велику роль відіграють соціальні мотиви, які мають широкий спектр свого прояву. Передусім це прагнення особистості шляхом учіння утвердити свій соціальний статус – у суспільстві, у певному соціальному колективі. Підвищення вимог до професійної підготовки визначається соціально-економічними перетвореннями в країні, тому знання іноземних мов та високий професіоналізм – необхідні риси сучасних фахівців. Для студентів фізико-математичних дисциплин формування пізнавального інтересу до іноземних мов, яке здійснюється у контексті майбутньої професії – це шлях генералізації отриманих ними знань, умінь та навичок.

У процесі дослідної роботи в експериментальних та контрольних групах визначалися рівні розвитку пізнавальних інтересів, рівні активності та успішність навчання, що є показником сформованості пізнавальних інтересів.

Оцінка рівнів розвитку пізнавальних інтересів проводилася за авторською методикою, методикою Г.Щукіної, з урахуванням даних експертної оцінки студентів викладачами університету. Коефіцієнт кореляції між отриманими результатами за даними методиками складає відповідно 0,7 та 0,68, що говорить про існування тісного зв’язку між трьома показниками. Детермінантами пізнавальної активності виступають мета, мотиви та умови діяльності. Цілеспрямована зміна одного з указаних параметрів призводить до зміни кількісних та якісних характеристик пізнавальної активності.

Отримані експериментальні дані вказують на те, що на початку експериментального навчання рівні розвитку пізнавальних інтересів, рівні активності та успішність навчання в експериментальних та контрольних групах були майже однаковими, що відповідає вимогам проведення експериментального навчання для отримання достовірних даних.

Проведений аналіз факторів, які впливають на вивчення студентами іноземних мов, привів до таких висновків:–

потреба вдосконалення знань з іноземних мов серед студентів постійно зростає завдяки змінам, які відбуваються у нашому суспільстві: розширення контактів, широкий вихід на зовнішньоекономічну арену, створення спільних підприємств, що є реальною можливістю перспективної професійної кар’єри за умови володіння іноземною мовою, результат – зростання позитивної мотивації з боку студентів;

– необхідність розвитку вмінь та навичок професійно-орієнтованого говоріння та аудіювання, поряд з цим оволодіння читанням є пріоритетним для більшості студентів; розширення письмових контактів із зарубіжними колегами зумовлює необхідність розвитку умінь та навичок письма як виду мовленнєвої діяльності.

У ході формуючого експерименту організаційним підґрунтям для вирішення завдань дослідження було обрано принцип модульності. Модуль розглядається, з одного боку, як замкнута одиниця навчального процесу, який має свої цільові установки та зміст. З іншого боку, це відкрита структурна система, яка має свій “вхід” та “вихід”. Під “входом” розуміється сукупність попередніх знань, які необхідні студентам як базові для оволодіння новими знаннями. “Вихід” – це визначена та представлена студентам інтегрована мета навчання певного модуля. Процес учіння забезпечують предметний зміст, прийоми та методи навчання, які використовуються, і відповідно підібраний матеріал. Кожен модуль включає різноманітні організаційні форми навчання та обов’язковий на заключному етапі контроль, за результатами якого студент має змогу переходити до наступного модуля.

На різних етапах навчання нами обґрунтовувалися та застосовувалися форми і прийоми інтенсивного методу навчання; проблемне навчання; рольові ігри; скоромовки та римовки, прислів’я та приказки; денотатна тематичність; комунікативна діяльність з використанням асоціативних зв’язків; реферування; самостійне читання фахової літератури; пошук додаткового матеріалу з фаху; різні форми тестового контролю (“клоуз-тести”, контрольно-навчаючі тести, граматичні тести, фонетичні тести) та самоконтролю знань (робота в мікрогрупах без безпосереднього контролю, прогностичний контроль).

Визначаючи показники ефективності навчання в експериментальних і контрольних групах, враховувалися такі дані: обсяг, глибина розуміння і оперативність знань студентів; ступінь оволодіння уміннями діалогічного і монологічного висловлення, а також уміннями самостійної пізнавальної діяльності.

У процесі експериментального навчання здійснювалося фіксування даних про хід експерименту на основі проміжних зрізів, які характеризують зміни об'єктів під впливом експериментальної роботи, визначення утруднень і можливих типових недоліків у ході проведення експерименту. Кінцеві дані експерименту були отримані в результаті аналізу спостережень за студентами під час експерименту, індивідуальних бесід зі студентами і викладачами, анкетування, порівняння проміжних зрізів активності та успішності навчання студентів, визначення кінцевого рівня показників інтересів.

Рівень розвитку пізнавальних інтересів до вивчення іноземних мов у експериментальних групах виріс у середньому на 1,5%. У контрольних групах – збільшився незначною мірою (на 0,4%). Експертні оцінки викладачів після проведення формуючого експерименту, показують, що пізнавальні інтереси до предметів зазнали незначних змін. Зростання пізнавальних інтересів в мовній сфері обов'язково веде до росту професійних інтересів, але дещо пізніше, тому що іноземна мова розкриває нові можливості, пов’язані з кваліфікованим використанням літератури, досвідом роботи та рівнем мовної освіти. В міру актуалізації цих можливостей зростуть і професійні інтереси.

Пізнавальний інтерес підвищує пізнавальну активність, допомагає вибрати об’єкт діяльності. Активність виступає одним із чинників розвитку пізнавального інтересу. Врахування різних показників активності (ініціативність, енергійність, інтенсивність діяльності, самодіяльність, саморегуляція, творчість тощо) дає змогу фіксувати рівні активності особистості, а саме: репродуктивно-наслідувальний, якому притаманна готовність оволодівати готовими знаннями; пошуково-виконавський, який характерізується вибірково-відтворювальною діяльністю; творчий, якому властива готовність до самостійного творення нового.

Таблиця 1

Показники рівнів активності студентів

на початку й у кінці експерименту

Групи | Рівні активності | Репродуктивно-наслідувальний | Пошуково-виконавський | Творчий | До екс. | 1й зріз | 2й зріз | До екс. | 1й зріз | 2й зріз | До екс. | 1й зріз | 2й зріз | Експерим. | 60% | 32% | 10% | 36% | 48% | 56% | 4% | 20% | 34% | Контр. | 56% | 49% | 40% | 38% | 43% | 48% | 6% | 8% | 12% |

Успішність в експериментальних групах зросла на 22% порівняно з контрольними групами, що є достатньо істотно, оскільки цей показник порівнюється з кінцевим показником контрольних груп, всередині яких також спостерігалося зростання успішності.

Математична перевірка результативності експериментального навчання проводилася за допомогою коефіцієнта сполучень Ф, який запропоновано К.Пірсоном. Ф = 0,049 при вибірці більше ста студентів. Цей результат відповідає показнику 0,95, що свідчить про те, що експериментальне навчання є достатньо результативним.

Аналіз експериментальної роботи засвідчив, що до умов, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів, слід віднести: відповідність засобів організації змісту навчального матеріалу, прийомів і методів навчання основним психолого-педагогічним принципам, які випливають із діяльнісного підходу до вищої професійної освіти; забезпечення змістовної та діяльнісної єдності складових навчального процесу, що дозволяє реалізувати систему методичних прийомів, які сприяють цілеспрямованому формуванню пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей в умовах модульного навчання.

Комплексний аналіз діяльності студентів немовних спеціальностей при вивченні іноземних мов, який було здійснено експериментальним шляхом, свідчить про суттєві якісні та кількісні зміни щодо формування пізнавальних інтересів, що доводить ефективність запропонованої моделі.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми та результати експериментальної роботи дозволили зробити висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й основне розв’язання проблеми формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземних мов, що виявляється у визначенні пізнавального інтересу, його структури, виявленні специфіки формування пізнавальних інтересів в умовах вищої професійної освіти; обґрунтуванні та перевірці оптимальних педагогічних умов, що впливають на формування у студентів пізнавальних інтересів до вивчення іноземних мов на спеціальностях немовних факультетів; доведення можливості використання іноземної мови як одного із засобів у системі формування освіченого, високопрофесійного спеціаліста у своїй галузі.

2. Під час дослідження було розкрито суть та зміст понять „інтерес”, „пізнавальний інтерес”, сформульовано визначення означених термінів. Під пізнавальним інтересом ми розуміємо вибіркову спрямованість людини на пізнання предметів, явищ, подій навколишнього світу, яка активізує психічні процеси, діяльність людини, її пізнавальні можливості. Складна природа пізнавального інтересу, його об'єктивно-суб'єктивна основа, вибіркова націленість на пізнання предметного світу, психологічна оснащеність інтелектуальними й емоційно-вольовими процесами, дозволяє розглядати пізнавальний інтерес як найважливіше особистісне утворення особистості.

3. У запропонованому нами підході системоутворюючим фактором сукупності зазначених понять є ідея управління формуванням психічних утворень у навчальному процесі. З огляду на це, джерела формування пізнавальних інтересів розуміються як цілісні компоненти навчального процесу, кожен з яких, узятий окремо, дозволяє реалізувати управління навчальним процесом. Своєю чергою засоби формування пізнавальних інтересів виступають як співвіднесені передусім з виділеним джерелом організаційно-управлінські чинники. Умови формування пізнавальних інтересів виступають конкретизацією засобів на матеріалі окремих предметів. Крім того, вони реалізують у формі конкретних методичних прийомів зв'язок дидактичних і психолого-педагогічних чинників у ситуації конкретного навчального процесу.

4. Навчання, яке ґрунтується на принципі розумної доцільності, який в цьому контексті виступає як органічне поєднання переваг окремих педагогічних і психолого-педагогічних теорій з урахуванням можливостей їх використання в умовах вищої професійної освіти у певних соціально-економічних умовах, що знайшло підтвердження в експериментальних дослідженнях, можливе, якщо воно базується по-перше, на закономірностях управління навчальним процесом; по-друге, на ідеях проблемного навчання; по-третє, ідеях модульного навчання; по-четверте, на основних положеннях контекстно-знакового підходу. Чинником, який забезпечує органічність теоретичних побудов, може бути лише діяльнісний підхід до навчання та ідея активності суб'єкта навчальної діяльності.

5. Модульна організація навчального процесу дозволяє реалізувати дієвість таких форм, методів і засобів навчальної роботи, які забезпечують формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземних мов в умовах вищої професійної освіти, активізують їхню діяльність. До того ж, як показали наші дослідження (мова йде про динаміку й закономірності формування пізнавальних інтересів, які виступають свого роду з’єднувальною ланкою між навчальною діяльністю й особистістю, оскільки вони формуються у навчальній діяльності, але являють собою особистісне утворення), можливий своєрідний “модульний” підхід до вирішення освітянських (у широкому сенсі цього поняття) завдань. Він полягає в реалізації ідеї виховання особистості за допомогою об'єднання у своєрідні блоки окремих компонентів його змісту.

6. Формування пізнавальних інтересів студентів відбувається залежно від їхнього проходження у своєму розвитку через ряд самостійних (зблокованих за змістом управлінських завдань, які розв’язуються) етапів (модулів). На заключному етапі відбувається узагальнення пізнавальних інтересів, їх абстрагування від конкретного змісту, завдяки чому пізнавальні інтереси набувають функції мотиву навчальної діяльності. Зазначені етапи формування - це органічно пов'язані блоки, які в своїй сукупності не що інше, як модель управління формуванням пізнавальних інтересів. Тільки наявність такої моделі у свідомості викладача й глибоке розуміння ним ланцюжка джерел, засобів і умов формування пізнавальних інтересів уможливлять одержання реальних результатів у процесі пізнавальної діяльності.

7. В умовах модульного навчання іноземній мові студентів немовних спеціальностей можлива реалізація мотивуючої функції пізнавальних інтересів при забезпеченні їх узагальненості й усталеності. Умови, які дозволяють цілеспрямовано реалізувати виявлені механізми формування пізнавальних інтересів, повинні забезпечувати інтеріоризацію спільно-розподілених компонент діяльності студентів у контексті реалізації модульної організації навчального процесу. Спільно-розподілена діяльність виступає найважливішою умовою надання інтересам узагальненості й усталеності. Ще однією умовою є комунікативний характер навчання.

8. Існуючі методики діагностики рівня розвитку пізнавальних інтересів, на наш погляд, не диференціюють інтерес та рівень домагань учнів і студентів. Запропонована нами методика діагностики дає змогу більш точно продіагностувати рівні розвитку пізнавальних інтересів, хоча й вона потребує вдосконалення.

9. Методичні рекомендації з формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей у ході вивчення іноземних мов можуть бути використані у навчально-виховному процесі в умовах вищої професійної освіти та вчителями шкіл.

Розглянуті питання не вичерпують усієї місткої проблематики дослідження, вони дозволяють поставити ряд завдань, які потребують обов’язкового вивчення, а саме: пошук нових форм роботи, засобів та методів, які сприятимуть подальшому формуванню та розвитку пізнавальних інтересів; удосконалення методики діагностики рівня розвитку пізнавальних інтересів; подальше удосконалення моделі управління формуванням пізнавальних інтересів; створення навчально-методичного забезпечення формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей.

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені у таких публікаціях автора:

1. Некоз І.В. Мотивація вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. – Вип. 23. – Черкаси: РВЦ ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2001. – С.93-98.

2. Некоз І.В. Пізнавальний інтерес як головний чинник формування професійної спрямованості // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. – Вип. 26. – Черкаси: РВЦ ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2001. – С.83-88.

3. Некоз І.В. Умови виникнення пізнавального інтересу та умови його стимулювання // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – Вип. 39. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.– С. 58-62.

4. Некоз І.В. Роль пізнавальних інтересів у вивченні іноземних мов // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Націон. педагог. ун-ту ім. М.П.Драгома-нова. – Вип. 2. – К.: Логос, 2000. – Т. ХХІІІ. – Ч.3. – С. 115-122.

5. Некоз І.В. Роль інтересу студентів у вивченні іноземної мови // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. – Вип.10. –– Черкаси: РВЦ ЧДУ ім. Б.Хмельницького,1999. – С.88-91.

6. Некоз І.В. Роль вчителя у формуванні пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови // Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього: Збірка матеріалів Всеукр. наук.-пр. конф. Мелітопольський державний педагогічний університет. В 2 т. – Мелітополь, 2002. – Т.2. – С.134-137.

7. Некоз І.В. Пізнавальний інтерес: від К.Д.Ушинського до сучасної педагогіки // Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої та вищої школи: Матеріали Всеукраїнської наук.-пр. конф. – Полтава, 2001. – С. 64–68.

8. Некоз І.В. Формування пізнавальних інтересів студентів у процесі вивчення іноземної мови: Методичні рекомендації для викладачів іноземних мов. – Черкаси: РВЦ ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2002. – 76с.

Некоз І.В. Формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей вищих навчальних закладів ( на матеріалі вивчення іноземних мов). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2004.

Дисертацію присвячено питанням формування пізнавальних інтересів студентів до вивчення іноземних мов. У дисертації обґрунтовано положення про те, що система засобів і способів управління формуванням активного, діяльного ставлення студентів до мови як засобу спілкування дозволяє управляти і власне процесом формування пізнавальних інтересів. Уточнені поняття: джерела, умови, засоби формування новоутворень у процесі навчання, зокрема стосовно до пізнавальних інтересів; конкретизовані системні зв'язки між даними компонентами; конкретизовані педагогічні умови формування пізнавальних інтересів студентів до вивчення іноземних мов; визначено їх місце у структурі системних зв’язків джерел, засобів та умов формування пізнавальних інтересів; розроблена методика діагностики рівня розвитку пізнавальних інтересів студентів до вивчення іноземної мови; розроблена модель управління формуванням пізнавальних інтересів студентів в умовах модульного навчання; розроблені методичні рекомендації для викладачів іноземних мов по формуванню пізнавальних інтересів студентів у процесі вивчення іноземних мов.

Ключові слова: пізнавальні