КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАПРАСНА

ОЛЬГА БОРИСІВНА

УДК 159.947.5

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК

НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної та інженерної

психології факультету соціології та психології Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Трофімов Юрій Леонідович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри загальної та інженерної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Чепелєва Наталія Василівна

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, заступник

директора, завідувач лабораторією когнітивної психології

кандидат психологічних наук, доцент

Бреусенко–Кузнєцов Олександр Анатолійович

Національний технічний університет “КПІ” МОН України,

доцент кафедри психології та педагогіки

Провідна установа: Харківський національний

університет ім. В.Н.Каразіна

Захист відбудеться 27 січня 2005 року о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці

імені М.О.Максимовича Київського національного університету

імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 17 грудня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, доцент Крайніков Е.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах розвитку ринкових відносин, виникнення конкуренції серед спеціалістів, підвищуються вимоги до їх професійної підготовки під час навчання у вищому навчальному закладі. Якість професійної підготовки значною мірою пов`язана з індивідуально-психологічними характеристиками та особливостями пізнавальних процесів особистості, що навчається.

В сучасних дослідженнях психології особистості все більше використовуються методи когнітивної психології, за допомогою яких особистість вивчається як отримувач інформації, яка, певним чином, декодується, переробляється та подалі використовується для досягнення кінцевого результату діяльності. Тому велике значення набувають наукові роботи, які надають можливість виявити зв'язки індивідуальних особливостей особистості та її когнітивно-стильових характеристик. Виявлення цих зв`язків дозволить прогнозувати особливості поведінки особистості та результат її діяльності, зокрема, навчальної. Дослідження зв'язків когнітивного стилю (КС) із здатністю до навчання поглиблює знання про механізми розумової діяльності. Ці дані можуть стати основою для індивідуалізації навчального процесу з метою підвищення його ефективності.

Необхідність вивчення когнітивно-стильових характеристик зумовлена, перш за все, особливостями сучасного стану нашого суспільства, в якому зроблений акцент на розвиток особистості. Серед факторів, які впливають на взаємодію особистості з дійсністю, врахування когнітивного стилю надає особливе значення дослідженням, спрямованим на отримання цілісної уяви про особистість. Когнітивний стиль в значній мірі зумовлює поведінку особистості та її діяльність, зокрема, навчальну та виступає важливою характеристикою життєдіяльності людини.

Проблема визначення характеру звязку когнітивно-стильових характеристик з індивідуально-психологічними характеристиками та впливу цього звязку на успішність діяльності, зокрема, навчальної — є недостатньо розробленою, а забезпечення високої успішності в провідній діяльності є одним з важливих питань сучасної психології.

Дослідження зв'язків когнітивного стилю (КС) з індивідуально-психологічними характеристиками особистості дають можливість краще з'ясувати механізми різних видів пізнавальної діяльності. Крім того, виявлення характеру цих зв'язків може стати основою для подальшої індивідуалізації процесу навчання з метою підвищення його ефективності.

Важливо не лише визначити пізнавальні стилі та, зокрема, місце КС серед існуючих пізнавальних стилів, а створювати умови діяльності, зокрема, навчальної для більш повного прояву специфічних особливостей власного ментального досвіду особистості на основі взаємодії всіх рівнів стильової поведінки, що буде сприяти поширенню арсеналу способів пізнання та формуванню гнучких механізмів власної пізнавальної активності та надасть можливість особистості підвищити ефективність діяльності.

Когнітивний стиль впливає на різні аспекти поведінки людини. На це вказують такі автори як В.М.Аллахвердов, О.Г.Асмолов, М.Вікат, В.Колга, Е.І.Маствіліскер, М.В.Смірнов; О.К.Тихоміров, І.В.Тихомірова, Ю.Л.Трофімов, М.О. Холодна, M.Bertini, I.Neulipp, W.Powers та ін. Знання особливостей когнітивного стилю людини дає можливість прогнозувати його вплив на різні сфери життєдіяльності особистості (Дж.Бірі, Р.Гарднер, Г.В.Куценко, Дж.Келлі, О.В.Лібін, І.М.Палей, К.М.Платон, Т.В.Снєгірьова, І.Г.Скотнікова, А.А.Студенікін, В.О.Толочек, Г.Уіткін, М.О.Холодна, Ю.П.Черненький, І.П.Шкуратова, Г.Л.Южанінова, W.Crockett, C.Groot, F.McKenna, D.Orr та ін.).

Питання активності людини як суб'єкта регуляції своєї діяльності і поведінки знаходять різнобічне висвітлення в роботах К.О.Абульханової-Славської, Л.Ф.Бурлачука, В.П.Казміренка, О.В.Киричука, Г.С.Костюка, О.Н.Леонтьєва, С.Д.Максименка, І.П.Манохи, Ю.І.Машбиця, В.А.Роменця, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, Ю.Л.Трофімова, Н.В.Чепелєвої та ін.

На недостатню розробленість проблеми зв'язку когнітивного стилю з індивідуально-психологічними характеристиками, особливо у навчальній діяльності, вказують багато психологів (М.С.Єгорова, О.О.Єршов, І.Н.Козлова, М.С.Роговін, М.О.Холодна; E.Berger, B.Johnson, M.Nias та ін), що зумовило необхідність подальшої розробки досліджень даного напряму та зумовило вибір предмета нашого дисертаційного дослідження.

Об'єкт дослідження: когнітивно-стильові характеристики навчальної діяльності студентів.

Предмет дослідження: індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик у навчальній діяльності студентів.

Метою дисертаційної роботи є виявлення характеру зв`язку індивідуально-психологічних особливостей когнітивно-стильових характеристик особистості з успішністю її навчальної діяльності.

Гіпотеза дослідження: відмінності в успішності навчальної діяльності студентів пов`язана з особливостями їх когнітивно-типових профілів, в структуру яких входять когнітивно-стильові характеристики та індивідуально-психологічні особливості особистості.

У відповідності з поставленими метою та гіпотезою визначено наступні завдання:

1. Провести аналіз теоретичних концепцій, в рамках яких виникло й розвивається поняття когнітивного стилю.

2. Здійснити підбір та обґрунтування комплексу методів емпіричного дослідження.

3. Встановити характер зв’язку параметрів когнітивного стилю з індивідуально-психологічними особливостями особистості та визначити роль цього зв’язку в психологічному прогнозуванні успішності в навчальній діяльності студентів.

4. Виділити когнітивно-типові профілі студентів, за рахунок яких вони досягають певної успішності у навчальній діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять ідеї когнітивної психології (К.О.Абульханова-Славська, В.М.Аллахвердов, Р.Гарднер, М.С.Єгорова, І.М.Заярна, Дж.Келлі, Дж.Клейн, Д.Ройс, І.Г.Скотнікова, Ю.Л.Трофімов, Г.Уіткін, М.О.Холодна та ін.), диспозіціональна теорія особистості (Г.Айзенк, Р.Кеттелл, Г.Олпорт, В.А.Ядов та ін.), концептуальні положення системного підходу, зокрема, його використання в дослідженні особистості, діяльності та спілкуванні (Б.Г.Ананьєв, О.Т.Асмолов, Л.С.Виготський, О.Н.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.Н.Мясіщев, Е.Л.Носенко, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко, Н.В.Чепелєва та ін.).

Методи дослідження. Для розв`язання поставлених завдань та перевірки робочої гіпотези використовувалися психодіагностичні методи та метод спостереження.

Психодіагностичний комплекс спеціально підібраний для визначення характеристик когнітивного стилю: залежності від “поля” — тест “Фігури Готтшальдта”; гнучкості-ригідності та домінування вербального або образного способу контролю переробки інформації — тест Дж.Струпа.

Психодіагностичний комплекс спеціально підібраний для визначення індивідуально-психологічних особливостей студентів: тест Г.Айзенка та опитувальник структури темпераменту В.Русалова для визначення типологічних властивостей студентів; опитувальник ОТеЦ І.Сєніна для визначення термінальних цінностей; тест ЗЖО Д.Леонтьєва для визначення змістожиттєвих орієнтацій; тест Ч.Спілбергера-Ю.Ханіна для визначення рівня реактивної та особистісної тривожності; методика Q-сортування для визначення статусу, позиції особистості в групі; опитувальник РСК для вимірювання локусу контролю особистості.

Додатково застосовувався метод спостереження за поведінкою студентів в процесі дослідження когнітивно-стильових характеристик особистості.

Для обробки емпіричних даних застосовувалися відповідні стандартні методи статистичної обробки емпіричних даних.

Наукова новизна.

- Набуло подальшого розвитку уявлення про когнітивні стилі та їх місце в пізнавальній діяльності особистості, як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Були виділені характеристики КС, які позитивно впливають на успішність навчальної діяльності студентів.

- Вперше розглядаються поєднання когнітивно-стильових характеристик з різнорівневими індивідуально-психологічними особливостями особистості.

- Визначено характер зв`язку індивідуально-психологічних особливостей когнітивно-стильових характеристик студентів з їх успішністю у навчальній діяльності.

- Виділені когнітивно-типові профілі, за рахунок яких студенти з різним когнітивним стилем досягають успішності у навчальній діяльності.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження сутності досліджуваного предмета, застосуванням стандартизованих дослідницьких методів і процедур, використанням прийомів стандартизації результатів емпіричного дослідження.

Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні уявлень про особливості впливу когнітивно-стильових характеристик особистості на її життєдіяльність.

Було доведено, що забезпечення певної успішності навчальної діяльності студентів може відбуватися за рахунок відповідних когнітивно-типових профілів, створених, в свою чергу, на основі застосування психологічних компенсаторних механізмів, що розширює знання про особливості впливу когнітивно-стильових характеристик особистості на успішність навчальної діяльності студентів, у дослідженні типового в їх проявах.

Отримані у роботі результати можуть бути використані у розвитку теорії особистості; у розкритті характеру зв’язку параметрів когнітивного стилю з ціннісними орієнтаціями особистості, що суттєво поглиблює знання про організацію індивідуальних характеристик особистості; у визначенні індивідуально-психологічних особливостей когнітивно-стильових характеристик особистості, які зумовлюють успішність навчальної діяльності студентів, що поглиблює знання про організацію пізнавальної діяльності особистості.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати роботи можуть бути використані при вдосконаленні організації навчання, при комплектуванні навчальних груп з метою підвищення успішності оволодіння знаннями, вміннями та навичками, що поліпшить підготовку фахівців та підвищить інтелектуальний потенціал нації, для вироблення колективного рішення у ситуаціях інтелектуальної активності, при комплектуванні груп з різними практичними завданнями.

Результати роботи можуть бути використані у розробці програм психологічної допомоги студентам в їх особистісному та професійному зростанні, у процесі підготовки та викладанні певних розділів з загальної, вікової, педагогічної, соціальної та інженерної психології.

Звязок роботи з науковими програмами: роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у звязку з розробкою науково-дослідної теми “Психологічні детермінанти життєвих цінностей студентської молоді” (№ держ. реєстрації 02БФ13-02/1).

Апробація роботи проводилася на IV Міжнародних психологічних читаннях, присвячених 70-річчю Харківської психологічної школи в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна (Харків, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого — погляд в майбутнє” (Одеса, 2004) та наукових конференціях студентів і аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2001; 2002; 2003). Результати досліджень обговорювалися на кафедрі загальної та інженерної психології факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в 4 публікаціях у фахових наукових виданнях.

Структура та об’єм праці. Дисертаційна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури 194 найменувань, в тому числі 62 найменування робіт закордонних авторів, додатків. Рукопис має 179 сторінок тексту з таблицями та рисунками (145 сторінок основного тексту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об`єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, публікації, апробації.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні підходи до вивчення когнітивних стилів діяльності людини” розглядаються існуючі історико-теоретичні підходи до вивчення когнітивних стилів та визначення місця когнітивного стиля (КС) серед пізнавальних стилів.

Аналізуючи різні підходи до вивчення когнітивного стилю, ми дійшли висновків, що КС розглядали представники різних психологічних напрямків. Внутрішня організація процесів переробки інформації та їх вплив на спосіб діяльності суб'єкта, побудова людського пізнання — це ті питання, які цікавлять психологів століття та які ще недостатньо розроблені сучасною наукою, що і зумовило вибір напряму дослідження.

Когнітивний стиль розглядається як взаємодія пізнавальної (когнітивної) та особистісної складових. При цьому, зазначена взаємодія впливає на прийняття рішень та розв'язання особистістю ситуації невизначеності, та формує індивідуально стійкі способи пізнання та діяльності.

Аналіз людини як суб`єкта пізнавальної діяльності передбачає врахування більш широкого контексту її стильової поведінки. Сьогодні, різні автори, використовуючи поняття “когнітивний стиль”, іноді мають на увазі інше поняття, наприклад, “стиль навчання”. Більш того, виникає враження, що деякі автори говорять про одне й те явище, використовуючи для його опису в кожному випадку різні терміни. Визначення місця когнітивного стилю в системі інших стильових характеристик пізнавальної діяльності людини суттєво поглиблює знання про організацію пізнавальної діяльності особистості.

Аналізуючи різні дослідження, ми дійшли висновку, що на діяльність людини впливає не один параметр КС, а певний комплекс, який утворює типові форми когнітивного реагування, визначаючи пізнавальну діяльність особистості, зокрема, навчальну діяльність студентів.

Спираючись на теоретичний аналіз підходів вітчизняних та зарубіжних психологів щодо визначення когнітивного стилю, автором запропоновано розглядати КС як індивідуально стійкі способи пізнання та діяльності, наскрізну характеристику, яка пронизує всі рівні структури особистості та включає в себе взаємодію пізнавальної та особистісної складових.

У другому розділі “Методологічні засади та методичне забезпечення емпіричного дослідження” представлені вихідні теоретичні положення та модель дослідження, а також його методичне забезпечення.

На основі концептуальної моделі і вихідних теоретичних положень, які базуються на аналізі робіт К.О.Абульханової-Славської, В.М.Аллахвердова, Б.Г.Ананьєва, О.Г.Асмолова, Л.Ф.Бурлачука, М.Вікат, Л.С.Виготського, Г.Гарднера, І.М.Заярної, В.П.Казміренка, В.О.Колги, Г.С.Костюка, О.В.Киричука, Дж.Келлі, О.Н.Леонтьєва, С.Д.Максименка, Е.І.Маствіліскер, Ю.І.Машбиця, Є.Л.Носенко, Д.Ройса, В.А.Роменця, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, Ю.Л.Трофімова, Г.Уіткіна, М.О.Холодної, Н.В.Чепелєвої, M.Bertini, I.Neulipp, W.Powers та інших, була побудована модель емпіричного дослідження, яка включає блок когнітивно-стильових характеристик та блок індивідуально-психологічних характеристик, які, в свою чергу, пов`язані з успішністю навчальної діяльності студентів.

Досліджуючи індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик у навчальній діяльності студентів слід враховувати, що переробка інформації здійснюється на різних рівнях.

На першому рівні переробки інформації — перцептивному (L1) здійснюється аналіз первинних неструктурованих даних.

На другому — рівні систем інформаційної переробки (L2) створюються і структуруються концептуальні уявлення в символічній та семантичній формах.

На третьому — рівні створення власних моделей навколишньої дійсності (L3) формується, актуалізується особистий досвід.

На четвертому — рівні цілеспрямованої діяльності (L4) формуються особисті програми та стратегії прийняття рішення.

Аналізуючи різні характеристики КС можна засвідчити, що вони пов`язані з різними рівнями переробки інформації. Зокрема, така характеристика КС як полезалежність-поленезалежність (ПЗ-ПНЗ) діє на рівні аналізу первинних неструктурованих даних (L1), а гнучкість-ригідність відноситься до четвертого рівня систем інформаційної переробки, рівня, на якому формується особиста програма і стратегія ухвалення рішення (L4). Це зумовило вибір параметрів КС, які досліджувалися у нашій роботі.

Блок обраних когнітивно-стильових характеристик досліджувався за допомогою наступних методик: тесту “Фігури Готтшальдта” за допомогою якого було встановлено міру диференційованості (ПЗ-ПНЗ); тесту Дж.Струпа для визначення гнучкості-ригідності.

Для дослідження індивідуально-психологічних характеристик особистості застосовувалися: тест Г.Айзенка для визначення рівня інтроверсії, нейротизму; опитувальник ОСТ В.Русалова для визначення рівня потреби в освоєнні предметного світу та рівня потреби в соціальних контактах, ступеня залученості в предметну та соціальну діяльність; методика Ч.Спілбергера-Ю.Ханіна для визначення рівня реактивної та особистісної тривожності, методика ЗЖО Д.Леонтьєва для визначення змістожиттєвих орієнтацій, методика ОТеЦ І.Сєніна для визначення ціннісних орієнтацій студентів, методика Q-сортування для визначення соціальної позиції, методика РСК для визначення суб`єктивного локусу контролю. Успішність навчальної діяльності студентів представлена середнім арифметичним академічних оцінок.

В досліджені брали участь 304 студента природничих факультетів (віком 20 1 років) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У третьому розділі “Індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик студентів у навчальній діяльності” викладені результати та аналіз емпіричного дослідження.

У дисертаційній роботі визначено психологічні структури представників груп з різним когнітивним стилем: поленезалежних, полезалежних, гнучких, ригідних, “вербалістів” та “невербалістів”.

Завдяки факторному аналізу ми з`ясували, що існує спільне та відмінне у психологічних структурах характеристик зазначених типів.

Визначено, що успішність навчальної діяльності студентів залежить від особливостей зв`язку когнітивно-стильових та індивідуально-психологічних характеристик особистості.

Результати та їх аналіз представлені у чотирьох підрозділах.

У першому підрозділі розглядаються індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик поленезалежних та полезалежних студентів у навчальній діяльності.

Поленезалежність характеризується орієнтацією на наявний власний досвід при ухваленні рішення. У групі поленезалежних досліджуваних успішність навчальної діяльності знаходиться у прямому зв`язку з гнучкістю (r=0,863; p<0,001), високим рівнем домінування вербального способу пізнавального реагування (r=0,798; p<0,001), предметним темпом (r=0,748; p<0,001) та предметною пластичністю (r=0,709; p<0,001).

Успішність навчальної діяльності “поленезалежних” забезпечують здатність людини розділяти інформацію незалежно від першопочаткової заданості взаємозв`язку її елементів, можливість вільно використовувати різні прийоми її переробки та оцінювання, здатність здійснювати предметно-логічний, смисловий контроль рішень, високий темп виконання предметної діяльності та швидке переключення від одного способу мислення на інший. Характеристики “поленезалежності” також виступають внутрішніми умовами успішності навчання (r=0,646; p<0,001). А саме, можливість диференціювати ситуацію, розчленяти її, зберігати зоровий образ та відрізняти його від інших, ефективно здійснювати об`єктне пізнання, активно перетворювати проблемну ситуацію, обирати різні способи рішення проблеми.

Проведене дослідження вказує на те, що “поленезалежні” (ПНЗ) орієнтовані на предметну та когнітивну сфери, де важливим чинником успішності є здатність використовувати внутрішні референти та мобільність пізнавальних процесів. На відміну, “полезалежні” спрямовані на соціальну сферу.

Поленезалежні та полезалежні студенти прагнуть до самовдосконалення, поширення кругозору, більш повної реалізації свого потенціалу, збереження своєї індивідуальності. Серед ціннісних орієнтацій для них є досить актуальними: досягнення, збільшення рівня освіти, професійна діяльність, захоплення.

Але у досліджуваних з різним рівнем полезалежності існують розбіжності у комплексі ціннісних орієнтацій. “Полезалежні”, на відміну від “поленезалежних”, надають перевагу високому матеріальному забезпеченню, духовним цінностям, суспільним відносинам та сімейному життю. Вони прагнуть зберегти добробут своєї сім`ї. Слід зазначити, що “поленезалежні” хоча і не вважають сімейне життя за найголовнішу з ціннісних орієнтацій, але при цьому беруть на себе відповідальність за все, що відбувається в родині. Вони вважають, що більшість важливих сімейних подій є наслідком їхніх власних дій та вчинків.

Ми з`ясували, що існують відмінності серед полезалежних та поленезалежних студентів у визначенні їхнього місця у групі. “Поленезалежні” прагнуть зберегти свою точку зору, орієнтуючись на власний досвід. Вони намагаються досягти більш високого статусу, групі пропонують власні норми, а в конфліктних ситуаціях займають активну позицію.

Полезалежні досліджувані виконують роль “клею” під час групових розладів. Вони схильні до компромісу, прагнуть подобатися оточуючим і для цього приймають ті морально-етичні цінності, які пропонує група, але завдяки таким властивостям, як “товариськість”, “прагнення спілкування” та “емоційна стійкість” можуть, навіть, досягати лідерства у групі. Крім того, “полезалежні” схильні до уникання боротьби, прагнуть зберігати нейтралітет в групових суперечках та конфліктах.

За допомогою порівняльного аналізу психологічних структур представників різних груп (ПЗ-ПНЗ) були визначені особливості ставлення до цілій життя, задоволеності самореалізацією. Так, “полезалежні” спрямовані на цілі, процес та результат. Вони заздалегідь планують майбутнє, задоволені своїм життям у минулому та теперішньому часі.

У групі “поленезалежних” визначився прямолінійний зв`язок між змінною “цілі” зі змінною “результат” та зворотній зв`язок зі змінною “процес”. Тобто, поленезалежні досліджувані витрачають силу та енергію на досягнення своєї мети і відчувають задоволення у разі продуктивності своїх дій. Вони задоволені самореалізацією тоді, коли спрямованість на перспективу відбивається у реальних результатах їх діяльності. Незадоволеність своїм життям у “поленезалежних” виступає рушійною силою для здійснення своїх майбутніх планів.

У другому підрозділі розглядаються індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик гнучких та ригідних студентів.

Проведений математико-статистичний аналіз показав, що для гнучких та ригідних досліджуваних властиве домінування внутрішнього локусу контролю та спрямованість на предметну та соціальну діяльність.

А серед всього комплексу показників ціннісних орієнтацій переважають орієнтації на навчання та досягнення, що свідчить про прагнення студентів отримати певний рівень освіти для набуття бажаного соціального статусу, який буде сприяти втіленню своїх планів у життя.

Але існують і відмінності між гнучкими та ригідними студентами.

“Гнучкі” організують та здійснюють навчальну діяльність за рахунок здатності аналізувати ситуацію з різних точок зору, при цьому швидко змінюючи існуючі способи мислення, що дозволяє їм диференціювати складові проблемної ситуації та формувати різні оперативні образи. Ось чому успішність навчальної діяльності у групі гнучких студентів пов`язана з поленезалежністю (r=0,751;p<0,001). Крім того, гнучкі досліджувані прагнуть досягти значного соціального статусу у групі, в системі міжособистісних відносин, але, при цьому, намагаються залишити свою точку зору на події, які відбуваються у групі.

Ригідні особистості володіють протилежними властивостями. Вони дотримуються тільки кількох, гарно засвоєних, способів аналізу та переробки інформації. Вони залежні від “поля” і приймають його певну недоторканість, слідуючи його “законам”, при цьому більш спрямовані на суспільне та сімейне життя. Для них велике значення мають соціальні контакти (r =0,861; p<0,001), духовні цінності (r=0,767; p<0,001), сімейне життя (r=0,764; p<0,001) та обрана професія (r=0,685; p<0,001). Вони компанійські, товариські, поділяють та приймають групові цінності, підкоряються груповим цілям, потребують стабільності в оточуючому середовищі.

У третьому підрозділі розглядаються індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик студентів з різним рівнем інтеграції основних способів переробки інформації у навчальній діяльності, тобто у групі досліджуваних з домінуванням вербального способу переробки інформації та у групі з домінуванням невербального (образного) способу переробки інформації.

Порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження свідчить, що існують певні особливості у структурах психологічних характеристик особистостей з різним когнітивним контролем (вербалістів та невербалістів).

У групі особистостей з домінуванням вербального способу переробки інформації, які відрізняються швидкістю обробки вербальної та невербальної інформації, успішність навчальної діяльності (r= 0,767; p<0,001) має прямий зв`язок з гнучкістю (r=0,683; p<0,001), поленезалежністю (r=0,694; p<0,001), інтернальністю (r=0,658; p<0,001) та незалежністю у групі (r=0,775; p<0,001).

Завдяки порівняльному аналізу визначено, що для “вербалістів” має значення когнітивна та предметна сфери. Для “невербалістів” — предметна та соціальна.

Залучення “вербалістів” у трудову діяльність (ергічність предметна) (r=0,624; p<0,001), знаходиться у зв`язку із пластичністю, та не лише предметною (r=0,777; p<0,001), а й соціальною (r=0,605; p<0,001). Високий ступень легкості переключення з одного предмета діяльності на іншій, швидкий перехід з одних способів мислення на інші в процесі взаємодії з предметним середовищем та прагнення до розмаїтості форм соціальної діяльності розглядаються як внутрішні умови досягнення більш високого статусу та мети в майбутньому.

Залучення “невербалістів” у трудову (предметна ергічність (r=0,763; p<0,001) та соціальну діяльність (r= 0,861; p<0,001) наповнює їх життя змістом та емоційно його насичує.

“Вербалісти” спрямовані на сімейне життя, професію, матеріальне положення, захоплення, досягнення, духовні цінності. Вони прагнуть досягнення більш високого статусу в системі міжособистісних стосунків. Даний комплекс забезпечує активізацію навчальної діяльності.

У четвертому підрозділі розглядаються когнітивно-типові профілі студентів у їх навчальній діяльності.

КС проявляється як індивідуальна особливість, на яку можна спиратися і яку потрібно враховувати під час організації діяльності людини, зокрема, навчальної діяльності студентів.

Аналіз даних свідчить, що у досліджуваних з різним когнітивним стилем може бути однаковий середній бал академічних оцінок. Це позначає, що досліджувані мають власні компенсаторні психологічні механізми, завдяки яким досягають успішності у навчальній діяльності.

У дисертаційній роботі визначено ці психологічні механізми. Когнітивно-типові профілі містять в собі взаємодію двох комплексів: когнітивно-типологічного та ціннісно-орієнтаційного. Когнітивно-типологічний комплекс включає психодинамічні властивості та когнітивно-стильові характеристики особистості. Ціннісно-орієнтаційний комплекс включає змістожиттєві орієнтації, ціннісно-смислове регулювання та соціальну позицію.

Факторний аналіз свідчить, що існують відмінності у структурі зазначених комплексів різних когнітивно-стильових груп студентів.

Когнітивно-типологічний комплекс поленезалежних студентів представлений високим рівнем гнучкості (r=0,863; p<0,001), домінуванням вербального способу переробки інформації (r=0,798; p<0,001), предметною пластичністю (r=0,709; p<0,001), темпом виконання предметної діяльності (r=0,748; p<0,001) та успішністю навчання (r= 0,863;p<0,001), що сприяє досягненню успішності у навчальній діяльності (див. табл. 1).

Табл. 1

Когнітивно-типові профілі поленезалежних студентів

Когнітивно-типологічний комплекс | Ціннісно - | орієнтаційний | комплекс

Когнітивно-типологічні характеристики | Змістожиттєві орієнтації | Ціннісно-смислова

орієнтація | Соціальна | позиція

Тест “Фігури В.Готтшальдта”

Тест Дж.Струпа

Тест ОСТ В.Русалова | ЗЖО Д.Леонтьєва

(фактор. навант.) | (ОТЕЦ) І.Сєніна

(факторне навант.) | Q-сортування

(факт. навант.) | РСК

(факт.нав.)

гнучкість (0,863)

вербальне домінування (0,798)

пластичність (0,709)

темп (0,748)

успішність (0,863)

(x) 4,64 |

мета (0,925)

результат (0,665)

процес (-0,855) | індивідуальність (0,947)

досягнення (0,922)

розвиток (0,898)

професія (0,851)

навчання (0,768)

креатив (0,657)

захоплення (0,640) | прийняття боротьби (0,886)

незалежність (0,708) | інтернал. здоров`я (0,835)

інтернал. досягнень (0,642)

Особистісна | зрілість | Соціальна | зрілість

Ціннісно-орієнтаційний комплекс визначає особистісну та соціальну зрілість досліджуваних. Особистісна зрілість “поленезалежних” формується завдяки наступним ціннісним орієнтаціям: досягнення (r=0,992; p<0,001), індивідуальність (r=0,947; p<0,001), розвиток (r=0,898; p<0,001), професія (r=0,851; p<0,001), навчання (r=0,763; p<0,001), креативність (r=0,657; p<0,001), захоплення (r=0,640; p<0,001) та орієнтованості студентів на досягнення мети (r=0,925; p<0,001) і результату (r=0,665; p<0,001).

Соціальна зрілість поленезалежних студентів формується завдяки суб`єктивному відношенню до подій власного життя та ролі у групі. ПНЗ особистості прагнуть до незалежності (r=0,912; p<0,001) у групі, орієнтуються на свою точку зору та приймають боротьбу (r=0,886; p<0,001), як спосіб відстояти свою точку зору.

Для “поленезалежних” найважливішими є наступні життєві сфери: сфера професійного життя (r = 0,869; p < 0,001); сфера суспільного життя (r = 0,844; p < 0,001); сфера навчання та освіти (r= 0,841; p < 0,001) (див. табл. 1).

Когнітивно-типологічний комплекс полезалежних студентів складається із соціальної пластичності (r=0,843; p<0,001), соціальної ергічності (r=0,737; p<0,001) та при цьому зазначені показники негативно пов`язані з вербальним домінуванням (r=-0,755; p<0,001) (див. табл. 2).

Спрямованість полезалежних студентів на соціальну діяльність забезпечує досягнення успішного кінцевого результату у навчальній діяльності. Освоєння соціальних форм діяльності (r=0,737; p<0,001), товариськість (r=0,886; p<0,001), легкість переключення в процесі спілкування від однієї людини до іншої (r=0,843; p<0,001) та схильність до розмаїтості комунікативних програм (r=0,706; p<0,001) полезалежних студентів сприяє досягненню успішності у навчальній діяльності (див. табл. 2).

Табл. 2

Когнітивно-типові профілі полезалежних студентів

Когнітивно-типологічний комплекс | Ціннісно - | орієнтаційний | комплекс

Когнітивно-типологічні характеристики | Змістожиттєві орієнтації | Ціннісно-смис-

лова орієнтац. | Соціальна | позиція

Тест Дж.Струпа

Тест ОСТ В.Русалова | ЗЖО Д.Леонтьєва

(фактор. навант.) | (ОТеЦ) І.Сєніна

(факт. навант.) | Q-сортування

(факт.навант.) | РСК

(фактор. нав.)

вербальне домінування (- 0,755)

соціальна пластичність (0,843)

соціальна ергічність

(0,737) |

матеріальне положення (0,921)

професія (0,869)

суспільне життя (0,844)

навчання (0,841)

соціальний контакт (0,801)

досягнення (0,790)

духовність(0,767) | процес (0,792)

результат (0,692)

мета (0,582) |

боротьба

(-0,886)

незалежність

(-0,604) |

інтернал. сімейн.відно-син (0,733)

інтернал. здоров. (0,522)

Особистісна | зрілість | Соціальна | зрілість

Особистісна зрілість полезалежних особистостей формується завдяки ціннісним орієнтаціям: матеріальне положення (r=0,921; p<0,001), соціальні контакти (r=0,801; p<0,001), а далі — досягнення (r=0,790; p<0,001) та духовні цінності (r=0,767; p<0,001) (див. табл. 2).

Крім ціннісних орієнтацій до факторів, які визначають особистісну зрілість полезалежних студентів входять змістожиттєві орієнтації: процес (r=0,792; p<0,001); результат (r=0,692; p<0,001); мета (r=0,582; p<0,001) (див. табл. 2).

Примітно, що більш значущий зв`язок у групі полезалежних студентів має показник “процес” (r=0,792; p<0,001). Це характеризує особистість з точки зору задоволеності сьогоденням (див. табл. 2).

Соціальну зрілість полезалежних студентів складає інтернальність у сфері сімейних відносин (r=0,733; p<0,001) та у сфері здоров`я (r=0,522; p<0,001), незалежність у групі (r=-0,604; p<0,001) та прийняття боротьби (уникання боротьби (r=-0,886; p<0,001).

“Полезалежні” — зберігають нейтралітет у групі. У спілкуванні вони шукають допомоги з боку інших чи підтвердження щодо правильності власних дій.

Завдяки інтернальному локусу контролю у сфері досягнень (r=0,642; p<0,001) поленезалежні студенти досягають успішності у навчальній діяльності. Вони планують події та керують ними. Маючи внутрішній локус контролю, беруть на себе відповідальність за те, що відбувається в їхньому житті. Аналізують власні помилки в разі невдач, не відмовляючись від відповідальності, що іде на користь кінцевому результату навчальної діяльності (див. табл. 2).

“Полезалежні” беруть на себе відповідальність за події, які відбуваються у сфері сімейних відносин (r=0,733; p<0,001). Вони вважають, що можуть керувати сімейними відносинами, планувати важливі події. Тобто, знову спостерігається зорієнтованість ПЗ студентів на відносини.

Факторний аналіз свідчить, що когнітивно-типологічний комплекс гнучких досліджуваних включає в себе поленезалежність (r=0,798; p<0,001), вербальне домінування (r=0,751; p<0,001), предметну ергічність (r=0,748; p<0,001), соціальну ергічність (r=0,709; p<0,001), предметну емоційність (r=0,757; p<0,001), соціальну емоційність (r=0,631; p<0,001) та предметний темп (r=0,610; p<0,001) (див. табл. 3).

Гнучкі студенти мають перевагу у когнітивних сферах діяльності, де важливим чинником успішності є високий рівень автоматизованості вербальних та сенсорно-перцептивних пізнавальних функцій. Але не лише когнітивний стиль пізнавального контролю (гнучкість-ригідність) впливає на успішність навчальної діяльності. Взаємодія когнітивного темпу (вербального домінування переробки інформації), орієнтація на власний досвід у прийнятті рішень (поленезалежність) та психодинамічні властивості: ергічність (соціальна та предметна), емоційність (соціальна та предметна) та предметний темп надають можливість гнучким студентам отримувати високі показники у навчанні (див. табл. 3).

Особистісна зрілість гнучких особистостей формується завдяки змістожиттєвим та ціннісним орієнтаціям: локус Я (r=0,882; p<0,001), навчання (r=0,841; p<0,001), власний престиж (r=0,723; p<0,001), досягнення (r=0,697; p<0,001), креативність (r=0,655; p<0,001), розвиток (r=0,636; p<0,001) (див. табл. 3).

Соціальна зрілість гнучких особистостей формується завдяки соціальній позиції: незалежності у групі (r=0,602; p<0,001), прийняттю боротьби (r=0,763; p<0,001), інтернальності загальної (r=0,657; p<0,001) інтернальності досягнень (r=0,576; p<0,001). Такі студенти спрямовані на збільшення рівня своєї освіти (r=0,841; p<0,001), конкретні та помітні результати у своєму житті (досягнення (r=0,697; p<0,001), прагнуть до поваги, визнання (власний престиж (r=0,723; p<0,001), до реалізації своїх творчих можливостей (креативність (r=0,655; p<0,001), до самовдосконалення (розвиток (r=0,636; p<0,001) та будують своє життя стосовно своєї мети та уявленням про її зміст (локус Я (r=0,882; p<0,001) (див. табл. 3).

Табл. 3

Когнітивно-типові профілі гнучких студентів

Когнітивно-типологічний комплекс | Ціннісно - | орієнтаційний | комплекс

Когнітивно-типологічні характеристики | Змістожиттєві орієнтації | Ціннісно-смислова

орієнтація | Соціальна | позиція

Тест Дж.Струппа

Тест ОСТ В.Русалова | ЗЖО Д.Леонтьєва

(факт. навант.) | (ОТеЦ) І.Сєніна

(факт. навант.) | Q-сортування

(факт. навант.) | РСК

(фактор. навант.)

успішність (0,787)

предметна ергічність (0,748)

предметний темп (0,61)

предметна емоційність (0,757)

предметна пластичність (0,712)

соц. ергічність (0,709)

соц. пластичність (0,672)

соц. емоційність (0,631) | локус Я (0,882) | навчання (0,841)

влас. престиж

(0,723)

досягнення (0,697)

креатив (0,655)

розвиток (0,636) | незалежність (0,602)

прийняття боротьби (0,638) | інтернальність загальна (0,657)

інтерналь-

ність досяг-нень (0,576)

Особистісна | зрілість | Соціальна | зрілість

Внутрішнє прагнення гнучких особистостей зберігати свою точку зору на події, які відбуваються у групі, прагнення одержати більш високий статус в системі міжособистісних відносин та високий рівень суб'єктивного контролю над емоційно-позитивними подіями і ситуаціями свого життя в цілому та, зокрема, в області досягнень, надає можливість цим студентам бути успішними у навчальній діяльності.

Вони відповідальні, цілеспрямовані, покладаються на себе, зорієнтовані реалізацію своїх можливостей та конкретний результат своєї діяльності. Легко адаптуються до ситуації, швидко переробляють інформацію та знаходять вірне рішення у проблемній ситуації. Гнучкі студенти прагнуть самовдосконалення, прагнуть поваги з боку інших, емоційні.

Когнітивно-типологічний комплекс ригідних досліджуваних складається з предметної ергічності (r=0,767; p<0,001), соціальної ергічності (r=0,832; p<0,001), предметної емоційності (r=0,757; p<0,001), соціальної емоційності (r=0,720; p<0,001), поленезалежності (r=-0,870; p<0,001) (див. табл. 4).

Ціннісно-орієнтаційний комплекс ригідних студентів складається з наступних показників: суспільне життя (r=0,861; p<0,001), сімейне життя (r=0,764; p<0,001), духовність (r=0,767; p<0,001), професія (r= 0,685; p<0,001), досягнення (r= 0,641; p<0,001) (див. табл.4).

Табл. 4

Когнітивно-типові профілі ригідних студентів

Когнітивно-типологічний комплекс | Ціннісно - | орієнтаційний | комплекс

Когнітивно-типологічні характ-ки | Ціннісно-смислова

орієнтація | Соціальна | позиція

Тест “Фігури В.Готтшальдта”

Тест ОСТ В.Русалова

(фактор. навант.) | (ОТЕЦ) І.Сєніна

(факторне навантаження) | Q-сортування

(факторне навантаження) | РСК

(факторне навант.)

поленезалеж. (-0,870)

предметна ергічність (0,767)

предметна емоційність (0,757)

соц. ергічність (0,832)

соціальна емоційність (0,72) | суспільне життя (0,861)

сімейне життя (0,764)

духовність (0,767) професія (0,685)

досягнення (0,641)

навчання (0,625) | незалежність

(-0,886)

товариськість (0,734) | інтернальність загальна (0,629)

інтернальність підприємницьких відносин (0,723)

Особистісна зрілість | Соціальна | зрілість

Головне для ригідних досліджуваних — це відносини — підприємницькі, сімейні. Орієнтація на вимоги оточення, очікування схвалення з боку референтних осіб виступає потужною силою у досягненні успішності у навчальній діяльності.

Ґрунтуючись на визначених у дисертаційній роботі когнітивно-типових профілях, завдяки яким особистості з різними когнітивними стилями досягають успішності у навчальній діяльності, можна виділити чотири типи студентів:

1) продуктивно-орієнтований (спрямований на результат діяльності, відповідальний, незалежний; у соціальних контактах зорієнтований на пізнання);

2) процесуально-адаптований (спрямований на процес діяльності, соціально пластичний, товариський; у соціальних контактах зорієнтований на емоційне схвалення своєї персони чи власних дій);

3) когнітивно-орієнтований (спрямований на реалізацію своїх можливостей, реактивний у пошуку рішення проблеми, прагне самовдосконалення, лідер; у соціальних контактах зорієнтований на отримання високого статусу);

4) соціально-адаптований (спрямований на відносини — підприємницькі, сімейні, когнітивно повільний, духовний, орієнтується на оточуючих; у соціальних контактах зорієнтований на цінність вимог оточення).

ВИСНОВКИ

1. Успішність навчальної діяльності залежить не лише від окремих характеристик когнітивного стилю (КС) чи окремих інших індивідуально-психологічних характеристик, а від системи всіх структурних характеристик особистості, від їхньої взаємодії.

Проведене емпіричне дослідження підтвердило висунуту нами гіпотезу щодо зв`язку між когнітивними стилями та успішністю навчання студентів, а також впливу різних параметрів когнітивного стилю на ефективність навчальної діяльності. Параметри когнітивного стилю виступають внутрішніми детермінантами успішності навчання. Успішність навчальної діяльності залежить не від окремих його параметрів, а від комплексу когнітивно-стильових характеристик, які пов`язані з іншими індивідуально-психологічними характеристиками. Таким чином, формуються певні когнітивно-типові профілі, які забезпечують різну ефективність навчальної діяльності студентів.

2. Особливості параметрів КС — поленезалежність, гнучкість та домінування вербального способу переробки інформації позитивно впливають на успішність навчальної діяльності студентів. Здатність розділяти інформацію незалежно від першопочаткової заданості взаємозв`язку її елементів, можливість вільно використовувати різні прийоми її переробки та оцінювання, здатність здійснювати предметно-логічний, смисловий контроль рішень виступають внутрішніми детермінантами ефективності навчання.

3. Характер зв`язку когнітивно-стильової організації особистості з іншими індивідуально-психологічними характеристиками певним чином зумовлює успішність навчальної діяльності студентів, реалізуючи при цьому компенсаторні властивості.

Проведене емпіричне дослідження дає підстави створити психологічні “портрети” студентів, у яких домінує певна характеристика когнітивного стилю: полезалежність/поленезалежність, гнучкість/ригідність, домінування вербального чи образного способу контролю за переробкою інформації (див. табл. 1, 2, 3, 4).

Склад та структура психологічних факторів, які входять до психологічного “портрету”, дали змогу зрозуміти за рахунок яких психологічних властивостей та здатностей студенти досягають певної успішності.

4. Визначені когнітивно-типові профілі студентів, які включають когнітивно-типологічний та ціннісно-орієнтаційний комплекси, за рахунок яких представники різних когнітивно-стильових груп досягають певної успішності у навчальній діяльності. Це наступні когнітивно-типові профілі:

продуктивно-орієнтований (спрямований на результат діяльності, відповідальний, незалежний; у соціальних контактах орієнтується на пізнавальну цінність);

процесуально-адаптований (спрямований на процес діяльності, соціально пластичний, товариський; у соціальних контактах прагне до емоційного схвалення своєї персони чи власних дій);

когнітивно-орієнтований (спрямований на реалізацію своїх можливостей, реактивний у пошуку рішення проблеми, прагне самовдосконалення, лідер; у соціальних контактах орієнтується на отримання високого статусу);

соціально-адаптований (спрямований на підприємницькі та сімейні відносини, когнітивно повільний, духовний, у соціальних контактах орієнтується на погляди та вимоги оточення).

5. Отримані у роботі результати можуть бути використані у розвитку теорії особистості; у розкритті характеру зв’язку параметрів когнітивного стилю з ціннісними орієнтаціями особистості, що суттєво поглиблює знання про організацію індивідуальних характеристик особистості; у визначенні індивідуально-психологічних особливостей когнітивно-стильових характеристик особистості, які зумовлюють успішність навчальної діяльності студентів, що поглиблює знання про організацію пізнавальної діяльності особистості.

6. Дані про стильові особливості особистості мають враховуватися при формуванні груп для організації навчальної діяльності; для більш коректного оцінювання навчальної діяльності студентів з різним когнітивним реагуванням; для вироблення колективного рішення, у ситуаціях інтелектуальної активності; при комплектуванні груп для вирішення різних практичних завдань, тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Напрасна О.Б., Трофімов Ю.Л. Проблема застосування поняття когнітивний стиль // Збірник наукових праць.- К. НПУ ім. М.П.Драгоманова. Психологія - Вип. 15.- 2002. С. 108-113.

2. Напрасна О.Б. Психологічні проблеми зв`язку параметрів когнітивного стилю з діяльністю особистості // Вісник Харківського університету - Сер. Психологія - 2002. - № 550. - Ч. 1. С. 168 - 171.

3. Напрасна О.Б. Психологічні фактори розв`язання задач // Вісник. Сер. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 15. - К.: КНУ ім. Т.Шевченка. - 2003. С. 59-60.

4. Напрасна О.Б. Проблема стильових характеристик пізнавальної діяльності // Вісник. Сер. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 20 - К.,: КНУ ім. Т.Шевченка. - 2004. С. 43 – 46.

Напрасна О.Б. Індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик навчальної діяльності студентів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00. 01 — загальна психологія, історія психології. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У роботі проаналізовані теоретичні концепції, в рамках яких виникло й розвивається поняття когнітивного стилю (КС), показано суперечливість й неоднозначність розуміння природи КС та його місце в пізнавальній діяльності особистості.

Когнітивний стиль визначає спосіб досягнення успішності кінцевого результату навчальної діяльності. В результаті формування певного КС діяльність грунтується на тих особливостях, які сприяють досягненню успішності навчальної діяльності.

У роботі визначено, що успішність навчальної діяльності студентів в значній мірі залежить від певних когнітивно-типових профілів, структура яких включає не тільки когнітивно-стильові, а й індивідуально-психологічні характеристики особистості. Когнітивно-типові профілі складаються з когнітивно-типологічного (психодинамічні властивості та когнітивно-стильові характеристики особистості) та ціннісно-орієнтаційного (змісто-життєві орієнтації, ціннісно-смислове регулювання та соціальна позиція) комплексів.

Когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

Ключові слова: когнітивний стиль, когнітивно-стильова організація особистості, індивідуально-психологічні характеристики особистості, навчальна діяльність, когнітивно-типові профілі, когнітивно-типологічний комплекс, ціннісно-орієнтаційний комплекс, успішність навчальної діяльності.

Напрасная ОБ. Индивидуально-психологические особенности когнитивно-стилевых характеристик учебной деятельности студентов. — Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 — общая психология, история психологии. — Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Диссертационное исследование посвящено актуальной психологической проблеме исследования индивидуально-психологических особенностей когнитивно-стилевых характеристик учебной деятельности студентов.

В условиях рыночных отношений, появления конкуренции среди специалистов, повышаются требования к их профессиональной подготовки во время обучения в высшем учебном заведении. Качество профессиональной подготовки в значительной мере связана с индивидуально-психологическими характеристиками и особенностями познавательных процессов личности, которая обучается.

В современных исследованиях психологии личности все чаще используются методы когнитивной психологии, с помощью которых личность изучается как получатель информации, которая, определенным образом, декодируется, перерабатывается и в дальнейшем используется для достижения конечного результата деятельности.