ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОНИЩЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА
УДК 368:21.043.3
РИНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО СТРАХУВАННЯ
І МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЙОГО В УКРАЇНІ
Спеціальність 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ-2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки
України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Кулаєв Юрій Федорович -
Київський університет економіки і технологій транспорту,
професор кафедри економіки підприємств.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Зайончик Леонід Григорович –
Українське ДП "Укрінтеравтосервіс",
начальник науково-виробничого відділу, м. Київ.
кандидат економічних наук, доцент
Мурашко Олена Вікторівна -
Київський національний економічний університет,
доцент кафедри страхування.
Провідна установа: Одеський національний морський університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства і підприємництва, м. Одеса.
Захист відбудеться 02 липня 2004 р о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26 062 02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418.
З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.
Автореферат розісланий 02 червня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Реформування всієї системи економічних відносин, соціальні перетворення та трансформаційні зрушення, що сьогодні відбуваються в Україні, надають особливої ваги розв’язанню проблем страхового захисту суспільства, страхового відшкодування в транспортній системі, які спонукають до пошуку дієвих методів, механізмів регулювання на страховому ринку, ресурсів страховиків і страхувальників та їх ефективного використання під час реалізації страхових випадків, які виникають внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП).
Становлення страхового ринку України супроводжується складними політичними й економічними явищами. В Україні автотранспортне страхування, перестрахування розвивається у достатньо складній економічній ситуації, що обумовлено підготовкою до вступу країни до Світової організації торгівлі, а також з входженням до світового співтовариства з потребами легалізації страхового законодавства транспортного страхового ринку в умовах глобалізації страхових відносин. Актуальним є також розгляд сучасної тенденції розвитку світової економіки, а саме постійне збільшення транснаціональних потоків і транзиту вантажів. З метою забезпечення безпеки торгових і соціальних зв’язків між країнами Європейського Співтовариства і країнами Центральної й Східної Європи, створено мережу міжнародних коридорів. Це комплекс наземних, повітряних і водних магістралей з відповідною інфраструктурою, а саме: підвізні шляхи, прикордонні переходи, вантажні й пасажирські термінали, що забезпечують перевезення пасажирів і вантажів, а також рух автотранспорту, який потребує негайного ефективного вирішення питань щодо системи страхового захисту, страхування ризиків і впровадження дієвих механізмів для безперебійної та безаварійної роботи в усіх ланках транспортної галузі.
Актуальним є також створення умов для розвитку ринку посередницьких послуг у сфері автотранспортного страхування, створення ефективного регулювання і підвищення рівня знань споживачів, де є необхідною умовою для забезпечення стабільності й прозорості транспортного сектора та його фінансового забезпечення. Виникає необхідність у розробці підходів та інструментарію для ефективного вирішення специфічних проблем функціонування транспортного страхового ринку страхових компаній, методів регулювання в умовах глобалізації ринку, що потужно розвивається.
Вагомим внеском у розвиток страхового ринку та становлення транспортного страхування стали історичні, практичні та логічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених Томіліна В.Н., Самохвалова О.В., Казакова А.А., Ж. Лемера, Шахова В.Г., Медведєва А.А., Міллермана А.С., Юлдашева Р.Т., Богаченко В.Г., Гінзбурга А.І., Адамчука Н.Г., Турбіної К.Е., Балабанова І.Т., Зальотова О.М., Гомєлля В.Б., Соболєва А. М., Бондаря Ю. В., Кулаєва Ю.Ф., Щелкунова В.І.
Виникають серйозні проблеми, які гальмують розвиток повноцінного транспортного страхового ринку України – через відсутність повноцінних зв’язків між теорією й практикою, спостерігається великий відрив підходів від реального попиту практичної економіки, недосконалість у законодавчо-нормативній базі. Ситуація ускладнюється ще й тим, що вже декілька років в Україні не стихають дискусії про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з перспективою введення закону обов’язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів, так званої автоцивільної відповідальності. У 2002-2003 рр., за даними Державної автомобільної інспекції, в Україні зареєстровано 34371 дорожньо-транспортна пригода (ДТП), що зумовлено незадовільним станом на шляхах України. Водночас слід зазначити, що в Україні відчувається значний дефіцит досвідчених фахівців зі страхової справи, спеціальних наукових досліджень, які б стосувалися безпосередньо сфери транспортного автомобільного страхування. Бракує орієнтованих на практичне застосування наукових розробок, наукової літератури зі страхування, не узагальнюється накопичуваний досвід, потребують подальшого уточнення деякі законодавчі акти, а також прийняття нових постанов, законів з урахуванням досвіду зарубіжних країн.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи “Основні напрямки реструктуризації залізничного транспорту України в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації Д-1 0304400263), що виконувалась у Київському університеті економіки і технологій транспорту.
Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних засад розвитку і становлення транспортного страхування, а також розробка практичних, якісних, ефективних методів регулювання транспортним сектором страхового ринку України в умовах глобалізації страхових відносин.
Особистий внесок автора полягає у дослідженні автотранспортного страхового ринку України та світового досвіду розвинутих країн, а також розробці пакету пропозицій щодо вдосконалення деяких законодавчо-правових документів, методів регулювання автотранспортного страхового ринку, дослідження страхового захисту та страхового відшкодування при транспортних ризиках.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання задач теоретичного і практичного характеру:
- дослідити загальні, специфічні та історичні принципи розвитку транспортного страхового ринку;
- здійснити аналіз сучасного стану національного страхового ринку, автотранспортного ринку України;
- дослідити сучасні форми існуючої законодавчої бази транспортного (автомобільного) страхування, розробити пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази, з організації функціонування „Зеленої картки” в прикордонній зоні;
- проаналізувати досвід зарубіжних країн у галузі автострахування та змоделювати процеси управління автотранспортним ринком України в умовах глобалізації страхових відносин;
- уточнити роль та значення сучасних форм обов’язкового страхування на транспорті, розробити першочергові задачі його удосконалення;
- розробити рекомендації щодо „Правил страхування” договору страхування для мінімізації автотранспортних ризиків у разі ДТП, вдосконалення організацій процесу тарифікації авторизиків;
- удосконалення теоретичних підходів при оцінці транспортних ризиків (аварійними комісарами), щодо їх ефективної роботи при виникненні страхового випадку;
- виявити закономірності розвитку перестрахувального ринку “автокаско” в Україні, та розробити ефективні заходи його функціонування;
- розробити пропозиції щодо удосконалення моделей та методів регулювання автотранспортного ринку в Україні.
Об’єкт дослідження – автотранспортне страхування на сучасному етапі розвитку страхового ринку України.
Предмет дослідження – процеси і методи регулювання ринку автотранспортного страхування в Україні.
Методологія і методика дослідження. Методологічною основою наукового дослідження стали: методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння, прогнозування при розробці оптимальних методів регулювання транспортного (автомобільного) страхового ринку. На основі діалектичного методу пізнання досліджено процес становлення транспортного страхового ринку, використані інформаційні технології, теорії існуючих процесів та ризиків, маркетингу, визначені напрями удосконалення діяльності страхового ринку та функціонування транспортного (автомобільного) страхування в умовах фінансово-економічних перетворень в Україні. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, інструктивно-методичні документи з питань організації страхового ринку; авторські дослідження роботи страхових компаній України; матеріали спеціальних видань, періодичних видань, науково-практичних конференцій, дані фінансової, економічної, демографічної статистики та дослідження українських та зарубіжних вчених з питань автотранспортного ринку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих та в розробці теоретичних положень щодо підвищення ефективності управління автотранспортним ринком страхування на основі формування комплексних економічних методів регулювання, зокрема особистим внеском здобувача є:
Вперше:
- запропоновано функціональні структури методів економічного регулювання автотранспортного ринку страхування;
- методи заохочення страхувальників, як акціонерів страхових компаній для одержання частини прибутку за підсумками року страхових компаній;
- моделювання процесів управління автотранспортним ринком в умовах глобалізації страхових відносин.
Удосконалено:
- функціональний аналіз обов’язкового транспортного страхування в Україні в умовах перехідної економічної системи;
- стратегію оцінки транспортних ризиків потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод;
- класифікацію перестрахувального механізму „автокаско” з урахуванням процесів, які відбуваються на страховому ринку;
- методи процесу тарифікації автотранспортних ризиків для підвищення економічної ефективності в системі розрахунків.
Одержали подальший розвиток:
- систематизація нормативно-правових міжнародних, національних актів, які регулюють автострахування;
- дослідження впливу наслідків дорожньо-транспортних пригод та катастроф на соціально економічний розвиток суспільства в умовах ринкової економіки України;
- напрямки удосконалення сучасного транспортного страхування та його основної складової - ризик-менеджменту;
Запропоновано:
- пропозиції щодо „Правил страхування” договору страхування, спрямованих на мінімізацію автомобільних ризиків;
- авторський підхід щодо створення спеціалізованих відповідних інфраструктур, підрозділів з питань автотранспортного страхування;
- концептуальні підходи та рекомендації стосовно включення до проекту Закону „Про обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів”, окремого пункту: “Про моральне та матеріальне страхове відшкодування власнику застрахованого транспортного засобу за нанесення шкоди його автомобілю, внаслідок дій правозахисних органів та інших відповідних структур” (до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні).
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтованих наукових напрямах подальшого удосконалення автотранспортного ринку автострахування в Україні, моделювання процесів в умовах глобалізації страхових відносин, підвищенні ефективності управління та регулювання в умовах хронічного фінансово-економічного дефіциту стабільності.
Запропоновані пропозиції та моделі управління і регулювання автотранспортного страхування застосовують в діяльності страхової компаній „Остра-Київ” (Акт впровадження № 02-32/22 від 22.04.2004 року), а також у навчальному процесі, які покладені в основу курсу лекцій “Страхування” з поглибленим вивченням транспортного страхування в Київському університету економіки й технологій транспорту (Довідка № 01-25/117 від “23” березня 2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати роботи, викладені в дисертаційній роботі, отримані самостійно.
Апробація роботи. Теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивні оцінки на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: на ХІІІ Міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми розвитку рейкового транспорту”, яка відбулась 22-26 вересня 2003 року в Автономній Республіці Крим; на першій науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, економіка, технологія і управління”, яка відбулася 5-6 грудня 2003 року в м. Київ.
Публікація результатів досліджень. Основні висновки та положення дисертації знайшли своє відображення в п’яти наукових працях загальним обсягом 2 друкованих аркуша, опублікованих у провідних фахових виданнях України.
Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Дисертаційна роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Основний зміст роботи викладено на 173 сторінках, у тому числі 9 рисунків та 26 таблиць. Список використаних джерел містить 142 найменування і займає 10 сторінок.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано сутність і положення наукової проблеми дослідження, актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет, мето-дологічні засоби дослідження, сформульовано концептуальні положення проблеми, рівень і характер новизни отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, ступінь і харак-тер апробації.
У розділі 1 „Сутність історії страхування та розвиток його на транспорті” розглянуто чітке визначення сутності еволюції страхування, простежені етапи виникнення та становлення транспортного страхування на досить тривалому історичному шляху розвитку. Як свідчить історичний досвід, окремі елементи страхування були відомі ще за тисячі років до нашої ери. Археологічні знахідки дають можливість стверджувати, що вже у стародавні часи добре усвідомлювали необхідність страхового захисту від катастроф, пожеж, злодійств та інших непередбачуваних небезпек в економічному житті. У всіх цих випадках мається на увазі одна й та сама мета: забезпечення відшкодування збитків від стихійних та інших небезпек кожного з учасників торгового, шляхового колективу, спільно, за рахунок усіх його членів.
Детальний аналіз транспортного страхування дає можливість усвідомити процес початку та становлення страхової діяльності, операцій зі страхування, первинних зародків страхового фонду, та, при необхідності створення конкурентоспроможного страхового ринку України.
Досліджуючи законодавчу базу транспортного страхування, особливу увагу привертає той факт, що в більшості розвинутих країн світу законодавчі акти про обов’язкове страхування транспортних засобів ґрунтуються на конституційних правах громадян та на законодавчий захист життя та майнових прав від протиправних або інших дій третіх осіб. Завдяки цьому структура автотранспортного ринку є досить зрілою і диференційованою, що дає змогу відзначити процеси активної концентрації страхового капіталу й інтерналізації страхової справи.
Випадки шахрайства функціонування „Зеленої картки” є частими у прикордонній зоні країни, тому автором було запропоновано заходи для поліпшення становища у прикордонній зоні при реалізації „Зеленої картки” для протидії шахрайства в автострахуванні.
Законодавче забезпечення України потребує нормативного вирішення кола проблем з питань автострахування, а також забезпечення його раціонального регулювання в умовах економічних перетворень, страхових відносин світової економіки.
Трансформування української політики має враховувати значні зміни в геополітичній і геоекономічній ситуації, які пов’язані з процесами глобалізації. Глобалізація страхових відносин долає законодавчі й економічні бар’єри між національними страховими ринками, що відбуваються під впливом змін у світовій економіці і мають на меті сформувати глобальний страховий простір для адаптації всіх суб’єктів страхових відносин до нових умов діяльності з підвищенням ступеня відкритості національних страхових ринків та подальше міжнародне переміщення страхових послуг. Автором запропоновано моделювання процесів управління автотранспортним ринком в умовах глобалізації страхових відносин (рис. 1).
На основі аналізу світових транспортних ринків страхування, Україні (рис. 2) належить лише незначна частка страхування автотранспорту. Національний автотранспортний ринок знаходиться у становищі наздоганяючого розвитку.
Рис. 1. Моделювання процесів управління автотранспортним ринком в умовах глобалізації страхових відносин.
На нашу думку, врахування всіх факторів, які диктуються на світовому ринку для ефективного функціонування автострахування, є цивілізована законодавча база, технічні, соціально-економічні, організаційні й управлінські стандарти, які нададуть змогу створити ефективну систему, а також розробити відповідні методи та механізми регулювання.
У 2 розділі „Сучасний стан та функціональний аналіз обов’язкового транспортного страхування в Україні” присвячено аналізу становлення механізмів обов’язкового страхування на транспорті.
Аналіз обов’язкового страхування свідчить, що в Україні відбувається характерне зниження добровільного і обов’язкового страхування на транспорті. Динаміка страхових платежів 1997-2003 років свідчить, що частка обов’язкового страхування становить 7,95% відносно 2000 року -11,5% - та 2001 року-9,13%. Частка надходження страхових платежів від страхувальників фізичних осіб з кожним роком зменшується, якщо в 2001 році вона становила 38,9 %, то в 2002-2003 роках лише 28.6%. Протягом останніх шести років майже вдвічі збільшилось надходження страхових платежів з обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті.
Рис.2. Світові транспортні ринки страхування.
Лише з 1991 року частка коштів страхувальників-громадян у страхових платежах збільшилась з 12,2% до 45,7%. При цьому зростання платежів за 2002-2003 роки у відношенні до 2001 року склало 304,6 тис. гривень або підвищилось на 12,95%. Треба відзначити, що 31,9% страхових виплат за договорами обов'язкового страхування здійснені перестраховками, у тому числі перестрахувальниками-нерезидентами, транспортних ризиків 92,4%. У процесі дослідження було розглянуто обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, найскладнішого виду транспорту, у зв'язку з його ризиковим характером і збільшенням показника важкості наслідків автотранспортних аварій. Збитковість виду виросла майже на 10%. Понад три тисячі ДТП в 2003 році відбулося з вини водіїв невстановленого транспорту, відсутні механізми дій стимулювання та заохочення власника ТЗ для своєчасного страхування їх власності. У цьому розумінні саме механізм обов'язкового страхування цивільної відповідальності дає змогу створити надійну економічну систему соціального захисту в Україні. На думку автора, важливим фактором умов здійснення обов'язкового страхування є прив'язка рівня страхових сум до рівня відповідальності, необхідно також враховувати базові юридичні принципи встановлення факту настання відповідальності та підходи до визначення його рівня. Крім того зростання збитковості виду пов'язана, насамперед з жорстокою конкуренцією, що вимагає від страховиків постійного зниження тарифів. Якщо 1,5-2 роки назад середній базовий тариф для нового автомобіля середнього класу становив 6%, то сьогодні цей показник становить 3,8-4,5%.
У роботі проаналізовано основні тенденції страхового ринку України, які показали, що найгостріша конкуренція розгорнулася на ринку страхування від нещасних випадків на транспорті. Треба відзначити, що 31,9% страхових виплат за договорами обов’язкового страхування здійснені перестраховиками, у тому числі перестрахувальниками–нерезидентами, транспортних ризиків 92,4%.
На наш погляд, економічний ефект від введення страхування в обов’язковій формі дозволить створити дієвий страховий захист для всіх потенційно ризикових груп населення і господарюючих суб’єктів, а також значно знизити бюджетні витрати держави на відшкодування збитку потерпілим у результаті надзвичайних ситуацій. Необхідно припинити практику прийняття нормативних актів, що містять декларативні норми про обов'язкове страхування. Система обов'язкового страхування повинна бути спрямована на захист найбільш значимих майнових інтересів держави з метою підвищення ефективності захисту економіки від великих ризиків з мінімальними витратами бюджетних коштів.
Введення обов'язкового страхування в країні, на нашу думку, повинно ґрунтуватись на принципі формування страхових резервів винятково для цілей компенсації збитків застрахованим особам та іншим вигодонабувачам, а не для фінансування заходів, що покривають безгосподарність організацій. Варто також виключити випадки прийняття законодавчих актів без їх попередньої глибокої фінансово-економічної експертизи, складання розрахунків, що підтверджують можливість вирішення проблем страхового захисту саме в обов'язковій формі й на запропонованих умовах.
Першочерговими завданнями у сфері розвитку обов'язкового страхування є:
- прийняття основ обов'язкового страхування, що включають принципи і вимоги до його здійснення, оптимізація переліку об'єктів, що підлягають страхуванню за рахунок коштів бюджету, переведенням такого страхування на некомерційну основу;
- посилення контролю за проведенням обов'язкового страхування, зокрема, обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів і страхування, яке здійснюється із залученням бюджетних коштів.
На думку автора, надзвичайно важливе подальше вдосконалення „Правил страхування”, договору страхування, яке повинно бути спрямоване, в першу чергу, на мінімізацію автомобільних ризиків із врахуванням матеріального та морального відшкодування, доцільно також враховувати важливість організації страхового захисту транспортних процесів, які зумовлені специфічною природою, невизначеністю інформації, слабкою передбачуваністю конкретної небезпеки на шляху прямування. Завдяки щорічному зростанню кількості експортно-імпортних операцій, українські підприємці поступово звикли до страхування вантажів, страхування власниками транспортних засобів і укладання договорів страхування. Обсяг страхових виплат у 2003 році становив 4227 тис. грн., а обсяг страхових виплат за договорами страхування-300 млн. грн. Страхові платежі в галузі наземного транспорту в 2003 році склали 122 тис. грн. А численні техногенні аварії та стихійні лиха останніх років довели, що не тільки доцільно, але й необхідно використовувати договори з різних видів страхування.
На наш погляд, доцільно в пункті 10 (додатки) „Правил страхування” внести доповнення про відшкодування збитків при страховому випадку, який трапляється в тунелях. За даними статистики, три відсотки загальних транспортних випадків трапляються з різних причин у тунелях.
У страховій практиці існує поняття моральних і матеріальних ризиків, до яких належать різноманітні види моральних небезпек – шахрайство, безпечність та непредбачувані ситуації. Тому автором було запропоновано до розгляду пункт „Про моральне та матеріальне відшкодування власникові застрахованого транспортного засобу, постраждалому від дій правових органів та інших відповідних структур” до проекту Закону „Про обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів” (до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні).
У дослідженні, проведеному автором, була розглянута практика, яка застосовується в Україні при оцінці транспортного засобу, пошкодженого за деяких обставин в ДТП, де на підставі проведеного обстеження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат, в якому зазначаються обставини і принципи настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди. Враховуючи ситуації які виникають при ДТП, для ефективної роботи, на думку, доцільно запровадити:
- роботу аварійних комісарів у нічний час, оскільки більшість ДТП відбуваються в нічний час;
- створити необхідні служби регулювання при страхових компаніях;
- введення карток ВТЗ, де при страховому випадку постраждалі обмінюються спеціальними картками, в яких зазначені кваліфіковані експерти (автокомісар), які оперативно вирішують всі необхідні питання при дорожньо-транспортних пригодах;
- внесення змін або поправок до Правил дорожнього руху;
- регламентування юридичних прав аварійного комісара;
- підвищення рівня кваліфікації роботи аварійних комісарів;
- створення нових методичних розробок для розрахунків та оцінки транспортних засобів, які відповідали б світовим аналогам.
Перестрахувальний ринок є частиною фінансового механізму в Україні, але перестрахування відбувається в основному за кордоном на великих європейських і американських ринках, українські фірми зберігають тільки 1-5 відсотків частин ринку, а практика факультативного перестрахування „автокаско” становить тільки 20 відсотків.
На нашу думку, для ефективного вирішення ключових задач щодо перестрахування необхідно проводити аналіз функціонування світових перестрахових ринків, підвищувати довіру до автострахування.
Для реалізації всіх необхідних заходів необхідно створити діючу перестрахувальну систему шляхом:
- прийняття Кабінетом Міністрів України в новій редакції Постанови Міністрів України „Про затвердження порядку здійснення операцій перестрахування”;
- розроблення показників, що дозволять оцінювати наявність потреби в перестрахуванні авторизиків, та запровадження системи контролю, яка дасть змогу створити прозорість автотранспортного ринку за межами України;
- внесення зміни до Постанови НБУ „Про застосування іноземної валюти” в частині здійснення розрахунків страховиками та перестраховиками брокерами-нерезидентами;
- запровадження досвіду світових перестрахувальних ринків;
- кваліфіковане ставлення до вибору методу перестрахування;
- необхідність у відповідній кваліфікації перестрахувальників, оперативність обробки вхідної інформації.
Завдяки частим порушенням операцій із перестрахування в Україні, на нашу думку, доцільно запропонувати стратегію ліцензування перестрахування з відповідними до нього вимогами. Невід’ємним елементом такої стратегії, на наш погляд, є:
електронний моніторинг відтоку коштів за кордон;
створення єдиної бази контролю перестрахувальних операцій, що дозволить створити прозорість каналів перестрахування за межами України;
створення єдиного державного перестрахувального бюро;
розроблення економічних показників, які дозволять оцінити наявність потреби в перестрахуванні різних видів ризиків.
У розділі 3 „Методичні підходи щодо побудови методів регулювання автотранспортного страхування в Україні” розглянуті об’єктивні умови організації процесу тарифікації автотранспортних ризиків. Автором було уточнено існуючу класифікацію ризиків та обґрунтовано більш доступну й ефективну методику розрахунку страхового тарифу зі страхування автотранспорту на прикладі страхової компанії „Остра-Київ”.
Автотранспортне страхування вважається одним з найбільш ризиковіших видів транспортного страхового бізнесу. Середньорічний рівень страхового відшкодування протягом 2001-2003 років склав 41 відсоток. Із зростанням кількості автотранспортних засобів збільшується тенденція виникнення ДТП. Аналіз тарифікації авторизиків дає можливість визначити великий розкид чисельних значень страхових тарифів. Подібні коливання викликані, насамперед, зростанням кількості страхових компаній, відсутністю статистики з масових видів страхування, недостатнім досвідом страховиків, твердою конкуренцією між ними, що спонукає окремих страховиків то підвищувати розміри тарифних ставок, то знижувати їх для того, щоб збільшити або утримати своїх клієнтів.
На думку автора, для подальшого удосконалення та підвищення економічної ефективності системи розрахунків вона повинна базуватися на статистиці страхових операцій та основних параметрів автотранспортних засобів (рік випуску, обсяг двигуна автомобіля, стаж водія).
Отже, об’єднавши науку, практику, статистику, можна визначити середньорічний показник ймовірності настання страхового випадку (q). Якщо показник (q) помножити на коефіцієнти, що враховують вік, обсяг двигуна автомобіля і стаж водія, можна отримати очікуваний страховий тариф.
Таким чином, формула набирає вигляду:
Тс = q х Кв х Дод х Ксв; [ Кн ],
де q – середньорічний показник ймовірності настання страхового випадку;
Кв – коефіцієнт на вік;
Дод – коефіцієнт, що враховує обсяг двигуна;
Ксв – коефіцієнт на стаж водія.
Залежно від марки, типу і вартості автомобіля, а також його функціонального призначення, допускається введення у формулу коефіцієнту навантаження (Кн).
Економічна ефективність впровадження такої формули полягає в тому, що за досить короткий час можна визначити реальну страхову премію, достатню за розміром та відповідним ступенем ризику, який на даний період страхується. Пропонована методика розрахунку тарифної ставки не претендує на ідеальний варіант. Наскільки придатна для розрахунків запропонована методика, підтвердить страхова практика, а також становлення автотранспортного страхування в Україні взагалі.
Формування умов для економічної ефективності, насамперед, передбачає моделювання та регулювання методів автотранспортного ринку страхування, які сприятимуть підвищенню рівня культури населення, довіри до держави, де основним завданням є формування цивілізованого суспільства. Методи регулювання можуть розглядатися як чинники впливу на механізм прийняття державного рішення на формування інститутів транспортних послуг і транспортного страхування в цілому. Зрозуміло, що врахування впливу такої кількості факторів на процес є дуже тяжким, кропітким, але необхідним у страхуванні.
На рис. 3 показана модель держаного регулювання транспортного страхування в Україні.
Державний рівень має правову природу, адже пов’язаний з державною владою, який розподіляє елементи своєї структури, що постійно підтримуються при процесі управління суспільством.
На наш погляд, ефективне формування механізмів, методів регулювання в розбудові автотранспортного страхування в України, передбачає впровадження економічних регуляторів, які б дозволили в перспективі впроваджувати новітні світові технології. Важливі заходи використання інформаційно-освітніх програм під назвою „Про страхування”, „Страховий ринок України”, „Транспортне страхування в Україні” із залученням телебачення дадуть потужний імпульс для залучення страхувальників на транспортний ринок. У практичному плані державна політика з регулювання автотранспортного ринку, маючи потужну інфраструктуру з відповідними обсягами грошових надходжень, зможе стати надійним гарантом для всіх учасників страхового ринку. Економічна ефективність і вигідність у створенні державних методів регулювання в автострахуванні, для держави – це:
різке зростання значення страхування в економіці України, де відбудуться зміни у довірі та увазі з боку населення, а це головне стратегічне завдання на сьогоднішній день в країні;
відповідні місця державної служби для випускників вищих навчальних закладів, які готують кваліфікованих юристів, менеджерів та фахівців зі страхової справи, фахівців транспортних вузів;
створення нових робочих місць: це незалежні експерти і консультанти, які будуть займатися оцінкою збитків життя і здоров’я, майна третіх осіб – це велике поле діяльності для колишніх співробітників правоохоронних органів, інженерів, військових тощо.
Рис. 3. Модель державного регулювання транспортним страхуванням (автострахування).
Впровадження економічно-правових результатів у забезпеченні належного рівня функціонування автотранспортного страхування передбачає широке використання таких економічних методів. Це є побудова цивілізованої моделі регулювання страхових компаній (рис. 4). Одним з ефективних методів регулювання в автострахуванні, на думку автора, є заохочення страхувальника як акціонера. Страхувальник, який укладає страховий договір „від усіх ризиків” з нашої пропозиції повинен автоматично ставати акціонером і одержувати частину прибутку за підсумками року, а в разі відсутності страхових випадків за період дії поліса при повторному страхуванні пай автовласника в капіталі страхової компанії збільшується на нову суму страховика, відповідно збільшуючи його дивіденди.
На думку автора, заслуговує уваги той факт, що з введенням Закону „Про обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів” доцільно запровадити для різних верств населення, нові страхові поліси:
страховий поліс вихідного дня;
страховий поліс сезонний (зима, весна, літо, осінь);
страховий поліс на квартал;
страховий поліс на півроку;
страховий поліс на дев’ять місяців.
А за відсутністю страхових випадків власникам транспортних засобів вводити знижки:
страхових тарифів;
вартості страхування;
вартості полісів.
Впроваджувати:
систему заохочення, це може бути 100 літрів бензину А-95, А-98;
бонусну систему, яка ефективно діє за кордоном.
Логічним у Адміністративному кодексі, на думку автора, є впровадження інтерпретацій, а саме: внесення пропозицій щодо обов’язкового застосування страхових полісів, підвищення штрафів та вимог до власників транспортних засобів та інше.
Рис. 4. Модель регулювання автотранспортного страхування страхової компанії.
Опитування різних верств населення, стосовно введення Закону „Про обов’язкове страхування відповідальності власників автотранспортних засобів” (рис. 5) показує, що більшість з опитуваних верств населення прихильно ставляться до обов’язковості в автострахуванні, що надає змогу припускати про підвищення культури і інтересу до страхування.
Рис. 5. Опитування, стосовно обов’язкового страхування автотранспорту.
Значна роль у забезпеченні відповідного рівня організаційно-методичних та практичних рекомендацій з питань автострахування, полягає в програмі дій, та в розробці страхових продуктів з урахуванням кращих світових зразків, а саме:
- реалізація методів обліку і аналізу;
- контроль за страховою інформацією з використанням сучасних інформаційних технологій;
- надання якісних послуг ВТЗ;
- цивілізована рекламна компанія;
- ефективне обслуговування клієнтів;
- надання „тимчасового транспортного засобу” в усіх страхових компаніях країни;
- звернення особливої уваги на сферу вантажоперевезень при негативних процесах (міжнародний тероризм), впровадження механізмів безпеки.
На наш погляд, у вирішенні автотранспортних проблем, науці необхідно акцентувати увагу на удосконалення транспортної системи:
- моделювання процесів;
- випробування механізмів;
- раціональне створення і використання резервів, фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайних ситуацій;
- пошук раціональних шляхів роботи реальних економічних систем;
- розробка цільових науково-технічних програм, спрямованих для запобігання надзвичайних ситуацій, які відбуваються при ДТП.
Країна, яка претендує на європейський рівень, не може розвиватись без відповідних законів, нормативно-правових актів, методів та механізмів регулювання страхового ринку.
ВИСНОВКИ
Завдання дисертаційного дослідження можна розглядати не лише в контексті конкретних проблем, що стоять перед українським суспільством сьогодні, але й більш широко – на певну перспективу. Саме тому, в роботі приділено багато уваги страховому ринку України, розглянуто його як основу, як стратегічний сектор, як впливовий державний інструмент реалізації соціально-економічної політики уряду. Проблеми страхового автотранспортного ринку, що досліджувалися в дисертаційній роботі, не розглядалися нами як проблеми якогось конкретного року. Наше завдання полягало в пошуку шляхів ефективного регулювання страхового ринку та одного з його видів страхування – транспортного страхування.
Проаналізовані в дисертаційній роботі проблеми регулювання транспортним страховим ринком мають на меті підтвердити правильність обраного шляху та закономірності розвитку законодавчих реформ в Україні, які визначають необхідність пошуку нових методів та форм функціонування страхового ринку України.
Проведений аналіз автотранспортного страхового ринку виявив низький рівень державного регулювання та контролю, що створює умови для численних порушень страховими компаніями.
У дисертаційній роботі здійснено методичне та теоретичне узагальнення нового підходу до розв’язання наукової проблеми, яка полягає в обґрунтуванні теоретичних засад розвитку страхування в Україні, а також становлення автомобільного ринку і розробки практичних заходів щодо удосконалення функціонування транспортного страхування. Основні наукові та практичні результати роботи полягають у такому:
1. Еволюція історії виникнення страхування, а разом з цим і розвитку транспортного страхування, сприяла появі страхування як нової, вищої форми організації страхового захисту. Встановлено, що завдяки структурним перебудовам у світовому господарстві, значному розвитку науково-технічного прогресу, страхова справа в процесі економічних перетворень і господарської діяльності відокремилась у самостійну сферу функціонування, забезпечуючи інтенсивний і широкомасштабний перерозподіл нового капіталу під впливом змін, що відбуваються у світовій економіці.
2. Результати проведеного аналізу законодавчого забезпечення транспортного ринку страхування свідчать, що вони є неадекватні до реальних проблем і мають розглядатися постійно. Відповідно до вимог часу встановлено, що деякі нормативно-правові документи не вирішують глобальних проблем з питань транспортного ринку, не сприяють впровадженню нових прогресивних методів регулювання. Серед них найбільш вагомим на сьогодні було б прийняття Закону України “Про обов’язкові види страхування”, а також Закону „Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”. Тому автором було запропоновано до розгляду пункт „Про моральне та матеріальне відшкодування власникові застрахованого транспортного засобу, постраждалому від дій правових органів та інших відповідних структур” до проекту Закону „Про обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів” (до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні).
3. У дисертаційній роботі розроблений підхід щодо “чорних сторін” “Зеленої картки”. За минулі роки міжнародного страхування було сплачено відшкодування на мільйони гривень за фальсифікованими українськими “Зеленими картками”. Автором запропоновано заходи щодо поліпшення становища при реалізації „Зелених карток” в прикордонній зоні для протидії шахрайства в автострахуванні.
4. На основі проведених досліджень було встановлено, що під впливом діючих факторів світ перетворився на глобальну економічну систему. Під впливом глобалізації розширюються і удосконалюються ринкові відносини, страхові процеси і явища. Для подальшої лібералізації режимів міжнародних транспортних страхових послуг і адаптації всіх суб’єктів страхових відносин до нових умов їх діяльності. Автором запропоновано моделювання процесів регулювання автотранспортного страхування в умовах глобалізації страхових відносин.
5. Аналіз проведених досліджень показав, що обов’язкові види страхування в Україні потребують законодавчих змін та доповнень, а також вироблення дієвих стратегій для обов’язкового страхування на транспорті. Автором запропоновані першочергові заходи в сфері розвитку страхування. Економічний ефект ведення страхування в обов’язковій формі для всіх видів страхування дозволить створити страховий захист для всіх потенційно ризикових груп населення і господарюючих суб’єктів, значно знизити бюджетні витрати на відшкодування збитків потерпілим в результаті надзвичайної ситуації.
6. При укладанні договорів з автотранспортного страхування виникають розбіжності й суперечки з приводу умов договорів та страхового відшкодування. Автором дисертаційної роботи запропоновані доповнення до „Правил страхування” договору страхування. Правильне комбінування тих чи інших форм, доповнень, дозволить приймати адекватні рішення у суперечливих ситуаціях у разі дорожньо-транспортної пригоди.
7. Результати оцінки транспортних ризиків виявили сутність поняття “страховий ризик” та його ступінь небезпеки – “транспортний ризик”. У дослідженні, проведеному автором, була розглянута практика, яка застосовується сьогодні в Україні при оцінці транспортного засобу (аварійними комісарами) та вказані величини страхового відшкодування, які відшкодовуються в разі ДТП. Автором запропоновані рекомендації щодо ефективної роботи аварійних комісарів при виникненні страхового випадку.
8. Недосконалість нормативно-правової бази перестрахування серйозно гальмує удосконалення програм перестрахування в транспортній галузі. Автором подано ряд пропозицій для реалізації заходів щодо підвищення економічної ефективності перестрахувальної системи. Формування єдиного світового страхового простору, поступова інтеграція регіональних страхових ризиків у єдиний світовий ринок страхування, на думку автора, актуалізує питання про виникнення глобальних перестрахувальних об’єднань в Україні.
9. Аналіз тарифікації авторизиків свідчить про великий розкид чисельних значень страхових тарифів, у зв’язку із зростанням страхових компаній та відсутністю статистики на масові види страхування. Автором запропонована методика визначення середньорічного показника ймовірності при настанні страхового випадку.
10. Становлення автотранспортного страхування в Україні доводить необхідність створення ефективних методів регулювання транспортного ринку. Автором розроблені моделі регулювання автотранспортного ринку, запропоновані методи щодо системи стимулювання й заохочення страхувальників як акціонерів страхових компаній для одержання частини прибутку за підсумками року.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙ
Статті у фахових виданнях
1. Онищенко Н.В. Совершенствование страхового рынка в Украине // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наукових праць. – Вип. 8.-К.: КНЕУ. – 2002. – С.145-151.
2. Онищенко Н.В. Особливості транспортних ризиків // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Збірник наукових праць. – Вип.6. – К.: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем. – 2003. – С.139-143.
3. Онищенко Н.В. Методи регулювання ринку транспортного страхування України // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наукових праць. – Вип. 10.-К.: НАУ. – 2003. – С. 108-114.
4. Щелкунов В. И., Онищенко Н.В. Перестрахование. Особенности, недостатки и пути его совершенствования // Науковий журнал Східноукраїнського національного університету – № 9 (67). – 2003. – С.261-264.
5. Онищенко Н.В. Особливості Законодавчої бази з транспортного страхування: Збірник наукових праць. – Вип. 4. – Київський університет економіки і технологій транспорту 2003. – С.33-39.
Опублікованих за матеріалами конференцій:
1. Онищенко Н. В. Удосконалення нормативно-правової бази страхового ринку України// Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, економіка, технологія і управління. І науково-практична конференція. Тези доповідей. – Київ: видавництво КУЕТТ. – 2003. – С. 146-147.
АНОТАЦІЯ
Онищенко Н. В. Ринок автотранспортного страхування і методи регулювання його в Україні – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04. - Економіка транспорту і зв’язку.
Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, Київ 2004 року.
Дисертація присвячена дослідженню транспортного ринку і розробці методів економічного регулювання автотранспортного страхування в Україні. У роботі проведений аналіз підходів до визначення сутності ролі транспортного страхування в сучасному суспільстві, на підставі якого запропоновано моделювання процесів управління автотранспортного ринку в умовах глобалізації страхових відносин. Розроблені методи (моделі) економічного регулювання автострахування в Україні на рівні держави та страхових компаній. Проведена комплексна оцінка законодавчо-нормативної бази з автострахування, оцінка транспортних ризиків, перестрахування, економічного та методичного підходу методів з організації процесу тарифікації автотранспортних ризиків.
Ключові слова: автострахування, транспортні ризики, страхове відшкодування, страховий поліс, страхові платежі, страховик, страхувальник, методи, моделі, глобалізація страхових відносин.
АННОТАЦИЯ
Онищенко Н. В. Рынок автотранспортного страхования и методы регулирования его в Украине – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04. - Экономика транспорта и связи.
Национальный авиационный университет Министерства образования и науки Украины, Киев 2004 года.
Актуальность темы исследования определяется отсутствием в Украине эффективных методов и механизмов регулирования и стимулирования в автостраховании, для удовлетворения потребностей населения.
Диссертация посвящена вопросам формирования и регулирования автотранспортного рынка, автострахования в Украине. В научной работе сформирован новый подход к разработке стратегии регулирования автомобильного страхования. Автотранспортное страхование является одним из наиболее важных и сложных направлений экономической стратегии транспортного рынка.
Существует острая потребность в создании целостного подхода к регулированию и моделированию автотранспортной
