ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

імені Богдана Хмельницького

Овчаренко Юрій Олексійович

УДК: 159.932.2: 355.233

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВІЙСЬК ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Спеціальність19.00.09 - психологія праці в особливих умовах.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському інституті Сухопутних військ, Міністерство оборони України.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент

Троц Анатолій Степанович,

Одеський інститут Сухопутних військ,

ректор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Медведєв Володимир Степанович, Київський юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України, кафедра юридичної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент Журавльов Вадим Валентинович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, заступник начальника кафедри.

Провідна установа:

Харківський військовий університет, кафедра педагогіки та психології, Міністерство оборони України, м. Харків.

Захист відбудеться “ 25 ” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 21 ” травня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент Сердюк Ю. І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку Української держави характеризується високим динамізмом і потребує руйнування старих стереотипів, зміни ставлень особистості до всіх сфер життєдіяльності. Актуальним на сьогодні є посилення творчої активності, організованості, дисципліни особистості, підвищення її вимогливості до себе і своєї професійної діяльності, що можливе, перш за все, на основі розвитку та вдосконалення її самосвідомості.

В умовах реформування Збройних Сил України (ЗСУ) має зазнати суттєвих змін самосвідомість військовослужбовців і, відповідно, їх ставлення до загальнолюдських цінностей, проблем миру і безпеки держави, рівня власного професіоналізму. Особливості нинішнього соціально-економічного розвитку України, проблеми реформування ЗСУ, все більше зростання екстремальності службової діяльності офіцерів, сержантів, рядових військ Протиповітряної оборони (ППО) як ніколи раніше вимагають високого рівня фахової підготовки військовослужбовців, вивчення психологічних особливостей їх професійної самосвідомості з метою пошуку на особистісному рівні резервів підвищення боєготовності підрозділів та обороноздатності держави.

В контексті актуальних проблем психології розвитку соціально активної особистості військовослужбовця вагоме місце належить формуванню його самосвідомості, навичок самооцінки, саморегуляції поведінки та діяльності в екстремальних умовах, які характерні для військ ППО. Феномен самосвідомості більш глибокий за своїм психологічним змістом, ніж проблема свідомості. Психологічний аспект дослідження зазначеної проблеми припускає розкриття самосвідомості як особливого процесу розвитку людської психіки, спрямованого на регулювання особистістю своїх дій на основі усвідомлення власних можливостей, емоційно-ціннісного ставлення до себе. В акт самосвідомості індивіда втягуються не лише окремі психічні процеси в різних комбінаціях, але й вся система його психічних властивостей, якостей, особливості мотивації, емоційно-почуттєвої, вольової сфери в будь-який момент. У психологічній структурі особистості військовослужбовця самосвідомість є центральною ланкою, яка характеризує рівень його професіоналізму, а отже, успішність службової діяльності.

Дослідження самосвідомості було предметом наукового пошуку багатьох вчених. У філософсько-психологічному розумінні ця проблема розглянута найбільш повно в працях В.Г. Спіркіна і С.Р. Григор'єва; у загально-соціологічному плані - у працях В.В. Афанасьєва, К.Н. Ільяшенко; у соціально-психологічному плані - у І.С. Кона і Б.Д. Паригіна; у психолого-педагогічному плані - у О.М. Леонтьєва, Л.І. Рувінського, Т.О. Чеснокової, К.О. Шорохової, В.В. Століна та багатьох інших.

Разом з тим дослідження самосвідомості військовослужбовців не стали до сьогодні об’єктом спеціальних наукових пошуків психологів. Педагогічні основи виховання самосвідомості військовослужбовців досліджені А.В. Барабанщиковим, В.П. Давидовим; прикладні, професійні аспекти самовиховання, саморегуляції діяльності особистості в особливих умовах вивчали вчені А.В. Гримак, М.І. Дяченко, М.І. Королюк, В.С. Медведєв та інші; соціально-психологічні умови формування “Я-концепції” особистості військовослужбовця - С.Г. Маслюк, І.Б. Лебедєв, Ж.Г. Косовиць та інші. Певний інтерес представляє дослідження А.Л. Акуличко, присвячене аналізу психологічного впливу релігійної самосвідомості на бойову діяльність військовослужбовців. Проте ґрунтовного психологічного аналізу проблем розвитку самосвідомості військовослужбовців в умовах реформування Збройних Сил України до сьогодні не проведено, а дослідження, присвячені вивченню психологічних аспектів професійної самосвідомості військово-службовців військ ППО ЗСУ, практично відсутні.

Актуальність теми дослідження посилюється також тим, що вивчення рівня професійної самосвідомості всіх категорій військовослужбовців сприяє пошуку науково обґрунтованих психолого-педагогічних шляхів та засобів її корекції та вдосконалення і, в кінцевому результаті, підвищує рівень бойової та мобілізаційної готовності ЗСУ. Результати дослідження, його рекомендації сприятимуть процесу удосконалення структури військової організації держави, науковому обґрунтуванню державних програм розвитку ЗСУ у майбутньому, комплектуванню їх високо свідомим особовим складом.

Робота виконана в руслі завдань, поставлених Міністерством Оборони України перед військовими науковими кадрами щодо розробки рекомендацій з удосконалення системи управління військами, впровадження психологічно обґрунтованих технологій навчання і виховання особового складу, підвищення рівня самосвідомості та професіоналізму військовослужбовців.

Таким чином, актуальність теми нашого дослідження зумовлена відсутністю теоретико-експериментальних робіт з вивчення психологічних особливостей професійної самосвідомості військовослужбовців, зокрема військ Протиповітряної оборони, та потребою в науково обґрунтованих рекомендаціях щодо оптимальної реорганізації ЗСУ.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Одеського державного університету імені І.І.Мечнікова (протокол № 4 від 26.03.1993 р.) та перезатверджена Вченою радою Одеського інституту Сухопутних військ (протокол № 6 від 22.04.2003 р.), відповідає Концепції виховання у Збройних Силах України і входить до комплексної науково-дослідної теми “Патріот України” (номер державної реєстрації 0102U003701).

Об'єкт дослідження - самосвідомість військовослужбовців.

Предмет дослідження - психологічні особливості професійної самосвідомості військовослужбовців військ ППО Збройних Сил України.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні психологічної сутності та особливостей професійної самосвідомості військовослужбовців військ ППО ЗСУ та розробці програми її формування та психокорекції.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз результатів теоретико-методологічних, прикладних досліджень самосвідомості особистості та розробити структуру професійної самосвідомості військовослужбовців.

2. Провести психологічний аналіз службової діяльності військовослужбовців військ ППО та її вимог до особистості.

3. Здійснити добір психологічних методик вивчення професійної самосвідомості військовослужбовців.

4. Експериментально дослідити рівень сформованості професійної самосвідомості призовників та військовослужбовців військ ППО.

5. Розробити шляхи та психолого-педагогічні засоби формування та психокорекції професійної самосвідомості військовослужбовців.

Гіпотеза дослідження.

Професійна самосвідомість військовослужбовця як складне динамічне психологічне утворення особистості, як єдність когнітивного, оцінного та поведінкового її компонентів має індивідуальну, вікову та соціальну детермінацію і суттєво впливає на результати навчально-бойової діяльності військовослужбовців, бойову готовність військ ППО ЗСУ.

Підвищити професійну самосвідомість військовослужбовців можна через організацію соціально-психологічного супроводу їх службової діяльності, реформування їх “Я-концепції”, проведення психологічної підготовки та навчання військовослужбовців засобам та методам психічної саморегуляції, самокорекції поведінки.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів: теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми, узагальнення результатів досліджень; спостереження, аналіз результатів діяльності військовослужбовців, методи усного (бесіди, інтерв’ю) та письмового (анкетування) опитування; тестування, експертних оцінок; статистичні методи обробки емпіричних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в період з 1993 по 2003 рр. на базі частин та підрозділів об’єднання ППО ЗСУ. Загальна чисельність вибірки склала понад 2000 осіб і була представлена призовниками, військовослужбовцями строкової служби, прапорщиками, офіцерами.

На першому етапі (1993 – 1996 рр.) визначались вихідні позиції дослідження, здійснювався попередній аналіз проблеми, проводився теоретичний аналіз наукової літератури, вивчались психологічні особливості службової діяльності військовослужбовців військ ППО.

На другому етапі (1996 – 2000 рр.) уточнювалась сутність і структура професійної самосвідомості військовослужбовців, гіпотеза дослідження, розроблявся його робочий апарат, проводився констатуючий експеримент з вивчення психологічних особливостей професійної самосвідомості військовослужбовців військ ППО.

На третьому етапі (2000 – 2003 рр.) планувалась та перевірялась програма формуючого експерименту, узагальнювалась та оброблялась одержана інформація, розроблялись методичні рекомендації щодо вивчення та розвитку професійної самосвідомості військовослужбовців.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше уточнено сутність професійної самосвідомості військово-служ-бовців ППО ЗСУ, розширено психологічні уявлення щодо неї; запропонована структура професійної самосвідомості особистості військовослужбовця в контексті “Я–концепції” особистості;

- проведено психологічний аналіз професійної діяльності військовослуж-бовців військ ППО, необхідних їм якостей, властивостей особистості;

- визначені соціально-психологічні показники та детермінанти розвитку професійної самосвідомості військовослужбовців;

- удосконалено методику В.В. Століна по оцінці самовідношення особистості; подальшого розвитку набули: методика вивчення та корекції самовідношення військовослужбовців, методика психологічного супроводу військовослужбовців військ ППО ЗСУ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у:

- застосуванні теоретичних положень, висновків дисертації та конкретних методик вивчення професійної самосвідомості у прикладних психологічних дослідженнях особистості в особливих умовах діяльності (в навчально-бойовій, оперативній, бойовій, інших);

- визначенні шляхів, засобів формування та психокорекції професійної самосвідомості військовослужбовців військ ППО і використанні їх командирами інших військових формувань та підрозділів силових міністерств України;

- впроваджені методичних рекомендацій щодо розвитку професійної самосвідомості військовослужбовців в інших родах і видах ЗСУ.

Результати досліджень апробовані в 2000-2003 рр. і використовуються у військових частинах об'єднання ППО (акти впровадження від: Одеського інституту Сухопутних військ від 12.04.2000 р. 112/18; військової частини А4139 від 19.05.1997 р.; військової частини А2800 від 16.05.2001 р.; військової частини А1620 від 09.06.2002 р.).

Надійність та вірогідність наукових результатів дослідження забезпечувались: методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням системного та діяльнісного підходів при організації дослідження; застосуванням адекватних предмету дослідження валідних та надійних методів і методик експериментального вивчення; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісних та якісних методів обробки та аналізу емпіричних даних.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались і дістали схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Армія і духовність" (Київ, 1995 р.) і “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2002, 2003 рр.); на Першому Конгресі практичних психологів України (Херсон, 1994 р.); на науково-практичних конференціях: "Конфлікти в суспільстві“ (Київ, 1995 р.), “Педагогічні, соціально-психологічні та медичні аспекти соціалізації та адаптації студентів в інтегрованому середовищі” (Хмельницький, 2004 р.), “Наука і навчальний процес” (Вінниця, 2004 р.), на засіданнях кафедри загальної і соціальної психології ОДУ ім. І.І. Мечнікова (1994 – 2000 рр.), кафедри суспільних наук Одеського Інституту Сухопутних військ (2000-2004 рр.), на науково-практичних конференціях “Проблеми зміцнення військової дисципліни в частинах ППО" на базі військової частини А0152 (1995- 2004 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 13 одноосібних публікаціях автора, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Зміст роботи викладений на 179 сторінках машинописного тексту з використанням 224 джерел, у тому числі 18 іноземною мовою. Робота містить 31 таблицю і 1 рисунок, які займають 11 сторінок тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу та його завдання, розкрито методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та впровадження в практику.

У першому розділі “Методологічний аналіз проблеми самосвідомості особистості військовослужбовця” проаналізовано основні методологічні принципи та теоретико-практичні підходи до вивчення і розуміння сутності самосвідомості особистості. Поняття самосвідомості розглядається в контексті уявлень про свідомість і подається як складний структурний компонент особистості, як показник її розвитку.

Загальний аналіз наукової літератури свідчить про те, що самосвідомість була предметом наукового пошуку вчених на філософсько-психологічному рівні (Р. Декарт, В. Г. Спіркін, С. Р. Григор’єв та ін.), в соціально-психоло-гіч-ному аспекті (Л. М. Карамушка, І. С. Кон, Д. Мід, С. Д. Максименко, Б. Д. Па--ри-гін та інші), в психолого-педагогічному плані (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, Н. І. Непомняща, С. Л. Рубінштейн, Л. І. Рувінський, О. Д. Са-фін, В. В. Столін, Н. В. Чепелєва, Т. О. Чеснокова, П. Р. Чамата, Ю. М. Швалб, К. О. Шорохова та інші). Окремі аспекти розвитку самосвідомості вій-ськовослужбовців розглядались у працях психологів: М. І. Дяченка, В. В. Жу-рав---льова, А. В. Гримака, М. І. Королюка, О. В. Тімченко, М. І. Томчука, Ю. В.  Ярошка (проблеми психічної саморегуляції), С. Г. Маслюк, Ж. Г. Ко-совиць (формування “Я-концепції” особистості), А. Л. Акуличко (осо-б-ли-вості релігійної самосвідомості військовослужбовців), В. С.  Медведєва (деформації професійної свідомості) та інших.

Більшість дослідників в основу уявлень про самосвідомість вкладають “Я-концепцією” особистості, а саме, співвідношення її з самооцінкою (І. С. Кон), з ціннісними орієнтаціями (Н. І. Непомняща), із спілкуванням (М. І. Лисіна), з конфліктом мотивів (В. В. Столін) тощо. У психології існує безліч понять, показників, які розкривають різні аспекти самосвідомості: самоповага, самоприйняття, самооцінка, самовпевненість, самовідношення та інші.

Професійна самосвідомість військовослужбовця, як основа його загальної самосвідомості, являє собою складне динамічне утворення особистості, що визначально впливає на результати її служби, а в цілому – на бойову готовність підрозділів. Її структуру складає єдність таких взаємопов’язаних компонентів: когнітивного, оцінного та поведінкового. Когнітивна складова професійної самосвідомості військовослужбовця включає: уявлення про самого себе, знання про свої фахові можливості і недоліки, якості і риси особистості. Оцінна складова професійної самосвідомості військовослужбовця постає як сукупність самооцінних характеристик власної професійної діяльності та пов’язаних з нею переживань. Поведінкова складова професійної самосвідомості військовослужбовців проявляється безпосередньо у службі і характеризує особистість з точки зору її здатності до самоконтролю, саморегуляції, самоуправління у професійній військовій діяльності.

В роботі описуються показники (властивості, якості, риси), які характеризують ту чи іншу складову професійної самосвідомості. Вказується на можливу вікову обумовленість розвитку професійної самосвідомості військовослужбовців, а також на її залежність від об’єктивних умов військової служби (морально-психологічного клімату в колективі, процесів реорганізації ЗСУ, матеріального забезпечення та інших).

У другому розділі - “Психологічний аналіз діяльності та структури професійної самосвідомості особистості військовослужбовця” - служба у військах ППО подається як один з найскладніших, екстремальних, суспільно значущих видів діяльності, що висуває до особистості особливі вимоги. До завдань військовослужбовців при організації протиповітряної оборони належать: прийняття рішення на використання сил і засобів ППО; планування протиповітряної оборони; постановка задач військам з протиповітряної оборони; організація розвідки повітряного ворога та оповіщення про це військ; створення угрупування сил і засобів ППО; організація управління, взаємодії та різнобічного забезпечення; підготовка військ до відбиття повітряного нападу противника і підтримка їх в постійній бойовій готовності, контроль за виконанням всіх заходів по протиповітряній обороні та інші.

Службово-бойова діяльність військовослужбовців ППО передбачає виконання ними нелегких функцій, що пов’язані з високою оперативністю, динамічністю дій підрозділів, обслуговуванням і використанням складної сучасної техніки, автоматизованих систем управління, обробки інформації.

Одним із важливих аспектів діяльності військовослужбовців військ ППО є бойове чергування, яке передбачає виконання функцій з прикриття об’єктів, певне зосередження основних сил і засобів ППО, оцінку обстановки, дій противника, метеорологічних умов, особливостей місцевості, часових параметрів тощо. Така діяльність є екстремальною і вимагає від особистості високого рівня розвитку психологічної та фізичної готовності до неї.

Службово-бойова діяльність характеризується складними умовами, які закономірно відображаються на психічному рівні особистості у вигляді перенапружень, тривожності, страхів, стресів тощо. Виокремлюються ознаки, які дають їй право називатись діяльністю в особливих умовах: 1) раптовість, несподіваність виникнення та розгортання; 2) певна загроза нормальній життєдіяльності і здоров’ю індивіда; 3) незвичність і новизна ситуацій; 4)невизначеність (повна або часткова відсутність інформації, її нестача, суперечливість службово-бойової обстановки); 5) надмірність інформації (при перевищенні інформації про певні події, явища виникає необхідність для глибокого і точного їх аналізу та вироблення адекватних висновків); 6) дефіцит часу (на аналіз, оцінку обстановки, прийняття рішення і виконання конкретних дій, у порівнянні зі звичними умовами діяльності, військовослужбовцям військ ППО надається дуже мало часу); 7) відповідальність (за виконання наказів і розпоряджень, згідно зі Статутами ЗСУ, військовослужбовці несуть юридичну відповідальність; окрім цього, на них покладається висока соціальна, моральна відповідальність за власні дії, вчинки); 8) усвідомлення військовослужбовцями особливого характеру і результатів службово-бойової діяльності; 9)перенесення військовослужбовцями тривалих труднощів, дискомфорту, а іноді навіть поневірянь, що пов’язано з відсутністю належних для успішної життєдіяльності умов (під час бойового чергування, наряду, на полігоні тощо).

Подібна діяльність є напруженою і висуває особливі вимоги до емоційно-вольової сфери особистості, до регуляції нею поведінки та дій. На основі аналізу професійної діяльності військовослужбовців військ ППО пропонується система найбільш загальних якостей, властивостей особистості, що характеризують її професійну самосвідомість та є необхідними для успішного її виконання. В структурі зазначених якостей виділяються: 1) професійна мотивація (почуття обов’язку і відповідальності, бажання служити в ЗСУ, інтерес до підвищення свого військово-професійного рівня, наявність ідеалу військового, інші); 2) професійний досвід та психічні функції і властивості (необхідні знання, навички і вміння, достатній рівень розвитку уваги, сприймання, мислення, пам’яті, уяви та інших функцій); 3) емоційно-вольові якості (емоційна стійкість, здатність до саморегуляції поведінки, до виправданого професійного ризику, сміливість, рішучість, організованість, цілеспрямованість та інші); 4) якості сенсомоторної сфери особистості (здатність до формування складних сенсомоторних комплексів, швидка реакція на різні подразники, точність, обдуманість рухів, здатність до швидких дій в умовах дефіциту часу тощо).

Описані методичний інструментарій, етапи та процедура дослідження професійної самосвідомості військовослужбовців. Експериментальне дослідження рівнів її розвитку у військовослужбовців строкової служби представляло системний підхід до вивчення всіх показників, якими описуються когнітивна, оцінна, поведінкова її складові. З цією метою був використаний, окрім спостережень, бесід, анкетування, аналізу результатів службової діяльності, комплекс тестових методик: Q-сортування, аналіз факторів особистісного профілю за методикою Т. Лірі, аналіз типів ставлення до оточення, “Незакінчені речення”, “Автопортрет”, “Прогресивні матриці Равена”, методика “Арифметичний рахунок” та інші. Для дослідження динаміки впливу самосвідомості на стан військових колективів використана також розроблена нами методика аналізу морально-психологічного стану воїнів. Ці методики допомогли визначити і кількісно оцінити такі особливості самосвідомості як: конфліктність, самоприхильність, самоцінність, самовпевненість, самоповагу, самозвинувачення, самоприйняття, самоуправ-ління, самозацікавленість та інші. Вивчення кожного з компонентів професійної самосвідомості здійснювалося, окрім того, за допомогою додаткових методик: 1) когнітивний компонент (тести: “Ціннісні орієнтації”, “Професія”, “Бойове чергування”, інші); 2) оцінний компонент (тести: “Спрямованість”, КОЗ, на самовідношення В.В. Століна, на тривожність, інші); 3) поведінковий компонент (метод експертних оцінок, тести для визначення типів поведінки в різних ситуаціях, соціометрія, інші).

Усього дослідженням було охоплено понад 2000 військовослужбовців та призовників, з них понад 350 призовників, 800 солдатів і сержантів строкової служби, 350 молодих офіцерів віком до 30 років, 400 старших офіцерів віком від 35 до 45 років і 100 офіцерів – старших 45 років.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження професійної самосвідомості військовослужбовців військ Протиповітряної оборони” – подані результати констатуючого та формуючого експериментів, метою яких було виявлення психологічних особливостей сформованості професійної самосвідомості призовників, кадрових військовослужбовців і тих, які проходять строкову службу, та розробка програми соціально-психологічного супроводу, формування та психокорекції їх самосвідомості.

У військовослужбовців строкової служби виявлено певні розбіжності у рівнях сформованості професійної самосвідомості залежно від їх індивідуальних особливостей та періоду служби. В процесі строкової служби зростають такі показники самосвідомості солдатів та сержантів як: самовпевненість (з 17% - І період служби до 60% - ІІІ період), самоповага (відповідно, з 40% до 46%), самоприйняття (з 63% до 70%), самоцінність (з 33% до 67%). Знижуються за період строкової служби юнаків такі показники самосвідомості як самозвинувачення (з 30% до 17%), самоприхильність (з 51% до 40%). Можна зробити висновок, що під впливом служби у військовослужбовців ППО ЗСУ покращуються певною мірою деякі показники їх професійної самосвідомості. Проте, як видно з таблиці 1, на окремих властивостях, якостях самосвідомості особистості військова служба позначається негативно.

Значна частина призовників (47,6%) та воїнів строкової служби (53%) мають низьку мотивацію до військової діяльності, не бажають служити в армії, не усвідомлюють повною мірою соціальної значущості військової служби. Це зумовлено тим, що служба в ЗСУ не є на сьогодні умовою для реалізації їх особистісних потреб (в освіті, фізичному, професійному вдосконаленні і т.п.). Саме тому у них в процесі служби зростає аутоагресія, самоприниження, а з іншого боку більш адекватним стає рівень домагань.

Таблиця 1

Показники самосвідомості різних категорій

військовослужбовців військ ППО ЗСУ

№

з/п |

Показники самосвідомості |

Призов-ники | Молоді воїни | Воїни, що звіль-няються в запас | Офіцери віком до 30 років | Офіцери старші 30 років

1 | Самоповага | 42% | 42% | 46% | 75% | 80%

2 | Аутоагресія | 62% | 70% | 74% | 50% | 56%

3 | Самоприниження | 21% | 26% | 38% | 35% | 10%

4 | Рівень дома-

гань: | завищений | 67% | 58% | 54% | - | -

адекватний | 30% | 32% | 39% | - | -

занижений | 3% | 8% | 5% | - | -

Суттєві зміни відбулись у самосвідомості інших категорій військовослужбовців. Тільки за період з 1999 по 2001 рр. ступінь задоволеності службою у офіцерів знизився на 26%, у прапорщиків – на 18%, у військовослужбовців строкової служби – на 22%. Своїм матеріальним станом задоволені сьогодні лише 7% офіцерів, 9,8% прапорщиків, 13,6% військовослужбовців строкової служби. Це суттєво вплинуло на зміну особистісних цінностей військовослужбовців. У офіцерів виявлена тенденція до девальвації таких традиційних для професійних військових цінностей як фахова компетентність, службова кар’єра, порядність, чесність, приналежність до офіцерського корпусу, повага до товаришів. Зниження у офіцерів вище зазначених цінностей веде до зменшення їх прагнень до професійного саморозвитку, самоосвіти, негативно позначається на міжособистісних стосунках у військових колективах, у свідомості офіцерів починає переважати індивідуалістична психологія. Молоді офіцери більше за інших вважають, що професійна компетентність і дисциплінованість дають можливість для просування по службі. Офіцери, які прослужили 5 – 10 років, погано уявляють свою військову кар’єру, а окремі з них навіть планують звільнитися зі служби за власним бажанням. Сьогодні біля 42% офіцерів та прапорщиків втратили віру і сподівання на краще майбутнє, оптимістичні настрої присутні лише у 38,6% кадрових військовослужбовців. У подібній ситуації активну життєву позицію, а це є показником розвитку професійної самосвідомості, займає лише кожен третій офіцер. Ясність професійних і життєвих перспектив, вірність Присязі виявлена лише в офіцерів з вислугою більше 15 років. Можна зробити висновок, що період, який триває вже близько 10 років, є для офіцерів складним, що пов’язано як з проблемами реорганізації ЗСУ, з втратою впевненості у своєму майбутньому, у службовій кар’єрі, так і з віковими особливостями їх розвитку (кризою віку, переоцінкою попереднього життєвого шляху, правильністю професійного вибору тощо).

Такі соціально-психологічні прояви в офіцерському середовищі позначаються на розвиткові професійної самосвідомості військовослужбовців строкової служби. Разом з тим їх вплив на професійну самосвідомість сержантів та рядових строкової служби слабкий (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,102, що відповідає значущості на рівні р=0,01). Вплив прапорщиків на воїнів є дещо сильнішим (коефіцієнт кореляції – 0,306, що відповідає значущості на рівні р=0,01). Сильна кореляція ціннісних орієнтацій виявлена у прапорщиків та офіцерів (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,875). Встановлена нами розбіжність у ціннісних життєвих та професійних орієнтаціях військовослужбовців постійного та змінного складу ППО ЗСУ негативно позначається на морально-психологічному кліматі в колективі, на колективній професійній самосвідомості, на досягненні загальної мети військової діяльності. Це стало підставою для планування формуючого експерименту, метою якого було вдосконалення професійної самосвідомості військовослужбовців строкової служби через корекцію “Я-концепції”, професійної самосвідомості (їх власної та офіцерів підрозділів ППО).

В ході констатуючого експерименту встановлено, що близько 60% військовослужбовців всіх категорій мають не лише слабко розвинені когнітивний та оцінний компоненти професійної самосвідомості (проявляється в низькій психологічній культурі, недостатніх знаннях про себе, неадекватній самооцінці тощо), а й поведінкову її складову (відсутність навичок самоуправління, свідомої саморегуляції поведінки та ін.). Виявлено, що їх професійна самосвідомість детермінується умовами військового життя, організацією навчально-бойової та виховної діяльності, на неї відчутно впливає ефективність психологічного супроводу служби.

В основу формуючого експерименту був покладений соціально-психологічний супровід військовослужбовців, який передбачав: проведення індивідуальних і групових бесід, спеціальних занять, спрямованих на зміну когнітивної складової самосвідомості; формування позитивної “Я-концепції” (через вправи на розвиток адекватної самооцінки, самоприйняття, самовідношення, інших показників); навчання способам та прийомам довільної саморегуляції поведінки та діяльності (самонавіювання, аутотренінгу, самоуправління поведінкою, іншим). Його результати узагальнені в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати експерименту з формування професійної самосвідомості військовослужбовців

Показники професійної самосвідомості військовослужбовців | Військовослужбовці строкової служби | Офіцери віком до 30 років | До експ. | Після експ. | До експ. | Після експ. | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | Ставлення до служби в ЗСУ (у %) | позитивне | 27 | 28 | 24 | 39 | 40 | 44 | 36 | 68 | негативне | 45 | 47 | 48 | 32 | 42 | 46 | 44 | 24 | нейтральне | 28 | 25 | 28 | 29 | 8 | 10 | 20 | 8 | Самоповага (у %) | 43 | 46 | 49 | 60 | 64 | 60 | 62 | 76 | Самовпевненість (у %) | 21 | 17 | 38 | 60 | 62 | 58 | 64 | 70 | Самокерівництво (у %) | 16 | 13 | 19 | 33 | - | - | - | - | Самозвинувачення (у %) | 32 | 30 | 35 | 17 | - | - | - | - | Тест “Арифметичний рахунок” (у балах) |

43,2 |

45,8 |

47,1 |

59,0 |

44,3 |

45,8 |

48,8 |

59,0 | Тест “Прогресивні ма-триці Равена” (у балах) |

41,0 |

41,5 |

43,0 |

42,4 |

42,9 |

43,5 |

44,7 |

44,6 |

Як видно з неї, за результатами формуючого експерименту відбулись суттєві зміни у професійній самосвідомості офіцерів та військовослужбовців строкової служби. В експериментальній групі (ЕГ) військовослужбовців, порівняно з контрольною (КГ) відбулись суттєві зміни в професійній самосвідомості: за результатами тестування та експертної оцінки на 11% у воїнів строкової служби та на 24% у офіцерів в позитивний бік змінилося ставлення до служби, відповідно на 14% та на 16% - зросла самоповага, на 43% та на 12% - самовпевненість та інші показники. Сформовані навички з саморегуляції сприяли кращим результатам в поведінці, навчальній, інтелектуальній діяльності військовослужбовців. Здійснений за критерієм Стьюдента аналіз відмінностей середніх показників виявив очевидну перевагу в розвитку професійної самосвідомості у представників експериментальної групи в порівнянні з контрольною.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити ряд висновків, які підтвердили сформульовану гіпотезу:

1. Службова діяльність військовослужбовців військ ППО ЗСУ є однією з найскладніших суспільно значущих видів діяльності, яка висуває до особистості особливі вимоги. Особливі умови військової діяльності полягають в її екстремальності: високій динаміці і напруженості, в системі обмежень щодо особистості: часових, просторових, матеріальних, моральних та інших. Розроблено структуру найбільш значущих для офіцера військ ППО ЗСУ груп якостей: професійної мотивації, професійного досвіду та психічних функцій, емоційно-вольових та сенсомоторної сфери.

2. Проблема самосвідомості є однією з маловивчених у психології через методологічні, інструментальні складності дослідження. Професійна самосвідомість військовослужбовців до сьогодні не була предметом ґрунтовного психологічного аналізу і являє собою один із невирішених аспектів психологічної науки та практики та безпосередньо впливає на боєготовність ЗСУ, безпеку держави.

3. Запропонована структура професійної самосвідомості військово-службовця включає такі взаємопов’язані компоненти як когнітивний, оцінний та поведінковий. Запропонований комплекс психологічних методик дає можливість проаналізувати стан їх сформованості у військовослужбовців всіх вікових груп, посадових категорій.

4. В процесі експериментального вивчення психологічних особливостей розвитку професійної самосвідомості військовослужбовців військ ППО виявлено, що на їх компоненти впливають соціально-економічні проблеми розвитку України та її Збройних сил, процеси реорганізації військ ППО, умови військової служби, міжособистісні стосунки, незадоволеність особистісних потреб в умовах служби у сучасних ЗСУ, психологічна культура військовослужбовців. Недостатньо сформованими елементами психологічної культури є: рівень знань про себе, навички безконфліктного спілкування у військовому колективі та психічної саморегуляції поведінки в складних умовах служби.

5. Виявлено, що з вислугою років, з віком відбуваються певні зміни у професійній самосвідомості військовослужбовців. Стався зсув в системі цінностей офіцерів, особливо у молодших за 30 років, відбулась трансформація у них показників зазначеної свідомості із суспільно орієнтованих на вузько особистісні; певним чином знизилися моральність, прагнення до професійного самовдосконалення, характерною стала зневіра у своєму професійному майбутньому. Для воїнів строкової служби, призовників характерними є низька мотивація до служби в армії, недостатньо розвинені когнітивний, оцінний та поведінковий компоненти професійної самосвідомості.

6. Запропонована програма розвитку та корекції професійної самосвідомості військовослужбовців, в основу якої покладено соціально-психологічний супровід, корекцію “Я-концепції” особистості, їх психологічну підготовку. Формуючий експеримент засвідчив ефективність впливу зазначених заходів на підвищення рівня професійної самосвідомості військовослужбовців і дав можливість розробити практичні рекомендації командирам, вихователям підрозділів щодо її покращання.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної самосвідомості військовослужбовців, а перспективними напрямками подальших досліджень можуть стати наступні аспекти: трансформація суспільної свідомості у самосвідомість військовослужбовців; вплив навчального і виховного процесів на складові професійної самосвідомості різних категорій військовослужбовців; психологічний відбір кандидатів на навчання у вищі військові навчальні заклади та на службу за контрактом.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Овчаренко Ю.О. Адаптаційні аспекти поведінки військовослужбовця // Матеріали І Всеукраїнського конгресу з практичної психології, 27-30 вересня 1994р. – Херсон . – С. 119-120.

2. Овчаренко Ю.О. Проблеми конфлікту та суїцідальної поведінки військовослужбовців // Тези Третьої Міжнародної науково-практичної конференції, 17-20 травня 1995 р. – К. – С. 97-101.

3.Овчаренко Ю.О. Методика аналізу та оцінки морально-психологічного стану військовослужбовців військ ППО.- Методичний посібник. – Одеса: СП “Петрекс”, 1997. – 17 с.

4. Овчаренко Ю.А. Про психологічне самоствердження особистості військовослужбовця // Наука і освіта. – 1999. - №3-4. – С. 75-77.

5. Овчаренко Ю. А. Проблеми ціннісних орієнтацій у кадрових військовослужбовців // Наука і освіта .- 1998. - №№4-5. – С. 66-68.

6. Овчаренко Ю. О. Проблеми самосвідомості особистості в системі професійної діяльності військових // Наука і освіта. – 1998. - № 5-6. – С. 69-71.

7. Овчаренко Ю.А. Розум, честь або совість офіцера: що нині в ціні?. – Персонал.- 1999.- №3.- С. 30-33.

8. Овчаренко Ю.А. Методика изучения и коррекции самоотношения военнослужащих войск Противовоздушной оборони ВС Украины. – Одесса: СП “Петрекс”, 2000. – 17 с.

9.Овчаренко Ю.О. Урахування особливостей професійної самосвідомості військовослужбовців ППО в ході бойового чергування. – Методичний посібник. – Одеса: СП “Петрекс”, 2001. – 14 с.

10. Овчаренко Ю.А. Методика психологического сопровождения военнослужащих войск ППО на разных етапах служби. – Одесса: СП “Петрекс”, 2002 – 19 с.

11.Овчаренко Ю.О. Особливості сформованості професійної самосвідомості особистості // Тези доповідей Четвертої міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами”. – К., 2003. – С. 204-206.

12. Овчаренко Ю.О. Психологічні особливості професійної самосвідомості військовослужбовців та шляхи її вдосконалення.- Збірник наукових праць № 26. – Хмельницький: Вид-во НА ДПСУ, 2004. – С. 53 - 56.

13. Овчаренко Ю.О. Вікова динаміка професійної самосвідомості військовослужбовців // Матеріали науково-практичної конференції “Наука і навчальний процес”. – Вінниця: ВФ ВМУРоЛ ”Україна”, 2004. – С. 26 – 27.

Анотації

Овчаренко Ю.О. Психологічні особливості професійної самосвідомості військовослужбовців військ Протиповітряної оборони Збройних сил України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологія праці в особливих умовах. – Національна академія Державної прикордонної служби України, Хмельницький, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу психологічних особливостей професійної самосвідомості військовослужбовців військ ППО ЗСУ.

У дисертації розкрито психологічні особливості діяльності військовослужбовців військ ППО, структура їх професійної самосвідомості, особливості її сформованості у офіцерів, прапорщиків, воїнів строкової служби. Виявлено чинники та динаміку розвитку професійної самосвідомості кадрових військовослужбовців та воїнів строкової служби.

Запропоновані комплекс психологічних методів з вивчення професійної самосвідомості військовослужбовців та програма її формування і психокорекції, основу якої складає зміна “Я-концепції” особистості, формування її психологічної культури.

Ключові слова: професійна самосвідомість, самооцінка, самоповага, самовпевненість, військовослужбовці, особливі умови діяльності, психологічні якості, формування особистості.

Овчаренко Ю.А. Психологические особенности профессионального самосознания военнослужащих войск Противовоздушной обороны Вооруженных сил Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 – психология труда в особых условиях. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2004.

Диссертация посвящена анализу психологических особенностей профессионального самосознания военнослужащих войск Противовоздушной обороны (ПВО) Вооруженных сил Украины (ВСУ). В работе проводится обобщение результатов исследований проблемы самосознания личности: методологических принципов, подходов, методов изучения и объяснения в отечественной и зарубежной психологии. Самосознание рассматривается как важнейший структурный компонент личности. Осуществляется психологический анализ профессиональной деятельности военнослужащих войск ПВО ВСУ. Она представляется как важнейшая социально значимая деятельность личности в особых условиях, так как характеризуется высокой динамикой и напряженностью, системой ограничений: пространственных, временных, моральных, материальных и других. Описываются наиболее важные качества, необходимые военнослужащим для успешного ее выполнения; с позиций “Я-концепции” личности раскрываются сущность и составляющие их профессионального самосознания: когнитивная, оценочная и поведенческая.

С целью выяснения психологической сущности и особенностей профессионального самосознания военнослужащих отобран и апробирован комплекс психологических методов и методик исследования. Он позволил на выборках офицеров и военнослужащих срочной службы, призывников выделить детерминанты их профессионального самосознания: социально-экономические, военно-организационные, личностные, возрастные и другие. Выявлено существенное снижение профессионального самосознания нынешних военнослужащих, которое проявилось в их негативном отношении к службе, девальвации ранее имевших место ценностей и отношений, снижении потребности в профессиональном самосовершенствовании и т.п. Особенно характерны данные явления для молодых офицеров. Почти у каждого второго военнослужащего срочной службы, призывника выявлены низкая мотивация к службе и нежелание служить, что свидетельствует о нереализованности многих их личностных потребностей в условиях нынешних ВСУ.

Исходя из этого предложена программа совершенствования профессионального самосознания военнослужащих, в основу которой положено социально-психологическое сопровождение их службы, повышение психологической культуры, обучение приемам психической саморегуляции и др. Проведенный формирующий эксперимент на реальной выборке военнослужащих войск ПВО подтвердил ее эффективность. Основные результаты диссертационного исследования отражены в статьях, методических рекомендациях и могут быть использованы офицерами ВСУ, командирами, воспитателями подразделений других силовых структур.

Ключевые слова: профессиональное самосознание, самооценка, самоуважение, самоуверенность, военнослужащие, особые условия деятельности, психологические качества, формирование личности.

Ovcharenko Y.O. The psychological peculiarities of Ukrainian Air Forces military men professional self-consciousness. – Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Psychological Sciences Candidate acquiring according to the specialization 19.00.09. – labour psychology in specific conditions. – National Academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytsky, 2004.

The thesis investigation is devoted to the analysis of the psychological peculiarities of Ukrainian Air Forces military men professional self-consciousness.

The psychological peculiarities of Ukrainian Air Forces military men activity, the structure of their professional self-consciousness, the peculiarities of its formation in the personalities of soldiers, officers and ensigns are considered. The reasons and dynamics of military men professional self-consciousness development are discovered.

The proposed psychological methods complex for military men professional self-consciousness studying and the program of its formation and psychocorretion based on the ‘I-conception’ of personality and formation of his/her psychological culture.

Key words: professional self-consciousness, self estimation, self-respect, self-confidence, military men, specific conditions of activity, psychological features, personality formation.