НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Подоляка Анатолій Миколайович

УДК 351.75(492)

Адміністративно-правовий статус

Державної автомобільної інспекції МВС України

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник: | доктор юридичних наук, професор

РЯБЧЕНКО Олена Петрівна,

Національний університет внутрішніх справ, начальник кримінологічної лабораторії

Офіційні опоненти: | доктор юридичних наук, професор

ГОЛОСНІЧЕНКО Іван Пантелійович, Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, професор кафедри конституційного та адміністративного права

кандидат юридичних наук, доцент

НЕЧИТАЙЛЕНКО Анатолій Олександрович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, юридичний факультет, завідувач кафедри державно-правових дисциплін

Провідна установа: | Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, відділ проблем державного управління та адміністративного права (м.Київ)

Захист відбудеться “30” січня 2004 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий “29” грудня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Мошенський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В сучасних умовах від рівня розвитку автомобільного транспорту, ступеня безпеки його руху по автошляхах значною мірою залежить успішність реалізації соціально-економічних програм нашої держави, стратегічного курсу на інтеграцію України до Європейського Союзу. Створення транспортних транснаціональних коридорів, які будуть проходити через Україну, стимулює подальший розвиток автотранспорту. Однак, ці процеси мають і негативні наслідки – зростання кількості дорожньо-транспортних пригод, збільшення аварійності, що тягне за собою значні людські жертви та матеріальні збитки. Так, протягом 1996 – 2001 років в Україні було вчинено 176,7 тис. дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 27 948 осіб та понад 195,2 тис. отримали поранення різного ступеня тяжкості. У 2002 році зареєстровано понад 34,5 тис. автопригод, в яких загинуло 5982 і поранено 37,9 тис. осіб.

Автотранспорт – це джерело підвищеної небезпеки і завдання держави не тільки стимулювати його розвиток та використання, але й забезпечувати його безпечне функціонування. Забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється як шляхом встановлення спеціальних груп норм, правил і стандартів, так і створенням певних організаційних структур, державних органів із відповідною компетенцією, у тому числі і щодо застосування заходів державного примусу до порушників загальнообов’язкових правил. Серед усіх державних органів, які мають повноваження щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, Державна автомобільна інспекція МВС України (далі - ДАІ) посідає особливе місце у зв’язку з тим, що чинне законодавство покладає на неї найширший обсяг повноважень у цій сфері.

Різні аспекти проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності ДАІ досліджувались вітчизняними та зарубіжними вченими-юристами. Однак проблема формулювання теоретичних положень щодо складу елементів адміністративно-правового статусу ДАІ, визначення місця і ролі органів ДАІ у системі державних органів, які мають повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, їх взаємодія, реалізація прав та обов’язків ДАІ залишилась, на цей час, поза увагою науковців і потребує докладного висвітлення. У зв’язку з цим дослідження проблеми вдосконалення адміністративно-правового статусу ДАІ набуває особливого значення і актуальності.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах та відповідно Розділу ІV Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002 – 2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. №635, планів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ (п.3.1. Перспективних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на період 2000 – 2005 р.р.), п.1.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 роки, затверджені наказом МВС України від 30 червня 2002 р. №635.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних джерел, чинного законодавства та узагальнення практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового статусу ДАІ, виробити пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення.

Об’єктом дисертаційного дослідження є правовідносини у сфері дорожнього руху.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання визначення та реалізації адміністративно-правового статусу ДАІ.

Відповідно до поставленої мети, в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

- проаналізувати місце ДАІ у системі органів виконавчої влади, до повноважень яких належить забезпечення безпеки дорожнього руху;

- визначити особливості юридичної природи адміністративно-правового статусу ДАІ, його зміст і структуру;

- з’ясувати особливості правового регулювання організації діяльності ДАІ;

- провести класифікацію та здійснити аналіз прав та обов’язків ДАІ;

- провести аналіз особливостей правозастосовчої діяльності ДАІ;

- встановити, якою мірою прогалини у чинному законодавстві впливають на діяльність ДАІ щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- проаналізувати підстави та порядок притягнення працівників ДАІ до адміністративної та дисциплінарної відповідальності;

- провести аналіз взаємодії ДАІ з іншими державними органами і громадськими організаціями щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства про правовий статус ДАІ та науково-практичні рекомендації для підвищення ефективності діяльності ДАІ щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Методи дослідження. Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої в роботі мети та задач дослідження, його об’єкта та предмета. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження сутності адміністративно-правового статусу, поглиблення понятійного апарату здійснюється за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного (підрозділи 1.2, 1.3). Останній метод використовується для характеристики проблемних питань правозастосовчої діяльності ДАІ (підрозділ 2.2). Історико-правовий метод використаний для дослідження проблеми становлення органів ДАІ (підрозділ 1.1). За допомогою порівняльно-правового методу досліджені особливості юридичної відповідальності працівників ДАІ (підрозділ 2.3). Методи класифікації, групування, системно-структурний застосовані для визначення видів прав та обов’язків (підрозділ 2.1), групування підстав дисциплінарної відповідальності (підрозділ 2.3). Компаративний метод та документальний аналіз застосовувались для дослідження проблеми взаємодії ДАІ із іншими державними органами та громадськістю (підрозділ 2.5). Для формулювання пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу ДАІ застосовані порівняльно-правовий метод, документальний аналіз, метод класифікації (розділ 2).

Науково-теоретичною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузях загальної теорії права, теорії управління, адміністративного права. Особлива увага приділена опрацюванню теоретичних здобутків учених-адміністративістів, які досліджували особливості правовідносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проблеми використання міліцією адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху складали предмет досліджень В.Єгупенка, В.Новикова, О.Салманової; адміністративну відповідальність за порушення норм, правил і стандартів у сфері дорожнього руху досліджував В.Развадовський; проблеми діяльності ДАІ як суб’єкта державного управління безпекою дорожнього руху дослідив С.Гусаров; державне управління дорожнім рухом - В.Грошевий; організаційно-правові питання профілактики дорожньо-транспортних пригод та діяльність ДАІ у цій сфері аналізував О.Домашенко; правосвідомість громадян у галузі дорожнього руху дослідив О.Міленін; історія розвитку ДАІ викладена у роботах Я.Хом’яка. З позицій соціального управління, історико-правового та профілактичного змісту забезпечення безпеки дорожнього руху побіжно відображено у працях М.Афанасьєва, Д.Бахраха, А.Васильєва, І.Голосніченка, С.Гончарука, Є.Додіна, М.Єропкіна, Г.Клін-ковштейна, А.Клюшніченка, О.Оста-пенка, Л.Попова, Ф.Фіночка, І.Шахріманьяна, О.Якуби та інших. В цілому державна система забезпечення безпеки дорожнього руху була розглянута у дослідженнях В.Майорова, Б.Россинського, І.Рема, окремі боки її функціонування дослідили – І.Веремеєнко, Р.Денисов, В.Жульов, Л.Ігнатов, В.Лук’янов, Ю.Тунік.

Багатоаспектність проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху визначила необхідність базування теоретичного аналізу проблеми адміністративно-правового статусу ДАІ на положеннях теорії права - С.Алексєєв, С.Комаров, В.Лазарєв, О.Петришин, О.Скакун, М.Цвік; здобутках вчених з теорії управління, адміністративного права - В.Авер’янова, О.Бандурки, Ю.Битяка, С.Ківалова, Л.Коваля, Ю.Коз-лова, А.Комзюка, В.Коноплянко, Д.Лук’янця.

Нормативну основу роботи складають Конституція України, закони, підзаконні акти, зокрема, відомчі акти МВС України, законодавство Російської Федерації (у контексті питань, розглянутих у дисертації). Використовувався також проект Адміністративного процесуального кодексу України. Емпіричну базу дослідження складає узагальнена практика застосування адміністративного законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні матеріали щодо діяльності ДАІ, результати соціологічного опитування, яке здійснене дисертантом. Використано й особистий багаторічний досвід роботи дисертанта в органах ДАІ МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку адміністративно-правових відносин та напрямків вдосконалення законодавства, норми якого регулюють місце ДАІ у системі державних органів та її роль у вирішенні проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху. На підставі аналізу досягнень української правової науки, робіт російських вчених-адміністративістів, чинного законодавства України та Росії, у дисертації уперше проведене комплексне монографічне дослідження адміністративно-правового статусу ДАІ. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

1. Одержало подальший розвиток положення про склад елементів адміністративно-правового статусу ДАІ: компетенція, правозастосування, юридична відповідальність.

2. Уперше визначені принципи організації ДАІ: розподіл влад; постійності і детермінованості складу і повноважень ДАІ МВС України; верховенства права; законності; пріоритету прав і свобод людини і громадянина у діяльності органів ДАІ; відповідальності держави (посадових осіб) за свою діяльність перед громадянами. Підданий аналізу їх зміст.

3. Дістало подальший розвиток поняття правового регулювання організації діяльності ДАІ як специфічного виду соціального регулювання, який полягає у нормотворчій діяльності уповноважених органів щодо організації ДАІ як структурної складової системи органів виконавчої влади, а також забезпечення взаємодії ДАІ (їх посадових осіб) із громадськістю з метою забезпечення безпеки дорожнього руху.

4. Удосконалено аналіз правового регулювання організації діяльності ДАІ на засадах основних способів (дозволів, зобов’язань, заборон) та правового режиму. Визначено, що правове регулювання організації діяльності ДАІ є спеціально дозволеного типу, оскільки органи ДАІ (їх посадові особи) мають діяти за принципом “заборонено все, крім прямо дозволеного законом” (ст.19 Конституції України). Норми, якими врегульована організація діяльності ДАІ МВС України, в основному зобов’язальні та заборонні. Правовий режим організації діяльності ДАІ МВС України створюється системою нормативно-правових актів, які відрізняються один від одного багатьма ознаками – юридичною силою, назвою, органами, що їх приймають, порядком набрання чинності, однак мають одне спрямування – упорядкування, узгодженість, взаємодія структурних одиниць ДАІ (їх посадових осіб) між собою, між собою та органами (підрозділами) МВС України, а також із громадськістю для реалізації завдань ДАІ, визначених чинним законодавством. Проведений аналіз надав підставу для висновку про необхідність набуття ДАІ статусу органу управління.

5. Удосконалено класифікацію прав та обов’язків ДАІ, проведене їх структурування та аналіз. Визначено, що усі обов’язки і права класифікуються на загальні, визначені функціонуванням ДАІ як структурного підрозділу у системі МВС України, та спеціальні, які має виключно ДАІ. Структурування прав проведено через право вимагати, право на позитивні дії (право на фактичне володіння соціальними благами та їх використання, правоутворюючі повноваження), праводомагання. Серед загальних та спеціальних прав ДАІ переважають правоутворюючі повноваження та праводомагання. Таким правам кореспондуються обов’язки активної поведінки: конституційні, загальні та спеціальні.

6. Здійснене узагальнення прав та обов’язків ДАІ за напрямками її діяльності, які розташовані за ознакою пріоритетності щодо реалізації завдання із забезпечення безпеки дорожнього руху: захист від протиправних посягань; профілактична; нормотворча; організаційна; контрольно-наглядова (за станом автомототранспорту, за автошляхами); реєстраційно-екзаменаційна; робота із зверненнями громадян; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів; фінансова.

7. Одержала подальший розвиток характеристика юридичної відповідальності працівників ДАІ за Законом України “Про боротьбу з корупцією”.

8. Удосконалено класифікацію підстав дисциплінарної відповідальності працівників міліції: загальні, спеціальні. Загальними названі підстави, визначені Законом України “Про міліцію”. Спеціальними – ті, які встановлені Законом України “Про боротьбу з корупцією” та окремими нормами Кодексу законів про працю України. Визначена необхідність встановлення на рівні закону підстав та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, в якому окремим розділом передбачити відповідні норми щодо осіб, на яких розповсюджується дія Дисциплінарних статутів.

9. На основі проведеного аналізу елементів адміністративно-правового статусу ДАІ сформульовані пропозиції щодо його вдосконалення, зокрема обґрунтована необхідність встановлення на рівні КпАП України повноважень працівників ДАІ щодо розгляду деяких категорій справ про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху до запровадження системи адміністративних судів, запропонована редакція проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, обґрунтована необхідність розробки та прийняття Закону України “Про міліцію місцевого самоврядування в Україні”.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані у дослідженні висновки і рекомендації дозволяють вирішити конкретне завдання вдосконалення адміністративно-правового статусу ДАІ. Дослідження поглиблює існуючі погляди на адміністративно-правовий статус ДАІ, його права та обов’язки, правозастосування, особливості юридичної відповідальності.

Пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства, особливо тієї частини, яка регулює сферу дорожнього руху, юрисдикційні повноваження працівників міліції можуть бути використані при розробці комплексних державних та локальних програм, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.

Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні дисципліни “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”. Вони можуть бути використані при викладанні дисциплін “Адміністративне право України”, “Судові та правоохоронні органи”, у діяльності органів ДАІ. Крім того, основні положення роботи можуть бути використані при написанні відповідного підрозділу навчальних посібників із зазначених дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась по розділах і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Автор виступав з повідомленнями за матеріалами дисертаційного дослідження на науково-практичних конференціях у Національному університеті внутрішніх справ, доповідались на науково-практичній та міжнародній науковій конференціях: “Реформа охорони громадського порядку” (м.Київ, 2000), “Впровадження новітнього законодавства та нових форм роботи в практичну діяльність правоохоронних органів” (м.Харків, 2003).

Основні положення роботи використані при підготовці постанови Кабінету Міністрів України “Правила дорожнього руху”. Здобутки наукового дослідження використані у спільній роботі Науково-дослідного центру з безпеки дорожнього руху МВС України та Національної академії внутрішніх справ України, Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, яка відзначена Державною премією України у галузі науки і техніки за 2000 р. Голові Комітету Верховної Ради України з питань правового забезпечення правоохоронної діяльності направлені пропозиції щодо проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”.

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у десяти публікаціях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях, згідно переліків, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації (до списку використаних джерел) складає 169 сторінок. Список використаних джерел складається з 209 найменувань і займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються його мета і задачі, об’єкт і предмет, методологічна база, розкривається наукова новизна, формулюються теоретичне і практичне значення основних положень дисертації, ступінь їх апробації.

Розділ перший “Правові основи організації діяльності ДАІ МВС України” складається з трьох підрозділів і присвячений загальнотеоретичним проблемам визначення елементів адміністративно-правового статусу ДАІ.

У підрозділі 1.1. “Історико-правовий аналіз організації, становлення та розвитку ДАІ МВС України” досліджується історія становлення органів ДАІ, трансформація прав і обов’язків залежно від чинників соціально-економічного, політичного, організаційно-технічного характеру. Історико-правовий аналіз організації, становлення і розвитку органів ДАІ показав необхідність формування у системі державних органів спеціального органу, до основних повноважень якого належить забезпечення безпеки дорожнього руху. Протягом існування органу ДАІ його статус змінювався і поступово набував статус інспекції. Органи ДАІ історично склалися як невід’ємна складова загальнодержавної системи забезпечення безпеки дорожнього руху, її робочий апарат. До складу цієї системи входили державні організації, громадськість. Очолювала систему всесоюзна комісія у справі забезпечення безпеки дорожнього руху. Із часом органи ДАІ набувають статус органу державного надвідомчого контролю. Після проголошення незалежності України неодноразово змінювалась структура МВС України в цілому і органів ДАІ, зокрема, що свідчить про пошук оптимальної організації її діяльності, визначення місця кожної структурної складової МВС України як у самому МВС, так і у системі державних органів, які мають відповідні повноваження.

У підрозділі 1.2. “Теорія адміністративно-правового статусу ДАІ МВС України” обґрунтовано склад елементів адміністративно-правового статусу ДАІ. Правовідносини у сфері діяльності ДАІ є регулятивними правовідносинами пасивного типу, в яких інтерес управомоченого суб’єкта задовольняється за допомогою його власних дій. Це означає, що він може здійснювати або не здійснювати дозволені дії, у повному обсязі або частково, тобто управомоченому суб’єкту у певних межах надана свобода в процесі правового регулювання, самостійність в реалізації правовідносин. Правосуб’єктність як головний канал здійснення загально-регулятивних правовідносин існує як єдина право дієздатність, що одночасно охоплює два моменти: 1) можливість мати права та обов’язки та 2) можливість їх самостійно здійснювати. Узагальнення існуючих поглядів на класифікацію суб’єктів права дозволяє зазначити необхідність виокремлення державних органів та посадових осіб як суб’єктів права, що означає існування адміністративної правосуб’єктності державного органу, посадової особи. При цьому правосуб’єктність державного органу певною мірою відрізняється від правосуб’єктності посадової особи. У теорії права був обґрунтований висновок про те, що не слід обмежуватись побудовою правовідносин як суб’єктивних прав та обов’язків (тобто певної моделі). Більш значимі результати можна отримати, якщо характеризувати правовідносини не лише як модель, але як нероздільну єдність фактичного матеріального змісту та юридичної форми. Враховуючи, що поняття правового статусу містить у собі правосуб’єктність у єдності із іншими правами та обов’язками, можна зробити висновок про складові адміністративно-правового статусу ДАІ як державного органу: компетенція та правозастосування. Посадова особа є представником певної соціальної групи, відокремленої за юридико-значущим началом (родом діяльності), наділена відповідно до законів та інших нормативних актів спеціальними, додатковими правами і обов’язками. Як особи, що мають активну правосуб’єктність, вони входять до складу підрозділів певної організації (ДАІ). Свої посадові повноваження така особа отримує від організації. Водночас посадова особа може виступати і як індивідуальний суб’єкт, як особа, що має пасивну правосуб’єктність (на неї персонально можуть бути накладені санкції на підставах, встановлених чинним законодавством). Крім того, посадова особа може виступати у двох основних якостях: а) як носій конституційних прав та обов’язків; б) як суб’єкт владних функцій. Отже, до структури адміністративно-правового статусу ДАІ доцільно включити такі елементи: компетенцію, правозастосування, юридичну відповідальність.

У підрозділі 1.3. “Правове регулювання організації діяльності ДАІ МВС України” здійснений аналіз особливостей правового регулювання організації діяльності ДАІ та сформульовані принципи організації ДАІ на засадах основних способів правового регулювання (дозволи, зобов’язання, заборони), правового режиму. Тип правового регулювання (режим) створює стан сприяння задоволенню інтересів суб’єкта права. Правове регулювання організації діяльності ДАІ є спеціально дозволеного типу. Базові принципи організації ДАІ сформульовані на основі норм Конституції України: розподіл влад (ст.6); верховенство права (ст.8); законність (ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19); пріоритет прав і свобод людини і громадянина у діяльності органів ДАІ (ч.2 ст.3); відповідальність держави (посадових осіб) за свою діяльність перед громадянами (ч.2 ст.3). Аналіз особливостей реалізації принципу розподілу влад показав необхідність надання ДАІ повноважень щодо координації діяльності державних органів із забезпечення безпеки дорожнього руху, розробки й прийняття Закону України “Про міліцію місцевого самоврядування в Україні”. Дія принципу постійності і детермінованості складу і повноважень ДАІ пов’язана із принципами верховенства права та законності. Зміст останнього полягає у тому, що органи ДАІ (їх посадові особи) мають діяти лише на підставі й у межах повноважень, передбачених Конституцією України. Його реалізація передбачає право громадян, іноземців, осіб без громадянства, біженців (учасників дорожнього руху) подавати скарги на дії (бездіяльність) працівників ДАІ на підставах, визначених законодавством. Практика застосування законодавства показує, що існує проблема із надходженням звернень від осіб, які належать до групи населення, що потребує соціальної допомоги та не обізнані щодо чинного законодавств. Як захід, що сприяв би розв’язанню цієї проблеми, запропоновано правову просвіту населення, особливо тих верств, які потребують соціального захисту. В процесі аналізу реалізації цього принципу було отримано висновок про те, що фактично відсутніми є норми щодо контролю за виконанням громадянами обов’язків, передбачених Конституцією України. Дія на засадах принципу пріоритету прав і свобод людини і громадянина у діяльності усіх державних органів (у тому числі - ДАІ) тісно пов’язана із принципом відповідальності держави (посадових осіб) за свою діяльність перед громадянами.

Розділ другий “Юридична природа і структура адміністративно-правового статусу ДАІ МВС України” містить чотири підрозділи, в яких здійснюється аналіз елементів адміністративно-правового статусу ДАІ, а також досліджуються питання взаємодії з іншими державними органами і громадськими організаціями щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

У підрозділі 2.1. “Обов’язки і права як основа адміністративної правосуб’єктності ДАІ МВС України” здійснюється аналіз прав та обов’язків ДАІ.

Усі обов’язки та права ДАІ поділені на дві групи: загальні (має ДАІ як структурний підрозділ міліції) та спеціальні (має тільки ДАІ). Кожна з цих класифікаційних груп прав піддана аналізу на основі виділення таких складових суб’єктивного права: 1) право вимагати, 2) право на позитивні дії, 3) праводомагання. Серед загальних та спеціальних прав ДАІ переважають правоутворюючі повноваження та праводомагання. Обов’язки ДАІ поділені на конституційні, загальні та спеціальні. Конституційні – містяться в Конституції України і визначають зміст діяльності ДАІ як структурного підрозділу органу виконавчої влади – МВС України. Загальні – обов’язки ДАІ як невід’ємної складової міліції. Спеціальні обов’язки визначені Законом України “Про міліцію”, підзаконними актами, які конкретизують норми вказаного Закону. Обов’язки і права ДАІ узагальнюються за напрямками діяльності, які розташовані за ознакою пріоритетності щодо реалізації завдання із забезпечення безпеки дорожнього руху.

У підрозділі 2.2. “Особливості правозастосовчої діяльності ДАІ МВС України” здійснюється аналіз проблем правозастосовчої діяльності ДАІ, використання в адміністративній діяльності адміністративного примусу. На основі результатів цього аналізу сформульовані пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства. Так, запропонована редакція проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, якою передбачено внесення змін та нова редакція статей 121, 126, 133 КпАП, а також закріплення права посадових осіб ДАІ розглядати справи про адміністративні правопорушення, повноваження щодо яких на цей час мають суди (зміни до статей 221, 222 КпАП). При цьому обгрунтовано пропозицію про те, що такий порядок доцільно передбачити до моменту формування системи адміністративних судів у формі, передбаченої Законом України “Про судоустрій України”. З метою вдосконалення фінансової основи діяльності органів місцевого самоврядування, формування механізму наповнення місцевого бюджету необхідними є зміни й доповнення до Законів України “Про бюджетну систему України” у частині, що стосується внесення змін до джерел формування дохідної частини, а також “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо перегляду фінансової основи дії відповідних органів.

У підрозділі 2.3. “Юридична відповідальність працівників ДАІ МВС України” здійснюється аналіз особливостей адміністративної відповідальності працівників ДАІ та порівняння його із відповідними нормами законодавства Російської Федерації. При цьому підтримується точка зору вчених-адміністративістів про необхідність законодавчого закріплення поняття адміністративної відповідальності.

Особливості адміністративної відповідальності працівників ДАІ визначені статтею 15 КпАП. Чинне законодавство про адміністративні правопорушення допускає можливість застосування заходів дисциплінарної відповідальності за вчинення будь-яких адміністративних проступків, за винятком окремих випадків. Працівники ДАІ притягуються до відповідальності за Законом України “Про боротьбу з корупцією”, яким передбачено застосування адміністративної та дисциплінарної відповідальності. На підставі проведеного аналізу особливостей застосування норм, які регламентують дисциплінарну відповідальність, визначена доцільність класифікації підстав дисциплінарної відповідальності на загальні та спеціальні.

У підрозділі 2.4. “Взаємодія ДАІ МВС України з іншими державними органами і громадськими організаціями щодо забезпечення безпеки дорожнього руху” здійснюється аналіз особливостей такої взаємодії за напрямками діяльності ДАІ. Серед усіх визначених напрямків взаємодія здійснюється, в основному, за такими: забезпечення захисту від протиправних посягань, профілактична, організаційна та реєстраційно-екзаменаційна діяльність. Наявність широкого кола державних органів, які мають повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, їх відносна відокремленість інколи призводить до дублювання повноважень, обумовлює необхідність постановки питання про доцільність функціонування такої складної системи державних органів, наявність якої істотного впливу на стан безпеки дорожнього руху не здійснює (про що свідчить статистика дорожньо-транспортних пригод). Разом з тим, за стан забезпечення безпеки дорожнього руху відповідає в основному ДАІ, яка має найширше коло повноважень у цій сфері. Обґрунтована доцільність розмежування повноважень між ДАІ та Міністерством транспорту України і процесі здійснення управлінської діяльності щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

У висновках викладені загальні теоретичні підсумки та практичні пропозиції, здобуті в процесі дослідження проблеми адміністративно-правового статусу ДАІ МВС України.

1. В процесі історико-правового аналізу, а також дослідження особливостей правового регулювання організації діяльності ДАІ був отриманий висновок про необхідність набуття ДАІ статусу органу управління, а також про відсутність правових норм, якими врегульовано контроль за виконанням громадянами обов’язків, передбачених Конституцією України. Сформульовані принципи організації ДАІ є основою набуття статусу органу управління.

2. Елементами адміністративно-правового статусу ДАІ визначено компетенцію, правозастосування, юридичну відповідальність.

3. Сформульовано поняття правового регулювання та наведена характеристика правового режиму організації діяльності ДАІ.

4. Здійснено класифікацію та аналіз прав та обов’язків ДАІ, проведене їх узагальнення за напрямками діяльності ДАІ.

5. Обґрунтована необхідність прийняття Закону України “Про міліцію місцевого самоврядування в Україні” із визначенням норм щодо підзвітності і підконтрольності місцевим радам, відомчої підпорядкованості. Доцільним є вилучення з пункту 1 статті 62 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” останнього речення “У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про державний бюджет”.

6. Підтримано висновок про те, що заходами адміністративного примусу, які використовують співробітники ДАІ, є: адміністративно-запобіжні, заходи адміністративного припинення, адміністративні стягнення.

7. Підтримується позиція про те, що є потреба залишити у повноваженнях міліції стягувати штраф на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. З цією метою слід внести зміни до статті 258 КпАП у частині першій статті 258 після слів “статтями 118, 119” вжити слова “ частинами першою — третьою статті 121, частинами першою, другою, третьою статті 122, 125, частинами першою, другою статті 127, частиною першою статті 133” і далі по тексту.

8. Передбачена інша редакція назви статті 121 КпАП України “Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами, спеціальними світловими та звуковими сигнальними пристроями”, а також доповнення цієї статті частиною п’ятою наступного змісту:

“Встановлення та використання на транспортних засобах спеціальних звукових чи світлових сигнальних пристроїв червоного, синього, оранжевого та зеленого кольорів з порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, —

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Запропонована редакція частини першої статті 126 КпАП України: “Керування транспортними засобами особами, які не мають при собі (або не передали для перевірки) посвідчення, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право на керування чи розпорядження транспортним засобом, документів на вантаж, що перевозиться (в установлених законодавством випадках), та талона про проходження державного технічного огляду, –

тягне за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення правил перевезення небезпечних речовин та предметів, великогабаритних та великовагових вантажів на автомобільному транспорті.

9. Обґрунтовується пропозиція про те, що повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху до того моменту, коли будуть запроваджені адміністративні суди, необхідно залишити у юрисдикції міліції.

10. Запропонована класифікація підстав дисциплінарної відповідальності працівників міліції.

11. Проаналізовано особливості взаємодії ДАІ з іншими державними органами та громадськістю.

12. Визначено, що розмежування повноважень ДАІ та Міністерства транспорту України доцільно здійснювати таким чином: ДАІ координує діяльність усіх державних органів та громадськість щодо безпеки руху автотранспорту, організує та забезпечує безпеку руху автотранспорту, Мінтранс України – сприяє організації безпечного руху автотранспорту та здійснює управління іншими видами транспорту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Подоляка А. Нові аспекти діяльності Державтоінспекції в забезпеченні безпеки дорожнього руху// Право України. – 1999. – №6. –С.17-22.

2. Подоляка А. Правові та соціально-психологічні аспекти забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні// Право України. – 2000. –№3. – С.24-27.

3. Подоляка А.М. Особливості правового регулювання організації діяльності ДАІ МВС України// Наше право. – 2003. –№3. – С.22-29.

4. Подоляка А.М. Класифікація заходів адміністративного примусу, які використовуються співробітниками ДАІ МВС України та проблеми їх правозастосування// Вісник Запорізького юридичного інституту. – №3. – 2003. – С.35-41.

5. Подоляка А.М. Теоретичні проблеми визначення адміністративно-правового статусу ДАІ МВС України// Вісник Одеського юридичного інституту. – 2003. – №3. – С.58-63.

6. Подоляка А.М. Облік дорожньо-транспортних пригод як фактор забезпечення безпеки дорожнього руху// Безпека дорожнього руху України. – К.: Журнал Радуга. – 2003. – №3-4(16). – С.10-17.

АНОТАЦІЇ

Подоляка А.М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет внутрішніх справ МВС України. - Харків, 2004.

Досліджується проблема адміністративно-правового статусу ДАІ. Здійснюється історико-правовий аналіз становлення та розвитку органів ДАІ. Визначаються елементи адміністративно-правового статусу ДАІ. Здійснюється аналіз правового регулювання організації діяльності ДАІ. Формулюються принципи організації ДАІ, на засадах яких побудована її діяльність як органу управління. Досліджуються обов’язки і права, особливості правозастосовчої діяльності, юридична відповідальність працівників ДАІ, взаємодія з іншими державними органами та громадськістю по питаннях забезпечення безпеки дорожнього руху. В процесі аналізу юридичної відповідальності працівників ДАІ, здійснюється характеристика відповідальності за Законом України “Про боротьбу з корупцією”, а також особливості дисциплінарної відповідальності. На засадах результатів проведеного аналізу формулюються пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Ключові слова: статус, інспекція, організація, компетенція, правозастосування, відповідальність, примус, взаємодія, державний орган.

Подоляка А.Н. Административно-правовой статус Государственной автомобильной инспекции МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет внутренних дел МВД Украины. -Харьков, 2004.

Исследуется проблема административно-правового статуса ГАИ. Проводится историко-правовой анализ становления и развития органов ГАИ. Определяются элементы административно-правового статуса ГАИ. Осуществляется анализ правового регулирования организации деятельности ГАИ как органа управления. Исследуются обязанности и права, особенности правоприменительной деятельности, юридическая ответственность работников ГАИ, взаимодействие с иными государственными органами и общественностью по вопросам обеспечения безопасности дорожного движения.

В процессе проведения историко-правового анализа, а также анализа особенностей правового регулирования организации деятельности ГАИ был получен вывод о необходимости приобретения ГАИ статуса органа управления. Сформулированы принципы организации ГАИ. Элементами административно-правового статуса ГАИ названы: компетенция, правоприменение, юридическая ответственность. Сформулировано понятие правового регулирования и приведена характеристика правового режима организации деятельности ГАИ. Осуществлена классификация прав и обязанностей ГАИ. Обоснована необходимость выделения двух групп прав и обязанностей: общие и специальные. Сформулированы направления деятельности ГАИ и проанализировано взаимодействие ГАИ с иными государственными органами и общественностью по вопросам обеспечения безопасности дорожного движения. Обоснована необходимость классификации оснований дисциплинарной ответственности работников милиции: общие и специальные. На основании проведенного анализа сформулированы предложения по совершенствованию действующего законодательства.

Ключевые слова: статус, инспекция, организация, компетенция, правоприменение, ответственность, принуждение, государственный орган.

Podoliaka A.N. Administrative and Legal Status of the State Motor Licensing and Inspection Department of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. – Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the Candidate of Law. Speciality 12.00.07 – Management Theory; Administrative Law and Procedure; Finance Law; Information Law. – National University of Internal Affairs at the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. – Kharkov, 2004.

The issue of administrative and legal status of the State Motor Licensing and Inspection Department has been studied. Historical and legal aspects of the formation and development of agencies of the State Motor Licensing and Inspection Department have been analyzed. Elements of the administrative and legal status of the State Motor Licensing and Inspection Department have been determined. Legal regulation of administrative activities of the State Motor Licensing and Inspection Department has been studied. Duties and rights, particularities of law enforcement, legal liability of employees of the Department and cooperation with other state agencies and public regarding road safety have been investigated.

On the basis of historico-legal analysis and investigation of the particularities of legal regulation of the activities of the Department it has been concluded that the agency should acquire a status of controller. Principles of organization of the Department have been formulated. Jurisdiction, law enforcement and legal liability have been defined as elements of the administrative and legal status of the Department. The concept of legal regulation has been formulated and legal regime of the Department’s activities has been described. Rights and duties of the Department have been classified. The author has proved that it is necessary to divide the rights and duties into two groups – general and special ones. Spheres of activities of the Department have been formulated and cooperation with other state agencies and public regarding road safety has been analyzed. The author has proved the necessity to classify grounds of militiamen’s disciplinary liability as general and special ones. On the basis of the analysis proposals regarding perfection of the current legislation have been worked out.

Key words: status, inspection, organization, jurisdiction, law enforcement, liability, compulsion, state agency.

Відповідальний за випуск

кандидат юридичних наук Тучак М.О.