ПШИК Богдан Іванович

УДК 330.322.2:334.724.(477)

Механізм інвестування підприємницької діяльності
(регіональний аспект дослідження)

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор економічних наук, професор
Долішній Мар’ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мельник Алла Федорівна,
Тернопільська академія народного господарства,
завідувач кафедри

кандидат економічних наук
Горин Михайло Петрович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник

Провідна установа: Інститут проблем ринку та еколого-економічних досліджень,
відділ розвитку підприємництва, м. Одеса

Захист відбудеться 20 лютого 2004 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 19 січня 2004 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук В. І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирішення проблем розроблення і реалізації регіональної політики в Україні, яка б забезпечувала зростання рівня соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення рівня життя населення є неможливим без активізації інвестиційної діяльності. Без цього неможливо здійснити прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищити конкурентоспроможність та забезпечити соціально-економічний розвиток як регіонів, так і держави загалом. Необхідною умовою досягнення зазначених цілей є залучення значних коштів вітчизняних та зарубіжних інвесторів.

Інвестиційне забезпечення динамічного розвитку підприємництва в Україні є пріоритетним на сучасному етапі в структурі формування впливових факторів, що визначають стратегічні напрями економічного зростання галузей та національної економіки загалом. У всіх сферах ділової активності підприємств та організацій проблема своєчасності та повноти фінансування стоїть, як правило, на першому місці, і це дає можливість стверджувати про критичний характер інвестиційних ресурсів.

Процес формування інвестиційної політики в Україні пов’язаний із такими негативними тенденціями:

· прогресуюча недостатність внутрішнього капіталу для фінансування інвестиційного розвитку як наслідок низької здатності до самофінансування та фінансування інститутами фінансового ринку;

· існуюча непривабливість до вкладення коштів іноземними інвесторами, надання інвестиційних кредитів з причин недостатності гарантій, недосконалості нормативно-законодавчої бази, низької довіри до партнерів;

· низька доступність нових прогресивних технологій;

· відсутність практики використання сучасних форм управління інвестиційною діяльності на макро- та мікроекономічному рівнях.

Проблемам інвестиційної діяльності присвячено дослідження багатьох відомих вітчизняних та зарубіжних учених-економістів.

У західній економічній літературі велика увага приділяється дослідженню проблем інвестування економіки, форм та методів участі підприємницьких структур в інвестиційному процесі. Зокрема, такі питання були предметом досліджень Г. Александера, Дж. Бейлі, М. Біргхема, С. Брю, Дж. Кейнса, К. Макконела, П. Массе, У. Шарпа та ін.

Організаційно-економічні механізми політики соціально-економічного розвитку на базі ринкових відносин, проблеми активізації інвестиційної діяльності, формування сприятливого інвестиційного клімату розроблялися в працях О. Амоші, І. Бланка, М. Герасимчука, В. Геєця, М. Денисенка, М. Долішнього, І. Лукінова, А. Мельник, А. Мертенса, А. Пересади, М. Чумаченка та ін.

Поряд із цим значна кількість питань удосконалення механізму інвестування підприємницької діяльності, особливо на регіональному рівні, досі залишаються не висвітленими і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення. Нинішній механізм активізації інвестиційної діяльності в регіонах поки що не повною мірою відповідає сучасним вимогам і не має необхідної методологічної основи. Не відпрацьовано концептуальні питання та такі напрями, як формування джерел інвестиційних ресурсів у регіоні, становлення та розвиток системи управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні, функціонування повноцінних регіональних інвестиційних ринків та ін.

На теперішній день є об’єктивна необхідність розв’язання проблем з метою запуску механізму економічного зростання, основою якого повинна стати активізація інвестиційної діяльності, яка вимагає концентрації інвестиційних ресурсів на розвиток потенційно конкурентоспроможних виробництв та вирішення наявних економічних і соціальних проблем. Тому особливо важливою проблемою сьогодення є удосконалення науково-методичних основ механізму інвестування підприємницької діяльності в регіональному аспекті.

Усе це обумовлює актуальність, вибір теми, мети і зміст цього дисерта-ційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний із науковими темами, які виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН України (“Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки”, № державної реєстрації 0100U002572, “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації, № державної реєстрації 0102U000424) та Львівському банківському інституті НБУ (“Роль малих та середніх банків у розвитку підприємництва регіону і держави в цілому”, № державної реєстрації 0103U000693).

Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо становлення та вдосконалення механізму інвестування підприємницької діяльності з огляду на інтереси регіону.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

· уточнити сутність понять “інвестиції”, “механізм інвестування підприємницької діяльності регіону”, “інвестиційний потенціал регіону”;

· дослідити вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на процеси інвестиційної діяльності в регіоні та подати їх класифікацію;

· дослідити економічну суть та теоретичні аспекти механізму інвестування підприємницької діяльності для вирішення проблеми підвищення ефективності та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону;

· проаналізувати джерела інвестиційної діяльності та основні тенденції розвитку інвестиційних процесів у Львівській області;

· обґрунтувати концепцію регіональної інвестиційної політики на основі впровадження заходів, що стимулюватимуть пожвавлення інвестиційних процесів на регіональному рівні;

· розробити рекомендації щодо організаційно-економічного забезпечення становлення та розвитку механізму інвестування підприємницької діяльності на регіональному рівні;

· розробити методичний підхід до оцінки та аналізу інвестиційної стабільності регіону на основі системи показників, які характеризують можливості залучення та використання інвестиційних ресурсів у регіоні;

· обґрунтувати роль банківських установ щодо інвестування підприємницьких структур на основі впровадження нових інвестиційних продуктів та розробити пропозиції щодо активізації інвестиційної діяльності малих та середніх регіональних банків.

Об’єктом дослідження є механізм інвестування підприємницької діяльності на регіональному рівні (Львівська область).

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання формування і розвитку механізму інвестування підприємницької діяльності з урахуванням інтересів регіону.

Методологічною основою дослідження послужили праці українських та зарубіжних учених із питань інвестування підприємницької діяльності та соціально-економічного розвитку регіону, законодавчі акти, нормативні та методичні документи з питань організації і регулювання інвестиційного процесу. У процесі дослідження застосовувалися методи порівняльного аналізу, економіко-статистичні, абстрактно-логічні.

Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні даних статистичних служб України, Львівської області, матеріалів Національного банку України та інших банків, Львівської облдержадміністрації, даних періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в по-дальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень форму-вання механізму інвестування підприємницької діяльності на регіональному рівні та розробленні відповідних методичних підходів щодо його удосконалення з метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону. Найбільш істотними результатами, що визначають наукову новизну виконаного дослідження, є такі:

· на відміну від існуючих, запропоновано авторське визначення терміна “інвестиції” як економічної категорії, сутність якої розкриває характер економічних відносин, що виникають з приводу вкладення (надання) ресурсів, володіння ними та отримання доходу чи досягнення соціального ефекту;

· на основі дослідження економічного змісту відносин в інвестиційній сфері та основних чинників, які впливають на процеси інвестування на регіональному рівні, уперше розроблено концептуальний підхід до формування механізму інвестування підприємницької діяльності регіону як сукупності економічних, організаційних, мотиваційних, соціальних та правових форм і методів взаємодії між суб’єктами інвестиційного процесу з приводу формування та розміщення інвестиційних ресурсів з метою досягнення розвитку підприємництва і соціально-економічного розвитку регіону;

· визначено функціональну структуру механізму інвестування підприємницької діяльності, яка включає економічний, організаційно-економічний, мотиваційний, соціально-економічний механізми;

· запропоновано класифікацію факторів впливу на процеси інвестування підприємницької діяльності регіону, що складається з 2-х груп: зовнішні і внутрішні, за допомогою якої, на відміну від існуючих класифікацій, дає змогу врахувати регіональні особливості інвестування;

· запропоновано систему показників для оцінки стабільності інвестиційних ресурсів регіону, яка дає можливість проаналізувати реальний стан інвестиційного потенціалу регіону та визначити напрями його оптимізації;

· дістало подальшого розвитку обґрунтування ролі банківських установ
в активізації інвестиційних процесів та розвитку підприємництва регіону. На основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду доведена необхідність підтримки банками підприємницьких структур шляхом надання послуг із корпоративного фінансування;

· сформовано рекомендації щодо побудови регіональної інвестиційної програми на основі визначення ролі галузей економіки в регіональному соціально-економічному розвитку;

· розроблено концепцію регіональної інвестиційної політики, в основу якої покладено необхідність більш активного державного регулювання інвестиційної діяльності на регіональному рівні у сфері оподаткування, фінансового ринку, міжбюджетних відносин, науково-технічної та інноваційної політики, підвищення ефективності механізму взаємодії державних і регіональних органів з метою узгодження загальнодержавних та регіональних інтересів у сфері інвестування;

· дістав подальшого розвитку підхід до удосконалення системи управління інвестиційною діяльністю регіону, який базується на створенні відповідних дорадчих структур при регіональних органах влади та визначенні їх функцій та обов’язків.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні моделі формування та функціонування механізму інвестування підприємницької діяльності на регіональному рівні та обґрунтуванні пропозицій щодо його удосконалення в умовах ринкової трансформації. Розроблені теоретичні та методичні положення можуть бути використані в роботі регіональних та місцевих органів влади при розробленні програм соціально-економічного розвитку та інвестиційних програм регіонів, в роботі банківських установ при здійсненні ними інвестиційних операцій, а також при читанні курсів і проведенні практичних занять у вищих навчальних закладах.

Основні положення та висновки дисертації використані Львівською обласною державною адміністрацією при підготовці комплексної програми соціально-економічного розвитку області (лист № 11-1/1-68 від 15.01.2004 р.), у практиці діяльності банку ЗАТ АКБ “Львів” (акт впровадження № 0135/01 від 10.11.2003 р.)

Результати дослідження прийняті до впровадження відділом економічної роботи управління Національного банку України у Львівській області (акт впровадження № 1708/03 від 31.12.2003 р.).

Розроблені науково-методичні положення дисертації використовуються
в навчальному процесі Львівської комерційної академії при проведенні курсу “Регіональна економіка” та Львівського банківського інституту Національного банку України при викладанні дисциплін “Банківські операції”, “Центральний банк і грошово-кредитна політика”, “Інвестиційне кредитування”, “Інвестування”, “Фінансові інвестиції банків” (довідка про впровадження
№ 01-15/892 від 31.12.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій викладено науковий підхід до розв’язання важливої теоретико-методологічної проблеми – активізації механізму інвестування підприємницької діяльності на регіональному рівні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті положення, які одержані в результаті індивідуального дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації було обговорено і схвалено на міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (1 листопада 2001 року, м. Львів); постійно діючому семінарі “Фінансові механізми реалізації виробничого потенціалу регіону”, який проводився спільно ІРД НАН України та Львівським банківським інститутом НБУ 22 листопада 2001 р.; науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (27 березня 2002 р., м. Львів); міжнародній науково-практичній конференції “Роль малих і середніх банків у розвитку підприємництва” (23 травня 2002 р., м. Львів); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (18–20 вересня 2002 р., м. Суми). Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (3–4 грудня 2002 р., м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток ринкової економіки на Поділлі: здобутки, проблеми, перспективи” (23 жовтня 2003 р., м. Хмельницький).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 18 науко-вих праць, у тому числі один навчальний посібник загальним обсягом 18,0 д.а., з них 14 статей обсягом 6,9 д.а. у фахових виданнях, 3 тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 195 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів і висновку, списку використаних джерел зі 170 найменувань на 12 сторінках, містить 39 рисунків, 31 таблицю та 18 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи інвестування підприємницької діяльності регіону” розглядається зміст інвестицій як економічної категорії, їхнє соціально-економічне значення, теоретичні основи формування механізму інвестування підприємницької діяльності на рівні регіону, проводиться класифікація факторів впливу на процеси інвестування підприємницької діяльності на регіональному рівні.

В економічній науці, а відповідно в практиці господарської та фінансової діяльності досі не вироблено єдиних методичних підходів до визначення сутності інвестицій як економічної категорії. Багато вчених пропонують власні підходи щодо визначення сутності інвестицій та їх ролі у вирішенні фінансово-еконо-мічних та соціальних проблем, обґрунтовують класифікаційні ознаки та видові відмінності. Наявність різноманітних теоретичних підходів зумовлює необхідність відповідних обґрунтувань щодо вибору найбільш доцільних форм та механізмів прояву інвестицій. Приймаючи до уваги порівняння всіх Тверджень щодо сутності інвестицій, існують такі особливості, що найбільш характерні для них:

Основним мотивом при реалізації інвестицій є отримання (або споді-вання на отримання) доходів чи досягнення соціального ефекту.

Період інвестування починається з моменту вкладення коштів і завер-шується з їх поверненням.

Учасники інвестиційного процесу виступають суб’єктами, а основні фонди, оборотні кошти, цінні папери, грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності – об’єктами інвестування.

Інвестиції можуть здійснюватися на основі дво- або багатосторонніх відповідних угод, що супроводжується записами на балансах як інвестора, так і учасника (реципієнта).

Грошові ресурси можуть інвестуватися у виробничу сферу не лише їх власником чи учасником інвестиційного процесу, а також фінансовим посередником.

Власність на інвестиційні ресурси залишається в їхнього власника навіть після вкладення коштів.

Основним фінансовим інструментом, що впливає на здійснення інвес-тицій, є ставка доходу за ними.

У дисертації запропоновано визначення інвестицій як економічної катего-рії, сутність якої розкриває характер економічних відносин, що виникають між інвесторами і одержувачами коштів з приводу вкладення (надання) ресурсів, володіння ними та отримання доходу чи досягнення соціального ефекту.

Важливим аспектом є понятійне визначення механізму інвестування підприємницької діяльності регіону як сукупності економічних, організаційних, мотиваційних, соціальних та правових форм і методів взаємодії між суб’єктами інвестиційного процесу з приводу формування та розміщення інвестиційних ресурсів з метою досягнення високої ефективності соціально-економічного розвитку регіону. Таким чином, класифікація регіональних механізмів інвести-ційного забезпечення включатиме такі складові:

· економічний механізм;

· організаційно-економічний механізм;

· соціально-економічний механізм;

· мотиваційний механізм інвестування.

На підставі проведених досліджень можна стверджувати, що механізм інвестування підприємницької діяльності регіону не є сформованими та діючими на сучасному етапі. Одним з першочергових завдань економічної науки та практики є необхідність оновлення та удосконалення механізмів інвестиційного забезпечення, розроблення загальної концепції та відповідних важелів, що відповідали б сучасним потребам як регіону, так і держави в цілому, та впровадження належних інвестиційних інструментів.

Автором проведено класифікацію факторів впливу на процеси інвесту-вання підприємницької діяльності в регіоні. Теоретичні дослідження змісту та економічної суті інвестиційної діяльності і механізмів її організації в умовах ринкової трансформації економіки дозволяють підійти до аналізу інвестиційних процесів, які відбуваються як у країні, так і на рівні регіону, та за його допомо-гою спробувати сформувати шляхи удосконалення механізмів інвестування підприємницьких структур. Звертаючись до світового досвіду, можна конста-тувати той факт, що інвестиційна активність як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні перебуває в прямій залежності під впливом ряду зовнішніх (екзогенних) і внутрішніх (ендогенних) факторів (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація факторів впливу на процеси інвестування підприємницької діяльності на загальнодержавному та регіональному рівні

Зовнішні фактори | Внутрішні фактори

Природні та геополітичні фактори | Технічні та технологічні фактори

Економічне та геополітичне становище регіону | Технічний стан засобів виробництва

Наявність у регіоні природних ресурсів | Глибина використання технологічних

Кліматичні умови в регіоні | процесів

Транспортні умови | Рівень автоматизації виробництва

Законодавчо-правові фактори | Організаційні фактори

Рівень стабільності законодавчої бази | Рівень менеджменту і маркетингу

Рівень досконалості нормативної бази | Рівень концентрації та спеціалізації

Рівень виконання нормативно-правових актів | Виробнича структура підприємств

Наявність у регіоні законодавчо встановлених
пільг для здійснення інвестиційної діяльності | Організаційно-правові форми
підприємницької діяльності

Демографічні фактори | Соціально-економічні

Зайнятість працездатного населення регіону | Рівень оплати праці | Структурні зміни населення в регіоні

Міграційні процеси | Рівень кваліфікації персоналу і трудова
дисципліна | Участь працівників у власності | Фінансово-економічні фактори | Інші фактори | Рівень розвитку фінансової інфраструктури
регіону |

Фінансовий стан СГД | Взаємовідносини регіону з іноземними
інвесторами | Доступ до інформації про можливості
залучення коштів

Купівельна спроможність населення регіону | Конкурентоспроможність продукції

Участь регіональних органів влади
в інвестиційних процесах

Наявність у регіоні СЕЗ і ТПР

У дисертації обґрунтовано та проаналізовано вплив кожної з цих груп чинників на процеси інвестування у Львівській області.

Для оцінки та всебічного вивчення цих факторів запропоновано методику SWOT-аналізу, що передбачає дослідження сильних і слабких сторін суб’єкта господарювання (сукупності суб’єктів), можливостей та небезпек, характерних для конкретних умов діяльності в зафіксований період. Це дасть можливість здійснити вибір найважливіших факторів впливу; встановити зв’язки між найбільш пріоритетними можливостями, загрозами, сильними та слабкими сторонами підприємницьких структур, які працюють у конкретному регіоні, та скласти висновки про можливості розвитку підприємницької діяльності регіону в майбутньому.

У другому розділі дисертації “Аналіз та оцінка інвестиційних процесів у забезпеченні розвитку підприємницької діяльності регіону” розглядаються реальні та потенційні джерела, а також форми та механізми інвестування, аналізуються процеси інвестиційного забезпечення підприємницької діяльності Львівської області, розглядаються пріоритети інвестування підприємництва регіону.

Проведене в роботі дослідження свідчить, що за останні роки в результаті реалізації комплексу ринкових реформ та створення конкуренції в різних галузях економіки України спостерігаються позитивні тенденції.

Аналіз інвестиційної діяльності суб’єктів господарської діяльності різних форм власності за 1995–2002 рр. показує суттєві зрушення в напрямах збільшення частки інвестицій в основний капітал підприємницькими структурами з недержавними формами власності.

Однак у цілому умови реформування відносин власності та негаразди перехідної економіки негативно вплинули на інвестиційну діяльність різних форм господарювання, знизивши обсяги інвестицій в основний капітал (табл. 2).

Таблиця 2

Інвестиційна діяльність суб’єктів господарювання Львівської області

у 1995–2002 рр.

Роки | Інвестиції
в основний капітал підприємств усіх форм власності | У тому числі

дер------жавна | кому-нальна | при-ватна | колек-тивна | міжнародних організацій
і юридичних осіб інших держав

у порівняних цінах, млн гривень | Всього інвестицій | 1990 | 1883 | 1436 | … | 93 | 354 | - | 1995 | 624 | 285 | 62 | 64 | 213 | 0 | 1996 | 538 | 274 | 31 | 55 | 178 | 0 | 1997 | 571 | 210 | 21 | 63 | 277 | 0 | 1998 | 502 | 179 | 18 | 81 | 224 | 0 | 1999 | 482 | 200 | 18 | 58 | 198 | 8 | 2000 | 615 | 255 | 28 | 65 | 263 | 4 | 2001 | 694 | 244 | 40 | 60 | 345 | 5 | 2002 | 880 | 243 | 51 | 63 | 463 | 60 | Будівельні та монтажні роботи | 1990 | 1381 | 977 | … | 91 | 313 | - | 1995 | 436 | 200 | 58 | 63 | 115 | 0 | 1996 | 315 | 147 | 28 | 53 | 87 | 0 | 1997 | 310 | 130 | 19 | 61 | 100 | 0 | 1998 | 268 | 99 | 18 | 79 | 72 | 0 | 1999 | 247 | 84 | 17 | 57 | 82 | 7 | 2000 | 265 | 98 | 22 | 59 | 84 | 2 | 2001 | 301 | 83 | 29 | 53 | 135 | 1 | 2002 | 339 | 76 | 35 | 52 | 147 | 29 |

Наведені дані свідчать про недостатність внутрішнього капіталу для фінан-сування інвестиційного розвитку як наслідок низької здатності до самофінансу-вання та фінансування інститутами фінансового ринку.

Одним із найважливіших джерел інвестування економіки регіону висту-пають банківські інвестиційні кредити.

Дослідження показали, що на кредитну діяльність банківських установ впливає в цілому складна економічна ситуація у країні, у той же час характерним є зростання обсягів кредитних вкладень у національну економіку.

Водночас із збільшенням загального обсягу кредитних вкладень відбулося зростання заборгованості за довгостроковими кредитами більш ніж у 15 разів у порівнянні з 1996 роком, яка станом на 1 січня 2003-го становила 297 міль-йонів гривень.

За даними табл. 3 простежується тенденція щодо збільшення частки довгострокових та скорочення короткострокових кредитів. Незважаючи на зростання в абсолютній сумі, зазначений обсяг довгострокових кредитів є незначним у порівнянні з потребами економіки.

Таблиця 3

Кредитування комерційними банками галузей економіки і населення
Львівської області впродовж 1996–2002 рр.

Роки | Всього,

млн грн | у тому числі

короткострокові | довгострокові

млн грн | у % до заг. суми | млн грн | у % до заг. суми

01.01.1996 | 106,7 | 87,4 | 81,9 | 19,3 | 18,1 | 01.01.1997 | 123,6 | 99,6 | 80,6 | 24,0 | 19,4 | 01.01.1998 | 228,4 | 195,1 | 85,4 | 33,3 | 14,6 | 01.01.1999 | 245,3 | 197,9 | 80,7 | 47,4 | 19,3 | 01.01.2000 | 321,2 | 259,3 | 80,7 | 61,9 | 19,3 | 01.01.2001 | 526,6 | 436,1 | 82,8 | 90,5 | 17,2 | 01.01.2002 | 914,4 | 772,6 | 85,3 | 133,6 | 14,7 | 01.01.2003 | 1354 | 1057 | 78,1 | 297 | 21,9 |

Можливості довгострокового кредитування є обмеженими, оскільки це пов’язано із великим кредитним ризиком та незначним інвестиційним потенціалом банківської системи області. Підприємства, які прагнуть реалізувати інвестиційні проекти, що потребують значних капіталовкладень на тривалі терміни, не можуть розраховувати на підтримку банків.

Проведений аналіз структури джерел інвестування свідчить, що серед них найактивнішу роль відіграють власні кошти підприємств (71,4%) та іноземні інвестиції (10,3%). Усі інші джерела інвестиційного забезпечення характеризуються незначною питомою вагою: кошти державного та місцевого бюджетів (6,4%), кредити банків (4,4%), кошти населення (0,9%), кошти вітчизняних інвесторів (0,6%).

За результатами аналізу автор приходить до висновку, що для залучення потенційних джерел інвестування необхідно створити умови для їх трансформації в реальні джерела інвестиційних ресурсів та збільшення інвестиційної привабливості регіонів. Важливу роль у процесі інвестування в підприємницьку діяльність мають відігравати додаткові ресурси, що виникають в економіці внаслідок її ринкової трансформації (кошти від приватизації, використання можливостей внутрішнього та зовнішнього фондового ринків та небанківських фінансово-кредитних установ, від створення сприятливих економічних умов для залучення вільних грошових заощаджень, активізації процесів банківського інвестиційного кредитування, лізингу тощо).

Недостатня інвестиційна привабливість окремих регіонів впливає на розподіл обсягів інвестицій. Зокрема, спостерігається значна нерівномірність капітальних вкладень у галузі господарського комплексу регіону в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. Інвестиційні ресурси, як правило, спрямовуються у підприємства м. Львова – 454,04 млн грн (51,6%), Стрийського р-ну – 75,5 млн грн (8,6%) та Яворівського р-ну – 38,4 млн грн (4,4%). Найбільший дефіцит капіталовкладень спостерігається в Перемиш-лянському – 3,8 млн грн (0,44%), Турківському – 3,1 млн грн (0,36%) та Старосамбірському районі – 2,8 млн грн (0,32%). Аналогічна ситуація спостерігається з розподілом іноземних інвестицій. Регіональна структура розподілу прямих іноземних інвестицій є нерівномірною, оскільки найбільші обсяги інвестицій припадають на м. Львів (64% до загального обсягу інвестицій), Яворівський р-н – 10%, Кам’янка-Бузький р-н – 3,9%, а для інших районів та міст Львівщини питома вага прямих іноземних інвестицій коливається від 3,3% до 0,1%.

Це свідчить про необхідність надання гірським регіонам та депресивним територіям статусу і прав територій пріоритетного розвитку, створення належного податкового середовища з метою підвищення їх привабливості для вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Такі регіони володіють значним потенціалом і можуть стати “полюсами соціально-економічного зростання”.

Основними факторами, що можуть привабити інвестиції в підприємницький сектор регіону, зокрема Львівщини, є значний ринок збуту з величезними потенційними можливостями, дешевою робочою силою та окремими видами природних ресурсів. Потенційних інвесторів може привабити: така норма прибутку, яка б ураховувала премію за ризик, інфляцію та інші негативні інвестиційні фактори; тимчасові низькі прибутки при забезпеченні інших цілей інвестування – закріплення на ринку, адаптація до регіональних умов підприємницької діяльності, тобто формування основи для отримання прибут-ків у майбутньому.

Автор приходить до висновку, що для створення належного інвестиційного клімату в підприємницькому середовищі необхідно здійснити ряд змін у механізмах інвестування, що вимагає нових законодавчих рішень з боку Фонду державного майна, Державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів, Верховної Ради України.

Не менш важливим напрямом, який стимулюватиме надходження інвестицій в економіку регіону, є інноваційна діяльність. Дослідження показали: на Львівщині спостерігається скорочення інноваційних процесів, що характе-ризується зменшенням числа і питомої ваги інноваційно-активних підприємств. У Львівській області зосереджено 197 (13,3% від загальної кількості в Україні) науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій та вузів, які виконують науково-технічні роботи, у т.ч. 23 установи НАН України. Над виконанням програм економіки регіону працюють понад 660 докторів і близько 4,3 тис. кандидатів наук. Кількість зайнятих у науково-технічній сфері в регіоні порівняно з 1991 роком скоротилася майже втричі.

На даний час для інноваційної діяльності на регіональному рівні характерними є низка проблем, до яких слід віднести відсутність дієвих та ефективних програм інноваційного розвитку, відсутність пільг щодо активізації інноваційної діяльності в регіоні.

За результатами дослідження автор приходить до висновку, що перш за все необхідно вирішити проблему системного, сформованого на основі чіткого визначення пріоритетів підходу щодо розвитку провідних галузей економіки на регіональному рівні, сформувати належну законодавчо-нормативну базу та розробити ефективні інноваційні програми, які б передбачали створення сприятливого економічного середовища для реалізації процесу” інновації – інвестиції” відповідно до інтересів усіх його учасників, що дасть змогу збільшити обсяги надходження ресурсів для реалізації інноваційних проектів.

Виходячи із першочергових завдань економічної політики, пріоритетними будуть ті напрями інвестування, які спроможні за порівняно короткий термін забезпечити відчутні зрушення в економіці регіону. Такими, наприклад, для Львівщини напрямами є галузі і виробництва з: коротким терміном окупності (туризм і рекреація, легка, харчова промисловість); суттєвим мультипліка-тивним ефектом, тобто розвиток яких дає значний поштовх для економічного зростання супутніх виробництв (такими є, зокрема, виробництво складної техніки, машин, обладнання); значним експортним потенціалом і конкуренто-спроможністю.

У структурі соціально-економічного розвитку держави повинні чітко визначатися державні та державно-регіональні пріоритети, які передбачатимуть фінансування як за рахунок державних інвестиційних ресурсів, так і залучення позабюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів. До таких пріоритетів, на прикладі Львівської області, слід віднести: розвиток інтелектуально-духовного, освітньо-культурного потенціалу і створення на цій основі інноваційної моделі розвитку; забезпечення екологічної безпеки та розвитку в туристичній, курортній та лікувально-оздоровчій сферах; насичення внутрішнього спожив-чого ринку конкурентоспроможною продукцією, розвиток усіх сфер вироб-ництва; розвиток зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробіт-ництва та розвиток співпраці в межах єврорегіонів; розвиток ринкової інфраструктури.

Для забезпечити досягнення стратегічної мети – стабільного соціально-економічного розвитку – необхідне нарощування інвестиційних ресурсів, послідовне збільшення частки капітальних вкладень у ВВП, поліпшення структури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їх вкладення. Потрібно забезпечити ефективну реалізацію довготермінової стратегії розвитку інвестиційного потенціалу, його ефективне використання передусім для створення високопродуктивних робочих місць. Виходячи з цього, доцільно визначити цільову спрямованість інвестиційного розвитку підприємництва регіонів, оскільки в умовах переходу до ринку особлива увага зосереджується на шляхах ефективного соціально-економічного розвитку регіонів.

Третій розділ “Шляхи удосконалення механізму інвестування підприємницької діяльності регіону” присвячено розробленню методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму інвестування підприємницької діяльності на рівні регіону з метою активізації його дієвості.

У дисертації подано концепцію регіональної інвестиційної політики та окреслено основні напрями її реалізації. До них автор відносить такі:

· стимулювання розвитку районів і міст, що володіють значним науково–технічним потенціалом і можуть стати “полюсами зростання”, як економіки регіону, так і України в цілому шляхом надання їм статусу ТПР та встановлення спеціального режиму оподаткування;

· надання переваги у промисловій структурі високотехнологічним галузям, повністю адаптованим до застосування найновіших досягнень науково-технічного прогресу;

· формування аграрно-промислового комплексу регіону, який би повністю відповідав сучасним вимогам ринку. Даний напрям може бути реалізований шляхом створення системи агротехнопарків у сферах рослинництва, тваринництва, а для забезпечення ефективності та координації їх діяльності – Західноукраїнський інноваційний аграрний центр при облдержадміністрації;

· сприяння розвиткові експортного потенціалу регіону, розвитку прикордонної торгівлі та транскордонного співробітництва;

· формування інтегрованих територіальних та міжрегіональних територіально-господарських утворень – фінансово-промислових груп, холдингів, консорціумів, корпорацій, вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку тощо.

В основу концепції покладено необхідність більш активного державного регулювання інвестиційної діяльності на регіональному рівні у сфері оподаткування, міжбюджетних відносин, науково-технічної та інноваційної політики та підвищення ефективності механізму взаємодії державних і регіональних органів метою узгодження їх інтересів у сфері інвестування.

Відповідно до окреслених напрямів слід забезпечити сприятливі умови для розвитку інвестиційної інфраструктури, зокрема – системи підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які б змогли працювати та інвестиційній інфраструктурі; розвиток різноманітних фірм із надання консалтингових, посередницьких та інформаційних послуг у сфері інвестування.

При реалізації вказаних напрямів необхідним є формування відповідної інвестиційної стратегії, яка, на думку автора, повинна реалізовуватись у послідовності, відображеній на рис. 1.

Для підвищення ефективності формування та реалізації регіональної інвестиційної стратегії автором запропоновано створити спеціальну структуру – аналітично-інвестиційну групу, в яку повинні увійти фахівці з облдержадміністрації, НБУ, ДПА та інших державних установ, банків, страхових компаній, кредитних спілок, інвестиційних компаній та фондів, підприємств, науково-дослідних інститутів та вузів. Саме ця структура повинна розробляти заходи щодо реалізації інвестиційної стратегії регіону та контролювати хід їх виконання: інформувати потенційних інвесторів про нові можливості та переваги тих чи інших інвестиційних проектів; надавати допомогу в підвищенні інвестиційної привабливості реципієнтів для потенційних інвесторів та ділових партнерів; розробляти принципово нові механізми інвестиційної діяльності, які б ґрунтувалися на нормативно-законодавчій базі, спрямованих на поліпшення фінансово-економічного стану як окремих галузей та підприємницьких структур, так і регіону в цілому.

Рис. 1. Послідовність формування та реалізації інвестиційної стратегії регіону

Особливу роль у регулюванні інвестиційного розвитку підприємницьких структур регіону відіграватиме стратегічне планування, на основі якого можна розробляти довгострокові та середньострокові програми інвестиційного розвитку регіону. Так, на регіональному рівні з метою ефективного використання наявного інвестиційного потенціалу та його розвитку доцільно розробляти програми сприяння залучення інвестицій в економіку регіону, зокрема – інноваційні програми, програми розвитку інвестиційної інфра-структури та підприємництва регіону.

У дисертації пропонується процес побудови регіональної інвестиційної програми на основі виділення домінуючих і недомінуючих галузей економіки регіону та визначення потреб у матеріальних, технічних, кадрових, інформа-ційних та інвестиційних ресурсах, необхідних для реалізації програми.

Використовуючи ключові поняття інвестиційного ринку, у дисертації запропоновано розрахунок системи показників (табл. 4):

Таблиця 4

Показники аналізу ефективності формування і використання
інвестиційних ресурсів регіону

№ пор. | Назва показника | Спосіб розрахунку | Характеристика показника

1. | рівень осідання інвестиційних ресурсів,

де Р0 – рівень осідання інвестиційних ресурсів, %;

ІРк – ІРп, відповідно, обсяги інвестиційних ресурсів на кі-нець і на початок періоду, грн;

Н – оборот з надходження інвестиційних ресурсів
за відповідний період, грн | Характеризує частку ресурсів, яка є в межах регіону протягом року.

Ця частка інвестиційних ресурсів, як правило,
не вилучається і на неї можна розраховувати
як на довгострокові

залучення

2. | показник оборотності інвестиційних ресурсів,

де Сзір – середній залишок інвестиційних ресурсів регіону протягом відповідного періоду;

В – оборот по відпливу інвестиційних ресурсів
за відповідний період, грн | Показує, на скільки відсотків зменшення інвестиційних ресурсів перевищує
їх середній залишок.

Високе його значення характеризує високу рухливість коштів

3. | показник вилучення інвестиційХарактеризує частку інвестиційних ресурсів,
яка була вилучена протягом певного періоду4. | показник використання інвестиційних ресурсів | Вір = 100% – ПвХарактеризує інвестиційні ре-сурси, які сформувалися в ре-гіоні, а отже, можуть бути викорис-тані для здійснення інвестицій 5. | показник інвестиційної стабільності регіону | Узагальнюючий показник,
що характеризує інвестиційні ресурси щодо можливості
їх використання6. | середній термін залучення ресурсів,

де Д – кількість днів у періодіХарактеризує середній термін залучення інвестиційних ресурсівДля активізації інвестиційних процесів та розвитку підприємництва на регіональному рівні необхідним є застосування нетрадиційних підходів та рішень.

Автор стверджує про необхідність розроблення сучасної моделі соціотех-нополісів, трансформації їх у новітні форми територіальної інтеграції, де конгломерат з науки, освіти та високоякісного виробництва, а також житлова та культурно-побутова інфраструктура, яку буде створено навколо них, породять “ланцюгову” реакцію зі соціально-економічної активності. Соціотехнополіси є унікальним досвідом створення інфраструктури інноваційних соціальних зв’язків, політичних, економічних цінностей, організації навколишнього середовища та життєдіяльності, за допомогою яких можна ефективно впроваджувати новітні технології не тільки в будівництві, а й в охороні здоров’я, педагогіці, інформаційному та юридичному забезпеченні. Ця структура могла б виконувати такі завдання: залучення людського інтелекту до упровадження високих технологій та використання його як “точки зростання” інвестиційної активності; створення необхідних умов для концентрації інвестиційних ресурсів; підтримка підприємництва та розвиток конкуренції; вирішення низки соціальних проблем, зокрема житлової та проблеми зайнятості; створення нового середовища життєдіяльності.

Важливим є визначення механізму оподаткування соціотехнополісу. Пропонується для діяльності соціотехнополісів ввести спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності, що діятиме при виконанні інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності. Цей режим передбачатиме державну підтримку соціотехнополісів,
у тому числі податкові та митні пільги.

Такі структури доцільно створювати в Києві, Львові, Харкові, Дніпро-петровську, Донецьку, Одесі. Так наприклад, на Львівщині пропонується створити соціотехнополіс на базі Західного наукового центру НАН України та НУ “Львівська політехніка”, де могли б ефективно функціонувати бізнес-інкубатори, центри передачі технологій, венчурні фірми, підприємства та організації виробничого сектора, інститути ринкової інфраструктури, а також об’єкти соціальної сфери.

У дисертації обґрунтовано роль банківських установ у активізації інвестиційних процесів, подано пропозиції та сформовано механізм щодо удосконалення їхньої інвестиційної діяльності, зокрема малих та середніх банків, які функціонують на рівні регіону. Виходячи з необхідності активізації банківської інвестиційної діяльності на регіональному рівні, доцільно вирішити проблеми диспропорції в територіальному розміщенні банківських установ з метою запобігання проблемам неефективного “переливання” капіталу; ввести пільги для банків, які працюють у депресивних регіонах; запобігати ситуації, коли кошти залучаються в одному регіоні і банки не забезпечують існуючого попиту в кредитних послугах; вирішити питання правового статусу спеціалізованих (ощадних, іпотечних, інвестиційних, розрахункових) банків; налагодити всебічну співпрацю банків із регіональними органами виконавчої влади.

Для забезпечення ефективної діяльності установ банків та підвищення їхньої ролі у процесах інвестиційного забезпечення підприємницьких структур на рівні регіону запропоновано розробку комплексу послуг у сфері корпоративного фінансування, що дасть змогу підвищити інвестиційну привабливість вітчизняних підприємницьких структур шляхом розвитку таких банківських операцій, як андеррайтинг цінних паперів власного боргу, надання послуг у сфері злиття і поглинання, інвестиційне посередництво та консалтинг.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації поставлено й розв’язано наукову задачу розроблення теоретичних засад і методичних рекомендацій щодо удосконалення механізму інвестування підприємницької діяльності на рівні регіону.

2. Дослідження показали, що в період формування ефективно функ-ціонуючої ринкової економіки велика увага приділяється проблемі вдоскона-лення територіальної організації суспільства, інвестиційному розвиткові підприємництва і, зокрема, забезпеченню комплексного соціально-економіч-ного розвитку регіонів. Вивчення чинної в Україні практики інвестування регіонального розвитку дозволило аргументувати об’єктивну необхідність удосконалення механізму інвестування підприємницької діяльності.

3. Аналіз показав, що в умовах, коли інвестиційний клімат для зовнішніх інвестицій в економіку України залишається несприятливим, необхідним є проведення стимулюючої державної регіональної інвестиційної політики. На основі дослідження комплексу теоретичних і методичних аспектів цієї проблеми обґрунтовано, що важливим напрямом її вирішення є активізація внутрішньорегіональних джерел інвестиційних ресурсів через такі механізми, як лізинг, заощадження населення, довгострокове кредитування банківськими та парабанківськими установами. Економічні відносини у сфері цих механізмів сприятимуть більш ефективному використанню ресурсів, підвищують ступінь привабливості довгострокового фінансування інвестицій як для промислових підприємств, так і для потенційних інвесторів, сукупний попит та сприяють нормальному протіканню процесів розширеного відтворення.

4. Для вирішення проблеми інвестиційного забезпечення розвитку