Донецький національний університет

Пашко Євгенія Олександрівна

УДК 339.924:336.74

МЕХАНІЗМ ІнтеграціЇ України ДО СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | – кандидат економічних наук, доцент

Бударіна Наталя Олександрівна,

Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Білопольський Микола Григорович, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь), завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

кандидат економічних наук Семенов Андрій Анатолійович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки і права

Провідна установа:

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародних фінансів

Захист відбудеться “27” квітня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Універ-ситетська, 24

Автореферат розісланий 25 березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобалізація і інтеграція світової еконо-міки є двома важливими факторами, які визначають розвиток світового госпо-дарства на межі XXI століття. Вони і надалі впливатимуть на торгівлю, фінансові потоки, глобальне навколишнє середовище, а тому вимагатимуть пошуку динамічної рівноваги як на міжнародному, так і на субнаціональному рівнях.

Процес інтеграції як економічне явище є об’єктивним наслідком посилення взаємозалежності процесів економічного життя. Глобалізація валютних та фінансових потоків змушує відкриті економіки країн оцінити можливості використання валютного регулювання як елементу економічної політики. Глобальні ринки створюють нові можливості для зростання ефективності бізнесу.

На сьогоднішній день актуальним завданням країн є не лише простий пошук джерел капіталу чи фінансових ресурсів, а й розробка широко-масштабної взаємопов’язаної системної моделі, яка сприяла б ефективній віддачі залучених коштів від моменту вибору та визначення пріоритетних напрямів вкладання капіталу до механізмів забезпечення їх ефективності.

Особливістю останніх десятиріч є зростаюча роль та значення фінансово-кредитної та банківської системи у глобальній економіці в умовах дере-гулювання міжнародних та національних валютних ринків, що загострило питання про необхідність розробки механізму регулювання взаємовідносин усіх учасників валютного ринку як на національному, так і на міжнародному рівнях. При цьому все більш актуальною стає необхідність наукового обґрунтування напрямів макроекономічної валютної політики як засобу зовнішньоекономічної інтеграції в умовах інтенсифікації процесів участі України у світовому ринку фінансових та інвестиційних ресурсів.

Дисертаційна робота присвячена підходам щодо розробки принципів формування національної валютної політики в умовах інтеграції України до світового валютного ринку. Цим проблемам присвячено праці російських та вітчизняних вчених: О.Киреєва, Л.Красавіної, Д.Лук’яненка, В.Будкіна, Б.Губського, Ю.Пахомова, Є.Савельєва, Ю.Макогона, А.Гальчинського, А.Філіпенка, а також західних вчених Дж.Кейнса, Д.Рікардо, М.Фрідмана, Л.Ерхарда, Л.Вальраса, І.Фішера, Я.Тінбергена, Р.Мандела, Дж.Флемінга, М.Портера та інших. Серед досліджень з питань міжнародної економічної інтеграції варто виділити роботи І. Бараковського, А.Поручника, В.Гейця, В.Євстигнєєва, Г.Климка, А.Кредісова, Г.Крьомера, Ф.Перру.

Незважаючи на очевидну глибину сучасної наукової думки щодо пошуку можливостей міжнародної інтеграції, стан економічної практики в Україні свідчить про необхідність подальших досліджень з питань міжнародного інтегрування взагалі і зокрема – розгляду можливостей забезпечення передумов інтеграції України до світового валютного ринку та тісного їх пов’язання з актуальними для сучасної України вимогами національної економічної безпеки.

Усе вищезазначене визначає актуальність теми дослідження в теоретичному і практичному плані.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету в рамках напрямів наукової роботи кафедри міжнародної економіки – держбюджетних тем “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації” (номер теми Г-96/93, номер державної реєстрації – 0196U021119), “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації 0101 U005723).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка підходів до формування механізму інтеграції України до світового валютного ринку з урахуванням вимог забезпечення національної економічної безпеки. Дослідження поставленої мети здійснювалось через вирішення наступних задач науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:

- розкрити економічну природу процесу інтеграції до світового валютного ринку;

- конкретизувати поняття “фінансова безпека” з виділенням його специфічних рис, головних чинників та пріоритетів забезпечення в контексті включення України до світового валютного ринку;

- визначити основні етапи еволюції теорії макроекономічного регулювання розвитку валютних ринків;

- проаналізувати динаміку та тенденції розвитку світового валютного ринку і валютного ринку України в умовах розвитку процесів макроекономічної стабілізації;

- оцінити взаємовідносини України і міжнародних валютно-фінансових та кредитних організацій з метою вивчення можливостей використання зарубіжного досвіду валютного регулювання;

- дослідити особливості сучасного стану відкритості національної економіки на засадах оцінки ступеня валютної захищеності національної економіки;

- здійснити прогноз подальшого розвитку національного валютного ринку у відповідності до напрямів формування державної макроекономічної політики в умовах інтеграції України до світової валютної системи.

Об’єктом дослідження є світовий та національний валютні ринки в контексті посилення інтеграційної взаємодії національних економік та розвитку інтеграційних процесів.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади процесу формування та розвитку механізму інтеграції України до світового валютного ринку.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові методи пізнання – діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу; порівняльний та економіко-математичний методи, методи узагальнення даних, моделювання економічних процесів, статистичний аналіз динаміки та тенденцій сучасного світового валютного ринку та валютного ринку України, кореляційно-регресійний метод аналізу. У процесі дослідження використано системний підхід для обґрунтування закономірностей формування інтегра-ційного об’єднання національних економік через міжнародну міграцію капіталу, структурний аналіз ієрархічної системи рівнів інтеграційних процесів на шляху входження національного ринку до світової валютної системи, теорію міжнародного руху капіталів, теорії валютного курсу, теорії макроекономічного корегування відкритої економіки. Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України стосовно проблем валютного регулювання, міжнародні економічні угоди, нормативні документи Європейського Союзу з тематики дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні існуючих теоретико-методичних положень щодо організації інтеграційної взаємодії національної економіки і окремих її суб’єктів та в розробці механізму інтеграції України до світового валютного ринку.

У процесі наукового дослідження автором було отримано найбільш суттєві наукові результати, які характеризують наукову новизну роботи та розкривають особистий внесок автора в дослідження зазначеної проблематики, зокрема:

- виявлено складові елементи механізму інтеграції національного валют-ного ринку до світового економічного простору, що надає можливість структуризації процесу дослідження на основі вивчення організаційно-економічних основ процесу інтеграції України до світового валютного ринку та об’єктивної оцінки еволюції теорій макроекономічного регулювання розвитку національних валютних ринків;

- дістало подальшого розвитку поняття “фінансова безпека держави” та визначено головні пріоритети її забезпечення з урахуванням досвіду регу-лювання фінансових відносин країн ЄС, серед яких - захист грошової одиниці від зовнішніх коливань, дотримання стабільності відсоткових ставок та фіскальне регулювання економіки;

- розроблено механізм інтеграції України до світового валютного ринку, який включає систематизацію елементів взаємодії суб’єктів національного валютного ринку з суб’єктами регіонального та світового валютних ринків шляхом конвергенції національних валютних політик, взаємодії з міжнародними валютно-фінансовими та кредитними організаціями, організації діяльності комерційних банків на міжнародному валютному ринку на засадах співробітництва з міжнародними валютними центрами;

- запропоновано економіко-математичну модель розрахунку ступеня залежності збалансованості реального, грошового та зовнішнього секторів в економіці України від державної валютної, бюджетної та грошової політики, яка надає можливість прогнозування стану платіжного балансу держави та розвитку національного валютного ринку;

- розроблено та практично обґрунтовано методику комплексної оцінки ступеня захищеності національної економіки, яка полягає в визначенні такого валютного курсу національної грошової одиниці до світових резервних валют (долару США та євро), який сприяв би розвитку національної економіки та забезпеченню зростання експорту та валютної виручки як одного з можливих шляхів інтеграції України до світового економічного простору;

- удосконалено модель взаємозалежності організаційно-економічних механізмів розвитку національної економіки, яка розкриває взаємодію макроекономічних важелів державного регулювання в контексті інтеграції національного валютного ринку до світового економічного простору;

- запропоновано механізм управління процесом інтеграції України до світового валютного ринку, використання якого дозволяє проводити аналіз розвитку світового валютного ринку на державному рівні, що забезпечить вплив на формування напрямів національної валютної політики і надасть можливість здійснювати прогноз розвитку національного валютного ринку за умови взаємодії показників зовнішнього і внутрішнього середовища, ресурсного менеджменту і адміністративних важелів.

Практичне значення одержаних результатів проведеного досліджен-ня полягає у тому, що розроблені рекомендації і заходи щодо активізації участі України в міжнародному економічному просторі на макро- та мікрорівнях були використані в різних країнах, уряди яких шукають нові шляхи інтеграції своїх національних валютних ринків до світової валютної системи. Рекомендації автора були використані Управлінням зовнішніх зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності Донецької держадміністрації (довідка № 45/01-03 від 10.03.2004р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (акт № 302/01 від 19.03.2004р.), Донецьким обласним філіалом “Укрсоцбанку” (довідка № 427 від 10.11.2003р.), ТОВ “Дорстройкомплект” (акт № 86/01 від 10.03.2003р.), Управлінням аудиту та валютного контролю Державної податкової адміністрації в Донецькій області (довідка № 4044/10/23-713-1 від 23.03.2004р.), Інститутом стратегічних досліджень при Президентові України (довідка № 140/04 від 29.12.2003р.), а також при підготовці рекомендацій VIII, IX та X Міжнародного науково-практичних семінарів “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до програм “Донецька область – 2010”, “Донецька область 2020”.

Результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін “Міжнародні валютно-фінансові відносини”, “Міжнародні фінанси”, “Світові фондові ринки”, “Міжнародна інвестиційна діяльність” (довідка № 277/01-26/6.9.0 від 17.03.2004 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на 7 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам розвитку України та її регіонів: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Слов’яногірськ, 2002 р., 2003 р., 2004 р.) (довідка №675/6-9.0 від 03.09.2002 р., довідка №285/01-26/6.9.0 від 19.03.2003 р., довідка №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-гуманітарні науки на початку III тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи” (м. Хмельницький, 2002 р.) (довідка №385/01-3.4 від 20.04.2002 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Албена, Болгарія, 2003 р.) (довідка № 625/01-27/7.9.7 від 16.10.2003 р.), XI Міжнародній науково-теоретичній конференції “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інститутами” (м. Київ, 2003 р.).

Дисертація є результатом самостійної наукової роботи, її результати відображено у 13 опублікованих роботах загальним обсягом 15,1 друкованих аркушів, з яких особисто автору належить 15,0 друкованих аркушів, з них у наукових фахових виданнях – 9 робіт загальним обсягом 3,9 друкованих аркушів, з яких особисто автору належить 3,9 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури (180 найменувань) та додатків. Зміст дисертації викладено на 180 сторінках друкованого тексту, включаючи 8 таблиць на 8 сторінках, 23 рисунка на 20 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Організаційно-економічні основи процесу інтеграції країни до світового валютного ринку” проаналізовано основні наукові погляди за темою дослідження, визначено провідні напрями підходу до аналізу засад забезпечення інтегрування України до світового економічного простору, зокрема світового валютного ринку.

Міжнародна економічна інтеграція — це найважливіше явище другої половини XX ст., коли процеси міжнародного розподілу праці, процеси транснаціоналізації виробництва, капіталу і праці стали вимагати певних механізмів наднаціонального регулювання економічних зв’язків, виходячи за межі національних кордонів держав.

Існує багато понять процесу інтеграції, але розуміння вихідного значення поняття “інтеграція” є принциповим, оскільки вже в ньому закладено основу змісту цього явища, а саме діалектичних і суперечливих взаємин складових і цілого. Таким чином, можна детермінувати термін “інтеграція” як об’єднання в ціле частин, тобто процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік ряду країн, або узгоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. Автором підкреслюється, що саме інтеграція – найбільш результативна форма соціально-економічної взаємодії між країнами щодо розподілу капіталу.

У сучасному світі структурні рівні інтеграційних процесів утворюють локальний, мікроекономічний, регіональний, національний, мезорегіональний рівні, макрорівень та мегарівень. З огляду на внутрішню організацію виробничих процесів розрізняють також вертикальну, горизонтальну інтеграцію та створення конгломератів.

Інтеграція країн з перехідною економікою у світове господарство спричинила необхідність розвитку валютного ринку цих країн, забезпечення конвертування національної грошової одиниці, формування офіційних золотовалютних резервів, підтримання стабільного курсу національної валюти, а також зменшення дефіциту платіжного балансу. Все це може бути забезпечено проведенням валютної політики, яка повинна бути пов’язана з бюджетною, податковою, грошово-кредитною політикою країни. В умовах поглиблення інтеграційних процесів валютна політика країни повинна відповідати не тільки національним інтересам, але і формуватися під впливом регіонального, національного та наднаціонального факторів.

Серед основних видів інтеграційних об’єднань виділяють: зону преференційної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз. Встановлено, що валютний союз або валютний ринок є найбільш динамічно розвиненим інтеграційним об’єднанням. Так, валютний ринок представляє сферу економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

Характеризуючи валютні ринки, недостатньо розглядати їх як окремі сукупності банків, компаній, брокерських фірм, які виконують валютні операції на національному, регіональному та міжнародному рівнях. Валютні відносини між країнами формуються та розвиваються у фінансових центрах, де концентруються операції із купівлі-продажу валюти та валютних цінностей на засадах попиту та пропозиції. Розширення зв’язків між національними валютними ринками, встановлення регулярних кореспондентських відносин між банками різних країн, посилення концентрації банківського капіталу у фінансових центрах, на думку автора, стали передумовами формування єдиного світового валютного ринку.

Автором запропоновано механізм інтеграції України до світового валютного ринку, який представлено на рис. 1.

В моделі виявлено складові елементи механізму інтеграції національного валютного ринку до світового економічного простору, що надає можливість структуризації процесу дослідження на основі вивчення організаційно-економічних основ процесу інтеграції України до світового валютного ринку.

Автор зазначає, що в умовах розвитку глобалізаційних процесів, інтеграції держав до світового фінансового простору проблема фінансової безпеки стає системною. Фінансова безпека становить надзвичайно складну багаторівневу систему. Проте, досі немає чіткого визначення категорії “фінансова безпека”. З огляду на різноманіття понять, автор пропонує визначати фінансову безпеку як складову економічної безпеки держави, що базується на незалежності, ефективності та конкурентоспроможності фінансово-кредитної сфери, характеризується ступенем захищеності фінансових інтересів суб’єктів господарювання на всіх рівнях фінансових відносин, станом фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, розрахункової, інвестиційної та інших систем на державному рівні, якістю фінансових інструментів та послуг.

При розгляді численних економічних теорій, на думку автора, на особливу увагу заслуговують теорії міжнародного руху капіталу. Найбільш привабливою з огляду пояснення дії макроекономічного регулювання розвитку національних валютних ринків є теорія цілеспрямованого корегування відкритої економіки на засадах механізму забезпечення макроекономічної рівноваги, використання інструментів грошової та бюджетної політики.

Ці теорії базуються на теоре-тичних засадах міжнародної економіки, які розкривають сутність функціону-вання відкритих економік та світового господарства в умовах глобалізації фінансових ринків, серед яких найбільш вагомими є кількісна теорія грошей М.Фрідмана, теорія паритету купівельної спроможності Г.Каселя, ефект Фішера, теорія зайнятості, відсотку та грошей Дж. Кейнса, правило Тінбергена.

Таким чином, дослідження, проведені автором в першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати що подальшого розвитку потребує визначення напрямів інтеграції національного валютного ринку України до світового валютного ринку.

У розділі 2 “Дослідження механізму інтеграції національного валют-ного ринку до світового валютного ринку”, відповідно до завдань досліджен-ня, автором проаналізовано сучасний стан процесів розвитку світового валютного ринку, особливості та наявність резервів щодо активізації участі України в цьому процесі та динаміку розвитку національного валютного ринку, надано оцінку взаємовідносин України та міжнародних валютно-фінансових організацій в контексті інтеграції України до світового валютного простору.

Формування світового ринку, розвиток регулярних міжнародних економічних зв’язків, поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків, посилення концентрації банківського капіталу стали важливими передумовами виникнення у XIX столітті та подальшого розвитку валютних ринків.

Це доводиться наступними даними, операції на міжнародних валютних ринках у 90-х роках XX століття швидко зростали і у 2001-2002 роках щоденний обіг міжнародних валютних ринків досягав від 500 млн. до 4 трлн. дол. США, з них 20% припадало на азіатський ринок, 40% – на європейський і 40% – на американський. Також, станом на початок 2003 року розмір золотовалютних резервів країн світу оцінювався у 2,4 трлн. дол. США, з яких 64,5% складали доларові активи. За два роки – з 2000 по 2002 – частка долару у структурі резервів центральних банків світу знизилась на 3%, а євро – збільшилась на 2,8%.

Найпоширенішою міжнародною торгівельною валютою залишається долар США, за допомогою якого здійснюється 2/3 обсягу міжнародної торгівлі (для порівняння: до впровадження євро у 2002 році обсяги міжнародної торгівлі із використанням долару складали 80% від усього обсягу). До впровадження євро близько 16% світової торгівлі здійснювалось у німецьких марках, 6% – у англійських фунтах стерлінгів, близько 5% – у французьких франках, 4% – в японських ієнах та 6-7% – у валютах інших країн. Для більш наочного уявлення, автором зроблено аналіз динаміки обмінних курсів деяких валют, який представлено на рис. 2.

З рисунку видно, що за останні 5 років на світовому валютному ринку відбулися зміни. Зокрема, валюти європейських країн, що входять до ЄС, але не входять до єдиного валютного союзу, стабільні, окрім швецької крони, що пов’язано з бажанням уряду Швеції збільшити прибутковість шведських компаній при експорті, основними споживачами якого є інші країни ЄС, та наповнюваність державного бюджету країни. Також видно, що курс японської ієни, починаючи з жовтня 1999, зростав відносно євро. Курс долара США до євро мав коливання приблизно у 45 центів за цей період. Послаблення євро почалось у 2000 році і тільки влітку 2002 року було досягнуто паритету між цими валютами, який швидко переріс у девальвацію долара відносно євро. З огляду на дефіцит платіжного балансу США, долар дешевшатиме і надалі щодо європейської валюти.

Рис. 2 Динаміка обмінних курсів валют деяких країн світу до євро (для японської ієни права шкала), національних грошових одиниць за один євро (за період з 04.01.1999 р. по 04.03.2004 р.)

Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов’язане з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки. Подолавши фінансову кризу 1998 року з мінімальними втратами, після девальвації гривні українська економіка отримала поштовх до зростання у зовнішньому секторі.

Так, ВВП України за 2003 рік склав 263228 млн. гривень у фактичних цінах (49361,1 млн. дол. США за середньорічним курсом 5,3327 грн./дол. США), експорт товарів та послуг за 2003 рік становив 27328,2 млн. дол. США, імпорт – 24409,2 млн. дол. США, а тому спостерігалось позитивне торгівельне сальдо у розмірі 2919,0 млн. дол. США. Приплив іноземних інвестицій в Україну станом на 01.01.2004р. склав 6657,6 млн. дол. США, що на 163,5 млн. дол. США більше, ніж у 2002 році.

Динаміка обмінного курсу долару до євро на світовому та національному ринках постає важливим елементом аналізу, її графічна інтерпретація демонструє подібність двох графіків (рис. 3). Це свідчить про те, що Україна не стоїть осторонь процесів, що відбуваються на світовому валютному ринку, але якщо брати не середньомісячний, а щоденні показники обмінних курсів, то буде простежуватися запізнення реакції валютного ринку України приблизно на 5-7 днів від зміни стану світового ринку. Встановлення цього, на думку автора, створює передумови для отримання додаткових вигоди для української економіки.

Рис. 3 Динаміка обмінного курсу долару до євро на світовому та національному валютному ринках за 2001-2003 роки (помісячно)

Міжнародний валютний фонд є найбільшим донором України, що діє на державному рівні і надає фінансування з метою покриття дефіциту платіжного балансу та формування засад ринкової економіки. МВФ виставляє умови, виконання яких є необхідним не лише для отримання кредитів фонду, а й для співпраці з іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями. Група Світового банку, Європейський банк реконструкції й розвитку, Європейський Союз також фінансують програми в Україні. Однак зрозуміло, що підходи міжнародних фінансових організацій містять як переваги на шляху поліпшення економічного клімату в Україні, так і мають суттєві недоліки, головним чином – неточність і неглибокість деяких порівнянь.

Автором було проаналізовано динаміку формування державної валютної політики у відповідності до державної політики макроекономічної стабілізації. На засадах моделі Манделла-Флемінга автором було проведено оцінку збалансованості валютної, грошової та бюджетної політики України в умовах трансформації до ринкових відносин та запропоновано економіко-математичну модель розрахунку ступеня залежності збалансованості реального, грошового та зовнішнього секторів в економіці України від державної валютної, бюджетної та грошової політики.

На основі даних (ВВП, відсоток інфляції, валютний курс, відсоткова ставка) було проведено кореляційний аналіз залежностей макроекономічних показників України за 1994-2003 роки. Автором звернено увагу на те, що практично між усіма макроекономічними показниками існує тісний взаємозв’язок. Використовуючи пакет прикладних програм Advanced Grapher, E-views, MS Excel було побудовано по заданих рівняннях відповідні графіки функцій залежностей основних макроекономічних показників національної економіки. Теоретично розрахована точка рівноваги, що характеризує евентуальний баланс у зовнішньому і внутрішньому секторах національної економіки.

Так, при зростанні державних витрат, щоб не викликати інфляцію, повинна зростати і облікова ставка, що стримувала б зростаючу пропозицію грошей у стабільній економіці, але оскільки економіка України є зростаючою із середньорічним темпом приросту (наприклад, 7,2% у 2003 році) і рівнем інфля-ції нижче 6% на рік, то можна зробити висновок, що зростаюча пропозиція грошей, викликана зниженням ставки НБУ й одночасно зростанням його золото-валютних запасів, поглинається зростаючою економікою, у тому числі збільшенням видатків.

Автором також було запропоновано методику комплексної оцінки ступеня захищеності національної економіки, яка полягає в визначенні такого валютного курсу до світових резервних валют (долару США та євро), який би сприяв розвитку національної економіки, спираючись на збільшення експорту та посилення імпортозаміщення.

Методика розрахунку валютного захисту полягає в тому, щоб розрахувати такий рівень валютного курсу, який би забезпечив випереджання зростання цін на імпортовану продукцію (відносно загального зростання цін в економіці), яке еквівалентне фактично випереджанню зростання ціни імпорту, викликаного різким підйомом мита на імпорт.

У загальному вигляді розрахункова тотожність має вигляд:

, (1)

де Івал – індекс середньорічного номінального курсу гривні до іноземної валюти (долара або євро);

Іцін – індекс споживчих цін в економіці;

Чспож – частка вартості мита у ціні кінцевого споживання;

Км – умовний коефіцієнт зміни мита через зміну валютного курсу.

Якщо Уряд ставить за мету підтримати конкурентноздатність національної економіки, тобто збільшення експорту та посилення імпортозаміщення, тоді Км має бути не меншим за 1.

НБУ та Уряд мають два важелі для досягнення цієї мети: або змінити пропозицію грошей на ринку, або штучно змінити валютний курс (другий варіант, на думку автора, є більш дієвим і швидким, оскільки зміна пропозиції грошей тільки через деякий час змінить валютний курс з початку змінивши інфляцію, а зміна валютного курсу майже одразу вплине і на інфляцію).

Розглянувши дані таблиці 1, можна дійти висновку, що при посиленні національної грошової одиниці падає і ступінь валютної захищеності національного ринку, що призводить до зростання імпорту, падінню внутрішнього виробництва.

Розрахувати захищеність внутрішнього ринку від імпортерів з країни А можна використовуючи обмінний курс валюти країни А, або долара чи євро до гривні, в нашому випадку ми взяли 2 останніх валюти, оскільки вони є світовими резервними валютами і в них проводиться переважна кількість міжнародних розрахунків.

Взявши до уваги сучасні тенденції на валютному ринку України, можна зробити такий висновок: конкурентоспроможність європейських товарів на національному ринку знижується (тобто імпорт з країн ЄС, а також з країн, де основною грошовою одиницею при міжнародних розрахунках є євро, падає), а ринки ЄС стають більш привабливими для українських виробників через свої високі ціни, оскільки курс гривні чітко прив’язаний до долару США, який зараз як на світовому, так і на національному ринках є дешевшим за євро приблизно на 25%.

Таблиця 1.

Зміна захищеності внутрішнього ринку

Роки | Розрахунок через долар США | Розрахунок через євро | Експортний потенціал*

1997 | 0,924251 | 0,82651 | 1,118258

1998 | 1,096444 | 1,091549 | 1,004485

1999 | 1,414616 | 1,331715 | 1,062251

2000 | 1,046989 | 0,909898 | 1,150666

2001 | 0,930709 | 0,902174 | 1,031629

2002 | 0,997515 | 1,051305 | 0,948835

2003 | 1,001145 | 1,197646 | 0,835927

*)в цьому стовпчикові: якщо показник більше за 1, тоді в періоді було вигідно для національних виробників виходити на ринки США, якщо менший за 1 – на ринки ЄС.

Такою ситуацією можна скористатися для отримання ефекту від різниці курсів, а також припливу іноземних інвестицій з країн ЄС, оскільки європейські компанії також захочуть скористатися різницею цін та отримати додатковий прибуток. А оскільки валютний ринок України є інертним за своєю природою відносно до світового, то це, на думку автора, можна також використовувати на користь національної економіки.

Таким чином, аналіз динаміки розвитку світового та національного валют-них ринків, запропоновані модель оцінки збалансованості валютної, грошової та бюджетної політики України та методика розрахунку валютного захисту національної економіки свідчать про необхідність удосконалення державної політики в валютно-фінансовій сфері.

У розділі 3 “Удосконалення державної політики в рамках механізму інтеграції України до світового валютного ринку” теоретичні висновки пер-шого розділу та емпіричні дослідження і отримані результати другого розділу знаходять своє логічне завершення у вигляді рекомендацій та конкретних заходів щодо удосконалення державної економічної політики, спрямованої на інтегрування України до світового валютного ринку.

У дисертації з’ясовано, що на основі здійсненого у 2 розділі аналізу, можна прогнозувати подальший розвиток національного валютного ринку і зробити висновок: якщо економічне зростання в економіці уповільниться, то цілеспрямоване макроекономічне корегування припускає використання урядом інструментів бюджетної, грошової, насамперед валютної, або зовнішньо-економічної політики для досягнення збалансованості секторів і вирішення задач економічної політики – стимулювання росту, скорочення безробіття, зростання валютного курсу, зниження інфляції і т.д. Прогноз передбачає 2 етапи: початковий імпульс дається урядом, наступне корегування здійснюється автоматично. При цьому постає проблема оптимізації співвідношення грошово-кредитної та валютної політики. Автором пропонується використання політики ревальвації валютного курсу національної грошової одиниці, що буде більш вигідним для національної економіки, ніж стимулювання експорту лише за рахунок девальвації гривні.

Необхідно визначити чітку економічну політику на засадах запропонованої автором моделі взаємозалежності організаційно-економічних механізмів розвитку національної економіки (рис. 4)

A.

B.

C.

D.

E.

Рис 4. Модель взаємозалежності організаційно-економічних механізмів розвитку національної економіки

Першочергові задачі державного регулювання економіки можна поділити на глобальні, агреговані і деталізовані. Глобальна задача державного регулювання – це забезпечення економічної могутності країни. Завдання державного регулювання в залежності від кон’юнктури міжнародного ринку, який складається з політичної ситуації як зовнішнього, так і внутрішнього порядку та інших факторів, можуть змінюватися. А сукупність завдань, що вирішуються на основі державного регулювання, протягом досить тривалого періоду залишається відносно стабільною, то потрібна розробка і прийняття законодавчих актів, що складають правову основу всієї економічної діяльності; поєднання методів стимулюючого, реєстраційного впливу з заходами заборонного і фіскального впливу.

Автором запропоновано заходи щодо оптимізації процесу інтеграції національної валютної системи в світову, а саме: по-перше, ревальвація валютного курсу гривні веде до здешевлення критичного імпорту енергоносіїв, який займає головне місце у вітчизняному торговому балансі; по-друге, ревальвація здешевлює обслуговування зовнішнього боргу; по-третє, стабільний валютний курс – це основа зниження інфляції; по-четверте, ревальвація стимулює оновлення виробничих фондів і здешевлення виробництва експортерів і по-п’яте, ревальвація здешевлює технологічний імпорт машин і обладнання, що повною мірою відповідає стратегії інноваційного розвитку української економіки.

У контексті проблеми, що розглядається, дуже важливим є удосконалення немонетарних інструментів грошової стабілізації. По-перше, збереження політики бездефіцитного і водночас збалансованого бюджету, тому що бездефіцитний бюджет – це не лише основа стабільності гривні, а й головний інструмент зниження боргового навантаження на економіку. По-друге, подальше відчутне зниження податкового навантаження. Податкова складова в структурі витрат, а від так, і у ціновій динаміці, надзвичайно висока. По-третє, створення ефективного антимонопольного конкурентного середовища і насамперед – подолання свавілля природних монополій, які весь час штучно завищують тарифи.

Отже, автор пропонує використання технології грошової пропозиції, заснованої на встановленні орієнтирів відсоткових ставок і забезпеченні відповідного їм пропозиції грошей.

У політиці валютного регулювання і контролю необхідно досягти припинення нелегального вивозу капіталу і витіснення іноземної валюти з внутрішньо-економічного обігу шляхом: а) введення обмежень на використання валютних рахунків для платежів і розрахунків між резидентами; б)переходу до оподаткування позитивної курсової різниці з коштами підприємств в іноземній валюті; в) обмеження придбання валюти, крім проведення поточних операцій із іноземними партнерами з оплати імпорту і перерахування прибутку з раніше здійсненими інвестиціями; г) введення обмежень на вивіз і ввіз іноземної наявної валюти за встановленими нормативами для фізичних осіб, а також дозвільного порядку ввозу наявної іноземної валюти банками і його оподаткування.

У дисертації автор акцентує увагу на тому факті, що можливим шляхом поширення процесу інтеграції України до світового валютного ринку може стати участь України у регіональних валютних союзах, зокрема у межах СНД. Особливостями інтегрованого ринку капіталів СНД стануть наступні ключові моменти: –

інтегрований ринок СНД не підмінює, а доповнює національні ринки з метою розширення їх можливостей (стимулювання інвестицій, зростання сумарної капіталізації, збільшення складу учасників, впровадження нових фінансових інструментів); –

ринок створюється на вже діючій технологічній базі організованих (біржових) національних ринків, яким властиві інформаційна прозорість, концентрація ліквідності, репрезентативність котирувань, гарантованість розрахунків, надійна система керування ризиками.

Автором розроблено механізм управління процесом інтеграції України до світового валютного ринку (рис. 5), використання якого дозволяє проводити аналіз розвитку світового валютного ринку на державному рівні, що забезпечить вплив на формування напрямів національної валютної політики і надасть можливість здійснювати прогноз розвитку національного валютного ринку за умови взаємодії показників зовнішнього і внутрішнього середовища, ресурсного менеджменту і адміністративних важелів.

Рис. 5. Механізм управління процесом інтеграції України до світового валютного ринку

Працездатність наведеного механізму управління процесом інтеграції України до світового валютного ринку полягає в безперервному, одночасному функціонуванні усіх його складових.

Також можна констатувати, що проблемою невдалого співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями є відсутність стратегічного підходу щодо формування портфелів проектів, які реалізуються в Україні, та узгодження цілей і термінів підготовки і реалізації проектів. Таким чином, необхідно детермінувати портфель фінансових програм за строками реалізації в Україні, а саме середньострокові програми співробітництва, короткострокові плани та операційні проекти.

В умовах наростаючої дестабілізації глобальної фінансової системи повинно бути прийнято до реалізації запропоновані автором модель взаємозалежності організаційно-економічних механізмів розвитку національної економіки і механізм управління процесом інтеграції національного валютного ринку України до світового економічного простору.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження здійснено вирішення важливої наукової задачі обґрунтування напрямів і пріоритетів інтеграції країн до світової валютної системи, розробки механізму інтеграції України до світового валютного ринку.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. З поглибленням господарських зв’язків процес глобалізації руху валютних та фінансових потоків впливає на розвиток економіки країн. Глобальна фінансова архітектура змінила характеристику сучасного валютного ринку, яка відображає не тільки значне зростання його обсягів, але й зміни в структурі учасників та характер проведення ними валютних операцій. При цьому інтеграція країн з перехідною економікою до світового економічного простору зробила необхідним розвиток національних валютних ринків, формування офіційних золотовалютних резервів країни, забезпечення конвертованості та стабільності національної грошової одиниці.

2. Фінансова безпека є невід`ємним елементом економічної політики держави, яка має базуватись на принципах захисту грошової одиниці від зовнішніх коливань, дотриманні стабільності відсоткових ставок та фіскаль-ному регулюванні економіки. Її метою є збереження стабільності внутрішньої економічної системи, підвищення конкурентоспроможності, залучення більших обсягів інвестиційного капіталу. Аналіз шляхів та методів забезпечення фінансової безпеки країн ЄС на міждержавному рівні показує, що спільні зусилля країн цього угруповання в питаннях об`єднання валютних систем, уніфікації податкових ставок, дають синергетичний ефект, який проявляється в більшому ступені захищеності національних економік від зовнішніх криз та можливостях поглиблення внутрішньо-інтеграційних процесів.

3. Запропоновано модель інтеграції України до світового валютного ринку, що передбачає інтеграцію на національному, регіональному та глобальному рівнях, які включають систематизацію елементів взаємодії суб’єктів національного валютного ринку з суб’єктами регіонального та світового валютного ринку шляхом створення єдиної валютної системи, конвергенції національних валютних політик, взаємодії з міжнародними валютно-фінансовими та кредитними організаціями, організації діяльності комерційних банків на міжнародному валютному ринку на засадах співро-бітництва з міжнародними валютними центрами. При цьому перспективним є вектор інтеграції до Європейського союзу.

4. Економіко-математична модель розрахунку ступеня залежності збалан-сованості реального, грошового та зовнішнього секторів в економіці України від державної валютної, бюджетної та грошової політики. Запро-понована модель вирішує найважливішу для теорії та практики відкритої економіки проблеми: вибору необхідної кількості інструментів економічної політики для досягнення макроекономічного балансу; визначення інструментів, які можуть найбільш ефективно використовуватися для досягнення встановлених цілей; визначення послідовності прийняття цих інструментів.

5. Створення механізму державних гарантій за рахунок коштів золото-валютних резервів країни при вірному розподілі владою залучених капіталів, які повинні сприяти високотехнологічній орієнтації експорту країни. Запропо-нована методика з комплексної оцінки ступеня відкритості національної еконо-міки, яка полягає в визначенні очікуваного ефекту впливу зміни залежності курсу національної грошової одиниці до світових резервних валют (долару США та євро) на динаміку імпорту та внутрішнього виробництва, що збільшує обсяги експорту та валютних надходжень до бюджету України.

6. Удосконалена модель взаємозалежності організаційно-економічних механізмів розвитку національної економіки розкриває взаємодію макроекономічних важелів державного регулювання з метою забезпечення рівноправних відносин національної економіки та зовнішнього світу, перетворення капіталу в доходи, рівноваги між виробництвом і споживанням в контексті інтеграції національного валютного ринку до світового економічного простору.

7. Використання запропонованого автором механізму управління процесом інтеграції України до світового валютного ринку дозволяє проводити аналіз розвитку світового валютного ринку на державному рівні, що забезпечить вплив на формування напрямів національної валютної політики і надасть можливість здійснювати прогноз розвитку національного валютного ринку за умови взаємодії показників зовнішнього і внутрішнього середовища, ресурсного менеджменту і адміністративних важелів регулювання.

8. Створення цілеспрямованого державного механізму відповідно до вимог національної фінансової безпеки є передумовою інтеграції національного валютного ринку до світового економічного простору.

Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації відображені в таких публікаціях автора, що надруковані у фахових виданнях:

1. Пашко Є.О. Оцінка тенденцій та передумов інтеграції України до світового валютного ринку // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праць. Ч. 2. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С.591-597 (0,5 д.а.).

2. Пашко Є.О. Засади співробітництва України зі світовими фінансовими інститутами на прикладі Світового банку // Актуальні проблеми міжнарод-них відносин. Збірник наукових праць. Вип. № 43. Ч. 2. – К.: Інсти-тут міжнародних