Прокопишак
Катерина Володимирівна

УДК 631:364.48

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ СЕЛА
В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
(на прикладі Карпатського регіону)

Спеціальність 08.09.01 –
демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Л Ь В І В 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік УААН
Тринько Роман Іванович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН
Юрчишин Володимир Васильович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу

доктор економічних наук, професор
Куценко Віра Іванівна, Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу

доктор економічних наук, професор
Злупко Степан Миколайович, Інститут регіональних досліджень НАН України, головний науковий співробітник

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра аграрної економіки, м. Київ

Захист відбудеться “28” травня 2004 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: вул. Козельницька, 4, м. Львів, 79026

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України, вул. Козельницька, 4, м. Львів

Автореферат розісланий “14” квітня 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Світовий та вітчизняний досвід засвідчують, що розвиток соціальної сфери села є одним із основних чинників стабілізації соціально-економічних відносин в умовах перехідної економіки. Розвиток соціальної сфери села спрямований на поліпшення якості життя, посилення соціальної захищеності населення, створення умов для сталого економічного зростання та соціального розвитку. Сучасний етап розвитку суспільства ставить перед людиною глобальні завдання, які поглиблюють і загострюють потреби розвитку освіти, охорони здоров`я, культури, побутового обслуговування, житлово-комунального господарства, комунікацій тощо.

У процесі реалізації Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України”, Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” та “Про основні засади розвитку соціальної сфери села” формування на селі ринкових відносин вимагає розв’язання ряду проблем, найважливішими серед яких є: розвиток багатоукладності економіки, створення сприятливого підприємницького середовища, підвищення рівня життя сільського населення. Сільське господарство й надалі залишається головною сферою діяльності на селі, тому закономірним є посилений інтерес учених і практиків до теоретичних проблем розроблення механізму регулювання соціальної сфери та її структурних елементів в умовах становлення ринкових відносин. Це пов`язане з тим, що розвиток аграрного сектора економіки тісно пов`язаний з розв`язанням складних соціально-економічних проблем села.

Основи теорії соціальної сфери закладені в роботах М. Туган-Барановського, І. Франка, їх поглиблення стосовно структурних елементів викладено в працях Г. Беккера, С. Брю, Ф. Ліста, А. Маршалла, К. Макконнелла, П. Самюелсона, А. Чаянова. Разом з тим недостатньо відображений зв`язок теорії соціальної сфери з сучасними теоріями ринкової економіки. Подальший розвиток теорії та практики функціонування соціальної сфери висвітлено в працях зарубіжних вчених Дж. Коула (США), Ф. Ларрена (США), А. Льюіса (Великобританія), Е. Россета (Республіка Польща), Дж. Сакса (США), Дж. Стігліца (США), Дж.Стречі (США), Г. Слюсажа (Республіка Польща), М. Тодара (США), А. Чудеця (Республіка Польща), інших.

Проблемам розвитку соціальної сфери, її окремим аспектам присвячені праці вітчизняних учених М. Вдовиченка, С. Вовканича, В.Галанця, В. Геєця, М. Долішнього, С. Дорогунцова, С. Злупка, В. Куценко, Г. Купалової, М. Козоріз, О. Крисального, Д. Крисанова, В. Липчука, Е. Лібанової, І. Лукінова, В. Мікловди, А. Мельник, В. Месель-Веселяка, І. Михасюка, В. Новікова, О. Онищенка, М. Орлатого, С. Пирожкова, І. Прокопи, П. Саблука, М. Сахацького, Г. Старостенка, В. Трегобчука, Р. Тринька, О. Шаблія, Л. Шепотько, Г. Щокіна, В. Юрчишина, К. Якуби, інших відомих українських учених і практиків. Серед відомих учених країн СНД слід відзначити таких як Л. Абалкін, О. Боярський, А. Бурачас, С. Важенін, Д. Валентей, В. Жамін, Т. Заславська, Л. Никифоров, А. Новіков, Ж. Тощенко, Л. Якобсон, Р. Яковлєв, інші.

Умови життя на селі вимагають перегляду ряду концептуальних підходів до соціального відродження, впровадження методологічних засад формування його виробничої та соціальної інфраструктури відповідно до вимог ринкової економіки. Зокрема, сільському населенню притаманна своя культура, яка вироблялась протягом усієї історії та набула певних звичаїв і традицій. Їх збереження відтворюють етнофонд і сприяють утвердженню національної свідомості людини. Сьогодення вимагає впровадження в суспільне життя морально-правових засад, заснованих на традиційно-культурних цінностях і визначення на цій основі пріоритетності гуманітарної сфери села.

Не менш важливим є розв`язання проблеми виробництва конкурентоспроможних соціальних послуг із врахуванням попиту та пропозиції, розвитку позасільськогосподарських видів діяльності, що позитивно вплине на зайнятість сільського населення, розробка стратегії розвитку соціальної сфери села.

Незважаючи на високий рівень і міждисциплінарний характер існуючих теоретичних розробок, теорія, методологія та практика реалізації сталого розвитку потребують поглибленого обгрунтування з позицій економічної науки, комплексного розвитку і зростаючої ролі сільських населених пунктів. Тому ми розширили поле досліджень соціальної сфери як складової соціально-економічного розвитку країни широким спектром структурних елементів та дією ряду чинників, які пов`язані зі способом життя сільського населення. Це пов`язано з доцільністю прикладного застосування концепції комплексного розвитку соціальної сфери села. За цих умов набувають актуальності дослідження сутності та структури соціальної сфери, вимагають розробки питання методичного забезпечення та прогнозування її розвитку, обґрунтування важелів соціальної політики держави відповідно до вимог часу.

Еко-но-мі-ч-на си-ту-а-ція, яка скла-ла-ся на се-лі, ви-ма-гає ко-рін-них еко-но-мі-ч-них ре-форм, фор-му-ван-ня рі-з-них го-с-по-дар-сь-ких стру-к-тур, що від-кри-ває ши-ро-кі мо-ж-ли-во-с-ті під-при-є-м-ни-ць-кої ді-я-ль-но-с-ті, а в ці-ло-му спри-я-ти-ме со-ці-аль-но--еко-но-мі-ч-но-му роз-ви-т-ку сіль-сь-ких по-се-лень. Актуальність окреслених проблем розвитку соціальної сфери села стали основою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначили мету та завдання, очікувані практичні результати.

Зв'я-зок ро-бо-ти з на-у-ко-ви-ми програмами, планами, те-ма-ми. Ди-сер-та-ційна робота відповідає науковим напрямам науково-дослідної ро-бо-ти Львів-сь-ко-го дер-жа-в-но-го аг-ра-р-но-го уні-вер-си-те-ту, кафедри статистики та аналізу господарської діяльності — "Аналіз та прогнозування тенденцій соціально-економічного розвитку в умовах багатоукладності аграрної економіки" (но-мер дер-жа-в-ної ре-є-с-т-ра-ції 0193U023621); кафедри економіки агропромислового комплексу – “Проект розвитку сільськогосподарської кооперації в західних регіонах України” (номер державної реєстрації 0197U018291); економічного факультету – “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332); Інституту регіональних досліджень НАН України – “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (номер державної реєстрації 0102U000424).

Участь здобувача у виконанні науково-дослідних робіт з бюджетної тематики відображена у звітах кафедри економіки агропромислового комплексу та університету, а саме, обґрунтовано напрями регулювання соціальної сфери села, зокрема, розвиток кооперації в соціальній сфері та напрями державного регулювання соціальної політики.

Ме-та та задачі до-слі-джен-ня. Ме-тою ди-сер-та-цій-но-го до-слі-джен-ня є наукове обгрунтування та розробка теоретико-методологічних і методичних засад регулювання розвитку соціальної сфери села в умовах становлення ринкової економіки. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання в роботі таких за-вдань:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об'єк-том до-слі-джен-ня є процес розвитку соціальної сфери сіл Карпатського регіону.

Предметом до-слі-джен-ня. Пре-д-ме-том до-слі-джен-ня є те-о-ре-ти-ч-ні, ме-то-до-ло-гі-ч-ні та прикладні проблеми роз-ви-т-ку со-ці-аль-ної сфери та реалізація регіональної соціальної політики в контексті становлення ринкових відносин на селі.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасних теорій соціально-економічного розвитку сільських територій, формування сталого розвитку та забезпечення економічного відтворення в умовах природно-ресурсних обмежень, особливо людських ресурсів; наукові праці вчених-економістів із питань соціально-економічного розвитку села. Вибір методів дослідження визначався потребами практичного характеру, оскільки соціальний розвиток села є предметом вивчення різноманітних наук - економіки, географії, права, соціології та інших.

У роботі використано: системно-структурний аналіз (для дослідження та виявлення закономірностей, тенденцій та особливостей розвитку соціальної сфери на регіональному рівні); монографічний (для детального вивчення рівня соціального, демографічного та економічного розвитку сільського населеного пункту); балансовий (для встановлення рівноваги на сільському ринку праці та при розрахунку ефективності сільськогосподарського виробництва); порівняльний (при вивченні зарубіжного досвіду та можливостей його використання в умовах регіону); економіко-статистичний (для вивчення суті та реальних наслідків трансформаційних процесів, що відбулись на селі в контексті сталого економічного розвитку).

Емпіричною та фактологічною основою дослідження послужили Конституція України, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, матеріали Держкомстату України, управлінь статистики Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, праці вітчизняних та зарубіжних авторів із досліджуваної проблеми, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, результати соціологічного опитування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системних дослідженнях особливостей, напрямів і механізмів розвитку соціальної сфери села економічного регіону в умовах становлення ринкових відносин.

Вперше:

-

-

-

-

Удосконалено:

-

-

-

Дістали подальший розвиток:

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором в дисертації доведені до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій. Останні служать підґрунтям для подальших теоретико-методологічних і прикладних досліджень із проблем соціально-економічного розвитку села, вдосконалення форм і методів управління цим процесом.

Одержані результати щодо забезпечення сільських поселень об'єктами со-ці-аль-ної ін-фра-ст-ру-к-ту-ри, перспективного соціально-економічного розвитку села враховані в практичній діяльності органами місцевої влади Жовківської та Золочівської райдержадміністрацій Львівської області (довідки № 824/2 від 09.06.1999 р.; № 10/5 від 08.06. 1999 р.); управлінь АПК Львівської , Івано-Франківської й Чернівецької областей (довідки № 01-16/43 від 08.02. 2000 р.; № 01-16/32 від 08.02. 2000 р.; № 4-272 від 24.02. 2000 р.), Радехівським і Миколаївським управліннями АПК Львівської області (довідки № 5 від 01.02. 2000 р.; № 6 від 4.02. 2000 р.).

Пропозиції щодо вдосконалення розвитку соціальної сфери села, а саме вдосконалення інвестиційної політики (особливої уваги потребує сфера матеріально-технічного забезпечення підприємств сільського господарства), системи оподаткування, лізингових взаємовідносин підприємств АПК, розвитку сільськогосподарського дорадництва та “зеленого” туризму були використані при розробці Національної програми розвитку сільських територій на період 2006–2011 роки (довідка Департаменту розвитку соціальної інфраструктури сільської місцевості № 17-2-32 від 07.11. 2003 р.).

Результати досліджень соціально-економічних проблем розвитку села, посилення регулюючих механізмів місцевих органів виконавчої влади щодо зайнятості сільського населення були використані Міністерством праці та соціальної політики України при підготовці інформації на засідання Урядового комітету соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку (згідно з орієнтовним планом, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 червня 2003 р. № 327-р) з питань підвищення ефективності державної політики у сфері зайнятості (довідка № 03-2/4469-021-1 від 04.03. 2004р.), а також при опрацюванні проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану дій на 2004 рік щодо виконання Державної програми зайнятості населення на 2001 – 2004 роки” (довідка від 04.03. 2004 р. № 03-2/417-021-1).

Матеріали дисертації використані в навчальних курсах “Економіка АПК”, “Економіка підприємства”, при підготовці магістрів спеціальностей “Менеджмент організацій” у Львівському державному аграрному університеті (довідка № 01-28-02 від 15.10.2003 р.), а також у навчальному процесі Прикарпатського університету ім. В. Стефаника на економічному факультеті при вивченні дисциплін “Економіка підприємств”, “Мікроекономіка”, “Різноукладність у сільському господарстві регіону” (довідка № 08-01-324 від 10.10. 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації та виносяться на захист, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї й положення, які є результатом особистої праці здобувача. Їх значення полягає в подальшому розвитку наукових поглядів щодо теоретико-методологічних основ функціонування соціальної сфери села в умовах становлення ринкових відносин.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження викладені у звітах кафедри економіки агропромислового комплексу Львівського державного аграрного університету, постійно доповідалися на методологічному семінарі та наукових конференціях викладачів і аспірантів університету. Основні положення дисертації пройшли апробацію понад 30 міжнародних, міжрегіональних та регіональних конференціях. Серед них найбільш відомими та представницькими були: "Социально-экономические предпосылки повышения эффективности агропромышленного производства в многоукладной аграрной экономике" (Київ, 1991); "Рыночные преобразования аграрного производства: реформирование отношений собственности, форм хозяйствования и экономического механизма их функционирования" (Дніпропетровськ, 1992); "Економічні і соціальні проблеми розвитку українського села" (Львів, 1993); "Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах" (Чернівці, 1995); "Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки" (Луцьк, 1998); “Проблеми кооперації в сільському господарстві” (Львів, 1995); “Становлення національної економіки України” (Львів, 1995); “Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та формування продовольчого ринку України в нових умовах господарювання” (Харків, 1995); “Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів” (Львів, 1997); “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (Чернівці, 1997); “Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 1999); “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу” (Львів, 1999); “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (Львів, 2002); “Соціальна сфера села: еколого-економічні особливості” (Львів, 2002); “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2003).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 75 наукових працях загальним обсягом 69,5 друк. арк., з яких 58,98 друк. арк. належать особисто автору, зокрема: 4 монографії, в тому числі 3 одноосібні, 2 брошури, 33 статті в наукових фахових виданнях, 31 тези доповідей на наукових конференціях, 5 статей в інших виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку бібліографічних джерел, додатків. Робота викладена на 448 сторінках, з них 32 сторінки займають 108 таблиць, 12 сторінок - 30 рисунків. Список бібліографічних джерел охоплює 333 найменування на 28 сторінках; 43 додатки займають 44 сторінки.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи розвитку соціальної сфери села” висвітлено сутність, теоретичні та методологічні аспекти розвитку соціальної сфери села, обґрунтована методологія та методика дослідження.

Розвиток соціальної сфери відбувається під впливом об’єктивних законів соціально-економічного розвитку. На регіональному рівні дія цих законів наповнюється специфічними особливостями їх прояву. Аналізуючи величезний потік сучасних публікацій щодо розвитку соціальної сфери села, не можна не зазначити, що переважно всі її моделі ґрунтуються на макроекономічному аналізі. Початковим варіантом створення моделей соціального розвитку були: модель економічного зростання; модель “стадійного росту”; міграційна модель Тодаро; модель “людини соціологічного” тощо. Зміна економічних відносин у суспільстві спричинена формуванням нового механізму розвитку соціальної сфери села.

Аналізуючи соціально-економічні процеси розвитку суспільства, приходимо до висновку, що соціальні теорії трансформуються в окрему сферу, яка вивчає процеси відтворення людини – соціальну. В науковій літературі зустрічається різне трактування терміну “соціальна сфера села”. На основі відомих класифікацій соціальної сфери не можна одержати бажаних результатів, оскільки не всі складові сільської місцевості досліджені. В роботі обґрунтовано, що дослідження соціальної сфери села необхідно розглядати за такими структурними елементами (рис.1):

поселенська мережа, під якою розуміємо сукупність матеріальних об’єктів та населення на певній території, яке на ній проживає, має певні історичні традиції, обряди, звичаї; демографічні процеси, які характеризують стан демографічного розвитку на всіх рівнях: село – район – область – регіон; міграційні процеси, які характеризують переміщення людей, пов’язані зі зміною місця проживання; зайнятість населення – наявність оплачуваної роботи; соціальна інфраструктура – система підприємств, організацій, установ із виробництва та надання послуг, які забезпечують нормальні умови життя і праці людини та сприяють відтворенню її робочої сили; рівень життя – це досягнутий рівень задоволення матеріальних, духовних, соціальних потреб людини. А соціально-територіальну мікросферу в цілому характеризує розвиток сільської території.

Рис. 1. Структура елементів дослідження соціальної сфери села.

Під соціальною сферою села розуміємо економічну категорію, яка відображає процеси відтворення людини під дією основних чинників- демографічних, економічних, соціальних та найбільш повне задоволення потреб людини, що здійснюються на засадах ринкової економіки.

Як економічна категорія соціальна сфера села виражає певні економічні, політичні, соціальні зв’язки та функції. Так, соціальна функція соціальної сфери села полягає в збереженні та розвитку трудового й духовного потенціалу населення, кожної людини як особистості, органічно поєднується з її економічною функцією – створення сприятливих умов для виробництва матеріальних благ. Політична функція соціальної сфери села полягає в реалізації соціальної політики уряду.

Розвиток соціальної сфери села вимагає системно-структурного аналізу явищ і комплексного підходу до розв’язання назрілих проблем. Розвиток сільських населених пунктів – це багатогранний процес, який відбувається під впливом трьох основних груп чинників: демографічних, соціальних, економічних. Формування ринкового середовища на селі зміцнює його економічну основу, тому при дослідженні комплексного його розвитку врахований вплив комплексу чинників (демографічних, економічних, соціальних), які вимагають теоретичного обґрунтування і різняться між собою регіональними особливостями. Соціальна сфера має яскраво виражений регіональний характер. Розділяючи думку вітчизняних вчених (С.Вовканича, М.Долішнього, С. Злупка, В. Куценко, І.Прокопи), погоджуємось, що соціальна сфера – це категорія регіональної економіки, оскільки особисті потреби населення розглядаються з урахуванням конкретних регіональних особливостей. Карпатський регіон характеризується своєрідними природними, демографічними, етнічними, соціальними, економічними, рекреаційними, екологічними особливостями. Характерною для регіону є співпраця прикордонних регіонів України та центрально-європейських країн в економічній, соціальній, політичній сферах.

Умови життя на селі вимагають перегляду концептуальних підходів до соціального відродження. Складність розв’язання поставленої проблеми полягає в тому, що чинники їх впливу взаємопов’язані та взаємозалежні між собою.

У процесі дослідження використовувались комплексні економетричні моделі, основою яких є функціональні регресійні рівняння, що кількісно визначають взаємозв’язок між макроекономічними величинами соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів. Під комплексною економетричною моделлю розуміємо модель, яка відображає весь процес у повному його обсязі, тобто враховує взаємозв’язки макроекономічних показників і виражає їх рівняннями моделі.

Для побудови моделі комплексного розвитку сільських населених пунктів було виділено три головні блоки змінних (демографічний, соціальний, економічний) та визначено взаємозв’язки між ними. У кожному блоці змінних виділено головні показники, які якнайповніше характеризують процеси соціально-економічного розвитку.

Демографічний блок:

1 – чисельність сільського населення, тис.чол., ( dnt );

2 – коефіцієнт народжуваності, (dknt );

3 – коефіцієнт смертності, (dkst ).

Соціальний блок:

1 – інтегральний показник розвитку медичного обслуговування, %, (smot);

2 – інтегральний показник розвитку соціальної інфраструктури, %, (ssit).

Економічний блок:

1 – чисельність трудових ресурсів, зайнятих у сільському господарстві,

тис.чол., (etrt );

2 – продуктивність праці, грн., (eppt );

3 – фондоозброєність праці, грн., (efot );

4 – вартість основних виробничих фондів, грн. (ecvf)

5 – обсяг виробленої валової продукції сільського господарства

в розрахунку на душу населення, грн., (ecvpt ).

6 – вартість валової продукції сільськогосподарського виробництва, грн.,

(ecvf).

Між змінними демографічного, соціального та економічного блоків функціонують прямі та обернені зв’язки, що підтверджує правильність вибору побудови економетричної моделі комплексного розвитку сільських населених пунктів досліджуваного регіону.

В економетричних моделях важливим є правильність вибору змінних, які визначаються відповідними рівняннями та одночасно є предметом дослідження. На основі результатів проведеного аналізу соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів досліджуваного об‘єкта видно, що спостережена величина Y залежить від (n + 1) спостережених величин X , тобто можна записати:

Y = а1 x1 + а2 x2 + … + аn xn + V . (1)

Рівняння (1) є лінійним регресійним рівнянням, яке виражає функціональні зв‘язки, його можна записати у вигляді:

V ( Y | x1 , …xn ) = а1 x1 +…+ аn xn , (2)

де V – середня величина при заданих значеннях x1 , …xn ;

Y – наперед заданий параметр, тобто для даної величини подані дані за
n – років;

x1; xn - невідомі.

Параметри регресійних рівнянь визначають із динамічних рядів (або вибірково) окремих змінних. Усі рівняння визначених блоків (демографічного, економічного, соціального) перевірялись за допомогою статистичних методів, зокрема за допомогою статистико-математичного.

Прогнозування комплексного розвитку сільських населених пунктів досліджуваного регіону як інформаційне зображення та зв’язок теперішнього соціально-економічного становища сільських поселень з теоретичним відображенням їх майбутнього розвитку досягає своєї ефективності за допомогою побудови моделей. При прогнозуванні модель є інструментом перевірки запропонованої концепції на допущення та визначення меж допустимих траєкторій соціально-економічного розвитку. Характерною особливістю їх побудови є можливість враховувати інфляційні процеси.

Практичне використання економетричних моделей неможливе без урахування специфічних особливостей як перехідного періоду, так і досліджуваного регіону. Розробка і побудова економетричних моделей регіонального прогнозування є доцільною, оскільки вони дають найбільш вірогідні результати прогнозування виробництва валової продукції сільського господарства, обсягу виробництва побутових, медичних та інших видів послуг.

При проведенні дослідження обґрунтована необхідність державного регулювання соціальної сфери села. Індикативне планування є невід’ємним при державному регулюванні соціально-економічного розвитку, оскільки мета його – це реалізація цілей державного впливу на соціально-економічний розвиток регіону. Реалізація соціально-економічних програм ведеться через бюджетне фінансування. З практичної точки зору це означає, що частина плану має бути директивною, і це стосується в першу чергу тих заходів, які потребують бюджетного фінансування. Під механізмом регулювання соціальної сфери села розуміємо сукупність різноманітних важелів та інструментів (вільне ціноутворення, фінансово-кредитна та податкова системи, інвестиційна політика), за допомогою яких держава втілює соціальні заходи та напрями соціальної політики. Комплексний розвиток сільських населених пунктів є одним із основних напрямів соціально орієнтованої ринкової економіки, що полягає в узагальненні наукових положень і розробці моделі з урахуванням взаємозв’язку демографічних, економічних і соціальних процесів для формування на селі повноцінного ринкового середовища.

У роботі визначено сутність соціального відродження села, яка полягає в тому, щоб сформувати вільного товаровиробника, ринкову інфраструктуру, зорієнтувавши розвиток аграрного сектора економіки так, щоб мати ефективне виробництво і забезпечити конкурентоспроможність продукції. Відродження українського села може бути успішним лише на національній, господарській, культурній та політичній традиціях. Соціально-економічне відродження сіл Карпатського регіону базується на національно-інтелектуальному потенціалі, адже цінністю будь-якого народу є його національність, а людський капітал виступає найважливішим чинником розвитку нації. Сільському населенню Карпатського регіону притаманна своя культура, яка формувалась роками й набула певних звичаїв (побутових, господарських, мовних, духовних) і традицій.

Другий розділ “Демографічні процеси на селі та їх регулювання” присвячений питанням обґрунтування вимог і концептуальних засад, із їх урахуванням і на основі яких має формуватись механізм регулювання демографічних процесів на селі.

Під демографічною ситуацією розуміємо стан демографічного розвитку сільського населення на всіх рівнях: сільський населений пункт – район – область – регіон – країна. На території Карпатського регіону функціонує 3594 сільських населених пунктів, в яких проживає 3226,4 тис. чол., найбільша кількість сіл - із чисельністю населення від 201 до 1000 чол. – 1860 од. За 1959–2002 рр. чисельність сільського населення Карпатського регіону зменшилась на 4,1 %, а в цілому в Україні – на 30,1 %. За період з 1968 р. по 2002 р. кількість сіл зменшилась на 333. Впродовж 33 років щорічно зникало у областях: Закарпатській - 2 села, Івано-Франківській – 1 село, Львівській – 8 сіл, Чернівецькій – 1 село в 2 роки.

Із загальної кількості сіл – 589 сіл, або 16,4% - малі села (табл.1). За період з 1989 р. по 2002 р. кількість малих сіл людністю 101-200 чол. зросла, а це пояснюється тим, що чисельність населення середніх сіл (201 – 1000 чол.) зменшується і села переходять в нижчий розряд.

Таблиця 1

Групування сільських населених пунктів Карпатського регіону за чисельністю наявного населення, 2002 р.1)

Група сіл,

чол. | Закарпатська область | Івано-Фран-ківська область | Львівська

область | Чернівецька область | Карпатський регіон | к-сть сіл, од. | в них насе-лення

тис.

чол. | к-сть сіл, од. | в них насе-лення, чол. | к-сть сіл, од. | в них насе-лення, тис.

чол. | к-сть сіл, од. | в них насе-лення, тис.

чол. | к-сть сіл, од. | в них насе-лення, тис.

чол. | до 200 | 37 | 3,4 | 71 | 6,7 | 445 | 61,4 | 36 | 4,3 | 589 | 75,8 | 201-1000 | 244 | 131,1 | 344 | 186,1 | 1120 | 509,5 | 152 | 81,6 | 1860 | 908,3 | 1001-1500 | 92 | 108,6 | 154 | 189,2 | 82 | 97,7 | 64 | 87,6 | 392 | 483,1 | 1501-2000 | 64 | 106,6 | 98 | 146,2 | 142 | 224,4 | 43 | 84,1 | 347 | 561,3 | більше 2000 | 142 | 441,9 | 98 | 289,4 | 63 | 174,8 | 103 | 291,8 | 406 | 1197,9 | Всього | 579 | 791,6 | 765 | 817,6 | 1852 | 1067,8 | 398 | 549,4 | 3594 | 3226,4 | 1) Чисельність наявного населення на 01.01. 2002 р.

Коефіцієнт демографічного навантаження на працездатне населення Карпатського регіону становить 0,93. Це означає, що в регіоні висока питома вага осіб працездатного віку (52,2 %). Питома вага дітей в загальній структурі сільського населення займає 24,5 %, тому коефіцієнт прогресивності вікової структури населення становить 1,06. Дослідження показують, що в найближчі роки спостерігатиметься скорочення питомої ваги працездатного населення за рахунок подальшого росту чисельності пенсіонерів, а коефіцієнт прогресивності вікової структури населення матиме тенденцію до зменшення. В даний час ця тенденція прослідковується в Чернівецькій області.

На території досліджуваного регіону спостерігається старіння сільського населення в Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях, де частка пенсіонерів перевищує частку дітей. Отже, демографічна ситуація погіршилась у зв”язку зі зменшенням народжуваності (природний приріст сільського населення за 2001 рік становить (- 2,6)) та середньої тривалості життя людини (67,9 роки).

Демографічна політика повинна бути спрямована на забезпечення стабільності та оптимального відтворення сільського населення в межах соціально-необхідних параметрів. Критеріями їх ефективності буде рівень здоров`я населення, його високий життєвий рівень, необхідну якість трудового потенціалу, збереження нації з її історичними, етнічними та культурними надбаннями.

У роботі проведений розрахунок чисельності сільського населення на перспективу визначив майбутню чисельність людських ресурсів, розмір споживання, потребу в школах, лікарнях тощо. Прог-ноз проведено методом зсуву віку (за десятирічними інтервалами), який враховує зміни статево-вікової структури населення і тенденцій народжуваності й смертності (табл. 2).

Проведені розрахунки показують, що у 2030 році чисельність чоловіків у сільській місцевості Карпатського регіону становитиме 1473,9 тис. чол., чисельність жінок - 1372,9 тис. чол., а всього на території Карпатського регіону в сільській місцевості буде проживати 2846,8 тис. чол., тобто на 349,2 тис. чол. менше проти 2000 року. На повільно спадаючу чисельність населення досліджуваного регіону значний вплив має високий рівень смертності (коефіцієнт смертності рівний 13,4), адже чисельність сільських жителів безпосередньо залежить від рівня розвитку охорони здоров'я та матеріального добробуту сім'ї. Впродовж 2020-2030 років у досліджуваному регіоні народиться 493,9 тис. дітей, з них 252,8 тис. хлопчиків і 241,1 тис. дівчаток, а живих до кінця 2030 року з них залишиться: хлопчиків – 242,7 тис., дівчаток – 233,8 тис.

Застосування методу зсуву віку дає чисельність населення за віком і статтю, що дозволило розрахувати чисельність школярів, працездатних, пенсіонерів та чисельність людських ресурсів на перспективу.

Таблиця 2

Перспективна чисельність сільського населення Карпатського регіону,
визначена методом зсуву віку (на кінець року)

Вік | Коефіцієнт доживання

(Рі104) | 2000 р. | 2010 р. | 2020 р. | 2030 р. | Чисельність чоловіків, тис. | 0-9 | 9808 | 252,2 | 250,7 | 249,2 | 247,3 | 10-19 | 9175 | 249,9 | 247,3 | 245,9 | 244,4 | 20-29 | 9692 | 266,8 | 229,3 | 226,9 | 225,6 | 30-39 | 7346 | 222,1 | 219,8 | 222,2 | 219,9 | 40-49 | 9320 | 162,5 | 163,1 | 161,5 | 163,2 | 50-59 | 9754 | 154,7 | 150,8 | 152,0 | 150,5 | 60-69 | 3687 | 154,0 | 150,9 | 147,1 | 148,3 | 70-79 | 3189 | 61,4 | 56,8 | 55,6 | 54,2 | 80-89 | 1564 | 20,2 | 19,6 | 18,1 | 17,7 | 90 і більше | 150 | 7,2 | 3,2 | 3,1 | 2,8 | Разом | * | 1511,0 | 1491,5 | 1481,6 | 1473,9 | Чисельність жінок, тис. | 0-9 | 9341 | 241,1 | 240,3 | 239,1 | 238,6 | 10-19 | 9243 | 226,9 | 225,2 | 224,5 | 223,3 | 20-29 | 9308 | 205,2 | 209,7 | 208,2 | 207,5 | 30-39 | 7647 | 215,8 | 191,0 | 195,2 | 193,8 | 40-49 | 8349 | 171.5 | 165,0 | 146,1 | 149,3 | 50-59 | 8498 | 200,6 | 143,2 | 137,7 | 121,9 | 60-69 | 5842 | 228,0 | 170,5 | 121,7 | 117,0 | 70-79 | 3982 | 124,0 | 133,2 | 99,6 | 71,1 | 80-89 | 2025 | 59,3 | 49,4 | 53,0 | 39,7 | 90 і більше | 302 | 12,6 | 12,0 | 10,0 | 10,7 | Разом | * | 1685,0 | 1539,5 | 1435,1 | 1372,9 | Всього | * | 3196,0 | 3031,0 | 2916,7 | 2846,8 |

Проведені дослідження демографічних процесів на селі показують, що серед головних причин зниження народжуваності в сільській місцевості Карпатського регіону можна виділити:

-

-

-

Автор обґрунтовує механізм регулювання демографічної ситуації на селі, який полягає в наступному:

-

-

-

-

Проведений розрахунок економетричної моделі дає підстави стверджувати, що серед важливих чинників, які впливають на чисельність сільського населення, є міграція. Рішення мігрувати приймаються окремими верствами населення з різними економічними та соціальними можливостями, рівнем освіти.

У роботі проведено розрахунок загального коефіцієнта інтенсивності міграції, який становить 0,751, а індекс відносної інтенсивності міграції дозволив виявити специфіку міграційної поведінки даної вікової групи населення порівняно з іншими. Загалом коефіцієнт інтенсивності міграції характеризує відношення розміру міграції до загальної чисельності населення досліджуваного регіону.

Міграція сільського населення є одним із наслідків росту безробіття та неповної зайнятості в містах. Вона впливає і на інші сфери, зокрема, сферу розподілу доходів. Тому міграція є одночасно наслідком і причиною низького рівня соціально-економічного розвитку сіл. Оскільки міграційні потоки населення, як правило, викликані різницею в рівнях доходів у місті й на селі, то важливим є зведення до мінімуму дисбалансу економічних можливостей між промисловістю та сільським господарством. Доки темпи росту заробітної плати в промисловості будуть випереджати темпи росту заробітної плати в сільському господарстві, доти буде переважати міграція населення “із села в місто”, незважаючи на ріст безробіття в містах.

Регулювання на державному рівні міграційних процесів вимагає завершення формування законодавства з питань міграції та вдосконалення системи органів виконавчої влади, які здійснюють управління міграційними процесами.

Дослідження питань зайнятості сільського населення Карпатського регіону проводились відповідно до вивчення проблем розвитку соціальної сфери. Проблема безробіття не зводиться лише до незабезпечення населення робочими місцями, недовикористання робочої сили та низької продуктивності праці робітників. Теперішня криза у сфері зайнятості значно відрізняється від попередніх за причинами виникнення, основними з яких є згортання виробництва, і промислового, і сільськогосподарського, зниження реальної заробітної плати. Отже, падіння попиту на робочу силу в сільській місцевості при незначному скороченні її пропозиції спричинило ускладнення проблеми зайнятості, а відповідно сприяло росту числа безробітних на селі. Негативні тенденції на ринку робочої сили в сільській місцевості спричинили зростання зайнятості в особистих господарствах населення. Особисті господарства стали основною сферою діяльності та джерелом доходів селян.

Регулювання зайнятості сільського населення в найближчій перспективі повинно здійснюватись на державному рівні. Формуванню сприятливого економічного середовища відтворення людського потенціалу села сприятиме:

-

-

-

У третьому розділі “Оцінка соціально-економічного розвитку села в умовах перехідної економіки” обґрунтовано взаємозв`язок і основні напрями соціально-економічного розвитку в умовах трансформаційних процесів й визначено механізм регулювання сільськогосподарського виробництва як передумови функціонування соціальної інфраструктури на селі.

Результати проведеного дослідження стану соціальної інфраструктури села дають підстави стверджувати про її недостатній розвиток. Насамперед потребують докорінного поліпшення житлові умови селян. Скорочення обсягів будівництва житла в сільській місцевості пояснюється дорожнечею будівельних матеріалів і відсутністю кредитування. Залишається низьким рівень благоустрою житлового фонду.

У сільській місцевості Карпатського регіону функціонує 301 побутове підприємство, тобто