АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПОЛІЩУК МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 159.98:355.23:37.035.7

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ

ТЕХНОЛОГІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

В СИСТЕМІ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті психології імені Г. С. Костюка, АПН України.

Науковий керівник: | дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, директор

Офіційні опоненти: | доктор психологічних наук, професор,

Ложкін Георгій Володимирович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри, м. Київ

кандидат психологічних наук, доцент,

Потапчук Євген Михайлович,

Науково-дослідний інститут Державної прикордонної служби України, старший науковий співробітник, м. Хмельницький

Провідна установа: | Інститут соціальної та політичної психології АПН України, лабораторія мас та організацій, м. Київ

Захист відбудеться “8” червня 2004 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Панківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий “30“ квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Психологічний вплив як сутнісна характеристика буття людини є необхідною умовою успішної взаємодії та діяльності людей. У наш час здійснюється перегляд уявлень про людину як особистість, її неповторну цінність, про колектив як своєрідне соціальне об’єднання людей. У цьому контексті заслуговує на увагу є теоретико-експериментальна розробка проблеми психологічного впливу загалом та військових керівників на підлеглих зокрема. Кардинальні зміни, що відбуваються у суспільстві, в тому числі й у Збройних силах України та інших військових формуваннях, висувають проблему психологічного впливу на підлеглих як одну з актуальних.

Активізація інтересу дослідників до вивчення особливостей психологічного впливу військових керівників на підлеглих пов’язана з необхідністю розв’язання багатьох, передусім, практичних завдань, спрямованих на оптимізацію процесу управління у військовій сфері.

Важливою є потреба у вивченні умов та шляхів забезпечення дієвого психологічного впливу військових керівників на підлеглих з урахуванням специфічних ситуацій їх професійної діяльності. У цьому аспекті військова практика потребує науково-психологічного обґрунтування низки питань, пов’язаних з визначенням змісту, форм і засобів психологічного впливу військових керівників на підлеглих з метою якнайкращої реалізації функцій, покладених державою на військові формування, при створенні водночас оптимальних психологічних умов служби і побуту військовослужбовців.

Успішність виконання управлінських функцій безпосередньо пов’язується із наявністю у керівника відповідних управлінських якостей, від яких залежить не тільки забезпечення високої бойової готовності підрозділів та частин, але й підтримання на необхідному рівні морально-психологічного стану особового складу. Проте проблема забезпечення ефективного психологічного впливу військових керівників на підлеглих розроблена недостатньо, що гальмує процес управління загалом, виховання військовослужбовців на патріотичних і гуманістичних засадах зокрема.

Серед широкого спектру питань, які потребують свого вирішення і які й досі залишаються не розробленими, є ті, що стосуються обґрунтування засад ефективного психологічного впливу військових керівників на підлеглих, визначення вимог до психологічної компетентності військового керівника як суб’єкта вказаного впливу, виявлення організаційних умов його активізації.

Ефективне розв’язання порушеної проблеми передбачає обґрунтування психологічною наукою концепції психологічного впливу військових керівників на підлеглих, спроможних організувати цей процес відповідно нових завдань та вимог, що ставляться сучасним моментом до Збройних Сил України та інших військових формувань.

Таким чином, недостатня розробленість зазначеної проблеми, відсутність надійних методичних прийомів її дослідження, а також потреби військової практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до реалізації основних положень Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, плану науково-дослідних робіт у Державній прикордонній службі України, перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР №203-0004 К “Структура і класифікація інформаційних джерел в прикордонних районах. Вплив інформаційного простору на морально-психологічний стан особового складу підрозділів кордону”.

Тему дисертації затверджено Вченою Радою Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (протокол №6 від 03.07.2003 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 23.09.2003 року).

Об’єктом дослідження є психологічний вплив у структурі управлінських функцій особистості.

Предметом дослідження є організаційні умови застосування технології психологічного впливу в системі владних відносин у військових формуваннях.

Мета роботи полягає в з’ясуванні змістових і процесуальних характеристик, специфіки та особливостей реалізації військовими керівниками психологічного впливу на підлеглих, а також у розробці психологічних засобів його оптимізації.

Гіпотеза дослідження. Ефективність психологічного впливу військових керівників на підлеглих може бути суттєво підвищена за умови оволодіння керівниками засобами його застосування з урахуванням статусно-рольової позиції підлеглого, його особистості та умов реалізації ним військово-професійної діяльності.

Основні завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз літературних джерел з проблеми, визначити на цій підставі загальну стратегію дослідження.

2. Визначити особливості застосування психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

3. Розробити емпіричну модель дослідження психологічного впливу військових керівників на підлеглих та провести її дослідно-експериментальну перевірку.

4. Виявити основні умови і засоби активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

5. Розробити практичні рекомендації щодо використання військовими керівниками психологічного впливу на підлеглих різних посадово-функціональних рівнів.

Теоретико-методологічну основу дослідження склала система пояснювальних принципів психологічної теорії особистості (К. О. Абульханова-Славська, А. Г. Асмолов, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Т. М. Титаренко); концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (С. Д. Максименко, А. В. Петровський); наукові уявлення про особистість професіонала (К. М. Гуревич, Є. М. Іванова, Є. О. Климов, Б. Ф. Ломов, Н. В. Самоукіна, Б. О. Федоришин, В. Д. Шадріков, М. І. Сметанський., Д. В. Іщенко), в тому разі й у галузі військово-професійної діяльності (А. В. Барабанщиков, В. А. Бодров, О. Д. Глоточкін, М. С. Корольчук, Г. В. Ложкін, Я. В. Подоляк, Б. М. Олексієнко, О. Д. Сафін, М. В. Синьов, М. Ф. Феденко, М. І. Томчук, Є. М. Потапчук); науково-психологічні положення про зміст і механізми керівництва як функції управління (В. Г. Афанасьєв, О. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Л. М. Карамушка, Л. Є. Орбан-Лембрик, В. Т. Циба, Т. С. Яценко); уявлення про закономірності, механізми і засоби психологічного впливу (Г. О. Балл, М. С. Бургін, Є. Л. Доценко, Т. С. Кабаченко, Г. А. Ковальов, Є. В. Сидоренко, В. П. Шейнов), в тому числі й в рамках Збройних Сил України та інших військових формувань.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження:

теоретичні – аналіз, синтез, класифікація, систематизація, узагальнення;

емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, анкетування, тестування, аналіз продуктів діяльності, прийоми само- і взаємооцінювання, констатуючий експеримент. Оброблення даних проводилася за допомогою статистичних методів, зокрема кореляційного та факторного аналізу.

Організація та етапи дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 2000-2003 років.

На першому етапі (2000-2001 рр.) визначалися вихідні підходи до дослідження проблеми психологічного впливу на особистість. Розроблено комплекс методичних прийомів дослідження.

Результати першого етапу дали можливість вибрати адекватні методи дослідження, а також накреслити шляхи вирішення проблеми.

На другому етапі (2001-2002 рр.) проводилися пілотажні і пролонговані експериментально-діагностичні дослідження діяльності військових керівників щодо особливостей застосування ними психологічного впливу на підлеглий особовий склад. Загалом до участі в дослідженні були залучені 334 військовослужбовці. Другий етап завершився аналізом та інтерпретацією результатів дослідно-експериментального дослідження.

Результати другого етапу дослідження знайшли своє відображення і реалізацію в рамках виконання НДР №203-0004 К “Структура і класифікація інформаційних джерел в прикордонних районах. Вплив інформаційного простору на морально-психологічний стан особового складу підрозділів кордону”.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) на основі результатів попереднього дослідження були встановлені основні організаційні умови оптимізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Розроблені практичні рекомендації військовим керівникам щодо форм і умов застосування психологічного впливу на підлеглих.

Результати третього етапу досліджень знайшли своє відображення та реалізацію у ряді наукових публікацій та науково-методичних посібниках.

Наукова новизна та теоретична значущість результатів дослідження полягає в тому, що у ньому:

вперше розроблено технологію психологічного впливу військових керівників на підлеглих; визначено закономірності психологічного впливу військових керівників на підлеглих; розкрито організаційні умови активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих;

уточнено зміст, функції та засоби психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці практичних рекомендацій військовим керівникам щодо психологічного впливу на підлеглих.

Результати дослідження впроваджено у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 25 грудня 2003 року), у Науково-дослідному інституті Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 23 грудня 2003 року) у Науково-методичному центрі Міністерства оборони України (акт реалізації від 17 грудня 2003 року).

Особистий внесок автора дослідження становлять: теоретичне обґрунтування, побудова та апробація емпіричної моделі дослідження, збір та опрацювання експериментальних даних, розробка рекомендацій щодо використання отриманих результатів.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм оброблення даних.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на науковій конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми та перспективи” (м. Тернопіль, 28 лютого 2003 р.), на міжвузівській науково-теоретичній конференції “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах” (м. Львів, 18 квітня 2003 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє висвітлення у 6 одноосібних статтях у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Зміст дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Рукопис містить 180 сторінок друкованого тексту. Ілюстративний матеріал подано у 5 таблицях, 3 рисунках і 9 додатках. Список використаних джерел налічує 247 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи та особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі – “Психологічний вплив на особистість як соціально-психологічна проблема” проаналізовано сучасний стан проблеми у психологічній, педагогічній, філософській та соціологічній літературі, здійснено аналіз діяльності військових керівників щодо організації та здійснення ними психологічного впливу на підлеглих, а також аналіз його змісту, передусім в умовах організації оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України (ДПСУ), узагальнено досвід дослідження проблеми психологічного впливу в системі військової психологічної служби.

У результаті узагальнення існуючих підходів до тлумачення поняття “психологічний вплив” було визначене за доцільне розуміння останнього у такому обсязі: психологічний вплив – це вплив як на окрему особистість, так і на групу осіб з метою зміни їх свідомості, трансформації емоційних станів, спрямованості особистості та стимулювання певних типів їх поведінки.

Здійснений у розділі аналіз діяльності військових керівників дозволив встановити, що психологічний вплив спирається на такі чотири аспекти: операціональний (засоби впливу), інтенціональний (мета впливу), результативний (його результат) і статусно-рольовий (відповідність статусних позицій) (Г. О. Балл, М. С. Бургін).

Показано, що ті трансформації, що відбуваються внаслідок дії психологічного впливу, можуть бути різними як за глибиною, так і за стійкістю (короткотривалі, довготривалі). За першим критерієм розрізнюють парціальні зміни, тобто зміни окремої психологічної властивості, так і їх комплекси. За другим критерієм зміни можуть бути короткотривалими та довготривалими.

У підсумку аналізу практики оперативно-службової діяльності було виділено та охарактеризовано особливості організації та здійснення військовими керівниками психологічного впливу: показано, що останній застосовується ними переважним чином спонтанно і на засадах здорового та буденного досвіду, подекуди психологічний вплив здійснюється в поєднанні із застосуванням імперативних, маніпулятивних технік з метою досягнення бажаної для ініціатора результативності впливу.

За результатами аналізу вітчизняної та закордонної літератури було визначено, що психологічний вплив спричиняє конкретні зміни у психологічній структурі особистості, а також свідомості груп людей і суспільній свідомості загалом, зачіпаючи наступні сфери:

потребово-мотиваційну (знання, переконання, ціннісні орієнтації, потяги, бажання);

інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, уявлення, уява, пам’ять і мислення);

емоційно-вольову (емоції, почуття, настрої, вольові процеси);

комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілкування, взаємодії, взаємовідносин, міжособистісного сприйняття).

Це означає, що психологічний вплив тільки тоді дає найбільший реальний ефект, коли враховуються властиві цим конкретним сферам особливості функціонування індивідуальної, групової та суспільної свідомості.

Підсумовуючи практику застосування психологічного впливу у галузі оперативно-службової діяльності військових керівників, а також шляхом застосування експертного опитування було встановлено, що керівники використовують різні стратегії психологічного впливу, головним чином, монологічного змісту.

Отримані дані дозволили виокремити певні закономірності психологічного впливу на потребово-мотиваційну, емоційну і вольову сфери особистості, а також її комунікативно-поведінкову (специфіку взаємовідносин і спілкування) та інтелектуально-пізнавальну сферу.

Здійснене у розділі узагальнення досвіду організації психологічного впливу у військових формуваннях таких країн як США, Німеччина, КНР, Велика Британія, Франція, Швеція, Швейцарія, Норвегія тощо дозволило констатувати, що однією з провідних умов організації психологічного впливу на військовослужбовців у арміях зазначених вище країн постає всебічне використання суб’єктами впливу знань про основні складові психологічної структури особистості реципієнтів, ясне усвідомлення суб’єктами мети впливу в системі військово-професійної освіти, а також тих вимог, які висуваються до їх особистісних якостей та здібностей, необхідних знань, умінь, навичок, переконань, інтересів та цінностей.

У розділі наводяться результати аналізу діяльності військових керівників різних рівнів Збройних Сил України та інших військових формувань (усього 144 особи) щодо організації ними психологічного впливу на підлеглих. Результати аналізу показали, що близько 30% з них використовують засоби психологічного впливу на підлеглих з урахуванням їх особистості. Зокрема, начальники прикордонних комендатур вважають, що переважаючими елементами організації психологічного впливу мають бути: чіткі уявлення про види, засоби та наслідки психологічного впливу; необхідність керівництва психологічним впливом в підрозділі; постійний аналіз його результатів. Інші ланки організації психологічного впливу військовими керівниками реалізовуються ними недостатньо, хоча й не ставиться під сумнів їх важливість.

Близько 60% опитаних молодих офіцерів не бачать особливого сенсу у спеціальній організації психологічного впливу в своєму підрозділі як фактора підвищення його ефективності. Разом з тим, за словами 94% опитаних, вони не задоволені практикою організації психологічного впливу в своїх підрозділах.

Отже, результати дослідження і безпосередній досвід практичної роботи дисертанта, свідчать, що зміст і структура організації психологічного впливу не повною мірою відповідають наявним можливостям; вплив здійснюється частково і не сприяє очікуваним від нього змінам.

У другому розділі “Організація психологічного впливу військових керівників на підлеглих” визначено цільові характеристики психологічного впливу військових керівників на підлеглих; розроблено та обґрунтовано технологію застосування психологічного впливу військових керівників на підлеглих; виявлено та уточнено організаційні умови активізації вказаного впливу.

Встановлено, що психологічний вплив військових керівників на підлеглих набуває змістовності та ефективності в разі реалізації ними цілісної структури психологічного впливу, а також за умови адекватного застосування ними відповідних стратегій (монологічної чи діалогічної) впливу. Досягнення належної ефективності потребує спеціальної програми підготовки військових керівників.

Як свідчать результати нашого дослідження, результативність психологічного впливу на особистість підлеглого залежить від низки передумов, які передбачають: а) процес усвідомлення мети психологічного впливу; б) використання адекватних меті засобів психологічного впливу.

Відповідно до цього, зміст психологічного впливу включає:

забезпечення безпосереднього і опосередкованого всебічного вивчення військовим керівником особистості кожного підлеглого; накопичення, систематизацію та аналіз отриманих результатів; розробку рекомендацій щодо використання накопичених даних;

цілеспрямований психологічний вплив на підлеглого, взаємодія з ним, аналіз результатів, в разі необхідності – коректування виду і форми психологічного впливу;

керівництво організацією та здійсненням психологічного впливу, що включає в себе: планування; навчання підлеглих; контроль за ходом психологічного впливу; оцінка його ефективності; корекція процесу психологічного впливу; аналіз його ефективності.

На основі отриманих результатів автором була розроблена модель та алгоритм психологічного впливу військових керівників на підлеглих, яка включає систему психологічних впливів, що адресуються сутнісним характеристикам особистості.

У рамках запропонованої моделі головна мета психологічного впливу полягала в створенні у підлеглого активної настанови, відповідної меті впливу, що може потребувати зміну позиції цього військовослужбовця. Ця нова позиція, якщо вона не узгоджується з попереднім досвідом військовослужбовця, формується керівником, який успішно володіє засобами психологічного впливу.

Модель об’єднує сукупність ієрархічно пов’язаних аспектів психологічного впливу, які реалізовуються військовим керівником відповідно до мети і умов впливу. Задоволення цієї вимоги дає можливість військовому керівнику більш продуктивно розв’язувати завдання не тільки власне інформаційного характеру, але й найскладніші проблеми військової служби. Як показали результати дослідження, перспективним напрямком у розв’язанні цієї проблеми слугує розроблена у дослідженні технологія психологічного впливу.

Технологія психологічного впливу військового керівника на підлеглих в загальному вигляді являє собою комплексний метод створення, застосування й визначення цілісного процесу психологічного впливу, з урахуванням можливостей особистості, характеру взаємодії, завдань оптимізації військово-професійної діяльності. Створена технологія подається як системний управлінський вплив одного військовослужбовця на іншого (або інших), який досягається шляхом застосування послідовності взаємопов’язаних прийомів, технік, методів безпосереднього та опосередкованого впливу, спрямованого на забезпечення ефективного розв’язання завдань військової служби.

Технологія містить: стратегію, тактику й техніку психологічного впливу військового керівника на підлеглих.

Стратегія психологічного впливу містить загальну програму і план командира (начальника), який використовує відповідні засоби реалізації даного виду впливу. Весь процес підпорядковується кінцевій меті та передбачає розв’язання трьох завдань:

1) діагностика актуальної позиції підлеглого щодо вимог наказу, розпорядження;

2) руйнування (деструкція) блокуючих негативних психологічних бар’єрів у підлеглого, які перешкоджають адекватному усвідомленню змісту впливу;

3) конструювання нових особистісних позицій підлеглого, необхідних для сприйняття та реалізації певного впливу.

Тактика психологічного впливу в конкретних умовах базується на реальних задачах і передбачає використання раціональної техніки та прийомів психологічного впливу.

Техніка психологічного впливу військового керівника – це його мистецтво цілісно використовувати психологічні засоби задля досягнення висуненої перед підлеглими мети.

Показано, що застосування такої технології значно сприяє підвищенню ефективності психологічного впливу за рахунок актуалізації наявних і потенційних можливостей адресата впливу і знання конкретної ситуації та конкретних завдань, що розв’язуються. Основне призначення впливу, при цьому, полягає в утворенні нової внутрішньої позиції у підлеглого (думки, погляди, ставлення, домагання, настанови тощо), яка призводить до нового ставлення до завдання, що розв’язується. Таким чином, реалізація військовими керівниками технології психологічного впливу дає можливість послідовно досягти:

усвідомлення підлеглим мети й форми психологічного впливу, тобто адекватного формування у нього первинного образу змісту і способів ефективної реалізації впливу із урахуванням власних здібностей і вмінь;

розуміння підлеглим інформації психологічного впливу, що передбачає повноцінне усвідомлення змісту й сенсу отриманого розпорядження (наказу). Результатом такого розуміння є оволодіння знаннями про спосіб розв’язання завдання, що міститься в психологічному впливові;

процес прийняття рішення про способи реалізації управлінського завдання (розпорядження, наказу).

Основними принципами організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих слугують: зв’язок змісту психологічного впливу на підлеглий особовий складу з життям України, державними завданнями, покладеними на з’єднання (частину, підрозділ), що виконує оперативно-службові функції; цілеспрямованість у досягненні визначених завдань психологічного впливу; оперативність, гнучкість, можливість проведення в будь-яких обставинах, швидке реагування на поведінку військовослужбовця в різних ситуаціях; планомірність, завчасна продуманість у справі здійснення психологічного впливу на військовослужбовця; повсякденна увага до кожного військовослужбовця, поєднання високої вимогливості та батьківської турботи про його життя, побут, дозвілля; дотримання почуття міри й такту в процесі психологічного впливу та спирання на позитивні якості військовослужбовця; конкретність, спрямованість впливу залежно від індивідуальних особливостей адресата впливу.

Основними методами дослідження особливостей психологічного впливу були: тестування, спостереження, аналіз документів, бесіди, узагальнення незалежних характеристик, констатуючий і формуючий експеримент.

Здійснений нами аналіз діяльності військових керівників дає можливість виокремити такі основні види психологічного впливу на підлеглих: прохання; аргументація; примус; зараження; маніпуляція; діалог тощо.

Результати експертного опитування дозволили виявити значущі організаційні умови активізації психологічного впливу, зокрема, такі як: знання військовими керівниками закономірностей, принципів, форм і методів організації психологічного впливу; оволодіння військовими керівниками технологією психологічного впливу на підлеглих та її постійне удосконалення; уміння військових керівників практично оцінювати досягнуті результати, вносити необхідні корективи до організації та здійснення психологічного впливу; володіння військовими керівниками прийомами аргументації та контраргументації.

У третьому розділі – “Результати активізації військовими керівниками психологічного впливу на підлеглих” обґрунтовано методику та розкрито зміст і процедуру організації експериментального дослідження, визначені показники ефективності здійснюваних впливів.

Основними складниками здійсненого дослідження були:

організація психологічного впливу військових керівників на підлеглих на основі авторської програми;

реалізація основних принципів психологічного впливу військових керівників на підлеглих;

реалізація технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих безпосередньо в умовах їх оперативно-службової діяльності.

Метою експериментальної роботи було встановлення значущих організаційних умов активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих, зокрема, – ефективності технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Відповідно до мети було визначено такі завдання: дослідження процесу і особливостей організації та здійснення керівником психологічного впливу на підлеглих з метою підвищення ефективності їх професійної діяльності; визначення особливостей застосування психологічного впливу військових керівників на підлеглих; перевірка ефективності технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих; порівняльний аналіз отриманих результатів, визначення та уточнення значущих організаційних умов активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих; розробка методичних рекомендацій військовим керівникам щодо активізації психологічного впливу на підлеглих.

Оцінка інформативності методів проводилась під час пілотажного дослідження. Воно підтвердило придатність відібраних методів для вирішення завдань дослідження.

На констатуючому етапі дослідження визначилися особливості організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих, ступінь сформованості певних властивостей суб’єктів впливу, необхідні організаційні умови та техніки застосування психологічного впливу військовими керівниками на підлеглих.

В експерименті взяли участь 144 військових керівники різних категорій (60 офіцерів, 29 прапорщиків, 34 військовослужбовці за контрактом та 21 військовослужбовець строкової служби), які були поділені випадковим чином на 3 експериментальні та 3 контрольні групи.

Організаційно реалізація технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих здійснювалась на трьох рівнях: на рівні військової частини, на рівні підрозділу та індивідуальному рівні.

Предметом фіксації слугувала динаміка психічних властивостей підлеглих, а саме: здатність переконувати людей, комунікабельність, інтелект, професійна компетентність, домінантність, “здатність до прийняття боротьби” (за В. Стефансоном), мотивація успіху, впевненість у собі.

Результати діагностики динаміки та рівня сформованості домінантних властивостей у підлеглих контрольної та експериментальної груп подаються у табл. 1 і 2.

Аналіз підсумкових результатів експериментального дослідження свідчить про ефективність запропонованої програми психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Вони вказують на те, що в експериментальних групах у підлеглих підвищилися показники за всіма досліджуваними властивостями. При цьому, 95,4% військових керівників відзначили позитивний ефект застосованих ними прийомів впливу. Натомість, аналіз підсумкового контролю виявив слабкі місця та невикористані можливості для досягнення більш високої ефективності

Таблиця 1

Динаміка психічних властивостей підлеглих контрольної групи

Рівень | Здатність переконувати людей | Комунікабельність

На початку експерименту | Наприкінці експерименту | На початку експерименту | Наприкінці експерименту

Кількість курсантів, %

Дуже високий | 1,3 | 9,3 | 1,5 | 7,1

Високий | 8,9 | 19,5 | 6,8 | 13,3

Середній | 43,2 | 34,2 | 63,9 | 59,2

Низький | 33,5 | 30,4 | 21,3 | 15,6

Дуже низький | 13,1 | 6,6 | 6,5 | 4,8

Таблиця 2

Динаміка психічних властивостей підлеглих експериментальної групи

Рівень | Здатність переконувати людей | Комунікабельність

На початку експерименту | Наприкінці експерименту | На початку експерименту | Наприкінці експерименту

Кількість курсантів, %

Дуже високий | 1,4 | 13,6 | 1,2 | 11,7

Високий | 8,1 | 28,8 | 7,8 | 22,6

Середній | 43,3 | 48,9 | 66,2 | 56,5

Низький | 33,4 | 8,2 | 19,1 | 7,3

Дуже низький | 13,8 | 0,5 | 5,7 | 1,9

психологічного впливу, зокрема, недостатню увагу до цієї проблеми з боку командування військових частин, деяке згасання мотивації певної частини військових керівників тощо.

З метою оцінки ефективності впровадженої технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих було проведено додаткове експертне дослідження (експертами виступили військові керівники усіх рівнів у кількості 112 осіб), що спиралося на такі припущення:

застосування індивідуальних програм психологічного впливу створюють необхідні умови для ефективного формування психологічних властивостей підлеглих, що, зі свого боку , закладає основу для використання військовими керівниками відповідних впливів;

розроблену й апробовану технологію психологічного впливу військових керівників на підлеглих можна екстраполювати на організацію психологічної підготовки та вдосконалення професійної майстерності військових керівників інших силових структур України.

За результатами експертного опитування було встановлено, що розроблена технологія оцінювалась експертами як корисна і така, що дозволяє краще зрозуміти підлеглих, сприяла розвитку та згуртуванню колективів, мобілізовувала військовослужбовців на якісне виконання службових обов’язків.

Отже, отримані результати розвивальної частини дослідження цілком підтвердили обґрунтованість висуненої гіпотези щодо ефективності розробленої технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

ВИСНОВКИ

1. Здійснений аналіз дозволив констатувати необхідність впровадження в систему професійної освіти та підготовки спеціалістів силових відомств України нових психолого-педагогічних технологій, що адекватні новим соціально-економічним реаліям, а також новим завданням, що ставляться сучасним моментом перед Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.

Показано, що в умовах суспільних перетворень об’єктивно назрілою є потреба в дієвій особистості, яка здатна змінювати ситуації соціального буття, створювати інноваційні орієнтири власної діяльності, виявляти належну здатність до самоуправління, а також до ефективного застосування відповідних впливів на іншого. З цього погляду, оволодіння військовими керівниками засобами психологічного впливу на підлеглих є необхідною передумовою їх ефективної професійної діяльності.

У складі існуючих поглядів евристичною була визнана структура впливів, що складається із 4 аспектів: інтенціонального, операційного, результативного та статусно-рольового.

2. Розкрито особливості впливів, спрямованих на різні сфери особистості: потребово-мотиваційну, емоційну, вольову, комунікативно-поведінкову, когнітивну.

3. Розроблена та апробована в дослідженні технологія психологічного впливу дозволяє підвищити ефективність управлінського впливу шляхом застосування комплексу прийомів, техніки, методів безпосереднього та опосередкованого впливу, відтак забезпечувати ефективне розв’язання завдань військової служби.

Ефективність організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих відповідно до розробленої у даному дослідженні технології психологічного впливу була доведена результатами експериментального дослідження, а також експертними оцінками військових керівників Збройних Сил України та інших військових формувань.

Аналіз отриманих за допомогою розробленої програми результатів показав, що у військовослужбовців експериментальних груп відбулися істотні зміни за всіма досліджуваними властивостями, а саме: здатністю переконувати людей, комунікабельністю, інтелектом, професійною компетентністю, домінантністю, “здатністю до прийняття боротьби”, мотивацією успіху, впевненістю у собі. Так, за здатністю переконувати людей дуже високого, високого та середнього рівня досягли 91,3% досліджуваних експериментальної групи (63% – у контрольній групі).

Аналіз відгуків на випускників НАДПСУ, які брали участь у формуючому експерименті, свідчить, що фахові показники військових керівників в оперативно-службовій діяльності є значно вищими у порівнянні з контрольною групою.

4. У дослідженні були визначені основні організаційні умови активізації психологічного впливу, такі як: знання військовими керівниками закономірностей, принципів, форм і методів організації психологічного впливу; оволодіння військовими керівниками технологією психологічного впливу на підлеглих та її постійне удосконалення; уміння військових керівників практично оцінювати досягнуті результати, вносити, в разі необхідності, необхідні корективи до організації та здійснення психологічного впливу; володіння військовими керівниками прийомами аргументації.

5. Узагальнення отриманого масиву даних дозволили розробити й запропонувати для практичної діяльності відповідні рекомендації, що містить такі вимоги:

психологічний вплив повинен організовуватися відповідно до індивідуально-типологічних особливостей адресату впливу. Задоволення цієї вимоги сприяє формуванню у суб’єкта впливу передумов, необхідних для ефективної реалізації ним управлінських функцій;

психологічний вплив доцільно будувати у вигляді ланцюжка: тези та аргументи, причини та наслідки. При цьому в його змісті потрібно рухатися від відомого до нового, від традиційного до інноваційного;

треба враховувати, які конкретно аспекти психологічного впливу виявляються для підлеглих найбільш вразливими;

чим яскравіший, різноманітніший, переконливіший психологічний вплив, тим легше досягається бажаний результат, і тим ефективніше можна впливати на психологічну сферу підлеглих.

6. Порівняльний аналіз ефективності впровадженої технології підтвердив обґрунтованість сформульованої гіпотези щодо доцільності та необхідності застосування в підрозділах Збройних Сил України та інших військових формуваннях спеціальних заходів, що спрямовані на підвищення ефективності психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальшої роботи: визначення організаційних умов психологічного впливу військових керівників на військові колективи; розробка змісту та специфіки застосування психологічного впливу з огляду на конкретний статус військового керівника у стабільних і мінливих ситуаціях посадової ієрархії.

Основний зміст дисертації відбито у таких публікаціях:

1. Поліщук М. М. Деякі аспекти психологічного впливу на особистість та колектив з боку держави // Проблеми загальної та педагогічної психології. – Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К.: 2003, т. V, ч. 2. – С. 182-187.

2. Поліщук М. М. Особливості активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих // Проблеми загальної та педагогічної психології. – Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К.: 2003, т. V, ч. 7. – С. 224-230.

3. Поліщук М. М. Деякі практичні рекомендації військовим керівникам щодо активізації психологічного впливу на підлеглих // Збірник наукових праць. – №26, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2004. – С. 57-59.

4. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Передумови підвищення ефективності психологічного впливу // Збірник наукових праць. – №19, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 178-184.

5. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Адаптація слухачів до психологічного впливу в процесі навчання // Збірник наукових праць. – №20, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 241-243.

6. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Психологічні особливості психологічного впливу військового керівника // Збірник наукових праць. – №21, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 402-405.

7. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Модель та алгоритм переконуючого психологічного впливу на прикордонників та прикордонний колектив // Збірник наукових праць. – №22, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 187-193.

8. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Про деякі психологічні способи впливу на особистість в процесі спілкування // Збірник наукових праць. – №25, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 156-160.

9. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Правові аспекти психологічного впливу на особистість та колектив // Збірник наукових праць за результатами наукової конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми та перспективи”. – Тернопіль: Юридичний інститут Тернопільської академії народного господарства, 2003. – С. 89-94.

10. Поліщук М. М., Матеюк О. А. Засоби масової комунікації як засіб впливу на особистість та колектив // Збірник наукових праць. Матеріали міжвузівської науково-теоретичної конференції “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах”. – Львів: Львівський інститут пожежної безпеки, 2003. – С. 77-79.

АНОТАЦІЇ

Поліщук М. М. Організаційні умови застосування технології психологічного впливу в системі владних відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – Соціальна психологія. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми організації та здійснення психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Здійснено аналіз діяльності військових керівників щодо особливостей організації ними психологічного впливу на підлеглих, проаналізовано теоретичний ті практичний досвід використання психологічного впливу. Автором розроблено технологію психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Встановлено, що організація психологічного впливу на підлеглих вимагає обов’язкового врахування військовими керівниками організаційних умов цього процесу, що підвищує якість їх військово-професійної діяльності.

Ключові слова: організаційні умови, психологічний вплив, військовий керівник, підлеглий.

Полищук М. М. Организационные условия применения технологии психологического влияния в системе властных отношений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – Социальная психология. – Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию проблемы организации и осуществления психологического влияния военных руководителей на подчиненных. Осуществлен анализ деятельности военных руководителей по организации и осуществлению ими психологического влияния на подчиненных, а также его содержания в условиях оперативно-служебной деятельности Вооруженных Сил Украины и других воинских формирований, проанализован опыт психологической практики по осуществления психологического влияния руководителями.

Разработана технология психологического влияния военных руководителей на подчиненных, эффективность которой обоснована теоретически и подтверждена экспериментально.

В диссертации представлена структура и содержание технологии психологического влияния военного руководителя на подчиненных, которая содержит: стратегию, тактику и технику психологического влияния военного руководителя на подчиненных.

Технология психологического влияния по своей сути выражает системное управленческое влияние одного военнослужащего на другого, которое достигается применением взаимосвязанной последовательности приемов, техники, средств непосредственного и опосредованного влияния с целью обеспечения наиболее эффективного решения задач воинской службы.

Автором определены основные организационные условия активизации психологического влияния, такие как: знание военными руководителями закономерностей, принципов, форм и методов организации психологического влияния; овладение военными руководителями технологией психологического влияния на подчиненных и ее постоянное усовершенствование; умение военных руководителей практически оценивать достигнутые результаты, вносить необходимые коррективы в организацию и осуществление психологического влияния; владение военными руководителями приемами аргументации и контраргументации.

Определено, что организация психологического влияния на подчиненных требует обязательного учета военными руководителями организационных условий активизации этого процесса, что обеспечивает необходимую эффективность профессиональной деятельности.

Ключевые слова: организационные условия, психологическое влияние, военный руководитель, подчиненный.

Polishchuk. Organizational conditions of psychological impact technology implementation in the system of authoritative relations. – Manuscript.

Dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences on speciality 19.00.05 – Social psychology. – G.Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation is dedicated to the study of issues of management and commanders` psychological impact upon subordinates. Systematic, functional and individual analysis of military leaders` activity as to psychological impact upon subordinates organizing and performing, have been conducted; Modern experience and techniques of psychological practice of psychological impact have been analyzed. Technology of commanders` psychological impact upon subordinates has been worked out. It has been determined, that organizing of psychological impact on subordinates always requires commanders to consider organizational conditions of this process activization, which ensures the quality of professional activity.

Keywords: organizational conditions, psychological impact, commander, subordinate.