42.Пов’якель Н.І. Акмеогенез регулятивних структур мислення практичного психолога в системі вищої професійної підготовки // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжнародної наукової конференції. К.: Міленіум, 2002. Т. V. С. 310 - 315.

43.Повякель Н.И. Психологические условия и механизмы развития регулятивной культуры профессионального мышления практического психолога // Творческое наследие А.В.Брушлинского и О.К.Тихомирова и современная психология мышления: тезисы докладов на научной конференции. М.: Институт психологии РАН, 2003. С. 311 - 314.

44.Пов’якель Н.І. Творчі складові професійної компетентності мислення практичного психолога: особливості прояву та генези // Психологія у ХХI столітті: перспективи розвитку: Матеріали VI Костюківських читань. К.: Міленіум, 2003. Т. 3. С. 52 - 56.

45.Повякель Н.И., Чепелева Н.В. Динамика внутренних конфликтов студентов-психологів в процессе их профессиональной идентификации // Конфлікти у суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ Чернівці. 1995. С. 391 - 394. (Внесок здобувача - 50%).

46.Пов’якель Н.І., Чепелєва Н.В. Роль психологічної служби ВУЗу у становленні особистості фахівця // Вища освіта в Україні: Реалії, тенденції, перспективи розвитку. Ч.1У. Інноваційні технології в навчально-виховному процесі ВУЗу. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції . - Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 1996. - С. 147 - 149 ( Внесок здобувача - 50%).

47.Пов’якель Н.І., Чепелєва Н.В. Діалогічно-орієнтований підхід в системі підготовки практичних психологів // Вісник Тернопільського інституту педагогічної освіти: Матеріали Міжнародної конференції. Тернопіль. 1996. С. 29 - 31. (Внесок здобувача - 50%).

Навчальні програми та комплекси, методичні рекомендації:

48.Пов’якель Н.І. Психологія управління: навчально-практичний комплекс. К.: ЄУФІМБ. 2000. 18 с.

49.Пов’якель Н.І. Основи психоконсультування і психокорекції: програма дисципліни. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – 22 с.

50.Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: програма дисципліни. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – 18 с.

51.Пов’якель Н.І., Ложкін Г.В. Програма дисципліни “Конфліктологія”. К.: МАУП, 2001. 18 с. (Внесок здобувача - 50 %).

52.Пов’якель Н.І., Бондар В.І., Юрченко В.І. Магістерські роботи з психології: вимоги до написання й захисту. Методичні рекомендації. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. – 15 с. (Внесок здобувача - 50 %).

53.Пов’якель Н.І., Ложкін Г.В. Навчальна програма дисципліни “Інженерна психологія”. К.: МАУП, 2002. 22 с. (Внесок здобувача 50 %).

54.Пов’якель Н.І., Федоренко А.Ф. Психологія конфлікту: Навчально-практичний комплекс – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – 32 с. (Внесок здобувача 75 %).

55. Пов’якель Н.І., Ханецька Т. І. Основи психоконсультування та психокорекції: навчально-практичний комплекс. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2002. – 58 с. (Внесок здобувача 75 %).

Анотації

Пов’якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення в системі фахової підготовки практичних психологів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню психологічної сутності й закономірностей професійного мислення та його саморегуляції у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів. Розглянуто теоретико-методологічні аспекти структури, функцій та специфіки професійного мислення, показано сучасні підходи до його аналізу та саморегуляції як метамеханізму продуктивності вирішення завдань. Автором розроблена концепція саморегуляції мислення практичного психолога і його професійного розвитку в системі вузівської підготовки психологів.

Докладно розглянуто особистісні, мотиваційні, ціннісні, когнітивні та технологічні складові саморегуляції, характеристики професійного мислення практичного психолога, рушійні сили, детермінанти та умови його розвитку. Досліджена роль психологічних механізмів (інтегральних, стильових, рефлексивних) та чинників (характеристики Я-концепції, ціннісності, креативності, складності завдань), які детермінують продуктивність і професійний розвиток саморегуляції мислення.

На основі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови управління процесом професійного розвитку регулятивної культури мислення практичного психолога. Підтверджена визначальна роль змісту та структури навчальних курсів із практичної психології, комплексу розвивальних (у тому числі й активних) психотехнологій управління процесом формування саморегуляції професійного мислення в системі фахової підготовки психологів.

Ключові слова: професійне мислення, саморегуляція, регулятивна культура, інтегральні (регулятивні) механізми, стиль саморегуляції, рефлексивність, рефлексія, конституювальні утворення, професійний розвиток, ціннісність, креативність, творчий потенціал, психотехнологія, рефлексивно-творчий тренінг-практикум.

Повякель Н.И. Саморегуляция профессионального мышления в системе вузовской подготовки практических психологов. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2004.

Диссертационное исследование посвящено изучению психологической сущности и закономерностей саморегуляции профессионального мышления практических психологов в системе их вузовской подготовки. Рассмотрены теоретико-методологические аспекты сущности, функций и специфики профессионального мышления, показаны современные подходы к саморегуляции как механизму организации решения мыслительных задач.

В контексте объединения системно-структурного, личностного и профессионально-развивающего подходов постулируется положение о том, что категория профессионального мышления подразумевает сложный содержательный контекст: как высший уровень профессионального развития мышления (акме) и, одновременно, как специальное мышление, обусловленное специальностью, профессиональной деятельностью, спецификой задач и технологий их решения. В соответствии с концепцией автора саморегуляция рассматривается как специфический метамеханизм обеспечения продуктивности мышления и феномен регулятивной культуры, как ключевая составляющая психологической культуры профессионального мышления.

Представлена концепция саморегуляции профессионального мышления практического психолога и его развития в системе вузовской подготовки специалистов. В соответствии с теоретическими установками системно-структурного подхода выделены психологические характеристики и систематизированы классы профессиональных задач, решаемых психологом-практиком. Выделены и проанализированы характеристики профессионального мышления практического психолога, движущие силы, детерминанты и предпосылки его развития в системе вузовской подготовки специалистов.

Исследована роль психологических механизмов (интегральных, стилевых, рефлексивных) и факторов ( характеристики Я-концепции, ценностности, креативности, сложности задач), которые детерминируют продуктивность и профессиональное развитие саморегуляции мышления. Показано, что интегральные, стилевые и рефлексивные механизмы саморегуляции мышления обусловливают ее продуктивность в решении задач. Раскрыты взаимосвязи личностных и интеллектуально-творческих факторов саморегуляции профессионального мышления психолога.

Разработана концептуальная модель профессионального развития саморегуляции мышления практического психолога, включающая стадии и уровни развития регулятивных механизмов и составляющих профессионального мышления. На наивысшей, продуктивной стадии осуществляется овладение знаниями, умениями и навыками саморегуляции, умениями вольно, творчески и конструктивно организовывать поиск и принятие профессиональных решений. Результатами исследования подтверджено, что управление процессом развития регулятивной культуры профессионального мышления практического психолога обусловливает учет на каждой из выделенных стадий концептуальной модели психологических условий достижения соответствующего уровня развития всех профессионально-необходимых системных составляющих саморегуляции мышления.

Показана возможность использования комплекса развивающих психотехнологий, а также авторского рефлексивно-творческого тренинг-практикума как основы для формирования регулятивной культуры профессионального мышления психолога. На основе разработанной системы развивающих психотехнологий рекомендуется комплекс методик системного и целенаправленного формирования регулятивной культуры мышления у студентов. Теоретически и экспериментально уточнено место психологического обеспечения разработки содержания учебных курсов по практической психологии, инновационных методов организации его структуры в системе управления процессом формирования умений и навыков саморегуляции профессионального мышления у студентов. Обоснована роль специально организованной самостоятельной работы студентов по формированию знаний, умений и навыков создания и самокорекции системы саморегуляции профессионального мышления. Основные результаты диссертационного исследования отражены при написании ряда учебных пособий, типовых и оригинальных учебных программ и методических рекомендаций, используются в преподавании курсов по практической психологии в вузовской подготовке психологов разных уровней специализации и форм обучения.

Ключевые слова: профессиональное мышление, саморегуляция, регулятивная культура, интегральные (регулятивные) механизмы, стиль саморегуляции, рефлексивность, рефлексия, конституирующие образования, профессиональное развитие, ценностность, креативность, творческий потенциал, психотехнология, рефлексивно-творческий тренинг-практикум.

Povyakel, N.I. Self-Regulation of Professional Thinking in the System of Professional Training of Counsellors. – Manuscript.

Thesis to earn Ph.D. in psychology, specialty 19.00.07 – educational and developmental psychology. National Dragomanov Pedagogical University, Kyiv, 2004.

The thesis is dedicated to identification of psychological content and laws of practicing psychologists’ professional thinking and its self-regulation in the context of combined system-structural, personal-regulative and occupational-developmental approaches. The author considers theoretical and methodological aspects of content, structure and functions of professional thinking as well as contemporary approaches to its analysis and self-regulation (the latter being a meta-mechanism of productive problem solving). The author has elaborated a conception of self-regulation of the practicing psychologist’s professional thinking and its development through university training.

Motivational, cognitive, personality- and values-related and technological components of self-regulation as well as characteristics of practicing psychologists’ professional thinking and its driving forces, determinants and development conditions are analyzed. The author studies the roles of psychological mechanisms (integral, style, reflexive) that determine productivity of professional development of self-regulation of thinking.

Experimental studies determined psychological and educational laws and conditions of management of professional development of regulative culture of practicing psychologists’ thinking. The leading roles of content and structure of applied psychology training programs and of a set of developing psychotechniques that include active forms, which control the process of formation of self-regulation of professional thinking in the system of psychologists’ training, are proved.

Key-words: professional thinking, self-regulation, regulative culture, integral (regulative) mechanisms, style of self-regulation, reflexiveness, reflexion, constitual formations, value, creativity, creative potential, psychotechnique, reflexive-creative practical training.