школи-інтернату // Вісник Харківської державної академії культури. – Вип. 9. – Х.: ХДАК, 2002. – С. 241 – 249.
6.
Проскурняк О.І. Особистісно-орієнтовані технології розвитку комунікативних навичок у процесі соціально-педагогічної адаптації учнів допоміжної школи // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наук. праць. – Вип. 11. – Х.: ХДАК, 2003. – С. 237 – 246.
7.
Проскурняк О.І. Соціально-психологічний тренінг як засіб допомоги у процесі соціальної адаптації учнів з обмеженими можливостями // Дефектологія. – 2003. – № 3. – С. 23 – 27.
8.
Проскурняк О.І. Формування комунікативних навичок як складова соціальної адаптації дітей з обмеженими розумовими можливостями // Дефектологія. – 2004. – № 1. – С. 24 – 27.
Анотації
Проскурняк О. І. Соціально-психологічна адаптація учнів молодших класів допоміжної школи-інтернату. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.08 – спеціальна психологія. – Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2004.
Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, яке здiйснювалося на основі вивчення психолого-педагогічних умов забезпечення корекційного впливу на учнів початкових класів допоміжної школи-інтернату в умовах позакласної виховної роботи.
З’ясована сутність соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, визначені та вивчені її структурні компоненти (спілкування, міжособистісні стосунки, психологічний клімат) та прояви дезадаптації.
Розроблено адаптаційно-розвивальну програму для учнів молодших класів, спрямовану на усунення проявів дезадаптації та розвиток адаптаційних можливостей, підвищення рівня адаптації, доведено ефективність її використання.
Ключові слова: адаптація, соціально-психологічна адаптація, соціалізація, дезадаптація, тривожність, конфліктність, спілкування, формування навичок спілкування, соціально-психологічний тренінг.
Проскурняк Е.И. Социально-психологическая адаптация учащихся младших классов вспомогательной школы-интерната. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.08. – специальная психология. – Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена одной из наименее разработанных в специальной психологии и коррекционной педагогике проблем – психологической адаптации умственно отсталых детей младшего школьного возраста в учебно-воспитательном процессе вспомогательной школы. В работе сделан теоретический анализ современных взглядов исследователей на сущность адаптации, охарактеризована ёё сложная структура, определены основные показатели процессов адаптации и дезадаптации, по которым можно судить об уровне их развития в зависимости от характера и направленности учебно-воспитательной работы вспомогательной школы.
Экспериментальным путем изучены сформированность коммуникативных навыков учащихся, состояние психологического климата в первичном коллективе, межличностные отношения в системах “ученик – ученик”, “ученик – учитель”, а также факторы, влияющие на дезадаптацию (тревожность, конфликтность и др.). На основании данных, полученных на констатирующем этапе, выделены уровни адаптации: высокий, средний, низкий. Понятие “уровень адаптации” рассматривается как характеристика сформированности психологической адаптации умственно отсталых учащихся к условиям жизнедеятельности во вспомогательной школе-интернате.
Дезадаптацию умственно отсталых учащихся определяют психические состояния – тревожность и конфликтность. Степени дезадаптации пропорциональны уровням адаптации.
Анализ результатов исследования позволил выявить закономерность: чем выше уровень адаптированности, тем меньше проявлений дезадаптации и менее выражены нарушения в межличностных отношениях, общении, поведении, проявлении личностных качеств. В контрольной группе общее количество межличностных контактов снизилось, а количество негативных контактов значительно возросло; в экспериментальной группе, наоборот, увеличилось количество положительных контактов, а негативных – сократилось.
Разработана адаптационно-развивающая программа для учащихся младших классов, направленная на уменьшение у них проявлений дезадаптации и развитие адаптационных возможностей. Впервые использован социально-психологический тренинг в процессе адаптации умственно отсталых учащихся младших классов вспомогательных школ-интернатов. Цель социально-психологического тренинга – адаптационная, которая содержит в себе обучающую, воспитательную, коррекционную, развивающую цели. Обучающая цель, с учетом особенностей развития умственно отсталых учеников младших классов, решается с помощью игровых заданий, с использованием этюдов, ситуаций, пантомимичных игр. Коррекционная цель направлена на коррекцию поведения учеников, межличностных отношений. Социально-психологический тренинг развивает коммуникативные навыки умственно отсталых учеников младших классов, воспитывает у них уважение к окружающим, формирует чувство причастности к группе, развивает осознание себя членом коллектива.
Тренинги способствовали эффективному приобретению коммуникативных навыков, улучшению невербальной коммуникации, психологического климата, формированию культуры социального поведения, снижению негативных контактов и, наоборот, увеличению позитивных. Особенности развития умственно отсталых детей выявили необходимость использования в тренинговой программе индивидуальных, групповых занятий и занятий в малой группе.
В результате использования в программе социально-психологического тренинга у учащихся снизились проявления тревожности, позитивно изменились эмоциональный настрой и эмоциональная окрашенность общения в коллективе. Полученные позитивные результаты свидетельствуют о правильности выбранных средств оптимизации социально-психологической адаптации.
Ключевые слова: адаптация, социально-психологичекая адаптация, социализация, дезадаптация, тревожность, конфликтность, общение, формирование навыков общения, социально-психологический тренинг.
Proskurnyak O.I. Social-psychology adaptation of mentally retarded children of junior classes of special boarding schools. – Manuscript.
The dissertation for the Candidate of Psychological Science degree by the speciality 19.00.08 – Special Psychology. – Institute of Special Pedagogic APS of Ukraine, Kyiv, 2004.
The dissertation contains the results of theoretical-experimental research on problem of social-psychology adaptation of mentally retarded children, which was worked out on the base of studying of psychological-pedagogical conditions of ensuring of correctional influence on pupils of junior classes of subsidiary boarding school in conditions of extra-curriculum upbringing work.
The essence of social-psychology adaptation of mentally retarded children is elucidated. Its structural components are determined and studied (intercourse, personal contacts, psychological climate). Also the manifestations of disadaptation are determined and studied.
The adaptation-development program for the pupils of junior classes is worked out. This program is directed on the obliteration of the developments of disadaptation and the development of the adaptation possibilities, increasing of adaptation level. The effectiveness of its application is proved.
Key words: adaptation, social-psychology adaptation, socialization, disadaptation, anxiety, confliction, communication, forming of communication skills, social-psychology training.