ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. І.І. Мечникова

Присяжнюк Оксана Ярославівна

УДК 811.111 – 342

ПРОСОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ТИПІВ БРИТАНСЬКОЇ ВИМОВИ

(експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі шести територіальних типів британської вимови)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

філологічних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Григорян Нектар Разміківна,

Одеський національний університет

ім. І.І. Мечникова,

завідувач кафедри теоретичної та прикладної

фонетики англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кухаренко Валерія Андріївна,

Одеський національний університет

ім. І.І. Мечникова, професор кафедри

лексикології та стилістики англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Ткаченко Людмила Леонідівна,

Херсонський державний університет,

завідувач кафедри романо-германських мов.

Провідна установа: Київський національний лінгвістичний

університет, кафедра німецької філології,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться „20” лютого 2004 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02. Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65026, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 19 січня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У фокусі даного дослідження перебуває регіональна варіативність англійської мови. Її вивчення має особливе значення через глобальне поширення англійської мови у сучасному світі, що зумовлює, з одного боку, уніфікацію, а з іншого - розмежування окремих діалектів у її складі.

Однак дотепер регіональна варіативність англійської мови не отримала належного відображення ні в дослідницькій діяльності, ні у практиці викладання. Більшість наукових робіт з даного питання присвячено опису й аналізу вимовної норми RP (Received Pronunciation), в той час як територіальним діалектам не приділялося достатньо уваги. У навчальних закладах – як в Україні, так і в Європі в цілому – навчання англійській мові як іноземній ведеться переважно на базі вимовної норми RP; використання інших варіантів не рекомендоване. Між тим знання особливостей окремих діалектів не лише розширює лінгвістичний світогляд учня й допомагає йому оцінити все багатство та різноманіття англійської мови, але й полегшує спілкування з жителями Великобританії, які є носіями того чи іншого діалекту. Інтенсивність міжнародних контактів в умовах глобалізації та розширення економічних, політичних, торговельних та культурних зв’язків між Україною, Великобританією та іншими англомовними країнами в даний період зростає.

Для території Британських островів характерна унікальна мовна ситуація, яка дає можливість вивчення регіональної варіативності англійської мови, привертаючи увагу як вітчизняних, так і закордонних дослідників. В останній час інтерес до вивчення територіальної та соціальної варіативності зростає. Різні аспекти територіальної варіативності англійської мови Великобританії вивчалися такими лінгвістами, як М.М. Гухман (1972), М.М. Маковський (1980), Д.А. Шахбагова (1986), О.І. Бродович (1988), G.L. Brook (1963), A.C. Gimson (1970), M. Wakelin (1972), J.C. Wells (1982), P. Trudgill (1984), D. Freeborn (1986) та іншими.

У працях Д.П. Венцкнуте (1974), О.С. Ахманової (1978), В.Г. Гака (1984), Г.М. Вишневської (1987), Т.В. Мошниної (1989), А.Д. Травкіної (2001), D. Abercrombrie (1965), R. Quirk (1969), E. Parrtridge (1980), D. Rosewarne (1984) тією чи іншою мірою розглядалися питання англійського вимовного стандарту RP. У 90-і роки з’явилися публікації про демократизацію RP (І.А. Вещикова, Т.В. Медведєва, М.Н. Козирева, В. Кулешов, S. Ramsaran, J. Maidment, T. Bex, S. Mckay, L. Grant, P. Kerswill та інші).

В останні роки усе актуальнішим стає соціолінгвістичний підхід до вивчення варіативної вимови. Цій проблемі присвячені монографії В.Д. Бондалетова (1987), А.Д. Швейцера (1983), Т.І. Шевченко (1990), Н.Б. Мечковської (1996), P. Trudgill (1984), J. Honey (1989), J. Crawford (1992), S. Romaine (1994).

Щодо систематичного вивчення інтонаційної варіативності, то більшість соціолінгвістів та діалектологів відмовляються від цього завдання, посилаючись на складність виокремлення дискретних одиниць в інтонації а, отже, типологічних узагальнень у цій галузі.

Дані, наявні в спеціальній літературі, свідчать про те, що регіональна варіативність інтонації реально співіснує поряд із соціальною та індивідуальною варіативністю. Слід відзначити, що дослідження окремих діалектів Великобританії відображені лише у нечисленних працях. Окремі спостереження шотландської та ірландської мелодики характерні для класичних робіт Д. Джоунза. Проведено аналіз соціо-територіальних особливостей інтонації жителів Ліверпуля (G. Knowles 1978) та Единбурга (G. Brown, K. Currie, J. Kenworthy 1980), Шотландії (Г.М. Скулановою 1987, J. Catford 1980), півночі Англії (J. Pellowe, V. Jones 1978), Уельсу (J.C. Wells 1970, C. Russ 1984, A. Thomas 1984, B. Williams 1986) та Ірландії (E. Jarman, A. Cruttenden 1976, E. Douglas-Cowie 1978, D. O’Muirithe 1978, J. Harris 1984, M. Murchu 1985), Йоркширу (A. Kellett 1992, P. Wright 1994) тощо.

Разом із тим, масштаби й рівень дослідження цієї проблеми зовсім не співвідносяться з її актуальністю та практичною значушістю. Відчувається, насамперед, відсутність робіт методологічного характеру та й узагальнюючих праць, що містили б всебічний та комплексний аналіз специфіки окремих діалектів Великобританії. Залишаються неопрацьованими багато питань із просодичної варіативності англійської мови.

Згідно із зазначеним, актуальність даного дослідження визначається тим, що вперше проведено комплексне дослідження територіальної та соціокультурної варіативності просодії англійського мовлення на Британських островах, а також визначено набір діагностичних ознак приналежності індивідуума до певної території або соціуму за характерними ознаками просодичного оформлення мовлення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планових наукових тем кафедри теоретичної та прикладної фонетики англійської мови ОНУ ім. І.І.Мечникова. Дисертація розроблялася в рамках комплексної теми „Дослідження звукового дискурса” (№ державної реєстрації 0101U005303). Тема дисертації затверджена вченою радою факультету РГФ, протокол № 4 від 20.12.2000 р.

Об’єктом дисертаційного дослідження є аудіально зафіксовані тексти англійського монологічного мовлення, спонтанні та підготовлені, записані в невимушеній обстановці та в студійних умовах.

Предметом дослідження є мелодичний, темпоральний та динамічний компоненти інтонації звукового мовлення, шести основних регіонів Великобританії (південь та північ Англії, Мідленд, Уельс, Шотландія, Ірландія) та їх акустичні кореляти (частота основного тону – ЧОТ, інтенсивність і тривалість).

Метою дослідження є вивчення варіативності регіонально диференційованих інтонаційних характеристик шести британських типів вимови із врахуванням загальнотериторіальної та регіональної мовної ситуації в їх історичній перспективі, а також встановлення набору діагностичних інтонаційних ознак кожного регіону.

Досягнення поставленої мети передбачає розвязання таких завдань:

- виявити теоретико-методологічні, концептуальні, соціолінгвістичні та історичні основи вивчення регіональної варіативності англійської мови у Великобританії;

- виокремити основні просодичні ознаки досліджуваних регіональних типів вимови на підставі аналізу мелодичних, динамічних та темпоральних характеристик мовлення;

- зясувати характер регіональної варіативності британського мовлення в залежності від впливу факторів соціального середовища (історичних, географічних та стратифікаційних);

- визначити типологічні та специфічні характеристики мелодики, динаміки та темпу вимови із залученням соціально-історичного контексту;

- охарактеризувати причинно-наслідковий механізм інтонаційних змін, сформований під дією територіальних та соціальних факторів.

Поставлені завдання зумовили використання комплексної методики дослідження, що містить: (1) метод теоретичного аналізу, який полягає а) в аналізі теоретичних робіт з лінгвістики, фонетики, фонології, мовознавства, соціолінгвістики, психології та з суміжних дисциплін; б) лінгвістичній інтерпретації даних, отриманих під час інструментального аналізу; (2) метод наукового спостереження, пов’язаний з суб’єктивним аналізом матеріалу дослідження, що включає аудиторський та експертний аналізи з метою відбору матеріалу для подальшого дослідження; (3) аудиторський аналіз, виконаний аудиторами-філологами, які володіють англійською мовою як іноземною, з метою визначення та опису фізичних ознак просодії територіальних типів вимови англійської мови; (4) метод інструментального аналізу, що полягає в електро-акустичному аналізі, який проводиться для опису об’єктивних фізичних параметрів просодії підгруп основних територіальних груп; (5) зіставний аналіз об’єктивних та суб’єктивних характеристик типів вимови; (6) статистичний метод, що полягає в математичній обробці та аналізі кількісних значень фізичних параметрів просодії територіальних типів вимови; (7) динамічний функціональний аналіз, який полягає у побудові узагальненого інтонаційного контуру (УІК), методика обчислення якого запропонована вченими Лабораторії експериментальної фонетики Одеського національного університету (Т.О. Бровченко, В.Г. Волошин, 1984).

Основним матеріалом дослідження слугували зразки читання стандартного тексту та спонтанного монологічного мовлення в 70 реалізаціях дикторів із шести діалектних ареалів Великобританії, чоловіків та жінок всіх основних вікових груп, представників вищого середнього, середнього середнього та нижчого середнього шарів суспільства.

Експериментальний матеріал являє собою записи, зроблені в невимушеній обстановці викладачами та студентами ОНУ під час мовних стажувань у Великобританії, а також зразки діалектного мовлення, зафіксовані британськими лінгвістами А. Хьюзом та П. Традгіллом і представлені у вигляді звукового додатку до їх книги “English Accents and Dialects”; також були використані записи носіїв діалектів, зафіксовані Дж. Уельсом і подані в ілюстрації до “Accents of English”, та записи семи діалектів, зроблені у Фонетичній Лабораторії Оксфордського університету та отримані нами через Інтернет. Цей проект був спеціально розроблений для фонетистів, що досліджують розбіжності між діалектами, він носить назву “English Intonation in the British Isles”.

Інформанти читають текст “Cinderella”, спеціально підібраний для дослідження територіальної варіативності вимови. Спонтанний монолог являє собою оповідання автобіографічного характеру або розгорнуте монологічне висловлювання за запропонованою інформанту тематикою. Це – професійна та побутова бесіда (особи, що беруть участь у досліді, розповідають про свою професію, діляться враженнями про дитячі роки, а також повідомляють про місце народження та отриману освіту). Загальна тривалість звучання аудіоматеріалу склала 180 хвилин.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- описано інтонаційні особливості всіх найважливіших регіонів Британських островів із застосуванням найновіших програм обробки звукового сигналу;

- отримано об’єктивні акустичні характеристики на базі використання комплексної методики вивчення варіативності просодії;

- системно розглянуто територіальну, соціальну та демографічну варіативність інтонації вказаних регіонів у сукупності всіх її компонентів, у залежності від впливу таких соціальних факторів: а) етно-географічного (місце постійного проживання та місце освіти, національність); б) статусу як постійної соціальної характеристики мовця (соціально-економічний стан, а також демографічні дані про стать і вік);

- встановлено набір діагностичних інтонаційних ознак для кожного з територіальних типів британської вимови.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в наступному:

- в дисертації обґрунтовано необхідність врахування соціальних характеристик інтонації в лінгвістичному аналізі як зумовлених власне комунікативною природою мови;

- для англійської діалектології як наукової дисципліни важливою є класифікація просодичних параметрів мовлення представників різних регіонів Великобританії;

- узагальнено досвід вивчення можливостей ідентифікації регіонального акценту в мовленні;

- для просодичної теорії виявлено типологічні характеристики просодичних систем у зв’язку з історико-географічними особливостями ареалу мовлення;

- вагомими є результати вивчення впливу соціальних факторів на посилення регіональних особливостей мовлення;

- визначено системоутворюючий характер функції ідентифікації мовця (соціально-територіальної, соціально-класової, соціально-групової), яка, в свою чергу, є складником комунікативної функції людини (в широкому розумінні).

Проведене дослідження засвідчує, що розгляд регіональних особливостей мовлення поза соціальним контекстом, тобто без урахування факторів стратифікаційного плану, що містять соціальний статус, рівень освіти, професію та демографічні ознаки статі та віку, спотворює картину просодичної варіативності, оскільки ступінь виразності регіональних рис варіюється в залежності від соціально-демографічних характеристик мовця та виду мовленнєвої діяльності.

Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у викладанні таких дисциплін, як соціолінгвістика, діалектологія, теоретична та практична фонетика англійської мови, на практичних заняттях з англійської мови, при написанні курсових та дипломних робіт. В курсах теоретичної фонетики, зокрема в розділах фоностилістики та соціолінгвістики, можуть бути відображені дані про соціально-історичну перспективу розвитку інтонаційної системи англійської мови, про комунікативні функції соціальної варіативності інтонації, про співвідношення її провідних компонентів у плані реалізації цих функцій. Представлений аналіз буде сприяти розширенню лінгвістичного світогляду студентів, розвитку діалектичного мислення.

Апробацію результатів дослідження здійснено на міжнародних наукових конференціях: „Функціональна лінгвістика. Підсумки та перспективи” (Ялта, 2002), „Актуальні проблеми теорії та практики навчання іноземних мов та літератури” (Херсон, 2002), „ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л. Скалкіна” (Одеса, 2002), „Мова і культура” (Київ, 2003), „Функціональна лінгвістика. Функціонування російської та української мов в епоху глобалізації” (Ялта, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 6 публікаціях (з них 3 у фахових виданнях), виконаних одноосібно.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків (загальний обсяг 214 стор., з них 173 стор. тексту), списку використаної літератури (328 позиції) та додатків.

У „Вступі” обґрунтовується актуальність обраної теми; визначаються об’єкт та предмет дослідження; формулюється його мета, основна гіпотеза, конкретні завдання та методи дослідження; розкривається наукова новизна, теоретична значущість та практична цінність роботи; дається характеристика матеріалу дослідження; описуються теоретичні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Теоретичні передумови дослідження територіальної варіативності англійського мовлення у Великобританії” викладаються вихідні теоретичні передумови дослідження територіальної варіативності британських типів вимови; дано історико-географічний огляд формування та розвитку англійських лінгвістичних ареалів, описується територіальне варіювання британських типів вимови в залежності від історико-географічних факторів; представлені основні теоретичні положення з питань взаємодії діалектів та орфоепічної норми; також розглядається соціолінгвістичний аспект проблеми.

У другому розділі „Просодія як об’єкт соціолінгвістичних досліджень” розглядається територіальне варіювання британських типів вимови в залежності від соціально-демографічних (стать, вік мовця, його приналежність до шару суспільства) та ситуативних факторів, що впливають на фонетичні особливості регіональної вимови; вивчаються можливості дослідження соціально-територіального варіювання просодії британського мовлення; виділяються вимовні особливості регіональних типів вимови у світлі найновіших фонетичних досліджень; вивчаються можливості дослідження соціотериторіального варіювання просодії англійського мовлення у Великобританії. Системний розгляд всіх компонентів інтонації переконує в наявності складної діалектичної єдності соціальної та територіальної, історико-географічної обумовленості виявлених інтонаційних характеристик.

Третій розділ „Методика та результати проведення експериментального дослідження територіальної варіативності англійської вимови у Великобританії” включає опис спільної методики проведення аудиторського та експериментально-фонетичного аналізів варіативності просодії територіальних типів британської вимови; містить характеристику конкретного експериментального матеріалу; також цей розділ присвячений опису та лінгвістичній інтерпретації результатів експериментально-фонетичного дослідження.

У „Висновках” узагальнюються дані проведеного експериментального дослідження.

„Додатки” містять зразок ідентичного тексту, що читають інформанти, зразки спонтанного монологічного мовлення, а також таблиці з результатами експерименту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У даному дослідженні були розглянуті проблеми дослідження територіальної варіативності британської вимови, а також історико-географічні та соціальні фактори, під впливом яких склалися сучасні вимовні типи в регіонах Великобританії.

Виходячи з того, що вимовні особливості будь-якого діалекту обумовлені суворими історичними та соціальними закономірностями, була вивчена історія формування та розвитку британських діалектів.

Для території Британських островів є характерною унікальна мовна ситуація, яка дає можливість вивчення діалектної варіативності англійської мови. У Великобританії діалекти представляють собою, як правило, територіально-замкнені різновиди мови, які протистоять нормованій літературній мові та обмежені сферою народно-розмовного мовлення. Діалекти виникають за наявності географічних перешкод (гори, ріки, ліса, болота і т.д.) та соціальних бар’єрів у системі спілкування: чим вищий бар’єр, тим різкіші розбіжності. Британський лінгвіст Д. Кристал визначає діалект як „варіант мови, який відрізняється від інших варіантів певним набором слів та граматичних структур на регіональному та соціальному рівнях”.

Незважаючи на урбанізацію країни, яка все збільшується, і зростання можливостей розповсюдження літературної мовної норми через засоби масової інформації, територіальні діалекти зберігають життєздатність. Але вони все більше витісняються у сферу сільського життя та стають засобом спілкування перш за все сільських мешканців, тобто має місце соціологізація територіального діалекту (обслуговування певної групи населення). У мовленні міського населення Великобританії останнім часом спостерігаються лише окремі діалектні особливості у вигляді вимовних варіантів.

Іншою тенденцією сучасного стану діалектів є розмивання міждіалектних меж, зближення та змішування діалектних рис. Результатом взаємного впливу норми та діалектів, що відображають стан більшості сучасних мовних систем, стала відсутність на Британських островах діалектів у чистому вигляді та зміна норми, яка в результаті зростання рівня освіченості населення, загальної демократизації суспільства та посилення норми через засоби масової інформації існує в соціумі у вигляді численних різновидів, що різною мірою інкорпорували діалектні риси.

Основний метод традиційної діалектології, що полягає в дослідженні мовлення сільського населення – споконвічних носіїв діалектів, – вже не дає об’єктивної картини сучасного стану діалектів. До того ж, сільське населення в сучасних індустріальних країнах складає меншість (у Великобританії за даними 1995 року 80% населення живе у містах). Якщо спочатку увага спеціалістів фокусувалася на вивченні місцевих, переважно сільських діалектів, що розглядалися в історико-географічній площині, то останнім часом все більше досліджень присвячується соціальній диференціації англійських діалектів, переважно, міських, у яких процеси фонологічних змін виражені найбільш виразно.

До останнього часу в англійській мові була комплексно описана лише норма RP (Received Pronunciation) у таких функціях: комунікативній, модально-емоційній, фоностилістичній та ритмоутворюючій. Разом з тим англійські соціолінгвісти (Дж. Уельс, 2000; П. Традгілл, 1992) наступним чином оцінюють ситуацію на Британських островах: орфоепічною нормою володіють лише 3% - 5%, за менш суворими вимогами – 10% населення. Орфоепічна норма, таким чином, у реальній мовленнєвій дійсності функціонує на тлі різноманітних територіальних та соціальних типів вимови, включаючи такі регіональні стандарти, як шотландський, північний та ірландський, носіями яких є освічені люди.

До цього слід додати, що процеси соціалізації територіальних діалектів та демографічних груп, що відбуваються на даний час у суспільстві, дають підстави говорити не про регіональні або соціальні типи вимови, а про соціально-територіальні типи вимови, у яких, на думку Т.І. Шевченко, вимовні особливості кожної людини постають як результат складної взаємодії факторів територіальної, стратифікаційної та ситуативної варіативності.

Отже, сучасна мовна ситуація на Британських островах характеризується протиставленням, з одного боку, високо престижної орфоепічної норми вимови, яка не пов’язана територіально з жодним районом (лише історично – з південним сходом) і яка виконує найважливіші соціальні функції, а з іншого - складної системи соціально-територіальних типів вимови, що включають у себе регіональні стандарти типу шотландського, північного та ірландського, які мають обмежені соціально-комунікативні функції.

Емоційно-оцінні реакції на територіальний акцент у мовленні мовця з боку як носіїв англійської мови, так і тих, хто вивчає її, неоднозначні: акцент може сприйматися як позитивно, так і негативно (Г.М. Вишневська, 1993). Однак у сучасному англійському суспільстві територіальні діалекти мають низьку соціальну оцінку, і численні носії діалектів намагаються позбутися акценту, присутність якого в мовленні може вплинути на ефективність їх мовленнєвої та професійної комунікації. Таким чином, тип вимови є показником соціально-класової та соціально-групової диференціації суспільства.

Необхідно відзначити, що єдність результатів та об’єктивна думка про яке-небудь просодичне явище можуть бути досягнуті при застосуванні єдиної методики дослідження. Більшість англійських робіт виконано методом слухового аналізу, при якому комплексне сприйняття мелодики повністю приписується дії висоти тону. Українські та російські дослідники (Т.О. Бровченко, 1978, 1986, 1997; Т.О. Бровченко, В.Г. Волошин, 1986; Т.І. Шевченко, 1990; М.В. Ганикіна, 1991; А.І. Багмут, Т.О. Бровченко, 1994; Т.С. Скопінцева, 1995, Є.А. Бабушкіна, 2000; Н.В. Пальченко, 2002) поєднують методи слухового (аудиторського) аналізу з інструментальним (інтонографічним або спектральним) аналізом, завдяки чому якості інтонації, що сприймається, розглядаються з точки зору їх фонетичної природи. Характерним є системний підхід, при якому інтонація визначається як єдність мелодичного, динамічного та темпорального компонентів, кожний з яких, у свою чергу, являє собою системне утворення (А.М. Антипова, 1984).

Аудиторський аналіз, який є одним з етапів комплексного аналізу, складається з трьох етапів, на кожному з яких групами аудиторів вирішувались конкретні задачі.

Аудиторський аналіз зразків читання та спонтанного мовлення в реалізаціях дикторів з різних лінгвістичних ареалів Великобританії дає підстави припускати, що територіальні типи британської вимови контрастивно протиставляються один одному за більшістю з розглянутих просодичних характеристик. Подальше дослідження просодії регіональних типів, проведене з допомогою інструментального аналізу, дозволило точніше визначити просодичні параметри ідентифікації мовлення британців, що проживають у діалектних регіонах країни.

Отримані під час електро-акустичного аналізу дані дозволяють простежити розбіжності в частотних, динамічних та темпоральних характеристиках у реалізаціях дикторів з 6 регіональних груп півночі та півдня Англії, Мідленду, Шотландії, Ірландії та Уельсу в двох видах мовленнєвої діяльності: читанні та спонтанному монолозі. Окрім регіональних груп, також були розглянуті перераховані вище характеристики в соціально-демографічних групах, розподіл до яких відбувався на підставі соціальних та вікових особливостей інформантів, а також їх приналежності до певної статі. В основу порівняльного аналізу лягли середньогрупові показники.

Проведене експериментально-фонетичне дослідження варіативності просодії шести територіальних типів британської вимови півночі та півдня Англії, Мідленду, Шотландії, Ірландії, Уельсу дозволяє зробити висновок, що просодія англійського мовлення є індикатором територіальної приналежності мовця, а мелодичний, динамічний та темпоральний компоненти просодії служать засобами для розпізнання регіонального мовлення. При цьому ступінь виразності регіональних рис варіюється в залежності від соціально-демографічних характеристик мовця та виду мовленнєвої діяльності.

Аналіз діапазону ЧОТ виявив такі особливості:

1 ) в регіональних групах. В читанні найширший діапазон ЧОТ у чоловічих регіональних групах демонструють представники півдня Англії та Уельсу, далі йде Ірландія та Шотландія. У групах Мідленду та півночі Англії спостерігається звуження діапазональних характеристик мовлення. При цьому найвужчий діапазон відмічено у північній регіональній групі. Жіночі регіональні групи в читанні демонструють більш широкий діапазон ЧОТ, ніж чоловічі групи (див. рис. 1). У спонтанному монологічному мовленні чоловіки з Уельської територіальної групи демонструють найширший діапазон голосу, далі йде південь Англії. Діапазон голосу представників півночі Англії та Шотландії є найвужчим у порівнянні з іншими територіальними групами. Показники діапазону ЧОТ мовлення дикторів Ірландії та Мідленду посідають проміжні величини. В монологічному мовленні діапазон голосу жіночих груп ширший, ніж при читанні. Найширший діапазон відзначений у представниць Уельсу та півдня Англії, найвужчий – у представниць півночі Англії та Ірландії. Інші групи не представляють контрастні дані;

2) в чоловічих та жіночих групах. Жінки характеризуються більш широким діапазоном голосу практично у всіх регіонах Великобританії. В цілому, у чоловіків і у жінок відзначається більша варіативність діапазону в залежності від виду мовленнєвої діяльності: у спонтанному мовленні діапазон значно ширший, ніж у читанні;

3) у вікових групах. Показники ЧОТ варіюються в залежності від вікових особливостей інформантів та виду мовленнєвої діяльності. В читанні показники ЧОТ для різних вікових груп дикторів демонструють, що діапазон чоловічих голосів має тенденцію до розширення з віком. У спонтанному мовленні зберігається тенденція до розширення діапазону голосу з віком, однак найбільше значення діапазону голосу проявляють чоловіки вікової групи 40-49 років, а молодь та представники найстаршої вікової групи демонструють майже однаковий діапазон;

F0 (Гц) диктори - чоловіки F0 (Гц) диктори - жінки

500 _ 500 _

_ _

400 _ 400 _

_ _

300 _ 300 _

_ _

200 _ 200 _

_ _

100 _ 100 _

50 50

пр/шк шкала ядро п/яд пр/шк шкала ядро п/яд

Мідленд Уельс Південь Англії Ірландія

Шотландія Північ Англії

Рис. 1. Моделі тональних контурів різних територіальних типів вимови.

4) в соціальних групах. В соціальних групах простежується явна тенденція до розширення діапазону голосу з підвищенням соціального статусу мовця.

Динамічні характеристики:

1) в регіональних групах. Максимальні показники пікової інтенсивності у читанні у чоловіків спостерігаються в мідлендській та південній регіональних групах (див. рис. 2). Група дикторів із Шотландії продемонструвала найнижче значення пікової інтенсивності. В жіночих регіональних групах найвищий показник відзначений у дикторів з регіональної групи Уельсу, мінімальний – у групі Ірландії. У спонтанному мовленні у чоловіків максимальний показник пікової інтенсивності відзначений у південній регіональній групі, мінімальний – у групі Ірландії. У жінок максимальний показник зафіксований у південній групі, мінімальний – у північній групі. Інші дані є проміжними величинами;

2) у чоловічих та жіночих групах. Показники середньоарифметичних значень пікової інтенсивності у чоловічих групах переважають відповідні показники жіночих груп в обох видах мовленнєвої діяльності, що зумовлено розбіжностями в чоловічому та жіночому артикуляційному укладах. У спонтанному мовленні показники середньоарифметичних значень пікової інтенсивності нижчі, ніж при читанні;

3) у вікових групах. Результати електро-акустичного аналізу дозволяють зробити висновок про вплив вікового фактору на характер реалізації інтенсивності в різних видах мовленнєвої діяльності. У читанні відзначена тенденція зменшення показника пікової інтенсивності у міру збільшення вікових характеристик мовця; у спонтанному мовленні найбільш рівні показники інтенсивності відзначені у дикторів середнього віку, тоді як молодіжна та старша вікові групи проявили схожість вимовних рис (див. рис. 3);

А (дБ) А (дБ)

80 - 76 80 - 76

- 75 72 - 71 70

70 - 70 - 69

- 60 - 63

60 - 56 57 60 - 60 60

- 53 52 53 60 - 54

50 - 52 45 50 -

- -

40 - 37 35 40 -

- -

30 - 30 -

- -

20 - 20 -

- -

10 - 10 -

- -

0 0

Північ Мід- Шот- Ір- Уельс Південь 19-29 30–39 40–49 50-60 років

Англии ленд ландія ландія Англії

- Чоловіки - Жінки

Рис.2. Середньоарифметичні значення пікової Рис.3. Середньоарифметичні значення інтенсивності в регіональних групах пікової інтенсивності у вікових групах

4) у соціальних групах. В читанні чоловіки демонструють досить рівні показники пікової інтенсивності у всіх соціальних групах, що розглядаються нами, тоді як мовлення жінок відзначається контрастністю характеристик у групах інформантів високого середнього та низького середнього класів, у яких відмічено збільшення інтенсивності у міру зростання соціального статусу. У спонтанному мовленні тенденція збільшення пікової інтенсивності паралельно збільшенню статусних показників спостерігається у чоловічих групах, а у дикторів-жінок відзначено протилежний результат (див. рис. 4).

Темп є одним з найважливіших факторів, що обумовлюють якість сприйняття та розуміння мовлення. Виходячи з того, що середня довжина складу (СДС) є одним з акустичних корелятів темпу, розглянемо варіювання цієї просодичної характеристики.

1) В регіональних групах. В читанні у чоловічих регіональних групах найменше значення СДС – у дикторів півночі Англії, найбільше – у дикторів Мідленду, Уельсу та Ірландії (див. рис. 5). Інші групи складають проміжні величини: південь Англії та Шотландія. В жіночих групах найменше значення СДС відмічено у дикторів півночі Англії та Шотландії, найбільше – у дикторів Мідленду та Уельсу.

А (дБ) t (мс)

80 - 78 76

- 68

70 - 65 64 400 -

- 61 -

60 - 56 5 -

- -

50 - 45 300 -

- -

40 - 37 - 246 217 217 240 237

- - 205 226 203 224 220

30 - 200 - 190 201

- -

20 - -

- -

10 - 100 -

- 50 -

0

вищий середній нижчий класс Північ Мід- Шот- Ірлан- Уельс Південь

середній середній середній Англії ленд ландія дія Англії

- Чоловіки - Жінки

Рис.4. Середньоарифметичні значення пікової Рис. 5. Середньоскладова довжина в

інтенсивності в соціальних групах регіональних групах.

У спонтанному мовленні відзначено збіг у характері розподілу показника СДС в чоловічих та жіночих регіональних групах, у яких мінімальне значення цієї характеристики відзначено у дикторів Ірландії та півночі Англії, а максимальне – у дикторів півдня Англії, потім йдуть диктори з Уельсу та Мідленду. Показники по інших групах не є контрастними величинами. В цілому, темп спонтанного мовлення швидший, ніж темп читання ідентичного тексту;

2) у чоловічих та жіночих групах. Дані свідчать про те, що у видах мовленнєвої діяльності, які нами розглядаються, темп мовлення жінок трохи вищий, ніж у чоловіків. Темп спонтанного мовлення швидший у більшості реалізацій порівняно з читанням;

3) у вікових групах. Зіставлення отриманих даних по вікових групах виявляє послідовне уповільнення темпу із збільшенням вікової категорії мовця (див. рис. 6);

4) в соціальних групах. Аналіз темпоральних характеристик мовлення в соціальних групах виявив збільшення показника середньоскладової довжини а, отже, уповільнення темпу мовлення з підвищенням соціального статусу інформантів (див. рис. 7).

t (мс) t (мс)

- -

300 - 263 300 -

- 246 - 263

- 222 233 - 232 230

- 2 217 215 214 - 226 213

200 - 202 200 - 200

- -

- -

- -

100 - 100 -

50 - 50 -

19-29 30-39 40-49 50-60 років вищий середний нижчий клас

середній середній середній

- Чоловіки - Жінки

Рис. 6. Середньоскладова довжина у вікових групах Рис. 7. Середньоскладова довжина в

соціальних групах

Висновки

1. Інтонація постає як багатокомпонентне системне утворення, яке в різних соціально-територіальних типах вимови зберігає різні риси своєї еволюції як результат взаємодії народно-розмовної та соціокультурної традицій в англійській мові. Соціальне та регіональне в характеристиках окремих груп мовців складним, опосередкованим шляхом переломлюється в інтонації, перебуваючи у постійній діалектичній єдності. Інтонаційний контур, таким чином, у сукупності своїх мелодичних, темпоральних та динамічних характеристик являє собою соціокультурну, територіально та історично зумовлену категорію.

Понадсегментний рівень територіальних типів вимови є стійким лінгвістичним показником, на підставі якого можна скласти, по-перше, уявлення про сучасну картину лінгвогеографічного різноманіття ареалу, а по-друге, прослідкувати напрямок та особливості фонетичних розбіжностей, що спостерігаються у сучасному стані мови.

Проведений експеримент доводить, що для об’єктивного відбиття сучасного варіювання англійської інтонації на Британських островах необхідно брати до уваги вплив історико-географічних факторів на інтонацію мовців даного регіону та враховувати фактори соціальної і ситуативної варіативності мовлення.

2. Дані проведеного електро-акустичного аналізу за допомогою комп’ютерної програми “WinCECIL”дозволяють описати вимовні особливості регіональних типів півночі Англії, Мідленду, Шотландії, Ірландії, Уельсу та півдня Англії на підставі дослідження мелодичних, динамічних та темпоральних характеристик мовлення. Різнобічне та повне уявлення про регіон можна отримати, тільки враховуючи сполучуваність всіх ознакових параметрів звукового мовлення. На підставі варіативності отриманих показників у даному дослідженні встановлено набір ознак, що діагностується для кожного регіону.

Північ Англії:

1) у читанні: найвужчий діапазон ЧОТ; найбільш вирівняний, пологий характер мелодичних змін; схожість висхідного та спадного руху тону по крутизні; середній рівень інтенсивності; вузький діапазон інтенсивності; сильнопочатковий рівень інтенсивності; середній темп мовлення;

2) у спонтанному мовленні: звужений мелодичний діапазон; мелодичний контур з рівновиділеним початком та кінцем; середній рівень інтенсивності; сильнопочатковий контур інтенсивності; середній темп мовлення.

Мідленд:

1) у читанні: середній діапазон ЧОТ; середня варіативність руху ЧОТ, середньої крутизни зміни руху у мелодичному контурі; маловаріативний характер руху ЧОТ у контурі; середній рівень інтенсивності; середній діапазон інтенсивності; сильнопочатковий контур інтенсивності; середній темп мовлення;

2) у спонтанному мовленні: середній мелодичний діапазон; мелодичний контур з рівновиділеним кінцем та початком; середній рівень інтенсивності; сильнопочатковий контур інтенсивності; швидкий темп мовлення.

Шотландія:

1) у читанні: звужений діапазон ЧОТ; більш рівний та згладжений характер мелодичних змін ЧОТ; більша частотність вживання хвилеподібних шкал; середній діапазон інтенсивності; сильнопочатковий контур інтенсивності; середній темп мовлення;

2) у спонтанному мовленні: середній мелодичний діапазон; сильнопочатковий мелодичний контур; середній рівень інтенсивності; сильнокінечний рівень інтенсивності; швидкий темп мовлення.

Ірландія:

1) у читанні: дуже вузький діапазон ЧОТ; низька варіативність мелодичних конфігурацій; схожість висхідного та спадного руху тону по крутизні; сильнопочатковий мелодичний контур; загальна згладженість мелодичного контуру з превалюванням монотону; швидкий темп мовлення;

2) у спонтанному мовленні: звужений мелодичний діапазон; сильнопочатковий мелодичний контур; середній рівень інтенсивності; сильнокінечний рівень інтенсивності; швидкий темп мовлення.

Уельс:

1) у читанні: широкий діапазон ЧОТ за рахунок високого підйому у початковій частині контуру; превалювання висхідного руху ЧОТ над спадним як результат початкового підйому у мелодичному контурі; сполучення використання поступово-спадного та більш хвилеподібного руху ЧОТ; уповільнений темп мовлення;

2) у спонтанному мовленні: широкий мелодичний діапазон; сильнопочатковий мелодичний контур; розширений рівень інтенсивності; сильнокінечний контур інтенсивності; уповільнений темп мовлення.

Південь Англії:

1) у читанні: широкий діапазон ЧОТ; значна порізаність мелодичного контуру; сильнокінечний мелодичний контур; використання монотону у мелодичному контурі; сильнопочатковий контур інтенсивності; швидкий темп мовлення;

2) у спонтанному мовленні: широкий мелодичний діапазон; сильнокінечний мелодичний контур; розширений діапазон інтенсивності; сильнокінечний контур інтенсивності; швидкий темп мовлення.

3. Встановлено, що діапазон ЧОТ, інтенсивність та темп можуть служити засобами соціально-групової ідентифікації мовця, тобто є індикаторами явищ соціального плану, перебуваючи в прямій кореляції з показниками соціального статусу, віку, статі та рівня освіти. Експеримент підтвердив роль діапазону як соціокультурної характеристики, так і у міру зростання соціального статусу та віку дикторів спостерігалося підвищення показника діапазону ЧОТ.

4. Темпоральний компонент просодії британської вимови є інформативним показником регіонального мовлення і показником змін у соціальному плані: із збільшенням віку та статусу мовця темп уповільнюється.

5. Своєрідність британської просодії проявляється також у гендерному аспекті: британські чоловіки поступаються жінкам у ширині діапазону голосу.

6. Протиставлення читання та спонтанного мовлення виявило той факт, що спонтанний монолог продемонстрував більшу ступінь прояву територіальних характеристик просодичного плану у мовленні носіїв різних регіональних типів вимови, ніж це було відзначено у читанні.

7. Соціальні фактори вертикального, тобто стратифікаційного плану, можуть рішуче затьмарювати, знижувати ступінь виразності або зовсім нейтралізувати будь-яку тенденцію історико-географічного плану. Випадкова вибірка інформантів обмежує можливості категоричного судження про репрезентативність усіх груп населення на такому значному просторі, як шість регіонів Великобританії. Разом з тим, наші дані про соціальний статус інформантів однозначно свідчать про те, що соціальні фактори превалюють за ступенем впливу на просодію у порівнянні з територіальними.

Основні положення дисертації відображені у наступних публікаціях авторки:

1. Присяжнюк О.Я. Вариативность тональной организации спонтанных монологов пяти региональных типов британского произношения // Записки з романо - германської філології. – Одесса: Латстар, 2002. – Вип. 11. – С. 232 – 240.

2. Присяжнюк О.Я. Варьирование темпа речи в региональных диалектах Великобритании // Записки з романо – германської філології. – Одесса: Латстар, 2002. – Вип. 12. – С. 154 – 162.

3. Присяжнюк О.Я. Сопоставление темпа спонтанной речи и чтения мужчин и женщин в региональных диалектах Великобритании // Пiвденний архів. Фiлологічнi науки: Збірник наукових праць. Випуск ХХ. – Херсон: ХДУ, 2003. – С.188 – 192.

4. Присяжнюк О.Я. Особенности темпоральной организации диалектной речи // Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы. Ялта, 30 сентября – 4 октября 2002. – Симферополь: Крым Фарм Трейдинг, 2002. – С. 67 – 69.

5. Присяжнюк О.Я. Варьирование мелодического компонента интонации в чтении и спонтанной речи // IІI Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л.Скалкіна. 19-20 грудня 2002 р. - Одесса: Астропринт, 2002. – С.163 – 167.

6. Присяжнюк О.Я. Гендерные особенности региональной интонации Великобритании // Х международная конференция по функциональной лингвистике. “Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации”. Ялта, 29 сентября – 4 октября 2003. – Симферополь: Доля, 2003. – С. 269 – 270.

Анотація

Присяжнюк О.Я. Просодичні особливості територіальних типів британської вимови (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі шести територіальних типів британської вимови). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2004.

Пропонована дисертація виконана у руслі сучасної англійської діалектології. У проведеному експериментально-фонетичному дослідженні вперше описано інтонаційні особливості всіх найважливіших регіонів Британських островів із застосуванням найновіших програм обробки звукового сигналу; отримано об’єктивні