2. Методика діагностики, виступаючи засобом виявлення особливостей комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини в різні періоди дошкільного віку, дає можливість пояснити різні факти психічного розвитку дитини, що проявляються в поведінці, свідомості, особистісних якостях у звязку із закономірностями розвитку базових новоутворень, що відображають досягнення дитини у мовленнєвій комунікації.

3. Взаємозалежні прояви мовленнєвих досягнень і характеристика їх особливостей у дошкільника дозволяють визначити їх якісну своєрідність і відмінність у різні періоди дитинства (молодший, середній, старший дошкільний вік). Центральним досягненням комунікативно-мовленнєвого розвитку молодшого дошкільника є сформованість інтересу до людини і форм взаємодії з нею, а також засвоєння експресивно-мімічних засобів контакту. Розмаїтість, широта, дієвість емоційних проявів через невербальні способи комунікації свідчать про оволодіння дитиною емоційно-особистісною формою спілкування, центральним об'єктом якого є людина з усім багатством емоцій та почуттів. Емоційні прояви забезпечують комунікативну спрямованість на навколишній світ, відкритість досвіду дорослих та однолітків. Тому середній дошкільний вік – це період зростання когнітивної складності мовленнєвої поведінки. Когнітивно-лінгвістичний рівень досягнень дитини пов'язаний із засвоєнням відносин “людина - ситуація” і “мовна форма - значення”. Мовлення стає об'єктом маніпуляції, усвідомлення, мовотворчості. Творчість у спілкуванні – це обов'язкова норма психічного розвитку дитини середнього дошкільного віку. Сформованість різних форм мовленнєвих висловлювань забезпечує дитині реалізацію потреб спілкування, подальший розвиток та ускладнення ділових і пізнавальних форм взаємодії, способів та процесів мислення. Комунікативні та когнітивно-лінгвістичні досягнення попередніх років дитинства дають старшому дошкільникові можливість вибирати адекватні засоби спілкування із широким колом партнерів (близькі, незнайомі дорослі, однолітки, малюки). Розвиненість якостей особистісного рівня мовленнєвого онтогенезу (ставлення до людей і самого себе, широта і дієвість мотивів спілкування, риси характеру, що мають прояв у спілкуванні) дозволяють дитині свідомо й довільно користуватися невербальними й мовленнєвими способами для успішної взаємодії. Необхідність повного і якісного розвязання задач комунікації висуває вимоги звязності та логічності мовленнєвих висловлювань, що підвищує рівень довільної регуляції спілкування.

4. Узагальнені теоретичні та емпіричні дані про вікові психологічні особливості мовленнєвого онтогенезу дитини (молодший, середній, старший дошкільний вік) через прояви закономірностей становлення дитини як субєкта спілкування та діагностика цього психологічного явища можуть стати основою для пошуків гармонізуючих впливів на психічний розвиток дитини, прогнозування та корекції труднощів взаємодії малюка з оточенням.

5. Психолого-педагогічна модель взаємодії педагога з дітьми, спрямована на формування мовного спілкування дитини з дорослими та однолітками складається з: психолого-педагогічної діагностики; постановки педагогічних завдань; організації діяльності вихованців; аналізу динаміки та рівнів їх активності, а також корекції розвитку; прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному та груповому рівнях. Система навчання спілкування відображає логіку розгортання спільного задуму (проекту), коли дитина вчиться сприймати ззовні та визначати мету діяльності, знаходити адекватні засоби її реалізації, проявляти вольове зусилля в досягненні мети й наполегливе прагнення бути творцем своєї життєдіяльності. Тому в основі організації взаємодії дорослого з дітьми використовуються методи: створення мотивації діяльності; організації пізнавальної діяльності дітей, спрямованої на здобуття нової інформації, необхідної для реалізації задуму; репродукції знань та формування вмінь і навичок; систематизації й узагальнення здобутих знань; організації творчої діяльності.

6. Пропонована модель взаємодії дорослого з дитиною зорієнтована на повноцінний розвиток загальнолюдських здібностей дитини - комунікативних, інтелектуальних, образотворчих і тому може виступати основою професійної підготовки педагогів та психологів до роботи з дітьми в умовах реалізації принципів особистісно орієнтованого виховання та навчання.

7. Комунікативний підхід до педагогічного керівництва мовленнєвим розвитком дитини виражений у зміні цілей, завдань, принципів та дидактичної одиниці розвитку спілкування, продемонстрував ефективність, високу результативність, стабільність, тривалість здобутих результатів, можливість використання пропонованої моделі педагогічними колективами й окремими педагогами дошкільних навчальних закладів у практичній роботі з дітьми.

Перспектива досліджень проблеми:

Подальше вивчення комунікативно-мовленнєвої лінії психічного розвитку дитини в період дошкільного віку відкриває широку перспективу теоретичних і прикладних досліджень у контексті різних психологічних, соціальних і педагогічних напрямків. Запропонована психолого-педагогічна модель взаємодії педагога з дитиною, спрямована на формування постійного інтересу до системи “людина - навколишній світ”, дає змогу актуалізувати завдання збереження переваг та особливостей дитячого егоцентричного та антропоморфного світосприймання, спрямовуючи увагу на розвиток взаємозалежних механізмів децентрації (комунікативної, когнітивної, особистісної), що водночас виступають механізмами розширення світогляду дитини. Важливим напрямком у руслі позначеної проблеми є дослідження впливу проектування діяльності дорослого з дитиною згідно із запропонованою моделлю на вікові досягнення комунікативно-мовленнєвого розвитку. Комунікативний підхід можна покласти в основу вдосконалення та розвитку в дітей розумових операцій та функцій мислення через освоєння різних одиниць мовленнєвих висловлювань. Перспективним видається вивчення впливу різних видів діяльності дитини на її комунікативно-мовленнєвий розвиток, а також зворотний вплив розвитку функцій мовлення (фатичної, експресивної, номінативної, регулювальної) на змістовні і структурні компоненти діяльності дитини.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Монография: Пироженко Т.А. Коммуникативно-речевое развитие ребенка. –К.: Нора-принт, 2002.-308с. (Рекомендована к печати Ученым советом Института психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, протокол №7 от 01.07.02./ Рецензенты В.А.Моляко, Е.Л.Кононко, В.В. Рыбалко).

2. Навчальні посібники, розділи в підручниках і навчальних посібниках:

2.1. Програми середніх спеціальних закладів: Методика розвитку мовного спіл-кування. Спеціальність “дошкільне виховання”/ укл. Т. О. Піроженко.-К., ІСДО, 1994 р.-28с.

2.2. Програми педагогічних коледжів і педагогічних училищ. Теорія та методика розвитку мовлення і навчання грамоти. Для спеціальності “Дошкільне виховання”, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр.- К,.2003.//Лист Міністерства освіти і науки України №14/18.2-664 від 08.04.2003р.

2.3. Учите малыша общаться с детьми и взрослыми. К., 1995. - 65 с. (в соавт.: С. Е. Ку-лачковская, С. А. Ладывир)

2.4. Сьогодення майбутнього школяра. К., 1998.- 88 с. (в співавт.: С. Є. Ку-лач-ківсь-ка, С. Д. Ладивір)

2.5. Дошкільне дитинство: особливості розвитку. Психологічні вікові харак-теристики дітей//Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку – В кн.: Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку.//К., 1999. С.15-21.

2.6. Мовленнєве зростання дошкільника // Науково-методичний посібник. К.: Грай-лик, 1999.- 40с.

2.7. Альбом розвивальних ігор та вправ для дітей віком 3-4років. К., Нора-прінт, 2001.– 70 с. (у співавт.: С. Є. Ку-лач-ківсь-ка, Т. Л. Гурковська, І. І. Карабаєва, С. В. Куз-нецова, Л. І. Літвін, Л. Г. Подоляк).

2.8. Особистість дошкільника: надії та перспективи розвитку // Науково-мето-дич-ний посібник / Заг. ред. Т. О. Піроженко.- Київ-Житомир, 2002.- Ч.1.- 52 с.; Ч. .- 88 с;

2.9. Психічний розвиток дитини дошкільного віку: досвід роботи сучасного до-шкільного закладу.- Запоріжжя: ЛІПС ЛТД, 2003, -168с.

2.10. Методи вивчення психічного розвитку дошкільника: Науково-методичний посібник /За ред.С.Є.Кулачківської, - К.: Світич, 2003.- 79с.

2.11. Компетентність дошкільника у мовленнєвій та логіко-математичній діяль-ності // Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод.посіб./Наук.ред.О.Л.Кононко.-К.:Ред.журн.“Дошкільне виховання”, 2003.- 243с., С.177-182.

Статті:

3.1. Психологічна характеристика коммунікативно-мовленнєвої здібності до-шкіль-ника.// Українська психологія: сучасний потенціал - Матеріали четвертих Костю-ківських читань.25 вересня1996р.,-К.,1996,-II т.-С.332-338.

3.2. The development of communikative and verbal abilities of senior preschool children. //XXVI International Congress of Psychology.Montreal.Canada,August,16-21, 1996.- С.338.

3.3. Проблемы защиты психического здоровья детей дошкольного воз-рас-та. // Экологическая антропология, вып.2. Под ред. Акад. БАЭА Белоокой Т. В. Меж-дународное издание, Минск-Люблин-Лодзь, -1997, - с. . (в соавт.: С. Е. Ку-лачковская, С. А. Ладывир)

3.4. Особенности психического развития дошкольников, проживающих в зонах повышенного радиологического контроля. // Экологическая антропология. Вып.2. Под ред.акад. БАЭА Белоокой Т.В. Международное издание, Минск-Люблин-Лодзь, 1997.- с. 339-342. (в соавт.: С. Е. Ку-лачковская, С. А. Ладывир)

3.5. Особливості психічного розвитку дошкільників (6-7роки життя). Актуальнї проблеми психологїї. Науковї записки вип.19., Київ,1999. С. . (в співавт.: С. О. Ладивір, С. Є. Кулачківська, О. О. Вовчик-Блакитна та ін.)

3.6. Особливостї психїчного розвитку дошкїльникїв (5 рік життя). Актуальнї проб-леми психологїї. Науковї записки вип. 19., Київ, 1999. С. . (в співавт.: С. О. Ла-дивір, С. Є. Кулачківська, О. О. Вовчик-Блакитна та ін.)

3.7. Дошкільнятам про війну та мир// Дошкільне виховання. 2000. № . -С.3.

3.8. Педагогічні інновації: критерії оцінки//Дошкільне виховання.2000. № . - С.3-4.

3.9. Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дітей//Дошкільне виховання. 2001. № . С. 10-11.

3.10. Розвиток мовленнєвого спілкування//Дошкільне виховання. Палитра педа-гога, 2001. № . с. .

3.11. Інноваційна психолого-педагогічна діяльність: нові підходи// Дошкільне ви-хо-вання. 2001. № . с. .

3.12. Методи діагностики та корекції мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку//Практична психологія та соціальна робота.2001. №10. С.14-20.

3.13.Когнітивні та особистісні складові мовленнєвого розвитку дитини. Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генезу особистості в контексті навчання і виховання. (Збірник наукових статей) /За загальною редакцією С. Д. Мак-сименка – К.: Нора-прінт, - 2001 .с.135-139.

3.14. Найголовніше - гармонізувати середовище // Дошкільне виховання. 2002.№ 11. С.3-4.

3.15.Личностное развитие дошкольника в новых педагогических технологиях // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. – Т. ІІ. – К.: Міленіум, 2002, -412с., -С.204-208.

3.16.Мовленнєвий розвиток дошкільників що виховуються в закладах різного типу освіти //Актуальні проблеми психології. Т.ІY.Проблема розвитку дошкільника в інноваційних системах виховання. Збірник наукових статей./За загальною редакцією проф. С.Д.Максименка та С.Є.Кулачківської.—К.; Нора-прінт, 2002.-78с. –С.37-51.

3.17.Школа поведінки в надзвичайних ситуаціях. //Дошкільне виховання. Палітра педагога. 2002, №4, С. 3-8.

3.18.Мовленнєвий розвиток дитини в сучасному дошкільному закладі //Психологія. Збірник наукових праць.-К.:НПУ імені М.П.Драгоманова, випуск 19, 2003.-264с.-С.164-172.

3.19.Мовленнєва генеза в особистісному вимірі //Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України./за ред.Максименка С.Д.-К.:2002. Т.IY, ч.7.-332с.-С.192-199.

3.20.Професійна підготовка педагога до взаємодії з дітьми// Актуальні проблеми психології. Т.I.:Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб.наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України/ за ред.Максименка С.Д., Карамушки Л.М. –К.:Міленіум, 2002.-Ч.8.-320с. -С.133-140.

3.21.Гуманізація відносин дитини з оточенням як фактор збереження психічного здоровя //Дошкільне виховання. 2002. № 11.С.3-4.

3.22.Чи не спрощуємо можливості дитини?//Дошкільне виховання. 2003. №5.-С.10-11.

3.23.Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку// Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України /За ред. академіка С.Д.Максименка.-К., Нора-Друк, 2003.- Вип.23.-436с., С.281-293.

Піроженко Т.О. Психологія комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія.- Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2004.

У дисертації досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності і самореалізації дитини через генезис мовлення, розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, діагностична експертиза рівня мовленнєвого розвитку дитини з позиції комунікативного напрямку, авторську методику обстеження в єдності емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвистичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності в розвитку компетентності дитини в сфері мовної комунікації, описано авторську модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програма і методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників у особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано фактори оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку, представлено перспективи досліджуваної проблеми.

Ключові слова: комунікативно-мовленнєвий розвиток, конативні, когнітивно-лінгвистичні, особистісні властивості мовлення, соціальна, когнітивна, мовленнєва компетентність дитини, спілкування, взаємодія, психолого-педагогічне проектування взаємодії вихователя з дітьми.

Пироженко Т.А. Психология коммуникативно-речевого развития ребенка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.07.- педагогическая и возрастная психология.- Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2004.

В диссертации исследована проблема коммуникативно-речевого развития ребенка дошкольного возраста, осуществлен интеграционный подход к оценке состояния личностной активности и самореализации ребенка через генезис речи.

Онтогенез коммуникативно-речевого развития ребенка дошкольного возраста является многоуровневой системой признаков психического становления ребенка как субъекта общения и проявляет себя на поведенческом, (конативном), когнитивно-лингвистическом, личностном уровнях. Побудительные внутренние инстанции коммуникации - потребности, мотивы, ценностные ориентации в сфере отношений с людьми, самооценка и ожидания ребенка со стороны взрослых, выступая в качестве движущих сил коммуникативно-речевого развития, демонстрируют саморазвитие психической активности ребенка дошкольного возраста, и, тем самым, указывают на исследуемый предмет в качестве важнейшей характеристики личностного развития.

Взаимозависимые проявления речевых достижений ребенка в различные периоды дошкольного детства указывают на качественное своеобразие эмоционально-волевых, когнитивных, творческих характеристик речи. Центральным достижением коммуникативно-речевого развития младшего дошкольника является сформированность интереса к человеку и формам взаимодействия с ним, где центральным объектом внимания выступает человек со всем богатством переживаний, что ведет к усвоению экспрессивно-мимических средств контакта. Конативные достижения младшего дошкольника обеспечивают формирование таких личностных качеств как коммуникативная направленность к окружающему миру, открытость опыту взрослых и сверстников, что, в свою очередь приводит к возрастанию когнитивной сложности речевого поведения ребенка среднего дошкольного возраста. Когнитивно-лингвистический уровень достижений ребенка связан с усвоением отношений “человек-ситуация” и отношений “языковая форма-значение”. Язык становится объектом манипуляции, осознания, речетворчества. Сформированность различных форм речевых высказываний, адекватных ситуации и партнерскому окружению, обеспечивает ребенку реализацию потребностей общения, дальнейшее развитие и усложнение деловых и познавательных форм взаимодействия, развитие способов и процессов мышления, творчество в речевом общении. Коммуникативные и когнитивно-лингвистические достижения младшего и среднего дошкольного возраста позволяют старшему дошкольнику выбирать адекватные средства общения с широким кругом партнеров (близкие, незнакомые взрослые, ровесники, малыши). Необходимость полного и качественного решения задач коммуникации предъявляет требования связности и логичности речевых высказываний ребенка, что, в свою очередь, развивает уровень произвольной регуляции общения.

В работе представлены критериальные оценки, диагностическая экспертиза уровня речевого развития ребенка с позиции коммуникативного направления, авторская методика обследования в единстве эмоционально-волевых, когнитивных, творческих качеств речи. Детально проанализированы базовые основания коммуникативно-речевого развития ребенка во взаимосвязи составляющих характеристик конативного, когнитивно-лингвистического, личностного уровня.

В диссертации описана авторская модель взаимодействия педагога с детьми, направленная на формирование речевого общения ребенка с взрослыми и сверстниками. Ее составляющими характеристиками являются: психолого-педагогическая диагностика; постановка педагогических задач; организация деятельности воспитанников; анализ динамики и уровней их активности, а также необходимая коррекция; прогнозирование воспитательных ситуаций межличностного взаимодействия на индивидуальном и групповом уровнях.

Система обучения детей речевому общению отображает логику развертывания совместного замысла (проекта), когда ребенок учится создавать (принимать) цель деятельности, находить адекватные средства их реализации, проявлять волевое усилие в достижении цели и стремление к творчеству и самореализации. Потому в основе организации взаимодействия взрослого с детьми используются методы: создания мотивации деятельности; организации познавательной деятельности детей, направленной на получение новой информации, необходимой для реализации замысла; репродукции знаний и формирования умений и навыков; систематизации и обобщения полученных знаний; методы организации творческой деятельности. Программа и методические рекомендации к решению задач обучения детей речевому общению могут выступать основой профессиональной подготовки педагогов и психологов к работе с детьми условиях реализации личностно ориентированного воспитания и обучения в системе дошкольного образования.

Ключевые слова: коммуникативно-речевое развитие, конативные, когнитивно-лингвистические, личностные качества речи, социальная, когнитивная, речевая компетентность ребенка, общение, взаимодействие, психолого-педагогическое проектирование взаимодействия воспитателя с детьми.

Pirozhenko, T.O. Psychology of communicative and language development of children. – Manuscript.

Thesis for the Doctoral degree in psychology, speciality 19.00.07 – Pedagogical and Developmental Psychology. – G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation includes the study of communicative and language development of children at the pre-school age. An integral approach was taken to assessment of the child’s personal activity and self-realization rate through the speech genesis. The problem was considered in the ontogenetic perspective, as well as in the psychological and pedagogical perspective, and the criterion estimates were given. Presented were the diagnostic expertise of the language development level of the child in terms of communicative trend and the authoring technique for examination of the child’s speech emotional, volitional, cognitive, and creative facets in their unity. The basics of communicative and language development of children were scrutinized, in interconnection of constituents belonging to the conative, cognitive and linguistic, and personal levels. Generalized were age-related regularities in the development of oral communication competence in children; specified was the authoring model of the tutor-children interaction psychological and pedagogical design. The program of vocational training of teachers described, aimed at proper language development of pre-school children in the situation of personally oriented interaction with alumni; enhancement factors elicited, affecting the process of age-related achievements forming, with respect to the communicative and language development of pre-school children. The prospects for further investigation of the problem elucidated.

Key words: communicative and language development; conative, cognitive and linguistic, personal characteristics of speech; social, cognitive, linguistic competence of a child; communication; interaction; tutor-children interaction psychological and pedagogical design.