ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

ПЕТРОВА ВАЛЕНТИНА ФЕДОРІВНА

УДК 338.242

МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

08.02.03 - організація управління, планування

та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Харків 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Бабич Володимир Петрович,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри економіки та менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Сало Іван Васильович,

Сумський національний сільськогосподарський університет, професор кафедри статистики

кандидат економічних наук, доцент

Домбровська Галина Петрівна

Українська інженерно-педагогічна академія,
професор кафедри підприємств і менеджменту

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем економічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки (м Київ)

Захист відбудеться 14 травня 2004р. о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька. 1, ауд. 3-23.

Із дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано 14 квітня 2004 р.

Т.в.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Лантух В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інвестиційні пріоритети реформування та розвитку здатні забезпечити подальшу динаміку та конкурентоспроможність усієї економіки. Головна проблема інвестиційного розвитку - джерела інвестицій. Внутрішні інвестиційні можливості держави поки що обмежені. Частка державних капіталовкладень становить усього близько 5%. Валовий прибуток підприємств не перевищує 7% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Ринкові джерела інвестицій формуються дуже повільно. Капіталізація фондового ринку - у межах 7% від ВВП. Інвестиційні можливості українських банків теж незначні. Їхній капітал не перевищує 5% ВВП. У країнах Центральної та Східної Європи цей показник на порядок вищий. Тому на даний час постає проблема залучення в українську економіку інвестицій, зокрема іноземних, що ставить перед вченими-економістами завдання розробки інвестиційних стратегій, зокрема стратегії реального інвестування, формування чіткої методики аналізу ефективності інвестування підприємств, вибору пріоритетних напрямів інвестування в галузі, розробки відповідних механізмів реалізації ефективної інвестиційної політики з урахуванням специфічних галузевих ризиків.

Суттєвий внесок в економічну теорію з питань розробки інвестиційної політики, оцінки ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості, зокрема підприємств, зробили українські вчені: В.П. Александрова, В.П. Бабич, Ю.М. Бажал, В.Ф. Бесєдін, І.О. Бланк, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, Г.В. Козаченко, І.І. Лукінов, В.А. Лушкін, А.С. Музиченко, А.А. Пересада, П.Т. Саблук, І.В. Сало, В.Я. Шевчук та ін. Велике значення для ефективного управління інвестиційною діяльністю мають дослідження зарубіжних авторів: І. Ансофф, В. Беренс, Ю. Брігхем, Д. Гарнер, Р. Гремингер, У. Кинг, Д. Клиланд, К. Райлі, П. Хавранек та ін. з питань розробки стратегій та оцінки ефективності інвестицій. Але зарубіжні методики та підходи не завжди придатні для використання у практичній діяльності вітчизняних підприємств, оскільки макро- і мікрооточення та умови господарювання істотно розрізняються. До того ж значна частина питань, пов'язаних із дослідженням сутності, структури, ефективності інвестиційних проектів та розробки стратегії реального інвестування підприємств України, ще залишається не розкритою або потребує вдосконалення та поглиблених досліджень. Це зумовлює вибір даної теми та засвідчує її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна в рамках науково-дослідницької роботи 1999-2003 років за темами: “Розробка методологічних підходів до трансформації системи соціально-економічних відносин в Україні”, держ. рег. №0199U004423; “Соціально-економічна стратегія формування в Україні нової моделі економічного розвитку”, держ. рег. №0101U002800.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка стратегій підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу України та удосконалення методичної бази оцінки ефективності інвестиційних проектів і ризиків для створення дієвих механізмів підвищення інвестиційної привабливості підприємств.

Для досягнення даної мети автор поставив і вирішив такі завдання:

- базуючись на аналізі точок зору сучасних вчених-економістів та на теоре-тичних положеннях щодо інвестиційної діяльності, обгрунтувати економічну сутність стратегій інвестування;

- виявити основні етапи та алгоритм здійснення стратегій інвестування галузі, підприємств і обґрунтувати методи дослідження інвестиційних стратегій;

- дослідити позитивні та негативні риси існуючих методик оцінки ефективності інвестиційних проектів та виділити напрями їх вдосконалення;

- виявити специфічні галузеві ризики та розробити методичну базу щодо їх обмеження;

- удосконалити методи оцінки ефективності інвестиційних проектів;

- розробити економіко-математичну модель для визначення інвестиційно-привабливих напрямів діяльності підприємств;

- удосконалити механізм підвищення ефективності реального інвестування галузі та визначити перспективні напрями інвестиційних стратегій підприємств.

Об'єктом дослідження є інвестиційні процеси на промислових підприємствах України

Предметом дослідження є сукупність методологічних і практичних аспектів формування стратегій інвестування промислових підприємств.

Методи дослідження. Методологічну основу розробки стратегій інвестування склало використання комплексного та секторного методів дослідження. В процесі дослідження використовувались також такі методи як монографічний, метод економіко-математичного моделювання, економіко-статистичні методи середніх показників динаміки та аналітичного вирівнювання, метод анкетування.

Джерелами інформації для проведення поглиблених досліджень були реальні інвестиційні проекти, річні фінансові звіти підприємств Харківської області; розробки науково-дослідних установ; статистичні щорічники по Україні і по Харківської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- уточнено поняття стратегії інвестування як системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства та можливостей їх досягнення;

- удосконалено методи оцінки ефективності інвестиційних проектів шляхом розрахунку запропонованої системи показників: інтегрального економічного ефекту за проектом, економічного ефекту з урахуванням інтересів держави;

- вперше розроблено комплексну методику оцінки та обмеження ризиків промислових підприємств, яка включає наступний аналіз: класифікація галузевих ризиків, визначення ризикових зон господарювання та заходів щодо обмеження ризиків, оцінка загального рівня проектного ризику з визначенням його критеріїв;

- виявлено кількісний вимір залежності рівня інвестиційної привабливості підприємств галузей від питомої ваги галузі в структурі виробництва продукції, індексу обсягу продукції, індексу фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування, рівня рентабельності та рівня ризику;

- науково обґрунтовано пропозиції щодо розробки механізму підвищення ефективності інвестування та удосконалення механізму ефективності інвестиційних проектів;

- обґрунтовано пріоритетні напрями політики інвестування підприємств, до яких відносяться: залучення іноземного капіталу, технічне переоснащення, фінансово-кредитна підтримка, впровадження лізингових проектів та механізмів фондового ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в: розробці поетапної інвестиційної стратегії та алгоритму її здійснення; визначенні специфічних галузевих ризиків та методів їх обмеження; удосконаленні методичної бази оцінки ефективності інвестиційних проектів; визначенні пріоритетних напрямів інвестування галузей

Ряд пропозицій автора впроваджено в управлінську, діяльність органів влади та практичну діяльність підприємств Харківської області.

Положення дисертації можуть бути використані в інвестиційній діяльності підприємств щодо планування та впровадження інвестиційних проектів і обмеження ризиків за ними, в управлінні інвестиційною діяльністю на рівні області, а також для викладання курсів дисциплін: "Інвестиційний менеджмент", "Інвестування";

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та отримали схвалення на трьох науково-практичних конференціях: Міжнародній дисциплінарно науково-практичної конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”(м. Харків, 2003 р.); Науково-практичній конференції “Проблеми реалізації реформування галузі житлово-комунального господарства”(м. Харків, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Основні системотехнічні напрями удосконалення диверсифікаційних процесів будівельних підприємств на шляху їх трансформації до ринкових відносин” (м. Харків, 21-23 жовтня 2003 року), а також схвалених на засіданнях постійного діючого семінару по вивченню наукової спадщини Михайла Туган-Барановського.

Публікації. Зміст роботи висвітлено у 6 публікаціях автора у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,6 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, який включає 155 найменування, та 3 додатки. Основна частина роботи викладена на 181 сторінках друкованого тексту, містить 15 таблиць, 20 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Методичні основи, сутність та особливості інвестиційного потенціалу України" розглянуто суть поняття "інвестиційний потенціал" та його вплив на економічний розвиток; конкретизовано визначення регіональний аспект інвестицій; проаналізовано підходи до оцінювання інвестиційної політики на національному та регіональному рівні.

Аналіз підходів до вивчення інвестиційних процесів дозволив встановити неоднозначність класифікації інвестицій за різними ознаками, що зумовило доцільність їх кодифікації за основними ознаками та видами інвестицій.

Розглянуто роль інвестицій в економічному розвитку окремих територій шляхом реалізації ефекту мультиплікатора (наступне збільшення інвестицій) і акселератора (наступне збільшення споживчих витрат, які, у свою чергу, стимулюють зростання інвестицій).

Питання інвестиційної політики знаходяться у полі зору багатьох вітчизняних науковців, але на державному рівні досі не вироблено єдиного підходу до розуміння суті та інструментів регулювання інвестиційних процесів, у тому числі на регіональному рівні.

Встановлено, що забезпечити стале економічне зростання можливо лише задіявши основні компоненти економічної концепції: бюджетну, регіональну, кредитно-грошову, інвестиційну, інституціональну та ін. При цьому вирішальним чинником повинна бути мобілізація внутрішніх заощаджень в інвестиційний потенціал. Натомість іноземні інвестиції виконують роль каталізатора структурної перебудови економіки через стимулювання розвитку ринкових відносин та інтеграцію національних ринків у міжнародний контекст. Встановлено, що з активізацією іноземних інвесторів на внутрішньому ринку виникає ряд ризиків як для вітчизняних підприємств, так і для економічної безпеки держави загалом. В дисертації дається визначення інвестиційного потенціалу та визначаються основні елементи та форми, від яких залежить формування інвестиційного потенціалу України. Проведений системний аналіз дозволив виділити внутрішні фактори, які характеризують ступінь розвиненості інвестиційних процесів як: наявні джерела інвестиційного потенціалу, бюджетні кошти та іноземні інвестиції (рис.1).

Рис. 1. Елементи та форми взаємозв’язку інвестиційного потенціалу України

Встановлено, що формування наявних джерел інвестиційного потенціалу відбувається за рахунок прибутку, амортизації, заощаджень населення та інших ресурсів. Бюджетні та залучені кошти акумулюються через кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кредитів банків та ін.

Важливим джерелом фінансування інвестицій в Україні є споживач продукції та послуг. Використовуючи систему нарахування амортизації можливо реалізувати фіскальну функцію та практично забезпечити фінансування оновлення основних фондів. Посилення ролі амортизаційних відрахувань для фінансування інвестицій може забезпечити 60% потрібних коштів для оновлення фондів та капітального будівництва.

Взаємозв’язок удосконалення використання інвестиційного потенціалу обумовлюється умовами та факторами узгодження процесів виробництва товарів та послуг з потоками інвестицій, що супроводжують ці процеси.

В основі цих зусиль лежать заходи по удосконаленню використання інвестицій спрямованих на прискорення матеріальних потоків.

Економічна ефективність цих взаємозв’язаних потоків – використання інвестиційного потенціалу та функціонування виробництва товарів і послуг обумовлена часом руху товарів (послуг) до покупця, тобто цикл “виробництва збуту”.

Важливий важіль по залученню інвестиції є заощадження населення, у формі банківських заощаджень, пенсійних розрахунків та цінних паперів.

Активізація іноземних інвестицій відбувається у напрямку прямих іноземних інвестицій у капітал підприємств; внески у фонди цінних паперів; внески у формі рухомого і нерухомого майна та у формі нематеріальних активів.

У другому розділі “Дослідження динаміки та структури інвестиційного потенціалу” проведено детальний аналіз головних інвестиційних джерел, структурних елементів, як внутрішніх заощаджень так і зовнішніх інвестицій для забезпечення розвитку економіки; досліджено також умови та перспективи мобілізації потенціалу, досліджено залучення як вітчизняних так і іноземних інвестицій.

Проведено дослідження інвестиційного потенціалу регіону, підприємств, виявлені фактори що забезпечують розвиток регіонів України.

Дослідження джерел фінансування інвестицій показав, що інвестиційний потенціал держави поступово знижується, як що у 1990 р. прибуток у інвестицій складав 30,6%, в 1996 р. 17,7%, то у 2001 р. 9,3%.

Амортизаційні відрахування знаходяться майже на одному рівні 1996 р. – 18%; 2001 р. – 17,8% до ВВП.

Аналіз світового досвіду у залученні інвестицій полягає у створенні комплексу організаційно-правових умов, які відіграють роль рамкових у системі мотивацій інвесторів щодо місця здійснення капіталовкладень. Поняття „регіональна інвестиційна політика" у роботі спрямовано на реалізацію конкурентних переваг території, мінімізацію стимулювання вкладення капіталів у пріоритетні регіональні сектори економіки (рис. 2).

Таким чином, основні засади регіональної інвестиційної політики полягають у відповідності стратегічному плану розвитку території; забезпеченні інноваційної спрямованості інвестиційних процесів; ефективному використанні регіональних ресурсів; забезпеченні соціального ефекту від реалізації інвестиційних процесів.

Рис. 2. Формування і оцінка регіонального інвестиційного потенціалу

Скорочення обсягів прибутку направленого у інвестиції свідчить про потрібність пошуку нових джерел фінансування розвитку національного господарства. Сучасні темпи росту інвестицій недостатні для переходу від пожвавлення до стадії економічного розвитку.

Посилення ролі держави та підприємств у фінансуванні інвестиційних процесів запропоновано розмежування інвестиційних витрат, як рівні бюджетного регулювання, а також централізованого фінансування, а також удосконалення форм та методів діяльності підприємств по забезпеченню інвестиційної привабливості об’єктів. Що потребує факторного аналізу привабливості: вивчення ресурсів та інфраструктури ринкових пропозицій, економічного оточення, соціально-економічного середовища, політико-правового забезпечення, посилення контролю за цільовим використанням коштів.

Інвестиційна привабливість регіону може бути розглянута як:

- рівень економічного розвитку регіону;

- демографічна характеристика регіону;

- спеціалізація регіонів, національних господарств;

- інвестиції статуту та дії інвестиційних режимів.

На підставі проведеного дослідження розроблено й обґрунтовано методи управління використанням інвестиційного потенціалу, що можуть бути використані, як по регіонах України, так і на підприємствах. Зокрема запропоновано схему оптимізації використання інвестиційного потенціалу по регіонах; у діяльності підприємств через структуру взаємозалежних циклів використання інвестиційного потенціалу і тривалістю часу виготовлення продукції (виробничий цикл) і часу безпосередньо обслуговування попиту споживача і рухи товару до покупця.

Приведено систему взаємозалежних циклів – використання інвестиційного потенціалу, виробничого циклу і циклу руху товарів від запиту до покупця. Ці показники можуть бути використані при оцінці ефективності функціонування підприємств і функціонування адміністрації регіону.

На підставі проведеного дослідження розвитку інвестиційного потенціалу і формування заходів щодо ефективного його використання з метою залучення інвестицій в регіони розроблено економіко-математичні моделі, що відбивають вплив інвестицій на основні показники розвитку.

У=5382,96+16,527х1+133,669х2-9,749х3+14,667х4+43,899х5+5,121х6+0,078х7+0,02х10+9,863х11, де

У - | Обсяг промислового виробництва (у фактичних цінах, млн.грн.)

х1 - | Інвестиції в основний капітал, у порівняних цінах 1996р. всього, млн. грн.

х2 - | Інвестиції в основний капітал, у порівняльних цінах 1996р. (місце регіону по загальних обсягах капітальних вкладень)

х3 - | Інвестиції в основний капітал на душу населення, у порівнянних цінах 1996 р.

х4 - | Інвестиції в основний капітал за рахунок коштів Державного бюджету всього, млн.грн.

х5 - | Індекси капітальних вкладень у % до попереднього року

х6 - | Прямі іноземні інвестиції на початок року всього, $млн.

х7 - | Кредити, надані комерційними банками суб'єктам господарювання, всього, млн.грн.

х10 - | Фінансування інноваційної діяльності, всього (фактичні ціни, тис. грн.)

х11 - | За рахунок власних коштів, %

Наведена модель характеризується тим, що коефіцієнт множинної кореляції R = 0,95, тобто 95% мінливості показника обсягу промислової продукції визначається динамікою показників які наведені у моделі.

Запропонована в роботі економіко-математична модель дає можливість дати оцінку діяльності регіону в цілому, а також характеризувати кожну складову управління регіоном.

У третьому розділі “Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності” розроблено організаційно-економічний механізм державного регулювання інвестиційного потенціалу, на засадах якого складено методичні рекомендації по складанню та обгрунтуванню інвестиційного проекту.

У дисертаційній роботі розроблено організаційно-економічний механізм державного регулювання інвестиційного потенціалу (рис.3), який характеризується сукупністю принципів, функцій, напрямків і методів регулювання з відповідними організаційно-правовими структурами, що обумовлюють активізацію інвестиційного потенціалу з метою підвищення ефективності його використання.

Реалізація механізму передбачає визначення, аналіз і розробку напрямків, умов і методів державного регулювання на підставі використання принципів державного регулювання інвестиційного потенціалу, а саме: принцип паритетності, нормативний принцип, територіально-галузевий принцип, адаптивний принцип, правовий принцип, принцип структурування та принцип протиріччя в соціально-економічних процесах. При реалізації даного механізму важливу роль відіграє вибір напрямків регулювання в залежності від сфер економіко правового впливу на процес інвестування: цінове регулювання, регулювання фондового ринку, податкове, кредитне та бюджетне регулювання, аналіз інвестиційних проектів й стратегічних програм, проведення гнучкої амортизаційної політики, антимонопольне регулювання та регулювання інноваційної діяльності.

Різноманітність методів регулювання обумовлена широким спектром функцій регулювання і містить у собі адміністративно-правові, економічні, фіскально-монетаристські, донорські та протекціоністські. У якості інструментів регулювання інвестиційного потенціалу виступають: закони та законодавчі акти, прогнози та програми, амортизаційні відрахування, ставки податків, пільги та субсидії, ліцензії та дозволи, квоти, державні замовлення, державні гарантії, вільні економічні зони, прямі іноземні інвестиції та ін.

Ефективність реалізації наведеного механізму залежить в першу чергу від інформаційного, правового та організаційного забезпечення.

Проведене дослідження підтвердило припущення, що реалізація проектів залучення інвестицій відбувається найбільш ефективно за умови активізації фактора державного регулювання цього процесу. Зростання темпів залучення інвестицій в підприємства України вбачається автором в реалізації напрямків підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу через складові запропонованого механізму державного регулювання.

Своє втілення даний механізм знайшов у розробці стратегічних програм та проектному підході по обгрунтуванню та залученню інвестицій в економіку України.

В роботі доведена доцільність використання розроблених методичних рекомендацій по обгрунтуванню та залученню інвестицій, у якості практичного посібника для складання інвестиційних проектів. Розроблені методичні рекомендації дозволяють встановити ступінь підготовленості проекту до впровадження, доцільність його розташування на територіях приоритетного розвитку, а також потенційних можливостях реалізувати інвестиційний проект у повному обсязі технічних й організаційно-економічних заходів в установлений термін.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано практично нове розв’язання наукової задачі формування і реалізації інвестиційного потенціалу. Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки і рекомендації:

1. Доведено, що забезпечення сталого економічного зростання можливе лише на основі таких компонентів економічного потенціалу: фіскального, бюджетного, регіонального, кредитно-грошового, інституціонального та інноваційного. При цьому вирішальним фактором піднесення є мобілізація внутрішніх заощаджень в інвестиційний потенціал. Іноземні інвестиції при цьому виконують роль допоміжного джерела структурної перебудови економіки.

2. У результаті теоретичних досліджень розширено та уточнено суть поняття “регіональний інвестиційний потенціал” та розроблені моделі залежності результативних показників від факторів та аргументів.

3. На підставі проведеного дослідження розроблено та обґрунтовано методи управління використанням інвестиційного потенціалу, які можуть бути застосовані як по регіонам України, так і на підприємствах. Зокрема запропоновано схему оптимізації використання інвестиційного потенціалу по регіонах; в діяльності підприємств через структуру взаємопов’язаних циклів використання інвестиційного потенціалу та тривалістю часу виготовлення продукції (виробничий цикл) та часу безпосередньо обслуговування попиту споживача і руху товару до покупця.

4. Виділені основні пріоритети, що впливають на розподіл державних інвестицій і на залучення інвестицій із недержавного сектора. Ці пріоритети виникають із аналізу принципових орієнтирів розподілу державних і залучення недержавних інвестицій.

5. В дисертації сформульовані практичні пропозиції, щодо вдосконалення заходів активізації інвестиційної діяльності: поглиблення організаційно-правового забезпечення; розширення практики прискорення амортизації для ефективних циклів виробництва; удосконалення законодавчого організаційного та інформаційного забезпечення та інше.

6. Стратегічною задачею (програмою) управління потенціалом являється урахування внутрішніх та зовнішніх факторів та умов, які характеризують використання інвестиційного потенціалу (стан ринку, розвиненість регіональних сегментів, потенціальні можливості підприємств) управління стратегічного розвитку та використання інвестиційного потенціалу може використовувати основні принципи та функції державного регулювання. Удосконалення управління обумовлено послідовністю використання напрямків регулювання та основних методів і інструментів, науково обґрунтованої концепції розвитку потенціалу узгоджений з регіональною ринковою інфраструктурою та застосування потенціальних можливостей підприємств.

7. Визначення сутності та розробка моделі раціонального використання дозволяє враховувати тенденції та умови оптимального використання інвестиційного потенціалу.

8. З огляду на, те що наявна система показників оцінки ефективності використання інвестиційного потенціалу не повною мірою відповідає умовам функціонування ринку і не враховує специфіку проектів, доцільно використовувати запропоновані методи оцінки ефективності інвестиційних проектів з розрахунком системи показників, що враховують економічні інтереси національних товаровиробників, вітчизняних інвесторів - учасників спільних інвестиційних проектів і державні інтереси, які виражаються в підтримці і розвитку пріоритетних підгалузей, утворенні додаткових робочих місць по проекті й обсягах сплачених податків, передбачених проектом.

9. Запропоновано організаційно-економічний механізм державного регулювання інвестиційного потенціалу, що є сукупністю принципів, форм і методів по відповідних інституційних і організаційних структурах, які виконують функції по активізації інвестиційного потенціалу з метою забезпечення стійкого економічного росту.

10. Розроблені методичні рекомендації по обгрунтуванню та залученню інвестицій, у якості практичного посібника для складання інвестиційних проектів, які дозволяють встановити ступінь підготовленості проекту до впровадження, доцільність його розташування на територіях приоритетного розвитку, а також потенційних можливостях реалізувати інвестиційний проект у повному обсязі технічних й організаційно-економічних заходів в установлений термін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петрова В.Ф. Оценка инвестиционных проектов в промышленности // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна // Економічна серія. – Вип. 565. - Харків 2002. – С. 206 – 208.

2. Петрова В.Ф. Региональная экономическая политика привлечения инвестиций // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна // Економічна серія. – Вип.578. – 2002. – С. 147 – 150.

3. Петрова В.Ф. Теоретические основы инвестиционной привлекательности и пути ее совершенствования. // Научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов” // Серия: Экономические науки. – Киев “Техника” – Вып. 50. – 2003. – С. 8 – 17.

4. Петрова В.Ф. Формирование имитационной модели управления производственными процессами на уровне жилищно-коммунального предприятия (в соавторстве). // Научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов” // Серия: Экономические науки и архитектура. – Киев “Техника” – Вып. 53. – 2003. – С. 247 – 257.

5. Петрова В.Ф. Усовершенствование управления использованием инвестиционного потенциала на промышленных предприятиях // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна // Економічна серія. – Вип. 612. - Харків 2003. – С. 81 – 86.

6. Петрова В.Ф. Роль инвестиционных проектов в формировании инвестиционной стратегии предприятий. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна // Економічна серія. – Вип. 613. - Харків 2003. – С. 110 – 115.

АНОТАЦІЯ

Петрова В.Ф. Механізм підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 _організація управління, планування і регулювання економіки. _Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних питань щодо формування механізму підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу в Україні та розробки науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо активізації основних джерел інвестиційних ресурсів. Досліджені сучасні тенденції в структурі інвестицій та умови інвестиційної діяльності до 1991 року в Україні та її регіонах. Виявлені тенденції змін власних джерел інвестування в основний капітал та галузі народного господарства України.

Здійснено оцінку регіональної динаміка інвестиційної діяльності та побудовано багатофакторні моделі кількісної оцінки впливу кожного напрямку на результативні показники. Розроблено організаційно-економічний механізм державного регулювання інвестиційного потенціалу. Запропоновано методичні рекомендації по формуванню та обгрунтуванню інвестиційних проектів. Основні результати методики використано на державному та галузевому рівнях управління.

Ключові слова: інвестиційні джерела, фінансові ресурси, кошти, ефективний розвиток, механізм підвищення ефективності, інвестиційний потенціал.

АННОТАЦИЯ

Петрова В.Ф. Механизм повышения эффективности использования инвестиционного потенциала Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 _организация управления, планирования и регулирования экономики. _Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена исследованию теоретических вопросов относительно формирования механизма повышения эффективности использования инвестиционного потенциала в Украине и разработки научно-методических положений и практических рекомендаций относительно решения проблемы активизации действенности основных источников инвестиционных финансовых ресурсов. Особое внимание уделено управлению инновационным потенциалом и инвестиционной деятельностью, установлена необходимость в его совершенствовании.

Исследованы современные тенденции в структуре инвестиций а также условия инвестиционной деятельности до 1991 года в Украине и ее регионах. Выявлены тенденции изменений собственных источников инвестирования в основной капитал и отрасли народного хозяйства Украины. Проведен сравнительный анализ изменений ВВП и средств направленных на воспроизведенные процессы и в капитальные вложения который показал, что инвестиции в процессе воспроизводства играют двоякую роль. Они через влияние на совокупный спрос определяют в краткосрочном периоде объем производства. В долгосрочном периоде инвестиции оказывают влияние на экономический рост через капиталообразование, потенциальный объем производства и совокупное предложение.

Проанализирована инвестиционная привлекательность объектов инвестирования и обоснована их оценка с учётом следующих факторов: уровня экономического развития региона; специализации региона в народном хозяйстве страны; уровня развития инвестиционной инфраструктуры; демографической характеристики; уровня развития рыночных отношений и коммерческой инфраструктуры; наличия особого инвестиционного статуса или других льготных режимов; уровня криминогенных, экологических и других рисков. Проведенный анализ показателей эффективности инвестиций свидетельствует, что ни в Украине, ни за границей не разработано безупречных методов обоснования целесообразности инвестиционных программ. При принятии инвестиционных решений необходимо применять различные методы оценки в комплексе и полученные результаты использовать не как руководство к действиям, а как информацию к размышлению. Обобщены методы оценки экономической эффективности инвестиций. Концептуальная модель оценки инвестиционной привлекательности включает оценку финансово-хозяйственной деятельности предприятия, прогнозирования, банкротства, деловой активности, и создание СЭЗ и территорий приоритетного развития, и их рынка функционирования ценных бумаг, оценку основных бизнес-планов по направлениям развития, социально-экономический комплекс.

Осуществлена оценка регионального инвестиционного потенциала и построены многофакторные модели количественной оценки влияния каждого направления на результативные показатели. Оценка эффективности использования инвестиционного потенциала была проведена по двум результативным показателям: объем промышленного производства и объем промышленной продукции на 1 работающего в промышленности.

В диссертационной работе проанализирован уровень иностранных инвестиций, как в экономику Украины, так и из Украины в экономику других стран. Установлено, что даже значительные прямые иностранные инвестиции не являются гарантом высокого роста ВВП. Самым актуальным для привлечения инвестиций является создание условий, способствующих функционированию отечественных инвесторов, начало деятельности, которых послужит важным катализирующим индикатором и для зарубежных инвесторов.

Разработан организационно-экономический механизм государственного регулирования инвестиционного потенциала с целью привлечения инвестиционных источников, аккумуляции в банковской сфере средства населения и привлечение их в инвестиционный процесс. Предложенный механизм включает систему принципов, функций а также направления государственного регулирования, методы и инструменты регулирования при условиях своевременного информационного, правового и организационного обеспечения.

Предложены методические рекомендации по формированию и обоснованию инвестиционных проектов с учетом специфических условий производства, инфляционных процессов, уровня использования оборудования. Обоснован проектный подход в соответствии с разработанной системой показателей для 10 инвестиционных проектов были рассчитаны их показатели экономической эффективности, затем произведено ранжирование, что позволило определить наиболее привлекательный проект. Основные результаты методики использованы на государственном и отраслевом уровнях управления а также при подготовке проекта инвестиционной привлекательности Харьковского региона.

Ключевые слова: инвестиционные источники, финансовые ресурсы, средства, эффективное развитие, механизм повышения эффективности, инвестиционный потенциал.

SUMMARY

Petrova V.F. The mechanisn for efficiency increase of the investment potential of Ukraine using. – Manuscript.

The dissertation for scientific degree of Candidate of Economics Sciences on Speciality 08.02.03 – Organization of management, planning and regulation of economy.- V.N/ Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2004.

The dissertation is devoted to the research of the theiretical problems concerning the mechanism forming for efficiency increasing of the investment potential of Ukraine using as well as development of scientific and methodological regulations and practical recommendations for solving the problem of increasing effectiveness of the main sources of investment financial resources. Current trends in the investment structure are investigated as well as the conditions for investment activity in Ukraine on the whole and its regions until 1991. Trends for inner sources changes of investing into the main capital and various sectors of the Ukraine’s economy are exposed.

Evaluation of the regional dynamics of the investment activity is made and multifactor models for quantitative evaluation of every direction influence on the resulting indices are developed. An organizational and economic mechanism for state regulation of the investment potential is elaborated. Methodical regulations for investments attracting are suggested which can be used for investment projects designing and enable to determine the level of the project preparedness for introduction. The main results of the method suggested are used both on the state and industry levels of management.

Key words: investment sources, financial resources, means, effective development, mechanism for efficiency increasing, investment potential.

Підписано до друку 12. 04. 2004 р.

Формат 6084 1/16 Ум.-друк.арк. 1,0 Тираж 100 прим.

АТЗТ “Самміт Харків”,
61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 86

Свідоцтво ДК № 133 від 01.08.2000 р.