Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

Петров Валерій Федорович

УДК 371:007(477)

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНОЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ В РЕГІОНІ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник | кандидат педагогічних наук, доцент

Єльникова Галина Василівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра менеджменту освіти, професор |

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки і методики трудового та професійного навчання, професор |

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Калініна Людмила Миколаївна,

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, лабораторія управління освітніми закладами, завідувач

Провідна установа | Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, кафедра педагогіки, Міністерства освіти і науки України, м. Полтава |

Захист відбудеться 23 березня 2004 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий 21 лютого 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі перебудови загальної системи управління в Україні суттєвим є забезпечення успішного функціонування та демократизація управління загальною середньою освітою на рівні регіону. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти, зусилля управлінських органів повинні спрямовуватися на налагодження високо-професійного наукового, аналітичного, інформаційного супроводу управлінських рішень, подолання розрізненості адміністративних впливів.

Результати аналізу робіт сучасних учених засвідчили, що більшість із них убачають, що однією з необхідних умов ефективного управління є якісне інформаційне забезпечення (В.Афанасьєв, А.Берг, Г.Єльникова, М.Згуровський, Ю.Конаржевський, В.Маслов, В.Пікельна, К.Черрі, С.Янг та ін.).

Проблема інформації як ключового елементу управління освітою по всій вертикалі досліджувалась у працях М.Захарова, М.Кондакова, А.Орлова, Ф.Паначина, М.Портнова, П.Худомінського, М.Черпінського та інших учених. Проте ці роботи розглядають лише класичну адміністративну систему управління, яка зазнає значних змін в умовах ринкової економіки.

Під впливом сучасних соціально-економічних змін та пов’язаного з ним переходу світового співтовариства на глобально-інформаційний етап розвитку, вітчизняними науковцями (В.Бондар, В.Гуменюк, А.Лігоцький, В.Маслов, Н.Островерхова та ін.) порушуються питання про інформаційне забезпечення управління освітою, яке перше акумулює зміни оточуючого середовища. Цьому ж присвячено пошук учених В.Бикова, Н.Васильєва, Ю.Васильєва, Л.Вінарика, М.Поташніка, В.Руденко, Ю.Саєнко, Г.Сурмило, О.Суслова, В.Татьянченка, Ю.Чернова, А.Щедріна та ін. Водночас результати порівняльного аналізу досліджень українських та зарубіжних авторів переконують, що у вітчизняних працях основні зусилля зосереджено на висвітленні окремих теоретико-методологічних та прикладних аспектів проблеми. Так російські вчені акцентують увагу на інформаційних діях, пов’язаних із оцінюванням успішності викладачів та школярів. Учені з країн Балтії розглядають питання організації роботи з інформацією в управлінні освітою на рівні територіального управління (А.Газарян, В.Саметіс, А.Тюрнпуу). Голландські дослідники (П.Карстаньє, Рональд де Гроот) цю ж проблему розв’язують у межах шкільного моделювання. Окремі види роботи з інформацією на регіональному рівні освіти розкриваються в працях американських (Адам Урбанські) та канадських (Дуглас Уілмс) учених. Значущість інформаційного аспекту в процесі формування стратегічної мети управління освітою обґрунтовано в працях Жоеля Андріана (Франція), Сільвії Троза (Австрія).

Незважаючи на широкий спектр зазначених наукових розробок, що, звичайно, збагачують теорію управління, у них фактично не знайшли висвітлення аспекти гнучкого управління та його інформаційного забезпечення. Недостатньо дослідженою залишається проблема управління діяльністю закладів загальної середньої освіти.

Одним із шляхів практичної реалізації завдань управління загальною середньою освітою в регіоні може слугувати концепція наскрізно-адаптивного управління Г.Єльникової. Ми поділяємо думку автора, що впровадження такого управління в практику сприятиме поступовому переходу від командно-адміністративного до демократичного стилю управління та установленню рухливого оптимального співвідношення між ними. Це, дасть змогу управлінським структурам поступово пристосовуватись до нових умов і технологій розв’язання управлінських проблем, відкриє шлях до вияву ініціативи, самодіяльності та професійного самовдосконалення керівників і виконавців на всіх рівнях управління. Тому у своєму дослідженні ми обрали цю концепцію за базову.

Актуальним залишається питання вивчення інформаційного забезпечення цілісної управлінської вертикалі: “школа – район (місто) – область (регіон)”, його змістових, організаційних, методичних і технічних аспектів із позиції системного управління. Це підтверджується відсутністю системи роботи з інформацією в управлінській діяльності керівників різних рівнів, що зумовлює недостатнє інформаційне обґрунтування управлінських рішень. Нині керівник у своїх рішеннях частіше спирається на випадкову інформацію, що негативно позначається на його загальному рівні управління, призводить до однобічності та невідповідності прийнятих рішень стосовно реальної освітньої ситуації. Становище ускладнюється тим, що керівники шкільного рангу для прийняття управлінського рішення іноді аналізують кілька сотень параметрів педагогічного процесу, що потребує певної систематизації та чіткого визначення змісту управлінської інформації.

Ураховуючи актуальність та недостатню дослідженість зазначеної проблеми, значущість пошуку ефективних шляхів її розв’язання, темою дисертаційного дослідження обрано “Інформаційне забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Напрям дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України “Підготовка керівника школи в закладі післядипломної педагогічної освіти” (реєстраційний № 0119U004225).

Тема дисертації розглянута та затверджена на засіданні вченої ради Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 2 від 13 лютого 2000 р.) та скоординована в раді наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).

Об’єктом дослідження є процес управління загальною середньою освітою в регіоні, а предметом – зміст і організаційна структура інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні на адаптивних засадах.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні на адаптивних засадах та визначити науково-організаційні умови її успішного впровадження.

Гіпотеза дослідження. Ефективне інформаційне забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні на адаптивних засадах можливе за умов:

- теоретичного обґрунтування та розробки цілісної моделі такого інформаційного супроводу управління, яке б забезпечувало поточне регулювання функціонування та розвитку загальної середньої освіти в регіоні на основі перманентного освітнього моніторингу;

- розробки цілей і змісту функцій основних субмоделей інформаційного забезпечення управління на адаптивних засадах по всій вертикалі загальної середньої освіти регіону;

- визначення науково-організаційних умов для створення чіткого механізму збору, збереження й обробки необхідної управлінської інформації та здійснення оперативного подвійного зворотного зв’язку в єдиному управлінському циклі;

- відповідної підготовки учасників даного процесу в регіоні, спрямованої на підтримку саморозвитку, а також на корекційну, адресну й індивідуально-орієнтовану роботу з безпосередніми його виконавцями.

Завдання дослідження.

1.

2.

3.

4.

Методологічною основою дослідження є наукові положення класиків філософії, психолого-педагогічних наук про динаміку і взаємозумовленість соціальних явищ і процесів, державні документи про освіту в Україні та становлення нової освітньої парадигми. Принциповими для нашого дослідження є діалектичні категорії необхідності та випадковості, загального і часткового, а також вихідні положення синергетики, що розглядає процеси самоорганізації в управлінні складними соціально-педагогічними системами. Розглядаючи сутнісні аспекти понять “інформація”, “інформаційне забезпечення”, “управлінська інформація”, “інформаційна культура” та ін., ми виходили з позицій інформаційно-кібернетичного підходу до управління загальною середньою освітою в регіоні.

Теоретичні основи дослідження становлять концептуальні положення, що розкривають як загальні проблеми теорії управління (В.Афанасьєв, В.Бондар, Ю.Конаржевський, В.Пікельна, Ю.Тихомиров, В.Ярошенко та ін.), так і часткові аспекти проблеми управління загальною середньою освітою на різних рівнях її регіональної системи (Л.Даниленко, А.Урбанський, Г.Єльникова, І.Жерносек, М.Захаров, І.Мітіна, Н.Островерхова, В.Подобед та ін.).

У процесі розгляду питань, пов’язаних із змістовним аспектом інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні, ми спиралися на роботи М.Альберта, І.Ансоффа, Дж.Іванцевича, А.Лобанова, М.Мартиненка, М.Мескона та ін.

Для досягнення мети та завдань дослідження використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз історико-педагогічних джерел із філософії, теорії управління та теорії інформації, педагогіки, психології; ретроспективний аналіз спеціальних джерел, контент-аналіз та івент-аналіз офіційних документів органів управління загальною середньою освітою; методи моделювання, що дозволили виявити і систематизувати матеріал даної проблеми, обґрунтувати та розробити цілісну модель інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою на адаптивних засадах; формалізація, узагальнення й класифікація даних та їх аналіз із наступною інтерпретацією результатів для апробації розробленої моделі інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою на адаптивних засадах; емпіричні – педагогічне спостереження, експеримент, бесіди, інтерв’ювання, анкетування, тестування, експертні оцінки, порівняльний аналіз досвіду роботи органів управління загальною середньою освітою декількох регіонів України; методи статистичної обробки експериментальних даних сприяли вивченню стану проблеми в практиці, визначенню ступеня новизни одержаних даних, а також дозволили перевірити вірність гіпотези дослідження.

Етапи дослідження.

Перший етап (1999-2000 рр.) присвячено теоретичному аналізу філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної та спеціальної літератури з теми дослідження; конкретизації об’єкта, предмета, мети і завдань; формулюванню гіпотези; проведенню регіонального спостереження і діагностуючого зрізу; розробці методики експериментальної роботи.

На другому етапі (2000-2002 рр.) здійснювався експеримент (констатуючий і формуючий етапи), у ході якого розроблялася та апробувалася цілісна модель інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні, визначалась її ефективність, на підставі чого формувалися та теоретично обґрунтовувалися висновки.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) відбувалася систематизація та узагальнення дослідного матеріалу, оформлення його результатів, формулювання основних висновків та підготовка методичних рекомендацій.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалося на базі управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації та відділів освіти Херсонської області.

До участі в дослідженні було залучено частково працівників освіти Кіровоградської, Полтавської та Чернівецької областей. У цілому в експерименті взяли участь 27 державних службовців, 82 працівники методичної служби, 43 керівники загальноосвітніх навчальних закладів, 740 учителів.

Наукова новизна одержаних результатів:

-

-

-

-

Теоретичне значення одержаних результатів:

-

-

Практичне значення проведеного дослідження.

Розроблено методику та методичні рекомендації впровадження системи інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні, що сприяє ефективності управлінських рішень, демократизації й гуманізації стилю діяльності як керівників, так і виконавців.

Одержані результати, наукові матеріали та методичні рекомендації можуть знайти використання в інших регіонах України під час модернізації системи управління загальною середньою освітою регіону, а також у навчальному процесі педагогічних вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти управлінських кадрів.

Вірогідність одержаних результатів та висновків забезпечується: методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних та концептуальних положень; використанням комплексу взаємодіючих теоретичних та емпіричних методів, адекватних меті й завданням дослідження; репрезентативністю емпіричних даних; експериментальною перевіркою припущення; кількісним і якісним аналізом одержаних даних; стабільністю отриманих результатів.

Апробація та впровадження результатів дослідження:

Матеріали дослідження доповідалися на міжнародній виставці “Сучасний світ освіти” (Київ, 2002 р.) й на таких Всеукраїнських конференціях і семінарах, що проходили в Києві та Херсоні в 2000 – 2003 роках: “Післядипломна освіта: перспективи розвитку” – Київ, 2000 р.; “Управління закладами освіти в сучасних умовах” – Херсон, 2002р.; “Проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти в сучасному суспільстві” – Перший міжнародний симпозіум – Київ, 2002 р.; “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” – Херсон, 2003 р.

Теоретичні положення дослідження, висновки та методичні рекомендації покладено в основу поступового упровадження цілісної моделі інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою у масштабах Херсонської області. Поширення цього досвіду відбувалося шляхом неодноразового творчого обговорення на науково-практичних семінарах обласного і республіканського масштабу, нарадах і зустрічах із керівниками регіональних систем освіти України, що створило підґрунтя для його використання у Вінницькому, Дніпропетровському, Запорізькому, Луганському, Миколаївському, Одеському та Полтавському регіонах України.

Публікації з теми дослідження.

Основні методолого-теоретичні положення, проміжні результати та висновки з проведеного дослідження висвітлено у 19 одноосібних статтях, 14 із яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, методичних рекомендаціях для керівників регіональної загальної середньої освіти.

Структура дисертаційного дослідження:

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (236 найменувань), 4 додатків. Загальний обсяг роботи 207 сторінки, із них 164 сторінок основного тексту. Робота містить 16 рисунків і 10 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, визначено наукову новизну і практичну значущість результатів дослідження, методологію та висвітлено методи дослідження, а також шляхи апробації та впровадження одержаних результатів наукової роботи.

Перший розділ “Інформаційне забезпечення управління загальною середньою освітою як наукова проблема” присвячено аналізу теоретичних передумов та стану інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою; розкрито специфіку та основні складові інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні.

У розділі зазначено, що суттєві соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні, висунули на одне з провідних місць необхідність якісної перебудови управлінської діяльності в усіх сферах виробничого та соціального життя нашого суспільства, у тому числі й у сфері освіти. Доводиться, що наукове управління загальною середньою освітою регіону від конкретної школи до обласного управління освіти вимагає перш за все серйозного інформаційного забезпечення, яке відображає ключові грані освітнього процесу і є базою для формування науково обґрунтованих, об’єктивних та оперативних управлінських впливів, управлінських рішень.

Аналіз досвіду управління загальною середньою освітою на різних рівнях регіону свідчить про відсутність чіткої системи в роботі керівників під час проведення збору, обробки, зберігання, накопичення та використання інформації. При цьому, як правило, превалює опора на інформацію випадкову, що є однією з причин однобічності, суб’єктивності й відірваності управлінських дій від реальної освітньої дійсності. Розкрито низку складних протиріч у безпосередній управлінській діяльності та причини їх виникнення.

У процесі дослідження виявлено, що якісне інформаційне забезпечення управління загальною середньою освітою регіону вимагає відмови від традиційних схем управлінської діяльності – жорсткого, формального, адміністративного, бюрократичного управління, що ґрунтується лише на командній інформації, та переходу на гнучке управління, за якого учасники освітніх дій набувають статусу суб’єкта управлінської діяльності. Саме тоді управління набуває характеру не традиційної вертикалі з вектором потоку командної інформації згори донизу, а управління з інформаційним вектором знизу: від учня та його батьків, учителя, керівника школи до обласного управління освіти і науки. Більше того, в основу управлінської діяльності має бути закладена теза про необхідність переходу в управлінських діях до педагогіки особистісних стосунків, коли керівники намагаються побачити в кожному з учасників освітнього процесу регіону людину, яка потребує до себе поваги, коли вона не примушується, а заохочується до самостійності й творчості. Це означає дотримання керівниками регіональної освіти на всіх її рівнях положень людиноцентризму та концепції адаптивного управління, що забезпечує гнучкість і адресність впливу та відповідає сучасній парадигмі освіти.

Поняття інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою регіону розглядається як сукупність організаційно-технічних дій, що забезпечує необхідну управлінську інформацію для прийняття адекватного управлінського рішення.

Дослідження фактичного аналізу стану інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні методом контент-аналізу переконує в необхідності принципового підходу до інформаційного забезпечення реального управління загальною середньою освітою в регіоні, поєднання традиційних методів із використанням нестандартного інструментарію аналізу, в якому немає суб’єктивності його традиційних методів. Автором обґрунтовано доцільність використання з цією метою формалізованого (кількісного) методу аналізу документів (текстів) – контент-аналізу, що розуміється як дослідницька техніка для отримання висновків шляхом аналізу змісту тексту про стан та властивості соціальної дійсності, розкрито механізм і поетапність його застосування.

Значне місце в роботі відведено висвітленню результатів даних стану інформаційного забезпечення таких категорій контент-аналізу, як “учень”, “учитель”, “керівник школи”. Показано, що у масовій практиці сучасного управління чітко простежується спрямованість максимуму управлінських рішень на рівні концентру “Район (місто)” лише на вчителя, тоді як учень та керівник школи залишаються фактично поза якісним управлінським впливом. Інформаційне забезпечення самих управлінських рішень базується на комплексі даних, які не відображують усієї особистісної різноманітності основних фігур освітнього процесу регіону, не можуть бути використані для формування якісної управлінської інформації. Це вимагає концентрації зусиль в аспекті отримання якісних змін у вертикалі управління ЗСО регіону – формування принципово інших моделей інформаційного забезпечення та його організації.

У розділі розкрито специфіку та основні складові інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні на адаптивних засадах. Зокрема, відзначено, що особливості функціонування закладів освіти вимагають наскрізної узгодженості дій по всій вертикалі (від школи до обласного управління освіти і науки відповідно до мети освіти регіону); поєднання зусиль управлінців і виконавців у досягненні спільно окресленої мети шляхом уключення більшості виконавців в управлінській процес на рівні створення моделей власної діяльності, використання інтуїтивно-емоційної сфери для коригування діяльності управлінського апарату, оптимізації діяльності під час отримання узгодженої настановчої інформації від управлінської підструктури; чіткого аналітично-моніторингового обґрунтування більшості управлінських рішень (прозорість і усвідомлене сприймання управлінських дій по всій вертикалі загальної середньої освіти регіону); оперативного й об’єктивного відстеження позитивних і негативних тенденцій розвитку загальної середньої освіти й оптимального рівня реакції на них, поточного регулювання (саморегулювання) діяльності всіх суб’єктів управлінського процесу, переключення зусиль самих учасників із адміністративно-бюрократичної, пов’язаної з формально-документальним кругообігом поточної інформації, на корекційну, адресну, індивідуально-орієнтовану інформацію щодо регулювання своєї діяльності; активізації процесів рефлексивного саморозвитку і самоорганізації всіх суб’єктів діяльності.

Інформаційна система включає три взаємопов’язані рівні управління, які ми назвали “концентрами”. Це концентр “Школа”, концентр “Район (місто)” та концентр “Регіон (область)”, що з’єднані інформаційними потоками, які циркулюють між ними. Кожний з концентрів виконує роль модулю адаптації, сутність діяльності якого заключається у взаємоузгодженні функцій керівників і виконавців з урахуванням збалансованих вимог суспільства, держави і реальних обставин.

Доведено, що тільки на основі чітко побудованого забезпечення управлінської інформації, що адекватно відображає результативність цільових установок і ситуацій, які виникають у концентрі “Школа”, концентри управління “Район (місто)” і “Область (регіон)” зможуть приймати адекватні управлінські рішення.

У другому розділі “Експериментальна перевірка інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні” висвітлюються концептуальні положення щодо організації інформаційної бази для прийняття ефективних рішень для функціонування і розвитку загальної середньої освіти в регіоні; обґрунтовується система інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою, як на рівні школи, району, міста, так і в масштабі області; аналізуються результати експериментальної перевірки теоретичних доробок дисертаційного дослідження.

У процесі дослідження було підтверджено, що освітній моніторинг виконує діагностичну, прогностичну, адаптаційну та коригуючу функції й безпосередньо пов’язаний із рефлексивною сферою людини та активізує природні здібності учасників загальноосвітнього процесу до самоорганізації та саморозвитку. Для кількісної та якісної оцінки діяльності всіх учасників навчального процесу обчислювалася значущість критеріїв, що дозволяло вивчити пріоритети діяльності та порівнювати результати замірів і на цій основі визначати тенденції розвитку об’єктів спостереження.

Відповідно до стратегії узгодження спрямованості управлінських дій під час розв’язання проблеми інформаційного забезпечення важливо враховувати такі фактори впливу, як “поле зусиль”, “організація правил дій”, “ймовірні умови діяльності”.

Організаційно-змістовні позиції інформаційної системи базуються на провідній ідеї адаптивного управління – залучення до управлінських процесів усіх учасників загальної середньої освіти регіону – від батьківської громадськості, учнів та учителів до апарату управління освітою на рівні області. Інформаційне забезпечення управління на адаптивних засадах спрямоване на варіативне поєднання управління й самоуправління та кооперативну взаємодію керівників і виконавців для досягнення високого рівня спільності. Інфраструктура інформаційної системи адаптивного управління загальною середньою освітою спирається на принципи цілісності, комплексності, ієрархічності, інтеграції та диференціації у процесі формування бази даних для концентрів управління. Її цілісність забезпечується оптимальним визначенням змісту інформації з урахуванням наявного стану об’єктів управління; формуванням та переробкою потоків інформації, її перетворенням відповідно до мети та особливостей управління; організацією взаємодії інформаційних потоків та ефективним зворотним зв’язком.

У роботі обґрунтовано структуру концентрів адаптації, розроблено інтегративні комплекси субмоделей та визначення напряму руху їхніх інформаційних потоків. З’ясовано, що інформаційне забезпечення набуває стійкого, постійно розвивального характеру лише за умови, що всі його потоки постійно “пульсують”, циркулюють, оскільки знаходяться в діалектичній єдності. Це дозволяє ввести в модель інформаційно-аналітичний механізм, тобто інформаційно-аналітична діяльність стає провідною в управлінській ланці кожного із концентрів не тільки тому, що поєднує всі потоки управлінської інформації, але й через те, що надає всьому ланцюгу управління ЗСО поступального, перманентно-динамічного характеру розвитку (рис. 1).

Рис. 1. Модель основних потоків управлінської інформації

Де: 1- нормативно-правова інформація;

2 - моніторингово-рейтингова інформація;

3 - оперативна (зовнішня і внутрішня) інформація;

4 - проектна (зовнішня і внутрішня) інформація;

5 – консультативно-освітня інформація.

Визначено комплекс науково-організаційних умов упровадження інформаційної системи адаптивного управління ЗСО в регіоні:

-

-

-

Перевірка висунутої в ході теоретичного дослідження гіпотези зумовила проведення констатуючого та формуючого експериментів. Механізм оцінювання включав систему відповідних комплексних критеріїв (оптимальний обсяг змісту інформаційної бази, що забезпечує систему управління; організація педагогічного процесу; робота з педагогічними кадрами; організація системи “школа – сім’я – соціальне середовище”). У свою чергу критерії-показники передбачали декомпозицію на критерії другого порядку.

Дані констатуючого засвідчили недостатній обсяг і повноту інформаційної бази, що забезпечує ефективне управління організацією педагогічного процесу, роботоюз педагогічними кадрами, системою “школа – сім’я – соціальне середовище” як у експериментальних, так і в контрольних районах. Кількісні характеристики ознак одиниць спостереження івент-аналізу після формуючого експерименту в експериментальних районах були значно вищі, ніж у контрольних (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівня організації освітньої діяльності навчального закладу в експериментальних районах

Якісне зростання спостерігається за всіма визначеними параметрами. Так, обсяг змісту, що забезпечує створення системи управління в експериментальних районах, збільшився з 8 до 24% (7 і 12% – у контрольних); організація педагогічного процесу – з 30 до 32% у експериментальних (30 і 30% – у контрольних); робота з педагогічними кадрами 21 і 24% – у експериментальних (19 і 20% – у контрольних); організація системи “школа – сім’я – соціальне середовище” відповідно 9 і 18% (8 і 10%). У експериментальних районах більш ніж удвічі підвищились показники стану соціальної адаптації учнів (з 12,0% до 26,0%) та ступеню впливу школи на позитивний розвиток учнів, формування соціально зрілої особистості громадянина України (з 15,0% до 39,0%). Аналогічні показники у контрольних районах були відповідно: 12,3% і 15,1%; 14,8% і 17,3%.

Позитивна динаміка спостерігається і в розвитку фахової культури керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка включає культуру роботи з інформацією, (за час експерименту показники підвищилися на 26%).

Паралельна перевірка впливу створеної інформаційної бази на якісні зміни в управлінні закладами та установами загальної середньої освіти здійснювалася методом індексної оцінки якості діяльності всіх учасників регіональної системи загальної середньої освіти (учні, учителі, керівники). Порівняльні дані показали, що у цілому здійснився приріст рівня ефективності роботи суб’єктів діяльності в експериментальних районах регіону на 13% і контрольних відповідно – 3%.

Отримані в ході формуючого експерименту результати довели ефективність розробленої системи інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні та дійовість визначених нами організаційно-педагогічних умов її впровадження.

У заключній частині дисертації аналізуються та узагальнюються основні результати дослідження, пояснюються перспективні напрямки подальших досліджень порушеної нами проблеми.

ВИСНОВКи

1. Упровадження нових освітніх технологій, поява якісно нових загальноосвітніх навчальних закладів, що змінюють основи організації навчально-освітньої діяльності, залучення комп’ютерних освітніх програм та інше вимагає підтримки в заданому режимі процесів, які потребують управління, цілеспрямованого регулювання і забезпечення їх оптимального протікання. Прийняття науково-обгрунтованих управлінських рішень неможливе без достатньої інформаційної підтримки, що об’єктивно відображає реальний стан об’єкта управління та навколишнього його оточення.

2. Результати дослідження показують, що збільшення об’єму зовнішньої і внутрішньої управлінської інформації та ресурсних витрат для її формування й обробки потребує засвоєння методів сучасного педагогічного менеджменту й системного синтезу впровадження інновацій у сфері управлінської діяльності. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених інформаційному забезпеченню як ключовому компоненту прийняття оптимальних управлінських рішень, фактично залишається відкритою проблема інформаційної бази управління загальною середньою освітою в регіоні. Науковий аналіз відповідних літературних джерел та практики управління загальноосвітніми закладами показує, що в механізмі управління загальною середньою освітою існує ряд протиріч, детермінованих причинами як соціально-економічного, так і організаційно-педагогічного характеру. За результатами контент-аналізу та івент-аналізу виявлено, що в сучасній практиці чітко простежується орієнтація на керівництво діяльністю вчителя, тоді як учень і керівник школи залишаються фактично поза зоною такого впливу; комплекс даних на регіональному рівні не відображає всього розмаїття якісних характеристик виконавців, спрямованості на професійну діяльність; максимум управлінського впливу відходить на підтримку режиму функціонування, а не розвитку школи. Одним із ефективних шляхів усунення згаданих протиріч є приведення системи управління і, зокрема, її інформаційного забезпечення, до сучасних вимог. Наявність якісної інформації створює необхідні передумови для поступового подолання суто авторитарного і переходу до демократичного стилю управління, дає можливість поступово пристосовуватись до нових умов, вводити сучасні технології розв’язання управлінських проблем, відкриває можливості до вияву ініціативи і самодіяльності керівників та виконавців на всіх рівнях управління ЗСО в регіоні.

3. Сучасне управління загальною середньою освітою в регіоні найбільш відповідає адаптивному управлінню, яке передбачає варіативне злиття функцій управління та самоуправління, коли взаємопогоджуються цілі особистості та організації, коли кооперативно взаємодіють керівник та виконавець для досягнення вищого рівня спільності. Особливостями такого управління є: наскрізна узгодженість дій по всій вертикалі від школи до обласного управління освіти; поєднання зусиль управлінців і виконавців у процесі створення режимів власної діяльності; наявність ефективного освітнього моніторингу як механізму управління; активізація природних процесів саморозвитку і самоорганізації в установлених межах узгоджених вимог самої людини, суспільства, держави та реальних обставин. Інформаційне забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні розглядається як цілісна сукупність організаційно-технічних дій щодо забезпечення зустрічно-циклічного руху управлінської інформації, яка відображає нормативні вимоги, стан регіонального освітнього процесу по всій його вертикалі управління і сутність соціального замовлення суспільства, з наступним діалогічним узгодженням цієї інформації й поточним коригуванням діяльності об’єктів. Інформаційне забезпечення адаптивного управління з методологічної точки зору є базовим фактором управління загальною середньою освітою в регіоні, наявність якого визначає об’єктивне відображення стану і результатів управлінської діяльності по всій його регіональній вертикалі.

4. Обґрунтована у ході дослідження інфраструктура інформаційної системи являє собою складне утворення, яке функціонує за умови реалізації принципів: науковості, ієрархічності, інтегративності, диференційованого підходу до роботи з управлінською інформацією. Побудова системи інформаційної бази вимагає свого розгляду з позицій системно-комплексного підходу, аналізу структури, внутрішньої логіки розвитку і рушійних сил, що не тільки забезпечує ефективну реалізацію стратегії узгодження управлінських дій, досягнення ефекту синергізму, застосування рольових інформаційних позицій керівників по всій його вертикалі, але й визначає концептуальну основу науково-організованого інформаційного забезпечення в умовах адаптивного управління загальною середньою освітою. Розроблена система передбачає:

-

-

-

5. Ефективність упровадження функціонування системи інформаційного забезпечення безпосередньо залежить від сукупності науково-організаційних умов. Установлено, що умовно їх можна розподілити на три групи: основні регіональні умови, додаткові регіональні умови, часткові локалізовані умови.

6. Внаслідок проведення теоретичного аналізу проблеми, що досліджується, вивчення практики управління загальною середньою освітою та врахування результатів констатуючого експерименту визначено механізми оцінки ефективності інформаційної системи, що відбиває якісні й кількісні характеристики сукупності прояву показників по кожному з окреслених критеріїв. Для збору та накопичення даних спостереження були використані базові кваліметричні моделі діяльності, що застосовуються в освітньому моніторингу адаптивного управління. Результати впровадження інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою підтвердили позитивну динаміку кількісних і якісних показників розвитку загальної середньої освіти. Так, рівні загальноосвітньої підготовки випускників, стан соціальної адаптації учнів та ступінь впливу школи на їх позитивний розвиток зросли більш ніж удвічі, а рівень управлінської культури керівників, що включає інформаційну культуру, - на 26%. Зведені дані експериментальних об’єктів щодо рівня їх діяльності майже втричі перевищують аналогічні дані контрольних груп. Одержані результати підтвердили вірність висунутої в дисертації гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальше забезпечення високої результативності діяльності школи здійснюватиметься шляхом більш раціональної організації навчально-виховного процесу, роботи з педагогічними колективами та координації виховних зусиль школи, сім’ї й інших соціальних інститутів на основі повноцінної інформаційної бази, що відповідає сучасній освітній парадигмі.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора:

1. Петров В.Ф. Інформатизація освіти: стан, проблеми, перспективи // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 25. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 176-183.

2. Петров В.Ф. Адаптивне управління як методологічна основа модернізації системи загальної середньої освіти регіону // Наша шк. – 2002. – № 3. – С. 2-5.

3. Петров В.Ф. Інформаційне забезпечення як основа стратегії узгодженої спрямованості управлінських дій в умовах адаптивного управління загальною середньою освітою // Наукові записки. – Випуск 46. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Вінниченка. – 2002. – С. 47-49.

4. Петров В.Ф. До питання про інтегровану модель інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою регіону // Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 6-7 (25-26). – С. 27-30.

5. Петров В.Ф. Адаптивне управління як нова модель системи управління сферою освіти // Міжвузівський збірник наукових праць “Філософія, культура, життя”. – Дніпропетровськ: Центр економічної освіти. Промінь. – 2002. – № 16. – С. 85-91.

6. Петров В.Ф. Адаптивне управління як перехідна сходинка модернізації адміністративно-командного управління в менеджмент загальної середньої освіти // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 27. – Херсон: ХДПУ, 2002. – С. 27-30.

7. Петров В.Ф. Деякі методологічні аспекти проблеми інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою регіону // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 33. – Херсон: Айлант, 2003. – С. – 46-50.

8. Петров В.Ф. Учень, вчитель, школа – основа вертикалі адаптивного управління загальною середньою освітою регіону // Управління школою. – 2003. – № 1 (13). – С. 2-6.

9. Петров В.Ф. До проблеми інформаційного забезпечення вертикалі адаптивного управління загальною середньою освітою регіону // Управління школою. – 2003. – № 3 (15). – С. 2-5.

10. Петров В.Ф. Теорія та практика модернізації управління загальною середньою освітою в регіоні // Управління школою. – 2003. – № 4 (16). – С. 2-4.

11. Петров В.Ф. Проблема інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні // Управління школою. – 2003. – № 5 (17). – С. 2-5.

12. Петров В.Ф. Використання методу контент-аналізу в інформаційному забезпеченні адаптивного управління загальною середньою освітою регіону // Освіта і управління. – 2003. – Т. 1. Число 1. – С. 26-32.

13. Петров В.Ф. Використання методу івент-аналізу в інформаційному забезпеченні управління загальною середньою освітою регіону // Освіта і управління. – 2003. – Т. 1. Число 2. – С. – 5-8.

анотація

Петров В.Ф. Інформаційне забезпечення управління загальною середньою освітою в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2004.

У дисертації теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено систему інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні, яка передбачає: наскрізну узгодженість дій усіх концентрів адаптації – “Школа”, “Район (місто)”, “Область”; створення ієрархічної структури субмоделей; включає блок ефективного моніторингового зворотного зв’язку; базується на активізації природного потягу до саморозвитку і самовдосконалення особистості.

Визначено концептуальні засади побудови інформаційної бази та комплекс організаційно-педагогічних умов її побудови (застосування сучасного педагогічного моніторингу з використанням ЕОМ, наявність ефективного зворотного зв’язку, підготовка кадрового потенціалу, моделювання режимів власної управлінської діяльності учасників управлінського процесу та ін.).

Експериментально доведено ефективність створеної системи інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні.

Ключові слова: інформаційне забезпечення, адаптивне управління загальною середньою освітою, організаційно-педагогічні умови, концентри адаптації, освітній моніторинг, контент- та івент-аналіз.

аннотация

Петров В.Ф. Информационное обеспечение управления общим средним образованием в регионе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена проблеме информационного обеспечения адаптивного управления общим средним образованием в регионе.

Современное управление общим средним образованием в масштабах региона детерминирует требование создания комплекса условий, направленных на учет региональных особенностей, тенденций к возрастанию автономии учебных заведений, конкурентоспособности образовательных услуг. В диссертации показано, что в условиях увеличения объема управленческой информации, роста количества работы и ресурсных затрат, связанных с формированием и обработкой внешней и внутренней управленческой информации, необходимо внедрять методы современного педагогического менеджмента, а также использовать современные достижения в сфере управленческой деятельности.

Несмотря на значительное количество исследований, посвященных информационному обеспечению, фактически остается открытой проблема информационной базы управления общим средним образованием в регионе.

Научный анализ соответствующих литературных источников и практики управления общеобразовательными учреждениями показывает, что в механизме управления общим средним образованием существует ряд противоречий, детерминированных как причинами социально-экономического, так и организационно-педагогического характера.

Так, в процессе исследования выявлено, что в современной практике четко прослеживается ориентация на руководство деятельностью учителя, тогда как ученик и руководитель школы остаются фактически вне зоны такого влияния; комплекс данных на региональном уровне не отображает все разнообразие качественных характеристик исполнителей, направленность на профессиональную деятельность; максимум управленческого влияния направлено на поддержку режима функционирования, а не развития общеобразовательного учебного заведения. Одним из эффективных путей устранения упомянутых противоречий является приведение системы управления и, в частности, информационного ее обеспечения, к современным требованиям.

Современное управление общим средним образованием в регионе наиболее отвечает адаптивному управлению, которое предусматривает вариативное слияние функций управления и самоуправления, при котором взаимосогласуются цели личности и организации путем кооперации действий руководителя и исполнителя для достижения высшего уровня общности деятельности. Особенностями такого управления является: сквозная согласованность действий по всей вертикали от школы до областного управления образования; объединение усилий управленцев и исполнителей в процессе создания режимов собственной деятельности; наличие эффективного образовательного мониторинга как механизма управления; активизация естественных процессов саморазвития и самоорганизации в установленных границах согласованных требований самого человека, общества, государства и реальных обстоятельств.

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена система