ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЯПОЛОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 636.32.082

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕР'ЄРНИХ ТЕСТІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ТА ВІДБОРУ ОВЕЦЬ ЗА ВОВНОВОЮ ТА М'ЯСНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ

06.02.01 - Розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Вовченко Борис Омелянович

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських

тварин

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор

Шуваєв Василь Тихонович

Дніпропетровський державний аграрний

університет, кафедра технології виробництва

продуктів тваринництва

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Чігірьов Валерій Олександрович

Одеський державний аграрний університет,

кафедра генетики та розведення

сільськогосподарських тварин

Провідна установа - Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" УААН, відділ вівчарства, смт. Асканія-Нова, Чаплинський район, Херсонська область

Захист дисертації відбудеться 27.01.2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон - 6, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. №64

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23

Автореферат розісланий 26.12.2004р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток галузі вівчарства залежить від використання нових досягнень генетики, імуногенетики, біохімії які дозволяють прискорити темпи селекційного прогресу.

Доля вівчарства, як і будь-якої іншої галузі тваринництва визначається, головним чином, її ефективністю. Одним з основних критеріїв підвищення ефективності селекційних програм є оцінка племінних і продуктивних якостей тварин у ранньому віці (Ейдрігевіч Є.В., Раєвська В.В.,1978; Смірнов О.К., 1977; Свєчін Ю.К., Дунаєв Л.І., 1987).

Вивчення інтер'єрних показників тварин, безпосередньо пов'язаних із продуктивними якостями через обмін речовин по типу причинних фізіологічних кореляцій, дозволить цілеспрямовано здійснювати підбір батьківських пар з урахуванням якостей кожного з них, передбачати інтенсивність формування і майбутню продуктивність.

Відомо, що сироватка крові має білковий і ферментний поліморфізм і рівень окремих ферментів генетично детерміновано. Ферменти, як біологічні каталізатори, беруть участь у всіх життєвих процесах, і за ферментними системами генотип контролює спрямованість обмінних процесів.

Разом з тим, дані про вікову мінливість і активність ферментів крові овець у науковій літературі висвітлені недостатньо . Тому актуальними є дослідження зміни активності ферментів у овець асканійської тонкорунної породи, таврійського типу в усі вікові періоди, визначення мінливості та встановлення зв'язку між окремими ферментами сироватки крові і продуктивними якостями овець.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт кафедри годівлі сільськогосподарських тварин ХДАУ, що був складовою частиною науково-технічної програми УААН "Вівчарство" (номера державної реєстрації 0187.0098793; UA 01000981Р).

Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень є встановлення доцільності використання інтер'єрних тестів для оцінки продуктивних якостей овець асканійської тонкорунної породи, таврійського типу та їх поєднання у ранньому онтогенезі.

У зв'язку з цим були визначені для вивчення наступні завдання:

1. Дати порівняльну оцінку генетичного потенціалу дослідних ярок за показниками росту, розвитку, м'ясної і вовнової продуктивності.

2. Провести аналіз мінливості інтер’єрних показників крові під впливом віку

3. Встановити рівень зв'язку між інтер’єрними показниками і інтенсивністю формоутворюючих процесів у тварин.

4. Виявити взаємозв'язки між інтер’єрними показниками і господарсько-корисними ознаками овець.

5. Визначити оптимальний віковий період для прогнозування продуктивності ярок за інтер'єрними показниками.

6. Встановити доцільність і економічну ефективність використання інтер'єрних тестів для прогнозування продуктивних якостей овець у ранньому віці.

Об'єкт досліджень. Вівці асканійської тонкорунної породи (Ас), таврійського типу (ТтАс) та тварини отримані від парування асканійських маток з баранами плідниками таврійського типу (Ас х ТтАс).

Предмет досліджень. Інтер'єрні показники овець, вікова динаміка живої маси, інтенсивність росту, м'ясна, вовнова продуктивність.

Методи досліджень. Експерименти проведені відповідно методики наукових досліджень у тваринництві. Використані сучасні, загальноприйняті у зоотехнії, методи аналізу з проблем розведення та відтворення тварин: зважування, вимірювання, біохімічний і статистичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах півдня України вивчено формування основних господарсько-корисних ознак у овець асканійської тонкорунної породи, внутрішньопородного таврійського типу та тварин, які отримані від їх поєднання за критерієм інтенсивності формоутворюючих процесів, при врахуванні зв'язку цих ознак із активністю ферментів переамінування, лужної фосфатази та інших інтер'єрних тестів.

Виявлено значний вплив формоутворюючих процесів на м’ясну продуктивність овець. Тварин, які мають вищу активність біохімічних показників у 2-х місячному віці, доцільно використовувати для виробництва баранини, бо вони характеризуються високою енергією росту та при досягненні 8- місячного віку мають кращі показники м'ясної продуктивності.

Встановлено в 2-х і 4,5-місячному віці високі кореляційні зв'язки показників вовнової продуктивності овець із активністю ферментів АсАТ (r=0,661...0,878), ЛФ (r=-0,698..-0,877). Одержані результати досліджень є підставою для використання встановлених зв'язків щодо раннього прогнозування продуктивності овець асканійської тонкорунної породи.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені закономірності необхідно враховувати у селекційних програмах з вівчарства. Оцінку майбутньої продуктивності овець за показниками активності ферментів аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази пропонується проводити у 2- чи 4,5- місячному віці. В цей період спостерігаються високі зв'язки зазначених інтер'єрних показників з продуктивними якостями та інтенсивністю формування. Тварин з високою енергією росту бажано використовувати для виробництва баранини, це забезпечує отримання додаткової продукції на одну голову - 19,77 грн. Повільноформуючих тварин, рекомендується використовувати для виробництва вовни. Вартість додатково отриманої митої вовни у розрахунку на 1000 голів складає в середньому 525 грн.

Особистий внесок пошукувача полягає в організації і проведенні науково-господарських і лабораторних досліджень. Особисто виконано весь об'єм експериментальних робіт. Аналіз і узагальнення первинних даних проведені з методичною допомогою наукового керівника дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені й обговорені на науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів зооінженерного факультету ХДАУ (Херсон, 1999, 2000, 2004), Міжнародній конференції "Шляхи формування конкурентноздатної галузі вівчарства" (Асканія-Нова, 2001), II Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень - 2003" (Дніпропетровськ, 2003), Міжнародній конференції "Новітні технології виробництва і переробки продукції вівчарства" (Асканія-Нова, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей, у яких викладений основний зміст наукових досліджень, з яких 5 - у наукових виданнях що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота включає: вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, обговорення та узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел, додатки.

Дисертація викладена на 130 сторінках комп'ютерного тексту і містить

29 таблиць, 11 рисунків, 8 додатків. Список використаної літератури налічує 206 найменувань, в тому числі 18 іноземних.

Матеріал і методика досліджень

Експериментальна робота виконана в умовах СП ім. В.І. Леніна Скадовського району Херсонської області, на кафедрах годівлі, генетики і розведення сільськогосподарських тварин і ветеринарної медицини Херсонського державного аграрного університету в період з 1998 по 2003 роки відповідно схеми досліджень (рис. 1).

Дослідження проводились на вівцях: асканійської тонкорунної породи (І група - Ас) які належали до лінії 100 селекції племзаводу "Червоний Чабан"; таврійського внутрішньопородного типу асканійської тонкорунної породи (ІІ група - ТтАс) лінії 7.67 селекції племзаводу "Червоний Чабан" та тварин, яких отримали від парування маток асканійської тонкорунної породи лінії 100 з баранами-плідниками таврійського типу асканійської тонкорунної породи лінії 7.67 (Ас х ТтАс).

Групи піддослідних тварин сформовані за принципом груп-аналогів. Вивчали показники росту, розвитку молодняка шляхом їх індивідуального зважування вранці до годівлі, розрахунку абсолютного та відносного приросту живої маси. Конституціонально-екстер’єрні особливості овець визначали на підставі лінійних промірів та індексів будови тіла. Дані критерії встановлювали за загальноприйнятими зоотехнічними методиками.

Для оцінки генетичного потенціалу всі тварини утримувались в однакових умовах і мали однаковий набір кормів, який балансували згідно деталізованим нормам годівлі (Ноздрін М.Т. та ін., 1991) та рекомендаціям кафедри годівлі ХДАУ (1998).

Рис. 1. Схема досліджень

З метою вивчення залежності формоутворюючих процесів на продуктивні якості овець провели розподіл дослідних тварин на групи за інтенсивністю формування(?t) за методикою Ю.К.Свечіна (1979).

Дt=[] ?100 (1),

де Wo, W4,5, W8- жива маса ярок при народженні, в 4,5 і 8-місячному віці.

На підставі значень ?t, класифікували особин на швидкоформуючих

—— ——

(при ?t>ХДt) ? повільноформуючих (при ?t<ХДt). ?собини, які швидко формуються мають переваги по відносній швидкості росту в перший період (W4,5 - Wo), а ті, що повільно формуються - у другий період онтогенезу (W8 - W4,5).

Поряд з інтенсивністю формування вивчали також показники напруги росту (Ін) - рівень середньодобових приростів за окремі вікові періоди, і визначали індекс рівномірності росту (Ір).

Ін = (2)

Ір = (3),

де СП - середньодобовий приріст за період 0 - 8 місяців,

ВП - відносний приріст за період 0 - 8 місяців.

Вовнову продуктивність і характеристики вовни вивчали за настригом немитого і митого волокна у піддослідних ярок в 14-15 місячному віці. Природну довжину вовни визначали за допомогою лінійки під час бонітування тварин, густоту - шляхом підрахунку кількості волокон на одиницю площі, істинну довжину - на клавішному напівавтоматичному приладі ГМ-0,4, міцність по пучку за допомогою динамометра ДШ-3М. Вихід митого волокна - ваговим методом з використанням апарату ЦС-153. Вміст жиру - ваговим методом (екстрагування в апараті Соксклета), вміст поту - методом Кранахера, вміст механічних домішок за методикою ВНДІВК(1985р.)

М'ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою 8-місячних ярок по 3 голови від кожної досліджуваної групи. Сортовий розруб, обвалку туш і взяття проб м'яса проводили за методикою ВІТ (1978). При цьому визначали передзабійну, масу парної туші, внутрішнього жиру, забійну масу і забійний вихід, а також морфологічний склад туші. У м'якотній частині туші визначали хімічний склад м'яса.

Вивчення обмінних процесів в організмі ярок з метою встановлення зв’язку біохімічних показників крові з господарсько-корисними ознаками здійснювали за інтер'єрними показниками у віці 15 днів; 2; 4,5; 8 та 12 місяців у 20 особин з кожної групи. У сироватці крові овець визначали вміст загального білку (за уніфікованою методикою біуретової реакції), білкових фракцій (методом електрофорезу на фільтрувальному папері), активність ферментів переамінування - аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) методом Райтмана-Френкеля, лужної фосфатази (ЛФ) метод Боданські (Покровський О.О., 1996 ).

Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом варіаційної статистики, кореляційного і дисперсійного аналізу, за допомогою персонального комп'ютера (програми MathCAD, MS Excel). Для встановлення вірогідних різниць між показниками використовували критерій Стьюдента td (Плохинський М.О.,1969)

Результати власних досліджень

Вплив формоутворюючих процесів на ріст і розвиток дослідного молодняку. Нами проведено порівняльне вивчення росту та розвитку дослідних тварин, які розподілені на класи залежно від їх інтенсивності формування.

Встановлено, що при народженні найбільшу живу масу мали швидкоформуючі ярки таврійського типу, які переважали швидкоформуючих ярок асканійської породи на 1,6 і тварин поєднання Ас х ТтАс на 4,1% (P>0,999).

При відлученні у віці 4,5 міс перевага була на боці ярок третьої групи, що вище на 4,8% в порівнянні з асканійською породою і на 4,5% з тваринами таврійського типу (P>0,999).

У віці 18 міс тварини асканійської породи, які швидко формуються, переважали тварин таврійського типу на 2,2% (P>0,99) і тварин Ас х ТтАс на 0,5%.

Аналізуючи показники вагового росту, треба відмітити, що інтенсивність збільшення живої маси тварин відбувалося нерівномірно як серед груп тварин із різним генотипом, так і у тварин із різною інтенсивністю формоутворюючих процесів, але спостерігалася певна закономірність. Так, тварини, які швидко формуються, у всіх дослідних групах найбільш інтенсивно росли від народження до 4,5-місячного віку. Потім відбувалося поступове зниження темпів росту. Тварини, що повільно формуються, відрізнялися більшою енергію росту з 4,5- до 8-місячного віку і мали уповільнений термін росту.

Аналіз результатів вимірювання будови тіла дослідних груп тварин також виявив певний вплив формоутворюючих процесів на розвиток скелета.

Вікові зміни статей тварин вказують на те, що при народженні у ярок більше розвинений периферичний скелет, потім до 2-3 міс. підсилюється ріст осьового скелету, згодом різниця інтенсивності росту обох відділів згладжується. Для більш повного уявлення про екстер'єр тварин використовують індекси тілобудови, які дають змогу визначити пропорції тіла і ступінь розвитку організму.

Так, ярки різних груп, які інтенсивно формуються, мали найбільші індекси збитості та грудний.

По індексам костистості та довгоногості перевагу мали ярки повільноформуючого типу.

Інтенсивність росту дослідних тварин. При класифікації особин за інтенсивністю формоутворюючих процесів відмічено, що найбільшим значенням коефіцієнта (t) відрізнялись тварини асканійської породи як швидкоформуючого (t=80), так і повільноформуючого (t=72) типу. Тварини таврійського типу та тварини поєднання Ас х ТтАс із низькою енергією формування, маючи значення t=66, відрізнялися від тварин асканійської породи на 8,4% (Р>0,999). Особини першої і третьої груп з високою енергією формування мали однакові значення коефіцієнта інтенсивності формування (t=80), різниця між тваринами цих груп і тваринами таврійського типу становила 1,3% (Р<0,95).

У таблиці 1 наведені середні значення розрахунків напруги та рівномірності росту для всіх дослідних груп тварин з різною інтенсивністю формування, для вікових періодів 0-1-2, 0-2-4.

Період 0-2-4 характеризується найбільшими показниками індексу напруги росту, що співпадає з періодом найбільшого приросту живої маси Це зумовлено швидкістю росту і вказує на те, що в період від народження і до 2 міс. (0-1-2) від народження до 4 місяців життя (0-2-4) швидкоформуючі тварини мали більш високу енергію росту.

Таблиця 1. Значення індексів напруги росту та рівномірності у різні вікові періоди

Вік, міс | .Ас (п=68) | ТтАс(п=63) | Ас х ТтАс (п=57)

Ін | Ір | Ін | Ір | Ін | Ір

М+ | М- | М+ | М- | М+ | М- | М+ | М- | М+ | М- | М+ | М-

0-1-2 | 325,7 | 282,5 | 3,29 | 3,77 | 318 | 251,2 | 3,34 | 3,58 | 323,2 | 256,4 | 3,43 | 3,70

0-2-4 | 621,9 | 484,5 | 2,07 | 1,27 | 622,7 | 495,9 | 1,35 | 0,82 | 654,7 | 450,6 | 1,80 | 1,80

Аналіз показників рівномірності росту, свідчить, що повільноформуючі тварини у всі вікові періоди мали більш подовжений і рівномірний термін росту. Але максимальні значення цього показника теж відмічено у період від народження і до 2-місячного віку. Різниця між тваринами з різною енергією формоутворюючих процесів складає у зазначений період для особин асканійської породи -12,8%; для таврійського типу -6,8%; для їх поєднання -7,3% з високим рівнем достовірності (Р>0,999).

Інтер'єрні особливості молодняка овець дослідних груп. Вивчена вікова мінливість вмісту білків, їх фракцій, активність амінотрансфераз, лужної фосфатази у сироватці крові овець з різною енергією розвитку (табл. 2).

Загальною закономірністю у вікових змінах білкового складу сироватки крові овець було поступове збільшення концентрації білків, зменшення концентрації альбумінів і підвищення концентрації глобулінів.

Ярки інтенсивноформуючого типу всіх дослідних груп відрізняються більш швидким досягненням певного періоду біохімічної зрілості, на що вказує різке зменшення у них кількості альбумінів в середньому на 21,2% (Р0,999) і збільшення глобулінів на 22,1% (Р0,999). Збільшення глобулінів, продовжується у тварин до 12-місячного віку, що пов'язано з розвитком деяких біохімічних систем, які пов'язані з імунологічним статусом організму.

Процеси переамінування під час онтогенезу здійснювалися наступним чином: у момент максимального приросту м'язової тканини, а саме при досягнення 2-х місячного віку відбувається підсилення активності АсАТ і АлАТ. Далі спостерігається поступове зниження активності ферментів при відлученні ягнят від матерів і до дорослого стану.

Активність лужної фосфатази сироватки крові в певній мірі пов'язана з швидкістю росту тварин, несучістю птиці і знаходиться під генетичним контролем.

Максимальні значення активності лужної фосфатази мають дослідні тварини у 15-денному віці, згодом спостерігається поступове зниження до 12-місячного віку. Постійне зниження активності лужної фосфатази з віком, можна пояснити згасанням остеосинтетичних процесів. У тварин третьої дослідної групи (АсхТтАс) у всі вікові періоди спостерігається найбільші значення активності лужної фосфатази. Так, порівняно з тваринами асканійської породи швидкоформуючого типу різниця у 15-денному віці складає 32,4%, у 2-місяці - 33,7%, у 8-міс. - 24,2%. Для таврійського типу ця різниця становить: 18,5; 12,1; 19,9% відповідно.

Таблиця 2. Динаміка біохімічних показників (п=60)

Показник | Вік, міс | Швидкоформуючий тип | Повільноформуючий тип

групи

Ас | ТтАс | Ас х ТтАс | Ас | ТтАс | Ас х ТтАс

Загальний. білок | 0,5 | 6,470,11 | 6,40005 | 6,450,24 | 6,370,10 | 6,40005 | 6,33016

2 | 6,560,13 | 6,490,14 | 6,530,15 | 6,450,16 | 6,490,14 | 6,460,11

4,5 | 7,280,10 | 7,300,22 | 7,320,14 | 7,00,13 | 7,300,22 | 7,230,10

8 | 7,430,15 | 7,470,20 | 7,460,12 | 7,470,15 | 7,470,20 | 7,400,07

12 | 7,820,25 | 7,750,13 | 7,800,17 | 7,850,24 | 7,750,13 | 7,700,12

Альбуміни, % | 0,5 | 56,50,64 | 55,20,38 | 56,30,46 | 57,30,57 | 56,80,38 | 57,50,29

2 | 53,80,54 | 54,80,30 | 55,60,25 | 56,80,50 | 55,70,25 | 56,10,36

4,5 | 48,20,58 | 46,90,46 | 47,90,24 | 47,70,41 | 47,30,33 | 46,80,21

8 | 46,60,56 | 45,10,34 | 45,80,25 | 48,30,47 | 46,40,41 | 46,30,18

12 | 45,20,64 | 44,80,28 | 45,90,25 | 46,70,58 | 45,90,18 | 46,10,22

Глобуліни, % | 0,5. | 43,50,64 | 44,80,38 | 43,70,46 | 42,670,57 | 43,20,44 | 42,50,30

2 | 46,20,57 | 45,20,30 | 44,40,25 | 43,2 0,50 | 44,30,25 | 43.90,36

4,5 | 51,80,58 | 53,10,33 | 52,10,24 | 51,70,41 | 52,70,33 | 53,20,21

8 | 54,40,56 | 54,90,41 | 54,20,25 | 53,80,47 | 53,60,46 | 53,70,18

12 | 54,80,64 | 55,20,28 | 55,10,24 | 53,30,58 | 54,10,18 | 53,90,22

АсАт, мкмоль/

год/літр | 0,5 | 0,6190,029 | 0,7360,017 | 0,8300,03 | 0,4390,021 | 0,5290,017 | 0,5920,02

2 | 1,2520,035 | 1,3960,033 | 1,6990,03 | 0,8600,048 | 0,9790,030 | 1,2000,05

4,5 | 0,8010,039 | 0,9660,020 | 1,0100,05 | 0,6000,039 | 0,6780,018 | 0,7690,06

8 | 0,7780,021 | 0,9350,020 | 0,9790,01 | 0,5870,028 | 0,6430,015 | 0,7550,03

12 | 0,7350,023 | 0,9040,030 | 0,9340,03 | 0,5580,027 | 0,6150,018 | 0,7080,03

АлАт, мкмоль/

год/літр | 0,5 | 0,2350,011 | 0,2850,013 | 0,3540,01 | 0,1880,997 | 0,2220004 | 0,2590,01

2 | 0,5840,019 | 0,7340,032 | 0,8600,02 | 0,4140,016 | 0,5230,024 | 0,6200,03

4,5 | 0,3040,011 | 0,3450014 | 0,3950,02 | 0,2240,013 | 0,2810,009 | 0,3050,02

8 | 0,2370,012 | 0,3180,012 | 0,3600,01 | 0.2020,007 | 0,2560,014 | 0,2780,01

12 | 0,2380,014 | 0,2730,015 | 0,3370,01 | 0,1790,012 | 0,2280,013 | 0,2350,02

ЛФ, мкмоль/

год/літр | 0,5 | 10,700,36 | 12,900,14 | 15,820,17 | 8,160,39 | 9,750,15 | 11,300,40

2 | 9,230,37 | 10,980,10 | 13,910,17 | 6,830,44 | 8,260,24 | 10,290,35

4,5 | 7,140,24 | 7,920,21 | 9,92013 | 5,390,42 | 6,240,22 | 7,210,25

8 | 6,950,30 | 7,350,13 | 9,170,10 | 5,150,27 | 5,930,06 | 6,970,21

12 | 6,430,25 | 7,040,16 | 8,780,13 | 4,730,23 | 5,650,12 | 6,530,26

Вплив інтенсивності формоутворюючих процесів на біохімічні показники крові овець. Встановлено, що тварини яким притаманні інтенсивні процеси формування відрізняються більш високою активністю ферментів переамінування (АсАТ і АлАТ). Так, різниця в активності АсАТ, АлАТ, між швидкоформуючими і повільноформуючими тваринами у 2-х місячному віці для асканійської породи становила - 31,4 і 29,2%, для тварин таврійського типу - 29,9 і 28,7% і для тварин поєднання Ас х ТтАс - 29,4 і 28,0%, відповідно з високим ступенем достовірності (Р0,999). У період відлучення ягнят від матерів, коли спостерігалося поступове згасання активності ферментів різниця у тварин з різною енергією формоутворюючих процесів становила 25,1 і 26,4% для першої групи, 29,9 і 20,6% для другої групи і 23,9 і 22,8% для третьої групи.

Тварини з високою енергією росту всіх дослідних груп відрізнялися більшою активністю лужної фосфатази порівняно з тваринами з меншою енергією формоутворюючих процесів. Різниця для тварин асканійської породи становить 23,8; 26,1; 24,5; 25,9; 26,5% відповідно у 15 денному віці, 2; 4,5; 8 та 12 місяців. Для тварин таврійського типу різниця складає 24,5; 24,8; 21,2; 19,4; 19,2%, а для тварин отриманих від поєднання Ас х ТтАс - 28,6; 23,9; 27,4; 24,0; 25,7%. Це, напевно, можна пояснити тим, що у інтенсивноформуючих тварин відбувається посилений процес остеогенезу. Крім того лужна фосфатаза бере участь у синтезі фібрілярних білків і зумовлює швидкість формування скелету овець.

З метою розкладу загальної варіабельності на компоненти, які складаються із організованих в експерименті і випадкових (нерегульованих) факторів, нами проведений дисперсійний аналіз мінливості показників сироватки крові овець. Визначалось наскільки суттєвими є виявлені розбіжності і яка доля впливу на них вивчених факторів. Як свідчать отримані дані, на біохімічні показники суттєвий вплив мають всі організовані в експерименті фактори. Сума впливу всіх факторів становила: 57,6% для загального білка; 83,6% для АсАТ; 89,7% для АлАТ; 91,2% для ЛФ; 93,5% для глобулінів і 93,7% для альбумінів.

Достовірним виявився вплив інтенсивності формування практично на всі інтер'єрні показники. Факторний внесок становив від 0,5% (для глобулінів і альбумінів) до 15,7% (для АсАТ) (Р>0.999), проте на вміст загального білку сила впливу була незначною і не достовірною.

На показник АсАТ вплив віку був найбільш значимим і становив 53,8% для загальної дисперсії і 64,4% для факторної. Також суттєвим виявився клас розподілу-13,1 та 15,7% і генотип тварин - 11,0 та 13,1% відповідно.

Аналогічна тенденція спостерігалась по аланінамінотрансферазі, лужній фосфатазі. Для загального білка суттєвим виявився лише вік тварин. Внесок у загальну дисперсію становив 56,4%, у факторну - 97,8%. Вік є найбільш значимим і для альбумінів (91,6 та 97,8%) та глобулінів (91,4 та 97,7%). Достовірно значимим виявився клас розподілу (0,4 та 0,5%) і генотип (по 0,5%) на вищезгадані ознаки.

Взаємодія вивчених факторів (генотип х інтенсивність формування) виявилася статистично значимою для ферментів переамінування і лужної фосфатази, по іншим показникам сила впливу була маловірогідною.

Вивчення взаємодії таких факторів, як генотип х вік та клас розподілу х вік показало достовірно велику силу впливу на всі біохімічні показники, крім вмісту загального білка.

Взаємодія всіх трьох вивчених факторів (генотип х клас розподілу х вік) була статистично достовірною тільки для лужної фосфатази, по іншим показникам сила впливу була незначною і статистично недостовірною. Це може свідчити про те, що вони діють окремо на ознаки, які вивчалися.

Зв'язок інтер'єрних показників з ознаками росту і розвитку. Відомо, що генетичною основою кореляції є вплив одного гена на розвиток декількох ознак (множинна дія гену). Кореляція також вказує на зміну в процесі селекції одних ознак залежно від інших (побічний ефект селекції).

Для прогнозування майбутньої продуктивності овець ми вивчили кореляційні зв'язки живої маси та лінійних вимірів з активністю ферментів та концентрацією загального білку і його фракцій (табл. 3).

Таблиця 3. Взаємозв'язок мірних ознак і біохімічних показників крові овець

Показник | АсАТ | АлАТ | ЛФ | Загальний білок | Альбуміни | Глобуліни

Асканійська порода

Жива маса | 0,520* | -0,269 | -0,156 | 0,715*** | -0,879*** | 0,878***

Навкісна довжина тулуба | 0,710*** | 0,073 | -0,800*** | 0,289 | -0,320 | 0,320

Обхват грудей | 0,695*** | 0,025 | -0,491* | 0,306 | -0,513* | 0,513*

Висота в холці | -0,334 | -0,064 | -0,262 | 0,316 | -0,075 | 0,075

Обхват зап'ястка | 0,229 | -0,124 | -0,700*** | 0,644** | -0,756*** | 0,756***

Таврійський тип

Жива маса | 0,535* | -0,215 | -0,230 | 0,725*** | -0,905*** | 0,904***

Навкісна довжина тулуба | 0,668*** | 0,255 | -0,876*** | 0,318 | -0,454* | 0,453

Обхват грудей | 0,639** | 0,219 | -0,573** | 0,422 | -0,554* | 0,553

Висота в холці | 0,313 | 0,150 | -0,342 | 0,415 | -0,123 | 0,122

Обхват зап'ястка | 0,176 | -0,023 | -0,646** | 0,637** | -0,720*** | 0,719***

Асканійська ? Таврійський тип

Жива маса | 0,546* | -0,293 | -0,199 | 0,758*** | -0,917*** | 0,916***

Навкісна довжина тулуба | 0,748*** | 0,022 | -0,830*** | 0,242 | -0,470* | 0,469*

Обхват грудей | 0,630** | -0,008 | -0,530 | 0,350 | -0,573** | 0,573**

Висота в холці | -0,270 | -0,073 | -0,301 | 0,352 | -0,027 | 0,026

Обхват зап'ястка | 0,180 | -0,123 | -0,689*** | 0,674*** | -0,774*** | 0,769***

Примітка: *-Р>0,95; **-Р>0,99; ***-Р>0,999.

Нами встановлено, що жива маса тварин позитивно корелює з вмістом загального білка і глобулінів. Слід зазначити, що тварини поєднання АсхТтАс та вівці таврійського типу мають більш тісний зв'язок між цими показниками ніж асканійські (r=0,758 та 0,916; r=0,725 та 0,904; r = 0,715 та 0,878 відповідно по групам). Досить високий позитивний кореляційний зв'язок мають і проміри статей тіла тварин (обхват грудей та обхват зап'ястка) з концентрацією загального білка і з вмістом глобулінів. Такий зв'язок характерний для всіх дослідних груп.

Від'ємна кореляція спостерігається і при встановленні зв'язку живої маси з вмістом альбумінів (r= від -0,879 до -0,917), навкісною довжиною тулуба з лужною фосфатазою (r= -0,800...-0,876), обхватом зап'ястка з лужною фосфатазою (r= -0,646...-0,700).

Мірні ознаки всіх дослідних груп тварин (навкісна довжина тулуба, обхват грудей та обхват зап'ястка), також мають високу від'ємну кореляцію з активністю лужної фосфатази та вмістом альбумінів.

Цікаво відзначити, що кореляційні зв'язки між мірними ознаками та деякими біохімічними показниками (активність ЛФ, концентрація загального білку, альбумінів, глобулінів) підпорядковані певній закономірності: більш тісний зв'язок спостерігається у тварин таврійського типу (ТтАс) та ярок, отриманих від поєднання Ас х ТтАс.

Активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) позитивно і достовірно корелює з такими показниками як навкісна довжина тулуба (r= 0,668...0,748) та обхват грудей за лопатками (r= 0,630...0,695). З показниками живої маси існує достовірний позитивний зв'язок (r= 0,520...0,546).

Таким чином, виявлені взаємозв'язки між мірними ознаками і інтер'єрними показниками, можуть бути враховані при прогнозуванні продуктивних якостей тварин.

Вовнова продуктивність дослідних овець та її зв’язок з інтер’єрними показниками. Найбільший настриг вовни мають повільноформуючі тварини (табл. 4).

Таблиця 4. Вовнова продуктивність дослідних тварин у віці 14-15 місяців

Група тварин | Клас розподілу | Настриг вовни, кг | Маса митої вовни, кг | Вихід митої вовни, % | Коефіцієнт вовновості, г/кг

Ас | Швидко-формуюча |

4,510,05 |

1,950,02 |

43,30,58 |

43,6

ТтАс |

4,830,04 |

2,450,03 |

50,70,32 |

54,6

Ас х ТтАс |

4,750,04 |

2,200,03 |

46,30,50 |

49,3

Ас | Повільно-формуюча |

4,560,07 |

2,010,02 |

44,00,70 |

46,9

ТтАс | **

4,950,05 |

2,500,03 |

50,50,43 |

61,5

Ас х ТтАс | **

4,900,04 |

2,300,03 |

46,90,52 |

54,1

Примітка: вірогідність різниці з швидкоформуючим типом **-Р>0,99.

Перевага спостерігається у тварин таврійського типу, які переважали асканійських овець на 7,9 (Р0,999), а тварин поєднання Ас х ТтАс на 1,1% .

Різниця за настригом вовни між повільно- і швидкоформуючими тваринами склала: 1,1; 2,5; 3,1% для I (Ас), II (ТтАс) і III (АсхТтАс) груп відповідно.

За настригом митої вовни повільноформуючі тварини таврійського типу достовірно переважають тварин асканійської породи на 19,6% і тварин отриманих від поєднання Ас х ТтАс на 8%.

Максимальний вихід чистого волокна мали швидкоформуючі ярки таврійського типу (50,7), що на 7,4% більше, ніж у тварин асканійської породи і на 4,4%, ніж у тварин поєднання Ас х ТтАс.

Встановлено певний зв’язок між інтенсивністю формування тварин і довжиною вовни. Завдяки високій енергії росту, а відповідно і підвищеному обміну речовин, ярки швидкоформуючого типу всіх дослідних груп мали суттєві переваги за цим показником.

Так, різниця між тваринами швидкоформуючого типу за природною довжиною вовни становила для першої групи (Ас) 6,5, для другої (ТтАс) 6,7 і для третьої (АсхТтАс) 8,2%, по істинній довжині вовни ці показники мали такі значення: 6,6, 7,2, 5,0% відповідно.

Вовна дослідних тварин мала товщину яка відповідає 64-60 якості. Більший діаметр вовнинок був у повільноформуючих тварин всіх груп. Тварини асканійської породи мали перевагу над тваринами таврійського типу на 3,5% і помісними тваринами на 1,3%. Різниця між тваринами з різною енергією формоутворюючих процесів у межах груп складала 4,3, 3,6 і 4,8% для I (Ас), II (ТтАс) і III (Ас х ТтАс) відповідно.

Досить важливою ознакою є вирівняність за товщиною вовни у штапелі і по руну.

Цю ознаку характеризує коефіцієнт мінливості. Найбільш вирівняну за товщиною вовну мали інтенсивноформуючі тварини таврійського типу.

Міцність вовни у тварин повільноформуючого типу асканійської породи була вище, ніж у тварин таврійського типу і помісних на 6,4% і 2,6%, що узгоджується з даними по товщині вовни.

З метою вивчення впливу породних особливостей та класу розподілу на вовнову продуктивність, ми провели двохфакторний дисперсійний аналіз.

Найбільший вплив на всі показники вовнової продуктивності справляє генотип тварин. Факторний внесок становить від 93,7 до 99,1% з високим

рівнем значимості.

Клас розподілу тварин за інтенсивністю формування має незначну силу

впливу на продуктивні ознаки і є маловірогідним.

Взаємодія факторів що вивчалися (генотип х клас розподілу) теж має досить незначний і маловірогідний вплив на показники вовнової продуктивності.

Це може свідчити про те, що організовані фактори діють незалежно один від одного на вивчені ознаки.

Для виявлення зв’язку між інтер’єрними показниками і вовновою продуктивністю овець ми провели кореляційний аналіз (табл. 5, 6).

Отримані результати свідчать, що активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) у 2 та 4,5 місяців позитивно і достовірно корелює з масою митої вовни (r=0,652...0,758), та виходом митої вовни (r=0,520...0,878) у всіх дослідних груп овець. З показником товщина вовни є суттєвий від'ємний зв'язок (r=-0,690...-0,885), а з довжиною вовни - слабкий позитивний. Активність аланінамінотрансферази (АлАТ) у 2 міс. віці має достовірний від'ємний зв'язок з товщиною вовни, а у 4,5 міс. віці від'ємний кореляційний зв'язок з такими показниками, як вихід митої вовни (r=-0,550...-0,706) та товщина вовни (r=-0,589...-0,819).

Таблиця 5. Взаємозв'язок інтер'єрних показників (2 міс.) і вовнової продуктивності

Показник | АсАТ | АлАТ | ЛФ | Загаль-ний білок | Альбу-міни | Глобу-ліни

Асканійська порода

Маса митої вовни | 0,772*** | 0,058 | -0,698*** | 0,258 | 0,170 | -0,188

Вихід митої вовни | 0,520* | -0,497 | -0,604** | -0,125 | 0,360 | -0,403

Довжина вовни | 0,270 | 0,459 | 0,366 | 0,138 | -0,064 | 0,057

Товщина вовни | -0,690*** | -0,588** | -0,701*** | -0,032 | 0,376 | -0,376

Таврійський тип

Маса митої вовни | 0,652*** | -0,139 | -0,728*** | 0,266 | 0,113 | -0,113

Вихід митої вовни | 0,638** | -0,367 | -0,843*** | 0,189 | 0,150 | -0,150

Довжина вовни | 0,284 | 0,246 | 0,273 | 0,061 | 0,035 | -0,035

Товщина вовни | -0,885*** | -0,770*** | -0,769*** | -0,262 | 0,125 | -0,125

Асканійська ? Таврійський тип

Маса митої вовни | 0,700*** | 0,248 | -0,877*** | 0,002 | 0,250 | -0,250

Вихід митої вовни | 0,712*** | 0,079 | -0,730*** | 0,298 | 0,143 | -0,143

Довжина вовни | 0,332 | 0,269 | 0,448 | -0,375 | -0,141 | 0,141

Товщина вовни | -0,775*** | -0,810*** | -0,677*** | 0,678*** | -0,698*** | 0,698***

Примітка: *-Р>0,95; **-Р>0,99; ***-Р>0,999.

Активність лужної фосфатази у дослідних груп овець від'ємно корелює з масою митої вовни (r=-0,697...-0,877), виходом митої вовни (r=-0,567...-0,867) та товщиною вовни (r=-0,565...-0,769), причому характер такого зв'язку високовірогідний і спостерігається як у 2-х місячному так і в 4,5 місячному віці. З довжиною вовни даний біохімічний показник має слабкий позитивний зв'язок.

Вміст загального білка та концентрація альбумінів і глобулінів у 2-х місячному віці з ознаками вовнової продуктивності носить слабкий позитивний або від'ємний зв'язок і є малодостовірним, крім показника товщини вовни тварин третьої групи (Ас х ТтАс). У віці 4,5 місяці є достатньо високий негативний зв'язок вмісту альбумінів з виходом митої вовни та товщиною вовни і позитивний зв'язок цих показників з вмістом глобулінів. Концентрація загального білка має несуттєвий зв'язок з ознаками вовнової продуктивності у цьому віці.

При прогнозуванні вовнової продуктивності тварин слід враховувати показники активності аспартатамінотрансферази (АсАТ), лужної фосфатази у 2-х чи 4,5-місячному віці, бо ці показники мають значний зв'язок з основними ознаками вовнової продуктивності.

Таблиця 6. Взаємозв'язок інтер'єрних показників (4,5 міс.) і вовнової продуктивності

Показник | АсАТ | АлАТ | ЛФ | Загаль-ний білок | Альбу-міни | Глобу-ліни

Асканійська порода

Маса митої вовни | 0,785*** | -0,343 | -0,726*** | -0,130 | -0,054 | 0,054

Вихід митої вовни | 0,878*** | -0,550* | -0,567** | -0,276 | -0,590* | 0,590**

Довжина вовни | -0,092 | 0,135 | -0,121 | 0,044 | 0,293 | -0,293

Товщина вовни | 0,531* | -0,589* | -0,678*** | 0,438 | -0,661*** | 0,661***

Таврійський тип

Маса митої вовни | 0,746*** | -0,048 | -0,793*** | 0,416 | -0,128 | 0,128

Вихід митої вовни | 0,661*** | -0,706*** | -0,829*** | 0,323 | -0,681*** | 0,681***

Довжина вовни | 0,111 | 0,082 | 0,101 | -0,171 | -0,266 | 0,266

Товщина вовни | -0,796*** | -0,819*** | -0,752*** | -0,292 | -0,614** | 0,614***

Асканійська ? Таврійський тип

Маса митої вовни | 0,728*** | 0,044 | -0,697*** | 0,066 | 0,188 | -0,188

Вихід митої вовни | 0,814*** | -0,637** | -0,867*** | 0,029 | -0,758*** | 0,758***

Довжина вовни | 0,066 | 0,439 | 0,285 | -0,088 | 0,414 | 0,414

Товщина вовни | -0,770*** | -0,719*** | -0,565* | 0,026 | -0,674*** | 0,674***

Примітка: *-Р>0,95; **-Р>0,99; ***-Р>0,999.

Оцінка м'ясної продуктивності дослідних овець. Для визначення впливу формоутворюючих процесів на м'ясну продуктивність овець різних генотипів, ми провели контрольний забій тварин у віці 8 місяців по 3 голови з кожної групи (табл. 7).

Результати забою свідчать, що швидкоформуючі тварини всіх груп мають значну перевагу по м'ясним якостям над повільноформуючими.

Таблиця 7. М'ясна продуктивність ярок у віці 8 місяців

Показник | Група тварин та клас розподілу

Ас | ТтАс | АсхТтАс | Ас | ТтАс | АсхТтАс

Швидкоформуюча | Повільноформуюча

Передзабійна жива маса, кг | 35,180,78 | 33,60,52 | 35,50,61 | 31,60,80 | 30,230,24 | 31,780,94

Маса туші, кг |

15,210,45 |

13,750,52 |

15,700,60 | ***

12,670,40 | ***

11,850,20 | ***

12,580,31

Маса внутріш-нього жиру, кг | 0,510,04 | 0,420,03 | 0,630,04 | 0,340,07 | 0,320,03 | 0,38 0,02

Забійна маса, кг |

15,720,38 |

14,170,40 |

16,330,46 | ***

13,010,43 | ***

12,170,21 | ***

12,9 0,23

Забійний вихід, % |

44,7 |

42,2 |

45,9 | ***

41,2 | ***

40,2 | ***

40,8

Примітка: вірогідність різниці з повільноформуючим типом ***-Р>0,999.

Маючи більш високу передзабійну живу масу ярки поєднання Ас х ТтАс швидкоформуючого типу переважали ярок асканійської породи та таврійського типу по масі туші на 3,2 і 12,5%, по забійній масі 3,8 і 13,2% . Різниця за цими показникам між тваринами з різною інтенсивністю формування по групам склала: 26,7 і 17,3% для асканійської породи; 13,8 і 14,1% для таврійського типу і 19,9 і 20,6 % для тварин поєднання АсхТтАс.

Така ж закономірність спостерігається і по масі внутрішнього жиру. Тварини швидкоформуючого типу всіх дослідних груп мають перевагу над повільноформуючими тваринами: для першої групи (Ас) ця різниця становить 33,3%; для другої (ТтАс) 19,9 % і для третьої (АсхТтАс) 39,7 % з високим рівнем достовірності (Р0,999).

Найбільший забійний вихід мають тварини третьої групи швидкоформуючого типу (45,9%), що на 3,7% вище ніж у тварин другої групи і на 1,2% ніж у тварин першої групи з високою інтенсивністю формоутворюючих процесів.

Вплив генотипових особливостей овець, та інтенсивність формоутворюючих процесів на ознаки м'ясної продуктивності, вивчали за допомогою двохфакторного дисперсійного аналізу.

Встановлено, що на показники м'ясної продуктивності овець у 8 місяців діють усі організовані фактори і сила впливу складає від 82,4% для маси внутрішнього жиру до 93,2% для забійної маси. Найбільш впливовішим на ознаки, що вивчалися, виявився клас розподілу тварин за інтенсивністю формоутворюючих процесів. Загальний внесок у передзабійну масу та масу туші склав по 72,9%, у забійну масу 73,5% з високим ступенем значимості.

Значно меншою була сила впливу генотипу на показники м'ясної продуктивності (від 13,7 до 22,0%), але вона