КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РУДЕНКО ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 339.92:658.14/.17

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА БІЗНЕС-МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Спеціальність 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор

Лук’яненко Дмитро Григорович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри міжнародного менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кістерський Леонід Леонідович,

директор Інституту міжнародного ділового співробітництва (м. Київ).

доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки

доктор економічних наук, доцент

Луцишин Зоряна Орестівна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства та міжнародних економічних відносин

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ міжнародних валютно-фінансових відносин, м. Київ

Захист відбудеться “16” грудня 2004 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “16” листопада 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, Фукс А.Е.

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Теоретичне обґрунтування перспектив розвитку світової економіки, визначення стратегічних цілей національної політики неможливо здійснити без поглибленого дослідження та оцінки глобалізації, головною рушійною силою якої є транснаціональні корпорації (ТНК).

Актуальність теми дослідження. Транснаціоналізація, з одного боку, є причиною, а з другого – наслідком міжнародної концентрації та диверсифікації економічної діяльності у руслі інтернаціоналізаційного процесу. Виступаючи основою глобальної мікроінтеграції, вона обумовлює формування усталених каналів міжнародної науково-технологічної, виробничої, інвестиційно-фінансової взаємодії національних економік, вирішальним чином впливає на умови і параметри їх конкурентоспроможності.

Контролюючи понад 70% міжнародних ринків товарів, послуг, капіталів, технологій, ТНК стали найвпливовішими суб’єктами світової економіки, і одночасно – найдинамічнішими її структурними елементами. За мобільністю, здатністю адекватного реагування на зміни у зовнішньому конкурентному середовищі, інноваційною спрямованістю ТНК значно переважають не тільки національні, але й міжнародні регіональні господарські утворення. Діяльність ТНК, які, очевидно, не матимуть альтернативи у міжнародному бізнесі, вирішальною мірою визначатиме контури майбутньої глобальної економіки і філософію глобального менеджменту.

Загалом транснаціоналізація як об’єктивно обумовлений процес із багаторівневими і суперечливими проявами суттєво коригує національні та міжнародні стратегії розвитку, і через це є найбільш привабливим об’єктом наукових досліджень, характерною ознакою яких є достатньо поляризований підхід до феномену ТНК.

Процеси транснаціоналізації тривалий час перебувають у центрі уваги багатьох учених-економістів і дослідницьких інституцій; вони висвітлені у працях зарубіжних учених М. Аокі, А. Астаповича, П. Баклі, Т. Білоуса, Р. Вернона, Дж. Даннінга, Д. Деніелса, О. Вільямсона, Ч. Гіла, Е. Грехема, С. Ємель’янова, І. Іванова, М. Кассона, Р. Камерона, С. Кіндлебергера, Дж. Кейнса, О. Киреєва, Р. Коуза, Е. Колде, Є. Ленського, Р. Лоустарінена, П. Маклінського, О. Михайлова, А. Мовсесяна, М. Познера, М. Портера, Г. Перлмуттера, Л. Радеби, В. Ростоу, Ф. Рута, Р. Робінсона, А. Ругмана, І. Самсона, Р. Стобауха, Дж. Стигліца, П. Самуельсона, А. Сливоцького, Р. Соллоу, Дж. Сороса, А. Тобіна, П. Тодаро, Л. Уелша, Г. Фішера, Р. Фахфутдинова, С. Хаймера, С. Хірша, П. Хвойника, У. Шарпа, Й. Шумпетера та багатьох інших.

Серед фундаментальних вітчизняних досліджень цим темам присвячені праці В. Андрійчука, Л.Безчасного, О. Білоруса, І. Бураковського, О. Барановського, В. Будкіна, І. Бланка, О. Власюка, О.Гаврилюка, Б. Губського, П. Дудченка, Л. Кістерського, І. Лукінова, Д. Лук’яненка, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Мозгового, А. Мокія, В. Новицького, Є.Панченка, Ю. Пахомова, А. Поручника, О. Плотнікова, О. Рогача, В. Рокочої, А. Румянцева, Є. Савел’єва, В.Савчука, В. Сіденка, С. Сіденко, С. Соколенка, А. Філіпенка, В. Філіпова, І. Школи, О. Шниркова, С. Якубовського та ін.

Незважаючи на постійний дослідницький інтерес протягом останніх десятиліть до проблем ТНК, дискусійними залишаються не тільки практичні, але й методологічні питання транснаціоналізації. Зокрема, так і не сформувалось консенсусне розуміння сутності сучасних транснаціональних структур, їх категоріально-понятійної ідентифікації. Неоднозначними і багато в чому суперечливими є оцінки значення ТНК для країн з різним рівнем економічного розвитку.

Дослідження транснаціональних корпорацій актуалізується в сучасних умовах, коли формуються глобальні ринки із новою якістю конкуренції та регулювання. В працях зарубіжних і вітчизняних учених це знаходить своє, у цілому адекватне, відображення. Центром дослідницького інтересу частіше стають проблеми не тільки ефективності діяльності ТНК із традиційними цілями та організаційно-економічними формами, але й їх успішне функціонування в колі мотивацій та інтересів, набагато ширших ніж суто корпоративні. Однак системний підхід до формування відповідних бізнес-моделей розвитку транснаціональних корпорацій, їх цілеспрямованих модифікацій ще не став превалюючим. Таким чином, недостатність комплексних досліджень чинників, детермінант та архітектурних композицій моделей ТНК в глобалізованому середовищі зумовили вибір теми, логіку дослідження та виклад його результатів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках міжкафедральної науково-дослідної теми ”Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету. Дисертація пов’язана з тематичним планом науково-дослідних робіт Полтавського університету споживчої кооперації України, де дисертант як керівник і відповідальний виконавець брала участь у виконанні кафедральної науково-дослідної теми “Оцінка і аналіз діяльності транснаціональних корпорацій на території України” (реєстраційний номер 0127/00) на замовлення Полтавської обласної державної адміністрації. Окремі результати, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження використані під час підготовки галузевої науково-дослідної теми “Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі” (реєстраційний номер 156/97) на замовлення Правління Укоопспілки, де автор брала участь як співкерівник та безпосередній виконавець розділу “Зовнішньоекономічна діяльність споживчої кооперації України”. Результати наукових досліджень відображені у звітах і в розділах наукових звітів із зазначених тем, підготовлених дисертантом індивідуально.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне узагальнення процесу транснаціоналізації, обґрунтування методологічних та практичних засад формування бізнес-моделей розвитку транснаціональних корпорацій на основі виявлення їх системоутворюючих детермінант в умовах глобалізації.

Поставлена мета зумовила вирішення сукупності таких основних завдань:

· виявити особливості еволюції базових теорій транснаціоналізації та систематизувати їх з урахуванням новітніх модифікацій;

· показати зростаючу роль транснаціональних корпорацій у структурі сучасного світового господарства з виявленням позитивних і можливих негативних впливів на економічний розвиток;

· виявити умови і обґрунтувати стратегічні підходи щодо транснаціоналізації економіки України;

· розробити теоретико-методологічні засади формування бізнес-моделей розвитку ТНК, визначити їх архітектуру та умови цільової модифікації;

· провести порівняльний аналіз організаційних форм функціонування корпоративних структур в умовах локальної та глобальної транснаціоналізації;

· визначити системоутворюючі елементи ресурсного забезпечення ефективної діяльності ТНК у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем;

· розробити концепцію ефективного управління капіталом в межах пропонованої бізнес-моделі розвитку ТНК.

Об’єктом дослідження є процеси становлення та розвитку транснаціональних корпорацій у сучасному глобальному середовищі.

Предметом дослідження є методологія і практика формування та стратегічної модифікації бізнес-моделей розвитку транснаціональних корпорацій під впливом глобалізаційних факторів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, взаємопов’язаних та послідовно застосованих у загальній логіці аналізу: логіко-діалектичний метод пізнання, системного аналізу, синтетичних оцінок, статистичний та індексний (1,2,3,4 розділи), прогнозування, екстраполяції, наукової абстракції (розділ 1), дескриптивне та предикативне моделювання (розділи 1,4), анкетних опитувань (розділи 2,4). Творчо застосований полісистемний підхід дозволив змоделювати складні динамізуючі процеси та взаємозв’язки бізнес-моделі розвитку ТНК.

Інформаційною базою дослідження стала наукова монографічна література, статті зарубіжних та вітчизняних вчених у періодичних виданнях, результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних наукових центрів, матеріали світових провідних інформаційно-рейтингових агенцій, мережі Іnternet, офіційні матеріали міжнародних організацій, довідкова та періодична література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному розкритті теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів діяльності транснаціональних корпорацій; виявленні глобальних тенденцій їх розвитку та формуванні сучасної динамічної бізнес-моделі функціонування на основі полісистемного підходу. В процесі дослідження автором були одержані такі наукові результати:

- вперше:

· виходячи із авторської гіпотези щодо необхідності наукового обґрунтування феномену транснаціональних корпорацій в умовах якісних структурних зрушень у світовій економіці, розкрито методологічну сутність і по-новому систематизовано теоретичні підходи до процесів транснаціоналізації. Доведено, що в умовах локальної і особливо глобальної транснаціоналізації, розвиток міжнародних корпоративних структур адекватно відображають теорії, згруповані автором з позицій чотирьох превалюючих концепцій: інтерналізації економічних зв’язків, інтернаціоналізаційного процесу, конкурентних переваг та філософсько-ідеологічної. Поглиблено сутнісну характеристику ТНК та упорядковано категорійно - понятійний апарат методології дослідження транснаціоналізації;

· розроблено концепцію формування ефективної бізнес-моделі розвитку транснаціональних корпорацій, яка дозволяє оптимізувати постійно зростаючі капіталопотоки в їх динамічно еволюціонуючих структурах. Підтверджено гіпотезу щодо змін у ХХІ ст. мотиваційних причин транснаціональної акумуляції капіталу із наслідками, орієнтованими на сучасні пріоритети розвитку (економічна демократизація, соціалізація, екологізація). Показано, що за умов застосування поряд із традиційним підходом (переважно, маркетинговим) фінансового, який враховує циклічний характер процесу обороту капіталу, суттєво коригується архітектура бізнес-моделі в її ключових компонентах: внутрішній потенціал саморозвитку має включати систему ресурсного забезпечення, ефективне управління капіталом, форми організації бізнесу, а врахування змін зовнішнього середовища потребує постійного оновлення бізнес-моделі із модифікаціями, сценарії яких найбільш показово з прогностичного погляду ілюструють запропоновані автором методи графічної інтерпретації;

· сформовані нові концептуальні підходи до управління капіталом ТНК у процесі формування і розвитку запропонованої бізнес-моделі. Виявлено його специфічні особливості, обумовлені процесами інтерналізації (внутрішньокорпоративні за сутністю та міжнародні за характером потоки капіталів); та екстерналізації (міжкорпораційні вхідні та вихідні капіталопотоки). Запропонована структура управління екстернальними потоками капіталів із виділенням у ній зв’язків (ієрархічних, управлінських, наслідкових) та елементів: кредитно-фінансової політики (хеджируваної, агресивної, консервативної, ліберальної), видів кредитних ресурсів (фінансових, комерційних; довгострокових, короткострокових), умов експортно-імпортних розрахунків (негайної, попередньої та відстроченої оплати) результатів управління (валового доходу, прибутку, високої ринкової вартості);

· для виявлення умов реальних перспектив і можливих напрямів та форм транснаціоналізації української економіки дана комплексна оцінка проблем взаємовідносин ТНК та національних економік з метою гармонізації суперечливих інтересів; показано, що здатність ТНК оптимізувати капіталопотоки, їх спроможність гнучкого реагування на зміни середовища, із використанням позитивних й уникненням (мінімізацією) негативних впливів кризового характеру, та внутрішній потенціал саморозвитку сприяють формуванню умов економічного зростання країн базування. Одночасно доведено, що сталий розвиток України можливий лише при критичній масі транснаціональних корпорацій, яка характеризується кількісними критеріями (індекс концентрації ТНК, індекс диверсифікованості національних ТНК, індекс глобалізованості країни, інтегральний показник критичної маси національних ТНК) та критеріями якісними (охоплення пріоритетних галузей та сфер діяльності, замкненість виробничо-технологічних циклів, порівняльна ефективність, ступінь соціальної мотивації). Досягнення критичної маси ТНК в Україні та оцінка їх позитивного значення можливі лише на основі адекватної селекції системи критеріїв у межах чіткої політики транснаціоналізації;

- дістали подальшого розвитку:

· концепція вартісного циклу капіталу внаслідок відокремлення рівнів вартісного циклу (початкового, наступного, подальшого), уточнення елементів циклу (прибуток, потік капіталу внутрішній і зовнішній, ринкова вартість компанії, ресурси, організаційні форми функціонування); удосконалення моделі вартісного циклу, яка дозволяє графічно інтерпретувати динамічність процесу;

· система бухгалтерського обліку і звітності як елемент інформаційного ресурсу внаслідок розробки уніфікованої структури форм агрегованої звітності ТНК (агрегованого балансу; агрегованого звіту про прибутки і збитки; агрегованого звіту про рух грошових коштів) та методики їх підготовки в умовах існування різних облікових систем (англо-американської, континентальної, постсоціалістичних країн) для подальшого формування консолідованої транснаціональної звітності, адекватного сприйняття її інформаційного навантаження різними користувачами та оперативної реакції на результати господарської діяльності кожної структурної одиниці корпорації. На основі порівняльного аналізу методичних особливостей обліку (нарахування депресіації, оцінки матеріальних запасів, створення резервів) доведено їх безпосередній вплив на формування та тенденцію зміни величини балансового прибутку;

· сучасні теоретико-методологічні підходи до аналітичної оцінки фінансового стану суб’єктів капіталоруху ТНК з виділенням двохмодульної структури аналітичної роботи (експрес-аналізу та поглибленого аналізу). Оцінена значущість окремих груп індикаторів та можливість їх розрахунку на основі консолідованої звітності ТНК; обґрунтована і сформована універсальна система економічних показників для проведення експрес-аналізу кредитоспроможності реципієнта капіталу в розрізі окремих модулів (майнового потенціалу фірми, ліквідності і платоспроможності, фінансової стабільності, ділової активності, прибутку і рентабельності). Удосконалена методика оцінки кредитоспроможності реципієнта капіталів із виявленням та узагальненням напрямів (оцінка бізнес-ризику, фінансово-майновий аналіз), параметрів (фінансовий стан, здатність акумулювати капітал, оцінка застави), системи методів (аналіз коефіцієнтів, прогнозування ймовірності банкрутства, ранжування; експертно-аналітичної діагностики, нейронних систем, карти Кохонена), внаслідок чого уможливлюється ефективне управління капіталорухом та мінімізація ризиків лендера як до вхідних, так і до вихідних екстернальних операційних потоків капіталів;

- удосконалено:

· класифікацію форм організації діяльності ТНК на основі системного підходу шляхом виділення контрактних форм і стратегічних альянсів, які відрізняються потужністю міжфірмової залежності партнерів; амальгамаційних форм розвитку, які характеризують ступінь агресивності компанії і притаманні переважно поведінці ТНК у розвинутих країнах; створення нових структурних одиниць, виробничих підприємств чи відокремлених підрозділів, що властиве для поведінки ТНК, у країнах, що розвиваються;

· організаційно-методологічні основи процесів злиттів і поглинань завдяки уточненню їх класифікації залежно від мети та способів організації. Розвинуто стратегічні і тактичні підходи до опору ворожого поглинання, що забезпечує високі ринкові позиції та приплив капіталу.

· систему ресурсного забезпечення; запропоновано нову структуру ресурсів ТНК у складі фінансового, матеріально-виробничого, інтелектуально-трудового, інформаційного та інноваційного на основі їх систематизації та взаємозв’язку із зовнішнім середовищем; по-новому інтерпретована сутність, визначені системоутворюючі елементи та джерела окремих видів ресурсів як підсистем системи ресурсного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати застосовуються та можуть у подальшому використовуватися у процесі формування законодавчих матеріалів щодо регіонального та державного соціального та економічного розвитку України. Запропоновані у роботі рекомендації стосовно оцінки конкурентності детермінантів внутрішнього потенціалу саморозвитку вітчизняних корпоративних структур, визначення впливу діяльності транснаціональних корпорацій на фінансово-інвестиційний ринок України, шляхів економічної стабілізації України через залучення транснаціонального капіталу, зможуть дозволити по-новому сформувати інфраструктуру промисловості та корпоративного сектору відповідно до вимог та викликів сучасних глобалізаційних процесів.

Наукові напрацювання дисертанта, практичні висновки та пропозиції використані Кабінетом Міністрів України у ході підготовки проектів Державної стратегії регіонального розвитку на 2003-2011 рр. та Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2004 р. (довідка № 113-05/5 від 15.05.04).

Окремі наукові положення та висновки щодо формування внутрішнього потенціалу саморозвитку регіональних корпоративних структур, виявлення впливу динаміки середовища на процеси заснування підприємств з іноземними інвестиціями та формувань сучасної системи інтелектуально-кадрового забезпечення впроваджуються у Полтавській асоціації регіонального розвитку ПОЛАРР (довідка 008-04 від 02.06.2004). Результати дослідження були враховані управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Полтавської обласної державної адміністрації під час підготовки проектів ряду Програм щодо розвитку регіону та формування інвестиційного іміджу (довідка 01 –15/104 від 02.06.2004). Основні положення дослідження стосовно організації міжнародних документарних операцій, формування підходів до розміщення міжнародного виробництва корпоративних структур, формування консолідованої звітності запроваджуються в практиці Полтавської торгово-промислової палати (довідка №24-14/176 від 02.06.2004).

Отримані результати дослідження в частині висновків і рекомендацій щодо управління рухом грошових потоків з обслуговування розрахунків за експортно-імпортними операціями, оцінки бізнес-ризику кредитування, аналізу бізнес-планів позичальників, прогнозування ймовірності банкрутства, формування методології універсальної системної оцінки кредитоспроможності реципієнта капіталів застосовуються в практичній діяльності системи АБ ”Полтава-банк” (довідка №024 – 017/948 від 27.05.2004). Окремі результати наукового дослідження використовуються в практичній діяльності Полтавської обласної філії акціонерно-поштового банку “Аваль” стосовно методики експрес-діагностики фінансового стану реципієнта капіталів, факторингового обслуговування експортно-імпортної діяльності, організації міжнародних розрахункових операцій українських підприємств, формування техніко-економічного обґрунтування проекту позичальника грошових коштів по міжнародних кредитних лініях (довідка №01/3487 від 2.06.2004).

Наукові напрацювання дисертанта застосовуються у викладанні дисциплін “Транснаціональні корпорації”, “Міжнародна економічна діяльність України”, ”Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції”, “Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках”, “Розрахункові та кредитні операції в зовнішньоекономічній діяльності підприємств” в Київському національному економічному університеті, Полтавському університеті споживчої кооперації України, Міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації й перепідготовки спеціалістів та ряді вищих навчальних закладів, що входять до Полтавського навчального комплексу Укоопспілки “Освіта”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати наукового дослідження опубліковані. Окремі результати роботи доповідалися на 23 міжнародних науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах та круглих столах, а саме: “Фінансування міжнародної торгівлі” (м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина, 1997 р.); “Проблеми міжнародної економіки” (м. Беркшир, західний Масачуссетс, США, 1998 р.); “Международное и межрегиональное экономическое сотрудничество в Черноморском бассейне” (м. Феодосія, Херсонський державний технічний університет, 1999 р.); “Методологія та практика менеджменту на порозі 21 століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”(м. Полтава, Полтавський кооперативний інститут,2000 р.); “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя, Запорізький інститут державного та муніципального управління, 2000 р.); “Проблемы становления рыночной экономики: информационное и финансовое обеспечение деятельности предпринимательских структур” (м. Севастополь, 2000 р.); “Проблеми забезпечення економічного росту” (м. Донецьк, Донецький державний технічний університет, 2001 р.); “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки”(м. Харків, ХДАДТУ, 1999 р.); “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: європейські студії” (Ялта – Лівадія – Форос, 2000 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, Донецький національний університет, 2000 р.); “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (м. Чернівці, Чернівецький торгово-економічний інститут КНТЕУ, 2000 р.); “Глобалізація економіки: нові можливості чи загрози людству?” (м. Донецьк, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2001 р.); “Учення Сергія Подолинського і цивілізаційна еколого-економічна перспектива” (м. Київ, Київський національний економічний університет, 2000 р.); Регіональні проблеми розвитку підприємництва” (м. Гомель, Гомельський кооперативний інститут Білкоопспілки, 2000 р.); “Прогностичні оцінки і аналіз впливу діяльності спільних та багатонаціональних компаній на економіку України” (м. Полтава, Полтавський кооперативний інститут, 2000 р.); “Ризикологія в економіці та підприємництві” (м. Київ, Київський національний економічний університет, 2001 р.); “Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах” (м. Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі, 2001 р.); “Проблемы региональной экономики: теория и практика” (м. Гомель, Гомельський державний технічний університет ім. П.О. Сухого, 2001 р.); “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні” (м. Чернівці, Чернівецький торговельно-економічний університет КНТЕУ, 2002 р.); “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (м. Чернівці, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, 2002 р.); “Вплив глобалізації на формування і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України” (м. Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі, 2002 р.); Методологія та практика менеджменту на порозі 21 століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти (м. Полтава, Полтавський університет споживчої кооперації України, 2004 р.); “Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі (м. Чернівці, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення роботи опубліковані дисертантом самостійно та в співавторстві в 48 працях. У тому числі у 4 монографіях, 6 підручниках та навчальних посібниках, 24 статтях у наукових фахових виданнях; 14 публікаціях в інших виданнях, в тому числі як матеріали і тези виступів на конференціях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, який належить особисто дисертанту, становить 186,5 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків. Основний текст викладено на 414 сторінках. У тексті дисертації розміщено 32 таблиці і 61 рисунок на 53 сторінках (з них 7 таблиць і 3 рисунки займають 10 окремих сторінок). Список використаних джерел включає 401 найменування на 31 сторінці, 16 додатків подано на 39 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі дисертаційної роботи висвітлено актуальність обраної теми дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт та предмет, показано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, їх обґрунтованість та апробацію.

У Розділі 1 “Генеза та еволюція транснаціональних корпорацій” автором досліджені теоретичні підходи до транснаціоналізації, науково обґрунтовано феномен ТНК в умовах якісних структурних світогосподарських змін, розроблені концепції формування ефективної бізнес-моделі розвитку ТНК.

Багатогранність та суперечливість феномену ТНК, їх динамічна експансія на міжнародних ринках обумовлюють різні теоретичні підходи до аналізу еволюціонізуючих транснаціональних структур. Показано, що найбільш адекватно у кількісному та якісному вимірах процес транснаціоналізації відображають концепції інтернаціоналізації, конкурентних переваг, інтерналізації економічних зв’язків та філософсько-ідеологічна концепція, які інтегративно пояснюють транснаціональну мікро- та макромотивації. Поглиблений теоретичний аналіз, авторські узагальнення та уточнення дозволили по-новому ідентифікувати транснаціональну корпорацію як групу компаній, які не тільки: а) знаходяться і функціонують у різних країнах; б) контролюються штаб-квартирою, яка розташована в одній конкретній країні; в) керуються загальною стратегією і скоординованою політикою; г) мають певні масштаби міжнародної діяльності, але й д) реалізують єдину бізнес-ідеологію із синтезом філософії волюнтаризму, прагматизму і лібералізму; є) втручаються у міжнародні політичні процеси, являючи собою їх нові суб’єкти; г) мають уніфіковану корпоративну систему бухгалтерського обліку і звітності.

У дисертації показано, що у світі виник новий глобальний імперіалізм як симбіоз модернізованого державного імперіалізму з імперіалізмом глобальних корпорацій та міжнародних організацій. Глобальні держави-лідери зрощуються і діють спільно з транснаціональними корпораціями, які посилюють вплив на держави і використовують їх як механізми своєї експансії та впливу на міжнародні організації, такі як СОТ, МВФ, Світовий Банк.

Глобальні операції ТНК набувають безпрецедентних масштабів. За оцінками експертів ООН у світі сьогодні нараховується 65 тисяч ТНК із 850 тисячами закордонних філій, на які припадає 1/10 світового ВВП та 1/3 світового експорту. Нині ТНК володіють 30% усіх виробничих фондів планети, здійснюють 80% торгівлі високими технологіями, контролюють понад 90% вивозу капіталу. Обсяги продажу групи 25 світових лідерів складають понад 2 трлн. дол. США на рік, що в середньому на одну ТНК становить 81,3 млрд дол.. Водночас їх середньостатистичні активи перевищують 125,8 млрд. дол., а чисельність працівників сягає 195 тисяч осіб. Додана вартість створена окремими компаніями (Exxon Mobile, General Motors, Ford Motors) перевищує валовий національний продукт кількох держав, узятих разом, а ринкова капіталізація сягає понад 300 млрд. дол. США (General Electric).

Доведено, що активізація діяльності ТНК посилює суперечності між інтересами транснаціонального капіталу та інтересами національних економік, що безпосередньо стосується і економіки України. Показано, що прихід ТНК (Tetra Pack, Reemstma, Otis, Mc Donald’s, Billa, Pepsi, Golden Telecom, Nestle, Metro AG, Coca Cola, Cargill)– це позитивний аспект для вітчизняної економіки, оскільки корпорації демонструють високу продуктивність праці і капіталу, „приносять” у країну нові технології й ефективний менеджмент. З іншого боку – транснаціональні корпорації абсолютно байдужі до українського економічного комплексу в цілому, тому що орієнтуються на включення лише високоприбуткових сегментів української економіки в систему міжнародного поділу праці. Такий підхід загрожує депресією менш прибутковим галузям економіки. Показано, що найближчим часом для економіки держави може виникнути загроза втрати контролю над окремими стратегічно важливими для її економіки та обороноздатності підприємствами або пріоритетними галузями. Автор наголошує, що транснаціоналізація української економіки має відбуватись не лише шляхом залучення інвестицій зарубіжних корпорацій, а і через створення власних вітчизняних ТНК: ресурсно - технологічних, агропромислових, техніко - технологічних, приладобудівних та аерокосмічної техніки, літако- та суднобудування, транспортно-інфраструктурних.

Для визначення позитивного значення вітчизняних корпоративних структур автором введено поняття “критичної маси” ТНК, що характеризується, з одного боку, сформованою на основі економіко-математичного моделювання системою кількісних критеріїв, а саме: індекса концентрації вітчизняних (або іноземних) ТНК у країні, індекса диверсифікованості вітчизняних ТНК, індекса глобалізованості країни та інтегрального показника критичної маси національних ТНК; з другого боку, системою якісних критеріїв, зокрема, охоплення пріоритетних галузей та сфер діяльності, замкненість виробничо-технологічних циклів, порівняльна ефективність, ступінь соціальної мотивації. Водночас автор наголошує на необхідності адекватної селекції системи критеріїв у межах чіткої політики транснаціоналізації, спрямованої на регулювання і контроль критичної маси ТНК, що у свою чергу зумовлює необхідність розбудови відповідних інституцій, механізмів та інструментарію.

Автор висуває гіпотезу стосовно залежності формування умов стійкого економічного зростання країни від можливості ТНК оптимізувати капіталопотоки, що зумовлено, з одного боку, їх спроможністю гнучкого реагування на динамічні процеси екстернального та інтернального середовища, та з другого – наявністю внутрішнього потенціалу саморозвитку, який формує потужність ТНК і забезпечує їй фінансову стабільність. Комплексна причинно-наслідкова взаємопов’язаність обох чинників дозволила об’єднати їх у єдину складну систему, що стала основою для формування бізнес-моделі розвитку ТНК.

Ґрунтуючись на теоретичному аналізі та емпіричних дослідженнях динаміки умов господарювання найбільших провідних транснаціональних корпорацій, автор висуває і доводить тезу щодо еволюційності процесу формування сучасної архітектури їх бізнес-моделі (рис. 1).

Узагальнення та критичне осмислення відомих в економічній науці теоретичних підходів до побудови бізнес-моделей, зокрема, Адріяна Сливоцького, Біла Гейтса, Джима Коллінза, Джеррі Порраса, дозволило зробити висновок про їх переважно маркетингове спрямування. На думку автора, здатність моделі акумулювати капітал доцільно розкривати з позицій фінансів. Дослідження процесу акумулювання капіталу крізь призму теорії вартісного циклу дало змогу визначити ключові детермінанти , які можуть формувати внутрішній потенціал саморозвитку сучасної ТНК. До них належать: по-перше, організаційні форми функціонування ТНК; по-друге, система ресурсного забезпечення ТНК; по-третє, ефективне управління капіталом. Всі вони знаходяться у взаємозв’язку між собою та з зовнішнім середовищем. Раціональне управління такими взаємозв’язками забезпечує максимальне зростання прибутку та ринкової вартості ТНК.

а) середина ХХ ст. б) остання чверть ХХ ст. в) кінець ХХ ст.

г) початок ХХІ ст. д) ХХІ ст.

Рис. 1. Динаміка умов господарювання ТНК:

М – масштаб діяльності; Pч – ринкова частка; Ш – швидкість прийняття рішень; БМ – бізнес-модель; П – прибуток; С – стабільність; СМ – соціальна мотивація; ГІ – гуманістична ідентифікація; ДПС БМ – динамічна полісистемна бізнес-модель; t – стратегічний вектор (напрямок і період інтенсивної діяльності)

Автором досліджено особливості сучасного глобального середовища та виявлено фактори його прямого й опосередкованого впливу на діяльність транснаціональних структур, розкрито його багатовекторний характер, виявлено взаємозв’язок чинників міжнародної діяльності ТНК та елементів зовнішнього середовища, що формує сприятливий чи ризикований клімат і вимагає адекватної реакції корпорацій на його динаміку. Постійна рухливість середовища змушує ТНК своєчасно приймати рішення щодо зміни бізнес-моделі і таким чином утримувати свої ринкові позиції чи навіть покращувати їх. У дослідженні розроблені можливі варіанти динаміки бізнес-моделі: а) часткова динаміка, коли змінюється один системний елемент моделі; б) повна динаміка, коли одночасно зазнають змін всі системні елементи моделі; в) повна статика, коли жоден із системних елементів моделі протягом певного періоду часу не має змін та г) розширення моделі за рахунок нового елемента, ідентифікованого автором як соціальна мотивація.

Показано, що тенденція скорочення життєвого циклу бізнес-моделей змушує ТНК активно вести пошук їх майбутніх варіантів (рис. 2). Автор доводить, що лише при постійному оновленні бізнес-моделей ТНК може розраховувати на новий цикл зростання капіталу. Так, задля утримання ринкових позицій Hewlett-Pakkard цілком відмовилась від самостійного виробництва, перейшовши на контрактні умови функціонування за аутсорсінгом ; Dell перебудувала систему розподілу; Nike змінила локалізацію основних виробничих фондів; Nucor створила принципово нову систему НДДКР на базі інноваційного та інтелектуально-трудового ресурсів; Toyota модифікує свою бізнес - модель , застосовуючи системний підхід до ресурсного забезпечення ( переформування інформаційної бази, підготовка кадрів, інновації в маркетингу, скорочення зарубіжних основних виробничих фондів), переорієнтовуючи організаційні форми (нова система торгівлі), гнучке управління капіталорухом в операційному режимі. Можливі сценарії модифікації бізнес-моделі функціонування ТНК визначаються такими двома чинниками: 1) здатністю топ-менеджменту ТНК своєчасно вживати заходів щодо зміни бізнес-моделі; 2) стратегічними орієнтирами компанії.

Рис. 2. Модифікація бізнес-моделі розвитку транснаціональних

корпорацій:

Приплив капіталу в ТНК, які орієнтовані на надприбуток (модель І);

Приплив капіталу в ТНК, які орієнтовані на стабільність та гуманістичну ідентифікацію (модель ІІ)

У Розділі 2 “Організаційні форми функціонування транснаціональних корпорацій” проведено порівняльний аналіз організаційних форм функціонування корпоративних структур (контрактні форми, процеси злиттів та поглинань, інтегральні процедури утворення підрозділів транснаціональних корпорацій) у рамках формування бізнес-моделей та їх можливої трансформації.

Показано, що міжнародний характер господарювання ТНК передбачає активну діяльність на різних ринках, кількість яких постійно зростає і в той самий час змінюється характер присутності на окремих із них, що вимагає постійного вдосконалення наявних та пошук нових форм організації міжнародного бізнесу. Автор, дослідивши теоретичні підходи відомих економістів (С. Хірша, Т. Агмона, П. Баклі, М. Кассона) стосовно вибору оптимальної форми організації зарубіжної діяльності із трьох альтернатив (експорт, ліцензування, пряме зарубіжне інвестування), підтвердив, що перші дві форми дозволяють вести міжнародний бізнес без створення нового підприємства, тобто у рамках міжнародної кооперації та міжнародної торгівлі товарами та послугами (експорт, управління за контрактом, ліцензування), коли відносини між партнерами регулюються відповідними угодами та контрактами. У свою чергу, пряме зарубіжне інвестування дозволяє реалізувати не лише контрактні форми, а й забезпечує можливість створення нового суб’єкта господарювання, наприклад, спільного підприємства чи зарубіжної філії.

Проведений у дослідженні поглиблений аналіз таких форм організації міжнародного бізнесу, як стратегічні альянси, промислово-фінансові групи, мегакорпорації, локальні та глобальні мережі, віртуальні підприємства, дозволив визначити та охарактеризувати їх типові риси й специфічні особливості. Акцентовано увагу на тому, що для української економіки розвиток організаційних форм міжнародної діяльності можливий, передусім, через інтеграцію банківського і промислового капіталу. Держава має створити легітимні і транспарентні умови для розвитку великого бізнесу, використовуючи потенціал фінансової олігархії для подолання інвестиційної кризи у промисловості.

Розкрито і проаналізовано реальні передумови формування транснаціональних, насамперед, українсько-російських промислово-фінансових груп. Зроблено прогноз стосовно наслідків їх діяльності із окресленням, з одного боку, переваг (можливість цільового фінансування пріоритетних сфер і галузей національної економіки; підвищення конкурентоспроможності продукції; завантаження виробничих потужностей, створення нових робочих місць; можливості виходу на нові міжнародні ринки при одночасному збереженні традиційних; залучення іноземного капіталу з орієнтацією на національні виробничі пріоритети); з другого боку, проблем такого феномену (можливе уповільнення процесів реструктуризації; виникнення монополізму в окремих життєво важливих галузях; загроза дефіциту окремих видів продукції внаслідок активного розвитку експорту на пільгових умовах; ймовірність відпливу капіталу з країни через маніпуляції цінами). Зважаючи на можливий негативний вплив промислово-фінансових груп на вітчизняну економіку, необхідна відповідна селективна, очевидно досить жорстка, державна політика, орієнтована на формування власних ТНК. Доведено, що формування організаційної компоненти бізнес-моделі вітчизняних ТНК можливо передусім шляхом адаптації зарубіжного досвіду ( наприклад, Росії, Південної Кореї, Японії, США) у створенні та розвитку фінансово-промислових груп.

У дослідженні показано, що глобалізація світової економіки створила надзвичайно висококонкурентне середовище, в якому більшість ТНК вважають вирішальною умовою зростання своєї економічної могутності та перемоги в конкурентній боротьбі участь у процесах транснаціональних злиттів та поглинань, динаміка яких віддзеркалює загальний стан світогосподарського розвитку (рис.3). Безперечним лідером за обсягами злиттів і поглинань виступає англійська компанія Vodafone, яка підписала угод на суму 297,6 млрд дол. США, що в середньому на одну угоду складає 10,6 млрд дол. Серед інших найактивніших ТНК виділяються BP, Daimler-Benz / Daimler-Chrysler, DeutscheTelecom, Mannesmann, хоча обсяги їх злиттів у 3-6 разів менші за Vodafone.

Визначено ключові фактори, що сприяють злиттям і поглинанням компаній. З одного боку, йдеться про макроекономічні передумови: економічна інтеграція на рівні регіонів і держав; лібералізація режимів торгівлі і прямих іноземних інвестицій; активізація процесів приватизації; прискорення розвитку інноваційної сфери, якісні технологічні зміни; лібералізація трансграничного руху капіталу, поява нових фінансових інструментів. З другого, про прагматичні мікро-мотиви: можливість отримати стратегічні активи інших фірм; монополізацію ринків; досягнення ефектів синергізму; збільшення розмірів корпорації; нові фінансові можливості; диверсифікацію ризиків; реалізацію особистих інтересів вищого менеджменту.

Рис.3. Динаміка обсягів злиттів і поглинань ТНК:

угоди, вартістю понад 1 млрд дол. США; загальні обсяги злиттів і поглинань

Проведено упорядкування класифікації процесів злиття із виділенням двох видів: горизонтальних (спрямованих на розширення ринку або асортименту) та вертикальних (злиття “вперед” та “назад”). Проаналізовано їх функціональний механізм, побудовані графічні моделі, що дозволило визначити економічний ефект від цих процесів для корпоративних структур в умовах локальної і глобальної транснаціоналізації : ринкова і продуктова диверсифікація, формування ринків стабільного попиту на продукцію або ринків джерел сировини для власного виробництва.

Далі автор доводить, що за ступенем агресивності превалюючим є процес поглинань, завдяки якому ТНК організовують свою діяльність в умовах слабкої ринкової кон’юнктури. Стратегія захоплення, властива для сучасних ТНК, вимагає від них розробки різних методів організації цих процесів. Автор за допомогою компаративного поглибленого аналізу визначив найбільш поширені стратегії захоплення ТНК: “Леді Макбет” та “ведмежі обійми”. З іншого боку, коли загроза захоплення ТНК реально постає перед компаніями, їм доцільно виробити стратегію опору поглинанню, яка може мати різні варіанти реалізації (“зелений шантаж”, “отруйна пігулка”, “макаронна оборона”, “самовбивчі ліки”, “підпалена земля”, “Пек-Мен”). Проведений аналіз зарубіжної практики поведінки компаній у разі потенційної загрози поглинання дозволяє вирішити два проблемні питання. По-перше, яким є арсенал модифікованих заходів (тактичних прийомів) для уникнення небажаного поглинання; і по-друге, якими можуть бути наслідки впровадження тих чи інших прийомів і методів для подальшого власного розвитку компанії. В цьому полягає, на думку дисертанта, квінтесенція необхідності вивчення і адаптації зарубіжного досвіду в питаннях участі в процесах злиття-поглинань.

На основі проведеного аналізу робиться висновок про те, що розвиток організаційних форм ТНК обумовлює застосування стратегій горизонтальної та вертикальної інтеграції, у рамках реалізації яких виникає потреба створення фірми як відокремленої балансової одиниці, що здебільшого властиво для присутності ТНК на ринках країн, що розвиваються.

В роботі зроблено висновок, що організаційна детермінанта бізнес-моделі ТНК базується передусім на застосуванні комплексу функціональних форм розвитку бізнесу як інвестиційного, так і неінвестиційного характеру. Водночас, слід диференціювати: 1) активні (агресивні) форми – спрямовані на розширення сфер впливу, захоплення нових сегментів ринку; 2) пасивні (оборонні, захисні) – призначені для пристосування до несприятливого середовища приймаючої країни, уникнення ворожих поглинань, захоплень, виходу з ринку. Показано, що одночасно обидві ознаки характерні для процесів злиттів і поглинань, які знаходять застосування як у наступальних так і оборонних цілях одночасно у просторово – часовому вимірі.

У Розділі 3 “Система ресурсного забезпечення діяльності транснаціональних корпорацій” автором досліджено ресурсний потенціал ТНК на основі системного підходу з позиції створення сучасної бізнес-моделі та її цілеспрямованої модифікації.

Показано, що висока ринкова вартість компанії, ефективність її виробничої діяльності досягається через оптимізацію складу і обсягів ресурсів. Проблеми ресурсного забезпечення розвитку ТНК, залежності між обсягом, структурою ресурсів та досягнутими результатами діяльності, оцінка достатності ресурсного потенціалу для реалізації стратегічних цілей актуалізовані сучасними динамічними процесами розвитку економіки та багатогранністю форм організації бізнесу, що використовуються транснаціональними корпораціями.

Узагальнення сучасних теоретичних підходів обумовило формування принципово нової системи ресурсного забезпечення ТНК із виокремленням 5 видів ресурсів: інтелектуально-трудового, матеріально-виробничого, фінансового, інформаційного та інноваційного, пов’язані із відповідними ринками зовнішнього середовища (рис.4). Забезпечення ТНК окремими видами ресурсів має узгоджуватись із основною метою управління ними та призначене підвищувати ефективність бізнес-моделі розвитку ТНК.

Рис. 4. Система ресурсного забезпечення ТНК у зв’язку із зовнішнім середовищем:

СРЗ ТНК – система ресурсного забезпечення ТНК; ЗС – зовнішнє середовище; Ф – фінансовий ресурс; ІнфР – інформаційний ринок; МВ – матеріально-виробничий ресурс; Інн – інноваційній ресурс; ІК – інтелектуально-трудовий ресурс; ФР – фінансовий ринок; Інф – інформаційний ресурс; СР – сировинний ринок; РТ – ринок технологій; І- інтелектуальний ринок (ринок робочої сили); РІнн – ринок інновацій.

В дисертації доведено, що активи людського капіталу характеризують уже сформовані і застосовані у виробництві продуктивні можливості людини (природні, набуті; явні, латентні), персоніфіковані залежно від засобу їх придбання та від функції у виробничій діяльності. Автор аргументує тісну залежність ефективності використання інтелектуально-трудового ресурсу від двох комплексних чинників. Першим є енвіроментальний вплив (сімейні чинники, суспільно-економічні, фірмові, загальні закономірності розвитку, структурні циклічні коливання економіки, традиції). Другий чинник автор характеризує якісними критеріями, які ранжуються у такий спосіб: мотивація; кваліфікація (галузева, внутрішньокорпоративна); мобільність (фахова – горизонтальна і вертикальна; територіальна; інтелектуальна – інформаційна мобільність та інтелектуальна міграція); духовна стабільність людини; здоров’я. Доведено, що вивчення