МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

РИМАР ТАРАС МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 330.354+658.26

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - |

доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

ПЕТРОВИЧ ЙОСИФ МИХАЙЛОВИЧ Національний університет „Львівська політехніка”, завідувач кафедри менеджменту організацій

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

заслужений економіст України

ПАВЛОВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ Національний університет „Водного господарства

та природокористування” м.Рівне,

завідувач кафедри фінансів та економіки

природокористування

кандидат економічних наук, доцент,

КОЛОМІЄЦЬ ІГОР ФЕДОРОВИЧ

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

Голова територіального відділення

Провідна установа - |

Інститут економіки промисловості,

відділ проблем економіки підприємства, Національна Академія наук України, м.Донецьк

Захист відбудеться „23” грудня 2004р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті „Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. С.Бандери, 12, IV н.к., ауд.301-Б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул.Професорська,1.

Автореферат розісланий „22” листопада 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Пащенко І.Н.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В економічних перетвореннях, що відбуваються в Україні, особливе місце відводиться паливно-енергетичному комплексу і, зокрема, його електроенергетичному сектору. Адже від ефективного і ощадливого використання енергетичних ресурсів залежить не тільки стабільне функціонування галузей економіки і добробут населення, а й створення сприятливих умов для виходу підприємств галузі на європейський енергетичний ринок з метою збільшення валютних надходжень, нагромадження ресурсів для оновлення парку обладнання, створення нових потужностей, зростання платежів до бюджету та ін.

За останні роки в Україні практично не відбулось суттєвих зрушень у формуванні і реалізації пріоритетів в розвитку енергетики, а лише спостерігається зменшення обсягів виробництва, моральне і фізичне старіння технологічного обладнання, відбувається відтік фінансових ресурсів та висококваліфікованих кадрів з цієї галузі.

Зростання витрат енергоресурсів на одиницю ВВП, які збільшились за останні три роки у 3 - 4 рази, негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Так, наприклад, якщо Японія на один долар США виробленого ВВП витрачає 370 грамів умовного палива, США – 600 грамів, то Україна – 4,7 кілограма. У порівнянні з 1990 роком в Україні виробляється на 65 – 70 відсотків продукції менше, але більшість промислових підприємств використовує майже стільки ж енергії, скільки її необхідно було б для повного завантаження їх виробничих потужностей. Такий незадовільний стан у використанні енергетичних ресурсів спонукав як науковців, так і провідних спеціалістів галузі до пошуку та реалізації масштабних програмних заходів, спрямованих на підвищення рівня господарювання на енергетичних підприємствах.

Вагомий внесок у розробку теоретичних та прикладних проблем раціонального і ефективного використання енергетичних ресурсів, виробничого і трудового потенціалу зробили вітчизняні вчені, зокрема: Є.І.Бойко, І.Ю.Бондар, І.П.Булєєв, В.Г.Герасимчук, М.С.Герасимчук, О.Є.Кузьмін, Є.В.Крикавський, І.І.Лукінов, І.В.Нєдін, В.І.Пахомов, В.І.Павлов, Й.М.Петрович, Я.З.Півень, В.М.Тімофєєв, М.Г. Чумаченко та інші.

Разом з тим подальше забезпечення успішного виконання Комплексної державної програми розвитку енергетики вимагає необхідних розробок і застосування нових економічних механізмів стимулювання ефективного господарювання енергогенеруючих підприємств, удосконалення форм і методів їх організаційно-економічної діяльності, що обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Концептуальною спрямованістю дисертаційна робота відповідає науковому напрямку кафедри менеджменту організацій „Проблеми узгодження, функціонування економічних, організаційних і мотиваційних механізмів господарювання та регулювання їх впливу на використання виробничого, організаційного та особистісного потенціалів” і виконувалась в межах науково-дослідної теми кафедри „Удосконалення управління інноваційним та інвестиційним процесами на підприємствах України” (Розділ І, §3, номер держ. реєстрації 0103U001337).

Матеріали дисертації використані при виконанні госпдоговірних тем кафедри менеджменту організацій НУ “Львівська політехніка”: ГД. 44.10-98 “Розробка рекомендацій з питань вдосконалення управління державною енергогенеруючою компанією “Західенерго” при переході до ринку”; ГД 27.02-2000 “Підготовка інформації про стан нормативно-правового забезпечення економічного управління на Добротвірській ТЕС ” і ГД 27.03-2000 “Збір інформації про організаційно-економічне управління на Бурштинській ТЕС та участь в апробації рекомендацій з його удосконалення” і знайшли застосування в практичній діяльності енергогенеруючих підприємств.

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування і розробка методичних положень та практичних рекомендацій щодо організаційно-економічних засад виробничої діяльності енергогенеруючих підприємств. Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких задач: сформувати теоретичні засади, вивчити і узагальнити практичний досвід виробничої діяльності енергетичних підприємств в ринкових умовах господарювання з урахуванням їх економічних інтересів; дослідити особливості функціонування енергетичних підприємств в умовах нестабільної роботи галузей народного господарства, враховуючи специфічність споживання електроенергії, в тому числі, вплив сезонних та добових факторів; проаналізувати сучасний стан виробничої діяльності енергетичних підприємств різних форм власності з метою оцінки ефективності приватизаційного процесу; обґрунтувати напрямки та сформувати моделі вирішення задач зменшення витрат підприємств з урахуванням економічних та екологічних факторів; розробити і обґрунтувати раціональну систему організаційно-економічних заходів з удосконалення виробничої діяльності енергогенеруючих підприємств.

Об’єктом дисертаційного дослідження є виробнича діяльність енергогенеруючих підприємств ВАТ “Західенерго”.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економіч-них заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробничої діяльності енергетичних підприємств в ринкових умовах господарювання.

Методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії, регіональної економіки, теорії управління, економічної теорії збалансованого розвитку.

Дослідження особливостей концепції розвитку вітчизняної електроенергетики, структури потужностей, обсягів виробництва та результатів господарської діяльності підприємств здійснювалось шляхом застосування методів порівняльного та графічного аналізу, систематизації та узагальнення (для уточнення теоретичних і прикладних засад розвитку енергетичної галузі і енергогенеруючих підприємств – Розділ 1; структурних перетворень в енергетичній галузі – Розділ 1, підр. 1.2; аналізу витрат в процесі виробництва електроенергії – Розділ 2, підр. 2.1; систематизації принципів щодо оптимізації витрат в системі генерування, передачі та споживання електроенергії – Розділ 2, підр. 2.2; виокремлення пріоритетних складових в системі функціонування енергетичних підприємств – Розділ 2, підр. 2.3; формування моделі розроблення оптимальних графіків споживання електроенергії – Розділ 2, підр. 2.2), експертних оцінок (при дослідженні ефективності інноваційних технологій і модернізації обладнання – Розділ 3, підр. 3.1), групування та економічного аналізу (для виявлення тенденцій та дослідження техніко-економічних показників, структури та обсягу поточних і капітальних витрат енергогенеруючих підприємств – Розділ 2, підр. 2.1), формалізації та економіко-математичного моделювання (для визначення взаємозв’язків та залежностей генерованої потужності від якісних параметрів паливних ресурсів, реорганізації енергогенеруючих підприємств – Розділ 2, підр. 2.3; Розділ 3, підр. 3.2.)

Напрацювання в сфері подальшого розроблення концепції якісного менеджменту, оптимізації організаційно-економічних форм та необхідності застосування прогресивних еколого- та ресурсоощадних технологій були здійснені на основі аналізу і синтезу (Розділ 3, підр. 3.2;3.3)

Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти Верховної ради та Кабінету Міністрів України, матеріали статистичної, бухгалтерської та оперативної звітності підприємств ВАТ “Західенерго”, інформаційні матеріали опубліковані у періодичних виданнях, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження виносяться на захист такі наукові результати:

вперше:

-

-

удосконалено:

-

-

дістали подальшого розвитку:

-

-

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій, які стосуються удосконалення виробничої діяльності підприємств електроенергетики в процесі управління витратами, впровадження у виробництво прогресивних технологій і заходів з підвищення ефективності використання обладнання та охорони навколишнього середовища.

Пропозиції щодо реорганізації енергогенеруючих підприємств, їх трансформацію в ринкову систему та удосконалення структури управління енергогенеруючими підприємствами пропонується до впровадження на підприємствах ВАТ „Західенерго”. Окремі елементи досліджень, зокрема рекомендації стосовно модернізації обладнання та оптимізації процесу паливозабезпечення використовуються ВАТ „Західенерго” у практичній діяльності (Довідка №21 від 29.10.2004р.).

Результати наукових досліджень використовуються у процесі вивчення теоретичного курсу та проведення практичних занять з таких дисциплін: „Економіка підприємства”, „Економічний аналіз”, „Організація виробництва”, що читаються для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”, а також для оцінки ефективності впровадження енерго та еколого-ощадних технологій в енергетичній галузі і удосконалення управління витратами, пов’язаних з виробництвом електроенергії (акт впров. №3 від 29.04.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише те, що є результатами особистих досліджень здобувача і становить індивідуальний внесок.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати досліджень доповідались автором та отримали позитивну оцінку на науково практичній конференції „Управління організацією: теорія і практика” у Національному технічному університеті “Київський політехнічний інститут” (Київ, 1997р.), науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, докторантів та аспірантів НУ “Львівська політехніка” (Львів, 1998-2003 р.р.), науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, докторантів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету (Львів, 1996-2002 р.р.), науково-практичних конференціях та нарадах виробничо-технічного персоналу теплових електростанцій (Львів, 1998-2002р.р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано10 наукових праць, з них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 др.арк., з яких 2,9 – особистий внесок здобувача.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг роботи становить 196 сторінок комп’ютерного тексту, містить 9 таблиць, 19 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 114 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і основні завдання роботи, предмет та об’єкт дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні та прикладні засади розвитку енергетичної системи і виробничої діяльності енергогенеруючих підприємств” обґрунтовано і сформульовано концептуальний підхід щодо удосконалення організаційно-економічної діяльності підприємств енергетичної галузі, розкрито економічну сутність генерування, передачі і споживання електроенергії, вичленено структуру затратних механізмів кожного з процесів зокрема, і в цілому у взаємопов’язаному комплексі.

З цією метою здійснено розгорнуту характеристику інфраструктури енергетики України, розвиток якої, починаючи з 60-х років, був орієнтований на переважне використання нафти і газу, а з 70-80 років - на прискорений розвиток атомної енергетики. Така тенденція розвитку енергетики тих років (максимальне використання нафти і газу, інтенсивний розвиток атомної енергетики) в значній мірі позначається і на теперішньому стані її розвитку.

Кризові явища, які відбуваються у паливно-енергетичному комплексі України, зростання цін на енергоносії і саму електроенергію негативно позначаються на розвитку економіки, національній безпеці, рівню життя населення. Саме тому найважливішими завданнями, що стоять перед економікою України, є проблема подолання дефіциту енергоносіїв, своєчасне і повне енергозабезпечення народного господарства електроенергію, скорочення витрат на її виробництво. Ця проблема набула особливої гостроти, а тому її розв’язання потребує комплексного організаційно-економічного підходу з урахуванням ряду специфічних особливостей.

Так в результаті проведеного аналізу в дисертації зроблено висновок про те, що специфіка організації виробництва, розподілу і споживання електроенергії має ряд унікальних у відношенні до інших галузей виробничої діяльності відмінностей, які полягають в наступному: по-перше, вироблений товар (електроенергією) неможливо складувати; по-друге, постачання електроенергії має бути доступним на всій території України через територіально розподілені але фізично поєднані електричні мережі різних рівнів напруги; по-третє, вся національна енергосистема тісно взаємопов’язана і якісні характеристики виробленого товару (електроенергії) є єдиними для всіх споживачів.

Вказані відмінності обумовлюють необхідність підтримання централізовано впорядкованих, строго формалізованих і чітко визначених взаємовідносин у технологічних процесах між різними учасниками генерації, передачі і споживання електроенергії. Тому, як ні одна з галузей, електроенергетика визначається не тільки особливими відносинами в сфері продажу-купівлі, а й суворо обумовленими технологічними особливостями, що в значній мірі впливає на сам процес виробничої і економічної діяльності її підприємств.

У зв’язку з цим в дисертації обґрунтовано положення про те, що будь-які пропозиції щодо удосконалення організаційно-виробничої діяльності в енергетичній галузі повинні базуватися на інтеграції та конвергенції заходів, спрямованих на процеси виробництва-передачі-споживання електроенергії і одночасно на процеси купівлі – продажу електроенергії. Це дає підставу зробити висновок, що тут важливу роль відіграють насамперед економічні взаємовідносини між учасниками названих вище процесів.

Важливу роль у даних процесах відіграє і структура встановленої потужності енергосистеми України, яку формують підприємства Енергоатому, енергогенеруючі підприємства ТЕС, ГЕС, ТЕЦ та інші виробники електроенергії (рис. 1).

Рис.1. Структура встановленої енергосистеми України у 2004 р. |

Серед підприємств, що працюють в енергосистемі України, ВАТ „Західенерго” є одним з провідних українських виробників електроенергії та тепла. Це п’яте за величиною енергогенеруюче підприємство з встановленою потужністю 4707,5 МВт, до складу якої входять три теплові електростанції: Бурштинська ТЕС – 2300 МВт, Ладижинська ТЕС – 1807,5 МВт і Добротвірська ТЕС – 600 МВт.

В дисертації показано, що планова потреба в електроенергії повніс-тю забезпечується потужностями

вітчизняних виробників електроенергії, в тому числі і ВАТ „Західенерго”, але на основі проведеного аналізу статистичних даних встановлено, що всі регіони України споживають електроенергії в середньому на 2-2,5 тис. МВт більше запланованих обсягів, які передбачені офіційно узгодженим балансом виробництва та споживання електроенергії. Це призводить до наднормативного споживання палива, гідроресурсів та зниження частоти струму в електромережі. У зв’язку з цим в роботі зроблено висновок про необхідність формування надійного механізму прогнозування графіків споживання електроенергії шляхом застосування відповідних описових та математичних моделей.

У другому розділі „Аналітична оцінка виробничо-господарської діяльності енергетичних підприємств” на основі досліджень розглядаються методичні засади, спрямовані на системне удосконалення механізмів регулювання процесів генерування, передачі і використання електроенергії. В результаті розроблених математичних моделей та алгоритму їх використання досліджуються оптимальні графіки споживання електроенергії, збалансування її попиту та пропозиції, утримання відповідних генеруючих потужностей в оптимальних економічних режимах їх функціонування.

В дисертації відзначено, що в процесі купівлі – продажу електроенергії закладено певне протиріччя, суть якого полягає в тому, що ціна електроенергії є прогнозованою величиною, а реальні витрати виробництва – інші. У зв’язку з цим, прогнозовані та реальні графіки споживання електроенергії можуть не співпадати, що призводить до надлишкових витрат на виробництво електроенергії.

На основі проведеного в роботі аналізу показано, що ефективна генерація електроенергії залежить від її оптимального використання. Разом з тим наявний значний розрив між потребами споживачів, які визначаються в заданий момент часу, і можливостями електростанцій. В дисертації обґрунтовано і доведено, що в цьому полягає основне протиріччя, яке потрібно усунути для ефективної організації процесів генерування – передачі – споживання електроенергії в Україні. За таких умов на основі аналізу поведінки певних класів споживачів в дисертації обґрунтовується доцільність побудови прогнозованих графіків споживання електроенергії. Факторами впливу на рівень споживання електроенергії можуть бути як постійні (кліматичні та погодні умови), так і змінні (телевізійні передачі тощо). Для прогнозування цієї складової добового графіку потрібно проводити періодичний облік споживання електроенергії на підприємствах і сумарно в населення, а також організовувати статистичні спостереження за поведінкою населення в сфері споживання і оплати електроенергії.

Отже, об’єктивною є вимога максимального згладжування добових графіків споживання при умові максимального суміщення потреб споживання і задіяних виробничих потужностей. В дисертації розв’язання цієї задачі полягає у виділенні і групуванні класів споживачів, які мають подібні добові графіки споживання електроенергії, тобто нормовані відносно власного максимуму графіки, які несуттєво відрізняється один від одного. Загальний добовий графік споживання електроенергії можна представити у вигляді такої залежності, де величина навантаження вимірюється у МВт: |

(1)

де - планована величина максимального навантаження для і-го класу споживачів;

- нормована функція, яка визначає типовий добовий графік навантаження;

- час в годинах.

Набір часових величин в годинах , які визначають допустимий час зміщення технологічних процесів, можна використати для згладжування загального графіку споживання електроенергії, чим зменшується максимум прогнозованого навантаження на енергогенерацію. А це означає скорочення резервованих на дану добу задіяних блоків електростанцій і, таким чином, зменшення собівартості виробленої електроенергії. Невідомі величини можна визначити з системи рівнянь (2;3):

(2)

, (3)

де - функція, що визначає добовий графік виробництва електро-енергії на електростанції;

- функція, що визначає прогнозований добовий графік зовнішнього споживання, - вагові коефіцієнти.

Згідно рішення задачі за умовою (2) досягається згладжування графіка добового споживання, а рівняння (3) задає вимогу суміщення графіків споживання і виробництва електроенергії. Таку постановку задачі (1-3) можна використати для моделювання та наступної більш економічно досконалої організації системи виробництва електроенергії.

Вирішення поставленої проблеми можливе лише за умови максимальної відкритості обліку процесів споживання електроенергії та оперативного доступу до них. В дисертації зроблено висновок про те, що запровадження системи згладжування добових графіків споживання сприятиме зменшенню пікового навантаження в енергосистемі та дозволить перевести на якісно вищий рівень систему оплати споживачами електроенергії за тарифікаційними добовими сітками.

Одним із основних напрямків організаційно-економічного удосконалення діяльності енергетичних підприємств, який висвітлюється в дисертації, є формування ефективних режимів функціонування енергетичних блоків електростанцій. Це стосується, в першу чергу, теплових електростанцій, які для підтримання добового графіку навантаження можуть перебувати в таких режимах:

- холодного резерву – блок в готовності до включення і через декілька годин готовий до вироблення електроенергії;

- гарячого резерву – блок знаходиться в робочому стані і готовий до вироблення електроенергії в лічені секунди чи хвилини;

- різні технологічно передбачені режими генерування електроенергії.

В дисертації показано, що режим генерування електроенергії на кожному блоці теплової електростанції в значній мірі залежить від складу використовуваних паливних сумішей (вугілля, мазут, газ). Кожна з цих складових має ряд власних параметрів, що впливають на ефективність використання паливних сумішей. А тому собівартість електроенергії залежить від таких факторів, як робочий стан блоку на даний момент, його режиму роботи, використання паливної суміші. Енергогенеруюче підприємство могло б формувати оптимальний підбір робочих блоків та режим їх використання з урахуванням замовленого графіку виробництва електроенергії. Вирішення цієї задачі зводиться до розв’язання такої системи рівнянь:

де - функція витрат для і-го блоку в режимі з заданою для нього паливною сумішшю;

- функція графіку виробництва електроенергії на електростанції;

- функція графіку виробництва електроенергії для і-го блоку.

Умова (4) вимагає досягнення мінімуму витрат при функціонуванні блоків електростанції. Рівняння (5) визначає умову підтримання сумарного добового графіка виробництва електроенергії. Дана задача може розв’язуватись із застосуванням числових методів. Такий

підхід дасть можливість економити від 2 до 5% паливних ресурсів, які використовуються на енергогенеруючих підприємствах.

Слід зазначити, що в процесі експлуатації блоків змінюються також і їх основні робочі показники, а саме: зменшується максимальна потужність, падає продуктивність виробництва електроенергії, зміщуються межі робочих зон ефективного її використання. А це вимагає постійного обліку та аналізу стану функціонування блоків, де характеристики генеруючого блоку враховує система рівнянь (4-5).

Не менш вагомим важелем удосконалення роботи енергетичних підприємств є покращення їх забезпечення паливом. В результаті проведеного в дисертації аналізу встановлено, що витрати на паливо займають понад 80% в собівартості виробленої електроенергії. Отже, вирішальним чинником є розробка досконалих способів організації забезпечення електростанцій паливними ресурсами, де важливим економічним фактором формування ціни на паливо є наявність розвинутого ринку.

В дисертації показано, що домогтися підвищення ефективності функціонування енергогенеруючих підприємств можна за рахунок оптимізації систему паливозабезпечення, тобто застосування комплексного підходу при вирішенні задач збалансованості в потребі паливних ресурсів з прогнозованими графіками виробництва та споживання електроенергії. За таких умов задачу ефективного забезпечення виробництва електроенергії паливними ресурсами можна сформувати так: |

(6)

(7)

(8)

де – характеризує транспортні та інші супутні витрати при продажі – купівлі j–ого варіанту з m можливостей одиниці паливної суміші;

- вектор, який визначає сумарні потреби в паливних сумішах;

- вектор-функція від часу, що визначає витрати паливної суміші для і-го блоку в режимі;

- функція графіку виробництва електроенергії;

- функція графіку виробництва електроенергії для і–го блоку.

Умова (6) дає змогу мінімізувати втрати на придбання необхідних енергоресурсів шляхом визначення оптимального варіанту із численної множини допустимих варіантів. Рівняння (7) визначає сумарні потреби в енергоресурсах. Дотримання прогнозованих графіків виробництва електроенергії досягається розв’язанням рівняння (8).

За умови вирішення задачі ефективного забезпечення виробництва електроенергії паливними ресурсами енергогенеруючі підприємства зможуть суттєво зменшити витрати на закупівлю палива, отримувати та використовувати паливо необхідної якості, а також зменшити запаси палива та спрямувати вивільнені фінансові ресурси на модернізацію обладнання.

В третьому розділі „Пріоритетні напрями оптимізації виробничої діяльності енергогенеруючних підприємств” доведено, що ефективність виробництва електроенергії, яка характеризується зниженням її собівартості, має базуватися на системі науково-обгрунтованих засад, зокрема таких: створення умов для впровадження і широкого застосування наукових методів організації виробництва, спрямованих на зниження собівартості продукції; обґрунтування економічної доцільності щодо використання енергогенеруючими підприємствами в процесі виробництва системи машин і механізмів, яка сприятиме утилізації паливних відходів низько потенційних технологічних установок, підвищенню ефективності використання місцевих первинних паливних ресурсів; максимально повне покриття потреб споживачів потужностями екологічно чистого виробництва електроенергії через оптимальний вибір напрямків розвитку національної енергетичної системи з врахуванням наявності відновлювальних генеруючих (вітрових, гідро, геліо) та не відновлювальних паливних (вугілля, мазут, газ, радіоактивних елементів) ресурсів.

В дисертації обґрунтовано положення про те, що стабільна і ефективна виробнича діяльність енергетичних підприємств залежить від вирішення цілого комплексу завдань, пов’язаних з використанням ресурсо-енергоощадних технологій і виготовленням сучасної високоефективної техніки для електроенергетики.

Удосконалення роботи енергогенеруючих підприємств в умовах ринку тісно пов’язане з технологією спалювання твердого палива різної якості в енергетичних котлах. В перспективі на блоках електростанцій обґрунтовується доцільність застосування таких технологій: факельне спалювання вугільного пилу; спалювання вугілля в киплячому шарі; технологія „Лургі”, технологія „Пірофлоу”; технологія „Мультисолід”; технологія „Циркофлюїд” та ін.

В дисертаційній роботі доведено, що удосконалення виробничої діяльності енергетичних підприємств повинно базуватися на використанні регіональних первинних ресурсів, тобто залученні у паливно-енергетичний баланс областей західного регіону первинних енергоносіїв у вигляді низькосортних твердих видів палива – вугілля, горючих сланців, відходів вуглезбагачення та скороченні використання природного газу і рідкого палива в технологічних процесах.

Аналіз статистичних даних свідчить, що в енергетичній галузі України більше як 67% наявних потужностей країни – це теплові електростанції, обладнання яких на 90% відпрацювало свій ресурс. І як наслідок, неефективні затратні технології та застаріле обладнання обумовлюють падіння ККД теплових електростанцій більш як на 30%, а частка умовного палива для виробництва 1кВт/год електроенергії в 2003 р. зросла у порівняні з 1998 р. на 2,7 %. Ці дані характерні і для підприємств ВАТ „Західенерго”, де наприклад, за останні 35 років експлуатації енергоблоки Бурштинської ТЕС не піддавались суттєвій реконструкції, за винятком переводу трьох котлів зі схеми РВВ на схему трубчатих повітропідогрівачів та інших заходів.

Проведені автором дослідження показали, що підвищення ефективності виробничої діяльності на підприємствах ВАТ „Західенерго” тісно пов’язане і з реконструкцією та модернізацією ТЕС. У зв’язку з цим, обґрунтовуються найбільш суттєві та економічно ефективні напрямки реконструкції і модернізації електростанцій західного регіону України, а саме:

- замінна окремих видів діючого устаткування, зокрема використання сучасних пальників зі збереженням факельного способу спалювання вугілля для зменшення витрат палива і виходу в повітря сірчаних та азотних сполук;

- надбудова газотурбінної установки, яка працює за розімкнутим циклом, для підвищення ККД блока на 10% і загальної потужності – на 15-20% та ін.

Як показують проведені розрахунки, найбільш економічно доцільним є:

1) реабілітація ТЕС шляхом повузлової модернізації (250-300 дол. на 1 кВт);

2) встановлення газотурбінної установки (до 150 дол. на 1 кВт)

3) перехід до використання котлів з циркулюючим киплячим шаром (до 1600 дол. на 1 кВт).

Отже, загальна стратегія реконструкції теплових електростанцій повинна базуватися на обґрунтованому використанні усіх трьох напрямків. Що стосується проблеми газопостачання, то її можна вирішити шляхом використання шахтного метану, запаси якого за оцінками Центру альтернативних видів палива у вугільних родовищах України становлять 12 трильйонів кубічних метрів, яких вистачить більш ніж на 200-300 років.

Важливим і перспективним напрямом удосконалення функціонування енергетики є впровадження прогресивних парогазотурбінних технологій для спільного виробництва електричної та теплової енергії. Наприклад, вітчизняна технологія „Водолій” має високі екологічні характеристики і забезпечує низьку собівартість одиниці встановленої потужності (1 кВт встановленої потужності не перевищує 250-300 дол. проти 520-600 у парогазотурбінній і понад 1000 доларів – у паротурбінних технологіях).

Істотний вплив на результати господарювання енергетичних підприємств має недосконалість функціонування ринку електроенергії, що пояснюється незацікавленістю посередників між виробниками і споживачами електроенергії (енергопостачальних компаній) підвищувати показник співвідношення між ефективністю споживання і витратами на виробництво. В дисертації зроблено висновок про те, що для запровадження науково обґрунтованих методів підвищення величини цього показника потрібно дотримуватись таких вимог:

- створення і впровадження ефективних схем контролю і обліку за споживанням електроенергії;

- формування відкритих механізмів визначення ціни на електроенергією на всіх етапах її виробництва і передачі;

- проведення прозорих операцій на ринку паливних ресурсів.

З метою поступової інтеграції вітчизняної енергосистеми у західно-європейську в південно-західній частині України був створений так званий “Бурштинський острів”. Даний острів має позитивний баланс електричної потужності, яким охоплюється територія Західної України площею 27 тис. кв. м з населенням чисельністю понад 3 млн. чоловік. Максимальне навантаження власних споживачів “острова” становить 1200 МВт. Це в основному споживачі легкої промисловості, аграрного сектора, приладобудування, хімічні комбінати, газокомпресорні та нафтоперекачувальні станції магістральних газо- і нафтопроводів в країни Європи, нафтопереробні заводи. Для забезпечення більш надійної і ефективної роботи “острова” в дисертації обґрунтовується доцільність двох етапів проведення заходів з реконструкції Бурштинської ТЕС. Під час першого етапу передбачається часткове відновлення потужності та економічності енергоблоків, які відпрацювали найменшу кількість годин і залучення їх до паралельної роботи з енергосистемою CENTREL. Для цього необхідне виділення коштів на: заміну електрофільтрів котлів і вентиляторів димових газів з електродвигунами, а також часткову заміну димоходів; часткове оновлення схеми контрольно-вимірювальної апаратури, тобто впровадження системи автоматичного регулювання частоти і потужності у відповідності до європейських стандартів.

У ході другого етапу необхідно буде провести реконструкцію семи енергоблоків з повним відновленням і нарощуванням потужності до 225 мВТ, замінити обладнання енергоблоків, яке вичерпало свій ресурс і, таким чином, продовжити період експлуатації теплоелектростанції на 30-40років. Ці заходи дадуть змогу забезпечити підвищення ефективності роботи обладнання і надійність його експлуатації, зменшити шкідливий вплив ТЕС на навколишнє середовище шляхом дотримання нормативів утилізації і використання золошлакових залишків, забезпечити постачання електростанцій паливом Львівсько-Волинського і Сілезького (Польща) вугільних басейнів, збільшити обсяги експортних поставок електроенергії та ін.

В процесі другого етапу реконструкції Бурштинської ТЕС з економічних позицій заслуговують на увагу два варіанти, які відрізняються використанням технології спалювання вугілля:

1) використання парового котла з пороховугільною камерою спалювання (використання мокрого вапняного методу для очищення димових газів);

2) використання котлів з ЦКС (циркулюючим киплячим шаром). Це дасть можливість зберегти стабільну експлуатацію блоків, що сприятиме більш економічному режиму їх роботи при зміні навантаження.

Як альтернативу приведеним напрямкам, в дисертації розглядається можливість використання комплексного варіанту, який передбачає спалювання на частині енергоблоків з пиловугільними пальниками сілезького вугілля з низьким вмістом сірки, а на іншій частині енергоблоків - застосування сухого, або напівсухого методу очистки від окисів сірки при спалюванні вугілля з Львівсько-волинського басейну, з високим вмістом золи та сірки, з використанням технології ЦКШ.

Поряд з запровадженням нових технологій для використання економічного потенціалу підприємств електроенергетики потрібні відповідні до ситуації організаційні реформування в галузі. Одним з таких напрямів в дисертації обґрунтовується доцільність створення „Західноукраїнського паливно-енергетичного консорціуму”, функціону-вання якого дасть змогу ефективніше організувати управління державними корпоративними правами; домогтися стовідсоткової виплати заробітної плати працівникам підприємств, які входитимуть в даний консорціум та податків за результатами діяльності даних підприємств, зниження соціальної напруги у регіоні; сприятиме залученню обігових коштів на підприємства консорціуму, збільшенню обсягів виробництва електроенергії, видобутку вугілля; підвищенню ефективності виробництва енергогенеруючими та збуту енергопостачальними підприємствами електроенергії, забезпеченню платоспроможного попиту на енергоресурси; створить умови для залучення прямих та непрямих інвестицій в енергетичну галузь, збільшить експортний потенціал країни;

відновить взаємовигідні партнерські відносини між зацікавленими суб’єктами господарювання.

Створюваний консорціум повинен мати статус акціонерного товариства відкритого типу, де засновниками є держава, суб’єкти підприємницької діяльності. Структура управління консорціумом та відповідно співвідношення вкладів у статутний капітал має враховувати інтереси держави, генеруючої компанії, обленерго та інших акціонерів.

Функціонування такого консорціуму дасть змогу забезпечити збалансовану діяльність підприємств паливно-енергетичного комплексу регіону, а саме: поставку електроенергії по регульованому тарифу; забезпечення генеруючої компанії вугіллям, іншими видами палива в повному обсязі; безперебійне постачання нафти на НПЗ; експорт електроенергії до країн Західної та Східної Європи; залучення зовнішніх інвестицій; технічне переозброєння існуючого виробництва; досконале управління корпоративними правами.

Разом з тим, важливе місце при створенні консорціуму повинно бути відведено і вирішенню такого важливого питання як прибутковість підприємств. Крім цього, мета організації консорціуму повинна виражати його спрямованість у майбутнє і вказувати, які цінності будуть при цьому пріоритетними.

Це дасть можливість створити справжній дієвий енергоринок, який сприятиме розвитку енергетичної бази, зниженню витрат на виготовлення електроенергії, отримання в даний час і в перспективі прибутку від реалізації електроенергії, який має явну тенденцію до зростання (рис. 2).

Рис. 2. Прибуток від реалізації електроенергії “Західенерго”

Важливим і перспективним напрямом оптимізації організаційної діяльності енергогенеруючих підприємств може стати використання підприємствами галузі досвіду ВАТ „Західенерго” стосовно створення та діяльності дочірнього підприємства „Торговий дім Західенерго”, з метою покращання розрахунків з енергоринком і забезпечення генеруючої компанії паливом при оптимальному співвідношенні його ціни та якості.

Свою діяльність "Торговий дім Західенерго" повинен здійснювати в двох напрямах. Першим і головним його завданням повинна бути організація діяльності з метою реалізації 100% виробленої ВАТ "Західенерго" електроенергії та отримання відповідних платежів з Енергоринку. З цією метою "Торговий дім Західенерго" повинен укласти Генеральну угоду з материнським підприємством - ВАТ "Західенерго" на агентське право поставки на Оптовий ринок електроенергії всієї виробленої головним підприємством електроенергії. Ця діяльність буде проводитися або на підставі ліцензії НКРЄ, виданої ВАТ "Західенерго", або шляхом отримання "Торговим домом Західенерго" власної ліцензії на постачання електроенергії за нерегульованим тарифом. Суть таких нововведень зводиться до того, що "Торговий дім Західенерго" не буде обтяженим кредиторською заборгованістю за попередні періоди і відповідно, 100% вартості поставленої в ОРЕ електроенергії буде спрямовано на її розрахунковий рахунок, без жодної можливості стороннього втручання в проходження фінансових потоків. В свою чергу "Торговий дім Західенерго" спрямовуватиме всі кошти, отримані з Енергоринку за поставлену згідно з Генеральною угодою електроенергію в материнську компанію - ВАТ "Західенерго". Послуги "Торгового дому Західенерго" оплачуватимуться материнським підприємством, необхідними для забезпечення його функціонування коштами.

Таким чином, в результаті втілення в життя першого етапу діяльності "Торгового дому Західенерго" буде досягнута мета щодо забезпечення надходження в розпорядження ВАТ "Західенерго" коштів, що відповідають вартості поставленої в ОРЕ електроенергії.

Друге завдання діяльності "Торгового дому Західенерго", полягатиме в ефективному та повному забезпеченні паливом ВАТ "Західенерго" для виробництва електроенергії з метою зменшення величини паливної складової в собівартості продукції та передачі в розпорядження Компанії максимальної кількості грошових коштів, вільних від зобов’язань перед постачальниками палива.

Економічне підтвердження доцільності створення дочірнього підприємства "Торговий дім Західенерго" з метою покращення розрахунків з Енергоринком та забезпечення ВАТ "Західенерго" паливом взаємоповязано із виробництвом електроенергії і складовими палива – мазутом, газом і вугіллям.

"Торговий дім Західенерго" буде мати стабільний портфель договорів на поставку вугілля з гарантованим перевищенням пропозиції над потребою, що в свою чергу, дасть можливість при необхідності оперативно коригувати його поставку в залежності від переходу виробників вугілля на менш потужні пласти і відповідно забезпечувати стабільну якість вугілля для ТЕС.

В завершенні у дисертації відзначається, що в Україні дуже слабо використовуються нетрадиційні, поновлювальні джерела електроенергії. Це зокрема недостатнє використання вітрових ресурсів, які в значній мірі наявні на всій території України, особливо в гірських районах. Надзвичайно перспективним для України можна вважати розвиток нетрадиційних невеликих вітро- та гідроелектростанцій, що дозволило б зменшити затрати на транспортування електроенергії у віддалені райони, забезпечити зростаючі потреби невеликих підприємств та фермерських господарств.

ВИСНОВКИ

Основна мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних положень та методичних рекомендацій стосовно удосконалення організаційно-економічних засад діяльності енергогенеруючих підприємств. Це обумовило необхідність вивчення і узагальнення низки питань пов’язаних з цією діяльністю, і дало змогу зробити такі висновки:

1. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на формування нових концептуальних підходів удосконалення організаційно-економічної діяльності енергогенеруючих підприємств, використання яких стане важливим методичним підґрунтям вирішення практичних завдань, пов’язаних з енергозабезпеченням економіки України, зменшенням дефіциту енергоносіїв та зниженням кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію, що матиме позитивний вплив на конкурентоспроможність продукції вітчизняних підприємств, рівень життя населення, і в цілому – на національну безпеку держави.

2. Запропоновані методичні підходи до формування механізму визначення енергогенеруючими підприємствами рівня і розподілу витрат на виробництво електроенергії на місяць, квартал і рік по кожному генеруючому підприємству з урахуванням балансу електричної і теплової енергії, кількості натурального палива, витрат на виробничі послуги, сировину і матеріали, оплату праці, ремонт обладнання та інше, які можуть бути використані економістами енергогенеруючих підприємств.

3. Для налагодження ефективного двостороннього взаємозв’язку між виробниками і споживачами електроенергії обґрунтовано доцільність використання енергетичними підприємствами потенціалу нових інформаційних технологій з метою розв’язання проблем контролю і обліку за рухом електроенергії, подальшої автоматизації окремих функцій виробничого менеджменту, розробки та впровадження алгоритмів розв’язування задач, пов’язаних з оплатою електроенергії за часовими зонами.

4. Доказано, що для оптимізації виробничої діяльності енергогенеруючих та енергопостачальних підприємств необхідним є покращення сфери інформатизації та розробка методичних рекомендацій стосовно оптимізації процесів – “виробництво-передача-розподілення” електроенергії, а також механізму стимулювання підприємств до зменшення споживання електроенергії в пікові періоди з метою вирівнювання графіка споживання електроенергії в цілому по Об’єднанній енергосистемі України, що забезпечить ефективну експлуатацію маневренних блоків у економічних режимах.

5. Обґрунтовано приорітети оновлення парку базових енергопотужностей з використанням нетрадиційних та місцевих первинних ресурсів за рахунок модернізації існуючих ТЕС, побудови нових економічних ГАЕС і ГеоТЕС, створення мережі міні – ТЕЦ з бінарним циклом перетворення енергії на основі використання серійного обладнання – парового котла типу К-50-40/14, парової турбіни з протитиском типу Р-6-35/ЗМ і турбогенераторної установки ORMAT. Ці дослідження можуть використовуватись управліннями реконструкції та розвитку енергетичних підприємств